Фізіологічний стан організму тварин, біологічна цінність молока і яловичини та їх корекція за різних екологічних умов середовища

У віці 18 місяців, після переміщення бугайців IV групи із зони ТЗ в умови екологічно чистої зони у рідині рубця не змінювався загальний вміст насичених (64,1 проти 65,8 мг %) (р<0,01) і ненасичених (21,3 проти 20,5 мг %) (р<0,01) жирних кислот загальних ліпідів.

Таблиця 3. Баланс мінеральних елементів в організмі бугайців у віці 9-10 місяців, M±m, n=8

Примітка: у цій і наступних таблицях ступінь вірогідності *р<0,05; **р<0,025; ***р<0,01.

У рідині рубця переміщених бугайців III і IV груп, порівняно з контрольною групою, збільшувалась концентрація лауринової, ізопентадеканової, пентадеканової, а також ізоміристинової, ізопальмітинової і пальмітинової кислот загальних ліпідів.

Отже, за вмістом окремих жирних кислот загальних ліпідів, в т.ч. НЕЖК, у рідині рубця бугайців III і IV груп, порівняно з I і II групами, виявлено вірогідні різниці, які зумовлені різною інтенсивністю обміну речовин, внаслідок впливу мінеральних та біологічно активних сполук, що надходили з кормами, вирощеними в різних екологічних зонах.

Залежно від впливу екологічних чинників, встановлено відповідні зміни клінічних і фізіолого-біохімічних показників у крові бугайців. Результати біохімічних досліджень показують, що вища активність АТФ-ази еритроцитів була у крові 9-18-місячних бугайців II групи, які постійно утримувалися в техногенно забрудненій зоні.

Проведені гістологічні і морфометричні дослідження вказують на підвищення функціональних можливостей клітинних та ядерних структур гепатоцитів печінки бугайців, які утримувалися в зоні техногенного забруднення. Суттєву різницю між групами бугайців виявлено за дистрофічними пошкодженнями паренхіматозних клітин печінки, що є характерним показником токсичного впливу окремих ТЧ на організм тварин. Зокрема, величина середнього діаметра дистрофічних уражень печінки за площею руйнувань була у бугайців першої групи менша, ніж другої (р<0,025).

Аналіз продуктивності вказує на те, що середньодобові прирости маси тіла за весь період у бугайців I, II, III груп були майже однакові і становили, відповідно, 693, 704, 706 г, тоді як у IV групі - 611 г за добу (табл. 4).

Таблиця 4. Маса тіла і середньодобові прирости бугайців 18-ти місячного віку, M±m, n=4

Отже, при згодовуванні кормів, вирощених у зоні ТЗ, в організмі молодняку ВРХ настають суттєві зміни показників клінічного і фізіологічного стану та обміну мінеральних речовин, білків, вуглеводів у крові, рідині рубця, вмісту їх метаболітів у калі та сечі, тканинах стінки рубця, що супроводжується морфологічними змінами у печінці тварин. Поряд із цим, отримані дані вказують на те, що молоді тварини, які піддаються хронічному ТН через аліментарні чинники, можуть адаптуватись до нових екологічних умов за рахунок інтенсифікації обміну речовин та компенсаторних механізмів на системному та органному рівнях і в такий спосіб можуть зберігати клінічний і фізіологічний стан у межах допустимих величин відхилень, що не супроводжується змінами продуктивності.

Фізіолого-біохімічні процеси в організмі корів різної продуктивності за екологічних умов зони розміщення гірничо-переробних комбінатів

Дослідженнями жирнокислотного складу ліпідів молока корів різної продуктивності, які утримувалися в умовах ТН, викидами цементного і сірчаного виробництв уста- новлено вірогідні міжгрупові відмінності вмісту як насичених, так і ненасичених жирних кислот в етерифікованій і неетерифікованій формах. Рівень насичених жирних кислот у ліпідах молока корів II-ї групи, на відміну від I-ї, упродовж восьми місяців лактації був вищим (за винятком пальмітинової кислоти на 2-3-му місяцях лактації).

Як наслідок, сумарний вміст насичених жирних кислот у ліпідах молока корів II-ї групи на 2-5-8 міс. лактації перевищував його рівень у молоці тварин контрольної групи в ці періоди.

Встановлено, що середньодобове виведення окремих жирних кислот загальних ліпідів, у т.ч. НЕЖК, у корів різної продуктивності, які утримувалися в умовах інтенсивного ТН, змінювалися за періодами досліджень і залежно як від періоду лактації, так і від інтенсивності процесів обміну речовин та секреції молока.

Зміна фізіолого-біохімічних показників у крові, вмісті рубця, молоці та шкірі, а також відмінності клінічного стану корів, за умов впливу викидів гірничо-переробних комбінатів, була більше вираженою у високопродуктивних корів, організм яких чутливіший до дії екологічних чинників.

Отже, ТН на навколишнє середовище зумовлює зміни мінерального складу кормів, тканин та рідин організму тварин, впливає на показники їх фізіологічного і клінічного стану в період росту, розвитку та продуктивного використання. Інтенсивність негативної дії ТЧ впливає на процеси метаболізму в рубці та організмі в цілому і суттєво залежить від рівня продуктивності тварин, віку, технології утримання, складу раціону, годівлі та повноцінності мінерального, білкового, вуглеводного і вітамінного живлення.

Ветеринарно-гігієнічний моніторинг шкідливих речовин у системі корми - тварина - продукція

Виведення ВМ молочною залозою корів та ветеринарно-санітарна оцінка їх вмісту в молоці

Дослідженнями вмісту мінеральних елементів, в тому числі ВМ, у молоці корів, які утримувались в умовах підвищеного ТН, відзначена тенденція до збільшення виведення з молоком корів дослідної групи Mg, Pb, Cr і Mn. На 2-5-му місяцях лактації зимово-стійлового періоду вміст більшості елементів був у межах допустимої максимальної величини, за винятком Cr і Ni, концентрація яких перевищувала допустимі граничні норми в 2-3 рази (р<0,05).

Однак, у цей період у корів ІІ дослідної групи в середньому за добу більше виділялось з молоком Fe, Zr, Co, Mo і Ni (р < 0,05 - 0,01). На 5-6-та 8-му місяцях лактації зберігався вірогідно вищий рівень виведення з молоком корів вищої продуктивності (ІІ група) Fe, Zr, Sr, Co, Cu, Mn, Ni, Cr, (р<0,025). На 8-му місяці лактації у літньо-пасовищний період у молоці корів ІІ дослідної групи, порівняно з контролем, збільшувалася концентрація Pb, Cu і Mo.

Крім того, висока міграційна здатність Cd у системі грунт-рослина зумовлювала підвищену ймовірність надходження цього елемента в організм тварин у літній період, особливо при пасовищному утриманні. За цих умов середньодобове виведення з молоком мікроелементів у корів дослідної (ІІ) групи було вищим (табл. 5).

Таблиця 5. Середньодобове виведення окремих елементів з молоком у корів різної продуктивності у зоні підвищеного техногенного навантаження (мг/тварину/добу, М ± m , n=4)

Отже, вміст ВМ у молоці корів, за умов підвищеного ТН на довкілля, залежить від інтенсивності шкідливих викидів, вмісту в них ВМ, набору кормів раціону та його збалансованості, а також від сезону утримання та періоду лактації, рівня продуктивності. Важливо відзначити, що ВМ у більших кількостях виводяться з молоком у високопродуктивних тварин, порівняно з коровами середньої продуктивності.

Клініко-фізіологічний стан організму ВРХ при дії шкідливих техногенних речовин та їх вміст у тканинах за різних екологічних умов навколишнього середовища

Результати контрольного забою дослідних тварин ІІ групи у віці 12-ти місяців вказують на те, що екологічний фактор впливає на вміст мікроелементів у тканинах органів, які досліджувались, їх жирнокислотний склад та зумовлював морфологічні зміни у бугайців дослідної (ІІ) групи, порівняно з тваринами контрольної групи. Виявлено високий вміст Pb у м'язовій тканині (0,28 мг/кг) (р<0,025) та печінці (0,22 мг/кг) (р<0,01) обох груп бугайців, що наближається до верхньої межі ГДК (0,2 - 0,5 мг/кг). У тканині рубця тварин ІІ групи встановлено вірогідно більший вміст Mn, Sr, Fe, Co, Cd, Zn (р<0,05), порівняно з тваринами контрольної групи, що вказує на виражений вплив екологічних умов утримання на вміст окремих ВМ у тканинах бугайців.

Суттєвих відмінностей щодо вмісту мікроелементів у наднирникових залозах не встановлено. Це пояснюється, очевидно, незначною їх екскреторною здатністю, хоча тенденція до збільшення вмісту Pb, Mn, Cr, Co, Al, Ni, і Zn у тканинах цього органу помітна (табл. 6).

Таблиця 6. Вміст ВМ у тканинах бугайців 12-місячного віку з різних екологічних зон, мг/кг сухої речовини, М ± m, n = 4

Проведені комплексні дослідження на бугайцях, які утримувались в умовах зони інтенсивного ТН викидами Миколаївського гірничо-цементного комбінату, вказує про суттєвий вплив ТЧ на їх фізіологічний і клінічний стан, обмін речовин, вміст окремих ВМ у тканинах органів, їх жирнокислотний склад та зумовлює морфологічні зміни, порівняно з тваринами контрольної групи, а також погіршення якісних показників молока та яловичини, їх фізико-хімічних та органолептичних властивостей. У дослідних тварин була вищою активність функціонування серцево-судинної і дихальної систем.

Отже, проведення ветеринарно-гігієнічного моніторингу шкідливих речовин у системі корми - тварина - продукти харчування, за умов підвищеного ТН на навколишнє середовище, може значно покращити контроль за інтенсивністю екологічного забруднення довкілля, вмістом окремих токсичних речовин у кормах і організмі продуктивних тварин, підвищити якість сировини для виробництва продуктів тваринного походження.

Корекція процесів метаболізму в організмі тварин кормовими добавками, біологічна цінність і ветеринарно-санітарна оцінка молока та яловичини за умов інтенсивного техногенного навантаження

Функціональний стан органів і систем організму та продуктивність молодняку ВРХ за їх корекції біологічно активними добавками

За результатами балансового досліду встановлено, що довготривале згодовування комплексної БАД бугайцям ІІ і ІІІ дослідних груп за умов дії інтенсивного ТН сприяло не тільки кращому поїданню кормів раціону, але й підвищувало перетравність і засвоєння протеїну, жиру, клітковини.

Коефіцієнт перетравлення та використання поживних речовин у бугайців ІІ і ІІІ дослідних груп за вказаними показниками перевищував тварин контрольної групи на 5-8 % (р<0,05). Найвищий рівень використання в організмі бугайців дослідних груп встановлено для клітковини та протеїну. У тварин ІІ і ІІІ груп коефіцієнт перетравлення сухої речовини був вищим на 3,6 - 2,5 % (р<0,025), протеїну - на 6,6 - 5,3 % (р<0,05), жиру - на 2,9 - 3,3 (р<0,01) і клітковини - на 7,4 - 5,0 % (р<0,05), порівняно з бугайцями контрольної групи. Високі коефіцієнти перетравлення сухої речовини, протеїну і клітковини, за умов дії ТЧ у бугайців ІІ дослідної групи, можна пояснити кращою збалансованістю раціонів за основними поживними речовинами (мінеральними елементами, вітамінами, що вводились до складу кормової добавки), а ІІІ групи - за рахунок комплексного впливу добавки у поєднанні з іншими біологічно активними речовинами у складі гуматів та ліпідів, що активізують процеси метаболізму.

Коефіцієнт використання азоту організмом тварини є основним показником протеїнової цінності корму. Баланс азотовмісних речовин і ступінь їх концентрації в організмі оцінювали за рівнем азоту, який надходив з кормом і виділявся з калом та сечею. Щодоби 12 місячні бугайці отримували 159,04-163,20 г азоту. Більше виділяли азот з організму бугайці І (контрольної) групи (75,3 %) (р<0,05), що, очевидно, зумовлено відмінностями мінерального складу кормів раціону із зони підвищеного ТН та впливом цих чинників на організм тварин. У тварин дослідних груп виведення азоту було дещо меншим і становило 68,8 та 72,2 % (р<0,025). Засвоєння азоту в організмі бугайців дослідних груп підви-щилось на 42,5 (ІІ група) і 23,9 % (ІІІ група) (р<0,05, р<0,025) та становило, відповідно, 37,2 та 32,4 г проти 26,1 г у тварин контрольної групи (р<0,05).

У бугайців ІІ групи встановлено вірогідно вище, ніж у контрольній групі, засвоєння Ca, P, K, (р<0,01, р<0,025), тоді як у тварин третьої групи - лише Ca (р<0,01), за тенденції до кращого використання P і K. Краще засвоєння Ca, P, K в організмі бугайців дослідних груп може бути зумовлене інтенсивнішим всмоктуванням поживних речовин із травного каналу за дії БАД, а зниження засвоєння Sn, Ni і Cr зумовлене пригніченням згаданого вище цього процесу та зв'язуванням вказаних елементів за дії надлишку окремих важких елементів - антагоністів вказаних елементів (табл. 7).

Таблиця 7. Баланс мікроелементів в організмі бугайців за умов техногенного навантаження та згодовування біологічно активної добавки, М±m, n=4.

Дослідження вмісту окремих жирних кислот вказує на відповідний вплив кормо-вих добавок на їх метаболізм за умов дії інтенсивного ТН на довкілля. У вмісті рубця 9-місячних бугайців дослідних груп, порівняно з контрольною групою, зменшувалась кон-центрація вищих жирних кислот загальних ліпідів (59,8 і 57,3 % проти 65,3 %) (р<0,05-0,01). Вміст цих речовин зменшувався за рахунок як насичених (43,9 і 41,5 мг % проти 47,1 мг % у контролі) (р<0,025), так і ненасичених (15,9 і 16,3 мг % проти 18,2 мг % у контролі, р<0,05, р<0,025) жирних кислот. Серед насичених жирних кислот загальних ліпідів у рідині рубця найбільше знижувалась концентрація стеаринової кислоти, а вміст міристинової і арахідонової жирних кислот був вищим і забезпечував більшу сумарну кількість насичених жирних кислот у тварин ІІ-ї (22,2 мг %) і ІІІ-ї (19,5 мг %) груп, ніж І-ої (17,8 мг %) групи (р<0,05, р<0,025). У рідині рубця 18-місячних бугайців вста- новлено вираженіші зміни концентрації жирних кислот у ІІ групі, порівняно з контрольною групою, проте суттєво не змінювався загальний вміст ВЖК (31,2 проти 30,3 мг %) (р<0,05).

Аналіз результатів досліджень показує, що в рідині рубця бугайців ІІ-ої групи, порівняно з контрольною групою, був вищим, а для ІІІ-ої групи - нижчим вміст міристинової, пальмітинової і арахідонової кислот. У цей період був нижчий рівень стеаринової кислоти у рідині рубця бугайців ІІІ групи.

Отже, аналіз результатів досліджень про вплив застосованих у годівлі бугайців БАД на процеси обміну речовин у рубці, на тлі дії інтенсивного ТН, вказує про стимулю-вальний вплив цих добавок на активність симбіотичної мікрофлори, метаболізм азото-вмісних сполук, жирних кислот та біогенних мінеральних елементів у вмісті рубця. Вира-женість цих змін залежала і від віку дослідних тварин.

Важливими фізіологічними, адаптаційними і клінічними показниками впливу екологічних та аліментарних чинників на організм тварин є функціональний стан шкірного та волосяного покриву. Дослідженнями морфометричних параметрів шкіри у тварин контрольної і дослідної груп встановлено, що суттєвіші зміни гістоморфометричних показників шкірного покриву настають у бугайців 12- і 15-місячного віку. У бугайців дослідних груп, які отримували кормові добавки, порівняно з 9-місячним періодом, загальна товщина шкіри і ретикулярного шару значно переважала ці показники у бугайців контрольної групи. Суттєвішу різницю встановлено за довжиною та шириною потових залоз, величиною їх середнього діаметру, площею та об'ємом (р<0,02, р<0,01) з вищими значеннями цих показників у бугайців ІІ і ІІІ дослідних груп. У бугайців дослідних груп 15-місячного віку встановлено збільшення загальної товщини шкіри і ретикулярного шару (р<0,05), довжини потових залоз. Дослідженнями морфофункціонального стану печінки після забою 18-місячних бугайців у зоні інтенсивного ТН встановлено суттєву різницю за дистрофічними пошкодженнями паренхіматозної тканини між контрольною і дослідними групами тварин. Зокрема, величина середнього діаметру дистрофічних пошкоджень тканин печінки у бугайців ІІ дослідної групи була меншою на 49,6 % (р<0,05), а бугайців ІІІ групи - на 60 % (р<0,05) від його величини у тварин контрольної групи.

Із отриманих результатів видно, що БАД позитивно вплинула на обмін речовин, активізували дезінтоксикаційну функцію печінки, що сприяло зменшенню дистрофічних пошкоджень у печінці тварин дослідних груп, порівняно з контрольною групою бугайців. Результати контрольного забою тварин обох груп у віці 18-ти місяців, які за показниками клінічного стану суттєво не відрізнялися, показали, що передзабійна маса бугайців дослідних груп була більшою, порівняно з тваринами контрольної групи. Відповідно вищими були і забійні показники: маса свіжої туші й жиру, їх вихід, а також забійна маса та забійний вихід. Найвищими ці показники були у тварин ІІ групи. Маса туші і внутрішнього жиру в дослідних бугайців були на 39,9 і 31,8 кг, або на 18,3 і 14,6 % (р<0,05, р<0,025), а забійний вихід - на 1,6 - 1,7 % (р<0,05) вищими, порівняно з бугайцями контрольної групи (табл. 8).

Таблиця 8. Результати контрольного забою бугайців за умов утримання у зоні підвищеного техногенного навантаження після згодовування БАД, M±m, n=3.

Аналізуючи продуктивність дослідних бугайців, слід зазначити, що середньодобові прирости живої маси за 414 діб досліду становили 690, 875 і 780 г, відповідно, у І, ІІ і ІІІ групах. Середньодобові прирости за цей період були вищими на 185 г у бугайців ІІ групи і 90 г у тварин ІІІ групи, що становило, відповідно, 26,8 і 11, 3 % (р<0,05). За період досліду маса тіла бугайців І групи збільшилась у 3,0 рази (р<0,05), ІІ-ої групи - в 3,5 (р<0,05) і ІІІ - в 3,3 рази (р<0,05), що вказує на високу біологічну активність розроблених БАД і ефективність їх використання для підвищення продуктивності тварин, за умов інтенсивного техногенного навантаження. Затрати кормів на кілограм приросту у тварин дослідних груп були на 19,9 і 10,1 % (р<0,05, р<0,025), а перетравного протеїну - на 20,3 і 10,8 % (р<0,01, р<0,025) нижчими, порівняно з бугайцями контрольної групи.

Отже, розроблені БАД для тварин, які утримуються у зонах ТЗ, покращують перетравність поживних речовин кормів раціону, засвоєння N, Ca, P та окремих мікро-елементів, коригують фізіологічний і клінічний стан, підвищують імунобіологічну реак-тивність та процеси обміну речовин в організмі ВРХ на відгодівлі, що сприяє зростанню їх продуктивності. Зокрема, зростають показники післязабійної оцінки туші тварин і оплата корму приростами, покращується ветеринарно-санітарна оцінка і якість м'яса за рахунок зниження вмісту ВМ та оптимізації жирнокислотного складу.

Клінічний і фізіологічний стан організму, процеси обміну речовин та інтенсивність росту молодняку ВРХ за умов підвищеного техногенного навантаження і згодовування БАД та цеоліту

Результати експериментальних досліджень у балансовому досліді вказують, що згодовування БАД і цеоліту тваринам дослідних груп сприяло кращому поїданню та підвищувало перетравність поживних речовин корму. Бугайці ІІ групи, які отримували БАД, краще перетравлювали суху (2,3 %; р < 0,01) і органічну (2,1 %; р < 0,01) речовини, протеїн (2,2 %; р < 0,05), жир (на 6,5 %; р < 0,01), клітковину (на 5,6 %; р < 0,01), порівняно з тваринами І групи (контрольної). У бугайців ІІІ групи, яким згодовували цеоліт, встановлено лише кращу перетравність жиру (на 6,7 %; р< 0,01). Відомо, що біологічна цінність протеїну корму в значній мірі визначається використанням N в організмі тварин. Аналіз балансу азоту у бугайців вказує на те, що за умов згодовування БАД у складі комбікорму (ІІ група) засвоєння азоту було на 12,6 і на 11,7 г більше (р<0,01), порівняно з аналогами в І і ІІІ групах. При вивченні обміну мінеральних речовин у вмісті рубця, крові і тканинах органів встановлено, що БАД та цеоліт стимулюють їх використання в організмі бугайців дослідних груп. Згодовування тваринам дослідних груп БАД сприяло виведенню деяких ВМ з організму, зокрема Pb. У тварин ІІ і ІІІ груп вірогідно зменшувалось його всмоктування з травного каналу, порівняно з контрольною групою, відповідно, на 66,4 і 35,7 % (р<0,05). При згодовуванні БАД і цеоліту у вмісті рубця тварин обох груп був відповідно нижчий рівень ліноленової і олеїнової жирних кислот (р<0,025). Відносний вміст пальмітоолеїнової та ліноленової кислот у рубці тварин дослідних груп мав тенденцію до зниження, порівняно з контрольною групою (р<0,05).

Встановлені зміни співвідношення окремих жирних кислот у вмісті рубця бугайців вказують на біологічну особливість впливу БАД і цеоліту на жирнокислотний склад ліпідів рідини рубця, особливо на 104 добу їх згодовування за тривалої дії техногенних екологічних чинників.

Дослідження екскреції фракцій фенолу із сечею показало, що тварини контрольної і дослідних груп виділяли однакову кількість вільних фенолів. Проте, загальний вміст у сечі та кількість виділених фенолів були вищими у тварин ІІ і ІІІ груп, відповідно, на 746 і 1811 мг/добу (р<0,05), порівняно з контрольною групою, що вказує на активацію дезін-токсикаційних процесів в організмі. За цих умов зменшувався вміст фенолів як вільних, так і зв'язаних у крові, печінці і м'язах.

З кожним наступним періодом досліду, за умов згодовування БАД і цеоліту, встановлено тенденцію до збільшення загальної товщини шкіри, ретикулярного шару, глибини залягання сальних залоз, збільшення їх площі. У заключному періоді досліду (143-тя доба згодовування БАД) встановлено суттєві зміни гістоморфометричних показників. Зокрема, збільшення довжини потових залоз, відповідно, на 5,8 і 44,3 %, (р<0,05), і змен-шення їх ширини, відповідно, на 42,3 і 51,1 % (р<0,025), збільшення величини серед-нього діаметра потових залоз - на 21,0 і 37,3 % (р<0,05), їх площі - на 43,4 і 80,0 % (р<0,05). Крім того, порівняно з контрольною групою у бугайців ІІІ групи виявлено тенденцію до збільшення загальної товщини шкіри на 12,5 % (р<0,025), ретикулярного шару - на 19,4 % (р<0,025) та об'єму сальних залоз у шкірі тварин обох дослідних груп, відповідно, на 8,1 і 52,9 % (р<0,01, р<0,025), зменшення товщини епідермального шару, відповідно, на 24,2 і 25,2 % (р<0,05, р<0,025), глибини залягання сальних і потових залоз - на 14,8 і 23,5% та 4,6 і 7,3 %, відповідно (р<0,01, р<0,025).

Отже, одержана вірогідна різниця морфофункціональних показників шкіри у бугайців дослідних і контрольної груп вказує на суттєвий вплив, як ТЧ на адаптаційну і функціональну здатність шкірного покриву тварин, так і на стимулюючу дію застосованих БАД на прояв захисних функцій шкіри. Важливим показником біологічної дії корму і введення до раціону добавок є м'ясна продуктивність тварин та якість отриманої продукції. Контрольний забій тварин у віці 18 місяців показав, що бугайці ІІ і ІІІ груп, порівняно з І (контрольною), мали більшу забійну масу тіла (р<0,05, р< 0,01), масу туші (р<0,05, р< 0,01) і забійний вихід (табл. 9).

Таблиця 9. Функціонування організму бугайців за показниками приросту маси тіла і оплати корму за період досліду, M±m, n=10

Середньодобові прирости за період виробничої перевірки становили: у тварин І (контрольної) групи - 839 г, у тварин ІІ (дослідної) групи - 992 г або були вищими на 153 г (18,2 %; р<0,05). Відповідно і затрати кормів на 1 кг приросту маси тіла у тварин дослідної групи були нижчими на 12,6 % (р<0,025).

Отже, розроблена БАД порівняно з цеолітом, покращує перетравність поживних речовин кормів раціонів і засвоєння N, мінеральних речовин, інтенсифікує обмін речовин в організмі, покращує ріст і розвиток молодняку ВРХ на відгодівлі за умов інтенсивного ТЗ довкілля. Дія БАД проявляється підвищенням харчової якості м'ясної продукції, високою оплатою корму і скороченням періоду відгодівлі тварин, внаслідок чого на 16 - 18 %, (р<0,05) збільшується економічна ефективність виробництва яловичини.

Фізіолого-біохімічні процеси в організмі і клінічний стан корів та їх корекція БАД за умов інтенсивного техногенного навантаження на навколишнє середовище

У підготовчий період в організмі корів не виявлено міжгрупової різниці між показниками, що досліджувались. Дослідженнями вмісту рубця тварин встановлено, що у дослідний період загальний вміст летких жирних кислот у рідині рубця корів дослідних груп збільшувався за рахунок оцтової, пропіонової, масляної і ізовалеріанової кислот із віро- гідною різницею у корів III групи, порівняно з контрольною групою, що вказує на інтенсивний вплив БАД на процеси бродіння у рубці за умов підвищеного техногенного навантаження.

Тривале згодовування добавок жирних кислот у різних кількостях коровам II і III дослідних груп супроводжувалося змінами у показниках обміну N і білків у рідині рубця. На 5-6-у місяцях лактації (4-й місяць згодовування добавки) у рідині рубця корів II дослідної групи встановлено вищий (р<0,01) вміст загального, амінного і білкового азоту при тенденції до вищого рівня цих показників у вмісті рубця тварин третьої групи.

Отримані результати свідчать про неоднаковий вплив різної кількості добавок суміші жирних кислот до раціону корів, за умов дії інтенсивних техногенних чинників. На інтенсивність ферментації компонентів кормів раціону у корів дослідних груп тривалість згодовування добавок жирних кислот не впливала, оскільки вміст оцтової, пропіонової, масляної та ізовалеріанової кислот, а також кількість інфузорій у рідині рубця корів II і III груп зберігалися вірогідно вищими впродовж усього періоду досліджень. У результаті згодовування коровам дослідних груп насичених жирних кислот у рідині рубця цих тварин змінювалося співвідношення між насиченими і ненасиченими ВЖК.

Проведеними дослідженнями крові не встановлено суттєвих міжгрупових різниць показників обміну білків і мінеральних речовин. Проте, у корів II і III дослідних груп на п'ятому місяці лактації концентрація амінного азоту в крові була вірогідно вищою, ніж у тварин контрольної групи. Тенденція до підвищення концентрації загального білка у сироватці крові корів дослідних груп, очевидно, зумовлена нормалізацією вмісту мікроелементів і ВМ у раціоні під дією добавок жирних кислот, що позитивно вплинуло на засвоюваність кормів та активацію білоксинтезуючої функції печінки, відкладення його у тканинах організму. За періодами досліджень у крові корів концентрація вільних фенолів і фенолсульфатів не змінювалася, але кількість фенолглюкуронідів і загальна кількість фенолів збільшувалася у крові тварин дослідних груп (р<0,01).

Крім того, встановлено і відповідну залежність між окремими показниками мікроструктури шкірного покриву у корів дослідних груп та їх відмінність, порівняно з контрольною групою. У корів III групи виявлено вірогідне збільшення глибини залягання сальних залоз та їх довжини, порівняно з тваринами I-ї групи, що може зумовлювати відмінності інтенсивності обміну ліпідів в організмі корів цих груп під впливом згодовування добавок жирних кислот на тлі дії чинників інтенсивного техногенного навантаження. Проведена виробнича перевірка застосування розроблених схем співвідношення домі-шок жирних кислот у годівлі корів упродовж 5-ти місяців лактації вказує на їх ефективний вплив на продуктивну і репродуктивну здатність організму. У корів дослідних груп, порівняно з контрольною, зменшувалася тривалість сервіс-періоду на 19,3 і 18,4 % (р<0,01), відповідно, у II та III групах і кількість осіменінь на 35,7 і 39,3 % (р<0,025) відповідно.

Отже, згодовування коровам під час лактації, які утримуються у зоні інтенсивного ТН, жирних кислот у складі БАД сприяло активації мікробіологічних процесів у рубці та обміну ліпідів і жирних кислот в організмі, підвищенню молочної продуктивності та репродуктивної здатності з покращенням біологічної цінності молока.

Біологічна цінність молока та яловичини і їх ветеринарно-санітарна оцінка за умов інтенсивного техногенного навантаження і згодовування кормових добавок

Проведені дослідження на коровах під час лактації вказують, що через один місяць від початку згодовування кормової добавки в молоці корів дослідних груп підвищувався сумарний рівень ВЖК загальних ліпідів (у II і III групах, відповідно, 3148,3 і 3164,1 мг %, (р<0,05) проти 3040,6 мг % у контрольній), (р<0,025). Сумарний рівень ВЖК у ліпідах молока дослідних груп підвищувався за рахунок як насичених, так і ненасичених жирних кислот - олеїнової, пальмітоолеїнової, зокрема в молоці корів III групи. Співвідношення між насиченими і ненасиченими жирними кислотами у молоці корів дослідних груп, порівняно з контрольною, на 5-6 місяцях лактації відзначалось зростанням на користь останніх (індекс насиченості ліпідів молока корів II і III груп становив, відповідно, 0,82 і 0,78 проти 0,86 у контрольній групі). Встановлена різниця вмісту та співвідношення окремих ВЖК у молоці корів дослідних груп, порівняно з контрольною, можливо, пов'язана із впливом кормової добавки на інтенсивність процесів обміну речовин в організмі та синтезом жирних кислот.

Дослідження мінерального складу молока корів, які утримувались на раціонах з добавкою жирних кислот, вказує на те, що на 2-3 місяцях лактації у молоці корів дослідних груп, порівняно як з контрольною, так і з підготовчим періодом, зменшувався вміст Sr, V, Pb, Ni і Cr (р<0,01, р<0,025). На 5-6 місяцях лактації у молоці корів II і III дослідних груп, порівняно з контрольною групою та підготовчим періодом, зменшувався вміст Mn, Sr, Zr, V, Ni і Mo (р<0,01, р<0,025). У молоці корів III групи також зменшувався вміст Cu, Zn, Pb, Cr (р<0,01, р<0,025), що вказує на виражений санітарно-гігієнічний і екологічний вплив добавки жирних кислот до раціону корів цієї групи, ніж другої. Одночасно вміст таких життєвоважливих мікроелементів, як Cu і Zn, у молоці корів дослідних груп зберігав тільки тенденцію до нижчого рівня, порівняно з контрольною групою і підготовчим періодом, що вказує на певний період позитивної післядії застосованих у годівлі корів кормових добавок.

Отримані дані щодо вмісту ВМ у молоці корів підтверджені і результатами виробничої перевірки. Зокрема, у корів, яким згодовували ненасичені і насичені жирні кислоти встановлено зменшення у молоці вмісту Sr, Ni, Cr, Sn на 10,5 і 11,6 % (р<0,01), порівняно до молока корів контрольної групи, що суттєво покращувало його показники ветеринарно-санітарної та біологічної цінності.

Хімічний склад молока корів дослідних груп характеризувався підвищенням вмісту жиру. У молоці корів ІІ дослідної групи на 1-3-5 місяцях лактації зростала кількість жиру, відповідно, на 3,7, 15,2 та 11,4 %, (р<0,05), тоді як у молоці корів ІІІ групи рівень жиру зріс, відповідно, на 2,6, 13,9 та 10,8 %, (р<0,05) відносно контролю. Поряд з цим, у молоці корів дослідних груп підвищувався вміст сухої речовини на 28,0 і 15,3 %, (р<0,05, р<0,025). Не виявлено суттєвого впливу досліджуваних добавок на вміст у молоці молочного цукру, казеїну, альбумінів та золи.

Згодовування жирних кислот у формі кормових добавок підвищувало і функціональну активність молочної залози корів, що проявлялось зростанням добових надоїв молока натурального і 4 % жирності на 2,6 і 4,6 % у II, на 7,3 і 19,2 % у III групах (р<0,05-0,025), та підвищувало вміст білка і жиру у молоці корів III групи (табл. 10).

Таблиця 10. Хімічний склад молока корів за умов утримання в зоні підвищеного техногенного навантаження та згодовування добавок жирних кислот (150 діб лактації), M±m, n=8

Отже, одержані дані експериментальних досліджень і виробничої перевірки вказу-ють на те, що згодовування коровам, які утримуються у зоні ТН, апробованих жирних кислот у складі БАД сприяло активації мікробіологічних процесів у рубці та обміну ліпі-дів і жирних кислот в організмі, підвищенню молочної продуктивності впродовж лактації та вмісту жиру, сухої речовини з покращенням показників ветеринарно-санітарної та екологічної оцінки і біологічної цінності молока.

Дослідження показників ветеринарно-санітарної та біологічної цінності м'яса бугайців у зоні інтенсивного ТН, яким згодовували БАД та цеоліт, вказує на особливості вмісту мінеральних елементів, насичених і ненасичених жирних кислот у тканинах м'язів, внутрішніх органів тварин контрольної і дослідних груп. Зокрема, у найдовшому м'язі спини бугайців дослідних груп встановлено вищий вміст сухої речовини, в т.ч. протеїну та жиру, що вказує на нівелюючу дію застосування у годівлі бугайців кормових добавок щодо негативного впливу чинників техногенного забруднення (табл. 11).

Таблиця 11. Окремі показники хімічного складу найдовшого м'яза спини бугайців за умов утримання в зоні підвищеного техногенного навантаження та згодовування БАД і цеоліту, %, M±m, n=4

Дослідженнями мінерального складу м'язової тканини встановлено менший вміст Sn (р<0,05) у бугайців II групи, а у III - Cr (р<0,05), а також тенденцію до зменшення рівня Pb і Ni у тканинах бугайців дослідних груп, порівняно з контрольною групою. З отриманих даних можна зробити висновок, що згодовування дослідним бугайцям як БАД, так і цеоліту сприяє зниженню вмісту ВМ у м'язовій тканині та підвищенню в ній протеїну і жиру, а отже, покращує біологічну цінність, ветеринарно-гігієнічні та екологічні показники м'яса.

Важливим показником біологічної дії кормових добавок та якості отриманої продукції тваринництва є співвідношення в ній жирних кислот. У тканинах печінки 18-місячних бугайців II і III груп, порівняно з I групою, зменшувався вміст пальмітинової, олеїнової і лінолевої кислот. Натомість у бугайців дослідних груп, порівняно з контрольною групою, значно зростав відсоток міристинової, арахінової, бегенової і арахідонової кислот. Одержані результати можуть вказувати на те, що механізми дії компонентів обох добавок на обмін жирних кислот у печінці бугайців II і III груп суттєво не відрізняються. У співвідношенні насичених жирних кислот ліпідів найдовшого м'яза спини бугайців не встановлено суттєвих міжгрупових різниць. Дослідження вмісту ВМ у тканинах печінки, найдовшого м'яза спини і крові вказує на те, що у тварин обох дослідних груп, які отримували біологічно активну мінерально-вітамінну добавку, проявляється тенденція до зменшення вмісту в цих тканинах Ni і Cr. У печінці зменшення цих елементів і Mo виражено інтенсивніше, ніж у крові і м'язах.

Встановлені зміни клінічних і фізіолого-біохімічних показників крові, печінки і найдовшого м'яза спини бугайців в умовах підвищеного ТН вказує на позитивний вплив згодовування вітамінно-мінеральної БАД і цеоліту в період їх росту і розвитку. Тривале згодовування добавок покращує процеси обміну речовин в організмі, підвищує ветеринарно-санітарну і екологічну безпеку та біологічну цінність яловичини, про що вказує зміна співвідношення жирних кислот, зростання вмісту їх ненасичених форм у тканинах печінки і м'язів.

Отримані результати власних досліджень і дані літератури вказують на те, що введення до раціону великої рогатої худоби в зоні підвищеного ТН БАД коригує фізіо-логічний і клінічний стан, процеси обміну речовин в організмі корів під час лактації і бугайців на відгодівлі, що супроводжується оптимізацією вмісту окремих ВМ у крові, тканинах печінки, м'язів і молоці, нормалізує показники ветеринарно-санітарної і біологічної оцінки молока та яловичини. За результатами виробничої перевірки встановлено, що у молоці корів, яким згодовували БАД, зменшувався вміст Sr, Pb, Ni, Cr, Sn на 10,5 - 11,6 відсотків (р<0,05), порівняно до молока корів контрольної групи, що покращувало його показники ветеринарно-санітарної та екологічної оцінки. Дослідження вмісту ВМ у тканинах печінки, найдовшого м'яза спини і крові вказує на те, що у бугайців дослідних груп, які отримували БАД встановлена тенденція до зменшення вмісту у цих тканинах Ni, Cr, Mo (р<0,05), а також Pb, вміст якого у цих тканинах був вірогідно нижчим, ніж у бугайців контрольної групи.

ВИСНОВКИ

У монографії, відповідно до поставленої мети, теоретично обґрунтовано і узагальнено результати експериментальних досліджень фізіолого-біохімічних процесів та клінічного стану організму великої рогатої худоби Прикарпатського регіону України за впливу ксенобіотиків. На основі вивчення функціонального стану організму тварин, показників обміну речовин, метаболізму в рубці, морфологічного стану тканин печінки, нирок, стінки рубця, шкіри за умов інтенсивного техногенного навантаження з'ясовано особливості розвитку адаптаційно-компенсаторних реакцій окремих систем організму та розроблено нові способи корекції їх біологічно активними речовинами.

Дано наукове обґрунтування позитивного впливу розробленої біологічно активної добавки на фізіологічний і клінічний стан та резистентність організму великої рогатої худоби, його високу адаптаційну здатність до впливу техногенних чинників, що підтверджують показники обміну речовин, хімічного складу та біологічної цінності молока і яловичини, зростання продуктивності.

На біологічно активну добавку отримано патент, розроблені та затверджені техніч-ні умови, що дозволило впровадити її у практику ветеринарної медицини на територіях з інтенсивним техногенним навантаженням. Робота має наукове та практичне значення.

1. Утримання лактуючих корів і бугайців на відгодівлі у зоні інтенсивного техногенного навантаження діяльністю гірничо-цементного і гірничо-сірчаного комбінатів приводить до зміни функціонального стану організму, підвищення активності серцево-судинної і дихальної систем (p<0,05), посилення обміну білків, вуглеводів і мінеральних речовин, про що вказує збільшення вмісту в крові, рідині рубця, калі та сечі білкового азоту, глюкози, Na, K, Р, Ca (p<0,05, p<0,01), порівняно з тваринами на контролі, які утримувалися у екологічно чистій зоні, негативно впливає на здоров'я та якісні показники молока і яловичини.

2. Встановлено, що утримання бугайців на відгодівлі і корів з різною продук-тивністю на раціонах з високим вмістом важких металів сприяє підвищенню у рідині рубця тварин активності амілолітичних, протеолітичних і целюлозолітичних мікро- організмів (p<0,05), посиленню процесів гідрогенізації високомолекулярних жирних кис-лот, зростанню вмісту вільних і летких жирних кислот та аміаку (p<0,05, p<0,01).

3. Виявлено, що у бугайців дослідних груп зростала чисельність інфузорій у вмісті рубця на 30 % (p<0,01), порівняно з контролем, що вказує на функціонування певних адаптивних механізмів в організмі бугайців до техногенних чинників. Встановлені зміни направленості бродильних процесів у напрямку підвищення вмісту масляної кислоти до 16,1 % (p<0,025) при зменшенні ізовалеріанової кислоти до 0,9 % (p<0,025), валеріанової - до 0,62 % (p<0,05), та вмісту НЕЖК - до 39,2 мг %, проти 53,0 мг % у контролі (p<0,01). Вміст оцтової кислоти у рідині рубця бугайців дослідних груп зберігав тенденцію до нижчого рівня.

4. Згодовування бугайцям кормів з високою концентрацією важких металів викли-кало морфофункціональні зміни в окремих органах, зокрема в печінці та нирках, про що свідчить вищий вміст у тканині печінки Sn, Mn, Fe, Cr, Sr на тлі нижчого рівня величини Co, Zn, Ni, Cu (p<0,05) та у тканині нирок - вищий вміст Cr, Zn, Zr, Ni, Cu (p<0,01).

5. Встановлено, що переведення бугайців з техногенно забрудненої зони в екологічно чисту характеризується покращенням фізіологічного статусу організму, особливостями інтенсивності обміну речовин, на що вказує висока концентрація вільних і летких жирних кислот та низький вміст сполук азоту у рідині рубця та крові (p<0,05, p<0,01), міжгруповими відмінностями гістоморфометричних показників шкіри, печінки, стінки рубця, а саме: більша товщина епідермального (p<0,01) та ретикулярного шарів шкіри (p<0,05), глибина залягання сальних залоз, їх площа та об'єм (p<0,05, p<0,025), зменшення ширини потових залоз, інтенсивність дистрофічних пошкоджень печінки, площа цих руйнувань була меншою у бугайців контрольної групи. У стінці рубця виявлено вищий вміст летких жирних кислот і зміни у їх співвідношенні, підвищення концентрації насичених і ненасичених жирних кислот (p<0,025).

6. За умов техногенного навантаження у високопродуктивних корів дослідних груп на другому-третьому і п'ятому-шостому-восьмому місяцях лактації у вмісті рубця зростала кількість жирних кислот за рахунок оцтової, пропіонової, масляної та ізовалеріанової (p<0,05), а для загальних ліпідів відзначено підвищення концентрації сумарних насичених і ненасичених жирних кислот (p<0,05, p<0,01). У складі ліпідів молока корів встановлено певні міжгрупові відмінності вмісту і співвідношення як насичених, так і ненасичених жирних кислот. Сумарний вміст насичених жирних кислот на другому, п'ятому і восьмому місяцях лактації становив, відповідно, 1622,3, 1666,6 і 1646,7 мг % з більш вираженою тенденцією до зниження у другій половині лактації 1609,1, 1594,6 і 1569,0 мг % (p<0,05). За досліджуваний період у молоці корів зберігався вищий від допустимої максимальної величини вміст Fe, Sr, Ni, Cr, Co, Cu, Mn.

7. Встановлено, що токсична дія важких металів змінює функціональний стан організму бугайців і лактуючих корів, що проявляється атиповою клінікою, пригніченням факторів гуморальної і клітинної ланки, специфічної і неспецифічної резистентності з чітким розвитком імунодефіцитного стану організму, що знижує продуктивність, відтворення та збереження тварин.

8. Дослідні тварини, до раціону годівлі яких вводились біологічно активні добавки, краще перетравлювали суху (на 2,3 %, p<0,01) і органічну (на 2,1 %, p<0,01) речовини, протеїн (на 2,2 %, p<0,05), жир (на 6,5 %, p<0,01), клітковину (на 5,6 %, p<0,01) та засвоювали N, Ca, P, мікроелементи, порівняно з тваринами контрольної групи. Доведено позитивний вплив біологічно активних добавок на фізіологічний і клінічний стан, дезінтоксикаційну і адаптаційну функцію організму тварин, оптимізацію вмісту окремих важких металів у крові, тканинах печінки, м'язів, молока та їх виведення з організму.

9. Встановлено, що введення до раціону дослідним тваринам цеоліту, який є природним джерелом мінеральних речовин і адсорбентом, позитивно впливає на обмін речовин, виведення токсикантів з організму тварин, а також їх продуктивність. Крім того, згодовування бугайцям біологічно активної добавки і цеоліту сприяло активації захисної функції печінки та дезінтоксикаційних процесів, на що вказує інтенсивність кон'югації фенолів у вмісті рубця, збільшення їх загальної кількості (p<0,05).

10. За умов згодовування біологічно активних добавок у крові бугайців дослідних груп встановлено вірогідне збільшення відносного вмісту гамма-глобулінів - 35,0±1,02 і 35,4±0,64 %, проти 31,3±0,91 % у контрольній групі, (р<0,05, p<0,01), зменшення вмісту альбумінів (р<0,01), що зумовлювало зниження величини альбумін-глобулінового коефіцієнту та підвищення бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові тварин дослідних груп. У крові тварин дослідних груп виявлено тенденцію до збільшення концентрації гемоглобіну (р < 0,025) і числа еритроцитів та загального вмісту імуноглобулінів, що вказує на активацію імунобіологічної здатності організму бугайців дослідних груп.

11. Додавання до раціону коровам дослідних груп добавок жирних кислот підвищувало функціональну активність їх молочної залози, супроводжувалось зростанням надою молока 4 % жирності, який за 150 діб лактації становив 2604 кг проти 2185 кг (р<0,05) у корів контрольної групи, скороченням тривалості сервіс-періоду на 15,9 і 16,7 днів, сприяло активації мікробіологічних процесів у рубці та обміну ліпідів і жирних кислот в організмі, вищому рівню виведення важких металів з молоком у високопродуктивних корів, порівняно до корів середньої продуктивності, покращенню біологічної цінності молока.

12. Згодовування великій рогатій худобі, яка утримується за умов підвищеного техногенного навантаження, біологічно активних добавок підтверджує виражений коригуючий вплив на процеси обміну речовин в організмі корів під час лактації і бугайців на відгодівлі, оптимізацію вмісту окремих важких металів у крові, тканинах печінки, м'язів і молоці. У тканинах печінки бугайців дослідних груп відзначалось інтенсивніше зменшення вмісту Mo, Ni і Cr (р<0,05), ніж у крові і м'язах, а вміст Ni, Cr, Pb у тканинах найдовшого м'яза спини був нижчим, ніж у бугайців контрольної групи (р<0,05). У тварин дослідних груп, порівняно з контрольною, вірогідно збільшувався у тканинах найдовшого м'яза і печінки вміст олеїнової та арахінової жирних кислот, але зменшувався арахідонової при тенденції до підвищення рівня ліноленової, що вказує на суттєвий вплив добавки на обмін ліпідів і жирних кислот. Згодовування коровам під час лактації добавок жирних кислот сприяло зменшенню у молоці вмісту Sr, Pb, Ni, Cr, Sn на 10,5-11,6 % порівняно до контролю (р<0,01), що вказувало на покращення показників біологічної цінності та ветеринарно-санітарної якості молока і яловичини.