Обмін речовин, морфолого-функціональний стан ендокринних залоз та репродуктивної системи у свиней при тривалому згодовуванні трави люцерни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ імені С.З. ГЖИЦЬКОГО

УДК: 636: 576. 344: 612. 43

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ОБМІН РЕЧОВИН, МОРФОЛОГО - ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ ТА РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ У СВИНЕЙ ПРИ ТРИВАЛОМУ ЗГОДОВУВАННІ ТРАВИ ЛЮЦЕРНИ

МЕЛЬНИКОВА Тетяна Володимирівна

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

Львів - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: - доктор сільськогосподарських наук, професор,

Юрченко Василь Климентійович,

Вінницький державний аграрний університет, завідувач кафедри фізіології сільськогосподарських тварин.

Офіційні опоненти: - доктор біологічних наук, професор,

Терек Василь Іванович, Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, завідувач кафедри дрібного тваринництва;

- кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник,

Федорук Ростислав Степанович, Інститут біології тварин УААН, завідувач лабораторії екологічної фізіології і біохімії.

Провідна установа: Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра нормальної та патологічної фізіології.

Захист відбудеться "25" грудня 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській державній академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького (79010, м. Львів-10, вул. Пекарська, 50, аудиторія 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького (79010, м. Львів-10, вул. Пекарська, 50).

Автореферат розісланий "19" листопада 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук, доцент Головач П.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Забезпечення населення України якісною, екологічно чистою та відносно недорогою продукцією з м'яса неможливе без організації раціональної годівлі сільськогосподарських тварин і створення міцної кормової бази. Проте, в умовах становлення нових економічних відносин відбувається різке скорочення використання зерна та фуражу, зниження темпів виробництва промисловістю комбікормів, преміксів, кормів тваринного походження, продуктів переробки відходів різних галузей агропромислового комплексу, синтетичних добавок. Тому пошук альтернативних замінників концентрованих кормів, які є відносно дорогі, викликає велике зацікавлення в науковців і спеціалістів сільського господарства, що характеризує практичне значення та актуальність цієї роботи.

Дослідженнями багатьох вчених (Н.П. Чирвінський, 1951; P.S.Pieters, T.N. Andrews , 1956; М.Ф. Іванов, 1964; J. Chury , 1969; G.Schoop , 1971; М.А. Коваленко, 1971; І.С.Трончук, 1983; Г.І. Калачнюк, 1986; П.П.Остапчук, 1986; Ф.Ю. Палфій, О.Г. Малик, 1988; М.Т. Ноздрін, 1991; В.Д.Прокопенко, 1992; С.Н. Бакай, 1994; В.М. Бугаєвський, 1994; S. Tamminga , 1995; А.О. Бабич, 1995; Б.М. Газієв, 1995; Н.Н.Колесник, 1996; Ю.М. Крівєнцов, 1996; П.З. Столярчук, 1997; В.О. Опара, 1999; І.І. Ібатуллін, 2000 та інших) нагромаджений великий досвід використання у годівлі свиней різних видів кормів - соковитих, грубих тощо.

Одним із найперспективніших у вирішенні проблеми використання кормового білка у свинарстві вважається зелений корм (особливо багаторічні бобові трави). Завдяки нескладним агротехнічним вимогам, відмінним поживним якостям, високій біологічній цінності чільне місце у годівлі свиней займає люцерна. Однак, чинником, який лімітує використання цього корму є високий вміст клітковини та наявність певних біологічно активних речовин.

Вивченню характеру дії часткової заміни зерна зеленою масою люцерни у раціонах свиней різних статево-вікових груп на їх ріст, перетравність поживних речовин, баланс азоту, фосфору тощо, забійні, м'ясні та репродуктивні якості присвячені наукові праці багатьох закордонних і вітчизняних учених. Проте, у літературі недостатньо даних стосовно впливу зеленого корму на метаболічні перетворення білків, жирів, вуглеводів у організмі свиней, функціонування та морфологічну будову окремих органів та цілих систем. Крім того, дуже мало наукових повідомлень щодо функціонування ендокринних залоз і репродуктивної системи свиней на тлі дії трави люцерни. Саме тому проведені тривалі експериментальні дослідження, для того, щоби глибоко розкрити суть фізіологічних процесів за дії цього чинника.

Дисертація є підсумком науково-дослідної роботи з вивчення дії тривалого згодовування ремонтним свиням раціонів, у яких до 30% за протеїном концентратів замінено люцерною. На основі цього вивчено морфологічні, окремі біохімічні показники крові, морфолого-функціональний стан ендокринної системи, деяких органів розмноження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. При написанні дисертації використано дані, одержанні при виконанні завдання кафедри фізіології сільськогосподарських тварин Вінницького державного аграрного університету у період 1995-2000 р.р.: “Розробити та впровадити альтернативні технології виробництва і використання білково-вітамінних добавок з урахуванням зональних систем кормовиробництва” (№ державної реєстрації 0100U005441) (Н.Р. 04.02).

Мета і задачі дослідження. Метою досліджень було вивчення характеру впливу тривалого згодовування свиням трави люцерни сорту Вінничанка на перебіг основних метаболічних процесів в їх організмі, морфологічну будову та функціональну активність залоз внутрішньої секреції і репродуктивних органів, а також визначення оптимальної кількості введення даного корму у раціони.

Для досягнення цієї мети були проведені дослідження таких показників:

естрогенної активності кормосумішок за насичення їх люцерною до 15-30% за протеїном;

впливу тривалого використання трави люцерни у годівлі свиней на морфологічну картину та біохімічний склад їх крові, активність окремих ферментів сироватки крові;

гісто-морфологічної і функціональної оцінки стану щитовидної, надниркових та інкреторної частин підшлункової залоз;

вагових і лінійних показників репродуктивних органів, їх будови та стан окремих мікроструктур;

можливості застосування у раціонах супоросних та лактуючих свиноматок трав'яного борошна з люцерни у кількості до 30% за протеїном, їх репродуктивні якості.

Об'єкт дослідження. Корми, свині великої білої породи.

Предмет дослідження. Загальні естрогени кормів, морфологічні та біохімічні показники крові, ферменти сироватки крові, гормони (Т3, кортизол, естрадіол), гістологічна структура щитовидної, підшлункової та надниркових залоз, масові та лінійні розміри статевих органів.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети були використані фізіологічні, біохімічні, морфометричні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведених досліджень вперше встановлено, що згодовування свиням трави люцерни в різних кількостях у складі кормосумішок супроводжувалося функціональними змінами ендокринної і репродуктивної систем їх організму. При цьому, заміна у раціонах ремонтних свиней до 30 % протеїну концентрованих кормів травою люцерни сорту Вінничанка, а у репродуктивний період - трав'яним борошном сприяла покращанню показників продуктивності дослідних тварин. За цього були одержані нові дані щодо впливу тривалого згодовування зеленого корму на перебіг обміну речовин у організмі тварин, активність ферментів крові, гістологічну структуру та інкреторну активність залоз внутрішньої секреції, органи розмноження і на показники відтворення, що характеризують наукову новизну.

Практичне значення одержаних результатів. Проведеними дослідженнями встановлено позитивний вплив дії тривалого згодовування свиням трави люцерни при заміні зернових концентратів на їх фізіологічний стан та репродуктивні якості.

Одержані результати можуть бути використані у навчальному процесі та науковій роботі за вивчення фізіології та морфології залоз внутрішньої секреції і репродуктивних органів.

Розробки, викладені у дисертації, впровадженні у сільськогосподарських підприємствах Калинівського району Вінницької області.

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно виконала увесь обсяг експериментальних досліджень, узагальнила результати та провела статистичне опрацювання цифрових даних. Обговорення та узагальнення результатів власних досліджень, а також оформлення висновків проведено під керівництвом доктора сільськогосподарських наук, професора В.К. Юрченка .

Експериментальна частина досліджень виконана автором разом із О. В. Поліщуком, який вивчав перетравність корму, засвоєння азоту та фосфору, продуктивність тварин, забійні властивості і якість м'яса.

У основній частині дисертації чужі розробки не використовувались.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались та схвалені на чотирьох міжнародних науково-практичних конференціях: “Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи їх вирішення” (Львів, 1999р.); “С.З. Гжицький і сучасна аграрна наука” (Львів, 2000р.); “Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продуктів тваринництва” (Вінниця, 2000р.); “Проблеми виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції” (Житомир, 2000 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць, із яких 6 статей у фахових виданнях, визнаних ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація виконана на 241 сторінці комп'ютерного тексту, ілюстрована 42 таблицями, 3 рисунками і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, експериментальної частини, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій виробництву, списку літератури, який включає 545 літературних джерел, у тому числі іноземних авторів - 129. Крім того в дисертації є 60 додатків.

Матеріали і методика досліджень

З метою вивчення характеру впливу часткової заміни у раціонах концентрованих кормів травою люцерни (від 15 до 30 % за протеїном), на морфологічні та біохімічні показники крові свиней великої білої породи, гістологічну будову та функціональний стан ендокринних залоз і статевих органів, у акціонерному товаристві приватних власників “Родина” Калинівського району Вінницької області у 1995-1999 роках були проведені два науково-господарські та фізіологічний досліди за наведеною схемою (табл. 1).

Експерименти проводили на свинях двох поколінь за методом груп, який найкраще відповідає умовам утримання тварин. Підготовчий період в обох етапах науково - господарського досліду тривав 20-30 днів, а основний - залежно від вимог методики. Перший етап досліду продовжувався 147 днів (з 5 травня по 29 вересня 1998 року). На дослід відбирали за принципом аналогів 48 ремонтних підсвинків 5-6 - місячного віку. З них сформували три групи по 10 свинок і 6 кнурців.

Таблиця 1

Схема першого науково-господарського досліду

Групи	Кількість тварин, голів	Особливості годівлі
	перше покоління (147 днів)	друге покоління (139 днів)
1 - контрольна	16	10	Основний раціон (ОР)
2 - дослідна	16	10	В ОР 15% за протеїном концентрованих кормів замінили травою люцерни
3 - дослідна	16	10	В ОР 30% за протеїном концентрованих кормів замінили травою люцерни

Свині першої (контрольної) групи під час підготовчого та основного періодів отримували основний раціон (ОР), який складався з дерті ячмінної, пшеничної, кукурудзяної, горохової та соняшникового шроту.

У тварин другої (дослідної) групи частку зернових у кормосумішки замінили люцерною нового сорту Вінничанка (15% за протеїном).

Свині третьої (дослідної) групи одержували раціони, що містили 30% протеїну зеленої маси люцерни, якою компенсували таку ж частку протеїну зернових (табл. 1).

Тварин усіх груп забезпечували поживними речовинами згідно норм, враховуючи вік, фізіологічний стан, живу масу та заплановані середньодобові прирости. По мірі росту свиней добові добавки кормів збільшували, не змінюючи їх співвідношення.

Кормові сумішки готувались безпосередньо у господарстві за однією, чітко визначеною технологією. Для збалансування за мінеральними складниками в раціон вводили комплекс макро- і мікроелементів (монокальційфоcфат, крейда, сірчанокислі, вуглекислі та солянокислі солі мікроелементів та кухонна сіль). Траву люцерни перед згодовуванням подрібнювали на частки не більше 0,5-1 см. Корми згодовували у зволоженому вигляді (1: 1,5). Упродовж досліду тварин утримували групами в одному типовому приміщенні. Годували свиней два рази на добу, поїли - вволю, через 1-1,5 години після годівлі.

У кінці першого етапу досліду на Калинівському м'ясокомбінаті провели контрольний забій (по 4 тварини з кожної групи). У цей же час по 4 кнурці та по 3 свинки з групи (всього 21 тварини) зняли з досліду і передали господарству. Для одержання другого покоління по 4 свинки з кожної групи спарували з кнурами своєї ж групи. При підборі пар враховували походження тварин, не допускаючи родинного спаровування.

Під час поросності і в підсосний період свиноматок годували згідно схеми досліду (табл. 1), але замість трави люцерни свині дослідних груп отримували у складі раціонів трав'яне борошно з неї, друга група відповідно 15%, а третя - 30% протеїну раціону. Тварин контрольної групи утримували на концентратному раціоні.

Поросят відлучали від свиноматок у 60-денному віці. З одержаного приплоду формували за принципом аналогів три групи свинок по 10 тварин у кожній для проведення другого етапу запланованого досліду. 2-3-місячних поросят годували кормосумішками згідно норм (І.І. Ібатуллін і сп., 2000), використовуючи традиційні для господарства корми. Раціон поросят контрольної групи складався із сумішки зернових кормів, молока та мінеральної добавки, а свинок дослідних груп з 3-місячного віку поступово привчали до поїдання люцерни, замінюючи нею зернові корми. В основний період, починаючи з 25 травня 1999 року при досягненні свинками 3,5-4-місячного віку (маса 27-30 кг), тваринам дослідних груп включали до раціонів 15 (друга дослідна) і 30% (третя дослідна) за протеїном траву люцерни, замінюючи нею еквівалентну кількість протеїну зерносуміші. Другий етап досліду на свинках - нащадках проводили за схемою, аналогічною до першого (табл. 1).

Протягом основного періоду досліду на ремонтних свинках першого і другого покоління були використанні чотири групи раціонів, розроблені відповідно до їх маси (40, 60, 80, 100 - 120 кг) з урахуванням очікуваних середньодобових приростів у межах 450 - 600 г. При складанні раціонів для дослідних тварин користувалися довідковою літературою і даними лабораторії зоотехнічної оцінки кормів Інституту кормів УААН (В.К. Баканов, В.К. Менькін, 1989; Г.О. Богданов, 1990; І.І. Ібатуллін та ін., 2000). Облік кормів, що згодовувалися, проводили шляхом щоденного зважування, а споживання їх тваринами - методом контрольних годівель щодекадно протягом двох суміжних днів.

Масовий ріст свиней визначали на основі індивідуального зважування вранці до годівлі на початку та у кінці підготовчого та основного періодів, а також щомісячно. За результатами переважування та обліку кормів розраховували живу масу тварин, котрі були поставлені на дослід, їх середньодобові прирости і витрати кормів на 1 кг приросту.

Кров для досліджень брали у тварин (4 із кожної групи) у першому поколінні в кінці основного періоду; у свиней другого покоління - у віці 5, 6 та 9 місяців. Взяття крові проводили по два рази через 3 дні з кровоносних судин хвоста вранці до годівлі. Як антикоагулянт використовували гепарин.

Морфологічні, біохімічні показники крові, активність ферментів: аспартат - амінотрансферази (К.Ф.2.6.1.1.) (АсАТ), аланін - амінотрансферази (К.Ф.2.6.1.2.) (АлАТ), лужної фосфатази (К.Ф.3.1.3.1.) та кислої фосфатази (К.Ф.3.1.3.2.), холінестерази (К.Ф.3.1.1.8.) та вміст гормонів Тз, кортизолу та естрадіолу в сироватці крові визначали за загальновизнаними методиками.

У кінці кожного етапу науково-господарського досліду проводили контрольний забій (по 3 та 4 тварини з групи відповідно у першому та другому поколінні). При цьому визначали передзабійну масу тварин, масу окремих органів, відбирали зразки для гістологічних досліджень у парафінових зрізах. Гістологічні дослідження щитовидної, підшлункової та надниркової залоз, а також стінок рогів матки проводили згідно методик, викладених у посібнику В.Г.Єлісєєва (1987).

Обробку і аналіз одержаних даних виконували за рекомендаціями спеціальних видань з кількісної цито-гістологічної морфології.

За допомогою мікроскопу МББ-1А та фотоапарату марки ФЕД-5 були зроблені мікрофотографічні знімки гістологічної структури дослідних органів, які подані окремо у альбомі.

Відтворні властивості свиноматок оцінювали відповідно до загальновизнаних в зоотехнії методів за показниками багатоплідності, молочності, великоплідності.

З метою визначення вмісту біологічно активних речовин (фітоестрогенів) у люцерні нового районованого сорту Вінничанка різних укосів та фаз розвитку у 1999 році проводили відбір середніх зразків. Для визначення загальної естрогенної активності раціонів дослідних тварин досліджували вміст фітогормонів у суміші концентратів та трав'яного борошна. Визначення фітоестрогенів у рослинних зразках проводили біологічним методом за Шоопом (1953), Пітерсом та Ендрюсом(1956). Естрогенну активність люцерни та зерносумішки виражали у мкг ДЕС в 1 кг абсолютно сухої речовини.

Біометричну обробку одержаних у експериментах цифрових даних проводили за М.О. Плохінським. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при р<0,05 - *; р<0,01-**; р<0,001-***. Якщо критерій вірогідності був менше 0,1 (р<0,1), різницю інтерпретували як тенденцію до збільшення або зменшення показника.

Гематологічні, гістологічні та біохімічні дослідження проведенні в лабораторії зоотехнічного факультету Вінницького державного сільськогосподарського інституту, імунно-ферментний аналіз активності гормонів крові - у фірмі “Медивін“ міста Вінниці за допомогою спеціального обладнання компанії Amercham.

Результати досліджень та їх аналіз

Аналіз годівлі дослідних тварин. У раціонах свиней другої дослідної групи трава люцерни складала 0,75 - 1,5 кг (відповідно до віку), а у третій - 1,5 - 2,5 кг. Частка протеїну люцерни у складі протеїну дослідних раціонів тварин першого покоління фактично становила 14,8% (друга група) і 29,5% (третя група), а в другому поколінні - відповідно 13,9% та 31,1%, що узгоджується з поставленою нами метою досліджень.

У першому поколінні свині контрольної групи на один кілограм приросту витрачали 6,45 кормових одиниць, 4,74 кг сухої речовини, 69,1 Мдж обмінної енергії, 0,61 кг перетравного протеїну; свині другої дослідної групи використовували відповідно: 6,59 кормових одиниць, 4,80 кг сухої речовини, 71,2 Мдж обмінної енергії і 0,61 кг перетравного протеїну. Тварини третьої групи на одиницю приросту маси тіла витрачали 6,69 кормових одиниць, 5,12 кг перетравного протеїну.

У другому поколінні на один кілограм приросту свині контрольної групи витрачали 5,02 кормових одиниць, 3,53 кг сухої речовини, 54,9 Мдж обмінної енергії, 0,61 кг перетравного протеїну. У тварин другої (дослідної) групи ці показники були практично такими ж, як у свиней третьої дослідної групи - дещо вищими.

Отже, введення до раціонів ремонтних свиней трави люцерни у кількості від 15 до 30% за протеїном, замінюючи протеїн зернових, не вплинуло на показники оплати корму та витрати основних поживних речовин.

Дослідження естрогенної активності раціонів. На основі вивчення фітоестрогенної активності люцерни сорту Вінничанка встановлено, що у першому укосі загальний вміст фітоестрогенів у ній був найвищим на початок цвітіння (7,75 мкг ДЕС), і на 0,6 мкг ДЕС нижчим у фазі бутонізації, що в 1,1 рази вище мінімального для неї значення у фазі інтенсивного росту (стеблування). У другому укосі (фаза бутонізації) зелена трава люцерни мала дещо нижчий вміст фітоестрогенів (5,28 мкг ДЕС), ніж у першому.

На основі вивчення гормональної активності запропонованих нами раціонів для ремонтних свиней установлено, що за умов часткової заміни концентратів травою люцерни значно зростало добове надходження до їх організму фітоестрогенів. Максимальною концентрацією естрогенно активних речовин характеризувались сумішки кормів для ремонтних тварин третьої групи, де до 30% за протеїном зернових замінили зеленим кормом. На один кг абсолютно сухої речовини дослідних раціонів припадало від 1,363 до 1,614 мкг ДЕС еквівалентів рослинних жіночих гормонів, що у 2,8-3,4 рази вище за контрольні показники.

Раціони для поросних та лактуючих свиноматок за умов включення до їх складу низькоестрогенного корму - трав'яного борошна мали значно менші коливання рівня фітоестрогенів. У сухій речовині корму в період супоросності містилось до 0,5 (друга дослідна група) - 0,52-0,524 мкг ДЕС/кг (третя група), а у підсисних - відповідно 0,49 і 0,517 мкг ДЕС/кг. Різниця між рівнем фітогормонів у кормосумішках тварин контрольної та дослідних груп була еквівалентною частці трав'яного борошна у їх структурі і становила відповідно 14,6 та 29,3%.

Отже, молода трава люцерни характеризувалась порівняно із концентратами і трав'яним борошном більшою естрогенністю, що обумовило значне підвищення естрогенної активності раціонів для свиней за умов заміни нею до 15-30% за протеїном зернових кормів. Введення до кормосумішок свиноматок борошна з люцерни суттєво не змінювало загальної кількості фітоестрогенів у сухій речовині кормів раціонів.

Дослідження показників крові свиней на тлі дії трави люцерни. Морфологічні дослідження крові. Отримані дані вказують на те, що у крові дослідних тварин першого покоління різниці у концентрації еритроцитів та лейкоцитів не виявлено. Величина індексу кількісного зсуву цих показників, який у клінічній практиці застосовується для порівняння даних аналізу з фізіологічною нормою, знаходилась на рівні контролю. Статистично вірогідним виявилось збільшення кількості еритроцитів у тварин другого покоління в кінці основного періоду досліду. У свиней другої групи цей показник був вищим за контроль на 14,4%, а у третій групі - на 12,5% (р<0,05). Кількість лейкоцитів у крові тварин обох поколінь майже не змінилась. Індекс кількісного зсуву був у межах 0,8-1,2, що вказує на відповідність концентрації білих кров'яних тілець у дослідних тварин фізіологічній нормі. У тварин першого та другого поколінь за умов насичення їх раціонів травою люцерни до 30% за протеїном вміст гемоглобіну був вищим порівняно з контролем відповідно на 11,5 - 5,7% (р>0,05). До того ж кольоровий показник крові свиней дослідних груп обох поколінь знаходився у межах фізіологічної норми.

Аналіз лейкоцитарної формули крові тварин першого покоління показав тенденцію до зниження відсоткового вмісту еозинофілів та зростання кількості нейтрофілів на 8,7%-8,1% (відповідно в другій та третій дослідних групах) за рахунок помітного збільшення кількості паличкоядерних форм (p<0,05). Вміст лімфоцитів знаходився майже на рівні контролю. У тварин другого покоління в кінці основного періоду досліджень картина білої крові була ідентичною з лейкограмою матерів.

Отже, тривале споживання свинями кормосумішок, у складі яких 15 - 30% за протеїном зернових замінили травою люцерни, привело до підвищення кількості еритроцитів та рівня гемоглобіну у крові. Будь-яких негативних змін морфологічних показників крові піддослідних тварин не виявлено, усі показники, які аналізувались, знаходились у межах фізіологічної норми.

Біохімічні дослідження крові. Кров є тим середовищем, що миттєво реагує на зміни фізіологічних норм щодо дії різних чинників. Тому з метою вивчення впливу тривалого згодовування свиням трави люцерни на метаболічні процеси нами проведені дослідження основних гематологічних показників обміну білків, вуглеводів, мінеральних речовин і жиру.

Заміна частини зернових кормів травою люцерни у раціонах ремонтних свиней першого покоління суттєво не вплинула на вміст у крові білка, загального азоту і білкових фракцій. У тварин другого покоління вказані показники білкового обміну зазнали певних змін (табл. 2).

Таблиця 2

Вміст білка, загального азоту та співвідношення білкових фракцій у крові свиней другого покоління, Mm, n=4

Групи	Вміст білка, г/л	Вміст загального азоту, г%	Фракції білка, %
			альбуміни	б-глобуліни	в-глобуліни	г-глобуліни
Вік - 5 місяців
1-контрольна	64,9 ± 1,9	1,94 ± 0,03	45,05 ± 6,1	14,7 ± 3,91	18,73 ± 1,78	21,28 ± 3,32
2-дослідна	73,9 ± 1,2	2,04±0,03*	45,85 ± 5,07	16,48 ± 2,05	16,05 ± 3,64	21,62 ± 0,97
3-дослідна	76,7 ± 1,0	2,12±0,06*	47,6 ± 1,98	15,0 ± 0,78	18,17 ± 2,23	19,27 ± 1,1
Вік - 9 місяців
1-контрольна	66,3 ± 1,0	1,97 ± 0,1	43,4 ± 0,7	17,7 ± 2,7	16,05 ± 0,37	23,2 ± 2,8
2-дослідна	78,7±2,3***	2,03 ± 0,13	46,6 ± 2,6	15,2 ± 1,3	18,8 ± 1,5	18,9 ± 2,1
3-дослідна	83,2±2,1***	2,2 ± 0,05	46,6 ± 2,1	16,2 ± 1,2	19,5 ± 1,1*	19,2 ± 1,4

Установлено, що у крові тварин першого покоління, які одержували з раціонами до 15% (за протеїном) зеленого корму, на тлі незмінного рівня загальних ліпідів концентрація холестерину знизилась на 9,9%, а його вільної фракції - майже на 21% (p<0,001). Включення до кормосумішок свиней (до 30% за протеїном) бідного на жири зеленого корму зумовило значне зниження загального холестерину крові (до 2,43 ммоль/л проти 3,79 ммоль/л у контролі), а вільного - майже на половину (1,78 ммоль/л проти 2,7 ммоль/л у тварин першої групи (p<0,001). У крові дослідних тварин другого покоління під дією дослідного чинника годівлі кількісний та якісний склад ліпідів змінювався аналогічно. При заміні концентратів травою люцерни від 15% до 30% за протеїном у раціонах свиней рівень загального та вільного холестерину у крові характеризувався тенденцією до зниження на усіх етапах дослідження.

Заміна зернових концентратів травою люцерни у раціонах ремонтних свиней не викликала порушень кислотно-лужної рівноваги у їх організмі. Впродовж двох поколінь показник резервної лужності крові дослідних тварин знаходився на рівні контрольної групи, що свідчить про відсутність ацидозу або алкалозу. У ході аналізу сироватки крові піддослідних тварин на вміст неорганічного фосфору та кальцію суттєвих змін не виявлено.

Установлено, що у першому поколінні тварини, які споживали раціони, насичені зеленою люцерною (15-30% за протеїном), характеризувались однаковою концентрацією глюкози у крові - відповідно 3,790,17 та 3,790,27 ммоль/л. Свині другого покоління, на відміну від матерів, мали вищий рівень вуглеводів, особливо у 6-місячному віці (у межах 5,6-5,69 ммоль/л). Вірогідної різниці між показниками контрольної та дослідних груп не виявлено.

Отже, перебіг основних обмінних процесів у організмі свиней за тривалого згодовування їм 15-30% трави люцерни не зазнав негативних змін - усі біохімічні показники крові, що аналізувались, знаходились у межах фізіологічних норм. Збільшення вмісту загального азоту та білка, зменшення концентрації холестерину в крові на тлі дії чинника годівлі, який вивчався, може свідчити про краще засвоєння протеїну корму, інтенсифікацію синтезу власних білків тіла та певне сповільнення синтезу ліпідів.

Активність ферментів крові. При аналізі одержаних даних нами встановлено, що тривале застосування у годівлі ремонтних свинок трави люцерни у кількості до 30% за протеїном обумовило зміни активності фосфатаз та неспецифічної холінестерази. Найбільше це проявилось у тварин першого покоління - у другій дослідній групі рівень лужної фосфатази знизився з 2,196 ммоль/л/год. до 1,095 ммоль/л/год. (р<0,001). У свиней третьої групи загальна активність кислої фосфатази зросла до 236,8 нмоль/л/год. (проти 187,2 нмоль/л/год. у контролі) (р<0,05). У нащадків дослідних тварин подібних змін не виявлено.

Процеси переамінування під впливом тривалого згодовування свиням зеленого корму також зазнали певних змін. Зокрема, у тварин першого покоління, які споживали від 15 до 30% за протеїном трави люцерни рівень аспартат-амінотрансферази у сироватці крові був на 7,9-9,5% вищим, ніж у тварин, які вирощувалися на концентрантних раціонах, а активність аланін-амінотрансферази - на 21,4-25% (р>0,05). У тварин другого покоління на початку дослідного періоду спостерігалось незначне зниження активності трансаміназ крові, що можливо, пов'язане з певним пригніченням синтетичної функції печінки та інших органів за дії нового кормового чинника та процесами пристосування. Однак, уже через 2 місяці від початку згодовування свиням раціонів із зеленим кормом активність АсАТ та АлАТ у їх крові досягла контрольних величин і навіть перевищила їх.

Отже, одержані дані свідчать про те, що застосування у годівлі свиней першого покоління раціонів, у складі яких до 15 - 30% за протеїном зернових замінили травою люцерни, обумовило зміни у активності ферментів окисного фосфорилювання. Однак, у нащадків дослідних тварин активність лужної та кислої фосфатаз не відрізнялась від контрольних величин, що свідчить про пристосування ферментативної системи регуляції організму тварин до нового кормового чинника.

Вивчення морфоструктури та функціонування ендокринних залоз свиней на тлі дії трави люцерни. Згодовування ремонтним свиням раціонів, у складі яких містилося до 15-30% за протеїном трави люцерни, обумовило певні зміни у структурній будові їх підшлункової, щитовидної та надниркових залоз. Так, у підшлунковій залозі свиней, яким згодовували з кормом до15-30% за протеїном зеленого корму, спостерігалось вірогідне (на 19,3-18,9%, р<0,001) збільшення розмірів ядер клітин у острівцях Лангерганса. Аналогічні зміни відбувались у гістоструктурі інкреторного апарату дослідних тварин-нащадків: діаметр клітин у другій і третій дослідних групах був вищим відповідно на 0,56мкм (р<0,001) і 0,31мкм (р<0,05), що обумовило зростання кількості каріоплазми на одиницю площі майже вдвічі. Можна припустити, що споживання свинями раціонів, у яких до 15-30% за протеїном зернових замінено травою люцерни, обумовило підвищення функціональної активності усіх складових структур острівців Лангерганса з метою нормального перебігу метаболічних процесів у організмі, у першу чергу обміну вуглеводів. Підтвердженням цього є аналіз безбілкового фільтрату крові дослідних тварин на вміст глюкози. У свиней першого покоління та нащадків тварин обох дослідних груп її концентрація майже не відрізнялась від контрольних показників.

У щитовидній залозі дослідних тварин першого покоління виявлено зменшення діаметру фолікулів на 5,04%, зростання висоти фолікулярного епітелію на 8,7% та збільшення кількості фолікулів на одиницю площі на 30,2% за умов одержання з кормом до 30% за протеїном трави люцерни. У нащадків дослідних тварин уже 15% заміна концентратів зеленим кормом викликала вірогідне зменшення діаметру фолікулів (76,3мкм проти 88,4 мкм у контролі) за незначного збільшення висоти фолікулярного епітелію (р<0,01).

Саме тому можна припустити, що із поколінням стимулююча дія кормового чинника, що вивчався, на щитовидну залозу посилювалась і вела до інтенсифікації синтезу тиреоїдних гормонів. Встановлено, що у сироватці крові свинок першого покоління, яким згодовували від 15 до 30% за протеїном люцерни, рівень трийодтироніну був вищим, ніж у тварин, що вирощувались на чисто концентратних раціонах. У перерахунку на один г залози та 100 кг живої маси концентрація Т3 у них переважала контроль з вірогідною різницею (відповідно на 93-106%, р<0,001 та 50-52,5%, р<0,01). Нащадки дослідних тварин характеризувались аналогічними змінами секреторної діяльності залози.

Вивчаючи характер впливу тривалого споживання ремонтними свинями раціонів, насичених травою люцерни, на структуру надниркових залоз експериментально встановлено, що подібні зміни годівлі тварин викликали певні перетворення у кіркової і мозковій речовині залози (табл. 3).

Синтетична активність кори надниркової залози, яку тестували за кортизолом, у тварин обох поколінь суттєво не змінилась. Проведений нами імунно-ферментний аналіз сироватки крові дослідних свиней показав, що рівень даного гормону у них мав незначні коливання (різниця між контрольною і дослідними групами була невірогідною, р>0,05).

Таблиця 3

Морфологічна характеристика надниркових залоз дослідних свиней першого покоління (n=3) і другого покоління, Mm, n=4*

Показник	Групи
	1-контрольна	2-дослідна	3-дослідна
Маса залози: абсолютна, г відносна, %	4,70,65 4,880,4 0,0037 0,005	4,00,75 4,910,32 0,0031 0,0048	5,20,54 5,10,36 0,004 0,005
Клубочкова зона Кількість ядер на мм2, шт. Діаметр ядер, мкм Об'єм ядер, мкм3 Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис. мкм3	4274371,1 4703215,4 4,4960,06 4,3270,06 47,53 42,4 203,14 199,27	4238337,5 4577114,2 4,680,07* 4,8260,06*** 53,61 58,8 227,09 221,78	4453495,5 4315192,5 4,7840,07** 4,5110,05 57,26 48,01 254,98 207,16
Пучкова зона Кількість ядер на мм2, шт. Діаметр ядер, мкм Об'єм ядер, мкм3 Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис. мкм3	459175,23 469181,3 4,620, 06 4,9250, 07 51,54 62,47 236,62 293,08	4829170,91 4577114,2 4,560,07 4,5250,07** 49,43 48,46 238,697 221,78	4916,389 5021200,8 4,750,07 4,7220,06 56,3 55,03 276,79 270,48
Сітчаста зона Кількість ядер на мм2, шт. Діаметр ядер, мкм Об'єм ядер, мкм3 Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис. мкм3	5038135,25 3981,7203,7 4,160,07 3,8610,08 37,65 30,1 189,68 119,85	4751,349 4264121,64 4,210,07 3,9260,07 39,03 31,65 185,44 134,95	4358,3134,04* 4458,3186,7 4,3040,07 4,0810,07 41,7 35,55 181,74 158,48
Мозкова речовина Кількість ядер на мм2, шт. Діаметр ядер, мкм Об'єм ядер, мкм3 Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис. мкм3	4515,3120 5123185,9 4,0640,07 4,2170,05 35,1 39,22 158,49 200,93	503780,47** 5401,8246,3 4,2080,07 4,3820,05 38,97 44,01 196,29 237,72	4726348,3 5076223,8 4,4320,07** 4,1090,05 45,53 36,28 215,17 184,18

*Примітка. У таблиці 3 і далі 4 подано цифровий матеріал по двох поколіннях тварин (чисельник - перше, знаменник - друге)

Отже, функціонування щитовидної, підшлункової та надниркових залоз свиней зазнало значних змін на тлі дії трави люцерни, що відбилося на їх гістологічній структурі. Можливо, виявленні у ході досліджень перетворення обумовлені адаптаційними процесами у організмі тварин, які спрямованні на підтримання гомеостатичної рівноваги.

Функціональний і морфологічний стан системи репродуктивних органів свиней. Аналіз морфологічних параметрів статевих залоз ремонтних свиней, показав, що у тварин першого покоління, яким згодовували від 15 до 30% (за протеїном) зелених кормів, відносна маса яєчників виявилася нижчою відповідно на 43,9 і 18,0%, ніж у тварин, що вирощувались на суто концентрованих раціонах (р<0,001, р<0,01). Нащадки дослідних свиней, навпаки, характеризувалися більш розвиненими статевими залозами - у перерахунку на один кг передзабійної маси тварин маса яєчників становила 0,0094%(друга група) та 0,0096 (третя група) проти 0,0072% - у контролі. Збільшення масових параметрів репродуктивних залоз свиней другого покоління відбувалось за рахунок змін їх лінійних розмірів: довжини, ширини, третього проміру та об'єму.

Стероїдогенна активність яєчників під дією чинника годівлі, що вивчався, виявилась подібною для особин як першого, так і другого покоління (табл. 4).

Таблиця 4

Маса яєчників та вміст естрадіолу у свиней першого та другого покоління, Мm, n=4*

Групи	Маса залози:	Вміст естрадіолу, пг/мл:
	абсолютна, г	відносна, % 10-3	у сироватці крові	на 1 г тканини залози	на 100 кг живої маси тварини
1-контрольна	7,472,1 7,41,2	5,90,3 7,20,6	168,1253,43 153,3883,76	23,10,59 21,262,22	133,615,21 149,341,01
2-дослідна	5,371,0 9,61,8	4,10,3** 9,40,6*	270,51625,3** 258,6240,5*	50,963,56*** 27,141,43	208,938,97*** 252,9216,9***
3-дослідна	6,50,75 9,82,4	5,00,3** 9,60,9	219,293,93** 206,286,6***	34,162,44** 22,173,47	167,363,36*** 203,386,01***

* Примітка: На час відбирання проб крові для визначення рівня естрадіолу тварини усіх груп за результатами візуального та клінічного огляду знаходились у стадії статевого спокою

Під час досліджень морфологічних особливостей та гістологічної структури генеративних органів ремонтних свинок експериментально було доведено, що застосування у годівлі тварин (друге покоління) молодої трави люцерни від 15 до 30% за протеїном сприяло певному збільшенню лінійних та вагових промірів яйцеводів, рогів і тіла матки. Проведенні дослідження показали, що найвідчутніших змін під дією дослідного кормового чинника зазнали окремі мікроструктури рогу матки, а саме: у тварин другої групи вірогідно збільшилась товщина циркулярного шару м'язів міометрію (на 544 мкм (р<0,001)), кількість та діаметр залоз матки, а висота їх епітеліальних клітин переважала контроль на 1,31мкм (р<0,001).

Отже, тривале застосування у годівлі ремонтних свиней трави люцерни не викликало негативного впливу на систему органів розмноження, а заміна до 15-30% за протеїном зернових зеленим кормом обумовила кращий ріст яйцепроводів, рогів і тіла матки.

У другому досліді нами вивчалась здатність до відтворення тварин, які вирощувались до парування на раціонах із 15-30% за протеїном трави люцерни, а після парування переведені на кормосумішки, у яких еквівалентну кількість протеїну зернових замінили трав'яним борошном. Одержанні дані свідчать про те, що помірне введення до зимових раціонів свиноматок трав'яного борошна сприяло підвищенню багатоплідності на 10-12%, великоплідності - на 0,130 кг. Крім того за рахунок кращої молочності цих тварин жива маса приплоду при відлученні була на 21 кг більшою за контроль. Свині третьої дослідної групи за кількістю поросят у приплоді, їх масою в період відлучення переважали тварин контрольної групи, що може свідчити про відсутність негативного впливу чинника годівлі, що вивчався, на репродуктивні якості свиней.

Отже, застосування у годівлі свиней на вирощуванні та у репродуктивний період трави люцерни та борошна з неї до 15 - 30% за протеїном, замінюючи еквівалентну кількість концентратів, дозволило не тільки скоротити витрати дорогих кормів, але й одержати від одної свиноматки в рік додатково до двох тварин приплоду.

Економічна ефективність результатів досліджень. Розрахунки показують, що використання у годівлі дослідних свинок першого покоління до 15-30% трави люцерни привело до скорочення витрат на корми на 23,78-43,75%, що у перерахунку на 100 умовних тварин ремонтного стада дало до 3751,6-5942,3 гривень додаткового прибутку. Використання запропонованих кормосумішок у годівлі ремонтних свиней другого покоління дозволило зекономити на кожній тварині від 17,52 до 46,61 гривень.

Отже, вирощування ремонтних свинок на раціонах, у складі яких концентрованих кормів до 15 - 30% за протеїном замінено травою люцерни, дало значний економічний ефект.

На основі аналізу літературних джерел та результатів власних досліджень зроблені висновки та пропозиції для практики.

Висновки

1. Функціонування ендокринних залоз у свиней залежало від кількості люцерни у раціоні, що суттєво позначилось на обміні речовин та репродуктивній функції.

2. Заміна зернових кормів у раціонах свиней травою люцерни до 15% за протеїном обумовлює підвищення їх естрогенності із 0,445-0,475 мкг ДЕС/кг абсолютно сухої речовини до 0,945-1,078 мкг ДЕС, а 30% - до 1,363-1,614 мкг ДЕС.

3. Заміна концентрованих кормів до 15-30% за протеїном травою люцерни у раціонах свиней не мала негативного впливу на перебіг основних обмінних процесів у їх організмі, що підтверджується дослідженнями морфологічних і біохімічних показників крові. Усі параметри, що аналізувалися, знаходились у межах фізіологічних норм.

4. Включення до раціону трави люцерни обумовило підвищення активності неспецифічної холінестерази та ферментів переамінування (АсАТ, АлАТ) у сироватці крові свиней першого покоління та вірогідне збільшення ХЕС у другому поколінні. До того ж у дослідних тварин першого покоління виявлено значне посилення активності кислої фосфатази та пригнічення - лужної.

5. При згодовуванні тваринам кормосумішок із 15-30% люцерни основні фізіологічні показники водно-сольового та вуглеводного обміну - лужний резерв, вміст кальцію, неорганічного фосфору та глюкози у крові знаходились у межах норми. Крім того у дослідних тварин обох поколінь виявлено зниження вмісту в крові загального та вільного холестерину.

6. Тривале споживання свинями раціонів, у складі яких від 15 до 30% за протеїном зернових замінили травою люцерни, привело до збільшення кількості і розмірів ядер клітин острівців Лангерганса і підвищення кількості каріоплазми у 1,81-1,87 разів у першому поколінні та 1,171-1,95 рази - у другому.

7. Встановлено, що у щитовидній залозі свиней, яким згодовували кормосумішки із люцерною, діаметр фолікулів зменшився на 5,0-24,0%, кількість їх збільшилась на 30,2-21,1%, а висота фолікулярного епітелію - на 8,7-7,8%. При цьому рівень трийодтироніну у периферичній крові дослідних тварин був вищий за контрольні показники.

8. Включення до раціонів ремонтних свиней трави люцерни обумовило зростання кількості клітин клубочкової зони наднирникових залоз, а також діаметру і об'єму їх ядер. 15%-ва заміна концентратів травою люцерни сприяла зменшенню кількості клітин пучкової зони на 24,9%, діаметру їх ядер на - 8,1%,об'єму - на 28,9%, а 30%-ва - навпаки, обумовило кращий розвиток даної зони кори, однак її секреторна активність суттєво не змінилась. У сітчастій зоні залоз тварин першого покоління, яким згодовували до 30% за протеїном трави люцерни, чисельність кортикоцитів зменшилась на 15,6%, однак діаметр їх ядер за цього виявився вищим за контрольний показник на 3,5%. У мозковій речовині надниркових залоз дослідних тварин збільшилася кількість клітин на 4,7 - 11,6% (р<0,01) та діаметр - на 3,5 - 9,1% (р<0,01). Відсутність будь-яких змін у адреналовому апараті залози у нащадків говорить про повне пристосування їх до змін у годівлі.

9. Тривале згодовування ремонтним свиням різної кількості трави люцерни вплинуло на ріст і розвиток їх статевих залоз. Зокрема, у дослідних тварин першого покоління відносна маса яєчників виявилась нижчою, ніж у тварин контрольної групи на 18-43,9%, а в другому поколінні - навпаки, маса залоз була більшою на 30,6-33,3% за рахунок зростання їх лінійних розмірів.

10. Інкреторна функція статевих залоз свиней, яким згодовували у складі кормосумішок від 15 до 30% за протеїном трави люцерни, зазнала стійких змін, про що свідчить збільшення концентрації естрадіолу у крові дослідних тварин першого покоління відповідно у 1,61 та 1,30 рази, що у перерахунку на 1 г залози становило 50,96-34,16 пг/мл, на 100кг живої маси - 208,93-167,36 пг/мл. Аналогічні зміни інкреторної діяльності яєчників виявлені у свиней другого покоління.

11. Тварини, яким тривалий час згодовували раціони, у складі яких 15-30% за протеїном зернових замінили травою люцерни, характеризувались більшими за масою та лінійними промірами репродуктивними органами за рахунок кращого розвитку їх окремих мікроструктур.

12. Великоплідність тварин, які були вирощенні на кормосумішках з помірною кількістю зеленого корму (до 15%), а після парування переведені на споживання еквівалентної за протеїном кількості трав'яного борошна, була вищою на 0,130 кг, багатоплідність - на 1 порося, маса гнізда при відлученні - на 21 кг, ніж у свиней, які утримувались на чисто концентратних раціонах. У свиней третьої дослідної групи показники відтворення знаходились на рівні контрольної групи.

13. Заміна в раціоні свиней 15-30% за протеїном концентратних кормів травою люцерни здешевлює їх вартість на 13-44% за рахунок зменшення витрат дерті, соняшникового шроту, мінеральних добавок.

Пропозиції виробництву

1. З метою зниження витрат концентрованих кормів, збереження нормального фізіологічного стану і репродуктивної здатності свиней рекомендуємо заміняти у літніх раціонах 15-30% за протеїном зернових травою люцерни.

2. Для забезпечення свиноматок необхідними поживними та біологічно активними речовинами у зимовий період доцільно включати в їх раціон до 30% за протеїном концентрованих кормів трав'яного борошна з люцерни.

3. Окремі матеріали дисертаційної роботи доцільно використовувати у навчальному процесі лікарів ветеринарної медицини та зооінженерів при викладанні студентам фізіології та морфології залоз внутрішньої секреції та репродуктивних органів свиней.

Список робіт опублікованих по темі дисертації:

1. Мельникова Т.В. Вплив тривалого згодовування люцерни на активність ферментів крові свиней // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - 1998. - Вип. 5. -С. 257-264.

2. Мельникова Т.В. Морфологічні і біохімічні показники крові свиней при тривалому згодовуванні трави люцерни // Збірник наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту. -1999. - Вип.6. - C. 162-168.

3. Юрченко В.К., Мельникова Т.В., Поліщук О.В. Активність ферментів крові та якість м'яса свиней при згодовуванні трави люцерни // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького . - 1999. - Вип. 3.- C.101-103.

4. Мельникова Т.В. Вплив часткової заміни в раціонах свиней зернових кормів травою люцерни на структуру їх ендокринних залоз // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - 2000. - Т. 2. - Вип. 8. - С. 40-43.

5. Юрченко В.К., Мельникова Т.В. Естрогенна активність трави люцерни сорту Вінничанка // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - 2000. - Вип. 7. - С. 174-178.

6. Мельникова Т.В. Вплив часткової заміни зернових кормів травою люцерни в раціонах свинок на морфологічні показники їх репродуктивних органів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - 2000. - Том 2. - С. 92-95.

7. Мельникова Т.В. Вплив часткової заміни концкормів люцерновим борошном у раціонах свиноматок на їх відтворювальні властивості // Тези Міжнар. наук.-практ. конф. "Проблеми виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції". - Житомир, 2000. -C.171-172.

свиня залоза секреція люцерна раціон

Мельникова Т.В. Обмін речовин, морфолого-функціональний стан ендокринних залоз та репродуктивної системи у свиней при тривалому згодовуванні трави люцерни. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Львів, 2001.

У дисертації подані результати досліджень морфолого-функіонального стану ендокринних і репродуктивних органів свиней та показники відтворення свиней за тривалого згодовування раціонів, насичених травою люцерни нового сорту Вінничанка, борошном з неї, та їх впливом на процеси обміну речовин.

За допомогою біологічних дослідів визначено вміст фітогормонів у суміші концентратів основного раціону, в зеленому кормі та трав'яному борошні. Встановлено, що заміна до 15-30% за протеїном концентрованих кормів травою люцерни сприяло підвищенню естрогенності раціонів ремонтних свинок, що обумовило кращий розвиток їх репродуктивних органів.

Корекція частини зернових травою люцерни обумовила інтенсифікацію секреторних процесів інкреторного апарату підшлункової, щитовидної, окремих зон кори та мозкової речовини надниркових залоз, яєчників, про що свідчать зміни гістологічної структури та результати імунно-ферментного аналізу активності деяких гормонів. Подібні зміни залоз внутрішньої секреції спрямовані на адаптацію організму свинок до нового кормового чинника з метою підтримання гомеостазу. Дослідження морфологічної картини, біохімічних показників крові та вмісту окремих ферментів свідчать про відсутність патологічних змін у організмі дослідних тварин.

Установлено, що часткова заміна у раціонах зернових концентратів та шроту травою люцерни та борошна дозволила зекономити до 15-40% коштів на вирощування однієї ремонтної свинки, а також додатково одержати до двох тварин приплоду в рік на одну свиноматку.

Ключові слова: залози внутрішньої секреції, репродуктивні органи, показники відтворення, морфологічна картина крові, біохімічні показники крові, ферменти, гормони, гістологічна структура, трава люцерни, ремонтні свині, фітоестрогени, естрогенність раціонів.

Мельникова Т.В. Обмен веществ, морфолого-функциональное состояние эндокринных желез и репродуктивной системы у свиней при длительном скармливании травы люцерны. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Львовская государственная академия ветеринарной медицины им. С.З. Гжицкого, Львов, 2001.

Диссертационная работа посвящена изучению обмена веществ, морфологической структуры и функциональной активности эндокринных органов и репродуктивной системы свиней, а также показателей их воспроизводства под влиянием длительного скармливания им травы люцерны нового сорта Винничанка.

Было проведено два научно-хозяйственных опыта, в которых на протяжении двух поколений свиней крупной белой породы изучали влияние замены 15-30% протеина концентрированных кормов протеином зеленой травы (летом) и муки (зимой) из люцерны на метаболизм и функционирование репродуктивной и эндокринной системы в их организме. В ходе биологических опытов изучали содержание фитоэстрогенов в смеси концентратов, травяной муке и люцерне разных укосов и фаз вегетации.