Управління процесом впровадження інновацій на суб’єкті ЗЕД – підприємстві сільгоспмашинобудування

Освоюється гама нових виробів, товарів народного споживання. Консервується обладнання, яке не використовується у виробництві, з ціллю зменшення витрат по амортизаційним відрахуванням.

В грудні 1995 року була розроблена програма по виходу "Червоної зірки" з економічної кризи на 1996 - 1997 рр. На першому плані цієї програми - якість продукції, освоєння нової техніки і нових напрямків діяльності, економіка і фінанси. В рамках цієї програми освоюється виробництво сівалок, які агрегуються з ХТЗ-120.

Але вийти з кризи не вдалося через відсутність обігових засобів, як виробника так і у споживача. Податковий прес ускладнює фінансове положення підприємства. Збільшувалися борги перед бюджетом, пенсійним фондом, з/п.

Керівництво в цій ситуації відшукує шляхи виживання. З допомогою облдержадміністрацією керівництво домоглося виходу розпорядження Кабміну про фінансування виробництва сівалок і іншої техніки. Зусилля структурних підрозділів були мобілізовані на продовження курсу по освоєнню нової сільгосптехніки, її якості. Покращується дизайн машин, введена двокольорова покраска і виготовлення техніки у зібраному вигляді, за що експозиція на виставці "Агро-99" зайняла одне з перших місць.

Великих економічних результатів для "Червоної зірки" приніс 1999 рік - ювілейний рік заводу. Продукція виробляється і реалізується на умовах лізингу. За 6 місяців на розрахункових рахунок поступило майже 7,3 млн. грн., що дало можливість знизити борги по обов'язковим платежам і заробітній платі.

В 2000 році було проведена реструктуризація підприємства, яка дозволила впровадити держрозрахунок служби і підрозділи підприємства. З введенням цієї схеми взаємовідносин завод сподівається "виростити" нові кадри на підприємстві, які дозволяють на високому рівні вирішувати комерційно-виробничі задачі в умовах сучасного ринку.

Важливим напрямком господарської діяльності в 2000 році є економія паливно-енергетичних ресурсів і зниження витрат на одиницю випущеної продукції. Зниження цих витрат - це зменшення собівартості і підвищення конкурентоспроможності продукції.

На заводі "Червона зірка" застосовуються всі види стратегій : ринкова, росту, конкурентна та цінова. Але більшу увагу керівництво приділяє конкурентній стратегії, так як вона направлена на зниження витрат виробництва, індивідуалізацію і підвищення якості продукції і ціновій, яка передбачає гнучке пристосування до ринкових відносин з урахуванням позицій товару на ринку, рівня витрат, комплексу заходів по встановленню ціни, її підвищення і зниження в умовах ринку.

На заводі "Червона зірка" працює 2 544 кваліфікованих робітників і управлінців.

Система заробітної плати на заводі застосовується суцільна, суцільно-преміальна, погодинна, погодинно-преміальна, окладна. Премії нараховуються робітникам ремонтних служб, наладчикам, службам інструментального господарства, в цеху механізації за виконанням встановлених показників. Преміювання здійснюється по затвердженим умовам у розмірі 15 % від тарифних ставок, присвоєних розрядів і встановлених окладів.

Додаткова заробітна плата застосовується за сумісність професій, надбавок за професійну майстерність і доплати за бригадирство.

Таблиця 2.1 Техніко-економічні показники підприємства

Показники	Величина
	На початок року	На кінець року
1	2	3
Обсяг виробництва ,тис. грн.	58 000	60
Товарна продукція ,тис. грн.	8 346	8 836
Собівартість товарної продукції, тис. грн.	7 856	7 658
Основні фонди (капітальні витрати), тис. грн.	150 167	142 953
Обігові фонди, тис. грн.	4 391	4 593
Кількість працюючих, чол.	2 696	2 700
Фондовіддача, грн.	6,05	7,51
Фондоозброєність, грн.	0,16	0,13
Рентабельність, %	20	21

2.2 Маркетингова діяльність на підприємстві

Кіровоградське акціонерне товариство по виробництву сільськогосподарської техніки спеціалізується на виробництві сівалок для посіву зернових і пропашних культур для суцільного і міжрядкового грунту, самохідної косилки-плющилки.

Із товарів народного споживання виготовляє складну побутову техніку: пральні машини, пилосмоки, причепи до легкових автомобілів.

Промислові площі заводу складають 208 тис. кв. м. , на яких розміщені виробничі цехи: литільний, кувально-пресовий, заготівний, метизний, п"ять механічно-збиральних, цех пластмас і товарів народного споживання. Виробництво забезпечують допоміжні цехи : залізничний, станочно-будівний та ін.

Завод має незалежне інженерне забезпечення. Інженерно-технічні служби розробляють і впроваджують у виробництво практично всю сільськогосподарську техніку і товари народного споживання.

За основу створення нової сільськогосподарської техніки взятий курс на універсальність моделей і енергозберігаючі технології з використанням найновіших комп'ютерних систем проектування.

За останні десять років розроблено більше 30 моделей різноманітної техніки із них 20 впроваджено у виробництво.

Таблиця 2.2 Виробництво основних видів продукції

Найменування	Кількість, шт. 2000 р.	Кількість, шт. 2001 р.	Відхилення, шт.
1	2	3	4
Зернотокова сівалка	108	123	15
Грунторозрихлювачі	138	151	13
Культиватор КПСП-4	200	210	10
Сівалка СЗ-5,4	311	325	14
Кукурудзяні сівалки	223	233	10
Самохідна сівалка СКП-0,1	145	157	12
Бурякові сівалки	233	247	14
Техніка для збирання врожаю	155	168	13

Як видно з таблиці "Червона зірка" збільшила обсяги виробництва основних видів продукції, що підтверджує їх конкурентну спроможність. Так у порівнянні з ВАТ "Одессільмаш" "Червона зірка" виграє тому, що використовує більш сучасне обладнання. В машин, які виготовляє "Червона зірка" кращий дизайн, більш високі технічні дані. У порівнянні з ЗАТ "Почвамаш" . Щодо такого конкурента як ВАТ "Волинськсільмаш" головними перевагами "Червоної зірки" є випуск точних деталей та агрегатів.

За час створення служби маркетингу на підприємстві ідуть розробки по випуску нових виробів - це запасні частини до зернозбирального комбайну "Нива - СК - 5 М", 6 марок виробів запущено у виробництво, поступили заявки на їх купівлю. Крім того є в наявності пакет заявок на нові вироби, які раніше заводом не вироблялись. Сьогодні завод досліджує весь ринок України, а також ринок країн СНД . Від агропромислових комплексів областей надходять пропозиції на відкриття в їх регіонах технічних центрів по реалізації і техобслуговуванню техніки, яка випускається. Також завод встановлює дружні стосунки з Білорусією, Казахстаном, Росією. Завод розглядає пропозиції на співробітництво, йде пошук нових ринків збуту на їх території.

Недавно спеціалістами заводу були проведені якісні маркетингові дослідження, тієї продукції, яку випускав завод. Ці дослідження дали змогу проаналізувати, що виготовляється на заводі, як сівалки "Червоної зірки" входять у вітчизняний ринок, визначити конкурентів. Проблеми якості та цінової політики частково були вирішені по результатам цих досліджень. Було чітко визначено, що в самій Україні і в країнах СНД немає альтернативи техніці, яку випускає "Червона зірка". Є звісно заводи такі як ""Сіпсельмаш" , "Белінськсільмаш", які випускають посівну техніку. Але на цих підприємствах номенклатура техніки, що випускається обмежена. Тому особливої конкуренції вони скласти не можуть. Якщо розглядати такий вид сільськогосподарських машин, як проорювальні сівалки, то виявилось, що в Україні і в ближньому зарубіжжі їх зовсім ніхто не випускає. Тільки за останні 2-3 роки з'явилось таке виробництво в Смілі Ставропольського краю. Але це мізерні потужності і одиничне виробництво. Таким чином, ВАТ "Червона зірка" все ж таки залишилась єдиним підприємством здатним виготовляти посівну техніку для України та її сусідів. Так в 2000 році заводом було продано 150 штук проорювальної сівалки по ціні 58 грн. штука. Це дало підприємству прибуток. Досліджуючи цінову політику керівництво заводу прийшло до висновку, що їх машини коштують в 3-4 рази дешевше закордонних аналогів. Для того, щоб конкурувати з ними потрібно було вирішити проблему якості. Бідою заводу був низький технічний рівень сівалок. По суті все, що завод виробляв, відповідало вчорашньому дню. Звісно, що продукція "Червоної зірки не в змозі була конкурувати навіть на власному ринку з машинами фірми "Франц Клейне", "Ноде Гужи", бо вони привозили в Україну добре налагоджену техніку, яка не тільки приймала випробування в своїй країні, але і успішно експлуатувалася за кордоном. Слабим місцем вітчизняних сівалок був дизайн . Сьогодні споживач хоче працювати не тільки на багатофункціональних і надійних машинах. Для нього важливий і зовнішній вид машини. Враховуючи всі недоліки колектив заводу виробив стратегічні напрямки розвитку власних машин.

В 1996 році була розроблена програма технічного переозброєння заводу. В першу чергу завод почав підвищувати якість продукції. Якщо назвати коротко цю програму, то вона звучить так - програма якості. Виконуючи поставлені задачі ВАТ "Червона зірка" почала розширювати асортимент своєї продукції. У зв'язку з тим, що в Україні з'явились трактори нового покоління, перед заводом виросла задача випуску шлейфа машин для цих енергетичних засобів і споживачі почали приділяти до техніки нові вимоги.

В цей же час на заводі затвердився новий перехід до виробництва техніки. Десятиріччями завод відвантажував свою продукцію у вузлах. Сьогодні сівалки потрапляють до споживача у зібраному виді і з новим дизайном. Крім цього розширилась гама машин, що випускаються. Після традиційно випускаючої сівалки СЗ-3,6 конструктори заводи розробили і освоїли серійний випуск моделей СЗ-5,4, СЗ-10,8, СТС-6. Йшло активне проектування проорювальних машин, в результаті чого з'явились сівалки точного пошиву УПС-12, які не поступаються зарубіжним аналогам. Ці машини за 1 прохід здійснюють посів і внесення добрив.

Вся робота по реалізації продукції побудована по географічному -принципу. За штатом кваліфікованих менеджерів і збутових агентів скріплені відповідні регіони України. Працює служба маркетингу, яка носить відповідні корективи у роботу спеціалістів.

Для покращення рентабельності роботи підприємства споживачі продукції, яку виготовляє завод "Червона зірка" була сформована і розвинена мережа представництв, баз, філій. Бо купити плуг значно легше на місці, чим їздити за ним . Все це засвідчує про те, що завод чітко визначився на ринку як основний виробник посівної і грунтооброблювальної техніки. Робота над розширюванням гами випускаючої техніки по підвищенню її якості продовжується.

2.3 Інноваційна політика на підприємстві

З 1994 року на заводі розпочалась модернізація зернових і проорювальних сівалок, які традиційно випускаються. На фоні імпортної техніки, яка розпочала роботу на полях України, відмовити престиж сівалок Кіровоградського виробництва можна було тільки при умовах успішного виконання комплексу стратегічних задач. Цей період тривав на протязі 4 років. Але масштаби виробництва поступалися тим, які були при СРСР, використовувалися всього на 8-10 % виробничих потужностей, що мались на заводі, але він досяг відродження випуску сівалок, підвищивши їх якість.

Крім модернізації уже існуючих машин на заводі розпочали роботу над новим поколінням сільгосптехніки. Заводські конструктори почали розробляти сучасні машини, спираючись на власний досвід і використовуючи все те краще, що пропонували світові виробники посівної

техніки. Для цього спеціалісти "Червоної зірки" вивчили літературні джерела технічної інформації, відвідали вітчизняні і міжнародні виставки. Інтерес проявлявся не тільки до машин, але й до передових технологій землеробства, які потребують використання агрегатів з відповідними можливостями, в результаті цього на заводі "Червона зірка" з'явилась сівалка СЗ-5,4, яка вже завоювала не тільки український ринок, але й користується великою популярністю у сусідів з СНД. Потім виникла ідея універсальної проорювальної сівалки УПС-12, яка сьогодні успішно втілилась в життя. Машина, яка може сіяти буряк, кормові культури, кукурудзу, соняшник без сумніву може рахуватися прогресивною. До того ж вона здійснює посів бавовни.

В 1997 році в рамках регіональної програми "Агротехнік" "Червона зірка" взяла на себе сміливість випустити самохідне сільськогосподарське знаряддя. За аналог завод взяв принцип створення німецької косілки-плющилки. Вся ходова частина цієї машини була спроектована спеціалістами заводів "Червона зірка" та "Гідросила". Відмінність вітчизняної косілки-плющилки "Інгулець" заключається в тому, що на німецькій косилці стоїть механічна трансмісія, а на "Інгулець" - гідростатика. Косилка-плющилка успішно пройшла випробування.

Модернізація машини потребувала цього ж і в технічному процесі, технічному вдосконалення виробництва. Без цього неможливо було б підвищити технічний рівень, якість виробляючої техніки, тому що в свій час завод програвав в якості і надійності сівалок. Але завод зміг виконати поставлені задачі. Продукцію заводу почали відмічати і хвалити керівники агропромислового комплексу. Також завод розробив і випустив комбінований агрегат, який об"єднує обробку землі з посівом. Агрегат включає в себе ротерний культиватор виробництва заводу.

Також завод опанував стернову сівалку, яка здійснює посів по мінімально обробленому грунті. Новою являється сівалка прямого посіву для кукурудзи, аналог сівалок "Кінзе".

Підтримують ВАТ "Червона зірка" вчені Української аграрної академії наук. Весною 2000 року на своєму засіданні Президіум УААМ схвалив те направлення, в якому рухається завод "Червона зірка".

У своїй роботі завод також використовує спільні розробки.

Прикладом цього служить співробітництво із вченими Кіровоградського технічного університету. Результатом цього співробітництва стали сівалки ЗС-4,2 і грунторозрихлювач ГРН-3,9. Із спеціалістами з Росії створили сівалку СЗ-10,8. Також завод освоїв виробництво кукурудзяної жатки і комбайну "Лан".

Нова ера в житті заводу розпочалась із введенням в експлуатації системи автоматичного проектування "Евклід-3" виробництво фірми "Маtrа Datavizion” (Франція). Вона дозволяє здійснювати не тільки чисте конструювання, але і перевіряти всі вузли на збирання, що зводить конструкторські помилки до мінімуму. Тепер можна на стадії розробки передбачити вірність розрахунків і запобігти помилкам, які при традиційному способі створення машин ліквідовувалися після проведення випробувальних робіт. Але саме головне не в цьому. Головне в тому, що одержав креслення деталей на екрані дисплею , машина складає програму їх виробництва і передає в цех на станок з ЧПУ, який виробляє деталі технологічної оснастки штампів і пресформ. Це те, що завод "Червона зірка" впровадив в процесі модернізації виробництва.

Впроваджені і нові технології, які дозволяють отримувати деталі і вузли підвищеної якості. Жорстокішими стали системи контролю. Все менше і менше завод отримує претензій зі сторони селян за якість виготовляємої продукції.

Здійснення земельної та аграрної реформи, стабілізація виробництва та піднесення агропромислового комплексу України, її вихід на світовий аграрний ринок неможливі без оволодіння сучасними технологіями сільгоспмашинобудування.

За останні роки на ВАТ "Червона зірка" створено нові і модернізовано добре знайомі покупцям сівалки і ґрунтообробні машини, що суттєво зміцнило позиції лідера вітчизняного виробника сільськогосподарської техніки.

За основу розробки нових моделей просапних сівалок конструкторами

покладено принцип точного висіву - підвищення якості розподілу насіння в засіяному рядку. Точний висів дає змогу підвищити врожайність за рахунок оптимального розміщення рослин по площі живлення і скоротити витрати на формування густоти рослин. Окрім того, сучасний дизайн, якість, зручність надійність у використанні - все це є в сівалці СУПН-8А (модернізована).

Сівалка має стабільне розрядження в висівних апаратах, що створюється потужним вентилятором, ротор якого приводиться в дію карданом від вала відбору потужності трактора (кількість обертів -- 540 об./хв). Опорно-приводні колеса більшого діаметра з грунтозачепами забезпечують контакт із ґрунтом, що запобігає їх проковзуванню, а отже, поліпшує розподілення насіння. Окремі сошники під міндобрива і насіння дають змогу краще розподіляти їх у борозни, витримувати глибину їх розміщення в ґрунті. Гарантують надійність і сприяють подовженню строків роботи установлені в механізмах підшипники котіння, що також полегшує технічне обслуговування сівалок, а транспортний пристрій дає змогу транспортувати сівалку шляхами загального призначення шириною 2,5.

Універсальна просапна сівалка УПС-12 для посіву буряків та інших просапних культур (кукурудзи, соняшнику, сорго, гречки та ін.) і якістю висіву перебуває на рівні сівалок "МULTIKORN", "РNEV - МОSЕМ" та інших закордонних, до того ж, вона вдвічі-тричі дешевша. Також завод обслуговує сівалки в гарантійні строки, забезпечує і вузлами і деталями в післягарантійний період. І що важливо, ми не копіюємо західні моделі, а створюємо нові вузли й агрегати, зпираючись на досягнення агрономії і національні особливості агротехнологій. Висівчий апарат сівалки УПС-12 дає змогу висівати від 2 до 28 шт. насіння на метр рядка з заданою густотою, що значно економить посівний матеріал, майже вдесятеро знижує відсоток пошкодження насіння. Конструкція сівалки дає змогу перебудувати її для посіву з широким діапазоном міжрядь (450, 600, 700, 900, 450x900, 600х1200мм). Модернізували і продовжили виробництво сівалки ССТ-12В, відтепер зможемо задовольнити потреби тих, то звик до механічного висівного апарату. Сівалка має рамну і ходову частину сівалки УПС-12, нова конструкція туковисівчого апарату забезпечує зручне чищення від залишків мінеральних добрив, а застосування закритих підшипників на валу шнека підвищує надійність роботи.

Прагнучи задовольнити потреби споживачів, завод розпочав виготовлення ґрунтообробної техніки. Ще два-три тижні - і на полях з'являться зелені стрічки - сходи буряків, кукурудзи, соняшнику. Агро технологія вирощування цих культур потребує використання просапних культиваторів КРНВ-5,4 (5,6). ВАТ "Червона зірка" - єдиний в Україні завод, який виробляє ці культиватори з приладдям для вирощування туків.

Виготовляємо культиватори і для суцільного обробітку ґрунту -- КПСН начіпний та причіпний.

Другий рік пропонуємо сільському господарству грунторозпушувач ГРН 3,9 (2,9), який працює як безполицевий плуг. За один прохід він робить грунт придатним для посіву зернових. До того ж, його можна використовувати і як культиватор суцільного обробітку грунту (типу КПЕ).

Літо -- пора збирання врожаю, тут буде доцільно використати скиртоклад ПС-05/08Б, який можна монтувати на трактори ПМЗ, МТЗ усіх модифікацій (висота підйому -- 7м), можна з його допомогою вантажити коренеплоди, а також сипкі матеріали.

Якщо хтось скаже, що це все не дуже складні знаряддя, то ось, наприклад, косарка-плющилка СКП-2 скосить сіно і переверне його валок. Монтується на косарку зернова серійна жниварка, тож, будь ласка, -- косіть хліб на звал.

2.4 Характеристика ЗЕД суб'єкту

На даний момент обсяг ринку збуту складає 1,5 млн. грн. , але у зв'язку із зносом і списанням парку сільськогосподарської техніки очікується збільшення обсягів ринку збуту. Поточна доля на ринку ВАТ складає 1,5 %, в найближчі 5 років очікується збільшення до 50 %. Очікуваний обсяг продажу заводом "Червона зірка" на загальну суму 60 млн. грн.

Щодо системи збуту, то завод користується як послугами великого посередника - дилера, так і має добре налагоджену власну систему збуту. Тоді можна сказати, що система збуту на підприємстві змішана, а метод збуту - непрямий.

Згідно маркетинговим дослідженням ринків збуту з пошуком покупців у звітному році був зроблений наголос на стратегію концентрованого маркетингу з опорою на внутрішній ринок (Україна) і висуненням стратегічних цілей виходу на зовнішній ринок з пошуком нових партнерів, як близького, так і далекого зарубіжжя. При цьому враховується кон'єктура (сезонна і цінова), конкуренція вітчизняних і зарубіжних виробників, а також сегментація клієнтури по регіональним признакам і покупної спроможності. У вересні були організовані виїзди рекламно-комерційних бригад СВК і управління АПК Дніпропетровської, Полтавської, Харківської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Черкаської, Київської, Житомирської, Хмельницької, Вінницької областей з ціллю більш широкого ознайомлення потенційних споживачів з продукцією заводу і її реалізацією.

Були проведені маркетингові дослідження ринків збуту і покупної спроможності потенційних клієнтів продукції ВАТ "Червона зірка", в результаті яких з'ясувалось, яка техніка користується найбільшим попитом і намітились потенційні клієнти на найближчу перспективу. На початку 2000 року комп'ютербюро БЗЕЗ був підключений до мережі "Інтернет", завдяки якому стало можливим використовувати цей канал для рекламної діяльності у пошуку необхідної інформації по аналогічній техніці. Освоєне листування по електронній пошті. Створений банк даних потенційних партнерів і покупців країн СНД, з яким буде продовжена робота в 2002 році. На протязі року йшла робота по організації прийняття делегацій зарубіжних спеціалістів у ВАТ "Червона зірка". Підписані контракти на постачання техніки з Узбекистаном, Казахстаном, Молдовою на рівні міністерства, досягнена угода про проведення в Узбекистані випробувань та прийняття участі у виставці сільгосптехніки.

Регулярно ведеться системний облік і аналіз руху продукції зі складів відділу збуту з наданням щотижневої і щомісячної інформації, мережний графік продаж і погашення дебіторської заборгованості, що сприяло поліпшенню обліку, аналізу та прогнозуванню об'ємів та реалізації і надходження засобів.

Маркетингові дослідження і аналіз ситуації на внутрішньому ринку сільгосптехніки дозволили підійти до обґрунтованого прогнозування ринку та попиту. Проводиться робота по 10 інвестиційним та інноваційним проектам. Завод продовжує роботу по 9 темам НДОКР, в тому числі і подальшому удосконаленню приоритетних і традиційних машин.

Розробленні і введенні у виробництво заходи по ліквідації відмов та несправностей продукції, виявлених при виробництві і проведені прийомних випробувань. Створенні виїзні бригади по сервісному обслуговуванні культиваторів і сівалок, сформовані із спеціалістів заводи. Проводяться ресурсні випробовування окремих вузлів сівалок на зразках і стендах для випробовування.

Планомірно ведеться робота по нарощуванню ділових стосунків з партнерами країн СНД і дальнього зарубіжжя по всім можливим каналам : через торгові представництва і торгово-промислові палати, посольства України, структури Міністерства сільського господарства.

Продовжується послідовна робота по пошуку варіантів співробітництва з китайськими партнерами. Заключено дилерський договір з компанією "Ко-93" з перспективою виходу на співробітництво з Болгарією. Ведеться робота по розсиланню рекламно-інформаційних матеріалів в Турцію, Індію, ПАР та інші країни дальнього зарубіжжя. При здійсненні ЗЕД використовуються операції купівлі-продажу товарів, тобто експортно-імпортні операції. Предметом зовнішньоекономічного контракту є сільгоспмашини, які випускає ВАТ "Червона зірка". Реалізація продукції здійснюється по контракту купівлі-продажу товару. Найменування і кількість сільгоспмашин, які купуються, записуються у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною при кожній поставці, згідно заявці покупця. Якість випускаючих сільгоспмашин підтверджується сертифікатом якості виробника.

Крім контракту купівлі-продажу ВАТ "Червона зірка" заключає також ділерські, бартерні, консигнаційні, лізингові договори. Розглянемо схему роботи заводу-постачальника сільськогосподарської техніки з лізингодавцями на ВАТ "Червона зірка".

Заявки на придбання сільськогосподарської техніки, які виготовляє надходять до лізингодавців від майбутніх лізингоодержувачів. Лізингодавці звертаються до державного лізингового фонду з проханням надати їм кошти для фінансування лізингової операції. Якщо лізинговий фонд дає згоду на фінансування лізингової операції, то укладаються договори :

- між дирекцією державного лізингового фонду і лізингодавцем про умови виділення та повернення коштів;

- між лізингодавцем та заводом-постачальником ВАТ "Червона зірка" про умови купівлі-продажу техніки, її гарантійне обслуговування;

- між лізингодавцем та лізингоодержувачем про умови лізингу сільськогосподарської техніки, її постачання, повернення коштів за надану в лізинг техніку та здійснення інших платежів.

Перерахування коштів ВАТ "Червона зірка" за поставлену сільськогосподарську техніку здійснюється за дозволом дирекції державного лізингового фонду в два етапи, а саме :

А) до 50% вартості сільськогосподарської техніки сплачується на підставі переданих дирекцією лізингового фонду договорів між :

- дирекцією Державного лізингового фонду та лізингодавцем;

- лізингодавцем та ВАТ "Червона зірка";

- лізингодавцем та лізингоодержувачем;

Б) решта коштів за сільськогосподарську техніку сплачується на підставі акта приймання-передачі, складеного між лізингодавцем, лізингоодержувачем та ВАТ "Червона зірка". Договір лізингу з лізингноодержувачами укладається на строки від 3 до 5 років.

В лізинговий період експлуатації технічне обслуговування і ремонт техніки проводяться ВАТ "Червона зірка" або на договірній основі з цими посередницькими структурами.

В загальному вигляді схему лізингу ВАТ "Червона зірка" можна представити наступним чином (мал. 2. 1).

Мал. 2.1 Опосередкування міжнародного лізингу фінансовою компанією, яка надає кредит орендатору, розраховується з лізингодавцем

Всі контракти ВАТ заключає згідно з "Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів" - "INCOTERMS".

Відвантаження сільгоспмашин здійснюється на умовах DAF кордон України. Цей термін використовується при будь-якому способі відвантаження. Але частіше використовується при автомобільному транспортуванні. Також завод застосовує такі базисні умови, як ФСА (франко-перевозчик). Згідно цієї умови, покупець одержує гарантію того, що товар переданий продавцем перевозчику, а в деяких випадках завантажений на транспортні засоби, якими буде перевезений за кордон.

При відвантаженні товару продавець повинен представити покупцю наступні документи на українській або російській мові:

1. Товарно-транспортні накладні.

2. Рахунок-фактуру.

3. Сертифікат країни походження.

4. Фітосанітарний сертифікат.

5. Сертифікат якості.

Головним документом при переміщенні товарів через митний кордон України є митна декларація. Основний її зміст - це вказівка валюти, сільгоспмашин, їх кількість, вага, найменування сторін, їх юридичні адреси, коди товарів, термін відвантаження і т.д. Також в декларацію включається коротка характеристика транспортних засобів. За вірність та оформлення декларації несе відповідальність група транспортного і митного оформлення грузів, в обов'язки якої також входить підпис інших митних документів, таких як: рахунок-специфікація, рахунок-фактура, товарно-митна декларація.

При здійсненні ЗЕД є деякі особливості оприбуткування та законодавчої бази при роботі на зовнішньому ринку.

У зв'язку з умовами контракту FAS - всі витрати бере на себе покупець, тому продавець (товариство) пред'являє експортну ліцензію, а оплачує експортне мито покупець. Така умова вигідна для товариства - немає необхідності нести зайві витрати на оплату митних зборів та платежів. Законодавчою базою ВАТ вважає Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

2.5 Тенденція розвитку ВАТ "Червона зірка"

Для подальшого розвитку підприємства важливим є збільшення обсягів виробництва, прибутків та рентабельності продукції. Одним із шляхів для досягнення цієї мети є стабільні відносини із зарубіжними партнерами. Але на світовому ринку якість продукції є одним з визначальних факторів конкурентоспроможності продукції. Високої якості продукції неможливо досягнути на морально застарілому обладнанні.

Продукція ВАТ "Червона зірка" поки що може конкурувати з зарубіжними аналогами лише за рахунок низької ціни. Досягти високої конкурентоспроможності (якість-ціна) підприємство може лише внаслідок технологічного переоснащення. Світовий досвід показує, що постійний процес розробки та впровадження нових технологій є важливим фактором успіху в конкурентній боротьбі.

Одним з основних експортних товарів ВАТ "Червона зірка" є проорювальна сівалка. Наше підприємство є лідером з виробництва цього продукту не лише в Україні, але і в країнах близького зарубіжжя. Зі 170 проорювальних сівалок, які щороку виробляє ВАТ "Червона зірка", 96 реалізуються на експорт. В зв'язку з розширенням ринку збуту зростає попит на даний вид товару, але наявне обладнання не дозволяє збільшити обсяг виробництва, оскільки 170 сівалок на рік є межею технологічних можливостей лінії. Тому відділом маркетингу підприємства був запропонований варіант встановлення нової технологічної лінії, що значно підвищило б потужність підприємства.

Особливе місце займає проблема фінансування технологічного переоснащення. Серед джерел фінансування можна назвати такі:

- державний бюджет України;

- спеціальні позабюджетні фонди;

- власні кошти;

- кошти фондів науково-технічного розвитку;

- кредити банків.

Власних коштів у підприємств, як правило, небагато. Через великі проблеми з енергоносіями, вони часто не можуть виконати навіть ті замовлення, що мають. Тому ВАТ "Червона зірка" може лиш частково профінансувати свій проект.

Мал. 2.2 Джерела фінансування інновацій

Державний бюджет має постійний дефіцит, що не дозволяє йому в повній мірі фінансувати намічені програми. Крім того, з бюджету фінансуються інноваційні програми тільки на державних підприємствах. А в Україні більшість підприємств вже приватизована. Доводиться розраховувати на власні сили та банківські кредити. На малюнку 2.2. показано розподіл коштів за джерелами фінансування інновацій у Харківській області в 1999р [ 7 ].

Банківські кредити при впровадженні нової лінії

Таким чином, ми визначили, що основним джерелом фінансування проект в Україні є банківські кредити. Це нормально, бо так і є у всьому світі. Проблемою є лише отримання кредиту на досить довгий строк, щоб капіталовкладення почали приносити віддачу. Прибуток банку на 95,4% залежить від величини його кредитного портфеля. Однак, банки не поспішають кредитувати промисловість. Обидві сторони не можуть нормально співпрацювати, хоч і потребують одне одного. Банки не хочуть кредитувати підприємства через надмірно високий ризик неповернення кредиту. Тому вони встановлюють такий високий процент, що підприємство просто не може взяти кредит під такі умови (18-25% по валютним та 35-55% по гривневим кредитам). Крім того, інфляційні процеси вносять свій елемент ризику в розрахунки і скорочують терміни користування кредитом.

Свою частку вносить у цю проблему і НБУ. З 21.02.1999року ставка обов'язкових резервів для банків була підвищена з 15% до 17%. Звичайно, це було зроблено з метою збільшення рівня довіри до банків та підвищення їх надійності. Але це значно зменшило кредитно-інвестиційні ресурси банків.

До того ж, банки вимагають гарантій у вигляді депозитів у них, майна підприємств та ін. Сума закладу при оцінці зазвичай занижена, вона становить 50-60% від справжньої вартості. Що не дає підприємствам змоги нормально фінансувати свої проекти.

Виходом з ситуації могло б бути страхування кредиту на випадок не повернення. Це влаштовувало б і банки. І підприємства. Але страхові компанії не проводять таких операцій через надто високу вірогідність настання страхового випадку.

Якщо ж банк таки надає кредит, то у більшості випадків це короткостроковий кредит. У 1998 році частка довгострокових кредитів була максимальною за останній час і становила 18,4%.

Довгостроковому кредитуванню заважає інфляція та ненадійний фінансовий стан підприємств.

Таким чином, основне джерело фінансування розробок нових продуктів залишається закритим для багатьох підприємств. З усього вище сказаного, можна вивести ряд факторів, що обмежують можливості фінансування банками довготривалих розробок.

- високий рівень процентних ставок за банківськими кредитами;

- високий ризик неповернення кредиту;

- ризик зміни процентних ставок;

- зацікавленість банків у швидкому обігові грошей;

- відсутність можливостей зменшення ризиків шляхом страхування.

В таких умовах діяльності основною проблемою є пошук коштів для технологічного переоснащення підприємства та вибір найбільш вигідного партнера-інвестора.

2.6 Розрахунок пропонуємих інвестицій по вдосконаленню господарської діяльності та ЗЕД підприємства

Щоб отримати кредит, треба довести банку вигідність співпраці. Це можна зробити двома шляхами: зменшити ризик або збільшити доходність. Збільшити доходність можна лише за допомогою підвищення кредитних ставок. Але високі ставки є причиною відмови багатьох підприємств від кредитів, отже є неприйнятним для даного підприємства. Зменшити ризики можна різними шляхами:

- забезпечити стабільність національної валюти.;

- впровадити механізми довгострокового рефінансування НБУ комерційних банків, виходячи з наявності у останніх високоефективних інноваційних проектів;

- ввести механізм державної дотації по процентам довгострокового кредиту.

- організувати державне страхування довгострокових кредитів [14].

Щодо доходності пропонується звільнити від оподаткування прибутки банків від довгострокового кредитування чи хоча б зменшити ставку оподаткування. Крім того, можна включити суму на формування резерву до складу валових витрат у податковому обліку банку. Але це якраз і буде механізм державного страхування кредитів. Адже держава даватиме банкам змогу мати резерв коштів. Правда, тоді знизяться ресурси на короткострокові кредити, які так необхідні підприємствам для поповнення обігових коштів.

Більшість з цих питань залежить не від конкретного підприємства, а від діяльності уряду. В свою чергу, ВАТ "Червона зірка" може використати такі шляхи:

1. Добиватися державного дотування банківського кредиту. Воно дасть змогу банкам страхувати свій ризик, а підприємству одержувати кредити під невеликий процент. Але кошти на таку діяльність повинен буде виділяти державний бюджет, який регулярно має дефіцит, державні позабюджетні фонди могли б взяти на себе фінансування таких програм. Це дало б змогу пожвавити діяльність українських виробників сільгосптехніки. Замість фінансування невеликої кількості програм окремих підприємств можна було б дати змогу більшій їх кількості профінансувати свої програми хоча б частково самим.

2 Взяти банківський кредит на найбільш вигідних умовах. Нижче наведено кредитні ставки, під які пропонують кредити великі українські банки.

Таблиця 2.3 Ставки кредитування банками юридичних осіб

Назва банку	% по гривневим кредитам тривалістю більше 90 діб
Аваль (комерчні)	18
Аваль (НУФ)	18-23
Альфа-банк	16-18
Надра	19-21
Приват банк	16-18

Як видно з таблиці що найсприятливіші умови пропонують ПриватБанк та АвальБанк.

Отже якщо завод вирішив впровадити нову технологічну лінію, то перед усім треба провести оцінку ефективності інвестиційного проекту, яка є одним із найвідповідальніших етапів. Від того, наскільки об'єктивно і широко проведена ця оцінка, залежить терміни повернення вкладеного капіталу. Варіанти його альтернативного використання, допоміжно генеруємий потік прибутку підприємства в наступному періоді. Для того щоб провести оцінку ефективності інвестиційного проекту заводу "Червона зірка" слід дотримуватися базових принципів і методичних підходів які використовуються в сучасній практиці, а саме спочатку:

1. Треба визначити вартість проекту.

Маркетологами заводу була встановлена вартість нової технологічної лінії (тобто вартість проекту) і вона рівна 1 млн. дол. США або 5 млн. 320 тисяч гривень.

2. Треба оцінити сподівані грошові потоки від проекту, включаючи собівартість активу на визначену кінцеву дату.

Сподівані грошові потоки розраховуються по формулі

Гt=Дt-Вt

де Д - дохід від реалізації

В - витрати

Т - рік, протягом якого має місце грошовий потік

В свою чергу Дt розраховується по формулі:

Дt = Увt*Цв+Узt*Цз

де Vв, Цз - об'єм реалізації продукції (шт.) відповідно на внутрішньому та зовнішньому ринку

Цв, Цз - ціна реалізації продукції (грн.) відповідно на зовнішньому та внутрішньому ринку. Ї

Bt розраховується як:

Вt = С*(Vвt + Vзt)

де С - повна собівартість одиниці продукції (грн.)

Собівартість ( С ) і запланований прибуток (Пр пл) в сумі визначають

ціну одиниці продукції:

Ц = С + Пр пл = С + Р*С

Де Р - рентабельність, рівна 21 % тоді

Ц = С+Р*С=С(1+Р), і

С = Ц/(1+Р)

Розрахунок сподіваного чистого грошового потоку:

Гt = Гt-ПП, де

ПП - податок на прибуток.

Згідно приведених формул були виконанні розрахунки сподіваних грошових потоків. Результати наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Розрахунок сподіваних грошових потоків

Роки		1	2	3	4
Об'єм реалізації шт.	Внутрішній ринок	80	90	100	100
	Зовнішні й ринок	110	120	150	150
Дохід від реалізації тис. грн.	10380	11460	13700	13700
Витрати тис. грн.	7851,18	8677,62	10330,5	10330,5
Сподівані грошові потоки тис. грн.	2528,82	2782,38	3369,5	3369,5
Чисті сподівані грошові потоки тис. грн.	1770,174	1947,666	2358,65	2368,65

В розрахунках використована ціна на зовнішньому ринку 58000 грн., на внутрішньому 50000 грн.

3. Необхідно визначити період окупності. Він визначається як сподівана кількість років, необхідних для покриття (відшкодування) первинної інвестиції.

Мал. 2.3 Період окупності

Окупність = рік до повного відшкодування + = 2+ року.

Як видно наприкінці третього року, сукупне надходження більше, ніж потрібно на відшкодування первісної витрати. Таким чином інвестиція покривається в кінці третього року.

Також замість звичайного періоду окупності для підвищення точності розрахунків використовують дисконтований період окупності. Він означає, що сподівані грошові потоки дисконтуються на вартість капіталу проекту. Таким чином, дисконтований період окупності визначається як кількість років необхідних для відшкодування інвестицій від дисконтованих чистих грошових потоків.

Мал. 2.4 Дисконтований період окупності

Окупність = рік до повного відшкодування + року

Звичайний період окупності не враховує вартості капіталу, ні вартість боргу використаних для реалізації проектів, а дисконтований період окупності враховує.

Дисконтування грошових потоків на вартість капіталу призвело до збільшення періоду окупності майже на один рік. Це дає можливість ВАТ «Червона зірка" більш точніше визначити рівень ризику інвестиції.

4. Знаходимо теперішню вартість очікуваних грошових потоків.

ЧТВ = - ВП

де

L - ставка відсотку;

BП - приведена вартість проекту;

Tо - термін життя проекту

В результаті розрахунків ЧТВ = 467,193 тис. грн.

5. Розраховуємо індекс прибутковості.

ІП =

Як видно І П > 1, то інвестиційний проект є привабливий. Тобто завод має сенс провадити нову технологічну лінію для отримання більшого прибутку від експорту продукції.

3. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ

3.1 Інноваційний процес як чинник економічного зростання ВАТ «Червона зірка»

Економічна теорія технологічних змін та інноваційних процесів стверджує, що головним чинником економічного зростання є науково-технічний прогрес, який втілюється в технологічних змінах. Технологічні зміни здійснюються через інноваційні процеси потоки нововведень, що є основним елементом доведення науково-технічних знань до стадії використання у процесі виробництва, забезпечуючи основну мету ринку - отримання та примноження прибутку.

Потреба у впровадженні нововведень у виробництво або поновлення виробництва служить джерелом безперервних змін в економічній системі. Масові інвестиції у впровадження певних нововведень грають найважливішу роль у забезпеченні динамічного економічного розвитку, ефективної конкуренції і господарського процвітання.

Інноваційний процес виставляє особливі вимоги до свого інвестиційного оточення - системи, що забезпечує акумуляцію і перерозподіл фінансових ресурсів.

Основними елементами інвестиційного оточення в сучасній економіці є фінансові інструменти, фінансові інститути (фінансові посередники) і фінансові ринки.

Фінансові інститути, акумулюючи дрібні заощадження, дозволяють вдовольняти потреби виробників у значних обсягах інвестицій. Не менш важливою є функція фінансових інститутів - об'єднання і перерозподіл ризику в економіці.

Більше половини загального економічного зростання в більшості країн в повоєнний період, досягнуто саме за рахунок технологічних нововведень.

Тобто, фокусування державної підтримки на проблемах інноваційної діяльності саме в період розбудови економіки обумовило динамічність процесу переходу до стадії стабілізації, а надалі - і до стадії економічного зростання.

Країни, у яких переважно базуються власники новітніх технологій є учасниками розподілу надприбутку. На порядок менше збагачуються ті, хто тиражує чужі технології. Відсутність достатньо продуктивних технологій, навіть в умовах надходження інвестицій, позбавляє країну економічного зростання та експортної конкуренції в галузях і призводять до становища хронічної нестійкості. Так, і в Україні за умов становлення ринку інноваційна політика не стала основним блоком загальної економічної політики держави.

Перевага під час реалізації державної інноваційно-інвестиційної політики має надаватись довготерміновій стабільності перед тимчасовим успіхом. В Україні необхідно сформувати модель організації інноваційної діяльності, яка поєднувала б у собі елементи ринкової економіки, зі збереженням гнучких потужних важелів державного регулювання. При цьому, державі важливо вловити ту межу, де, власне, ринкових стимулів виявляється недостатньо, і створити противагу, стимулюючи інвестиції в нововведення, використовуючи методи державного регулювання.

Комплексне розв'язання проблем підвищення ефективності всіх складових кредитно-інвестиційного механізму прискорить розвиток інноваційного процесу. У цьому полягає суть економічної складової інноваційної політики держави в умовах ринкової економіки.

До заходів, що можна реалізувати за короткий термін та досягти вагомих результатів у стимулюванні інноваційної діяльності, зокрема, належать: створення нормативно-правового середовища; пристосування фінансово-податкової системи і кредитної політики; створення системи органів регулювання та підтримки; створення ефективного механізму концентрації науково-технічних ресурсів; створення юридичних умов; формування політики обміну продукцією виробництва та послугами; розвиток комп'ютерних систем збору і переробки інформації, а також систем консультацій.

Аналіз іноземного досвіду функціонування інституту фондів як у країнах з подібною до України економічною ситуацією, так і в умовах розвиненої ринкової економіки свідчить про їх значний внесок у справу розбудови економік своїх держав. Об'єднані однією кінцевою метою сприяння підвищенню науково-технологічного рівня національного виробництва - ці фонди мають відмінності у шляхах досягнення поставленої мети.

Стратегія в галузі інвестицій є рушійною силою будь-якої системи. Вихідними принципами побудови системи фінансування інновацій, повинні виступати: чітка цільова орієнтація системи; логічність, обґрунтованість і юридична захищеність використаних прийомів і механізмів; множинність джерел фінансування; широта і комплексність системи; адаптивність і гнучкість.

Інноваційні процеси, у кінцевому рахунку, являють собою інноваційні проекти, під час реалізації яких інноваційна та інвестиційна діяльність здійснюються у взаємозв'язку під єдиним керівництвом. Отже, проект як об'єкт управлінця за рахунок матеріалізації ідеї здатний з меншого зробити більше, що в умовах гострої обмеженості інвестиційних ресурсів в Україні набуває важливого значення.

Формування інноваційних проектів для розв'язання найважливіших науково-технічних проблем забезпечує: комплексний, системний підхід до досягнення конкретної мети; кількісна конкретизацію цілей і точне відбиття кінцевих результатів проекту в управлінні інноваціями, безперервне управління процесами створення, освоєння виробництва і споживання інновацій; обґрунтований вибір шляхів найефективнішої реалізації мети проекту: збалансованість ресурсів, необхідних для його реалізації; міжвідомчу координацію та ефективне управління складним комплексом робіт з проекту.

Особливістю інноваційного менеджменту в сучасних умовах є широке використання в процесі прийняття рішень висновків незалежної експертизи.

Характерними особливостями методу експертних оцінок як наукового інструменту розв'язання складних неформалізованих проблем є, по-перше, науково обґрунтована організація проведення всіх етапів експертизи, по-друге, застосування кількісних показників як при організації експертизи, так і при оцінці суджень експертів та груповій обробці результатів.

У розвинених країнах майже 50% витрат на науку у ВВП фінансують суспільні фонди інвестиційна діяльність інноваційних фондів в Україні здійснюється відповідно до затверджених пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. Слабка інноваційна активність в Україні пов'язана, крім усього, із нерозвиненістю фінансових механізмів її забезпечення. Прикладом цьому є те, що основним джерелом коштів українських фондів і досі продовжує залишатись бюджет.

Основне завдання, чинного з 1992 р., Державного фонду фундаментальних досліджень (ДФФД) - забезпечення розвитку фундаментальних наукових досліджень шляхом стабільного фінансування на основі грантів. На відміну від ДФФД джерела фінансових ресурси Державного інноваційного фонду (ДІФ) України, чинного з 1992 р., - це внески підприємств. ДІФ виконує функції державної підтримки інноваційної діяльності в Україні шляхом здійснення фінансової, інвестиційної та матеріально-технічної підтримки заходів зі створення, реалізації та розповсюдження науково-технічної, інноваційної продукції. Фонд здійснює фінансування у формі: інноваційної позики; фінансової інвестиції; фінансового лізингу; оперативного лізингу. Нині Фонд фактично є єдиним державним органом, який здійсню фінансову підтримку інноваційних проектів в економіці, у першу чергу на регіональному рівні.

Галузеві підприємства та організації в Україні поки що повинні самостійно вишукувати кошти для інноваційної діяльності.

Ефективність інноваційної діяльності значною мірою залежить і від наявності та фінансового стану інвестиційного та інноваційного банків. З економічного погляду участі інноваційного банку у фінансуванні інноваційних проектів можна розділити на кредитування різні форми прямого інвестування. Характерна риса інноваційних кредитів - їх високий фінансовий ризик. Для розв'язання цієї проблеми, а також проблеми низької кредитоспроможності клієнта, використовуються такі підходи: часткове фінансування; придбання авторських прав на нововведення; послуги з реалізації результатів дослідження; організація спільних виробництв; лізингові операції; цільове фінансування досліджень і розробок. Як правило, інноваційні банки використовують "комбінований" підхід при фінансуванні створення і впровадження нововведень.

Для швидкого становлення інноваційно-інвестиційного механізму та його подальшого розвитку необхідно вдосконалити існуючий механізм управління вже функціонуючими фондами. Отже економічною базою реформування науково-технологічної системи України є вдосконалення механізмів її фінансування, відповідаючих критерію самофінансування.

Найпотужнішим засобом державної підтримки науки і в той же час найдинамічнішим елементом регулювання цього процесу може стати створення механізму економічного стимулювання всіх учасників інноваційного циклу незалежно від типів організацій і форм власності й на всіх його стадіях - системи фондів для інвестування інноваційного процесу.

3.2 Головні аспекти сучасного інноваційного менеджменту

Економічна теорія та міжнародна практика доводять значну роль інновацій у забезпеченні виходу економіки з кризи та подальшої о економічного зростання. Тому питання інноваційного менеджменту на макро- та мікроекономічному рівнях у трансформаційній економіці України набувають значної актуальності.

Сучасний інноваційний менеджмент має враховувати світові тенденції інноваційної діяльності:

- відбувається подальша диверсифікація та індивідуалізація продукту;

- зростають темпи нарощування обсягу виробництва та товарообороту інноваційних продуктів;

- розширяється асортимент продукції (за останніх 25 років він збільшився в 10-15 разів);

- скорочується середня протяжність життєвого циклу продукту (за 25 років зменшилася на половину);

- зростає швидкість морального старіння патентної інформації (у середньому термін коригування патентом становить нині 10-14 років, а в галузі мікроелектроніки - всього 4-5 років);

- скорочується інноваційний період (до 3-5 років);

- зменшується час розповсюдження інновацій (кожні 20 років скорочувався наполовину і зараз становить 2-6 років);

- інновація все більше стає необхідним засобом створення конкурентних переваг, завоювання національною і міжнародного ринків. Відсутність достатньо продуктивних інновацій, навіть в умовах значних інвестицій, позбавляє країну економічного зростання та експортної конкуренції в провідних галузях;

- країни-власники нових технологій отримують основну частку надприбутків, а ті країни, що тиражують створені іншими технології - отримують прибутки на порядок менші;

- активізація інноваційної діяльності вимагає обґрунтованого державного регулювання та оперативного корпоративного менеджменту.

Характер науково-технічних інновацій такий, що їх ініціатори (першопроходці) майже зразу власною потилицею починають відчувати подих конкурентів. Якщо ці новатори спіткнуться, то їх неодмінно випередять. Тому, підприємницьке управління на новому підприємстві вимагає: а) концентрації зусиль на ринку; б) фінансового передбачення, особливо у плануванні та регулюванні наявних грошей; в) створення вищої управлінської ланки, задовго до того, як нове підприємство відчує в цьому реальну потребу та задовго до появи в нього реальної можливості позволити собі мати цей підрозділ; г) вміння визначити ділянки найефективнішого застосування своїх сил та здібностей.

Важливою проблемою управління інноваціями є знаходження необхідної міри втручання держави та оптимального співвідношення ринкового та державного регулювання інновацій. При цьому необхідно враховувати характер сучасного НТП та такі обставини. Так, з одного боку, ускладнення умов відтворення та самозростання капіталу привело до підвищення регулюючої ролі ринкового механізму та конкурентної боротьби. У зв'язку з цим в економічних системах відбувається зміна принципів макроекономічної та індустріальної політики. Ця зміна полягає в обмеженні прямого державного втручання в економічну діяльність, перенесенні акценту на регулювання самих ринкових механізмів та проголошенні самостійності приватного підприємництва.

З іншого боку конкуренція у сфері НТП виявила деякі проблеми, які не можуть бути розв'язаними без участі держави. Високі витрати на наукові дослідження та розробки, значний ризик при виборі пріоритетних напрямів, необхідність координації діяльності учасників наукових досліджень (університетів, приватних фірм, державних інститутів та лабораторій, фондів), завдання підтримки національних учасників міжнародної конкуренції, розв'язання соціальних та екологічних проблем тощо -- усе це вимагає державного фінансування, гарантій, розподілу ризику, організаційної та інформаційної допомоги. Велику роль держава відіграє у створенні виробничих, інформаційних та соціальних інфраструктур, сприяючи широкому та динамічному розвиткові інноваційного процесу.