Причини і форми неплідності свиней та методи їх профілактики

Влітку показники спермопродукції після застосування біостимуляторів помітно знижувалися, а протягом 2-го місяця практично відновлювалися до попереднього рівня. Тенденція до вирівнювання показників спермопродукції кнурів влітку починається з 20-30-ї доби після уведення біостимуляторів, а максимальний рівень спостерігався з 40-ї до 50-ї доби. Зниження ж показників спермопродукції після уведення біостимуляторів влітку пояснюється значною їх дозою (20 мл) та досить високою температурою зовнішнього середовища, що утримувалася протягом 1,5 літніх місяці.

Більшість біохімічних показників сироватки крові починало збільшуватися після третьої обробки біостимуляторами. Виключення складали показники холестеролу, тригліцеридів і кальцію, які після обробки тварин незначно знижувались.

Влітку через 3 доби після введення біостимуляторів рівень глюкози достовірно зростав у дослідних групах у 1,66-1,91 рази (Р0,001) порівняно з контролем, а через 14 діб достовірно знижувався і вірогідно не різнився від контрольного. Восени показник достовірно зростав у дослідних групах у 1,19-1,37 рази (Р0,05- Р0,01), а через 14 діб рівень глюкози зрівнювався з контролем.

Через 3 доби після уведення препаратів влітку рівень холестеролу у групах яким вводили ПДЕ і “Умбіліцен” не достовірно знижувався на 16,5% і 9,5% і достовірно - у групі з “Хоріоценом” на 20,6% (Р0,05), а через 14 діб рівень холестеролу зростав у досліідних групах і показники вирівнювалися з контролем.

Восени вміст холестеролу недостовірно знижувався в дослідних групах на (13,0-21,0%) порівняно з контролем через 3 доби після введення біостимуляторів, а через 14 діб показники дослідних і контрольної групи зрівнювалися.

Активність фермента АсАТ влітку через 3 доби після введення препаратів зростала у дослідних групах: у 1,29 разів у групі “Хоріоцену” і ПДЕ (Р0,05) , у 1,47 разів у групі “Умбіліцену”, а рівень фермента у дослідних групах перевищував контроль на 36,6-47,4% (Р0,01). Через 14 діб показники рівня АсАТ влітку у групах знижувалися.

Восени через 3 доби активність АсАТ у дослідних групах зростала в 1,623 -1,28 рази (Р0,05) і була достовірно вищою за контрольний рівень у групі “Хоріоцену” на 24,05 (Р0,05), “Умбіліцену” на 28,605 (Р0,02), а перевищення у групі з ПДЕ було недостовірним і становило 17,9%.

Через 14 діб активність АсАТ у дослідних групах залишалася вищою проти контролю, але недостовірно (на 7,7-12,1%).

Активінсть АлАТ влітку через три доби у дослідних групах зростала в 1,23-1,35 рази (Р0,05-Р0,01), а через 14 діб її активність у кнурів дослідних груп знижувалася, але в групах з “Хоріоценом” і ПДЕ, була все ще не достовірно вищою за контроль відповідно на 16,8 і 12,5%. Восени показники активності фермента у дослідних групах були вищими за контроль, у групах з ПДЕ і “Умбіліценом” на 16,5 і 20,5% і не достовірно у групі з “Хоріоценом” на 15,6%.

Активність лужної фосфатази у дослідних групах влітку через 3 доби достовірно зростала у 1,44-1,67 разів (Р0,05- Р0,01), а через 14 діб - достовірно знижувалася і вирівнювалася з контролем. Восени ж активність фермента через 3 доби у дослідних групах зростала у 1,33-1,42 разів (Р0,02-Р0,01), а через 14 діб - достовірно знижувалася до контрольного рівня.

Активність креатинкінази влітку через 3 доби у дослідних групах зростала в 1,16-1,26 разів (Р0,02-Р0,01) і перевищувала контроль, а через 14 діб недостовірно знижувалася у групах з “Хоріоценом” і ПДЕ і вірогідно (Р0,001) у групі з “Умбіліценом”, причому у цій групі активність ферменту була достовірно нищою за контроль на 12,7% (Р0,02). Восени активність фермента через 3 доби зростала в 1,09-1,19 разів (Р0,05) і первищувала контроль на 11,7-15,5% (Р0,05), а через 14 діб - достовірно знижувалася в дослідних групах, але все ж таки первищувала контроль на 24-33 Од/л.

Активність альфаамілази влітку через 3 доби після уведення препаратів була достовірно нищою у групах з “Хоріоценом” і “Умбіліценом”, ніж у контролі, на 7,5% і 9,9% (Р0,05), а через 14 діб активність фермента в дослідних групах була на рівні контрлольної групи. Восени активність фермента достовірно зростала у порівнянні з контролем у 1,13-1,16 разів (Р0,02-Р0,05), а через 14 діб у дослідних групах не віроогідно перевищувала контроль на 7,0-9,0%.

Активність гамаглутамілтрансферази через 3 доби влітку достовірно зростала у дослідних групах у 1,32-1,43 разів (Р0,01), а через 14 діб достовірно (Р0,05-Р0,02) знижувалася і незначною мірою переважала контроль на 10,4-14,8%. Восени через 3 доби активність фермента достовірно зростала у групах ПДЕ і “Умбіліцену” - на 20,7 і 22,3% (Р0,05) і недостовірно у групі з “Хоріоценом” - на 13,5% до контролю, а через 14 діб була не вірогідно вищою за контроль на 10,2-18,1%.

Вміст загального білку в сироватці крові основних кнурів влітку достовірно знижувався, як в дослідних, так і в контрольній групі практично до однакового рівня. Через 14 діб після введення біостимуляторів достовірних змін показників не відзначалося. Восени через 3 доби після введення препаратів рівень загального білка достовірно зростав у групі “Хоріоцену” і ПДЕ на 6,9% і 10,4% (Р0,05) і вірогідно переважав контроль (Р0,05), у якому спостерігалася тенденція до зниження показника. Через 14 діб загальний білок у дослідних групах знижувався майже до контрольного рівня.

Концентрація кальцію у крові кнурів дослідних груп влітку через 3 доби після введення біостимуляторів знижувалася порівняно з контролем на 13,1-18,0% (Р0,05-Р0,01). Через 14 діб вміст кальцію достовірно не відрізнявся від контролю. Восени концентрація кальцію недостовірно знижувалася після введення біостимуляторів відносно контролю: у групі, де вводився “Хоріоцен” - на 16,0% (Р0,02), у групі “Умбіліцену” - 12,5% (Р0,05), у групі ПДЕ - недостовірно на 4,4%. Через 14 діб вміст кальцію в дослідних групах достовірно підвищувався і невірогідно переважав контроль на 0,15-0,31 ммоль/л.

Вміст тестостерону у крові дає змогу побічно визначити стан репродуктивної системи плідників і передбачити вплив уведення біостимуляторів на організм кнурів.

Влітку перед уведенням препаратів рівень тестостерону у кнурів у середньому становив 2,490,14 нг/мл, в восени - 1,850,08 нг/мл.

Через 3 доби після уведення препаратів улітку рівень гормону не достовірно знизився на 15,8% в групі з “Хоріоценом”, достовірно зріс у групі з ПДЕ в 1,45 разів (Р0,05) та достовірно переважав початковий вміст в 1,75 разів (Р0,02) у групі з “Умбіліценом”, що значною мірою перевищував контроль на 2,54 нг/мл (Р0,02), а через 14 діб достовірно зростав з “Хоріоценом” та не достовірно знижувався у групі з ПДЕ і достовірно у групі з “Умбіліценом”, в той час як у контролі рівень тестостерону майже не змінювався.

Осіннє введення біостимуляторів практично було подібним літньому за вмістом тестостерону.

ВИСНОВКИ

1. Рання діагностика причин і форм неплідності свиней в господарстивах, незалежно від форм власності, дає змогу своєчасно впровадити ефективні заходи профілактики та методи їх ліквідації.

2.Ритміка статевих циклів у свиноматок в спецгоспах, в порівнянні з промисловим комплексом, в більшій мірі залежить від аліментарних і кліматичних факторів, а також від системи технологічних умов.

3. Порівняльний аналіз стану відтворення свиней у господарствах різного типу показав, що організація міжгосподарських і внутрішньогосподарських пунктів штучного осіменіння забезпечує цілеспрямоване використання плідників, ведення планової селекційно-племінної роботи і є одним із вагомих заходів профілактики неплідності свиноматок.

4. Інтенсивність використання кнурів як в спецгоспі, так і в промисловому комплексі залишається стабільною не залежно від їх породи, але в спецгоспі плідники використовуються більш інтенсивно.

5. Розроблені та впроваджені методи визначення форм неплідності дозволили достовірно встановити причини порушень відтворюваної функції свиноматок , які пов'язані з технологією утримання свиноматок у комплексах і спеціалізованих господарствах.

6.Клінічні ознаки основних форм неплідності в основних свиноматок після 2-5 опоросу - анафродизія, травми загального походження і статевих органів, багаторазові і безрезультатні осіменіння та підвищений титр спермоантитіл у сироватці крові, а в перевірюваних свиноматок після першого опоросу - відмова від годівлі поросят при вираженій молочності, канібалізм, анафродизія, малоплідність та мертвонароджуваність.

Найхарактернішими морфологічними змінами у статевих органах свиноматок при різних формах неплідності є патологія яєчників і матки та запальні процеси в різних ділянках статевої системи.

7. Розроблені та впроваджені форми обліку помісячних і річних показників відтворення та результатів стимуляції і синхронізації статевого циклу дозволяють вчасно розробити заходи по профілактиці та вести конкретні підрахунки економічних збитків від неплідності і малоплідності свиноматок.

8. Комплексне застосування гормональних й вітамінних препаратів неплідним свиноматкам забезпечило відновлення і повноцінність статевого циклу у 93,6-98,8% тварин, з яких запліднилось після штучного осіменіння 90,0-93,3% свиноматок. Ефективність стимулюючої дії гормональних препаратів залежить від повноцінності годівлі свиноматок упродовж підсисного періоду.

9. Встановлена доцільність застосування синтетичних аналогів простагландину F2 для прискорення відновлення статевої циклічності в основних свиноматок після відлучення поросят та синхронізації статевої функції перевірюваних свинок. Особливість лютеолітичної дії простагландинів залежить від тривалості підсисного періоду, кількості поросят і молочності свиноматок.

10. Встановлено позитивний вплив тканинно-гормональних препаратів, виготовлених із дитячої плаценти людини, на загальний стан організму та статеву функцію кнурів-плідників. У крові піддослідних тварин збільшилась концентрація глюкози, загального білка, -амілази, АсАт, АлАт, -гідроксибутиратдегідрогенази лужної фосфотази, -глутамінтрансферази, креатинкінази, а також стабілізується спермогенезна функція сім'яників з наступним поступовим підвищенням об'єму еякуляту, якісних показників сперми та рівня тестостерону в плазмі крові плідників

11. Неспецифічна дія тканинно-гормональних препаратів, застосовуваних свиноматкам після закінчення опоросу, проявлялась у зменшенні післяродових ускладнень та скороченні термінів інволюції органів статевої системи. Заплідненість наступала у всіх піддослідних свиноматок, осіменених протягом двох статевих циклів.

12. Одержані результати по апробації тканинних препаратів, виготовлених з хоріону та пуповини людини, комплексних біохімічних і гормональних досліджень крові піддослідних тварин стали основою для освоєння виробництва й застосування в практичній ветеринарній медицині екологічно чистих препаратів для збільшення виробництва м'ясної продукції свинарства.

13. За результатами виробничих дослідів по використанню кормового препарату мікробіологічного каротину / КПМК / підтверджена доцільність його застосування для профілактики аліментарної неплідності свиноматок і кнурів. Препарат можна використовувати як кормову добавку до основного раціону й згодовувати усім свиноматкам і плідникам промислових комплексів, спеціалізованих та індивідуальних господарств.

14. Максимальна ефективність від застосування біологічно-активних препаратів для відновлення, стимуляції та синхронізації відтворної функції основних і перевірюваних свиноматок та кнурів-плідників у господарствах з різною технологією утримання може бути досягнута лише на підставі даних біохімічних і гормональних досліджень крові при повноцінній годівлі тварин.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1.Для своєчасної діагностики та профілактики неплідності і малоплідності свиноматок, вдосконалення технологічних процесів відтворення свиней в спецгоспах, промислових комплексах, товарних фермах і фермерських господарствах проводити щоквартально акушерську та гінекологічну диспансеризацію тварин, користуючись критерієм визначення форм неплідності.

2.У спецгоспах доцільно організувати внутрішньогосподарські, а для спілок фермерських господарств - міжгосподарські пункти штучного осіменіння свиней з використанням районованих і цінних у племінному відношенні плідників як економічно доцільної технології осіменіння маток.

3.Для нормалізації статевої функції, підвищення заплідненості свиноматок необхідно поєднувати використання гормональних і вітамінних препаратів та синтетичних простагландинів протягом підсисного періоду й відразу після відлучення поросят, враховуючи в кожному випадку умови утримання та збалансованість раціону за основними поживними речовинами.

Для стимуляції відтворної функції неплідних основних свиноматок застосовувати: 2%-й розчин синестролу в дозі 1 мл підшкірно і тетравіт в дозі 2,5 мл внутрішньом'язово в день відлучення поросят; тривітамін в дозі 2,5 мл внутрішньом'язово і в дозі 300 тис.І.О. вітаміну А в черевну порожнину, дворазово, за 6-7 днів до відлучення і в день відлучення поросят; 0,05%-й масляний розчин фолікуліну в дозі 4 мл / 400 ОД / внутрішньом'язово і тривітамін в дозі 5 мл внутрушньом'язово, одноразово, в день відлучення поросят; синтетичні простагландини - “Естуфалан” в дозі 250 мкг активної речовини , внутрішньом'язово, одноразово, в день відлучення поросят; “Суперфану” в дозі 0,1125 мг активної речовини.

4.Для синхронізації відтворної функції перевірюваних свиноматок застосовувати : “Естрофан” в дозі 1 мл, підшкірно, одноразово, в день надходження до сектору осіменіння; 0,05%-й масляний розчин фолікуліну в дозі 400 ОД, внутрішньом'язово, одноразово, тканинні препарати в дозі 10 мл, підшкірно, дворазово - в 7 і 8-місячному віці.

5.Для профілактики аліментарної неплідності та підвищення запліднення згодовувати всьому поголів'ю свиноматок у вигляді преміксу ( ячмінь і біомаса КПМК) до основного раціону препарат мікробіологічного каротину (КПМК) з розрахунку на одну голову за добу в залежності від фізіологічного стану, живої маси та середньодобового приросту в дозі від 17 до 66 грам.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Харенко М.І. Біотехнологія розмноження свиней. //Монографія. Видання 2-е, доповнене.- Суми.-Вид.Козацький вал.-1998.-221с.

2. Харенко М.І., Черненко М.В. Біотехнологія розмноження свиней. // Монографія.-Київ.-Вид.”Ветінформ”.-1996.-216с.

3. Харенко М.І. Статева функція свиней та її стимуляція в умовах промислового комплексу //Вісник сільськогосподарської науки.- 1981.-№5.- С.73-75.

4. Харенко М.І. Оцінка неплідності свиноматок //Тваринництво України.-1995.№ 4-5.- С.24.

5. Харенко М.І. Синхронізація відтворної функції свиноматок //Тваринництво України.-1996.-№3.-С.22.

6. Харенко М.І. Перспектива застосування біостимуляторів для інтенсифікації відтворної функції у самок і самців //Ветеринарна медицина України.-1997.-№4.-С.43-44.

7. Харенко М.І., Черненко М.В. Вітчизняні тканинні препарати у ветеринарній практиці // Ветеринарна медицина України.-1998.-№ .-С.27.

8. Пономаренко В.П., Харенко А.М., Харенко М.І. Вплив біостимуляторів на відтворну функцію свиноматок і кнурів// Ветеринарна медицина України. - 1999. - №4. - С. 26-27.

9. Харенко М.І. Морфофункціональні зміни в організмі неплідних свиноматок // Вісник аграрної науки. - 1999. - № 4. - С.41-43.

10. Харенко М.І. Стимуляция воспроизводительной функции свиноматок. /Межвуз.сб.научных трудов.-Казань.-1989.-С.85-88.

11. Пономаренко В.П., Харенко А.М., Харенко М.І. Інтенсифікація відтворної функції кнурів-плідників і свиноматок за допомогою препаратів “Хоріоцену”, “Умбіліцену” та ПДЕ //Вісник Сумського СГІ.-Суми.-1997.-Вип.1.-С.135-136.

12. Пономаренко В.П., Харенко А.М., Харенко М.І. Показники відтворної функції кнурів-плідників і свиноматок при застосуванні нових біостимуляторів //Вісник Білоцерківського ДАУ.-Б.Церква.-1997.-Вип.2.ч.1.-С.86-88.

13. Пономаренко В.П., Харенко М.І. Вплив біостимуляторів на становлення статевої функції у кнурів //Вісник Сумського ДАУ.-Суми.-1998.-Вип.2.-С.183-185.

14. Пономаренко В.П., Харенко М.І. Біохімічні показники крові кнурів при застосуванні тканинних біостимуляторів ПДЕ, “Хоріоцену” та “Умбіліцену” //Вісник Білоцерківського ДАУ.-Б.Церква.-1998.-Вип.5.ч.2.-С.87-90.

15. Пономаренко В.П., Харенко М.І., Чіванов В.Д. Динаміка тестостерону та біохімічних показників крові кнурів під впливом ПДЕ, хоріоцену та умбіліцену// Вісник Сумського ДАУ. - Суми. - 1999. - Вип.3 С.67-70.

16. Пономаренко В.П., Харенко М.І., Чіванов В.Д. Вплив біостимуляторів на відтворну фунуцію та основні показники крові кнурів-плідників // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.С.З.Гжицького. - Львів.- 1999. - Т.1.-№4.- С. 136-142.

17. Харенко М.І. Окремі аспекти підвищення плодючості свиноматок// Сільський господар.- Львів.- 1999.- Вип.4. - С.52.

18. Харенко М.І., Пономаренко В.П. Вплив біостимуляції кнурів-плідників на заплідненість та багатоплідність свиноматок// Вісник Полтавського ДСГІ. - Полтава. - 1999.- № 2. - С 32-34.

19. Пономаренко В.П., Харенко М.І. Зміни морфологічного складу крові кнурів при застосуванні біостимуляторів// Вісник Сумського ДАУ.-Суми.- 1999. - Вип. 4. - С. 156-159.

20. ХаренкоМ.І. , Пономаренко В.П. , Хомин С.П. Вплив тканинно-гормональних препаратів на процес сперміогенезу у кнурів-плідників// Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів. - 2000. - Т.2.-Част.1.- С.209-211.

21. Харенко М.І. Вплив технології утримання кнурів на показники спермопродукції// Вісник Полтавського ДСГІ. - Полтава.- 2000.- № 1. - С. 48-49.

22. Харенко Н.И. Показатели и причины бесплодия свиноматок на крупном свиноводческом комплексе //Матер.Всероссийской научной и учебно-методической конференции по акушерству, гинекологии и биотехнологии размножения.-Воронеж.-1994.-С.144-145.

23. Харенко Н.И. Проявление воспроизводительной функции у свиноматок под действием простагландинов и гормонов //Матер.Всероссийской научной и учебно-методической конференции по акушерству, гинекологии и биотехнологии размножения.-Воронеж.-1994.-С.199.

24. Харенко Н.И. КПМК и интенсификация воспроизводительной функции свиноматок //Матер.Всероссийской научной и учебно-методической конференции по акушерству, гинекологии и биотехнологии размножения.-Воронеж.-1994.-с.145.

25. Харенко Н.И., Мозговой Н.В., Овсиенко А.В. Внутрихозяйственный пункт искусственного осеменения свиней при поточно-цеховой системе работы комплекса //Сб.докл.научно-практической конференции.-Сумы.-1985.-с.34-36.

26. Харенко Н.И. Стимуляция воспроизводительной функции свиноматок в условиях промышленного комплекса // Сб.докл.научно-практической конференции.-Сумы.-1986.-с.106

27. Харенко Н.И. Эффективность искусственного осеменения свиней при поточно-цеховой системе работы комплекса // Сб.докл.научно-производственной конференции.-Брянск.-1987.-с.65-66.

28. Харенко Н.И., Лихацкий С.А., Ешенко В.А. Эффективность применения фолликулина для стимуляции воспроизводительной функции у свиноматок // Сб.докл.научно-производственной конференции.-Сумы.-1988.-с.81-82.

29. Харенко Н.И. Влияние биологически активных препаратов на воспроизводительную функцию свиноматок // Сб.докл.Всесоюзной научно-практической конференции.-Сумы.-1989.-с.274-275.

30. Харенко М.І. Простагландини та гормони для синхронізації відтворної функції свиноматок // Матер.наукової конференції Сумського СГІ.-Суми.-1995.-с.208

31. Харенко М.І. Показники та причини неплідності свиноматок на свинарських комплексах //Матер.науково-практичної конференції.-Б.Церква.-1995.-c.103-104.

32. Моисеенко И.Ф., Харенко Н.И., Кошевой В.П. Ликвидация и профилактика алиментарного бесплодия крупного рогатого скота и свиней, обусловленного А-витаминной недостаточностью //Метод.рекомендации.-Сумы.-1983.-16с.

33. Стебловский В.П., Харенко Н.И., Курган В.А., Киндя В.И., Скорба А.В., Курган Л.И., Тищенко В.И. Организация воспроизводства стада и искусственного осеменения свиней в промышленных комплексах и спецхозах Сумской области //Метод.рекомендации.-Сумы.-1985.-115с.

34. Стебловский В.П.,Трощенко А.Я., Часнык Н.Г., Харенко Н.И. Технология производства свинины в специализированных хозяйствах области //Метод.рекомендации.-Сумы.-1986.-68с.

35. Харенко Н.И., Осетров А.А., Петров В.А., Стебловский В.П., Часнык Н.Г.. Каськов В.Я., Андрианов И.М., Лобанов М.А. Восстановление, стимуляция и синхронизация воспроизводительной функции самок и производителей сельскохозяйственных животных //Изд.”Слобожанщина”. Метод.рекомендации.-Сумы.-1994.-34с.

Размещено на Allbest.ru