Технологія вирощування молодняку великої рогатої худоби
Використання засобів механізації і автоматизації на спеціалізованих фермах і комплексах по відгодівлі та вирощуванню молодняка. Розробка установки для випоювання телят. Наявність поголів’я тварин в господарстві. Кормова база та добові раціони годівлі.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 10.04.2014 |
Размер файла | 86,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Більш ефективними є установки КГ - 10.40.00.000. і УТР - 1, які виконують приготування і роздавання РЗМ, при цьому затрати праці знижуються відповідно в 1,7 і 2,6 рази.
2.3 Розробка технологічної і конструктивної схеми машини
Молочне обладнання включає : - місткість 600 л. для прийому і зберігання молока ; - місткість на 1000 л. для прийому і збереженню відвійок ; - агрегат АЗМ - 0,8А для приготування поживних сумішок ; - насос молочний для перекачування молока і відвійок із транспортуючих засобів в місткість для зберігання ; - крани, арматуру, для монтування трубопроводу і керуванням руху потоку корму. При приготуванні поживної сумішки в кормоцеху вона доставляється до молочної причіпною до трактора місткістю і насосом перекачується в агрегат АЗМ - 0,8А. При приготуванні поживної сумішки в агрегаті АЗМ - 0,8А необхідна для цього гаряча вода, нагрівається в водонагрівачі ВЭТ - 600. Для мийки напувальних відер використовується мийна машина. Після мийки відра установлюються на стелажі.
Обладнання для роздавання включає : молочний насос, поліетиленовий трубопровід, шість клапанів для направлення потоку корму із трубопроводу через шланг і дозатор в напувальне відро; прохідного молочного крана, встановленого після останнього (по руху потоку корму ) клапан для дроселювання потоку на зливі, пристроїв для кріплення трубопроводу, кранів.
Приготування і роздавання рідких кормів виконується в такій послідовності. молоко і відвійки підвозяться до молочного телятника причіпною місткістю, зливний патрубок місткості з'єднується шлангом з всмоктувальним патрубком насоса. Вмикається насос і молоко або відвійки перекачуються у відповідну місткість. Температура молока або відвійок, яке завозиться перед роздаванням, повинна бути вищою ніж їх температура при роздаванні (рекомендована 35 - 37 °С ) з врахуванням остигання при зберіганні і роздаванні. Це визвано тим, що місткості для зберігання молока (типу МУВ - 600 ) і відвійок ( місткість комплекту “ Імпульс “ ) одностінні і не мають рубашки для водяного охолодження або нагрівання. В даному випадку охолодження або нагрівання можливі при вливанні відповідно холодної або гарячої ( із водонагріваня ) води в молоко або відвійки.
Поживні сумішки готують на основі комбікорму з добавленням молока, відвійок, ЗНМ, мікро добавок, жирів. Спочатку в співвідношенні 1:3 комбікорм заливають гарячою водою з температурою 70 - 80 °С. і витримують близько 1 години. Потім добавляють рідкі корми і холодну воду, доводять температуру сумішки до необхідної ( 35 - 37 °С ) при роздаванні.
Перед роздаванням двохходовий кран, дроселюючий поток на зливі, повертають, забезпечуючи малу витрату корму на злив ( не приводячий до підвищеного спрацювання ущільнення молочного насоса при роботі його на себе в момент вимикання дозаторів ). Оптимальний поворот крана визначають в процесі експлуатації.
Роздавання починають з першого клапана по напрямку руху кормо сумішки в трубопроводі. При цьому на підлозі встановлюють напувальні відра для телят однієї або декількох групових кліток, з допомогою кнопочної станції, встановленої біля кожного клапана, Вмикають молочний насос. Дозатором розливають необхідну норму корма в напувальні відра, норма відміряється по міткам на внутрішній поверхні відра. Клапаном відключається подача корму в розливний шланг з дозатором з тим розрахунком, щоб закінчувати роздавання на цій ділянці, звільнити шланг від корму. При роздаванні із останнього клапана, після того як в місткості не залишиться корму, для використання корму, який знаходиться в трубопроводі в місткість заливають воду, якою корм видаляють із труб. Після заливання води в місткість прохідний кран необхідно закрити.
2.4 Розрахунок на міцність пристосування для випойки телят
Разову потребу корму на одну голову визначаємо по формулі :
Wp = Wдоб.мах. / К ;
де Wдоб.мах - максимальна добова потреба рідкого корму для одного
теляти, л.
К - кратність годівлі.
Wp = 6 / 2 = 3л.
Витрата корму одним дозатором буде дорівнювати :
Qдоз = Wp / T ;
Де Т - час заповнення однієї норми,сек..
Qдоз = 3 / 3 = 1 л/с.
Необхідну продуктивність трубопроводу визначаємо за умови, що одночасно можуть працювати два дозатори.
Q необх.тр. = 2 Q доз = 2 х 1 = 2 л/с.
Діаметр труб на ділянках визначають в залежності від розрахункової витрати і допустимих швидкостей руху рідини ( в магістралях - не більше 1,5...2 м/с, в підводках до кормо забірних точок - не більш 2,5 м/с. ) по формулі:
Dрд = v Qрд / Пv,
Де Qрд - необхідна продуктивність ділянки трубопроводу, мі/с ;
V - вибрана швидкість руху рідини по трубам, м/с.
Для магістрального трубопроводу
D1 = 2 v 0.002 / 3.14 х 1,75 = 0,0382 м.
Для труб з дозаторами
D2 = 2 v 0.001 / 3.14 х 2,5 = 0,0226 м.
Для магістрального трубопроводу застосовують труби діаметром 0,038 м, а для рукавів з дозаторами - труби діаметром 0,022 м.
При необхідній витраті підбираємо молочний насос 36-1У-28-20. Його характеристика :
- продуктивність 2,2 л/с.
- напір 20 м.
- висота всмоктування 5 м.
- потужність електродвигуна 1,5 кВт.
- маса 29 кг.
Швидкість руху корму в магістральному трубопроводі буде дорівнювати :
V = 4Q / ПdІ ;
V = 4 х 2,2 х 10? і / 3,14 х 0,038 І = 1,94 м/с.
Що є допустимим для магістральних трубопроводів.
Втрати напору по довжині визначають по формулі :
Hg = k1LvІ / d2g.
Де k1 - коефіцієнт опору тертя.
L - довжина труби
Втрати напору по довжині для магістрального трубопроводу :
H дм = 0,019 х 120 х 1,94 І / 0,038 х 2 х 9,81 = 11,51 м.
Для ділянки трубопроводу до останнього клапана.
H дм1 = 0,019 х 120 х 1,94 І / 0,038 х 2 х 9,81 = 9,21 м.
Витрати напору по довжині для трубопроводу з дозатором :
H дд = 0,019 х 12 х 2,5 І / 0,022 х 2 х 9,81 = 3,30 м.
Витрати напору на подолання кожного місцевого опору визначають по формулі :
Hм = К2VІ / 2g,
де К2 - коефіцієнт місцевих опорів.
Втрати напору, пов'язані із зміною напрямку швидкості :
H м1 = 1,19 х 1,94 І / 2 х 9,81 = 0,23 м.
Втрати напору при розділенні потоків :
H м2 = 1,7 х 1,94 І / 2,0 х 9,81 = 0,33 м.
Втрати напору в клапанах :
H м3 = 1,2 х 1,94 І / 2 х 9,81 = 0,23 м.
Втрати напору в вентилі :
H м4 = 3,9 х 1,94 І / 2 х 9,81 = 0,75 м.
Втрати напору в дозаторі :
H м5 = 10,8 х 2,5 І / 2 х 9,81 = 3,44 м.
Після визначення втрат напору перевіряють, чи вистачить напору насоса. Для цього визначають необхідний напір насоса :
Hнеобх. = ? hт + hcв + H2 ? Ннас,
Де ? hт - сума втрат напору, м;
hcв - необхідний вільний напір, м;
H2 - геометрична висота підйому, м.
Hнеобх.м. = 11,51 + 0,23 х 11 + 0,23 х 6 + 0,33 х 2 + 0,75 + 3 = 19,83 м.
Hнеоб х м < Ннас
Для останнього дозатора
Hнеобхд. = 9,21 + 0,23 х 8 + 0,23 х 5 + 0,33 х 2 + 3,44 + 1 = 17,3 м.
Hнеобхд. < Ннас
Розрахунок ділянки трубопроводу на міцність.
Трубу розраховуємо по еквівалентному моменту. Матеріал труби - поліетилен високого тиску, питома вага 0,92 г/смі, модуль пружності 1500, границя витривалості при стискуванні 125 кГ/см І, при згині 150 кГ/см І, при розтягуванні 140 кГ/см І.
Довжина між опорами - 6 м.
Реакції опору
Ra = Rв = qL / 2,
q = П / 4 ( D І - d І ) х ст + Пd І / 4 х ск,
Де D1d - відповідно зовнішній і внутрішній діаметри труби, мм.
ст ск - густина матеріалу труби і корму, кг/см і
q = 3,14 / 4 ( 42,5 І - 38 І ) х 0,92 + 3,14 х 38 І / 4 х 1 = 1,395 Н.м.
Rа = Rв = 1,395 х 6 / 2 = 4,185 Н.
Ммах = qLІ / 12 = 1,395 х 6 І / 12 = 4,185 Н.м.
Провисання :
Fmaх = qL4 / 384 ЕУ,
Де У - основний момент інерції
Fmaх =1,395 х 64 х 100 4 / 384 х 1500 х 9,69 = 3,24 см.
Умови забезпечення міцності :
дмах = + М / Wх ? [ д ]р
дмах = - М / Wх ? [ д р] с.т.
де Wх - осьовий момент опору
дмах = + 4,185 х 10 І / 4,26 = 98,24 < 140 к Н/мІ.
дмах = - 4,185 х 10 І / 4,26 = 98,24 < 125 к Н/мІ.
Отже міцність трубопроводу забезпечується.
2.5 Обслуговування установки
2.5.1 Санітарна обробка обладнання
Залити в місткість холодну воду і циркуляційною промивкою очистити від за мішків корму.
Залити в місткість гарячу воду ( t = 60 °С ) приготувати мийно - дезинфікуючий розчин ( дезмол або гідро хлорид натрію концентрацією розчину відповідно 0,25 % і 1,0 % ), провести циркуляційну промивку протягом 10 хвилин, злити розчин.
Промити місткість від залишків мийно - дезинфікуючого розчину. Аналогічно промивається трубопровідна лінія із шлангом і дозаторами. Гарячою водою з мийно - дезинфікуючим розчином промити напувальні відра, потім промити їх холодною водою і поставити в перевернутому вигляді на стелажі.
2.5.2 Технічне обслуговування обладнання
Щоденно перед приготуванням і роздаванням корму перевірити надійність кріплення з'єднувальних і відвідних шлангів з дозаторами.
Після вмикання насоса на заповнення лінії перевірити герметичність трубопроводу на відсутність протікання корму.
Перевірити надійність заземлення струмопровідних елементів.
Перевірити роботу електродвигунів і редукторів по температурі корпуса і відсутності характерного шуму при роботі.
Один раз на місяць розібрати і промити молочний насос, крани 0,5% - ним мийним розчином.
Промити кормо провід гарячим розчином кислоти. Потім після про полоснути гарячою водою промити дезинфікуючим розчином.
Перевірити кріплення редукторів, насосів, труб, кормопривідів, клапанів, кранів.
2.5.3 Гігієна обслуговуючого персоналу і техніка безпеки
Особи, які працюють на лінії приготування і роздавання рідких кормів проходять підготовку по експлуатації і обслуговуванню обладнання і інструктаж по техніці безпеки з виділенням інструктування по безпеці при роботі з миючими і дезинфікуючими засобами.
Особи, які працюють з рідкими кормами повинні мати спецодяг і полотенця, які необхідно тримати в чистоті і зберігати в окремому приміщенні.
Особи при приготуванні миючих, дезинфікуючих засобів із заводської упаковки в тару необхідно користуватись засобами індивідуального захисту : респіраторами або ватно - марлевими пов'язками, захисними окулярами, гумовими рукавицями, прогумованим фартухом і гумовими чоботами.
Робочі розчини миючих і дезинфікуючих засобів необхідної концентрації готують із концентрованих ( основних розчинів ) або сухих порошків, дотримуючись правил безпеки :
Концентровані розчини мийних засобів ( особливо кислот ) вносять в місткості після заповнення їх водою.
1. Переливають кислоти і луги в місткості за допомогою сифона або спеціальної лійки.
2. після закінчення роботи миють руки з милом, рот полощуть водою, захисні пристосування ( окуляри, гумові рукавички і інше ) миють водою і сушать.
На діжках і місткостях з приготованими концентрованими розчинами роблять відповідні написи. Порошкові мийні препарати зберігають в сухому за темному приміщенні з вентиляцією.
Місткості з лугами і кислотами не можна зберігати поряд.
Роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням лінії і усунення несправностей необхідно проводити лише при вимкнутих електродвигунах, на пускачах вивішують трафарети “ Не вмикати. Працюють люди.” Вживають заходи, які виключають можливість випадкової подачі напруги до місця роботи ( зняти запобіжники, або поставити ізолюючі вставки ).
Забороняється виконувати роботи в електричній системі під напругою.
Роботи пов'язані з обслуговуванням електрообладнання і усуненням несправностей в мережах, пускової апаратури і електродвигунах виконуються лише електриком з виконанням правил техніки безпеки.
3. Охорона праці
Охорона праці - це система законодавчих актів і відповідних ім. соціально - економічних, технічних, гігієнічних і організаційних заходів, які гарантують безпеку людині в процесі праці.
3.1 Аналіз загального стану охорони праці у господарстві
У господарстві проводиться певна робота з охорони праці. Рішенням правління господарства, спільно з профспілкою, визначені обов'язки посадових осіб з охороні праці.
Головним організатором роботи з охороні праці на кожній виробничий ділянці є інженер з охорони праці, який контролює стан безпеки, слідкує за своєчасною видачею робітникам спецодягу і захисних засобів, приймає участь в проведенні навчання з охорони праці. Він веде реєстрацію нещасних випадків, приймає участь в їх розслідуванні, вивчає причини травматизму на виробництві і вносить пропозиції що до їх усунення. В коло його обов'язків входять усі питання, що пов'язані з охороною праці.
Безпосередньо на дільницях відповідальними за охорону праці є бригадири польових бригад, завідуючі фермами, завідуючий гаражем, інженер з механізації тваринницьких ферм, бригадири тракторних бригад. Вони проводять певну роботу серед працівників про безпечне виконання правил безпеки, проводять інструктажі з охорони праці і контролюють виконання правил з безпеки які, перевіряють наявність і справність запобіжних пристроїв, огороджень та засобів індивідуального захисту.
Певну роботу з охорони праці проводять старші спеціалісти і керівникі господарства. Вони приймають безпосередню участь в розробці і впровадження усіх заходів з охорони праці. Для того, щоб допомагати профспілковому комітету контролювати дотримання законодавства про працю, правил і норм безпеки і виробничої санітарії в господарстві створена комісія по охорони праці. Керує роботою комісії член профкому, він є громадським інспектором.
Така організація служби охорони праці в господарстві дозволяє проводити всі міри по охороні праці в господарстві, також проводиться велика організаційна робота яка забезпечує виконання вимог законодавства про працю. Проводяться всі види інструктажу : вступний, на робочому місці, періодичний, при необхідності повторний, щоденний.
З працівниками твариницьких ферм, праця яких пов'язана з механізмами, з робітниками, які працюють з отрутохімікатами і водним аміаком проводиться навчання безпечним методам роботи.
При роботі з отрутохімікатами правління господарства призначає із числа спеціалістів відповідального, який виконує обов'язки по забезпеченню повної безпеки при роботі з отрутохімікатами. На виробничих дільницях обладнані кімнати по техніці безпеки. На робочих місцях вивішені інструкції по техніці безпеки.
Проводяться розслідування нещасних випадків, про що складається акт відповідної форми : Н-1 - якщо травма зв'язана з виробництвом і довільної форми при інших травмах. Результатами розслідувань розглядаються на засіданнях правління господарства, де намічаються шляхи по ліквідації причин травмування і накладаються стягнення на винних.
В господарстві проводиться робота по вдосконаленню техніки безпеки : періодично перевіряється і покращується огородження небезпечних місць, проводиться контроль за справністю машин і механізмів, контроль стану електрообладнання, перевіряється надійність індивідуальних засобів захисту, які є предметом особливої уваги служби охорони праці.
Ведеться робота по покращенню умов праці організація опалення, ліквідація протягів забезпечення освітленості і інше.
Однією з форм організаційної роботи є рейди по охороні праці. В склад групи входять інженер по техніці безпеки, голова комісії по охороні праці, один, два члени комісії і громадський інспектор.
Ферми повністю забезпечені протипожежним інвентарем. На кожній фермі є вогнегасники, ящики з піском, щити з протипожежним інвентарем.
На фермах надається велике значення гігієні праці робітників в розпорядженні яких знаходяться профілакторій, сауна, душові.
Виходячи з цього в господарстві слід повніше використовувати засоби на охорону праці, адже це покращує стан справ в господарстві з питань охорони праці. Як наслідок в господарстві трапляються випадки порушення техніки безпеки.
Аналіз виробничого травматизму наведений в таблиці 4.
Таблиця 4 Показники охорони праці в господарстві
Показники |
Роки |
|||
1997 р. |
1998 р. |
1999 р. |
||
1. Кількість працюючих, люд |
315 |
327 |
295 |
|
2. Асигновано на 1 -го працівника, грн.. |
||||
3. Кількість травм, шт.. |
3 |
5 |
4 |
|
4. Втрачено днів по непрацездатності, днів |
84 |
111 |
93 |
|
5. Показник частоти травматизму, Кч |
9,5 |
15,3 |
13,6 |
|
6. Показник ступеню травматизму, Кт |
28 |
22,2 |
23,3 |
|
7. Показник непрацездатності, Кн |
266,7 |
339,4 |
316,3 |
|
8. Показник матеріальних наслідків, Кмн |
1,5 |
136 |
872 |
Кч = Т х 100 / Р,
Де Т - кількість травм за рік
Р - середня кількість працюючих в господарстві
Кт = Д / Т,
Де Д - кількість днів втрачених із - за виробничих травм
Кн. = Д х 1000 / Т,
Кмн = Q х 1000 / Т,
Де Q - сума, витрачена на травми і захворювання.
3.2 Особливості умов праці на фермі
На долю тваринництва припадає біля 35% усіх нещасних випадків пов'язаних з сільськогосподарським виробництвом. Нещасні випадки в тваринництві можна розглядати як наслідок взаємодії людини з тваринами і технічними засобами. Тваринами наносяться до 30% травм з тимчасовою втратою працездатності. Зменшення втрат працездатності внаслідок виробничого травматизму є одним із шляхів підвищення продуктивності праці і зниження собівартості продукції.
Подобные документы
Отримання надремонтного молодняку великої рогатої худоби в умовах ферм. Особливості їх годівлі і утримання. Зоотехнічна характеристика стада. Параметри вирощування і догляду молодняку. Технологія переробки м’яса в умовах господарства ДПДГ "Пасічна".
дипломная работа [72,1 K], добавлен 28.05.2013Вирощування телят молочників до 6-місячного віку. Годівля молодняку великої рогатої худоби у період дорощування від 6-місячного віку до року. Відгодівля на зелених кормах і нагул худоби. Потреба поживних речовин для виробництва продукції яловичини.
курсовая работа [70,8 K], добавлен 02.10.2014Основи вирощування молодняку для ремонту стада. Збереження генофонду порід. Утримання і годівля телят до 6-місячного віку. Вирощування телят холодним методом. Значення моціону і пасовищного утримання при вирощуванні телиць і нетелей для ремонту стада.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 10.10.2011Повноцінність годівлі молодняку великої рогатої худоби, ураженого генітальною формою герпесвірусу інфекційного ринотрахеїту. Споживання сухої речовини кормів здоровими та ураженими вірусом тваринами. Перетравність органічної речовини та її складових.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 20.03.2011Використання гумінових кислот у відгодівлі великої рогатої худоби. Вплив гуматів на організм великої рогатої худоби. Використання реасилу у відгодівлі свиней та їх економічна ефективність. Хімічна структура гумінових сполук, дії гуматів на продуктивність.
практическая работа [38,1 K], добавлен 14.08.2019Аналіз рівня факторів продуктивності корів і валового виробництва молока методами аналітичного групування. Динаміка показників продуктивності молодняку методом укрупнення періодів, ковзної середньої, абсолютному приросту і способом найменших квадратів.
курсовая работа [633,5 K], добавлен 18.04.2011Симптоми, діагностика та перебіг телязіозу у великої рогатої худоби. Прогноз по відношенню до життя та відновлюваної функції правого ока тварини. Лікування, розробка протипаразитарних заходів, а також профілактика телязіозу у великої рогатої худоби.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 06.12.2011Динаміка i структура земельних угідь та посівних площ, характеристика поголів'я і продуктивності тварин у господарстві. Аналіз технології вирощування молодняка, умови утримання та раціон годівлі худоби. Економічна ефективність виробництва яловичини.
дипломная работа [74,2 K], добавлен 30.04.2011Сутність ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби в Україні. Ототожнювання тварини шляхом присвоєння їй унікального ідентифікаційного номера із використанням візуальних та електронних засобів ідентифікації. Облік ідентифікованих тварин.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 07.01.2024Організаційні форми штучного осіменіння корів і телиць. Годівля великої рогатої худоби та свиней, добовий раціон для дійних корів. Вирощування ремонтного молодняку худоби та птиці. Економічні показники ефективності тваринництва. Утримання коней.
учебное пособие [351,0 K], добавлен 20.07.2011