Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Експериментальне обґрунтування ефективності використання в годівлі сільськогосподарських тварин протеїново-мінеральної добавки із гіпергалинного зоофітопланктону

06.02.02 - Годівля тварин і технологія кормів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора

сільськогосподарських наук

Сивик Тетяна Леонідівна

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України та в Інституті тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" УААН

Науковий консультант:	доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Ібатуллін Ільдус Ібатуллович, Національний аграрний університет, проректор з організаційної і наукової роботи, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім.П.Д. Пшеничного
Офіційні опоненти:	доктор сільськогосподарських наук, професор Карпусь Микола Михайлович, Інститут агроекології і біотехнології УААН, провідний науковий співробітник доктор сільськогосподарських наук, професор Свєженцов Анатолій Іванович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин доктор сільськогосподарських наук, професор Карунський Олексій Йосипович, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин
Провідна установа:	Інститут кормів УААН, лабораторія підвищення поживності кормів, м. Вінниця

Захист відбудеться " 15 " травня 2003р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони 13, навчальний корпус 4, к.41.

Автореферат розісланий "14" квітня 2003р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Поліщук В.П.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Виробництво комбікормів-концентратів і повнораціонних збалансованих комбікормів для різних видів сільськогосподарських тварин вимагає, крім використання зерна, ще й застосування ряду дорогих і дефіцитних високопротеїнових компонентів, вітамінно-мінеральних добавок, преміксів та інших біологічно активних речовин. Тому пошук і розробка ефективних способів зменшення питомої ваги зерна в комбікормах за рахунок незернової сировини та часткова або повна заміна в них таких високовартісних інгредієнтів, як тваринні білки, жири, фосфатиди, макро- і мікроелементи та вітамінно-мінеральні премікси за рахунок використання природних ресурсів місцевої сировинної бази є актуальними.

Про це свідчать також дослідження зарубіжних (Крохіна В.О., Калашников О.П., Фесинін В.І., 1990; Куликов В. М., 1991; Пільєва А.П., 1992) і вітчизняних (Толоконников Ю.О., 1985, 1990; Нікільбурський Н.І., 1990; Свєженцов А.І., 1999, 2000; Ібатуллін І.І., 1993, 2002; Дяченко Л.С., 1995, 1997; Карунський О.Й., 1997, 1998; Кулик М.Ф., 1995, 1996 та ін.) вчених, спрямованих на винайдення нових нетрадиційних кормових резервів природного походження.

До таких природних кормових засобів, які не використовувались раніше у тваринництві, можна віднести гіпергалинний зоофітопланктон Приазов'я, до складу якого входять мікроводорості, рачки, інфузорії, коловертки, цисти, яйця, личинки, лялечки й інші форми бентосу (Гусєв Є. Є., 1990).

Враховуючи те, що гіпергалинний зоофітопланктон за хімічним складом можна класифікувати як протеїново-мінеральну добавку (ПМДГЗ) для тварин, постала необхідність всебічного вивчення її хімічного складу, розробки норм і способів введення до раціону, експериментального обґрунтування можливості і ефективності заміни окремих зернових компонентів, вітамінно-мінеральних преміксів та інших інгредієнтів в комбікормах для різних видів і статевовікових груп тварин та підготовки нормативних документів (рекомендації, ТУ тощо).

Проведення в такому напрямі досліджень створить передумови для спрямування зусиль біологів, гідробіологів, ботаніків, фізіологів, науковців та спеціалістів зооветеринарного профілю на подальшу розробку науково обґрунтованих методів збільшення продукування гіпергалинного зоофітопланктону у контрольованих або частково контрольованих умовах з метою застосування штучних методів інтенсифікації його накопичення при збереженні унікального екологічного балансу зони Приазов'я.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана впродовж 1995-2003 років згідно з планом навчання в докторантурі при кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д. Пшеничного Національного аграрного університету (м. Київ) і є складовою частиною Республіканської науково-технічної програми "Годівля сільськогосподарських тварин", підпрограми - "Розробка систем годівлі високопродуктивних сільськогосподарських тварин різних видів та рецептури, технології і організації виробництва комбікормів та кормових добавок" і проекту "Розробити рецепти комбікормів та кормових добавок для овець, великої рогатої худоби і свиней на основі місцевої сировинної бази півдня України" відділу годівлі сільськогосподарських тварин Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" УААН на 1997-2000 рр., а також проектів 02.02 "Скотарство", 02.03 "Свинарство", 02.04 "Вівчарство" №№ держреєстрації - 0197U013656; 0197U013648; 0197U013660 - "Розробити і вдосконалити систему повноцінної годівлі великої рогатої худоби, свиней і овець з урахуванням породної приналежності, рівня продуктивності та вмісту біогенних елементів і забруднюючих речовин в кормах півдня України на 1995-2000 рр.".

Впродовж усього терміну виконання зазначених проектів автор був безпосереднім їх співвиконавцем.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи - теоретично і експериментально обґрунтувати можливість і ефективність використання нетрадиційного кормового засобу із гіпергалинного зоофітопланктону в годівлі тварин протеїново-мінеральної добавки для підвищення біологічної цінності раціонів при зменшенні витрат зернових компонентів, вітамінно-мінеральних преміксів та інших інгредієнтів у комбікормах для різних статевовікових груп свиней, великої рогатої худоби, овець і птиці.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

- детально вивчити хімічний склад і поживність протеїново-мінеральної добавки із гіпергалинного і опрісненого зоофітопланктону;

- експериментально обґрунтувати оптимальні дози введення ПМДГЗ до складу комбікормів для заміни зернових злакових (пшениці і ячменю) і бобових (гороху) компонентів, вітамінно-мінерального преміксу і кухонної солі;

- розробити технологічну схему опріснення протеїново-мінеральної добавки в умовах господарств, різних за обсягом виробництва і формою власності, і експериментально встановити оптимальні дози введення до комбікормів для свиней протеїново-мінеральної добавки з опрісненого зоофітопланктону (ПМДОЗ);

- визначити перетравність поживних речовин, баланс азоту і мінеральних елементів при введенні до раціону тварин комбікормів з різним вмістом ПМДГЗ і ПМДОЗ;

- вивчити вплив різних рівнів ПМДГЗ і ПМДОЗ у складі комбікормів на продуктивність і якість продукції тварин;

- з'ясувати вплив комбікормів з включенням ПМДГЗ на відтворні функції свиноматок і кнурів-плідників, корів і бугаїв-плідників; вівцематок і баранів-плідників та інкубаційні якості яєць курей;

- дослідити показники білкового, вуглеводно-жирового і мінерального обміну при різному вмісті добавки в комбікормах;

зоофітопланктон протеїнова мінеральна добавка

- з'ясувати вплив досліджуваних доз ПМДГЗ на показники рубцевого метаболізму у корів і вівцематок;

- обґрунтувати економічну ефективність заміни зернових компонентів, вітамінно-мінеральних преміксів і кухонної солі в складі комбікормів на ПМДГЗ при згодовуванні їх різним статевовіковим групам тварин;

- на основі експериментальних даних досліджень розробити нормативні документи: технічні умови (ТУ) на досліджувану добавку та методичні рекомендації з використання її в комбікормах для свиней, курей, великої рогатої худоби і овець.

Об'єкт досліджень - комбікорми для різних статевовікових груп сільськогосподарських тварин з введенням комплексної природно збалансованої протеїново-мінеральної добавки із гіпергалинного зоофітопланктону з метою підвищення біологічної цінності і заміни зернових компонентів, вітамінно-мінеральних преміксів та інших інгредієнтів.

Предмет досліджень - нова комплексна природно збалансована протеїново-мінеральна добавка із гіпергалинного зоофітопланктону Приазов'я.

Методи досліджень - зоотехнічні (проведення науково-господарських і фізіологічних (балансових) експериментів на тваринах, контрольний забій тварин), фізико-хімічні (хімічний склад молока, м'язової та жирової тканин, вовни, сперми плідників та яєць курей), біохімічні (дослідження показників білкового, вуглеводно-жирового і мінерального обміну у піддослідних тварин) та статистичні (біометрична обробка матеріалів досліджень).

Наукова новизна результатів досліджень. Вперше детально вивчено амінокислотний, жирнокислотний, мінеральний та вітамінний склад запропонованого кормового засобу із гіпергалинного зоофітопланктону Приазов'я, теоретично та експериментально обґрунтовані можливість і ефективність використання його у якості протеїново-мінеральної добавки для підвищення біологічної цінності раціонів тварин і часткової заміни зернових компонентів та інших інгредієнтів у комбікормах для різних статевовікових груп свиней, великої рогатої худоби, овець та птиці. Вперше розроблена технологія опріснення гіпергалинного зоофітопланктону для одержання протеїново-мінеральної добавки (ПМДОЗ) і експериментально встановлені оптимальні дози введення її до складу комбікормів для молодняку свиней на відгодівлі з повним вилученням вітамінно-мінерального преміксу і 15-20% ячменю за масою комбікорму.

Встановлено стимулюючий вплив досліджуваної протеїново-мінеральної добавки в складі комбікормів на перетравність поживних речовин, обмін азоту та мінеральних елементів, продуктивність і якість продукції тварин, спермопродукцію кнурів, бугаїв і баранів-плідників та відтворну здатність маточного поголів'я.

На основі визначення у різні вікові періоди ферментативної активності крові обґрунтовано зв'язок досліджуваного фактора з інтегральними показниками рівня окисно-відновних процесів в організмі тварин.

Результати досліджень покладені в основу розробки наукової концепції процесу штучної інтенсифікації культивування галофілів і галобіонтів як нетрадиційного джерела місцевої сировинної бази для виготовлення протеїново-мінеральної добавки широкого спектра дії в складі комбікормів для свиней, птиці, великої рогатої худоби та овець.

Новизна проведених досліджень підтверджена чотирма патентами на винаходи (додатки А1 - А4).

Практичне значення одержаних результатів. Для підвищення біологічної цінності комбікормів для різних статевовікових груп свиней, великої рогатої худоби, овець і птиці та економії зернових компонентів, вітамінно-мінеральних преміксів і кухонної солі запропонована нова природна протеїново-мінеральна добавка з гіпергалинного зоофітопланктону в експериментально обґрунтованих дозах.

Детально визначено хімічний склад протеїново-мінеральної добавки із гіпергалинного і опрісненого зоофітопланктону, встановлена її поживність та розроблені рецепти комбікормів для різних статевовікових груп сільськогосподарських тварин.

З метою збільшення дози введення ПМД у комбікорми для свиней на відгодівлі до 21% розроблена технологія виробництва її з опрісненого зоофітопланктону.

На основі результатів проведених досліджень розроблені ТУ і практичні рекомендації з використання протеїново-мінеральної добавки у складі комбікормів для різних статевовікових груп сільськогосподарських тварин, які можуть бути використані як на рівні окремих індивідуальних, фермерських і колективних господарств, так і в масштабах районних, міжрайонних і обласних комбікормових заводів.

У наукових і виробничих дослідах введення до складу комбікормів різних доз ПМДГЗ і ПМДОЗ сприяло підвищенню середньодобових приростів молодняку сільськогосподарських тварин порівняно з контролем на 7-11%, надоїв молока у корів - на 4-10%, настригу вовни у овець - на 4-6%, несучості курей - на 3-10% та показників відтворної здатності маточного поголів'я. За рахунок включення добавки із гіпергалинного і опрісненого зоофітопланктону в комбікорми можна зекономити на кожній тонні комбікорму від 30 до 210 кг зернових компонентів, 3-10 кг кухонної солі та 10 кг вітамінно-мінерального преміксу.

Результати досліджень та наукових розробок автора впроваджені у агрофірмі "Асканія-Нова", племінному підприємстві "Асканія-Генетик", ВАТ "Луганськмлин" м. Луганськ, СК "Шаболат" і КСП "Йосипівське" Одеської області, на Куп'янському комбікормовому заводі Харківської області та Ковельському заводі кормових добавок (додатки Б1 - Б8).

Особистий внесок здобувача. Автор особисто обгрунтував наукову концепцію, яка покладена в основу дисертаційної роботи, сформулював мету і основні етапи досліджень. Аналіз літературних джерел, загальна методика і експериментальні дослідження, біометрична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, висновки і пропозиції виробництву виконані автором особисто. Вибір напряму і окремих методик досліджень проведено разом з науковим консультантом. Із спільних експериментів автор використав свою частину досліджень, яка складає 95%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались автором на засіданнях вченої ради Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" УААН (1995-2001); міжнародній і науково-практичній конференції "Шляхи підвищення виробництва та поліпшення якості свинини" (м. Харків, 1995); міжнародній конференції "Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах" (м. Вінниця, 1995); міжнародній конференції, присвяченій 125-річчю від дня народження М.Ф. Іванова (смт. Асканія-Нова Херсонської області, 1996); міжнародній науковій конференції "Технологічні та організаційно-економічні напрями перетворення вівчарства в конкурентоспроможну галузь " (смт. Асканія-Нова, 1997); Всеукраїнській конференції молодих вчених (смт. Асканія-Нова, 1998); міжнародній конференції, присвяченій 50-річчю зооінженерного факультету Львівської ДАВМ (м. Львів, 1999); міжнародній конференції "Енергозберігаючі технології у молочному скотарстві" (м. Харків, 2000); науково-практичній конференції викладачів, магістрів і аспірантів Білоцерківського ДАУ (м. Біла Церква, 2000); міжнародній науковій конференції "Проблеми фізіології і патології відтворення тварин" (м. Київ, 2000); міжнародній науково-практичній конференції "Перспективи розвитку скотарства у третьому тисячолітті" (м. Суми, 2001); науково-практичній конференції "Актуальные проблемы научного обеспечения увеличения производства, повышения качества кормов и эффективного их использования" (м. Краснодар, 2001); міжнародній науковій конференції "Шляхи підвищення резистентності та продуктивності тварин" (м. Дніпропетровськ, 2001); науково-практичних конференціях викладачів, магістрів і аспірантів Луганського ДАУ (м. Луганськ, 2000, 2001, 2002), Національного аграрного університету (м. Київ, 2001, 2002) та на першій міжнародній науково-практичній конференції "Стан та перспективи розвитку комбікормового виробництва "Україна-Комбікорми 2003" (м. Київ, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 32 наукові праці у вітчизняних і закордонних виданнях, отримано 4 патенти на винаходи.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу та розділів: літературний огляд, загальна методика і основні методи досліджень, результати досліджень (експериментальна частина), аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки та пропозиції виробництву, список використаних джерел, додатки. Дисертація викладена на 356 сторінках комп'ютерного тексту, містить 130 таблиць, 11 рисунків та 16 додатків. Бібліографічний список включає 341 джерело, у тому числі 92 іноземних авторів.

Загальна методика і основні методи досліджень

Експериментальні дослідження дисертаційної роботи згідно з державною тематикою відділу годівлі сільськогосподарських тварин Інституту тваринництва "Асканія-Нова" та планом навчання у докторантурі НАУ при кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д. Пшеничного виконані на поросних і підсисних свиноматках, поросятах-сисунах, кнурах-плідниках і молодняку свиней на дорощуванні і відгодівлі української степової білої породи асканійського мясного типу; на курках-несучках та ремонтному молодняку курей у віці 1-8 і 9-21 тиждень; на лактуючих коровах і телятах червоної степової породи, бугаях-плідниках голштино-фризької породи; на холостих, кітних і підсисних вівцематках і ягнятах-сисунах асканійської тонкорунної породи та баранах-плідниках і вівцематках асканійського багатоплідного каракулю в умовах фізіологічного двору Інституту тваринництва степових районів "Асканія-Нова", агрофірми "Асканія-Нова", спільного українсько-німецького підприємства "Асканія-Генетик", дослідного господарства "Маркеєве", КСП "Перемога" Новотроїцького району Херсонської області та міжгосподарсько-птахівничого підприємства "Преображенське" Чаплинського району Херсонської області. Всього проведено 13 науково-господарських дослідів згідно зі схемою досліджень (рис. 1).

Першим етапом досліджень було детальне вивчення хімічного складу і поживності протеїново-мінеральної добавки із гіпергалинного зоофітопланктону. При цьому вивчали амінокислотний, жирнокислотний, вітамінний та мінеральний склад добавки за сучасними методиками.

Для кожного науково-господарського досліду підбирали тварин у групи за принципом парних аналогів з урахуванням виду, статі, породної приналежності, віку, живої маси, продуктивності і фізіологічного стану. В усіх науково-господарських дослідах тварини контрольних груп отримували основні раціони, збалансовані за деталізованими нормами, з використанням, окрім інших кормів, контрольного комбікорму.

Тваринам дослідних груп згодовували такі ж самі основні раціони, але з введенням до них дослідних комбікормів, у складі яких, за винятком 5 досліду, була протеїново-мінеральна добавка із гіпергалинного зоофітопланктону (ПМДГЗ). При цьому дози введення ПМДГЗ у склад комбікормів становили від 3 до 21% замість еквівалентної кількості зернових компонентів (пшениця, ячмінь, горох), вітамінно-мінеральних преміксів і кухонної солі.

У 5 науково-господарському досліді молодняку свиней на відгодівлі згодовували протеїново-мінеральну добавку із опрісненого зоофітопланктону (ПМДОЗ). Опріснення гіпергалинного зоофітопланктону проводили за розробленою нами технологією.

Під час проведення науково-господарських дослідів тварини усіх піддослідних груп утримувались в однакових для кожного експерименту умовах. Умови утримання відповідали видовим, статевовіковим і фізіологічним особливостям тварин.

Годівля піддослідних тварин, за винятком лактуючих корів, бугаїв-плідників і кнурів-плідників, була груповою. Основні раціони балансували один-два рази на місяць з урахуванням живої маси, середньодобового приросту, надою молока, інтенсивності статевого навантаження (у плідників), фізіологічного стану (період вагітності, період лактації) тварин.

Зважування кормів здійснювали при кожному їх згодовуванні тваринам, а зїди (залишки) враховували один раз за декаду протягом двох суміжних днів.

У кожному експерименті усіх тварин, за винятком маточного поголівя (корови, вівцематки, свиноматки, бугаї, кнури, барани), зважували щомісячно один раз, а на початку і в кінці досліду - двічі.

Під час проведення досліджень враховували продуктивність та якість продукції за показниками, характерними для кожного виду і статевовікової групи тварин, а на маточному поголівї (корови, свиноматки, вівцематки), окрім цього, визначали заплідненість, багатоплідність (свиноматки, вівцематки), вихід ділового приплоду (поросята, ягнята).

В експерименті на курках-несучках враховували несучість за кожен місяць досліду; живу масу курок-несучок на початку і в кінці досліду шляхом зважування 10% особин з кожної групи; масу одного яйця; витрати кормів на 10 яєць; збереженість поголівя; міцність шкаралупи; вміст кальцію і фосфору в шкаралупі; морфологічні (маса білка, жовтка, шкаралупи) і фізичні властивості яєць, їх хімічний склад та інкубаційні якості (заплідненість, виведення і виводимість курчат, жива маса курчат при народженні).

З метою вивчення перетравності поживних речовин, балансу азоту і мінеральних елементів під впливом досліджуваного фактора і з урахуванням специфіки досліду на фоні науково-господарських експериментів на відгодівельному молодняку свиней, телятах і підсисних вівцематках проводили фізіологічні (балансові) досліди на 3-х тваринах з кожної групи згідно з існуючими методиками.

Про вплив досліджуваних факторів на відтворювальну функцію плідників (кнури, бугаї, барани) судили за показниками обєму еякуляту, концентрації та активності сперміїв, а в 12 досліді вивчали запліднювальну здатність сперми баранів-плідників безпосередньо на вівцематках дослідного господарства "Маркеєве". Дослідження якості сперми плідників проводили у лабораторії біології розмноження тварин ІТ "Асканія-Нова" за загальноприйнятими методиками.

Фізіолого-біохімічний стан піддослідних тварин в усіх експериментах оцінювали за рядом показників крові і рубцевого метаболізму (лактуючі корови, вівцематки), які характеризують білковий, вуглеводно-жировий і мінеральний обмін, а також вітамінний і ферментний статус організму під впливом досліджуваних факторів.

Гематологічні показники і склад рубцевої рідини вивчали у 3 тварин з кожної піддослідної групи за методиками, які наводяться в роботі.

При хімічному аналізі біологічних обєктів (корми, їх залишки, кал, сеча, кров, рубцева рідина, молоко, продукти забою, курячі яйця, вовна тощо) користувались сучасними, прийнятими в зоотехнії, фізіології та біохімії методиками.

Для більшої достовірності та всебічної оцінки результатів експериментальних досліджень визначали їх економічну ефективність на основі порівняльного аналізу вартісних показників компонентів контрольних і дослідних комбікормів та отриманої від тварин продукції.

Результати досліджень були апробовані у 8 виробничих дослідах на свинях, курках-несучках, лактуючих коровах, телятах, вівцематках і ягнятах. В умовах виробництва перевіряли найбільш ефективні дози досліджуваної добавки.

Отримані у дослідженнях дані були оброблені біометрично загальноприйнятими методами варіаційної статистики з використанням компютерних програм.

Результати досліджень

Хімічний склад і поживність ПМДГЗ. Багаторічні дані хімічного складу ПМДГЗ свідчать, що дана добавка характеризується високим вмістом сирого протеїну (табл. 1).

Щодо вмісту в добавці органічної речовини, то вона становила у середньому 66% і представлена, в основному, безазотистими екстрактивними речовинами (37,6%) та сирим протеїном (21,3%).

Характерною особливістю, а вірніше специфічністю ПМДГЗ, є високий вміст у ній кухонної солі - 9-14,7%. Кухонна сіль у такій концентрації може бути, з одного боку, консервуючим фактором добавки, а з іншого - служити джерелом натрію і хлору в комбікормах і раціонах тварин.

Як відомо, забезпечення сільськогосподарських тварин протеїном залежить не тільки від його рівня в раціоні, а й від повноцінності, зумовленої, насамперед, набором незамінних амінокислот, сума яких становила 89,6г, або 42,1% від загального вмісту в добавці сирого протеїну. Дослідженнями встановлено, що ПМДГЗ можна класифікувати як кормовий засіб з оптимальним вмістом як замінних, так і незамінних амінокислот (табл.1).

Результати досліджень жирнокислотного складу ліпідів свідчать, що досліджувана добавка характеризується широким спектром вмісту жирних кислот, збалансованих за насиченістю і біологічною цінністю для організму сільськогосподарських тварин, що було враховано під час проведення досліджень. До складу ліпідів ПМДГЗ входило 20 жирних кислот з вмістом вуглецю від 10 до 24 атомів (табл.1). Серед них лінолєва, лінолєнова та арахідонова кислоти, які прирівнюються до вітамінів і вважаються незамінними для організму тварин.

Таблиця 1 - Хімічний склад ПМДГЗ

Показник	n	Вміст в 1кг сухої речовини	Вміст в 1кг натурального корму
		середнє	коливання
Суха речовина, г	33	-	-	850
Зола, г	33	3553,60	295-406	3022,95
Органічна речовина, г	33	6564,75	595-712	5585,64
Сирий протеїн, г	30	2132,45	184-233	1813,23
Сирий жир, г	27	402,15	36-47	341,58
Сира клітковина, г	20	241,73	19-32	201,47
БЕР, г	25	3764,31	324-447	3205,80
У тому числі: крохмаль	17	150,92	13-19	131,27
цукор	17	352,22	28-44	301,97
Кухонна сіль, г	29	1185,84	90-147	1005,24
Лізин, г	12	4,90,22	4,1-5,5	4,20,27
Метіонін+цистин, г	12	2,70,23	2,2-3,7	2,30,11
Триптофан, г	12	0,90,01	0,8-1,2	0,80,09
Кальцій, г	19	31,00,9	29,1-33,4	26,30,7
Фосфор, г	19	17,61,2	16,3-19,6	14,91,0
Магній, г	19	24,40,6	22,6-26,3	20,70,5
Калій, г	20	18,51,1	17,5-20,7	15,70,9
Натрій, г	20	47,21,8	42,4-53,3	40,11,5
Хлор, г	12	70,21,9	66,1-75,4	50,81,6
Сірка, г	16	26,31,7	22,1-30,8	28,41,4
Залізо, мг	17	346020	3100-3780	294135
Мідь, мг	17	13,00,9	11,1-16,3	11,70,7
Цинк, мг	17	44,41,4	39,2-49,0	37,71,2
Кобальт, мг	17	1,300,03	1,15-1,51	1,100,05
Селен, мг	12	0,080,01	0,06-0,10	0,070,01
Молібден, мг	12	1,270,01	1,05-1,60	1,00,06
Йод, мг	12	4,20,22	4,0-4,5	3,60,11
Вітаміни: А, МО	12	5,30,15	4,7-6,2	4,20,2
Е, мг	12	31,62,1	26,1-35,7	26,81,7
В1, мг	10	4,60,05	4,1-5,3	3,80,08
В6, мг	12	2,90,12	2,6-3,4	2,50,11
В12, мг	6	19,30,67	15,5-25,2	18,40,21

Для забезпечення високої продуктивності і резистентності організму тварин та ефективного використання ними кормів надзвичайно важливе значення мають вітаміни. За вмістом вітамінів ПМДГЗ відзначається достатньою концентрацією вітаміну А (4,0-4,5 МО/кг), Е (23,5-35,2 мг/кг), В₁ (0,65-0,72 мг/кг), В_{6 (}2,5-3,0мг/кг) та В_{12 (}15,5-25,2 мкг/кг) (табл.1).

Високий вміст у досліджуваній добавці золи зумовив високу концентрацію у ній кальцію, фосфору, магнію, яка за вмістом цих елементів у 10-15 і більше разів перевищувала зернові корми (горох, пшениця, ячмінь).

За мікроелементним складом ПМДГЗ також не поступалася перед зерновими кормами, а за вмістом заліза (3460 мг/кг), марганцю (129 мг/кг), кобальту (1,3 мг/кг), міді (13,0 мг/кг), цинку (44,4 мг/кг), селену (0,08 мг/кг), титану і молібдену помітно перевищувала їх. Звідси випливає, що ПМДГЗ є природним резервом даних мікроелементів.

Вміст у добавці важких металів не перевищував гранично допустимих концентрацій (ГДК), які, наприклад, для ртуті становлять 2,1мг/кг, свинцю - 5мг/кг, кадмію - 1мг/кг корму.

Загальна (енергетична) поживність ПМДГЗ становить 0,78 корм. од. або 7,40МДж обмінної енергії для великої рогатої худоби; 7,53 - для овець та 8,59МДж для свиней.

Основні елементи живлення, які містить ПМДГЗ, свідчать про її унікальний, на наш погляд, природний багатокомпонентний склад, завдяки чому вона може мати широкопланове використання, зокрема, як джерело протеїну, амінокислот, вітамінів, макро - і мікроелементів та, можливо, інших, ще неідентифікованих нами біологічно активних речовин. Підтвердженням цьому можуть бути результати наших досліджень на тваринах.

Інтенсивність росту піддослідного молодняку різних видів тварин. Відомо, що одним з найважливіших властивостей корму є його продуктивна дія. Дані науково-господарських дослідів свідчать, що введення ПМДГЗ в комбікорми замість злакових (пшениця, ячмінь) та зернобобових (горох) компонентів, а також кухонної солі і преміксу в жодному варіанті не тільки не викликало зниження продуктивності тварин дослідних груп порівняно з контролем, а навпаки, стимулювало її підвищення (табл.2).

Так, поросята-сисуни дослідної групи (3 дослід) при введенні їм у комбікорм 5,3 і 7,8% ПМДГЗ замість 5 і 7,5% пшениці і 0,3% кухонної солі за середньодобовими приростами живої маси перевищували контрольні аналоги на 7,3-9,4%, ремонтний молодняк курей у віці 1-21 тижня (при заміні в комбікормі 3 і 6% пшениці на ПМДГЗ) - на 4,2-7,3% (7 дослід), телята-молочники (при заміні в комбікормі 5,5 і 11,5% ячменю і 0,5% кухонної солі) - на 7,6-10,8% (10 дослід) і ягнята-сисуни (при заміні в комбікормі 9; 14 і 19% ячменю, 0,5% кухонної солі і 1% преміксу) - на 4,3-8,1% (13 дослід).

На відгодівельному молодняку свиней також відмічено позитивний вплив застосування ПМДОЗ на динаміку його росту.

Таблиця 2 - Продуктивність піддослідного молодняку (М m)

Показник	Групи
	1 - контрольна	дослідні
		2	3	4
Середньодобовий приріст поросят-сисунів, г	2866,2	3077,5 х	3135,9 хх	_
У % до контролю	100	107,3	109,4	_
Середньодобовий приріст свиней на відгодівлі, г	5487,9	58512,32 х	57511, 19	5809,27 х
У % до контролю	100	106,7	104,9	105,8
Середньодобовий приріст телят-молочників, г	64810,8	6979,9 хх	71811,8 ххх	_
У % до контролю	100	107,6	110,8	_
Середньодобовий приріст ягнят-сисунів, г	2106,1	2194,9	2245,1	2274,2 х
У % до контролю	100	104,3	106,7	108,1
Середньодобовий приріст ремонт-ного молодняку курей, г	12,50,04	13,10,03хх	13,50,06хх	13,40,05хх
У % до контролю	100	104,8	108,0	107,2

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05; ^хх Р 0,01; ^ххх Р 0,001

Зокрема, заміна в комбікормі 15 і 20% ячменю і 1% вітамінно-мінерального преміксу на протеїново-мінеральну добавку з опрісненого зоофітопланктону зумовила збільшення середньодобового приросту свинок дослідних груп порівняно з контролем на 5,8-6,7%.

Продуктивність репродуктивного поголів'я. Введення ПМДГЗ у комбікорми позитивно вплинуло на продуктивність репродуктивного поголів'я тварин. Так, у лактуючих корів (11 дослід) при введенні в комбікорми 3-12% ПМДГЗ замість 2-11% гороху і 1% кухонної солі середньодобовий надій 4% -го молока порівняно з контролем зріс на 0,39-1,06 кг, або 3,6-9,9%, а вміст жиру в молоці - на 0,04-0, 20%. Згодовування комбікормів з вмістом 10-20% ПМДГЗ замість 9-18% ячменю і 1% кухонної солі та 1% вітамінно-мінерального преміксу сприяло підвищенню настригу митої вовни у вівцематок дослідних груп порівняно з контролем (11 дослід) на 130-170 г, або 4,4-5,8%.

Відтворна здатність маточного поголів'я. Крім продуктивності, для маточного поголівя досить важливим показником є відтворна здатність. У наших дослідженнях введення до складу комбікорму 5,5-7,5% ПМДГЗ замість еквівалентної кількості пшениці і кухонної солі сприяло зменшенню втрат живої маси підсисних свиноматок дослідних груп на 23,9-29,3% порівняно з контролем та підвищенню їх молочності на 3,4-18,7% і виходу ділових поросят на 0,2-0,4 поросяти (табл. 3).

Таблиця 3 - Відтворна здатність маточного поголів'я (М m)

Показник	Групи
	1 - контрольна	дослідні
		2	3	4
Молочність свиноматок, кг	32,3	39,62,2х	45,51,5хх	-
У % до контролю	100	103,4	118,7	-
Вихід ділових поросят на 1 свиноматку, голів	8,4	8,6	8,8
У % до контролю	100	102,6	104,8	-
Індекс осіменіння вівцематок	1,50	1,43	1,13	1, 20
Плодючість вівцематок, %	150	150	160	160
Діловий вихід ягнят, %	142,8	142,8	160	153,3
Заплідненість яєць курей, %	86,1	85,4	86,9	87,7
Виводимість курчат, у % від запліднених яєць	94,6	95,5	95,6	97,4

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05; ^хх Р 0,01

У досліді на вівцематках при заміні 9, 14 і 18% ячменю, 1% кухонної солі та 1% преміксу (4-група) на ПМДГЗ покращувалась на 6,7% заплідненість маток, зменшувався на 0,07-0,37 індекс їх осіменіння, підвищувалась на 10% плодючість, зростав на 10,5-17,2% діловий вихід ягнят.

У досліді на курках-несучках мало місце покращання заплідненості яєць та збільшення виводимості курчат (табл. 3).

Кількісні та якісні показники спермопродукції. Аналогічна картина характерна і для самців-плідників (табл. 4). Зокрема, у кнурів-плідників і бугаїв-плідників дослідних груп збільшувався обєм еякуляту відповідно на 7,1-11,4% і 15,4%, зростали активність та концентрація сперміїв відповідно на 2,9-3,1% і 3,7% та 12,5-18,2% і 16,2%.

У дослідних баранів-плідників обєм еякуляту у зимовий період був вищим за контроль на 16,7-23,6%, активність сперміїв зростала на 18,0-18,7%, загальна кількість сперміїв - на 24,2-31,5%.

В дослідженнях з вивчення запліднювальної здатності спермою піддослідних баранів було запліднено 180 голів маток асканійського багатоплідного каракулю по 60 голів з кожної групи. При цьому за один статевий цикл від сперми баранів 3-ї групи запліднилося 60% маток, що вище за контроль на 10% (табл. 4). Поряд з цим у маток, які були запліднені спермою баранів дослідних груп, багатоплідність порівняно з контрольними аналогами була вище на 6,7-8,5 ягняти.

Таблиця 4 - Якість спермопродукції плідників (М m)

Показник	Групи
	1 - контрольна	дослідні
		2	3
Об'єм еякуляту, мл: кнури-плідники у % до контролю бугаї-плідники у % до контролю барани-плідники у % до контролю	289,74,85 100 7,830,3 1 100 0,720,06 100	310,42,67 хх 107,1 9,040,28 115,4 0,840,07 116,7	322,85,70 хх 111,4 _ _ 0,890,05 х 123,6
Активність сперміїв, балів: кнури-плідники бугаї-плідники барани-плідники	7,950,07 7,370,51 6,950,15	8, 200,15 7,640,38 8, 200,14 ххх	8,180,10 _ 8,250,12 ххх
Концентрація сперміїв, млд/мл: кнури-плідники у % до контролю бугаї-плідники у % до контролю барани-плідники у % до контролю	317,66,7 100 0,990,02 100 3,820,08 100	3575,8 хх 112,5 1,150,01 хх 116,2 4,000,09 104,7	375,46,1 хх 118,2 _ _ 4, 190,07 х 109,7
Запліднювальна здатність сперми баранів-плідників: осіменено маток в один цикл, гол. об'ягнилося маток в один цикл, гол. у % до осіменених вихід ягнят на 100 маток, %	60 30 50 143,3	60 27 47,3 151,8	60 36 60 150

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05; ^хх Р 0,01; ^ххх Р 0,001

Перетравність поживних речовин і оплата кормів. Слід зазначити, що тварини дослідних груп майже в усіх експериментах відзначалися кращою оплатою кормів. Наприклад, при введенні в комбікорм 15-21% опрісненої ПМДГЗ витрати кормових одиниць на 1 кг приросту відгодовуваних свиней дослідних груп становили 4,74-4,82 корм. од. проти 5,44 корм. од., що на 11,4-12,9% менше, ніж у контролі; у лактуючих корів витрати кормів на 1 кг 4% -го молока були нижчі на 4,0-8,0%. Покращання оплати кормів відмічено також у дослідах на телятах, поросятах, ягнятах.

Очевидно, це зумовлено більш високою ефективністю використання кормів раціонів за рахунок кращої збалансованості їх за необхідними елементами живлення, що, у свою чергу, сприяло підвищенню перетравності поживних речовин. Наприклад, у фізіологічному досліді на відгодівельному молодняку свиней (табл.5) відмічено, що згодовування протеїново-мінеральної добавки з опрісненого зоофітопланктону обумовило покращання перетравності протеїну, жиру, клітковини і безазотистих екстрактивних речовин відповідно на 0,3-1,5%; 0,3-4,9%; 5,2-6,8% і 0,5-1,2%.

Таблиця 5 - Перетравність поживних речовин у свиней на відгодівлі при згодовуванні ПМДОЗ, % (n = 3; М ± m)

Показник	Групи
	1 - контрольна	дослідні
		2	3	4
Суха речовина	77,3±1,55	78,8±2,10	76,2±1,89	77,7±1,45
Органічна речовина	78,5±0,95	80,2±1,38	78,8±1,15	79,6±2,12
Сирий протеїн	80,2±2,31	81,7±1,74	79,1±1,05	81,4±2,13
Сирий жир	39,8±0,68	44,7±1,05х	40,1±2,17	44,2±0,95х
Сира клітковина	37,9±1,33	44,7±0,98х	43,1±1,27	43,5±1,50
БЕР	85,5±2,34	86,7±1,96	85,2±1,55	86,0±2,16

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05

Таблиця 6 - Перетравність поживних речовин піддослідними вівцематками, % (n = 3; М ± m)

Показник	Групи
	1 - контрольна	дослідні
		2	3	4
Суха речовина	66,8±0,41	68,6±1,50	68,8±0,43	67,8±0,95
Органічна речовина	68,6±0,46	70,4±1,12	72,5±1,61	72,8±0,60х
Сирий протеїн	70,1±0,70	73,4±0,69х	75,7±0,74х	75,2±0,39хх
Сирий жир	50,9±2,70	52,8±1,01	54,4±1,17	55,0±1,26
Сира клітковина	49,8±0,72	56,7±1,01х	57,9±1,39х	56,5±0,73хх
БЕР	80,4±2,51	82,3±1,92	81,8±1,39	80,8±3,61

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05; ^хх Р 0,01

Про це ж саме свідчать дані фізіологічних дослідів з вивчення перетравності поживних речовин у вівцематок, в раціони яких була введена ПМДГЗ (табл.6).

Так, перетравність органічних речовин у дослідних тварин зросла порівняно з контролем на 1,8-4,2%; протеїну - на 3,3-5,6%; жиру - 1,9-4,1%; клітковини - 6,7-8,1% і БЕР - на 0,4-1,9%.

Обмін азоту у піддослідних тварин. Поряд з перетравністю продуктивна дія корму значною мірою залежить від стану засвоєння поживних речовин, зокрема протеїну, організмом тварин. Про характер конверсії протеїну раціону судили за даними балансу азоту у піддослідних тварин. Як показали результати балансових дослідів, ПМДГЗ і ПМДОЗ позитивно впливали на обмін азоту в організмі піддослідних тварин (табл.7,8). Зокрема, у молодняку свиней на відгодівлі середньодобовий баланс азоту в дослідних групах був вищий за контроль на 1,18-1,48 г, або 5,4-6,8%.

Таблиця 7 - Баланс азоту у молодняку свиней на відгодівлі при згодовуванні ПМДОЗ, г (n = 3; М ± m)

Показник	Групи
	1 - контрольна	дослідні
		2	3	4
Спожито з кормами	51,42	53,60	54,01	55,43
Виділено з калом	10, 19	9,81	11,29	10,31
Перетравлено	41,23	43,79	42,72	45,12
Виділено з сечею	19,31	20,39	19,62	21,92
Всього виділено	29,50	30, 20	30,91	32,23
Відкладено у тілі: г	21,92±0,14	23,40±0,23х	23,10±0,27х	23, 20±0, 19хх
у % до прийнятого	42,63	43,66	42,77	41,85
у % до перетравленого	53,16	53,44	54,07	51,42

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05; ^хх Р 0,01

Таблиця 8 - Баланс азоту у піддослідних телят, г (n = 3; М ± m)

Показник	Групи
	1 - контрольна	дослідні
		2	3
Спожито з кормами	79,22	80,95	81,78
Виділено з калом	18,44	16,68	16,69
Перетравлено	60,78	64,27	65,09
Виділено з сечею	34,26	36,26	36,16
Всього виділено	52,70	52,94	52,85
Відкладено у тілі: г	26,52±0,61	28,01±0,38	28,93±0,51 х
у % до спожитого	33,48	34,60	35,38
у % до перетравленого	43,63	43,58	44,45

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05

Очевидно, краща перетравність поживних речовин і більш високий баланс азоту були одними з основних факторів, які зумовлювали різницю в продуктивності тварин дослідних і контрольної груп, про що згадувалося вище.

Мінеральний обмін у піддослідних тварин. Враховуючи специфічність досліджуваної протеїново-мінеральної добавки, яка проявляється багатокомпонентним вмістом золи, важливо було вивчити обмін мінеральних елементів у піддослідних тварин.

Як виявилося, при заміні в комбікормі 15 і 20% ячменю та 1% вітамінно-мінерального преміксу на ПМДОЗ засвоєння кальцію у молодняку свиней на відгодівлі дослідних груп було вище, ніж у контролі, на 2,92-10,04% (табл. 9).

Таблиця 9 - Баланс кальцію у свиней на відгодівлі при згодовуванні ПМДОЗ, г (n = 3; М ± m)

Показник	Групи
	1 - контрольна	дослідні
		2	3	4
Спожито з кормами	20,14	19,85	19,67	19,92
Виділено: з калом	13,69	12,93	13,07	13,09
з сечею	0,97	0,89	0,96	1,02
Відкладено у тілі: г	5,480,09	6,030,18	5,640,13	5,810,04 х
у % до спожитого	27, 20	30,37	28,67	29,17

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05

У дослідних телят заміна 5,5 і 11,5% ячменю і 0,5% кухонної солі на ПМДГЗ сприяла покращанню засвоюваності кальцію на 9,42-10,11% (табл.10).

Таблиця 10 - Баланс кальцію у телят, г (n = 3; М ± m)

Показник	Групи
	1 - контрольна	дослідні
		2	3
Спожито з кормами	35,42	36,24	37,33
Виділено: з калом	26,82	27,05	28,16
з сечею	1,38	1,24	1,27
Всього виділено	28, 20	28,29	29,43
Відкладено у тілі: г	7,220,11	7,950,17х	7,900,12х
у % до спожитого	20,38	21,94	21,16

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05

Аналогічна картина характерна і для обміну фосфору у телят і лактуючих вівцематок. Баланс цього елементу в телят дослідних груп був вище, ніж у контролі, на 0,36-0,40 г, або 9,9-11,0% (табл. 11), а у дослідних вівцематок переважав контроль на 0,37-0,79 г, або 13,3-28,5%.

Таблиця 11 - Середньодобовий обмін фосфору у піддослідних телят, г (n = 3; М ± m)

Показник	Групи
	1 - контрольна	дослідні
		2	3
Спожито з кормами	19,83	21,64	22,48
Виділено: з калом	15,45	16,78	17,50
з сечею	0,76	0,88	0,96
Всього виділено	16,21	17,66	18,46
Відкладено у тілі: г	3,620,06	3,980,03х	4,020,02х
у % до спожитого	18,25	18,39	17,88

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05

Поряд з обміном кальцію, фосфору, натрію, калію і магнію для нас важливим було також простежити за характером використання в організмі тварин такого макроелемента як сірка, оскільки вона входить до складу ПМДГЗ у порівняно високих концентраціях - 23-30 г/кг. Зважаючи на те, що до дефіциту сірки найбільш чутливі вівці, ми вивчали її обмін якраз саме у лактуючих вівцематок.

Як показали результати фізіологічного досліду, баланс сірки у тих маток, яким згодовували комбікорм із заміною 10 і 15% ячменю та 1% кухонної солі на ПМДГЗ, був вище порівняно з контрольними аналогами на 0,05-0,10 г, або 3,16-6,33 % (табл. 12).

Таблиця 12 - Баланс сірки у вівцематок, г (n = 3; М ± m)

Показник	Групи
	1 - контрольна	дослідні
		2	3	4
Спожито з кормами	7,74	7,87	8,12	6,79
Виділено: з калом	3,15	2,72	3,27	2,66
з сечею	2,31	2,69	2,30	1,99
з молоком	0,70	0,83	0,87	0,81
Всього виділено	6,16	6,24	6,44	5,46
Відкладено в тілі	1,580,13	1,630,08	1,680,14	1,330,06
Використано на відкладення в тілі + молоко: г	2,280,07	2,460,09	2,550,11	2,140,12
у % до спожитого	29,5	31,2	31,4	31,5

При введенні в комбікорм 20% ПМДГЗ замість 18% ячменю, 1% кухонної солі і 1% преміксу баланс сірки у маток 4-ї групи зменшувався порівняно з контролем на 0,25 г, або 18,8%. Звідси видно, що при повному вилученні преміксу і збільшенні в комбікормі частки ПМДГЗ до 20% не вдається довести загальний вміст сірки в раціоні до рівня контролю (6,79 г проти 7,74 г). Водночас слід зазначити, що загальне використання сірки на відкладення у тілі і на молоко у маток цієї групи відрізнялося від контролю всього на 6,5 %. Коли до цього додати, що за настригом вовни у митому волокні, молочністю та інтенсивністю росту ягнят дослідні матки перевищували контроль, а вартість однієї тонни ПМДГЗ була менше вартості однієї тонни преміксу в 10-20 разів, то зменшенням добового балансу сірки на 0,25 г можна знехтувати.

В обмінному досліді на лактуючих вівцематках відмічено також позитивний вплив згодовування ПМДГЗ на засвоюваність мікроелементів. Так, баланс міді у тварин 2 і 3-ї дослідних груп порівняно з контролем зростав на 1,87-2,50 мг, або 17,7-23,7% (Р0,01), за винятком маток 4-ї групи, в комбікормі яких за рахунок ПМДГЗ було замінено 18% ячменю, 1% кухонної солі та 1% преміксу (табл. 13). Відкладення міді у тілі тварин цієї групи зменшувалося порівняно з контролем на 6,0%. На наш погляд, це пов'язано з вилученням з комбікорму преміксу.

Таблиця 13 - Баланс міді у піддослідних вівцематок, мг (n = 3; М ± m)

Показник	Групи
	1 - контрольна	дослідні
		2	3	4
Спожито з кормами	24,93	26,53	27,80	20,56
Виділено: з калом	12,78	12,03	11,51	9,65
з сечею	1,60	2,08	3,24	0,96
з молоком	1,54	1,88	1,96	1,48
Всього виділено	15,92	15,99	16,71	12,09
Відкладено в тілі	9,010,2	10,540,4х	11,090,2хх	8,470,3
Використано на відкладення в тілі + молоко: г	10,550,1	12,420,2хх	13,050,3хх	9,950,1
у % до спожитого	42,3	46,8	46,9	48,4

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05; ^хх Р 0,01

Під впливом згодовування протеїново-мінеральної добавки з опрісненого зоофітопланктону у свинок дослідних груп баланс міді переважав контроль на 11,3-19,3% (табл. 14).

Оцінюючи дані обміну мінеральних елементів у різних видів піддослідних тварин під впливом згодовування ПМДГЗ чи ПМДОЗ, загалом можна відзначити, що жодна з досліджуваних доз не справила помітного негативного впливу на обмін кальцію, фосфору, натрію, магнію, сірки, заліза, цинку, міді, марганцю, кобальту та йоду, і в жодному випадку баланс зазначених елементів в організмі піддослідних тварин не був відємний.

Таблиця 14 - Середньодобовий баланс міді у піддослідних свинок, мг (n = 3; М ± m)

Показник	Групи
	1 - контрольна	дослідні
		2	3	4
Спожито з кормами	30,5	29,4	24,5	26,2
Виділено: з калом	18,3	16,6	12,4	13,7
з сечею	6,0	5,4	5,2	5,3
Відкладено у тілі: мг	6,2±0,16	7,4±0,05 хх	6,9±0,61	7,2±0,27х
у % до спожитого	20,3	25,2	28,2	27,5

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05; ^хх Р 0,01

Показники контрольного забою тварин. Окрім кількісних показників (приріст живої маси тварин, надій молока у корів, настриг вовни у овець, несучість курей, спермопродукція у плідників, оплата кормів тощо), не менш важливою є оцінка характеру впливу будь-якого кормового засобу на мясну продуктивність тварин. Тому ми намагалися ширше і глибше вивчити вплив на забійні і мясо-сальні якості відгодовуваних свиней протеїново-мінеральної добавки з опрісненого зоофітопланктону, оскільки такі дослідження проведені нами вперше.

Таблиця 15 - Забійні та м'ясо-сальні якості піддослідних свиней (n = 3; М ± m)

Показник	Групи
	1-контрольна	дослідні
		2	3	4
Передзабійна жива маса, кг	114,72±2,50	119,46±1,7	118,24±1,5	118,91±2,31
Забійна маса, кг	84, 19±1,05	87,89±1,44	86,89±0,92	87,80±1,10
Забійний вихід, %	73,39	73,57	73,49	73,84
Внутрішній жир, кг	0,87±0,02	0,90±0,06	0,93±0,04	0,89±0,05
Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, см	3,74±0,17	3,55±0,12	3,50±0, 19	3,47±0,22
Маса голови, кг	6,82±0,61	7,11±0,38	7,03±0,23	7,07±0,37
Маса шкіри, кг	10,66±0,92	11,10±0,88	10,98±1,21	11,05±1,17
Маса парної туші, кг	66,90±2,12	69,83±1,23	68,85±0,98	69,84±1,06
Маса охолодженої туші, кг	63,09±1,37	66,13±1,26	64,99±1,04	66,14±0,82
Вихід туші, %	58,32±0,81	58,46±1,21	58,23±0,63	58,73±0,55
Вміст у напівтуші, кг: м'яса	22,06±1,10	23,17±1,30	22,84±1,01	23,45±1,55
сала	5,83±0,62	6,16±0,43	5,98±0,15	6,02±0,2
кісток	3,65±0,14	3,73±0,15	3,67±0,2	3,60±0,1
Відношення до забійної маси,%: м'яса	52,40	52,72	52,57	53,42
сала	13,85	14,02	13,76	13,71
Співвідношення м'яса і сала	1: 0,260	1: 0,265	1: 0,262	1: 0,257

З аналізу результатів контрольного забою піддослідних свиней видно (табл. 15), що при введенні в комбікорм 15% ПМДОЗ замість еквівалентної кількості ячменю забійна маса тварин 2-ї групи була вище, ніж у контролі, на 3,7кг, або 4,4 % (Р0,05). Коли ж у комбікорм свиней 3-ї групи було введено 16% ПМДОЗ при одночасному вилученні 1% преміксу, то забійна маса у них перевищувала контроль лише на 2,7 кг, або 3,2% (Р0,05). При збільшенні дози ПМДОЗ до 21% (замість 20% ячменю і 1% преміксу) забійна маса у свинок 4-ї групи зростала до рівня 2-ї групи і перевищення контрольних аналогів за цим показником складало 3,61 кг, або 4,3% (Р0,05). Очевидно, при виключенні з комбікорму вітамінно-мінерального преміксу роль його компонентів в організмі відгодовуваного молодняку свиней повністю компенсується за рахунок ПМДОЗ лише в дозі 21%.

Щодо абсолютних показників вмісту внутрішнього жиру, товщини шпику, маси голови і шкіри, а також відносних характеристик мясо-сальної продукції, зокрема забійного виходу і виходу туші, то тут відмічена тенденція до збільшення їх лише у тварин дослідних груп, що зумовлено згодовуванням досліджуваної добавки.

Характеризуючи забійні та мясо-сальні якості піддослідних свиней, слід нагадати, що введення в комбікорм усіх трьох досліджуваних доз ПМДОЗ (15; 16 і 21%) зумовлювало тенденцію до збільшення в туші тварин дослідних груп вмісту мяса, що потрібно вважати як позитивний фактор при застосуванні природної добавки з опрісненого зоофітопланктону в комбікормах для вирощування і відгодівлі молодняку свиней.

Хімічний склад та фізико-хімічні показники м`яса піддослідних свинок. Збільшення в комбікормі питомої ваги добавки до 16-21% викликало деяке підвищення концентрації у мясі піддослідних свиней протеїну (на 0,1-0,3%), кальцію (на 0,003-0,004%), фосфору (на 0,04-0,06%) і триптофану (на 0,014-0,025%), і, навпаки, зменшення вмісту жиру (на 0,08-0,13%).

Таблиця 16 - Хімічний склад та фізико-хімічні показники м`яса піддослідних свинок, % (n = 3; М ± m)

Показник	Групи
	1-конт-рольна	дослідні
		2	3	4
Загальна волога	75,2±0,53	75,4±0,37	74,9±0,62	75,2±0,49
Протеїн	21,5±0,38	21,5±0,49	21,6±0,29	21,8±0,71
Жир	1,88±0, 20	1,91±0,15	1,80±0,17	1,75±0,23
Зола	0,95±0,04	1,07±0,05	0,96±0,03	0,92±0,04
Кальцій	0,028±0,001	0,031±0,003	0,032±0,001	0,032±0,002
Фосфор	0,23±0,008	0,25±0,010	0,27±0,006х	0,29±0,003хх
Оксипролін	0,223±0,012	0,215±0,010	0,218±0,016	0,216±0,012
Триптофан	1,343±0,014	1,358±0,033	1,357±0,021	1,368±0,057
Вологоутримуюча здатність, %	62,7±1,17	63,1±1,09	62,6±1,27	62,5±0,95
Ніжність, с	12,3±0,52	12,2±0,46	11,9±0,96	12,1±0,78
РН м`яса (через 48 годин після забою тварин)	6,10±0,04	6,05±0,17	6, 20±0,05	6,15±0,07
Білково-якісний показник	6,02±0,79	6,32±1,02	6,22±0,67	6,33±0,89

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05; ^хх Р 0,01

Незалежно від дози застосування ПМДОЗ не вплинуло на кулінарні властивості мяса свиней. За дегустаційною оцінкою мясо (запах, колір, ніжність, соковитість, смак) і бульйон (запах, колір, прозорість, смак), приготовлені із дослідних і контрольних зразків, між собою істотно не відрізнялися.

Морфологічні і фізико-хімічні властивості яєць піддослідних курок-несучок. У дослідженнях на курках-несучках відмічено позитивний вплив ПМДГЗ на морфологічні та фізико-хімічні властивості яєць: на загальну масу яйця, абсолютну і відносну масу жовтка і шкаралупи та підвищення вмісту в білку і жовтку сухої речовини, протеїну і золи (табл.17).

Таблиця 17 - Морфологічні і фізико-хімічні властивості яєць піддослідних курок-несучок (х ±Sх)

Показник	Групи
	1-конт-рольна	дослідні
		2	3	4	5
Маса 1 яйця, г	56,8±0,14	57,5±0, 19хх	57,9±0,16хх	58,3±0,16ххх	58,0±0,14ххх
Абсолютна маса, г: жовтка	16,4±0,11	16,7±0,09х	17,0±0,07хх	17,4±0,12хх	16,9±0,08х
білка	34,1±0,14	34,0±0,21	34,0±0, 19	34,1±0, 20	34,2±0,17
шкаралупи	6,3±0,09	6,8±0,10	6,9±0,08	6,8±0,10	6,9±0,09
Відносна маса, %: жовтка	28,8±0,15	29,0±0,21х	29,4±0, 31х	29,9±0,38хх	29,2±0,14х
білка	60,0±0,28	59,2±0,23	58,7±0,16	58,5±0, 19	59,0±0,21
шкаралупи	11,2±0,11	11,8±0, 20х	11,9±0,12хх	11,6±0,21хх	11,8±0, 19х
Товщина шкаралупи, мм	0,346	0,351	0,353	0,355	0,353
Білок:
суха речовина,%	12,83±0,12	12,92±0,14	13,06±0,11	13,15±0,17	13,04±0,15
протеїн, %	10,01±0,08	10,27±0,12	10,31±0,09	10,37±0, 19х	10,29±0,15
зола, %	0,61±0,02	0,69±0,02х	0,73±0,01х	0,78±0,02хх	0,81±0,02хх
Жовток:
суха речовина,%	52,61±0,27	52,88±0,21	53,13±0, 19	53,22±0,27

Подобные документы

• Лляні кормові екстракти як компоненти комбікормів

  Дослідження хімічного, мінерального складу, мікробіологічних показників та терміну придатності лляних кормових екстрактів на основі води та сироватки. Використання лляних кормових екстрактів у виробництві кормів для сільськогосподарських тварин та птиці.
  
  статья [224,2 K], добавлен 22.02.2018
  

• Особливості різних видів відгодівлі свиней

  Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.
  
  курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011
  

• Ефективність використання передстартових комбікормів у годівлі молодняка свиней

  Вплив згодовування передстартерних комбікормів "Purina", "Селтек" і "Best-Mix" на продуктивні якості молодняку свиней. Склад і поживність передстартерних комбікормів. Аналіз продуктивних якостей підсисних поросят. Вміст мінеральних речовин в комбікормах.
  
  статья [23,3 K], добавлен 27.08.2017
  

• Аналіз і прогноз кон'юнктури ринку кормів

  Основи годівлі сільськогосподарських тварин. Загальна характеристика, класифікація, хімічний склад, види та біологічна цінність кормів, їх значення у годівлі тварин. Особливості підготовки і способи згодовування коренебульбоплодів та баштанних культур.
  
  курсовая работа [38,1 K], добавлен 07.10.2010
  

• Характеристика і властивості кальцієво-фосфорних добавок у раціонах тварин

  Потреба у кальцію та фосфору для жуйних, у моногастричних і птиці. Мінеральні кальцієво-фосфорні добавки у раціонах годівлі тварин. Вплив мінеральних речовин на функціональну продуктивність тварин. Балансування раціонів за вмістом фосфору і кальцію.
  
  курсовая работа [37,5 K], добавлен 24.11.2013
  

• Роль концентрованих кормів у забезпеченні повноцінної годівлі тварин

  Характеристика поживності різних видів концентрованих кормів. Підготовка концентрованих кормів до згодовування. Роль концентратних кормів у забезпеченні повноцінної годівлі свиней та кролів. Особливості годівлі птиці. Вплив кормів на надої корови.
  
  реферат [25,6 K], добавлен 15.05.2013
  

• Теоретичні та практичні аспекти використання білково-вітамінних мінеральних добавок у свинарстві

  Загальна характеристика та принципи розробки рецептів кормових добавок, особливості їх використання в годівлі свиней. Оцінка впливу згодовування білково-вітамінної мінеральної добавки Інтер Мікс ПВ на ріст відлучених поросят, їх наступну продуктивність.
  
  дипломная работа [90,4 K], добавлен 24.02.2012
  

• Організація і планування виробництва ячменю

  Динаміка посівних площ та урожайності сільськогосподарських культур. Наявність поголів’я тварин та їх продуктивність. Виробничий напрямок та спеціалізація виробництва. Аналіз ефективності виробництва продукції рослинництва. Організація реалізації ячменю.
  
  курсовая работа [140,6 K], добавлен 29.03.2014
  

• Стан та напрямки удосконалення бухгалтерського обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі

  Економічна діяльність сільськогосподарських підприємств. Виробничо-економічна та природно-економічна характеристика. Облік тварин на вирощіванні та відгодівлі. Сінтетичний та аналітичний облік. Порядок проведення інвентарізації та переоцінки тварин.
  
  курсовая работа [31,9 K], добавлен 03.01.2009
  

• Удосконалення технології виробництва харчових яєць шляхом введення у кормосуміш ферментних препаратів

  Перспективи розвитку птахівництва, роль ферментів в годівлі курей, особливості протеїнової, енергетичної та мінеральної годівлі. Аналіз дії ферментного препарату МЕК (мультиензимної композиції) у складі комбікорму з перевагою зерна і соняшникового шроту.
  
  дипломная работа [95,7 K], добавлен 02.11.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам