Продуктивність праці знаходиться в тісному звязку з умовами, в яких знаходяться працівники. Мета охорони праці - це покращення умов, зниження і ліквідація виробничого травматизму і професійних захворювань на основі заходів, які включають систему законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних і лікувально-профілактичних методів і засобів, які забезпечують безпеку процесу виробництва, збереження здоровя і працездатності робітників.

Основними правовими документами по охороні праці в товаристві є: Конституція України, Кодекс законів про працю, Закони України „Про охорону праці”, „Про пожежну безпеку”, „Про дорожній рух”, “Про державне соціальне страхування від нещасних випадків” та інші нормативні документи.

Щорічно на підприємстві між адміністрацією та працівниками укладається колективний договір. В ньому визначаються зобов'язання сторін з охорони праці, номенклатурні заходи з покращення умов та безпеки праці, розроблені комплексні заходи по досягненню встановлених нормативів безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, вказуються переліки професій робітників та службовців, робота яких пов'язана із застосуванням хімічних речовин, шкідливими і небезпечними умовами праці. Також розроблені заходи по їх усуненню та забезпеченню засобами індивідуального захисту, миючими засобами та іншими санітарно-побутовими засобами. Розглянемо перелік номенклатурних заходів, які направлені на доведення умов та безпеки праці до нормативних вимог чи підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві. Перелік заходів встановлюється для своєчасного планування та цільового фінансування заходів, направлених на попередження нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також посилення контролю за використанням коштів фонду охорони праці на підприємстві. Ці заходи впроваджуються за рахунок коштів фонду охорони праці товариства, чи спеціально виділених цільових коштів з інших джерел. До цих заходів відносяться: атестація робочих місць на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, впровадження системи сигналізації, реалізація заходів по попередженню електротравматизма тощо. Всі вони є основою для розробки колдоговору. Але останнім часом підприємство знаходиться в складному фінансовому становищі і не виділяє коштів на охорону праці.

Згідно колективного договору, відповідальність за забезпечення безпечних та здорових умов праці і організацію попередження виробничого травматизму покладена на головного інженера. Безпосереднім керівником по організації охорони праці в товаристві є головний інженер. Саме він займається організацією роботи з техніки безпеки та виробничої санітарії, а також здійснює контроль за проведенням заходів по створенню безпечних умов праці.

У виробничих підрозділах (ланках, бригадах тощо) відповідальними з питань охорони праці є керівники і спеціалісти середньої ланки. Вони проводять інструктажі, стежать за станом виробничих місць, проводять заходи, які направлені на попередження нещасних випадків, професійних захворювань та пожеж.

На сьогоднішній день на підприємстві у зв'язку з нестачею коштів зовсім не фінансуються заходи з охорони праці, які закладені в колдоговорі. Ще одна причина це та, що коштів також не вистачає і на придбання мінеральних добрив, і на отруту, а також на інші хімічні речовини, які загрожують здоров'ю працівників. Не скрізь дотримуються правил пожежної безпеки, особливо під час опалювального сезону, не всі об'єкти освітлюються в ночі, іноді працівниками порушуються правила техніки безпеки. В результаті недотримання вимог з безпеки праці в виробництві робітники одержують травми, професійні захворювання. На прикладі таблиці розглянемо стан охорони праці в ПП агрофірмі „Ясна Поляна”.

Таблиця 30. Показники стану охорони праці

Назва показників	Од. вим.	2001р.	2002р.	2003р.
1. Середньооблікова чисельність	чол.	37	46	46
2. Кількість нещасних випадків	вип.	-	-	1
3. У тому числі з летальними наслідками	вип.	-	-	-
4. Кількість днів непрацездатності	дні.	-	-	30
5. Коефіцієнт частоти травматизму	-	-	-	21,7
6. Коефіцієнт тяжкості, (Кв)	-	-	-	30
7. Коефіцієнт втрат робочого часу, (Квч)	-	-	-	652,2
8. Асигновано коштів на охорону праці	грн.	-	-	-
9. Витрачено коштів	грн.	-	-	-
10. Кількість пожеж	вип.	-	-	-

Для розрахунку коефіцієнту частоти травматизму слід використати формулу:

Кч = * 1000 ; Кч = 1/46 * 1000 =21,7.

Коефіцієнт важкості :

Кв = ; Кч = = 30.

Коефіцієнт втрати робочого часу :

Квч = ; Квч =30/46*1000 = 652,2, де

Т - кількість нещасних випадків;

Дн - Кількість днів непрацездатності;

Р - Середньооблікова чисельність працюючих.

Аналізуючи зазначені показники, можемо зробити певні висновки про стан охорони праці на підприємстві. За останні три роки підприємство зовсім не виділяло кошти на проведення заходів з охорони праці, в наслідок чого в 2001 році стався один нещасний випадок, який спричинив чималі збитки підприємству.

Згідно до акту Н-1 від 27.10.2001 року, виходячи з приміщення ремонтної майстерні, тракторист підсковзнувся на льодяній поверхні сходинок, внаслідок того, що сходинки не були посипані сумішшю піску та солі, при цьому він впав і зламав руку. До нещасного випадку заробітна плата в місяць потерпілого складала Зм = 110 грн. , потерпілий хворів Дн = 30 днів, вина потерпілого m = 20%.

Зм - місячна заробітна плата;

Дн - дні непрацездатності;

m - вина потерпілого, %.

Економічний збиток від травматизму можна розрахувати по наступній формулі:

Ез = С1 +С2+С3+С4+С5+С6

де С1 - розмір одноразової допомоги:

С1 = Зм * К(1 - m/100) = 110*1,5(1-20/100)=132грн.

К - коефіцієнт, який залежить від тривалості хвороби потерпілого, К=1,5

C2 - сума виплат за листом непрацездатності:

С2 = Зд * Дн ; Зд = Зм * 25,2

де Зд - денна оплата праці, грн.;

Дн - кількість днів.

Зд = 110/25,2 = 4,37грн.

С2 = 4,37*30 = 131,1грн.

С3 - витрати на розслідування нещасного випадку:

по даним бухгалтерії С3 = 10грн.

С4 - витрати медичного закладу:

С4 = 18,5 * Дс + 2,65 * Да;

де Дс - кількість днів на стаціонарному лікуванні;

Да - кількість днів на самбулаторному лікуванні.

С4 = 18,5*1+2,65*14 = 55,6грн

С5 - сума штрафу за нещасний випадок:

С5 = Зд * Дн (1-20/100) = 4,37*30(1-20/100) = 104,88грн.

С6 - вартість недоотриманої продукції:

С6 = ВПд * Дн; ВПд = ВПр / (Рср * До);

де ВПд - вироблено продукції в день;

ВП - валова продукція реалізована за рік;

Рср - середньорічна кількість працівників;

До - кількість днів відпрацьовано одним працівником в рік.

ВПд = 619000/(80*275) = 28,14грн.

Дн = (12-10)*25,2 = 50,4

С6 = 28,14*50,4 = 1418,26грн.

Таким чином загальна сума витрат буде дорівнювати:

Ез = 132+131,1+10+55,6+104,88+1418,26 = 1851,84грн.

У вирішенні питань охорони праці, запобіганні і уникненні виробничого травматизму і професійних захворювань, підприємство має певний резерв підвищення ефективності виробництва.

Розглянемо комплексний план заходів по охороні праці в ПП агрофірмі „Ясна Поляна” на 2003 рік при вирощуванні зернових.

1. Організувати і провести навчання по охороні праці з усіма спеціалістами і працівниками галузі рослинництва.

2. Перевірити наявність і укомплектованість протипожежних щитів у відповідності з нормами

3. Розробити і застосувати заходи по охороні здоров'я працівників, які зайняті на роботах з отрутохімікатами.

4. Закупити особисті засоби захисту.

5. Замінити електропроводку в приміщенні тракторної бригади №1.

6. Встановити протипожежну сигналізацію в зерноскладі.

Розроблені заходи потребують фінансування в сумі 1143 грн.

Розрахуємо економічну ефективність після проведення перелічених заходів.

Приріст продуктивності праці розраховуємо за формулою:

Д?=(Т1/Т2-1)*100%, де

Т1 - трудомісткість виробництва 1ц зернових до впровадження заходів, люд. год.

Т2 - Після впровадження заходів, люд. год.

Д?=(1,303/1,251-1)*100%=4,2%

Загальний річний економічний ефект

Эг=(С1-С2)ВП-Ен*Зод, де

С1 та С2 - собівартість 1ц зернових до і після впровадження заходів, грн..

Ен - нормативний коефіцієнт зрівняльної економічної ефективності, якій дорівнює 0,1

Зод - затрати понесені на охорону праці, грн

ВП - річний обсяг виробництва зернових, ц.

Эг = (34,2 - 33,8) *20531- 0,1 * 1143 = 8098,1 грн

3. Термін окупності одноразових витрат на охорону праці.

Тод = Зод / (С1-С2) * ВП = 1143/0,4*20531 = 0,14 років

Впровадження запропонованих заходів по охороні праці в дипломній роботі дають можливість поліпшити умови працюючим , підвищити їх продуктивність на 4,2 %, отримати економічний ефект в сумі 8098,1 грн. з терміном окупності 0,14 років.

7. Економічна ефективність природоохоронних заходів

Охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку як суспільства в цілому, так і окремих складових, зокрема колективів підприємств, організацій тощо.

Науково технічна революція надто ускладнила взаємовідносини суспільства з навколишнім природнім середовищем. Безгосподарне використання природних ресурсів, забруднення ґрунтів, водних джерел і атмосферного повітря викидами, нерозумне застосування добрив і пестицидів призвели до того, що екологічні проблеми стали найбільш пекучими, першочерговими в повсякденному житті та виробничій діяльності людини.

До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, що спрямовані на зменшення і ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище. Це будівництво і експлуатація очисних споруд, розвиток маловідходних і безвідходних технологій виробництва, охорона та відтворення фауни і флори, охорона надр, боротьба з ерозією ґрунтів, розміщення підприємств, господарств і транспортної мережі з урахуванням екологічних вимог.

Комплекс природоохоронних заходів повинен забезпечувати максимальний загальноекономічний ефект, складовими якого є екологічний і соціально-економічний результат. Екологічний результат природоохоронної діяльності зумовлюється зменшенням негативного впливу на навколишнє середовище і виявляється у зменшенні обсягів забруднюючих речовин, що потрапляють у біосферу, світовий океан та атмосферу, збільшення кількості і поліпшення якості придатних до використання земельних, водних, біологічних та інших природних ресурсів. Соціально-економічні результати ґрунтуються на економії або запобіганні втратам природних ресурсів, живої і минулої праці у всіх сферах економіки, а також у сфері особистого споживання і передбачають:

- підвищення екологічного комфорту проживання, умов життєдіяльності населення і врешті-решт збільшення національного багатства та добробуту;

- поліпшення фізичного стану людини і зниження захворюваності, збільшення тривалості життя;

- задоволення нематеріальних ( культурних, естетичних, освітніх) потреб людини;

- підтримання екологічної рівноваги;

- створення сприятливих умов для зростання творчого потенціалу особистості, підвищення рівня її свідомості.

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів вимагає підходу, який передбачає обов'язкове урахування зовнішніх ефектів:

- повне охоплення всіх соціальних, екологічних і економічних результатів природоохоронних заходів у різних сферах народного господарства - як найближчим часом так і в перспективі;

- повне охоплення усіх витрат, пов'язаних зі здійсненням різних варіантів природоохоронних заходів;

- урахування фактора часу при оцінці витрат і результатів природоохоронних заходів;

- міжгалузевий підхід з урахуванням необхідності економії витрат і забезпечення ефективнішого використання природних ресурсів у масштабі території, що розглядається (району, області, країни).

Загальна ефективність природоохоронних заходів проявляється:

- у сфері матеріального виробництва - приростом обсягу прибутку або зменшення собівартості продукції;

- у невиробничій сфері - економією витрат на виконання робіт і надання послуг;

- у сфері особистого споживання - скороченням витрат особистих коштів населення, спричинених забрудненням навколишнього середовища.

Ефективність природоохоронних заходів у землеробстві визначають через систему економічних показників, основними з яких є:

- фактичний і можливий рівень задоволення потреб населення в продукції землеробства;

- приріст виробництва основних видів продукції на душу населення;

- процент продукції землеробства в структурі всього національного доходу;

- структура і темпи зростання ресурсної віддачі;

- продуктивність (виробництво продукції на 1 га с/г угідь);

- фондовіддача (виробництво продукції на 100 грн. основних виробничих фондів;

- окупність 1 грн. виробничих витрат;

- матеріаловіддача (виробництво продукції на 100 грн. матеріальних витрат);

- зниження собівартості виробництва продукції;

- ефективність капітальних вкладень;

- загальний рівень якості продукції.

Екологічна складова ефективності визначається за такими показниками:

- коефіцієнтом екологічної ефективності (відношення фактичних показників екологічної ефективності землеохоронних заходів до науково обґрунтованих нормативів);

- динамікою стану і якості земельних ресурсів;

- динамікою збереження окремих видів тварин і рослин;

- динамікою показників негативного антропогенного впливу (забруднення, зміна ландшафту, радіоактивність);

- темпами відтворення природного стану земельних ресурсів (рекультивація, система землеробства, створення заповідників тощо). Соціальна ефективність характеризується такими показниками:

- темпами продуктивності живої праці;

- економією живої праці;

- динамікою рівня захворюваності населення;

- рівнем задоволення матеріальних і духовних потреб працюючих;

- динамікою показників рівня життя населення (освіта, охорона здоров'я, культура, житлове і комунальне обслуговування, соціальне, транспортне забезпечення);

- структурою одержання і використання доходів населення. Поряд з економічною оцінкою збитків від забруднення ґрунтів у землеробстві важливим є визначення витрат для запобігання їх деградації. Ці витрати можна назвати екологічними (кошти на вапнування, гіпсування, будівництво протиерозійних, гідротехнічних споруд, рекультивацію, заліснення та ін.). До витрат на основне виробництво обов'язково слід відносити й затрати на охорону земельних ресурсів, тобто екологічні витрати повинні входити в собівартість продукції і окупатися доходами. Термін їх окупності настає тоді, коли сума ефекту від проведення охоронних заходів земель дорівнює витратам на їх проведення. При визначенні окупності слід враховувати, що екологічні витрати у землеробстві не тільки зменшують забруднення ґрунтів, а й підвищують ефективність виробництва і якість продукції. Можна визначити економічну ефективність кожного окремого заходу по охороні земельних ресурсів (застосування прогресивних технологій, використання міндобрив та отрутохімікатів, впровадження протиерозійних заходів, меліорація та ін.). Усі ці заходи, спрямовані на охорону та раціональне використання сільськогосподарських угідь, сприяють підвищенню їх продуктивності та значення економічної грошової оцінки. У нинішніх умовах становлення ринкової економіки в Україні, коли основна маса підприємств знаходиться у скрутному фінансовому становищі, кошти, що вони можуть виділити на здійснення природоохоронних заходів дуже мізерні. Так і у ПП АФ „Ясна Поляна”, де безліч інших потреб, спрямування коштів на природоохоронну діяльність в результаті являється не вигідним, оскільки підвищується собівартість продукції, зростає обсяг основних фондів (природоохоронного призначення) та збільшується потреба в обігових коштах. Так як власних коштів недостатньо для того, щоб покрити всі загальні потреби ПП АФ „Ясна Поляна” може залучити кошти. Для цього попередньо необхідно розробити інвестиційний проект. При цьому значну увагу необхідно приділити заходам по охороні навколишнього середовища. При реалізації інвестиційної програми в сучасних умовах намагаються надати перевагу виробництву екологічно чистої продукції, так як вона користується більшим попитом. В результаті впровадження економічно обґрунтованих природоохоронних заходів у ПП АФ „Ясна Поляна”можна покращити обидва результати - екологічний та економічний, що випливають із величини прибутків підприємств і, звісно, вплинуть на розміри виробничих та природоохоронних фондів суб'єктів господарювання. В Україні здійснюється фінансово-економічне стимулювання раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища шляхом: - надання пільг при оподаткуванні підприємств, установ, організацій і громадян у разі реалізації ними заходів щодо охорони навколишнього природного середовища при переході на маловідходні і безвідходні ресурсні та енергозберігаючі технології, організації виробництва і впровадженні очисного обладнання та устаткування для утилізації забруднюючих речовин і переробки відходів, а також приладів контролю за станом навколишнього середовища та джерелами викидів і скидів забруднюючих речовин, виконанні інших заходів, спрямованих на поліпшення охорони навколишнього природного середовища; - надання на пільгових умовах короткотермінових, у деяких випадках довгострокових, кредитів для реалізації заходів щодо забезпечення раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища; - встановлення підвищених норм амортизації основних виробничих природоохоронних фондів; - звільнення від оподаткування спеціальних екологічних фондів; - передача частини коштів позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища на договірних умовах підприємствам, установам, організаціям і громадянам на заходи спрямовані на гарантоване зниження викидів і скидів забруднюючих речовин і зменшення шкідливого впливу господарської діяльності на стан навколишнього природного середовища, на розвиток екологічно безпечних технологій та виробництв; - стимулювання працівників та громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які здійснили певні дії по виявленню суб'єктів, що порушили законодавство, і вжили необхідних заходів для притягнення до відповідальності, а також розвитку і зміцнення матеріально-технічної бази уповноважених державних органів у галузі охорони навколишнього природного середовища за рахунок участі грошових стягнень, зокрема, штрафів, що стягуються з громадян за порушення в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, 50% суми штрафів з посадових осіб за аналогічні порушення; 50% коштів, стягнутих з громадян за шкоду заподіяну природним ресурсам, 20% коштів, стягнутих з підприємств, установ, організацій за шкоду, заподіяну природним ресурсам порушенням природоохоронного законодавства; 20% коштів, отриманих від реалізації незаконно добутих природних ресурсів, або продукції, виробленої з них чи її вартості; а також інші надходження від стягнень за порушення чи зловживання в галузі охорони навколишнього середовища передбачені чинним законодавством. При реалізації будь-якої програми (інвестиційного проекту, бізнес -плану тощо) чи здійсненні того чи іншого виду діяльності в ПП АФ „Ясна Поляна” значну увагу слід приділити орієнтації економічних інтересів користувачів на охорону і раціональне використання природних ресурсів, щоб забезпечити ефективність природоохоронної політики. Раціональне природокористування передбачає не лише зменшення шкідливих викидів у природне середовище, й комплексне використання природних ресурсів, утилізації відходів виробництва. Відходи виробництва - це матеріальні залишки виробничого процесу, які втратили споживну вартість, не є метою даного виробництва і не можуть бути використані за прямим значенням через технологічні особливості підприємства. У даний час важливими познаками і факторами зростання продуктивності праці є маловідходність та безвідходність. Раціоналізація існуючого або розгортання нового виробництва породжує проблему утилізації відходів виробництва, яка пов'язана з проблемою охорони навколишнього середовища від забруднення. Кінцевою метою раціонального природокористування повинно бути максимальне залучення у виробництво сировини. Чим менша відходність виробництва, тим вищий рівень розвитку продуктивних сил, економічніше виробництво. Перехід у переробці сільськогосподарської сировини на безвідходну технологію має два взаємопов'язаних аспекти: екологічний і економічний. Один із них відображає розширення ресурсних можливостей за рахунок комплексної переробки сільськогосподарської сировини і одержання на цій основі додаткової кількості продуктів харчування, кормів, добрив. Другий полягає у посилені впливу екологічного фактора на формування технологічної структури переробки сільськогосподарської сировини у зв'язку з розвитком процесів агропромислової інтеграції. Запровадження безвідходної переробки сільськогосподарської сировини сприятиме посиленню вертикальної та горизонтальної інтеграції виробництва продуктів харчування. Очевидно, що цей процес матиме і певний екологічний ефект. Так, із зростанням концентрації виробництва питомі капітальні вкладення на очисні споруди будуть знижуватись. При цьому поглиблення процесу інтеграції дає змогу перейти до оцінки інтегральних екологічних наслідків виробництва і до добору найбільш екологічно раціональних його варіантів. Промислова переробка сільськогосподарської сировини, що здійснюється без урахування інтересів охорони природи, призводить до забруднення водних ресурсів, атмосфери, ґрунту, що викликає погіршення родючості землі. На сьогоднішній день стічні води підприємств, що переробляють сільськогосподарську продукцію характеризуються високим ступенем забрудненості, Стічні води харчової промисловості, що викидаються в яри, відкриті водойми, поля фільтрації, швидко загнивають і виділяють неприємні запахи. В окремих районах їх концентрація може досягати загрозливих для здоров'я населення розмірів. Очевидно, що екологізація виробництва повинна пов'язуватись як з вирішенням проблем видалення і нейтралізації відходів, так і з попередженням їх виникнення. Екологічне вдосконалення побудови очисних споруд має бути направлене на запровадження технологічних схем комплексної переробки сировини та максимально можливого очищення відходів. Рівень безвідходності виробництва служить основним критерієм екологізації виробництва. Не менш важливою проблемою є управління якістю продукції. На підприємстві має бути чітко встановлений контроль за відповідальністю якісних ознак, характеристик продуктів переробки вимогам галузевих стандартів, виконанням санітарних вимог та інших нормативних документів. Слід враховувати, що стандартами передбачено використання для упакування виробів, що утворюються в результаті переробки м'яса, м'язову тканину без видимих включень жирової та з'єднувальної тканини для продукції вищого сорту та відсотки інших включень, в залежності від сортової градації. Як бачимо, оцінюючи інвестиційний проект, вірніше доцільність та ефективність його реалізації ПП АФ „Ясна Поляна” має звернути увагу на такі основні моменти, як використання маловідходної або безвідходної схеми технології виробництва, оцінити можливості застосування очисних споруд для стоків і вплив їх на собівартість продукції, крім того важливими моментами є управління якістю продукції, тобто намаганням максимальному наближенню якісних характеристик продукції переробки сільськогосподарської сировини до вимог галузевих стандартів. Також потрібно врахувати, що використання ресурсозберігаючих технологій та впровадження заходів по охороні праці буде вигідним для підприємства, адже законодавчо передбачена система пільг для підприємств, що застосовують ресурсозберігаючі технології та здійснюють заходи по охороні навколишнього середовища. До того ж виробництво екологічно чистої продукції збільшить величину попиту (можливо і долю ринку), що позитивно вплине на прибутки підприємства.

Висновки та пропозиції

Вирішальне значення для підйому всіх галузей сільського господарства має нарощування виробництва зерна. Зернова галузь складає основу рослинництва та всього сільськогосподарського виробництва. Це визначається багатосторонніми зв'язками зернового виробництва з окремими галузями сільського господарства та промисловості. Виробництво зерна є основою сільськогосподарського виробництва. Зерно та продукти його переробки мають важливе продовольче, кормове і технічне значення. Цим і підтверджується актуальність обраних мною досліджень по темі дипломної роботи.

Господарство , яке обрано об'єктом досліджень, з 2000 року є приватним сільськогосподарським підприємством , що створило певні підстави щодо його ефективного господарювання в ринкових умовах. Виробничий напрямок ПП АФ “Ясна Поляна” є зерно-молочним , воно в достатній мірі забезпечено землею , трудовими ресурсами , основними виробничими фондами, але на жаль стабільності в даному підприємстві не спостерігається. Так, найкращим фінансовим роком для нього став 2000 - рік створення приватного підприємства, але починаючи з 2001 року рентабельність виробництва поступово знижувалась і на звітний 2003 рік приватне підприємство взагалі спрацювало збитково - на рівні 14,74 %, що сталося в основному внаслідок поглиблення збитковості тваринницьких галузей господарства.

Тому, значне місце в його економіці займає зерновиробництво - основна галузь , яка приносить підприємству прибутки.

Обсяги виробництва зерна в ПП агрофірмі “Ясна Поляна” в 2003 році порівнянні з 1999 роком збільшились незначно - на 38 га або на 0,2 % , і в основному за рахунок підвищення урожайності на 9,4 % , оскільки площа посіву зернових культур зменшилась на 4,5 %.

Однак, вирівнювання динамічного ряду урожайності зернових культур за останні 8 років, дозволило виявити тенденцію до її зниження, і відповідно - наявність в підприємстві невикористаних резервів щодо підвищення урожайності даних культур в цілому та озимої пшениці - зокрема.

При цьому продуктивність праці на вирощуванні зернових культур дещо зросла. Так трудомісткість виробництва 1 ц зерна в звітному році зменшилась на 0,40 люд.-год., що сталося лише за рахунок зниження трудових витрат на 1 га посівів. Про це свідчить факторний аналіз трудомісткості вирощування зернових, проведений в ході досліджень.

Інша ситуація і з динамікою зміни собівартості виробництва 1 ц зерна: зростання виробничих витрат на 1 га посіву було також не обґрунтованим , оскільки не окупилось додатковим виходом продукції, і привело до підвищення собівартості 1 ц зерна в цілому на 7,74 грн., а озимої пшениці - на 6,69 грн..

Однак на фоні динамічного зростання ціни реалізації в 2003 році порівнянні з 1999, сума прибутку від реалізації зерна значно збільшилась, що підвищило рівень рентабельності галузі майже на 30 пунктовідсотків.

Таким чином, аналіз сучасного стану галузі довів необхідність її інтенсифікації з метою збільшення обсягів виробництва продукції з раціональними, як трудовими , так і матеріально - грошовими.

Реалізація поставленої задачі є можливою за рахунок сортопоновлення 50 % загальної потреби в насінні , внесенні оптимальних доз добрив ; застосування засобів захисту рослин , що дозволить отримувати зерна в середньому 41,4 ц/га , а озимої пшениця - до 52,1 ц/га. При обґрунтуванні бізнес-плану виробництва зерна в ПП агрофірмі “Ясна Поляна” , були виявлені резерви рентабельного виробництва та реалізації зернової продукції.

Основними превагами підприємства в конкурентній боротьбі є:

· висока якість зернової продукції, що реалізується;

· середній рівень виробничої собівартості;

· середня віддаленість від пунктів реалізації;

застосування інтенсивної технології вирощування, що дозволить підвищити урожайність. Основу організації виробництва зерна складає інтенсивна технологія, яка вимагає застосування оптимальних доз добрив, закупку елітного насіння, засобу захисту рослин та паливно-мастильних матеріалів. Для придбання необхідних ресурсів підприємству потрібен кредит у сумі 100 тис. грн. Відсоток за кредит 26%.; термін погашення кредиту 3 роки. Підприємство планує використати всі передбачені законодавство пільги при виробництві зерна. При досягненні запланованих обсягів виробництва частка ринку на території Донецької області складе близько 10%. Беззбитковий рівень виробництва досягнеться при урожайності 13,6 ц/га при товарності 80% і складе 8125ц. На кінець першого року впровадження проекту очікується чистий прибуток 111,10 тис. грн., в послідуючі роки в розмірі 123,9 тис. грн. та 175,8 тис. грн. відповідно. Розраховані показники рентабельності характеризують здатність підприємства отримати прибуток на вкладений капітал. Отже , реалізація в перспективі розробленого бізнес- плану

забезпечить ПП агрофірмі “Ясна Поляна” Новоселківського району Донецької області отримання стабільного прибутку безпосередньо від реалізації зерна.

Список використаної літератури

1. Конституція України: Прийнята ВР Украйни 28 червня 1996 р. Голос України - 1996. - 13 липня.

2. Цивільний кодекс України - К.: “Влад і Влада”. - 1997.

3. Господарський кодекс України - К.: ВПП “Мрія”. - 2001.

4. Кодекс законів про працю - К.: “Влад і Влада”. - 2001.

5. Про власність. Закон України від 7 грудня 1991 р. // Ліга законів. - 2002.

6. Про господарські товариства. Закон України від 14 грудня 1991 р.// Ліга законів. - 2002.

7. Про охорону праці. Закон України від 5 жовтня 1992 р. К.Т.І.1995.

8. Про підприємства в Україні. Закон України від 26 лютого 1991 р. // Ліга законів. - 2002.

9. Про зерно та ринок зерна в Україні. Закон України від 4 липня 2002 р. // Ліга законів. - 2002.

10. Про невідкладні заходи що до прискорення реформування аграрного сектору економіки. Указ Президента України від 3 грудня 1999 р. Офіційний Вісник України. - 1999. -№49.

11. Про визначення нормативних витрат на виробництво сільськогосподарської продукції. Положення від 20 травня 2002 р. - К.: Агрокомпас - 2002.

12. Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності. Постанова від 11 липня 2002 р. №1000 - К.: Агрокомпас - 2002.

13. Акимов Д.Н. Технология производства продукции растениеводства. - К.: Выща шк., 1988. - 320с.

14. Боровіков В.І. Вовк А.Й., Безпека праці в сільському господарстві. - М.: Агропроміздат, 1987.

15. Велецкий И.Т. Технология применения гербицидов. - С-Пб.: Агропромиздат, 1994.-176с.

16. Гароненко В.С. Сільськогосподарські машини. - К.: Урожай, 1992.- 384с.

17. Довба А. Методика визначення економічної ефективності заходів по поліпшенню умов праці. - М.: 1992.

18. Михайлов В.Н. Охорона праці в сільському господарстві. Довідник. - М.: Агроіздат, 1989.

19. Екологічні основи використання добрив// За ред. Е.Г.Дегодюка, - К.: Урожай,1990.-232с.

20. Интенсивные технологии возделывания зерновых и технических культур//Под ред. А.И.Зинченко. - К.: Выща шк.,- 1991.-327с.

21. Коваленко Н.Я. Экономика сельского хозяйства. С основами аграрных рынков. Курс лекций. - М.: Издательство ЭКМОС,1998 - 448с.

22. Меліорація и использование осушенных земель //Под ред. М.В.Алексеевского. - К.:Урожай,1993.-184с.

23. МусатовА.Г. Ранні зернофуражні культури. - К.: Урожай,1992-112с.

24. Операционная технология возделывания зерновых культур//Под ред. В.Ф.Сайко. - К.:Урожай,1990.-312с.

25. Органические удобрения//Под ред. А.А.Бацулы. - К.: Урожай,1998-184с.

26. Саблук П. Особливості аграрної реформи в Україні. - К.: ЗАТ “Нічлава”,1997.-242с.

27. Самокін М.І. Організація і технологія механізованих робіт. - К.:Урожай,1991. - 160с.

28. Сортовая агротехника зерновых культур//Под ред. Н.А.Федоровского. - К.: Урожай,1990-328с.

29. Удобрення польових культур при інтенсивних технологіях вирощування// За ред. А.Я.Буки. - К.: Урожай,1990 - 208с.

30. Царенко О.М. Економічний аналіз діяльності підприємств агропромислового комплексу: Навч.посіб. - К.: Вища шк., 1998.-256с.

31. Экономика сельского хозяйства//Под ред. В.А.Добрынина. - М.: Агропромиздат, 1990.-476с.

32. Харвей.Excel 2000 для Windows для «чайников».: Пер. с англ.: Уч. пос. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2000.-384с.

33. Щербина В.С. Господарське право. - К.: Мрія,1998. - 563с.

34. Ярчук В.З. Аграрне право. - К.: Модуль, 1999.- 468с.

35. Яцина М.О. Економіка праці. - К.: Урожай, 1998. 238с.

Размещено на Allbest.ru