Наукові основи каштанорозведення в Азербайджані

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наукові основи каштанорозведення в Азербайджані

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Метою стійкого зростання сільськогосподарського виробництва є надійне забезпечення населення продовольством і переробної промисловості сільськогосподарською сировиною. У вирішенні даної проблеми важлива роль відводиться плодівництву, де у широкому асортименті виробляється і реалізується продукція в свіжому і переробленому вигляді. При цьому важливо комплексно і раціонально використовувати озеленювальні посадки плодових культур шляхом введення в них горіхоплідних та створювати багаторічні насадження плодових на землях малопридатних для сільськогосподарського виробництва.

Серед горіхоплідних культур каштан їстівний (Сastanеa sativa Мill.) представляє велике народногосподарське значення як джерело деревини, плодова, медоносна, декоративна і гірсько-захисна порода.

Плоди каштана містять вітаміни, вуглеводи, мікроелементи й інші речовини. Вони використовуються при виробництві муки, масла, цукру, спирту, кави, у фармацевтичній і кондитерській промисловості. Деревина знаходить широке застосування в народному господарстві. З неї виготовляють національні інструменти (тар, каманчу і ін.).

У Азербайджані, особливе місце у виробництві плодів каштана їстівного відводиться Шекі-Загатальській зоні, агроекологічні і економічні умови якої найбільш сприятливі для розвитку цієї культури. Зокрема тут каштан їстівний вирощується у природних і штучних насадженнях, має велику різноманітність форм і сортів.

Каштан їстівний у регіоні досліджень розмножували, в основному, насіннєвим шляхом і віддали перевагу великоплідним сортам народної селекції та ряду цікавих форм. Однак є ще більш цінні форми, що склалися під впливом природних умов і спрямованого штучного й природного відбору, які поки що були не виявлені і не описані.

Для створення промислового горіхівництва не був уточнений перспективний сортовий склад каштана їстівного; у зв'язку з відсутністю промислових каштанових садів, а заготівля горіхів каштана їстівного проводилася, в основному, в лісових насадженнях.

Не дивлячись на вирощування каштана їстівного в республіці, конкретні рекомендації щодо промислового культивування даного виду відсутні. У зв'язку з цим виникла необхідність у вивченні сортів та науково-обгрунтованому підбору кращого асортименту каштана їстівного для масового розмноження. Розробка наукових основ і технології вирощування каштана їстівного має суттєве наукове і практичне значення для широкого розвитку цієї культури в провідній промисловій садівницькій зоні Азербайджану (Шекі-Загатальській) і складає актуальність даної проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи виконана в 1991-2000 рр. на кафедрі загального землеробства Азербайджанської сільськогосподарської академії відповідно до тематичного плану за темами:

1. «Разработать рекомендации по рациональному использованию земель и повышению их плодородия в условиях интенсификации земледелия» (1991-1995). Номер державної реєстрації - 0195 Аz 00547.

2. «Внедрить усовершенствованные приемы повышения плодородия почв, баланса питательных веществ для программирования экологически чистой продукции в различных агроэкологических условиях» (1995-2000). Номер державної реєстрації - 0196 Аz 300467.

3. Тематическим планом ГГУ по теме: «Биологические особенности каштана съедобного и ореха грецкого и их перспективы выращивания в Западных регионах Азербайджана» (2001-2005). Номер державної реєстрації - 0101 Аz 00823.

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень - сортовивчення, розробка наукових основ і технології вирощування каштана їстівного у провідній промисловій садівницькій зоні Азербайджану (Шекі-Загатальської) відповідно до грунтово-екологічних умов.

У зв'язку з цим були поставлені наступні задачі:

· дослідити умови зовнішнього середовища, їхню відповідність агроекологічним вимогам каштана їстівного;

· вивчити склад сортів та форм;

· вивчити відмінності сортів і форм;

· дослідити терміни основних фаз розвитку і умови їх проходження, здійснити помологічний опис виділених сортів народної селекції і форм;

· дослідити динаміку росту однорічних пагонів;

· вивчити будову і архітектоніку кореневої системи;

· визначити ступінь самофертильності і відношення до сорту запилювача, життєздатність пилкових зерен у деяких сортів і форм;

· визначити інтенсивність фотосинтезу, врожайність і стійкість каштана їстівного до шкідників і хвороб;

· охарактеризувати плоди за розмірно-масовими і хіміко-технологічними показниками;

· провести порівняльну оцінку деяких з виділених сортів і форм каштана їстівного;

· розробити наукові основи технології вирощування саджанців каштана їстівного і створення високопродуктивних стійких промислових насаджень;

· встановити економічну ефективність використання виділених перспективних сортів і форм, а також виробництва посадкового матеріалу каштана їстівного в умовах Азербайджану.

Об'єкт дослідження - каштанові насадження у Шекі-Загатальській агроекологічній зоні Азербайджану.

Предмет дослідження - формове різноманіття каштана їстівного, особливості росту та плодоношення, архітектоніка кореневої системи, продуктивність сортів і форм, уражуваність шкідниками і хворобами, розмноження кращих сортів і форм.

Методи дослідження. При проведенні польових і лабораторних досліджень використані загально прийняті у лісівництві і плодівництві методи вивчення деревних рослин.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджені агроекологічні умови розвитку і продуктивність каштанових насаджень у Шекі-Загатальській зоні республіки, виявлені і описані 10 сортів народної селекції і 72 форми каштана їстівного, із яких 28 вивчалися детально. Серед досліджених форм є рано-, середньо- і пізноквітуючі; ранньостиглі, середньостиглі, середньопізньостиглі і пізньостиглі.

Вперше складена і видана для Азербайджана карта «Природний ареал каштана їстівного і перспективи його розповсюдження». Виділені перспективні високоврожайні сорти і форми за якістю плодів, вивчені біоморфологічні особливості, характер і тип плодоношення різних сортів і форм; встановлені сорти запилювачі; дана характеристика плодів (розмірно-масова, хіміко-технологічна) залежно від сортів і форм, місця походження і термінів збирання врожаю; виявлені шкідники і хвороби різних сортів і форм каштана і розроблені заходи боротьби з ними.

Вперше на основі оптимальних термінів і прийомів вегетативного розмноження каштана розроблені наукові основи технології вирощування саджанців каштана і створення високопродуктивних стійких насаджень, а також визначена окупність виробництва садивного матеріалу і економічна ефективність виділених сортів і форм.

Практичне значення одержаних результатів. Здійснена комплексна оцінка природних і штучних каштанників Азербайджану, існуючих технологій вирощування різних сортів і форм каштана їстівного в республіці з метою підвищення їх ефективності. Вперше складена і опублікована для Азербайджану карта «Природний ареал каштана їстівного і перспективи його розповсюдження».

Встановлені закономірності зростання і плодоношення, підбір біологічно сумісних сортів запилювачів, розроблені прийоми вегетативного розмноження каштана їстівного (визначений метод вивчення процесу зростання підщепи з прищепою і стимулювання приживлюваності бруньок при окуліровці; встановлений метод поліпшення формування кореневої системи), які служать підставою для розробки комплексу заходів щодо подальшого розширення площ зайнятих каштаном їстівним у Шекі-Загатальській зоні.

Наукове і прикладне значення роботи полягає у розробці рекомендацій щодо технології створення промислових плантацій каштана їстівного, біоморфологічна, розмірно-масова, хіміко-технологічна характеристика різних сортів і форм каштана їстівного.

Методичні розробки щодо технології вирощування саджанців перспективних сортів і форм каштана їстівного можуть бути використані у інтенсивній технології створення каштанових насаджень.

Результати виконаних досліджень, включені в учбові програми курсів з плодівництва, екології і широко використовуються в дипломному і курсовому проектуванні ГДУ та Азербайджанській сільськогосподарській академії.

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні напряму, методології, методів і обсягів дослідження, у виконанні основного об'єму експериментів; в аналізі та узагальненні результатів; у математико-статистичній обробці матеріалу; виявленні різноманіття найкращих сортів і форм та їхньому розмноженні для створення промислового горіхівництва.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідалися на Всесоюзній нараді в секції «Садівництво» ВАСГНІЛ (Ялта, ДНБС, 1986 р.); на Всесоюзній конференції молодих учених і фахівців (Сочі, 1988 р.); на міжвузівській науково-практичній конференції (Фрунзе, 1990 р.); на республіканській грунтово-агрохімічній нараді (Баку, 1990 р.); на Всесоюзній конференції студентів, молодих вчених і фахівців (Гянджа, 1991 р.); на наукових нарадах Аз.НВОСіСК (1987-1996 рр.); на наукових конференціях: професорсько-викладацького складу Азербайджанської сільськогосподарської академії (1988-1996 рр.) і Гянджинського Державного Університету в 2000-2003 рр. на НТР МСГ Азербайджану (2002 р.); на ІІ республіканській науково-методичній конференції (Баку, 2002 р.); на міжнародній конференції «Азербайджан після незалежності» (Баку, 2003 р.); на розширеному засіданні кафедр загального землеробства, екології і лісівництва, грунтознавства і агрохімії, плодівництва, овочівництва і субтропічних культур, ботаніки і фізіології рослин Азербайджанської сільськогосподарської академії (2003 р.).

Матеріали досліджень схвалені НТР МСГ Азербайджану (2002 р.). Результати досліджень реалізовані в рекомендаціях щодо вирощування культури каштана в Азербайджані. - Баку, Агропроміздат, 1988. - 103 с.; у методичних рекомендаціях щодо технології створення промислових плантацій каштана їстівного в Шекі-Загатальській зоні Азербайджанської РСР (для дослідно-виробничої перевірки) - Москва, ВНДІЛМ, 1986. - 13 с.

Виробничі випробування розробки здійснено у 1986-1994 рр. в Шекі-Загатальській зоні, при цьому рівень рентабельності каштанорозведення в господарствах досягав 149,8%.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 36 наукові праці, у тому числі 2 монографії, 2 рекомендації, що відображають основні положення дисертації.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 7 розділів, висновків і пропозицій виробництву, додатків, актів і довідок про впровадження. Дисертаційна робота викладена на 286 сторінках машинописного тексту, містить 48 таблиць і 22 рисунки. Список використаних джерел включає 335 найменувань.

Основна частина

каштан агроекологічний фотосинтез

Умови проведення дослідів, матеріали і методика

Дослідження проводилися в Шекі-Загатальській агроекологічній зоні Азербайджану, зокрема в Габалінському, Огузському, Белоканському, Загатальському, Гахському, частково у Ісмаїллінському районах. Стаціонарні досліди проводилися в селах Кулларі і Катех Белоканського району, Джар і Тала Загатальського району, р. Габала і селах Беюк Преллі і Вандам Габалінського району і р. Огуз.

Погодні умови Шекі-Загатальської агроекологічної зони дуже нестабільні і різко коливаються навіть протягом доби. Клімат у зоні нижнього схилу Кавказу і в межах Алазань-Агрічайської долини помірно теплий, вологий, з високою радіацією. Кількість годин сонячного сяйва за рік складає біля 2000-2002. Переважають сірі лісові і бурі лісові грунти, легкоглинястого та важкосуглинкового механічного складу.

Вивчення різноманітності каштана їстівного проводили шляхом маршрутного обстеження насаджень його в різних господарствах і присадибних садах Шекі-Загатальської зони, помологічним описом сортів народної селекції і форм з подальшим вивченням їх біолого-господарських ознак і властивостей згідно «Програми і методики вивчення сортів колекції плодових, ягідних, субтропічних, горіхоплідних культур і винограду» (ВІР, Л; 1970), «Програми і методики сортовивчення плодових, ягідних і горіхоплідних культур» (Мічурінськ, 1973), «Обліки спостереження, аналізи, обробка даних в дослідах з плодовими і ягідними рослинами (методичні рекомендації)» Умань, 1987.

Визначалася енергія проростання і схожість горіхів перспективних сортів і форм каштана їстівного у залежності від терміну їхнього зберігання і величини (крупна, середня і дрібні фракції), а також їхній ріст і плодоношення. Архітектоніку кореневої системи вивчали методом «скелета» і «зрізу». Життєздатність пилку визначали за методом Д.А. Транковського, фертильність - за ацетокарміновим методом (З.П. Паушева, 1974). Продуктивність фотосинтезу визначали методом Ф.С. Баришмана.

Стійкість сортів до шкідників і хвороб визначали візуальним методом і оцінювали за 5-6 бальною системою. Для кожної ботанічної форми і сорту, визначалися розмірно-масові і хіміко-технологічні показники плодів. Хімічні аналізи проводили в лабораторії біохімії, технології і фізіології рослин АзНВОСіСК. Кількість вологи визначали висушуванням матеріалів до постійної маси, вміст цукрів - методом Бертрана, вітаміну С - методом Тільманса, крохмалю - методом оцукрювання діастазою, білка - К'єльдаля і жиру - методом Рушкова. Технологічну оцінку плодів проводили згідно ГОСТ (В.С. Шкодін, 1983). При вегетативному розмноженні каштана їстівного вивчали різні терміни і прийоми щеплень. Випробовували способи Т-зворотної Т-подібної окуліровки. Комплекс агротехнічних заходів проводився згідно інструкції щодо агроправил в одні для всіх рослин терміни.

Економічна ефективність культивування виділених форм і сортів каштана їстівного розраховували шляхом порівняння витрат з приростом урожаю в натуральному і грошовому виразі (П.Ф. Дуброва і ін. 1981).

Отримані дані експериментальних досліджень оброблялися методом дисперсійного аналізу (Доспехов, 1985) і експрес-розрахунку (Б.Т. Каплан, 1970).

Формова різноманітність каштана їстівного в шекі-загатальській зоні. При обстеженні насаджень каштана їстівного в Шекі-Загатальській зоні було оглянуто більше тисячі дерев і виявлена досить значна формова різноманітність даного виду. Дерева каштана відрізняються між собою за багатьма морфологічними (форма і густина крони, будова стовбура, форма, забарвлення, величина листя, забарвлення пагонів) і господарськими ознаками та властивостями (терміни цвітіння і плодоношення, терміни дозрівання плодів, їхня врожайність і якість і ін.).

Вік найстаріших дерев досягає 300-500 років, вони плодоносять і їхня врожайність висока. Вік же більшості з досліджених дерев складає 70-90 років. Серед них виявлено 10 сортів народної селекції і 72 форми каштана їстівного. Велика формова різноманітність каштана, який перехресно запилюються. є результатом розщеплення його насіннєвих потомств і впливу штучного відбору в конкретних умовах середовища.

У дисертації наведена загальна характеристика дерев 2 сортів народної селекції і 26 форм каштана їстівного, які є найцікавішими з біолого-господарського погляду.

Біологічні особливості і агроекологічна характеристика різних сортів і форм каштана їстівного в умовах шекі-загатальської зони азербайджану. У залежності від кліматичних умов і біологічних особливостей сортів і форм розпускання листових бруньок у каштана їстівного у зоні досліджень спостерігалося на початку, в середині або в кінці квітня. Різниця в термінах розпускання бруньок у різні роки між сортами формами каштана складає 3-10 днів.

На початку вегетації на пагонах поточного року у каштана формуються і розвиваються суцвіття. Початок росту чоловічих суцвіть у Шекі-Загатальській зоні у каштана приходиться на середину квітня - початок травня, а закінчується - в кінці травня - середині червня.

Фаза від початку закладання сережок і до початку виділення пилку триває в середньому близько місяця. При цьому початок росту чоловічих суцвіть випереджає початок росту жіночих квіток. За терміном початку росту чоловічих суцвіть виділені ранні (F-210, F-12, F-81, F-96, F-117, F-181, F-235, F-305 - з 22 по 30/IV), середні (F-23, F-49, F-55, F-66, F-103, F-104, F-134, F-156, F-177, с. Ашлиг - з 2 по 7/V) і пізні (F-16, F-65, F-77, F-125, F-157, F-161, F-295, F-314, сорт Гара Ханлиг - з 8 по 17/V) форми.

Найбільш рання поява жіночих квіток (до 23/V) спостерігалася в Габалінському районі у форми F-305, в Загатальському районі у форми F-16 (24 - 26V), Гахськом районі у форми F-81 (18 - 22/V) та в Белоканському районі у форми F-235 (21 - 28/V). Тривалість появи жіночих квіток коливається від 4 до 9 днів.

Квітки каштана поділяються на дві групи: протоандрічні і протогінічні. Протоандричні квітки виділяють пилок раніше, ніж протогінічні. Різниця по роках, сортах і формах складає 1-11 днів. Тривалість виділення пилку відбувається на протязі 12-19 днів.

Виділені нами сорти і форми каштана розрізняються також за тривалістю періоду сприйнятливості приймачок, який триває 11-14 днів (F-65, F-134, F-157, F-161, F-177), 15-17 днів (F-23, F-49, F-55, F-66, F-81, F-96, F-103, F-125, F-156, F-210, F-235), 18-21 день (з. Ашлиг, Гара Ханлиг, F-125, F-16, F-77, F-104, F-117, F-173, F-181, F-295, F-305, F-314). Загальний період від початку росту чоловічих суцвіть до кінця сприйнятливості пилку приймачками в різні роки у досліджених сортів і форм каштана їстівного коливався в межах 39-56 днів.

Період від кінця сприйнятливості приймачок до дозрівання плодів каштана триває в Шекі-Загатальській зоні від 73 до 123 днів. Залежно від біологічних особливостей сортів і форм дозрівання плодів починається в перших числах вересня - на початку жовтня. Тривалість фази дозрівання у каштана їстівного триває 12-22 днів з різницею по відношенню до ранньостиглої групи від 2 до 50 днів. За терміном масового дозрівання плодів ці сорти і форми поділяються на ранньостиглі, середньостиглі, середньопізньостиглі і пізньостиглі.

Об'єктивним показником, який характеризує силу дерева є величина сумарного об'єму його однорічних пагонів. Динаміка росту однорічних пагонів каштана їстівного нами вивчалася у перспективних сортів і форм. Ріст пагонів у каштана починається в квітні і закінчується в другій декаді червня. Другий і досить короткий приріст у всіх сортів і форм спостерігається у другій половині серпня, після чого сила росту поступово уповільнюється і триває до 15 вересня.

Виявилося, що інтенсивний ріст пагонів у каштана відбувається до кінця червня, коли температура повітря складала 12,4-18,7° С, а його відносна вологість - 64,5-72,5%. Найбільший початковий ріст пагонів у форми F - 210 (ріст до 15/V). В середньому приріст пагонів за 5 років 18,8 см. Середня довжина однорічних пагонів за 5 років склала: у сорту «Ашлиг» - 36,6 см, у форми F-210 - 42,3 см; F-125 - 32,3 см; F-305 - 31,4 см; F-77 - 31,1 см; F-235 - 30,7 см, F-134 - 30,4 см.

При вивченні росту однорічних пагонів у товщину виявилося, що інтенсивне збільшення діаметра однорічних пагонів відбувається в період з 15 травня по 15 червня (сорт Ашлиг, форми F-235, F-210, F-77 і F-125). Потім до початку серпня цей процес сповільнюється, а починаючи з першої декади серпня, знову відбувається збільшення однорічних пагонів у товщину і до закінчення росту їхній діаметр досягає, в середньому, у сорту «Ашлиг» - 36,8 мм, 32,0 мм - у форми F-305, 31,0 мм - у форми F-235, 40,5 мм - у форми F-210, 29,6 мм - у форми F-134, 30,8 мм у форми F-77 і 31,2 мм у форми F-125. Різниця між сортами і формами по цьому показнику є статистично достовірною.

Для з'ясування характеру розміщення коренів каштана їстівного в різних генетичних горизонтах ґрунту та на схилах різної експозиції досліджувалась коренева система у різновікових (5-ти, 6-ти, 10-річних) дерев.

Розкопка і опис характеру розміщення кореневої системи каштана їстівного на різних ґрунтових горизонтах показало, що корені в основному розміщені у верхніх першому і другому горизонтах (рис. 1, 2), які багатші на поживні речовини. Встановлено, що розповсюдження кореневої системи за горизонтами ґрунту нерівномірне і залежить від диференціації, фізичних властивостей і родючості ґрунту, а також від біологічних особливостей сорту або форми.

Результатами досліджень виявлено, що активна життєдіяльність коренів починається тільки з 2 квітня, коли створюються сприятливі умови для їхнього росту.

Значний приріст активних коренів спостерігався з кінця другої декади травня, перед цвітінням каштана, і тривав до кінця червня. З липня (періоду цвітіння каштана) ріст активних коренів починає знижуватися і перед дозріванням плодів наступає значне уповільнення життєдіяльності кореневої системи дерева.

Восени в першій половині жовтня, коли дещо знижується температура і збільшується вологість ґрунту, ріст активних коренів посилюється, тобто спостерігається осінній максимум росту коренів. Подальше зниження температури ґрунту до 5 - 8° С уповільнює ріст коренів.

На підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що активність росту коренів каштана знаходиться в тісному взаємозв'язку з проходженням фенофаз на протязі вегетації. Основним обмежуючим чинником інтенсивності росту активних коренів в осінні і весняні місяці виявилася температура, а в літні - вологість.

Розкопка і опис характеру розміщення кореневої системи каштана у різних грунтових горизонтах показали, що корені, незалежно від характеру ґрунту розташовані, в основному, у верхніх горизонтах. Розподіл кількості коренів дерев каштана їстівного різного віку (5-ти і 10-ти років) показані на рис. 1, рис. 2, а також у табл. 1.

Потужність кореневої системи в одних і тих же грунтових умовах у різних сортів і формами на південних і північних схилах різна. На північних схилах загальна довжина і кількість скелетних і напівскелетних коренів у рослин значно більша, ніж на південних. Найбільша загальна довжина коренів у 5-10-ти річних дерев каштана на північному схилі складає 387 - 687 м, а на південному відповідно 284-528 м.

Довжина горизонтальних коренів у 5-10 річних дерев каштана на північному схилі складала відповідно 309,6-317,3 м і 549,6-563,3 м (80-82%) від загальної довжини, вертикальних - 0,084-0,076 м і 0,254-0,102 м (20-18%). На південному схилі довжина горизонтальних коренів складала відповідно у 5-10 річних дерев каштана 213,0-221,7 м і 396,0-411,8 м (75-78%) від загальної довжини і вертикальних - 0,217-0,112 м і 0,337-0,297 м (25-22%).

Морфологія, життєздатність і проростання пилкових зерен каштана. Самофертильність кращих сортів і форм запилювачів. Walden D.V. і H.L. Everett (1961) відзначають, що життєздатність пилку чоловічого гаметофіту можна визначити як здатність чоловічого гаметофіта до росту на відповідних тканинах приймочки, а фертильність - як запліднюючу здатність пилку. Найбільш надійним визначенням життєздатності і фертильності вважають метод in vivo. Для порівняльних оцінок застосовують методи, які основані на реакції фарбування. Є лише одиничні роботи щодо вивчення життєздатності пилку каштана (Broviglieri, 1955; Jaynes, 1961). В дослідах цих авторів проростало не більше, ніж на 60% пилку каштана.

Морфологія, життєздатність, розміри пилкових зерен, їх фертильність у сортів і форм, а також підбір кращих сортів, форм-запилювачів для нових сортів і форм каштана їстівного, що ростуть у Азербайджані, ще ніким не вивчалася і виконана нами вперше.

Таблиця 1 - Показники кореневої системи дерев каштана їстівного на дослідній ділянці (в середньому за 2-ма деревами)

Експозиція схилів	Корені ґрунтових монолітів	Відстань від штамбу у бік до міжряддя плантації, м	Всього коренів
		0,5	1,0	1,5	2,0
ПІВНІЧНА	Рослини 5 - річного віку
	Кількість, шт. %	537	212	72	7	828
		64,9	25,6	8,7	0,8	100
	Загальна довжина, м %	169	128	78	12	387
		43,7	33,1	20,1	3,1	100
	Глибина залягання, м	-	-	-	-	0,42
ПІВДЕННА	Кількість, шт. %	421	186	76	-	683
		61,6	27,3	11,1		100
	Загальна довжина, м %	151	89	44	-	284
		53,2	31,3	15,5	-	100
	Глибина залягання, м	-	-	-	-	0,51
ПІВНІЧНА		Рослини 6 - річного віку
	Кількість, шт. %	605	241	89	8	943
		64,2	25,6	9,4	0,8	100
	Загальна довжина, м %	212	121	97	7	437
		48,5	27,7	22,2	1,6	100
	Глибина залягання, м	-	-	-	-	0,45
ПІВДЕННА	Кількість, шт. %	546	229	76	7	854
		63,9	26,8	8,9	0,4	100
	Загальна довжина, м %	190	84	75	4	353
		53,8	23,8	21,3	3,1	100
	Глибина залягання, м	-	-	-	-	0,65
ПІВНІЧНА	Рослини 10 - річного віку
	Кількість, шт. %	2248	1865	1189	43	5345
		42,1	34,9	22,2	0,8	100
	Загальна довжина, м %	369	198	108	12	687
		53,7	28,8	15,7	1,8	100
	Глибина залягання, м	-	-	-	-	1,27
ПІВДЕННА	Кількість, шт. %	2123	1744	1038	36	4986
		42,6	35,0	27,1	0,7	100
	Загальна довжина, м %	293	139	87	9	528
		55,5	26,3	16,5	1,7	100
	Глибина залягання, м	-	-	-	-	1,35

Встановлено, що в умовах Шекі-Загатальської зони Азербайджану диференціація квіткових бруньок починається в першій половині червня, коли перша хвиля річного росту дерев у всіх сортів і форм каштана майже закінчена.

За формою пилкові зерна округлі, за розміром вони дещо відрізняються. У форм F-77, F-125, F-210, F-134 вони практично однакові, у форм F-210 і F-235, с. Гара Ханлиг дещо менші. Істотних відмінностей у морфології пилкових зерен майже не знайдено. У досліджених сортів і форм каштана їстівного відсоток фертильных пилкових зерен склав 94,7% (F-125), 79,5% (с. Гара Ханлиг), стерильних - 3,6-15,5% і деформованих - 1,7-5,0%.

Життєздатність пилку в лабораторних умовах визначили шляхом пророщування його в розчинах цукрози 1, 10 і 25%-ної концентрації. Оптимальною виявилася 1% концентрація з експозицією 24 години, при якій проростання пилкових зерен залежно від сорту і форми склало 40,4 - 68,4%. Більш життєздатний пилок у форми F-125 (68,4%), менший, у форми F-235, (близько 47%). Цей факт необхідно враховувати при гібридизації.

Результати лабораторних аналізів показали, що більшість із досліджених сортів і форм мають нормальний ступінь проростання пилку. На підставі результатів власних досліджень для випробовуваних сортів і форм каштана складена карта перехресного запилення.

Інтенсивність фотосинтезу рослин як фізіологічного процесу знаходиться в прямому зв'язку з умовами середовища. Від роботи фотосинтетичного апарату, в основному, залежить ріст, розвиток і врожайність каштана їстівного. Залежно від умов зростання складаються його взаємостосунки з іншими видами деревних рослин. Для з'ясування механізму впливу скумпії на каштан був поставлений дослід, за методикою проф. Ф.С. Барішмана (1968, 1973). Результати досліджень наведені в табл. 2, з якої видно, що асиміляційна активність листового апарату однорічних рослин каштана їстівного протягом дня істотно змінюється. Найбільш інтенсивно фотосинтез у каштана їстівного протікав уранішні (з 8.00 по 10.00) години. Величина поглинання СО₂ в цей час порівняно з післяполудневим більша у чистих посадках каштана (контроль) у 1,4, а у варіанті каштан + скумпія - у 2,5 рази. В середині дня влітку (з 10 до 15 години), який характеризується високою температурою повітря, показники фотосинтезу мають від'ємні знаки, що вказує на стан депресії листового апарату молодих рослин каштана їстівного. Причиною цього, очевидно, є підвищення у денний час температури повітря (понад +30° С) і зміна інших умов у несприятливий для фотосинтезу бік.

Напевне, леткі біологічні виділення надземних органів скумпії активізують фотосинтетичну діяльність листя однорічних рослин каштана їстівного у ранішні години і цим сприяють інтенсивнішому росту каштана їстівного в перші роки життя.

Ступінь позитивного впливу скумпії на фотосинтетичну діяльність каштана їстівного коливається у значних межах. Коливання активності фотосинтезу у каштана їстівного також пов'язані з рядом чинників середовища, і в першу чергу, асиміляція CО₂ пов'язана з інтенсивністю сонячної радіації.

Таблиця 2 - Інтенсивність фотосинтезу у однорічних сіянців каштана їстівного у лабораторних умовах, мг CО₂ на 1 дм² листової поверхні за годину

Варіант досліду	Показники протягом дня
	8 - 10 годин	10 - 15 годин	15 - 18 годин
Каштан у чистих насадженнях	+48,4	-8,3	+33,7
Каштан +скумпія	+81,0	-7,9	+32,4

В умовах змінної хмарності показник фотосинтезу нерідко набуває від'ємного знаку, оскільки у подібних випадках дисиміляція перевищує асиміляцію. По-друге, інтенсивність фотосинтезу залежить від вмісту води в грунті. Так, якщо першу денну інтенсивність фотосинтезу прийняти за 100%, то у варіанті чистого каштана вона склала 5 липня - 100%, 8 липня - 180,7% і 11 липня - 326,2%; у варіанті каштан + скумпія відповідно 100%; 360,8%; 693,3%.

Ця закономірність зростання позитивного впливу скумпії на інтенсивність фотосинтезу каштана спостерігається також при поступовому насиченні ґрунту водою. В контролі (чистий каштан) прийнятому за 100%; 5 липня інтенсивність фотосинтезу - 82,7; 8 липня - 159,1% і 11 липня - 175,8%. Відповідно знижується депресія в наступні дні: 14 серпня вона склала 83,1%; 15 серпня - 6,4% порівняно з контролем, а 16 серпня показник фотосинтезу вже мав позитивний знак.

Регулярні поливи каштана їстівного призводять до посилення асиміляційної активності його листя. Особливо вони сприяють посиленню інтенсивності фотосинтезу сіянців каштана, що ростуть по сусідству із скумпією. Інтенсивність фотосинтезу каштана у варіанті із скумпією порівняно з контролем перевищувала 14 серпня на 38, 15 серпня на 59 і 16 серпня на 23,8 мг CО₂ на 1 дм² листової поверхні за одну годину. Це узгоджується з результатами досліджень З.І. Бараніної (1994), у яких указується, що з 13 до 15 годин інтенсивність фотосинтезу дорівнювала 71,5%. Депресія у каштанів була менш глибокою у варіанті з скумпією. Позитивних показників фотосинтезу З.І. Бараніною теж не було отримано.

Таким чином, стимулююча роль фітонцидів скумпії на інтенсивність фотосинтезу молодих рослин каштана очевидна. Цю особливість фотосинтезу каштана їстівного необхідно враховувати при формуванні його насаджень і розробці інших питань технології вирощування культури.

Врожайність сортів і форм каштана їстівного. Одним з найважливіших агробіологічних показників пристосованості сорту до даних екологічних умов є його врожайність, тобто здатність організму найкращим чином використовувати навколишнє середовище.

Облік урожаю у виявлених нами 28 перспективних сортів і форм проводився в 1991-1995 рр. і 2000-2002 рр. Середні дані отриманіза 7 років наведені в табл. 3. Встановлено, що різні сорти і форми по різному відносяться до плодозав'язування. За характером опалих плодоелементів можна судити про те, що самофертильні сорти мають схильність до відносно великої кількості опалих плодоелементів зав'язей і плодів. Самостерильні сорти і форми, навпаки, позбавляються від зайвих плодоелементів під час більш раннього етапу їх розвитку.

Порівняння урожайних даних показує, що досліджувані форми помітно розрізняються між собою (89,7-114,7 кг).

Порівняно з поширеним сортом «Ашлиг» найвищою врожайністю горіхів з одного дерева характеризуються наступні форми: ранньостигла F-235 (109,2 кг); середньостигла F-210 (113,5 кг); середньо - пізньостигла F-134 (112,4 кг); пізньостигла F-125 (114,7 кг).

Таблиця 3 - Врожайність дерев досліджуваних сортів і форм каштана їстівного

Група стиглості	Сорт, форма	Прод.-ість від распуск. листя до мас. дозрівання плодів, днів	Середня врожайність за 7 років кг/дер.	Проекція крони м2	Врожайність (ц·га-1) при площі живлення дерев
					10х10 м	10х15 м	10х20 м
					на 1 га (шт.)
					100	66	50
Ранньостигла	Ф-12	154 4,40	103,6 2,90	12,0	103,6	68,4	51,8
	Ф-81	157 3,97	102,2 2,84	12,1	102,2	67,4	51,1
	Ф-173	155 4,44	104,5 2,95	11,7	104,5	69,0	52,2
	Ф-235	155 455	109,2 3,10	16,8	109,2	72,1	54,6
	Ф-305	155 4,12	99,6 2,71	13,0	99,6	65,7	49,8
Середньостигла	Ашлиг	154 4,63	89,7 2,88	13,4	89,7	59,2	44,9
	F-210	172 4,90	113,5 3,25	15,9	113,5	74,9	56,7
	F-49	153 4,57	99,1 2,69	14,8	99,1	65,4	49,5
	F-65	151 4,36	100,8 2,78	15,4	100,8	66,5	50,4
	F-96	159 4,26	106,4 3,13	16,1	106,4	70,2	53,2
	F-117	164 4,83	100,2 2,79	16,5	100,2	66,1	50,1
	F-177	150 4,31	102,8 2,87	15,4	102,8	67,8	51,4
Середньопізньостигла	F-16	169 4,75	100,7 2,75	14,8	100,7	66,4	50,3
	F-23	168 4,76	101,4 2,91	14,0	101,4	66,9	50,7
	F-55	161 4,75	103,6 2,86	15,7	103,6	68,4	51,8
	F-66	174 5,17	99,9 2,72	12,5	99,9	65,9	49,9
	F-104	187 5,21	103,0 2.94	13,7	103,0	67,9	51,5
	F-134	170 4,88	112,4 3,10	15,2	112,4	74,2	56,2
	F-161	160 4,59	100,8 2,81	16,3	100,8	66,5	50,4
	F-181	172 4,95	99,3 2,62	17,6	99,3	65,5	49,6
	Г / Ханлиг	177 5,09	107,8 3,21	14,4	107,8	71,1	53,9
	F-295	175 5,23	103,9 3,23	15,3	103,9	68,6	52,0
Пізньостигла	F-77	178 5,14	109,7 3,19	13,8	109,7	72,4	54,8
	F-103	188 4,98	104,2 2,93	17,5	104,2	68,8	52,1
	F-125	186 5,01	114,7 3,27	15,8	114,7	75,7	57,3
	F-156	180 4,77	104,0 2,86	23,1	104,0	68,6	52,0
	F-157	175 4,51	105,4 3,07	19,4	105,4	69,5	52,7
	F-314	179 5,17	105,1 3,10	16,2	105,1	69,4	52,5

На підставі даних про врожайність дерев і силу їх росту нами виділена оптимальна кількість дерев на одиниці площі і врожайність форм каштана їстівного.

При перерахунку врожайності різних форм каштана на гектар залежно від кількості дерев на одиниці площі при схемі посадки 10 х 10 м врожайність склала 89,7-114,7 ц, при схемі 10 х 15 м -59,2-75,7 ц і при схемі 10 х 20 м - 44,9-57,2 ц. Різниця в врожайності плодів одних і тих же форм при різних площах живлення рослин складає 44,8 кг для сорту «Ашлиг» і 57,4 кг для F-125.

Залежність між групою стиглості сорту і форми та врожайністю плодів з дерева не простежується. Так, не дивлячись на те, що F-235 є ранньостиглою, а F-210 - середньостиглою формами, вони мають найбільшу врожайність (табл. 3).

Дослідження проведені протягом 7 років показали, що у каштана їстівного періодичність плодоношення відсутня. Це узгоджуються з роботами П.А.Іссінського (1968), В.Д. Демьянова, А.А. Коркешко (1975); Р.А. Джейнс (1981) та іншими.

Характеристика плодів каштана їстівного. Виділені нами сорти і форми каштана їстівного відрізняються між собою не тільки фазами росту, розвитку та врожайністю, але й якістю горіхів (форма, величина, характер поверхні, забарвлення і товщина шкірки, легкість її відділення, відсотковий вихід ядер, вміст крохмалю, цукру, білка, жиру і ін.). Горіхи різні за розміром і масою ядер. Наприклад, висота плодів варіює в межах 21,7-31,6 мм, ширина від 23,1 до 40,5 мм, товщина від 15,1 до 25,0 мм.

За середнью масою одного плоду і кількістю їх в 1 кг, тобто за крупноплодністю виділені наступні сорти та форми: с. «Ашлиг» (12,1 г і 83 шт./кг), форма F-173 (12,8 г і 78 шт.), F-210 (14,5 г і 69 шт.), F-134 (18,5 г і 54 шт.) і F-235 (21,3 г і 47 шт.).

Горіхи каштана розрізняються також за масою ядер і товщиною шкірки. Середній вихід ядер знаходиться в межах 74,1-93,7%, а середня товщина шкірки складає - 0,5-1,6 мм. Більш вихід ядер у форм F-117 (93,7%), F-210 (92,2%), F-247 (92,1%) F-134 (92%). З урахуванням врожайності і виходу ядер горіхів найціннішими виявилися форми F-135, F-134, F-210, F-235, F-247.

Біохімічний аналіз ядер досліджених сортів і форм каштана показав, що вони відрізняються за вмістом сухих речовин (46,8-54,5%); загальною кількістю цукрів (15,1-19,3%), крохмалю (5,7-64, 8%), білку (4,5-9,2%) і вітаміну С (42,5-62,2 мг%).

Встановлено, що плоди дрібноплідних форм містять більше цукрів (18,7-19,3%), а великоплідні менше (14,6-16%). У дрібноплідних формах вміст крохмалю складає 58,7-59,2%, у великоплідних - 61,8-64,8%. Вітаміну С виявилося у дрібноплідних формах на 14-16 мг% більше, ніж у великоплідних, де їх 50,8 мг%. Найбільший вміст білків у плодах великоплідних форм - 7,9-9,2%, у дрібноплодних, їх всього - 4,5-5,6%.

Досліджувані форми каштана практично не розрізняються між собою за вмістом жиру в ядрах, його в плодах - 2,1-3,5%.

Дегустаційна оцінка якості плодів каштана за 5-бальною шкалою показала, що найбільший бал (4,5-5,0) властивий формам: F-210, F-235, F-134, F-247, F-125 і сорту «Ашлиг» (4,5 бали). Середній бал (4,0-4,5) у форм: F-65, F-77, F-157. Відносно низькі бали (3,3-4,0) відмічені у форм: F-55, F-66, F-104, F-161, F-181,

F-295, F-103, F-156, F-314, F-12, F-81, F-173, F-305, F-49, F-96, F-117, F-177, F-16, F-23.

В цілому ж всі досліджувані сорти характеризуються досить високими якісними показниками плодів.

Оцінка і класифікація перспективних сортів і форм каштана їстівного

У умовах інтенсивної щепленої культури каштана їстівного виникає гостра потреба в селекційних сортах. Нові сорти і форми повинні відповідати високим вимогам, відрізнятися комплексом господарсько-цінних ознак: високою продуктивністю і якістю, посухостійкістю, імунною морозостійкістю і бути пристосованими для машинної обробки і збору урожаю. Нові сорти і форми повинні характеризуватися середнім цвітінням, крупними плодами (10-15 г.), високим виходом ядра (85-95%), тонкою і міцною шкіркою, високим вмістом білка, крохмалю і цукру в ядрі. Форма повинна відрізнятися компактною кроною, раннім виступом і плодоношенням. Форма колючок плюски повинна бути коротко зірчастою.

Нами на підставі досліджень проведена класифікація сортів і форм каштана їстівного і виділені серед них найбільш перспективні за врожайністю, продуктивністю на 1 м² проекції крони, за виходом ядра, вмістом цукру і вітаміну С у ядрі, за стійкістю до хвороб і шкідників і термінами дозрівання.

За врожайністю: F-210. Виключно врожайна форма. Плодоносна здатність у неї повністю реалізована. Стійка до ракових захворювань, має високий вихід ядра - 92,2% та крупні плоди (14,5 г).

F-125. Високоврожайна форма, практично не вражається хворобами, засухо- і морозостійка. Маса плоду - 6,2 г, вихід ядра - 89,2%.

F-134. Високоврожайна форма, стійкість до ракових захворювань вище середньої, маса плоду - 18,5 г, товщина шкірки 1,0 мм, вихід ядра - 92%.

F-235. Виключно великоплодна і високоврожайна форма. Стійка до хвороб і шкідників. Маса плоду - 21,3 г, кількість плодів в 1 кг насипної маси 47 штук. Товщина шкірки - 1,6 мм. Вихід ядра - 90,2%. Вміст крохмалю і білка в плодах дуже високий - відповідно - 64,8% і 9,2%.

За продуктивністю на 1 м² проекції крони: F-173. Дерева мають висоту до 28 м, діаметр крони близько 14,9 м, обхват штамбу - 3 м. Крона округла, середньої густоти.

Урожай плодів на 1 м² проекції крони складає 8,9 кг. Цей показник контрольного сорту «Ашлиг» рівний 7,6 кг. Плоди крупні із середньою масою 12,8 г та висотою 2,3 см, шириною 2,4 см, товщиною 1,7 см. Форма плодів округла. Шкірка каштанова, тонка, ядро дуже добре відокремлюється від шкірки і має добрі смакові якості. Вихід ядра складає 81,5%, співвідношення відходів до ядер знаходиться у межах 1:4. Кількість плодів в 1 кг насипної маси налічує 78 штук.

За виходом ядра: F-117. Дерево середньовікове. Ядро плодів, в середньому займає 93,7% від загальної маси (максимум 95,9%). Врожайність середня (100,2 кг), стійкість до хвороб і шкідників - висока.

Гара Ханлиг. Середній вихід ядра - 92,1%, максимальний - 94,3%, маса плоду - 10,5 г, товщина шкірки тонка, врожайність одного дерева 107,8 кг. Абсолютно не уражується шкідниками і хворобами.

За змістом цукру і вітаміну С в ядрі: F-103. Вміст цукру в ядрі - 19,3%, плоди середні (8,8 г), вихід ядра - 81,2%, врожайність середня. Плодоносить регулярно. Вміст вітаміну С у свіжих плодах високий (62,2 мг%).

F-181. Дерево у віці 70 років. Вміст жиру і вітаміну С у ядрі складає відповідно 19,1% і 61 мг%. Плоди дрібні із масою 4,2 г. Вихід ядра - 81,7%. Врожайність середня. Не уражується хворобами і шкідниками.

За стійкістю до хвороб і шкідників: F-305. Форма абсолютно не уражується хворобами. Плоди дрібні (7,9 г), вихід ядра - 74,1%. Врожайність низька.

F-55. Імунна форма. Маса плоду - 10,8 г, товщина шкірки - 0,9 мм, вихід ядра - 82%, врожайність середня - 103,6 кг.

F-49. Хворобами не уражується навіть у роки сприятливі для розвитку гриба. Плоди середньої величини (25х30,2х21,6 мм). Врожайність низька, вихід ядра - 84%.

F-66. Дерево абсолютно не уражується хворобами і шкідниками. Плоди дрібні, вихід ядра - 89%, врожайність нижче середньої.

Форми, які пізно розпускаються і пізно квітують: F-77. Розпускання листових бруньок наступає на 26 днів пізніше, ніж у найбільш ранніх форм і на 10-15 днів пізніше, ніж у переважній кількості дерев. Цвітіння приймочкових квіток наступає на 27 днів пізніше, ніж у ранніх форм, і на 9-13 днів пізніше, ніж у більшості дерев. Дерево має здоровий вигляд, врожайність середня (109,7 кг).

F-157. Дерево розпускається і квітує одночасно з формою F-314. Стійкість до хвороб і шкідників незначна. Плоди масою 8,5 г, товщина шкірки - 0,9 мм, вміст ядра - 84,2%, врожайність середня.

Великоплодна форма (Сastanеa sativa L. f. maxima). Відзначені численні екземпляри. Маса плодів у повітряно-сухому стані - 15-25 г., форма колючок плюски - короткозірчасто-колючкова, товщина шкірки плодів - 1,0-1,6 мм, ядро крупне, смачне, складає 87-92% від маси горіха. Врожайність висока, обпадання плодів не спостерігається, стійкість до хвороб і шкідників невисока.

Швидкостигла форма. Виділено декілька екземплярів. Однією із найбільш ранніх є вже вищеописана форма F-305, плоди якої дозрівають 6-10 вересня.

Шкідники і хвороби каштана їстівного і захист від них. Результати досліджень показали, що найбільш схильні до ураження бурою плямистістю (клястороспоріозу) є форми F-314 (5 балів); F-295 і F-49 (4 бали); F-12, F-23 (5 балів), F-181 і F-134 (по 4 бали). Кореневою гнилизною уражувалися F-247 і F-96 (4 бали). Каштановим плодожилом різною мірою пошкоджувалися всі досліджувані сорти і форми каштана їстівного, але найбільше форма F-55 (5 балів), а також F-295, F-314, F-12, F-23, F-81, F-117, F-161 і F-173 (4 бали).

Пошкодження каштановою плодожеркою було слабким і середнім у наступних форм: F-305, F-210, F-235, F-81, F-103, F-104, F-117, F-125, F-134, F-161, F-177 (0 балів), F-55, F-77, F-16, F-157, F-181 (2 бали).

Короїдом непарним деревинником дуже ушкоджувалися дерева сорту Ашлиг (5 балів), форми F-247 (5 балів); F-156 (5 балів) і F-16, F-55, F-81, F-161, F-181 (4 бали).

За ці роки від кліщів і листовійок дуже страждали: сорт Ашлиг (4 бали), форми F-295 і F-173 (4 бали). Вусачі та златки дуже пошкоджували форми F-295 і F-314 (4 бали).

Виходячи з отриманих даних за 1991-1995 і 2000-2002 рр. можна сказати, що більш стійкими до шкідників і хвороб є форми: F-55, F-66, F-49, F-305, F-77, F-210, F-235, F-125, F-134.

Результати випробування впливу різних препаратів на пошкоджуваність плодів каштана їстівного показали, що найбільшу ефективність має трихлорметафос-3, а найменшу - децис. Так, пошкоджуваність плодів шкідниками в період збирання врожаю і при обробці дерев фосфамідом у концентрації 0,8-4,5% склала 10 і 4% відповідно. У варіантах із застосуванням дециса отримано відповідно наступні показники -16, 12, 10 і 6%. На контролі пошкоджуваність плодів гусеницями складала 4,6%.

Дослідження показали, що ефективною була боротьба з шкідниками лише в дослідах, де застосовувався трихлорметафос-3 при двократній обробці насаджень каштана. Встановлено, що подальше збільшення кратності обробок є економічно нерентабельним.

Розробка наукових основ технології вирощування саджанців каштана їстівного та створення високопродуктивних стійких насаджень

Визначення оптимальних термінів та глибини посіву насіння каштана їстівного. Каштан їстівний розмножується насінням і вегетативними органами. Насіннєвий спосіб розмноження каштана їстівного описаний багатьма авторами (Курдіані, 1934; А.А.Ріхтер, В.А. Клесніков, 1952; Новак, 1953; Єкімов, 1955; Г.А. Алієв, Н.Г. Ахундов, І.І. Мехралієв, 1971; Н.Н. Басманова, 1972, 1974; К.С. Асадов, 1984; А.К. Сейідов, 1986 і ін.). За даними цих авторів схожість насіння каштана їстівного досягає 90-98%. Слід додати, що добра схожість зберігається протягом 6-7 місяців, а потім вона поступово знижується. Найкращі сіянці виростають із крупного насіння розмірами 24-36 см³. Нами при насіннєвому розмноженні визначалася схожість насіння за трьома фракціями - крупною, середньою і дрібною (при термінах їхнього зберігання від 3 до 8 місяців та від 12 до 15 місяців. Посів проводили щомісячно, починаючи із січня по травень, а потім у серпні і в січні (через 12 місяців після першого посіву). Виявилося, що до квітня схожість насіння достовірно не знижується (рис. 3). Не спостерігалося і статистично достовірних різниць за показниками схожості насіння різних фракцій. Простежується лише тенденція до збільшення схожості насіння крупної і середньої насіння по відношенню до дрібної. Різко зменшується схожість насіння всіх трьох фракцій при його посіві у серпні. У цей термін достовірною виявилася різниця за схожістю насіння між крупною і дрібною фракціями. Між крупною і середньою, дрібною і середньою фракціями різниці недостовірні.

Найбільший відсоток схожого насіння, залежно від терміну посіву і фракції насіння, відмічався на 38-44 день після його посіву. Після 12-ти місяців зберігання насіння не проростало.

У 1990-1995 рр. нами визначалася схожість, енергія проростання насіння різних фракцій при посіві їх 25 лютого, а також довжина проростків та корінців, висота і діаметр кореневої шийки і сіянців (рис. 3).

Схожість насіння в середньому за 5 років незалежно від його розміру була високою (88-95%). Між показниками схожості насіння різних фракцій було мало достовірних відмінностей.

Статистично достовірні відмінності знайдені лише за енергією проростання, яка є значно вищою у насіння крупної (69-79%) і середньої (54-62%) фракцій по відношенню до дрібної (44-50%). Довжина проростків і корінців сіянців, вирощених з насіння крупної і середньої фракцій порівняно із варіантом, де насіння було дрібної фракції були дещо більшими.

Протягом 5 років нами визначалася польова схожість насіння і вихід стандартних саджанців залежно від терміну посіву насіння різних фракцій каштана їстівного. Результати дослідження показали, що тривалість життєздатності зародків насіння каштана їстівного складає 11,5 місяців. У середньому за 5 років схожість насіння каштана їстівного залежно від терміну посіву варіювала в межах 10-76%. При цьому, найкращим строком їхнього висіву (за схожістю) є лютий і березень місяці (73-76%). У окремі роки схожість насіння у ці місяці досягала 80%.

Вихід стандартних саджанців збільшується у залежності від строків посіву від січня до березня, а потім закономірно знижується (рис. 4). Отже, оптимальним строком висіву насіння каштана є 4 лютого-5 березня. Польовими дослідами визначення оптимальної глибини посіву насіння (5, 10, 15 і 20 см) в борозну було встановлено, що для всіх фракцій кращою є глибина посіву 10 см, а допустимою - 15 см. При цих глибинах посіву забезпечується висока схожість, кращий ріст і, зрештою, більш високий вихід стандартних саджанців. Найбільший вихід саджанців отриманий із крупного насіння, висіяного на глибину 10 см (50-73%), найменший - із дрібного насіння, висіяного на глибину 20 см (24-35%). Сіянці, вирощені із насіння крупних фракцій, у всіх варіантах дослідів росли досить швидко і в однорічному віці досягли висоти 15,7-22,3 см, а у в 5-ти річному - 314-320 см (табл. 4). Коефіцієнт достовірності різниці між окремими фракціями коливався за висотою від 3,41 до 8,62, а за діаметром - від 2,44 до 8,60. Показники точності досліду знаходяться у межах достовірності.

Таким чином, для отримання високоякісних сіянців і саджанців та підвищення виходу посадкового матеріалу каштана їстівного з одиниці площі для посіву необхідне повноцінне крупне насіння.

При створенні плантацій важливого значення має подальша розробка раціональних прийомів вегетативного розмноження та отримання однорідного сортового посадочного матеріалу від кращих дерев каштана їстівного.

Багатократні спроби вегетативного розмноження каштана їстівного як у нас, так і за кордоном, стикалися із значними труднощами (Р.А. Джейнс, 1981). У країнах СНД питанням вегетативного розмноження каштана їстівного присвячені дослідження ряду авторів (Я.Л. Абашидзе, 1951; А.А. Коркешко, 1976 і ін.).

Тугуши К.Л. (1974) доведено, що кращим способом вегетативного розмноження на тонких підщепах виявилися весняна окуліровка проростаючим вічком з 10 квітня по 1 травня, а на товстих - щеплення живцем.

Проведена нами Т-подібна і зворотно Т-подібна окуліровки каштана показала, що зворотно Т-подібна окуліровка дає кращий результат. Середня приживлюваність вічок при цьому - 77,3%, максимальна - 94,0%. Т-подібна окуліровка дещо гірша, оскільки середня приживлюваність вічок рівна 65,7%, а максимальна - 74,0%. Кращим матеріалом для обв'язування є поліхлорвінілова плівка.

Встановлено, що вища приживлюваність окуліровок, проведених до середини серпня пояснюється, в основному, тим, що друга половина літа (25 липня-25 серпня) у Азербайджані є найбільш теплою і вологою, а це найкращим чином відповідає потребам каштана їстівного. По-друге, до кінця серпня у каштана їстівного відбуваються найбільш активний ріст та інтенсивна діяльність камбію, що забезпечує високу приживлюваність щеплень. У вересні діяльність камбію значно знижується, тому вересневі окуліровки приживлюються гірше, ніж липневі.

Для збереження чистосортності і високих якостей плодів у потомства каштана їстівного необхідно застосовувати високоефективні прийоми вегетативного розмноження. Щеплення каштана має великі труднощі через погане зростання підщепи із прищепою. В результаті проведення окуліровки окислені дубильні речовини можуть бути відновлені воднем, який звільняється із глюкози при диханні рослин. Із збільшенням вмісту цукрів у живцях прищепи і посиленням інтенсивності дихання (при зростанні температури) підвищується і відсоток приживлюваності окуліровок.