Причини і форми неплідності свиней та методи їх профілактики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський зооветеринарний інститут

УДК 619:636.4.082.42

Причини і форми неплідності свиней та методи їх профілактики

16.00.07 - ветеринарне акушерство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора ветеринарних наук

Харенко Микола Іванович

Харків 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Провідна установа: Національний аграрний університет, кафедра акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Міністерства АП України, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 19 жовтня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.070.01 при Харківському зооветеринарному інституті за адресою: Харківська область, Дергачівський район, п/в Мала Данилівка, ХЗВІ

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського зооветеринарного інституту за адресою: Харківська область, Дергачівський район, п/в Мала Данилівка, ХЗВІ

Автореферат розісланий 14 вересня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доцент Савенко М.М.

свиня спермопродукція неплідність

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У вирішенні м'ясної проблеми України важлива роль відводиться свинарству, яке є скороспілою галуззю тваринництва і має велике значення у забезпеченні населення м'ясом і м'ясними продуктами. Питома вага свинини у загальному виробництві м'яса в Україні становить близько 40%. Високі темпи розвитку свинарства в нашій державі можливі при збільшенні поголів'я свиней, підвищенні їх продуктивності та широкому впровадженні передової технології, яка базується на вдосконалених біотехнологічних методах, що відповідають сучасному рівню науково-технічного прогресу і досягненням практики.

Сучасна технологія ведення свинарства та розроблені ефективні біотехнологічні методи дозволяють раціонально використовувати засоби виробництва, знижувати собівартість продукції, значно покращувати умови праці. До цього слід додати, що розроблені та удосконалені біотехнологічні методи, якими користуються при розмноженні свиней, з успіхом будуть застосовуватися і в системі фермерських господарств, на які зорієнтоване близьке майбутнє аграрного сектору України. / Квасницький О.В., 1972; Коваленко В.Ф., 1985; Мороз І.Г., 1965; Сердюк С.І., 1977 та інші /.

Подальша інтенсифікація галузі свинарства передбачає максимальне використання біологічних особливостей свиней шляхом вдосконалення біотехнологічних методів їх розмноження, що можливе тільки при чіткому поєднанні технології та біологічних особливостей тварин / Квасницький О.В., 1972; Мартиненко Н.А., 1971 /.

Особливо актуальними й до кінця не вивченими залишаються питання профілактики неплідності та малоплідності, підвищення інтенсивності використання самок і самців, а також питання впливу різного рівня годівлі в період вирощування на розвиток, формування та становлення відтворної функції / Мисик М.Т. та ін., 1977; Почерняєв Ф.К.,1967; Дорошков В.Б., 1976; Черкасова А.В. та ін., 1972; Косенко М.В.,1995/.

Відновлення, стимуляція та синхронізація відтворної функції як свиноматок, так і кнурів - це ланки системи профілактики і ліквідації неплідності та підвищення багатоплідності. Цю роботу треба проводити після чіткого аназізу результатів комплексної акушерської і гінекологічної диспансеризації тварин на підставі показань і протипоказань, правильно визначивши засоби, препарати, їх дозу та кратність застосування, але при умові чіткого ведення обліку основних показників відтворення стада / Михайлов М.М., 1973; Полянцев М.І., Тариченко І.І., 1969; Яблонський В.А., Хом'як І.Й., 1983; Журбенко А.І. та ін., 1983 /

Тепер з успіхом застосовують для інтенсифікації відтворної функції у самок і самців вітамінні, нейротропні й гормональні препарати, а останнім часом у практиці акушерства і біотехнології розмноження, в тому числі й у свинарстві, почали використовувати простагландини і тканинні препарати тваринного та рослинного походження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри акушерства та хірургії з питань розробки системи комплексних заходів профілактики неплідності, яловості та малоплідності свиней, яка є одним з розділів тематичного плану науково-дослідної роботи Сумського державного аграрного університету ( реєстр № 41/1 ).

Враховуючи сучасний стан у розвитку свинарства в Україні, невирішеними проблемами залишаються: малоплідність і неплідність свиноматок та плідників, недоодержання відповідної кількості опоросів за рік як від основних, так і перевірюваних свиноматок, низька резистентність організму отриманого приплоду та ряд інших питань, які потребують досконалого вирішення з науковим обгрунтуванням та розробкою практичних рекомендацій, спрямованих на інтенсифікацію розвитку свинарства та збільшення кількості поголів'я тварин і продукції галузі в цілому.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було комплексне вирішення проблеми вдосконалення технології відтворення свиней у спецгоспах і промислових комплексах Сумської та інших областей України шляхом розробки заходів профілактики неплідності та інтенсифікації відтворної функції свиноматок і кнурів-плідників із застосуванням біотехнологічних засобів регуляції їх статевої функції.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

- порівняти особливості відтворення свиней при різних технологіях виробництва свинини;

- обгрунтувати перевагу ритмічної технології роботи спецгоспу з організацією внутрішньо-господарського пункту штучного осіменіння перед існуючими формами парування свиноматок;

- визначити і порівняти основні показники спермопродукції кнурів-плідників різних порід при різних технологіях їх утримання та використання;

- розробити критерій визначення причин і форм неплідності основних і перевірюваних свиноматок з урахуванням технології утримання тварин;

- встановити ефективність застосування окремих гормональних, вітамінних та нейротропних препаратів, а також синтетичних простагландинів при неплідності основних і перевірюваних свиноматок;

- провести виробничу апробацію біостимуляторів, виготовлених з тканин плаценти людини, за показниками впливу на відтворну функцію свиноматок і кнурів-плідників та визначити характер змін основних біохімічних показників крові і тестостерону після їх застосування;

- провести виробничу перевірку кормового препарату мікробіологічного каротину / КПМК / по впливу його на функцію органів розмноження свиноматок промислового комплексу;

- розробити пропозиції та рекомендації для практики ветеринарної медицини з питань профілактики та інтенсифікації відтворної функції свиноматок і кнурів-плідників.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше розроблені критерії визначення причин і форм неплідності основних і перевірюваних свиноматок, в порівняному аспекті встановлені особливості відтворення свиней при різних технологіях їх утримання, та встановлені закономірності впливу технології утримання й використання на якість сперми кнурів-плідників, що має вирішальне значення у профілактиці неплідності та малопліддя свиноматок і покращенні селекційно-племінної роботи у свинарстві.

Науково обгрунтована економічна перевага організації внутрішньогосподарського пункту штучного осіменіння свиноматок перед існуючою системою транспортування сперми з племпідприємств, розроблена схема руху поголів'я свиней у спецгоспі при ритмічній технології роботи, а також форми помісячного та річного ведення обліку показників відтворення.

Удосколено, обгрунтовано та впроваджено у виробництво методи стимуляції фолікулогенезу й синхронізації статевої циклічності у свиноматок шляхом застосування вітамінних, гормональних і нейротропних препаратів, а також синтетичних простагландинів при інтенсивній технології у свинарстві.

Проведено виробничу апробацію тканинних препаратів, виготовлених з дитячої плаценти та пуповини людини для підвищення відтворної здатності свиноматок і кнурів-плідників. Вивчено на сучасному рівні характер змін основних біохімічних показників крові та рівня тестостерону при застосуванні тканинних препаратів.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі матеріалів наукових досліджень встановлено основні форми неплідності свиноматок, розроблено заходи їх профілактики та обгрунтовано ритмічну технологію відтворення свиней у спецгоспах з організацією внутрішньогосподарських пунктів штучного осіменіння.

Для спецгоспів і промислових комплексів розроблено практичні критерії визначення основних форм неплідності свиноматок, які допоможуть своєчасно виявити причини неплідності маточного поголів'я і відразу застосувати заходи профілактики й ліквідації неплідності та малоплідності свиноматок.

Визначені показники сперми кнурів-плідників різних порід стануть основою для практиків свинарства при комплектації основного стада плідників з урахуванням пори року і конкретних умов спецгоспу чи промислового комплексу та чіткого ведення селекційно-племінної роботи.

Одержані результати досліджень при інтенсифікації відтворної функції свиноматок і кнурів-плідників із застосуванням вітамінних, гормональних і нейротропних препаратів, а також синтетичих простагландинів і тканинних препаратів, які запропоновані для практики ветеринарної медицини, а також методики і способи їх застосування з метою профілактики та ліквідації неплідності і малоплідності стануть основою інтенсифікації галузі свинарства в спецгоспі, товарній фермі, фермерському господарстві чи промисловому комплексі.

На основі одержаних результатів досліджень щодо застосування біостимуляторів, виготовлених з тканин людини - “Хоріоцен”, “Умбіліцен” та ПДЕ, на базі виробничого відділу обласної інфекційної лікарні ЕКОБІНФ / м.Суми / для практичної ветеринарної медицини освоєно виробництво цих препаратів / Ліцензія № 000089 від 01.10.97 року, ТТУ 46.15.250-97, ТТУ 46.15.251-97, ТТУ 46.15.252-97/.

Основні положення та пропозиції дисертації викладені у: 1. Методичних рекомендаціях по ліквідації і профілактиці аліментарної неплідності великої рогатої худоби і свиней, обумовлених А-вітамінною недостачею. Суми, 1983.-16с. 2.Методичних рекомендаціях з організації відтворення стада і штучного осіменіння свиней у промислових комплексах і спецгоспах Сумської області. Суми, 1985.-115с. 3. Методичних рекомендаціях з технології виробництва свинини у спеціалізованих господарствах області. Суми, 1986, -88 с. 4. Методичних рекомендаціях з відновлення, стимуляції і синхронізації відтворної функції самок і плідників сільськогосподарських тварин. Суми, 1994.-34 с. 5. Книзі “Біотехнологія розмноження свиней”. К. “Ветінформ”, 1996.-216с. 6. Монографії “Біотехнологія розмноження свиней”. Суми, “Козацький Вал”, 1998, 221с.

Матеріали дисертації включені до навчального плану й робочої програми кафедри акушерства і хірургії Сумського ДАУ та кафедр акушерства і штучного осіменіння Білоцерківського ДАУ і Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.С.З.Гжицького при викладенні курсу “Акушерство, гінекологія і біотехнологія розмноження сільськогосподарських тварин” студентам факультету ветеринарної медицини і зооінженерного факультету, а також до навчального плану щорічної перепідготовки спеціалістів ветеринарного та зооінженерного профілю Сумської області.

Результати досліджень упроваджені й використовуються у 29 спецгоспах Сумської області, в індустріальному комплексі “Кремінський” Луганської області, а також у фермерських господарствах з виробництва свинини Сумської області.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто розроблено напрями щодо удосконалення технології відтворення свиней при різних технологіях утримання свиней, з питань діагностики і профілактики різних форм неплідності самок і самців, інтенсифікації відтворної функції свиноматок і кнурів-плідників із застосуванням вітамінних, гормональних та нейротропних препаратів, а також синтетичих простагландинів і тканинних препаратів. На захист виносяться наукові дані, одержані здобувачем протягом 23 років з проблем фізіології і патології відтворення свиней у спецгоспах і промислових комплексах України, які включають питання вдосконалення технологічних процесів при розмноженні свиней, розпізнавання, діагностики та профілактики різних форм неплідності й малоплідності свиноматок, інтенсифікації функції розмноження самок і самців, що складає основу інтенсифікації галузі свинарства України в цілому. В опублікованих наукових працях із співавторами всі ідеї та розробки за темою дисертації належать здобувачу особисто.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені та схвалені на Всесоюзних і республіканських конференціях з питань акушерства, гінекології і біотехнології розмноження / Харків, 1978, 1979; Суми, 1989; Казань, 1989; Воронеж, 1994/ та науково-практичних конференціях / Суми, 1985, 1986, 1988, 1995, 1997, 1998, 1999, 2000; Брянськ, 1987; Б.Церква, 1995, 1998; Полтава, 2000; Київ, 2000; Львів, 1999, 2000/.

Публікації. Наукові результати опубліковано у 35 наукових працях, з яких 4 рекомендації, одна книжка і одна монографія. З опублікованих праць: особистих - 17, у співавторстві - 18. Видано у фахових виданнях 21 праця.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 369 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 1 рисунком, 46 таблицями і включає: вступ, огляд літератури, результати власних досліджень та їх обговорення, висновки, пропозиції виробництву та список літератури, що містить 639 джерел, у тому числі 134 іноземних. У додатках наведено 6 документів.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Вибір напрямів досліджень. Напрям проведених досліджень здобувача є продовженням його науково-дослідної роботи після виконання й захисту ним кандидатської дисертації і спеціалізації в галузі акушерства, гінекології та біотехнології розмноження свиней з основних проблем відтворення, які вирішує практична ветеринарна медицина.

Матеріали і методи досліджень. Матеріалом для наукових досліджень служили основні і перевірювані свиноматки великої білої породи та кнурі-плідники великої білої породи, ландрас, дюрок, ПМ-І і великої чорної породи, які належали господарствам Сумської, Харківської, Полтавської, Дніпропетровської та Луганської областей України. Дослідження проводили у 1975-1998 роках. Вивчення основних показників відтворення свиней, причин та форм неплідності і розробка критеріїв визначення форм неплідності ( за класифікацією А.П.Студєнцова) свиноматок проводили у спецгоспах ім. К.Маркса та ім.Ф.Енгельса Сумської області та “Дружба” Полтавської області, а також у промисловому комплексі “Кремінський” /108-тисячнику/ Луганської області на 10000 основних і перевірюваних свиноматках, а вивчення ефективності штучного осіменіння свиноматок при ритмічній технології роботи спецгоспу з організацією внутрішньогосподарського пункту - у 29 спецгоспах зони обслуговування Білопільського, Кролевецького та Роменського племпідприємств Сумської області.

Вивчення показників сперми кнурів-плідників різних порід проводили в умовах промислового комплексу “Кремінський” / ВБ - 14; ландрас - 31; дюрок -12 / та спецгоспу ім.К.Маркса Сумської області / ВБ - 7 і ПМ - 3 /.

За основу критеріїв визначення форм неплідності свиноматок у спецгоспах і промисловому комплексі брали показники та причини бракування основних і перевірюваних свиноматок. Для визначення причин і форм неплідності використано 3076 основних і 1919 перевірюваних свиноматок, які були вибракувані з різних причин.

Характер морфологічних змін у статевих органах свиноматок при різних формах неплідності вивчили на секції, враховуючи при цьому: наявність запальних процесів, вад розвитку, наявність фолікулів, жовтих тіл, кіст та інших патологічних змін в яєчниках та інших органах статевої системи, підтверджуючи діагноз даними анамнезу та біохімічних досліджень крові. Діагностичному забою було піддано 120 свиноматок.

Імунну форму неплідності підтверджували використовуючи спермоаглютинаційну пробу за В.Діковим і К.Братановим ( 1967 ), в основі якої лежить реакція аглютинації. Реакцію вважали позитивною, коли титр спермоантитіл у сироватці крові свиноматок становив 1:128, 1:256 і вище, сумнівною - за наявності аглютинації сперміїв у розрідженні 1:64 і менше. Негативною - якщо в полі зору мікроскопа були поодинокі спермії без ознак аглютинації.

Ефективність стимуляції та синхронізації відтворної функції свиноматок вивчали шляхом використання різних схем, доз, шляхів введення, кратності й інтервалів введення вітамінних / тривітамін, вітамін А, тетравіт, тривіт /, гормональних / окситоцин, фолікулін, ХГ, синестрол, СЖК /, нейротропних препаратів / прозерин /, а також синтетичних простагландинів / естрофан, естуфалан, суперфан /. Препарати вводили як в комплексі, так і в чистому вигляді 1115 неплідним свиноматкам, з яких 909 основних і 206 перевірюваних.

Дослід з перевірки впливу КПМК / кормовий препарат мікробіологічного каротину / на відтворну здатність тварин був проведений на 6000 основних і перевірюваних свиноматках у промисловому комплексі “Кремінський”. Препарат згодували у вигляді додатку до основного раціону з розрахунку на добу від 17 до 66 грам з урахуванням фізіологічного стану тварин, та живої маси свиноматки. Контролем були показники відтворення свиней за попередній рік на цьому ж комплексі.

Апробацію тканинних препаратів “Хоріоцену”, “Умбіліцену” і ПДЕ, виготовлених підприємством ЕКОБІНФ /м.Суми /, проводили в спецгоспах Сумської області. Застосовували препарати в різних дозах, в різну пору року та з різним інтервалом і кратністю введення 35 основним і 60 перевірюваним свиноматкам та 58 кнурам-плідникам.

У сироватці крові дослідних тварин визначали вміст глюкози, кальцію, холестерину, тригліцеридів, загального білку, -амілази, лужної фосфатази, -гідроксибутирату дегідрогенази, - глутамілотранферази, креатинкінази.

Дослідження проводили на базі виробничого відділу Сумської обласної інфекційної лікарні ЕКОБІНФ з використанням апарату “Kobas-Amira” австрійської фірми “Kobas” та реактивів фірми “Carmay” і “Roche”.

Окремі біохімічні показники крові свиноматок визначали в Кролевецькій районній лабораторії ветеринарної медицини Сумської області: загальний білок - рефрактометрично, загальний кальцій - комплекснометричним методом, неорганічний фосфор - по Бригсу в модифікації А.Т. Усовича /1976/, лужний резерв - дифузійним методом за І.П.Кондрахіним /1985/.

Визначення вмісту тестостерану в плазмі крові кнурів-плідників проводили в радіоімунологічній лабораторії Всеросійського науково-дослідного ветеринарного інституту паталогії, фармакології і терапії /м.Воронеж/, із застосуванням радіодіагностичних наборів реагентів виробництва ХОП і БОХ АН БРСР, детектованих У125 на автоматизованих гама-лічильних РІА-300 фірми LKB. Розрахунки виконували за стандартною кривою, а також на комп'ютері “Електроніка” 15ВСМ5.

Економічний ефект від застосування різних препаратів для підвищення відтворної функції свиноматок і плідників визначали за методами Ф.Ф.Білоусова із співавторами /1982/ та МСГ СРСР /Ветеринарія - 1984. №1.-с73-79/, а статистичну обробку одержаних результатів проводили на мікрокалькуляторі МК-52 за І.А.Ойвіним /1960/.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІХ АНАЛІЗ

Особливості відтворення свиней при різних технологіях виробництва свинини

Динаміка основних показнмків відтворення свиней у промисловому комплексі і спецгоспі

Порівняльні показники відтворення свиноматок у спецгоспі та промисловому комплексі наведені в таблицях 1 і 2, з яких видно, що вони не є ідентичними в спецгоспі та промисловому комплексі і мають свої особливості. У промисловому комплексі ритм проявлення статевих циклів у свиноматок був більш рівномірний, ніж у спецгоспі. Так, у зимову пору року в промисловому комплексі осіміняли 25-26% свиноматок. Максимальна різниця прояву статевої циклічності у свиноматок в інші пори року склала 3 і 2% /Р<0,05/ у 1990 і 1991 роках відповідно. У спецгоспі взимку було осіменено відповідно 18 і 21% свиноматок, навесні кількість осіменених свиноматок збільшилася на 8 і 6 % /Р<0,001/, влітку - на 7 і 3% /Р<0,001/, а восени - на 12 і 6% /Р<0,001/ відповідно. Що стосується перегулів, то в промисловому комплексі цей показник коливався від 22,5 до 28% у 1990 році і від 24,3 до 26% у 1991 році, а в спецгоспі - від 16,7 до 34,6% і від 21,3 до 33,7% у 1988 і 1989 роках відповідно. Рівномірність прояву статевих циклів у свиноматок в промисловому комплексі пояснюється більш чіткою та ритмічною технологією роботи, більш повноцінною та стабільною годівлею маточного поголів'я і плідників, а також більш удосконаленою системою селекційно-племінної роботи й проведенням комплексних заходів по інтенсифікації відтворної здатності свиноматок і кнурів-плідників

Ритміка статевих циклів у свиноматок спецгоспу більшою мірою залежить від аліментарних і кліматичних факторів, а також від системи технологічних умов, які не завжди відповідали санітарно-гігієнічним вимогам.

Динаміка опоросів і заплідненості свиноматок після родів у промисловому комплексі та спецгоспі теж мала свої особливості. Як видно з таблиці 2, заплідненість свиноматок у промисловому комплексі була вищою 9 і 13% відповідно, а пори року суттєво не впливали на ці показники. Так, різниця показників заплідненості на промисловому комплексі у 1990 році склала 5,3% /Р<0,01 /, а у 1991 році - 8,9% /Р<0,001/, тоді як у спецгоспі - 32,3 і 38,3% /Р<0,001/ відповідно. Різниця одержання опоросів від свиноматок промислового комплексу склала відповідно 5,3% /Р<0.01/ і 2,2% /Р<0,01/, а в спецгоспі - 13,3% /Р<0,001/ і 10% /Р<0,001/. Різниця показників опоросів і заплідненості свиноматок у промисловому комплексі та спецгоспі також пояснюється вищезгаданими причинами, які впливають на ритміку статевої циклічності.

Економічна ефективність різних форм організації штучного осіменіння свиноматок

Вивчивши виробничі умови 29 спецгоспів з виробництва свинини Сумської області, а також враховуючи те, що штучне осіменіння свиноматок у цих спецгоспах проводиться завезеною спермою кращих кнурів-плідників з Білопільського, Кролевецького та Роменського племпідприємств і визначивши причини і форми неплідності свиноматок, із січня місяця 1983 року спецгосп ім. К.Маркса Кролевецького району ми перевели на ритмічну технологію внутрішньогосподарського штучного осіменіння свиноматок.

У спецгоспі була складена технологічна схема руху поголів'я та розроблена форма обліку помісячного і річних показників відтворення свиней.

Результати проведеної роботи наведені в таблиці 3.

Таблиця 3 Ефективність впровадження внутрішньогосподарського штучного осіменіння свиноматок

Показники	1982	1983	1984
Використано плідників /гол./	56	20	12
Осіменено свиноматок /гол./	1430	1416	1659
% заплідненості Р	69.7±1.2 -	71.1±1.2 <0.001	81.0±1.0 < 0.001
Вихід поросят на опорос Р	5.79±0.11 -	6.16±0.15 < 0.001	7.00±0.18 < 0.001
Одержано поросят від основної свиноматки в рік Р	11.22±0.20 -	13.68±0.24 < 0.001	14.82±0.36 <0.001
Одержано живих поросят всього	5778	6907	7886

З наведених у таблиці 3 даних видно, що кількість кнурів зменшилася з 56 в 1982 році до 20 в 1983 і 12 в 1984 році, а витрати на їх утримання з 22,4 тис.карбованців в 1982 році до 4,8 тис. карбованців у 1984 році. Навантаження на одного плідника виросло з 25 до 139 свиноматок за рік.

Враховуючи, що ціна осіменіння свиноматки при природному паруванні складала близько 18 карбованців, а при штучному - 5 карбованців, витрати на проведення штучного осіменіння зменшилися з 21,6 тис.карбованців до 6 тис., що дало за останні два роки економічний ефект у 31,2 тис. карбованців, а загальний економічний ефект за 2 роки від організації внутрішньогосподарського пункту осіменіння свиноматок склав 63,2 тис. карбованців.

За цей час помітно зросла інтенсивність використання свиноматок / з 1,08 опоросів до 1,45 - Р<0,001/, збільшився вихід поросят на опорос / з 5,79 до 7,0 - Р<0,001/ і показник виходу поросят на основну свиноматку за рік / від 11,22 до 14,82 - Р<0,001/, зменшилась кількість перегулів і абортів. Показник заплідненості свиноматок зріс з 69,7% до 81,0% /Р<0,001/, а кількість одержаних живих поросят з 5778 у 1982 році до 7886 у 1984 році.

Вплив технології утримання кнурів - плідників на показники сперми

Відомо, що 50% успіху в досягненні максимальних показників заплідненості свиноматок і ефективності штучного осіменіння залежить від якісних показників сперми кнурів-плідників, на які мають вплив порода, вік, режим використання, умови утримання й годівлі плідників, а також пори року та техніка одержання сперми.

Враховуючи всі ці фактори, у своїй роботі ми визначили та порівняли показники спермопродукції кнурів-плідників різних порід, які утримуються в умовах промислового комплексу та спецгоспу з урахуванням пори року. Роботу виконували в цеху відтворення промислової зони радгоспу - комбінату “Кремінський” Луганської області та спецгоспі ім. К.Маркса Кролевецького району Сумської області.

Результати досліджень наведені в таблиці 4, з даних якої видно, що в спецгоспі кращі показники спермопродукції були одержані від плідників ВБ породи. Так, в середньому за місяць від одного плідника одержали від 9,60,3 еякулятів в осінню пору року до 10,2 0,3 еякулятів влітку, а від одного плідника породи ПМ-І від 9,30,5 еякулятів взимку до 10,30,6 восени. Об'єм еякуляту в плідників ВБ породи коливався від 293,110,6 мл влітку до 312,58,8 мл восени, а у плідників породи ПМ-І - від 292,811,4 мл влітку до 323,018,8 мл взимку.

У промисловому комплексі за місяць в середньому одержували від одного плідника породи ландрас від 5,50,3 еякулятів влітку до 7,80,1 еякулятів восени при об'ємі еякуляту від 213,69,4 мл восени до 237,314,3 мл навесні. Від одного плідника ВБ породи - відповідно від 4,80,2 еякулятів взимку до 6,60,2 еякулятів восени при об'ємі еякуляту від 160,56,4 мл взимку до 183,516,6 мл восени, а від одного плідника породи дюрок - від 5,2±0,3 еякулятів восени до 7,9±0,2 еякулятів навесні при об'ємі еякуляту від 123,6±5,9 мл восени до 141,6±12,7 мл навесні.

Враховуючи технологію утримання кнурів, слід зазначити, що інтенсивність використання плідників як у спецгоспі, так і в промисловому комплексі залишаються стабільними незалежно від їх породи, але в спецгоспі плідники використовуються більш інтенсивно. Проте у промисловому комплексі показники об'єму еякуляту плідників були нижчими, ніж у кнурів спецгоспу, і це, звичайно, позначилося на економічних показниках використання плідників.

Необхідність використання вищезгаданих порід кнурів-плідників як в спецгоспах, так і в промисловому комплексі була обумовлена плановим проведенням селекційно-племінної роботи та кращими показниками мікроскопічної оцінки сперми.

Критерій визначення форм неплідності свиноматок

За основу критерію визначення форм неплідності свиноматок в спецгоспах і промисловиму комплексі були взяті показники та причини бракування основних і перевірюваних свиноматок. При цьому ми враховували дані анамнезу, клінічних, патологоанатомічних, імунологічних та біохімічних досліджень, результати яких наведені у таблицях 5,6.

Таблиця 5 Причини і форми неплідності основних свиноматок

Спецгосп промисловий комплекс	Всього вибракувано свиноматок, гол./%	П Р И Ч И Н И ( гол,/%)
		Відсутність матер., інстинкту	Вік	Травми загального походження	Травми статевих органів	Після пологові захворювання	Затяжна відсут ність охоти	Ожиріння	Схуднення	Малоплідність	Мертвонароджуваність	Багаторазові і безрезультатні осіменіння
“Дружба” /10тис./	205 35.8	7 . 3.44.2 7 . 3.44.2	27 . 13.22.4 27 13.22.4	13 . 6.31.7	7 . 3.41.3 50 . 24.43.0	30 . 14.62.5	21 . 10.22.1	11 . 15.41.6 32 . 15.62.5	0 0	16 . 7.81.9 25 . 12.22.3	9 . 4.41.4	17 . 8.31.9 17 . 8.31.9
ім. К.Маркса /10 тис./	194 32.3	7 . 3.61.3 7 . 3.61.3	28 . 14.42.5 28 . 14.42.5	30 . 15.52.6	5 2.61.1 49 25.3+_3.1	14 . 7.21.9	40 . 20.62.9 50 . 25.73.1	10 . 5.21.6	0 0	8 . 4.11.4 10 . 5.21.6	2 . 1.00.7	24 . 12.42.4 24 . 12.42.4
ім. Ф.Енгельса /10тис./	52 8.5	0 0	12 . 23.15.8 12 . 23.15.8	8 . 15.45.0	0 0 10 . 19.25.5	2 . 3.82.7	9 . 17.35.2	2 . 3.82.7 12 . 23.15.9	1 . 1.91.9	3 . 5.83.2 3 . 5.83.2	0 0	10 . 19.25.4 10 . 19.25.4
“Кремінський” /108 тис./	2625 62.8	0 0	76 . 2.90.3 76 . 2.90.3	462 . 17.61.7	12 . 0.50.1 639 . 24.30.8	165 . 6.30.5	207 . 7.90.5	162 . 6.20.5 390 . 14.90.7	21 . 0.80.2	601 . 22.90.8 735 . 28.00.	134 . 5.10.4 9	320 . 12.20.6 320 . 12.20.6
Форма неплідності		Природ-жена	Стареча	С и м п то м а т ич н а	А л і м ен т а р на	Штучно-набута	Імунна
				513 . 16.70.7	24 . 0.80.2	211 . 6.90.5	277 . 9.00.5	186 . 6.00.4	22 . 0.70.2	628 . 20.40.7	145 . 4.70.4
Всього	3076 29.3	14 . 0.50.13	143 . 4.60.4		748 . 24.30.8			484 . 15.70.7		773 . 25.10.8		371 . 12.10.6

Таблиця 6 Причини і форми неплідності перевірюваних свиноматок

Спецгосп промисловий комплекс	Всього вибраковано свиноматок, гол./%	П Р И Ч И Н И ( гол,/%)
		Відсутність материнського, інстинкту	Природжені вади статевого апарату	Травми загального походження	Після пологові захворювання	Затяжна відсутність охоти	Ожиріння	Низька жива маса	Малоплідність	Мертвонароджуваність
“Дружба” /10тис./	148 37.9	4 . 2.71.3	16 . 10.83.0	11 . 7.42.1	18 . 12.22.6	31 . 20.93.3	3 . 2.01.1	2 . 1.41.1	14 . 9.52.4	7 . 4.73.0
		20/13.52.8	29/19.63.3	36/24.33.5		21/14.22.9
ім. К.Маркса /10 тис./	39 10.0	2 . 5.12.2	11 . 28.25.0	4 . 10.33.1	7 . 17.94.1	5 . 12.85.0	0 0	0 0	1 . 2.62.5	0 0
		13/33.47.5	11/28.27.2	5/12.85.3		1/2.62.4
ім.Ф.Енгельса /10тис./	177 35.4	2 . 1.11.1	4 . 2.31.1	8 . 4.52.0	12 . 6.81.9	134 . 75.73.2	3 . .71.3	3 . 1.70.9	8 . 4.51.6	0 0
		6/3.41.4	20/11.32.4	140/79.23.1		8/4.51.6
“Кремін-ський” /108 тис./	1555 37.2	6 . 0.40.1	24 . 1.51.1	161 . 10.40.8	200 . 12.90.9	127 . 8.20.7	63 . 4.10.5	12 . 0.80.2	317 . 20.41.0	121 . 7.80.7
		30/1.90.3	361/23.21.1	202/13.00.9	438/28.21.1
Форма неплідності		Природжена	Симптоматична	Аліментарна	Штучнонабута
		14 . 0.70.1	55 . 2.91.1	184 . 9.60.5	237 . 12.40.8	297 . 15.50.8	69 . 3.60.4	17 . 0.90.2	340 . 17.70.9	128 . 6.70.6
Всього	1919 35.0	69 . 3.91.1		421 . 21.90.9		383 . 19.90.3			468 . 24.41.0

Основними причинами бракування основних свиноматок на промисловому комплексі були: штучно набута неплідність - 28%; симптоматична - 24,3%; аліментарна - 14,2%; імунна - 12,2%; стареча - 2,9%; природжена - 0,5%, а перевірюваних - штучно набута неплідність - 28,2%; симптоматична - 23,2%; аліментарна - 13%; природжена - 1,9%.

Основні причини бракування основних свиноматок в спецгоспах: стареча неплідність - 13,2-23,1%; імунна - від 8,3% до 19,2% та штучно набута - від 5,2% до 12,1%, а перевірюваних свинок - природжена - 3,4-33,4%; симптоматична - 11,2-28,2%; аліментарна -12,8-79,2% та штучно набута - 2,6-14,2%.

Морфологічні зміни у статевих органах неплідних основних свиноматок після 2-5 опоросу характеризувалися: при старечій неплідності - атрофія яєчників (50%), атрофія матки (20%) та склероз яєчників (30%); при симптоматичній неплідності - сальпінгіти (20%), травми вульви (33%), цервіцит (13,3%), вагініт (13,3%) та кісти яєчників (20%); при аліментарній неплідності - атрофія яєчників (46,7%), атрофія матки (13,3%), гіпофункція яєчників (29,9%), кісти бахроми (6,7%) та кісти яєчників (13,3%).

У більшості неплідних основних свиноматок спостерігалась анафродизія. При симптоматичній неплідності крім цього діагнозували травми вульви та післяродові ускладнення (33,3%).

У перевірюваних свиноматок морфологічні зміни у статевих органах не були виявлені тільки при штучно набутій неплідності після першого опоросу, у 90% самок при природженій, у 50% - при симптоматичній. При аліментарній формі неплідності у статевих органах перевірюваних свиноматок реєстрували: атрофію яєчників (50%), полікістоз матки (10%), гіпофункцію яєчників (20%) та гіпотрофію матки (20%). Морфологічні зміни у статевих органах перевірюваних свиноматок при природженій неплідності проявлялися в 10% випадків гіпоплазією одного яєчника, а при симптоматичній - ендометритом (10%), вагінітом (30%) та кістами шейки матки (10%).

При симптоматичній і аліментарній неплідності перевірюваних свиноматок протягом 2 місяців після відлучення поросят статеві цикли були відсутні (анафродизія), яка була наслідком післяродових захворювань у переважної більшості тварин.

Порівняльна оцінка ефективності застосування вітамінних, гормональних і нейротропних препаратів та синтетичних простагландинів для відновлення, стимуляції і синхронізації статевої функції у свиноматок

Інтенсифікація відтворної функції основних свиноматок з використанням гормонально-вітамінних препаратів в умовах спецгоспу в залежності від пори року

Стимулюючу дію вітамінних і гормональних препаратів вивчали на чотирьох групах неплідних основних свиноматок великої білої породи в спецгоспі “Комуніст” Дніпропетровської області ( степова зона України) .

З даних таблиці 7 видно, що найкращі результати у 1978 році були одержані в групі свиноматок, яким застосовували тривітамін у комплексі з вітаміном А. Так, за 10 діб проявили статеву циклічність 100% свиноматок при 80,0±3,5% заплідненості від першого осіменіння і середньому строці приходу в охоту 9,4 доби та індексу заплідненості 1,2. У групі свиноматок, яким вводили СЖК в комплексі з ХГ, за 10 діб проявили статеву циклічність 80,0±4,5 % свиноматок при 65,0±4,1 % заплідненості від першого осіменіння. У 1979 році аналогічні досліди дали такі результати: 100% і 93,34,4 при комплексному застосуванні тривітаміну і вітаміну А та 98,82,8 і 86,34,2 % при комплексному введенні СЖК і ХГ, але середні строки приходу в охоту свиноматок скоротилися до 3,2 і 4,8 доби проти 9,4 і 11,75 доби відповідно.

Крім цього, ми провели виробниче випробовування комплексного застосування тривітаміну і вітаміну А на 90 тваринах і встановили, що середній строк прояву статевої циклічності склав 3,27 дні. Всі дослідні тварини прийшли в охоту й були осіменені протягом 10 діб, з яких запліднилися від першого осіменіння 90,0±8,3% тварин, а індекс заплідненості становив 1,14. На підставі одержаних результатів ми дійшли висновку, що найкоротший строк приходу свиноматок в охоту після відлучення поросят і найвища їх заплідненість відмічаються взимку і восени. Отже, стимулюючи статеву функцію, препарати слід застосовувати навесні і влітку, дія яких направлена на прискорення фолікулогенезу та підвищення проліферації епітелію ендометрія, що сприяє кращому процесу імплантації зигот і збільшенню багатоплідності свиноматок.

Стимуляція і синхронізація відтворної функції основних і перевірюваних свиноматок з використанням гормональних, вітамінних і нейротропних препаратів та простагландинів в умовах спецгоспу

Досліди проведено на основних і перевірюваних свиноматках у спецгоспі ім.К.Маркса Сумської області( зона Полісся України). Всього було в дослідних і контрольних групах 202 свиноматки великої білої породи (таблиця 8).

Таблиця 7 Вплив вітамінних і гормональних препаратів на статеву функцію основних свиноматок (середньорічні показники)

	1978		1979
				Запліднення від осіменіння					Запліднення від осіменіння
Методика і порядок застосування препаратів.	Кількість … тварин . в .. групах	Середній … строк приходу … в… охоту (дні)	% … приходу тв.арин … в … охоту а 10 діб	1-го	2-го	3-го	Всього	Індекс заплідненості	Кількість …. тварин в… групах	Середній … строк приходу… в … охоту (дні)	% ….. приходу тварин в … охоту за 10 діб	1-го	2-го	3-го	Всього	Індекс заплідненості
Контроль	60 (по15)	7,7	93,3 6,4	45 75,03,4	5 8,30,5	5 8,30,5	55 91,74,8	1,6	80 (по20)	8,5	93,36,5	58 70,5 3,6	6 7,5 0,5	11 13,8 0,7	75 93,8 4,4	1,5
СЖК + ХГ	60 (по15)	11,75	80,0 4,5	39 65,04,1	9 15,00,6	8 13,30,6	56 93,34,4	1,3	80 (по20)	4,8	98,82,8	69 86,3 4,2	3 3,5 0,2	3 3,8 0,2	75 93,8 7,7	1,2
3.Тривітамін	60 (по15)	10,0	73,3 4,6	42 70,03,8	10 16,70,6	3 5,00,2	55 91,74,8	1,2	80 (по20)	3,8	100,0	75 93,8 4,5	5 6,3 0,4	0 0	80 100,0	1,1
4.Тривітамін + вітамін А	60 (по15)	9,4	100,0	48 80,03,5	10 16,70,6	2 330,2	60 100,0	1,2	80 (по20)	3,2	100,0	75 93,8 4,4	5 6,3 0,3	0 0	80 100,0	1,1

Таблиця 8 Результати стимуляції і синхронізації відтворної функції свиноматок

Група свиноматок	Методика обробки	Кількість свиноматок у групі	% приходу свиноматок в охоту	Середній строк приходу в охоту /дні/	% заплідненості	Витрати на проведення стимуляції тварин /коп./
П е р е в і р ю в а н і с в и н о м а т к и
1	2%-ний синестрол у дозі 1мл підшкірно в комплексі з тетравітом у дозі 2 мл в/м, одноразово	18	37.5±2,0	6.33	66.6±3,4	8.3
2	Те ж саме, але синестролу 0.5мл	15	88.0±4.3	4.66	25.0±1.3	6.7
3	0.5%-ний розчин прозерину в дозі 2мл підшкірно в комплексі з тетравітом у дозі 2.5мл	15	53.3±2.4	4.87	75.0±3,8	8.1
4	20 ОД окситоцину підшкірно	17	42.8±2.1	5.33	66.6±3.4	16.8
5	1 мл естрофану підшкірно	18	62.5±3,2	8.0	80.0±4.0	87.0
6	Контроль	19	20.0±0.9	8.0	100	-
О с н о в н і с в и н о м а т к и
1	2%-ний синестрол у дозі 1мл підшкірно	13	84.6±4,3	2.45	90.0±4.4	3.2
2	2%-ний синестрол у дозі 1мл в комплексі з тетравітом у дозі 2.5мл внутрішньом'язово	16	93.6±4.7	2.53	100.0	8.30
3	Те ж саме, але синестролу 0.5мл	17	57.1±2.7	2.50	100.0	6.70
4	Масляний розчин вітаміну А в дозі 1мл ОД за 6-7 днів до відлучення і в день відлучення поросят	16	75.0±3.8	4.58	91.6±4,5	16.82
5	Те ж саме у комплексі з внутрішньом'язовим введенням 2.5 мл тетравіту	19	60.0±2,9	5.66	100.0	27.02
6	Контроль	19	50.0±2.3	7.36	80±3.7	-

Найбільш ефективним методом стимуляції відтворної функції основних свиноматок можна вважати комплексне застосування 2%-ного масляного розчину синестролу та тетравіту. При цьому протягом 10 діб з початку обробки прихід свиноматок в охоту склав 93,6±4,7% при заплідненості 100%, а витрати на обробку однієї свиноматки складали 8,3 копійки. На перевірюваних свинках кращі результати були одержані при застосуванні естрофану. При цьому протягом 10 діб прийшло в охоту 62,5±3,2% тварин, з яких 80±9,4 запліднилось після першого осіменіння. У порівнянні з основними свиноматками витрати на обробку однієї свинки були в 10 разів більші й складали 87 копійок.

Задовільними можна вважати й результати обробки перевірюваних свинок 0,5%-ним розчином прозерину. При цьому відсоток приходу тварин в охоту дорівнював 53,3±2,4 при заплідненості в 75±3,8 % від першого осіменіння, а витрати на обробку однієї тварини складали 8,1 копійки.

Стимуляція і синхронізація відтворної функції основних і перевірюваних свиноматок в умовах спецгоспу за допомогою фолікуліну

Виробничі досліди проводили у спецгоспах ім.Леніна ( зона Лісостепу України) та ім.К.Маркса (зона Полісся України) Сумської області на основних та перевірюваних свиноматках, результати яких наведені у таблиці 9.

Таблиця 9 Ефективність застосування фолікуліну для стимуляції статевої функції свиноматок

Кількість тварин у групі	Методика обробки	% тварин, які прийшли в охоту за 10 днів	Заплідненість від 1-го осіменіння /%/	Середній строк приходу в охоту /дні/	Одержано живих поросят за опорос	Витрати на обробку 1-ї тварини /коп./
П е р е в і р ю в а н і с в и н о м а т к и
54	0,05%-ний масляний розчин фолікуліну в дозі 4мл перед осіменінням	75.9±3,3	81.5±3,9	8.68	8.5	26.8
50	Контроль	42.0±1,9	60.0±2,8	14.98	7.7
О с н о в н і с в и н о м а т ки
15	Фолікулін в дозі 4мл /400 ОД/ в комплексі з тривітаміном в дозі 5мл в день відлучення поросят	100.0	93.3±4,6	1.66	9.8	74.05
11	Контроль	100.0	63.6±3,1	1.18	8.5	-

З даних таблиці 9 видно, що застосування 0,05%-ного масляного розчину фолікуліну в дозі 4 мл /400 ОД/ для перевірюваних свиноматок, а також комплексна обробка основних свиноматок фолікуліном в тій же дозі з тривітаміном ефективно впливала на відтворну функцію тварин. Так, за 10 днів після обробки проявили статеву циклічність 75,9±3,3% перевірюваних і 100% основних свиноматок при заплідненості від першого осіменіння 81,5±3,9% та 93,3±4,6% відповідно. Вихід приплоду за один опорос перевірюваних свиноматок становив 8,5, а основних - 9,8 поросят.

Фолікулін позитивно впливає як на повноцінність статевого циклу свиноматок, так і на вихід приплоду, що без сумніву може мати вагоме значення для забезпечення ритмічності одержання приплоду від свиноматок у спецгоспах, промислових комплексах та фермерських господарствах.

Відновлення та стимуляція відтворної функції основних свиноматок за допомогою аналогів простагландину Ф-2 “Естуфалану” і “Суперфану” в умовах промислового комплексу

За останні роки у практиці акушерства і біотехнології відтворення почали застосовувати синтетичні простагландини. Але в практиці відтворення свиней цю групу препаратів переважно застосовували для синхронізації опоросів і практично не використовували для профілактики неплідності і підвищення відтворної здатності свиноматок.

Виходячи з цього, а також з урахуванням різних показників заплідненості свиноматок в залежності від пори року, ми перевірили ефективність застосування аналогів простагландину F-2 (“Естуфалану” і “Суперфану”) в різних дозах на основних свиноматках великої білої породи у промисловому комплексі “Кремінський”( степова зона України).

У дослідах по вивченню дії “Естуфалану” (таблиця 10) знаходилось 88 основних свиноматок, які були поділені на три групи: дві дослідні та одна контрольна після 2 опоросу, живою масою 140-180кг.

У першій дослідній групі “Естуфалан” вводили в дозі 1мл внутрішньом'язево в день відлучення поросят, а другій дослідній групі - в дозі 1,5мл . Третій групі свиноматок препарат не вводили.

У дослідах по вивченню дії “Суперфану” знаходилось 135 основних свиноматок після 2-го опоросу з живою масою 150-190 кг, які були поділені на 4 групи: 3 - дослідні; 4-контрольна. Першій групі свиноматок препарат вводили в день відлучення поросят внутрішньом'язово 0.5 мл, другій - 0.75 мл, а третій - 1.5 мл.; контрольній групі тварин препарати не вводили.

Після введення естуфалану в дозі 1 мл за 10 днів статева циклічність проявилась у 88,5±4,3% тварин при 76,9±3,8 заплідненості від першого осіменіння, а витрати на обробку однієї тварини становили 56 копійок. За 10 днів після обробки свиноматок “Суперфаном” у дозі 1,5мл прийшло в охоту 73,5±3,7% тварин при 70,6±3,7% заплідненості від першого осіменіння, що можна вважати задовільним для літньої пори року. Витрати на обробку однієї тварини становили 73 копійки.

Застосування синтетичних простагландинів для стимуляції відтворної функції у свиноматок вважаємо доцільним та економічно вигідним.

Таблиця 10 Ефективність застосування синтетичних простагландинів

Група тварин і доза препарату	Кількість тварин у групі	% приходу в охоту за 10 днів	Середній строк приходу в охоту / дні /	% заплідненості від 1-го осіменіння	Витрати на обробку однієї тварини /коп./
Е ф е к т и в н і с т ь з а с т о с у в а н н я “Е с т у ф а л а н у”
1 1 мл	26	88.5±4.3	5.00	76.9±3,8	56.0
2 1.5 мл	32	78.2±3,9	5.42	69.7±3,51	93.3
3 контроль	30	73.3±3,7	6.17	62.3±3,1	-
Е ф е к т и в н і с т ь з а с т о с у в а н н я “С у п е р ф а н у “
1 0.5 мл	33	54.5±2,8	3.88	45.5±2,3	24.3
2 1.0 мл	34	64.7±3,3	4.81	52.9±2,7	48.6
3 1.5 мл	34	73.5±3,7	6.28	70.6±3,7	73.0
4 контроль	34	61.8±3,0	5.42	55.9±2,8	-

Профілактика неплідності свиноматок і кнурів

Вплив кормового препарату мікробіологічного каротину (КПМК) на відтворну функцію свиноматок в умовах промислового комплексу

У практиці відтворення свиней аліментарний фактор є однією з головних причин неплідності і малоплідності свиноматок. Особливо нестача в раціонах свиней каротину, як основного джерела синтезу вітаміну А в організмі тварин. Тому розробка ефективної системи заходів щодо виявлення та недопущення порушень відтворної функції у свиноматок, обумовлених А-вітамінною нестачею, має практичне значення.

Враховуючи те, що в більшості промислових комплексів і спецгоспів аліментарна неплідність свиноматок реєструється у значної кількості тварин, а також відсутність даних про вплив на відтворну функцію самок кормового препарату мікробіологічного каротину /КПМК/, виробництво якого налагоджене на В.-Дніпровському комбінаті Дніпропетровської області, нами був перевірений його вплив на відтворну здатність свиноматок. В 1 кг біомаси КПМК міститься 37,018181 г каротину, до 30% білку, більшу частину якого складають незамінні амінокислоти, близько 55%- ліпіди, а також вітаміни груп В,Е, макро- і мікроелементи. Усім свиноматкам згодовували КПМК як добавку до основного раціону протягом 1991 року з розрахунку на одну голову на добу у дозі від 17 до 66 грам.

Таблиця 11 Показники відтворення свиней промислового комплексу при застосуванні КПМК

Роки	% заплідненості	Одержано опоросів	Одержано живих поросят /гол./	Вихід поросят на один опорос
1990	61.7±0.4	12398	90504	7.28
1991	72.9±0.4	14372	106077	7.38

Основні показнитки відтворення за 1991 рік (таблиця 11) порівнювали з аналогічними за 1990 рік. Заплідненість свиноматок збільшилась з 61,7±0,4% до 72,9±0,4% у 1991 році, кількість опоросів відповідно зросла з 12398 до 14372, а кількість одержаних живих поросят - з 90504 до 106077 голів, при майже не змінній кількості живих поросят у гнізді за 1 опорос.

Результати апробації тканинних препаратів виготовлених з оболонок, плаценти та пуповини людини, з метою підвищення відтворної функції основних та перевірюваних свиноматок в умовах спецгоспів

Застосування тканинних препаратів проводили у ряді господарств Сумської області (дослідне господарство НВО “Еліта” Сумської науково-дослідної станції, Білопільське держплемпідприємство, спецгосп “Підліснівський” та ін.) з метою підвищення відтворної функції основних та перевірюваних свиноматок згідно з розробленими раніше методиками.

В усіх випадках апробації препаратів вони негативного впливу на стан здоров'я тварин та їх відтворну функцію не мали. Результати досліджень наведені в таблиці 12. Основні свиноматки після введення “Хоріоцену” в дозах 10 і 20 мл проявили циклічність 100% на 3-4 день після відлучення поросят при 100% заплідненості після 1-го осіменіння.

Таблиця 12 Показники відтворення свиноматок після застосування біостимуляторів

Групи тварин, препарат і доза	Кількість тварин	Прийшло в охоту	Середній строк приходу в охоту /дні/	% заплідненості від 1-го осіменіння	Витрати на обробку однієї тварини /гривні/
		Кількість і дні	%
П е р е в і р ю в а н і с в и н к и
1 “Хоріоцен” 10 мл х 2	15	10 31-51	66,7±3.2	39.3	60,0±2,96	0.8
2“Умбіліцен” 10 мл х 2	14	10 31-49	71.5±3,6	42.6	70.0±3,4	0.8
3 ПДЕ 10 мл х 2	16	11 31-57	68.8±3,4	44.4	81.8±4,0	0.8
4 Контроль	15	9 45-61	60.0±2,9	56.1	55.6±4,1	-
О с н о в н і с в и н о м а т к и
1 “Хоріоцен” 20 мл х 3	5	5 3-4	100.0	3.3	100.0	2.4
2“Умбіліцен” 20 мл х 3	5	5 3-4	100.0	3.4	75.0±3,8	2.4
3 ПДЕ 20 мл х 3	5	5 3-4	100.0	3.3	80.0±4,0	2.4
4 “Хоріоцен” 10 мл х 3	5	5 3-4	100.0	3.6	100.0	1.2
5“Умбіліцен” 10 мл х 3	5	4 3-4	80.0±4,1	3.8	75.0±3,8	1.2
6 ПДЕ 10 мл х 2	5	5 3-4	100.0	3.7	60.0±2,4	1.2
7 Контроль	5	3 10-23	60.0±3,1	21.2	52.7±2.7	-

Після введення “Умбіліцену” в дозі 10 мл свиноматки проявили циклічність на 3-4 день після відлучення поросят у 80,0±4,1% випадків і 75,0±3,8% запліднюються від 1-го осіменіння, а в дозі 20 мл - відповідно 100% і 80,0±17,9%. Введення ПДЕ свиноматкам в різних дозах обумовлювало прояв статевої охоти на 3-4 день після відлучення поросят у всіх дослідних тварин при 60,0±2,4 і 80,0±4,0% заплідненості від 1-го осіменіння.

У контрольній групі тварин після відлучення поросят тільки 60,0±3,1% свиноматок проявили статеву циклічність на 10-23 день, а заплідненість від 1-го осіменіння не перевищувала 52,7±2,7%.

Після обробки “Хоріоценом” проявило охоту 66,7±3,2% перевірюваних свинок на 31-51 день при 60,0±2,9% заплідненості від 1-го осіменіння; після обробки “Умбіліценом” - в 71,5±3,6% тварин на 31-49 день при 70,0±3,4% заплідненості від 1-го осіменіння, а після обробки ПДЕ - в 68,8±3,4 % свинок на 31-57 день при 81,8± 4,0% заплідненості від 1-го осіменіння. У контрольній групі перевірюваних свинок на 45-61 день після формування груп проявляли циклічність тільки 60,0±2,9% тварин при 55,6±4,1% заплідненості від 1-го осіменіння.

Ефективність застосування біостимуляторів кнурам-плідникам різних порід в умовах спецгоспів

Заплідненість основних свиноматок після природного парування плідниками ВБ породи оброблених “Хоріоценом” складала 71,9±2,5%, а ВЧ породи - не перевищувала 47,3±4,1% після обробки “Хоріоценом” і 57,8±1,% оброблених “Умбіліценом”. Що стосується заплідненості свиноматок після парування плідниками породи дюрок / обробка ПДЕ /, то цей показник був у межах 62,6±2,9 %( таблиця 13 ).

Застосування біостимуляторів кнурам - плідникам підвищило ефективність їх використання, що підтверджується збільшенням показників заплідненості свиноматок після парування у порівнянні з плідниками контрольних груп вищезгаданих порід, яким препарати не вводили.

Після введення вищезгаданих стимуляторів кнурам ВБ породи з інтервалом 72 години, достовірних результатів не було одержано внаслідок малої кількості осіменених свиноматок, але після введення “Хоріоцену” й ПДЕ спостерігалася тенденція до зменшення кількості перегулів і підвищення заплідненості основних свиноматок дослідних груп проти контролю на 12,3 % і 13,9 %.

Виходячи з одержаних результатів можна стверджувати що, біостимулятори “Хоріоцен”, “Умбіліцен” і ПДЕ позитивно впливають на відтворну функцію свиноматок і кнурів-плідників, а широке застосування їх на виробництві дозволить збільшити ріст поголів'я свиней та виробництво свинини у нашій країні.

Таблиця 13 Показники заплідненості основних свиноматок після природного парування плідниками різних порід оброблених біостимуляторами

Група, порода, препарат	Кратність, доза, інтервал	Кількість і вік плідників /гол.,рік/	Осіменено свиноматок	Заплідненість від 1-го осіменіння	Витрати на обробку 1-го плідника /грн/
1 ВБ-Хоріоцен	5-и,20 мл 48 год.	6 3-4	48	71.9±2,5	4.0
2 ВЧ-Хоріоцен	5-и,20 мл 48 год.	4 3-4	42	47.3±4,1	4.0
3 ВЧ-Умбіліцен	5-и,20 мл 48 год.	4 3-4	38	57.8±1,3	4.0
4 Дюрок-ПДЕ	5-и,20 мл 48 год.	2 3-4	8	62.5±12,5	4.0
5 ВБ-Контроль	-	3 3-4	29	44.8±2,9	-
6 ВЧ-Контроль	-	3 3-4	24	45,7±2,1	-
7 ВБ-Хоріоцен	5-и,20 мл 72 год.	4 3-4	25	56.7±5,0	4.0
8 ВБ-умбіліцен	5-и,20 мл 72 год.	5 4-8	29	45,6±6,3	4.0
9 ВБ-ПДЕ	5-и,20 мл 72 год.	4 1,5	12	58.3±8,3	4.0
10 ВБ-контроль		3 3-4	16	44,4±8,0	-

Динаміка біохімічних показників і тестостерону у крові кнурів та показників їх спермопродукції після застосування “Хоріоцену”, “ Умбіліцену” та ПДЕ

З метою подальшого вивчення впливу біостимуляторів на відтворну функцію кнурів-плідників, і в першу чергу на характер зміни біохімічних показників крові та гормонального статусу, вищезгадані препарати вводили плідникам Білопільського племпідприємства Сумської області, від яких одержана сперма транспортується в спецгоспи Сумської області.

Оцінку сперми плідників проводили до введення, під час введення і після введення препаратів (об'єм еякуляту, концентрація сперміїв і кількість одержаних спермодоз).

Одержані результати досліджень сперми кнурів показали, що застосування біологічно активних препаратів має позитивний вплив на процес сперміогенезу та якісні показники сперми.

Застосування біостимуляторів у дозі 10 мл восени сприяло збереженню початкового рівня спермопродукції кнурів тоді як у контролі спостерігалося вірогідне його зниження протягом 1-го і 2-го місяців дослідів на 1,59 і 1,64 спермодози (19,8-20,4%; Р0,001). Стимулюючий вплив біостимуляторів на спермопродукцію кнурів простежується восени після введення “ Хоріоцену” приблизно з 20-ї до 55-ї доби, “Умбіліцену”- з 40-ї до 55-ї доби, ПДЕ - з 20-ї до 30-ї доби.