53,31±0,22^х

протеїн, %

16,64±0,14

16,63±0,12

17,02±0,14

17,12±0, 19

17,16±0,17^х

жир, %

33,96±0,12

33,98±0,29

33,92±0,34

33,91±0,25

33,94±0,28

зола, %

0,61±0,02

0,68±0,02

0,73±0,03^хх

0,77±0,02^ххх

0,75±0,02^ххх

б-токоферол, мкг/г

89,3±0,21

92,8±1,16

95,6±2,01^х

102,3±1,67^хх

103,1±1,93^хх

вітамін А, мкг/г

6,18±0,06

6,24±0,04

6,32±0,05

6,37±0,04^х

6,36±0,05^х

Шкаралупа:

вміст мінераль-них елементів, г

2,38±0,010

2,41±0,011^х

2,46±0,009^хх

2,52±0,008^хх

2,51±0,010^хх

у тому числі:

кальцію, г

1,88±0,006

1,94±0,005^хх

2,01±0,004^хх

2,12±0,006^хх

2,07±0,004^хх

фосфору, г

0,17±0,001

0,21±0,001^ххх

0,22±0,002^хх

0,21±0,001^хх

0,21±0,001^хх

Відношення кальцію до фос-фору

11,06: 1

9,24: 1

9,14: 1

10,09: 1

9,86: 1

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05; ^хх Р 0,01; ^ххх Р 0,001

Поряд з переліченими показниками у жовтку яєць курок-несучок дослідних груп збільшувалася концентрація -токоферолу і вітаміну А, а в шкаралупі - кальцію і фосфору. Причому з досліджуваних доз ПМДГЗ (3,72; 6,72; 10,72 і 12,72% за масою комбікорму) найбільш впливовими виявилися дози 6,72-12,72%.

Дослідження хімічного складу молока. Враховуючи широкий спектр поживних і біологічно активних речовин ПМД, у дослідженнях враховували її вплив на хімічний склад молока піддослідних тварин. Зокрема, в досліді на вівцематках відмічено, що в середньому за добу матки дослідних груп продукували молока на 8,4-13,5% більше, ніж контрольні аналоги (табл.18). При цьому в ньому містилося більше жиру і білка.

Таблиця 18 - Молочність і хімічний склад молока піддослідних вівцематок (n = 3; М ± m)

Показник	Групи
	1 - контрольна	дослідні
		2	3	4
Середньодобова молочність, кг	1,798±0,13	1,950±0,11	2,041±0,13	2,005±0,17
Густина молока, г/мл	1,029±0,01	1,030±0,00	1,030±0,00	1,029±0,00
В молоці міститься, %:
сухих речовин	17,78±0,96	17,64±0,23	17,58±0,27	17,75±0,12
жиру	7,80±0,31	7,86±0,90	7,90±0,72	7,98±0,36
білка	3,88±0,10	3,98±0,24	3,97±0,11	3,99±0,17
молочного цукру	5,29±0,12	5, 19±0,09	5,27±0,14	5,22±0,17
золи	0,80±0,05	0,78±0,03	0,77±0,02	0,80±0,04
кальцію	0,210±0,01	0,212±0,01	0,220±0,02	0,214±0,01
фосфору	0,120±0,01	0,124±0,01	0,126±0,01	0,129±0,00
натрію	0,038±0,001	0,039±0,001	0,040±0,001	0,040±0,001
калію	0,141±0,01	0,151±0,01	0,155±0,01	0,149±0,01
сірки	0,039±0,00	0,039±0,00	0,040±0,00	0,038±0,00
магнію	0,091±0,01	0,089±0,01	0,096±0,01	0,093±0,01
Мікроелементів, мг/кг:
міді	0,830±0,02	0,935±0,005хх	0,996±0,01ххх	0,891±0,05
цинку	6,26±0,18	6,93±0,09х	7,83±0,05ххх	6,96±0,16х
заліза	1,178±0,07	1,405±0,08	2,017±0,06ххх	2, 201±0,09ххх
марганцю	0,116±0,005	0,155±0,01	0, 198±0,01ххх	0, 197±0,01ххх
йоду	0,022±0,006	0,034±0,007	0,039±0,01х	0,038±0,002х
кобальту	0,041±0,001	0,051±0,002ххх	0,058±0,001ххх	0,055±0,001хх

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05; ^хх Р 0,01; ^ххх Р 0,001

Так, якщо в молоці контрольних маток вміст жиру становив 7,80%, то в молоці маток 2-ї групи його було на 0,06; 3-ї дослідної - на 0,10 і 4-ї дослідної - на 0,18% більше. Те ж саме відноситься і до вмісту білка, якого в молоці маток 2, 3 і 4-ї дослідних груп порівняно з контролем було на 0,10; 0,09 і 0,11% більше. Щоправда, міжгрупова різниця за цими показниками була статистично недостовірною.

А за вмістом молочного цукру, золи і сірки молоко маток дослідних і контрольної груп практично не відрізнялося.

Водночас відмічено збільшення вмісту в молоці маток дослідних груп мікроелементів: цинку - на 1,0-11,2% (Р0,01), заліза - 19,3-86,8% (Р0,001), марганцю - 33,6-70,7 (Р0,001), йоду - 54,5-77,3% (Р0,001), кобальту - 24,4-41,5% (Р0,001). Щодо вмісту в молоці маток дослідних груп макроелементів, то тут мала місце лише тенденція до підвищення концентрації кальцію, фосфору, натрію і магнію.

У науково-господарському досліді на коровах згодовування ПМДГЗ сприяло підвищенню вмісту в молоці жиру (на 0,05-0, 20%) і білка (на 0,04-0,10%).

Отже, наведені дані свідчать про позитивний вплив добавок не тільки на продуктивність тварин, а й на якість їх продукції.

Гематологічні показники піддослідних тварин. Для більш глибокої і детальної оцінки фізіолого-біохімічного стану піддослідних тварин у кожному науково-господарському досліді вивчали цілий ряд показників крові. Загалом слід відзначити, що усі вони як у контрольних, так і у дослідних тварин не виходили за межі фізіологічної норми.

Проте у більшості експериментів згодовування комбікорму з вмістом ПМДГЗ чи ПМДОЗ сприяло підвищенню концентрації гемоглобіну в крові тварин дослідних груп порівняно з контролем (табл. 19, 20).

Таблиця 19 - Гематологічні показники піддослідних телят (n = 3; М ± m)

Показник	Групи
	1-контрольна	дослідні
		2	3
Гемоглобін, г/л	112,3±2,3	118,6±1,4	121,5±2,1 х
Еритроцити, 1012/л	8,53±0,25	8,81±0,12	9,15±0,09 х
Лейкоцити, 1009/л	6,75±0,05	6,64±0,17	6,71±0,07
Загальний білок, г/л	70,8±0,8	74,3±0,9 х	77,4±1,2 хх
Альбуміни, г/л	32,5±1,2	34,7±1,3	36,5±2,0
б-глобуліни, г/л	11,7±0,3	12,5±0,2	13,8±0,17 хх
в-глобуліни, г/л	8,9±0,2	8,5±0,4	8,6±0, 19
г-глобуліни, г/л	17,7±0,13	18,6±0,17	18,5±0,4
Неорганічний фосфор, ммоль/л	2,1±0,05	2,12±0,04	2,09±0,03
Кальцій, ммоль/л	2,7±0,03	2,78±0,04	2,86±0,05х
Натрій, ммоль/л	138,8±1,4	142,2±1,8	145,3±1,5 х
Калій, ммоль/л	2,23±0,04	2,29±0,03	2,25±0,02
Каталаза, од. Н2О2	3,29±0,02	3,61±0,01хх	3,78±0,02хх
Пероксидаза, сек	2,73±0,03	2,60±0,14ххх	2,08±0,04ххх

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05; ^хх Р 0,01; ^ххх Р 0,001

Щоправда, різниця за цим показником у різних статевовікових груп тварин була неоднаковою. Якщо у підсисних свиноматок вона становила 3,5-14%, поросят-сисунів - 3,9-14%, то у кнурів-плідників - 1,8-3,9%, телят - 5,6-8,2% і вівцематок - 0,2-4,1%.

Таблиця 20 - Гематологічні показники піддослідних поросят-сисунів (n = 3; М ± m)

Показник	Групи
	1-контрольна	дослідні
		2	3
Гемоглобін, г/л	76,31,3	87,01,4 х	79,31,2
Еритроцити, 1012/л	8,130,24	8,220,26	8,490, 19
Лейкоцити, 1009/л	15,070,36	15,100,14	15,320,17
Загальний білок, г/л	76,61,3	78,91,4	80,71,9
Альбуміни, г/л	14,30,6	22,40,74 хх	21,20,62 хх
б-глобуліни, г/л	25,81,3	15,21,2	21,10,76
в-глобуліни, г/л	18,20, 19	21,60,18	19,00,23
г-глобуліни, г/л	18,40,17	19,70,18 х	19,50,16 х
Резервна лужність, об% СО2	51,2 2,4	52,41,4	53,21,7
Неорганічний фосфор, ммоль/л	2,360,04	2,560,03	2,590,05
Кальцій, ммоль/л	2,530,06	2,650,05	2,570,09
Цукор, ммоль/л	1,880,05	2,050,02 хх	2, 200,19 хх
Каталаза, од. Н2О2	8,790,15	9,490,16 хх	9,270,08 х
Пероксидаза, сек	25,00,15	23,670,29 х	20,330,16хх

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05; ^хх Р 0,01

Аналогічна картина характерна і для вмісту еритроцитів у крові піддослідних тварин. У тварин дослідних груп цей показник був дещо вищим, ніж у контрольних.

Майже в усіх експериментах у сироватці крові тварин дослідних груп порівняно з контрольними аналогами відмічена тенденція збільшення концентрації загального білка, що узгоджується з даними балансу азоту у фізіологічних дослідженнях і свідчить про достатній рівень енергетичного і протеїнового забезпечення раціонів.

Серед фракцій білка у сироватці крові тварин дослідних груп переважали глобуліни, а серед них -глобуліни, які приймають участь в імунних реакціях організму і підвищують його резистентність.

Досліджувані дози ПМДГЗ сприяли підвищенню концентрації мінеральних елементів (кальцію, фосфору, натрію, калію, сірки, заліза, міді) у сироватці крові тварин дослідних груп, що цілком узгоджується з даними обміну цих елементів, отриманих у балансових дослідах.

Згодовування тваринам ПМДГЗ позитивно впливало на каталазну і пероксидазну активність крові, яка у тварин дослідних груп була вищою, ніж у контролі на 7,2-13,9 %, що, очевидно, сприяло прискореному протіканню окисно-відновних реакцій в організмі та підвищувало його резистентність.

Рубцевий метаболізм. Як відомо, ефективність використання кормів тваринами, зокрема жуйними, залежить від характеру рубцевого метаболізму. При згодовуванні дійним коровам і підсисним вівцематкам комбікормів з різними дозами ПМДГЗ величина рН їх рубцевої рідини зміщувалась у лужний бік, що сприяло кращому розвитку і життєдіяльності мікроорганізмів у вмістимому рубця (табл.21, 22).

Таблиця 21 - Показники рубцевої рідини у піддослідних корів (n = 3; М ± m)

Показник	Групи
	1-конт- рольна	дослідні
		2	3	4	5
рН	6,98±0,16	6,96±0, 20	7,07±0,18	7,22±0,16	7,14±0,14
Загальний азот, ммоль/л	89,96±0,7	91,39±0,9	92,82±0,6х	92,1±0,5	90,68±0,8
Аміачний азот, ммоль/л	11,0±0,18	10,97±0, 20	11,90±0,18х	12,65±0,16хх	12,36±0,14хх
Леткі жирні кислоти, ммоль/л	79,1±0,7	79,3±1,2	80,7±0,8	81,2±0,9	80,2±1,4
Загальна кількість інфузорії, 106/л	376±14	368±18	389±14	427±11х	413±27

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05; ^хх Р 0,01

Зокрема, концентрація інфузорій у рубцевій рідині тварин окремих дослідних груп зростала на 13-105·10⁶/л. Такий напрям бродильних процесів у рубці тварин дослідних груп, очевидно, зумовлював кращу перетравність і використання поживних речовин кормів раціонів. Про це також свідчить концентрація летких жирних кислот у рубцевій рідині як корів, так і вівцематок. Під впливом згодовування ПМДГЗ цей показник у дослідних тварин однозначно був вищим за контроль. Наприклад, у рубцевій рідині корів контрольної групи містилось ЛЖК 79,1 ммоль/л, а у дослідних - 79,3-81,2 ммоль/л, відповідно у контрольних вівцематок - 63,6 ммоль/л і дослідних - 65,2-71,2 ммоль/л. Якщо врахувати, що до складу ЛЖК відносяться оцтова, пропіонова і масляна кислоти, то можна констатувати, що на підвищення жирності молока у корів і вівцематок дослідних груп позитивний вплив справив саме цей фактор.

Таблиця 22 - Показники рубцевої рідини у лактуючих маток (М ± m; n = 3)

Показник	Групи
	1-конт-рольна	дослідні
		2	3	4
рН	7,3±0, 19	7,4±0,08	7,3±0,02	7,4±0,07
Загальний азот, ммоль/л	94,25±1,4	90,68±1,3	82,1±2,5х	80,7±2,7х
Аміачний азот, ммоль/л	11,58±0,7	10,76±0,9	10,2±0,2	10,2±0,1
Залишковий азот, ммоль/л	40,0±1,6	35,3±1,3	25,8±2,1хх	22,6±0,7хх
Леткі жирні кислоти, ммоль/л	63,6±0,9	65,2±1,3	69,8±0,8 хх	71,2±1,3 хх
Загальна кількість інфузорій, 106/л	1040±15	1005±18	1030±21	1145±22 х

Вірогідність різниці: ^х Р 0,05; ^хх Р 0,01

Щодо вмісту у рубцевій рідині загального азоту, то ми не відмітили однозначного впливу досліджуваного фактора на цей показник у корів і вівцематок дослідних груп. Зокрема, у корів дослідних груп порівняно з контрольними він був дещо вищим - 91,39-92,82 проти 89,96 ммоль/л, а у вівцематок, навпаки, нижчим - 80,7-90,68 проти 94,2 ммоль/л у контролі. Це явище ми схильні пояснити видовими відмінностями протікання рубцевого метаболізму у корів і вівцематок. При цьому, очевидно, всмоктування загального азоту із рубця в кров у овець протікало інтенсивніше, ніж у корів. Аналогічна картина характерна і для концентрації у рубцевій рідині аміачного азоту.

Економічна ефективність результатів досліджень. Відомо, що будь-які наукові розробки і пропозиції не можуть бути запропоновані виробництву без їх економічної оцінки. Оскільки у наших дослідженнях економічна ефективність залежала від рівня вартості окремих інгредієнтів комбікормів, можна зазначити, що вартість 1 т ПМДГЗ порівняно з вартістю 1 т гороху нижча у 2,4-2,5 раза (100 грн. проти 238-246 грн. /т), пшениці - у 2 рази (100 грн. проти 200 грн. /т), ячменю - у 2,1-2,25 раза (100 грн. проти 210-225 грн. /т) і вітамінно-мінерального преміксу - у 8-20 разів (100 грн. проти 815-2000 грн. /т) (табл. 23).

Якщо до цього додати, що ПМДГЗ є природним комплекснозбалансованим кормовим засобом, для виробництва якого не потрібні високородючі грунти, то цього достатньо для того, щоб підкреслити економічну доцільність його застосування у тваринництві.

Таблиця 23 - Економічна ефективність використання ПМДГЗ в комбікормі для курок-несучок

Показник	Групи
	1-конт-рольна	дослідні
		2	3	4	5
Середня чисельність курок-несучок в групі, голів	392	396	395	399	395
Згодовано комбікорму всього, кг	4147	4189	4179	4221	4179
У тому числі: гороху, кг	829,4	712,1	585,1	422,1	334,3
ПМДГЗ, кг	-	155,8	280,8	452,5	531,6
кухонної солі, кг	30,0	-	-	-	-
Вартість 1 т, грн.: гороху	246	246	246	246	246
ПМДГЗ	-	100	100	100	100
кухонної солі	100	-	-	-	-
комбікорму	268,00	264,34	259,96	254,12	251, 20
до контролю, грн.	-	-3,66	-8,04	-13,88	-16,80
Вартість згодованого: гороху, грн.	203,93	175,15	143,91	103,81	82,16
ПМДГЗ, грн.	-	15,58	28,08	45,25	53,16
кухонної солі, грн.	3,00	-	-	-	-
Вартість комбікорму, згодо-ваного куркам-несучкам, грн.	1111,4	1107,32	1086,37	1072,64	1049,76
до контролю, грн.	-	-4,08	-25,03	-38,76	-61,64
Отримано яєць за дослід, шт.	24595	25976	26855	28688	27492
Собівартість отриманих яєць, грн.	2947,4	2943,32	2922,37	2908,64	2885,76
Реалізаційна вартість 10 шт. яєць, грн.	1,60	1,60	1,60	1,60	1,60
Реалізаційна вартість отриманих яєць, грн.	3935,2	4156,16	4296,80	4590,08	4398,72
Прибуток всього, грн.	987,80	1212,84	1374,43	1681,44	1512,96
до контролю: грн.	-	+225,04	+386,63	+693,64	+525,16
Прибуток у розрахунку на 1 голову, грн.	2,52	3,06	3,48	4,21	3,83
У % до контролю	100	121,42	138,09	167,06	151,98
Рентабельність, %	33,5	41,21	47,03	57,81	52,43

Економічна вигідність використання ПМДГЗ мала б місце навіть тоді, коли б при згодовуванні її у складі комбікорму тварини дослідних груп за продуктивністю не поступалися перед контролем. Проте, як згадувалось вище, дослідні тварини, залежно від дози ПМДГЗ, переважали контрольних аналогів за продуктивністю, відтворювальною здатністю і якістю продукції. Це є ще одним із аргументів на користь ПМДГЗ.

Що стосується більш поглибленої економічної оцінки використання ПМДГЗ, то слід відзначити, що залежно від дози введення її у комбікорм вартість однієї тонни його зменшувалась від 3,00 грн. (комбікорм для ремонтного молодняку курей) до 47,25 грн. (комбікорм для ягнят).

Ще більша різниця у вартості 1 т контрольного і дослідних комбікормів відмічена при введенні в них опрісненої добавки (ПМДОЗ). Незважаючи на те, що опріснення гіпергалинного зоофітопланктону здорожчувало кожну тонну ПМДОЗ на 20 грн., включення її у комбікорми для молодняку свиней на відгодівлі у дозах 15-21% зменшувало вартість 1 тонни комбікорму їх порівняно з контрольним від 13,50 до 36,6 грн. Причому здешевлення комбікорму було більш помітним тоді, коли за рахунок введення ПМДГЗ чи ПМДОЗ із нього вилучали вітамінно-мінеральний премікс.

Здешевлення комбікормів за рахунок введення ПМДГЗ чи ПМДОЗ та підвищення продуктивності тварин при їх згодовуванні зумовлювало зменшення собівартості продукції, внаслідок чого прибуток у розрахунку на одну голову в дослідних групах тварин зростав порівняно з контролем від 27,5-40,13% (у досліді на відгодівельному молодняку свиней при згодовуванні ПМДОЗ) до 21,42-67,06% (у досліді на курках-несучках).

До вагомих переваг досліджуваної протеїново-мінеральної добавки слід віднести й те, що за рахунок введення її в комбікорми можна зекономити на кожній тонні комбікорму від 30 до 200 кг зернових компонентів (ячмінь, пшениця, горох), від 5 до 10 кг кухонної солі та до 10 кг вітамінно-мінерального преміксу. При цьому відпадає потреба у засобах транспортування ПМД, складських приміщеннях для їх зберігання та необхідності обладнання ліній для подрібнення, дозування і внесення у комбікорм. Все це зумовлює економічну вигідність застосування ПМД.

Виробнича перевірка результатів досліджень. Результати науково-господарських експериментів апробовані у 8-ми виробничих дослідах на свиноматках і поросятах, курках-несучках, лактуючих коровах і телятах, вівцематках і ягнятах та відгодівельному поголів'ї свиней. При цьому виробничій перевірці підлягали ті дози ПМДГЗ і ПМДОЗ, при введенні яких у комбікорм отримані найвищі показники продуктивності тварин та економічної ефективності.

У результаті відмічено, що основні параметри співпали з даними виробничої апробації. Зокрема, у виробничому досліді на відгодовуваних свинях введення у комбікорм 21% ПМДОЗ замість 20% ячменю і 1% преміксу, зумовило підвищення середньодобового приросту тварин до 642 г, що вище, ніж у контролі на 38 г, або 6,3% (Р0,001).

У досліді на поголів'ї курок-несучок (2000 гол.) заміна в комбікормі 10% гороху і 0,72% кухонної солі на еквівалентну кількість ПМДГЗ сприяла підвищенню несучості курок на 5,7% і маси яйця на 0,8 г (Р0,01) та зменшенню вартості 1 т комбікорму на 20,9 грн.

При згодовуванні в складі комбікорму 10% ПМДГЗ замість 9% гороху і 1% кухонної солі середньодобовий надій 4% -ного молока у корів зростав на 1,3кг, або 11,4% порівняно з контролем, а 1 т комбікорму була дешевшою на 33,5 грн.

У виробничому досліді на кітних та підсисних вівцематках при згодовуванні у складі комбікорму 20% ПМДГЗ замість 18% ячменю, 1% кухонної солі і 1% вітамінно-мінерального преміксу настриг митої вовни у маток збільшився на 140 г, або 5,4%, середньодобовий приріст живої маси ягнят - на 5,7% (Р0,05), а вартість 1 т комбікорму зменшилась на 48,76 грн.

Отже, на основі результатів комплексних зоотехнічних, фізіолого-біохімічних, економічних досліджень можна зробити відповідні висновки.

Висновки

1. Теоретично і експериментально обгрунтовано доцільність виробництва нетрадиційного кормового засобу із гіпергалинного зоофітопланктону і використання його як протеїново-мінеральної добавки у годівлі тварин. Введення до складу комбікормів протеїново-мінеральної добавки із зоофітопланктону підвищує їх біологічну цінність, позитивно впливає на ріст молодняку тварин, продуктивність та відтворні функції маточного поголів'я, сприяє поліпшенню якості одержуваної продукції, дозволяє зменшити частину зерна і преміксів у комбікормах та покращати екологічний стан прибережної зони гіпергалинних акваторій.

2. Доцільність використання у годівлі жуйних і моногастричних сільськогосподарських тварин ПМДГЗ зумовлена високим вмістом у ній сирого протеїну (184-233 г/кг) з повноцінним складом незамінних амінокислот, ненасичених жирних кислот, макро - і мікроелементів, вітамінів та інших неідентифікованих факторів живлення.

3. Згодовування свиням ПМДГЗ у складі комбікормів зумовлює збільшення живої маси у поросних свиноматок (до 12%), молочності у підсисних свиноматок (до 19%) та підвищення інтенсивності росту їх поросят (до 17%).

4. Заміна 2-11% (за масою) гороху і 1% кухонної солі у складі комбікормів на еквівалентну кількість ПМДГЗ сприяє підвищенню середньодобового надою молока у корів на 3,6-9,9% та вмісту жиру в молоці на 0,05-0, 20%.

5. Додавання до комбікорму 10-21% ПМДГЗ замість 9-18% ячменю, 1% кухонної солі та 1% вітамінно-мінерального преміксу підвищує заплідненість вівцематок на 6,7%, вихід ділових ягнят на 10-17%, настриг вовни у митому волокні та міцність вовнових волокон.

6. Використання комбікормів з вмістом 3,72-12,72% ПМДГЗ у годівлі птиці достовірно збільшує до 10% несучість курок, покращує морфологічні, фізико-хімічні, інкубаційні якості яєць та зменшує витрати кормів на яєчну продукцію.

7. Введення в комбікорми для плідників 3,72-21% ПМДГЗ достовірно поліпшує кількісні та якісні показники спермопродукції плідників, зокрема збільшує об'єм еякуляту - на 7,1-20,7%, концентрацію сперматозоїдів - на 4,7-16,2%, їх загальну кількість - на 24,2-34,2%, активність - на 3,1-18,7% та запліднювальну здатність сперми (баранів-плідників).

8. Комбікорми для ростучого молодняку із вмістом 5,3-20,5% ПМДГЗ у складі раціонів достовірно підвищують середньодобові прирости живої маси поросят до 9%, телят - до 11% і ягнят - до 8%, покращують ріст вовни у ягнят при одночасному зменшенні витрат кормів. У курчат і молодняку курей до 140-денного віку інтенсивність росту порівняно з контролем зростає до 8%, а збереженість - на 2-3%.

9. Для підвищення дози введення до комбікорму ПМДГЗ з метою заміни 15-20% зернових компонентів і 1% вітамінно-мінерального преміксу при відгодівлі свиней доцільно здійснювати опріснення гіпергалинного зоофітопланктону за розробленою технологією і на його основі виробляти протеїново-мінеральну добавку з опрісненого зоофітопланктону (ПМДОЗ).

10. Згодовування молодняку свиней на відгодівлі комбікорму з вмістом 16 і 21% ПМДОЗ зумовлює достовірне збільшення середньодобових приростів живої маси тварин на 4,9-6,7%, зменшує витрати кормів на продукцію - на 11,4-12,9%, а також підвищує забійну масу, забійний вихід та зростання вмісту м'яса у туші.

11. Заміна в комбікормах зернових компонентів і вітамінно-мінеральних преміксів на ПМДГЗ або ПМДОЗ в досліджуваних дозах у тварин не впливає негативно на показники рубцевого метаболізму, перетравність сухої і органічної речовини, у тому числі сирого протеїну, жиру, клітковини і БЕР, та балансу азоту.

12. При згодовуванні у складі комбікормів протеїново-мінеральної добавки як з гіпергалинного, так і з опрісненого зоофітопланктону у тварин покращується обмін кальцію, фосфору, сірки, заліза, міді, цинку, марганцю, кобальту та йоду.

13. Введення до комбікорму 2,3-21,0% ПМДГЗ позитивно впливає на білковий, вуглеводно-жировий і мінеральний обміни та ферментативну активність організму тварин. Зокрема, збільшується концентрація в крові гемоглобіну, еритроцитів, загального білка, ЛЖК, кальцію, неорганічного фосфору та вітаміну Е, а також зростає пероксидазна і каталазна активність крові.

14. Використання природної протеїново-мінеральної добавки з гіпергалинного зоофітопланктону є економічно вигідним, оскільки вона порівняно з іншими компонентами комбікормів дешевша у 2-10 разів, що дозволяє на кожній тонні комбікорму за рахунок введення ПМДГЗ або ПМДОЗ зекономити від 30 до 210 кг зернових компонентів (пшениці, ячменю, гороху), 3-10 кг кухонної солі та 10 кг вітамінно-мінерального преміксу, внаслідок чого знижується на 3,0 - 36,6 грн. собівартість однієї тонни комбікорму і зростає на 4,4-57,8% рентабельність виробництва продукції тваринництва залежно від виду і статевовікової групи тварин.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою підвищення біологічної цінності, економії зернових компонентів (пшениця, ячмінь), кухонної солі і вітамінно-мінеральних преміксів та здешевлення комбікормів для поросних і підсисних свиноматок і поросят-сисунів використовувати у якості місцевих сировинних ресурсів протеїново-мінеральну добавку із гіпергалинного зоофітопланктону в дозах 4,0-8,0% (за масою).

2. Для збільшення дози введення ПМДГЗ до 15-21% (за масою) в комбікорми відгодовуваних свиней здійснювати опріснення гіпергалинного зоофітопланктону і готувати з нього ПМДОЗ, що дозволить зменшити собівартість однієї тонни комбікорму на 14-36,6 грн.

3. Використовувати ПМДГЗ в комбікормах для курок-несучок та ремонтного молодняку курей у дозах 3-12 та 3-6% (за масою) відповідно, замінюючи при цьому частку гороху або пшениці та кухонну сіль і премікс.

4. У комбікорми для лактуючих корів та телят включати ПМДГЗ відповідно у дозах 3-12 та 6-12% (за масою) замість частки гороху, ячменю та кухонної солі.

5. Вводити у комбікорми для кітних і підсисних вівцематок та ягнят ПМДГЗ у дозах 10-20% (за масою) замість 9-18% зернових компонентів, 0,5-1% кухонної солі та 1% преміксу.

6. Для підвищення спермопродукції плідників використовувати в складі комбікормів ПМДГЗ у дозах (% за масою): 5,3-7,8 - для кнурів; 10 - бугаїв та 11-21 - для баранів, вилучаючи з них еквівалентну кількість пшениці, гороху або ячменю та кухонну сіль і премікс.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях

1. Сивик Т.Л. Гіпергалинна аквакультура - новий кормовий засіб для сільськогосподарської птиці // Тваринництво України. - 1998. - № 10. - С.27-28.

2. Дьяченко Л.С., Сивик Т.Л. Гіпергалинна аквакультура в раціонах корів // Тваринництво України. - 1998. - № 3. - С.24-25.

(Особистий внесок здобувача полягає у проведенні досліду, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

3. Сивик Т.Л. Доцільність використання гіпергалинної аквакультури в годівлі сільськогосподарських тварин // Пропозиція. - Київ. - 1997. - №12. - С.34.

4. Дьяченко Л.С., Сывык Т.Л. Эффективность скармливания коровам гипергалинной аквакультуры // Збірник наукових праць Луганського сільськогосподарського інституту. - Луганськ. - 1998. - №2 (7). - С.68-71.

(Особистий внесок здобувача полягає у проведенні досліду, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

5. Сивик Т.Л. Доцільність використання гіпергалинної аквакультури в комбікормах для овець // Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Вівчарство". - К.: Аграрна наука. - 1998. - Вип.30. - С.127-131.

6. Сивик Т.Л. Вплив гіпергалинної аквакультури на продуктивність і фізіолого-біохімічний стан молочних корів // Вісник Білоцерківського ДАУ. - Біла Церква. - 1999. - Вип.8 (Ч ІІ). - С.167-172.

7. Дьяченко Л.С., Сывык Т.Л. Нетрадиционная добавка для свиней // Кормопроизводство. - М. - 1998. - №8. - С.32-34.

(Особистий внесок здобувача полягає у проведенні досліду, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

8. Сывык Т.Л. Стимулирующее действие ГАК на воспроизводительные способности баранов // Збірник наукових праць Луганського ДАУ. - Луганськ. - 1999. - №4 (12). - С.152-156.

9. Сывык Т.Л. Гипергалинная аквакультура в комбикормах для сельскохозяйственных животных // Збірник наукових праць Луганського ДАУ. - Луганськ. - 1999. - №5 (14). - С. 202-208.

10. Сывык Т.Л., Дьяченко Л.С. Продуктивность и физиолого-биохимическое состояние коров при скармливании гипергалинной аквакультуры // Молочное и мясное скотоводство. - М. - 1998. - №4.

(Особистий внесок здобувача полягає у постановці завдання, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

11. Сывык Т.Л. Аквакультура в комбикормах для животных и птиц // Комбикорма, М. - 1999. - №7. - С.38-39.

12. Сивик Т.Л., Дяченко Л.С. Роль місцевих сировинних ресурсів в енергозберігаючих технологіях виробництва кормів для корів // Науково-технічний бюллетень Інституту тваринництва УААН. - Харків. - 2000. - №78. - С.25-28.

(Особистий внесок здобувача полягає у проведенні досліду, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

13. Сивик Т.Л. Нетрадиційні кормові засоби в комбікормах для сільськогосподарських тварин // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів. - 1999. - Вип.3 (Ч ІІ). - С.84-86.

14. Сивик Т.Л. Вплив згодовування гіпергалинної аквакультури на відтворювальну здатність бугаїв-плідників // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К. - 2000. - Вип.22. - С.151-154.

15. Сивик Т.Л. Ріст і розвиток поросят-сисунів при згодовуванні природнозбалансованої ПМДА // Збірник робіт Луганського ДАУ. - Луганськ. - 2000. - №6 (15). - С.166-168.

16. Сивик Т.Л. Резерви зменшення витрат зерна на кормові цілі // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва УААН. - Харків. - 2000. - №77. - С.89-91.

17. Сивик Т.Л. Протеїно-мінеральна добавка із гіпергалинної аквакультури в раціонах свиноматок // Збірник робіт Луганського ДАУ. - Луганськ. - 2001. - №7 (19). - С.145-149.

18. Сивик Т.Л. Якість спермопродукції і фізіолого-біохімічний стан кнурів-плідників при згодовуванні гіпергалинної аквакультури // Вісник Сумського ДАУ. - Суми. - 2001. - Вип.5. - С. 198-201.

19. Сивик Т.Л. Ефективність використання протеїново-мінеральної добавки із гіпергалинного зоофітопланктону в годівлі вівцематок // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 2002. - Вип.21. - С.81-86.

20. Сивик Т.Л. Ефективність введення протеїново-мінеральної добавки із гіпергалинного зоофітопланктону в склад комбікормів для ремонтного молодняка курей // Збірник робіт Луганського ДАУ. - Луганськ. - 2002. - №18 (30). - С.140-142.

21. Сивик Т.Л. Ефективність введення опрісненої протеїново-мінеральної добавки із гіпергалинного зоофітопланктону в комбікорми для свиней на відгодівлі // Вісник аграрної науки. - 2002. - №8. - С.35-38.

22. Сивик Т.Л. Вплив протеїново-мінеральної добавки із гіпергалинного зоофітопланктону на відтворювальні функції вівцематок // Вісник Білоцерківського ДАУ. - Біла Церква. - 2002. - Вип.22. - С.134-137.

23. Сивик Т.Л. Вплив згодовування природної добавки на ріст і розвиток ягнят // Вісник Сумського ДАУ. - Суми. - 2002. - Вип.6. - С.523-527.

24. Сивик Т.Л. Продуктивність і обмін речовин у телят при згодовуванні гіпергалинного зоофітопланктону // Збірник робіт Луганського ДАУ. - Луганськ. - 2003. - №19. - С.132-135.

Патенти

25. Патент №10557 України, А 23 К1/00. Комбікорм для сільськогосподарської птиці / Казначеєв Л.В., Сивик Т. Л, Дьяченко Л.С., Красильников В.Д. - Опубл.25.12.96. - Бюл. №4.

26. Патент №10556 України, А 23 К1/00. Комбікорм для свиней / КазначеєвЛ.В., Дьяченко Л.С., Красильников В.Д., Сивик Т.Л. - Опубл.25.12.96. - Бюл. №4.

27. Патент №10546 України, А 23 К1/00. Комбікорм для корів / Мусієнко Ю.С., Дьяченко Л.С., Сивик Т.Л., Казначеєв Л.В., Красильников В.Д., Сахно О.В. - Опубл.25.12.96. - Бюл. №4.

28. Патент №41449 України, А 23 К1/00 Комбікорм для баранів-плідників/ Сивик Т.Л., Шинкаренко І.С., Дьяченко Л.С. - Опубл.17.09.2001. - Бюл. №8.

Публікації у наукових виданнях

29. Сывык Т.Л., Дьяченко Л.С. Гипергалинная аквакультура - эффективный заменитель зерна в комбикорме для овец // Овцы, козы, шерстяное дело. - М. - 1998. - №4. - С.24-27.

(Особистий внесок здобувача полягає у проведенні досліду, зборі експериментальних і літературних даних, їх аналізі та написанні роботи).

30. Сывык Т.Л. Воспроизводительная способность баранов при скармливании аквакультуры // Овцы, козы, шерстяное дело. - М. - 2001. - №1. - С.42-45.

31. Методичні рекомендації з використання протеїново-мінеральної добавки із гіпергалинного зоофітопланктону (ПМДГЗ) в годівлі сільськогосподарських тварин / Ібатуллін І.І., Сивик Т.Л., Сивик А. Є. - К. - 2003. - 27с.

Матеріали і тези конференцій

32. Сивик Т.Л. Нові замінники зерна в комбікормах для великої рогатої худоби і свиней // Тези доповідей І міжн. конференції "Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах". - Вінниця, 1995. - С.67.

33. Сивик Т.Л., Дьяченко Л.С. Вплив згодовування протеїново-мінеральної добавки із гіпергалинної аквакультури на продуктивність свиней // Тези доповідей міжн. наук. - практ. конф. "Шляхи підвищення виробництва та поліпшення якості свинини". - Харків, 1996. - С.96.

34. Сивик Т.Л., Приліпко Т.М. Вплив згодовування гіпергалинної аквакультури на продуктивність овець // Матеріали міжн. конф. "Розвиток наукової спадщини академіка М.Ф. Іванова щодо породоутворення та селекції сільськогосподарських тварин"/ Інститут тваринництва степових районів "Асканія-Нова". - К.: Асоціація "Україна", 1996. - С.144.

35. Сывык Т.Л. Эффективность включения гипергалинной аквакультуры в комбикорма для свиней // Сб. тез. докл. на межд. науч. - практ. конф.15-16 мая 2001 г, СКНИИЖ/Куб ГАУ - Краснодар, 2001. - С.217-218.

36. Ібатуллін І.І., Сивик Т.Л. Продуктивність сільськогосподарських тварин при згодовуванні протеїново-мінеральної добавки із гіпергалинного зоофітопланктону // Збірка матеріалів І міжн. наук. - практ. конф. "Стан та перспективи розвитку комбікормового виробництва України". - Київ, 3-5 березня 2003 р. - С.54-61.

37.Сивик Т.Л. Експериментальне обгрунтування ефективності використання в годівлі сільськогосподарських тварин протеїново-мінеральної добавки із гіпергалинного зоофітопланктону. - Рукопис.

Анотоція

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Національний аграрний університет, Київ, 2003.

У дисертації викладено теоретичний і експериментальний матеріал з використання у складі комбікормів для свиней, курей, великої рогатої худоби і овець різних доз протеїново-мінеральної добавки з гіпергалинного зоофітопланктону (ПМДГЗ) Приазовя. Поглиблено вивчено амінокислотний, жирнокислотний, вітамінний і мінеральний склад ПМДГЗ, визначено її загальну енергетичну поживність у вівсяних кормових одиницях і обмінній енергії. Досліджено можливість заміни у складі комбікормів для сільськогосподарських тварин різних видів і статевовікових груп зернових (пшениця, ячмінь) і зернобобових (горох) компонентів, кухонної солі і вітамінно-мінеральних преміксів на 3 - 21% (за масою комбікорму) ПМДГЗ.

Експериментально обгрунтована доцільність і ефективність використання при вирощуванні і відгодівлі свиней протеїново-мінеральної добавки з опрісненого зоофітопланктону (ПМДОЗ) та розроблено технологію її приготування.

Запропоновано з метою підвищення біологічної цінності, економії зернових компонентів, кухонної солі і вітамінно-мінеральних преміксів та здешевлення комбікормів використовувати в якості місцевих сировинних ресурсів протеїново-мінеральну добавку з гіпергалинного зоофітопланктону в дозах від 3 до 21% з урахуванням виду і статевовікової групи тварин.

Ключові слова: комбікорм, протеїново-мінеральна добавка з гіпергалинного (опрісненого) зоофітопланктону, раціон, дози, свині, кури, велика рогата худоба, вівці, продуктивність, ефективність.

Сывык Т.Л. Экспериментальное обоснование эффективности использования в кормлении сельскохозяйственных животных протеиново-минеральной добавки из гипергалинного зоофитопланктона. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Национальный аграрный университет, Киев, 2003.

В диссертации изложен теоретический и экспериментальный материал по использованию в составе комбикормов для свиней, птицы, крупного рогатого скота и овец разных доз протеиново-минеральной добавки из гипергалинного зоофитопланктона (ПМДГЗ) Приазовья.

Многолетними исследованиями химического состава ПМДГЗ установлено, что в ней содержится в среднем 66% органического вещества, которое представлено в основном безазотистыми экстрактивными веществами (37,6%) и сырым протеином (21,3%). Содержание незаменимых аминокислот в добавке составляет 89,6 г, или 42,1% от общего количества сырого протеина.

ПМДГЗ характеризуется широким спектром содержания жирных кислот, витаминов А, Е, В₁, В₆, В₁₂, макро - и микроэлементов, особенно железа, кобальта и йода. Наряду с этим характерной особенностью добавки является содержание в ней повышенного количества поваренной соли - 9,0-14,7%, что, с одной стороны, является консервирующим фактором, а с другой - служит источником натрия и хлора в комбикормах и рационах животных. Общая энергетическая питательность ПМДГЗ составляет 0,78 корм. ед. или 7,40-8,59 МДж обменной энергии.

В 13-ти научно-хозяйственных опытах на животных установлена возможность и целесообразность использования ПМДГЗ для повышения биологической ценности комбикормов и замены в них злаковых (пшеница, ячмень) и зернобобовых (горох) компонентов, а также поваренной соли и витаминно-минеральных премиксов. Так, растущий молодняк животных, в частности поросята-сосуны, при введении в их комбикорм 5,3 и 7,8% ПМДГЗ вместо 5,0 и 7,5% пшеницы и 0,3% поваренной соли по среднесуточным приростам живой массы превышали контрольных аналогов на 7,3-9,4%; ремонтный молодняк кур в возрасте 1 - 21 нед. (при замене в комбикорме 3 и 6% пшеницы на ПМДГЗ) - на 4,2-7,3%; телята - молочники (при замене в комбикорме 5,5 и 11,5% ячменя и 0,5% поваренной соли) - на 7,6 - 10,8% и ягнята-сосуны (при замене в комбикорме 9; 14 и 19% ячменя, 0,5% поваренной соли и 1% премикса) - на 4,3-8,1%. На откормочном молодняке свиней отмечено также положительное влияние замены в комбикорме 15-20% ячменя и 1% витаминно-минерального премикса на ПМД из опресненного зоофитопланктона - увеличение среднесуточных приростов в сравнении с контролем на 5,8-6,7%.

Введение 3-20% ПМДГЗ в комбикорма для репродуктивного поголовья животных способствовало повышению их продуктивности и улучшению воспроизводительной способности: у коров возрастали среднесуточные удои на 3,6-9,9%, содержание жира в молоке - на 0,04-0, 20%; у овцематок повышался настриг шерсти в мытом волокне на 130-170 г, или 4,4-5,8%, плодовитость - на 10%, деловой выход ягнят - на 10,5-17,2%; у хряков, быков, баранов-производителей увеличивался объём эякулятов на 7,1-23,6%, активность спермиев - на 2,9-18,7% и концентрация спермиев - на 4,7-18,2%.

В обменных опытах отмечено повышение переваримости сырых протеина, жира, клетчатки и БЭВ соответственно на 0,3-1,5%; 0,3-4,9; 5,2-6,8 и 0,5-1,2% у свиней и на 3,3-5,6%; 1,9-4,1; 6,7-8,1 и 0,4-1,9% у овец. У животных опытных групп был выше баланс азота на 1,18-2,41 г, что согласуется с данными их продуктивности, а также улучшался обмен минеральных элементов (кальций, фосфор, магний, сера, железо, медь, цинк и др.)

Результаты контрольного убоя свиней свидетельствуют о положительном влиянии ПМДОЗ на убойный выход, выход туши, содержание мяса в туше, белково-качественный показатель.

Анализ морфологических и физико-химических свойств куриных яиц свидетельствует о том, что ПМДГЗ способствовала достоверному повышению их массы, массы желтка и скорлупы, концентрации в желтке -токоферола и витамина А.

При исследовании гематологических показателей подопытных животных отмечено влияние ПМДГЗ и ПМДОЗ на повышение концентрации в крови гемоглобина, эритроцитов, общего белка, а в нём альбуминов и -глобулинов, кальция, неорганического фосфора, серы, а также улучшение ферментативной активности крови, что, очевидно, способствовало лучшему течению окислительно-восстановительных процессов в организме.

Экономическая оценка эффективности применения в составе комбикормов ПМДГЗ показала, что она обусловливалась прежде всего различной стоимостью добавки и заменяемых ею ингредиентов комбикормов. Так, стоимость 1т ПМДГЗ в сравнении со стоимостью 1т гороха ниже в 2,4-2,5 раза (100 грн. против 238-246грн.), пшеницы - в 2 раза (100 грн. против 200 грн.), витаминно-минерального премикса - в 8-20 раз (100 грн. против 815-2000 грн.). В связи с этим стоимость 1т комбикорма с включением ПМДГЗ или ПМДОЗ снижалась в сравнении с контрольным комбикормом на 3,00-36,6 грн. при экономии на каждой тонне от 30 до 200 кг зерновых компонентов, от 5 до 10 кг поваренной соли и 10 кг премикса.

На основании комплекса показателей предложены оптимальные дозы введения ПМДГЗ в комбикорма для свиней, кур, крупного рогатого скота и овец.

Ключевые слова: комбикорм, протеиново-минеральная добавка из гипергалинного (опреснённого) зоофитопланктона, рацион, дозы, свиньи, куры овцы, крупный рогатый скот, продуктивность, эффективность.

Syvyk T.L. The Experimental foundation of еffectivity of using protein-mineral supplement of hypergalic zoophitoplankton for feeding of domestic animals. - Manuscript.

The Dissertation is for the degree of the doctor of agricultural sciences on a specialty 06.02.02 - animal nutrition and technology of fodder. - National Agrarian University, Kyiv, 2003

The Dissertation presents theoretical and experimental material about using different douses of protein-mineral supplement from hypergalic zoophitoplankton (PMSHZ) of Pryazovie as a supplement for the mixed fodder for pigs, chickens, cattle and sheep. Protein-mineral supplement from hypergalic aquaculture is the local raw mineral resource. Amino acid's, fat acid's, vitamin's and mineral's composition of PMSHZ has been studied extensively, the common energetic value was established.

The possibility of a substitution of grain (wheat, barley) and grain legumes (pea) components, sodium chloride and vitamin-mineral additions for 3 - 21% (by mass) of PMDGZ was proved.

Effectivety and expediency of using protein-mineral supplement made of desalinated zoophitoplancton was well grounded by series of experiments.

It has been proposed to use protein-mineral supplement from hypergalic aquaculture for heightening biological value of fodder, economizing grain components, kitchen salt and vitamin-mineral additions. The proposed douses are from 3 to 21% depending on species, their sex age and physiological conditions.

Key words: mixed fodder, protein-mineral supplement from hypergalic zoophitoplankton, dous, ration, pigs, hens, cattle, sheep, productivity, effectivety.

Размещено на Allbest.ru