Як вже було зазначено вище, птахам необхідний досить незначний час для угамування потреби в воді. Тому вода в жолобкові поїлки подається на 15-30 хвилин 8-10 раз на добу, в залежності від тривалості в пташнику за рекомендованим графіком.

Електрообладнання управління напування, що включає в себе і роль часу за рекомендованим графіком в автоматичному режимі, і закриває запірний вентиль, тим самим забезпечує перериване подавання води в поїлки.

Налагодження і регулювання жолобкової системи поїння з перериваним подаванням проточної води, виконують напування підключення електрообладнання управління напування в положенні “Ручного управління”.

Після цього заповнюють жолоби водою і регулюють рівень води. Рівень води в жолобі поїлки повинен бути горизонтальним, висоти 15-20 мм, підтікання води в стоках не допускається.

4.3 Розрахунок деталей. Розрахунок пружини вентиля запірного

Вихідні дані: максимальне осьове зусилля, що розвивається пружиною Н при її деформації мм; середній діаметр пружини мм; пружина працює в умовах циклічних навантажень з числом циклів за час роботи при коефіцієнті асиметрії навантажень .

Рішення

Орієнтуючись на виготовлення пружини з крупного дроту III групи точності діаметром d від 2 до 3 мм, вибираємо границю міцності цього дроту МПа. Тоді допустиме напруження скручування витків буде визначатися за формулою:

,

при к_L - коефіцієнт довговічності пружини, .

МПа.

Якщо попередньо взяти індекс пружини , то коефіцієнт, який враховує привезення витків, буде дорівнювати:

.

Необхідний діаметр дроту для виготовлення пружини знаходимо за формулою:

мм.

Візьмемо стандартний діаметр пружини дроту мм. Тоді фактичний індекс пружини:

.

При граничному навантаженні Н розраховані напруження скручування в витках пружини, прийнятих параметрів:

;

МПа,

що менше, ніж допустиме МПа.

Необхідна кількість витків робочих пружин розраховуємо за формулою:

,

де МПа - модуль пружності при зміщенні дна такі:

.

Загально кількість витків пружини:

.

При максимальному остьовому навантаженні Н мінімальний зазор між витками:

мм.

Шаг витків навантаженої пружини:

мм.

Довжина пружини стальної до торкання витків:

.

Довжина навантаженої пружини:

мм.

Довжина дроту для виготовлення пружини:

,

де ,

мм.

Пружину виготовляють з дроту, який виготовляють із високопородних сталей 65 і 70 і легованих сталей 65Г, 60С2А, 50ХФА та ін.

Ми обираємо високовуглецеву сталь марки 65 і 70, бо мають в стані доставки механічні властивості, що дозволяють застосовувати її без закалювання (твердість НВ255-285). Такі виготовлення пружини з таких сталей підлягають лише відпуску для зняття напруги, що виникає в процесі волочіння і навивки в холодному стані.

Вуглецевий пружинний дріт випускається діаметром до 8 мм трьох основним класів: нормальної міцності (III), підвищеної міцності (II) і високої міцності (I).

4.4 Технічне обслуговування

Надійність і довговічна робото здатності обладнання залежать перш за все від кваліфікації та відповідної підготовки обслуговуючого персоналу, від своєчасності та систематичного проведення технічного обслуговування.

Щомісячне технічне обслуговування системи напування включає такий перелік робіт (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1 - Перелік робіт, що виконується при ЕТО

Зміст операцій і порядок їх проведення	Технічні вимоги
1. Перевірити зовнішнім оглядом технічний стан, кріплення і горизонтальність встановлення поїлок, герметичність стиків.	Відсутність тяги у стикових з'єднаннях. Протікання в стикових з'єднаннях усувається шляхом протравлення соляною кислотою і промазування в два шари епоксидною смолою.
2. Очистити (один раз на тиждень) поїлки від залишків корму, пилу, пуху, гною і промити водою. Відрегулювати рівень води.	Рівень води в жолобі повинен бути однаковим за всією довжиною і знаходитись в межах 10-20 мм.

5. Безпека життєдіяльності

5.1 Аналіз стану охорони праці

кормовий птахівництво водопостачання поїлка

Велике значення для запобігання травматизму на виробництві має проведення аналізу причин, обставин та інших факторів, що викликають нещасні випадки.

В результаті аналізу встановлюються основні причини виникнення травм, встановлюються травмуючі фактори, види робіт, при виконанні яких виникли нещасні випадки. За результатами аналізу можуть бути обґрунтовані пропозиції для проведення конкретних профілактичних заходів, спрямованих на підвищення безпеки праці.

Аналіз причин нещасних випадків дає можливість оцінити стан умов праці та виробничого травматизму на виробництві та обґрунтувати включення конкретних заходів з покращення умов охорони праці в плані соціального розвитку колективів, комплексні плани покращення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів, узгоджується за охороною праці та іншими документами.

Аналіз травматизму проводиться на основі матеріалів розслідування нещасних випадків на виробництві, передбачених Положенням про розслідування і врахуванні нещасних випадків.

Основою для проведення аналізу нещасних випадків служать акти форми Н-1, акти спеціального розслідування групових, важких і смертельних нещасних випадків, звіти потерпілих при нещасних випадках і про витрати на заходи з охорони праці та інші документи, пов'язані з розслідуванням місць, обставин, механічного стану машин, що використовуються, загального стану та рівня професійної підготовки потерпілих.

В результаті аналізу встановлюють причини нещасливих випадків, пов'язаних з недоліками конструкцій використаних машин і обладнання, на яких працювали потерпілі, з недоліками в організації праці, виконанні виробничих процесів, навчанні працюючих безпечним прийомам і методам праці. На птахо комплексі проводиться 3-ступінчастий контроль за станом технічки безпеки. В усіх підрозділах є куточки з техніки безпеки, де знаходяться інструкції, наочні посібники, інша документація, а також проводяться інструктажі.

В кабінеті з техніки безпеки знаходяться наочні посібники, плакати, тематичні розклади занять і лекцій з охорони праці, схеми безпечного маршруту руху. Тут же проводиться вступний інструктаж інженером з охорони праці.

В день проведення більшого за обсягом стану аналізу охорони праці в господарстві складаємо таблицю 5.1

Таблиця 5.1 - Аналіз стану безпеки життєдіяльності та осн. показники

Найменування показників	Роки
	2006	2007	2008
Середнє число працюючих, люд.	650	663	670
Число травм	4	7	4
Число втрачених днів через травми	60	107	85
Сплачено через травматизм	780,0	1170,0	1050,0
Витрати на БЖ	9000	1000	10500
Коефіцієнт частоти травматизму	62	10,55	6
Коефіцієнт важкості травматизму	15	15,3	21,3
Коефіцієнт непрацездатності	84,2	111,2	115,7
Загальний коефіцієнт з безпеки життєдіяльності	78,8	80	82,4

Оціночні показники травматизму визначаються за формулами.

1. Коефіцієнт частоти травматизму:

,

де Т - число травм за період;

р - статичне число працюючих.

.

2. Коефіцієнт важкості травматизму:

,

де Д - число днів, витрачених за непрацездатністю через нещасні випадки всіма робочими:

.

Коефіцієнт з безпеки життєдіяльності:

,

де К_ВЖП - коефіцієнт використання живої праці.

,

де р - число працюючих;

Д - кількість робочих днів за час, що аналізується;

Р_{тр.захв.} - число потерпілих через виробничий травматизм и захворювання;

Д_{тр.захв.} - число втрачених днів через травматизм і захворювання;

К_дп - коефіцієнт дотримання правил техніки безпеки, що визначається співвідношенням числа працюючих, які дотримуються правил безпеки до загального числа працюючих;

К_бто - коефіцієнт безпеки технічного обладнання (визначається співвідношенням числа обладнання, машин, що відповідають вимогам безпеки, до загального числа машин);

К_бшв - коефіцієнт безпеки шкідливості виробництва;

К_зоп - коефіцієнт виконання планових заходів з охорони праці;

К_бтп - коефіцієнт безпеки технічних процесів.

;

.

Виходячи з останнього коефіцієнту, можна вважати роботу з охорони праці - задовільною.

Керуючись даними таблиці, будуємо графік коефіцієнтів травматизму.

Рис. 5.1 - Графік коефіцієнтів травматизму

З графіку бачимо, що останній рік коефіцієнт важкості травматизму збільшився і коефіцієнт частоти травматизму зменшився. Інженеру з техніки безпеки, а також іншим спеціальностям в усіх підрозділах необхідно перевіряти виконання правил вимог з техніки безпеки, всіма працюючими, і вести серед них роботу з недопускання порушень техніки безпеки.

Основні причини нещасних випадків - технічні та організаційні.

Технічні причини - конструктивні недоліки машин, механізмів, технологічного, електротехнічного та іншого обладнання, пристроїв та інструментів, несправність, незадовільний технічний стан будівель, недосконалість технічних процесів.

Організаційні причини - порушення технологічних процесів, незадовільна організація робіт, відсутність засобів індивідуального захисту, недоліки в навчанні та інструктуванні працюючих на безпечних місцях праці, використання працюючих не за спеціальністю та інші.

Детальне вивчення причин виникнення нещасних випадків, виробничого травматизму і захворювань повинно бути використано при розробці в птахівничих господарствах відповідних заходів: з попередження захворювань на виробництві для загального поліпшення умов праці.

Найважливішими умовами для виконання і дотримання кожним робітником вимог технічної безпеки є велике значення відповідних правил і конструкцій на кожному робочому місці.

5.2 Техніка безпеки і виробнича санітарія

Для безпеки роботи і для зменшення кількості нещасних випадків необхідно дотримуватись правил техніки безпеки.

Техніка безпеки при експлуатації машин і обладнання кліткових батарей:

- кліткові батареї не повинні мати гострих кромок і задирок, не повинні мати в проходах полів між клітковими батареями вибоїн і тріщин;

- під час роботи механізмів кліткової батареї чистити, регулювати і змащувати їх забороняється;

- прибирання кліток відбувається із застосуванням притирального інвентарю: щіток, скребків та засобів індивідуального захисту;

Таблиця 5.2 - Заходи, що проектуються, з ТБ

№ п/п	Найменування заходів і місця їх впровадження	Сума витрат, тис. грн.	Дата виконання	Виконавець	Відмітка про виконання
1	Впровадити методи оперативного контролю за станом ТБ на всіх виробничих ділянках.	1	Протягом року	Керівник. виробничих ділянок інженер з ТБ
2	Укомплектувати робочі місця всіх ділянок і цехів достатньою кількістю аптечок.	100	До 5.12	Інженер з ТБ
3	Виготовити 10 лежаків для водіїв автотранспортної техніки.	120	Січень	Ст. прораб
4	Враховувати захисні загородження на рідиннозбірні ями.	240	До 1,06	Інженер-механік
5	Відремонтувати і запустити душову.	500	До 1,06	Бригадир
6	Відремонтувати санвузол ремонтної майстерні.	200	До 1,03	Ст. прораб
7	Забезпечити всі виробничі ділянки достатньою кількістю табличок з попереджуючими та заборонним підписами.	90	Протягом року	Інженер з ТБ
8	Обновити пожежні щити в цехах.	200	До 1,03	Ст. прораб
9	Перевірити переатестацію робітників на роботах з підвищеною небезпечністю.
10	Відновити аспіраційну систему очищення повітря в кормоцеху і складі комбікормів	720	До 1,05	Гол. інженер
11	Провести перезарядку 100 шт. вогнегасників		Протягом року	Інженер з ТБ

- шківи проводів з приводними пасами, ланцюги повинні бути закритими кожухами;

- обертальні деталі механізмів (шківи, вали та ін.) повинні бути пофарбовані в червоний або жовтий колір і мати огородження;

- при несправному обладнанні та відсутності огороджень працювати категорично забороняється;

- в приміщенні пташника не повинно бути сторонніх людей;

- забороняється зберігати в приміщенні керосин, бензин та інші легкозаймисті речовини;

- треба періодично перевіряти щільність шпонок, що закріплюють шківи двигунів, а також наявність змазки в редукторах і підшипниках;

- забороняється регулювати, змащувати, очищувати обладнання при ввімкнутих механізмах;

- експлуатацію електрообладнання проводити відповідно до заводської інструкції і у відповідності з діючими правилами, інструкціями і наказами з питань техніки безпеки і виробничої санітарії;

- до роботи з електрообладнанням допускаються люди, що вивчили заводську інструкцію і знають Правила техніки безпеки, персонал, що зайнятий га роботі з електрообладнанням, проходять медичне засвідчення та інструктаж при допусканні до роботи і подальший додатковий інструктаж не менш, ніж один раз в три місяці;

- всі деталі та вузли обладнання, які знаходяться під напругою, повинні бути закритими;

- перед проведенням профілактичного огляду необхідно зняти напругу з електропристроїв;

- всі корпуса електрообладнання повинні бути заземлені;

- застосування нестандартних запобіжників категорично заборонено;

- про вмикання електрообладнання в цілому і окремих механізмів обов'язково попередити присутніх;

- ремонтувати і регулювати механізми можна лише при відключенні загального рубильника на силовому щитку.

При цьому на рубильнику повинен бути вивішений плакат “Не вмикати - працюють люди”. Крім того, треба зняти запобіжні силові вставки.

5.3 Правила техніки безпеки при експлуатації та обслуговуванні

машин для створення і регулювання мікроклімату

До обслуговування теплогенератора допускаються люди, що вивчили керівництво з експлуатації, що мають групу з техніки безпеки і пройшли на робочому місці відповідний інструктаж електро- і пожежної небезпеки.

Перед пуском теплогенератора перевіряють справність заземлення, опору заземлення у відповідності до Правил влаштування електроустановок.

Ретельно перевіряють всі електричні та механічні вузли.

Пуск теплогенератора обов'язково слід почати з продування камери згорання повітрям, особливо при гарячій камері згорання (після короткочасної зупинки), інакше може відбутися вибух парів керосину.

Забороняється:

- знаходитись поблизу форсунки і нахилятися над оглядовим вікном в момент пуску (обслуговуючий персонал в цей час повинен бути біля станції управління);

- допускати сторонніх людей, де в приміщенні встановлено теплогенератор;

- запалювати робочу суміш через оглядове вікно;

- використовувати паливо з домішуванням води (якщо в опалювальній системі знайдено паливо, теплогенератор необхідно зупинити і усунути несправність);

- працювати без захисної сітки на всмоктуючому повітроводі теплогенератора.

Необхідно постійно стежити за теплогенератором, який працює в ручному режимі. Не можна ремонтувати теплогенератор під час роботи.

При експлуатації електрообладнання системи вентиляції слід керуватися Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. Електродвигуни, автотрансформатор, станція управління, металеві корпуса вимикачів та інші металеві потоковвідні частини, що не знаходяться під напругою, повинні бути надійно заземлені та приєднані до заземлюючого контуру.

Без заземлення вмикати електрообладнання під напругою забороняється. Двері станції управління повинні бути постійно закриті. Працювати з відкритими дверима забороняється.

Обслуговувати електровентилятори можна лише після технічних двигунів від мережі.

5.4 Розрахунок освітлення приміщення

1. Обираємо тип освітлення.

Застосовуємо пилонепроникне виконання ПН.

2. Обираємо відстань між світильниками і коефіцієнт нерівномірності світлового потоку, . Висота підвісу світильника 4м.

3. Визначаємо кількість рядів світильників:

,

де Q - ширина кормоцеху;

L - відстань між світильниками, м.

.

Приймаємо 2.

м.

4. Відстань між світильниками в ряді:

м.

5. Кількість світильників в ряду:

.

Всього світильників для освітлення приміщення:

шт.

Обираємо лампу НБН-220-60, напругою 220В, потужністю 60Вт.

Сумарна площа вікон:

,

де l_н - нормоване значення КЕО, ;

S_п - площа вікон, м²;

r_в - світлова характеристика вікон, ;

ф_в - загальний коефіцієнт світлопропускання вікна, з урахуванням затемнення, ;

Г₁ - коефіцієнт, що враховує віддзеркалення світла від внутрішньої поверхні приміщення, .

м².

5.5 Охорона навколишнього середовища

Серед багатьох проблем важливого значення набула проблема охорони навколишнього середовища від забруднення. Головна особливість сучасності - прогресивно зростаючий розвиток всіх виробництв, спрямований на тимчасове задоволення матеріальних та культурних потреб людей.

Зараз вже немає сумніву в тому, що несприятливі зміни навколишнього середовища можуть досягнути такого практичного рівня, при якому пристосування сили тваринних та рослинних видів виявляються недостатніми для збереження видів і їх оптимальної чисельності.

Для запобігання забруднення навколишнього середовища, також керуються такими міркуваннями.

Над територією землекористування, що належить птахівничому господарству, треба встановити суворий агротехнічний контроль. Одним із заходів, яке відбувається в найближчий час, є забезпечення птахівничих комплексів необхідною кількістю спеціального транспорту для своєчасного видалення гною з гноєзбиральників, а також достатньою кількістю гноєсховищ.

При проектуванні птахівничого комплексу необхідно враховувати, щоб територія на землевикористання дозволяла значною мірою утилізувати гній як добриво, причому річна потреба по азоту на 1 га не повинна перевищувати 200 кг/год. При виборі площі гноєсховища слід провести всебічну оцінку природних умов захисту поверхневих, ґрунтових і підземних вод від можливого їх забруднення.

Також необхідний суворий контроль за скиданням стічних вод в каналізацію. Стічні води перед скиданням необхідно очистити. З точки зору захисту населених пунктів від шкідливих викидів і запасів тваринницьких і птахівничих виробництв доцільно навколо птахокомплексу влаштувати санітарно-захисну зону і зелених насаджень і дерев.

5.6 Пожежна безпека

В умовах праці сільськогосподарських виробництв основними причинами виникнення пожеж є:

- несправність пристроїв опалення;

- недотримання правил пожежної небезпеки;

- несправність електрообладнання і електропроводки.

У виробничих будівлях і спорудах слід мати не менш, ніж дві виходи евакуації.

Територія двору, розриви між будівлями не повинні бути забруднені будь-якими матеріалами.

Всередині і зовні виробничих приміщень, складів для зберігання кормів встановлюють пожежні щити з первинними засобами захисту від пожежі.

Потреба в засобах пожежогасіння розраховуємо на основі “Норм первинних засобів пожежогасіння для виробничих, суспільних і жилих приміщень”, які приведені в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 - Потреба в засобах пожежогасіння

Найменування будівель і споруд	Вогнегасники	Пожежний щит в зборі	Ящик з піском	Діжка з водою	Відра	Азбестове і повс-тинне полотно
	ОХП-10	ОЦБ-3
Пташники	20		10	4	8	16
Трансформаторна підстанція	8		4	4			4
Електроцех	3	2	1	1			1
Ветблок	2	2	1	1	2	4
Склади	2	2	1	4	8	16
Майстерні	6	2	1	2	2	4
Цех забивання	16	4	2	4	8	10

6. Економічне обґрунтування проекту

Вихідні дані (в порівняльних цінах)

Вихід посліду - 0,1т/год.

Витрата кормів на 1000 яєць складає 1,6ц кормових одиниць.

Собівартість 1ц корм. од. дорівнює 70 грн.

Витрата води: кури без автонапування 0,5 л/добу. І автонапування - 1л/добу.

Норми споживання електроенергії на 1000 курей дорівнює 12000 кВт/г, тариф 1кВт/г - 0,083 грн.

Транспортні витрати - 20 коп./т.км.

Вартість машин і обладнання - 60% вартості будівлі. Ветобслуговування - 4 коп./гол.

Вартість будівель і споруд - 0,1 грн./гол.

Вартість посліду - 3 грн./т.

Таблиця 6.1 ? Норми амортизації та поточного ремонту

Вид витрат	Будівлі та споруди	Машини та обладнання
Амортизаційні	1,95	18
Поточний ремонт	2,6	12,5

Вартість води: гарячої - 15 коп./м³; холодної - 5 коп./м³.

Оплата праці. Навантаження на птахівницю 35000 гол.

Таблиця 6.2 ? Умови тарифної ставки (за 1 год. роботи)

Розряд	Робітники тваринництва
I	0,75
II	0,86
III	0,96
IV	1,04

Нарахування на зарплату, соціальне страхування і забезпечення, пенсійний і чорнобильський фонди - 51%, доплати за виробничу продукцію - 50%, відпускні - 6,25% або коефіцієнт до основної зарплати 1,0725.

Закупівельна ціна на яйця курей дорівнює 300 грн. за 1000 шт.

Визначення собівартості продукції

Вихідний варіант

Поточні витрати визначаємо за формулою:

,

де О - заробітна плата всіх категорій робітників з нарахуваннями, грн.;

А - амортизаційні відрахування, грн.;

Т - витрати на поточний ремонт і ТО, грн.;

К - вартість кормів, грн.;

В - вартість води, грн.;

В_о - витрати на ветобслуговування, грн.;

Е - вартість електроенергії, грн.;

О_гв - загальногосподарські та загальновиробничі витрати, грн.;

О_в - інші прямі витрати, грн.;

Т_в - транспортні витрати, грн.;

Н - побічні продукти (гній) грн.

Зарплата всіх категорій робітників.

На комплексі працюють 10 пташниць (три - II розряду і сім - III розряду) і чотири оператора (IV - розряду).

Заробітна плата кожної категорії в день:

грн.;

грн.;

грн.

Враховуючі вихідні, святкові, відпускові дні, кількість робочих днів дорівнює 290, значить заробітна плата кожної категорії за рік дорівнює:

грн.;

грн.;

грн.

Тоді загальна зарплата всіх категорій робітників дорівнює:

грн.

Нарахування на зарплату:

грн.,

Розрахунок капітальних вкладень і вартості машин і обладнання.

Вартість приміщень складає:

грн.

Вартість машин і обладнання:

грн.

Загальна сума капіталовкладень:

грн.

Амортизаційні відрахування на будівлю:

грн.

Витрати на поточний ремонт і ТО:

грн.

Амортизаційні відрахування на обладнання і машини:

грн.

Поточний ремонт обладнання:

грн.

Загальна сума амортизації:

,

де А_з - амортизаційні відрахування на будівлю;

А_м - амортизаційні відрахування на машини.

грн.

Загальна сума витрат на поточний ремонт:

грн.

Вартість кормів

Оскільки витрата кормів на 1000 яєць складає 1,6 ц корм. од., то весь об'єм його буде дорівнювати:

ц. корм. од.

Вартість такого комбікорму в цій кількості:

Вартість води

Витрата води на одного бройлера - 1б/доба все поголів'я за рік м³, оскільки вартість води 5 коп., то:

Витрати на ветобслуговування:

грн.

Вартість електроенергії:

Загальногосподарські та загальновиробничі витрати:

;

грн.

Інші прямі витрати:

;

грн.

Транспортні витрати:

Побічна продукція:

Поточні витрати:

Собівартість 1000 яєць при цьому буде 269 грн.

Проектний варіант

Зарплата всіх категорій робітників.

На комплексі з додаванням до вихідного варіанту працює ще 8 пташниць III розряду і 4 оператора IV розряду.

Заробітна плата кожної категорії за рік дорівнює:

грн.;

грн.

Заробітна плата кожної категорії за рік дорівнює:

грн.;

грн.

Загальна заробітна плата всіх категорій робітників:

Нараховуємо на зарплату з коефіцієнтом 1,0725:

грн.

Обсяг капіталовкладень на будівлі приймаємо на рівні вихідного варіанту - 15060000 грн. Вартість машин і обладнання 70% від вартості приміщень, тобто: грн.

Загальна сума капіталовкладень:

грн.

Амортизаційні відрахування на будівлі:

грн.

Амортизаційні відрахування на машини та обладнання:

грн.

Витрати на поточний ремонт і ТО - будівлі:

грн.

Витрати на поточний ремонт машин та обладнання:

грн.

Вартість корм

Оскільки витрата кормів на 1000 яєць складає 1,6 к. од. то весь об'єм від буде дорівнювати: ц.

Вартість такої кількості комбікормів:

Вартість води

Витрата води на 1 курку в проектному варіанті - 0,5л/доба. На все поголів'я за рік:

м³.

Витрати на воду:

Витрати на ветобслуговування:

Вартість електроенергії:

Загальногосподарські та загальновиробничі витрати:

;

грн.

Інші прямі витрати:

;

грн.

Транспортні витрати:

Поточні витрати:

Собівартість 1000 яєць при цьому буде 227 грн.

Техніко-економічні показники

1. Собівартість виробництва продуктів тваринництва визначається за формулою:

,

де С_з - собівартість виробництва всієї продукції, грн.;

Д - кількість виготовленої продукції тваринництва в натуральному вираженні, ц.

грн./1000 шт.

грн./1000 шт.

2. Трудомісткість виробництва одиниці продукції:

,

де Т_з - витрати живої праці на виробництво всієї продукції, люд.г.

люд. г/1000 шт.

люд. г/1000 шт.

3. Продуктивність праці:

;

1000 шт./люд. г.;

1000 шт./люд. г.

4. Річна економія коштів:

;

грн.

5. Валове виробництво продукції в грошовому варіанті:

,

де ц - закупівельна ціна на продукцію тваринництва в натуральному вираженні.

;

6. Рівень рентабельності виготовлення:

;

;

.

7. Фондовіддача:

,

де к - загальні капітальні вкладення.

грн.;

грн.

8. Річний економічний ефект:

,

де Е_в - нормативний коефіцієнт відносної ефективності капітальних вкладень (приймається рівним 0,15);

К_пв, К_пп - питомі капітальні вкладення у вихідному варіанті та варіанті, що проектується.

; ,

де К_п і К - загальні капітальні вкладення у вихідному варіанті та варіанті, що проектується.

грн./1000 шт.

грн./1000 шт.

де Д_в і Д_п - кількість виготовленої продукції у вихідному варіанті та варіанті, що проектується.

грн.

9. Енергоозброєність праці:

,

де Е - енергетичні засоби, що застосовуються на фермах;

р - кількість працюючих на фермах, люд.

кВт/люд.;

кВт/люд.

10. Електроозброєність праці:

,

де А_о - кількість електроенергії, що використовується на виробничі цілі.

кВт.год./люд.;

кВт.год./люд.

11. Строк окупності капітальних вкладень:

,

де к - сумарна кількість вкладень, грн.;

П - прибуток, грн.

року.

Список використаних джерел

1. Водяницький Г.П. Методичні вказівки з курсового і дипломного проектування. - Житомир, 2005. - 195 с.

2. Герук С.М., Обиход А.І., Сукманюк О.М. Інженерно-технологічні вимоги до написання дипломних (курсових) проектів і робіт. - Житомир: ДАЕУ, 2006. - 255 с.

3. Гальперин Д.М. Монтаж, наладка и эксплуатация оборудования птицефабрик и птицеферм. - М.: Колос, 1976.

4. Колесник А.П. Курсовое и дипломное проектирование. - М.: Колос, 1977.

5. Погорелец А.Н. Справочник сельского инженера. - К.: Урожай, 1988.

6. Зуев А.А., Гуревок Д.Ф. Технология сельскохозяйственного машиностроения. - М.: Колос, 1980.

7. Воробьев В.П., Дехтярев Г.П. Машины и оборудование птицефабрик и птицеферм. - М.: Колос, 1985.

8. Пигарев Н.В., Столяр Т.А., Шушкевич Е.Г. Технологические производства продуктов животноводства и их переработки. - М.: Агропромиздат, 1991.

9. Киряков Р.И. Справочник механизатора-животновода. - Россельхозиздат, 1986.

10. Гавриленко С.Н., Сухарев Ю.Н. Механизация технологических процессов при выращивании и содержании мясной птицы. - М.: Агропромиздат, 1986.

11. Славин Г.М. Комплексная механизация и автоматизация промышленного птицеводства. - М.: Колос, 1978.

12. Мылерин И.А. Бройлерное птицеводство. - М.: Росагропромиздат, 1978.

13. Алексеев Ф.Ф., Аерлян Н.Б. Промышленное птицеводство. - М.: Агропромиздат, 1991.

14. Гряник Г.Н. Охрана труда и пожарная безопасность. - М.: Высшая школа, 1981.

15. Мурашка А.И. Охрана сельскохозяйственных угодий и окружающей среды. - М.: Урожай, 1985.

16. Річні звіти за 2006, 2007, 2008 рр.

17. Богданов В.Н., Малежик Н.Ф. Справочное руководство по черчению. - М.: Машиностроение, 1989.

18. Макеевко М.М. Экономика сельского хозяйства. - М.: Колос, 1981.

19. ГОСТ 2.104-68 ЕСКД Основные надписи.

20. ГОСТ 2.105-79 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам.

21. ГОСТ 2.108-68 ЕСКД. Спецификация.

22. ГОСТ 2.109-83 ЕСКД. Основные требования к чертежам.

23. ГОСТ 2.301-68. ЕСКД. Форматы.

24. ГОСТ 2.302-68. ЕСКД. Масштабы.

25. ГОСТ 2.305-68. ЕСКД. Изображение вида, разреза и линии.

Размещено на Allbest.ru