Удосконалення технології виробництва молока і яловичини в умовах Поділля України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський державний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Спеціальність - 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

Удосконалення технології виробництва молока і яловичини в умовах Поділля України

Казьмірук Лариса Василівна

Суми - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вінницькому державному сільськогосподарському інституті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Польовий Леонід Васильович Вінницький державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри розведення і зоогігієни сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Харківський зооветеринарний інститут, завідувач кафедри механізації тваринництва Петруша Євген Захарович;

доктор сільськогосподарських наук, професор Сумський державний аграрний університет, професор кафедри мікробіології, зоогігієни і хвороб дрібних тварин, лауреат Державної премії Білорусь Леткевич Ігор Федорович.

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет, кафедра крупного тваринництва (м. Біла Церква) Міністерства аграрної політики України

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, професор Машкін М.І.

Анотація

Казьмірук Л.В. Удосконалення технології виробництва молока і яловичини в умовах Поділля України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. - Сумський державний аграрний університет, Суми, 2000.

Викладено результати досліджень по вивченню технологічних рішень у виробництві молока і яловичини з врахуванням умов годівлі та утримання худоби. Проектні розробки удосконалення продуктивних якостей худоби, оцінка тварин у спеціальному корівнику, прогнозування молочної продуктивності в залежності від продуктивності батьків, визначення оптимального часу осіменіння - це складові, які доповнюють комплекс ефективних факторів при виробництві молока. Ефективність тваринництва підвищується при виробництві яловичини, пов'язаної з її якістю. Встановлено, що удосконалення технології виробництва молока і яловичини в умовах Поділля в період ринкових відносин дозволяє зменшити витрати кормів на 5.1-42.4% (молоко) та на 2.1-16.7% (яловичина).

Ключові слова: проект, технологія, виробництво, молоко, яловичина, порода, утримання, годівля, розведення, вік і час осіменіння.

Аннотация

Казьмирук Л.В. Усовершенствование технологии производства молока и говядины в условиях Подолья Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. - Сумский государственный аграрный университет, Сумы, 2000.

В диссертации дана разработка проектных решений животноводческих строений, где доказано, что в сельскохозяйственных предприятиях необходимо сохранять ее особенности интенсивного производства молока и говядины.

На основании проектных разработок предоставляют строения такие, как контрольно-селекционный коровник, производственный коровник, телятники для различных возрастных периодов. В технологической схеме решены целый ряд проектных решений (привязное содержание на теплом полу, естественная вентиляция, утепленные тамбуры, потолки, окна и т.д.).

Сравнительное изучение продуктивных качеств симментальских животных с коровами украинской красно-пёстрой породы показало, что симменталы уступают по удоях красно-пёстрым животным. В связи с этим возникла необходимость в отборе симменталов молочного типа

Выращивание ремонтного молодняка проведено с использованием научных подходов, содержание и кормление вместе с матерями позволило в 16-18 месячном возрасте иметь живую массу 380-400 кг.

Максимальную продуктивность получено от коров черно-пестрой породы оплодотворенных в возрасте 19 месяцев (5112.3 кг), а наименьшую в 16 месяцев (4125.2 кг).

Определено, что оптимальный сервис-период составляет до 45 дней.

Производство говядины в усовершенствованных технологиях должно осуществляться с использованием сверхремонтного молодняка молочных и комбинированных пород при скрещивании с специализированными мясными породами.

В рыночных условиях производство говядины тесно увязано с временем реализации и качеством продукции. Исследования показали, что в 15 месячном возрасте до эталона по качеству подходят бычки абердин-ангуской породы (21.50 единиц), а в 18 месячном симментальские бычки (19.60 единиц).

Усовершенствование технологии производства молока и говядины привело к уменьшению затрат кормов на 5.1-42.4% (молоко) и на 2.1-16.7% (говядина).

Ключевые слова: проект, технология, производство, молоко, говядина, порода, содержание, кормление, разведение, возраст и время осеменения.

Annotation

Kazmiruk L.V. Improvement of Milk and Beef Production Technology in Podillya Region of Ukraine.

The thesis being submitted for the scientific degree of Candidate of Agrarian Science on speciality 06.02.04 - Technology of Production of Animal Products. - Sumy State Agrarian University, Sumy, 2000.

The results of studies of energy-saving technologies in milk and beef production due to feeding and keeping conditions are presented. Improvement of breeding and productivity characteristics of cattle, evaluating of animals in special barn, prognosing of milk yields due to fodder provision, rational utilization of green fodder, determination of insemination terms are the components which ad to the energy-saving complex in production of milk.

Rational production by quality adherence of beef increases the effectiveness of the branch. Improvement of technology of milk and beef production in Podillya Region of Ukraine in market conditions makes it possible to reduce fodder expenditures by 5.1-42.4% (milk) and 2.1-16.7 (beef).

Key words: project, technology, production, milk, beef, keeping, feeding, breeding, age and terms of insemination.

1. Загальна характеристика роботи

молоко яловичина рогатий худоба корова

Актуальність теми. Нинішній стан скотарства, викликаний процесами перебудови та кризовими явищами у сільськогосподарському виробництві, поставив нові завдання перед зоотехнічною наукою. Їх необхідно вирішувати у збиткових умовах ведення цієї галузі, яка на сьогодні є такою практично в усіх господарствах. Тому стабілізація та збільшення виробництва молока і яловичини повинні виходити з науково-обґрунтованих технологічних рішень, в першу чергу, з врахуванням умов годівлі та утримання великої рогатої худоби.

Незалежно від форм власності, спеціалізації та потужності сільськогосподарських підприємств теоретичні та практичні аспекти підвищення продуктів тваринництва однакові, різниця тільки у місцевих, регіональних особливостях.

Однак, необхідно широко використовувати елементи технології виробництва молока і яловичини, які підвищують ефективність одержання дешевої тваринницької продукції.

Проблеми покращання технологічних процесів у тваринництві, розведення тварин та створенню для них нормованих умов годівлі та утримання висвітлені у працях відомих вчених: Адміна Є.І. (1982), Богданова Г.О. (1986), Демчука М.В. (1997), Єфіменка М.Я. (1999), Зубця М.В. (1984), Кандиби В.М. (1987), Пелехатого М.С. (1974), Петруші Є.З. (1998), Польового Л.В. (1982), та ін., що дозволило багатьом сільськогосподарським підприємствам України підняти виробництво тваринницької продукції на високий рівень. У той же час, при змінах форми власності і господарювання цих матеріалів виявилось не достатньо в повній мірі. Виникла необхідність в наукових пошуках по нових комплексних технологіях виробництва молока і яловичини з врахуванням переходу до ринку.

На думку цілого ряду вчених, крім збільшення валового виробництва молока та яловичини, необхідно визначити шляхи зменшення витрат кормів і праці на тваринницьку продукцію та підвищити її якість (Бащенко М.І., 1991; Борщ О.В., 1999; Буркат В.П., 1992; Макарова Л., 1991).

У той же час виробництву необхідний простий, доступний та ефективний ланцюг елементів технології у тваринництві, починаючи з проектних технологічних розробок, удосконалення якостей тварин з урахуванням: типів конституції, живої маси та віку ремонтного молодняку при першому паруванні; визначення ролі не тільки плідників, але й матерів при прогнозуванні молочної продуктивності дочок, можливості розведення в таких умовах нових спеціалізованих молочних порід (української червоно-рябої і української чорно-рябої) та зменшення яловості корів, закінчуючи використанням надремонтного молодняку для виробництва якісної яловичини. Сьогодні ці елементи технологій потребують наукового обґрунтування.

Вирішення таких питань на даному етапі розвитку сільського господарства є не тільки актуальним, але й необхідним для сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання, тому все це послужило передумовою вибору теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота є складовою частиною плану науково-дослідних робіт Вінницького державного сільськогосподарського інституту та науково-технічної програми “Продовольство-95” (постанова комісії Міністерства сільського господарства України від 12.12.91) тема № К-4/3 “Вивчення, розробка та впровадження методів інтенсивного виробництва молока і м'яса шляхом удосконалення порід в умовах Вінницької області”, тема № 2/4 “Розробити та впровадити технологічний проект отримання 5000 кг молока за рік від корів нових порід і генотипів в умовах Вінницької області” та тема “Збереження генофонду вітчизняних порід великої рогатої худоби та створення сименталів м'ясного типу” (державний реєстраційний № 0197 U 019231).

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень є пошук, обґрунтування та розробка простих, доступних та ефективних технологічних рішень виробництва молока і яловичини з врахуванням оптимальних умов утримання та годівлі великої рогатої худоби на Поділлі України.

Для досягнення мети були поставленні такі завдання: розробити та впровадити проектні рішення удосконалених елементів технології виробництва молока у будівлях різного призначення; дати порівняльну оцінку по молочній продуктивності та живій масі корів симентальської і української червоно-рябої молочної породи та визначити доцільність удосконалення та використання генетичного потенціалу симентальської худоби у напрямку молочного типу з максимальним збереженням позитивних якостей; визначити можливості оцінки типів конституції за мінімальними показниками тулуба тварин для добору телят у ранньому віці за типами конституції та оцінити вплив живої маси та віку осіменіння телиць на надої корів молочного типу; встановити доцільність врахування рівня продуктивності матерів при прогнозуванні молочної продуктивності дочок з метою раціонального використання маточного поголів'я; вивчити вплив часу осіменіння на відтворювальні якості корів, як фактора по зменшенню у них яловості; показати доцільність використання надремонтного молодняку від корів молочного та комбінованого напрямку продуктивності для підвищення виробництва і якості яловичини шляхом оцінки м'яса туш за його зрілістю; дати оцінку ефективності використання удосконалених елементів технології виробництва молока і яловичини за витратами кормів на одиницю продукції як показнику найбільш вагомому у загальній структурі витрат.

Наукова новизна роботи. Вперше зроблений комплексний підхід до удосконалення елементів технології виробництва молока, де враховані генетичні можливості худоби. Вперше в умовах Поділля України розроблені малозатратні елементи технології та деякі нові підходи до методики розрахунку розміщення технологічних груп худоби. Експериментами встановлено, що корови української червоно-рябої молочної породи мають вищу молочну продуктивність, ніж симентальські, але меншу живу масу. Тому вперше розроблені етапи удосконалення симентальської худоби у напрямку молочного типу. Встановлені можливості оцінки типів конституції за мінімальними показниками тулуба тварин (шириною грудей за лопатками). Доведено, що жива маса теличок при паруванні з врахуванням їх віку - загальний показник резерву молочної продуктивності в залежності від генотипу. Встановлено доцільність при прогнозуванні молочної продуктивності дочок враховувати не тільки продуктивні і племінні якості плідників, але й рівень продуктивності матерів, тому що чим нижча продуктивність матері тим більший вплив на продуктивність дочки має батько. На основі одержаних результатів виявлена певна закономірність впливу параметрів оптимального часу осіменіння корів після отелу на їх яловість як технологічному елементу відтворювальних якостей корів. Визначена необхідність з метою збільшення виробництва яловичини використовувати промислове схрещування корів молочного і комбінованого напрямків продуктивності порід з плідниками м'ясних порід із врахуванням якості м'яса туш за його зрілістю.

Практичне значення одержаних результатів. Виконані дослідження показали необхідність комплексного підходу до удосконалення елементів технології виробництва молока і яловичини, який можливо використати у нинішніх умовах ведення тваринництва.

Спеціалісти проектних організацій, які ведуть проектно-кошторисні пошуки, отримали можливість використовувати технологічні схеми тваринницьких будівель для розміщення різних статево-вікових груп худоби, де передбачені малозатратні елементи технології та деякі нові підходи до методики розрахунків розміщення худоби.

Вперше розроблена шкала для визначення типів конституції за єдиним проміром тулуба тварин (ширина грудей за лопатками) широко використовується у селекції худоби, як один із перших показників при доборі тварин.

У ринкових умовах перевага повинна віддаватись тваринам, які з мінімальними затратами кормів та витратами на утримання дають максимальну продукцію з врахуванням ряду факторів, які на неї впливають.

Результати досліджень використовуються вченими і спеціалістами з метою реконструкції діючих ферм по виробництву молока і яловичини, розробляючи програми розвитку тваринницьких підприємств, незалежно від форм господарювання. Удосконалені технології застосовуються при розробках напрямків племінної роботи з худобою. Результати проведених досліджень використовуються у навчальному процесі при розробках курсових проектів по розведенню, годівлі та гігієні тварин.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом теоретично обґрунтовано передумови та принципи доцільності використання технологічних рішень у виробництві молока і яловичини з урахуванням умов годівлі та утримання великої рогатої худоби. Автором особисто, при його безпосередній участі, проведені теоретичні розробки методики визначення індексу маси тіла тварин. Організація і проведення досліджень, підбір піддослідних груп тварин, збір, узагальнення отриманих даних досліджень, статистична обробка матеріалів дослідження автором проводились безпосередньо. Аналіз та узагальнення результатів досліджень при впровадженні у виробництво автор дисертації виконував під керівництвом доктора с.-г. наук, професора Польового Л.В.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на засіданнях вченої ради зооінженерного факультету Вінницького державного сільськогосподарського інституту (1996-1999); на обласних науково-практичних семінарах та конференціях (1997, 1998); на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Вінницького державного сільськогосподарського інституту (1997, 1998); на міжнародній конференції “Проблеми індивідуального розвитку сільськогосподарських тварин” (м. Київ, 1997); на міжнародній конференції “Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи їх вирішення” (м. Львів, 1999) та ін. і були обговорені та схвалені до впровадження.

Дисертаційну роботу розглянуто на розширеному засіданні кафедри розведення сільськогосподарських тварин і зоогігієни та технології виробництва продуктів тваринництва Вінницького державного сільськогосподарського інституту і рекомендовано до захисту (1999).

Публікації. За матеріалами досліджень по темі дисертації опубліковано 19 робіт, у фахових виданнях яких викладено основний зміст наукових досліджень, в т.ч., 5 - без співавторів у наукових виданнях і тезах доповідей конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методики досліджень, результатів власних досліджень, обговорення експериментальних даних, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури і додатків. Обсяг дисертації становить 199 сторінок комп'ютерного тексту, включає 14 таблиць, 11 рисунків, 27 додатків. Список використаної літератури містить 263 найменування, з них 21 - іноземних авторів.

Матеріал і методика досліджень

Матеріалом для експериментів послужили теоретичні розробки схем досліджень, визначення об'єктів досліджень, проектні розробки технологічних процесів тощо.

Для вирішення поставлених завдань по вивченню ефективності використання технологічних рішень у виробництві молока і яловичини з врахуванням умов годівлі та утримання великої рогатої худоби була розроблена схема факторів, значення яких в експериментальних дослідженнях доцільно встановити. Так, розроблена схема, де послідовно досліджуються в стаді великої рогатої худоби: методи розведення, технологічні рішення у тваринницьких будівлях, умови годівлі та утримання, зоотехнічні та господарсько-біологічні особливості тварин, економічна ефективність використання технологічних рішень, пропозиції до впровадження досліджень у виробництво молока та м'яса.

Зроблені розрахунки удосконалення продуктивних якостей симентальської худоби молочного типу з врахуванням проектного завдання по середньорічному поголів'ю тварин різних статево-вікових груп, руху поголів'я, потреби в ремонтному молодняку та продуктивності первісток.

Удосконалення худоби молочного типу симентальської породи виконується з використанням генетичного потенціалу корів у 4 етапи, що розводиться в племінному заводі "Вила" за розробленою племінною програмою. В даних дослідженнях створення молочного типу симентальської худоби знаходиться на 1-2 етапах, тобто в напрямку підвищення молочної продуктивності її жирномолочності. В зв'язку з недостатньою кількістю корів м'ясного типу дослідження не проводились. Крім того, ряд досліджень було проведено з використанням тварин інших порід, які розводяться у Вінницькій області.

Обєктом досліджень були 944 тварини (ремонтний молодняк і нетелі - 258 гол., корови-первістки - 146 гол., корови І ІІІ лактації - 400 гол., надремонтний молодняк - 140 гол.), виробничі та допоміжні будівлі для тварин по виробництву молока, яловичини та по вирощуванню корів-первісток.

Робота виконана в 1993-1998 роках у КСП Мізяківських Хуторах і “Дружба” Вінницького району, “Зоря” Немирівського району, “Відродження” Липовецького району, “Вила” Томашпільського району Вінницької області та “Аврора” Дунаєвецького району Хмельницької області.

Лабораторні дослідження проводились на кафедрах розведення сільськогосподарських тварин і зоогігієни та технології виробництва продуктів тваринництва Вінницького державного сільськогосподарського інституту.

Розробки проектно-технологічних рішень в будівлях для утримання тварин різних статево-вікових груп виконані з використанням типових проектів тваринницьких будівель, норм технологічного проектування (ВНТП-СГ і П -46-1.94), розробок Л.В.Польового (1980-1990 рр.) по технологіях виробництва продуктів тваринництва і автора дисертації (1995-1997 рр.) та з використанням ОНТП-81 при вирішенні необхідних заходів охорони зовнішнього середовища.

Розробка проектних ескізів виконувалась в напрямку пошуку ефективних варіантів по показниках використання площ та дотримання технологічних і гігієнічних параметрів для утримання тварин різного віку та фізіологічного стану.

Всі елементи проектних ескізів окремих будівель, за Р.Ф.Стасенком (1974), виконувались із врахуванням: способів роздавання кормів, умов утримання тварин, мікроклімату, продуктивності тощо.

Базовою технологією була використана потоко-цехова технологія виробництва молока, де передбачалось 4-цехове утримання тварин різних статево-вікових груп. Удосконалення елементів такої технології передбачалось поєднати в єдиній будові всі цехи. Крім того, в окремі будівлі розроблена технологія утримання нетелів, проведення отелів корів-первісток та їх оцінка за комплексом ознак (КСК). Ремонтний і надремонтний молодняк утримується в окремих будівлях у залежності від їх віку. Удосконалення елементів технології передбачається використовувати в найбільш поширених будівлях шириною 12 м.

Дослідження проводились на тваринах, селекція яких була спрямована на розведення тварин, що з мінімальними витратами кормів та праці давали максимальну продуктивність. В дослідах використані породи і генотипи великої рогатої худоби, які розводяться на Поділлі.

Формування технологічних груп проводили з врахуванням напрямку продуктивності підприємств, потужності технологічних періодів, санітарних розривів між групами та нерівномірності формування технологічних груп.

Науково-господарські дослідження були проведені у виробничих умовах згідно зі схемою (табл. 1).

Формування піддослідних груп проведено за принципом пар-аналогів (за віком, породою, продуктивністю, живою масою, датою отелу). Дослідження були проведені у 7 дослідів методом груп і періодів.

Для вивчення росту тварин щомісячно проводились їх зважування, на основі яких визначали загальні та середньодобові прирости живої маси. Промір екстер'єру (ширина грудей за лопатками) для визначення типу конституції брали у тварин згідно з прийнятою методикщю визначення типу конституції (Л.Польовий, Л.Казьмірук, 1997). Проміри були взяті після отелу корів на другому місяці першої лактації. В залежності від напрямку продуктивності корів визначали індекс маси тіла (за розробленою шкалою). За показниками індексу маси тіла визначали щільність або рихлість тулуба тварин.

Таблиця 1. Науково-господарські дослідження на тваринах в оптимальних умовах утримання та годівлі

Етапи	Питання, які вивчались	Групи піддослідних тварин	Місце проведення
		контроль	дослід
	Утримання корів симентальської та української червоно-рябої молочної породи в умовах удосконалених елементів технології та їх продуктивні якості	сим. порода молочного типу (п = 75)	українська червоно-ряба молочна (п = 75)	“Зоря” 1993-1995
	Удосконалення симентальської худоби придатної до промислової технології	сим. порода комбінованого типу (п = 60)	симентальська порода молочного типу (п = 60)	"Вила" 1995-1999
	Технологічне використання впливу живої маси та віку осіменіння телиць на їх майбутню молочну продуктивність	вік осіменіння 16 міс. (п = 11)	вік осіменіння: 17, 18, 19, 20, 21, 22 і більше (п = 127)	Міз. Хутори 1993-1999
	Врахування тривалості сервіс-періоду в корів у технологічному процесі	сервіс-період до 30 днів (п = 49)	1. сервіс-період - 31-45 днів (п = 32) 2. сервіс-період - 46-60 днів (п =62) 3. сервіс-період - 61-90 днів (п = 81) 4. сервіс-період - 91-120 днів (п = 26)	“Відродження” 1996-1998
	Прогнозування молочної продуктивності корів в умовах удосконаленої технології за якістю спадкової інформації батьків	чорно-ряба порода (п = 13), удій матерів 2641 кг	1. чорно-ряба порода (п = 37), удій матерів 3521 кг 2. чорно-ряба (п = 47), удій матерів 4784 кг, 3. помісі (п = 9) , удій матерів 2646 кг 4. помісі (п = 21), удій матерів 3642 кг 5. помісі (п = 19), удій матерів 4944 кг	Міз. Хутори 1993-1994
	Ефективність схрещування корів чорно-рябої породи з бугаями м'ясних порід	чорно-ряба порода (п = 20)	1. Ѕ чорно-ряба х Ѕ шароле (п = 20) 2. Ѕ чорно-ряба х Ѕ герефорд (п = 20) 3. Ѕ чорно-ряба х Ѕ абердин-ангус (п = 20)	“Аврора” 1996
	Якість яловичини в залежності від віку реалізації молодняку великої рогатої худоби	симентальська (п = 10)	1. чорно-ряба (п = 10) 2. абердин-ангуська (п = 10) 3. ј симентал ѕ голштин (п = 10) 4. 9/16 симентал 7/16 голштин (п = 10) 5. 7/16 симентал 9/16 голштин (п = 10)	“Дружба” 1996

Згідно з розробленим планом племінної роботи стадо діючої ферми в кількості 400 корів оцінено за напрямками продуктивності, де передбачено добір молочного типу. Використання маточного поголів'я молочного типу передбачалося з використанням чотирьох варіантів підбору (гомогенний індивідуальний, гомогенний груповий, гетерогенний індивідуальний, гетерогенний груповий). За результатами оцінки комплексу ознак поголів'я стада розділити на: племінне ядро, виробничу групу, виранжировку та брак.

Вплив віку осіменіння та живої маси телиць на майбутні надої корів визначали з врахуванням віку осіменіння з 15 до 22 і більше місяців та їх живої маси в такі ж місяці. За контроль було взято групу теличок, вік першого осіменіння яких становив 16 місяців (як аналог у всіх піддослідних групах). Вивчення прогнозуючої та фактичної молочної продуктивності корів проводилось виходячи з проміжного успадкування продуктивності від батьків та створення нормованих умов годівлі в залежності від рівня продуктивності (3500, 4000, 4500 та 5000 кг). Визначали живу масу корів, надій, вміст жиру та молочного жиру в молоці. Молочну продуктивність корів визначали щодекадними добово-контрольними доїннями з подальшими розрахунками за лактацію. Обчислювали молочну продуктивність за 305 днів лактації та кількості жиру в молоці (за загальноприйнятою методикою). Відтворювальну здатність корів оцінювали за загальноприйнятими методиками: за віком першого отелу, кількістю осіменінь на одне запліднення, відсотком заплідненості після першого осіменіння, тривалості сервіс-періоду, виходу телят на 100 корів. Дослідження відтворювальних якостей корів визначали за такими тривалостями сервіс-періодів: до 30 днів, 31-45, 46-60, 61-90, 91-120 днів. Вивчення технології вирощування та відгодівлі надремонтного молодняку великої рогатої худоби передбачалось при високому рівні годівлі (середньодобових приростах 800-1000г). Якість яловичини визначали по середніх зразках проб туш при забої бичків у 12, 15, 18 місячному віці з визначенням у м'ясі: загальної вологи, жиру та протеїну. Зрілість м'яса визначали відношенням жиру (%) до загальної вологи (%) помножити на 100 (од.), а жиро-протеїнове співвідношення: відношенням жиру (%) до протеїну (%) помножити на 100 (од.).

Кількість спожитих кормів тваринами визначали з врахуванням різниці між масою заданих кормів і їх лишків: один раз в місяць за дві суміжні доби. Годівлю тварин здійснювали згідно з нормами за раціонами і видами кормів, що виробляються в сільськогосподарських підприємствах, де проводились дослідження. Для піддослідних груп тварин забезпечували повноцінну годівлю згідно з нормами в залежності від віку тварин, їх живої маси, приростів живої маси відповідно до норм годівлі: Томме М.Ф. (1969); Богданов Г.О. та ін. (1986); Ноздрін М.Т. та ін. (1991).

В окремих дослідах передбачалось привязне утримання тварин в 1, 2, 4, 5; безпривязне - 3, 6, 7 (табл. 1).

Зоогігієнічні умови вивчались у відповідності до Методичних рекомендацій по вивченню систем мікроклімату в промисловому тваринництві та птахівництві (Москва, 1977). Температуру і відносну вологу повітря вимірювали аспіраційним психрометром. Швидкість руху повітря - за допомогою кульового кататермометра. Концентрацію вуглекислоти - прискореним методом (М. Демчук і співавтор., 1990). Вміст у повітрі приміщень аміаку і сірководню - за допомогою УГ-2. Облік бактеріальної забрудненості повітря - з використанням методу осадку. Виміри параметрів мікроклімату проводилось два рази за добу (вранці о 6-7 годині і ввечері - о 20-21 годині) протягом 2 суміжних днів.

Економічний аналіз використання удосконалених елементів технології виробництва молока і яловичини вивчали за фактичними витратами на реконструкцію виробничих приміщень, благоустрій території ферми, обладнання вигульно-годівельних майданчиків. Вплив на продуктивність тварин використання запропонованих технологічних рішень визначали виходячи з фактичних надоїв, приростів живої маси, витрат кормів всього і на 1 голову, вартість реалізованої продукції та їх різницю в порівнянні з діючими раніше технологіями та контрольними групами тварин. Підтвердження порідних якостей тварин свідчать про вдалі технологічні рішення, а відхилення - про протилежне. Витрати праці визначали виходячи з того, що на одного працівника затрачувалось в рік 1992 люд.-год.

Збитки від яловості обчислювались у наших дослідженнях від кількості недоодержаних телят (НТ), недоодержаного молока (НМ) і витрат на утримання (ВУ) за формулою: З = НТ + НМ + ВУ (Машкін М.І. та ін., 1989).

Статистичну обробку матеріалів досліджень проводили за методикою М.О. Плохинського (1969) та з використанням ЕОМ. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при (Р 0.05*, Р 0,01**, Р 0,001***).

Результати власних досліджень

Проектні пропозиції технологічних груп стада молочної худоби. В основі проектних розрахунків покладено: проектне завдання, де передбачено більше 20 показників (поголів'я, продуктивність, вихід телят, бракування, виранжування тварин, отримання заказаних плідників, продаж тварин тощо) на прикладі племзаводу "Вила".

Виходячи із проектного завдання встановлено: потребу у коровах-пер-вістках, нетелях, ремонтному молодняку та їх розміщення на фермі. Переобладнання корівника розміром 12 х 84 м (в якому утримувалось на прив'язі 100 корів, отели проводились у стійлах, телята утримувались у клітках біля корів, оцінка корів-первісток за комплексом ознак не проводилась у зв'язку з відсутністю для цього необхідних умов) під контрольно-селекційний корівник (КСК), що забезпечує цілеспрямовану роботу по удосконаленню племінних якостей худоби. Загальна потужність КСК складає: 2 денника для отелів, 104 стійла для нетелів, 7 стійл для новотільних корів і 35 стійл для корів-первісток за комплексною оцінкою, що дозволяє виявити генетичні можливості тварин.

Проектні розробки розміщення технологічних груп стада. Проектні розробки розміщення великої рогатої худоби в будівлях на фермі виходять із сучасного стану поголів'я тварин, удосконалення технологічних процесів та створення необхідних умов підвищення продуктивності скотарства.

Контрольно-селекційний корівник включено у загальну технологічну схему виробництва молока, де нетелів підготовлюють до отелів, перевіряють корів-первісток за комплексом ознак та підготовлюють їх до інтенсивної експлуатації протягом 5-6 лактацій. Технологічним проектом передбачається у будівлях розміром 12х84 м утримувати в кожній будівлі корів таких груп: сухостійних, новотільних, першого періоду лактації та другого періоду лактації.

Вирощуються ремонтні телички з 6 до 18 місячного віку у будівлі розміром 12х78 м, де виділено дві секції: для теличок з віком 6-12 міс. на 100 головомісць та з 12 до 18 міс. на 80 головомісць. Надремонтний молодняк розміщується у будівлі на 140 голів розміром 12х78 м. Технологією передбачається утримання надремонтного молодняку великої рогатої худоби у віці з 6 - до 15 місяців.

Таким чином, розроблена нова технологічна схема виробництва молока, яка суттєво змінена від традиційної 4-цехової (як найбільш поширеної) в тому, що передбачені елементи такої технології перенесені в окрему будівлю (сухостійні, новотільні, лактація корів І та ІІ періодів ) та утримання нетелів і корів-первісток у КСК. Така 2-цехова технологія має позитивні вирішення, яка поєднує можливості використання зоотехнічної науки при індустріалізації виробництва молока та зниження витрат на його виробництво.

Утримання корів симентальської та української червоно-рябої молочної порід в умовах удосконалених елементів технологій та їх продуктивні якості. Одержані дані свідчать про те, що можна прогнозувати молочну продуктивність при високому рівні кормозабезпечення 57.8 ц к.од. на 1 голову за рік із врахуванням віку корів та породи (табл. 2). Загальні витрати кормів у симентальської худоби більші, ніж у їх аналогів української червоно-рябої молочної породи, тому що інтенсивний ріст сименталів потребував додаткові витрати енергії кормів на прирости живої маси.

Таблиця 2. Продуктивність піддослідних корів (M ± m), (n = 150)

Показники	Симентальська порода (контроль)	Українська червоно-ряба молочна
	Лактація
	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ
Жива маса, кг	452.87.43	534.412.15	582.411.51	424.47.55**	504.88.47*	547.35.14**
Молочна продуктивність, кг	3124,4±82,5	3942,5112,2	4315,4 18,8	4235,372,6***	4724,2105,2***	5524,4122,5***
Вміст жиру в молоці	3,78 0,11	3,84 0,03	3,82 0,12	3,52 0,06 *	3,58 0,08 **	3,55 0,04 *
Вміст молочного жиру, кг	118,10 5,31	151,39 6,42	164,85 7,32	149,08 4,34**	169,13 4,88 *	196,12 6,52**
Витрати кормів на 1 кг молока, к. од. всього	1.85	1.47	1.34	1.37	1.22	1.05
зелених кормів	1.41	1.12	1.02	1.04	0.93	0.80

Комплектування технологічних груп тварин за типами конституцій. Оцінка тварин за конституцією потребує спрощення. Одним із шляхів доступності враховувати використання оцінки типів конституції є використання мінімальної кількості промірів тулуба тварин. Тому, з метою прискорення визначення індексу маси тіла великої рогатої худоби нами розроблена спеціальна шкала, де за значенням ширини грудей за лопатками для молочних, комбінованих або м'ясних порід встановлюють показник індексу маси тіла (в одиницях).

Показники, які будуть більші, ніж середні по популяції (породі, стаді, родині, лінії), свідчать про щільність тулуба, а менші - про рихлість тулуба тварини. Використання даної методики визначення типів конституції показало можливість ведення селекції тварин із врахуванням типів конституції. При цьому зменшуються затрати праці для оцінки тварин у 4-6 разів у залежності від кваліфікації спеціаліста у порівнянні з загальноприйнятими методами.

Удосконалення симентальської худоби, придатної до промислової технології. Реалізація генетичних можливостей дійного стада з надоями більше 5000 кг молока за рік від корів симентальської породи в умовах удосконалених технологій стимулює виробництво молока у зв'язку з тим, що підвищується продуктивність худоби та зменшуються витрати на виробництво молока, що дозволяє від нерентабельного виробництва перейти до рентабельного. Але надмірне захоплення голштинизацією симентальської худоби в останні роки призвело до дефіциту чистопородного симентала на Поділлі.

Вимоги ринкової економіки зумовлюють коректувати методи селекції. Діюче стадо симентальської худоби розподілено на дві порідні групи за напрямком продуктивності (молочний і м'ясний типи). Стадо молочного напрямку продуктивності від селекціонується у 4 етапи (селекція на підвищення молочності, жирномолочності, білковомолочності та придатності до машинного доїння). Закріплення молочної продуктивності ведеться індивідуальним гомогенним підбором підвищення молочності (індивідуальним гетерогенним, груповим гетерогенним) з використанням ліній: Лавра, Забавного, Радоніса, Вірного та Етапа.

Технологічне використання впливу живої маси та віку осіменіння телиць на їх майбутню молочну продуктивність. Нашими дослідженнями встановлено, що 72% корів чорно-рябої породи віднесені до ніжного-щільного (молочного) типу конституції. Генотипи ј чорно-ряба ѕ голштин молочний тип конституції мали 87% корів-первісток. Жива маса теличок чорно-рябої породи і помісей з голштинами з віком осіменіння збільшується в 15 міс. - у середньому вона становила 332,5 кг, а в 22 і більше місяців - 440,3 кг.

Корови-первістки чорно-рябої породи по першій лактації мали перевагу в надоях у порівнянні з помісями Ѕ чорно-ряба Ѕ голштинська породи на 11.2% і в порівнянні з помісями ј чорно-ряба ѕ голштинська породи на 6,5% (табл. 3).

Таблиця 3. Продуктивність корів-первісток чорно-рябої породи і помісей з голштинами в розрізі віку осіменіння, кг (М ± m), (n = 138)

Вік осіменіння, міс.	Порода і порідність
	n	чорно-ряба	n	Ѕ чорно-ряба Ѕ голштина	n	ј чорно-ряба ѕ голштина
15	-	-	-	-	2	3524.3 ±12.5
16(контроль)	3	4125.2 ±48.3	5	3866.5 ±37.4	3	3805.4 ±45.5
17	11	4224.4 ±135.3***	14	3984.3 ±112.7	12	4111.3 ±98.7***
18	13	4674.1 ±163.8***	12	4773.1 ±123.4***	16	4855.5 ±111.3***
19	12	5112.3 ±121.4***	8	4634.5 ±113.2***	11	4987.5 ±86.5***
20	5	4811.4 ±46.2***	5	4621.3 ±87.5***	2	4886.3 ±66.3***
21	3	4802.1 ±31.4***	1	4715.3 ±0.00***	-	-
22 і більше	2	4612.7 ±14.5***	-	-	-	-
У середньому	49	4864.7±113.7***	43	4373.1±106.7***	46	4567.9±91.5***

У розрізі віку осіменіння найбільші надої отримані від корів-первісток чорно-рябої породи, запліднених у віці 19 місяців (5112 ± 121.4 кг). Первістки, які були запліднені у віці 16 місяців, дали надої 4125 ± 48.3 кг, що менше, ніж у 19-місячному віці на 987 кг. Різниця вірогідна при P < 0.001.

Помісні тварини (Ѕ чорно-ряба Ѕ голштина) порівняно раніше мали максимальну продуктивність в розрізі віку першого осіменіння. Так, у корів, які були запліднені в віці 18 місяців, отримані найбільші надої (4773.1 ± 123.4 кг).

Для помісей ј чорно-ряба ѕ голштина характерна рання лактація 24-26 місяців, але рівень надоїв значно менший, ніж в інших корів (3524.3±12.3-3805.4±45.5 кг).

Максимальну продуктивність отримано від корів-помісей ј чорно-ряба ѕ голштина, які були запліднені в віці 19 місяців (4987.5 ± 86.5 кг).

Вплив віку осіменіння на вміст жиру в молоці в усіх порідних групах був незначним.

Врахування тривалості сервіс-періоду в корів у технологічному процесі. Утримання всіх корів були однакові. Умови годівлі відповідали кормовій базі, тобто загальна забезпеченість кормами була 44 ц к.од. на одну голову. Отримані дані показали, що в охоту найбільше приходить корів після отелу в період від 61 до 90 днів, але запліднилось за першим покриттям всього 54,2 %, за другим - 36,4 % (табл. 4).

Таблиця 4. Ефективність першого та повторного осіменіння корів у різний час після отелу

Тривалість сервіс-періоду, днів	Кількість тварин, гол.	% до загального поголів'я	Покриті в першу охоту	Покриті другого разу
			голів	%	з них запліднилось	голів	%	з них запліднилось
					голів	%			голів	%
до 30 контроль	49	19.6	34	21.2	26	76.4	15	16.7	2	13.3
31-45	32	12.8	18	11.2	15	83.3	14	15.6	7	50.0
46-60	62	24.8	44	27.5	27	61.4	18	20.0	9	50.0
61-90	81	32.4	59	36.9	32	54.2	22	24.2	8	36.4
91-120	26	10.4	5	3.1	4	80.0	21	23.3	11	47.2
Всього	250	100	160	100	104	65.0	90	100	37	41.1

Високу здатність до запліднення показали корови, у яких після отелу пройшло 31-45 днів.

Дослідження показали, що в залежності від індивідуальних особливостей корів була різною ефективність першого і повторного осіменіння. Тому доцільно в технології виробництва молока враховувати оптимальний сервіс-період, що дозволить отримувати кожного року від корови теля, зменшувати втрати від ялових корів. Встановлена певна закономірність із збільшенням сервіс-періоду підвищується кількість тварин, які залишаються яловими.

Прогнозування молочної продуктивності корів в умовах удосконаленої технології за якістю спадкової інформації батьків. Проміжне успадкування від матері і батька для прогнозування продуктивності у нащадків чорно-рябої породи в помісей було практично однаковим з урахуванням груп за рівнем продуктивності. Середня продуктивність матерів батьків дочок чорно-рябої породи складала 6261 кг молока, а голштинської - 6464 кг. У той же час фактична продуктивність дочок значно відрізнялась як у чорно-рябих корів, так і у помісей. При продуктивності матерів до 4000 кг у чистопорідних дочок надої були більші прогнозу. Помісні корови мали значно менші надої в порівнянні з прогнозом. У середньому по всіх групах - 971 кг. Встановлено, що середній надій дочок чорно-рябої породи за 305 днів першої лактації складає 5533 ± 32 кг, а продуктивність матерів була 2641 ± 80 кг (табл. 5).

Таблиця 5. Прогнозуюча і фактична продуктивність піддослідних корів

Показники	Чорно-ряба	Голштинізовані помісі (ІІІ-IV покоління)
	групи дочок за рівнем продуктивності матерів
	І (контроль)	ІІ	ІІІ	у середньому по групах	І	ІІ	ІІІ	у середньому по групах
Кількість, голів	13	37	47	97	9	21	19	49
Продуктивність матерів, кг	2641±80	3521±86	4784±100	3648	2646±44	3642±44	4944±97	3744
Прогнозуюча продуктивність дочок, кг	4451	4891	5522	4935	4555	5053	5704	5104
Фактична продуктивність дочок, кг	5533+32	5433±30	5230±82	5332	4055±96	4355±53	4993±17	4133
± фактична продуктивність до прогнозуючої, кг	+1082	+542	-292	+397	-504	-698	-711	-971

Ці дані говорять про те, що батько передав спадкову інформацію дочкам більше, ніж їх матері по молочній продуктивності. Аналогічні дані одержані при рівні продуктивності матерів більше 3000 кг. Чим нижча продуктивність матерів, тим більший вплив на продуктивність дочок має батько.

Ефективність схрещування корів чорно-рябої породи з бугаями мґясних порід. В умовах удосконаленої технології найбільшу перевагу за живою масою в усі вікові періоди мали бички-помісі породи шароле у порівнянні з бичками чорно-рябої породи. (табл. 6).

Інші помісні тварини також краще формували м'ясну продуктивність, про що свідчить рівень середньодобових приростів.

Таблиця 6. Динаміка живої маси піддослідних тварин, кг (M ±m), (n = 80)

Вік, міс.	Чорно-ряба (контроль) n = 20	Ѕ шароле n = 20	Ѕ герефорд n = 20	Ѕ абердин-ангус n = 20
При народженні	23.6±0.82	28.7±0.75***	26.5±0.82**	29.8±0.32***
3	83.9±1.15	93.5±1.32***	91.7±1.44***	88.3±2.3*
6	148.2±2.04	163.2±3.05***	159.3±1.75***	152.9±2.14
9	209.9±5.21	229.9±4.70***	225.4±3.66**	217.1±4.15
12	282.7±5.18	311.0±4.33***	307.6±3.27***	295.8±4.18*
15	360.7±5.32	398.3±4.18***	394.4±4.20***	375.8±3.15**
18	442.0±4.32	488.7±6.15***	486.0±4.42***	463.8±4.13***

Так, до 6-місячного віку вони були в межах 715-775 г. Перехід на годівлю без молока призвів до зниження приростів до 684-742 г за добу. В наступному прирости з віком підвищились і в 15-18 місяців складали 904-1018 г за добу.

Якість яловичини в залежності від віку реалізації молодняку великої рогатої худоби. М'ясна продуктивність бичків у віці 15 місяців характеризувалась такими показниками: передзабійної маси (кг) симентали - 466, чорно-ряба - 384, абердин-ангус - 427, ј симентал ѕ голштин - 435, ⁹/₁₆ симентал ⁷/₁₆ голштин 467, ⁷/₁₆ симентал ⁹/₁₆ голштин - 421 кг. Забійний вихід туші, (%) відповідно - 58.4, 53.3, 60.6, 54.4, 56.0, 54.6.

Дослідження хімічного складу яловичини показало, що кількість загальної вологи в м'ясі молодняку великої рогатої худоби в залежності від віку і породи була різною. Зрілість м'яса, відповідно до еталону (20 од.), отримана тільки від чистопорідних бичків абердин-ангуської породи (21,50 ± 1.85 одиниць) в 15-місячному віці, а чорно-рябі бички не досягли стандарту навіть у 18 місяців (табл.7).

Жиро-протеїнове співвідношення в 12-місячних тушах було від 27.21 ± 0.75 одиниць до 49.4 ± 0.51. Різниця складає 22.19 одиниць, що свідчить про суттєві зміни в якості яловичини в залежності від породи та віку.

Жиро-протеїнове співвідношення найбільше було у бичків абердин-ангуської породи (83.70 ± 0.94 одиниць) вже в 12 місяців. Такі тварини доцільно реалізовувати на забій, а продукцію в торгівлю.

При потребі можна реалізовувати симентальських бичків у 15-місячному віці (71.54 ± 0.25) і генотипи ⁷/₁₆ симентал ⁹/₁₆ голштин (73.19 ± 0.14), тому що до 18-місячного віку дане співвідношення збільшилось всього на 8.1 одиниць (симентали) і на 3.59 одиниць (⁷/₁₆ симентал ⁹/₁₆ голштин).

Таблиця 7. Зрілість м'яса туші різних порід і генотипів з голштинською породою, (M ±m), (n = 60)

Вік, міс.	Породи	Генотипи
	симентальська (контрольна)	чорно-ряба	абердин-ангуська	ј симент. ѕ голштин	9/16 симент. 7/16 голштин	7/16 симент. 9/16 голштин
12	8.34±0.27	6.19±0.77**	11.02±0.53***	8.53±0.47	8.20±0.67	8.56±0.43
15	17.36±1.71	11.43±0.88***	21.50±1.85	15.91±0.99	14.61±0.48	17.26±0.47
18	19.26±0.40	15.56±1.03***	25.80±0.95***	20.321.27	19.60±0.97	18.60±0.80

Організація додаткової відгодівлі до 18-місячного віку показала, що значно збільшилась кількість жиру в м'ясі туші (11.20-16.70%). Жиро-протеїнове співвідношення в м'ясі туші піднялось до 94.4 ± 0.58 одиниці (абердин-ангуська порода). В м'ясі симентальської породи жиро-протеїнове співвідношення складало 79.64 ± 0.04 одиниці.

Економічний аналіз удосконалення елементів технології виробництва молока і яловичини. Удосконалення елементів технології виробництва молока та яловичини у КСП “Вила” потребувало 92.4 тис. грн., у т.ч. на реконструкції корівника під контрольно-селекційний - 32 тис. грн., що складає на 1 голову 271.8 грн.

У 1993 році виробництво молока в даному господарстві складало на 1 корову 2940 кг, а в 1998 році - 3340 кг або більше на 600 кг. За 305 днів лактації в середньому від 340 корів отримано було в 1993 році 3002.4 кг, а від корів молочного типу в 1998 році 3748 кг молока, що на 745.8 кг більше, ніж у 1993 році. Це дозволило на 372.9 грн. на кожну корову більше реалізувати молока.

Середньодобові прирости у 1993 році складали 634 г, а на кінець 1998 року - 810 г або більше на 12.8%. Це пояснюється тим, що покращились умови утримання молодняку великої рогатої худоби та годівля їх була більш нормованою та повноцінною.

У 1993 році витрати кормів на 1 кг молока були значними - 2.02 корм. од., а у 1998 році зменшились до 1.61 корм. од. Ведення селекції на молочний тип призвело до зниження витрат кормів на 29.8% і склали на 1 кг молока - 1.24 корм. од.

Витрати праці у тваринництві доволі високі. Так, у даному господарстві в 1993 році на 1 ц молока витрати праці становили 4.75 люд.-год., а у 1998році - 3.86 люд.-год., що менше на 23% від 1993 року. На виробництво 1 ц яловичини витрачено в 1993 році 59.64 люд.-год., а у 1998 році - 24.65 люд.-год.

У 1993 році при реалізації на мґясо 1 голови (в перерахунку на гривні) було в середньому отримано 935.2 грн., у 1998 році - 992.3, що більше на 6.17%.

Розрахунки показали, що від однієї корови за період з 1993 по 1999 роки прибуток склав 40.4 грн., а від реалізованої голови - 57.1 грн. (всього - 97.5 грн.). При загальних витратах на реконструкцію на 1 голову 271.8 грн. необхідно для їх повернення - 2.8 років.

Найменші витрати кормів були у чорно-рябих корів-первісток у віці осіменіння 19 місяців (0.97 к. од. і 0.21 грн.), а найбільші - у 16-місячному віці (1.20 к. од. і 0.26 грн.), що більше на 23.7% у порівнянні з 19 місячним віком осіменіння.

У дослідженнях встановлено, що по затратах кормів по першій лактації симентальські корови-первістки мали найгірші результати (1.85 к. од. на 1 кг молока або 0.20 грн.), а української червоно-рябої молочної породи 1.37 к. од. або 0.15 грн., що менше, ніж у чистопорідних сименталів на 26%. Така суттєва різниця в затратах кормів на одиницю продукції пояснюється тим, що симентальські аналоги більше витрачали кормів на ріст живої маси, ніж їх ровесниці української червоно-рябої породи.

Загальні втрати від ялових корів у кількості 21 гол. становили 149.67 тис. грн., але найменші втрати склали з тривалістю яловості корів до 45 днів - 1.32 тис. грн., а найбільші втрати по групі корів з сервіс-періодом до 120 днів - 91.63 тис. грн. Ці дані свідчать про доцільність у технології виробництва молока враховувати оптимальний сервіс-період, який дозволить отримувати телят кожного року і зменшити втрати від ялових корів.

Наші дослідження показали, що на 1 кг яловичини найменше було витрачено кормів до 12-місячного віку (6.5-7.97 к. од. або 1.43- 1.75 грн. у залежності від породи та генотипу).

У період з 12 до 15-місячного віку на 1 кг приросту живої маси витрачалось від 8.69 до 10.86 к. од.

Витрати кормів на 1 кг приросту живої маси з 15 до 18 місячного віку збільшилось з 12.95 до 17.06 к. од., що в порівнянні з періодами 12-15 місяців більше на 57.1 - 111.8% (Р < 0.01 - Р < 0.001). Порівняння витрат кормів тваринами на 1 кг приросту від 15 до 18 місяців від народження до 18 місяців була на користь останніх - з вірогідною різницею Р < 0.01, Р < 0.001.

Висновки

1. Розроблені та апробовані проектно-технологічні рішення по удосконаленню елементів технології виробництва молока і яловичини призводять до підвищення ефективності виробництва тваринницької продукції. Встановлено, що умови експлуатації тварин можливі при їх прив'язному утриманні на дерев'яній підлозі з торцевої шашки з використанням вигульно-годівельних майданчиків; природній вентиляції; утеплених тамбурах, стелі, вікнах, дверях та воротах; у торцях будівлі розміщених допоміжних приміщеннях; утриманні молодняку безприв'язно із зоною відпочинку на дерев'яній підлозі.

Удосконалені елементи технології виробництва молока передбачають створення на фермі на 400 корів: контрольно-селекційного корівника розміром 12 х 84 м на 140 нетелів і корів-первісток (утримання нетелів 270 днів, 2 дня новотільні корови у денниках, 90 днів перевірка корів-первісток за комплексом ознак); корівника розміром 12 х 84 м на 100 корів (денників - 2 шт., секція для сухостійних корів на 16 скотомісць, секція для новотільних корів на 6 скотомісць, секція для корів І періоду лактації на 20 скотомісць і секція для ІІ періоду лактації на 56 скотомісць); телятника для утримання теличок до 6 місячного віку; телятника для утримання теличок з 6 до 18 місячного віку (секція на 100 теличок у віці з 6 до 12-місячного віку і секція на 80 теличок у віці з 12 до 18-місячного віку); телятника для утримання бичків з 6 до 15 місячного віку на 140 голів. Такі технологічні рішення дозволили зберегти основні положення потоково-цехової системи виробництва молока, використати прості і доступні способи експлуатації тваринницьких будівель по годівлі, утриманні та розведенні великої рогатої худоби.

Порівняльне вивчення продуктивних якостей симентальських корів з коровами української червоно-рябої молочної породи показало, що в удосконалених елементах технологій виробництва молока і оплаті корму продукцією симентальські корови поступаються українській червоно-рябій молочній породі. Так, первістки симентальської породи молочного типу дали надої на рівні 3124.4 ± 82.5 кг, а їх українські червоно-рябі ровесниці 4235.3 ± 72.6 кг (різниця вірогідна при Р < 0.001). Все це підтверджує необхідність у веденні цілеспрямованої селекції на молочний тип сименталів.

Удосконалення симентальської худоби у напрямку молочного типу ведеться у чотири етапи - селекція на підвищення молочності, жирномолочності, білковомолочності та придатності до машинного доїння.

5. Використання у дослідах послідовних технологічних прийомів вирощування ремонтного молодняку (безприв'язне утримання в перші дні разом з матерями з використанням вигульно-годівельних майданчиків, нормовані параметри мікроклімату в приміщеннях; годівлю за раціонами у відповідності до технологічних періодів та використання пасовищ) забезпечили досягнення у 18-19-місячному віці живої маси теличок 380-400 кг. Досліди показали, що оцінені телички у ранньому віці за спрощеною методикою типів конституції дозволили добрати теличок молочного типу, де максимальну продуктивність 5112.3 ± 121.4 кг отримано від корів чорно-рябої породи, а від їх аналогів-помісей з Ѕ голштинами - 4773.1 ± 123.4 кг та ѕ голштин - 4987.5 ± 86.5 кг.