Технологія виробництва свинини в СВК "Хильківський" Полтавської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Огляд літератури

1.1 Промислове схрещування - метод практичної реалізації гетерозисного ефекту в свинарстві

1.2 Гібридизація - вищий етап промислового схрещування

2. Матеріал, методика і аналіз

2.1. Результати досліджень

2.1.1. Репродуктивні якості свиноматок

2.1.2. Відгодівельні якості чистопородного і помісного молодняка

2.2. Загальна характеристика господарства

2.2..1. Відомості про господарство

2.2.2. Земельні угіддя і рослинництво

2.2.3. Характеристика галузі тваринництва

2.2.4. Породний та віковий склад свиней

2.2.5. Продуктивні характеристики свиней

2.2.6. Технологія годівлі тварин

2.2.7. Утримання свиней різних статево - вікових груп

2.2.8. Експлуатація свиней

2.2.9. Продукція, реалізація і переробка свиней

2.3. Економічна ефективність господарства

2.4. Екологічна експертиза

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми

Інтенсифікація свинарства - одне із головних завдань вирішення продовольчої проблеми країни, за рахунок виробництва достатньої кількості м'ясної продукції з мінімальними витратами матеріально-грошових коштів.

Створення м'ясного балансу в країні перш за все залежить від збільшення виробництва м'яса усіх видів, у тому числі свинини. І це не тільки тому, що свинарство -- одна з багатоплідних і скороспілих галузей тваринництва, а тому, що від загальної енергії кормів, що згодовуються сільськогосподарським тваринам і птахам, у харчові продукти для людини її переходить з свининою 20 %, молоком -- 15 %, яйцями -- 7 %, курятиною -- 5 %, яловичиною та бараниною -- 4 %.

Стан тваринництва України за останні роки характеризувався рядом кризових явищ. Методично з року в рік скорочувалося поголів'я тварин, що, в сою чергу, призвело до скорочення виробництва і реалізації продукції тваринництва, в тому числі і свинарства. В значній мірі такий занепад спричинений руйнуванням спеціалізованих свинарських підприємств, промислових комплексів, а також роздрібненням господарств.

Однак, з другої половини 2005 року за офіційним повідомленням, спад свинопоголів'я в нашій країні не тільки призупинився, а й намітилась тенденція до його зростання, дещо сприяло в забезпеченні внутрішніх потреб в свинині та призупинило зниження її конкурентоспроможності.

Інститутом свинарства і тваринництва УААН разом з корпорацією по виробництву свинини на промисловій основі «Тваринпром» розроблено, а Міністерством аграрної політики України затверджено спеціальну «Програму розвитку свинарства України до 2010 року» якою передбачено вже в зазначеному році довести виробництво свинини у забійній масі до 1 млн. 420 тис. т , або близько 2 млн. т у живій масі. Відродження галузі будуть сприяти не лише докорінне поліпшення годівлі тварин і технології виробництва, але й удосконалення існуючих та створюваних генотипів з метою одержання високопродуктивних помісей і гібридів для відгодівлі.

Одним із резервів підвищення виробництва свинини і покращення її якості є міжпородне схрещування та гібридизація, які здатні гарантувати у помісних тварин сталість високого ефекту гетерозису при промисловому схрещуванні на 5 - 11 % і при гібридизації до 17 % вище, ніж при чистопородному розведенні.

Ефективність різних поєднань спеціалізованих порід, типів і ліній неоднакова і залежить від рівня відселекціонованості батьківських генотипів, повноцінності годівлі, умов утримання та багатьох інших факторів.

В останні роки в багатьох країнах активно ведеться процес впровадження нових програм, створення і удосконалення порід, заводських типів і спеціалізованих ліній, визначаються найбільш ефективні поєднання генотипів, які сприяють розширити нашу уяву про гетерозис та раціонально використовувати його для збільшення виробництва свинини. Разом з тим ефект схрещування залежить від відселекціонованості та наявності вихідного матеріалу різного направлення продуктивності - материнських і батьківських форм (2;7;12;22).

Мета і завдання

Сучасний стан ведення свинарства потребує не тільки значної перебудови племінної роботи на основі використання прогресивних методів розведення і селекції, а також удосконалення годівлі і утримання тварин, пошуку нових наукових підходів інтенсифікації ведення галузі. Підвищення виробництва свинини пов'язано насамперед з ефективним використанням генетичного потенціалу вітчизняних порід.

На довгий час основне поголів'я свиней України було представлено породами великої білої, української степової білої, полтавської і української м'ясними та миргородської, які складають більше 90 % від загального племінного поголів'я свиней.

Однак, в останні роки в зв'язку з підвищеними вимогами населення до якості свинини (зменшення вмісту жиру в тушах), в системах схрещування і гібридизації почали використовувати свиней зарубіжної селекції, як дюрок ландрас, уельс, п'єтрен, які відрізняються високими м'ясними якостями.

Але не слід забувати, що в більшості товарних господарствах залишається не досконалою система годівлі та утримання свиней. Тому найпростішими варіантами для схрещування з метою вдалого використання ефекту гетерозису надалі залишатися вітчизняні породи з їх унікальною здатністю пристосовуватися до місцевих технологічних умов утримання і годівлі. В Полтавській області широко використовується промислове схрещування великої білої породи з плідниками миргородської породи, дещо менше - з кнурами великої чорної породи. Періодичне вивчення продуктивних якостей свиней різних поєднань в умовах невеликих товарного господарства, особливо в умовах, де паратипові фактори є визначальними, має теоретичне і практичне значення в подальшій селекційно - практичній роботі з даними генотипами свиней.

Тому метою наших досліджень було вивчити вплив простого двопородного схрещування великої білої породи з кнурами - плідниками миргородської і великої чорної порід на репродуктивні якості свиноматок та відгодівельні якості їх потомків.

Для реалізації цієї мети були поставлені такі завдання:

- проаналізувати стан ведення свинарства в господарстві;

- дати характеристику репродуктивним якостям свиноматок;

- вивчити технологічні умови годівлі та утримання свиней різновікових груп;

- визначити особливості відгодівельної здатності тварин різних поєднань;

Результати досліджень дадуть можливість визначити найкращі поєднання свиноматок і кнурів різних порід для рекомендування при розробці організаційно - технологічних прийомів підвищення продуктивності свиней у товарних господарствах різної форми власності..

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Метод практичної реалізації гетерозисного ефекту в свинарстві

Для забезпечення максимальної продуктивності свиней в зоотехнічній науці і практиці , крім технології годівлі та утримання, розроблено багато інших ефективних методів. Один з них - міжпородне промислове схрещування, в результаті якого виникає новий організм, що має подвійну спадковість - відбувається збагачення спадковості за рахунок клітинних особливостей батьків вихідних порід, збільшуючи при цьому мінливість помісей та витісняючи небажані ознаки однієї з порід.

Біологічна сутність схрещування полягає у збагаченні і розширенні спадкової основи внаслідок високої гетерозиготності, кращого пристосування тварин до умов навколишнього середовища, які змінюються. Воно приводить не тільки до об'єднання особливостей форм, які схрещуються, але і до різних новоутворень, які можуть служити матеріалом для добору і виведення нових високопродуктивних порід. Успіх схрещування залежить від вмілого добору вихідних порід, мети і виду схрещування, підбору кращих плідників, перевірених за якістю нащадків та інше.

Першими в світі, ще в 70-і роки минулого століття, почали використовувалися цей метод англійські дослідники і промисловці на великій білій, ландрас та уельській породах. Різні методи схрещування вже давно використовуються в свинарстві (13). П.Н. Кулєшов (14) писав: "В усіх випадках, коли племінне свинарство не складає головної задачі, метод схрещування свиней різних порід має переваги над чистопородним розведенням".

Залежно від поставленої мети методи схрещування розподіляють на три групи:

- Заводське схрещування, яке застосовують для поліпшення існуючих та виведення нових порід. Сюди відносяться такі методи схрещування: ввідне, або «прилиття крові»; вбирне (поглинальне і перетворювальне) і відтворювальне.

- Користувальне (промислове) схрещування, що застосовується для одержання товарних тварин. До нього відносяться: двопородне промислове, три- і чотирипородне промислове, два-, три- і чотирипородне перемінне (ротаційне).

- Гібридизація: породно - лінійна, внутрілінійна, міжпородна (21).

Вбірне і вводне схрещування відповідно використовують для докорінного поліпшення малопродуктивних порід та удосконалення окремих продуктивних якостей породи.

Відтворювальне схрещування застосовується з метою виведення нової породи: схрещують дві (просте схрещування) або більше (складне схрещування) порід між собою з послідуючим розведенням помісей другого або третього поколінь «в собі».

Промислове схрещування - один із найпоширеніших методів виробництва свинини в товарних господарствах.

Залежно від складності промислове схрещування поділяють на просте і складне, а за кількістю використовуваних порід при схрещуванні - на дво-, три-, і чотирипородне.

Найбільш поширеним методом промислового схрещення є двопородне схрещування - просте і перемінне. Менш складним за організацією та ефективним за результатами є просте промислове схрещування. При його організації в товарному свинарстві менше уваги приділяється племінному обліку. Однак ця форма схрещування має дві генетичні ступеня в системі розведення. До першого ступеню відноситься чистопородне розведення для постійного ремонту моточного складу, а до другого - одержання помісного товарного молодняку (19).

Ефективність цього методу залежить, насамперед, від вдалого поєднання порід, відібраних для схрещування, селекційного рівня розвитку та продуктивності вихідних форм. При промисловому схрещуванні відбуваються два процеси - посилення життєвості і зміна спадковості. Якщо перший процес майже завжди позитивно впливає на потомство, то результати другого залежать від поєднання конкретної спадкової основи порід, ліній і окремих тварин( 20).

Застосування міжпородного схрещування у свинарстві сприяє збільшенню багатоплідності свиней на 5 - 7 %, підвищенню скоростиглості молодняка на 8 - 10 % і покращенню використання кормів на 10 - 15 %, без додаткових капіталовкладень (5; 4; 6; 24).

Міжпородне схрещування, як вища форма племінної роботи, є швидким та ефективним способом підвищення продуктивності свиней. Воно дозволяє найбільш повно використовувати кращі генотипи вітчизняних та зарубіжних порід.

Використання схрещування в свинарстві підвищує продуктивні якості свиноматок, енергію росту, відгодівельні та м'ясні якості помісного молодняку.

Помісні тварини мають не тільки більш високі показники продуктивності, але у них також інтенсивніше проходить обмін речовин та вища захисна реакція на дію факторів зовнішнього середовища. Так, помісний молодняк, одержаний від простого схрещування маток великої білої породи з кнурами інших порід , переважав чистопородних великих білих ровесників вже з 2 - місячного віку за активністю аспартат- і аланінамінотрансфераз, кількістю загального білка та його фракцій.

В багато численних експериментах В.П.Рибалка (25) молодняк, одержаний від поєднання свиноматок великої білої породи з кнурами спеціалізованої лінії, значно переважали тварин контрольної групи за концентрацією глобулинів, в основному за рахунок гама-глобулинової фракції, яка виконує в організмі захисну функцію. За кількістю бета -глобулинів двопородні та гібридні тварини на 21,1 - 25,2% переважали чистопородних підсвинків. Це свідчить про більш інтенсивний ріст помісного і гібридного молодняку за рахунок підвищеної активності окислювальне - відновлювальних процесів в їх організмі, що підтверджується більшою концентрацією еритроцитів, гемоглобінів у крові та значно відчутним вираженням гуморальних показників природного імунітету. свинарство кнур миргородський

На підставі багато численних досліджень в нашій країні виділено найефективніші поєднання порід при двопородному схрещуванні (табл.1.1.1.).

Таблиця 2.1.1. Поєднання порід при двопородному схрещуванні

Порода свиноматок	Порода кнурів
Велика біла	Миргородська, велика чорна, українська степова біла, ландрас, уельська, полтавська м'ясна , дюрок
Миргородська	Велика біла, українська степова біла, ландрас, уельська, дюрок
Українська степова біла	Велика біла, українська степова ряба, миргородська, ландрас, дюрок
Українська степова ряба	Велика біла, українська степова біла, ландрас

Поряд з простим двопородним схрещуванням застосовують також перемінне двопородне, яке полягає в тому, що спочатку , як і при простому двопородному, одержують двопородні свинки, кращі з яких залишають на ремонт стада, а решта молодняка надходить на відгодівлю. Помісних свинок вирощують, відбирають і парують з чистопородними кнурами материнської породи. При цьому порода кнурів з кожним поколінням чергується. При племінному схрещуванні маточне поголів'я є помісним і потребує високого рівня селекційної роботи, спрямованого інтенсивного відбору і поліпшуючого підбору.

Перемінне двохпородне схрещування як метод розведення вперше було використано у США, а потім в деяких країнах Європи , як правило, на невеликих фермах, в яких легко організувати необхідний облік без додаткових трудовкладень. Перевага методу перемінного схрещування заключається в тому, що виключаються витрати на придбання племінних тварин для ремонту маточного стаду. Крім того, зменшується можливість появи захворювань - контактування з іншими господарствами значно скорочуються. В той же час цей метод має і негативне значення. Насамперед при перемінному схрещуванні значно звужується можливість одержання гетерозису. За теоретичними розрахунками рівень гетерозису при такому схрещуванні оцінюється лише на 67% від можливого. Тому в деяких випадках, коли ступінь гетерозису за попередніми дослідженнями невеликий (3 - 5%), виникає сумнів в подальшому використанні перемінного схрещування в цілому. Так, прості помісі ендешвальн ландрас переважали потомків від повертального схрещування помісних свиноматок з кнурами породи ландрас за кількістю живих поросят на 100 осіменінь на 5 - 10%, з заплідненістю - на 5 - 9%, виходу м'ясних частин - на 3% і середньодобовому приросту - на 2% (19).

При перемінному двопородному схрещуванні спостерігається підвищення продуктивності свиноматок порівняно з чистопородним розведенням не в однаковій мірі. Якщо помісні свиноматки першого покоління при схрещуванні з кнурами великої білої породи відзначаються підвищеною багатоплідністю лише на 0,5 поросяти, то з кнурами породи ландрас вони мали вищу багатоплідність на 2,6 поросяти (23,3%), молочність - на 13,3 кг (18,4%), середню живу масу одного поросяти в 2 - місячному віці - 1,7 кг (10%).

Інші дані сповіщають про те, що в Данії при наявності біля 45% кросбредних свиноматок ландрас х йоркшир повертальне схрещування з йоркширськими кнурами сприяло підвищенню середньодобового приросту в нащадків на 40 г та оплаті кормів на 0,2 кг в порівнянні з ландрасами.

Тому широке використання цієї форми схрещування у виробництві здержуються організаційними факторами.

Враховуючи позитивну дію промислового схрещування на підвищення показників репродуктивних якостей свиноматок та відгодівельної продуктивності молодняка, не можна не звернути увагу на ще один важливий для сучасного свинарства факт - зменшення мінливості господарсько-корисних ознак свиней. Саме при промисловому схрещуванні відбувається значне зниження мінливості корисних ознак, що робить цей метод більш прийнятним при розведенні свиней у промисловому свинарстві.

В той же час ступінь спадковості відгодівельних і м'ясо - сальних якостей показує, що зниження коефіцієнта фенотипічної мінливості у двопородних помісів обумовлено в основному зовнішніми факторами.

Так, в дослідах по двопородному схрещуванні литовських білих і естонських беконних свиней загальна мінливість живої маси поросят при народженні займала проміжне положення , а маса в 21 день в помісів була значно нижче, ніж у чистопородих тварин (18,5% проти 19,9 і 22,1%). За ознаками м'ясності ступінь загальної мінливості у помісів і чистопородних свиней була або практично однаковою ( довжина беконної половинки 3-3,1%, площа «м'язового вічка» - 10 - 13,5%) ( 26).

Останнім часом в свинарстві практикується використання інших форм промислового схрещування з використанням як помісних свиноматок, так і помісних кнурів. Серед них найбільше застосовують у виробництві трипородне схрещування. Вважається , що воно є найбільш ефективною формою посилення гетерозису. Суть цього методу полягає в тому, що двопородних свиноматок схрещують з кнурами третьої породи. При трипородному схрещуванні племінна робота в стаді має проводитися на рівні вимог племферми, тому що для першого схрещування відбирають чистопородних свиноматок з добрими репродуктивними якостями. Не повинні поступатись щодо цього і тварини батьківської породи. Особливу увагу звертають при цьому схрещування на кнурів третьої породи. Вони мають бути високопродуктивними і перевіреними за якістю потомства. Лише вдалим поєднанням властивостей помісних свиноматок і чистопородних кнурів можна добитися проявлення гетерозису за багатоплідністю та підвищення життєздатності приплоду порівняно з вихідними формами.

В цілому ж просте трипородне схрещування є найефективнішим методом реалізації гетерозису в свинарстві. За даними Г. Іслера (16), цей метод може підвищити продуктивність стада на 30% при умові попереднього створення відселекціонованих ліній та правильного їх підбору при схрещуванні.

Просте трипородне схрещування свиней порід великої білої. миргородської, ландрас та полтавської м'ясної підвищувало багатоплідність свиноматок на 1,8 - 8,5 %, а масу поросят при відлученні - на 7,5 - 23,8 %. Трипородні помісі при відгодівлі на 7 днів, або 3,1 %, раніше чистопородних тварин досягали живої маси 100 кг, мали на 3,2 % , або на 20 г , вищий середньодобовий приріст і на 8 % , або на 0,4 корм. од., менше витрачали кормів на 1 кг приросту при вищому (на 2,3 %) виході м'яса з туш.

Дослідження, проведені на свинях порід миргородська, п'є трен, уессекс-седлбекська і ландрас, в більшості трипородні поєднання мали перевагу по відношенню до миргородської породи за віком досягнення живої маси 100 кг на рівні 2,1 - 9,2%, середньодобовому приросту - 2,4 - 20,1 %, виходу м'яса з туш і площі «м'язового вічка» - 4,5 - 7,3 %, товщині шпику - 8,6 - 22,9 %. Разом з тим у всіх групах затрати кормів на приріст виявились гіршими, ніж у миргородської породи, а у помісів від схрещування маток миргородська х уессекс-седлбекська з кнурами п'єтрен на 1,7 % збільшився вік досягнення 100 кг живої маси та зменшився приріст на 5,6%.

Все це свідчить про те, що результативність трипородного схрещування , як і двопородного, нестійка і залежить від багатьох факторів. Так, в 60 % дослідів багатоплідність помісних свинок була менша, а в 40 % - вища, ніж у вихідних порід. В помісів у 16 % дослідів був нижче середньодобовий приріст, в 25 % - вище відхід поросят, 14 % - вищі витрати кормів.

Високою м'ясною продуктивністю відрізняються тварини, які отримані при трьохлінійній комбінації, при якій в батьківській лінії ведуть селекцію на підвищену м'ясність, скороспілість і оплату корму у приплоду та відтворювальну здатність кнурів, а в материнській - на життєздатність поросят. В кінцевому результаті отримують трьохлінійних свиней для відгодівлі та забою.

Основною селекційною вимогою з метою одержання високого, стійкого та гарантованого ефекту від промислового схрещування є систематичний інтенсивний відбір ремонтного молодняка свинок, за швидкістю росту, витратам корму, товщині шпику, а кнурців - і за якістю спермопродукції.

Багаточисленними дослідженнями доведено достатньо високу ефективність даного методу розведення. Так, при чистопородному розведенні свиней великої білої породи багатоплідність маток становила 10,4 поросяти, кількість поросят до відлучення - 9 голів, маса одного поросяти - 16,9 кг. При схрещуванні великих білих маток з плідниками породи ландрас ці показники досягли відповідно 11,3 голів, 10,3 гол. І 17,7 кг, а при схрещуванні з помісними кнурами ( велика біла х ландрас) показники виросли до 12 поросят, 10,3 гол. І 18,1 кг відповідно (3,4,6,20,23,25).

Використання двопородних кнурів ( велика біла х ландрас і миргородська х ландрас) в поєднанні з чистопородними матками привело лише до незначного покращення відгодівельних і м'ясних якостей помісів. В той же час схрещування помісних кнурів (миргородська х ландрас) другої генерації від розведення «в собі» з матками великої білої породи сприяло підвищенню багатоплідності на одне порося, маси гнізда при відлученні - на 25,4 кг, середньодобовим приростам - на 37 г, скороченню строку відгодівлі до маси 100 кг - на 13 днів, економії кормів на 1 кг приросту - на 0,39 корм. од. та підвищенні виходу м'яса з туш - на 1,9 % ( 25).

Можливість одержання гетерозис при схрещуванні помісних кнурів з чистопородними свиноматками підтверджується даними інших науковців - заплідненість маток підвищується на 10 - 20 %, багатоплідність - на 5 - 10 %, помісні кнурці раніше за чистопородних досягають статевої зрілості, більш активні при паруванні, краще розвинені сіменники, кількість сперматозоїдів в еякуляті більше.

Найкращі поєднання порід при трипородному схрещуванні наведено в таблиці 1.1.2.

В свинарстві використовують і третій варіант трипородного схрещування - перемінне або ротаційне. Воно відрізняється від простого тим, що помісні матки, починаючи з F3, почергово парують з кнурами вихідних порід. Цей варіант, як і інші , має свою перевагу і недоліки. Його позитивна якістьзаключається в тому, що зводиться до мінімуму завезення тварин, тому що свинок одержують і вирощують в самому господарству і лише кнурці поступають із племінних господарств.

Таблиця 1.1.2. Поєднання порід при трипородному схрещуванні

Породність свиноматок	Порода кнурів
Миргородська х велика біла	Ландрас
Велика біла х миргородська	Дюрок
Велика біла х полтавська м'ясна	Дюрок
Велика біла х ландрас	Дюрок
Велика біла х велика чорна	Ландрас
Велика біла х миргородська	Полтавська м'ясна

Однак і трипородне перемінне схрещування не забезпечує максимального ефекту гетерозису. За теоретичними розрахунками він досягає тільки 86 %, а при чистопородному - 93 % від величини гетерозису, який одержують при трипородному схрещуванні. Звичайно, тут ускладнюються проблеми одержання і вирощування ремонтних свинок, бо при наявності на одній фермі одночасно кнурів трьох порід і свиноматок трьох генотипів потрібна висока організація виробництва, ретельний зоотехнічний облік та кваліфікована селекційна робота. При недотриманні цих вимог можливі порушення схеми ротації та перехід на безсистемне схрещування, яке, як показала практика, ніякого ефекту не дає.

Слід відмітити, що в США і деяких західно - європейських країнах цей метод використовується в тій чи іншій мірі у виробничих умовах. Наприклад, в США ще із минулого століття існують три спеціалізовані програми схрещування свиней: термінального, модифікованого термінального і ротаційного термінального. При термінальному схрещуванні закупляють свинок - помісі F1, схрещують їх з м'ясними швидкорослими кнурами іншої породи і все одержане потомство відгодовують і реалізують. Частіше використовують помісі йоркшир х честер і ландрас х йоркшир. Недоліком є порівняно великий ризик захворюваності помісних свинок, тому їх придбавати краще в одному і тому господарстві.

При модифікованому термінальному схрещуванні помісні свинки (честер х ландрас) в кількості 15 % від маточного поголів'я стада схрещуються з кнурами порід йоркшир або великою білою. Помісні свинки в кількості 85 % від маточного поголів'я схрещують з м'ясними кнурами і одержане потомство реалізують.

При ротаційному термінальному схрещуванні використовують три породи кнурів білої масті. Спочатку кнурів породи ландрас схрещують з помісними свинками, одержаних свинок - з кнурами породи честер, а потім частину наступного покоління помісних свинок схрещують з м'ясними швидкорослими кнурами, а частину - з кнурами породи йоркшир для одержання вихідних помісних свинок.

Описані форми промислового схрещування найбільш вивчені і поки що залишаються основними у виробничій практиці. Проте наукою випробувані й інші комбінації схрещування, які поєднують спадкові задатки декількох порід свиней. Серед таких видів багатопородного схрещування заслуговує увагу чотирипородне рівномірне (по 25 % крові кожної породи) схрещування. Такої генетичної конструкції з однаковими частками крові досягають при схрещуванні двопородних свиноматок з двопородними кнурами. При цьому всі чотири породи різні. Крім того необхідно мати три генетичні ступені : чистопородне розведення, двопородне схрещування для одержання гібридних свинок і кнурців та чотирипородне - для виробництва товарного помісного молодняку. Це дозволяє створити максимальне протиріччя спадкової основи і цим самим добитися найвищої життєвості.

Чотирипородні помісі порід м'ясного напряму продуктивності за віком досягнення живої маси 95 кг на 2,6 - 8,1 %, середньодобовому приросту на 5,8 - 18,6 % при майже рівних витратах кормів поступались двопородним свинкам і кнурцям. Помісі від гомогенного підбору сальних порід, навпаки, переважали своїх двопородних ровесників відповідно на 7 - 15,5 і 8,7 - 25,0 %. У них значно краща була конверсія корму (на 5,0 - 11,6 %). В той же час в чотирипородних помісів порід м'ясного напрямку продуктивності в порівнянні з сальними породами відбулося збільшення вмісту м'язової тканини в туші на 3,7 %, площі «м'язового вічка» - на 2,6 смІ та зменшення виходу сала на 2,9 %.(19).

Вивчалось також чотирипородне схрещування , при якому чистопородні матки осіменялись трипородними кнурами. Цей варіант також може забезпечувати підвищення продуктивності тварин. Так, при поєднанні маток великої білої породи з трипородними (миргородська х п'єтрен х ландрас) кнурами підвищилась багатоплідність свиноматок на 0,9 поросяти, маса поросят при відлученні в 60-денному віці - на 32 кг, зменшенню тривалості відгодівлі підсвинків до 100 кг на 20 днів при збільшенні виходу м'яса в тушах на 5,5 %.

Слід відмітити, що в свинарстві відомо ще одну різновидність чотирипородного схрещування - перемінне, або ротаційне. Про нього зустрічається згадка в зарубіжній літературі. Однак даних про його ефективність не приводиться. При такому схрещенні використовується такий же принцип, як і при трипородному, тільки працюють поперемінно з чотирма породами. З помісних тварин залишають на ремонт свинок, а чистопородних плідників постійно завозять з інших господарств. Організація чотирипородного перемінного схрещування ще в більшій мірі потребує високої технологічної дисципліни, ретельного зоотехнічного обліку та добре налагодженої селекційної роботи.

Схрещування є генетичним прецедентом ефективності гетерозису. Воно обумовлює збільшення популяційно-середнього розвитку господарсько-корисних ознак. Але одночасно із збільшенням ознаки, збільшується її мінливість; стадо стає більш різнорідним, менш технологічним. Так, якщо при чистопородному розведенні коефіцієнт варіації (CV) за багатоплідністю склав 5,26 %, то при схрещуванні і гібридизації він збільшився і коливався від 6,42 до 16,56%. Аналогічні зміни спостерігались за великоплідністю та енергією росту [17].

Проблема гетерозису та інбредної депресії давно знаходиться в центрі уваги генетиків і селекціонерів, вчених і практиків. Для одержання ефекту гетерозису використовують метод «проб і помилок» при різних варіантах схрещування. При цьому він виникає не при всякому схрещуванні і спорідненому паруванню і не за всіма господарсько-корисними ознаками. Велике значення також мають індивідуальні особливості плідника. Чим цінніше його походження і вища здатність передавати свої якості потомству, тим при інших рівних умовах буде вища ступінь прояву гетерозису.

На основі аналізу експериментальних даних відмічені деякі форми прояву гетерозису у тваринництві:

1. Помісі переважають своїх батьків по живій масі і життєздатності.

2. Помісі за живою масою займають проміжне положення але помітно переважають батьків за багатоплідністю і життєздатністю.

3. Помісі переважають батьків за конституційною міцністю, довговічністю, фізичною працездатністю, при повній або частковій втраті плодючості.

4. Кожна окремо взята ознака веде себе по проміжному типу наслідування, а у відношенні кінцевої продукції спостерігається типовий гетерозис.

5. Помісі не переважають за продуктивністю кращу батьківську форму, але мають більш високий її рівень порівняно з середньоарифметичним показником обох батьків.

Однак, існуючі теоретичні розробки використання ефекту гетерозису та методичні підходи щодо оцінки генотипу свиней, не вичерпують всю глибину генетико-популяційних процесів. Всі ці питання потребують подальшого розвитку, наукового пізнання і застосування у виробництві.

Проблема гетерозису та інбредної депресії давно знаходиться в центрі уваги генетиків і селекціонерів, вчених і практиків. Для одержання ефекту гетерозису використовують метод «проб і помилок» при різних варіантах схрещування. При цьому він виникає не при всякому схрещуванні і спорідненому паруванню і не за всіма господарсько-корисними ознаками. Велике значення також мають індивідуальні особливості плідника. Чим цінніше його походження і вища здатність передавати свої якості потомству, тим при інших рівних умовах буде вища ступінь прояву гетерозису (22).

Міжпородний гетерозис виникає у свиней першого покоління, але у наступних поколіннях різко падає і зникає, тоді як внутрішньопородний може бути не лише збереженим, а й підсилюватись подальшим добором і підбором.

При двопородному схрещуванні ефект гетерозису за репродуктивними якостями коливається в межах від 11,7 до 61,2 %, відгодівельним - від 3,6 до 9,4 %, м'ясним - від + 4,9 до - 24,4 і якості м'яса - від + 2,1 до - 4,6 %. Характерно, що такий ефект гетерозису за репродуктивними якостями одержано при високому рівні продуктивності висхідних порід. При схрещуванні маток естонської беконної породи з кнурами великої білої породи гетерозисний ефект за багатоплідністю становив 8,5 - 20,2 %, а за збереженістю приплоду при відлученні - 2,2 - 3,1 % (19).

Встановлено, що гетерозис в більшій мірі проявляється за репродуктивними якостями, дещо менший - за відгодівельною продуктивністю і практично відсутній за ознаками м'ясності туш ( табл. 1.1.3.).

Ефект гетерозису при трипородному схрещуванні при порівнянні з двопородним за багатоплідністю і віку досягнення живої маси 100 кг зріс більше ніж в 2 рази, збереженість поросят при відлученні та витрата кормів - більше ніж в 3 рази ( 19) табл. 1.1.3.).

У вирішенні проблеми ефективного використання гетерозису в рослинництві і тваринництві важливого значення набувають теоретичні і практичні питання посилення прояву та отримання багаторазового гетерозису, тобто подолання його згасання в наступних поколіннях. Для отримання багаторазового гетерозису запропоновано використовувати у наступних схрещуваннях помісні батьківські і материнські лінії, в які введені маркерні гени ознак якості, що чітко успадковуються і можуть розглядатись як олігогени. Вони дозволяють виділяти в помісному потомстві особин з ознаками вихідних батьківських форм, яких доцільно включати в підбір з метою постійного отримання гетерозисного ефекту. Уявлення про можливість таким шляхом отримувати гетерозис у повній мірі пояснюється також явищем моногібридного гетерозису, що проявляється за основними господарсько - корисними ознаками у схрещуванні пар, які відрізняються за селекційно нейтральними ознаками. Але слід зазначити, що розглянуті підходи в основному мають теоретичний інтерес і не реалізовані в практиці гетерозисної селекції рослин і тварин. Не виявлено також імуногенетичних маркерів, зчеплених з проявом гетерозисного ефекту, але їх використання виявилось досить перспективним для визначення гомо- (гетеро-) зиготності вихідних порід і родинних форм, які пов'язані з проявом гетерозису.

Таблиця 1.1.3. Ефект гетерозису при двопородному схрещуванні, %

Репродуктивні якості	Відгодівельні та м'ясні якості
Багатоплідність	Молочність	Вік досягнення 100 кг	Середньодобовий приріст	Витрата корму	Вихід м'яса
7,8	-	-	7,5	4,4	-0,2
5,7	11,1	3,6	7,5	5,8	2,0
2,0	11,1	4,6	3,5	0	-
4,9	2,3	2,9	6,8	2,4	1,3

Таким чином, явище гетерозису це більш сильний ріст, розвиток та життєздатність нащадків по відношенню до батьківських форм при схрещуванні свиней - використовується в практиці вже давно. Проте нові генотипи свиней, різні паратипові фактори, що зумовлені сучасними технологіями, потребують потребують подальшого дослідження цієї проблеми та розробки селекційно-технологічних методів ефективного використання гетерозису при виробництві свинини. Тим більше, що в Україні є необхідний генофонд для відтворення промислових стад свиней, а також поголів'я в присадибних та фермерських господарствах, визначено перспективні напрямки удосконалення порід і типів свиней. В той же час недостатньо розроблені і впроваджені регіональні системи відтворення стад свиней, орієнтовані на максимальне використання ефекту гетерозису за репродуктивними і відгодівельними властивостями свиней з включенням до схеми спеціалізованих м'ясних порід і типів, особливо вітчизняної селекції, які в наш час, переважно використовують у чистопородному розведенні.

В той же час, для більш повної реалізації ефекту гетерозису необхідно значну увагу приділити збалансованому рівню годівлі та сучасним умовам утримання тварин.

Таблиця 2.1.4. Ефект гетерозису продуктивних ознак при трипородному схрещуванні, %

Ознаки	Первинний крос на чистопородні матки (двопородний)	Численний крос на помісних матках
Кількість живих поросят при народженні	0,5	8,0
Кількість поросят при відлученні	10,0	24,0
Маса гнізда в 21 день	5,0	28,0
Вік досягнення 100 кг	5,0	28,0
Витрата кормів на 1 кг приросту	2,0	1,0
Товщина шпику	1,5	1,5
Площа «м'язового вічка»	1,0	2,0

1.2 Гібридизація - вищий етап промислового схрещування

Під гібридизацією у товарному свинарстві розуміють комплекс організаційно - селекційних заходів, спрямованих на вдосконалення системи розведення свиней за спеціалізованими лініями, типами і породами та їх кросами для значно ефективнішого від промислового схрещування, використання явища гетерозису. Гібриди - потомство, одержане від схрещування високопоєднувальних на комбінаційну здатність батьківських форм, призначених для забою. Продуктивність гібридів на 8 - 10 % вища порівняно з помісними тваринами, одержаними в результаті простого промислового схрещування (25).

Гібридизація - більш високоорганізована і складна форма розведення свиней.

Відмінність між промисловим схрещуванням і гібридизацією полягає в тому, що помісь (F1) - продукт спеціальної селекції і схрещування ( 1).

Гібридизація дозволяє подолати ряд труднощів при чистопорідному розведенні і промисловому схрещуванні свиней, зокрема, вона може забезпечити високу поєднуваність за цілим рядом господарсько - корисних ознак, що не корелюють між собою; дозволяє ввести в чистопорідну популяцію, закриту спорідними бар'єрами, потрібні гени і дає можливість систематично використовувати гібридні ефекти, а також групувати позитивний ефект схрещування при необхідних (вдалих) комбінаціях.

Гібридизації має деякі характерні особливості:

- вона охоплює мережу свинарських підприємств різного напряму із спеціалізації на виконання відповідних завдань по виробництву свинини в регіоні;

- генетичне вдосконалення свиней має цільовий характер і зосереджується в невеликій кількості селекційних стад;

- передбачає використання всіх генетичних можливостей (ефект селекції, ефект схрещування, гетерозис) для збільшення продуктивності свиней.

Гібридизація в товарному свинарстві об'єднує переваги селекції і схрещування і теоретично базується на відносно незалежному успадкуванні у свиней відтворних, відгодівельних і м'ясних якостей; роздільної переважної селекції й спеціалізації порід, внутрішньопородних і заводських типів за групою ознак, які визначають ці якості; виявленні і використанні поєднуваності за ними при схрещуванні для одержання товарних гібридів з бажаним рівнем продуктивності.

Застосування цього методу розведення в свинарстві сприяє без додаткових капіталовкладень підвищити багатоплідність свиноматок на 5 - 7 %, збільшити скороспілість на 8 -10 % і покращити використання кормів на 3 - 15 % ( 3,20,23,25)

В залежності від прийнятих схем схрещування гібридизацію поділяють на: міжпородну - схрещування двох або кількох спеціалізованих порід; породно-лінійну - схрещування спеціалізованих пород, типів і ліній; між лінійну - схрещування свиней внутрішньопородних і міжпородних спеціалізованих ліній.

При гібридизації використовують різні форми схрещування:

I). двопородне або дволінійне - маток материнської форми з добрими репродуктивними якостями схрещують з кнурами батьківських форм, які відрізняються за високими відгодівельними і м'ясними якостями;

2). зворотне - помісних двопородних маток схрещують з кнурами висхідної материнської форми;

3). трипородне або трилінійне - маток материнської форми схрещують з кнурами батьківської форми, які володіють високою м'ясністю;

4). чотирипородне або чотирилінійне рівнокровне - спочатку одержують двопородних або дволінійних маток і кнурів шляхом схрещування материнських форм з кнурами батьківських форм, а потім здійснюють заключне схрещування їх між собою.

5). перемінне або ротаційне - полягає в змінному послідовному спаровуванні маток спочатку висхідної, а потім помісних груп з чистопородними кнурами двох порід і більше.

При породно - лінійній і міжлінійної гібридизації спеціалізовані лінії і типи повинні бути як материнської, так і батьківської форм. Материнські форми селекціонують в першу чергу за репродуктивними якостями (заплідненості, багатоплідності, великоплідності, життєздатності поросят, масі гнізда і поросят при відлученні і т. д.). Батьківські - переважно за здатністю сперми кнурів і активності в злучці, енергії зростання потомства до відлучення і при відгодівлі до високої живої маси; ефективності використання кормів, вираженості м'ясних форм, рівномірності розподілу хребтового сала і оптимальному вмісту м'яса в туші. Крім того, при селекпії материнських: і батьківських ферм приділяють жорсткі вимоги до міцності конституції, особливо кінцівок, та високої резистентності і життєздатності потомства.

Спеціалізація селекції проводиться на внутрішньопорідній і міжпородній основі. Слід зазначити, що створення спеціалізованих типів і ліній свиней на міжпородній основі здійснюється значно швидше, ніж при методах чистопорідної селекції. В залежності від кількості порід, що беруть участь в їх створенні, селекційний процес займає від 5 до 6 років.

У нашій країні для виробництва товарних гібридів створено ряд спеціалізованих форм. Так, апробовані внутрішньо породні типи в великій білій породі УВБ - 1, УВБ - 2 та ведеться робота по секції УВБ -3, а також полтавська і українська м'ясні породи, червонопоясна м'ясна порода, завезено м'ясні генотипи із-за кордону.

Численні науково - практичні дослідження свідчать про те, що гібридизація в порівнянні з чистопородним розведенням і промисловим схрещуванням сприяють не тільки підвищенню відтворної здатності свиней, але і значно покращує відгодівельні і м'ясні якості товарного молодняка. Так, на підставі аналізу результатів 1262 опоросів і контрольної відгодівлі 3849 науково - господарських дослідів (табл. 1.2.1.) доведено, що підвищення продуктивності тварин в порівнянні з чистопородним розведенням при двопородному схрещуванні складає 1, - 5,4 %, при трипородному - 5,2 - 12,3 % і при гібридизації - 7,5 - 12,2 % (24).

Таблиця 2.2.1. Продуктивність свиней при різних методах розведення

Методи розведення	Кількість опоросів	Багатоплідність, голів	Маса гнізда поросят в 2 міс. віці, кг	Кількість тварин на відгодівлі, гол.	Середньодобо-вий приріст, г	Вік досягнення живої маси 100 кг, днів	Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.	Товщина шпику над 6/7 ребром, мм
Чистопородне розведення	511	10,25	154,7	1208	591,6	204,8	4,51	31,7
Двопородне схрещування, ± в % до чистопородного розведення	538	10,61 +3,5	161,2 +4,2	1209	629,1 +6,3	196,1 -4,2	4,27 -5,4	30,9 -2,5
Трипородне схрещування, ± в % до чистопородного розведення	532	10,63 +3,7	168,9 +9,2	1214	637,2 +7,7	192,6 -6,0	4,12 -8,7	29,1 -8,2
Гібридизація, ± в % до чистопородного розведення	535	10,79 +5,3	175,8 +13,6	1211	659,7 +11,5	185,4 -9,5	4,02 -10,9	28,5 -10,1
Схрещування і гібридизація, в середньому ± до чистопородного розведення	1605	10,68 +4,2	168,6 +10,0	3634	642,0 +8,5	191,4 -6,6	4,14 -8,8	29,5 -7,0

За даними багатьох дослідників продуктивність гібридних свиней при міжлінійній і породне--лінійній гібридизації в порівнянні з чистопорідним розведенням збільшувалася за: багатоплідністю - на 3,9…21,7 %, молочністю

- 2,3…21,4, живою масою гнізда при відлученні - 2,2…20,9, скороспілістю -1,7…17,1, середньодобовому приросту живої маси - 2,3…17,1, виходу м'яса - 2,3…9,4, при зниженні витрати кормів на I кг приросту - 2,0., .15,2 % (4,5,6,10,18,19,20,21,22,23,26 ).

Така перевага гібридизації сприяла створенню в багатьох країнах світу спеціальних програм по гібридизації свиней - США, Великобританія, Франція, Німеччині, Данії, Угорщині, Болгарії, Аргентині та інших.

В Україні також розроблено і впроваджуються регіональні програми гібридизації - пірамідальна дво-, три- або чотириступенева система племінної роботи, в якій передбачено підбір генетично роз'єднаних пар, відселекціонованих по можливості в одному або схожому напрямку продуктивності, тобто однорідний підбір. Особливо це стосується ознак, які характеризують якість туш, і мають, як правило, проміжний характер успадкування. Різнорідний підбір за цими ознаками тільки підвищує термін одержання кінцевого продукту - високоякісного товарного гібриду.

Таким чином, висока результативність промислового схрещування і гібридизації можлива лише при відповідному рівні племінної роботи, раціональної системи відтворення стада та належних умов годівлі і утримання.

2. Матеріал, методика і аналіз

Об'єктом досліджень були чистопородні свиноматки великої білої породи і кнури - плідники великої білої, великої чорної і миргородської порід.

Вивчення продуктивних ознак піддослідних тварин проводили за такою методичною схемою:

Таблиця 2.1.Методична схема досліджень

№ груп	Призна- чення груп	Породність	Кількість свиноматок, гол.	Вирощено потомків, гол.
		маток	кнурів
1.	Контрольна	*ВБ	ВБ	7	16
2.	Дослідна	ВБ	М	7	16
3.	Дослідна	ВБ	ВЧ	7	16

*ВБ - велика біла, М - миргородська, ВЧ - велика чорна

Продуктивні якості свиноматок визначали за багатоплідністю, кількістю поросят і масою гнізда при відлученні в 42 дні та збереженістю поросят.

Після дорощування підсвинки різних генотипів були поставлені на відгодівлю до живої маси 95 - 105 кг. Відгодівельні якості молодняка оцінювали за віком досягнення живої маси 100 кг (дн.), середньодобовому приросту (г) та витратам кормів на 1 кг приросту (корм. од., використовуючи методичні підходи табличного визначення показників затрат корму залежно від рівня середньодобових приростів ( 21).

Середньодобовий приріст (СП) обчислювали за формулою:

W2 - W1/ СП = ,

де W2 - кінцева жива маса, кг

W1 - початкова жива маса, кг

2.1 Результати досліджень

2.1.1 Репродуктивні якості свиноматок

Продуктивна цінність та ефективність використання свиноматок зумовлена продуктивними властивостями, які в практичній роботі оцінюються за багатоплідністю, великоплодністю, масі гнізда при народженні, в 21 день та при відлученні, а також збереженістю приплоду.

Важливою і найбільш цінною біологічною особливістю свиноматок є багатоплідність, яка характеризується кількістю поросят в опоросі. І чим більше поросят буде одержано від кожної свиноматки за один опорос, тим більше буде вироблено дешевої свинини. Так, збільшення багатоплідності на одне порося понад вісім супроводжується зниженням собівартості кожного відлученого в 2 міс поросяти на 8--12%, а валове виробництво м'язової тканини при відгодівлі до 100 кг живої маси додатково зростає на 35 кг.

Розрізняють потенціальну і фактичну багатоплідність. Перша визначається кількістю виділених зрілих яйцеклітин під час однієї охоти свиноматки, друга -- кількістю живих, нормально розвинутих поросят в опоросі. Різниця між ними велика. Якщо за одну охоту яєчники свиноматки виділяють 18--20 яйцеклітин, а іноді навіть і більше, то фактично живих поросят народжується близько 60--70% їх кількості. Хоч є випадки, коли буває 25--28 поросят в опоросі.

Вивчаючи потенціальну і фактичну багатоплідність встановлено, що така велика різниця між обома видами багатоплідності пояснюється загибеллю значної кількості запліднених і незапліднених яйцеклітин, зародків та плодів Дж. Хеммондом виявлено в 22 свиноматок у середньому по 18 яйцеклітин, з яких 3,7 або 20,6%, були незаплідненими, 2,2 яйцеклітини запліднені, або 12,2%, пізніше атрофувалися і до кінця поросності залишилось 12,1 плоду, або 67,2%. Отже, наведені дані свідчать про те; що спеціалісти по свинарству ще не навчились керувати і правильно використовувати цю біологічну властивість свиней. Фактичний рівень багатоплідності, що встановився за останні 50 років у багатьох країнах світу з розвинутим свинарством, залишається на рівні 10--12 поросят, або лише 30--40% біологічних можливостей свиней.

Деякі вчені, вивчаючи проблему підвищення багатоплідності свиней, вважають, що її можна вирішити збільшенням виділення зрілих яйцеклітин в одну охоту. Проведені з цього питання дослідження показали, що гормональними та іншими факторами можна добитися більш раннього дозрівання статевих залоз, інтенсивнішого росту фолікулів, значнішого виділення зрілих яйцеклітин, але реального підвищення багатоплідності не спостерігалось.

З цього приводу М. Ф. Іванов (17) писав, що величина гнізда залежить не лише від кількості виділених жіночих статевих клітин, але й від кількості запліднених і яйцеклітин і нормальних зародків тому, що деякі з них гинуть і розсмоктуються в матці, інші гинуть на різних етапах розвитку, муміфікуються і виділяються при опоросі разом з послідом.

Отже, вирішувати питання щодо збільшення багатоплідності свиноматок необхідно як шляхом стимуляції генеративної функції яєчників, так і розробкою заходів, які б забезпечували високу життєздатність виділених яйцеклітин і зменшували загибель під час ембріонального розвитку, а причин, внаслідок яких виникають такі різкі коливання в багатоплідності свиноматок, дуже багато, і вони обумовлені цілим комплексом факторів генетичного, фізіологічного, зоотехнічного і організаційного-господарського характеру. Серед них одне з провідних місць займає порода свиней.

Серед усіх порід свиней кращою багатоплідністю відзначаються свиноматки великої білої породи і полтавської м'ясної, яка в різних категоріях господарств коливається від 9,9 до 11,2 поросяти. Дещо нижчу багатоплідність мають породиш миргородська і велика чорна.

Незважаючи на високу консолідацію і відселекціонованість материнських форм свиней прояв багатоплідності у господарствах різних категорій неоднаковий і змінюється в межах 1,1 - 1,3 поросяти від свиноматки на опорос. Це пояснюється низьким коефіцієнтом успадкування багатоплідності - 1-21% в межах порід.

Важливим показником племінної цінності свиноматок як з біологічного, так і економічного погляду є кількість та якість (жива маса) поросят при відлученні. За виходом поросят від свиноматки оцінюють роботу свинопідприємства, а за їх кількістю і якістю - оплату працівників. Маса поросят при відлученні - один із обов'язкових показників оцінки продуктивності свиноматок і кнурів. Проте величина її різкого коливання залежить в значній мірі від паратипових факторів.

Аналіз даних репродуктивних якостей свиноматок СВК «Хильківський» показав, що дещо вищими результатами характеризувалось поєднання свиноматок великої білої породи з кнурами великої чорної породи. Так, піддослідні тварини 1 і 3 груп вони переважали відповідно за багатоплідністю на 2,8 і 1,4 %, кількістю поросят при відлученні - 7,8 і 5,1 %, масою гнізда при відлученні - 11,3 і 5,3 % та збереженістю приплоду - на 3,7 % і 2,8 % (табл. 2.1.1.1.).

В цілому ж схрещування свиноматок великої білої породи з кнурами великої чорної і миргородської порід порівняно чистопородним розведенням сприяло підвищенню багатоплідності на 0,14 - 0,28 поросят, ( 1,4 - 2,8%), виходу поросят і маси гнізда при відлученні в 42 - денному віці відповідно на 0,2 - 0,6 гол. (2,6 - 7,8 %) і 4 - 8 кг (5,6 - 11,3%).

Таблиця 2.1.1.1. Репродуктивні якості піддослідних свиноматок

Піддослідні групи групи	Поєднання	Багатоплідність, гол.	При відлученні	Збереженість, %
			кількість поросят, гол.	середня жива маса поросяти, кг	маса гнізда, кг
1.	ВБ х ВБ	10,00	7,7	9,2	71,0	77,0
2.	ВБ х ВЧ	10,28	8,3	9,5	79,0	80,7
3.	ВБ х М	10,14	7,9	9,5	75,0	77,9

2.1.2 Відгодівельні якості чистопородного і помісного молодняка

Важливою ознакою продуктивності свиней є відгодівельні якості, що характеризуються скороспілістю тварин та використанням кормів. Під скороспілістю у цьому випадку розуміють здатність свиней при відповідних умовах годівлі та утримання швидко рости, розвиватись і досягати необхідної живої маси. Визначають її за величиною середньодобових приростів молодняка від його народження до того часу, коли він матиме відповідну живу масу, або за середьодобовими приростами від початку і до кінця відгодівлі. Під використанням корму розуміють витрати кормів у кормових одиницях на 1 кг приросту живої маси. З цим показником пов'язана економічна ефективність галузі тому, що в загальній собівартості відгодівлі чи вирощування свиней на його частку припадає до 80% витрат. Отже, зменшення витрат корму на одиницю продукції або приросту є надійним шляхом до економії кормів та підвищення доходності свинарства.

Ступінь прояву цих показників визначається багатьма взаємопов'язаними внутрішніми і зовнішніми факторами. Так, скороспілість залежить від спадкових особливостей свиней, що пов'язано з породою, лініями, родинами, індивідуальними якостями окремих кнурів і свиноматок, а витрати корму - від породних, вікових особливостей, живої маси тварин, умов годівлі, утримання тощо. Між скороспілістю та витратою корму на приріст живої маси свиней існує висока від'ємна кореляція. Так, коефіцієнт фенотипової кореляції між середньодобовими приростами і витратою корму на 1 кг приросту у свиней породи ландрас становить 0,84-0,92, а великої білої породи -0,93.