Селекційно-генетичні аспекти формування скотарства Північно-східного регіону України

Дослідження поєднання ліній на прикладі розведення української чорно-рябої молочної породи у стаді ПЗ “Райз-Максимко” засвідчило ефективність окремих варіантів як внутрішньолінійного підбору, так і міжлінійних кросів. Аналіз продуктивності дочок, отриманих від бугаїв батьківської лінії О. Айвенго 1189870, у варіантах внутрішньолінійного розведення та різних міжлінійних кросах з материнськими лініями показав, що одним із найбільш вдалих виявився підбір нелінійних бугаїв-плідників заводської лінії Хановера 1629391. Рівень надою нащадків від цього кросу перевищував з достовірною різницею одноліток, отриманих від внутрішньолінійного підбору на 576 кг (Р<0,05) молока за першу лактацію. Міжлінійний підбір з материнського боку плідників чотирьох різних ліній з продовжувачами генеалогічної лінії Елевейшна 1471007 виявив кращий варіант також з бугаями заводської лінії Хановера, потомки якої за надоєм першої лактації достовірно переважали одноліток на 807-1078 кг (Р<0,1-0,001).

Дослідження з оцінки поєднуваності ліній української бурої молочної породи на прикладі ПЗ „Михайлівка” показав, що одним із найбільш вдалих, у варіантах внутрішньолінійного розведення та різних міжлінійних кросів, виявився підбір плідників батьківської заводської лінії Стретча 143612 з материнською Пейвена 136140. Продуктивність жіночого потомства від цього підбору достовірно перевищувало інші варіанти на 365-1605 кг молока. Дослідження внутрішньолінійного підбору лінії Дістінкшна 159523 засвідчили кращі результати молочної продуктивності дочірнього потомства за даного методу розведення з надоєм першої лактації 3678 кг молока. Різниця на їхню користь становила 279-1064 кг і була достовірною (Р<0,01-0,001) у порівнянні з однолітками, отриманими від міжлінійних кросів.

Оцінка реалізації племінної цінності бугаїв-плідників в умовах конкретного стада. В аспекті визначення ступеня фактичної реалізації племінної цінності плідників та порівняльного аналізу різних методів оцінки селекційних індексів в умовах конкретного господарства для підтвердження реалізації їхніх спадкових задатків нами проведено порівняння даних офіційної оцінки з аналогічною, але проведеною у стаді (табл. 7). Порівнюючи рівень оцінки племінної цінності окремих бугаїв-плідників за селекційним індексом каталогу з розрахунковою оцінкою та продуктивністю їхніх дочок в конкретних умовах піддослідного стада встановлено, що високі селекційні індекси оцінки не завжди гарантують реалізацію їхнього генетичного потенціалу, або не в повній мірі характеризують рівень його племінної цінності. Так, продуктивність дочок бугая Любимого 9251 не відповідала величині селекційного індексу за каталогом (СІ=+1026) та племінній цінності за надоєм (+1326 кг). Фактичний надій у них склав 4103 кг молока, при розрахованому за М.З. Басовським (1983) селекційним індексом -482 та племінній цінності за надоєм -419 кг. Разом з тим, одержані й протилежні результати, коли плідник Модний 1533, який не відрізнявся видатними показниками оцінки за даними каталогу (СІ=+102; ПЦ за надоєм +172 кг), виявився поліпшувачем нащадків у стаді за цією ознакою (ПЦ=+819 кг) і отримав найвищий розрахунковий селекційний індекс (СІ=+925). Офіційна оцінка племінної цінності бугаїв-плідників за селекційним індексом та племінною цінністю за надоєм не гарантує аналогічного прояву ознак молочної продуктивності їхнього потомства у стаді, тому проведена повторна оцінка в умовах конкретного господарства дозволяє встановити реальну реалізацію спадковості на фоні фактичного генотипового складу маточного поголів'я.

Таблиця 7. Молочна продуктивність дочок бугаїв-плідників голштинської та української чорно-рябої молочної порід ПЗ “Райз-Максимко” залежно від племінної цінності батьків

Встановлено, що на рівень молочної продуктивності корів чинять вплив ступінь спорідненості бугаїв продовжувачів лінії з родоначальниками та рівень оцінки їхньої племінної цінності за селекційним індексом. При однаковому ступені спорідненості плідників голштинської породи, онуків родоначальника заводської лінії Хановера 1629391 - Д. Ломбардо 5180378 і Д. Раллі 5283418 з різною племінною цінністю за селекційним індексом, відповідно +756 і +454, кращим за надоєм виявилося потомство плідника Д. Ломбардо з надоєм за першу та вищу лактацію 5675 і 6575 кг молока, що вище у порівнянні з дочками Д. Раллі на 404 і 531 кг. Оцінюючи продовжувачів лінії Валіанта 1650414 - правнука А. Каннона 5401403 і онука Матадора 319, встановили, що дочки А. Каннона 5401403, віддаленого на одне покоління від родоначальника, з племінною цінністю за селекційним індексом +444 з достовірною різницею на 892 кг (Р<0,05) молока за даними першої лактації перевищили дочок онука родоначальника Матадора 319 (СІ=+79), а за даними третьої лактації різниця становила 1323 кг (Р<0,05).

Оцінка показників м'ясної продуктивності бугаїв наявних порід Північно-східного регіону. Визначені у результаті контрольного забою бугайців спеціалізованих м'ясних порід якісні та кількісні показники свідчать, що найбільш скороспілими виявилися лімузини. Вони на термін 18-місячного віку за передзабійною живою масою перевищили з достовірною різницею на 12,7 кг (Р<0,001) ровесників абердин-ангуської та на 8,4 кг (Р<0,05) світлої аквітанської порід (табл. 8). З недостовірною різницею, як склала лише 4,7 кг, тварини вітчизняної української м'ясної породи поступилися лімузинам, підтверджуючи свої високі якості щодо інтенсивності вирощування.

Таблиця 8. Результати контрольного забою піддослідних бугайців спеціалізованих м'ясних порід у віці 18 місяців, M±m

Загалом м'якітна частина м'язової тканини в морфологічному складі туш піддослідних м'ясних порід була найвищою у бугайців лімузинської породи, яка становила в середньому 247,4 кг, або 82,3%. Лише на 1,7 кг за м'якітною частиною поступалися лімузинським ровесникам бугайці української м'ясної породи. Більш істотна різниця за цією важливою ознакою виявилася у порівнянні лімузинів з тваринами абердин-ангуської та світлої аквітанської порід, які поступалися їм відповідно на 17,8 та 7,2 кг.

Про достатній рівень забійних та м'ясних якостей бугайців симентальської, українських чорно-рябої та бурої молочних порід засвідчили показники їхньої передзабійної маси у віці 18 місяців, які відповідно становили 481,7; 474,3 і 476,3 кг, маси парної туші - 266,0; 241,3 і 252,0 кг, виходу парної туші - 55,2; 50,9 і 52,9%, забійної маси - 276,6 кг; 249,5 і 258,8 кг та забійного виходу - 57,4; 52,6 і 54,3%. Порівняльна оцінка результатів контрольного забою бугайців українських молочних порід показала незначну перевагу тварин української бурої молочної породи в порівнянні з ровесниками української чорно-рябої молочної за передзабійною живою масою на 2,0 кг, масою парної туші - на 10,7 кг та її виходом - на 2,0%, проте різниця була недостовірною. Симентальські бугайці за оцінкою забійних якостей розташувалися набагато ближче до тварин м'ясних порід, оскільки завдяки своєму комбінованому типові вони істотно, з високодостовірною різницею переважають ровесників молочних порід за усіма показниками. Про це свідчить маса м'якітної частини м'язової тканини в морфологічному складі туш, яка становила в середньому у симентальських бугайців 214,1 кг, або 80,5%, а у ровесників українських чорно-рябої та бурої молочних порід, відповідно - 187,1 і 198,4 кг, або 77,5 і 78,7%.

Економічна ефективність розведення молочної худоби визначена за ціною реалізації кілограму виробленого молока 2010 року, яка становила в середньому 2 грн. 88 копійок. Рівень прибутку тварин поліпшених висококровних генотипів української чорно-рябої молочної породи у порівнянні з тваринами, які були отримані на першому етапі її створення, варіював у межах господарств залежно від лактації і становив від 48,75 до 140,33 тис. грн. на 100 корів. Серед стад української червоно-рябої молочної породи прибуток від реалізації додаткової продукції склав 58,02-220,02 тис. грн. на 100 корів у межах стад і врахованих лактацій.

Рівень молочної продуктивності тварин української бурої молочної породи у порівнянні з тваринами вихідної лебединської істотно зріс, що дозволило отримати прибуток по розрахованих господарствах від 54,62 до 262,68 тис. грн. на 100 корів.

Найвищий економічний ефект від використання кращих ліній у стадах з розведення української чорно-рябої молочної породи одержано від потомства бугаїв-плідників лінії Хановера 1629391 (129,33 тис. грн./100 корів).

У стадах з розведення української червоно-рябої молочної породи від потомства бугаїв-плідників заводської лінії Кавалера 1620273 додатково надоєно молока на суму 210,83 тис. грн. на 100 корів.

Кращими лініями у масиві української бурої молочної породи були лінії Ладді 125640, Вігата 083352 і Стретча 143612, від нащадків яких отримано додатково продукцію молока на суму 71,68-157,05 тис. грн. на 100 корів.

ВИСНОВКИ

1. Проведеними дослідженнями комплексно вивчені селекційно-генетичні параметри тварин українських чорно-рябої, червоно-рябої, бурої молочних, лебединської та спеціалізованих м'ясних порід Північно-східного регіону України за ознаками молочної та м'ясної продуктивності, з поглибленою оцінкою корів за екстер'єрним типом метричним способом та методом лінійної класифікації згідно вимог ICAR. Теоретично обґрунтована доцільність комплексної оцінки племінної цінності тварин у межах генотипів, генеалогічних формувань та бугаїв-плідників у процесі селекційного удосконалення порід за використання популяційно-генетичних параметрів при вивченні впливу на розвиток господарськи корисних ознак генотипових та паратипових чинників, отримані результати доповнюють теоретичні основи розведення та селекції худоби новими положеннями.

2. Встановлено, що рівень молочної продуктивності корів українських чорно-рябої, червоно-рябої та бурої молочних порід залежить від умов господарства та умовної частки кровності поліпшуючої породи, про що свідчить висока достовірна різниця між оцінюваними ознаками надою та вмісту жиру в молоці. Виявлені закономірності щодо фенотипового прояву помісного генотипу в конкретних умовах господарств дадуть змогу розробити відповідні заходи генетичного впливу для ефективного поліпшення потенціалу продуктивності тварин.

3. На величину надою за лактацію і вміст жиру в молоці корів-первісток оцінюваних порід достовірний вплив чинять паратипові - рік народження (=0,050-0,329 і =0,062-0,231) й отелення (=0,052-0,336 і =0,046-0,277) тварин, та генотипові фактори - племінна цінність батька (=0,153-0,347 і =0,054-0,218), СПЦ матері за надоєм (=0,122-0,274 і =0,135-0,303), СІ батька матері (=0,098-0,192 і =0,037-0,123), СІ матері батька (=0,098-0,233 і =0,085-0,116), СІ батька батька (=0,079-0,241 і =0,091-0,143), лінія батька (=0,052-0,163 і =0,047-0,153) та лінія матері (=0,086-0,134 і =0,084-0,109), урахування яких у процесі добору та підбору буде сприяти ефективній селекції порід.

4. Встановлено, що корови генофондного стада лебединської породи за ознаками молочної продуктивності характеризуються високими надоями за перші три враховані лактації (4446-5281 кг) та доброю сиропридатністю молока за оптимального співвідношення його компонентів, з вмістом у молоці жиру 3,82-3,87%, білка - 3,33-3,35%, лактози - 4,68-4,73% та сухої речовини - 12,61-12,72%, з додатними коефіцієнтами кореляції між вмістом сухої речовини та: % жиру (r=0,730), кг жиру (r=0,129), % білка (r=0,630), кг білка (r=0,089) та % лактози (r=0,364); між вмістом жиру і білка (r=0,432); від'ємними коефіцієнтами кореляції - між надоєм і % жиру (r= -0,114), надоєм і % лактози (r= -0,049), надоєм і % білка (r= -0,076).

5. Визначена мінливість промірів статей, які характеризують будову тіла корів українських чорно- та червоно-рябої молочних порід провідних племінних господарств за середніми величинами у динаміці врахованих лактацій, відповідно за ознаками: висоти в холці - 131,1-135,6 та 130,8-136,3 см, глибини - 70,9-74,9 та 71,5-75,3, ширини - 42,6-44,6 та 43,7-46,2 і обхвату грудей - 188,7-195,5 та 191,3-197,3 см; ширини в маклоках - 51,1-53,3 та 51,0-53,4 і навскісної довжини тулуба - 162,4-167,0 та 161,5-165,5 см свідчить, що тварини молочної худоби відносяться до крупних за розвитком, а рівень показників індексів будови тіла - про позитивну динаміку формування екстер'єру тварин у напрямку молочного типу.

6. Величини промірів статей, які визначають будову тіла корів української бурої молочної та лебединської порід у віці першої, другої та повновікових лактацій за висотою в холці - 131,2-133,1 та 129,0-131,9 см, глибиною - 70,5-73,1 та 70,9-71,4, шириною - 42,-45,8 та 46,7-48,6 та обхватом грудей - 178,9-190,2 та 195,6-201,4 см; шириною в маклоках - 50,5-52,6 та 49,5-51,5 см; навскісною довжиною тулуба - 159,2-163,6 та 169,0-170,7 см, обхватом п'ястка - 19,2-21,3 та 20,2-22,1 см характеризують міжпородні відмінності екстер'єру корів, що належать відповідно до молочного та молочно-м'ясного напрямку продуктивності.

7. Встановлена у корів-первісток підконтрольних порід достовірна додатна кореляція між надоєм та промірами будови тіла: висотою в холці (r=0,207...0,337) і крижах (r=0,195...0,353); глибиною грудей (r=0,204...0,334), шириною у маклаках (r=0,168...0,270), кульшах (r=0,169...0,201) та сідничних горбах (r=0,185...0,194); навскісною довжиною тулуба (r=0,183...0,265) і заду (r=0,229...0,288); обхватом грудей (r=0,191...0,297) та ступінь успадковуваності промірів у межах статистичної ймовірності 0,163-0,257 залежно від статі, підтверджують доцільність ефективності селекції молочної худоби за екстер'єром.

8. Порівняльною оцінкою якості вимені корів-первісток бурої худоби встановлено кращий розвиток морфологічних ознак у тварин швіцької породи, гірший - у лебединської, тоді як первістки новоствореної української бурої молочної, завдяки спадковості поліпшуючої породи, займали проміжну позицію. Існування додатного достовірного зв'язку між величиною надою та морфологічними ознаками вимені - обхватом (r=0,192-0,409), глибиною передніх четвертей (r=0,159-0,313), довжиною (r=0,308-0,490), шириною (r=0,206-0,384) та умовним об'ємом (r=0,219-0,515) забезпечує ефективну селекцію тварин за конкретними ознаками у практичній селекції.

9. Лінійна класифікація корів-первісток українських чорно-рябої та бурої молочних, лебединської та швіцької порід засвідчила рівень міжпородної диференціації та міжстадної мінливості за груповими і описовими ознаками екстер'єру, підтверджуючи ефективність цього засобу для об'єктивного визначення породних та індивідуальних особливостей екстер'єрного типу корів. Встановлені низькі показники оцінки та достатньо високі величини мінливості окремих описових ознак свідчать про необхідність запровадження моніторингу за їхнім розвитком.

10. У корів-первісток підконтрольних порід встановлений достовірний позитивний зв'язок між груповими ознаками, що характеризують молочний тип (r=0,256-0,433), розвиток тулуба (r=0,239-0,468), стан кінцівок (r=0,101-0,241) і якість вимені (r=0,221-0,522) та окремими описовими ознаками (r=0,049-0,475) лінійної оцінки і величиною надою за лактацію, який підтверджує доцільність ефективності селекції за типом, що одночасно сприятиме зростанню молочної продуктивності в стадах.

11. Встановлена за результатами лінійної класифікації корів-первісток новостворених українських бурої, чорно- і червоно-рябої молочних, лебединської та швіцької порід висока та недостовірна за критерієм Фішера мінливість успадковуваності групових статей екстер'єру, які характеризують молочний тип (h²=0,128-0,302), тулуб (h²=0,084-0,420), кінцівки (h²=0,072-0,450), вим'я (h²=0,124-0,302) та описових ознак (h²=0,064-0,424) свідчить про відсутність добору корів за екстер'єрним типом і необхідність його поліпшення у тварин досліджуваних порід на сучасному етапі селекції.

12. Використання методики лінійної класифікації корів української чорно-рябої молочної породи дозволило на високому рівні вірогідності та об'єктивності диференціювати оцінених бугаїв-плідників за екстер'єрним типом їхніх дочок з побудовою графіків екстер'єрного профілю, виявити серед них поліпшувачів та погіршувачів типу будови тіла та вимені у потомства.

13. Генеалогічні та заводські лінії українських бурої, чорно- та червоно-рябої молочних порід диференційовані за ознаками молочної продуктивності та довічного використання; виявлені особливості різного прояву продуктивності при внутрішньолінійному та міжлінійному розведенні підтверджують доцільність постійного моніторингу щодо поєднуваності генеалогічних формувань у селекційному процесі удосконалення порід; встановлений спадковий вплив бугаїв-плідників на ознаки тривалості продуктивного використання та довічної продуктивності свідчить про доцільність урахування цих економічно важливих показників для ефективної селекції.

14. Оцінка бугаїв-плідників за селекційним індексом та племінною цінністю за ознаками молочної продуктивності в умовах конкретного господарства дозволила встановити реальну реалізацію їхньої спадковості на фоні фактичного генотипового складу маточного поголів'я, яка не в усіх випадках співпала з показниками офіційної оцінки. На рівень молочної продуктивності корів чинять вплив ступінь спорідненості бугаїв продовжувачів лінії з родоначальниками та рівень оцінки їхньої племінної цінності за селекційним індексом.

15. Встановлено забійні та м'ясні якості надремонтних бугайців українських чорно-рябої та бурої молочних порід на сучасному етапі селекції, згідно яких вони у 18-ти місячному віці характеризувалися передзабійною масою відповідно 474,3 і 476,3 кг, масою парної туші - 241,3 і 252,0 кг, забійним виходом - 52,6 і 54,3% та часткою м'язової тканини в морфологічному складі туші - 187,1 і 198,4 кг з перевагою на користь тварин української бурої молочної породи. У симентальських бугайців ці показники відповідно становили 481,7; 266,0 кг, 57,4% і 214,1 кг, наближаючись за рівнем до м'ясної худоби.

16. Бугайці спеціалізованих м'ясних порід - абердин-ангуської, світлої аквітанської, лімузинської та української м'ясної, характеризувалися високими забійними та м'ясними якостями. У віці 18-ти місяців їхня передзабійна маса відповідно становила - 482,0; 486,3; 494,7 і 490,0 кг, маса парної туші - 280,7; 292,7; 300,7 і 290,8 кг, забійний вихід 59,8; 61,5; 62,1 і 60,7% та частка м'язової тканини в морфологічному складі туші - 229,6; 234,8; 247,4 і 240,7 кг з вищими показниками на користь тварин лімузинської породи.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Рекомендувати Міністерству аграрної політики та продовольства України запровадити в суб'єктах племінної справи у тваринництві широке використання методики лінійної класифікації корів молочних та молочно-м'ясних порід згідно з рекомендаціями міжнародного комітету з реєстрації тварин (ICAR) для визначення племінної цінності бугаїв-плідників за екстер'єрним типом їхніх дочок, що істотно підвищить результативність ефективності добору і підбору та сприятиме вдосконаленню молочної худоби за типом.

Рекомендувати головним управлінням агропромислового розвитку Сумської та Чернігівської обласних державних адміністрацій та регіональним селекційним центрам з племінної справи у тваринництві використати результати досліджень дисертації в якості основних положень для реалізації перспективних програм розвитку скотарства цих регіонів на 2011-2020 роки.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Брошури

1. Методика лінійної класифікації корів молочних і молочно-м'ясних порід за типом / Л.М. Хмельничий, В.І. Ладика, Ю.П. Полупан, А.М. Салогуб. - Суми: ВВП “Мрія-1” ТОВ, 2008. - 28 с.

2. Програма розвитку скотарства Сумського регіону на 2011-2020 роки / В.І. Ладика, Л.М. Хмельничий, А.М. Салогуб, В.М. Івченко, Г.М. Гребеник: За заг. ред. А.М. Салогуба. - Суми, 2011. - 115 с.

Статті у науково-виробничих виданнях

3. Хмельничий Л.М. Вплив ліній та бугаїв-плідників на господарськи корисні ознаки корів української бурої молочної породи / Л.М. Хмельничий, А.М. Салогуб, О.В. Шульга, Ю.І. Бражний // Вісник Сумського НАУ / Наук.-метод. журнал. - Суми. - 2007. - Вип. 9 (13). - С.94-99.

4. Ладика В.І. Оцінка продуктивності корів лебединської породи генофондного стада “Булат” / В.І. Ладика, Л.М. Хмельничий, А.М. Салогуб, Я.І. Куценко // Вісник Сумського НАУ / Наук. журнал. Серія “Тваринництво” - Суми. - 2007. - Вип. 9 (13). - С 48-51.

5. Хмельничий Л.М. Особливості екстер'єру корів Північно-східного типу української чорно-рябої молочної породи / Л.М. Хмельничий, О.М. Мороз, І.В. Єремейчук, А.М. Салогуб // Вісник Сумського НАУ / Наук.-метод. журнал. - Суми. - 2007. - Вип. 3 (12). - С.128-131.

6. Ладика В.І. Обґрунтування системи селекційних заходів, спрямованих на збереження генофонду худоби / В.І. Ладика, Л.М. Хмельничий, Г.П. Котенджи, А.М. Салогуб, Я.І. Куценко // Вісник Сумського НАУ / Наук. журнал. Серія “Тваринництво” - Суми. - 2008. - Вип. 6 (14) - С. 47-60.

7. Хмельничий Л.М. Успадковуваність та мінливість лінійних ознак екстер'єру корів молочних порід / Л.М. Хмельничий, А.М. Салогуб // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука. - 2009. - Вип. 43. - С. 339-347.

8. Хмельничий Л.М. Екстер'єрний тип та продуктивність корів-первісток бурої худоби / Л.М. Хмельничий, А.М. Салогуб // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. Харківської зооветакад. - Харків. - 2009. - Вип. 18. - Ч. 1. - С. 311-316.

9. Салогуб А.М. Забійні якості бугайців абердин-ангуської та світлої аквітанської порід / А.М. Салогуб // Таврійський Науковий Вісник. - Херсон. - 2009. - Вип. 64. - Ч. 3. - С. 185-191.

10. Салогуб А.М. Молочна продуктивність корів залежно від умовної частки спадковості поліпшуючої породи // Вісник Сумського НАУ / Наук. журнал. Серія “Тваринництво” - Суми. - 2009. - Вип. 10 (16). - С. 88-93.

11. Шевченко А.П. Молочна продуктивність корів сумського типу української чорно-рябої молочної породи та чинники впливу на її розвиток / А.П. Шевченко, Л.М. Хмельничий, А.М. Салогуб // Вісник Сумського НАУ / Наук. журнал. Серія “Тваринництво” - Суми. - 2009. - Вип. 10 (16). - С. 146-151.

12. Салогуб А.М. Оцінка м'ясних та забійних якостей бугайців українських чорно-рябої та бурої молочних порід / А.М. Салогуб, Л.М. Хмельничий // Науковий вісник національного університету біоресурсів і природокористування України. - К. - 2009. - Вип. 138. - С. 93-98.

13. Хмельничий Л.М. Методологічний аспект створення молочних корів бажаного типу / Л.М. Хмельничий, В.І. Ладика, А.М. Салогуб // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. Харківської зооветакад. -Харків. - 2009. - Вип. 18. - Ч. 1. - С. 307-311.

14. Салогуб А.М. Особливості формування якісних показників м'ясної продуктивності бугайців лімузинської породи / А.М. Салогуб, Л.М. Хмельничий // Науковий вісник львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. - Львів. - 2009. - Том 11, № 3 (42). - Ч. 2. - С. 335-339.

15. Ладика В.І. Оцінка бугайців симентальської породи австрійської селекції за м'ясними якостями / В.І. Ладика, Л.М. Хмельничий, А.М. Салогуб // Науковий вісник Луганського національного аграрного університету. Серія “Сільськогосподарські науки”. - Луганськ: “Елтон”. - 2009. - №7. - С. 112-115.

16. Хмельничий Л.М. Лінійна класифікація корів сумського типу української чорно-рябої молочної породи / Л.М. Хмельничий, А.М. Салогуб, С.Л. Хмельничий // Збірник наукових праць. Серія “Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”. - Кам'янець-Подільський. - 2010. - Вип. 18. - С. 214-218.

17. Салогуб А.М. Формування будови тіла корів сумського типу української чорно-рябої молочної породи / А.М. Салогуб, Л.М. Хмельничий, С.Л. Хмельничий // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини / Зб. наук. праць Харківської держ. зоовет. академії. - 2010. - Вип. 20. - Ч. 1. - С. 127-134.

18. Ладика В.І. Сполучна мінливість статей екстер'єру корів з молочною продуктивністю // В.І. Ладика, Л.М. Хмельничий, А.М. Салогуб // Збірник наукових праць Білоцерківського НАУ Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - Біла Церква - 2010. - Вип. 3 (72). - С. 9-11.

19. Хмельничий Л.М. Оцінка корів генофондного стада лебединської породи за ознаками молочної продуктивності / Л.М. Хмельничий, А.М. Салогуб, С.В. Бурнатний, С.Л. Хмельничий, Я.І. Куценко // Вісник Сумського НАУ / Наук. журнал. Серія “Тваринництво” - Суми. - 2010. - Вип. 7 (17). - С. 153-165.

20. Салогуб А.М. Особливості успадкування статей будови тіла корів сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи / А.М. Салогуб, Л.М. Хмельничий // Таврійський науковий вісник. Херсон. - 2010. - Вип. 69. - С. 126-130.

21. Салогуб А.М. Особливості лінійного розведення в селекційному поліпшенні продуктивності корів племінного стада / А.М. Салогуб, Л.М. Хмельничий // Збірник наукових праць Вінницького НАУ. Серія: Сільськогосподарські науки. - Вінниця. - 2010. - Вип. 5. - С. 129-133.

22. Хмельничий Л.М. Характеристика лактаційної діяльності корів лебединської породи племінного заводу ЗАТ “Сад” / Л.М. Хмельничий, А.М. Салогуб, С.В. Бурнатний // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів. - 2010. - Вип. 11. - №2-3. - С. 364-369.

23. Салогуб А.М. Продуктивність корів української бурої молочної породи різних генотипів / А.М. Салогуб, Л.М. Хмельничий // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини / Зб. наук. праць Харківської держ. зоовет. академії. - 2010. - Вип. 21. - Ч. 1. - С. 249-256

24. Салогуб А.М. Біохімічні показники молока корів лебединської породи / Розведення і генетика тварин / А.М. Салогуб, Л.М. Хмельничий, С.В. Бурнатний // Міжвідомчий тематичний збірник наук. праць. - К.: Аграрна наука. - 2010. - Вип. 44. - С. 180-183

25. Салогуб А. Фактичний прояв племінної цінності бугаїв-плідників в реальних умовах / А. Салогуб, Л. Хмельничий // Тваринництво України. - 2010. - № 9. - С. 28-30.

26. Салогуб А. Морфологічні ознаки вимені корів (особливості розвитку у бурої худоби) / А. Салогуб // Тваринництво України. - 2010. - № 10. - С. 19-22.

27. Хмельничий Л. Уніфікація класифікації корів молочних порід за типом екстер'єру / Л. Хмельничий, Ю. Полупан, А. Салогуб // Тваринництво України. - 2010. - № 11. - С. 10-12.

28. Салогуб А.М. Результати оцінки корів української бурої молочної породи в аспекті формування генотипової структури стада / А.М. Салогуб, Л.М. Хмельничий // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН України. - 2010. - № 102. - С. 127-133.

29. Салогуб А.М. Молочна продуктивність корів залежно від умовної кровності швіцької породи / А.М. Салогуб // Вісник Сумського НАУ / Наук. журнал. Серія “Тваринництво” - Суми. - 2010. - Вип. 12 (18). - С. 94-100.

30. Салогуб А.М. Зв'язок статей екстер'єру корів української червоно-рябої молочної породи з надоєм / А.М. Салогуб // Науковий вісник національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - К. - 2011. - Вип. 160. - Ч. 2. - С. 223-226.

31. Хмельничий Л.М. Оцінка сполучної мінливості морфологічних ознак вимені корів з надоєм за лактацію / Л.М. Хмельничий, А.М. Салогуб // Науковий вісник національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. - К. - 2011. - Вип. 160. - Ч. 1. - С. 245-249.

32. Салогуб А.М. Формування екстер'єру корів української червоно-рябої молочної породи / А.М. Салогуб // Науковий вісник Луганського національного аграрного університету. Серія “Сільськогосподарські науки”. - Луганськ: “Елтон”. - 2010. - №. 21. - С. 163-138.

33. Салогуб А.М. Лінійна класифікація бугаїв-плідників за типом їхніх дочок / А.М. Салогуб // Тваринництво України. - 2011. - № 4. - С. 19-21.

34. Салогуб А.М. Особливості успадковуваності та сполучної мінливості ознак екстер'єру корів української червоно-рябої молочної породи / А.М. Салогуб, Л.М. Хмельничий // Збірник наукових праць Вінницького НАУ. Серія: Сільськогосподарські науки. - Вінниця. - 2011. - Вип. 8 (48). - С. 59-62.

35. Салогуб А.М. Оцінка корів української чорно-рябої молочної породи за екстер'єром / А.М. Салогуб // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв. - 2010. - Вип. 3 (55). - Том 2. - Ч. 1. - С. 168-175.

36. Хмельничий Л.М. Показники якості яловичини одержаної від бугайців спеціалізованих м'ясних та молочних порід / Л.М. Хмельничий, А. М. Салогуб, А.Г. Алєксєйцева, Ю.В. Бендрик, І.О. Федорчатенко, О.О. Дєхтяров // Науково-технічний бюлетень, №100 / Інститут тваринництва УААН. - Харків. - 2009. - С. 468-473.

Публікації доповідей науково-практичних конференцій

37. Хмельничий Л.М. Метод определения промеров экстерьера для коров желательного типа украинского красно-пестрого молочного скота / Л.М. Хмельничий, В.И. Ладыка, А.Н. Салогуб // Молодежь и аграрная наука ХХІ века: проблемы и перспективы (материалы Межд. научн-практ. конф. студентов и аспирантов, 13-14 мая 2009 г.). - Курск: ООО АПИИТ “ГИРОМ”, 2009. - С. 48-52.

38. Хмельничий Л.М. Лінійна класифікація корів сумського типу української чорно-рябої молочної породи / Л.М. Хмельничий, А.М. Салогуб, С.Л. Хмельничий // Мат. Міжнар. наук.-практ. конф. присвяченої 90-річчю та 55-річчю відродження біологотехнологічного факультету Подільського держ. аграр. університету: “Зоотехнічна наука Поділля: історія, проблеми, перспективи” 16-18 березня 2010 року. - Кам'янець-Подільський. - 2010. - С. 298-300.

39. Салогуб А.М. Генотипові та паратипові чинники впливу на розвиток ознак молочної продуктивності корів сумського типу української чорно-рябої молочної породи / А.М. Салогуб, А.П. Шевченко // Мат. Міжнар. наук.-практ. конф. присвяченої 90-річчю та 55-річчю відродження біологотехнологічного факультету Подільського держ. аграр. університету: “Зоотехнічна наука Поділля: історія, проблеми, перспективи” 16-18 березня 2010 року. - Кам'янець-Подільський. - 2010. - С. 246-247.

40. Салогуб А.М. Успадковуваність екстер'єрного типу корів української чорно-рябої молочної породи / А.М. Салогуб, В.І. Ладика, Л.М. Хмельничий // Мат. VI Міжнар. наук.-практ. конф. присвяченої 110-річчю від дня народження Теодосія Григоровича Добржанського “Фактори експериментальної еволюції організмів”. Зб. наук. пр. НАН України, НААН України, АМН України, Укр. Т-во генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавілова. - К.: Логос. - 2010. - Вип. 8. - С. 429-433.

41. Салогуб А.М. Зв'язок промірів статей екстер'єру з молочною продуктивністю корів / А.М. Салогуб // Мат. Міжнар. наук.-практ. конф. “Зоотехнічна наука: історія, проблеми, перспективи” 16-18 березня 2011 року. - Кам'янець-Подільський. - 2011. - С. 198-200.

Салогуб А.М. Селекційно-генетичні аспекти формування скотарства Північно-східного регіону України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. Інститут тваринництва НААН, Харків - 2011.

У дисертаційній роботі комплексно вивчено вплив селекційно-генетичних чинників на формування господарськи корисних ознак тварин селекційних стад з розведення українських чорно-рябої, червоно-рябої, бурої молочних та лебединської порід. Доведено, що на величину надою за лактацію і вміст жиру в молоці корів оцінюваних порід достовірний вплив чинить низка паратипових - рік народження й отелення, та генотипових факторів - умовна частка спадковості поліпшуючої породи, племінна цінність батьківських предків, лінійна належність.

Визначено ступінь мінливості та успадковуваності промірів статей, які характеризують будову тіла корів піддослідних порід у віковій динаміці лактацій, та їхній зв'язок з молочною продуктивністю. У результаті оцінки корів-первісток українських чорно-рябої та бурої молочних, лебединської та швіцької порід за використання методики лінійної класифікації, що відповідає вимогам ICAR, встановлено рівень міжпородної диференціації та міжстадної мінливості за груповими і описовими ознаками екстер'єру та визначено популяційно-генетичні параметри лінійних ознак. За використання методики лінійної класифікації оцінено бугаїв-плідників української чорно-рябої молочної породи за екстер'єрним типом їхніх дочок з побудовою графіків екстер'єрного профілю. Оцінка генеалогічних та заводських ліній українських бурої, чорно- та червоно-рябої молочних порід свідчить про те, що вони диференційовані за ознаками молочної продуктивності та довічного використання; при цьому виявлені особливості різного прояву продуктивності при внутрішньолінійному та міжлінійному розведенні.

Встановлено реальну реалізацію спадковості бугаїв-плідників в умовах конкретного господарства, яка не в усіх випадках співпала з показниками офіційної оцінки. Доведено, що на рівень молочної продуктивності корів чинять вплив ступінь спорідненості бугаїв продовжувачів лінії з родоначальниками та рівень оцінки їхньої племінної цінності за селекційним індексом.

Ключові слова: порода, молочна, м'ясна, корови, бугаї-плідники, екстер'єр, лінійна оцінка, генотип, племінна цінність.

Салогуб А.Н. Селекционно-генетические аспекты формирования скотоводства Северо-восточного региона Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. Институт животноводства НААН, Харьков, 2011.

В диссертационной работе комплексно изучено влияние селекционно-генетических факторов на формирование хозяйственно полезных признаков животных селекционных стад, которые специализируются на разведении украинских черно-пестрой, красно-пестрой, бурой молочных и лебединской пород. Доказано, что на уровень удоя за лактацию и содержание жира в молоке коров оцениваемых пород достоверное влияние оказывает ряд паратипических - год рождения, и генетических факторов - условная доля наследственности голштинской породы, племенная ценность отца, СПЦ матери по удою, СИ отца матери, СИ матери отца, СИ отца отца, линия отца и линия матери.

Установлены межпородные отличия экстерьера коров бурого скота по промерам статей телосложения с лучшим развитием у коров украинской бурой молочной породы в сравнении с лебединской. У коров-первотелок подопытных пород установлена достоверная положительная корреляция между удоем и промерами телосложения: высотой в холке (r=0,207...0,337) и крестце (r=0,195...0,353); глубине груди (r=0,204...0,334), ширине в маклаках (r=0,168...0,270), тазобедренных сочленениях (r=0,169...0,201) и седалищных буграх (r=0,185...0,194); косой длине туловища (r=0,183...0,265) и зада (r=0,229...0,288); обхвате груди (r=0,191...0,297) и степень наследуемости промеров в пределах статистической вероятности 0,163-0,257 в зависимости от породы, хозяйства и стати экстерьера.

Коровы генофондного стада лебединской породы, оцененные по признакам молочной продуктивности, характеризуются высокими удоями по первым трем учтенным лактациям (4446-5281 кг) и хорошей сыропригодностью молока при оптимальном соотношении его компонентов, с содержанием в молоке жира 3,82-3,87%, белка - 3,33-3,35%, лактозы - 4,68-4,73% и сухого вещества - 12,61-12,72%, в корреляционной изменчивости с положительными коэффициентами корреляции между содержанием сухого вещества и: % жира (r=0,730), кг жира (r=0,129), % белка (r=0,630), кг белка (r=0,089) и % лактозы (r=0,364); между содержанием жира и белка (r=0,432); отрицательными коэффициентами корреляции - между удоем и % жира (r= -0,114), удоем и % лактозы (r= -0,049), удоем и % белка (r= -0,076).

В результате оценки коров-первотелок украинских черно-пестрой и бурой молочных, лебединской и швицкой пород при использовании новой методики линейной классификации установлен уровень межпородной дифференциации и межстадной изменчивости по групповым и описательным признакам экстерьера. Установлена достоверная положительная корреляция между групповыми признаками, которые характеризуют молочный тип (r=0,256-0,433), развитие туловища (r=0,239-0,468), состояние конечностей (r=0,101-0,241) и качество вымени (r=0,221-0,522) и отдельными описательными признаками (r=0,049-0,475) линейной оценки и уровнем удоя за лактацию. Отсутствие отбора животных по экстерьерному типу определило существенную изменчивость наследуемости групповых статей экстерьера, которые характеризуют молочный тип (h²=0,128-0,302), туловище (h²=0,084-0,420), конечности (h²=0,072-0,450) и вымя (h²=0,124-0,302), и описательных признаков (h²=0,064-0,424). Используя метод линейной классификации проведена оценка быков-производителей по типу их дочерей. Потомство, полученное от быков улучшателей типа - голштинов канадской селекции Д. Ломбардо 5180378, Д. Ралли 5283418, Криспина 374230 и Одсмейкера 396908, отличалось удачным сочетанием отлично выраженных показателей экстерьера с общей оценкой на “хорошо с плюсом” (82,0-83,3 балла). Коэффициенты наследуемости как групповых, так и описательных линейных признаков экстерьера в стадах украинской черно-пестрой молочной породы были недостаточны для успешной селекции, поскольку они оказались низкими и недостоверными, зависели от оцениваемой стати и хозяйства и варьировали в пределах от 0,064 до 0,324. У коров бурых пород коэффициенты наследуемости линейных признаков были несколько выше и с меньшей изменчивостью - от 0,154 до 0,485.

Генеалогические и заводские линии украинских бурой, черно- и красно-пестрой молочных пород дифференцированные по признакам молочной продуктивности и пожизненного использования; обнаружены особенности разного проявления продуктивности при внутрилинейном и межлинейном разведении; установлено наследственное влияние быков-производителей на продолжительность продуктивного использования и пожизненную продуктивность.

Установлена реальная реализация наследственности быков-производителей в условиях конкретного хозяйства, которая не во всех случаях совпадала с показателями официальной оценки. Доказано, что на уровень молочной продуктивности коров влияет степень родства быков продолжателей линии с родоначальниками и уровень оценки их племенной ценности по селекционному индексу.

Установлено уровень убойных и мясных качеств сверхремонтных бычков украинских черно-пестрой и бурой молочных пород на современном этапе селекции, согласно которому они в 18-ти месячном возрасте характеризовались предубойной массой соответственно 474,3 и 476,3 кг, массой парной туши - 241,3 и 252,0 кг, убойным выходом - 52,6 и 54,3% и частью мышечной ткани в морфологическом составе туши - 187,1 и 198,4 кг с преимуществом у животных украинской бурой молочной породы. У симментальских бычков эти показатели соответственно составляли 481,7; 266,0 кг, 57,4% и 214,1 кг, приближаясь по уровню к мясному скоту.

Ключевые слова: порода, молочная, мясная, коровы, быки-производители, экстерьер, линейная оценка, генотип, племенная ценность.

Salogub A.N. Selective and genetic aspects of cattle formation in the North-eastern region of Ukraine. - Manuscript.

Doctoral dissertation for the scientific degree of Doctor of agricultural sciences in speciality 06.02.01 - breeding and selection of animals. - The Institute of animal sciencen of NAAS. - Kharkiv, 2011.

The influence of selective and genetic factors on formation of efficient signs of animals of selective herds of Ukrainian black-spotted, red-spotted, dairy brown and Lebedynska breeds has been studied in the thesis. It has been proven that the yields per lactation and fat content in the milk of the cows of the experimental breeds have been influenced by the paratypical factors such as the year of birth and calving as well as genotype ones such as the conditional part of heredity of improving breed, breeding worth of ancestors and linear belonging.

The degree of variability and the heredity parameters which characterize the cows body of the experimental breeds according to the age dynamics of lactations and their influence on the dairy productivity has been defined. In the result of estimation of first-born cows of Ukrainian black-spotted and dairy brown, Lebedynska and Swiss breeds on terms of linear classification methods which meet the requirements of ICAR, the level of interbreed differentiation and interherd changeability after the group and descriptive signs of exterior has been set and the population genetic parameters of the linear signs have been defined. With the help of methods of linear classification the sires of Ukrainian black-spotted dairy breed have been evaluated after the exterior type of their daughters and the diagrams of exterior type. Estimation

of genealogical and factory lines of Ukrainian brown, black-spotted and red-spotted dairy breeds indicates that they are differentiated according to the signs of dairy productivity and lifetime use; thus the peculiarities of different productivity manifestations under the intralinear and interlinear breeding have been found.

The real realization of heredity of bulls-sires in the conditions of a particular farm had been started and these data not in all cases coincided with the data of the official estimation. It has been proven that the level of dairy productivity of cows is influenced by the level of the interrelation of bulls-sires which are line continuers with the ancestors and the level of their breeding worth after the selective index.

Key words: breed; dairy; beef; cows; bulls-sires; exterior; linear estimation; genotype; breeding worth.

Размещено на Allbest.ru