Організаційно-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 636.2:339.137.2

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

ПРОДУКЦІЇ СКОТАРСТВА

Спеціальність 08.07.02 економіка сільського

господарства і АПК

БЕЙ Наталія Олександрівна

Київ-2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор КРИВОРУЧКО Віктор Іванович, Інститут аграрної економіки УААН, головний науковий співробітник відділу форм господарювання

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор ШКІЛЬОВ Олександр Васильович, Національний аграрний університет, професор кафедри аграрної соціології та розвитку села;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник КОРЖИНСЬКИЙ Михайло Пахомович, Інститут аграрної економіки УААН, провідний науковий співробітник відділу продовольчих ресурсів та зовнішньоекономічних зв'язків

Провідна установа - Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, кафедра економіки сільського господарства

Захист дисертації відбудеться 7 травня 2002 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук в Інституті аграрної економіки УААН (03680, м. Київ, вул. Героїв оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН, м. Київ, вул. Героїв оборони, 10

Автореферат розісланий “5” квітня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук, професор М.Й. Малік.

конкурентоспроможність скотарство продукція підвищення

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток виробництва продукції скотарства в Україні тісно пов`язаний з адаптацією реформованих сільськогосподарських підприємств до ринкового середовища, екологізацією сільського господарства, комплексним вирішенням назрілих проблем відродження галузі, підвищенням її конкурентоспроможності та удосконаленням інфраструктури і механізмів функціонування регіональних ринків молока і м'яса великої рогатої худоби. Їх успішне розв'язання включає розширення науково-дослідних робіт з комплексу теоретичних, методологічних і методичних питань забезпечення ефективного виробництва продукції скотарства в ринкових умовах та розробки організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності галузі, що зумовило вибір та актуальність теми, структурну побудову дисертаційної роботи, наукове і практичне значення проведеного дослідження.

Стан вивчення проблеми. Наукові публікації щодо теоретичного і прикладного висвітлення проблеми підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства та механізмів її здійснення у постреформований період розвитку агропромислового виробництва майже відсутні. При цьому слід зауважити, що дана проблема має багатогранний характер і немало складнощів для її вирішення з урахуванням регіональних особливостей виробництва.

Необхідно наголосити, що теоретичні і методичні засади формування і функціонування організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції в перехідний період до ринкової економіки залишаються поки що малодослідженими. В літературних джерелах недостатньо висвітленими є також питання конкурентної політики, конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції та формування ринкової стратегії розвитку окремих галузей, системи контролінгу, мотиваційного потенціалу ринкової економіки тощо. Окремі аспекти цих проблем знайшли певне відображення в наукових працях М.І. Гельвановського, В.А. Диленко, Ю.С. Коваленка, А.І. Костяєва, Є.Д. Литвиненка, Н.П. Наливайка, Л.А. Мачкура, С.В. Мицюка, Т.Л. Мостенської, В.Н. Осипова, Г.М. Паламарчука, Ю.М. Пахомова, О.Ю. Паценко, П.Т. Саблука, М.І. Шаповала, М.Д. Янківа та інших.

При цьому необхідно зазначити, що більшість публікацій, присвячених конкуренції і конкурентоспроможності продукції належать зарубіжним вченим переважно з економічно розвинених країн світу, досвід яких не може бути автоматично перенесений на сучасні економічні умови України.

Багатовекторний характер, складність і актуальність вирішення проблеми конкурентоспроможності скотарства як провідної галузі тваринництва, вказує на її загальнодержавне значення і практичну цінність одержаних в процесі дослідження результатів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дослідження пов`язане з тематикою науково-дослідних робіт Сумського національного аграрного університету, і зокрема, програмами Наукової ради НАН України “Розробка наукових основ сталого розвитку в Україні”, “Основні напрями державної політики у сфері охорони навколиш-нього середовища, раціонального використання природних ресурсів та ядерної безпеки”, “Концепція збереження біологічної різноманітності України”, а також з науковими темами “Економічне обґрунтування переходу до екологічно чистих технологій виробництва продукції АПК” (№ держ.реєстр. 0199U001630, 1998-2001 рр.), “Соціально-економічне обґрунтування системи управління якістю продукції” (№ держ. реєстр. 0101U007272, 1999-2001 рр.) та “Завершення створення бурої північно-східної молочної породи” (№ держ. реєстр. 0100U004190, 2000-2001 рр.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є вивчення теоретичних і методологічних основ та прикладних аспектів формування і функціонування конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції, обгрунтування напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності виробництва продукції скотарства, спрямованого на забезпечення ефективного розвитку галузі та високої якості продукції в ринкових умовах з урахуванням екологізації сільськогосподарського виробництва.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:

- дослідити соціально-економічну сутність понять “конкуренція” і “конкурентоспроможність продукції” як економічних категорій і створення необхідної передумови для розвитку конкурентних відносин в аграрній сфері, сформулювати визначення понять “конкурентоспроможність продукції скотарства” та “організаційно-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства”;

- здійснити аналіз стану розвитку скотарства, рівня виробництва та споживання основних видів продукції галузі, ефективності та кон'юнктури молока і м'яса великої рогатої худоби на регіональному продовольчому ринку;

- вивчити зарубіжний досвід щодо забезпечення умов по створенню продуктивно сталих порід великої рогатої худоби;

- розробити основні положення створення системи контролінгу при виробництві продукції скотарства;

- обгрунтувати основні напрями удосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні питання створення і ефективного функціонування, регулювання та вдосконалення організаційно-економічного механізму підви-щення конкурентоспроможності продукції скотарства в ринкових умовах.

Об'єкт дослідження - конкурентоспроможність продукції скотарства в сільськогосподарських підприємствах Сумської області.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних процесів, законодавчі і нормативні акти органів державної влади України з питань розвитку АПК, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем конкуренції, конкурентоспроможності продукції та формування продовольчих ринків. У процесі роботи застосовувалися наступні методи економічних досліджень: системно-структурний, абстрактно-логічний, порівняльний, балансовий, кореляційно-регресійного аналізу, статистичних групувань, графічний, експертних оцінок та інші.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативні акти Верховної Ради і Уряду України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства екології та природних ресурсів України, матеріали регіональних органів АПК, первинна документація сільськогосподарських підприємств та зведені дані статистичної звітності по районах Сумської області, літературні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних та методичних основ створення і ефективного функціонування організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності молока і м'яса великої рогатої худоби як системи важелів та методів управління якістю і конкурентоспроможністю продукції з урахуванням еколого-економічних чинників сталого розвитку сільського господарства в ринкових умовах.

Основні положення наукової новизни результатів дослідження полягають в наступному:

- доповнено теоретичні і методологічні основи проблеми розвитку конкурентних відносин в аграрній сфері положеннями про необхідність врахування еколого-економічних чинників сталого розвитку сільського господарства та особливостей формування механізму конкурентоспроможності продукції скотарства в ринкових умовах;

- вперше дано визначення поняття “конкурентоспроможність продукції скотарства” як системи якісних економічних параметрів і сукупності споживчих властивостей основних видів продукції галузі, що відповідають вимогам ринку;

- вперше сформульовано визначення та розкрита сутність поняття “організаційно-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства” як системи організаційних, економічних, технологічних і екологічних важелів та методів управління якістю продукції скотарства, які в процесі взаємодії забезпечують їй сукупність високих споживчих якостей та підвищений попит на продовольчому ринку;

- удосконалено методичні підходи щодо створення системи ефективного функціонування і регулювання механізму підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства в ринкових умовах з урахуванням еколого-економічних чинників сталого розвитку сільського господарства; розроблено заходи по вдосконаленню організаційно-технологічного рівня виробництва продукції скотарства; здійснення моделювання комплексної системи ефективного ведення галузі на основі витратно-цінового аналізу та створення високопродуктивних м'ясо-молочних порід великої рогатої худоби;

- знайшли подальший розвиток основні положення щодо створення системи контролінгу при виробництві продукції скотарства з точки зору комплексного забезпечення її конкурентоспроможності та бази для розробки і корегування маркетингової стратегії сільськогосподарських товаровиробників.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції, одержані в процесі дослідження, спрямовані на формування та ефективне функціонування організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства з урахуванням її екологічності та реалізації принципів екобезпеки ведення галузі в сільськогосподарських підприємствах регіону. Окремі результати дослідження використані Головним управлінням сільського господарства та продовольства Сумської облдержадміністрації при підготовці прогнозних показників розвитку сільського господарства області, ТОВ агрофірмою “Вікторія” для розробки планів розвитку господарства з використанням комплексної моделі ефективного ведення скотарства і зокрема оптимізації витрат на впровадження оптимального раціону годівлі худоби та підвищення конкурентоспроможності продукції галузі.

Основні теоретико-методологічні та методичні положення щодо формування механізму підвищення конкурентоспроможності виробництва молока і м'яса великої рогатої худоби з урахуванням екологічної складової використані в навчальному процесі на кафедрі економіки природокористування в АПК та кафедрі фінансів Сумського національного аграрного університету. Про використання впровадження результатів дослідження дисертанта є відповідні довідки і акти.

Результати дослідження можуть бути також використані регіональними центрами наукового забезпечення агропромислового виробництва при розробці економічних і еколого-економічних програм і проектів сталого розвитку сільськогосподарського виробництва та обгрунтуванні ринкової стратегії ведення скотарства і розвитку організаційно-правових форм господарювання.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, приведені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача. Особистий внесок автора у публікаціях у співавторстві (№№7 і 9 за списком робіт, який подано в авторефераті) включає наступне:

- в статті [6] безпосередньо автором висвітлено організаційно-економічні проблеми відродження скотарства і в статті [7] - фактори якості;

- в статті [9] автором здійснений фінансовий аналіз.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження оприлюднено на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції АПК” (м. Суми, 1999 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення” (м. Київ, 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (м. Харків, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми сільськогосподарської радіоекології” (м. Житомир, 2001 р.); Восьмій міжнародній науково-методичній конференції “Сучасні технології, економіка, екологія у промисловості, на транспорті та в сільському господарстві” (м. Алушта, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи розвитку скотарства у третьому тисячолітті” (м. Суми, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми природокористування та екології” (м. Миколаїв, 2001 р.).

Публікації. За результатом виконаних досліджень самостійно та у співавторстві опубліковано 10 наукових праць, в тому числі 7 у фахових виданнях. Загальний обсяг видань 3,2 друк.арк., у тому числі особисто автору належить 2,6 друк.арк.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Робота викладена на 195 сторінках комп'ютерного набору, має 48 таблиць та 17 рисунків. Список використаних джерел включає 248 найменувань і розміщується на 22 сторінках. Додатки займають 9 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі - “Теоретичні і методологічні основи розвитку конкурентних відносин в аграрній сфері та особливості формування організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства в ринкових умовах” - вивчено комплекс теоретичних, методологічних і прикладних питань конкуренції, конкурентоспроможності продукції та розвитку конкурентних відносин в аграрній сфері, проблеми особливості формування регіонального ринку і механізму підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства та економічні і екологічні засади сталого розвитку сільського господарства і виробництва якісної продукції скотарства. Приведені також методологічні засади досліджень.

В сучасних умовах конкуренція розглядається як економічний процес взаємодії, взаємозв'язку і боротьби товаровиробників за покупців і збільшення своєї частки на ринку, як суперництво між окремими виробниками чи постачальниками товарів і послуг за найбільш вигідні умови виробництва і збуту продукції чи надання послуг. При цьому розкриваються види і форми прояву конкуренції: цінової і нецінової. Акцентується увага на тому, що конкуренція в ринкових умовах є основним механізмом формування господарських пропорцій. Разом з тим, незалежно від форм власності, необхідно забезпечувати дотримання одного з правил ринкової економіки: не продавати те, що виробляється, а виробляти те, що продається.

У роботі відзначається, що конкурентоспроможність продукції (товару) є складною, багатовимірною характеристикою з великою кількістю взаємопов'язаних показників. Розуміння цієї категорії базується на виділенні певних закономірностей, які дозволяють класифікувати її характеристики на технічні, технологічні, економічні, екологічні та організаційні параметри. Так, параметри технічної ефективності характеризують науково-технічний рівень товару, а технологічні - відповідність нормативних якісних характеристик продукції існуючим стандартам у державі. Комплекс економічних параметрів пов'язаний з витратами і обсягами виробництва та каналами реалізації і цінами на продукцію. Екологічні параметри випливають з необхідності збереження довкілля і врахування екологічного фактору при виробництві продукції та забезпечення її екобезпечності при споживанні. Організаційні параметри включають способи просування товару на ринок, умови поставок і платежів, терміни та умови гарантії, систему знижок. Провідна роль в оцінці конкурентоспроможності відводиться економічним показникам, які повинні об'єктивно відображати інтереси споживачів та виробників продукції.

Згідно існуючої класифікації розрізняють такі види конкурентоспроможності: товару, підприємства, галузі, народногосподарських комплексів або національної економіки. Сутність конкурентоспроможності товару (продукції) полягає в сукупності її властивостей відповідати вимогам ринку на певний момент часу і характеризується відповідними споживчими властивостями, затратами споживача та кон'юнктурою ринку відповідних товарів. Ці положення в значній мірі зумовили дослідження теоретичних і методологічних основ та розробку методики дослідження по темі з визначенням сутності понять конкурентоспроможності продукції скотарства та організаційно-економічного механізму її підвищення з урахуванням еколого-економічних основ сталого розвитку сільського господарства в ринкових умовах.

Необхідно відмітити, що в літературних джерелах немає чіткого визначення цих понять. Автором вперше зроблена спроба дати їх визначення і розкрити сутність стосовно продукції скотарства. На наш погляд, конкурентоспроможність продукції скотарства - це система якісних і економічних параметрів та сукупності споживчих властивостей основних видів продукції галузі як товарів, які відповідають санітарно-гігєнічним та екологічним вимогам при їх споживанні і задовольняють потреби потенційних покупців сировини для переробки за технологічними, економічними і екологічними характеристиками та забезпечують виробникам продукції ефективну довготермінову виробничо-комерційну діяльність порівняно з конкурентами на продуктових ринках. По суті мова йде про здатність товару відповідати вимогам ринку даного виду товару.

Найбільш характерними показниками, які характеризують конкурентоспроможність продукції, є затрати на її виробництво (собівартість продукції), рівень насичення ринку даним видом продукції, ціни реалізації готової продукції по каналах збуту, рівень купівельної спроможності споживачів, рівень рентабельності виробництва окремих видів продукції. Додатковими показниками при цьому, зокрема для скотарства, можуть бути: маса прибутку від молока в розрахунку на одну корову чи одну голову великої рогатої худоби, реалізованої на м'ясо.

Як відомо, конкурентоспроможність продукції змінюється в залежності від попиту і життєвого циклу товару та темпів науково-технічного прогресу і освоєння ноу-хау в конкретних галузях виробництва.

На особливості формування і ефективне функціонування організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства впливає цілий комплекс чинників, які можна виділити в окремі блоки. Це, насамперед, протекціоністська аграрна, кредитна, податкова і митна політика держави, адаптація реформованих сільськогосподарських підприємств до ринкового середовища; матеріально-технічне забезпечення реформованих господарств; інвестиційна та інноваційна політика; еколого-економічні чинники виробництва; розвиток кормової бази, стан генофонду популяції худоби і породного складу стада; спеціалізація, концентрація і кооперування виробництва; розвиток селекційно-племінної справи у скотарстві; ветеринарне забезпечення галузі; інтеграція сільськогосподарських і переробних підприємств; фінансова стійкість товаровиробників; кон'юнктура продовольчого ринку і маркетингова стратегія.

Викладені в роботі загальнотеоретичні і методологічні основи конкуренції і конкурентоспроможності продукції в ринкових умовах та прийняте автором визначення поняття “конкурентоспроможність продукції скотарства” з урахуванням розглянутого комплексу чинників, які впливають на особливості формування механізму конкурентоспроможності продукції, дають підстави зробити визначення поняття і сутності такого механізму стосовно продукції скотарства.

Організаційно-економічний механізм підвищення конкуренто-спроможності продукції скотарства в дисертації розглядається як система організаційних, технологічних, економічних і екологічних важелів та методів управління якістю продукції галузі, які в процесі взаємодії і взаємозв'язку забезпечують сукупність високих споживчих якостей молока і м'яса великої рогатої худоби та продуктів їх переробки і стабільний попит на них на ринку продовольства при оптимальних затратах на їх виробництво і достатньому рівні цін для виробників при реалізації продукції споживачам по різних каналах збуту, що гарантує ефективне ведення скотарства в ринкових умовах.

При цьому ринок продукції скотарства характеризується як сукупність обмінних операцій, які регулюють товарно-грошові відносини виробників і покупців молока, м'яса великої рогатої худоби і супутньої продукції галузі та визначають рівень конкурентоспроможності цих видів продукції на ринку. Як відомо, для повноцінного функціонування ринку продукції скотарства потрібно, насамперед, створити потужну його інфраструктуру. Проте, недооцінка організації ринку як складової аграрної реформи стала причиною повільного формування ринкового середовища в державі. Практично функціонує раніше створена система збуту продукції скотарства, яка перейшла незалежній країні з послідуючим виникненням численних посередників і розвитком бартерних операцій.

Поняття стійкості в науці розглядається як здатність системи намагатися забезпечити в різних вихідних положеннях певної рівноваги. Тому єдність економічних і екологічних проблем розвитку сільського господарства і його окремих галузей необхідно розглядати не лише з позицій зростання темпів виробництва якісної продукції, а й вирішення екологічних та соціальних проблем на селі. Це дає підстави під екологічно сталим розвитком сільського господарства і окремих його галузей розуміти такий розвиток, при якому досягнення економічних результатів має здійснюватися без шкоди для природи і людини нині і в майбутньому. Разом з тим, еколого-економічна ефективність сталого розвитку сільського господарства залежить від економічної ситуації та рівня розвитку ринкових відносин.

У другому розділі - “Аналіз ефективності виробництва та кон'юнктури продукції скотарства на регіональному ринку продовольства” - проаналізовано сучасний стан розвитку галузі, ефективність виробництва і рівень споживання молока і м'яса та їх поточну кон'юнктуру на регіональному ринку продовольства і сучасний рівень якості продукції скотарства.

Нинішньою особливістю розвитку скотарства в Україні і окремих регіонах є скорочення поголів'я великої рогатої худоби. Зокрема в Сумській області в усіх категоріях господарств поголів'я скоротилося з 929,3 тис. голів у 1990 р. до 405,1 тис. голів у 2000 р., або в 2,3 рази, в тому числі поголів'я корів зменшилось з 350,8 до 206 тис. голів, або в 1,7 рази при підвищенні їх частки у стаді з 37,7 до 50,9 відсотка. Знизились середньодобові прирости тварин на вирощуванні та відгодівлі з 458 до 306 г, а середньорічні надої молока - з 2842 до 2271 кг від однієї корови. Як результат - зменшилося виробництво м'яса від 107,4 до 50,8 кг (в забійній вазі) і молока від 716,2 до 361,1 кг у розрахунку на душу населення.

При цьому спостерігається чітка тенденція до зростання питомої ваги особистих підсобних господарств населення у виробництві валової продукції сільського господарства і тваринництва зокрема. Якщо у 1990 р. питома вага господарств населення області у загальній вартості валової продукції сільського господарства становила 30,2 відсотка і тваринництва - 34,0 відсотки, то у 2000 р. - відповідно 60,2 і 66,2 відсотка, або зросла майже вдвічі. У порівнянні з 1990 р. виробництво валової продукції сільського господарства в розрахунку на душу населення області зменшилося з 1342 до 725 грн. у 2000 р., або в 1,9 раза. На протязі 1996-1999 рр. аграрне виробництво в сільськогосподарських підприємствах було збитковим, і лише в 2000 р. стало рентабельним (22%).

Зниження продуктивності корів і поголів'я тварин на вирощуванні і відгодівлі, високі затрати праці і коштів на виробництво продукції, незбалансованість раціонів годівлі худоби та низькі ціни реалізації продукції, особливо м'яса великої рогатої худоби, зумовили збитковість виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах області в період 1996-1999 рр. і м'яса великої рогатої худоби в період 1996-2000 рр. (табл. 1).

З даних таблиці 1 видно, що у 2000 р. виробництво молока внаслідок деякого зниження затрат праці і коштів на його виробництво та значного зростання цін реалізації було прибутковим. Разом з тим чітко проявляється тенденція перевищення обсягів реалізації м'яса великої рогатої худоби над обсягами одержаного приросту. Цей факт свідчить про скорочення поголів'я тварин в сільськогосподарських підприємствах у зв'язку з недостатком кормів. Стійкі негативні тенденції у виробництві м'яса та погіршення забезпечення населення яловичиною вимагають докорінного поліпшення організації розвитку скотарства, підвищення конкурентоспроможності галузі.

1. Ефективність виробництва молока та вирощування і відгодівлі великої рогатої худоби на м'ясо (в живій масі) в сільськогосподарських підприємствах Сумської області в 1996-2000 рр. (дані зведених річних звітів)

Скорочення поголів'я тварин, в тому числі і корів, та зниження їх продуктивності, призвело до значного зменшення рівня споживання населенням області молока і м'яса. Якщо у 1990 р. споживання молока і молокопродуктів в Україні становило 373,2 кг, в Сумській області - 360,7 кг на душу населення, то в 2000 р. ці показники знизились відповідно до 197,7 і 217,0 кг. Середньодушове споживання м'яса і м'ясопродуктів в країні зменшилося за цей період з 68,2 кг до 32,5 кг, а в Сумській області відповідно з 68,3 до 40,8 кг. Варто наголосити, що мінімальна норма споживання молока, рекомендована Київським НДІ гігієни харчування, становить 292 кг на душу населення на рік, а раціональна - 370 кг. Мінімальна норма споживання м'яса становить 45 кг, а раціональна - 75 кг.

Економічна криза в країні зумовила не тільки зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, а й падіння купівельної спроможності населення, що призвело до посилення диференціації у споживанні продуктів харчування, в тому числі молока і м'яса, в залежності від середньодушових сукупних витрат у відповідності до умов життя окремих верств населення України та місця їх проживання. Так, за даними Держкомстату України, за результатами вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, їх витрат та доходів, встановлено залежність рівня споживання м'яса і молока не тільки від розміру сукупних витрат, а й місця проживання в міських поселеннях чи сільській місцевості (табл. 2).

2. Рівень споживання м'яса і м'ясопродуктів, молока і молокопродуктів у домогосподарствах України залежно від розміру середньодушових сукупних витрат у 2000 р. (в середньому за місяць на одну особу, кг)

Дані таблиці 2 свідчать, що рівень споживання м'яса і молока суттєво різниться залежно від середньодушових сукупних витрат у місяць як у міських поселеннях, так і в сільській місцевості. Якщо брати до уваги, що прожитковий мінімум на працюючу людину становить 365 грн., межа бідності - 176 грн., а мінімальна зарплата встановлена на рівні 169 грн., то для досягнення раціонального рівня харчування населення потрібно значно збільшити виробництво тваринницької продукції, що пов'язане з істотними інвестиціями держави та всіх сільськогосподарських товаровиробників. Поряд з нарощуванням виробництва молока і м'яса гострою проблемою залишається значне підвищення їх якісних характеристик. Формування якості продукції скотарства в першу чергу відбувається у виробничій сфері під дією різних факторів, які впливають на якість праці і якість виробничого процесу на підприємстві, зумовлюючи в кінцевому результаті конкурентоспроможність продукції та попит на неї у сфері споживання (рис. 1).

Рис. 1. Модель впливу факторів виробничої сфери на якість продукції скотарства

У 2000 р. заготівлю молока в області здійснювали 18 організацій і підприємств Мінагрополітики України, в тому числі 8 молокозаводів і 10 маслозаводів, 30 організацій споживчої кооперації, одна організація торгівлі та 776 пунктів по заготівлі молока від особистих підсобних господарства населення. Якість заготовленого молока на переробних підприємствах області характеризується даними приведеними в таблиці 3. Частка молока І сорту у загальній кількості і вартості заготовленої сировини молокопереробними підприємствами у 2000 р. становила відповідно 91,8 і 92,8 відсотка при зменшенні продукції ІІ сорту відповідно до 7,0 і 6,3 відсотка, що зумовлюється зростанням цін на молоко. Отже, переробні підприємства заготовляють якісну сировину для випуску конкурентоспроможних молочних продуктів.

3. Кількість і якість заготовленого молока переробними підприємствами Сумської області*

Примітка: в середньому на підприємство по Сумському і Охтирському молочному заводах, Роменському молочному комбінату і Білопільському сирзаводу.

Заготівлю худоби та птиці в Сумській області у 2000 р. здійснювали 8 організацій і підприємств Мінагрополітики України, в тому числі 8 м'ясокомбінатів, 25 організацій споживчої кооперації, 4 організації торгівлі, 4 - інші заготівельні організації та 157 заготівельних пунктів. Про якість закупленої м'ясокомбінатами області великої рогатої худоби за вгодованістю свідчать дані табл. 4.

4. Розподіл закупленої великої рогатої худоби за вгодованістю на м'ясокомбінатах Сумської області (в живій вазі)*

Примітка: в середньому на Сумському, Охтирському і Конотопському м'ясокомбінатах.

Закуплена м'ясокомбінатами у 2000 р. велика рогата худоба вищої вгодованості становила у живій вазі 46,2 відсотка і у вартості - 51,4 відсотка, середньої - відповідно 29,4 і 29,5, і нижче середньої - 24,4 і 19,1 відсотка. Отже, нині значна кількість худоби надходить на забій ще нижче середньої вгодованості. Значне підвищення цін на м'ясо великої рогатої худоби має більш відчутно стимулювати сільськогосподарських товаровиробників до реалізації тварин вищою і середньою вгодованістю.

У третьому розділі - “Напрями удосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства в ринкових умовах” - визначено напрями та обгрунтовано комплекс заходів по удосконаленню механізму підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства в ринкових умовах, здатних суттєво підвищити ефективність його функціонування в системі агропромислового виробництва. Їх сутність зводиться до створення ефективного механізму функціонування галузі на основі витратно-цінового аналізу, удосконалення організаційно-технологічного рівня виробництва продукції скотарства, широкого використання зарубіжного досвіду при виведенні продуктивно сталих молочних, м'ясо-молочних і м'ясних порід великої рогатої худоби, впровадження системи контролінгу для комплексного забезпечення конкурентоспроможності продукції та бази для розробки і корегування маркетингової стратегії сільськогосподарських товаровиробників та формування консалтингових структур в регіонах.

В роботі опрацьовані основні принципи створення якісно нової системи регулювання та управління конкурентоспроможністю продукції: правової регламентації управління; соціальної орієнтації організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю продукції; наукової обгрунтованості функціонування механізму управління; системного підходу до управління конкурентоспроможністю; орієнтації економіки виробництва конкурентоспроможної продукції скотарства на інноваційний шлях розвитку; екологізації управління, виробництва, збереження власних сировинних ресурсів; спеціалізації, універсалізації та централізації управління конкурентоспроможністю; раціонального поєднання форм управління конкурентоспроможністю. Відповідно до цього розроблена схема регулювання та удосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства.

Підвищення якості і конкурентоспроможності продукції тісно пов'язана з удосконаленням системи управління, стандартизації і сертифікації продукції. Цю проблему неможливо вирішити без впровадження системного підходу до управління якістю на рівні підприємств і організацій, а також правового регулювання на макрорівні. Досвід розвитку передових країн свідчить, що забезпечення високої якості продукції має стати національним завданням, вирішення якого вимагає постійного навчання кадрів масових професій, високої професійної підготовки фахівців аграрної сфери. В усьому світі, як відомо, різко зріс попит на професіоналів з управління якістю, і перш за все безпосередньо на виробництві. Нині серед складових конкурентоспроможності товару ціна вже не домінує, а на лідируючі позиції виходять споживчі якості та рівень сервісу.

Це вказує не тільки на необхідність удосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства, а й пристосування його до міжнародних стандартів якості та екологічної безпеки продукції (рис. 2). ISO - це стандарти міжнародної організації по стандартизації (International Standards Organization). Ця організація є цивільно-правовим об'єднанням. Стандарт ISO-9000 - це стандарт управління якістю, а ISO-14000 - стандарт управління якістю довкілля та екологічною безпекою. Україна прийняла ці стандарти в якості національних, що має забезпечити досягнення міжнародних вимог до якості вітчизняної продукції.

Рис. 2. Схема організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності молока та м'яса ВРХ на основі міжнародних стандартів якості та екологічної безпеки продукції.

Важливе значення в дисертаційному дослідженні приділяється моделюванню комплексних систем ефективного (конкурентоспроможного) ведення скотарства. Зокрема, доведено, що збільшення обсягів виробництва молока та зниження його собівартості значно впливають на конкурентоспроможність продукції та залежать від поліпшення відтворення стада шляхом ліквідації безплідності тварин.

Особлива увага звертається на те, що для успішного розвитку тваринництва та отримання конкурентноспроможної продукції важливе значення має організація повноцінної кормової бази. У собівартості продукції галузі частка кормів становить 35-40 відсотків. Тому одним із основних шляхів зниження собівартості виробництва продукції є зниження витрат на корми шляхом оптимізації раціонів годівлі худоби. Для цього використовуються моделі планування оптимальних раціонів годівлі тварин.

В дисертаційній роботі зроблено наголос на актуальність еколого-економічної оцінки удосконалення організаційно-технологічного рівня виробництва продукції скотарства в умовах приватизації державної власності та розвитку структур ринкового типу, включаючи особисті, фермерські та інші види приватних господарств. З цією метою розроблені методичні положення щодо оцінки економічної ефективності інновацій на підприємствах м'ясо-молочного підкомплексу, спрямованих на підвищення продуктивності скотарства з урахуванням екологічної складової (впровадження заходів щодо санації та дезинфекції, поліпшення якості продукції).

Дослідження підтвердили, що негативні тенденції в розвитку скотарства в регіоні значною мірою пов`язані з незадовільним станом генофонду популяції, низькою генетичною продуктивністю тварин. Необхідно активно використовувати світовий досвід щодо створення продуктивно сталих порід великої рогатої худоби. Цьому сприятиме формування організаційно-економічного механізму розвитку вітчизняного скотарства, який включає елементи сучасної ринкової інфраструктури: підприємства з продажу племінної худоби молочних і м'ясних порід; організації, які здійснюють контроль якості м'ясо-молочної продукції; організації, які здійснюють ціновий моніторинг; система дорадництва та консалтингові фірми; підприємства з інформаційного обслуговування господарств.

Контролінг конкурентоспроможності в роботі розглядається як організаційний механізм, спрямований на функціональну підтримку конкурентоспроможності продукції скотарства та визначення довгострокової маркетингової стратегії сільськогосподарських підприємств. Він також включає взаємопов'язані системи та підсистеми планування, контролю, аналізу, координації, внутрішнього консалтингу, інформаційного забезпечення. Контролінг пов'язує результати контролю та підвищення (зниження) конкурентоспроможності продукції з усіма складовими процесу прийняття управлінських рішень в різних структурних підрозділах підприємства. Аналіз конкурентоспроможності продукції в межах системи контролінгу є необхідною складовою маркетингової стратегії. Розвиток консалтингових структур сприятиме створенню інформаційного середовища, необхідного для функціонування механізму контролінгу конкурентоспроможності продукції скотарства.

ВИСНОВКИ

1. В результаті проведеного дослідження узагальнені принципи і фактори створення та ефективного функціонування організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства як системи організаційних, технологічних, екологічних і економічних важелів, які забезпечують ефективний розвиток і високу якість продукції галузі в ринкових умовах, що має суттєве наукове і практичне значення, особливо в пореформений період розвитку агропромислового виробництва в усіх регіонах України.

2. Встановлено, що в Україні і окремих її регіонах протягом тривалого часу скорочується поголів'я великої рогатої худоби і знижується молочна та м'ясна продуктивність худоби, втрачається генетичний фонд скотарства. Країна значно відстає від розвинутих зарубіжних держав за рівнем виробництва молока і м'яса на душу населення та продуктивності худоби. Все це також зумовлює негативні тенденції розвитку скотарства на ближчу перспективу і серйозні проблеми перш за все з виробництвом м'яса великої рогатої худоби за рахунок власного виробництва і можливої втрати ринкових ніш навіть на внутрішньому ринку.

3. За період 1990-2000 рр. споживання м'яса в Сумській області зменшилося до 40,8 кг і молока - до 217,0 кг, і не досягає навіть мінімальних (45 кг м'яса і 292 кг молока) норм, не кажучи вже про раціональні норми споживання (молока - 370 і м'яса - 75 кг) на душу населення. При цьому економічна криза в країні зумовила не тільки падіння купівельної спроможності населення, а й значну диференціацію споживання всіх продуктів харчування, в тому числі молока і м'яса, в залежності від рівня доходів і витрат населення та нераціональне харчування, особливо різних вікових і професійних груп населення за характером праці.

4. Виробництво конкурентноспроможної і екологічно чистої продукції, в тому числі молока і м'яса, вимагає суттєвих змін характеру економічних відносин в АПК, удосконалення системи цін, дотацій, кредитів, оподаткування. Необхідно посилити також державний контроль за якістю сільськогосподарської продукції, переглянути методи заготівлі і зберігання кормів, а також типи годівлі і раціонів, що може суттєво знизити надходження шкідливих речовин і радіонуклідів в організм тварин і відповідну продукцію. Еколого-економічна оцінка організаційно-технічного рівня виробництва у скотарстві має проводитися на різних технологічних стадіях його ведення до одержання якісної кінцевої продукції.

5. При створенні продуктивно сталих молочних, м'ясо-молочних і м'ясних порід худоби необхідно враховувати світовий досвід та адаптаційні соціально-економічні, організаційно-технологічні умови ведення скотарства в окремих регіонах України, визначення яких потребує прискорення розвитку племінної справи і комплектування стад високопродуктивною племінною худобою.

6. Проблема якості і конкурентоспроможності продукції тісно пов'язана з управлінням якістю, стандартизацією і сертифікацією продукції. Одночасно вирішити проблему поліпшення якості і зниження ціни споживання на продукцію неможливе без впровадження комплексного системного підходу до управління якістю на рівні підприємств і організацій. При цьому економіко-правове регулювання у сфері забезпечення конкурентоспроможності продукції скотарства повинно бути спрямоване на формування механізму відповідальності за дотримання якісних і екологічних показників продукції згідно діючих стандартів та на засадах державного контролю і захисту прав споживачів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бей Н.О. Створення нового еколого-економічного механізму ефективного функціонування тваринництва // Економіка АПК. -. 2001. - № 7.- С.37-40.

2. Бей Н.О. Удосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства // Економіка АПК. - 2002. - №1. - С. 103-107.

3. Бей Н.О. Оцінка економічної ефективності виробництва продукції скотарства // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Фінанси і кредит”. - 1999. - №2. - С. 234-237.

4. Бей Н.О. Регіональні особливості ринку продукції скотарства // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Фінанси і кредит”. - 2000. - №1. - С. 130-132.

5. Бей Н.О. Вплив скотарства на загальне підвищення ефективності рослинництва // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. - 2001. - №1. - С. 116-118.

6. Бей Н.О., Толбатова С.В. Організаційно-економічні та екологічні проблеми відродження скотарства в Україні // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Економіка та менеджмент”. 2001. - №2. - С. 119-123, в т.ч. здобувача С. 119-122 (організаційно-економічні проблеми відродження галузі).

7. Яременко В.П., Бей Н.О., Решетило Т.В. Організаційно-економічні аспекти регулювання якості продукції // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. моногр. у 2-х т. Т. 2/За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2000. - 676 с., в т.ч. авторів С. 338-342, з них здобувача с. 340-342 (фактори якості).

8. Бей Н.А. Эколого-экономический механизм эффективного функционирования АПК // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол.моногр. у 2-х т. Т.1/За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2001. - 831 с., з них здобувача С. 294-296.

9. Бей Н.О., Решетило Т.В., Тархов П.В. Проблеми системності фінансово-економічного механізму АПК // Зб. “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення”. - К.: Знання, 2000. - 213 с., в т.ч. авторів С. 127-128, з них здобувача с. 127 (фінансовий аналіз).

10. Бей Н.О. Теоретичні основи і особливості формування організаційно-економічного механізму розвитку скотарства в ринкових умовах // Зб. наук. праць Луганського національного аграрного університету. - 2002. - №14. - С. 244-248.

АНОТАЦІЇ

Бей Н.О. Організаційно-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК. - Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2002.

В роботі досліджені теоретичні і методологічні основи та прикладні питання розвитку конкурентних відносин в аграрній сфері і особливості формування, ефективного функціонування, регулювання і удосконалення організаційно-економічного механізму підвищення конкурентоспроможності продукції скотарства в ринкових умовах.

Організаційно-економічний механізм конкурентоспроможності продукції скотарства в роботі розглядається як система організаційних, технологічних, екологічних і економічних важелів та методів управління якістю продукції скотарства, які в процесі взаємодії і взаємозв'язку забезпечують сукупність високих споживчих якостей молока та м'яса великої рогатої худоби і продуктів їх переробки та попит на них на ринку продовольства при оптимальних затратах на їх виробництво і достатньому рівні цін для виробників при реалізації продукції споживачам по різних каналах збуту, що гарантує ефективне ведення скотарства в ринкових умовах.

В роботі обгрунтовані напрямки удосконалення цього механізму, сутність яких зводиться до створення системи ефективного функціонування і регулювання такого механізму. Дана робота фактично є одним із перших комплексних досліджень в Україні проблеми формування і ефективного функціонування такого механізму.

Ключові слова: конкуренція, конкурентні відносини, конкурентоспроможність продукції скотарства, організаційно-економічний механізм конкурентоспроможності продукції скотарства, сталий розвиток сільського господарства, ефективність, екологічність продукції, ринок, контролінг.

Бей Н.А. Организационно-экономический механизм повышения конкурентоспособности продукции скотоводства. - Рукопись

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - Экономика сельского хозяйства и АПК. - Институт аграрной экономики УААН, Киев, 2002.

В работе исследованы теоретические основы и прикладные вопросы развития конкурентных отношений в аграрной сфере, а также особенности формирования, эффективного функционирования, регулирования и совершенствования организационно-экономического механизма повышения конкурентоспособности продукции скотоводства в рыночных условиях. Рассмотрены особенности формирования регионального рынка и механизма повышения конкурентоспособности продукции скотоводства, а также эколого-экономические основы устойчивого развития сельского хозяйства и производства конкурентоспособной продукции скотоводства.

Проведенное исследование позволило выявить и обобщить принципы и факторы создания и эффективного функционирования такого механизма как организационно-экономической системы, которая обеспечивает эффективное развитие скотоводства, высокое качество и конкурентоспособность продукции отрасли в рыночных условиях, что имеет важное научное и практическое значение особенно в постреформационный период развития агропромышленного производства во всех регионах Украины.

Понятие конкурентоспособности продукции скотоводства представляет собой систему качественных и экономических параметров, а также совокупность потребительских свойств основных видов продукции отрасли как товаров, которые отвечают санитарно-гигиеническим и экологическим требованиям при их потреблении и удовлетворяют потребности потенциальных покупателей сырья для переработки согласно технологическим, экономическим и экологическим характеристикам, а также обеспечивают производителям продукции эффективную долгосрочную производственно-коммерческую деятельность по сравнению с конкурентами на продуктовых рынках. Организационно-экономический механизм конкурентоспособности продукции скотоводства в работе рассматривается как система организационных, технологических, экологических и экономических рычагов и методов управления качеством продукции скотоводства, которые в процессе взаимодействия и взаимосвязи обеспечивают совокупность высоких потребительских качеств молока и мяса крупного рогатого скота и продуктов их переработки и спрос на них на рынке продовольствия при оптимальных затратах на их производство, и достаточный уровень цен для производителей при реализации продукции потребителям по разным каналам сбыта, что гарантирует эффективное ведение скотоводства в рыночных условиях.