Жива маса бройлерів досягає 1950 - 2050 г у 7-тижневому віці при витратах корму на 1 кг приросту 2,15-2,25 кг. Птицею даного кросу були укомплектовані господарства, які входили в науково-виробничі системи "Смєна" (Росія) і "Дніпро" (Україна).

Практика двох десятиліть показала, що систематичне завезення птиці хоча і вносило певний позитивний вклад у підвищення продуктивності, але не вирішувало проблем щодо забезпечення промислових підприємств високопродуктивними і життєздатними гібридами. Основними причинами низької ефективності імпортованих кросів, на наш погляд, були: відсутність генеалогії завезених ліній і кросів, а внаслідок цього труднощі в підтриманні структури кросів; відсутність чітких методичних рекомендацій щодо підтримуючої селекції у лініях з врахуванням їх спеціалізації та призначення в кросі, бо закуповувались прабатьківські і батьківські форми без одержання селекційної програми роботи з кросом; низька пристосованість і підвищена реакція на взаємодію "генотип х середовище", що призводить до втрат специфічної комбінаційної здатності; невідповідність умов годівлі і утримання для реалізації високого генетичного потенціалу імпортованих ліній, які входять в конкретні кроси.

Цим обумовлена необхідність створення вітчизняного кросу м'ясних курей з використанням перспективного генофонду, який є в Україні: резервного генофонду птиці м'ясо-яєчного типу і генетичної колекції птиці із специфічними маркерними ознаками.

МІЖЛІНІЙНА ГІБРИДИЗАЦІЯ В ТВАРИННИЦТВІ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОГРАМ СЕЛЕКЦІЇ

Інтенсивні технології виробництва м'яса бройлерів базуються на одержанні гарантованих показників як при вирощуванні птиці, так і при її відтворенні, що досягається використанням сучасних прогресивних селекційних програм, в основі яких лежать методи міжлінійної гібридизації.

Необхідні параметри на всіх етапах технологічних циклів бройлерного виробництва досягаються завдяки використанню методів міжлінійної гібридизації, яка забезпечує стабільне відтворення стандартного товарного поголів'я з високими м'ясними якостями.

За своєю генетичною сутністю міжлінійна гібридизація пов'язана з методами виробництва гібридної кукурудзи і передбачає підвищення ефективності використання гетерозису методами селекції за комбінаційною здатністю родинних форм. В той же час суттєвими елементами міжлінійної гібридизації виступають технологічні вимоги до материнської і батьківської форм, які мають багато спільних рис при виробництві м'ясної продукції як в свинарстві, так і в м'ясному птахівництві. Зокрема, батьківська форма забезпечує стабільний і високий рівень використання корму, енергії росту, м'ясних якостей, а материнська - запліднюваність, багатоплідність, життєздатність, конституційну міцність, резистентність і стресостійкість. Необхідною умовою міжлінійної гібридизації є диференціація батьківських і материнських родинних форм, які найчастіше належать до різних порід при створенні комерційних кросів. При цьому батьківська форма повинна бути висококонсолідованою за основними ознаками, що досягається застосуванням спрямованого підбору з інбридингами на кращих тварин- представників спеціалізованих ліній. Для материнських форм бажано використовувати більш гетерозиготні породи, типи, лінії або їх поєднання. Слід відзначити, що вибір материнських форм в свинарстві і м'ясному птахівництві передбачає їх високу адаптаційну здатність, добрі відтворювальні якості, пластичність. Цим вимогам в свинарстві відповідає велика біла порода, а у м'ясних курей - плімутрок. Материнські форми повинні забезпечити стабільне відтворення, високу життєздатність, для чого вони селекціонуються в напрямку підтримання достатньо високої гетерозиготності. Батьківська форма у свинарстві і в птахівництві - це переважно високоспеціалізована порода, що забезпечує високу якість м'ясної продукції. Класичними батьківськими формами є: в свинарстві - ландрас, дюрок; в птахівництві - корніш. Батьківські форми селекціонуються з застосуванням гомогенного добору і переважно мають високий рівень гомозиготності.

Отже, міжлінійну гібридизацію в тваринництві доцільно розглядати не тільки як метод племінної роботи, а і як елемент технології виробництва продукції на промисловій основі. Це стосується виробництва м'яса свиней, птиці різних видів, кролів.

Ефективність міжлінійної гібридизації визначається органічним поєднанням відповідних програм селекції з технологічними циклами виробництва. Важливою умовою одержання товарних гібридів з запланованими параметрами виявляється вибір вихідного селекційного матеріалу і спрямований підбір родинних форм.

Теоретично обгрунтовані три основні концепції добору при створенні селекційно-вагомих форм (табл. 6).

Таблиця 6 - Концепції підбору батьківських форм

Найбільш доцільною на сучасному етапі селекційних робіт в тваринництві є концепція лінії. Поряд з цим при роботі з маркерними ознаками перевагу слід надавати концепції гена. При виборі методу схрещування перевага надається дивергентним методам, за допомогою яких лінії, що генетично відрізняються між собою, використовують для рекомбінації генів і одержання кросів з новими ознаками.

Це методи простих схрещувань (А х В), потрійних - (А х В х С), ступінчастих - (А х В х С х D), парних чотирилінійних (А х В) х (С х D) і діалельних з числом варіантів (n - 1) : 2, де n - кількість ліній.

В останні роки більш ефективною стає вибіркова селекція, яка передбачає добір з популяції при вільному схрещуванні, або конвергентна селекція з включенням генів, які контролюють невелику кількість ознак (1 - 3) в існуючих високопродуктивних кросах. До методів конвергентних схрещувань відносять зворотні та рекомбінантні схрещування. При зворотному схрещуванні протягом кількох поколінь можна досягти збільшення кровності найкращого батька до 98,4%, а рекомбінантне схрещування дає змогу варіювати кровністю поліпшуючого (рекурентного) батька гібридного потомства від 12,5 до 93,7 %. При цьому передбачено збереження вибраної долі кровності в нових лініях. Оскільки існуючі високопродуктивні кроси птиці потребують поліпшення окремих ознак, потрібно більш широко використовувати зворотні схрещування з лініями інших кросів, що важливо при роботі з птицею м'ясного типу, яка має недостатньо високу яєчну продуктивність, а також потребує поліпшення якісних показників м'ясної продуктивності.

У зв'язку з порушенням горизонтальних і вертикальних зв'язків між господарствами, об'єднаннями і виробничими системами з поставок племінної продукції, виникли значні труднощі в організації селекційно-племінної роботи. Виявилось, що орієнтація на комплектування племінних господарств з використанням кросів зарубіжної селекції не виправдала себе в умовах ринку.

На першому етапі створення нового кросу м'ясних курей в селекційно-генетичному центрі "Оріана" був розроблений цільовий стандарт по продуктивності вихідних ліній (прабатьківських форм) і батьківських форм (табл. 7).

Таблиця 7 - Цільовий стандарт нового кросу м'ясних курей

Продуктивність фінального гібрида у 49-добовому віці становила 1,7-1,9 кг живої маси, витрати корму на 1 кг приросту 2,1-2,3 корм. од. Зазначені стандарти було покладено в основу оцінки лінійної птиці, батьківських форм і фінального гібриду.

При розробці селекційної програми створення нового кросу в СГЦ "Оріана" основними методичними передумовами були переважаюча селекція в лініях за обмеженим числом ознак у поєднанні з елементами еволюційної селекції, обліком пристосованості та адаптивної норми окремих генотипів, груп у популяціях, лініях. Основна увага звернена на збереження спеціалізації ліній, підвищення їх загальної і специфічної комбінаційної здатності, а також розроблено ряд методичних підходів, які грунтуються на фенотиповій оцінці птиці.

Нами розроблені основні теоретичні положення методики створення і удосконалення кросів, а саме:

1. Використання конвергентних схрещувань ліній відповідних кросів в межах їх спеціалізації. Це забезпечує створення нового кросу в межах існуючого призначення ліній.

2. На відміну від всіх існуючих кросів передбачена аутосексність (розділення за статтю в добовому віці) не тільки фінального гібриду, а також вихідних ліній і родинних форм.

3. При селекції вихідних ліній використані методи консолідації їх структури за принципами стабілізуючого добору особин модальних класів, що дозволяє досягти оптимальної гетерозиготності ліній і підвищити їх відтворні якості і життєздатність молодняка.

4. Широке тестове випробування вихідних ліній різних кросів на загальну та специфічну комбінаційну здатність з можливістю формування структури кросу на міжкросовій основі - із ліній кросів, що використовуються. Подальша робота при виявленні оптимальних поєднань полягала в селекції їх на підвищення гетерозисного ефекту за енергією росту і конверсією корму.

5. Використання елементів "нетрадиційної гібридизації", при якій передбачається ротаційна зміна ліній відповідно до їх призначення. Визначення кращих поєднань ліній відбувається в селекційно-генетичному центрі, а виявлені варіанти гібридизації впроваджуються в товарних господарствах для отримання фінальних гібридів.

6. Максимальне врахування взаємодії "генотип х середовище" шляхом випробування ліній кросу в різних умовах середовища та визначення еколого-генетичних параметрів популяції, пластичності і стабільності. Це дозволяє поєднати генотипи з високою нормою реакції на зміну умов середовища з більш консолідованими на заключному етапі створення кросу.

7. Моделювання складних полігенних ознак для вивчення закономірностей їх зміни в онтогенезі, прогнозування фінальної продуктивності за даними раннього онтогенезу на основі найбільш адекватних моделей росту Т. Бріджеса та несучості Мак-Міллана і гамма-функція.

Теоретично обгрунтовано 5 селекційних програм удосконалення існуючих і створення нового кросу м'ясних курей, що забезпечують високу живу масу фінального гібриду у 49 добовому віці.

Було розглянуто такі модифікації селекційних програм (табл. 8):

Таблиця 8 - Програми селекції птиці бройлерних кросів

Використання принципів системи "non-stop" для підвищення ефективності добору за ознаками, які мають високу успадковуваність (жива маса, енергія росту). Ця система передбачає утримання птиці ліній батьківської форми (К₁) від добового до 52-60 - тижневого віку без пересадок при високій початковій щільності посадки (до 20 голів на 1 м² площі підлоги). У цьому варіанті проводиться поетапний добір молодняку за живою масою у віці 6 і 18-20 тижнів з метою одержання максимального селекційного прогресу за даною ознакою. До віку статевого дозрівання інтенсивність селекції за живою масою для курочок становитиме 1:50, а для півників 1:200-300. Можлива і більш висока інтенсивність селекції.

Програмою передбачена селекція материнської лінії К₂ в напрямку вибору оптимальної живої маси птиці, яка забезпечує підвищення несучості і маси яєць у початковий період продуктивності, індексу форми яєць.

Основним напрямом селекції батьківської лінії материнської форми (С₃) є добір за середніми значеннями живої маси шляхом обліку значень нормованих відхилень 0,67. В лінії С₃ також проведено добір особин з швидким типом формування для забезпечення високих показників енергії росту і живої маси до 20 тижневого віку з наступним його сповільненням. В материнській лінії С₄ здійснено добір і оцінка півників за конверсією корму з використанням як прямого обліку витрат, так і відносних показників (принцип залишкової годівлі - за різницею між фактичним споживанням корму і визначеним за рівнянням регресії з врахуванням приросту живої маси за період вирощування).

Реалізація даної програми відбувалась на початкових етапах створення кросу із застосуванням масового добору. Проте це забезпечує при оптимальних умовах вирощування молодняку і використання курок-несучок досягнення високих показників живої маси потомства. Цінність даного варіанту селекційної програми може бути значно підвищена шляхом використання для одержання наступних генерацій переярої птиці і кращих плідників на середньому потомстві з метою консолідації ліній. Теоретичні розрахунки показують, що при цьому коефіцієнт інбридингу в популяції при розмірі групи множника 250-300 курей збільшується всього на 0,5-1,2% за генерацію. В даному випадку реалізується найбільш оптимальний варіант селекції - використання оцінених плідників, які мають високий спадковий потенціал, на молодих самках з високою відтворною здатністю.

Модальна селекція з виділенням функціональних груп за класами розподілу мірних ознак. У сучасній селекції розроблено техніку розподілу птиці на функціональні групи в лінії, стаді, які відрізняються за напрямом продуктивності, екстер'єрно-конституційними особливостями. Завдяки гнучкій системі управління селекційними і технологічними процесами у тваринництві ці групи можна вважати основними елементами для створення багатоцільових батьківських стад, тому що з їх допомогою можна перекомбінувати генотиповий склад популяції на одержання тієї чи іншої продуктивності залежно від кон'юнктури ринку.

Програмою передбачене виділення в межах кожної лінії різних функціональних (типологічних) груп з наступним схрещуванням їх з певною метою:

-- збереження вихідних ліній в межах їх цільових стандартів;

-- шляхом перекомбінації виділених груп одержати прабатьківські і батьківські стада різного призначення (високі показники живої маси, відтворної здатності, маси яєць, скоростиглості, резистентності). З цією метою на основі показників живої маси, довжини плесна, довжини тулуба визначають індекс пристосованості (за Коваленком В.П., Хорунжим І.В., 1989):

(1),

де: ІП - індекс пристосованості;

X₁ - індивідуальне значення даної ознаки в групі особин;

- середнє значення даної ознаки в групі особин;

n - число ознак.

При значенні ІП в межах 4,5-5,5 балів особини відносяться до класу М⁰, нижче цих значень до класу М, а вище - М.

Такий розподіл здійснюється у всіх лініях, які входять до структури кросу. Потім в межах ліній породи корніш проводиться підбір півнів найкращого класу (наприклад, М в лінії К₁ до курей оптимального класу лінії К₂, наприклад, М) і таким чином утворюється батьківська форма Мх М. Аналогічно формується батьківська форма в породі плімутрок (наприклад, М⁺ х М). Таким чином обгрунтовується структура перспективного кросу. При цьому постійно проводиться добір найкраще поєднуваних генотипів для одержання кросу з високою енергією росту гібридного молодняку. Провадиться також оцінка показників загальної і специфічної комбінаційної здатності. В повному варіанті схрещування для виявлення найкращого варіанту кросу необхідно провести 81 схрещування в прямих і реципрокних варіантах, або 36 варіантів прямих схрещувань.

Конвергентні схрещування. Програма створення кросу при ввідному схрещуванні і беккросах на поліпшуючі лінії із інших кросів грунтується на використанні найкращого світового генофонду для поліпшення ліній базового кросу і селекції їх на комбінаційну здатність.

Даний варіант програми здійснюється також в двох модифікаціях з використанням масової і родинної селекції. У першій модифікації проводиться схрещування вихідних ліній з відповідними прабатьківськими формами в лініях порід корніш і плімутрок. Одержані синтетичні форми випробують на комбінаційну здатність і найкращий варіант використовують для репродукції. При недостатньому рівні прояву гетерозисного ефекту проводяться зворотні схрещування (беккроси) на кращу лінію.

Ефективним може бути також випробування на материнській батьківській формі (П₃ х П₄) за типом топкросу різних ліній і синтетичних форм породи корніш. При цьому для оцінки специфічної комбінаційної здатності доцільно проводити випробування гібридного потомства в різних умовах середовища.

"Нетрадиційна гібридизація". Програма розрахована на регіональну схему нетрадиційної гібридизації у бройлерному птахівництві, з використанням генофонду ліній перспективних кросів, які є в Україні.

У селекційному центрі проводять тестові схрещування на одне покоління вперед, щоб відтворити найкращий варіант у племрепродукторах. Згідно даної схеми материнські і батьківські форми збільшуються з кожним циклом на одну породу (лінію). Це дає змогу запобігати спорідненому паруванню, відмовитись від трудомісткого обліку походження, підвищити відтворну здатність птиці всіх вихідних ліній кросу за рахунок підвищення гетерозиготності.

Реверсійна програма. Вона передбачає одержання фінального гібрида з врахуванням походження кожної особини і відповідно батьків, які приймали участь в її створенні, на основі оцінки продуктивності бройлерів. Відбирають і розмножують тих батьків, потомство яких показало максимальний прояв гетерозису. Такий підхід сприяє накопиченню цінних генотипів у лініях. Ця програма має суто теоретичне значення. Проте в майбутньому може бути достатньо ефективною, якщо враховувати, що в класичній генетиці під схрещуванням розуміють парування двох батьків, які відрізняються хоча б за одним геном.

МОДЕЛЮВАННЯ СЕЛЕКЦІЙНИХ ОЗНАК ПРИ РОЗВЕДЕННІ М'ЯСНИХ КУРЕЙ

Одним з шляхів прискорення селекційного процесу є добір за елементами складних полігенних ознак, до яких відносять більшу частину селекційно-значущих ознак сільськогосподарської птиці. Одним із головних підходів у цьому плані може бути визначення параметрів росту птиці, за допомогою математичних моделей.

На птиці бройлерного кросу "Смєна" встановлено, що найбільш висока точність опису емпіричних значень живої маси досягається при використанні моделі Бріджеса та її модифікації, яка має такий вигляд:

(2),

де W_t-жива маса в віці t;

W₀ - початкова жива маса;

W_f - жива маса в зрілому віці;

t - вік птиці, тижнів;

k, - параметри росту.

Нами проведена порівняльна оцінка різних підходів щодо оцінки інтенсивності формоутворюючих процесів у птиці в ранньому онтогенезі. Вперше обгрунтування різної інтенсивності формоутворюючих процесів в онтогенезі тварин було дано в роботах Ю.К. Свєчіна (1979, 1985). Запропонований ним коефіцієнт інтенсивності формування при модифікації стосовно бройлерів матиме вигляд:

(3),

де t - зниження інтенсивності росту, інтенсивності формування;

W₁ -маса в однотижневому віці;

W₂ - проміжна жива маса у 2-тижневому віці;

W₃ - кінцева маса початкового періоду онтогенезу - маса в 3 тижні.

На основі значень можна класифікувати особин на тих, що швидко формуються (при ), помірно формуються () і повільно формуються (). Ідея методу полягає у тому, що особини, які швидко формуються, мають переваги по відносній швидкості росту в перший період (W₂-W₁ ), ті що помірно формуються - з приблизно рівною відносною швидкістю росту в обидва періоди і ті, що повільно формуються - з переважаючою швидкістю росту в другий період онтогенезу.

Крім коефіцієнта інтенсивності формування використали нові критерії оцінки динаміки живої маси - індекси рівномірності (Ір) і напруги росту (Ін), а також виходячи з модифікації моделі Бріджеса, коефіцієнт напруги росту:

- індекс рівномірності росту (4)

- індекс напруги росту (5),

де ВП - відносний приріст за період t₃-t₁;

СП - середньодобовий приріст за період t₃-t₁.

Нами доведена доцільність використання моделі Бріджеса і нового критерія - напруги росту для прогнозування живої маси бройлерів виходячи з даних за початковий період випробування. Прогнозування живої маси птиці (у віці 35-49 діб) на основі показників за 14-28 діб показало велику відповідність прогнозованих показників емпіричним даним (табл. 9).

Таблиця 9 - Дослідні і прогнозовані значення живої маси

Cереднiй вiдсоток вiдхилень даних живої маси птицi рiзних кросiв знаходиться в межах 0,69 - 2,62%

Загалом проведенi дослiдження показали доцiльнiсть використання вивченої моделi росту для прогнозування майбутньої продуктивностi птицi. Виявлено також на птицi кращих свiтових бройлерних кросiв, якi пройшли контрольне випробовування в селекцiйних фiрмах Росс, Ломан, Домiнант, держплемзаводах "Cмена", "Конкурент", "Полiський", що запропонованi критерiї мають високу кореляцiйну залежнiсть з живою масою птицi (табл. 10).

Таблиця 10 - Коефіцієнти кореляції живої маси та показників росту

Найбiльший взаємозв'язок має iндекс рiвномiрностi росту. Вiд 0,939 до 0,946. Рiзниця вiрогiдна, Р<0,001. Слiд зазначити, що традицiйно застосовувана оцiнка птицi за живою масою в 3-тижневому вiцi має невисоку кореляцiю з показниками кiнцевої маси птицi (r=0,346-0,526). Коефiцiєнт напруженостi росту має криволiнiйну залежнiсть з величиною живої маси в бiльш пiзньому вiцi. Тому по ньому доцiльно встановлювати оптимальнi значення, якi забезпечують максимальну живу масу. Так, в межах 1,311 до 1,610 маси бройлерiв в 8 тижнiв складала 1890,0 г при менших значеннях лише 1360 г, при бiльших - до 1567,5. Рiзниця достовiрна Р<0,05.

Для обгрунтування застосування розроблених критерiїв при селекцiї птицi м'ясних кросiв методом однофакторного дисперсiйного аналiзу вивчено рiвень їх успадковуваностi. Встановлено достатньо високi величини успадковуванностi iнтенсивностi формування - h2 дорiвнює 0,63, рiвномiрностi росту 0,54 i коефiцiєнта напруженостi росту 0,80. Враховуючи, що коефiцiєнт успадковуваностi, визначений за генетичними вiдмiнностями плiдникiв, в основному вказує на адитивну компоненту, варто припустити що добiр за запропонованими критерiями буде ефективнiшим нiж за складною полiгенною ознакою - живою масою, коефiцiєнт успадковуваностi якої складає лише 0,2-0,4. Цей висновок збiгається з теоретичним обгрунтуванням бiльш ефективної селекцiї за компонентами складної ознаки, нiж за цiєю ознакою в цiлому.

Таким чином, встановлено, що вивчення й опис закономiрностей росту у сумiжнi перiоди раннього онтогенезу можуть слугувати, з одного боку достатньо рендомiчними критерiями прогнозування продуктивностi птицi, а з iншого, через їх високу спадкову обумовленiсть, - критерiями добору на пiдвищення м'ясної продуктивностi при використаннi оцiнки за початковий перiод випробування. Остання обставина дозволяє прискорити темп змiни поколiнь, що поряд з пiдвищенням точностi фенотипової оцiнки веде до прискорення темпiв селекцiйного прогресу.

Аналогiчно до моделювання росту птицi нами проведено визначення параметрiв, що визначають при несучостi птицi i iнтегральний показник - яєчної продуктивностi птицi за весь перiод використання. З цiєю метою використана модель Мак-Мiллана, перевiрка якої показала, що вона відбиває фактичну iнтенсивнiсть несучостi з точнiстю до 94-98%. Поряд з цiєю моделю нами використана для опису i прогнозування несучостi гамма-функцiя. Ця функцiя в тваринництвi в основному використовувалась для опису i прогнозу лактацiйних кривих, а з метою прогнозування несучостi не використовувалась. Виходячи з цього, метою наших дослiджень було порiвняльне вивчення компонентiв несучостi птицi родинних форм кращих свiтових бройлерних кросiв. При цьому ставилось завдання виявити можливiсть прогнозування яєчної продуктивностi за 10 мiсяцiв несучостi виходячи з даних отриманих за початковий перiод - перші 3-4 мiсяцi несучостi.

Нами вивченi параметри кривих несучостi родинних форм таких провiдних кросiв як Росс, Кобб, Арбор Ейкерз, Домiнант бройлер, Ломан Мiнт. За винятком родинної форми кросу Арбор Ейкерз, не виявлено суттєвих вiдмiнностей мiж кросами яєчного i м'ясного напрямку продуктивностi за потенцiйним максимумом несучостi (табл. 11).

Таблиця 11 - Параметри моделі Мак-Міллана

Основна рiзниця мiж ними виникає за показниками норми спаду, яка мiнiмальна у птицi кросу Ломан Браун (0,041), тому можна вважати, що основним фактором пiдвищення несучостi птицi м'ясних кросiв є зменшення норми її спаду пiсля настання пiку. Про високу точнiсть опису кривих несучостi свідчить порівняння параметрiв моделi Мак-Мiллана з фактичною несучiстю птицi (табл. 12).

Таблиця 12 - Кореляція параметрів моделі Мак-Міллана з несучістю птиці

Пiдтвердився висновок, що основним визначаючим фактором несучостi є її норма спаду. Коефiцiєнт кореляцiї цього параметра з фактичною несучiстю був дуже високим (r=0,96). Iншi параметри за винятком спiввiдношення /? не мали суттєвого зв'язку з фактичною несучiстю. На пiдставi проведеного моделювання встановлено, що дослiджувана модель з досить високою точнiстю описує експериментальнi данi щодо щомiсячної несучостi птицi. Вiдхилення експериментальних i теоретично розрахованих значень несучостi досить незначнi i не перевищує 2-3%.

Враховуючи, що модель Мак-Мiллана недостатньо точно прогнозує сумарну несучiсть птицi, ми в порiвняльному аспектi вивчили доцiльнiсть використання гамма-функцiї одночасно для опису i прогнозування продуктивностi, виходячи з даних отриманих за першi 4 мiсяцi несучостi. Виявилось, що ця функцiя досить точно прогнозує вивчену ознаку - похибки прогнозованих i також отриманих даних вiд 1 до 2 %. При доборі птиці за комплексом ознак необхідно використовувати селекційні індекси, які дозволяють одержати загальну оцінку фенотипу особин і генотипу їх батьків. Індекси бувають прості та складні (табл. 13).

Таблиця 13 - Селекцiйнi iндекси для оцiнки птицi

Прості поєднують ряд параметрів без введення поправочних коефіцієнтів (індекс продуктивності). В практичній селекції доцільно розраховувати селекційні індекси, виходячи з досягнутого базисного (модельного) рівня продуктивності. Доцільність такого підходу полягає в тому, що якщо значення ознаки в стаді або лінії нижче, ніж в моделі, то ознака піддаватиметься переважаючій селекції, адже значення коефіцієнта І матиме позитивний знак, а за умови досягнення перевищення значення ознаки понад модельне коефіцієнт буде негативним.На основі таких підходів нами розроблений селекційний індекс для оцінки плідників за якістю потомства і репродуктивними ознаками (табл. 14).

Таблиця 14 - Коефіцієнти індексу оцінки м'ясної птиці

Як видно з отриманих значень, найбільший пріоритет за складним селекційним індексом буде надано добору на підвищення живої маси бройлерів, надалі для збільшення виводу курчат і за конверсією корму. Використовуючи прості та складні селекційні індекси, ми провели оцінку батьківських форм кросів селекції ДППЗ "Смєна" (табл. 15).

Таблиця 15 - Оцінка батьківських форм кросів

Аналіз отриманих даних вказує, що перші три індекси дали подібні показники оцінки кросів. В той же час запропонований модифікований індекс надає більшу перевагу кросам "Смєна" і "Смєна-2", що на нашу думку об'єктивно характеризує потенційні можливості виробництва м'яса в розрахунку на одну голову батьківського стада. Про велике значення запропонованого індекса (Ім) для прогнозу продуктивності родинних форм свідчать дані кореляційного аналізу (табл. 16).

Таблиця 16 - Коефіцієнти кореляції селекційних індексів і продуктивних якостей птиці

Так, з усіх вивчених індексів тільки модифікований має дуже високу кореляцію з кількістю м'яса отриманого від потомства курки-несучки батьківського стада (0,988).

Із практики роботи СГЦ "Оріана" селекційні індекси доцільно розраховувати і проводити за ними оцінку птиці при умові використання персональних комп'ютерів, що дозволяє одержати сумарну оцінку фенотипу особин та їх груп за комплексом ознак.

При оцінці ліній, кросів важливого значення набуває їх здатність стало підтримувати високий рівень продуктивності в різних умовах утримання і годівлі. Для цього використовуються такі еколого-генетичні показники як пластичність і стабільність. Нами вони вивчені відносно основної ознаки "жива маса в 96 діб" для 9 племінних і товарних птахівничих господарств України, які протягом 6 років при функціонуванні бройлерної системи "Дніпро" використовували птицю фінального гібрида "Смєна" (табл. 17).

Таблиця 17 - Показники пластичності і стабільності ознаки "жива маса"

Встановлені значні відмінності в показниках пластичності, яку за величиною коефіцієнта регресії можна класифікувати як високу (b>1,0), середню (b1,0) та низьку (b<1,0). Так, до середньопластичної можна віднести птицю, яка утримувалась в репродукторах "Придеснянський" та "Новоселицький" (b=0,91-0,93). В той же час низькі показники пластичності отримані в таких господарствах як птахофабрики "Орельська" (0,83), племрадгосп "Ювілейний" (0,19). Встановлено, що показники пластичності мали обернений зв'язок із стабільністю ознаки живої маси. Так, в господарствах, де виявлена значна пластичність досліджуємої ознаки встановлена максимально низька стабільність і відповідно найбільші значення дисперсії (2). Так, у племрадгоспі "Шахтарський" при пластичності 2,14 дисперсія становила 255,1 г, а в Курганській птахофабриці при пластичності 4,17 2 досягала 491,5 г .