Технологія вирощування молодняку великої рогатої худоби

Більш ефективними є установки КГ - 10.40.00.000. і УТР - 1, які виконують приготування і роздавання РЗМ, при цьому затрати праці знижуються відповідно в 1,7 і 2,6 рази.

2.3 Розробка технологічної і конструктивної схеми машини

Молочне обладнання включає : - місткість 600 л. для прийому і зберігання молока ; - місткість на 1000 л. для прийому і збереженню відвійок ; - агрегат АЗМ - 0,8А для приготування поживних сумішок ; - насос молочний для перекачування молока і відвійок із транспортуючих засобів в місткість для зберігання ; - крани, арматуру, для монтування трубопроводу і керуванням руху потоку корму. При приготуванні поживної сумішки в кормоцеху вона доставляється до молочної причіпною до трактора місткістю і насосом перекачується в агрегат АЗМ - 0,8А. При приготуванні поживної сумішки в агрегаті АЗМ - 0,8А необхідна для цього гаряча вода, нагрівається в водонагрівачі ВЭТ - 600. Для мийки напувальних відер використовується мийна машина. Після мийки відра установлюються на стелажі.

Обладнання для роздавання включає : молочний насос, поліетиленовий трубопровід, шість клапанів для направлення потоку корму із трубопроводу через шланг і дозатор в напувальне відро; прохідного молочного крана, встановленого після останнього (по руху потоку корму ) клапан для дроселювання потоку на зливі, пристроїв для кріплення трубопроводу, кранів.

Приготування і роздавання рідких кормів виконується в такій послідовності. молоко і відвійки підвозяться до молочного телятника причіпною місткістю, зливний патрубок місткості з'єднується шлангом з всмоктувальним патрубком насоса. Вмикається насос і молоко або відвійки перекачуються у відповідну місткість. Температура молока або відвійок, яке завозиться перед роздаванням, повинна бути вищою ніж їх температура при роздаванні (рекомендована 35 - 37 °С ) з врахуванням остигання при зберіганні і роздаванні. Це визвано тим, що місткості для зберігання молока (типу МУВ - 600 ) і відвійок ( місткість комплекту “ Імпульс “ ) одностінні і не мають рубашки для водяного охолодження або нагрівання. В даному випадку охолодження або нагрівання можливі при вливанні відповідно холодної або гарячої ( із водонагріваня ) води в молоко або відвійки.

Поживні сумішки готують на основі комбікорму з добавленням молока, відвійок, ЗНМ, мікро добавок, жирів. Спочатку в співвідношенні 1:3 комбікорм заливають гарячою водою з температурою 70 - 80 °С. і витримують близько 1 години. Потім добавляють рідкі корми і холодну воду, доводять температуру сумішки до необхідної ( 35 - 37 °С ) при роздаванні.

Перед роздаванням двохходовий кран, дроселюючий поток на зливі, повертають, забезпечуючи малу витрату корму на злив ( не приводячий до підвищеного спрацювання ущільнення молочного насоса при роботі його на себе в момент вимикання дозаторів ). Оптимальний поворот крана визначають в процесі експлуатації.

Роздавання починають з першого клапана по напрямку руху кормо сумішки в трубопроводі. При цьому на підлозі встановлюють напувальні відра для телят однієї або декількох групових кліток, з допомогою кнопочної станції, встановленої біля кожного клапана, Вмикають молочний насос. Дозатором розливають необхідну норму корма в напувальні відра, норма відміряється по міткам на внутрішній поверхні відра. Клапаном відключається подача корму в розливний шланг з дозатором з тим розрахунком, щоб закінчувати роздавання на цій ділянці, звільнити шланг від корму. При роздаванні із останнього клапана, після того як в місткості не залишиться корму, для використання корму, який знаходиться в трубопроводі в місткість заливають воду, якою корм видаляють із труб. Після заливання води в місткість прохідний кран необхідно закрити.

2.4 Розрахунок на міцність пристосування для випойки телят

Разову потребу корму на одну голову визначаємо по формулі :

Wp = Wдоб.мах. / К ;

де Wдоб.мах - максимальна добова потреба рідкого корму для одного

теляти, л.

К - кратність годівлі.

Wp = 6 / 2 = 3л.

Витрата корму одним дозатором буде дорівнювати :

Qдоз = Wp / T ;

Де Т - час заповнення однієї норми,сек..

Qдоз = 3 / 3 = 1 л/с.

Необхідну продуктивність трубопроводу визначаємо за умови, що одночасно можуть працювати два дозатори.

Q необх.тр. = 2 Q доз = 2 х 1 = 2 л/с.

Діаметр труб на ділянках визначають в залежності від розрахункової витрати і допустимих швидкостей руху рідини ( в магістралях - не більше 1,5...2 м/с, в підводках до кормо забірних точок - не більш 2,5 м/с. ) по формулі:

Dрд = v Qрд / Пv,

Де Qрд - необхідна продуктивність ділянки трубопроводу, мі/с ;

V - вибрана швидкість руху рідини по трубам, м/с.

Для магістрального трубопроводу

D1 = 2 v 0.002 / 3.14 х 1,75 = 0,0382 м.

Для труб з дозаторами

D2 = 2 v 0.001 / 3.14 х 2,5 = 0,0226 м.

Для магістрального трубопроводу застосовують труби діаметром 0,038 м, а для рукавів з дозаторами - труби діаметром 0,022 м.

При необхідній витраті підбираємо молочний насос 36-1У-28-20. Його характеристика :

- продуктивність 2,2 л/с.

- напір 20 м.

- висота всмоктування 5 м.

- потужність електродвигуна 1,5 кВт.

- маса 29 кг.

Швидкість руху корму в магістральному трубопроводі буде дорівнювати :

V = 4Q / ПdІ ;

V = 4 х 2,2 х 10? і / 3,14 х 0,038 І = 1,94 м/с.

Що є допустимим для магістральних трубопроводів.

Втрати напору по довжині визначають по формулі :

Hg = k1LvІ / d2g.

Де k1 - коефіцієнт опору тертя.

L - довжина труби

Втрати напору по довжині для магістрального трубопроводу :

H дм = 0,019 х 120 х 1,94 І / 0,038 х 2 х 9,81 = 11,51 м.

Для ділянки трубопроводу до останнього клапана.

H дм1 = 0,019 х 120 х 1,94 І / 0,038 х 2 х 9,81 = 9,21 м.

Витрати напору по довжині для трубопроводу з дозатором :

H дд = 0,019 х 12 х 2,5 І / 0,022 х 2 х 9,81 = 3,30 м.

Витрати напору на подолання кожного місцевого опору визначають по формулі :

Hм = К2VІ / 2g,

де К2 - коефіцієнт місцевих опорів.

Втрати напору, пов'язані із зміною напрямку швидкості :

H м1 = 1,19 х 1,94 І / 2 х 9,81 = 0,23 м.

Втрати напору при розділенні потоків :

H м2 = 1,7 х 1,94 І / 2,0 х 9,81 = 0,33 м.

Втрати напору в клапанах :

H м3 = 1,2 х 1,94 І / 2 х 9,81 = 0,23 м.

Втрати напору в вентилі :

H м4 = 3,9 х 1,94 І / 2 х 9,81 = 0,75 м.

Втрати напору в дозаторі :

H м5 = 10,8 х 2,5 І / 2 х 9,81 = 3,44 м.

Після визначення втрат напору перевіряють, чи вистачить напору насоса. Для цього визначають необхідний напір насоса :

Hнеобх. = ? hт + hcв + H2 ? Ннас,

Де ? hт - сума втрат напору, м;

hcв - необхідний вільний напір, м;

H2 - геометрична висота підйому, м.

Hнеобх.м. = 11,51 + 0,23 х 11 + 0,23 х 6 + 0,33 х 2 + 0,75 + 3 = 19,83 м.

Hнеоб х м < Ннас

Для останнього дозатора

Hнеобхд. = 9,21 + 0,23 х 8 + 0,23 х 5 + 0,33 х 2 + 3,44 + 1 = 17,3 м.

Hнеобхд. < Ннас

Розрахунок ділянки трубопроводу на міцність.

Трубу розраховуємо по еквівалентному моменту. Матеріал труби - поліетилен високого тиску, питома вага 0,92 г/смі, модуль пружності 1500, границя витривалості при стискуванні 125 кГ/см І, при згині 150 кГ/см І, при розтягуванні 140 кГ/см І.

Довжина між опорами - 6 м.

Реакції опору

Ra = Rв = qL / 2,

q = П / 4 ( D І - d І ) х ст + Пd І / 4 х ск,

Де D1d - відповідно зовнішній і внутрішній діаметри труби, мм.

ст ск - густина матеріалу труби і корму, кг/см і

q = 3,14 / 4 ( 42,5 І - 38 І ) х 0,92 + 3,14 х 38 І / 4 х 1 = 1,395 Н.м.

Rа = Rв = 1,395 х 6 / 2 = 4,185 Н.

Ммах = qLІ / 12 = 1,395 х 6 І / 12 = 4,185 Н.м.

Провисання :

Fmaх = qL4 / 384 ЕУ,

Де У - основний момент інерції

Fmaх =1,395 х 64 х 100 4 / 384 х 1500 х 9,69 = 3,24 см.

Умови забезпечення міцності :

дмах = + М / Wх ? [ д ]р

дмах = - М / Wх ? [ д р] с.т.

де Wх - осьовий момент опору

дмах = + 4,185 х 10 І / 4,26 = 98,24 < 140 к Н/мІ.

дмах = - 4,185 х 10 І / 4,26 = 98,24 < 125 к Н/мІ.

Отже міцність трубопроводу забезпечується.

2.5 Обслуговування установки

2.5.1 Санітарна обробка обладнання

Залити в місткість холодну воду і циркуляційною промивкою очистити від за мішків корму.

Залити в місткість гарячу воду ( t = 60 °С ) приготувати мийно - дезинфікуючий розчин ( дезмол або гідро хлорид натрію концентрацією розчину відповідно 0,25 % і 1,0 % ), провести циркуляційну промивку протягом 10 хвилин, злити розчин.

Промити місткість від залишків мийно - дезинфікуючого розчину. Аналогічно промивається трубопровідна лінія із шлангом і дозаторами. Гарячою водою з мийно - дезинфікуючим розчином промити напувальні відра, потім промити їх холодною водою і поставити в перевернутому вигляді на стелажі.

2.5.2 Технічне обслуговування обладнання

Щоденно перед приготуванням і роздаванням корму перевірити надійність кріплення з'єднувальних і відвідних шлангів з дозаторами.

Після вмикання насоса на заповнення лінії перевірити герметичність трубопроводу на відсутність протікання корму.

Перевірити надійність заземлення струмопровідних елементів.

Перевірити роботу електродвигунів і редукторів по температурі корпуса і відсутності характерного шуму при роботі.

Один раз на місяць розібрати і промити молочний насос, крани 0,5% - ним мийним розчином.

Промити кормо провід гарячим розчином кислоти. Потім після про полоснути гарячою водою промити дезинфікуючим розчином.

Перевірити кріплення редукторів, насосів, труб, кормопривідів, клапанів, кранів.

2.5.3 Гігієна обслуговуючого персоналу і техніка безпеки

Особи, які працюють на лінії приготування і роздавання рідких кормів проходять підготовку по експлуатації і обслуговуванню обладнання і інструктаж по техніці безпеки з виділенням інструктування по безпеці при роботі з миючими і дезинфікуючими засобами.

Особи, які працюють з рідкими кормами повинні мати спецодяг і полотенця, які необхідно тримати в чистоті і зберігати в окремому приміщенні.

Особи при приготуванні миючих, дезинфікуючих засобів із заводської упаковки в тару необхідно користуватись засобами індивідуального захисту : респіраторами або ватно - марлевими пов'язками, захисними окулярами, гумовими рукавицями, прогумованим фартухом і гумовими чоботами.

Робочі розчини миючих і дезинфікуючих засобів необхідної концентрації готують із концентрованих ( основних розчинів ) або сухих порошків, дотримуючись правил безпеки :

Концентровані розчини мийних засобів ( особливо кислот ) вносять в місткості після заповнення їх водою.

1. Переливають кислоти і луги в місткості за допомогою сифона або спеціальної лійки.

2. після закінчення роботи миють руки з милом, рот полощуть водою, захисні пристосування ( окуляри, гумові рукавички і інше ) миють водою і сушать.

На діжках і місткостях з приготованими концентрованими розчинами роблять відповідні написи. Порошкові мийні препарати зберігають в сухому за темному приміщенні з вентиляцією.

Місткості з лугами і кислотами не можна зберігати поряд.

Роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням лінії і усунення несправностей необхідно проводити лише при вимкнутих електродвигунах, на пускачах вивішують трафарети “ Не вмикати. Працюють люди.” Вживають заходи, які виключають можливість випадкової подачі напруги до місця роботи ( зняти запобіжники, або поставити ізолюючі вставки ).

Забороняється виконувати роботи в електричній системі під напругою.

Роботи пов'язані з обслуговуванням електрообладнання і усуненням несправностей в мережах, пускової апаратури і електродвигунах виконуються лише електриком з виконанням правил техніки безпеки.

3. Охорона праці

Охорона праці - це система законодавчих актів і відповідних ім. соціально - економічних, технічних, гігієнічних і організаційних заходів, які гарантують безпеку людині в процесі праці.

3.1 Аналіз загального стану охорони праці у господарстві

У господарстві проводиться певна робота з охорони праці. Рішенням правління господарства, спільно з профспілкою, визначені обов'язки посадових осіб з охороні праці.

Головним організатором роботи з охороні праці на кожній виробничий ділянці є інженер з охорони праці, який контролює стан безпеки, слідкує за своєчасною видачею робітникам спецодягу і захисних засобів, приймає участь в проведенні навчання з охорони праці. Він веде реєстрацію нещасних випадків, приймає участь в їх розслідуванні, вивчає причини травматизму на виробництві і вносить пропозиції що до їх усунення. В коло його обов'язків входять усі питання, що пов'язані з охороною праці.

Безпосередньо на дільницях відповідальними за охорону праці є бригадири польових бригад, завідуючі фермами, завідуючий гаражем, інженер з механізації тваринницьких ферм, бригадири тракторних бригад. Вони проводять певну роботу серед працівників про безпечне виконання правил безпеки, проводять інструктажі з охорони праці і контролюють виконання правил з безпеки які, перевіряють наявність і справність запобіжних пристроїв, огороджень та засобів індивідуального захисту.

Певну роботу з охорони праці проводять старші спеціалісти і керівникі господарства. Вони приймають безпосередню участь в розробці і впровадження усіх заходів з охорони праці. Для того, щоб допомагати профспілковому комітету контролювати дотримання законодавства про працю, правил і норм безпеки і виробничої санітарії в господарстві створена комісія по охорони праці. Керує роботою комісії член профкому, він є громадським інспектором.

Така організація служби охорони праці в господарстві дозволяє проводити всі міри по охороні праці в господарстві, також проводиться велика організаційна робота яка забезпечує виконання вимог законодавства про працю. Проводяться всі види інструктажу : вступний, на робочому місці, періодичний, при необхідності повторний, щоденний.

З працівниками твариницьких ферм, праця яких пов'язана з механізмами, з робітниками, які працюють з отрутохімікатами і водним аміаком проводиться навчання безпечним методам роботи.

При роботі з отрутохімікатами правління господарства призначає із числа спеціалістів відповідального, який виконує обов'язки по забезпеченню повної безпеки при роботі з отрутохімікатами. На виробничих дільницях обладнані кімнати по техніці безпеки. На робочих місцях вивішені інструкції по техніці безпеки.

Проводяться розслідування нещасних випадків, про що складається акт відповідної форми : Н-1 - якщо травма зв'язана з виробництвом і довільної форми при інших травмах. Результатами розслідувань розглядаються на засіданнях правління господарства, де намічаються шляхи по ліквідації причин травмування і накладаються стягнення на винних.

В господарстві проводиться робота по вдосконаленню техніки безпеки : періодично перевіряється і покращується огородження небезпечних місць, проводиться контроль за справністю машин і механізмів, контроль стану електрообладнання, перевіряється надійність індивідуальних засобів захисту, які є предметом особливої уваги служби охорони праці.

Ведеться робота по покращенню умов праці організація опалення, ліквідація протягів забезпечення освітленості і інше.

Однією з форм організаційної роботи є рейди по охороні праці. В склад групи входять інженер по техніці безпеки, голова комісії по охороні праці, один, два члени комісії і громадський інспектор.

Ферми повністю забезпечені протипожежним інвентарем. На кожній фермі є вогнегасники, ящики з піском, щити з протипожежним інвентарем.

На фермах надається велике значення гігієні праці робітників в розпорядженні яких знаходяться профілакторій, сауна, душові.

Виходячи з цього в господарстві слід повніше використовувати засоби на охорону праці, адже це покращує стан справ в господарстві з питань охорони праці. Як наслідок в господарстві трапляються випадки порушення техніки безпеки.

Аналіз виробничого травматизму наведений в таблиці 4.

Таблиця 4 Показники охорони праці в господарстві

Кн. = Д х 1000 / Т,

Кмн = Q х 1000 / Т,

Де Q - сума, витрачена на травми і захворювання.

3.2 Особливості умов праці на фермі

На долю тваринництва припадає біля 35% усіх нещасних випадків пов'язаних з сільськогосподарським виробництвом. Нещасні випадки в тваринництві можна розглядати як наслідок взаємодії людини з тваринами і технічними засобами. Тваринами наносяться до 30% травм з тимчасовою втратою працездатності. Зменшення втрат працездатності внаслідок виробничого травматизму є одним із шляхів підвищення продуктивності праці і зниження собівартості продукції.