Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Міністерство аграрної політики України

Житомирський національний агроекологічний університет

Факультет механізації сільського господарства

Кафедра машиновикористання

Дипломний проект

«УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ПТАХІВНИЦТВІ»

Спеціальність 7.091.902 „Механізація сільського господарства”

ОКР “Бакалавр”

Дипломник Потапчук О.В.

Керівник доц. Муляр О.Д.

Житомир 2011

Зміст

Реферат

Вступ

1. Аналіз господарської діяльності

1.1 Стисла характеристика природно-кліматичних умов

1.2 Аналіз кормовиробництва

2. Вибір та обґрунтування схеми технологічного процесу на комплексі

2.1 Опис, вибір та обґрунтування схем технологічного процесу

2.2 Приготування кормів

2.3 Роздача кормів

2.4 Напування птиці

2.5 Прибирання посліду

2.6 Система мікроклімату

2.7 Технічне обслуговування обладнання

2.8 Генеральний план птахокомплексу

2.9 Організація праці

3. Технологічний розрахунок

3.1 Розрахунок необхідної кількості кормів для цеху

3.2 Розрахунок кількості машин і обладнання для приготування і роздачі кормів

3.3 Розрахунок лінії видалення і транспортування посліду

3.4 Розрахунок необхідних транспортних засобів

3.4.1 Розрахунок числа машин для транспортування комбікорму з майданчиків в склад птахокомплексу

3.4.2 Розрахунок транспортних засобів для перевезення корму до пташників

3.4.3 Розрахунок транспортних засобів для перевезення посліду із гноєзбірника у гноєсховище

3.5 Розрахунок водопостачання і напування птахів

4. Конструктивна частина

4.1 Технічний опис запропонованого пристрою

4.2 Склад, улаштування і робота виробу

4.3 Розрахунок деталей. Розрахунок пружини вентиля запірного

4.4 Технічне обслуговування

5. Безпека життєдіяльності

5.1 Аналіз стану охорони праці

5.2 Техніка безпеки і виробнича санітарія

5.3 Правила техніки безпеки при експлуатації та обслуговуванні машин для створення і регулювання мікроклімату

5.4 Розрахунок освітлення приміщення

5.5 Охорона навколишнього середовища

5.6 Пожежна безпека

6. Економічне обґрунтування проекту

Список використаних джерел

Реферат

Дипломний проект складається з 6 розділів викладених на 70 сторінках друкованого тексту.

В проекті встановлено можливість створення птахоферми на базі ПОСП «Нива», розглянуто та розраховано потокові лінії птахокомлексу. В конструкційній частині удосконалено систему водопостачання, з розробленням запірного вентиля. Проект містить також економічну частину та розділ з охорони праці.

Ключові слова: ПТАХОКОМПЛЕКС, ЯЙЦЯ, ВОДОПОСТАЧАННЯ, ВЕНТИЛЬ, ЛІНІЯ, ТЕХНОЛОГІЯ

Вступ

Найважливіший фактор індустріалізації тваринництва - поліпшення технічного оснащення ферм і підвищення енергоозброєності праці.

Задачами цього фактора є: збільшення виробництва і підвищення якості продукції тваринництва шляхом укріплення матеріально-технічної бази, росту продуктивності праці, прискорення введення досягнення науки, техніки і передового досвіду, здійснення поглибленої механізації і концентрації виробництва на основі сільськогосподарської кооперації.

Реалізація машин для комплексної механізації тваринництва дозволяє завершити комплексну механізацію і автоматизацію процесів на великих тваринницьких комплексах, механізацію процесів на існуючих фермах та тих, що реконструюються, перейти від використання окремих машин у тваринництві до системи технічних ліній, що обслуговують механізацію основних та допоміжних навантажувально-розвантажувальних робіт, введення нової системи машин, зберегти експлуатаційні витрати на виробництво продукції тваринництва на 25-30%, знизити прямі витрати праці в 1,5-2 рази, порівняно з досягнутим рівнем у колгоспах та радгоспах, зменшити потребу в обслуговуючому персоналі.

Птахівництво першим серед інших галузей тваринництва почало перехід на промислову основу. Швидкого розвитку набуває автоматизація всіх виробничих процесів. Механізація та автоматизація складає зараз невід'ємну частину сучасної технології птахівництва, його технологічну основу.

На базі механізації та автоматизації відбувається різке посилення і концентрація виробництва, розвиток найбільш прогресивного кліткового утримання птахів.

Подальше удосконалення технології виробництва яєць і м'яса птиці всіх видів пропонує збільшення виходу продукції з одиниці площі виробничих приміщень при одночасному зниженні її собівартості. Обов'язковою умовою при цьому слід вважати максимальне зниження витрат праці.

Удосконалення технологічних процесів у птахівництві направлене на вирішення в першу чергу таких задач:

- подальшої спеціалізації птахівництва, хазяйств і ферм різного напрямку;

- розробка і введення ресурсозберігаючих прийомів, нормативів і параметрів технологічного процесу виробництва яєць і м'яса птахів;

- широке введення при виготовленні продукції птахівництва різних форм підряду, в тому числі орендного;

- розробка більш деталізованих норм та основних конструктивних вимог для утворення найбільш досконалого і надійного в роботі комплексного технологічного обладнання, що забезпечує повну механізацію і необхідний рівень автоматизації технологічних процесів;

- розробка найбільш зручних конструкцій кліткових батарей, що забезпечують тривалу експлуатацію птахів та отримання високої продуктивності.

При розгляданні вузлових питань подальшого розвитку птахівництва треба забезпечити комплексний підхід до розширення якості продукції, максимально скоротити втрати всіх видів сировини.

Тому обрана мною тема для дипломного проекту дає можливість в більш повному обсязі вирішити проблему, що була визначена вище, а також значно підвищити ефективність земле використання, виробничих фондів, зміцнити хазяйський розрахунок, підвищити рентабельність сільськогосподарського виробництва, ввести передовий досвід, удосконалити організацію праці та виготовлення в господарстві нашої країни.

Підвищення ефективності виробництва м'яса птахів визначається масштабами застосування нового технологічного обладнання, рівнем механізації та автоматизації. Промислове птахівництво утворило сприятливі умови для введення високовиробничого обладнання, його удосконалення для різних груп птахів. Для сучасного птахівничого обладнання характерне зниження витрат праці на одиницю продукції, матеріалоємності на птаха - місто.

Завдяки цьому, праця оператора птахокомплексів і птахоферм наповнюється новим змістом. Тепер головне в роботі оператора - це не тяжка фізична праця, а механізоване управління усім складним, крупним виробництвом, що включає багатотисячне поголів'я птахів, десятки і сотні механізмів, електрообладнання та апаратуру автоматики.

1. Аналіз господарської діяльності

1.1 Стисла характеристика природно-кліматичних умов

Здійснення внутрішньогосподарської спеціалізації дає можливість господарству найбільш ефективно використати природні та економічні умови.

ПОСП “Нива” Коростенського району Житомирської області знаходиться в зоні помірного клімату з достатньою вологістю.

Основні кліматичні характеристики такі:

- середня річна температура +7⁰С;

- річна сума опадів на території птахо комплексу 400-420 мм;

- нормативна глибина промерзання ґрунту 115 см.

Ефективна волога накопичується за рахунок зимових опадів. Середня висота снігового покрову не перевищує 18 см.

Умови рельєфу земляного масиву господарства дозволяє широко застосовувати сучасну техніку при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Ґрунт - суглинки, що переважають в господарстві, мають середню потужність гумусового шару - до 40 см, хороші фізико-хімічні властивості та середню родючість.

Загальна площа земле використання 1236 га, всього сільськогосподарських угідь 928 га, в тому числі нива 653 га.

Для поліпшення культурно-побутових умов планується побудувати спортивний комплекс та два 40-квартирних будинки.

1.2 Аналіз кормовиробництва

За останні декілька років загальна кількість посівних площ залишилась незмінною. Однак необхідно відзначити, що застосування інтенсивності технології дало можливість збільшити врожайність озимої пшениці та ячменю, які використовуються для виготовлення комбікормів для птиці. Динаміка посівних площ та врожайність сільськогосподарських культур приведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Динаміка посівних площ та врожайність

сільськогосподарських культур

Найменування культур	2007	2008
	площа, га	врожайність, ц/га	площа, га	врожайність, ц/га
Зернові всього	240	23,4	240	21,1
в т.ч. оз. пшениця	85	28,8	100	23,1
Овес	25	20,1	20	20,0
Кукурудза на зерно	80	60	60	72,2
Кукурудза на силос	85	280,4	40	320,3
Кормові коренеплоди	28	543,0	10	755,5
Багаторічні трави: наземний корм	100	280	176	306
на насіння	7	4,8	7	5,2

Показниками, які характеризують виробничу діяльність господарства є витрати праці на вирощування продукції рослинництва та її собівартість (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2 - Витрати праці та собівартості продукції рослинництва

Найменування культур	2007	2008
	витрати праці люд.-год./ц	собівартість	витрати праці люд.-год./ц	собівартість
		план	факт		план	факт
Зернові без кукурудзи	1,06	7,81	7,87	0,87	7,8	7,78
Кукурудза на зерно	1,75	7,6	7,33	1,43	7,5	7,31
Кормові коренеплоди	0,78	2,84	2,60	0,36	2,70	2,40
Багаторічні трави
? на зелений корм	0,14	2,0	1,47	0,29	1,9	1,75
? на насіння	27,5	290	249	20	290	275

Так, як кормова база знаходиться на достатньому рівні, а в регіоні відсутні великі птахо-комплекси, то в даному проекті пропонується створення птахоферми на базі ПОСП “Нива” Коростенського району Житомирської області.

2. Вибір та обґрунтування схеми технологічного процесу на

комплексі

2.1 Опис, вибір та обґрунтування схем технологічного процесу

Технологія виробництва яєць розроблена на основі норм технологічного проектування птахівничих господарств НТП-е-х-и-78 з урахуванням санітарно-ветеринарних вимог. Для утримання курей передбачаються будівлі павільйонного типу, які мають габарити 18х138 м, і складаються з приміщення для птахів та підсобних приміщень, розташованих в торці. Вони розраховані на посадку курей віком від 140 днів до 540 днів. В пташнику буде встановлено комплект обладнання БКН-3А - 6 кліткових батарей з механізацією процесів годування, поїння та прибирання посліду.

Птахів годують повноцінними кормами, які доставляють із складу кормів завантажником ЗСК-10 в бункери для сухих кормів БСК-10А. З бункеру корм подають на транспортер ТУУ-2А, потім - в кормороздавачі кліткових батарей. З мікрочашкових поїлок, якими обладнана кліткова батареї птахи отримують воду.

Послід з кожного ярусу кліткових батарей потрапляє в траншеї, які проходять під батареями, звідки механізмами МПС-6М доставляється на скребковий транспортер НКЦ-7/18, а з допомогою останнього - в транспортні засоби.

При заміні поголів'я будівельні конструкції і обладнання пташника очищують системи пересувними складними машинами СМ-1, а потім - мобільними автодезустановками УСД, що обслуговують всю зону птахівничого господарства.

Для забезпечення необхідної вентиляції використовуються комплекти обладнання “Клімат-4М”. Системи автоматики цього обладнання дозволяють регулювати температуру повітря від 5 до 35⁰С шляхом зміни повітрообміну. Опалення здійснюється за допомогою тепло генераторів. Пташник обслуговують пташниці і слюсар-оператор. Вони здійснюють нагляд за птахами та обладнанням.

Оскільки птахо комплекс має велике поголів'я птахів особливу увагу необхідно приділити ветеринарно-санітарним заходам, охороні господарства від занесення інфекційних захворювань.

В господарстві паралельно з організаційно-господарськими заходами проводять ветеринарно-санітарні та протиепідемічні заходи, які складають основну частину загальної технології виготовлення. Тому, перш ніж складати план протиепідемічних ветеринарно-санітарних заходів складають в цілому по господарству технологічну карту-графік.

Після того як технологічна карта-графік складена, головний ветеринарний лікар господарства складає план протиепідемічних та ветеринарно-санітарних заходів в цілому по господарству та взагалі. В цьому плані мають бути передбачені:

- діагностичні обстеження птахів на туберкульоз, гельмінтози та інші захворювання в залежності від епідемічних обставин;

- вакцинації та ревакцинації птахів в залежності від епідемічної ситуації в господарстві та оточуючій його місцевості;

- поточні дезінфекції, дезинеризації, дезінсекції та дератизації;

- санація (оздоровлення) птахівничих приміщень і лабораторій за зонами та цехами;

- контроль напруження імунітету і клінічного стану птахів;

- медикаментозні профілактики в процесі вирощування молодняку і утримання дорослого поголів'я птахів;

- контроль якості кормів, що надходять, інкубаційних яєць, питної води і санітарного стану приміщень і територій;

- роботи з людьми з питань профілактики захворювань птахів в конкретному господарстві;

- розрахунок на біопрепарати, деззасоби, медикаменти, підсобну робочу силу і ветеринарну техніку.

Затверджений план протиепідемічних і ветеринарно-санітарних заходів - програмний документ, який визначає всебічний обсяг робіт з ліквідації та попередження захворювань птахів, а також визначає режим роботи в цілому птахівничому господарстві. Він є законом для всіх служб і осіб, що працюють в даному господарстві.

2.2 Приготування кормів

Найбільш раціональний шлях використання кормових ресурсів в птахівництві - виробництво повно раціонних кормів.

Комбікорм -це складна однорідна суміш очищена та подрібнена до необхідної величини кормових засобів і мікродобавок, що виробляється на науково обґрунтованій рецептурі та забезпечує повноцінне годування птахів.

Але нерідко комбікорм, що доставляється з комбікормових заводів не відповідає необхідним вимогам. Тому передбачається цех зі збагачення комбікормів, які надходять з комбікормових заводів, необхідними добавками, з метою їх коректування повноцінності.

Компонентами збагачення можуть бути: подрібнене зерно, трав'яне, рибне і м'ясо-кісткове борошно, мікроелементи і БВД премікси, виготовлені на основі наповнювача комбікорму. Премікси являють собою однорідну суміш подрібнених до необхідної величини біологічно активних речовин і наповнювача.

Для різних видів і віків птахів премікс різний. В нашій країні застосовують 1%-ий премікс, який вводиться на 1 т комбікормів в кількості 10 кг. В ННТНП рекомендується для курей несучок використовувати премікс та кого складу з розрахунку на 1 т комбікорму:

Вітаміни:

- вітамін АФ_з - 300 мг;

- вітамін Е - 20 гр, групи В - 100 гр;

- вітамін С - 2 кг, В₁₂ - 500 гр;

- біват - 2 кг, Вн - 3 кг.

Мікроелементи:

- марганець - 300 гр,

- залізо - 50 гр,

- кобальт - 10 гр,

- мідь - 50 гр.

Рецептура збагачення комбікорму, що є на птахокомплексі, розробляється лабораторією, виходячи з якісного складу комбікорму, що надходять на птахо комплекс, і наявність компонентів для збагачення.

Цех являє собою блок виробничих та підсобно-побутових приміщень, бункерних ємностей для робочого запасу сировини і готової продукції.

Технологічна схема збагачення комбікормів вміщує чотири основні операції:

- завантажник бункерів робочого запасу сировини ємністю 60т. на одну зміну роботи цеху. Комбікорм, який підлягає збагаченню, подають із складу комбікормів;

- подача комбікорму на змішувачі С-12, туди подаються і інші компоненти;

- змішування збагаченого комбікорму з компонентами незбагаченого;

- завантаження бункерів готової продукції загальної ємністю 60т. з наступним їх відвантаженням на автотранспорт для доставки комбікорму до пташників.

Комбікорм, що підлягає збагаченню, подається в цех транспортом ТСЦ-50 із складу кормів з'єднуючою естакадою і завантажуються в бункер цеху.

Зерно та інша сировина доставляється до цеху автотранспортом і розвантажується авторозвантажувачем в завальну яму і через конвеєр направляється в бункер. При подаванні сировини, вона з бункеру подається на змішувачі через важелі у відповідності зі схемою технологічного процесу.

При подаванні зернової сировини, воно, в залежності від необхідності, подається із бункеру конвеєра на подрібнення. Подрібнене зерно можна в потоці направити через важелі на змішувач або ж в інший бункер на тимчасове зберігання. Задана кількість подрібненого зерна, що видається важелями в підвісний бункер, визначається кількістю відвісив важелів за імпульсним лічильником пульта управління важелями. Після необхідної кількості відвісив, за якими в пультовій стежить оператор, необхідно закрити засув підвісного бункеру при обраному перекручування перехідного клапана, подрібнене зерно подається на змішувачі.

Задана кількість комбікорму направляється на змішувач, визначається також кількість відвісив і аналогічно процесу дозування дробленого зерна.

Робочий запас трав'яного борошна зберігається в приміщеннях, куди доставляється автотранспортом. З цього приміщення трав'яне борошно подається в змішувач С-12 через шафу для розсортування.

М'ясо-кісткове борошно, гравій підвозять транспортом до цеху і подають в склади преміксів.

З допомогою малої механізації ці компоненти подаються на завантажувальному транспортері змішувачів.

Потрібна кількість компонентів визначається важенням або за допомогою обсягів.

Мікродобавки, БВД, премікси та інші компоненти зберігаються і вводяться в корм в приміщеннях для приготування преміксів.

Мікродобавки перед змішуванням подрібнюються, подаються в над дозаторний бункер.

Вітаміни під тиском повітря подають на дозатор, де проходить рівномірне введення їх в наповнювач. Потім всі компоненти подаються в прийомну лійку завантажувального транспортеру змішувача С-12. Змішувач С-12 перероблює в годину 70 тонн комбікорму. Завантаження змішувача проводиться всіма необхідними для рецепту компонентами.

Після змішування збагачений комбікорм через норії 1-2х20 і транспортером ТСЦ-50/25 подається в бункери готової продукції з яких відбувається його відпускання в автотранспортні засоби через гвинтові конвеєри.

В перспективі також намічається ввести гранулювання комбікорму. Процес гранулювання враховує поживні достоїнства комбікорму.

При гранулюванні комбікорм оброблюють гарячим паром при температурі 120⁰С, а потім пресують. Нагрівання і пресування збільшує щільність комбікорму, руйнують оболонки клітин і проколених зерен, що підвищує ступінь їх засвоєння організмом.

2.3 Роздача кормів

Корми на комплекс доставляється автомобільним транспортом у порціях і після його збагачення автокормовозами ЗСК-10 або ЗСК-15 доставляється до пташників, де розвантажується в бункери типу БСК, які встановлені біля пташників.

Завантажувач сухих кормів ЗСК-10 і ЗСК-15 призначені для доставки і завантаження комбікорму в зовнішні бункери пташника. Виконані на шасі автомобілів відповідно ЗИЛ-130АН і КамАЗ-5320, ємність бункерів 8 і 11м³, продуктивність при вивантаженні 19,3 і 18,4т/г.

Бункери БСК-10А призначені для прийому, тимчасового зберігання (3-5 діб) і завантаження сухих кормів в бункери-дозатори (або транспортери ТУУ-2, ТУУ-2А), які розташовані в пташнику, конструктивно бункер виконано у вигляді ємності із завантажувальною горловиною і кришкою у верхній частині, змінює стійки, засуви і датчик рівня корму. Встановлюють бункер на фундаменті біля пташника, похилий транспортер через отвір в стіні вводять всередину приміщення.

В приміщення корм потрапляє на кормотранспортер ТУУ-2. Кожна клітинна бактерія має бункер-дозатор, який заповнюється із горизонтального транспортеру ТУУ-2, пов'язано із зовнішнім бункером БСК-10.

Вздовж кожного ряду кліток встановлено жолобкові годівниці. З бункеру-дозатору корм за напрямним рукавом одночасно потрапляє в жолобкові годівниці-кормороздачі кожного кола і роздається ланцюговим або тросово-шайбовим кормороздавачем.

Привод кормороздавача від електродвигуна через редукторі ланцюгові передачі. Кормороздавачі включаються до роботи за заданою програмою за допомогою часового механізму через визначений час. По мірі витрати корму і зниження його рівня в дозаторі за допомогою датчиків включається в роботу горизонтальний ТУУ-2 і похилий шнековий транспортер бункеру БСК-10.

Слід також звертати увагу на освітлення в клітках. Необхідно, щоб зони розташування поїлок та годівниць були добре освітлені.

Для виключення травмування курчат в годівницю вставляють сітчасті вкладиші, що оберігають птахів від потрапляння лапами в ціль кормороздавача.

2.4 Напування птиці

Механізація та автоматизація водопостачання і напування птахів дозволяє значно скоротити витрати праці, знизити собівартість і збільшити вихід готової продукції. Крім того, своєчасне і безперервне водопостачання сприяє нормальному виконанню виробничо-зоотехнічних процесів, підвищує протипожежну безпеку виробничих приміщень і санітарний стан птахокомплексів.

Для птахівничих підприємств вимагається значна кількість доброякісної води: на напування птахів, для приготування кормів, очищення ємностей, обладнання і приміщень та на інші цілі.

При виборі технологічного обладнання для механізації водопостачання птахокомплексів необхідно знати вид і число вживань на норми і режим водовживання протягом доби.

Для подавання води застосовують навантаження центробіжного насосу типу ЕЦВ. Насоси цього типу багатоступінчастого вертикального положення. З глибинних свердловин вода подається у водонапірну башту і звідти по системі водопостачання розподіляється за кормоцехами з птахами та іншими допоміжним приміщенням. Поїлки повинні забезпечувати автоматичне напування птахів чистою водою, температури якої повинні бути близькі до температури води у пташнику. Число поїлок та їх довжину визначають зоотехнічними нормами. В господарстві можуть застосовуватися поїлки проточного типу або крапельні. Кожна з них має свої переваги та недоліки. При поточному напуванні спостерігається перевитрата води. Крапельні поїлки зручні для монтажу, немає перевитрати води, але вони мають властивості відмови води через підвищений вміст у води заліза. Тому проектується установка жолобкових поїлок з перериваною подачею води. Вода з водопроводу надходить до проміжного баку, оснащеного поплавковим регулятором, який автоматично з'єднує жолоб поїлки з водопроводом, що подає харчування, за мірою споживання її птахами. З баку води потрапляє до фільтру, а потім через електромагнітний фільтр в жолобкові поїлки. Електромагнітний клапан вмикає подачу води реле часу.

2.5 Прибирання посліду

Концентрація виробництва яєць і м'яса птахів у великих птахівничих господарствах привела до різкого збільшення маси гною, скупченого на обмеженій виробничій площі. Обладнання для прибирання гною повинно забезпечити регулярне його видалення за строго заданим режимом. Для прибирання гною з пташників застосовується установка прибирання гною з каналів під батареями МАС-6М, транспортер для вивантаження гною з пташників НКЦ-7/18.

Для прибирання гною над верхньою частиною кліток першого та другого ярусів за всією довжиною батареї встановлені нахильні гноєві настили із оцинкованої сталі. Гній із кліток другого та третього ярусів потрапляє частково на нахильні настили, скочується по ним через щілину в гнойовий канал, а залишки гною відкидаються двоскрібковим канатним транспортером за всією довжиною батареї. Вмикають скребки в роботу вручну або автоматичні за заданою програмою 1 чи 2 рази на добу. З-під батарей гнойова маса прибирається установкою МПС-6М. При швидкості руху скребків 9 м/хв. в каналах шириною 1870 мм продуктивність гноєприбиральника складає 1000 кг/год. (потужність електроприводу 2,2 кВт). Потім гній скидається в канал побудованого гноєприбиральника, в якості якого застосовується транспортер НКЦ-7/18. Ланцюгово-скребковий транспортер НКЦ встановлюють в каналах з дерев'яною обшивкою розмірами 320х120 мм, потужність електроприводу 2,2 кВт. При швидкості руху ланцюга 28,8 т/хв. транспортер забезпечує продуктивність 4-5,5 т/год. Транспортер НКЦ скидає гній або безпосередньо в транспортний засіб або в гноєзбірник, звідки гній потім завантажується в транспортні засоби і проводиться в гноєсховище.

Експлуатація гнойового обладнання виконується підготовленими робочими, черговими слюсарями, які обслуговують обладнання в пташниках за інструкціями, затвердженими головним інженером птахокомплексу.

В їх задачу входить щоденний огляд гнойового обладнання, змащування частин, згідно схемі технічного обслуговування, малий ремонт, пов'язаний із заміною кріплення та інших нескладних деталей.

2.6 Система мікроклімату

Продуктивність птахів в значній мірі залежить від мікроклімату, температури, відносної вологості, газового складу, механічного та бактеріального забруднення повітря, швидкості та напрямку повітряного потоку, освітлення і довготи світлового дня.

Для утворення необхідних температурно-вологових умов в пташниках підтримується температура з точністю до 5-6% і зниження обсягу шкідливих газів (аміак, сірководень, вуглекислий газ) до гранично допустимих концентрацій обирає комплект “Клімат-47М-01”. В комплект входять: осьові вентилятори ВО-4-7,1А, автоматичні вимикачі, станції управління і сіровод екранований. Вентилятори розміщують рівномірно за периметром будівлі. Роботи витяжних вентиляційних систем передбачені в ручних і автоматичних режимах. Терморегулятор ПТР-3-04 на падіння температури зменшує повітрообмін, спочатку зниженням числа обертів електродвигунів, потім відключення окремих груп вентиляторів. При досягненні температури повітря в пташнику аварійного рівня відключаються всі вентилятори.

Для забезпечення необхідного зволоження повітря застосовують комплект К-П-6 з набором зволожувачів УВ-60. Комплексне використання названого обладнання дозволяє підтримувати заданий мікрокліматичний режим в птахівничих приміщеннях.

Для підтримання оптимальної температури повітря в пташнику в зимовий період застосовують теплогенератори ТГ-2,5.

Станції управління теплогенераторами забезпечують їх роботу в ручному і автоматичному режимі (3 режими: “опалення автоматичне”, “опалення ручне”, “вентиляція ручна”). Температура нагрітого повітря регулюється зміною його подачі через теплогенератор.

Рівень освітлення в зоні розміщення птахів - важливий технологічний фактор. Для забезпечення нормативного освітлення в птахівничих приміщеннях використовують лампи розжарювання і світильники із газорозрядними лампами. Лампи розжарювання забезпечують плавну зміну освітленості в необхідних межах.

Централізована система ЩЕП-1 призначена для управління світловим режимом або іншими технологічними процесами в деяких пташниках (відділення, господарство в цілому). Складається з пульта управління (в диспетчерській), пускових обладнань (в пташниках) і кабелів зв'язку. Число незалежних програм - 30, діапазон регулювання продовження світлового дня 0-24 і точність виконання заданих програм ±1 мк максимальна довжина кабельних ліній зв'язку - 2 км при діаметрі жили кабелю 0,7 мм. Відомо, що систематичне штучне ультрафіолетове опромінювання птахів, що знижується різними захворюваннями і падінням молодняку. При клітковій технології вирощуванні воно попереджує розвиток рахіту і дозволяє запобігти введенню в раціон птахів вітаміну Д. Витрати електроенергії складають на одну голову в місяць всього 0,06 кВт. Тому й пропонується використовувати стаціонарні установки “Луч-2”. Установка “Луч” за своєю дією наближається до ефекту використання спектрального опромінювання птахів і знижує захворюваність молодняку, інтенсифікує обмінні процеси організму, поліпшує засвоювання поживних речовин кормів. Управління роботою інфрачервоних і ультрафіолетових ламп програмне. Установки для інфрачервоного опромінювання є одним з елементів метода забезпечення оптимальних умов утримання птахів. Енергія корма перетворюється в організмі птахів в інші види енергії, що витрачаються не лише на біологічні процеси росту і життєдіяльності організму, але й на підтримання визначеної температури тіла. Якщо птахи знаходяться в холодному, вологому приміщенні, то енергія корма витрачається на боротьбу з переохолодженням тіла, якщо ж в спекотному, то енергія витрачається на боротьбу організму з перегрівом. Тому для птахів слід створювати такі умови утримання, щоб витрата енергії корму на терморегулювання організму була мінімальна.

Нормами енергетичного опромінювання встановлені такі добові дози: для курчат (бройлерів) - 10...80 енерг. г/м³ (при щоденному постійному збільшенні опромінювання).

2.7 Технічне обслуговування обладнання

Надійність - довговічна робото здатність обладнання залежить перш за все від кваліфікації і відповідної підготовки обслуговуючого персоналу, від своєчасного і систематичного проведення технічного обслуговування.

В процесі експлуатації технологічного і електричного обладнання слід керуватися заводськими інструкціями і правилами технічної експлуатації та безпеки обслуговування електроустановок.

При щомісячному технічному обслуговуванні кліткового обладнання виконуються слідуючи операції:

- очищують лезо ніжкою скребків від гною, жолоба поїлок від багна, шафа управління, клеми і коробку кінцевих вимикачів;

- перевіряють щільність закриття сталевих отворів редукторів, ступінь натягнення ланцюгів, пасів;

- переконуються у відсутності сторонніх предметів поблизу агрегатів, що обертаються і рухаються;

- перевіряють стан і кріплення скребків і канатів спарених установок для регулярного прибирання гною;

- змащують поверхні, що труться, за схемою змащування, яка вказана в заводській інструкції.

Під час технічного обслуговування (раз на місяць) виконують всі роботи, передбачені щоденним технічним обслуговуванням і крім того:

- додатково перевіряють кріплення проводів механізмів, надійність заземлення електродвигунів і струмопроводів, ізоляцію, приводних пасів, каната скребкового;

- змащують механізми, що обертаються, і деталі, що труться;

- перевіряють кріплення анкерних болтів і болтів приводних натяжних станцій, редукторів, при необхідності підтягують їх;

- змащують сполучуючи вузли і деталі, згідно нормі та схемі змащування;

- знімають та промивають ланцюги в гасі і змащують деталі, що відпрацювали;

- спускають з редукторів масло, а корпуси промивають гасом або дизельним паливом;

- перевіряють зношення зірочок, капронових накладок блоків аварійних пристроїв, підшипників і при необхідності їх заміняють;

- очищують і дезінфікують батарею, заміняють масло в редукторах;

- перевіряють надійність кріплення деталей каркасу, скребків і канату, відновлюють фарбування зовнішніх поверхонь батарей;

- підшипники заповнюють універсальним мастилом УМ (солідолом);

- у випадку зношення пасів їх заміняють.

Технічне обслуговування обладнання для утворення мікроклімату.

Безпечна та продуктивна робота тепло генератора багато в чому залежить від правильного і своєчасного техобслуговування окремих вузлів і агрегатів.

При щоденному технічному обслуговуванні (ЩТО) виконують такі операції: протирають корпус тепло генератора і форсунку, перевіряють наявність палива, щільність з'єднання паливної системи (протікання палива недопустиме).

При періодичному технічному обслуговуванні (ПТО) один раз на місяць виконують такі операції:

- очищують паливний фільтр, розпилювачі, електроди запалювання, датчик контролю;

- перевіряють зазор між електродами;

- перевіряють справність штепсельного з'єднання на форсунці;

- зміщують сітку на всмоктуючому повітропроводі, розбирають розпилювач і протирають його чистою ганчіркою, вихідні отвори розпилювача обережно прочищають кілкою мідною дротиною, забороняється застосовувати сталеву дротину;

- перевіряють надійність стікання палива електромагнітним клапаном;

- перевіряють справність контактів і цілісність котушок реле, пускачів, затяжку болтових з'єднань, настройку датчиків системи управління.

Один раз на півроку необхідно оглядати станцію управління, всі електричні з'єднання очищувати від пилу і бруду, зачищати контакти, регулювати температуру, чистити теплогенератори.

Чищення теплогенераторів слід проводити наприкінці опалювального сезону, але не рідше 1 разу в 6 місяців.

Перед експлуатацією системи вентиляції необхідно провести зовнішній огляд обладнання, перевірити правильність електричних з'єднань, випробувати електровентилятори і настроїти терморегулятори. При щоденному технічному обслуговуванні виконують такі операції:

- перевіряють надійність кріплення робіт коліс електровентиляторів на валу двигуна, прокручуючи робочі колеса від руки;

- перевіряють кріплення автотрансформатора;

- оглядають станцію управління, при цьому звертають увагу на надійність кріплення станції на стіні і перевіряють цілісність ручок перемикачів, наявність сигнальних ламп в арматурі, скла і пломб в терморегуляторах, з'єднуючих проводів;

- переконуються, що панелі датчиків встановлені правильно, в зоні його розташування немає потоків повітря, а екранований провід заземлення;

- після зовнішнього огляду всіх елементів перевіряють правильність електричних з'єднань і їх надійність.

При періодичному технічному обслуговуванню через кожні 6 місяців виконують такі операції:

- оглядають зовні;

- перевіряють надійність кріплення робочого колеса вентилятора на валу двигуна;

- перевіряють кріплення кронштейнів, затяжку контргайок сальників;

- очищають від пилу, бруду і видаляють з електровентилятора побічні предмети, які потрапили до нього;

- перевіряють надійність заземлення;

- спускають конденсат.

Не менш ніж раз на рік (через 4000 год. роботи) додають мастило шприцом через маслянки розміщені на двигунах. Для змащування одного підшипникового вузла достатньо п'ять-десять нагнітань шприцом. Якщо вали не створюють підвищеного шуму і вібрацій, допускається заміна підшипників і через більш тривалі строки.

Після тривалої перерви в роботі електровентилятора (шість місяців і більше) заміряють опір ізоляції, прослуховують її; якщо необхідно, спускають конденсат, роблять пробний пуск.

Контроль за правильною експлуатацією і технічним станом технологічного обладнання з цією метою черговим технічним персоналом (слюсарями, електриками та ін.), так і виробничими робітниками, в обов'язки яких входить безпосереднє обслуговування машин.

2.8 Генеральний план птахокомплексу

Птахівниці виробництва в основному розміщуються навколо великих міст і промислових центрів для того, щоб можна було забезпечувати населення свіжою високоякісною продукцією - дієтичним яйцем і курячим м'ясом.

Приватна діяльність птахівничого виробництва, життєздатність і продуктивність птахів здебільшого зумовлені правильним розташуванням господарства. Зменшенню витрат на будівництво виробництва сприяє вибір ділянок зі спокійним рельєфом і ґрунтами, що не вимагають улаштування дорогих фундаментів будівель і споруд.

Будівництво повинно проводитися на землях, що придатні для сільськогосподарського використання. Для підвезення сировини і вивезення продукції (і відходів виробництва) передбачаються відповідні під'їзні путі. Всі транспортні потоки організують за короткими маршрутами, з максимальними розворотними майданчиками і окремим під'їздами до будівель, ділянки території, які вільні від забудівель і доріг, зазеленіють.

Виробничий комплекс складається з таких майданчиків:

- зона промислового поголів'я;

- адміністративно-господарська зона;

- зона очисних споруд.

Адміністративно-господарські зони розміщені з підвітряної сторони відносно інших зон. В адміністративно-господарській зоні зосереджені всі основні споруди обслуговуючого і адміністративного призначення. Всі зони об'єднані в єдине поняття - птахо комплекс до якого ведуть асфальтовані дороги. Заїзд на птахо комплекс обладнаний санперепустником. Весь птахо комплекс має огорожу. Улаштування території птахо комплексу полягає в улаштуванні твердих покриттів, майданчиків, проїздів. Перед в'їздом на птахокмплекс передбачаються майданчики для під'їзду, розвороту і стоянки автомобілів.

Вся територія птахо комплексу має зовнішнє освітлення.

2.9 Організація праці

Зони вирощування бройлерів функціонують як підрозділи птахо комплексу. Тракторні, ремонтно-будівельні роботи, матеріально-технічне забезпечення, планування, фінансування і зооветеринарне обслуговування виконується суспільними службами і підрозділами.

Робота пташниць з догляду за бройлерами здійснюється згідно розпорядку дня, затвердженого директором (табл. 2.1).

Слюсар-оператор слідкує за роботою механізмів технологічного обладнання і забезпечує безперервну роботу вентиляційно-очисного обладнання, проводить технологічний догляд і заявковий ремонт обладнання. Процеси підготовки пташників і обладнання до прийому чергової партії курчат, завантаження і вивантаження їх виконує спеціалізована бригада.

Режим роботи - однозмінний, з 7-годинним робочим днем (з 2-годинною обідньою перервою), 6-денним робочим тижнем і ковзним графіком вихідних днів основних робітників. В нічний час на території зони залишаються робітники сторожової охорони, а при необхідності і чергові оператори.

Таблиця 2.1 - Приблизний розпорядок дня роботи пташниць

Виконувана робота	Початок	Закінчення	Тривалість, хв.
Підготовка до роботи	7.00	7.30	30
Огляд птахів, збирання дохлих і підняття слабких	7.30	9.00	90
Збирання яєць	9.00	10.30	90
Обхід пташників, перевірка вентиляції, кормороздавачів і годівниць	10.30	11.00	30
Перерва на обід	11.00	13.00	120
Миття поїлок	13.00	14.00	60
Огляд поголів'я	14.30	17.10	160

3. Технологічний розрахунок

3.1 Розрахунок необхідної кількості кормів для цеху

Відомо, що як недокорм, так і перекорм тварини ведуть до зниження продуктивності і збільшенню собівартості продукції. Керуючись рецептом, визначають сумарну добову кількість кормів для годування всього поголів'я. Відсотковий вміст кожного компоненту для кожної вікової групи однаковий. З комбікормового заводу на птахо комплекс комбікорм потрапляє в такому складі: кукурудза, пшениця, ячмінь, шрот, соняшник, рибне борошно, вапняк, сіль.

Якщо приймати за 100% - 0,05 кг комбікорму, який розходиться на одну голову за добу, тоді можна визначити кількість комбікорму, що потрапляє до кормоцеху для споживання одним курчам за добу з таких співвідношень:

кг.

Тепер визначають потрібну добову норму кожного компонента, необхідного на 1 голову:

- дріжджі кормові:

кг;

- трав'яне борошно:

кг;

- цеоліти:

кг;

- м'ясо-кісткове борошно:

кг;

- кукурудза:

кг.

Потім визначаємо добову витрату кормів на все поголів'я:

,

де .

кг;

кг;

кг;

кг;

кг;

кг.

Сумарну добову витрату кормів визначаємо за формулою:

;

кг.

До цієї сумарної добової дози комбікорму треба додати 250 гр. марганцю і 125 гр. антиоксиданту з розрахунку на 1 птаха.

Визначаємо річну необхідність в комбікормах:

,

де к - коефіцієнт, що враховує витрати кормів під час зберігання і транспортування, ;

t - кількість днів на рік.

т.

Разове видавання кормів всьому поголів'ю:

,

де к_р - кратність годування, .

т.

Запас концентрованих кормів на птахо комплексі повинен становити 16% потрібної кількості. Для його зберігання застосовують склади, зблоковані з кормоцехом.

Загальний обсяг складських приміщень:

,

де с - об'ємна маса комбікорму;

кг/м³.

м³.

Кількість комбікорму в складі:

;

т.

Для вертикального переміщення сипких і гранульованих кормів, зернової і м'ясної сировини і продуктів на переробки в процесі приготування комбікормів використовують стрічкові ковшові норії, а для горизонтального переміщення - ланцюгові транспортери і шнеки. Гвинтові конвеєри (шнеки) застосовують також для прошивання складових частин комбікормів після їх дозування. Переміщення за горизонталлю коренеклубнеплодів, суміші подрібненого силосу з комбікормом та інших продуктів у цехах (відділеннях) здійснюється стрічковими і скребковими транспортерами. Для переміщення сипких вантажів за вертикаллю (похила площина) користуються гравітаційними (самотічними) пристроями.

3.2 Розрахунок кількості машин і обладнання для приготування і

роздачі кормів

При збагаченні комбікорму розрахунок продуктивності технологічної лінії виконується за формулою:

,

при - сумарна маса комбікорму і компонентів добового раціону птахів т.

,

при t₇ - час циклу;

t₃=5хв. - час завантаження;

t₂=15 хв. - час змішування;

t₆=5 хв. - час вивантаження;

t₇=5+15+5=25 хв.=0,4 годин;

z - число циклів змішування за час роботи кормоцеху, z=17.

т/год.

Годинна продуктивність змішувача С-12 дорівнює 7,5т/г.

Число змішувачів необхідне для змішування добової подачі корму:

.

З метою запобігання перевантажень приймають 1 змішувач С-12.

Визначаємо кількість транспортерів, що подають збагачену суміш до змішувача. Вибираємо скребковий транспортер ТС-40С продуктивністю т/год.

Кількість транспортерів

.

Приймаємо один транспортер ТС-40С.

Кількість транспортерів, які використовують для транспортування комбікорму зі складу до цеху збагачення.

Вибираємо транспортер ТСЦ-50. т/год.

Кількість транспортерів

.

Приймаємо один транспортер ТСЦ-50.

Число транспортерів, що використовуються для завантаження комбікорму в змішувач.

Вибираємо норію НЦ-20. т/год.

Кількість норій:

.

Приймаємо одну норію НЦ-20.

3.3 Розрахунок лінії видалення і транспортування посліду

Обладнання для прибирання і переробки посліду повинно забезпечувати регулярне його видалення за строго заданим режимом. Продуктивність стрічкової лінії з видалення посліду визначаємо за формулою:

,

де g_i - вихід за добу посліду від одного курчати; гр;

m_i - поголів'я птахів; ;

Т - час роботи лінії за добу; год.

т/год.

Вихід посліду від всього поголів'я птахів:

т.

Добовий вихід посліду з пташника:

,

де m_i - поголів'я птахів в одному пташнику.

кг.

Вибираємо транспортери для видалення посліду з пташника до гноєзбірника. Приймаємо для видалення посліду з каналів під батареями механізм гнойовий скребковий МПС-6М продуктивністю 1000 кг/г.

Поперечний прибиральник приймають продуктивністю 4-5,5т/год.

Визначаємо об'єм сховища, з урахуванням добового виходу посліду:

,

де Д_зб - тривалість зберігання посліду (доба);

с_г - об'ємна маса гною.

кг/м³;

м³.

Як бачимо, площа гноєсховища не відзначається великими розмірами. Значить, є можливість будувати гноєзбірники великого об'єму, що дозволяє, у випадку несвоєчасного вивозу гарантувати звільнення настилів від гною в пташниках.

На початку розвитку промислового птахівництва в процесі прибирання гною дотримуються ручної праці. Завдяки технічній комплексній механізації зараз ручна праця повністю виключена на всіх операціях прибирання і переробки гною і всі ці операції виконують системою взаємопов'язаних машин.

3.4 Розрахунок необхідних транспортних засобів

Потреба в транспортних засобах визначається, виходячи з обсягів транспортних робіт і продуктивності агрегату в даних умовах. При цьому слід враховувати пропускну здатність пунктів навантаження і розвантаження, а також клас доріг.

Основними транспортними роботами на птахокомплексі є:

- доставка комбікорму з розвантажувального майданчику в кормоцех птахо комплексу;

- роздача комбікорму з кормоцеху за бункерами пташників;

- вивезення посліду з гноєзбірників пташників в гноєсховища.

Також необхідно відзначити, що крім основних транспортних робіт є ще й інші. Так, наприклад, для транспортування бройлерів в пташнику при їх вивантаженні з кліток на забивання застосовується контейнер ТКБ-Ф-1. Його можна також застосовувати для висаджування добових курчат в батареї і ручної роздачі корму, особливо в перші дні вирощування молодняку.

3.4.1 Розрахунок числа машин для транспортування комбікорму з

майданчиків в склад птахокомплексу

Розрахунок ведеться, виходячи з потрібної кількості кормів в складі. В нашому випадку 1459000 кг. Маємо на увазі, що щодобова витрата комбікорму складає 24750 кг. Для транспортування пропонується використовувати спеціалізований кормовіз із пневмовивантаженням ПСП-24 з натягом КамАЗ-5410.

Визначаємо вантажообіг:

,

де Q_т - кількість вантажу, що підлягає перевезенню, т;

L_сер - середня відстань перевезення

,

де км - відстань від птахокомплексу до залізничної станції;

км - відстань від птахокомплексу до комбікормового заводу.

км;

т/км.

Продуктивність транспортного засобу за зміну:

,

де g - номінальна вантажопідйомність, т.

,

де годин - продуктивність зміни;

годин - підготовчо-заключний час;

t_p - час рейсу.

,

де t_рв - час руху з вантажем, г;

t_рх - час руху без вантажу, г;

t_пр - час простою під навантаженням і розвантаженням, г.

г;

рейси;

т/км.

Визначаємо число машин за добу:

.

Приймаємо дві машини.

3.4.2 Розрахунок транспортних засобів для перевезення корму до

пташників

Для транспортування пропонується використовувати автокормовіз ЗСК-Ф-10А, який змонтовано на маси автомобіля ЗНЛ-130АН.

Визначаємо вантажообіг:

,

де Q_т - кількість вантажу, який підлягає перевезенню, т;

L_сер - середня відстань перевезення, км.

т/км.

Продуктивність транспортера за зміну:

,

де g - номінальна вантажопідйомність, ;

т.

Н_р - кількість рейсів;

,

де Т_зм - час зміни = 7 годин;

Т_пз - підготовчо-заключний час = 0,5г.

,

де t_рв - час руху з вантажем =0,1г;

t_рх - час руху холостого =0,1г;

t_нр - час навантаження-розвантаження =0,3г.

годин;

рейсів;

т/км.

Число машин, що експлуатуються

.

Приймаємо дві машини ЗСК-Ф-10А.

3.4.3 Розрахунок транспортних засобів для перевезення посліду із

гноєзбірника у гноєсховище

Для цієї операції пропонується використовувати агрегат, що складається з трактора Т-150К з ємністю МЖТ-10.

Навантаження гною здійснюється центробіжним насосом НЖН-200.

Визначаємо вантажообіг:

,

де g - кількість вантажу, що підлягає перевезенню,

т;

L_сер - середня відстань перевезення;

км.

т. км.

Продуктивність тракторного агрегату за зміну

,

де g - номінальна вантажопідйомність,

т;

Н_р - кількість рейсів за зміну.

,

де Т_зм=7 годин - час зміни;

Т_пз - час підготовчо-заключних робіт = 0,5г;

t_p - робочий час.

,

де t_рв - час руху з вантажем, г;

t_рх - час руху без вантажу, г;

t_нр - час під навантаження і розвантаження, г.

.

Приймаємо 6 рейсів.

т.км.

Визначаємо число експлуатаційних агрегатів:

.

Приймаємо три рейси.

3.5 Розрахунок водопостачання і напування птахів

Норми споживання води беремо за СНіП 11-31-74 і зводимо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 - Зведена таблиця водоспоживання

Найменування споживача	Кількість	Норми води на одиницю в л/добу	Середньодобова витрата води в л/добу
Кури несучки	500000	0,2	100000
Обслуговуючий персонал	121	1,2	145,2
Всього			100145

Визначаємо середню добову потребу в воді за кількістю птахів у відповідності з існуючими нормами 300,145 м³/доб. Визначаємо максимальну добову витрату води з врахуванням коефіцієнту нерівномірності:

,

де к_доб - коефіцієнт добової нерівномірності.

м³/доб.

Визначаємо максимальну секундну витрату води:

м³/г,

де к_г - коефіцієнт годинної нерівномірності, .

Визначаємо величину повного напору:

,

де h_в - висота всмоктування;

h_н - висота нагнітання, м.

,

де V - швидкість руху води, м/с;

L - довжина водопроводу, м;

d - 150мм діаметр трубопроводу, ;

- коефіцієнт місцевих опорів в трубопроводах.

м.

м.

Визначаємо діаметр труб:

м.

Діаметр труб водопроводу обираємо 150 мм.

При виборі насосу треба дотримуватися умови:

1. .

2. .

Вибираємо насос ЕПН-120-50.

4. Конструктивна частина

4.1 Технічний опис запропонованого пристрою

Для птахівництва, як і для інших галузей тваринництва, велике значення мають розробка та впровадження ресурсозберігаючих технологій, які забезпечували б високу продуктивність птахів при порівняно невеликих матеріальних витратах.

Існуюча зараз практика утримання птиці, передбачає постійний доступ їх до кормів, і, особливо, до води, що іноді призводить до нераціональної їх витрати. Крім того, надлишкове споживання води само по собі знижує ефективність використання птахами корму внаслідок більш швидкого проходження його через шлунково-кишковий тракт, призводить до розрідження гною, що, в свою чергу, ускладнює його прибирання, погіршує мікроклімат в пташниках. Продуктивність птахів падає.

Між тим встановлено, що загальна тривалість споживання води протягом доби невелика і складає у курей, за деякими даними, 20 хв.

Відомо, наприклад, що при експлуатації жолобкових поїлок велика кількість води потрапляє до каналізації, коефіцієнт використання її безпосередньо птахами дуже низький. Враховуючи все вищевказане, пропонується застосувати для напування птахів жолобкові поїлки з перериваним подаванням води.

Технічний опис має на меті докладне ознайомлення з комплектністю, улаштуванням і принципом дії системи водопостачання жолобкової поїлки з перериваним подаванням води, забезпечуючи тим самим, правильну її експлуатацію на виробництві.

Система водопостачання жолобкової поїлки з перериваним подаванням води призначена для найбільш економного і раціонального напування птахів. Її перевагою є простота у використанні і надійність, а разом з тим економна витрата води.

Система водопостачання жолобкової поїлки з перериваним подаванням води являє собою пристрій, що дозволяє автоматично у визначені проміжки часу подавати питну воду в жолоби.

4.2 Склад, улаштування і робота виробу

Система водопостачання жолобкової поїлки з перериваним подаванням води складається з основних частин:

- двох вирівнювальних баків, розташованих на протилежних кінцях кліткової батареї;

- двох пристроїв для очищення води;

- двох вентилів запірних з електромагнітним приводом;

- двох розподільних пристроїв і системи труб, жолобів і трубок.

Вирівнювальні баки являють собою бак з клапаном і поплавком. Коли рівень води знижується, поплавок опускається і відкриває клапан - вода подається. При досягненні визначеного рівня поплавок піднімає і закриває клапан.

Вентиль запірний з електромагнітним приводом складається з корпуса, в якому розташовано клапан, що перекриває прохід води; штоки і електромагніти. При подачі напруги на електромагніт виникає магнітне поле, що підіймає шток, який в свою чергу піднімає клапан і вентиль відкривається. При припиненні подачі напруги клапан повертається у вихідне положення під дією пружини.