Главная Коллекция "Otherreferats" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Технологія вирощування молодняку великої рогатої худоби

Технологія вирощування молодняку великої рогатої худоби

Використання засобів механізації і автоматизації на спеціалізованих фермах і комплексах по відгодівлі та вирощуванню молодняка. Розробка установки для випоювання телят. Наявність поголів’я тварин в господарстві. Кормова база та добові раціони годівлі.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 10.04.2014
Размер файла 86,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Для забезпечення подальшого росту виробництва продукції тваринництва велике значення має зміцнення матеріально-технічної бази, послідовний перехід його галузей на промислову основу шляхом спеціалізації, концентрації, міжгосподарської кооперації та промислової інтеграції.

Провідна роль в збільшенні виробництва м'яса належить інтенсивному відкорму молодняка великої рогатої худоби.

Головні резерви росту виробництва яловичини - збільшення поголів'я молодняку ВРХ при відгодівлі його інтенсивними методами, та підвищення його продуктивності. Вони можуть бути успішно реалізовані лише при впровадженні в тваринництво промислових методів.

Організація промислового виробництва тваринницької продукції висуває нові вимоги до засобів механізації, які повинні проектуватися у вигляді комплектів машин та обладнання. В останні роки конструкторськими організаціями та підприємствами створюється нова високопродуктивна техніка, більша частина якої випускається серійно.

Використання засобів механізації і автоматизації на спеціалізованих фермах і комплексах по відгодівлі та вирощуванню молодняка дозволяє значно збільшити продуктивність праці, отримати максимум продукції при мінімальних трудових та грошових затратах, досягнути корінних змін в умовах роботи тваринників.

Технологія вирощування молодняку великої рогатої худоби включає в себе комплекс взаємозв'язаних організаційно - технічних заходів і прийомів, які забезпечують оптимальні умови виробництва. До таких заходів відносяться комплектування ферми тваринами, створення кормової бази, вибір системи годівлі і способів утримання, організація виконання робіт та інше.

1. Виробничо-економічна характеристика господарства

ферма молодняк випоювання кормовий

1.1 Загальна характеристика господарства

С. Сохачі розташоване в дельті річки Десна, в 6 км від районного центру Короп Чернігівської області. В 23 км від Коропа проходить автошлях Київ - Москва, по цій трасі до пограничного переходу Глухів ( з Росією ) - 65 км, до обласного центру Чернігів - 110 км, до пункту здачі молока ПГТ Мена - 38 км, до пункту здачі зерна ХПК Вишеньки - 8 км, до Бахмачського м'ясокомбінату - 70 км. Центральна садиба розташована в с. Сохачі.

Бази поставок : м. Чернігів. Бази реалізації: м. Короп, м. Бахмач, м.Конотоп. Дороги, які з'єднують адміністративний центр господарства з базами постачання і реалізації продукції - це дороги першого класу з твердим покриттям. Клімат - помірно - континентальний. Температура повітря середньорічна - 11°С, максимально 38 °С, мінімальна - 34 °С.

Тривалість вегетаційного періоду 200 днів. Тривалість період із середньодобовою температурою вище 10 °С - 157 днів. Сума активних температур 2620 °С. Строки настання перших осінніх заморозків -- перша декада жовтня, строки закінчення останніх весняних заморозків - третя декада квітня. Середньорічна кількість опадів 480 мм, в тому числі вегетаційний період 350 мм. Товщина снігового покрову 3 - 11 см.

На території господарства тип ґрунтів чорнозем. Економічна оцінка грунта.

Рельєф місцевості - плоско рівний з великою кількістю мілких понижень: западин, блюдець.

Загальна земельна площа 1556 га. в тому числі сільськогосподарських угідь 1556 га, із них рілля 689 га.

Аналіз показує, що ведучими галузями господарства являються зерново-льоно-картопляне - молочне господарство.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1.2 Характеристика тваринництва

Тваринництво в ВАТ «Десна» Коропського району Черніговської області являється однією з ведучих галузей.

Характеристика тваринництва по вартості валової продукції та виручки від її реалізації по затратам праці показана в таблиці 1.

Таблиця 1 Характеристика тваринництва

Показники

2000

2001

молоко

м'ясо

молоко

м'ясо

Виробництво всього, т.

1102

103

768

105

Виробництво (у діючих цінах), тис. грн.

502

210

461

326

Затрати тис. грн.

418

186

354

272

Собівартість 1 цен. грн.

37,9

186,0

46,09

259,0

Одержано прибутку тис. грн.

84

24

107

54

Як видно з таблиці тваринництво в господарстві не ефективне, собівартість 1 ц. продукції збільшуються.

В тваринництві зайнято 98 чоловік.

1.2.1 Наявність поголів'я тварин і перспективи його розвитку

Тваринницька галузь господарства складається з молочно - товарної ферми, на якій утримується 314 дійних корів, на фермі по вирощуванню молодняку, налічується 1200 голів худоби. В перспективі передбачається довести поголів'я молодняку ВРХ до 1500 голів.

1.2.2 Спосіб утримання тварин

У тваринництві в наш час використовують три основні способи утримання тварин :

Прив'язний, безприв'язний та безприв'язна - боксовий. На даній фермі використовують безприв'язну систему утримання для телят до 6-ти місячного віку та прив'язну систему для телят після 6-ти місячного віку.

Телят утримують в клітках по 10-20 голів в залежності від вікової категорії, або прив'язують в стійлах біля корму шок при прив'язному способі утримання.

Основну частину раціону роздають мобільними кормороздавачами.

Гній прибирають так : вручну вигрібають на транспортер, який знаходиться позаду тварин, а потім за допомогою транспортеру видаляють гній із приміщення. При такому утриманні вдається добре організувати індивідуальну годівлю тварин та догляд за ними. Розпорядок роботи телятниць наведено в таблиці 2.

1.2.3 План ферми та характеристика тваринницьких приміщень

Ферму розміщено на віддалі 50 м від найближчих житлових приміщень, займає близько 7,5 га і має сітку доріг, майже половина з яких має тверде покриття.

Всі будівлі та споруди ферми створюють на її території єдиний технологічний комплекс, розміщений на рівній ділянці з невеликим ухилом з півдня на північ. Тут розміщені наступні споруди і будівлі : 7 телятників, майданчик для ветеринарно профілактичного огляду з вагами та естакадою для навантаження і розвантаження тварин, молочна кухня, адміністративна споруда, ветеринарний санітарний пропускник, трансформаторна підстанція.

Територія ферми огороджена, в'їзд і виїзд передбачений через дезинфікуючікювети. Телятники чотирьох рядні. Впродовж кожного стійлового ряду є кормові проходи.

Таблиця 2 Розпорядок дня для телятниць, які обслуговують велику рогату худобу до 6-ти місячного віку на зимово-стійловий період

Назва робіт

Початок

Кінець

Тривалість хвилин

1. Прийом тварин

8 00

8 05

5

2. Чистка годівниць

8 05

8 35

30

3. Чистка стійл і видалення гною

8 35

9 15

40

4. Випоювання телят

9 15

10 35

80

5. Видача концкорму

10 35

11 15

40

6. Миття посуду

11 15

11 30

15

7. Перерва в роботі

11 30

15 00

3 год30 хв.

8. Чистка стійл і видалення гною

15 00

15 30

30

9. Підстилання

15 30

16 00

30

10. Випоювання тварин

16 00

17 20

80

11. Видача сіна

17 20

17 50

30

12. Передача тварин нічним скотарям

18 00

18 10

10

13. Чергування згідно з графіком

10 30

17 00

7 год 30 хв.

14. Робота телятниці

6 год 40 хв.

Для роздачі кормів використовуються тракторні кормороздавачі КТУ - 10. Ширина кормових, проходів - не менше 2,1 м. Для прив'язування телят при прив'язному утриманні застосовується пасова прив'язь ОСК - 25 А і ланцюгова прив'язь.

1.2.4 Кормова база та добові раціони годівлі тварин

Створення в господарстві міцної кормової бази для тваринництва, своєчасна заготівля та зберігання кормів в сховищах в необхідній кількості, їх підготовка для годування та організація нормативного годування з своєчасною механізованою роздачею - це головна умова, ефективного м'ясо - молочного виробництва на ферми.

В господарстві вирощують зернові культури, картоплю, кормові та цукрові буряки, кукурудзу на силос і зерно, однорічні та багаторічні трави, що і складає кормову базу господарства. Господарство забезпечує себе кормами на 100 %. В 2000 році господарство виробило : сіна 245 т, силосу 9673 т, кормових коренеплодів 1186 т, зеленої маси 6738 т.

Годівля телят на фермі базується на використанні кормів, одержаних в господарстві : кукурудзяному силосі, сіні, соломі, зелених кормах, концкормах, молоці, відвійках та замінниках незбираного молока ( ЗНМ ).

Кормові раціони для телят складаються на основі існуючих норм та виходячи з наявностей кормів та можливостей кормоприготувальної бази.

Телятам до 6 - ти місячного віку згодовують 3 - 4 к. од. кормів :молоко незбиране 5 л / голову ( ЗНМ - після 2 - х місячного віку ), відвійки,

сіно - 2 кг / голову, концентровані корми - 1 - 1,5 кг / голову, силосу 3 - 4 кг / голову, січки - 1 кг / голову ; телятам на дорощуванні 6 -7 к. од. силосу 20 кг, концкормів 3 кг, січки 3 кг.

Раціон балансують по кількості сухої речовини, клітковини, легко перетравлюваним вуглеводам, вмісту кальцію, фосфору та каротину.

Кількість сухої речовини в раціоні не повинна перевищувати 4 кг на 100 кг живої ваги, силосу 5 кг, сінажу 2 -3 кг, коренебульбоплодів 1 - 1,5 кг.

Велике значення для повноцінної годівлі великої рогатої худоби має мінеральне підживлення. Для цього використовують поварену сіль, кісткове борошно. Годівля проводиться два рази на день. Розподілення корму в % : 50 х 50.

1.2.5 Стан механізації виробничих процесів

В підвищенні продуктивності праці на фермі важливе місце займає механізація виробничих процесів.

Для заготівлі кормів в господарстві створена спеціалізована бригада з усією необхідною технікою. Використовуються такі машини : КСК - 100, Е -280, КСС - 2,6.

Приготування кормів здійснюється в кормоцеху КОРК -1,5

Для роздачі кормів використовують кормороздавачі КТУ 10А.

Ферма обладнана сіткою водопроводу. Є одна водонапірна башта 25 мі, свердловина. Для напування тварин використовують напувалки клапанні ПА-1А, їх налічується 800 штук.

Видалення гною виконується скребковими транспортерами ТСН - 3,0 Б в транспортні засоби ( 2ПТС - 4 ) і ними транспортується в гноєсховище. На даній фермі налічується 14 транспортерів ТСН - 3,0 Б та 7 причепів 2 ПТС - 4.

Для приготування замінників молока застосовується АЗМ - 0,8 А, а роздавання його в годівниці здійснюється вручну.

Вентиляція тваринницьких приміщень приточно - витяжна, повітрообмін відбувається за рахунок різниці тисків і температури повітря всередині і назовні приміщення.

Електроенергією ферма живиться від державної електромережі.

1.3 Обґрунтування теми проекту

В раціонах різних вікових груп тварин на фермі по відгодівлі ВРХ концентровані корма, молоко та його замінники являються основними по поживності, разом з тим вони дефіцитні та дорогі, це визначає необхідність економічного їх використання, що досягається нормуванням годівлі та використанням таких засобів і організації роботи, які виключали б витрати кормів як у виробничому процесі ( зберігання, перевантаження, транспортування та роздача ), так і у вигляді зловживання із сторони обслуговуючого персоналу, останній канал “ витрат “ корму дуже значний. Затрати праці на роздачу концентрованого корму, молока і його замінників значні внаслідок необхідності їх дозування при згодуванні та недостатній ефективності засобів механізації. Особливості кормового раціону - невеликі норми видачі, необхідність індивідуального обслуговування телят, особливо в ранній період, що ускладнює механізацію процесів приготування і роздачі кормів. Так на роздачу молока і відвійок затрати праці на фермах великої рогатої худоби складають до 55 % від загальних трудовитрат на вирощування молодняку.

Операції навантаження - розвантаження, транспортування і роздавання концентрованих кормів на фермах виконується в основному вручну з використанням кінної сили.

Тому вдосконалення способів і засобів механізації роздавання концентрованих кормів, молока та відвійок на фермі великої рогатої худоби є актуальною задачею.

Таблиця 3 Графік роботи машин на фермі по вирощуванню молодняка ВРХ

Операція

Марка машин

Кіл-сть шт

Потуж. кВт

Години роботи

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

1.Приготування кормів

АПК-10А

1

57,2

______

_________

2.Роздавання кормів

КТУ-10А

2

-

____

_____

3.Приготування ЗЦМ

АЗМ-0,8А

2

4,55

______

_____

4.Роздавання ЗЦМ

6

-

________

_____

5.Прибирання гною

ТСН-3,0Б

9

6,2

________

__

6.Транспорт. гною

2ПТС-4

5

-

_

_____

__

7.Освітлення

ЛО-100

90

0,1

_______

_________

8.Водопостач.

БАП

1

2,5

_

_

_

_

__

__

__

__

__

__

__

__

2. Розробка установки для випоювання телят

Перехід утримання молодняка ВРХ на промислову основу, висока концентрація тварин викликає впровадження комплексної механізації виробничих процесів. Вирощування телят молочного періоду пов'язане з великими затратами ручної праці в процесі їх годування, найбільш трудомісткою операцією при цьому є випойки телятам молока, його замінників. На виконання цієї операції в молочний період витрачається до 48 % робочого часу телятниці.

Зниження затрат праці на виконання процесу випойки телят можливе лише при його механізації і автоматизації, для чого необхідні відповідні технічні засоби. Крім в умовах промислового тваринництва, поряд із зменшенням затрат робочого часу і ліквідацією ручної праці, особливої актуальності набуває питання раціонального використання рідких кормів за рахунок більш точного їх дозування при випойці, так як вони займають найбільшу вагу в раціоні годівлі телят молочного періоду.

Враховуючи ці умови необхідно, щоб установки для випойки телят забезпечували процес випойки з достатньою продуктивністю високою точністю дозування рідкого корму при незначних енерговитрат.

Серійно випущені установки для випойки телят УВТ - 20, УПС - 20, АПК - 6 та інші, які використовуються на тваринницьких фермах і комплексах, мають низьку продуктивність при великих затратах праці і не відповідають зоотехнічним вимогам по якості нормованої видачі рідкого корму, що поясняється недосконалістю їх робочого процесу і конструкцією дозаторів рідких кормів.

2.1 Зоотехнічні вимоги до процесу і машини

2.1.1 Загальні техніко-експлуатаційні вимоги до обладнання по випойці телят

Установка повинна бути простою по конструкції, легко обслуговувались і керувались однією телятницею. Установка повинна бути конструктивно розрахована на роботу від електричної мережі трифазного струму напругою 380 / 220 або 220 / 127 В, повинна бути забезпечена надійна електробезпека в відповідності з правилами технічної експлуатації електромереж і станцій.

Установка не повинна шкідливо впливати на фізіологічний стан тварин знижувати їх продуктивність, повинна бути безпечною в роботі, не створювати різких і сильних шумів, не забруднювати приміщення шкідливими газами, пилом, мастилом ; поверхні робочих органів, які транспортують корм і молочне обладнання повинні легко митись і дезінфікуватись, бути безпечними в пожежному відношенні і в відношенні ураження тварин електричним струмом.

Монтаж кормороздавальних установок в типових тваринницьких приміщеннях не повинен бути пов'язаний з реконструкцією будівельних частин приміщень.

2.1.2 Якісні показники технологічного процесу

Підігрів незбираного молока або відвійок повинен відповідати заданій оптимальній температурі ( 25....35 °С ).

Нагрівач повинен виготовлятись із гладко полірованої нержавіючої сталі або інших матеріалів, які піддаються мийці і дезинфекції мийними розчинами.

Поверхні робочих органів мають бути стійкими до агресивного середовища, яке викликає корозію металу, і миючих засобів і відповідати санітарно - гігієнічним вимогам, які ставляться до обладнання для обслуговування молодняка.

Вузли і деталі напувалок, які підлягають щоденному профілактичному догляду ( промивка і дезінфекція ) повинні легко розбиратись і збиратись без використання складного інструменту.

Установка для підігріву не повинна змінювати початковий стан і смакові якості молока і відвійок. Молоко і відвійки повинні поступати в свіжому і чистому вигляді, для того, щоб уникнути списання.

Втрати молока, відвійок і ЗНМ при роботі установки не допускаються. Крім того, з точки зору фізіології при вирощуванні молодняка необхідне точне нормування видачі рідкого корму.

Установка повинна займати мінімум площі і не ускладнювати обслуговування тварин, повинна бути розрахована на роботу в тваринницьких приміщеннях в умовах підвищеної вологості і підвищеного вмісту аміаку.

Приміщення, де встановлено обладнання для підігріву молока і відвійок повинно мати джерело електроенергії або інший спосіб нагрівання рідкого матеріалу з дотриманням діючих правил техніки безпеки.

Керування машинами ( пуск і зупинка ) мають виконуватися безпосередньо з робочих місць обслуговуючим персоналом.

Напувалки повинні наповнюватись самопливом за допомогою шланга, обладнаного пристроєм для розливу. Дозувати повинен оператор за допомогою градировки в напувалках.

2.2 Аналітичне дослідження, літературний огляд та аналіз машин для випойки телят

Складність механізації випойки телят заключається в необхідності індивідуального дозування рідкого корму з врахуванням їх статі, віку і фізіологічного стану. З метою визначення напрямку створення найбільш ефективних засобів для дозування видачі рідких кормів телятам була проведена класифікація і аналіз існуючих пристроїв.

Засоби, які використовуються для механізації випойки телят класифікують по ознакам, приведеним нижче.

По роду використання засобів механізації можуть бути стаціонарними, мобільними і універсальними. До стаціонарних засобів відносяться випойні автомати, агрегати різних конструктивно - технологічних схем, які монтуються в зоні утримання телят, гідро-транспортні установки вони зручні для автоматизації процесу, не потребують спеціальних кормових проходів, і займають менше корисної площі. Але вони метало ємні і громіздкі, до того ж їх габаритні розміри не завжди відповідають розмірам і внутрішній паніровці приміщень. Більш перспективні - мобільні засоби. Вони мають малу метало ємність і можуть переміщуватись по території ферми випоюючи кормову суміш. До універсальних засобів відносяться установки, як можуть бути використані як у стаціонарному так і в мобільному режимах.

По конструкції напувалок засоби механізації бувають чашковими, сосковими і чашково - сосковими ( універсальними ) напувалками. Установки із відкритими напувальними чашками більш продуктивні, але випоювати телят молодшого віку у відповідності з фізіологією їх харчування можна лише із соскових напувалок. Установки з універсальними напувалками допомагають зберегти молодняк, напуваючи його через соскові напувалки до 2,5 - місячного віку, в них також передбачена можливість випойки телят при необхідності із відкритих чаш.

По виду енергії, яка використовується, засоби механізації поділяються на електричні, механічні і комбіновані. Найбільш ефективними засобами механізації вважаються установки, які працюють з використанням електричної енергії. Вони надійніші в роботі і простіші по конструктивному виконанню, безшумні і цілком відповідають санітарним і зооветеринарним вимогам. Застосування установок з використанням механічного приводу, наприклад, напувалок встановлених на напівпричепі для пересування їх колісними тракторами, не в повній мірі відповідають зооветеринарним вимогам : вони створюють надлишковий шум і забруднюють приміщення вихлопними газами. Більш перспективними вважаються установки з використанням комбінованої енергії. В ролі приводу в таких установках пропонується використовувати різного типу трособлочні системи. Такий спосіб повністю виключає загазованість приміщень і дозволяє випоювати телят навідь при відсутності електроенергії.

По способу дозування рідких кормів засоби механізації можна поділити на два типи : з об'ємними і ваговими способами дозування. Засоби механізації з об'ємними способами дозування як у нас в країні, так і за кордоном набули широкого поширення. Вони більш надійні в роботі, мають високу продуктивність і широку межу дозування. Ваговий спосіб дозування хоча й вважається найбільш точним, але для дозування рідких кормів він малопридатний, так як ці пристрої значно складніші по конструкції і менш надійні в роботі. Крім того, гідродинамічна дія потоку рідини порушує процес дозування. Параметр, якої контролюється -об'єм, рівень, або час. Контроль дозування рідких кормів по замкнутому об'єму - найбільш простий, продуктивний і доступний. Контроль по уроню вимагає використання додаткових контролюючих засобів ( поплавкових сигналізаторів, різного роду датчиків і інше ), все це ускладнює конструкцію і робить її менш надійною. Дозування кормових сумішок по часу не може бути використано, так як витратні характеристики зливних пристроїв залежать від багатьох факторів, які не контролюються в процесі роздачі.

По принципу дії самих дозаторів засоби механізації можна поділити на три групи :

- з дозаторами безперервної дії;

- з дозаторами безперервно - дискретної дії;

- з дозатором дискретної дії.

По конструктивному виконанню дозатори можуть бути напірними, безнапірними і з гідравлічним опором. До групи напірних дозаторів відносяться : дозатори поршневі, плунжерні, мембранні, сільфонні і шестерінчасті. Вони в основному використовуються для створення додаткового тиску на виході. До групи безнапірних відносяться ковшово чашечкові, шнекові та інші. Вони ефективні для дозування в'язких рідин. Дозатори з гідравлічним опором широко використовуються для безперервного дозування тонко дисперсних сумішок.

По характеру видачі корму засоби механізації можуть бути групові або індивідуальні. Груповий спосіб видачі корму не відповідає зоотехнічним вимогам, так як телята одного віку, які виявилися сильнішими за одиницю часу споживають більше корму, ніж слабкі, тим самим порушується сам принцип нормованої годівлі. Індивідуальне дозування найбільш точно відповідає сучасним зоотехнічним вимогам нормованої годівлі молодняка.

По рівню автоматизації процесу дозування корму всі існуючі засоби механізації можна поділити на дві групи :

- з ручним керуванням, тобто коли весь процес дозування контролюється і виконується оператором ;

- автоматичні, коли весь процес дозування корму відбувається в автоматичному режимі.

Для роздавання рідких поживних сумішок промисловість випускає декілька видів машин і обладнання, показники роботи яких приведені в таблиці 8.

Стаціонарна установка УВТ - 20А для випойки телят має ряд недоліків, які зумовлюють обмежене використання на фермах. Це необхідність перегону телят на випойки і назад, в процесі якого відбувається забруднення прогонів. Перегони телят і очистка прогонів призводить до істотного збільшення затрат праці. Крім цього установка займає значну корисну площу телятника, що знижує ефективність капіталовкладень.

Установка УВТ - 6 не забезпечує одного з найважливіших зоотехнічних вимог нормованої витрати РЗНМ при випойці телят і тому не перспективна.

Мобільна установка УПС -20Б виконує операції транспортування та групової дозованої роздачі рідких поживних речовин, сумішок і концентрованих кормів телятам. Установка змонтована на шасі електрокара Болгарського виробництва і являються досить складною, що істотно збільшує трудоємкість її обслуговування і знижує експлуатаційну продуктивність. Випойка із сосок також знижує продуктивність установки.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены