Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний аграрний університет

УДК 338.439.5 : 637.5

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування та розвиток регіонального ринку м'яса

Яців Світлана Федорівна

Львів 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Черевко Георгій Владиславович, Львівський державний аграрний університет, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри економіки підприємства і міжнародної економіки

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Дусановський Степан Львович, Тернопільський національний економічний університет, завідувач кафедри економіки, організації і планування АПК, заслужений працівник освіти України;

- кандидат економічних наук, доцент Гайбура Юлія Анатоліївна, Подільський державний аграрно-технічний університет, доцент кафедри аудиту і економічного аналізу.

Захист відбудеться 20 листопада 2007 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському державному аграрному університеті за адресою: 80381, м. Дубляни, вул. В. Великого, 1, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного аграрного університету за адресою: 80381, м. Дубляни, вул. В. Великого, 1.

Автореферат розісланий 19 жовтня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.А. Біттер

Анотації

Яців С.Ф. Формування та розвиток регіонального ринку м'яса. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). Львівський державний аграрний університет, м. Львів, 2007.

Узагальнені теоретичні положення щодо сутності кон'юнктури ринку м'яса як складової частини агропродовольчого ринку, розглядаються принципи його функціонування, поняття ефективності ринку. Досліджено стан та особливості розвитку ринку м'яса у Львівській області. Виявлено вплив на його розвиток поведінки різних категорій сільськогосподарських виробників, кінцевих споживачів м'ясопродуктів - населення області.

Обґрунтовані напрями удосконалення організаційно-економічного функціонування ринку м'яса. Сформульовані пропозиції щодо застосування окремих інструментів і методів для його регулювання. Визначені перспективні параметри регіонального ринку м'яса за оптимістичного сценарію його розвитку.

Ключові слова: ринок м'яса, кон'юнктура ринку, регулювання ринку, м'ясопродуктовий підкомплекс.

Яцив С.Ф. Формирование и развитие регионального рынка мяса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Львовский государственный аграрный университет, г. Львов, 2007.

Обобщены теоретические положения относительно сущности конъюнктуры рынка мяса как составляющей части агропродовольственного рынка. Конъюнктура рынка рассматривается как результат взаимодействия первичного (на мясопродукты) и вторичного (на сельскохозяйственное сырье) спроса, первичного (сельскохозяйственного сырья) и вторичного (мясопродуктов) предложения. Выделяется социальная и институциональная эффективность рынка. Институциональную эффективность характеризует уровень согласования интересов различных участников рынка, являющихся деловыми партнерами. Социальная эффективность характеризуется уровнем доступности качественных продовольственных товаров конечным потребителям - населению. Значительные объемы натурального производства мяса в хозяйствах населения заметно влияют на конъюнктуру рынка мяса, но они не должны непосредственно вводиться в параметры этого рынка, поскольку не принадлежат к сфере товарного оборота.

Проанализированы тенденции производства мяса сельскохозяйственными производителями Львовской области. Сокращение поголовья в хозяйствах населения является закономерным результатом снижения роли личных крестьянских хозяйств в формировании доходов сельского населения, обусловлено демографическими факторами. Технологическими факторами неудовлетворительной экономической эффективности производства говядины и свинины в подавляющем большинстве сельскохозяйственных предприятий Львовской области являются относительно низкая концентрация поголовья и слишком низкий уровень продуктивности животных.

Отмечается высокая эластичность спроса на мясо за доходом со стороны населения Львовской области. Большая эластичность характерна для групп с низкими доходами, тогда как домохозяйства с наивысшими доходами демонстрировали неэластичный спрос. Это значит, что дальнейший рост регионального рынка мяса будет осуществляться, прежде всего, за счет увеличения спроса со стороны домохозяйств с относительно низкими доходами. Предлагается использовать при анализе спроса на мясо и мясопродукты коэффициент, характеризующий дифференциацию (неравномерность) распределения мясных ресурсов между децильными доходными группами населения и рассчитывающийся за методикой определения индекса Джини.

В работе предлагаются меры по совершенствованию организационно-экономического механизма функционирования рынка мяса. Рассчитаны минимальные показатели продуктивности животных (среднесуточные приросты), необходимые для достижения экономической эффективности производства говядины и свинины в сельскохозяйственных предприятиях области при разной концентрации поголовья. Обоснованы предложения по развитию отдельных элементов инфраструктуры рынка мяса.

Рассмотрены отдельные рычаги государственного и институционального регулирования рынка мяса. Интеграционное регулирование включает согласованные действия субъектов рынка в рамках вертикальных интеграционных структур, влияние на развитие мясопродуктового подкомплекса деятельности национальных и региональных ассоциаций производителей.

Сформулированы предложения по развитию сотрудничества хозяйств населения с сельскохозяйственными предприятиями. В частности, перспектив-ным и необходимым направлением развития мясного скотоводства является возобновление практики откорма сельхозпредприятиями молодняка крупного рогатого скота, закупленного в хозяйствах населения. Определены рациональные принципы развития кооперативных отношений, направленных на поддержку животноводства в малых формах хозяйствования. Разработаны содержание и принципы применения долгосрочных (на период не менее года) контрактов между мясоперерабатывающими предприятиями с одной стороны и отдельными сельскохозяйственными предприятиями и кооперативами, созданными крестьянскими и небольшими фермерскими хозяйствами, с другой.

Обоснованы перспективные параметры регионального рынка мяса при оптимистическом сценарии его развития.

Ключевые слова: рынок мяса, конъюнктура рынка, регулирование рынка, мясопродуктовый подкомплекс.

Yatsiv S.F. Foundation and development of region meat market. - Manuscript.

Thesis on the competition of scientific degree of the Candidate of Economics on specialty 08.00.04. - Economy and management of ventures (economy of agriculture and agribusiness). Lviv State Agrarian University.

The research is focused on general analysis of the nature of meat market conjuncture as a component of agroprovision market. The paper also examines basics of this market's functioning and the very notion of market's profitability. It views the state of Lviv region meat market development and its peculiarities. The fact of influence of different agrarian operators and meat consumers' behaviour on the market development is discovered.

Directions of improving organizational and economic functioning of meat market are grounded. Recommendations of the use of some instruments and methods for this market functioning are formulated. Perspective parameters of regional meat market under favourable conditions are defined.

Key words: meat market, market conjuncture, market regulation, meat provision sub-complex.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Однією з найпроблемніших ланок агропродовольчого ринку є ринок м'яса. Негативні обставини зумовлені неспроможністю господарств населення, які практично повністю вичерпали резерви екстенсивного розвитку, забезпечити нарощування виробництва м'яса, збитковістю м'ясних галузей у переважній більшості сільськогосподарських підприємств. Результатом є недостатня пропозиція м'ясопродуктів вітчизняного виробництва на ринку, внаслідок чого рівень їх споживання населенням значно менший за мінімальні нормативні показники. Оскільки м'ясопродукти належать до однієї з основних продовольчих груп, йдеться про значні відхилення від рекомендованих стандартів харчування населення країни.

Неефективне функціонування ринку м'яса стало особливо помітним в умовах зростання реальних доходів населення, яке зумовило підвищення попиту на м'ясопродукти. Збільшилася залежність країни від імпортованої продукції, способи надходження якої в Україну далеко не завжди відповідають національним інтересам. Існуючий ринковий механізм не забезпечує повної відповідності якості м'ясопродуктів передбаченим стандартам.

Отже, основні характеристики кон'юнктури ринку м'яса далекі від параметрів, що відповідають суспільним вимогам. Необхідно вжити невідкладні заходи, спрямовані на створення виробникам належних умов для нарощування виробництва продукції, удосконалення економічних відносин між учасниками ринку м'яса.

Проблеми функціонування агропродовольчого ринку привертають значну увагу вітчизняних економістів-аграрників. Вагомий внесок у їх вирішення зробили В.Г. Андрійчук, П.І. Гайдуцький, С.Л. Дусановський, І.Г.Кириленко, Ю.С. Коваленко, Т.О. Осташко, Б.Й. Пасхавер, П.Т. Саблук, О.М. Шпичак, Г.В. Черевко та ін. Дослідженню проблем виробництва м'ясної продукції, формування ринку м'яса присвячені праці П.С. Березівського, М.В. Зось-Кіора, М.В. Зубця, П.К. Канінського, Б.А. Мельника, В.Я. Месель-Веселяка, О.В. Ма-зуренко, І.В. Свиноуса, В.Г. Ткаченко, В.І. Топіхи та багатьох інших авторів. Вони визначили основні принципи функціонування вітчизняного агропродовольчого ринку, стратегічні напрями розвитку ринку м'яса і м'ясопродуктового підкомплексу. Однак складність і багатогранність питань, пов'язаних із вирішенням відповідних проблем на практиці, зумовлює необхідність подальших досліджень. Це насамперед стосується врахування динаміки росту купівельної спроможності населення, можливих наслідків вступу України до Світової організації торгівлі, структурних змін у системі організації аграрного виробництва. Потрібно враховувати регіональні особливості, пов'язані з природно-кліматичними, демографічними, структуроутворювальними економічними чинниками. Вони визначають перспективи розвитку окремих тваринницьких галузей у різних категоріях сільськогосподарських виробників, темпи зміни попиту населення регіону на м'ясопродукти, особливості формування балансу м'ясної продукції. Саме ці обставини зумовили необхідність проведення окремого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося згідно з комплексним планом науково-дослідних робіт Львівського державного аграрного університету, зокрема з темою економічного факультету на 2001-2005 роки "Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК" (номер державної реєстрації 0100U002332) та з темою факультету на 2006-2010 роки "Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування АПК Західного регіону України" (номер державної реєстрації 0106U002073).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці теоретичних, методичних і організаційних засад функціонування ринку м'яса, обґрунтуванні напрямів його розвитку в регіоні. Досягнення поставленої мети вимагало виконання таких завдань:

- узагальнити теоретичні основи механізму формування і функціонування агропродовольчого ринку в цілому і ринку м'яса як його складової частини;

- з'ясувати принципи, за якими здійснюється державне управління розвитком вітчизняного ринку м'яса;

- визначити тенденції, стан та ефективність виробництва м'яса сільськогосподарськими виробниками, на основі чого обґрунтувати умови виробництва і реалізації продукції, які забезпечать ефективний розвиток м'ясних галузей в регіоні;

- виявити вплив попиту населення на формування рівня споживання м'яса в регіоні та обґрунтувати його прогнозні параметри;

- розробити рекомендації з удосконалення системи економічних відносин між учасниками ринку м'яса;

- обґрунтувати структуру та принципи функціонування економічного механізму регулювання ринку м'яса;

- розробити перспективні параметри обсягів виробництва м'яса сільськогосподарськими виробниками.

Об'єктом дослідження є організаційно-економічний механізм функціонування регіонального ринку м'яса.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні аспекти удосконалення відносин між суб'єктами ринку м'яса, розвитку економічного механізму регулювання ринку.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, діалектичний метод пізнання, наукові розробки, законодавчі та інші нормативні акти України з питань функціонування агропродовольчого ринку та ринку м'яса.

У роботі використані такі основні методи дослідження: системний (для комплексного врахування чинників, умов, обставин, які впливають на функціонування регіонального ринку м'яса); абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень результатів аналітичних розрахунків і формулювання висновків); економіко-статистичний - групування, динамічних рядів, кореляційно-регресійний аналіз тощо (для виявлення тенденцій в розвитку окремих параметрів регіонального ринку м'яса, виявлення впливу чинників на їх формування); монографічний (для поглибленого вивчення особливостей прояву окремих аспектів функціонування ринку м'яса на прикладі типових об'єктів); розрахунково-конструктивний (для обґрунтування прогнозних параметрів ринку м'яса); балансовий (для вивчення взаємозв'язку і пропорційності між основними параметрами ринкової кон'юнктури - попитом і пропозицією); термінологічний підхід (для уточнення окремих понять - потенційної місткості ринку, ефективності ринку).

Інформаційною основою роботи слугували відповідні нормативно-правові документи, офіційні матеріали Державного комітету статистики України і Головного управління статистики у Львівській області, дані річної звітності сільськогосподарських підприємств Львівської області, спеціальні літературні джерела. Проведені соціологічні опитування населення Львівської області - власників (голів) особистих селянських господарств і споживачів м'ясної продукції.

Наукова новизна. Теоретичні та практичні дослідження дозволили отримати результати, які відзначаються науковою новизною, а саме:

уперше:

- обґрунтовано новий методичний підхід до аналізу попиту на м'ясо і м'ясопродукти, який передбачає використання коефіцієнта, що характеризує диференціацію (нерівномірність) розподілу м'ясних ресурсів між децильними доходними групами населення і розраховується за методикою визначення індексу Джині;

уточнено:

- поняття ефективності продовольчого ринку на основі виділення серед інших інституційної та соціальної його ефективності;

- теоретичні і методологічні основи механізму регулювання ринку м'яса як системи адміністративних та економічних важелів, що застосовуються державними органами (державне регулювання) й суб'єктами ринку м'яса (інтеграційне регулювання);

- засади розвитку співпраці господарств населення з сільсько-господарськими підприємствами та принципи вирішення проблем виробництва продукції тваринництва у малих формах господарювання за допомогою обслуговуючої кооперації;

- методику розрахунку рівня показників продуктивності тварин, за яких забезпечується прийнятна рентабельність м'ясного скотарства і свинарства в сільськогосподарських підприємствах Львівської області з урахуванням концентрації поголів'я;

набули подальшого розвитку:

- наукові підходи до прогнозування зміни параметрів регіонального ринку м'яса, в тому числі за умови вступу України до Світової організації торгівлі;

- наукові положення щодо місця гуртової торгівлі й біржових торгів в інфраструктурі ринку м'яса та їх регулювальної ролі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що реалізація розроблених у дисертації рекомендацій сприятиме підвищенню ефективності функціонування регіонального м'ясопродуктового підкомплексу, удосконаленню системи відносин між учасниками ринку м'яса, що дозволить повніше використовувати їх виробничий потенціал з урахуванням запитів споживачів. Запропоновані методичні положення і розробки придатні для використання у прогнозуванні кон'юнктури ринку м'яса та обґрунтуванні планів розвитку регіонального м'ясопродуктового підкомплексу.

Основні положення, висновки і пропозиції роботи використані Головним управлінням агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації (довідка № 117 від 06.04.2007 р.), управліннями агропромислового розвитку Буської (довідка № 78 від 04.05. 2007 р.) та Стрийської (довідка № 179 від 15.06. 2007 р.) райдержадміністрацій, приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "Відродження" Радехівського району (довідка № 12 від 09.02. 2007 р.) Львівської області.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати й висновки, наведені в дисертаційній роботі, одержані самостійно і відображають особистий внесок автора. З наукових праць, виконаних у співавторстві, використано лише ідеї та положення, розроблені автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися й одержали схвалення на Міжнародних науково-практичних конференціях: "Аграрна наука і освіта на початку третього тисячоліття" (Львів, 2001 р.), "Концептуальні напрямки стратегічного розвитку нової аграрної політики України" (Луганськ, 2006 р.), Міжнародній науково-теоретичній конференції "Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці" (Житомир, 2005 р.), Міжнародному форумі молодих вчених "Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн" (Харків, 2005 р.), Міжнародному науково-практичному форумі "Теорія і практика розвитку АПК" (Львів, 2006 р.), а також на щорічних наукових конференціях аспірантів і здобувачів Львівського державного аграрного університету.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 2,56 друк. арк., з яких автору належить 2,16 друк. арк. З цих праць - 5 одноосібних у фахових виданнях обсягом 1,13 друк. арк., 3 - у матеріалах конференцій, загальним обсягом 0,88 друк арк., з яких автору належить 0,58 друк. арк., та одна стаття у колективній монографії обсягом 0,25 друк. арк., з яких автору належить 0,15 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 233 сторінках, в тому числі на 189 сторінках основного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертація містить 39 таблиць (23 сторінки), 14 рисунків (8 сторінок), 18 додатків (27 сторінок). Бібліографічний список - 184 позиції (17 сторінок).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання. Показано наукову новизну результатів дослідження, їх апробацію і можливості практичного застосування.

У першому розділі - "Теоретичні основи формування та розвитку ринку м'яса" - розглянуто поняття ринку м'яса як складової частини агропродовольчого ринку, визначені засади його формування і функціонування, соціальне значення, охарактеризовані особливості методики дослідження.

Ринок м'яса - складова частина агропродовольчого ринку. Він становить собою систему відносин, пов'язаних із виробництвом і товарообігом м'яса (сировинної сільськогосподарської продукції - худоби і птиці в живій вазі) і м'ясопродуктів. Його кон'юнктура формується в результаті взаємодії первинного (на м'ясопродукти) і похідного (на сільськогосподарську сировину) попиту, первинної (сільськогосподарської сировини) і похідної (м'ясопродуктів) пропозиції (рис.). Ринок м'яса характеризується децентралізацією, низьким рівнем монополізму, структурно поділяється на ринки окремих видів м'ясної продукції.

Важливе значення має оцінка результативності функціонування ринку м'яса. Вважаємо за доцільне виділяти інституційну й соціальну його ефективність. Дослідження інституційної ефективності передбачає розгляд ринку як системи інститутів, діяльність яких повинна забезпечити умови для ефективного функціонування й розвитку суб'єктів ринку - виробників сільськогосподарської продукції, переробних підприємств, об'єктів ринкової інфраструктури. Інституційна ефективність характеризує рівень узгодження інтересів різних учасників ринку, що є діловими партнерами; її важливим індикатором може слугувати справедливість (раціональність) розподілу доходів між суб'єктами ринку.

Соціальна ефективність ринку характеризується рівнем доступності якісних продовольчих товарів для кінцевих споживачів - населення. При цьому слід виділяти фізичну та економічну (фінансову) доступність продуктів. Фізична доступність продовольства визначається наявністю достатньої його пропозиції, економічна - залежить від рівня цін на продукцію й доходів населення.

Ринок м'яса порівняно з іншими продовольчими ринками має найбільший потенціал зростання у вартісному виразі. Це пов'язано зі значно нижчим від раціональної норми (83 кг на одну особу за рік) рівнем споживання м'ясопродуктів та з їх дорожнечею. Якщо збільшення споживання продовольства до рекомендованих норм відбуватиметься лише за рахунок покупних товарів, витрати населення України на придбання м'ясопродуктів будуть у кілька разів більші, ніж на купівлю товарів інших продовольчих груп.

Для України характерна висока варіація показників виробництва м'яса на одну особу в розрізі окремих областей, натомість диференціація рівня споживання м'яса є значно меншою. Ринок м'яса відзначається високою мобільністю в перерозподілі м'ясних ресурсів між регіонами, що є стимулом до нарощування обсягів виробництва продукції в окремих областях незалежно від рівня внутрішнього споживання. Ці ресурси можуть швидко поповнюватись за рахунок імпорту.

Рис. Схема формування кон'юнктури ринку м'ясопродуктів.

Натомість нарощування пропозиції м'яса за рахунок вітчизняних виробників є проблемним. Великих втрат виробничого потенціалу тваринницьких галузей під час аграрної кризи зазнали сільськогосподарські підприємства, і повноцінне його відновлення навіть за сприятливих обставин потребуватиме тривалого періоду. Продовжує зменшуватися поголів'я утримуваної в усіх категоріях господарств великої рогатої худоби. Це ускладнює перспективи збільшення первинної пропозиції яловичини, період виробництва якої найдовший.

Важливим соціальним чинником, який визначає перспективи розвитку ринку м'яса, є зменшення в сукупних доходах домогосподарств сільської місцевості частки доходів від продажу виробленої сільськогосподарської продукції. Збільшення доходів сільського населення з джерел, не пов'язаних безпосередньо з сільським господарством, є загалом позитивною тенденцією, однак його наслідком є зменшення обсягів виробництва продукції, в тому числі м'яса, в особистих селянських господарствах.

Значні обсяги натурального виробництва м'яса в господарствах населення помітно впливають на кон'юнктуру ринку м'яса, і це слід враховувати при її дослідженні. Однак вони не повинні безпосередньо вводитися у параметри цього ринку, оскільки не належать до сфери товарного обігу. Зокрема, під час аналізу еластичності попиту на м'ясопродукти потрібно використовувати інформацію, що характеризує споживання лише товарної продукції.

У другому розділі - "Стан та проблеми розвитку регіонального ринку м'яса" - проаналізовані тенденції виробництва м'яса сільськогосподарськими виробниками Львівської області, операції реалізації продукції на регіональному ринку м'яса, формування рівня споживання м'яса в області, зокрема його диференціація залежно від рівня доходів окремих груп населення. агропродовольчий м'ясопродукт споживач виробник

У Львівській області спостерігається тенденція до збільшення обсягу виробництва м'яса (табл. 1). Вона зумовлена інтенсивним розвитком птахівництва в сільськогосподарських підприємствах. При цьому рівень виробництва м'яса в забійній вазі на одну особу залишається дуже низьким, поступаючись і середньому в Україні показнику. Знижується рівень самозабезпечення області м'ясом, що означає збільшення її залежності від ввозу м'ясних ресурсів з інших регіонів країни та імпорту з-за кордону.

У всіх категоріях господарств області швидкими темпами зменшується поголів'я великої рогатої худоби, внаслідок чого знижується обсяг виробництва яловичини. Такі зміни не відповідають специфіці регіону, де у структурі угідь значна частка припадає на сінокоси і пасовища. Вони в даний час використовуються неефективно, часто взагалі не використовуються, заростають бур'янами і чагарниками.

Переважна більшість продукції виробляється господарствами населення. Однак в особистих селянських господарствах спостерігається тенденція до скорочення поголів'я тварин. Вона є закономірною й зумовлена зменшенням ролі цих господарств у формуванні доходів сільських сімей. Встановлено, наприклад, що помітніше поголів'я великої рогатої худоби зменшувалося у 2005 році в тих адміністративних районах Львівської області, де зафіксований нижчий рівень безробіття.

Для сільськогосподарських підприємств Львівської області характерний відносно низький рівень концентрації м'ясного скотарства і свинарства. Це знижує продуктивність праці, ефективність використання окремих видів матеріальних ресурсів і в кінцевому підсумку негативно позначається на собівартості продукції. Низька економічна ефективність виробництва яловичини і свинини у переважній більшості підприємств зумовлена й надто низьким рівнем продуктивності тварин.

Таблиця 1. Обсяги виробництва м'яса сільськогосподарськими виробниками й рівень самозабезпечення ним Львівської області

Серед різноманітних операцій реалізації продукції на ринку м'яса особливе значення має продаж сировинної продукції (худоби і птиці) сільськогосподарськими виробниками. Спостерігається збільшення частки реалізації всіма категоріями господарств худоби і птиці переробним підприємствам. Це позитивне явище, оскільки при цьому продукція залучається в організований товарообіг, де діють певні норми і стандарти якості. Принципове значення має та обставина, що за реалізовану переробним підприємствам худобу і птицю сільськогосподарські виробники отримують дотації і доплати. Обсяг дотацій і доплат, однак, не забезпечує окупність витрат на виробництво м'яса у переважній більшості сільськогосподарських підприємств. Задовільною є лише економічна ефективність виробництва м'яса птиці.

Обсяг виробництва продукції підприємствами м'ясної промисловості Львівської області становив в останні роки близько чверті від фактичних обсягів споживання населенням м'яса. Більшість спожитих м'ясопродуктів - це продукція натурального виробництва, товарна продукція, що не проходила стадію промислової переробки, та завезена в область продукція. Рентабельність операційної діяльності підприємств м'ясної промисловості області становила у 2005 році всього 1,9%, чверть із них були збитковими. Тому реальних можливостей перерозподілу доходів між переробними підприємствами і сільськогосподарськими виробниками на користь останніх немає.

На кон'юнктуру регіонального ринку м'яса помітно впливають експортно-імпортні операції. Незважаючи на недостатній рівень самозабезпечення області м'ясом, більшість переробленої на підприємствах м'ясної промисловості яловичини експортується. Натомість у 2005 році обсяг імпортованих м'ясопродуктів становив 22% від обсягу спожитого в області м'яса. Активні переміщення продукції є типовими для ринку м'яса. Однак чимало таких переміщень, зокрема тіньові схеми імпорту низькоякісної продукції, не відповідають національним інтересам.

Упродовж останніх років спостерігається помітне зменшення обсягів реалізації м'ясної продукції на продовольчих ринках, водночас швидко зростає її товарообіг у закладах роздрібної торгівлі. Переміщення товаропотоків у продовольчі магазини, де може бути забезпечений суворіший контроль за якістю товарів, їх відповідність передбаченим стандартам, свідчить про зростання вимог споживачів до представленої на регіональному ринку м'яса продукції. Підвищується попит на якісну продукцію з високим рівнем переробки м'яса.

Значні коливання закупівельних цін на худобу й птицю упродовж останніх років свідчать про відсутність чіткої стратегії розвитку м'ясопродуктового підкомплексу. Особливо вразливою галуззю є м'ясне скотарство, яке досить чутливо реагувало на зниження цін, однак не продемонструвало позитивних змін у відповідь на наступне їх підвищення. Важливим елементом у механізмі ціноутворення на м'ясну продукцію є позиція підприємств м'ясної промисловості, які визначають рівень цін на сільськогосподарську сировину, гуртові ціни яких формують рівень і динаміку цін у роздрібній торгівлі.

Рівень споживання м'яса з розрахунку на одну особу, який характеризує соціальну ефективність ринку, залишається у Львівській області дуже низьким відносно рекомендованих норм, поступаючись і середнім в Україні показникам. Тенденція до його підвищення зумовлена помітним зростанням в останні роки реальних доходів населення. Водночас, за даними обстеження домогосподарств області, нерівність у придбанні м'ясних продуктів окремими групами населення значно більша, ніж нерівність у розподілі між ними доходів.

Збільшується частка у спожитому м'ясі придбаних продуктів, особливо помітно - в сільських домогосподарствах. Витрати домогосподарств області на м'ясні продукти в останні роки перевищували їх видатки на інші види продовольчих товарів і важливі товарні групи. Це свідчить про значну місткість регіонального ринку м'яса.

Еластичність попиту на м'ясо за доходом у Львівській області є високою (коефіцієнт еластичності в останні роки становив більше 2,4). Вища еластичність попиту характерна для груп з низькими доходами, тоді як домогосподарства з найбільшими доходами демонстрували нееластичний попит (табл. 2). Це означає, що подальший ріст ринку м'яса здійснюватиметься насамперед за рахунок росту попиту з боку домогосподарств з відносно низькими доходами.

Таблиця 2. Розрахунок коефіцієнтів еластичності попиту на м'ясо і м'ясопродукти за доходом у Львівській області, 2005 р.

За результатами наших досліджень, варіація групових коефіцієнтів еластичності попиту за доходом, обчислених на основі грошових витрат на м'ясопродукти, значно менша, аніж обчислених на основі натуральних показників споживання м'яса. Це пов'язано з тим, що окремі споживачі визначаються не тільки з обсягом придбання продукції, а й з ціною на неї. Великий асортимент м'ясних продуктів дозволяє сім'ям із більшими статками купувати дорожчу, тобто якіснішу і ціннішу за споживчими характеристиками продукцію. Поєднання двох чинників - обсягу й асортименту продукції - робить зростання витрат на придбання м'яса більше прив'язаним до темпів підвищення доходів населення.

У третьому розділі - "Напрями удосконалення механізму та ефективний розвиток ринку м'яса" - пропонуються заходи з удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування ринку м'яса, інструменти й методи, за допомогою яких здійснюватиметься його регулювання, обґрунтовані перспективні параметри регіонального ринку м'яса за оптимістичного сценарію його розвитку.

Удосконалення організаційно-економічного механізму ринку м'яса слід здійснювати у двох основних напрямах: підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і забезпечення інституційної ефективності ринку. Останнє передбачає удосконалення відносин між окремими учасниками ринку на основі розвитку кооперації сільськогосподарських виробників, інтеграційних зв'язків у системі "агровиробництво - переробка - фірмова торгівля", ринкової інфраструктури.

Рівень задоволення ринкового попиту на м'ясо продукцією місцевих виробників залежатиме від ефективності виробництва сировинної продукції в сільськогосподарських підприємствах. Необхідною умовою є підвищення продуктивності тварин; позитивний ефект слід очікувати від збільшення концентрації їх поголів'я. З використанням результатів регресійного аналізу собівартості приросту великої рогатої худоби залежно від продуктивності тварин і за різних рівнів концентрації поголів'я, визначено мінімальні показники середньорічного приросту великої рогатої худоби, необхідні для досягнення економічної ефективності виробництва яловичини в сільськогосподарських підприємствах Львівської області (табл. 3).

Таблиця 3 Розрахунок мінімальних показників середньорічного приросту великої рогатої худоби, необхідних для досягнення економічної ефективності виробництва яловичини в сільськогосподарських підприємствах Львівської області

Аналогічні розрахунки проведені й для галузі свинарства. Для того щоб на підприємстві із середньорічним поголів'ям свиней у 100 голів виробництво свинини було беззбитковим, середньодобовий приріст тварин повинен становити не менше 420 г; можна очікувати на рентабельність м'яса свиней на рівні 20% за середньодобового приросту близько 480 г.

Тенденція до скорочення поголів'я тварин у господарствах населення створює загрозливу ситуацію з формуванням пропозиції на регіональному ринку м'яса. Подоланню існуючих проблем сприятиме розвиток співпраці господарств населення із сільськогосподарськими підприємствами. Зокрема, перспективним напрямом розвитку м'ясного скотарства є відновлення практики догодівлі в сільськогосподарських підприємствах придбаного в населення молодняку великої рогатої худоби, позитивний ефект матиме закупівля телиць для поповнення основного стада.

На практиці можна застосовувати кілька рівнів інтеграційних відносин. Потенційно ефективною є співпраця з елементами підрядних відносин: між сторонами укладається договір, за яким особисті селянські господарства зобов'язуються реалізувати підприємству худобу для догодівлі чи поповнення основного стада, а підприємство - продати за фіксованими взаємовигідними цінами корми, надати певні послуги.

Вищим рівнем інтеграції є система різнопланових відносин між сільськогосподарським підприємством й особистими селянськими господарствами, де співпраця у виробництві тваринницької продукції була б лише одним із напрямів цих відносин. Ініціатором інтеграції виступатиме підприємство, при якому рекомендується створити відділ, що займатиметься питаннями співпраці з господарствами населення.

Підвищити ефективність використання наявного в господарствах населення ресурсного потенціалу можна завдяки розвитку кооперації. Основною проблемою у створенні кооперативів, які здійснювали б обслуговування господарств населення, є низька активність селян. До того ж, всього 2,4% опитаних членів особистих селянських господарств вважають кооперацію селян для спільного вирішення проблем важливою формою підтримки виробництва м'яса в їх господарствах. Тому принципово важливою є участь у системі кооперації фермерів, які відзначаються доволі високим рівнем організованості і могли б зайняти важливе місце в системі управління кооперативами.

Найперспективнішим варіантом вважаємо створення за територіальним принципом обслуговуючих кооперативів, серед важливих функцій яких - організація зоотехнічного і ветеринарного обслуговування, поставка комбікормів, догляд за громадськими пасовищами, представництво виробників на роздрібних і гуртових ринках м'ясопродуктів. Основна ініціатива й сприяння у формуванні кооперативів повинні виходити від представників дорадчих служб, розвиток мережі яких за державної підтримки здійснюється в Україні.

Важливим напрямом удосконалення організаційно-економічного механізму регіонального ринку м'яса є розвиток ринкової інфраструктури, насамперед об'єктів і структур, за допомогою яких здійснюється реалізація продукції. Слід виходити з того, що у даний час ринок м'яса не може існувати без посередників. Не варто покладати надмірні сподівання на присутність на міських продовольчих ринках селян: дрібні виробники не мають змоги здійснювати постійну реалізацію на них свої продукції, і створення для них додаткових пільг цю проблему не вирішує. На цих ринках повинні працювати не самі селяни, а їх довірені представники. Такі можуть з'явитися завдяки створенню згаданих кооперативів, що обслуговують малі форми господарювання. Одним із ключових елементів формування організованого ринку м'яса як цілісної системи взаємовідносин між суб'єктами, що забезпечують просування товару від виробника до кінцевого споживача, повинна стати мережа гуртових ринків.

Виконання ринком окремих його функцій не завжди здійснюється в режимі, що відповідає суспільним інтересам. Захист суспільства від негативних проявів виконання ринком окремих функцій чи від глибоких його потрясінь здебільшого бере на себе держава. Тому й ведуть переважно мову про державне регулювання ринку. Однак не менш важливими вважаємо кроки, які слід здійснювати для узгодження своїх дій самими суб'єктами ринку. Йдеться про погодження окремих параметрів діяльності учасників вертикальної інтеграції, координацію зусиль підприємств, що представляють м'ясопродуктовий підкомплекс. Тому в сукупності регуляторних дій на ринку м'яса пропонуємо поряд із державним виділяти й регулювання в рамках інтеграційних систем (інтеграційне регулювання).

Одним із найважливіших елементів державного регулювання ринку м'яса є фінансова підтримка сільськогосподарських виробників через пряме дотування виробництва. Нами на основі врахування вартості окремих елементів витрат обґрунтовані мінімальні ціни реалізації великої рогатої худоби і свиней, які забезпечуватимуть сільськогосподарським підприємствам Львівської області 5% рентабельності приросту тварин. Станом на 01.06.2006 року мінімальна ціна 1 т живої ваги великої рогатої худоби за середньодобового приросту молодняку 450 г повинна становити 9860 грн., мінімальна ціна свиней за їх середньодобового приросту 400 г - 9800 грн. Необхідний рівень державної дотації - це різниця між розрахунковою мінімальною ціною і середньою закупівельною ціною, яку можуть запропонувати переробні підприємства.

Інтеграційне регулювання ринку м'яса повинно передбачати розвиток співпраці між сільськогосподарськими виробниками і переробними підприємствами. Нами розроблені зміст і принципи застосування довготермінових (на період не менше року) контрактів між переробними підприємствами, з одного боку, та окремими сільськогосподарськими підприємствами й кооперативами, утвореними особистими селянськими і невеликими фермерськими господарствами, з іншого. Вважаємо, довготерміновий контракт може виступати заставою для одержання кредиту сільськогосподарським товаровиробником. Водночас слід зазначити, що система довготермінових контрактів стане ефективним інструментом, якщо її розвиток отримає підтримку з боку державних органів, зокрема, у формі: рішучої боротьби з контрабандою м'яса; реалізації цільових державних і регіональних програм на базі підприємств, що уклали довготермінові контракти з партнерами, надання таким підприємствам інших преференцій; використання інформації про рівень цін, зафіксованих у контрактах, для визначення розміру державних дотацій.

За результатами проведеного нами опитування населення Львівської області, майже 40% респондентів вкрай незадоволені якістю наявних у даний час у продажі м'ясопродуктів і цінами, за якими вони пропонуються. Понад половина респондентів відзначила, що активно реагуватиме на появу на вітчизняному ринку якісних і доступних за ціною м'ясопродуктів іноземного виробництва. Отже, в імпортерів м'ясопродуктів є широкі можливості для закріплення на українському ринку м'яса після вступу України до СОТ. Вітчизняні виробники повинні вжити енергійних заходів для підвищення конкурентоспроможності своєї продукції.

Нами здійснені розрахунки обсягів виробництва основних видів м'яса сільськогосподарськими виробниками Львівської області на перспективу за оптимістичним сценарієм (табл. 4). Вони ґрунтуються на врахуванні ресурсного потенціалу регіонального м'ясопродуктового підкомплексу й чинниках, які впливають на його розвиток.

Таблиця 4. Виробництво (реалізація на забій) м'яса сільськогосподарськими виробниками львівської області

Висновки

1. Ринок м'яса є складовою частиною агропродовольчого ринку і становить собою систему відносин, пов'язаних із виробництвом і товарообігом сировини для виробництва м'яса (сільськогосподарської продукції - худоби і птиці в живій вазі) і м'ясопродуктів. Його кон'юнктура формується в результаті взаємодії первинного (на м'ясопродукти) і похідного (на сільськогосподарську сировину) попиту, первинної (сільськогосподарської сировини) і похідної (м'ясопродуктів) пропозиції. Значні обсяги натурального виробництва м'яса в господарствах населення помітно впливають на кон'юнктуру ринку м'яса, однак вони не повинні безпосередньо вводитись у параметри цього ринку, оскільки не належать до сфери товарного обігу.

2. Досліджуючи функціонування ринку м'яса, доцільно виділяти інституційну та соціальну його ефективність. Інституційна ефективність характеризує рівень узгодження інтересів різних учасників ринку, що є діловими партнерами; її важливим індикатором може слугувати справедливість (раціональність) розподілу доходів між суб'єктами ринку. Соціальна ефективність ринку характеризується рівнем доступності якісних продовольчих товарів для кінцевих споживачів - населення. При цьому слід виділяти фізичну та економічну (фінансову) доступність продуктів. Фізична доступність продовольства визначається наявністю достатньої його пропозиції, економічна - залежить від рівня цін на продукцію й доходів населення.

3. Ринок м'яса порівняно з іншими продовольчими ринками має найбільший потенціал зростання у вартісному виразі. Це пов'язано зі значно нижчим від рекомендованих норм рівнем споживання населенням м'ясопродуктів та з їх дорожнечею. Витрати домогосподарств Львівської області на м'ясні продукти в останні роки перевищували їх видатки на інші види продовольчих товарів і важливі товарні групи.

4. У формуванні м'ясного балансу Львівської області провідне місце належить господарствам населення. Однак окреслилась тенденція до скорочення утримуваного ними поголів'я тварин і птиці. Вона є закономірною й зумовлена зниженням ролі особистих селянських господарств у формуванні доходів сільських сімей, демографічними чинниками. Наслідком є загрозлива ситуація з формуванням пропозиції на регіональному ринку м'яса, оскільки зростання виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах завдяки розвитку м'ясного птахівництва і свинарства неспроможне у даний час покривати зростання попиту населення на м'ясопродукти.

5. Технологічними чинниками незадовільної економічної ефективності виробництва яловичини і свинини у переважній більшості сільськогосподарських підприємств Львівської області є відносно низька концентрація поголів'я і надто низький рівень продуктивності тварин. Для забезпечення беззбитковості м'ясного скотарства у сільськогосподарських підприємствах Львівської області за середньорічного поголів'я молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі у 20-50 голів їх середньодобовий приріст повинен перевищувати 620 г, у разі збільшення концентрації поголів'я до 400 голів він не повинен опускатися нижче 500 г. Щоб на підприємстві із середньорічним поголів'ям свиней у 100 голів виробництво свинини було беззбитковим, середньодобовий приріст повинен становити не менше 420 г; можна очікувати на рентабельність м'яса свиней на рівні 20% за середньодобового приросту близько 480 г.

6. Спостерігається зростання вимог споживачів до представлених на регіональному ринку м'ясопродуктів. Підвищується попит на якісну продукцію з високим рівнем переробки м'яса. За результатами проведеного нами опитування населення Львівської області, майже 40% респондентів вкрай незадоволені якістю наявних у даний час у продажу м'ясопродуктів і цінами, за якими вони пропонуються. Понад половина респондентів зазначила, що активно реагуватиме на появу на вітчизняному ринку якісних і доступних за ціною м'ясопродуктів іноземного виробництва. Отже, в імпортерів м'ясопродуктів є широкі можливості для закріплення на українському ринку м'яса після вступу України до СОТ. Вітчизняні виробники повинні вжити енергійних заходів для підвищення конкурентоспроможності своєї продукції.

7. Тенденція до підвищення рівня споживання м'яса зумовлена помітним зростанням в останні роки реальних доходів населення. Еластичність попиту на м'ясо за доходом у Львівській області є високою, причому вища вона у групах домогосподарств із низькими доходами, тоді як домогосподарства з найбільшими доходами демонстрували нееластичний попит. Водночас нерівномірність розподілу м'ясопродуктів між децильними групами населення Львівської області є значно більшою, ніж диференціація розподілу між ними доходів, яку характеризує індекс Джині. Це означає, що подальший ріст ринку м'яса здійснюватиметься насамперед за рахунок зростання попиту з боку населення з відносно низькими доходами. Прогнозується, що за умови продовження існуючих тенденцій у рості доходів населення рівень споживання м'яса на одну особу у Львівській області у 2010 році зросте до 49 кг, у 2015 році - до 64 кг.

8. Розвиток співпраці господарств населення зі сільськогосподарськими підприємствами дозволить пом'якшити негативні наслідки скорочення поголів'я тварин в особистих селянських господарствах. Перспективним напрямом розвитку м'ясного скотарства є відновлення практики догодівлі в сільськогосподарських підприємствах придбаного в населення молодняку великої рогатої худоби, позитивний ефект матиме закупівля телиць для поповнення основного стада.

9. Розвитку тваринництва у малих формах господарювання (господарствах населення і невеликих фермерських господарствах сімейного типу) сприятиме створення за територіальним принципом обслуговуючих кооперативів, серед важливих функцій яких - організація зоотехнічного і ветеринарного обслуговування, постачання комбікормів і догляд за громадськими пасовищами, представництво виробників на роздрібних і гуртових ринках м'ясопродуктів. Основна ініціатива й сприяння у формуванні кооперативів повинні виходити від представників дорадчих служб, функціонування яких підтримується за рахунок бюджетного фінансування.

10. Формування організованого ринку м'яса передбачає розвиток мережі гуртових ринків. Створення спеціалізованих осередків гуртової торгівлі м'ясом забезпечить належні умови для реалізації продукції за справедливими цінами, контроль за якістю продуктів сприятиме розвитку міжрегіональної і міждержавної торгівлі. Інший елемент ринкової інфраструктури - біржова торгівля м'ясом (тушами великої рогатої худоби і свиней) - забезпечуватиме здійснення інтервенційних операцій Аграрного фонду. Ці операції виступатимуть одним з основних важелів впливу держави на кон'юнктуру ринку м'яса.