Наукові основи каштанорозведення в Азербайджані

Таблиця 4 - Висота і діаметр одно- і п'ятирічних сіянців за різними фракціями

Встановлено, що обробка 3% - вим розчином цукрози щеплених бруньок каштана сприяє запобіганню окислення дубильних речовин на зрізах підщепи із прищепою та забезпечує краще їх зростання. При цьому приживлюваність вічок досягає 90%. Поєднання обробки вічок 3%-вим розчином цукрози з подальшим видаленням 1/3 довжини підщепи і пагонів, які виростають із сплячих бруньок нижче місця окуліровки, сприяє більшому притоку асимілянтів до щепленого вічка із фотосинтезуючих органів і підвищує приживлюваність вічок до 96%. При цьому спостерігається відмінне зростання компонентів, добре утворення каллуса, посилення приросту прищепи, більша частина якого повністю визріває до зимового періоду.

Розроблений нами раціональний метод окуліровки дозволяє скоротити на рік вирощування сортового матеріалу і підвищити продуктивність праці окулірувальників на 25-30%.

Нами виявлено, що у каштана їстівного стан кореневих систем в насадженнях часто має більше значення, ніж стан надземних органів. Результати дослідження стимулювання коренеутворення показали, що швидкого відновлення кореневої системи у 3-х літніх саджанців можна добитися обробкою їх 2,4 - дихлорфеноксіуксусною кислотою в концентрації 0,01% (табл. 5). Коренева система саджанців обрізана на 2/3 її довжини майже не відновлюються, а тому відсоток їхньої приживлюваності складає всього 1,9% (контроль). При обробці коренів фізіологічно активною речовиною приживлюваність зростає до 3%. При цьому відсоток приживлюваності саджанців в контрольному варіанті без обрізування кореневої системи складає 73-84%.

Кращі результати коренеутворення отримані в дослідах, де була обрізана коренева система саджанців на 1/3 їх довжини. У даному варіанті приживлюваність саджанців досягла 100%, тоді як у контролі варіанті вона складала лише 84%. Отже, цей препарат підвищує приживлюваність саджанців, що має істотне значення при створенні високоврожайних, високостійких промислових насаджень і лісосадів з каштана їстівного.

Економічна ефективність виробництва посадкового матеріалу. Одним з важливих показників прийнятності того або іншого технологічного прийому є його економічна ефективність.

Розрахунки економічної ефективності різних варіантів технології виробництва посадкового матеріалу каштана їстівного при реалізаційній ціні одного саджанця 300 ман. Собівартість одного саджанця при обробці фізіологічно активною речовиною складає 94,3 ман., а при обробці 3%-вим розчином цукрози - 97,3 ман., що в порівнянні з вартістю посіву насіння (23,74-26,74 ман.) і вартістю саджанців без обробки фізіологічно активною речовиною на 30,9 ман. дешевше (табл. 6). Це підвищує чистий прибуток господарств на 13302,4 - 2970,5 і 7689,6 тис. ман. відповідно і зростанню рівня її рентабельності в середньому до 178,8% (139,5-218,2%).

Вказане є підставою вважати, що перехід на запропоновану нами технологію виробництва посадкового матеріалу саджанців каштана їстівного вигідно не тільки із біологічної, але й з економічної точки зору.

Таблиця 5 - Вплив 0,01% розчину 2,4 - дихлорфеноксіоцтової кислоти на коренеутворення у 3-річних саджанців каштана їстівного

Економічна ефективність вирощування каштана їстівного і перспективи його розповсюдження в Азербайджані

Результати багаторічних досліджень засвідчили, що каштан їстівний починає плодоносити з 5-7 років, але його господарське плодоношення наступає на десятий рік, зростаючи з кожним роком (до 60 років). Причому продуктивне плодоношення продовжується до 150-200, а іноді й до 500 років.

Нами проведені розрахунки економічної ефективності вирощування різних форм і сорту каштана їстівного (табл. 7). Виявлено, що високоврожайні форми F-210 (113,5 цга^-1), F-125 (114,7 цга^-1) відрізнялися й високою прибутковістю. Рівень рентабельності у них складає 146,4-149,8%. При цьому не врахований сприятливий вплив каштанових насаджень на оточуюче середовище.

При комплексному використанні каштанових насаджень дохід збільшується за рахунок підвищення врожайності сільськогосподарських культур та від реалізації високоякісної деревини у найбільш сприятливій для розвитку культури цього виду у Шекі-Загатальській зоні Азербайджану, де зосереджений у Азербайджані його природний і штучний ареал та знаходиться велика різноманітность його форм і сортів.

Таблиця 6 - Економічна ефективність вирощування перспективних сортів і форм каштана їстівного

Висновки

1. Серед горіхоплідних рослин каштан їстівний (Castanеa sativa Mill.) має велику народногосподарську цінність як деревопродукуюча, плодова, медоносна, декоративна і гірсько-захисна порода. Найбільш сприятливими для розвитку культури каштана їстівного в Азербайджані є агроекологічні і економічні умови Шекі-Загатальської зони, де знаходяться природні і штучні дерево стани та велика різноманітність його сортів і форм.

2. У процесі експедиційного обстеження каштанових насаджень в Шекі - Загатальській зоні виявлено 10 сортів народної селекції і 72 нові форми.

3. Виявлені сорти і форми каштана їстівного розрізняються за морфобіологічними властивостями і агроекологічною характеристикою: термінами і тривалістю цвітіння та масового дозрівання плодів, динамікою росту однорічних пагонів і плодів, загальним періодом вегетації, врожайністю і смаковими якостями плодів, розмірно-масовою характеристикою плодів, рівнем біохімічних показників горіхів і ін.

4. Загальна тривалість періоду вегетації у досліджених сортів і форм каштана їстівного коливається в межах 155-188 днів. За термінами цвітіння виділені ранньо - (22-30/IV), середньо - (2-7/V), і піздньоквітуючі (8-17/V), а за термінами масового дозрівання плодів - ранньостиглі (8-15/IX), середньостиглі (16-28/IX), середньопіздньостиглі (1-19/X) і пізньостиглі (22-28/X) форми.

5. У всіх досліджених сортів і форм ріст надземної частини (пагонів) і активних коренів починалося в квітні (при температурі ґрунту вище 6,5° С) в період набубнявіння генеративних бруньок, а закінчувався в листопаді-грудні, після листопаду. В період зупинки росту пагонів, перед дозріванням плодів і листопадом ріст активних коренів знижувався, а в період росту пагонів і після збору урожаю - підвищується. Середня довжина пагонів сортів і форм каштана їстівного (в середньому, за 7 років дослідження) склала 30,4-36,6 см, діаметр - 24,6-40,5 мм.

6. Неоднорідність чинників середовища на схилах різної експозиції впливає на розвиток культури каштана. Корені каштана добре розвиваються на північному схилі, де поєднання термічного і водного режимів відповідає вимогам каштана. За загальною довжиною, кількістю скелетних і напівскелетних коренів рослини північних схилів значно перевищують рослин південних схилів. Довжина горизонтальних коренів у 5-10-річних дерев каштана склала відповідно 309,6-317,3 м і 549,6 - 563,3 м (80-82% від загальної довжини), вертикальних - 0,084-0,076 м і 0,254 - 0,102 м (20-18%). На південному схилі довжина горизонтальних коренів у 5-10-річних дерев каштана склала відповідно 213,0-221,7 м і 396,0-411,8 м (75-78% від загальної довжини) і вертикальних - 0,127-0,112 м і 0,337-0,297 м (25-22%).

7. Форма пилкових зерен у досліджених сортів і форм каштана їстівного округла. Істотних відмінностей у морфології пилкових зерен майже не знайдено. Фертильність пилкових зерен складає, в середньому, 92,2-94,7%. Найбільший ступінь проростання пилкових зерен у досліджених форм і сортів спостерігався при посіві їх на штучному середовищі (1%-вий розчин цукрози) при +30° С і експозиції 24 години (40,4 - 68,4%).

8. Форми F-49, F-55, F-66, F-305, F-77, F-210, F-235, F-125, F-134 каштана їстівного найбільш імунні до шкідників і хвороб. Решта досліджених форм і сортів проявляє різну стійкість (1-5 балів) до тих чи інших захворювань і шкідників каштана їстівного.

9. Урожай горіхів з дерева у досліджених сортів і форм каштана їстівного, в середньому за 7 років, коливається в межах 89,7-114,7 кг. Кращими за врожайністю виявилися форми F-210 (113,5 кг); F-125 (114,7 кг); F-134 (112,4 кг). Високою врожайністю характеризуються форми F-235, F-77 та сорт Гара Ханлиг, у яких середній урожай з дерева коливався в межах 107,8-109,2 кг. У середньоврожайних форм F-12, F-103, F-156, F-157, F-295, F-314 з кожного дерева збирали, в середньому, по 103-106 кг плодів. Найнижча врожайність за 7 років виявлена у форм F-49, F-181, F-305, відповідно - 99,1; 99,3; 99,6 кг. При площі живлення 10х10 м, 10х15 м, 10х20 м кращими виявилися форми F-210, F-77, F-125, F-134, F-295, с. Гара Ханлиг. Ці форми відрізняються одина від іншої, головним чином, розмірами (8,7-27,8 см³) і масою плодів (8,3-17,8 г), якісними показниками горіхів (вміст вітаміну С - 50,3-61,6 мг%, вмістом загальних цукрів - 17,7-19,2%, крохмалю - 64,0-65,3%, білка - 6,9-8,8%), тривалістю і термінами цвітіння і масового дозрівання врожаю.

10. Встановлено, що біологічна активність плодів каштана їстівного в звичайних умовах зберігається до 10-11,5 місяців. Після цього їхня лабораторна схожість втрачається.

Серед трьох випробуваних фракцій (крупної, середньої, дрібної) кращу схожість і енергію проростання має насіння крупної фракції. Найкращим терміном висіву насіння є лютий і березень (схожість 73-76%). Для всіх фракцій оптимальною глибиною висіву є 10 см, допустимою - 15 см. Найбільший вихід саджанців отриманий із крупного насіння, висіяного на глибину 10 см (50-73%), найменший - із дрібного насіння, висіяного на глибині 20 см (24-35%). Одно- і дворічні саджанці, вирощені з крупного насіння, як правило, мають більшу довжину стебла і діаметр кореневої шийки.

11. Кращі результати щодо застосування окуліровки отримані при зворотному Т-подібному зрізі. Середня приживлюваність вічок складає 81% під час серпневої окуліровки, 52% - під час липневої і 67% - під час вересневої. При застосуванні Т-подібної окуліровки приживлюваність вічок у липні дорівнювало 47%, у серпні - 67%, у вересні - 55%.

12. Встановлено, що обробка щеплених вічок каштана 3% розчином цукрози сприяє кращому зростанню щеплених компонентів. Обробка коренів, обрізаних на одну третину 2,4 - дихлорфеноксіоцтовою кислотою концентрацією 0,01% сприяє кращій приживлюваності саджанців.

13. Рівень рентабельності культури каштана в господарствах Шекі-Загатальської зони досягає 149,8%.

Список основних праць, опублікованих за темою дисертації:

1. Сейидов А.К. Рекомендации по выращиванию культуры каштана в Азербайджане. - Баку, Агропромиздат, 1988, -103 с.

2. Сейидов А.К. Научные основы каштаноразведения в экологических условиях Азербайджанской республики. - Баку, «Нурлан», 2003, -266 с.

3. Сейидов А.К. Перспективные сорта и формы каштана съедобного и их экономическая эффективность // Вестник с/х науки. - Баку, 1987. - №5. - С. 93-95.

4. Сейидов А.К. О некоторых особенностях биологии каштана съедобного в условиях Шеки-Загатальской зоны Азерб. ССР // Субтропические культуры. - Махарадзе, Анасеули, 1988. - №1 (213). - С. 118-128.

5. Сейидов А.К. О морфологии, жизнеспособности и фертильности пыльцы каштана съедобного // Субтропические куль-туры. - Махарадзе, Анасеули. - 1988. - №2 (214). - С. 163-168.

6. Сейидов А.К. Сроки и способы окулировки каштана съедобного в летне-осенний период // Лесное хозяйство. - М., 1988. - №8. - С. 63.

7. Сейидов А.К. Каштан // Элм ве хаять. - Баку, 1989. - №4. - С. 29-30.

8. Сейидов А.К. Влияние внешних факторов на рост однолетних побегов и плодов каштана // Вестник с/х науки. - Баку, 1990. - №2. - С. 57-60.

9. Сейидов А.К., Алиева Е.Д. Морозоустойчивость и зимостойкость генеративных почек орехоплодных культур п процессе их развития // Информационный листок. АзНИИТЭИИ, Баку, 1991. - 3 с.

10. Ахунд-заде И.М., Сейидов А.К., Касумова Ф.Н. Значе-ние сохранения генофонда каштана в Азербайджане // Субтропические культуры. - Махарадзе, Анасеули, 1991. - №3 (234). - С. 88-94.

11. Сейидов А.К. Физиолого-биохимическое обоснование процесса срастания подвоя с привоем и стимулированием приживаемости глазков при окулировке // Информационный листок ГЦНиТ. - Гянджа, 1996. - №6. - 3 с.

12. Сейидов А.К., Идрисов Г.А., Гейдаров Р.М., Гасымов Т.С. Фотосинтетическая деятельность листьев каштана в зависимости от площади питания в питомнике // Сборник трудов Гянджинский региональный научный центр НАН Азербайджана. - Гянджа, 2000. - №3. - С. 24-25.

13. Сейидов А.К. Касумов Т.С., Садыхова Г.И. Почвенный покров естественного ареала каштана съедобного в Шеки-Загатальской зоне Азербайджана // Труды общества почвоведов Азербайджана. - Баку, 2001. - Т. VIII. - С. 101-105.

14. Сейидов А.К. Экологические условия произрастания каштана съедобного в Шеки - Загатальской зоне // Сборник научных трудов ГГУ. - Баку, 2001. - Вип. 1. - С. 167-169.

15. Сейидов А.К. Экологические особенности каштана съедобного на южном склоне Большого Кавказа // Труды общества почвоведов Азербайджана. - Баку, 2001. - Т. VIII. - С. 127-128.

16. Сейидов А.К. Признаки хозяйственной ценности сортов и форм каштана съедобного // Сборник научных трудов ГГУ. - Баку, 2001. - Вип. 1. - С. 177-178.

17. Сейидов А.К. Некоторые статистические данные о мировых масштабах разведения каштана съедобного // Сборник научных трудов ГГУ. - Баку, 2001. - Вип. 2. - С. 132-135.

18. Сейидов А.К. Каштан - единственная порода среди плодовых культур, дающая муку на Кавказе // Известия педагогического университета (серия естественного знания). - Баку, 2002. - №1. - С. 38-39.

19. Сейидов А.К. Селекция каштана съедобного на бысроту роста // Известия педагогического университета (серия естественного знания). - Баку, 2002. - №1. - С. 40-41.

20. Сейидов А.К. Вредители и болезни каштана съедобного и защита от них урожая плодов // Сборник научных трудов ГГУ. - Баку, - 2002. - Вип. 3. - С. 123-129.

21. Сейидов А.К., Гадимова А. Экологические и геохимические характеристики горно-мезофильное ландшафты лесы на южном склоне Большого Кавказа // Сборник научных трудов ГГУ. - Баку, 2002. - Вип. 3. - С. 163-175.

22. Сейидов А.К. Особенности фотосинтеза каштана съедобного в зависимости от условий произрастания // Сборник научных трудов ГГУ. - Баку, 2002. - Вип. 4. - С. 120-127.

23. Сейидов А.К. Оценка формового состава каштана съедобного в Азербайджане // Сборник научных трудов ГГУ. - Баку, 2003. - Вип. 5. - С. 80-88.

24. Сейидов А.К. Самофертильность лучших сортов и форм опылителей каштанов. // Известия педагогического университета (серия естественного знания). - Баку: АГПУ, 2003. - №4. - С. 480-484.

25. Сейидов А.К. Классификация перспективных сортов и форм каштана съедобного в экологических условиях Азербайджана // Сборник научных трудов ГГУ. - Баку, 2003. - Вип. 6 - С. 86-89.

26. Сейидов А.К. Каштан // Природоведение. - Баку: Наука, 2003. - С. 200-202.

27. Сейидов А.К. Экономическая эффективность возделывания каштана съедобного и перспективы его распространения в Азербайджане // Известия педагогического университета (серия естественного знания). - Баку, 2004. - №2. - С. 411-415.

28. Сейидов А.К. Архитектоника корневой системы каштана съедобного в Азербайджане // Научно-тех. инфор. материалы по соц. экон. разв. регионов республики. - Баку, 2004. - №2. - С. 13-16.

29. Сейидов А.К. Стимулирование корнеобразования саженцев каштана съедобного // Научно-тех. инфор. материалы по соц. экон. разв. регионов республики. - Баку, 2004. - №2. - С. 17-19.

Размещено на Allbest.ru