Управління процесом впровадження інновацій на суб’єкті ЗЕД – підприємстві сільгоспмашинобудування

Роль держави визначає також міжнародний фактор. На сучасному етапі переваги в конкурентній боротьбі вже не визначаються ні розмірами країни, ні багатими природними ресурсами або могутністю фінансового капіталу. Тепер вирішальними факторами є рівень освіти, обсяг нагромаджених знань, здатність до науково-технічних проривів, що надають переваги, першопроходця. Це вимагає вироблення єдиної довгострокової загальнонаціональної інноваційної політики.

Збільшилася роль держави в організації та підтримці кооперації на всіх стадіях інноваційного процесу, і особливо на доконкурентній. Держава не тільки заохочує міжфірмову кооперацію, міжнародну інтеграцію, співробітництво університетів з промисловістю, а й сама входить до складу таких об'єднань. Усі вищевказані фактори визначають міру втручання держави в управління інноваціями, конкретні форми та методи цього втручання.

У світовій практиці прийнято виділяти основні зони державного впливу на інноваційну сферу:

1) "Пропозиція" інновацій, тобто здійснення технічної та фінансової допомоги, включаючи формування науково-дослідної інфраструктури;

2) "Попит", тобто створення попиту на результат інновацій центральними та місцевими органами влади (державні контракти на виконання дослідницьких робіт та закупку нових технологічних процесів, продуктів, послуг);

3) "Середовище", тобто вплив на умови, стимулюючі нововведення (податкова, патентна політика та інші заходи непрямого державного регулювання).

Унаслідок проведення таких заходів в інноваційній сфері утворюється, зокрема, державний ринок, що є досить вагомим фактором створення та розповсюдження нововведень. По-перше, він забезпечує державний попит на інновації. По-друге, для виробників інновацій важливо те, що для більшої частини контрактів уряду технічні та експлуатаційні характеристики замовлених товарів мають значний пріоритет над ціною. Гарантований державою ринок збуту звільняє більшу частину ризику комерціалізації нової технології. По-третє, наявність значного державного ринку збуту дозволяє фірмам-виробникам понижувати витрати за рахунок економії на досвіді та на

масштабах виробництва. По-четверте, конкурентний характер багатьох державних контрактів сприяє створенню відразу декількох різних нововведень. З одного боку, уряд уникає покладання тільки на одного постачальника. З іншого боку, державне відомство вимагає від свого основного постачальника обов'язкової видачі ліцензії на виробництво продукції другим фірмам. Але при цьому новаторам владою держави на певний час забезпечуються монопольні умови підприємницької діяльності. Держава гарантує фірмам-новаторам в піонерних областях НТП значні пільги в порівнянні з можливими послідовниками.

Ураховуючи міжнародний досвід з метою стимулювання інноваційної діяльності українській державі необхідно реалізувати деякі заходи в таких напрямах:

- запровадження фінансово-економічних та податкових інструментів;

- створення системи фондів для фінансування інноваційної діяльності;

- створення механізмів кредитування та інноваційних банків;

- вдосконалення правового та нормативного забезпечення інноваційної діяльності;

- формування науково-дослідної інфраструктури, ефективних механізмів концентрації науково-технічних ресурсів, інформаційної бази та систем консультацій;

- удосконалення інституційної структури.

Міжнародний досвід свідчить про велику роль інституту фондів, зокрема венчурних, у розвитку інновацій. Цікавим є прийняття у США закону, що дозволяє пенсійним фондам брати участь у ризикованих фінансових операціях. Структура венчурних фондів включає такі джерела формування: пенсійні фонди - близько 35%, корпорації та фізичні особи - 15%, іноземні інвестори - 18%, страхові компанії - 13%. інші - 19%. Неоднорідний склад учасників дозволяє розподілити високий рівень ризику інновацій. Інвестиційна форма має фінансувати інновації на тривалий період без виплати відсотків та погашення кредиту. У розвинених країнах суспільні фонди фінансують майже 50% витрат на науку. В Україні ж основним джерелом фондів залишається бюджет. Крім того, проявляється обернена тенденція - кошти Державною інноваційного фонду України, що формується за рахунок відрахувань підприємств (у розмірі 1% від доходів без ПДВ) переважно спрямовуються в бюджет. Інноваційним фондам України необхідно надати право поповнювати кошти шляхом залучення ощадних вкладів населення, організації спеціальних лотерей, випуску цінних паперів.

Таким чином, інноваційний розвиток України вимагає вдосконалення державної інноваційної політики та її фінансового забезпечення з урахуванням передового міжнародного досвіду. Інноваційна політика має стати базовою серед інших напрямів загальної економічної політики держави.

3.3 Визначення необхідних інновацій для успішного експорту продукції

Нестабільне економічне становище промислових підприємств України негативно впливає на інноваційні процеси За даними Держкомстату України, у 1998 р. інновації здійснювали 1738 промислових підприємств, що становить 18,7% їх загальної кількості, в тому числі: підприємства нафтопереробної промисловості - 44,4%, медичної-41,9%, газової та мікробіологічної - 37,5%, чорної металургії - 31,5%, машинобудування - 27,6%. Аналіз інноваційної діяльності показав, що у 1996 р. її проводили 65%, а у 1997 р. - 59% обстежених підприємств. Найактивнішою вона є на великих промислових підприємствах, де чисельність працюючих становить від 10 до 25 тис. і є достатня матеріально-технічна база.

В останні роки пріоритетним напрямом інноваційної діяльності в промисловості було придбання засобів виробництва (нового технологічного устаткування та засобів механізації). У 1998 р. на це було витрачено 868,5 млн. грн. (майже 75% загального обсягу витрат на інноваційну діяльність), причому понад 60% цієї суми витрачено підприємствами чорної металургії.

Другим важливим напрямом інноваційної діяльності стали маркетингові дослідження та рекламна робота (у 1998 р. витрати становили 42,1 млн. грн., тобто 3,6%).

Щодо науково-дослідних та експериментальних робіт, то у 1998 р. їх виконували лише 378 промислових підприємств, або кожне 8-ме з обстежених; безпосередньо займалися створенням нових видів продукції та технологій 42,9 тис. осіб, або 2,5% загальної кількості працівників; на виконання НДДКР підрозділами заводської науки витрачено 141,1 млн. грн., з них підприємствами машинобудування - 103 млн. грн. (73% загальної суми). Спеціалізованими підрозділами заводської науки виконано 1,4 тис. розробок (3,4% загальної кількості в цілому у наукових організаціях України), в тому числі 1,2 тис. - із створення нових видів техніки і технологій. Проте технічний рівень цих розробок не відповідає сучасним вимогам. Принципово нові технічні рішення, захищені патентами на винаходи, містяться лише у 3,4% загальної кількості розробок, і жодна з них не перевершує кращі світові аналоги.

У 1998 р. частка підприємств, що користувалися послугами сторонніх науково-дослідних організацій, становила 17,8% від загальної кількості підприємств, які займалися інноваційною діяльністю, 9,7% з них придбали результати закінчених НДДКР, 8% - розробки нових технологій. Витрати на це дорівнювали 38,7 млн. грн. (3,3% загальної суми інноваційних витрат). Найактивніше придбанням нових технологій займалися підприємства сільськогосподарського і тракторного машинобудування, промисловості будматеріалів, хімічної та нафтохімічної, харчової промисловості

Основним джерелом фінансування інновацій для більшості підприємств були власні кошти (70% у 1998 р.). За рахунок держбюджету (19,8 млн. грн.) виконувались інноваційні роботи на підприємствах Мінпромполітики (41,6% загальних бюджетних витрат), Мінвуглепрому (майже 40%), Мінагропрому (12,6%). За рахунок коштів Держіннофонду фінансувалися інноваційні проекти підприємств, в основному, харчової, легкої, оборонної, хімічної та нафтохімічної промисловості, сільськогосподарського машинобудування, чорної металургії (у 1998 р. - 4,2% підприємств). Тільки 2% загальної кількості промислових підприємств здійснювали нововведення за рахунок банківських кредитів (це переважно підприємства харчової, медичної, авіаційної промисловості, тракторного машинобудування, промисловості будматеріалів).

Українська інноваційна сфера ще не стала привабливою для вітчизняних та іноземних інвесторів. Так. у 1998р. у розвиток інновацій вкладено 150 млн. грн. (лише 12,8% загальної суми фінансування). Іноземні інвестори вкладали кошти головним чином у чорну металургію (101,7 млн. грн.), харчову промисловість (38,7 млн. грн.), промисловість будматеріалів (3,6 млн. грн.).

Частка промислових підприємств, що впроваджували нововведення та освоювали нову продукцію, у 1998 р. становила 15,1%. Освоєно виробництво понад 10 тис. найменувань нової продукції, кожне 10-те підприємство оновило до 10% загального обсягу продукції. В машинобудівній галузі 266 підприємств (21,5% загальної кількості) освоїли випуск нових машин, устаткування, апаратів, приладів, 165 з них випустили продукцію вперше в Україні. Створенню принципово нової та модернізації традиційної продукції найбільшу увагу приділяли підприємства, що виробляють електротехнічне обладнання, сільськогосподарські й електричні машини, устаткування та рухомий склад залізниць.

Однією з ефективних форм інноваційної діяльності є використання світових науково-технічних досягнень шляхом придбання за рубежем ліцензій. Протягом 1996-1999 рр. промислові підприємства виготовляли та освоювали виробництво нової продукції за ліцензіями на об'єкти інтелектуальної власності - винаходи, промислові зразки, товарні знаки, корисні моделі, "ноу-хау", послуги типу "інжиніринг". Найбільше ліцензій придбано в Німеччині, Росії, Сполучених Штатах Америки. В результаті використання ліцензій у 1998 р. на 19 підприємствах України вироблено продукції на суму 236 млн. грн., що в 3,6 раза більше, ніж у 1997 р. Переважну частину її становлять тютюнові вироби (36,5%), телекомунікаційне обладнання (31%), кокс валовий (7,5%), поліетилен промислово-технічного призначення (7%). Проте частка продукції, виготовленої за ліцензіями, в загальному обсягу промислового виробництва у 1998 р. становила лише 0,3%.

Стримують розвиток інноваційної діяльності відсутність фінансування та коштів у замовників, високі кредитні ставки. Аналіз показує, що роздержавлення підприємств не поліпшує стан справ: недержавні підприємства відмовляються впроваджувати дорогі прогресивні технології та обладнання, віддаючи перевагу негайній вигоді.

Незважаючи на незначні масштаби інноваційної діяльності, позитивний вплив її на економічні показники виробництва є безперечним. Більшість підприємств, що впроваджували інновації, одержали приріст продукції, підвищили її конкурентоспроможність, розширили ринки збуту, оновили асортимент виробів, знизили матеріало- й енергомісткість виробництва.

Підвищення експортного потенціалу більшості галузей промисловості значною мірою залежить від освоєння нової конкурентоспроможної продукції машинобудування. Проте складний фінансовий стан підприємств та наукових організацій призводить до помітного скорочення робіт із створення та освоєння нової техніки. Так, у 1998 р. виконано 10,2 тис. таких розробок проти 33,7 тис. у 1991 р., причому тільки кожна 8-ма розробка містила нові технічні рішення, захищені охоронними документами на винаходи.

Зменшується кількість створених уперше в Україні зразків нових видів машин, устаткування, апаратів, приладів. У 1956 р. серед 268 зразків нової техніки переважало електротехнічне, хімічне та компресорне, нафтопромислове і технологічне устаткування для харчової промисловості

На жаль, технічний рівень новостворених зразків не відповідає сучасним вимогам. Частка зразків, при створенні яких використовуються принципово нові рішення, в останні роки не перевищує 7%. В результаті лише 2,6% створених у 1998 р. зразків нової техніки (7 од.) за своїми характеристиками перевершили кращі світові аналоги. Технічний рівень кожного 3-го зразка не визначено через відсутність відповідної інформації. Без урахування цього створено 60% зразків устаткування для чорної та кольорової металургії, харчової промисловості, підйомно-транспортного устаткування, понад 30% зразків апаратури й устаткування засобів зв'язку, електротехнічного устаткування, землерийних машин, устаткування культурно-побутового призначення.

У 1998 р. уперше в Україні випущено 393 найменування нової продукції, що на 16% менше, ніж у попередньому році. Активніше оновлювались електротехнічне обладнання, сільськогосподарські й електричні машини, устаткування та рухомий склад залізниць. Було знято з виробництва 35 найменувань застарілої продукції, у тому числі 23 - через відсутність попиту (половина з них - це електронна техніка), 8-у результаті заміни новою продукцією.

Машинобудівні підприємства реалізували свою нову продукцію в основному на внутрішньому ринку. Поставки нової продукції на експорт збільшилися, але частка її в загальному обсягу виробництва незначна: у 1998 р. - 4%. У поставках на експорт переважають судна (253 млн. грн.), електротехнічне устаткування (25,4 млн. грн.).

3.4 Розрахунок валового прибутку від експорту продукції

В сучасних ринкових умовах для укріплення свого положення на зовнішньому ринку та для одержання стабільного прибутку ВАТ "Червона зірка" вирішила розширити асортимент експортної продукції. Якщо раніше головними зовнішніми споживачами були ринки Росії, Казахстану, Білорусії та Молдавії куди вивозилося до одної третьої всієї продукції що становить від загального обсягу виробництва грунтозрихлювачів 22005977 грн. Та на перспективу завод планує розширити ринок збуту і налагодити тісні стосунки з Китаєм та Африкою (Марокко, Конго) що принесе додатковий прибуток від загального обсягу. Так як дві третіх випускаючої продукції споживають на національному ринку і це становить 23821470 грн. Але на сьогоднішній день споживачі продукції знаходяться в кризовому стані то розрахунок за спожиту продукцію здійснюється з відстрочкою (на основі лізингу або під майбутній врожай).

Цінова політика на підприємстві направлена на підтримку національного споживача, тому на продукцію на національному ринку значно нижча ніж на експортну продукцію. Дані наведені в таблицях 3.1 та 3.2.

Таблиця 3.1 Розподіл реалізації продукції по ринках збуту

Найменування	Ціна грн. Шт.	Кількість продукції 2001 р.	Кількість поданої продукції шт.
	На національному ринку	На зарубіжному ринку		На національному ринку	На зарубіжному ринку
1	2	3	4	5	6
Зернотукові сівалки	17960	24960	120	75	45
Грунтозрихлювачі	13850	18735	145	98	47
Культиватор КПСП-4	4500	7400	203	132	71
Сівалка СЗ-5,4	18510	28320	319	217	102
Кукурудзяні сівалки	30500	33670	228	155	73
Самохідні сівалки	22470	28582	151	100	51
Бурякові сівалки	36000	45800	240	162	78
Просапні сівалки	50000	58000	170	74	96

Таблиця 3.2 Валовий прибуток основних видів товару

№ п/п	найменування	Валовий прибуток	Загальний валовий прибуток, тис. грн.
		На національному ринку, тис. грн.	Експорт, тис. грн.
1	Зернотукові сівалки	1347	808,2	2155,2
2	Груптозрихлювачі	1357,3	880,54	2237,84
3	Культиватор	594	525,4	1119,4
4	Сівалка СЗ - 5,4	4016,67	2888,64	6905,3
5	Кукурудзяні сівалки	4727,5	2457,91	7185,41
6	Самохідні сівалки	2247	1457,68	7404,7
7	Бурякові сівалки	5832	7419,6	13251,6
8	Просапні сівалки	3700	5568	39268
9	Всього	23821,47	22005,97	4827,45

Мал. 3.1 Валовий прибуток основних видів товару

Як видно з малюнка 3.1 просапні сівалки займають найбільшу частину загального валового прибутку ВАТ „Червона зірка". Тому для збільшення прибутку від експорту просапних сівалок підприємству доцільно впровадити нову технологічну лінію.

3.5 Розробка комп'ютерної задачі "Оптимізація прибутку від реалізації продукції на зарубіжному ринку за допомогою програми Ехсеl 97/Пошук рішення"

Електронні таблиці Ехсеl дають можливість користувачу вирішувати оптимізаційні задачі різного типу без витрат часу на опис і програмування.

Основними характеристиками задачі, яка вирішується за допомогою оптимізатора, виступають присутність цільової ячійки, змінюваних ячійок, обмежуючих ячійок Цільова ячійка повинна бути єдиною. До неї користувач вводить формулу, указавши пізніше в програмному діалозі який екстремум необхідний. Після завершення будування моделі та ініціації розрахунку програма повинна автоматично досягнути для ячійки екстремального результату. В формулі цільової ячійки повинні бути зроблені зноски на одну чи більше змінюваних ячійок, від значень яких залежатиме результат. Вони також можуть бути названі невідомими або змінними для рішення. Обмежуючих ячійок може бути не менше однієї на кожну змінювану ячійку.

Завод випускає сільськогосподарську техніку: зернотукові сівалки, грунтозрихлювачі, культиватор КПСП-4, сівалку СЗ-5,4, кукурудзяні сівалки, самохідні сівалки, бурякові сівалки, просапні сівалки. Щомісячно він може експортувати не більше 563 штук продукції, і отримувати валовий прибуток на суму 7684600 грн. Це відображено в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 Оптимізація прибутку від проданої продукції на зарубіжному ринку (вихідні данні)

Найменування	Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку,шт.	Валовий прибуток на 1 шт. продукції, грн.	Загальний валовий прибуток.грн.
Зернотукові сівалки	45	1796	80820
Грунтозрихлювачі	47	1873	88031
Культиватор КПСП-4	71	7400	525400
Сівалка СЗ-5,4	102	2832	288864
Кукурудзяні сівалки	73	3367	245791
Самохідні сівалки	51	2858	145758
Бурякові сівалки	78	9512	741936
Просапні сівалки	96	58000	5568000
Всього	563		7684600

Мета задачі в тому, щоб виробити такий асортиментний набір продукції і таку кількість одиниць кожного найменування, які принесуть ВАТ "Червона зірка" найбільший прибуток. Одночасно необхідно дотримуватися обмежень з боку кількості продукції. Отже, кожен вид продукції - це змінний показник, ліміт з кількості - головне обмеження, потужність організації і замовлення - це нижній та верхній кордони виробництва товару (допоміжне обмеження), максимум прибутку - це цільова функція, виробництво такого набору товарів і кількості виробів, яке дасть максимальний прибуток - це рішення. Запустити засіб Пошук рішення. Оптимізатор оцінить дані і коли відповідь буде знайдено, з'явиться вікно Результати пошуку рішення зображені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Оптимізація прибутку від проданої продукції на зарубіжному ринку (результат)

Найменування	Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку,шт.	Валовий прибуток на 1 шт. продукції, грн.	Загальний валовий прибуток, грн..
Зернотукові сівалки	23	1796	41308
Грунтозрихлювачі	24	1873	44952
Культиватор КПСП-4	36	7400	266400
Сівалка СЗ-5,4	51	2832	144432
Кукурудзяні сівалки	36	3367	121212
Самохідні сівалки	51	2858	145758
Бурякові сівалки	78	9512	741936
Просапні сівалки	264	58000	15312000
Всього	563	--	16817998

Звіт по результатам показує значення ячійок рішення до і після роботи оптимізатора, відображає вільні, деталізує обмеження для кожної ячійки.

Звіт зі стійкості включає в себе 2 частини. В першій приводиться результат рішення задачі, коефіцієнти цільової функції, допустимі значення приросту коефіцієнтів цільової функції, за яких зберігається набір змінних, які входять до оптимального рішення. В другій приводяться значення для обмежень: розмір використаних ресурсів, значення приросту ресурсів, при яких зберігається оптимальний набір змінних, які створюють рішення.

Звіт по межам вказує верхні та нижні межі. Нижньою межею виступає найменше значення, яке вміщує впливаюча ячійка, в той час як значення інших впливаючих ячійок фіксовані і задовольняють накладеним обмеженням. Відповідно, верхнею межею виступає найбільше значення .Звіт по результатам представлений у додатку 1.

4. ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ І ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ВАТ "ЧЕРВОНА ЗІРКА"

Відділ охорони праці відіграє важливу роль на підприємстві.

Нормативно-правові питання охорони праці базуються на наступних документах:

- Конституція України;

- Закон "Про охорону праці";

- Кодекс законів про працю;

- Положення про державну експертизу умов праці;

- Санітарні норми та правила;

- Норми радіаційної безпеки;

- СніПи;

В обов'язки і задачі відділу праці входить:

1. Забезпечення безпеки виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд.

2. Забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту.

3. Вибір оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих.

Опалення та вентиляція

Для забезпечення нормуючих параметрів мікроклімату, згідно Сніп 2.04.05 - 92 в головних виробничих приміщеннях передбачена система опалення і вентиляції. Вентиляція відбувається шляхом знищення забрудненого або нагрітого повітря з приміщення і подачею в нього свіжого.

По способу подачі повітря на підприємстві використовується:

1. Природна вентиляція

2. Штучна (механічна) вентиляція - притічна: фільтр, калорифери та вентилятор, встановлені у вентиляційній камері.

Повітря подається в робочу зону, а швидкість виходу повітря обмежена допустимим шумом та рухливістю повітря на робочому місці.

По місці дії вентиляція є загально-обмінною - розбавлення забрудненого, нагрітого, вологого повітря приміщення свіжим повітрям до допустимих норм.

На підприємстві використовується водяне опалення (центральне). Система є найбільш ефективною у санітарно-гігієнічному відношенні.

Виробниче освітлення.

У відповідності зі Сніп - 4 - 79 на підприємстві використовується штучне та природне освітлення. Для природного освітлення вибрані нормативні значення коефіцієнта природного освітлення (КПОе 3-1.2%) та перерахувати для умов експлуатації об'єкту проектування з урахуванням поясу світлового клімату:

КПОеЗ = 1.5 0.9- 1.0=1.35%

Забруднення повітряного середовища

Машинобудівні заводи викидають у повітряний басейн різноманітного хімічного і гранулометричного суміші, дим, газ (сірчаний ангідрид, оксид вуглецю, оксид азоту, сірководню, сполучення фтору та ін.). На більшості підприємств повітряне середовище забруднюється також масляними та зварювальними аерозолями, випаровуваннями.

Таблиця 4.1 Основні шкідливі фактори, які супроводжують технологічні процеси на підприємствах сільгоспмашинобудування

Цех	Основні шкідники
1	2
Сталево- та чугунолитійний з відділеннями:
плавильним	Колосникові гази, оксиди заліза та марганцю, продукти згорання палива, оксид вуглецю
формування та сушки форм та стержнів	Аерозолі барвників, пари вуглеводів, продукти згорання палива, фенолформальдегід
Сумішоприготувальним	Пил глини, вугілля і згорілої землі, пари сульфітного щолока, пари вуглеводів
Обрізки та очистки заготівок	Пил згорілої формовочної землі і металічний пил
Обпалювання заготівок	Пил згорілої формовочної землі, аерозолі барвників, продукти згорання палива
Ковально-штамповочний	Металічний пил, димові гази, пари соляної кислоти
Термічний	Металічний пил, продукти згорання палива, пари вуглеводів
Гальванічного покриття з відділеннями: труїння приготування розчинів хромування	Пари щолока, кислот, металічний і абразивний пил
	Пари кислот
	Туман і пари хромової кислоти

Для ефективного запобігання забрудненню повітря, коли максимальна концентрація хоча одної з домішок перевищують допустиму норму, використовують наступні методи заборони роботи на форсованих режимах

продувки та очистки обладнання, зниження завантаження технологічних агрегатів, які забруднюють атмосферу, заборону паління відходів, сміття, зупинка виробництва, яке не має газоочисних споруджень.

Охорона навколишнього середовища

Забруднення водних басейнів

Споживаючи для технологічних цілій чисту холодну прісну воду підприємства зливають у водосховища забруднені стічні води. Так, машинобудівні підприємства в основному забруднюють стічні води механічними маслами, піском, металевою стружкою та пилом, флюсами, мінеральними маслами.

Забруднення стічних вод нафтопродуктами на підприємствах с/г машинобудування відбувається в результаті злиття миючих розчинів та емульсій. Особливу небезпеку являють собою стічні води труїльних відділів, гальванічних цехів та участків, так як вони містять кислоти, щолочі, солі хрому, цинку, нікелю та інших металів.

Для очищення стічних вод використовують наступні методи: механічний, фізико-хімічний та біологічний.

Забруднення ґрунту твердими відходами

Основні види твердих відходів - амортизаційний брухт, який утворюється при модернізації обладнання і інструментів, стружка і опилки; шлак, зола, шлами, пил, які являються відходами систем очистки води та повітря; згорівши формовочна суміш; і т. і..

Багато відходів утворюється в литільному виробництві та при механічній обробці.

Шумове забруднення

Машинобудівне виробництво по рівню шума перевищує інші галузі промисловості.

В литільних цехах основними джерелами інтенсивного шуму є формовочні машини та вибивні решітки колихання металічних частин які утворюють шум з рівнем 105...115 дБ.

Шарові млини та галтовочні барабани, піскомети, вібраційні сита та трамбівки також утворюють багато шуму.

Самий сильний шум утворює основне технологічне устаткування ковально-пресових і штамповочних цехів, і яких заготівки підлягають ударній дії молотів та механічних пресів. При цьому шум досягає рівня 115...130 дБ.

Основні джерела шуму при роботі металоріжучого обладнання -елементи приводів (електродвигуни, зубчаті та пасові передачі), підшипники, особливо при наявності зносу, а також процес різання та вібрації технологічної системи. В основному рівень шуму знаходиться в межах 85... 100 дБ. Найбільш високий рівень шуму зафіксований при роботі великих та тяжких токарних, револьверних, свердлильних, фрезерних, та шліфовочних станків.

Зниження шуму зубчастих передач експлуатуючих станків може бути забезпечено заключенням коробок швидкостей, редукторів в звукоізолюючі кожухи, а також розміщенням зубчатих коліс у масляні ванни.

Зниження шуму який виникає при обробці деталей на метало ріжучих станках можна добитися використовуючи менш інтенсивний режим різання або розташувати станки в ізольованих приміщеннях, які покриті звукопоглинаючим матеріалом.

До джерел аеродинамічних та механічних шумів високих рівнів відносять вентиляційні системи, насоси, компресорні системи.

Теплове забруднення

Цехи машинобудівних підприємств є великими споживачами енергії (електричної, теплової і т.д.). Використання великої кількості енергії для проведення різних технологічних процесів проводить до локальних змін температури атмосфери - виникненням „островів тепла".

Широке використання води для охолодження машин, генераторів, різних теплових, заколотних, кристалізаційних установок приводить до підвищення температури стічних вод. В результаті випаровування гідросфера підлягає тепловому забрудненню.

Техніка безпеки

В зв'язку з наявністю на підприємстві засобів обчислювальної техніки (комп'ютерів, калькуляторів від мережі струму) передбачені наступні міри захисту людини від поразки електричним струмом.

1. Конструктивні міри - направлені на попередження доторкання оператора до електрострумних частин.

2. Схемно-конструктивні міри - забезпечують доторкання людини до залізних струмопровідних частин електричних апаратів при випадковому прориві ізоляції та появлення електропотенціалу на них.

3. Експлуатаційні міри.

- не допускається підключення і відключення розриву кабелю при увімкненій мережі

- технічне обслуговування та ремонтні роботи дозволяється проводити тільки при включеній мережі.

Причинами ураження людини електричним струмом можуть бути:

- порушення техніки безпеки

- несправний стан обладнання

- випадкове доторкання або приближення до струмопровідних частин, яки знаходяться під напругою.

ВИСНОВОК

1. Виходячи з літературного огляду стану сільгоспмашинобудівної промисловості України, можна зробити висновок, що сьогодні існуючий ринок сільгоспмашин є привабливим для іноземних інвесторів, постачальників сировини та обладнання. Подальше співробітництво з ними значно підвищить якість українських сільгоспмашин і дозволить конкурувати з провідними зарубіжними фірмами, а також перейняти їхній досвід роботи.

2. В процесі аналізу діяльності ВАТ "Червона зірка" було виявлено, що завод - прибуткове, високорентабельне підприємство, головною діяльністю якого є забезпечення прибутковості в його діяльності шляхом раціональної організації виробничого процесу, а також ефективне використання кадрового потенціалу.

3. Виробництво нових видів продукції, дозволить підприємству урізноманітнити свій асортимент, і тим самим залучити на ринок сільгоспмашин нового покупця, а також розширити межі ринку збуту своєї продукції. На сьогоднішній день значно розширюється закордонний ринок збуту, ведеться пошук і освоєння цього ринку на різних умовах експорту товару, а також значну долю в здійснення ЗЕД займають імпортні операції.

4. На підприємстві добре організована маркетингова політика. Підсумовуючи маркетингові рішення, можна зробити висновок, що розробки нового товару є невід'ємною частиною маркетингу. Добре продумані плани збуту і реклами, потенційне тертя між виробничими підрозділами і службами маркетингу, між лабораторіями і відділом планування асортименту і номенклатури продукції допомагають приймати вдалі компромісні рішення, які забезпечують ефективну і добре налагоджену діяльність підрозділів підприємства.

5. На сьогоднішній день підприємство здійснює ЗЕД, яка спрямована на реалізацію продукції в різні країни. В основному це країни ближнього і дальнього зарубіжжя. Економічні відносини встановлені з Росією, Таджикистаном, Молдовою, Білорусією, Казахстаном. У здійсненні експортно-імпортних операцій підприємство використовує зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товару.

6. Звичайно, не всі складові діяльності ВАТ добре налагоджені. Існують труднощі. З'явилися деякі проблеми зі збутом.

7. В процесі аналізу господарської діяльності підприємства були виявлені сучасні проблеми та перспективи його розвитку, а також розроблені рекомендації по вдосконаленню діяльності.

8. В третьому розділі визначені необхідні інновації для успішного експорту продукції та розраховано валовий прибуток від ЗЕД.

9. Безпека життєдіяльності на підприємстві та організація охорони праці відповідає всім нормативам та діючим законодавствам. В цілях забезпечення та покращення БЖД робітників підприємством розроблено ряд заходів, які постійно виконуються.

10.Роблячи висновок по підприємству в цілому, можна відмітити, що ВАГ "Червона зірка" прибуткове, високорентабельне підприємство, постійно й успішно займається зовнішньоекономічною діяльністю, регулярно сплачує податки до Державного бюджету, а робітники своєчасно одержують заробітну плату.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон Украины "О предпринимательстве»// Ведомости Верховной Рады Украины.-1991.-№14.

2. Закон Украины "О предприятиях»// Ведомости Верховной Рады Украины.-1991.-№24.

3. Наказ Президента України "Про основні напрямки розвитку галузі машинобудування" // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №18

4. Ансофф И. Стратегічне керування: Сокр. пер. с англ./ науч.ред. і авт. предисл. Л.И.Евенко. - М.: Економіка, 1989. -519 с.

5. Анташов В.А., Уварова Г.В. Економічний радник менеджера. - Мінськ: Финанси, облік, аудит, 1996.-327 с.

6. Антикризовий менеджмент/ Під ред. А.Г.Грязновой.- М.:Тандем-эмос, 1999.-368 с.

7. Афонін А.С. Маркетинг: Конспект лекцій: Підручник для вузів. - К.: МЗУУП, 1994.-88 с.

8. Балакірєва О.Н., Ромат Е.В. Як проводити маркетингове дослідження// Маркетинг і реклама. - 1999.-№1. - С.17 - 20.

9. Білик М. Неохідність реструктуризації державних підприємств на сучасному етапі.//Економіст. -2000. -№2. -С.46-49.

10.Бланк И.А. Інвестиційний менеджмент. - К.: МП "ИТЕМ" ЛТД, "Юнайтед Лондон Трейд Лимитед", 1995. - 448 с.

11.Бляхман Л.С.Основи функціонального й антикризового менеджменту: Учеб.посібник.-К .:Изд-во Михайлова В.А.,1999. - 380 с.

12.Бовикін В.М. Новий менеджмент. Керування підприємством на рівні вищих стандартів: теорія і практика ефективного керування. - М.: Економіка, 1997.-368с.

13. Бондарук Т.Г. Особливості аграрної політики країн ЄС // АПК України. - 1997.-№1.-с. 93-95

14. Боумен К. Основи стратегічного менеджменту: Пер. с англ. -К.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1997. - 175 с.

15.Вайсман Арнольд. Стратегія маркетингу: 10 кроків до успіху. - М.: Економіка, 1995.- 352 с.

16. Вашко В.П. Аналіз фінансового положення підприємств. //Фінансовому директорові//-1999.- №6.- с. 15-19

17.Веснін В.Р. Менеджмент для усіх. -К.: Юрист, 1994. - 231 с.

18.Виханский О.С. Стратегічне керування: Посібн. для вузів. -X.: Гардарика, 1998.-296 с.

19.Вітлінський В.В., Наконечний СІ. Ризик у менеджменті. -ДО.:ТОВ "Борисфен-М»,1996. - 326 с.

20.Водачек Л., Водачкова О. Стратегія керування інноваціями на підприємстві: Скор. пер. зі словац. / Авт. предсл. В.С.Рапопорт. -X.: Економіка, 1989. - 167 с.

21.Герасимчук Б.М. Маркетинг: теорія і практика. - К.: Вища школа, 1994.

22.Герчикова И.Н. Менеджмент: Підручник. -К.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1994. -685 с.

23.Глухів В.В. Основи менеджменту: Учбово-довідковий посібник. - К.: Спец. література, 1995. - 326 с.

24.Голубків Е.П. Маркетинг. Словник. -К.: Економіка, "Справа ЛТД", 1994. - 160с.

25.Дашин А.Л. Зерновий клин держави // Географія. - 1998. - №23. - с. 1-5

26.Девід Г.Гобелі. Менеджмент: Матеріали навчального семінару для українських викладачів економіки та бізнесу. - Київ, СЕЦМЕ, 1999. -60 С.

27.Деловое планирование ( Методи, Организация. Современная практика): Учебное пособие/ Под ред. В.М. Попова. - М.: Финансы и статистика, 1997. -368 с.

28.Дихтль Е., Хершген X. Практический маркетинг: Пер. с нем. -К.: Высшая школа. 1995.-348 с.

29. Доленко Л.Х. Теория стратеги предприятия- - Одесса: Астропринт, 1998. - 160 с.

30.Завьялов П.С.. Демидов В.Е. Формула успеха: Маркетинг. -X.: Международные отношения, 1988. -214 с.

31.Івахненко К.М. Курс економічного аналізу. - К.: Знання-Прес, 2000,- с.157-200

32.Каніщенко Г. Стратегічний менеджмент: Матеріали навчального семінару для українських викладачів економіки та бізнесу. - Київ, СЕЦМЕ, 1999. - 60с.

33.Карлберг, Конрад. Дело - анализ с помощью ЕХСЕL: Пер. с англ.- К.: Диалектика, 1997.- с. 196-220

34.Кинг У., Клеланд Д. Стратегическое планирование и хозяйственная политика. -К.:Прогресс, 1982. - 399 с.

35.Киселев А.И. Теория и практика современного бизнеса. - К.: Либра , 1995. - 164с.

36.Ковалев А.М., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия. Издание 2-М.: Центр економики маркетинга, 1997.- с.125-156

37.Колесников Г. Стратегическое управление и организационная культура.// Персонал. - 2000.-№3. - С.40-46.

38.Котлер Ф.К., Армстронг Р., Сондерс Л., Вонг Д. Основы маркетинга. - К.: Вильямс, 1996.-178 с.

39.Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. Навч. Посібник.- К.: Т-во "Знання" КОО, 2000.- с. 362-368

40. Лазня В., Бойко Л. Необходимость развития региональных агропромышленных формирований рыночного типа. //Економика Украины// 1996.-№8.-с. 64-67

41.Ли Якока Карьера менеджера.- Мн.: Парадокс, 1996.- 214 с.

42.Наздрева В.І., Цигичко П.Р. Маркетинг: как побеждать на рынке. -К.: Финансы и статистика, 1991. - 197 с.

43.Парсак В.Н., Рогов Г.К. Маркетинговые исследования. - К.: Наукова Думка, 1995.-213 с.

44. Перерва П. Г. Управління маркетингом на машинобудівних підприємствах. -X.: Основа, 1997. - 123 с.

45.Полтев М. К. Охорона праці в машинобудуванні. -К.: Республіка, 1995. - 234 с.

46.Романов А.Н. Маркетинг. -X.: Биржи и банки, 1995. - 123 с.

47.Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. И доп. - Мн.: ООО "Новое знание", 2000.- с. 233-300

48.Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації.- К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1998.-144 с.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Целевая ячейка (Максимум)
Ячейка Имя Исходно Результат
$D$10 Всього загальний валовий прибуток 7684600 16817998
Изменяемые ячейки
Ячейка Имя Исходно Результат
$В$2 Зернотукові сівалки Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 45 23
$В$3 Грунтозрихлювачі Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 47 24
$В$4 Культиватор КПСП-4 Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 71 36
$В$5 Сівалка СЗ-5,4 Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 102 51
$В$6 Кукурудзяні сівалки Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 73 36
$В$7 Самохідні сівалки Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 51 51
$В$8 Бурякові сівалки Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 78 78
$В$9 Просапні сівалки Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 96 264
Ограничения
Ячейка Имя Значение формула Статус Разница
$В$10 Всього кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 563 $В$10=563 связанное 6
$В$2 Зернотукові сівалки Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 23 $В$2=целое связанное 0
$В$3 Грунтозрихлювачі Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 24 $В$3=целое связанное 0
$В$4 Культиватор КПСП-4 Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 36 $В$4=целое связанное 0
$В$5 Сівалка СЗ-5,4 Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 51 $В$5=целое связанное 0
$В$6 Кукурудзяні сівалки Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 36 $В$6=целое связанное 0
$В$7 Самохідні сівалки Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 51 $В$7=целое связанное 0
$В$8 Бурякові сівалки Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 78 $В$8=целое связанное 0
$В$9 Просапні сівалки Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 264 $В$9=целое связанное 0
$В$3 Грунтозоихлювачі Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 24 $В$3>=24 связанное 0
$В$2 Зернотукові сівалки Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 73 Я!ВЗ>?>~?3 свячанное 0
$В$4 Культиватор КПСП-4 Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 36 $В$4>=36 связанное 0
$В$5 Сівалка СЗ-5,4 Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 51 $В$5>=51 связанное 0
$В$7 Самохідні сівалки Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 51 $В$7>=51 связанное 0
$В$8 Бурякові сівалки Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 78 $В$8>=78 связанное 0
$В$9 Просапні сівалки Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 264 $В$9>=96 не связан. 168
$В$6 Кукурудзяні сівалки Кількість проданої продукції на зарубіжному ринку 36 $В$6>=36 связанное 0



Рецензія

На дипломну роботу студентки групи МВ-51

Херсонського економічно-правового інституту

Кузьменко Людмили Олександрівни

Представлена дипломна робота на тему: «Управління процесом впровадження інновацій на суб'єкті ЗЕД - підприємстві сільгоспмашинобудування (на прикладі ВАТ "Червона зірка")».

Обрана тема є дуже актуальною і представляє практичну цінність для суб'єктів ЗЕД. Розроблені у дипломній роботі пропозиції можуть бути використані у практичній діяльності суб'єкту ЗЕД "Червона зірка" для мінімізації ризиків і отримання прогнозованих прибутків у своїй господарській діяльності.

Обсяг дипломної роботи відповідає усім вимогам Вищої Школи України. Щодо недоліків, слід визначити недостатній обсяг маркетингових досліджень.

В цілому дипломну роботу Кузьменко Л.О. можна оцінити на «відмінно».

Рецензент:

Начальник відділу маркетингу

Відзив

на дипломну роботу студентки МВ-51 за фахом 7.0502.06 «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємств» Херсонського економіко-правового інституту Кузьменко Людмили Олександрівни на тему: "Управління процесом впровадження інновацій на суб'єкті ЗЕД - підприємстві сільгоспмашинобудування (на прикладі ВАТ "Червона зірка")

Обрана тема є актуальної, оскільки використання інноваційної політики на розвиток підприємств дає значний приріст валового прибутку. Тема дипломної роботи цілком відповідає профілю спеціальності 7.0502.06, тому що в ній розглянуті питання удосконалення процесу управління інновацій. Питання дослідження розташовані в дипломній роботі послідовно і розкриті відповідно до вимог Вищої школи. У роботі вирішені головні задачі:

- вивчено формування зовнішньоекономічної політики в галузі сільгоспмашинобудування та регулювання імпорту техніки для АПК в Україні;

- вироблено розрахунок пропонуємих інвестицій по вдосконаленню господарської діяльності та ЗЕД підприємства:

- вивчено інноваційна політика на підприємстві;

- показано основи здійснення ЗЕД і маркетингової діяльності;

- розроблено оптимізація прибутку від експорту на ВАТ «Червона зірка" з допомогою комп'ютерної програми Пошук рішення.

Автор виявив знання в області менеджменту зовнішньоекономічної діяльності і показав здатності проробляти комплексні питання в цій області.

Представлена дипломна робота заслуговує оцінки «відмінно» і може бути рекомендована для практичного застосування.

За результатами проробленої роботи Кузьменко Л.О. заслуговує присвоєння звання фахівця зі спеціальності 7.0502.06.

Размещено на Allbest.ru