Теоретичне обгрунтування і практична реалізація програм удосконалення птиці мясних кросів

Значна пластичність птиці в цих господарствах вказує на необхідність дотримання умов вирощування і годівлі птиці для більш повної реалізації генетичного потенціалу кросу "Смєна".

Вдосконалення організаційних основ племінної роботи в м'ясному птахівництві

З метою максимально ефективного використання генетичного потенціалу птиці нами створена перша в Україні бройлерно-виробнича система "Дніпро", 5 племінних репродукторів та 17 птахофабрик і птахорадгоспів, яку слід розглядати, як український варіант - аналог великих світових фірм "Арбор Ейкерз", "Кобб" (США), "Росс" (Англія), "Гібро-Єврібрид" (Голландія) та інші.

Найвищих показників валового виробництва в цій системі було досягнуто в 1988-1989 роках. (табл. 18).

Таблиця 18. - Показники вирощування бройлерів в господарствах бройлерно-виробничої системи"Дніпро"

Ефективне використання генофонду птиці м'ясних кросів, дозволяє досягти досить високих показників продуктивності. Так, господарства бройлерної виробничої системи "Дніпро", а також асоціації дрібного птахівництва України, яка створюється, можуть ефективно використовувати генетичний потенціал нового експериментального кросу "'Смєна-2", показники продуктивності якого знаходяться на рівні кращих фірм світу.

За виходом інкубаційних яєць і виводу курчат крос "Смєна" має перевагу над зарубіжними кросами, а по середньодобовому приросту і забійному виходу знаходиться на рівні зарубіжних, але поступається перед ними за конверсією корму, випробування експериментального кросу "Смєна-2"' у виробничих умовах показало, що його продуктивність вища, ніж у птиці комерційного кросу "Смєна". За середньодобовим приростом птиця нового кросу переважає базовий крос на 1,6 г, виходом грудних м'язів на 1,1%, за виходом м'яса від батьківської пари (в розрахунку на використання 1000 інкубаційних яєць) на 78 кг. Однак генетичний потенціал обох кросів, як в Росії, так і в Україні використовується лише на 60-80% через недотримання технології вирощування бройлерів. Тому доцільно переглянути організаційно-технологічні принципи виробництва м'яса бройлерів в Україні. Враховуючи, що великі виробничо-наукові системи у сучасних ринкових умовах, при використанні ресурсоємких технологій є недостатньо ефективними, мабуть, доцільно здійснювати об'єднання господарств в асоціацію, корпорацію, трест з метою реалізації замкнутого циклу виробництва бройлерів. Зважаючи на те, що поряд з енергоносіями, основну статтю у собівартості м'яса бройлерів займає вартість кормів, необхідно щоб у дані структури входили господарства-виробники кормів. Система розрахунків між господарствами може базуватися на відрахуваннях від реалізації кінцевого продукту (м'яса бройлерів, напівфабрикатів, консервів), обумовлених контрактами.

Досвід роботи ВАТ "Племпол" вказує на доцільність створення об'єднань для виробництва продукції птахівництва (рис. 1).

При використанні такої схеми можна рекомендувати передачу функцій відгодівлі бройлерів фермерським і присадибним господарствам, з якими асоціація заключає договір контрактації, в якому обумовлена кількість переданого на вирощування молодняку, його збереженість і жива маса при здачі. Продукція, яка одержана понад обумовленої в контракті, є власністю фермера. При цьому, за досвідом системи "Польфоб", головне підприємство гарантує часткове забезпечення птиці спеціалізованими комбікормами. Селекційну роботу по створенню нових та удосконаленню існуючих кросів в об'єднанні по виробництву бройлерів передбачається проводити в селекційно-генетичному центрі м'ясних курей "Оріана", Київському філіалі Інституту птахівництва УААН.

Рис.1. Структура об'єднання по виробництву курчат-бройлерів

Впровадження результатів досліджень по розробці прийомів оцінки і відбору птиці. в розрахунку на 1000 голів вирощених бройлерів за рахунок відбору птиці за селекційним індексом забезпечує економічний ефект 1260--1462 гривні.

Висновки

1. Однією з перспективних галузей тваринництва є виробництво м'яса бройлерів на основі використання кросів з високими м'ясними якостями і підвищеною здатністю використовувати поживні речовини корму. Важливою умовою ефективного розведення м'ясних курей є використання у племінній роботі загальних для м'ясного птахівництва і свинарства принципів міжлінійної гібридизації, які передбачають створення відселекціонованих на комбінаційну здатність високоспеціалізованих родинних форм для одержання фінальних гібридів.

2. Міжлінійна гібридизація у тваринництві при промисловому виробництві м'яса є універсальним методом оптимізації селекційних і технологічних процесів, шляхом ефективного використання гетерозису та поєднання продуктивних ознак високоспеціалізованих родинних форм.

3. Основним напрямком розвитку м'ясного птахівництва в Україні є створення вітчизняного бройлерного кросу м'ясних курей, на основі обгрунтованого цільового стандарту фінальних гібридів і відповідної структури вихідних спеціалізованих ліній. Теоретично обгрунтовані селекційні програми створення вітчизняного кросу м'ясних курей базуються на селекції ліній за обмеженим числом ознак у поєднанні з елементами еволюційної селекції. Їх реалізація дозволяє підвищити інтенсивність селекції плідників і матерів у 10 разів, зменшити генераційний інтервал, підвищити ефект селекції на 40 г у 49-добовому віці.

4. У селекції м'ясної птиці ефективним є використання принципів стабілізуючого відбору для розподілу птиці на функціональні групи, які відрізняються за напрямом продуктивності та екстер'єрно-конституційними особливостями. Ці групи є основними елементами для створення багатоцільових родинних стад, за допомогою яких можна регулювати генотипову структуру популяції для отримання продукції залежно від кон'юнктури ринку.

5. Модель Мак-Міллана з високою точністю описує криві несучості птиці м'ясних кросів. Виявилось, що основним фактором несучості м'ясної птиці є її норма спаду. Коефіцієнт кореляції цього параметра з фактичною несучістю був дуже високим (r=0,96). Ця модель поряд з гамма-функцією досить точно прогнозує яєчну продуктивність. Виходячи з даних, отриманих в перші чотири місяці несучості, похибка прогнозованих і експериментальних даних не перевищує 1-3%.

6. Ефективними методами селекційної роботи в м'ясному птахівництві є моделювання з використанням пробіт-методу для розподілу особин на класи. Встановлена висока ефективність математичної моделі Т. Бріджеса для опису експериментальних даних динаміки живої маси птиці і її продуктивності в ранньому онтогенезі. Параметри моделі (кінетична і експоненційна швидкість росту) запропоновано виділити як елементи складної полігенної ознаки, які можна використовувати як критерії добору за енергією росту, які дозволяють з високою точністю прогнозувати живу масу у 49-56 добовому віці (Р 0,05-0,001).

7. Найбільш ефективні поєднання параметрів моделі Бріджеса -+ і ++ варіанти відповідно за кінетичною і експоненційною швидкістю росту дозволяють отримати максимальну живу масу бройлерів в 49-добовому віці. Межі коливань живої маси відповідно вказаних поєднань параметрів становлять 1444,0-1451,7 г і 1554,7-1555,0 г при мінімальних значеннях - 1331,0 г.

8. Підвищенню ефективності селекційних програм сприяють нові підходи до визначення енергії росту птиці, які базуються на врахуванні інтенсивності формоутворюючих процесів у ранньому онтогенезі за показниками напруженості і рівномірності росту. Встановлений високий кореляційний зв'язок живої маси бройлерів при забої з параметрами росту (від 0,930 до 0,946), що свідчить про високу ефективність розроблених показників для відбору ремонтного молодняка в ранньому віці (3-4 тижні).

9. Виявлений суттєвий вплив фактору кінетичної швидкості росту на фінальну масу птиці (частка впливу для курочок 21,82-38,12% і для півників 27,51-33,30%). Сумарна дія параметрів інтенсивності росту досить значна і становить для курочок 22,09-40,00 і для півників 29,03-38,45% (P<0,001). Це підтверджує доцільність визначення параметрів моделі в селекційних програмах з метою прогнозування і оптимізації росту молодняка м'ясних курей.

10. Інтенсифікацію селекційного процесу забезпечує використання індексної оцінки при відборі ремонтного молодняка птиці за комплексом ознак з врахуванням кількості молодняка, отриманого на 1 голову родинного стада.

Модифікований індекс комплексної оцінки продуктивних якостей птиці родинних форм має високий кореляційний зв'язок з кількістю бройлерів на 1 курку-несучку (0,988), виводом курчат (0,844), живою масою бройлерів (0,988), що значно переважає за точністю інші критерії оцінки.

11. Найбільш ефективною формою організації виробництва бройлерів в Україні слід вважати функціонування бройлерних систем типу "Смєна" і "Дніпро". При такій організації виробництва значно покращуються показники реалізації генетичного потенціалу продуктивності птиці бройлерних кросів, зростає рентабельність виробництва. Перспективні нові форми організації бройлерного виробництва в Україні із застосуванням вертикальної репродукції стада і регіональних програм використання наявного генофонду м'ясних курей.

12. Порівняльними випробуваннями в СГЦ "Оріана" і АТ "Племпол" встановлено високий генетичний потенціал птиці бройлерних кросів, які використовують у господарстві: рівень середньодобових приростів досягає 50-55 г, що забезпечує живу масу в 49 добовому віці на рівні 2450-2690 г, при витратах корму 2,8-3,2 кг на 1 кг приросту і збереженості молодняка 96-98%.

Пропозиції виробництву

1. Для підвищення ефективності селекційної роботи з м'ясними кросами курей рекомендується використовувати селекційні програми, розроблені на прикладі створення ліній високопродуктивного кросу птиці в селекційно-генетичному центрі м'ясних курей "Оріана" Київського філіалу Інституту птахівництва УААН.

2. Інтенсивно використовувати генетичний резерв ліній м'ясних кросів вітчизняного і закордонного походження шляхом визначення оптимальних поєднань з метою заміни родинних форм і кросів, моделювання і прогнозування динаміки росту птиці та організації племінної роботи в нових ринкових умовах шляхом створення науково-виробничих систем виробництва бройлерів.

3. При селекції материнських і батьківських ліній включати в програму селекції розроблені параметри інтенсивності і напруги росту, константи моделі Бріджеса, що дозволяє здійснювати більш ранню оцінку птиці, внаслідок чого селекційне стадо можна формувати на 4 тижні раніше порівняно з існуючими рекомендаціями.

4. У сучасних умовах розвитку галузі птахівництва використовувати запропоновану систему організації племінної роботи для впровадження через науково-виробничу асоціацію "Гаврилівський птахівничий комплекс" бройлерів двох- і чотирьохлінійних кросів селекції провідних світових фірм і СГЦ "Оріана".

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

І. Монографії та книги

1. Бородай В.П. Теорія і практика удосконалення птиці м`ясних кросів.- Херсон: Атлант, 1998.- 100 с.

2. Бородай В.П., Божко В.П., Кабыш В.П., Кадиевская Л.Н., Киселев Е.П., Мельников Л.К., Роюк Н.П., Терещенко И.В., Чернобай В.А. Промышленное производство мяса в совхозе-комбинате "Калитянский".- К. 1981. - 54 с.

3. Бородай В.П., Задорожная Г.П., Куречко П.А., Уманец В.Д. Прогрессивная технология выращивания племенной птицы.-К. 1988.- 67 с

4. Тучемский Л.И., Безусов Е.А., Бородай В.П., Гладкова Г.В., Хреновский Л.Е., Градников А.А, Карпов В.П. Опыт работы бройлерной производственной системы "Смена"/ - Сергиев Посад, 1995.-78 с.

5. Бородай В.П., Циганюк О.В., Вертійчук А.І., Мельник В.В., Лепещенков В.Ф. Екстер'єр сільськогосподарських птахів / -К. 1998.-75 с.

6. Коваленко В.П., Бородай В.П., Циганюк О.В. Птахівництво // Розведення сільськогосподарських тварин з основами спеціальної зоотехнії.-К.: Аграрна наука, 1999 - С. 384-469

ІІ. Статті в журналах і збірниках

7. Бородай В.П., Ладигін В.П. Селекційно-племінна робота на комплексі // Тваринництво України.- 1978.- № 5.-С.16-19.

8. Бородай В.П., Киселев Е.П. Калитянская экспериментальная // Кролиководство и звероводство.-1977.-№ 4.-С.15-17

9. Бородай В.П., Ладыгин В.П. Наращиваем темпы производства ремонтного молодняка // Свиноводство.- 1978.- № 11.- С.25-27.

10. Бородай В.П., Киселев Е.П., Горилей С.И., Ладыгин В.Ф., Деревинский В.В. Эффективность производства мяса на промышленной основе// Животноводство.-1979.-№ 11.-С. 24-27.

11. Бородай В.П., Ладыгин В.П. Новые рубежи // Свиноводство.- 1979.- № 10 - С. 5-8.

12. Третяк М.Є., Бородай В.П. Борщ М.С., Мазуренко В.П. Продуктивність свиноматок в умовах промислового комплексу// Вісник сільськогосподарської науки.- 1979.- № 2.- С.67-69.

13. Бородай В.П. З повною віддачею сил // Тваринництво України.- 1980.- № 6.- С. 6-10.

14. Бородай В.П. Крупнейший в стране госплемптицезавод "Полесский"// Птицеводство.- 1989.- №7.-С.23-27.

15. Бородай В.П., Коваленко В.П. Использование принципов эволюционной селекции при создании перспективного кросса мясных кур // Вісник аграрної науки.- 1996.- №12.- С .50-52.

16. Бородай В., Задорожний В., Коваленко В. Новий селекційний матеріал птиці для присадибних і фермерських господарств // Тваринництво України. - 1997.- №7.- С. 12-13.

17. Бородай В.П., Коваленко В.П., Болелая С.Ю. Моделирование динамики роста птицы мясных кроссов// Вісник аграрної науки. - 1998.- № 9.- С. 38-41.

18. Бородай В., Циганюк О. Яка порода курей краща // Тваринництво України (Домашня ферма).- 1998.- № 6.- С.26-30.

19. Сігал Є.Я., Бородай В.П. Проблеми виробництва м'яса птиці в ринкових умовах // Агроінком.-1998.- № 9-10.- С. 26-28.

20. Коваленко В.П., Болелая С.Ю., Бородай В.П. Прогнозирование племенной ценности птицы по интенсивности процессов раннего онтогенеза // Цитология и генетика.-1998.- Т.32, №3.- С.88-93.

21. Сігал Є., Бородай В. Виробництво бройлерів сьогодні // Тваринництво України.- 1998.- № 12.- С.10-11.

22. Бородай В., Мельник В. Придбання та вирощування молодняку птиці на м'ясо// Тваринництво України (Домашня ферма).- 1999.- № 1.- С.4-7.

23. Сігал Є.Я., Вербовиков А.І., Бородай В.П. Відродження м'ясного птахівництва України - проблема загальнодержавна //Агроінком.-1999.-№ 6.-С.22-25.

24. Бородай В.П., Коваленко В.П. Еколого-генетичні параметри птиці м'ясних кросів в господарствах науково-виробничої бройлерної системи "Дніпро"// Таврійський науковий вісник.- Херсон, 1999.- № 11.- С. 47-53.

25. Коваленко В.П., Боліло С.Ю., Бородай В.П. Статевий диморфізм сільськогосподарської птиці і його вплив на рівень яєчної продуктивності// Вісник аграрної науки Причорноморя. - Миколаїв, 1999.- №12.-С.119-120.

26. Коваленко В.П., Бородай В.П. Оптимізація програм селекції птиці мясних кросів // Таврійський науковий вісник.- Херсон, 1999.- №12.-С.62-66.

27. Бородай В.П. Розробка програм створення нового вітчизняного кросу мясних курей // Вісник Білоцерківського ДАУ. - Біла Церква, 1999.-№9.-С.186-190.

28. Бородай В.П. Селекційно-генетичні моделі оцінки і прогнозування несучості птиці мясних кросів // Науковий вісник НАУ.-К., 1999.-№19.-С.132-133.

ІІІ. Брошури

Бородай В.П., Уманец В.Д., Куречко П.А., Фастовский А.Г. Технология инкубации яиц в ГППЗ "Полесский".- К.,1986.-21 с.

Бородай В.П., Вертійчук А.Г., Циганюк О.В. Селекція сільськогосподарських птахів. - К., Вища школа.-1998.- 14 с.

IV. Тези доповідей на конференціях

Бородай В.П. Основные принципы селекционной программы для создания кросса мясных кур//11 Укр. конф. з птахівн.,14-16 травня Борки, 1996.-С.24.

Бородай В.П., Задорожный В.В., Цыганюк О.В. Продуктивность цыплят-бройлеров кросса "Авиан-Фармз" в зависимости от плотности посадки // ІІ Укр. конф. з птахівн., 14-16 травня. - Борки, 1996.- С. 23.

Бородай В.П. Оптимизация программ селекции при создании кроссов мясной птицы// Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин.- К.: Асоціація Україна, 1996.- С. 285-286.

Бородай В.П., Коваленко В.П. Селекційні індекси для оцінки родинних форм курей м'ясних кросів// Міжнародна ювілейна науково-практична конференція "Сучасний стан і перспективи розвитку селекції сільськогосподарських тварин".-К. 1999.-С. 5

АНОТАЦІЇ

Бородай В.П. Теоретичне обгрунтування і практична реалізація програм удосконалення птиці м'ясних кросів. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН, Київ, 2000.

Дисертація присвячена питанням теоретичного обгрунтування та практичної реалізації програм удосконалення птиці м'ясних кросів. В дисертації розглянуто шляхи підвищення ефективності гетерозисної селекції у м'ясному птахівництві та розроблені прийоми моделювання селекційних ознак птиці, прогнозування рівня м'ясної продуктивності.

Основні результати роботи використані в друкованих наукових працях та науково-практичних рекомендаціях і програмах створення вітчизняного кросу ліній птиці м'ясного напрямку.

Теоретично обгрунтовано п'ять селекційних програм створення вітчизняного кросу м'ясних курей. Розроблено селекційні індекси для відбору ремонтного молодняку за комплексом ознак. Основні результати праці знайшли промислове впровадження при створенні вітчизняного кросу м'ясних курей в науково-виробничій асоціації "Гаврилівський птахокомплекс."

Ключові слова: селекція, м'ясна птиця, кроси, лінії, генотип, гетерозис, гібриди, генофонд, бройлери, селекційні індекси.

Бородай В.П. Теоретическое обоснование и практическая реализация программ совершенствования птицы мясных кроссов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных.- Институт разведения и генетики животных УААН, Киев, 2000.

Диссертация посвящена вопросам теоретического обоснования и практической реализации программ совершенствования птицы мясных кроссов. В диссертации рассмотрены пути повышения эффективности гетерозисной селекции в мясном птицеводстве и разработаны приемы моделирования уровня мясной продуктивности.

Проведено комплексное изучение потенциала перспективного и резервного генофонда мясных кур в Украине.

Теоретически обосновано и практически реализовано объединение селекционных и технологических принципов межлинейной гибридизации при производстве продукции свиноводства и птицеводства в условиях специализированных промышленных комплексов -- "Калитянский" Броварского района и "Гавриловский птицекомплекс" Вышгородского района Киевской области. В свиноводстве и птицеводстве межлинейная гибридизация рассматривается как универсальный метод оптимизации селекционных и технологических процессов путем эффективного использования гетерозиса и объединения продуктивных признаков высокоспециализированных родительских форм финальных гибридов.

Показана высокая эффективность использования принципов стабилизирующего отбора для распределения птицы на функциональные группы при создании родительских стад с целью регулирования их генотипической структуры для преимущественного получения продукции в зависимости от рыночной конъюктуры.

Разработаны методы повышения эффективности селекции на основе моделирования с использованием распределения особей на классы, характеристики процессов роста в раннем онтогенезе по параметрам модели Т.Бриджеса, показателям его напряженности и равномерности.

Предложены организационные формы производства мяса бройлеров по принципу бройлерных систем типа "Смена" и "Днепр", которые обеспечивают более полную реализацию генетического потенциала продуктивности птицы бройлерных кроссов.

Основные результаты работы использованы в печатных научных работах и научно-практических рекомендациях и программах создания отечественных кроссов и линий птицы мясного направления.

Теоретически обосновано пять селекционных программ создания отечественного кросса мясных кур. Разработаны селекционные индексы для отбора ремонтного молодняка по комплексу признаков. На основе генофонда 4-х ведущих бройлерных кроссов (Смена, Авиан-Фармз, Конкурент, Росс-308) на племзаводе "Полесский" создано родительское стадо с яйценоскостью 193,3--221 шт. яиц, выходом племенных яиц 83,2--86,5%, сохранностью птицы до 96,2% и затратами корма на 1000 шт. яиц 3,1--3,9 ц корм. ед. Бройлерные кроссы обеспечивают живую массу в 49-дневном возрасте на уровне 2450--2690 г при затратах 2,8--3,2 кг корма на 1 кг привеса и 96--98% сохранности молодняка. Основные результаты работы нашли промышленное внедрение при создании отечественного кросса мясных кур в научно-производственной ассоциации "Гавриловский птицекомплекс".

Ключевые слова: селекция, птица, кроссы, линии, генотип, гибриды, гетерозис, генофонд, бройлеры, селекционные индексы.

Borodai Vitaly P.The theory and practice of improving the meat type of poultry (i.e. meat crosses of poultry).-Manuscript

Dissertation of a scientific degree of the doctor of agricultural sciences on a speciality 06.02.01 Breeding and selection of animals. -- Institute of Animal Breeding and Genetics of UAAS, Chubynske, Kyiv region, 2000

The thesis is devoted to the problems of theoretical substantiation and practical implementation of programmеs aimed at improving in the poultry of meat crosses. In the thesis the ways for increasing in effectiveness of heterosis breeding in meat poultry farming are considered and methods of modelling poultry breeding traits and forecasting a level of meat productivity are developed.

The main results of the study are used in printed research works and for working out scientific and practical recommendations and programmes of creating a domestic cross of meat poultry line.

Five breeding programmes of creating a domestic cross of meat chickens are theoretically substantiated. The breeding indices for selecting replacement young animals on the basis of a complex of traits are developed. The results have been industrially introduced when creating the domestic cross of meat chickens in Scientific and Production Association "Havrilivsky".

Key words: selection, poultry, crosses, line, genotype, heterosis, hybryd, broiler, selection index.

Размещено на Allbest.ru