Агроекологічна і біологічна оцінка ресурсів Молдови для виробництва і зберігання столового винограду

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ВИНОГРАДУ І ВИНА «МАГАРАЧ»

На правах рукопису

ЦУЦУК ВІКТОР ОЛЕКСІЙОВИЧ

УДК 63.634.8.581.5

АГРОЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ОЦІНКА РЕСУРСІВ МОЛДОВИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА І ЗБЕРІГАННЯ СТОЛОВОГО ВИНОГРАДУ

05.18.03 Первинна обробка і зберігання продуктів рослинництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Ялта 2000г.

Дисертацією є рукопис. Робота виконана протягом 19731995 рр. в Національному інституті винограду і вина Республіки Молдова і в Аграрному державному університеті Республіки Молдова.

Науковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, академік Української академії аграрних наук Дженєєв Сергій Юрійович

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, доцент Мельник Олександр Васильович, завідувач кафедри плодоводства і виноградарства Уманської сільськогосподарської академії (м. Умань);

доктор сільськогосподарських наук, професор Колтунов Віктор Андрійович, професор кафедри товарознавства Київського торгово-економічного університету (м. Київ);

доктор сільськогосподарських наук, професор Ніколаєв Євген Володимирович, завідувач кафедри технології переробки та зберігання продуктів рослинництва Кримського аграрного університету (м.Сімферополь);

Провідна організація:

Інститут садівництва Української академії аграрних наук, відділ зберігання і виноробства

Захист відбудеться 11 квітня 2000 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 53.365.02 в інституті винограду і вина “Магарач”, УААН, за адресою: 98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту винограду і вина “Магарач”.

Автореферат дисертації розісланий 7 березня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради,

доктор сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник Н.А. Якушина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Основною задачею столового виноградарства є забезпечення рівномірного споживання свіжих ягід протягом року. Селекціонери створили набір сортів від надранніх до пізніх, завдяки яким терміни споживання свіжого винограду безпосередньо з куща доведені до 33,5 місяця. Праці екологів і мікрокліматологів дозволяють організувати споживання ягід одного сорту до 34 тижнів.

Впровадження у виробництво перспективних наукових розробок щодо тривалого зберігання столового винограду дозволяє забезпечити рівномірне надходження грон до ринку аж до дозрівання ранніх сортів суниці та інших культур.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводили згідно з тематичним планом Національного інституту винограду і вина Республіки Молдова 07.06.02 за темою: “Розробка матеріально- та енергозаощаджуючої технології виробництва і транспортування, зберігання і використання столового винограду” (номер держреєстрації 0195М000397).

Мета роботи. Розробити концептуальну модель розвитку столового виноградарства і карту розміщення сортів, що забезпечують отримання грон високої якості для споживання у свіжому вигляді і для тривалого зберігання.

Задачі досліджень:

1. Провести оцінку агрокліматичних ресурсів, що забезпечують отримання столового винограду високої якості багатоцільового використання, і розробити схеми раціонального розміщення сортів для виноградарських регіонів Молдови.

2. Дати технологічну оцінку за якістю, лежкоздатністю районованих, перспективних і нових столових сортів для Республіки Молдова.

3. Розробити прогноз ефективності зберігання винограду в залежності від теплозабезпеченості, умов вологості та сонячної радіації.

4. Розробити основи методики створення екологічного конвеєра виробництва і споживання кращих сортів столового винограду.

5. Використати математичні методи, що існують для визначення і оцінки сили впливу метеорологічних факторів на лежкоздатність грон.

Наукова новизна. Уперше дана детальна оцінка агроекологічних ресурсів основних виноградарських регіонів Молдови, що забезпечують отримання столового винограду багатоцільового призначення. Уперше в умовах Молдови дана комплексна технологічна оцінка придатності для тривалого зберігання районованих, перспективних і нових сортів винограду. Для її здійснення розроблені сучасні математичні підходи за оцінкою теплових ресурсів, умов вологості та сонячної радіації протягом всього періоду вегетації кущів, що дозволяють вже перед закладанням на зберігання прогнозувати лежкоздатність і терміни реалізації урожаю даного року, завчасно підготуватися до тривалого або короткострокового зберігання, а також оцінити можливості фінансових надходжень від зберігання.

Практична значущість отриманих результатів. Розроблена оптимальна модель розміщення столових сортів винограду стосовно до конкретних умов основних виноградарських регіонів Молдови, що включає такі елементи: господарсько-технологічну оцінку сортів винограду, їх раціональне розміщення і використання; агрометеорологічне районування ресурсів для столового виноградарства; створення конвеєра виробництва і споживання столового винограду. Модель може використовуватися виноградарями інших держав.

Практичне використання моделі дозволяє створити сприятливі організаційно-технологічні умови виробництва, збирання, транспортування, зберігання і реалізації винограду; продовжити період його споживання безпосередньо з куща до 33,5, а з урахуванням зберігання 79 місяців у році, скоротивши втрати при зберіганні і транспортуванні в 2,54 рази. Система комплексних заходів щодо розміщення, виробництва, зберігання і реалізації столового винограду впроваджена в Республіці Молдова з 1973 року на площі 5315 га і в Україні на площі 87 га.

Конкретна особиста участь автора полягає в підборі, теоретичному аналізі літератури, виборі напряму досліджень, постановці мети і обгрунтуванні задач, проведенні наукових досліджень, зборі і аналізі експериментальних даних, формулюванні висновків і наукових положень, випробуванні і впровадженні у виробництво результатів досліджень і проведенні авторського нагляду за впровадженням результатів.

Апробація результатів досліджень. Основні результати досліджень були докладені автором на звітних засіданнях лабораторії зберігання і на вченій раді Національного інституту винограду і вина, на кафедрі технології зберігання і переробки сільськогосподарських продуктів, на кафедрі виноградарства і на вченій раді Аграрного університету Молдови, на наукових і науково-виробничих конференціях з проблем виноградарства (Кишинеу 1981, 1992, 1995, 1999; Тбілісі 1982; Краснодар 1999).

Результати досліджень автора були використані при розробці проекту Закону Республіки Молдова про виноград і вино, прийнятого Парламентом 2 червня 1994 р., № 131XIII (Monitorul Oficial, 1994 nr. 3), а також Концепції розвитку виноградно-виноробного комплексу до 2020 р. і Постанови Уряду Республіки Молдова № 126 від 5 лютого 1998 р. “Про необхідні заходи щодо розвитку виноградарства і виноробства в Республіці Молдова на період до 2000 р.”.

За матеріалами дисертації опубліковано 30 наукових праць.

Об'єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 297 сторінках друкованого тексту, складається зі вступу, 9 розділів, висновків, містить 54 таблиці, 26 рисунків, 158 додатків. Список літератури, що використовується, включає 220 найменувань.

ОБ'ЄКТИ, ПРОГРАМА І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Об'єктами досліджень були агроекологічні умови Молдови і 28 столових сортів нової селекції, а також традиційних європейських (табл. 6 8).

Програмою передбачалося проведення обширних досліджень, спрямованих на виявлення впливу агроекологічних факторів на лежкоздатність і зберігання сортів винограду і розробку концептуальної моделі розвитку столового виноградарства, що забезпечують тривалість споживання продукції у свіжому вигляді.

Опис метеорологічних і актинометричних даних за 30 років проводили шляхом узагальнення даних держметеостанцій Республіки Молдова та актинометричної станції Кишинеу. Для оцінки істотності і сили впливу факторів використано методи дисперсійного, кореляційно-регресійного аналізу, метод Харрінгтона і латинського квадрата.

Зберігання винограду проводили в промислових холодильниках у спеціальних контейнерах-пакетах, за температурного режиму 0 1° C і відносної вологості повітря 9095 %.

При збиранні і в процесі зберігання винограду в ягодах визначали сухі речовини, суму цукру, титровану кислотність, загальні фенольні речовини, а також патогенну мікрофлору за загальноприйнятими методиками.

Дослідження проводили відповідно до методичних вказівок: Проведение исследований по хранению плодов, ягод и винограда”, М., 1972 і 1983; “Методические рекомендации по изучению сортов винограда в производственных условиях”, Ялта, 1982; “Рекомендации по технологии виращивания и хранения столовых сортов винограда”, Кишинів, 1993; та інших загальноприйнятих методик.

Для визначення зв'язку між результатами зберігання та іншими факторами перевірено математичні моделі, серед яких були рівняння: прямої лінії, різні гіперболи, параболи, показові, експоненційні, логарифмічні, степеневі та інші. Економічну ефективність зберігання, а також впровадження у виробництво результатів досліджень визначали за виручкою і витратами, що фактично склалися.

РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

I. АгрометеорологІчне РАЙОНУВАННЯ РЕСУРСІВ ДЛЯ СТОЛОВОГО ВИНОГРАДАРСТВА

Проведений аналіз агрокліматичних ресурсів Молдови за останні тридцять років дозволив нам виділити в існуючих зонах столового виноградарства Молдови 4 екологічних регіона (Північний, Центральний, Південний, Східний) і 16 районів з конкретним набором сортів за термінами дозрівання і цільовим напрямом.

Загальний нахил території республіки має південно-західний напрям, що і створює прийнятні умови для вирощування столових сортів винограду.

Розрахунки прямої сонячної радіації, які проводяться нами в будь-якому регіоні і районі, показують, що на схилах південної експозиції її на 400600 МДж/м² (тобто на 20 %) більше, ніж на північних. Щодо кількості фотосинтетично активної радіації (ФАР) ця різниця становить 60370 МДж/м², або 23 %, а щодо суми активних температур 600 °C, або 25 %. Ці відмінності будуть такими, якщо їх розраховувати на теплий період вегетації. Тому необхідно підходити особливо суворо до вибору схилу для сортів пізніх термінів дозрівання. Оперуючи двома найважливішими факторами рельєфом і грунтовим покривом, в будь-якому регіоні Молдови можна знайти сприятливі умови для вирощування столових сортів винограду.

II. ОЦІНКА факторів, що ВПЛИВАЮТЬ НА ЛЕЖКОЗДАТНІСТЬ СТОЛОВИХ СОРТІВ ВИНОГРАДУ

Загальний вплив природних і біологічних факторів на зберігання винограду показаний на концептуальній схемі (рис. 2).

Серед багатьох факторів, що впливають на збереження грон, найважливіше значення мають біологічні особливості сортів, а також комплекс метеорологічних умов, що складається в окремі роки з показників, які характеризують результати зберігання вихід стандартної продукції після тривалого зберігання.

Для визначення сили впливу цих факторів ми використали метод латинських квадратів і результати їх дисперсійного аналізу. Основна задача дисперсійного аналізу визначити частки або ступені впливу різних факторів. Згідно з даними табл. 1, в латинському квадраті сила впливу фактора стовпців (роки) становить 0,35 (35 %), а варіантів (сортів) 0,26 (26 %), вплив особливостей метеорологічних умов, за яких формувався урожай, сильніший, ніж вплив сортових особливостей.

Таблиця 1 Результати дисперсійного аналізу даних латинського квадрата за схемою 9Х9 (Сорти: Декабрьський, Коарна нягре, Шасла біла, Молдова, Кутузовський, Сурученський білий, Ляна, Кишмиш молдавський і Ювілей Молдавії. Роки: 1978, 1979, 1980, 1981, 1982, 1983, 1984, 1986 і 1987)

Показники дисперсійного анализу	Дисперсії
	загальна	стовпців (роки)	варіантів (сортів)	рядів	залишкова
Сума квадратів	13869,5	4795,0	3584,7	633,6	4856,2
Число ступенів вільності	80	8	8	8	56
Частка факторів	-	0,35	0,26	0,05	0,35
Середній квадрат	-	599,4	448,1	-	86,7
Похибка досліду (m)	-	-	-	-	3,1
Похибка досліду, % (m%)	-	-	-	-	3,71
Похибка середньої (md)	-	-	-	-	4,39
Критерій F0,95 фактичний	-	6,91	5,17	-	-
Критерій F0,95 теоретичний	-	2,18	2,18	-	-
НСР 0,95	-	8,65	8,65	-	-

Усього було складено 39 латинських квадратів за схемами 3х3, 4х4, 5х5, 6х6, 7х7, 8х8 і 9х9. Результати аналізу дисперсії 39 латинських квадратів і 4 прямокутників свідчать, що в умовах Молдови вплив
комплексу метеорологічних факторів на результати зберігання сильніший, ніж вплив біологічних особливостей сортів. Це послужило основою для більш детального дослідження іншими методами впливу груп і окремих метеорологічних факторів на ефективність зберігання.

Результати дисперсійного аналізу латинських квадратів, в яких відмінності були істотними, показали, що найбільш сприятливі умови для формування урожаю, здатного добре зберігатися, були спадкими: у 1986, 1985, 1973, 1983 роках, а найбільш несприятливі у 1988, 1974, 1980, 1978 роках.

У сприятливі роки, в порівнянні зі середньобагаторічними даними, були вищими температура повітря і грунту, сума активних температур, пряма сонячна радіація, радіаційний баланс і час сонячного сяйва, меншими атмосферні опади, відносна вологість повітря, значення ГТК, сумарна і розсіяна радіації.

III. ТЕХНОЛОГІЧНА ОЦІНКА СТОЛОВИХ СОРТІВ ВИНОГРАДУ

Багаторічна технологічна оцінка столових сортів винограду дозволила виділити групу сортів, що відрізняються підвищеною лежкоздатністю (більше 150 днів) в умовах Молдови: Ювілей Журавля, Молдова, Сурученський білий, Кутузовський, Ювілей Молдавії, Мерцишор, Декабрьский, Урожайний, Скоренський червоний, Вієрул-59.

Сорти Коарна нягре, Мускат гамбурзький, Кишмиш молдавський, Ляна, Осінній рожевий, Яловенський стійкий, Золотистий стійкий, Світлий рекомендується зберігати не більш 3,5 місяця.

Проведені дослідження свідчать, що в Молдові до січня виноград можна зберігати щорічно, а до березняквітня тільки в роки з підвищеною лежкоздатністю сортів.

Аналіз впливу комплексу метеорологічних факторів на органолептичну оцінку показав, що смакові якості ягід у процесі зберігання у 61 випадку або зберігаються, або поліпшуються. Серед 21 року спостережень виділяються шість, в які у 57 сортів якість поліпшувалася 1974, 1978, 1979, 1980, 1982 і 1986 роки, в основному в сприятливі за метеоумовами роки.

У сорта Молдова смакові якості ягід у процесі зберігання поліпшуються. У той же час Мускат гамбурзький при закладанні на зберігання характеризувався високою дегустаційною оцінкою, однак до кінця зберігання вона зрівнювалася з іншими сортами

Дегустаційна оцінка у Сурученського білого, Ювілея Молдавії, Мерцишора, Декабрьського, Урожайного, Новоселовського (Мускат де Буджак), Яловенського стійкого, Золотистого стійкого і Світлого у процесі зберігання знижувалася.

IV. ВИКОРИСТАННЯ МНОЖИННОЇ РЕГРЕСІЇ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ метеофакторів НА ЗБЕРІГАННЯ ВИНОГРАДУ

Методом латинських квадратів і прямокутників встановлено, що вплив метеорологічних умов на зберігання винограду значно істотніший, ніж сортових особливостей, що ставить перед нами задачу більш глибокого дослідження впливу окремих метеорологічних факторів з тим, щоб, по-перше, можна було прогнозувати лежкоздатність грон в кожному конкретному році, а по-друге, підбирати ділянки, де ці умови (висота над рівнем моря, крутизна та експозиція схилу, грунт та ін.) можуть бути кращими навіть в менш сприятливі роки.

Згідно з вимогами до складання задач з множинної регресії, число результативних показників, що аналізуються, не може бути більшим, ніж (n-2) спостережень або інших результатів обліків.

З метою охоплення максимальної кількості факторів ми розбили метеорологічні умови на 3 групи: тепловий режим (три фатори), зволоження (п'ять факторів) і сонячна енергія, що надходить до Землі (п'ять факторів), і провели регресійний аналіз.

Коефіцієнти множинної кореляції майже скрізь дуже високі. Сила впливу вивчених метеорологічних факторів велика і складає в більшості випадків більше 90 %, а частка впливу неврахованих факторів менше 10 %.

Для подальшого використання результатів множинної регресії важливо з'ясувати дію на кінцевий результат порівняльної оцінки впливу окремих факторів (головні ефекти) та їх різних сполучень (ефекти взаємодії).

Помітимо, що коефіцієнти регресії при X₈ (гідротермічний коефіцієнт) у 18 випадках з 24 зі знаком мінус. Це означає, що чим більше значення цього коефіцієнта, тим гірше зберігається виноград, що узгоджується з численними даними літератури (С.Ю.Дженєєв, 1971; В.І. Іванченко, 1991; М.Г. Магомедов, 1997 та ін.).

Результати розрахунків використання як аргументів умов вологості за період вегетації показали, що загальна сила впливу факторів (за коефіцієнтами детермінації) декілька вище, ніж по теплових ресурсах і в середньому становить 81,1 % (по теплових ресурсах 79,2 %). Більш чутливі до умов зволоження і кількості сонячної енергії сорти Шасла біла і Кишмиш молдавський, у яких сила впливу цих факторів більше 90 %, а найменше чутливий сорт Молдова 61,5 %. Сорти, які добре зберігаються, краще адаптовані до змін метеорологічних умов і менше від них залежать.

Вплив сонячної радіації займає проміжне положення. Поєднання факторів менш значне в порівнянні з впливом головних ефектів.

З чотирьох видів множинного регресійного аналізу найбільш ефективним був аналіз з урахуванням головних ефектів метеофакторів без їх сполучень, де коефіцієнти кореляції у 20 випадках з 24 були вище за 0,9, потім за ефективністю йдуть задачі за квадратичною та лінійною формами з урахуванням головних ефектів і їх парних сполучень, а угрупування по три близьких метеофактори виявилося мало- або неефективним.

Аналіз наших експериментальних даних переконливо свідчить, що між всіма метеорологічними умовами, що досліджуються, які реально складаються за період вегетації, і результатами зберігання винограду існує тісний кореляційний зв'язок. За цими даними перед закладанням можна прогнозувати зберігання винограду урожаю поточного року.

V. РОЗРОБКА ПРОГНОЗІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗБЕРІГАННЯ ВИНОГРАДУ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД метеоумов

Для визначення впливу метеорологічних факторів за період вегетації на лежкоздатність винограду столових сортів був проведений кореляційно-регресійний аналіз щомісячних даних температури повітря і поверхні грунту, а також суми активних температур. Обробку даних проводимо на ЕОМ по 20 математичних моделях.

Одним з кращих рівнянь була парабола другого порядку. Практично однакові індекси кореляції отримані і щодо гіперболи виду (у=а+bx+c/x).

Отриманий тісний зв'язок між результатами зберігання і складовими теплових ресурсів дозволяє будувати відповідні графіки для прогнозу зберігання вже у період вегетації.

Маючи в своєму розпорядженні фактичні дані зберігання всіх досліджуваних сортів і результати кореляційно-регресійного аналізу, ми розрахували кількість метеорологічних факторів, що аналізуються, необхідних для зберігання винограду зі втратами, що не перевищують 10 %; 5 % і 1 % (рис. 3, табл. 2).

З 21 року, щодо яких ми маємо в своєму розпорядженні експериментальні дані результатів зберігання, у 9 випадках (42,9 %) температура повітря була нижче вказаної межі, тобто не гарантувала високих результатів і тільки в 5 гарантувала, що втрати не перевищать 1 % (це 1975, 1979, 1983, 1985 і 1986 роки). У ці роки отриманий високий вихід стандартного винограду. Аналогічно щодо температури поверхні грунту і суми активних температур. Наведені розрахунки показали, що не кожний рік у Центральному регіоні Молдови є благополучним для тривалого зберігання (150 і більше днів), однак зберігання до 100 днів можливо практично кожен рік.

Запропонований нами метод дозволяє вивчити умови термічної ситуації в період вегетації на винограднику і на її основі прогнозувати тривалість зберігання.

Таблиця 2 Розраховані термічні дані по параболі другого порядку, необхідні для виходу стандартного винограду в кінці зберігання, не нижчого 90, 95 і 99 % від закладеного на зберігання

Фактори теплозабезпеченості, C	Попередній вихід стандартного винограду, %	Показники на середину місяців:
		Травня (15,5)	Червня (46,0)	Липня (76,0)	Серпня (106,5)	вересня (137,0)
Температура повітря	90	15,5	18,2	19,6	19,5	17,5
	95	16,5	19,8	21,4	21,2	19,2
	99	17,7	22,0	23,8	23,1	20,0
Температура грунту	90	20,8	25,4	26,3	24,2	19,0
	95	23,1	27,1	28,1	26,3	21,6
	99	25,8	28,9	29,4	28,2	24,7
Сума активних температур на кінець місяця	90	750	1300	1850	2450	3000
	95	800	1400	2000	2600	3200
	99	880	1600	2200	2800	3380

Прімітка: Цифри в дужках під місяцями означають кількість днів від 01.05 (розпускання бруньок) до середини місяця, а для суми активних температур на кінець місяця, тобто 31, 61, 92, 123 і 153

Середньобагаторічні дані термічних факторів південніше за лінію Комрат Кахул свідчать, що надійні результати тривалого зберігання винограду гарантуються у 9 роках з 10.

У північних районах тільки в окремі роки, однак на теплих схилах такі результати можна гарантувати щорічно. Таким чином, вже протягом періоду вегетації можна цілком надійно прогнозувати особливості зберігання урожаю даного року.

Вихід стандартного винограду істотно змінюється по роках, що безсумнівно пов'язано і з умовами вологості, які складаються у відповідні періоди вегетації.

Згідно з експериментальними даними, сприятливі роки характеризуються порівняно малою кількістю опадів за теплий період року, трохи нижчою відносною вологістю повітря, великим числом посушливих днів (з вологістю повітря < 30 %), меншою кількістю вологих днів (з відносною вологістю > 80 %), незначними параметрами гідротермічних коефіцієнтів.

Отримані високі індекси кореляції, які вказують на тісний зв'язок між описаними вище показниками і результатом зберігання.

Найвищі індекси кореляції у сорта Кутузовський. У групи сортів Молдова, Ювілей Журавля, Кишмиш молдавський, Ювілей Молдавії та Яловенський стійкий також знайдено дуже тісний кореляційний зв'язок (індекси кореляції коливаються від 0,993 до 1,0). Високі індекси кореляції отримані по сортах Шасла біла, Коарна нягре і Мускат гамбурзький (індекси кореляції коливаються від 0,950 до 0,999). У той же час, у сорта Скоренський червоний індекси кореляції трохи нижчі і змінюються від 0,770 до 0,990. Кореляційно-регресійний аналіз показав дуже тісний кореляційний зв'язок між процентом виходу стандартного винограду в кінці зберігання і всіма показниками вологості, що аналізуються, і дозволяє прогнозувати терміни зберігання.

Індекси кореляції, розраховані під час обліку всіх отриманих даних по сортах (n=2837), достовірні при рівні імовірності 0,99, а при аналізі тільки усереднених по 5 термінах вегетації (n=5) майже всі вони достовірні на рівні імовірності 0,950,99. Більшість коефіцієнтів регресії “С” в рівнянні параболи зі знаком мінус, що свідчить про опуклість кривих, які описують ці процеси за період вегетації, за винятком числа посушливих днів, мінімум яких доводиться на середину літа. Частково такі коефіцієнти отримані і при аналізі даних за числом вологих днів.

Згідно з нашими розрахунками, вихід стандартного винограду на рівні 90 % буде за умови, показаної в табл. 3 і рис. 4. Приблизно у 60 % років ми спостерігаємо умови, що сприяють хорошому збереженню винограду (не менше 90 %), і у 4050 % років на збереження не менше 95 %, особливо таких сортів, як Молдова, Ювілей Журавля, Кутузовський та ін.

Таблиця 3 Розраховані усереднені з 16 сортів дані умов вологості, необхідні для виходу стандартного винограду в кінці зберігання не нижче 90 % і 95 % від закладеного на зберігання (по параболі у = а + bx + cx²)

Показники вологості	Вихід стандартного винограду, %	Порібно в середньому за місяць
		травень	червень	липень	серпень	вересень
Атмосферні опади, мм	90	42,3	62,1	67,4	57,3	32,9
	95	24,6	41,5	47,0	40,4	22,5
Відносна вологість повітря, %	90	62,4	64,2	64,5	63,4	60,9
	95	56,6	58,8	61,3	61,2	59,4
Число посушливих днів, вологість повітря < 30 %	90	5,9	4,2	3,4	3,5	4,5
	95	19,8	7,0	5,9	6,4	8,6
Число вологих, днів, вологість повітря > 30 %	90	4,4	2,9	1,8	1,3	1,4
	95	0,5	0,8	1,0	0,9	0,7
Гідротермічний коефіціент	90	0,8	1,5	1,7	1,3	0,4
	95	0,5	0,7	0,6	0,0	0,0

Найбільший вплив на збереження винограду мають кількість опадів і відносна вологість повітря у серпні і, особливо, у вересні. Встановлено, що чим менше відносна вологість повітря, тим вище збереження.

Звертає на себе увагу, що розрив в показниках вологості повітря, необхідний для збереження ягід на рівні 90 % і 95 %, порівняно невеликий. Найкращі результати отримані за відносної вологості 5065 %. Така відносна вологість повітря потрібна для гарантування виходу стандартного винограду на рівні 90 %. Для отримання більшого виходу стандартного винограду потрібно, щоб вологість повітря була в інтервалі 5060 %.

Проведені дослідження показують, що для хорошого збереження винограду потрібно, щоб повітря було злегка посушливим, але не дуже сухим. Число посушливих днів також відіграє певну роль у формуванні стійкості винограду в період зберігання. Чим вище вимоги до збереження винограду, тим більше повинно бути посушливих днів, однак загальна кількість таких днів повинна бути порівняно малою 39 днів на місяць для 90 % і 512 днів для 95 % виходу стандартного винограду в кінці зберігання.

Результати вивчення впливу умов вологості грунту і повітря за період вегетації на збереження винограду показують, що метеорологічні фактори, які обумовлюють умови вологості, впливають на збереження винограду і можуть бути використані для прогнозу виходу стандартного винограду в кінці зберігання.

На зберігання винограду впливають параметри сонячної радіації (табл. 4, рис. 5). Кореляційно-регресійний аналіз показав, що більш тісний зв'язок існує за використання тих же математичних моделей, тобто гіперболи і парабол другого порядку. У результаті розрахунків отримані дуже високі індекси кореляції (0,991,00), що свідчить про тісний кореляційний зв'язок між виходом стандартного винограду в кінці зберігання і кількістю енергії, що надходить від сонця.

Таблиця 4 Розраховані показники сонячної радіації по параболі виду у=а+bx+cx², необхідні для виходу стандартного винограду в кінці зберігання, не нижчого 90 %, 95 % і 99 % від закладеного на зберігання

Показники сонячної енергії	Вихід стандартного винограду, %	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень
Сумарна радіація, МДж/м2	90	567,4	622,5	649,4	582,7	429,1
	95	618,2	684,2	683,2	611,8	475,8
	99	664,2	738,2	734,6	649,8	490,3
Пряма радіація, МДж/м2	90	294,3	344,0	335,0	319,0	245,1
	95	367,7	389,3	383,3	348,4	287,2
	99	397,8	410,6	400,5	366,5	311,0
Розсіяна радіація, Мдж/м2	90	234,6	284,0	293,5	260,7	188,6
	95	221,1	251,7	255,5	230,7	179,7
	99	211,2	236,2	235,9	209,1	157,9
Радіаційний баланс, МДж/м2	90	329,5	392,9	393,5	327,9	201,4
	95	373,1	432,6	427,4	354,6	219,7
	99	393,8	448,6	441,6	370,0	239,2
Тривалість сонячного сяйва, год	90	233,6	274,3	288,2	273,5	231,9
	95	282,0	309,8	315,3	297,2	257,2
	99	331,0	338,5	332,1	311,2	277,3

Примітка: Як аргумент (х) при регресійному аналізі взято число днів на середині кожного місяця, що минули після 1-го травня (приблизна дата розпускання бруньок), тобто 15,5; 46,0; 76,0; 106,5 і 137

У районі Кишинеу сумарна сонячна радіація складає близько 3500 МДж/м², максимум якої припадає на липень, а мінімум на вересень. По роках спостерігаються великі варіації у надходженні сонячної енергії.

Згідно з нашими даними, для того, щоб втрати при зберіганні не перевищували 10 %, необхідно, щоб сумарна радіація відповідала даним, наведеним у табл. 4. Запропонований метод дозволяє зазделегідь прогнозувати результати зберігання з урахуванням умов, що склалися. Таким чином, ресурси сумарної сонячної енергії, що припадає навіть на рівний майданчик, в більш ніж 50 % років достатні, щоб гарантувати збереження винограду в кінці зберігання більше 90 %.

Пряма сонячна радіація відіграє важливу роль в тепловому балансі і складає майже половину фотосинтетично активної радіації (ФАР). Згідно з фактичними даними, середня кількість прямої сонячної радіації за весь теплий період за 30 років складає 1859 МДж/м², за травеньвересень 1534 МДж/м² з максимумом в липні (350 Мдж/м²) і мінімумом у вересні (234 МДж/м²). У відповідності до наших розрахунків, для того, щоб збереглося не менше 90 % грон, прямої сонячної радіації повинно бути у кількості, вказаній у табл. 4, що відповідає середньобагаторічним даним за останні 30 років. З підвищенням вимог до збереження грон необхідно більше прямої сонячної радіації і менше розсіяної, а також оптимальна кількість енергії радіаційного балансу.

Від тривалості сонячного сяйва сильною мірою залежать тепловий режим і фізіолого-біохімічні процеси в органах кущів винограду, а отже і результати зберігання.

Згідно з нашими даними за 30 років, в районі Кишинеу середнє річне число часів сонячного сяйва становить 2094 години, що є близьким до середньоєвропейських показників. У роки, що сприяють зберіганню винограду, кількість часів сонячного сяйва зростає, отже параметри сонячної радіації можуть бути використані для прогнозування результатів зберігання грон столових сортів винограду, що дозволяє вже у період закладання на зберігання прогнозувати ефективність зберігання і терміни реалізації.

VI. РОЗРОБКА КОНВЕЄРА ВИРОБНИЦТВА І СПОЖИВАННЯ СТОЛОВИХ СОРТІВ ВИНОГРАДУ

Нами розроблений конвеєр столових сортів для умов Молдови і визначені терміни надходження свіжого винограду безпосередньо з кущів до ринку. У північних районах для вирощування столових сортів потрібна сума активних температур до дозрівання ягід, не більша 2600 градусів (до групи Шасла включно). Теплові ресурси у Центральному і тим більше у Південному регіонах відповідають вимогам районованих сортів до тепла. Забезпеченість теплом цілком задовільна і не опускається нижче 80 %. Більшість сортів забезпечені теплом на 90100 %. Найпівденніші райони Молдови доходять до 45° північної широти, а отже і теплові ресурси тут ще сприятливі.

Отже, в Центральному, а тим більше в Південному регіонах, кількість сум активних температур, особливо на теплих схилах, не обмежує вирощування столових сортів за термінами збирання з 20 липня до 1 листопада, що дозволяє протягом 100 днів забезпечувати ринок продукцією безпосередньо з куща.

VI-а. ЕКОЛОГІЧНИЙ КОНВЕЄР СТОЛОВИХ СОРТІВ

Використовуючи численні роботи щодо методів розрахування мікроклімату в складному рельєфі Республіки Молдова, нами були проведені дослідження з визначення екологічних ніш з метою розробки екологічного конвеєра столових сортів.

У табл. 5 наводиться розроблена нами методика розрахування теплових ресурсів у можливих екологічних нішах центральної зони Молдови.

На основі експериментального матеріалу побудований конвеєр надходження свіжого винограду безпосередньо з куща, починаючи з 20 липня по 1 листопада (табл. 6). Під час розрахування дат дозрівання окремих сортів була прийнята наведена далі методика. У табл. 5 дана сума активних температур на кінець вегетації, яка відрізняється від середньої для регіону. Щоб визначити, як вона змінюється для даної екологічної ніші, знаходимо два поправкових коефіцієнти К₁ і К₂. К₁ = t в екологічній ніші серед. для зони t > 10° C, для теплих грунтів і аналогічно К₂ для холодних грунтів.

Приймаємо, що К₁ і К₂ постійні для даної екологічної точки, протягом всього періоду вегетації ці зміни пропорційні.

Припустимо, що сорт Жемчуг Саба для дозрівання вимагає в середньому 1900 ° C t > 10 °C, але це 50 % забезпеченості. Для гарантії успіху ми повинні мати 95 % забезпеченості, а це буде 2230 °C. За середгьобагаторічними даними, в Кишиневі накопичується на 31 липня 1934 °C і усього за вегетацію 3270 °C. По таблиці 5, в екологічній ніші 3 на теплих грунтах нагромаджується 3800 ° C, отже К₁ = 3800/3270 = 1,162. Таким чином, на цій ділянці на кінець липня буде 1934 х 1,162 = 2247 °C. Щоб визначити день дозрівання Жемчуга Саба 2247 2230 = 17 °C. Середньодобова температура у липні 21 °C, отже на цій ділянці у 95 % випадків виноград дозріє 30 липня і тільки 1 раз на 20 років він дозріє пізніше. Зрозуміло, що в більшості випадків він дозріває раніше. У 50 % випадків він дозріє 2247 1900 = 347 C°, тобто на 347 / 21 = 16,5 дня пізніше, або 15 липня. Аналогічно зроблено інші розрахунки.

Під час підбору сортів ми керувалися такими принципами: а)мати на кожний термін дозрівання по два сорти, відмінних високою якістю і різним забарвленням ягід, щоб продукт був не тільки смачним і поживним, але і красивим; б) підбирати різноманітні екологічні фактори, щоб вибраний нами цінний сорт забезпечував можливість його споживання свіжим близько 1 місяця безпосередньо з куща; в) використати невелику кількість сортів (3-5), щоб легше було дотримуватись сортової агротехніки.

З урахуванням даних табл. 6 і можливості технології створено остаточний конвеєр столових сортів (табл. 7). Наведені в таблиці 7 дати гарантовані у 95 випадках зі 100.

Таблиця 5 Сума активних температур у середній частині схилів у центральному регіоні Молдови в залежності від рельєфу місцевості та грунтового покриву, на кінець періоду вегетації

Параметри схилів	Поправки до середньобагаторічної t>10 C	Сума активних температур з поправками
	на висоту над рівнем моря, 1,2 /м	на крутизну схилу, 25 t на 1 крутизни	на експозицію, 0,56 t на 1 експозиції	на склад грунту
				легкі грунти +100	важкі грунти -100
Південні схили, захищені, дренаж хороший
1) h=150, h=70-100, крутизна 5	5	125	50	100	-100	3550-3350
2) h=150, h=70-100, крутизна 10	5	250	50	100	-100	3675-3475
3) h=150, h=70-100, крутизна 15	5	375	50	100	-100	3800-3600
4) h=200, h=100-120, крутизна 5	-55	125	50	100	-100	3490-3290
5) h=200, h=100-120, крутизна 10	-55	250	50	100	-100	3615-3415
6) h=200, h=100-120, крутизна 15	-55	375	50	100	-100	3740-3540
7) h=250, h=100-150, крутизна 5	-115	125	50	100	-100	3430-3230
8) h=250, h=100-150, крутизна 10	-115	250	50	100	-100	3555-3355
9) h=250, h=100-150, крутизна 15	-115	375	50	100	-100	3680-3480
Північні схили, дренаж хороший
10) h=150, h=70-100, крутизна 5	5	-125	-50	100	-100	3200-3000
11) h=150, h=70-100, крутизна 10	5	-250	-50	100	-100	3050-2875
12) h=150, h=70-100, крутизна 15	5	-375	-50	100	-100	2950-2750
13) h=200, h=100-120, крутизна 5	-55	-125	-50	100	-100	3140-2940
14) h=200, h=100-120, крутизна 10	-55	-250	-50	100	-100	3015-2815
15) h=200, h=100-120, крутизна 15	-55	-375	-50	100	-100	2890-2690
16) h=250, h=100-150, крутизна 5	-115	-125	-50	100	-100	3080-2880
17) h=250, h=100-150, крутизна 10	-115	-250	-50	100	-100	2955-2755
18) h=250, h=100-150, крутизна 15	-115	-375	-50	100	-100	2830-2630
Східні та західні схили, захищені, дренаж хороший
19) h=150, h=70-100, крутизна 5	5	62	0	100	-100	3437-3237
20) h=150, h=70-100, крутизна 10	5	125	0	100	-100	3500-3300
21) h=150, h=70-100, крутизна 15	5	187	0	100	-100	3562-3362
22) h=200, h=100-120, крутизна 5	-55	62	0	100	-100	3377-3177
23) h=200, h=100-120, крутизна 10	-55	125	0	100	-100	3440-3240
24) h=200, h=100-120, крутизна 15	-55	187	0	100	-100	3502-3302
25) h=250, h=100-150, крутизна 5	-115	62	0	100	-100	3317-3117
26) h=250, h=100-150, крутизна 10	-115	125	0	100	-100	3380-3180
27) h=250, h=100-150, крутизна 15	-115	187	0	100	-100	3420-3242

Таблиця 6 Терміни дозрівання столових сортів винограду в Центральному регіоні Молдови в залежності від екологічних умов

Умови зростання	С о р т и :
	дуже ранні	ранні	середні та пізні
	Жемчуг Саба	Мускат янтарный або Мускат перлинний	Королева виноградників	група Шасла	Пам'яті Негруля	Стартовий або Фрумоаса албе	Мускат гамбурзький	Ювілей Журавля
1.	29.07-03.08	16.08-23.08	26.08-02.09	28.08-05.09	12.09-22.09	15.09-25.09	20.09-02.10	23.09-05.10
2.	25.07-03.08	11.08-18.08	21.08-28.08	24.08-31.08	06.09-16.09	09.09-19.09	12.09-24.09	16.09-28.09
3.	30.07-05.08	18.08-25.08	28.08-05.09	31.08-07.09	15.09-24.09	18.09-28.09	24.09-05.10	27.09-08.10
4.	27.07-02.08	13.08-20.08	23.08-31.08	26.08-02.09	09.09-18.09	12.09-21.09	16.09-28.09	19.09-01.10
5.	01.08-06.08	20.08-28.08	30.08-07.09	02.09-10.09	18.09-27.09	21.09-30.09	27.09-09.10	30.09-12.10
6.	28.07-03.08	15.08-23.08	25.08-02.09	28.08-05.09	12.09-21.09	15.09-24.09	20.09-01.10	23.09-05.10
7.	14.08-20.08	07.09-15.09	17.09-25.09	20.09-28.09	11.10-20.10	14.10-23.10	25.10-07.11	28.10-09.11
8.	18.08-24.08	12.09-20.09	22.09-30.09	25.09-03.10	16.10-26.10	19.10-29.10	03.11-13.11	05.11-16.11
9.	16.08-22.08	10.09-17.09	20.09-27.09	23.09-30.09	13.10-23.10	16.10-26.10	29.10-09.11	02.11-13.11
10.	20.08-25.08	14.09-22.09	25.09-02.10	27.09-05.10	19.10-29.10	22.10-02.11	05.11-17.11	08.11-20.11
11.	18.08-24.08	12.09-20.09	22.09-30.09	25.09-03.10	16.10-26.10	19.10-29.10	02.11-13.11	04.11-16.11
12.	21.08-27.08	17.09-24.09	27.09-04.10	30.09-07.10	22.10-01.11	25.10-04.11	09.11-20.11	12.11-23.11
13.	20.08-08.08	22.08-30.08	01.09-09.09	04.09-12.09	20.09-30.09	24.09-03.10	30.09-12.10	03.10-15.10
14.	01.08-06.08	20.08-27.08	30.08-07.09	02.09-09.09	18.09-27.09	21.09-30.09	27.09-08.10	30.09-12.10
15.	04.08-10.08	24.08-01.09	04.09-11.09	06.09-14.09	23.09-03.10	26.09-06.10	04.10-16.10	07.10-19.10
16.	02.08-08.08	22.08-30.08	01.09-09.09	04.09-12.09	20.09-30.09	23.09-03.10	30.09-12.10	03.10-15.10
17.	06.08-12.08	27.08-03.09	06.09-13.09	09.09-16.09	26.09-06.10	29.09-09.10	07.10-19.10	10.10-22.10
18.	04.08-10.08	24.08-01.09	03.09-11.09	06.09-14.09	23.09-03.10	26.09-06.10	04.10-15.10	07.10-19.10

Примітка: Порядкові номери означають умови зростання, показані за цим номером в таблиці 5

столовий виноград агроекологічний сорт молдова

Східні та західні схили не показано. Методика розрахунків аналогічна.

Нами встановлено, що за розрахунками теплових ресурсів, східні і західні схили рівноцінні, однак аналіз спостережень показує, що перевагу слід віддавати західним і південно-західним схилам. Найбільш безпечними і порівняно добре забезпеченими тепловими ресурсами є середня і частково нижня частина верхньої третини схилів за місцевими перевищеннями різної орієнтації, крім північної.

Таким чином, в Центральному регіоні Молдови природні умови дозволяють побудувати екологічний конвеєр столових сортів навіть в межах одного великого господарства і безперервно забезпечувати ринок, лікувально-профілактичні та інші організації свіжим виноградом безпосередньо з куща з 20 липня по 1 листопада. Аналогічними методами можна розрахувати екологічний конвеєр для будь-якої іншої природної зони.

VI-б. КОНВЕЄР СТОЛОВИХ СОРТІВ ВИНОГРАДУ ПІСЛЯ ЗБЕРІГАННЯ

У Молдові виноград для тривалого зберігання можна вирощувати на всій території республіки. Однак, якщо в південних регіонах майже немає обмежень у виборі місць для цілеспрямованого вирощування сортів, то в центральних регіонах вибір повинен бути більш суворим і вирощувати столові сорти необхідно тільки на легких грунтах і теплих схилах. У північних вибір повинен бути особливо суворим, тобто тільки на легких грунтах південних і південно-західних схилів крутістю більше 10 °.

В регіональному розрізі підбір сортів також має свої особливості.
У південному регіоні перевагу потрібно віддавати сортам пізніх і середніх термінів дозрівання, в центральному переважно середніх і пізніх, а в північному середніх і ранніх, які тут дозрівають у вересні і можуть зберігатися до груднясічня, а в окремі роки і пізніше.

Конвеєр сортів із зберігання не може бути постійним в усі роки, залежить від погодних умов, місця зростання і рівня агротехніки. Ці фактори піддаються обліку, отже з осені можна скласти конкретний конвеєр сортів, які будуть реалізовані протягом осіннього, зимового і весняного періодів. У табл. 8 наведено конвеєр 20 сортів з холодильників у зимово-весняний періоди. У той же час в окремо узятому господарстві рекомендується мати значно менше сортів, але різних за термінами дозрівання і термінами зберігання.

Слід мати на увазі, що будь-який сорт, який може зберігатися до квітнятравня, може бути знятий зі зберігання раніше, а ті, які не витримують тривалого зберігання, ризиковано залишати у сховищах довше вказаного терміну.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 7 Конвеєр столових сортів винограду в Центральному регіоні Молдови

Назва сорту	Дата збирання	Екологічні умови зростання
		висота над:	експозиція схилу, румби	крутизна схилу, градуси	рівень навантаження
		рівнем моря, м	дном долини, м
Жемчуг Саба	20.07-31.07	150	70-100	Ю	15	пониж.
Жемчуг Саба	01.08-10.08	200	100-120	Ю,В і З	5-10	оптим.
Мускат перлинний, Мускат янтарний	01.08-10.08	150	70-100	Ю	15	пониж.
Мускат перлинний, Мускат янтарний, Кардинал	11.08-20.08 11.08-20.08	150	70-100	Ю	5-15	пониж. оптим.
		200	100-120	Ю	10-15
		150	70-100	Ю	5-15
Мускат перлинний Мускат янтарний, Кардинал	20.08-31.08	150	70-100	В, З	5-15	оптим. оптим. оптим.
		200	100-120	В, З	5-15
		250	100-150	Ю	5-15
Королева виноградників, Кардинал, Кишмиш променистий, Шасла біла	01.09-10.09	150	70-100	В.З.	5-15	оптим. оптим. оптим.
		200	100-120	В.З.	5-15
		250	100-150	Ю.,В.З.	5-15
Стартовий, Фрумоаса албе, Мускат гамбурзький	10.09-20.09	150	70-100	Ю.	5-15	пониж. пониж. пониж.
		200	100-120	Ю.	10-15
		250	100-150	Ю.	15
Стартовый, Фрумоаса албе, Мускат гамбурзький, Ювілей Журавля	21.09-30.09	150	70-100	Ю.В.З.	5-15	оптим. оптим. оптим.
		200	100-120	Ю.В.З.	5-15
		250	100-150	Ю.В.З.	5-15
Стартовий, Кишмиш молдавський, Фрумоаса албе, Ювілей Журавля	01.10-10.10	150	70-100	С.	5	оптим. оптим. оптим.
		200	100-120	С.	5
		250	100-150	В.З.	5
Мускат гамбурзький, Ювілей Журавля, Молдова	10.10-31.10	150	70-100	С.	5	оптим. оптим.
		250	100-150	В.З.	5

Примітка: Букви: Ю - південний схил, С - північний, В - східний, З - західний.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 8

Конвеєр сортів з холодильників у зимово-весняний період року

Назва сорту	Листопад	Грудень	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень
Шасла біла
Мускат гамбурзький
Кишмиш молдавський
Новоселовсь-кий
Яловенський стійкий
Ювілей Молдавії
Скоренський червоний
Коарна нягре
Ляна
Сурученсь-кий білий
Світлий
Декабрьський
Осінній рожевий
Золотистий стійкий
Мерцишор
Урожайний
Вієрул-59
Кутузовський
Ювілей Журавля
Молдова

Комплекс метеорологічних факторів, які складаються в період вегетації до зберігання, щорічно вносить деякі коригування до конвеєра конкретного року.

VII. ВПЛИВ ПАТОГЕННОЇ МІКРОФЛОРИ НА ЗБЕРІГАННЯ ВИНОГРАДУ

Лежкоздатність винограду, в більшості випадків, визначається розвитком патогенної мікрофлори у період зберігання.

Основними збудниками гниття винограду при зберіганні в умовах Молдови є Botrytis cinerea і види Peniciliium. Сірою гниллю (Botrytis cinerea) сильніше уражуються класичні високоякісні сорти, а комплексностійкі міжвидові гібриди, такі як Молдова, Ювілей Журавля, Кутузовський, Яловенський стійкий, Вієрул59 та ін. уражуються менше.

Пеніцилоз, або блакитна гниль (рід Peniciliium) шкідливе захворювання винограду при зберіганні. Нами в умовах Молдови на ягодах винограду зареєстровано 24 види цього роду. Серед них велика кількість виділена з ягід, які стикалися з грунтом, далі хвороба легко розповсюджувалася і на інші ягоди.

Серед інших хвороб винограду при зберіганні зустрічаються аспергілезні гнилі, збудниками яких є види роду Aspergillius. Нами виділено 11 видів роду Aspergillius. Це захворювання зустрічається частіше в сухі жаркі роки.

Альтернаріоз викликається грибами роду Alternaria. Ця хвороба виявляється в жаркі і вологі роки за наявності сонячних опіків, які в Молдові зустрічаються рідко. Хвороба супроводжується появою на ягодах характерного світлого металевого блиску. Уражені ягоди зморщуються і набувають неприємного смаку.

Серед інших відомі хвороби, що викликаються: Cladosporium (близька до альтернаріозу), поліфагами Rhizopus nigricans (чорна головчаста пліснява), видами родів Mucor, Martierella, Cunninghomella, видами Fuzarium (8), яких багато у грунтах виноградників. Зараження відбувається при зіткненні ягід з грунтом.

Максимальна кількість видів завжди виявляється при закладанні винограду на зберігання. Найбільше число видів зустрічається у сортів Шасла біла, Декабрьський, Кишмиш молдавський і Мускат гамбурзький, а найменше Ювілей Журавля, Ляна, Новоселовський, Яловенський стійкий. У процесі зберігання кількість видів на ягодах зменшується. Кількість же колоній видів грибів, що залишилися у процесі зберігання, збільшується.

Основними методами боротьби з паразитуючою мікрофлорою можуть бути дезинфекція тари і приміщень перед закладанням на зберігання і періодична фумігація SO₂ у процесі зберігання.

VIII. КРИТЕРІЙ ЛЕЖКОЗДАТНОСТІ СТОЛОВОГО ВИНОГРАДУ

Для загальної оцінки впливу різних факторів на результати зберігання винограду нами уперше був використаний метод Харрінгтона.

Суть методу закладена в рівнянні (функція “D”), яке має вигляд:

Де D узагальнений показник; d_j безрозмірна величина;_j вагові коефіцієнти, j відповідний фактор.

Для вирішення задачі нами були використані фактичні дані метеофакторів, які складалися в кожному з 21 року проведення досліджень, і основні результати аналізів ягід, що характеризують якість винограду при закладанні його на зберігання.

Кожний з цих факторів (y_j) має свої одиниці вимірювання і не дозволяє провести математичні операції, необхідні для рішення вищенаведеного рівняння.

З метою усунення цього недоліку всі значення (y_j) були переведені у безрозмірні значення (d_j), які можуть змінюватися від 0 до 1,0. При цьому за одиницю приймається найбільш сприятливий (оптимальний) рівень, а за 0 найнесприятливіші (дуже погані). Враховуючи, що нуль може перетворити увесь вираз в нуль, ми для практичних цілей взяли замість нуля 0,001.

Оскільки фактори не рівнозначні, то методом експертних оцінок кожному з них даний ваговий коефіцієнт (_j) З опису методу відомо, що кожне значення (d_j) змінюється в залежності від (y_j) за S-подібними кривими, які можуть бути такими, що убувають і що зростають, симетричними і асиметричними. Виходячи з отриманих експериментальних даних для всіх дванадцяти факторів, що аналізуються, ми склали відповідні закони переходу і графіки, а з них знімали значення (d_j).)

Маючи вищенаведену інформацію, нами були складені рівняння для узагальненої оцінки кожного року дослідів.

В роботі ми приводимо значення “D” окремо для білих і окремо для червоних столових сортів винограду. Часто значення “D” для червоних сортів декілька нижче, ніж для білих, це пов'язано з тим, що червоні сорти більш вимогливі до умов зростання.

Нами прийняті критерії оцінки “D”, які запропоновані у рекомендаціях, складених А.Я.Земшманом та ін. (1998). Відповідно до них і результатів розрахунків, показаних в таблицях 9 і 10, в Центральному регіоні Молдови у половині сезонів вегетації можна отримати виноград для тривалого зберігання (150 днів і більше), у 25 % сезонів ці умови задовільні.

Для тривалого зберігання можуть бути узяті тільки такі сорти, як Молдова, Ювілей Журавля, Кутузовський та ін., а інші можна зберігати тільки до середини або кінця зими. У 25 % сезонів умови складаються несприятливо і в ці роки зберігати виноград можна тільки протягом 1,01,5 місяця і тільки ті сорти, що добре зберігаються.

Таблиця 9

Критерій лежкоздатності “D” столового винограду (19731984 рр.)

Розраховані значення D	Роки
	1973	1974	1975	1976	1978	1979	1980	1981	1982	1983	1984
Червоних сортів	0.694	0,653	0,706	0,836	0,612	0,809	0,128	0,451	0,500	0,637	0,900
Білих сортів	0,727	0,766	0,959	0,839	0,619	0,921	0,199	0,615	0,501	0,646	0,911

Таблиця 10

Критерій лежкоздатності “D” столового винограду (1985-1995 рр.)

Розраховані значення D	Роки
	1985	1986	1987	1988	1990	1991	1992	1993	1994	1995
Червоних сортів	0,826	0,692	0,754	0,348	0,451	0,424	0,438	0,693	0,867	0,504
Білих сортів	0,835	0,734	0,756	0,351	0,439	0,424	0,438	0,639	0,867	0,504

Критерій збереженості “D” може бути використаний і як ще один метод прогнозування результатів зберігання. Якщо величина D0,8, то виноград буде зберігатися відмінно, якщо D коливається від 0,65 до 0,8 то добре, а якщо D коливається в інтервалі від 0,5 до 0,65 то задовільно. Якщо ж D0,5 то погано, 0,25 дуже погано, і закладати виноград на тривале зберігання в такі сезони не треба.

IX. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА І ЗБЕРІГАННЯ СТОЛОВОГО ВИНОГРАДУ

Як і інші культури, столові сорти дають урожай і прибуток з 1 га тим більший, чим багатші грунти, тобто на незмитих грунтах. Отриманий на цих грунтах прибуток від виробництва столових сортів вище, ніж від виробництва інших основних сільськогосподарських культур (озима пшениця, кукурудза на зерно і соняшник).

Зі збільшенням крутості схилів, а отже, з підвищенням ступеня змитості, урожаї всіх сільськогосподарських культур знижуються. Однак якщо урожаї столових сортів винограду при крутості схилів 815 ° (середні і сильнозмиті грунти) знижуються на 2030 %, то урожаї польових культур більш ніж у два рази. Отриманий з повнопрофільних грунтів столовий виноград малотранспортабельний і погано зберігається.

На теплих крутих схилах зі змитими грунтами виноград одна з небагатьох сільськогосподарських культур в Молдові, яка не тільки рентабельна, але і високоякісна, особливо на легких за гранулометричним складом грунтах. Це дозволяє розміщувати столові сорти винограду на схилах крутіше 5 ° і отримувати прибуток з 1 га у північному регіоні 1160215745, в центральному 889212462, а в південному і в лівобережному Придністров'я 1035315223 лей.

Собівартість столового винограду в усіх регіонах приблизно однакова і становить 9501050 лей за тонну при схилах 58 ° і 11001250 лей, при схилах з крутістю 815 °, середня ціна реалізації близько 2500 лей за тонну.

Нами випробувалися і оцінені у зберіганні 20 столових сортів винограду. Для розрахунків використовувався фактичний вихід стандартного винограду. Від закладених на зберіганні мас віднімали осип ягід, гниль і природні втрати. Ціни реалізації узяті: через 50 днів зберігання 4 леї за 1 кг, через 100 днів 6 лей і через 150 днів 8 лей.

Результати визначення прибутку від зберігання показали, що високий економічний ефект отриманий від зберігання всіх сортів, які нами рекомендується зберігати близько 100 днів. Прибуток склав від сорту Шасла біла 704, Коарна нягре 1088, Мускату гамбурзького 1148 і Ляна 1778 лей. Сорти, які можуть зберігатися 150 і більше днів, дали такий прибуток на 1 тонну закладеного на зберігання винограду: Сурученский білий 3144, Кишмиш молдавський 3320, Ювілей Молдавії 3336, Кутузовський 3632, Молдова 3736 і Ювілей Журавля 3856 лей. Вказаний прибуток пропорційний виходу стандартного винограду.

На основі проведених досліджень розроблена система комплексних заходів (ампелоекологічних, агротехнічних, технологічних і законодавчо-нормативних), які впроваджені з 1973 року в ряді господарств Республіки Молдова на площі 5315 га (ДВГ Національного інституту винограду і вина, Попяська, Чобруч, Скорень, Фетиця, Чебалакчия, Новоселовка, Велень, Шишкань, Дурлешть, Лівада, Молдаком) зі щорічним економічним ефектом 1517,5 млн. лей, а також в Україні на площі 87 га (радгосп ім. Суворова Одеської області, агрофірма радгосп-завод “Білозерський”, Херсонської області).

Приріст стандартної продукції становив 2550 %, період зберігання продовжений на 23 місяці при товарності винограду 9598 %.

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Багаторічні дослідження і аналіз отриманих результатів показують, що екологічні умови Молдови дозволяють вирощувати високоякісний столовий виноград всіх термінів дозрівання. Кореляційний і регресійний аналізи свідчать про те, що тільки 10 з 20 років нашого експеримента не були достатньо забезпеченими необхідними сприятливими екологічними факторами для отримання лежкоздатної продукції, що вимагало в ряді випадків дослідження і використання додаткових місцевих можливостей.