Фізіологічний стан організму тварин, біологічна цінність молока і яловичини та їх корекція за різних екологічних умов середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ ІМЕНІ С.З. ГЖИЦЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук

ФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН ОРГАНІЗМУ ТВАРИН, БІОЛОГІЧНА ЦІННІСТЬ МОЛОКА І ЯЛОВИЧИНИ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ ЗА РІЗНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ УМОВ СЕРЕДОВИЩА

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

ВЕЛИЧКО ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Львів - 2010

Дисертацією є монографія.

Робота виконана у Державному науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів та кормових добавок, м. Львів.

Науковий консультант: доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент НААН України, заслужений діяч науки і техніки України Коцюмбас Ігор Ярославович, Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок, завідувач відділом фармакології та імуноморфології, директор.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Гуфрій Дмитро Федорович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького, завідувач кафедри фармакології та токсикології;

доктор ветеринарних наук, професор, академік НААН України Малінін Олег Олексійович, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини НААН України, головний науковий співробітник відділу токсикології, безпеки та якості сільськогосподарської продукції;

доктор ветеринарних наук, професор Ніщеменко Микола Прокопович, Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри нормальної і патологічної фізіології.

Захист дисертації відбудеться "09" квітня 2010 р. о 11.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, ауд. № 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий "19"лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор ветеринарних наук, професор П. І. Головач

АНОТАЦІЇ

Величко В.О. Фізіологічний стан організму тварин, біологічна цінність молока і яловичини та їх корекція за різних екологічних умов середовища. - Монографія.

Дисертація (монографія) на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, Львів, 2010.

Дисертація (монографія) присвячена вивченню фізіолого-біохімічного та клінічного стану організму великої рогатої худоби за впливу на нього техногенних чинників, зокрема важких металів, дослідженню інтенсивності процесів обміну речовин, хімічного складу і біологічної цінності молока, яловичини, а також розроблених способів корекції функціонування організму за цих умов. У дисертації (монографії) на основі власних експериментальних досліджень всесторонньо розкрито нові наукові поняття про фізіологічний, клінічний і продуктивний стан організму тварин, біологічну цінність молока та яловичини, розроблено способи їх корекції за впливу техногенного забруднення довкілля. У ветеринарній фізіології проведено комплексні дослідження і експериментальну перевірку впливу техногенних чинників на корів під час лактації та бугайців на відгодівлі.

Доведено, що підвищений рівень важких металів у воді, грунтах Прикарпатського регіону зумовлені як інтенсивним техногенним забрудненням довкілля, так і геохімічними особливостями, що є небезпечним для нормального функціонування сформованих біоценозів, проявляє періодичну і віддалену дію у системі грунт-рослина-тварина, супроводжується змінами вмісту цих елементів у рослинних кормах, тваринній сировині та продуктах харчування, що призводить до порушень функцій окремих органів та систем, їх фізіолого-біохімічного статусу, клінічного стану організму, негативно впливає на здоров'я тварин та біологічну цінність молока і яловичини, показники продуктивності тварин. У дисертації (монографії) уперше проведено експериментальну перевірку впливу інтенсивного техногенного навантаження на організм дослідних корів під час лактації та бичків на відгодівлі за умов їх переміщення із екологічно чистої зони в забруднену відходами гірничо-добувної і хімічної промисловості і навпаки.

На основі досліджень крові, рідини і тканин стінки рубця, шкірного покриву, волосу, тканин печінки, нирок, найдовшого м'яза спини, молока з'ясовані фізіолого-біохімічні механізми адаптації піддослідних тварин до різних умов утримання і годівлі, науково обгрунтовано вплив біологічно активної добавки на обмін речовин, забезпечення стабільності фізіологічного і клінічного стану організму тварин, функціонування імунної системи, продуктивність і біологічну цінність молока та яловичини. Проведеними дослідженнями доведено, що використання тваринам, які утримуються в умовах техногенного навантаження на довкілля, корегуючих біологічно активних добавок є економічно окупним заходом забезпечення благополуччя у молочному і м'ясному скотарстві, підвищення продуктивності тварин і ефективності галузі в цілому.

Ключові слова: фізіологічний статус, клінічний стан, техногенне навантаження, важкі метали, корекція, біологічно активна добавка, адаптація, дезінтоксикаційна функція, продуктивність, біологічна цінність, мінеральні елементи.

худоба техногенний молоко яловичина

Величко В.А. Физиологическое состояние организма животных, биологическая ценность молока и говядины и их коррекция при разных экологических условиях среды. - Монография.

Диссертация (монография) на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, Львов, 2010.

Диссертация (монография) посвящена изучению физиолого-биохимического и клинического состояния организма крупного рогатого скота при воздействии на него техногенных факторов, в частности тяжелых металлов, исследованию интенсивности процессов обмена веществ, химического состава, биологической ценности молока, говядины, а также разработке способов коррекции функционирования организма в этих условиях. В диссертации (монографии) на основании собственных эксперементальных исследований всесторонне раскрыто новые научные понятия о физиологическом, клиническом и продуктивном состоянии организма животных, биологической ценности молока и говядины, разработаны способы их корекции при влиянии техногенного загрязнения окружающей среды. Проведены комплексные исследования и экспериментальная проверка влияния техногенных факторов на коров в период их лактации и бычков на откорме. Доказано, что повышенный уровень тяжелых металлов в воде, почве Предкарпатского региона обусловлен как интенсивным техногенным загрязнением, так и геохимическими особенностями территории, что является опасным для нормального функционирования сформированных биоценозов, проявляет периодическое и отдаленное действие в системе почва - растение - животное, сопровождается изменениями этих элементов в растительных кормах, сырье животного происхождения и продуктах питания, что приводит к нарушению функций отдельных органов и систем, их физиолого-биохимического и клинического состояния организма, отрицательно влияет на здоровье животных и биологическую ценность молока и говядины, показатели продуктивности животных. Проведенными исследованиями установлено, что высокие концентрации тяжелых металлов в организме опытных животных, кроме клинических проявлений, оказывали воздействие и на гистохимические изменения в органах, в частности печени и почках, где интенсивно протекают биохимические процессы. В тканях печени бычков опытных груп установлено тенденцию к высшему содержанию олова, марганца, железа, хрома, стронция на фоне низшего уровня кобальта, цинка, никеля и меди. В тканях почек опытных бычков отмечено высшее содержание хрома, цинка, циркония, никеля, меди при тенденции увеличения железа, свинца, стронция, марганца. Эти результаты указывают на существенное влияние экологических факторов на усвояемость минеральных веществ из кормов и содержание их в тканях и органах, трансформации в молоко, говядину, а также на биологическую ценность этой продукции. В диссертации (монографии) впервые проведено эксперементальную проверку влияния техногенных нагрузок на организм опытных коров во время лактации и бычков на откорме при условии их перемещения из екологически чистой зоны в техногенно загрязненную отходами горно-добывающей и химической промышленности и наоборот. За результатами исследований крови, жидкости и тканей стенки рубца, кожного покрова, шерсти, тканей печени, почек, длиннейшого мускула спины, молока выяснены физиолого-биохимические механизмы адаптации опытных животных к разным условиям содержания и кормления, научно подтверждено влияние биологически активных добавок на обмен веществ, обеспечение стабильности физиологического и клинического состояния организма животных, функционирования имунной системы, дезинтоксикационную функцию, продуктивность и биологическую ценность молока и говядины. Разработаны дозы и схема использования биологически активной добавки в кормлении КРС.

Полученные результаты по метаболическому и продуктивному воздействию биологически активных добавок дополняюют данные литературы об использовании питательных веществ кормов в организме животных, содержащихся в условиях интенсивных техногенных нагрузок, влиянии их на физиологическое и клиническое состояние организма животных, обмен веществ, качественные оценки молока и говядины. Исследованиями доказано, что использование животным в техногенно загрязненных зонах коррегирующей биологически активной добавки является экономически окупной мерой обеспечения конкурентности молочного и мясного животноводства, повышения продуктивности животных и эфективности отрасли в целом.

Ключевые слова: физиологический статус, клиническое состояние, техногенная нагрузка, тяжелые металлы, коррекция, биологически активная добавка, адаптация, дезинтоксикационная функция, продуктивность, биологическая ценность, минеральные элементы.

Velychko V.O. Physiological state of animal organism, biological value of milk and beef and their correction under different ecological conditions of environment. - Monograph.

This thesis (monograph) aims at getting of the scientific degree of doctor of veterinary sciences specialized in human and animal physiology. - Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies after S.Z. Gzhytsky, Lviv, 2010.

The thesis (monograph) is devoted to the studying of physiologically biochemical and clinical state of cattle organism under the influence of man-caused factors, such as heavy metals, and analyzing the intensity of metabolism processes, chemical composition, biological value of milk and beef and working out the correction methods of organism functioning under these conditions. This thesis, based on experimental tests, reveals new scientific notions about physiological, clinical and productive state of organism, biological value of milk and beef, their correction methods under the influence of man-caused pollution of environment are also presented. In the sphere of veterinary physiology complex studyings and experimental checking of influence of man-caused factors on cows during lactation and bull-calfs during feeding are conducted.

It is proved that increased level of heavy metals in water, soil of the Precarpathian region is the result of not only intensive man-caused environmental pollution but also of geochemical peculiarities that are dangerous for stable functioning of formed biocenosis, it presents periodical and separate action in the system soil-plant-animal, accompanied by changes in contents of these elements in plant fodders, animal raw material and food products that causes violations of functions of separate organs and systems, their physiologically biochemical and clinical state of organism, influence negatively the health of animals and biological value of milk and beef, indices of animal production. In this thesis experimental checking of influence of intensive man-caused loading on the organism of experimental cows during lactation and bull-calfs during feeding under conditions of their transposition from ecologically clean zone into polluted one by wastes of mineral resource and chemical industries and vice versa.

Physiologically biochemical adaptation mechanisms of experimental animals to different conditions of keeping and feeding are defined on the basis of studyings of blood, liquid and tissue of paunch side, skin covering, hair, liver and kidney tissues, the longest spine muscle, milk, influence of biologically active additive on metabolism, security of stability of physiological and clinical state of animal organism, functioning of immune system, production and biological value of milk and beef are scientifically grounded. These studyings proved that usage of corrective biologically active additive for animals, that are kept under conditions of man-caused loadingon the environment, is economically compensated measure of providing the welfare in the sphere of dairy and meat cattle-breeding, rise in animal production and efficacy of the branch on the whole.

Key words: physiological status, clinical state, man-caused loading, heavy metals, correction, biologically active additive, adaptation, disintoxication, function, production, biological value, mineral elements.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення населення високоякісними і безпечними продуктами харчування є складною та пріоритетною проблемою галузей тваринництва і ветеринарної медицини. Це вимагає вирішення низки практичних завдань, які стосуються модернізації виробництв, організаційного і технологічного їх забезпечення, проведення фундаментальних та прикладних досліджень із вивчення фізіологічних і клінічних особливостей реакції організму тварин, за дії умов навколишнього середовища, їх корекції. Перспективним напрямком досліджень, за умов посиленого техногенного навантаження (ТН) на довкілля, є моніторинг ксенобіотиків (КБ) у трофічному ланцюгу: грунт - рослина - корм - тварина - продукція - людина. Важливість природного геохімічного середовища для нормального росту і розвитку організму тварин визначається можливістю використання біогенних хімічних елементів та їх сполук у фізіолого-біохімічних процесах обміну речовин і включення цих компонентів до багатьох біологічно активних речовин. Враховуючи, що спектр біологічної і неспецифічної дії окремих КБ, зокрема важких металів (ВМ), спричиняють порушення функціональної діяльності організму та зниження продуктивності тварин, їх відтворення і збереження, заслуговує уваги вивчення впливу ТН на функціонування фізіологічних систем організму сільськогосподарських тварин, системи ведення галузей тваринництва, біологічну цінність і безпечність продуктів тваринництва у регіонах з підвищеним вмістом ВМ у воді, кормах, грунтах.

Дослідженнями C.W. Bryan, 1971; Ф.Ю. Палфія та співавт., 1974; N. Boyd, 1980; С.В. Стояновського та співавт., 1984; Т.А. Акимова, 1998; Л.А. Бортіна, 1999; Д.А. Засєкіна, 1999; І.Я. Коцюмбаса, 1999; Г.О. Хмельницького, 2000; П.П. Урбановича, 2001; L.A. Whitlock, 2001; Р.Й. Кравціва, 2001, 2002; Ю.І. Савченка, 2001; Г.О. Богданова, 2002; В.Г. Герасименка, 2002; О.О. Малініна, 2002; C.K. Reynolds, 2002; Л.І. Сологуба, 2002; Р.С. Федорука, 2002, 2003; В.Г. Яновича, 2003; В.І. Буцяка, 2004; О.Г. Малика, 2004; В.В. Влізла, 2005; М.Д. Камбур, 2005; М.П. Ніщеменка, 2005; Й.Ф. Рівіса, 2005; О.Т. Куцана, 2006 та інших встановлено вплив антропогенного забруднення довкілля на фізіологічний і клінічний стан організму тварин та якість тваринницької продукції за різних умов середовища. Однак, ще недостатньо вивчено фізіологічний і клінічний стан організму тварин за впливу кормів, вирощених в окремих зонах біогеоценозу та дії біологічно активних добавок (БАД) на корекцію обміну речовин у продуктивних тварин. У більшості досліджень автори розглядали лише окремі аспекти цієї проблеми. Зокрема, це стосується вивчення біохімічних процесів за умов ТН на організм тварин, яке часто проявляється імунодепресивним станом організму, а також може спричиняти мутагенну, тератогенну або ембріотоксичну дії. Механізми адаптації молодняку ВРХ до техногенно-стресових чинників вивчались у роботах R. Brliwaеn, 1984; B. Baylov, 1996; М.В. Демчука, 2000; Р.Й. Кравціва, 2000, 2002; І.М. Трахтенберга, 2000; Д.Ф. Гуфрія, 2001, 2002; В.Г. Стояновського, 2002; R.E. Tenew, F.J. Gordon, 2003; В.І. Буцяка, 2004; П.І. Головача, 2004; Р.С. Федорука, 2004, 2005; М.В. Косенка, 2005; О.В. Козенко, 2007. Ними проведені дослідження з розробки препаратів адаптогенної дії, загальностимулюючих та кормових добавок, що підвищують імунобіологічну активність організму тварин у період негативної дії техногенних чинників (ТЧ) та умов середовища. Проте, повідомлень про комплексні фізіолого-біохімічні дослідження щодо впливу ТЧ на адаптаційні процеси у тварин з різною продуктивністю в умовах їх дії у науковій літературі недостатньо, тому і надалі залишаються одним з основних пріоритетних завдань.

Важливе значення мають фізіолого-біохімічні дослідження для наукового обгрунтування щодо використання кормів у регіонах техногенного ризику із підвищеним вмістом КБ для тварин. По суті, це вивчення патогенезу за дії ТЧ з урахуванням функціонального і клінічного стану ВРХ і, особливо, молодняку є дуже важливими. І досі ця складна проблема у повній мірі не з'ясована.

Виконані нами комплексні дослідження з вивчення фізіолого-біохімічних закономірностей у системі корми - тварина - продукція та результати досліджень С.В. Стояновського, 1984; В.Г. Герасименка, 1985; Р.Й. Кравціва, 2000, 2002; Р.С. Федорука, 2002, 2005; М.В. Демчука, 2003, 2005; Г.В. Дроника, 2005; Ю.І. Савченка, 2005; О.В. Козенко, 2006 підтверджують, що фізіолого-біохімічні зміни інтенсивності метаболізму в організмі тварин у зонах ТН слід корегувати БАД і, таким чином, нормалізувати окремі ланки обміну речовин, що сприятиме підвищенню продуктивності тварин та одержання від них якісної і безпечної продукції. З огляду на це робота своєчасна, виконана на актуальну тему, має теоретичне та практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Експериментальні дослідження з 1990 до 2000 р.р. виконувались в межах основної тематики лабораторії фізіологічних основ високої продуктивності сільськогосподарських тварин Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН за наступними завданнями: "Вивчити способи ефективного використання кормів з метою підвищення виробництва продуктів тваринництва і покращення їх якості" (№ ДР 0176U083253); "Вивчити вплив зон техногенного забруднення в західному регіоні України на організм продуктивних тварин у системі грунт - рослина - тварина і розробити способи одержання екологічно чистої продукції" (№ ДР 0198U009007).

З 2001 року дисертаційні дослідження проводились згідно із завданнями тематики Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок, а саме: "Гармонізувати систему нових ветеринарних препаратів, контролю їх залишків у продуктах тваринного походження та кормових добавок згідно міжнародних вимог" - замовник Міністерство аграрної політики України (№ ДР 0108U005385); "Удосконалити і впровадити науково-технічну систему токсикологічного контролю згідно міжнародних вимог" (№ ДР 0101U006355).

Мета і задачі досліджень. На основі вивчення фізіолого-біохімічних процесів в організмі ВРХ, клінічного стану, біологічної цінності молока і яловичини розробити способи їх корекції за різної інтенсивності техногенного навантаження на довкілля.

Дослідження цієї мети зумовило необхідність постановки та розв'язання таких завдань:

- дослідити фізіологічні процеси в організмі тварин різного віку і продуктивності за умов підвищеного техногенного навантаження;

- вивчити метаболічні процеси в організмі тварин за умов згодовування кормів, отриманих на тлі підвищеного техногенного навантаження;

- дослідити фізіолого-біохімічні процеси в бугайців на відгодівлі за умов адаптації їх до переміщення з екологічно чистої зони в техногенно забруднену і навпаки;

- вивчити фізіологічні механізми впливу окремих ТЧ на організм корів різної продуктивності за різних екологічних умов Прикарпаття;

- розробити склад та визначити вплив БАД на корекцію процесів метаболізму, продуктивність та реактивність організму корів і бугайців, за умов різних екологічних та техногенних чинників;

- вивчити фізіолого-біохімічні механізми впливу БАД на біологічну цінність, ветеринарно-санітарну якість молока і яловичини за різних екологічних умов середовища;

- на основі результатів досліджень розробити способи, методичні рекомендації та технічні умови застосування БАД для корекції фізіологічних процесів в організмі тварин, якості молока і яловичини за різних екологічних та техногенних умов середовища.

Обґєкт дослідження: фізіолого-біохімічні процеси в організмі корів і бугайців, їх клінічний стан, за умов дії різних екологічних і техногенних чинників, біологічна цінність молока і яловичини.

Предмет дослідження: фізіологічні, біохімічні, морфологічні, продуктивні та клінічні показники реакції організму корів і бугайців на відгодівлі на системному, органному і тканинному рівнях, за впливу еколого-техногенних умов середовища.

Методи досліджень: фізіологічні, біохімічні, гістоморфологічні, клінічні, екологічні, зоотехнічні.

Наукова новизна одержаних результатів: Уперше обгрунтовано концепцію про фізіологічний, клінічний і продуктивний стан організму тварин, біологічну цінність молока та яловичини на основі системних експериментальних досліджень, розроблено способи їх корекції за впливу техногенного забруднення довкілля. Крім того, проведено комплексні дослідження і експериментальну перевірку щодо впливу ТЧ на корів під час лактації та бугайців на відгодівлі. З'ясовані фізіолого-біохімічні механізми адаптації тварин до різних умов утримання і годівлі, визначено вплив розробленої БАД на обмін речовин, продуктивність та адаптаційну здатність організму корів і бугайців до дії шкідливих екологічних та техногенних чинників. На основі проведених досліджень розроблено новий науковий підхід щодо вивчення механізмів впливу БАД на фізіологічні процеси в організмі і перетворення компонентів корму у травному каналі та трансформації їх у продукцію в умовах ТН, нормалізацію обміну речовин, клінічного стану організму тварин та одержання біологічно цінної, якісної і безпечної продукції. Досліджено динаміку показників фізіологічного стану організму ВРХ, обміну речовин, активності ферментів за різних аліментарних умов, умов утримання і техногенного навантаження.

Встановлено, що у зонах з високим ТН у тварин сповільнюються фізіолого-біохімічні процеси і метаболічні реакції, що призводить до зниження продуктивності та біологічної цінності тваринницької продукції. Коригування цих процесів БАД інтенсифікує обмін речовин та забезпечує отримання продукції високої біологічної цінності та санітарної якості. Введення в раціони ВРХ, яка утримувалась в умовах підвищеного ТН, БАД коригували обмін речовин в організмі корів під час лактації та у бугайців на відгодівлі, що зумовлює оптимальний вміст макро- і мікроелементів у крові, печінці, шкірі, молоці і яловичині. У зоні інтенсивного ТН викидами гірничо-хімічних та переробних підприємств, згодовування БАД коровам і молодняку ВРХ нормалізувало показники ветеринарно-санітарної і біологічної цінності молока і яловичини. Розкрито нові наукові аспекти щодо фізіологічних можливостей адаптації організму тварин, формування резистентності до несприятливих факторів навколишнього середовища за різних умов утримання та годівлі.

Результати проведених досліджень доповнюють новими науковими даними особливості перебігу фізіологічних процесів у корів під час лактації і бугайців на відгодівлі, їх клінічного стану, продуктивності та якості продукції і розкривають сучасні наукові аспекти корекції цих процесів за умов підвищеного ТН, що необхідно враховувати при утриманні та годівлі тварин. Уперше проведено фізіолого-біохімічне обґрунтування інтенсивності впливу ТН на організм корів під час лактації та бугайців на відгодівлі за умов переміщення дослідних тварин із чистої екологічної зони в забруднену відходами хімічної та гірничо-добувної промисловості і навпаки. Набули подальшого розвитку заходи, спрямовані на адаптацію організму тварин до дії чинників техногенного навантаження. Отримано нові наукові дані щодо впливу КБ на морфологічні і біохімічні показники крові, мікроструктуру тканин внутрішніх органів, зокрема печінки, шкіри, шерсті.

Наукова новизна отриманих дисертантом результатів підтверджена двома патентами: на винахід №10535 АМПК Україна-5А01К67/02 Спосіб раннього прогнозування рівня молочної продуктивності ВРХ / І.М. Фостик, В.О. Величко, В.С. Грицевич, М.В. Луз, І.В. Стадницький, М.М. Максим'юк, Ю.В. Мартин.; - заявник і патентовласник Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН. - заявлено 15.04.1993; опубл. 25.12.1996, - Бюл. №4 та на корисну модель № 33296 МПК Україна - А61К39/39 Кормова добавка, яка підвищує імунний статус тварин і птиці /І.Я. Коцюмбас, В.О. Величко, І.К. Авдосьєва, О.Г. Малик, М.О. Количев, Г.І. Максименко, А.М. Богдан.; - заявники і патентовласники - перераховані винахідники. - заявлено 19.03.2008; опубл. 10.06.2008, - Бюл. № 11.

Практичне значення отриманих результатів. Полягає в тому, що запропоновані науково обґрунтовані висновки щодо використання БАД у годівлі ВРХ в зонах екологічного ризику, сформовані на основі отриманих результатів досліджень, можуть бути застосовані у практиці ветеринарної медицини. Зокрема, вплив ТЧ на організм тварин здійснюється через біологічний ланцюг грунт - рослина - тварина. На основі одержаних результатів досліджень розроблені і видані рекомендації, ТУ У, інформлисток щодо корекції за допомогою БАД фізіологічного стану організму ВРХ, підвищення продуктивності та якості молока та яловичини за різних умов середовища. Розроблено сучасні науково обгрунтовані і практичні підходи до підвищення резистентності та продуктивності тварин за умов інтенсивного впливу техногенних чинників. Результати досліджень з корекції обміну речовин та підвищення продуктивності корів і бугайців на відгодівлі впроваджені та використовуються в господарствах різної форми власності Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Рівненської та Вінницької областей.

Результати досліджень використані дисертантом при розробці технічних умов України, а саме: ТУ У № 15.7-00493675-01:2007 “Добавка кормова біологічно активна для с.-г. тварин і птиці”, ТУ У № 15.7-00485670-003:2007 "Біологічно активна вітамінно-мінеральна добавка для великої рогатої худоби", ТУ У № 15.7-236790311238-001:2008 "Біологічно активна кормова добавка "Біоветан-К", ТУ У № 15.7-04718013-003:2009 "Збагачуюча вітамінно-мінеральна добавка для великої рогатої худоби", а також видані наступні рекомендації для ветеринарної науки і практики: "Визначення вмісту альдегідів у кормах" (Львів, 2009. - 12 с.), "Визначення вмісту тіамуліну в кормах та преміксах" (Львів, 2009. - 16 с.), "Токсикологічний контроль кормів та кормових добавок" (Київ, 1999. - 110 с.), "Научно-методические аспекты физиологии" (Львов, 1989. - 48 с.). Методичні рекомендації використані при розробці згаданих вище ТУ України.

Окремі положення, що були обґрунтовані в дисертації (монографії), викорис-товуються в науковій роботі Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН, Інституту біології тварин УААН, Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок, а також у навчальному процесі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, кафедри фізіології, патологічної фізіології та імунології тварин Національного університету біоресурсів та природокористування України. Теоретичні положення впливу ТЧ на організм тварин можуть бути використані при розробці науково-практичних основ моніторингу техногенних навантажень. До того ж вони рекомендовані науково-методичною комісією ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок для включення у навчальні програми факультетів ветеринарної медицини з курсів: фізіологія сільськогосподарських тварин, біохімія, годівля, зоогігієна, екологія, фармакологія, токсикологія, технологія виробництва і переробки молока і м'яса.

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, викладені в дисертації (монографії), отримані автором особисто. Зокрема, розроблено та обґрунтовано наукову концепцію роботи, тематику і схему досліджень, календарні плани та робочі програми. Автор здійснив аналіз літератури, брав безпосередню участь у формуванні груп дослідних тварин і проведенні експериментальних та лабораторних досліджень, проаналізував одержані результати, узагальнив їх у формі монографії, сформулював висновки і підготував практичні рекомендації та технічні умови. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті здобутки, які є особистим доробком автора. Загальний обсяг результатів власних досліджень, викладених у монографії сягає понад 85 % (115 таблиць). Дольова участь співавторів подана у списку друкованих праць автореферату.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень, що викладені в монографії, доповідались, обговорювались і отримали схвальне рішення на зборах Відділення зоотехнії УААН (1993, 1994, 1995, 1996), Науково-технічній раді Державного комітету ветеринарної медицини України (2004, 2005, 2006), науково-виробничих конференціях: "Актуальні напрямки наукового забезпечення агропромислового комплексу західного регіону України (Львів, 1990), "Использование пород мирового генофонда при совершенствовании пород отечественного скота" (Тула, Россия, 1991), "Наукове забезпечення АПК Західного регіону в умовах переходу до ринкових відносин" (Львів, 1992, Чернівці, 1993), "Проблеми агропромислового комплексу гірського регіону Карпат" (Н. Ворота, В. Бакта, 1994), І Всеукраїнській міжнародній конференції з проблеми "Корми і кормовий білок" (Вінниця, 1994), Всеукраїнській конференції з фізіології і біохімії тварин (Львів, 1994), ІІ международной конференции (Боровск, Россия, 1995), Українсько-Австрійських симпозіумах (Відень, Австрія, 1996, 1998), "Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва" (Львів, 1997), ІІ міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини (Київ, 2004), І міжнародній науковій конференції "Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів" (Тернопіль, 2006), Всеукраїнській нараді-семінарі "Виконання Закону України “Про ветеринарну медицину” щодо забезпечення якості і безпечності ветеринарних препаратів та кормових добавок, які поступають на ринок України" (Львів, 2006), ІІ Міжнародній науковій конференції "Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування" (Львів, 2007), Всеукраїнській конференції з міжнародною участю "Комбікорми 2009" (Львів, 2009).

Публікації. Теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження висвітлені у 67 наукових працях, з них: 34 статті у фахових виданнях, 4 методичні рекомендації, 2 монографії, навчальний посібник, довідник, 18 публікацій у матеріалах конференцій, 4 ТУ України, технологічний регламент, 2 патенти.

Обсяг і структура монографії. Монографія викладена на 295 сторінках комп'ю-терного тексту і сформована з розділів: “Екологічний стан довкілля і ветеринарно-гігіє-нічна оцінка якості кормів”, “Фізіолого-біохімічні процеси та клінічний стан організму великої рогатої худоби залежно від інтенсивності техногенного навантаження на довкілля”, “Ветеринарно-гігієнічний моніторинг шкідливих речовин у системі корми-тварина-продукція, їх трансформація в молоко і тканини організму за умов підвищеного техногенного навантаження на довкілля”, “Корекція гомеостазу організму тварин кормовими добавками, біологічна цінність і ветеринарно-санітарна оцінка молока та яловичини за умов інтенсивного техногенного навантаження”, “Використана література”. Монографія ілюстрована 134 таблицями, 7 рисунками. Список використаної літератури включає 463 джерела, з них: українською та російською мовами - 344, іншими мовами - 119.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Робота виконана в лабораторії фізіологічних основ високої продуктивності сільськогосподарських тварин Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (1990 - 2000 р.р.) та у відділі наукового забезпечення стандартизації, сертифікації ветеринарних препаратів, кормових добавок та державного нагляду у ветеринарній медицині Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок (2000 - 2008 р.р.). Дослідження проведені на 146 клінічно здорових бугайцях-аналогах і 95 коровах чорно-рябої породи, що утримувались в умовах промислової технології виробництва яловичини і молока в господарствах “Карпати”, с. Верхня Стинава Стрийського району (чиста екологічна зона), імені І.Франка, с. Берездівці, та “Верховина”, с. Стільсько Миколаївського району Львівської області (зона інтенсивного техногенного навантаження), в якій функціонують цементний комбінат і об'єднання "Сірка". Клінічний стан відібраних для досліджень тварин характеризувався показниками (температури тіла, частоти пульсу та кількістю дихальних рухів), що відповідали фізіологічній нормі. Апробацію отриманих результатів досліджень проводили у 9-ти господарствах Львівської області. У дослідах на бугайцях і коровах вивчали фізіологічні механізми дії екологічних чинників за умов інтенсивного ТН на організм тварин, розробляли способи корекції фізіологічного і клінічного стану організму, обміну речовин та методи отримання молока і яловичини високої біологічної цінності та якості.

Експериментальна частина роботи виконувалась у чотири етапи. На першому етапі досліджень вивчали і узагальнювали екологічні чинники промислово-техногенної і перехідної зон Прикарпаття у системі грунт-рослина-тварина та вплив інтенсивного техногенного навантаження на довкілля. Крім того, проводили ветеринарно-санітарну оцінку якості та біологічної цінності кормових засобів. Узагальнювали матеріали взаємозв'язку інтенсифікації рільництва, надмірного ТН, контролю за використанням засобів хімізації, рівня промислових викидів із забрудненням сільськогосподарських угідь різними КБ, зокрема ВМ, їх вплив на стабільну безпечність у трофічному ланцюгу: грунт- рослина - корми - тварина - продукція - людина.

На другому етапі досліджень вивчали фізіолого-біохімічні процеси та клінічний стан організму ВРХ залежно від інтенсивності ТН на довкілля. Досліди проводили на бугайцях-аналогах чорно-рябої породи, які вирощувались в екологічно чистій зоні передгір'я Карпат (господарство "Карпати") та в ТЗ (господарство імені Івана Франка). Після проведення балансових дослідів і досягнення бугайцями 12-ти місячного віку, їх клінічно обстежували, забивали по три тварини з контрольної і дослідної груп та відбирали зразки печінки, нирок, травного каналу, шкірного покриву. Чотири бугайці з першої (контрольної) групи, які до цього утримувались в екологічно чистій зоні, були сформовані в третю групу і переведені в умови утримання другої групи з підвищеним техногенним наван-таженням. З бугайців другої групи, які до цього утримувались в умовах підвищеного ТН сформували четверту групу тварин, які були переведені в екологічно чисті умови господарства "Карпати". Досліджували поживність кормів, їх перетравність, рідину рубця, кров, окремі показники мінерального обміну, жирів і білків, морфофункціональний стан тканин печінки, шкірного покриву, нирок, наднирників, найдовшого м'яза спини. Досліджено вміст КБ у кормах і воді зони ТЗ та вплив їх на фізіологічний стан, процеси обміну речовин в організмі корів з різним рівнем продуктивності. Дослідження проведені у господарстві "Верховина" Миколаївського району Львівської області на двох групах корів-аналогів (по 6 - 7 тварин у кожній), різного рівня молочної продуктивності (І група 3,0 - 3,5, ІІ група 4,5 - 5,0 тис. кг молока за лактацію). У дослідної групи тварин на 2 - 3, 5 - 6 і 8 місяцях лактації досліджено показники клінічного стану організму, взято зразки вмісту з рубця, крові з яремної вени, шкіри (із середньої ділянки шиї) для досліджень, зразки кормів і води з ферм господарства для хімічного аналізу. Середньодобові проби молока отримували з кожного контрольного доїння один раз на місяць.

На третьому етапі досліджень провели ветеринарно-гігієнічний моніторинг КБ у системі корми-тварина-продукція і дослідили їх надходження у молоко та тканини організму за умов підвищення ТН на довкілля. Дослідження проводили на двох групах корів-аналогів чорно-рябої породи (по 5 тварин у кожній) з продуктивністю 3,0 - 3,5 і 4,5 - 5,0 тис. кг молока за лактацію, та двох групах бугайців 12-місячного віку. Вивчали нагромадження ВМ у молоці і тканинах залежно від рівня вмісту КБ у системі грунт-рослина-тварина. Досліджували фізіологічний та клінічний стан, обмін речовин в організмі дослідних корів і бугайців, а також якісні показники молока та яловичини, їх фізико-хімічні та органолептичні властивості. Проведено аналіз результатів досліджень фізико-хімічних характеристик молока і яловичини, які пов'язані з екологічними умовами довкілля та вмістом у кормах раціону поживних речовин, а також залежно від показників продуктивності корів і бугайців.

На четвертому етапі, за умов ТН, досліджували можливості фізіолого-біохімічної корекції метаболізму в організмі тварин БАД та вплив добавок на біологічну цінність молока та яловичини. Перший дослід проведено на трьох групах бугайців-аналогів (по 8 тварин у кожній) чорно-рябої породи 4-5 місячного віку, середньою масою тіла 123 кг, які утримувалися в господарстві імені І. Франка Миколаївського району. Дослід тривав до досягнення тваринами маси тіла 427-504 кг за схемою (табл. 1).

Таблиця 1

Другий дослід проведено у селянській спілці "Верховина" Миколаївського району на трьох групах клінічно здорових корів-аналогів чорно-рябої породи, по 5 - 6 тварин у кожній, з рівнем молочної продуктивності 4,0 - 4,5 тис. кг за лактацію. Корови І групи (контрольної) утримувалися на збалансованому основному раціоні, а корови ІІ і ІІІ (дос-лідних) груп - на ОР з добавкою двох насичених високомолекулярних жирних кислот у співвідношенні 2:1.

Добавку жирних кислот у 2-ох різних кількостях - низькій (ІІ група) і високій (ІІІ група) - коровам задавали щоденно у складі комбікорму впродовж 6-ти місяців лактації.

Дослідження з оцінки впливу кормової добавки і цеоліту на процеси обміну речовин та інтенсивність росту молодняку ВРХ на відгодівлі у зоні інтенсивного ТЗ проводили на 3-х групах клінічно здорових бугайців-аналогів (по 10 тварин у кожній) чорно-рябої породи, 11- ти міс. віку, середньою масою тіла 251-253 кг за схемою (табл. 2).

Таблиця 2

Матеріалом для досліджень були корми, питна вода, рідкий вміст рубця, кров, шкіра, волосся, печінка, найдовший м'яз спини і молоко. Матеріал для досліджень відбирали один раз у підготовчий період і 2 рази у дослідний, в один і той же час доби до ранкової годівлі тварин. Контроль молочної продуктивності проводили два рази на місяць з відбором середнього зразка молока для визначення вмісту жиру та біохімічних досліджень. У кормах визначали їх поживність, вміст мікроелементів, проводили загальний хімічний аналіз (Н. Лукашик та ін., 1961; П. Столярчук та ін., 1989), кислотне число за ГОСТ 13496.18-85. Визначення токсичності кормів проводили на мишах (метод затверджений ГУВ МСГ СРСР, 1979). Нормування годівлі тварин проводили з урахуванням живої маси і продуктивності (М.Г. Ноздрін та співавт., 1991), вміст ВМ - методом атомно-абсорбційної спектрометрії, нітратів - за методом Е.С. Ковальової (1985).

У крові з яремної вени визначали концентрацію загального, білкового і залиш-кового азоту за методом К'єльдаля (А.А. Покровський, 1969), кількість еритроцитів, лейкоцитів на сітці Горяєва лічильної камери та вміст гемоглобіну (У.Я. Антонов, П.Н. Блинов, 1971, 1991), вміст довголанцюгових неетерифікованих (НЕЖК) і етерифікованих (ЕЖК) жирних кислот (Й.Ф. Рівіс та співавт., 1981, 1995), загальних, вільних і кон'югованих із сірчаною та глюкуроновою кислотами фенолів (Ф.Ю. Палфій і співавт., 1974), загальних ліпідів за Блюром (М.Д. Неменова, 1967). Амілолітичну активність бактерій у вмісті рубця, який отримували для досліджень за допомогою зонда, визначали за Смітом і Роєм у модифікації М.Ф. Кулика, підрахунок мікроорганізмів проводили з використанням сітки Горяєва і лейкоцитарного меланжеру.

У молоці визначали вміст жиру, білка, лактози, сухої речовини (В.І. Волгін і співавт., 1974) рефрактометричним методом, мікроелементів - методом атомно-абсорбційної спектрометрії (за В.В. Єрмаковим, 1987; В.В. Устенко, 1980), насичених і ненасичених жирних кислот (А.А. Покровський, 1969; Й.Ф. Рівіс та співавт., 1997).

У тканинах вміст сухої речовини (П.Г. Лєбєдєв, А.Т. Усович, 1969), концентрацію неетерифікованих і етерифікованих жирних кислот (А.А. Покровський, 1969; Й.Ф. Рівіс та співавт., 1997), мікроелементів, в т. ч. ВМ - методом атомно-абсорбційної спектрометрії (за В.В. Єрмаковим, 1987; В.В. Устенко, 1980), якість м'яса у зразках із найдовшого м'яза спини на межі 10 - 11-го міжребер'я (П.П. Остапчук, 1979).

У шкірі визначали загальну товщину, товщину епідермального, пілярного і ретикулярного шарів, глибину залягання сальних і потових залоз та їх розміри - гістофотометрично з використанням бінокулярного мікроскопа (Г.Г. Автандилов, 1991).

Статистичну обробку і ступінь вірогідності отриманих експериментальних результатів опрацьовували за Г.Х. Кармолієвим (1971), Г.Ф. Ланкіним (1990).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Ветеринарно-гігієнічна оцінка кормів промислово-техногенної і передгірної зон Прикарпаття за різного екологічного стану довкілля

Дослідження сезонного вмісту ВМ у ґрунті показали, що із зони ТЗ Миколаївського гірничо-цементного комбінату та Ново-Роздольського об'єднання "Сірка" найвищі концентрації металів-токсикантів у зразках грунту були зимою, а найнижчі влітку, весною та восени. Концентрації рухомих форм Pb, Cd і Hg були близькими, однак їх рівні перевищували максимально допустимі. Дослідженнями вмісту ВМ у системі грунт-рослина встановлено, що забруднені ВМ (Cd, Pb, Hg та Zn) грунти у концентраціях вище гранично допустимої кількості (ГДК) спричиняють значну кумуляцію останніх у біомасі сільськогосподарських рослин. Дослідження кормів із господарств у радіусі 4 - 8 км від Миколаївського гірничо-цементного комбінату вказують на значне перевищення гранично допустимої концентрації ВМ у більшості кормів раціону. Однак, корми у зоні техногенних викидів (господарство імені І. Франка) та в умовно екологічно чистій зоні (господарство "Карпати") за вмістом основних поживних речовин суттєво не відрізнялися. Натомість, істотну різницю встановлено за мікроелементним складом та вмістом ВМ у кормах, що згодовувалися бугайцям. Зокрема, в господарстві імені І.Франка вміст Pb у більшості кормів, крім силосу, переважав у 1,5 - 3 рази, а для меляси - у 8 разів порівняно до кормів з умовно чистої екологічної зони. Статистично вірогідна різниця у порівнянні з контролем р<0,05, р<0,025. Встановлено, що техногенне забруднення навколишнього середовища призводить до накопичення ВМ у грунтах і підвищеного проникнення окремих з них у ґрунтові води, рослини. Отже, як наслідок, у кормах із зони діяльності гірничо-переробних комбінатів виявлено підвищений вміст Cr, V, Ti, Zr, Fe. У воді встановлено високий рівень майже всіх елементів, порівняно з передгірною, екологічно чистою зоною. Це вказує на значний техногенний вплив Миколаївського гірничо-цементного комбінату, Ново-Роздольського комбінату "Сірка" на екологічний стан довкілля стосовно вмісту окремих ВМ у грунтах, воді та кормових культурах в агроландшафтній зоні техногенного забруднення.

Дослідженнями хімічного складу і поживної цінності кормів раціону для корів, які утримувалися в господарстві "Верховина" (с. Стільсько Миколаївського району), віддаленому на 8 км від комбінату, встановлено підвищений вміст у кормах Fe, K, Ba, Pb, Cr (р<0,05), у воді - Sr (р<0,025). Вплив гірничо-цементного і сірчаного виробництв Миколаївського та Роздольського гірничо-хімічних комбінатів зумовлений у більшій мірі змінами хімічного складу кормів у пасовищний період, порівняно із стійловим утриманням тварин, що обумовлює суттєві відмінності біологічної цінності молока корів залежно від умов утримання. Характерно, що вміст більшості життєво важливих мікроелементів (Fe, Co, Mo, Mn, Cu) та ВМ (Sr, Pb, Ba, Cr, Ni) у сіні природних луків перевищував рівень цих елементів у сіні пасовищних трав, що вказує про інтенсивніше техногенне забруднення викидами цементного комбінату та нагромадження їх у верхніх шарах грунту природних луків і надходження у вегетативну масу, порівняно із культурним пасовищем. Вищий вміст Fe, Zn, Pb, Mn, Ba, Cr, Ni та Sn (р<0,05) встановлено також у силосі з різнотрав'я. Найбільші різниці щодо вмісту ВМ було виявлено у комбікормі та зернофуражі. Зокрема, вміст Pb, Cr і Ni у комбікормі перевищував рівень цих елементів у фуражному зерні в 2,3; 1,8; 2,2 рази, відповідно (р<0,05, р<0,01). Аналогічні результати отримані при визначенні вмісту ВМ у колодязній воді у зоні впливу ВАТ «Миколаївцемент». У західному напрямку від джерела техногенної емісії вміст Pb у колодязній воді був на рівні ГДК, а в південно-східному напрямку - перевищував ГДК цього елемента для питної води у 1,5 - 2,0 рази (р<0,025). У двох напрямках дослідженнями підтверджено перевищення ГДК за вмістом у воді Cd у 2 - 3 рази (р<0,05).

Отже, інтенсивне ТН на агроекосистему зумовлює екологічне забруднення довкілля та негативний вплив його на життєдіяльність сформованих біоценозів, проявляє періодичну і віддалену дії на рослини з кумуляцією шкідливих речовин у системі грунт - рослина - тварина. Це призводить і до змін показників клінічного та фізіологічного стану організму тварин, що пов'язано з якісними і кількісними показниками їх продуктивності.

Фізіолого-біохімічні процеси та клінічний стан організму ВРХ залежно від інтенсивності техногенного навантаження на довкілля

Функціональна характеристика органів і систем та клінічний стан організму молодняку великої рогатої худоби за умов інтенсивного техногенного навантаження

Проведені дослідження на бугайцях, які утримувалися за умов інтенсивного ТН викидами Миколаївського цементного і Ново-Роздольського гірничо-сірчаного комбінатів, вказують на значний вплив цих підприємств на клінічний і фізіологічний стан тварин, фізіолого-біохімічні процеси в їх організмі, порівняно з тваринами контрольної (I) і дослідної (III) груп, які вирощувалися в екологічно чистій зоні передгір'я Карпат.

Одержані експериментальні дані вказують на те, що у бугайців із ТЗ дещо інтенсифікувався обмін ліпідів і сповільнювався обмін білків. Це підтверджується і результатами досліджень рідини рубця та крові, в яких вміст сполук азоту був вірогідно нижчим, ніж у 9-місячних бугайців контрольної групи.

У дослідних тварин II групи у 12-місячному віці після забою виявлено вірогідно більший вміст внутрішнього жиру (2,19 порівняно з 1,63 кг у контрольній групі), (р<0,05). У бугайців II групи, які утримувалися у зоні інтенсивного ТН, встановлено вірогідно нижче, ніж у тварин контрольної (I) групи, засвоєння Ca, Mg, Fe, Mn, Co, Mo, Ni (р<0,05), і зворотну залежність стосовно засвоєння Sr, Cr, Cd (р<0,01), (табл. 3).

Аналіз даних продуктивності дослідних тварин вказує, що середньодобові прирости маси тіла були вищими у бугайців з господарства в екологічно чистій зоні. Затрати кормів на приріст маси тіла тварин, які утримувалися в зоні інтенсивного ТН, перевищували на 10 % цей показник у тварин контрольної групи (р<0,01).

У рідині рубця 9- і 18-місячних бугайців II групи, а для IV групи - лише у 18-ти місячних тварин, встановлено суттєво нижчий вміст загального, білкового і залишкового азоту та вищий рівень аміачного азоту, порівняно з тваринами контрольної (I) групи (р<0,05, р<0,025).

Кількість інфузорій у рідині рубця тварин II групи була вірогідно вищою протягом усього періоду досліджень. У бугайців IV групи виявлено поступове збільшення їх чисельності, тоді як у III групі з віком встановлено зменшення їх кількості. У бугайців II і III груп, які утримувалися в зоні інтенсивного ТЗ з 12-ти до 18-ти місяців, кількість інфузорій не відрізнялась. Це свідчить про здатність організму молодняку ВРХ, у т. ч. симбіотичної мікрофлори, пристосовуватись до відповідних екологічних умов співжиття.

Крім того, встановлено міжгрупові різниці за вмістом кислот бродіння, співвідношенням насичених і ненасичених жирних кислот. Зокрема, у рідині рубця 12-місячних бугайців II групи, порівняно з контрольною (I), змінювалось спрямування бродильних процесів у бік зростання рівня масляної кислоти (16,1 проти 12,1 %) (р<0,05) і зменшення ізовалеріанової (0,9 проти 1,4 %) (р<0,025) та валеріанової (0,6 проти 0,9 %) (р<0,05) кислот. За умов ТН у рідині рубця бугайців II дослідної групи у віці 12 місяців, порівняно з контрольною групою, посилюється перерозподіл ненасичених жирних кислот: пальмітоолеїнової, олеїнової і лінолевої. Їх відсотковий вміст серед жирних кислот загальних ліпідів у рідині рубця збільшувався, а серед НЕЖК - зменшувався.