Проект механізації кормоцеху з розробкою подрібнювача коренеплодів

Особливості умов і показників якості приготування кормів та використання потоково-технологічних ліній кормоцеху для свиноферми. Обґрунтування необхідності модернізації кормоцеху. Нові конструкторсько-технологічні параметри подрібнювача коренеплодів.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 11.09.2010
Размер файла 4,2 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Львівський національний аграрний університет
Факультет механіки та енергетики
ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ
на тему: «Проект механізації кормоцеху для свиноферми ПАФ «Промінь» Золочівського району Львівської області, з розробкою подрібнювача коренеплодів»
Студент Горак Володимир Васильович

Керівник дипломного проекту к.т.н. доц. Жинчин Я. С.

Дубляни 2010р.

ПЛАН

ВСТУП

1. Аналіз діяльності ПАФ «Промінь»

1.1 Розміщення та загальні відомості про господарство

1.2 Характеристика земельних ресурсів господарства

1.3 Структура посівних площ, реалізація продукції, грошові надходження. Напрямок розвитку господарства

1.4 Аналіз розвитку галузі тваринництва у господарстві

1.5 Аналіз стану механізації галузі тваринництва та обґрунтування вибору теми дипломного проекту

2. рОЗРАХУНОК КОРМОЦЕХУ

2.1 Зоотехнічні вимоги до годівлі свиней

2.2 Аналіз існуючих технологічних схем кормоцехів

2.3 Види кормової сировини та обґрунтування раціону годівлі свиней

2.4 Розрахунок ПТЛ кормоцеху

2.5 Проектування конструктивно-технологічної схеми ПТЛ кормоцеху

2.6 Розрахунок послідовності роботи машин і обладнання кормоцеху

2.7 Розрахунок витрати електроенергії

2.8 Розрахунок необхідної кількості води

2.8 Розрахунок площі кормоцеху

3. Конструктивне обґрунтування подрібнювача коренеплодів

3.1 Огляд існуючих конструкцій подрібнювачів коренеплодів

3.2 Обґрунтування вибору конструкції коренерізки

3.3 Обґрунтування робочих органів

3.4 Розрахунок конструктивно-технологічних параметрів коренерізки

4. Охорона праці та захист населення

4.1 Структурно-функціональний аналіз та моделювання процесу виникнення небезпечних ситуацій процесу подрібнення коренеплодів

4.2 Заходи з охорони праці під час приготування кормів

4.3 Заходи із безпеки праці перед запуском в роботу машин та обладнання кормоцеху

4.4 Порядок приступання до роботи в кормоцеху

4.5 Вимоги безпеки праці після закінчення робіт в кормоцеху

4.6 Заходи безпеки праці в кормоцеху на випадок появи аварійної ситуацій

4.7 Вибір світильників та розрахунок освітленості виробничого приміщення

5. Екологія та захист довкілля

5.1 Екологія - одна із сучасних провідних наук

5.2 Вплив галузі свинарства на навколишнє середовище

5.3 Аналіз стану прилеглих територій до ПАФ «Промінь»

5.4 Заходи щодо зменшення шкідливого впливу на довкілля від виробництва продукції свинарства

5.5 Висновки до розділу

6. ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТУ

6.1 Розрахунок собівартості подрібнення коренеплодів серійними машинами

6.2 Розрахунок собівартості подрібнення коренеплодів запроектованим подрібнювачем

6.3 Розрахунок очікуваної ефективності проекту та терміну окупності затрат

6.4 Порівняльна оцінка ефективності конструкції розробки

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

В умовах нової аграрної політики необхідно значно підвищити його рівень. Одна з основних задач агропромислового комплексу заключається в надійному забезпеченні населення продуктами харчування. Для подальшої інтенсифікації виробництва необхідно впроваджувати нові технології. На нову ступінь повинно бути піднятим не тільки якість машин, направлених в сільське господарство, але й ефективність їх використання, а також технологія механізованого сільськогосподарського виробництва з переводом його на промислову основу. Слід широко використовувати енерго- і трудозберігаючі індустріальні технології виробництва продукції сільського господарства.

Стосовно цих задач, необхідно здійснювати експлуатацію машин та обладнання для с.-г. виробництва максимально раціонально. Суттєве підвищення продуктивності галузі тваринництва може бути досягнуте за рахунок підвищення інтенсивних технологій вирощування тварин, комплексної механізації процесів їх годівлі та утримання, у відповідності до зоотехнічних вимог.

Комплексний розвиток галузей рослинництва та тваринництва дозволить отримувати високоякісні продукти харчування та сировину для інших галузей народного господарювання.

Сучасний етап у розвитку однієї з важливих галузей сільського господарства - тваринництво характеризується швидким розвитком індустріальних технологій забезпечуючи повну механізацію та автоматизацію усіх процесів, стійкий ріст виробництва, високу якість продукції, а також зниження затрат праці і собівартості.

В останній час науково-дослідницькими інститутами розроблені технічні і технологічні передумови, для подальшого підвищення якості виробництва продукції тваринництва.

1. Аналіз діяльності ПАФ «Промінь»

1.1 Розміщення та загальні відомості про господарство

ПАФ «Промінь» розташована у Львівській області, с. Розворяни, Золочівського району, на відстані 50км. від обласного центру м. Львова, і 35км. від районного центру м. Золочів. Основними напрямками виробничої діяльності господарства є виробництво продукції тваринництва і рослинництва, а зокрема: в галузі рослинництва господарство спеціалізується на вирощуванні зернових культур, таких як озима та яра пшениця і ріпак. В галузі тваринництва - на виробництві свинини.

До складу ПАФ «Промінь» входить машинно-тракторний парк, ремонтна майстерня, свинарник та кормоцех. Також у господарстві є свій тік.

Територія, яку займає господарство знаходиться в зоні лісостепу. Основними ґрунтами, що переважають у господарстві є дерново-підзолисті та суп-піщані, а рельєф - горбистий. Готовність ґрунту до весняно-польових робіт настає на початку квітня, коли середньо добова температура піднімається вище +5°С.

Регіон характеризується помірним кліматом і великою кількістю атмосферних опадів. За рік у нашому регіоні випадає 658мм. опадів. Літо є тепле, починається при середньодобовій температурі вище 10°С, що буває у третій декаді травня. Воно тепле, дощове, триває 3-3,5 місяці, а зима - порівняно холодна, з короткочасними потепліннями. Температура повітря взимку досягає до-27°С, а влітку підвищується до +32°С. Середня тривалість безморозного періоду становить 157-172 дні. Осінні заморозки починаються в середньому в другій декаді жовтня, а весняні заморозки завершуються в третій декаді квітня.

На 01.01.2010р. у господарстві налічувалось 26 працівників, з яких: 4 - адміністративні службовці, 11 - працівники свиноферми, 7 - механізатори, які займаються рослинництвом. Середня заробітна плата у ПАФ «Промінь» в 2009р. становила 1236грн. Більшість працівників господарства має середню спеціальну освіту та великий стаж роботи.

Капітал господарства на 01.01.2010р. становив 2517123грн., в тому числі від галузі рослинництва - 192134грн., тваринництва - 344579грн. На капітальне будівництво господарство витратило 1813грн. На заробітну плату адміністративного та обслуговуючого персоналу - 385632грн. Амортизаційні відрахування становили 709413грн.

У своїй виробничій діяльності ПАФ «Промінь» тісно співпрацює з іншими господарствами, які займаються переробкою продукції рослинництва та тваринництва.

1.2 Характеристика земельних ресурсів господарства

Земля в сільськогосподарському виробництві є основним засобом. Важливою особливістю землі, як основного засобу є те, що при правильному її використанні, вона не тільки не погіршує, а навпаки, покращує свої властивості. Збереження родючості землі - є важливим фактором підвищення врожайності всіх культур, збільшення в землі гумусу, зменшення ерозії ґрунту.

ПАФ «Промінь» намагається раціонально використовувати свої земельні ресурси. На посівних площах під зернові культури висівають лише елітне насіння, з якого отримують високі врожаї та стабільні прибутки від реалізації. В користуванні господарства знаходиться 194га. землі, з яких 125га. - рілля, решта - сіножаті, культурні пасовища, багаторічні насадження та інші угіддя.

Оскільки у розпорядженні господарства є мало чорноземів та порівняно мала кількість ріллі, запровадження нових інтенсивних технологій вирощування продукції - є стратегічним напрямком розвитку господарства в галузі рослинництва.

В результаті свого довготривалого існування, ПАФ «Промінь» володіє досить модернізованим тракторним парком і великою кількістю сільськогосподарських машин та комбайнів, які ефективно та в строки виконують усі необхідні роботи пов'язані із обробітком ґрунту, доглядом за рослинами, збиранням врожаю та заготівлі корму для свиноферми.

Структуру земельних угідь та використання її протягом 2007-2009рр. у ПАФ «Промінь» розглянемо з таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Земельний фонд ПАФ «Промінь» і його структура.

Види угідь

2007р.

2008р.

2009р.

площа, га.

структура, %

площа, га.

структура, %

площа, га.

структура, %

Загальна земельна площа

194,0

100

194,0

100

194,0

100

3 них: рілля

125,0

64,4

125,0

64,4

125,0

64,4

сіножаті

19,0

9,8

19,0

9,8

19,0

9,8

пасовища

17,0

8,8

17,0

8,8

17,0

8,8

багаторічні насадження

19,0

9,8

19,0

9,8

19,0

9,8

інші угіддя

14,0

7,2

14,0

7,2

14,0

7,2

З таблиці 1.1. можемо простежити, що в період з 2007 по 2009рр. структурний склад земельних фондів не змінюється. Це зумовлено в основному рельєфом місцевості, знаходженням господарства поблизу населеного пункту та потребою господарства у ріллі. Такий склад угідь дозволяє господарству здійснювати успішну діяльність та конкурувати з іншими подібними підприємствами.

1.3 Структура посівних площ, реалізація продукції, грошові надходження. Напрямок розвитку господарства

Вирощування продукції рослинництва є одним із основних джерел грошових надходжень для ПАФ «Промінь». Оскільки підприємство має власну техніку для вирощування, догляду, збирання та первинної обробки зернових, то собівартість продукції для господарства є малою, що в свою чергу забезпечує високий прибуток від її реалізації.

Зібраний урожай господарство реалізовує, а незначну частину використовує у власних потребах - на годівлю свиней та посівний матеріал. Майже повністю під реалізацію припадає урожай ріпаку (окрім посівного матеріалу). Від прибутку з реалізації зернових господарство закуповує фуражне зерно, буряки та кормові добавки на відгодівлю свиней. Частину урожаю вівса підприємство використовує як компонент раціону на свинофермі.

Таблиця 1.2. Використання ріллі за основними видами культур.

Вид

продукції

2007р.

2008р.

2009р.

площа посіву, га.

структура, %

площа посіву, га.

структура, %

площа посіву, га.

структура, %

Пшениця

62,0

49,6

60,0

48,0

65,0

52,0

Ріпак

57,0

45,6

58,0

46,4

58,0

46,4

Овес

6,0

4,8

7,0

5,6

2,0

1,6

Всього:

125,0

100

125,0

100

125,0

100

З таблиці 1.2. можна простежити, що в основному підприємство, у галузі рослинництва, спеціалізується на вирощуванні пшениці та ріпаку. Площі під ці культури становлять понад 95% загальної площі ріллі. За розміром площа посіву пшениці та ріпаку є майже однаковою, а решту площ займає овес. Урожайність цих культур є різною, та прибуток підприємства від їх продажу є майже однаковим. Зумовлено це різницею в цінах на дану продукцію.

Обсяги продажу зернових, їх урожайність, розподіл прибутку та грошові надходження у господарство від виробництва продукції рослинництва з 2007 по 2009рр. можемо простежити із таблиці 1.3.

Як бачимо, дохід підприємства від продукції рослинництва є стабільним на протязі останніх трьох років. Це зумовлено тим, що підприємство займається прогнозом та плануванням прибутку від вирощеної продукції, а також акцентує увагу на вирощуванні продуктивних сортів рослин та стежить за дотриманням технологій вирощування. У ПАФ «Промінь» є стабільні джерела збуту продукції, що у свою чергу, зумовлює сталість виробництва.

Таблиця 1.3. Прибутки підприємства від реалізації продукції рослинництва.

Рік

2007

Вид продукції

площа, га.

обсяг, ц.

ціна, грн./ц.

виручка, грн.

розподіл прибутку, %

Пшениця

62,0

1192,0

66,64

79440

47,96

Ріпак

57,0

398,0

200,50

79800

48,18

Овес

6,0

96,0

66,72

6405

3,87

Всього:

125,0

1686,0

98,25

165645

-

Рік

2008

Пшениця

60,0

1156,0

67,08

77540

46,87

Ріпак

58,0

410,0

196,15

80420

48,61

Овес

7,0

112,0

66,71

7472

4,52

Всього:

125,0

1678,0

98,59

165432

-

Рік

2009

Пшениця

65,0

1250,0

66,56

83200

50,26

Ріпак

58,0

408,0

196,57

80200

48,45

Овес

2,0

32,0

66,72

2135

1,29

Всього:

125,0

1690,0

97,95

165535

-

У подальшому, керівництво планує збільшувати доходи підприємства за рахунок розширення посівних площ під зернові.

1.4 Аналіз розвитку галузі тваринництва у господарстві

У галузі тваринництва підприємство займається виробництвом свинини. На 01.01.2010р. поголів'я свиней нараховувало 628 тварин, з них: 24 свиноматки, 134 підсисних поросят, 4 кнура-плідника, решта - 466 на відгодівлю. Основне стадо формують чотири вікові групи, які розділені за віком та кількістю видачі корму на одну голову.

Тварини розміщуються у свинарнику, який обладнаний станками для утримання свиней, автонапувалками, транспортерами для прибирання гною. У холодну пору року підігрів приміщень здійснюють калориферами. Вентиляція приміщень є комбінованою, яка ефективно видаляє шкідливі гази з приміщень. Система освітлення, що складається із люмінесцентних ламп та віконних конструкцій, забезпечує поряд з іншими системами життєзабезпечення відповідний, згідно встановлених державних норм, мікроклімат приміщень. Розвиток галузі тваринництва у ПАФ «Промінь» можемо проаналізуємо з таблиці 1.4.

Таблиця 1.4. Розвиток галузі тваринництва у ПАФ «Промінь».

Роки

2007

2008

2009

Стадо

кількість, гол.

склад,

%

кількість, гол.

склад,

%

кількість, гол.

склад, %

всього:

552

100,0

593

100,0

628

100,0

основне стадо:

402

73,0

463

78,0

466

74,2

І група (до 3 місяців):

100

18,2

115

19,4

116

18,5

ІІ група (до 6 місяців):

102

18,5

117

19,8

118

18,8

ІІІ група (до 9 місяців):

99

18,0

114

19,2

115

18,3

ІV група (до 12 місяців):

101

18,3

116

19,6

117

18,6

Допоміжне та ремонтне стадо

підсисні:

118

21,3

127

21,3

134

21,3

свиноматки:

21

3,8

23

3,8

24

3,8

кнури-плідники:

4

0,7

4

0,7

4

0,6

Співвідношення між технологічними групами майже не змінюється, проте, чисельність стада має тенденцію до збільшення поголів'я в цілому. Це свідчить про розширення виробництва продукції тваринництва, а з тим і підвищується його ефективність.

Догляд за тваринами виконує ветеринарна служба, здійснюючи контроль здоров'я тварин. Регулярно її працівники перевіряють якість компонентів корму та готову суміш на предмет її відповідності раціону годівлі. Також перевіряється хімічний склад, наявність шкідливих речовин, кислотно-лужний баланс та співвідношення між окремими компонентами.

Від реалізацій продукції тваринництва підприємство отримує високі прибутки. Це зумовлено тим, раціон годівлі тварин є високоякісним, а якість м'ясо є вищого ґатунку. Це сприяє хорошому збуту продукції свинарства.

Основні показники по виробництві продукції свинарства у ПАФ «Промінь» приведено у таблиці 1.5.

Таблиця 1.5. Основні економічні показники по реалізації продукції свинарства у ПАФ «Промінь».

Роки

2007

2008

2009

2009/2007%

Кількість реалізованих тварин, гол.

401

463

466

116,21

Кількість виробленої продукції, т.

30,08

37,04

37,28

123,96

Ціна виробленої продукції, грн./кг.

42,64

46,8

51,35

120,43

Валовий дохід, грн.

1282398

1733472

1914328

149,28

Собівартість продукції, грн.

1141334

1508120,6

1569749

137,54

Чистий дохід, грн.

141064

225351

344579

244,27

З таблиці бачимо що: прибутки від виробництва продукції тваринництва у ПАФ «Промінь» в 2009р. зросли майже у 2,5 рази, порівняно із 2007р. Це спричинено зростанням цін на ринку продукції тваринництва, також із збільшенням чисельності поголів'я основного стада свиней, а також із постійним вдосконаленням процесу їх вирощування, що у свою чергу це приводить до зменшення собівартості виробництва, та зростання прибутку.

1.5 Аналіз стану механізації галузі тваринництва та обґрунтування вибору теми дипломного проекту

Для ефективного здійснення виробництва продукції свинарства необхідно механізувати усі процеси догляду за тваринами: приготування кормів, їх роздачу, напування тварин, видалення екскрементів, забезпечення належної якості повітря та мікроклімату приміщень. Чим краще тварина забезпечена необхідними їй умовами існування, тим менше вона витрачає свою внутрішню енергію на власне життєзабезпечення, а тоді зростає середньодобовий приріст. Створення оптимальних умов життя тварин - є однією з основних задач при виробництві свинини, адже як і кожен організм - свиня потребує догляду, а тим більше в промисловому виробництві. Особливі вимоги ставляться до приготування кормів, їх якості, ступеню подрібнення, вологості, однорідності змішування, та низки інших. Для тваринництва у ПАФ «Промінь» представлено декілька основних машин для приготування кормів, що формують кормоцех. (Таблиця 1.6.)

Таблиця. 1.6. Наявне обладнання для свиноферми ПАФ «Промінь».

Вид обладнання

Марка машини

Балансова вартість, грн.

Кількість, штук.

Подрібнювач-змішувач

ИСК-3А

29561

1

Дробарка

КДУ-2

17692

1

Живильник коренеплодів

ТК-3

14579

1

Бункер-живильник

ПЗМ-1,5

22568

1

Норія

НЗС-10

5746

1

Бункер для конц. кормів

БСК-10

10547

1

Транспортер

ТШ-30А

1842

1

Шнек вивантажувальний

ШВС-40

3289

1

Дозатор шнековий

АД-1,2Ш

2367

1

Роздавач

КС-1,5

8945

1

На свинофермі ПАФ «Промінь» годівля тварин відбувається тричі на добу з постійним раціоном та однаковою кількістю корму на одну даванку. Кормоцех господарства формують наступні ПТЛ приготування корму:

- концентровані корми завантажуються у бункер норією, звідки подаються на подрібнення у дробарку КДУ-2 та подаються у роздавач.

- коренеплоди транспортером ТК-3 подаються у ИСК-3А, де вони подрібнюються і змішуються, та вивантажуються у роздавач.

- зелена маса трави скошується та подрібнюється комбайном КС-1П, вивантажується у живильник ПЗМ-1,5, подається у змішувач, та іде на роздавання.

- суміш кормових добавок засипають у дозатор, з якого дозують та завантажують змішувач.

Додатково у подрібнювач-змішувач додають воду, щоб корм мав відповідну консистенцію та вологість. У процесі роздавання корм додатково перемішується роздавачем. Конструктивно-технологічну схему приготування корму на свинофермі ПАФ «Промінь» подано на Рис.1.1.

В основному технологічний процес годівлі тварин відносно добре механізований, проте, недоліком ПТЛ подачі подрібнених коренеплодів є те, що їх подрібнення та змішування відбувається однією машиною, зумовлюючи перебої подачі корму до роздавача. ПТЛ подачі коренеплодів має низьку пропускну здатність, а процес приготування корму є довготривалим. В результаті недоброякісного подрібнення окремі шматки коренеплодів досягають розміру до 25мм, що у два рази перевищує граничнодопустимі норми. Покращення якості роботи кормоцеху можливе за рахунок доукомплектування лінії подрібнювачем коренебульбоплодів та подрібнювачем зеленої маси. Щоб підвищити якість корму, додатково у ПТЛ концентрованих кормів та коренеплодів слід ввести процес запарювання. При цьому очікується краще подрібнення коренеплодів і зеленої маси, дотягнеться знезаражування кормів, підвищення продуктивності кормоцеху, зменшення затрат людської праці та можливість подальшого розширення виробництва продукції свинарства без наступної модернізації кормоцеху.

2. рОЗРАХУНОК КОРМОЦЕХУ

2.1 Зоотехнічні вимоги до годівлі свиней

Головними факторами повноцінної годівлі свиней є: повний набір незамінних поживних речовин, своєчасне і оптимально-узгоджене в кількісному відношенні надходження їх в організм тварин. Для достатньо повного задоволення потреб свиней у поживних речовинах, їх раціони, згідно даних наукових досліджень, повинні бути збалансованими приблизно за 50-80ти показниками. Кількість показників, що контролюються, зростає у міру підвищення рівня інтенсифікації тваринництва.

Співвідношення різних за поживністю та фізико-механічними властивостями кормових компонентів, що входять до складу раціону годівлі свиней, характеризує тип годівлі. Вибір останнього визначається необхідністю забезпечення тварин відповідною кількістю поживних речовин за фізіологічними особливостями їх травлення. Вологість суміші повинна бути в межах 60-80%, а рівномірність змішування - 90%.

Тому слід підкреслити ще одну умову раціонального використання кормів: вони повинні бути узгодженими не тільки за кількісним, але і за якісним відношенням. Корми доцільно згодовувати у такому вигляді, в якому їх поживні речовини будуть легко доступними і засвоюватимуться організмом тварин з максимальною ефективністю. Це основа інтенсивного розвитку тваринництва, яка забезпечується виробництвом достатньої кількості кормів, зниженням втрат їх поживності при заготівлі та зберіганні, а також правильною підготовкою кормів до згодовування. [1, 2]

2.2 Аналіз існуючих технологічних схем кормоцехів

Кормоцех - це виробничий об'єкт, що входить до складу тваринницької ферми чи комплексу. Він призначений для приймання, нагромадження та обробки кормової сировини, приготування і видачі кормових сумішок у потрібній кількості в чітко визначений час.

Потоково-технологічна лінія (далі ПТЛ) - це ланцюг технологічного обладнання, розміщеного послідовно рухові продукту з необхідними інженерними комунікаціями та спорудами. ПТЛ кормоцехів, як правило, починаються від сховищ кормів (місткостей сезонного запасу), і мають у своєму складі наступні елементи: а) спеціалізовані навантажувачі; б) спеціалізовані транспортні засоби; в) живильники для прийому добового або оперативного (на даванку) запасу кормів; г) дозатори для дозованої подачі компонентів на змішування; д) робочі машини; ж) різного типу конвеєри для передачі кормів від одного елемента до іншого. Часто дозатори і живильники об'єднують в одному агрегаті - живильнику-дозаторі. Дозатори повинні забезпечувати широкий діапазон регулювання, щоб мати можливість готувати суміші відповідно до раціонів виробничих періодів і груп тварин.

Вибір варіанту кормоцеху і складу його технологічних ліній визначається виробничим напрямком і розмірами ферми, структурою кормових раціонів, способами підготовки до згодовування їх окремих компонентів і зоотехнічними вимогами до показників якості їх обробки, номенклатурою машин і обладнання, що випускаються промисловістю.

При цьому кормоцех тваринницької ферми повинен:

- відповідати структурі кормової бази, що склалася в господарстві;

- повністю забезпечувати потреби в кормах всіх тварин на фермі з урахуванням приросту їх поголів'я на перспективу;

- комплектуватися машинами і обладнанням, що знаходяться на промисловому виробництві;

- повністю усувати ручну працю на приготуванні кормів;

- мати технологічні лінії з мінімальною кількістю машин, простих і надійних в експлуатації;

- обробляти корми без втрат і погіршення якості, сприяючи їх кращому поїданню і підвищенню поживності.

Кормоцехи, що використовуються на тваринницьких фермах господарств діляться на такі три основні групи:

- приготування повнораціонних кормових сумішок із різних компонентів без їх термічної, хімічної або біологічної обробки. В такому цеху кормові компоненти перед годівлею лише очищають, подрібнюють і змішують. Ця найпростіша технологія кормоприготування рекомендується для тих господарств, де корми доброякісні і не потребують спеціальної обробки;

- приготування кормових сумішок з тепловою обробкою окремих або всіх компонентів. Завдяки тепловій обробці досягається знезаражування зіпсованих кормів, покращується їх поїдання. Ця технологія застосовується у разі використання недоброякісних і пліснявілих кормів (наприклад, харчові відходи) або при згодовуванні великій рогатій худобі значної кількості грубих кормів (соломи) чи свиням -- бульбоплодів;

- приготування кормових сумішок з використанням хімічної, баротермічної, ультрафіолетової чи інфрачервоної або іншої активної обробки кормів. За такою технологією обробка, наприклад, грубих кормів, хімічними розчинами, запарюванням під високим тиском або активними променями забезпечують розкладання клітковини (лігнину) і завдяки цьому підвищується засвоєння поживних речовин та енергетична цінність корму. Цей варіант помітно ускладнює технологію і технічне оснащення кормоцеху і пов'язаний з додатковими матеріальними витратами на його будівництво та експлуатацію. Він рекомендується лише в окремих випадках для господарств, де грубі корми (у першу чергу солома) складають значну долю в раціонах худоби.

Принцип дії кормоприготувального цеху зумовлюється конструктнвно-функціональними особливостями змішувача, який є базовою машиною, що визначає продуктивність кормоцеху. Змішувачі кормів бувають двох типів: потокові (безперервної дії) і порційні, або періодичної дії.

Кормоцехи безперервної дії забезпечують потоковість процесу кормоприготування і відзначаються високою продуктивністю. Існує два варіанти кормоцехів такого типу: на базі подрібнювача-змішувача, в якому кормові компоненти (грубі і коренебульбоплоди) одночасно із змішуванням дооподрібнюються, та на базі змішувача, до якого компоненти надходять попередньо подрібненими до кінцевих розмірів.

Перший варіант дещо простіший у конструктивному відношенні і потребує меншого набору машин. Він дешевший, проте поступається перед іншими за якістю обробки (подрібнення) і змішування кормів.

Відповідно до найпоширеніших кормових раціонів, кормоцех має технологічні лінії (Рис. 2.1. та Рис. 2.2.), що забезпечують обробку стеблових кормів (грубі, силосовані), коренебульбоплодів, подачу комбінованих або концентрованих кормів, приготування поживних розчинів, змішування і видачу кормових сумішок.

Збалансування сумішок, що готуються в кормоцеху, досягається шляхом дозованої подачі кожного компоненту раціону. Для цього на початку відповідних технологічних ліній є бункери-жнвильники, в яких попередньо нагромаджується необхідний запас того чи іншого кормового компоненту. Допустимі відхилення від заданої раціоном норми введення компонентів у суміш залежать, перш за все від виду корму. У технологічних лініях для тих кормових компонентів, які потребують точнішого дозування, крім бункерів-живильників, використовують ще й об'ємні або вагові дозатори.

Розглянемо комплект технологічного обладнання для уніфікованої серії кормоцехів КЦС, які призначені для забезпечення механізованої обробки кормів і приготування вологих та напіврідких кормових сумішок із запарюванням або без нього на свинофермах із закінченим виробничим циклом (КЦС-100/1000 і КЦС-200/2000 відповідно на 100 і 200 основних свиноматок), а також на відгодівлю свинофермах (КЦС-3000 і КЦС-6000 «Маяк-6» при разовій постановці відповідно 3000 і 6000 голів).

Кормоцехи уніфікованої серії КЦС мають технологічні лінії, що забезпечують виконання таких операцій:

- для коренебульбоплодів -- приймання, нагромадження, подачу на миття, миття і подрібнення, завантаження у змішувач;

- для концентрованих кормів -- приймання і нагромадження, дозовану подачу у змішувач;

- для вітамінного або сінного борошна -- приймання і нагромадження трав'яного борошна або подрібнення сіна і нагромадження борошна, завантаження у змішувач;

- для зеленої маси або силосу -- подрібнення і подачу у змішувач;

- для рідких добавок-приймання, приготування розчинів, подачу в змішувач;

- приготування і розвантаження кормових сумішок.

План розміщення обладнання кормоцеху КЦС-6000 показано на Рис. 2.2.

Порядок роботи кормоцеху наступний: коренебульбоплоди із бункера-живильиика скребковим транспортером завантажують у ванну подрібнювача-каменевловлювача з таким розрахунком, щоб підтримувати постійний їх рівень. Тут відбувається видалення важких домішок (каміння, металу). Потім коренебульбоплоди миються, подрібнюються і надходять у збірний шнек, який подає їх у змішувач. Концентровані корми, нагромаджені у бункері-живильнику, дозовано подаються на збірний шнек і далі -- у змішувач.

Вітамінне борошно конвеєром живильника подається на скребковий транспортер, а ним, знову ж таки, у збірний шнек, потім -- у змішувач. Якщо замість вітамінного використовують сінне борошно, то для його приготування з високоякісного сіна бобових культур застосовують молоткову дробарку. Нагромаджують сінне борошно в бункері-живильнику, звідки тим же шляхом, що і вітамінне борошно, завантажують у змішувач.

Зелену масу чи комбінований силос, якщо вони не потребують додаткового подрібнення, подають безпосередньо із транспортних засобів на скребковий транспортер. У разі необхідності їх пропускають через подрібнювач, від якого тим же транспортером завантажують на збірний шнек, а ним -- у змішувач.

Таким чином, усі корми, що надходять до шнека, розподіляються ним в один із змішувачів (С-12, С-7, ВК-1), які завантажуються почергово і працюють за зміщеним графіком. Рідкі кормові компоненти вводяться безпосередньо в змішувач через його розбризкувачі. Після завантаження останнього компонента у змішувач і заповнення його до рівня не більше 0,7 (для вологих сумішок) або 0,8 (для рідких сумішок) перемішують компоненти протягом 10--12хв. Приготовлену кормову сумішку за допомогою шнека та похилого скребкового транспортера розвантажують у кормороздавачі.

При необхідності запарювання тих чи інших кормових компонентів у трубопроводи змішувачів подають пару, яку одержують за допомогою котла-пароутворювача. У цьому разі в змішувач спочатку завантажуються тільки ті компоненти, які підлягають запарюванню. Лише після їх запарювання (при цьому контроль здійснюється за виходом конденсату: запарювання закінчують, коли замість конденсату через зливні патрубки виходить пара) додають у змішувач всі інші компоненти і готують кормову сумішку.

У технологічних лініях кормоцехів цієї серії відсутні спеціальні дозатори. Відмірювання компонентів здійснюється за часом роботи тієї чи іншої технологічної лінії, вважаючи, що її продуктивність постійна. У зв'язку з цим проводять тарування продуктивності технологічних ліній кормоцеху на кожному конкретному компоненті і своєчасно заповнюють ними приймальні бункери-живильники. [1, 2]

2.3 Види кормової сировини та обґрунтування раціону годівлі свиней

Перелік сировини, що застосовується у сучасному тваринництві на корм для свиней дуже широкий. Проте основу кормових раціонів становлять корми рослинного походження. Комбікорми промислового виробництва на 82-98% складаються з інгредієнтів рослинної сировини, у тому числі: 50-85% -- фуражного зерна, приблизно 3-10% становлять компоненти тваринного походження і близько 1-9% -- мінеральні та синтетичні речовини.

Безпосередньо у господарствах широке використання знаходять соковиті корми. На спеціалізованих тваринницьких комплексах та фермах з високим рівнем індустріалізації спостерігається тенденція до збільшення у раціонах питомої ваги концентрованих кормів. У свинарстві вона досягає 62-88% за поживністю.

Таким чином, у кормових раціонах безумовно переважають рослинні корми. Отже, кормоприготування зводиться до переробки рослинної сировини і змішування її компонентів з деякими іншими, що включаються до кормових раціонів лише як добавки. Виходячи з цього, далі під кормовими матеріалами відносно процесів їх обробки розумітимемо саме рослинні корми. Проте і вони також відзначаються широкою різноманітністю і характеризуються цілим рядом ознак.

Таблиця. 2.1. Оптимальний склад кормових сумішок для свиней.

Компоненти

кормосуміші

Співвідношення кормів, % у раціонах свиней

Допустимі відхилення за масою, %

За поживністю

За масою

Концентровані

40-80

20-55

±10

Соковиті

15-40

24-76

±5

Грубі

3-5

2-10

±5

Кормові добавки

3-10

4-6

±5

За хімічним складом, поживністю та фізіологічною дією на тварин корми рослинного походження поділяють на дві великі групи -- об'ємисті і концентровані. Перші містять у 1кг. не більше 0,5кг. перетравних речовин, а за загальною поживністю не перевищують 0,65 кормової одиниці. Вони мають багато води (соковиті та водянисті) або клітковини (грубі). До соковитих належать зелені та силосовані корми і коренебульбоплоди. Водянисті корми -- це відходи підприємств харчової промисловості (крохмальної, цукрової, бродильної).

Концентровані корми в 1кг. містять більше 0,5кг. перетравних поживних речовин. До них належать у першу чергу зернові корми, а також відходи борошномельно-елеваторних та олійноекстракційних виробництв, висушені відходи крохмальних, цукрових і бродильних підприємств.

Розглянуті та деякі інші ознаки обумовлюють технологічність та фізико-механічні властивості кормових матеріалів при їх переробці у процесі підготовки до згодовування.

У ПАФ «Промінь» за масою раціон годівлі тварин складає 3-13,5кг./добу на одну голову, залежно від віку тварини, усі його компоненти є узгодженими згідно зоотехнічних вимог, а структурно має склад, який подано в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Добовий раціон годівлі свиней у ПАФ «Промінь».

Види кормів

Вікова групи

концентровані

корми, кг.

соковиті

корми, кг.

зелена маса, кг.

добавки, кг.

разом,

кг.

Структура, %

42,0

50,0

5,0

3,0

100%

І Група (до 3 місяців)

1,3

1,5

0,2

0,1

3,0

ІІ Група (до 6 місяців)

2,9

3,5

0,4

0,2

7,0

ІІІ Група (до 9 місяців)

4,2

5,0

0,5

0,3

10,0

ІV Група (до 12 місяців)

5,5

6,5

0,7

0,4

13,0

Свиноматки

5,7

6,8

0,7

0,4

13,5

Кнури-плідники

5,7

6,8

0,7

0,4

13,5

Як бачимо з таблиці 2.2, в основному корм складається із продуктів рослинного походження. Для того щоб тварина отримала усі життєво-необхідні елементи, яких немає у компонентах рослинного походження, додатково вводять кормові добавки, що компенсують їх недостачу.

Оскільки раціон годівлі свиней у ПАФ «Промінь» складається з чотирьох основних компонентів, то кормоцех, відповідно, будуть формувати чотири ПТЛ, а саме:

- лінія концентрованих кормів (Рис. 2.3.) складається з машин для подачі компоненту та подрібнювача. Після подрібнення зерно іде в роздавач, в якому воно перемішується з іншими компонентами;

- подрібнення коренеплодів здійснюється коренерізкою, від якої отримана подрібнена маса коренеплодів по транспортері йде у запарювач-змішувач, а далі по транспортері у роздавач;

- зелені корми доставляються на кормоцех, ріжуться на січку та подаються до змішувача-запарювача;

- суміш кормових добавок (мінеральні та синтетичні добавки, кормові дріжджі та ін.) засипають у дозатор і порціями видають у роздавач, в якому вони перемішуються з іншими компонентами.

Рис. 2.3. Технологічна схема приготування корму для свиноферми.

Готовий корм отримується у бункер мобільного роздавача і ним роздають його тваринам.

Описана вище технологічна схема кормоцеху дозволить використати наявні в господарстві машини та обладнання для приготування кормів з максимальною ефективністю забезпечивши при цьому приготування кормів за менший проміжок часу з отриманням високої якості приготовленої суміші, скоротити затрати людської праці, що значно підвищить рівень механізації процесу годівлі тварин, затратити незначну кількість основних засобів на модернізацію кормоцеху. [1, 2]

2.4 Розрахунок ПТЛ кормоцеху

Вихідними даними для розрахунку ПТЛ кормоцеху є технологічна схема приготування корму і техніко-економічні характеристики технологічного обладнання для кожної операції технологічного процесу, дані раціонів, тривалості виробничих періодів, тощо. Крім цього, визначають наступні дані; а) максимальну добову потребу в кожному виді корму та на даванку, добову потребу в кормосуміші, кількості кормосуміші на даванку; б) вологість та густину кормосуміші.

Для розрахунку вище наведених параметрів скористаємось складом раціону годівлі свиней у ПАФ «Промінь», який подано у таблиці 2.2, та схемою приготування корму, що зображена на Рис. 2.3.

Розрахунок кількості добової та разової кількості корму для свиноферми, його вологості та густини.

Для своєчасної заготівлі кормів необхідно знати скільки в день на свинофермі тваринами споживається корму, тому, визначимо добову потребу в кормах, окремо для кожної вікової групи:

, кг;(2.1)

де: Ni- кількість тварин у групах, гол;

qj- кількість j-го корму в раціоні тварин, кг./гол;

І вікова група:, кг;

ІІ вікова група:, кг;

ІІІ вікова група:, кг;

ІV вікова група:, кг;

Свиноматки:, кг;

Кнури-плідники:, кг.

Просумувавши добову потребу в кормах для кожної групи тварин - одержимо загальну добову потребу у кормах:

, кг.(2.2)

де:Qві - добова потреба у кормах для і-тої вікової групи тварин, кг;

, кг.

Оскільки годівля тварин на свинофермі відбувається тричі на добу, а час приготування корму становить від 1,0 до 2,0год, визначимо годинну продуктивність кормоцеху:

, кг./год;(2.3)

де:Qдоб - добова потреба свиноферми у кормах, кг;

- допустима тривалість приготування корму, год;

п - кількість даванок протягом доби;

, кг./год.

приймається з урахуванням кількості змін роботи кормоцеху, тривалості зміни та вимог трудового законодавства, зоовимог, розпорядку дня, розподілу обов'язків серед персоналу з технологічного та технічного обслуговування обладнання кормоцеху.

Вологість кормосуміші становитиме:

(2.4)

де:Qідоб - добова потреба в окремому компоненті, кг;

Вi - вологість окремих компонентів суміші, %;

Qдоб - добова потреба свиноферми у кормах, кг;

.

Для даного корму вологість становить Вз=75%, що відповідає зоотехнічним вимогам та забезпечує оптимальну роботу технологічного обладнання.

Маючи значення вологості, одержану шляхом змішування компонентів суміші та значення необхідної вологості корму, визначимо потребу у воді:

, л;(2.5)

де: -- кількість кормосуміші на даванку, кг;

Вз, Вс -- відповідно задана вологість корму та одержана тільки шляхом змішування компонентів, %;

, л.

Визначимо об'ємну масу добової порції кормосуміші. Для цього скористаємось принципом розрахунку вологості корму, приведеного у формулі (2.4):

, кг./м3;(2.6)

де: - добова потреба в окремих компонентах суміші, кг;

-- об'ємна маса і-того виду компонента кормосуміші, кг./м3;

- разова потреба у воді, л;

-- густина води, кг./м3;

Qдоб - добова потреба свиноферми у кормах, кг;

, кг./м3.

Для того щоб робота змішувача та запарювального агрегату була безперебійною, необхідно визначити мінімальний об'єм бункера роздавача, куди буде вивантажуватись приготовлений корм. Для цього вирахуємо його мінімальний об'єм. Оскільки завантаження роздавача відбувається тричі на добу, приймаємо коефіцієнт запасу продукту рівним Кзп=0,33. Тоді:

, м3;(2.7)

Qдоб - добова потреба свиноферми у кормах, кг;

Кз -- коефіцієнт запасу корму;

-- об'ємна маса кормосуміші, кг./м3;

-- коефіцієнт використання об'єму бункера;

, м3.

Ми визначили добову потребу у кормах, годинну продуктивність кормоцеху та мінімальний об'єм бункера роздавача. За цими параметрами підбирається необхідне обладнання для потоково-технологічної лінії змішування та запарювання кормів.

Розрахунок ПТЛ приготування концентрованих кормів.

Спершу проаналізуємо, як відбувається процес приготування концентрованих кормів. (Рис. 2.4.) Зерно доставлятиметься на кормоцех і подаватиметься у бункер. З бункера транспортером вивантажуватиметься у дробарку, від надходитиме у мобільний роздавач.

Рис. 2.4. Загальна технологічно-конструктивна схема приготування концентрованих кормів.

При наявності добового раціону знайдемо основні технологічні показники ПТЛ концентрованих кормів. Для цього спершу визначимо добову потребу в концентрованих кормах:

, кг;(2.8)

де:Qдоб - добова потреба свиноферми у кормах, кг;

k1 - кількість зернових у раціоні, %;

, кг.

Для того щоб знати, скільки необхідно концентрованих кормів для приготування разової порції корму, визначимо потребу кормоцеху в концентрованих кормах на одну даванку:

, кг;(2.9)

де: - добова потреба концентрованих кормів, кг;

п - кількість даванок протягом доби.

, кг.

Маючи значення потреби кормоцеху у концентрованих кормах на одну даванку, знайдемо годинну продуктивність ПТЛ приготування концентрованих кормів:

, кг./год;(2.10)

де:- потреба в концентрованих кормах на одну даванку, кг./год;

- допустима тривалість приготування корму, год;

, кг./год.

Визначимо мінімальну місткість бункера для зберігання та подачі концентрованих кормів. Оскільки завантаження його бункера відбувається не більше одного разу на добу, то коефіцієнт запасу приймаємо рівним Кз= 1,0.

, м3;(2.11)

де: - добова потреба концентрованих кормів, кг;

Кз - коефіцієнт запасу об'єму бункера;

- об'ємна маса пшениці, кг./м3;

-- коефіцієнт використання об'єму бункера;

, м3.

Отже, ми визначили добову потребу у концентрованих кормах, годинну продуктивність лінії та мінімальний об'єм бункера для подачі зернових. За цими параметрами підбирається необхідне обладнання для потоково-технологічної лінії.

За тим же принципом розраховуємо всі наступні ПТЛ подачі компонентів кормової суміші.

Розрахунок ПТЛ приготування коренеплодів.

Приготування коренеплодів виконується згідно схеми, поданої на Рис. 2.5.

Рис. 2.5. Загальна технологічно-конструктивна схема приготування коренеплодів.

Визначена кількість коренеплодів доставляється на кормоцех, завантажується у транспортер з якого подаватиметься у коренерізку. Від неї суміш подаватиметься у запарювач, а далі у роздавач.

Оскільки в дану схему входить коренерізка, якою має доукомплектовуватись ПТЛ приготування коренеплодів, необхідно визначити її добову продуктивність, а з нею і лінії в цілому. Для цього скористаємось наступним співвідношенням:

, кг./добу;(2.12)

де:Qдоб - добова потреба свиноферми у кормах, кг;

k2 - кількість коренеплодів у раціоні, %;

, кг.

Разову потребу кормоцеху в коренеплодах визначимо з виразу:

, кг;(2.13)

де: - добова потреба в коренеплодах, кг;

п - кількість даванок протягом доби;

, кг.

Годинна продуктивність ПТЛ приготування коренеплодів становитиме:

, кг./год;(2.14)

Де: - разова потреба кормоцеху в коренеплодах, кг./добу;

- допустима тривалість приготування корму, год;

, кг./год.

Місткість бункера для коренеплодів визначимо з наступного виразу:

, м3;(2.15)

де: - добова потреба у коренеплодах, кг;

Кз - коефіцієнт запасу об'єму бункера;

- об'ємна маса коренеплодів, кг./м3;

-- коефіцієнт використання об'єму бункера;

, кг./м3.

Визначено добову потребу у коренеплодах, годинну продуктивність ПТЛ коренеплодів та мінімальний об'єм бункера для подачі.

Розрахунок ПТЛ подачі зеленої маси.

Розглянемо схему подачі зеленої маси з Рис. 2.6. Скошена маса зелених кормів доставляється на кормоцех, подрібнюється, подається на змішування з подрібненими коренеплодами, запарюється та вивантажується у мобільний роздавач. Оскільки в існуючій схемі кормоцеху немає машини для подрібнення, доокомплектуємо її машиною «Волгарь-5».

Рис. 2.6. Загальна технологічно-конструктивна схема приготування зеленої маси.

Знайдемо добову потребу кормоцеху в зеленій масі:

, кг;(2.16)

де:Qдоб - добова потреба свиноферми у кормах, кг;

k3 - кількість зеленої маси у раціоні, %;

, кг.

Визначимо разову потребу кормоцеху в зеленій масі:

, кг;(2.17)

де: - добова потреба у зеленій масі, кг;

п - кількість даванок протягом доби;

, кг.

Годинну продуктивність ПТЛ подачі зеленої:

, кг./год;(2.18)

де: - разова потреба кормоцеху в зеленій масі, кг;

- допустима тривалість приготування корму, год;

, кг./год.

Оскільки завантаження січки трави у живильник відбувається один раз на добу, приймаємо коефіцієнт запасу об'єму живильника рівним Кз= 1,0.

, м3;(2.19)

де: - добова потреба зелених кормах, кг;

Кз - коефіцієнт запасу об'єму живильника;

- об'ємна маса злежаної або подрібненої трави, кг./м3;

-- коефіцієнт використання об'єму живильника;

, м3.

Отже, ми визначили добову потребу у зеленій масі, годинну продуктивність живильника та його мінімальний об'єм бункера.

Розрахунок ПТЛ кормових добавок.

Проаналізуємо схему подачі компоненту кормових добавок з Рис. 2.7.

Рис. 2.7. Загальна технологічно-конструктивна схема подачі кормових добавок.

Кормові добавки доставляють із сховища, формують з них суміш, завантажують у дозатор та звідки видають до змішувача.

Визначимо необхідну кількість добавок у добовому раціоні:

кг./добу;(2.20)

де:Qдоб - добова потреба свиноферми у кормах, кг;

k4 - кількість кормових добавок у раціоні, %;

, кг./добу.

Разова потреба кормоцеху в кормових добавках:

, кг;(2.21)

де: - добова потреба у кормових добавках, кг;

п - кількість даванок протягом доби;

, кг.

Визначимо продуктивність дозатора для подачі кормових добавок:

, кг./год;(2.22)

де: - разова потреба кормоцеху в кормових добавках, кг;

- допустима тривалість приготування корму, год;

, кг./год.

Для оперативної подачі компонентів кормових добавок доцільно щоб дозатор вміщував всю їх кількість. А тому, потрібно визначити мінімальний об'єм його бункера. Оскільки завантаження дозатора відбувається під час приготування корму, приймаємо коефіцієнт запасу компоненту рівним Кз=0,33.

Мінімальний об'єм цього бункера визначимо із наступної залежності:

, м3;(2.23)

де: - добова потреба кормових добавок, кг;

Кз - коефіцієнт запасу об'єму бункера;

- об'ємна маса суміші кормових добавок, кг./м3;

-- коефіцієнт використання об'єму бункера;

, м3.

Ми визначили добову потребу в кормових добавках, годинну продуктивність дозатора для їх подачі та мінімальний об'єм його бункера.

В результаті проведеного розрахунку визначено продуктивність кожної ПТЛ подачі компонентів кормосуміші. Маючи опис наявного обладнання господарстві (таблиця 2.3.) та їхні технічні характеристики звіряємо, чи підходить воно за основними параметрами у ПТЛ даного кормоцеху. [3]

2.5 Проектування конструктивно-технологічної схеми ПТЛ кормоцеху

Розглянемо наявне у господарстві обладнання для приготування та роздачі корму з таблиці 2.3. Наявні у господарстві машини задовольняють потреби запроектованих ПТЛ по продуктивності та інших показниках якості роботи та приведених у розрахунку кормоцеху (розділ 2.4.), а тому доцільним є використовувати їх у подальшому плануванні кормоцеху.

Таблиця 2.3. Необхідне обладнання для кормоцеху.

Кормоцех

ПАФ «Промінь»

Марка

машини

Продуктивність,

т./год.

Кількість

Потужність, кВт.

Габаритні розміри

Площа, м2.

Довжина, м.

Ширина,

м.

1

2

3

4

5

6

7

8

Норія

НЗС-10

10,0

1

1,5

1,11

0,48

0,53

Бункер сипучих кормів

БСК-10

-

1

-

1,5

1,5

2,25

Транспортер

ТШ-30А

6,0

1

1,5

3,4

0,3

1,02

Дробарка

КДУ - 2

2,0

1

30,0

2,8

1,55

4,34

Шнек вивантажувальний

ШВС-40

40,0

1

2,2

3,97

0,6

2,38

Змішувач запарник

АПС-6

1,0-2,0

1

6,0

1,4

0,9

1,3

Бункер-живильник

ПЗМ-1,5

До 18,0

1

10,0

10,4

3,7

16,83

Подрібнювач зеленої маси

«Волгарь-5»

5,0

1

22,0

2,1

1,3

2,73

Живильник коренеплодів

ТК-3

3,0

1

1,5

6,28

0,77

4,84

Подрібнювач коренеплодів

Запроек-тований

0,82

1

1,5

0,8

0,42

0,336

Транспортер

ТС-40

4,0

1

1,0

2,0

0,45

0,9

Дозатор

шнековий

АД-1,2Ш

0,6

1

1,0

0,75

0,47

0,35

Роздавач

КС-1,5

30-70

1

7,1

Мобільний

Оскільки серед наявних машин та в існуючій схемі приготування корму (Рис. 1.1.) немає машини для подрібнення коренеплодів, необхідно ввести ще одну машину, яка б виконувала цю операцію. Для подрібнення коренеплодів пропонується використати коренерізку, (01.38.92/К-С.41.13.00.000), яку описано у розділі 3.2. і зображено у графічній частині, а для подрібнення зеленої маси - машину «Волгарь-5». Також, щоб корм був належної якості, використаємо в схемі кормоцеху процес запарювання коренеплодів та зеленої маси. Виконуватиме цю операцію машина АПС-6. З необхідних машин формуємо структурно-технологічну схему кормоцеху. (Рис. 2.8.) [3]

2.6 Розрахунок послідовності роботи машин і обладнання кормоцеху

Для того, щоб приготувати кормосуміш у заданий проміжок часу у відповідності до зоотехнічних вимог та раціону годівлі тварин, причому оптимально узгодити роботу технологічних ліній та їх обладнання, складають графік послідовності роботи обладнання кормоцеху. У цьому графіку вказується порядок та час включення обладнання в роботу, кількість необхідного персоналу.

Розробляють графіки за принципом безперервності роботи найменш продуктивних ПТЛ на основі пропускної спроможності змішувача-запарювача або об'єму його бункера, якщо він порційної дії. Кормоцех має працювати таким чином, щоб найменш продуктивна (базова) машина кормоцеху працювала безперервно. Всі інші ПТЛ мають працювати таким чином, щоб подавати необхідну порцію компонентів до змішувача у час, коли базова лінія закінчить приготування наступної порції компоненту. Дозування має відбуватись згідно раціону.

Розрахунок режиму роботи ПТЛ коренеплодів.

Оскільки найменш продуктивною лінією нашого кормоцеху є ПТЛ приготування коренеплодів - приймаємо коренерізку за базову машину.

Знайдемо кількість подрібнених коренеплодів яка завантажується у бункер змішувача до заповнення його об'єму відповідно до раціону:

, т;(2.24)

де:Vз - об'єм змішувача, м3;

k2 - кількість коренеплодів у раціоні, %;

гк - густина кормосуміші, т./м3;

, т.

Повний час роботи коренерізки та інших машин цієї лінії становитиме:

, год;(2.25)

де:Q2раз - потреба коренеплодів на одну даванку, кг;

W2 - продуктивність коренерізки, т/год;

, год.

Тоді, час роботи обладнання ПТЛ за добу становитиме:

, год;(2.26)

де:t - час роботи машин, год;

п - кількість даванок протягом доби;

, год;

Подача коренеплодів до коренерізки здійснюється транспортером ТК-3. Вмикання його у роботу відбуватиметься одночасно із включенням коренерізки, а широкі межі регулювання продуктивності забезпечать рівномірну подачу коренеплодів. Необхідна продуктивність транспортера буде такою ж як і продуктивність коренерізки. Вивантаження подрібнених коренеплодів здійснює транспортер ТС-40, який також вмикається у роботу з коренерізкою. Повний час роботи транспортерів буде рівним часу роботи коренерізки tт=2,56год.

Таким чином, ми розрахували кількість циклів завантаження змішувача, час роботи технологічних машин ПТЛ коренеплодів.

Розрахунок режиму роботи ПТЛ концентрованих кормів.

Необхідна кількість концентрованих кормів для завантаження бункера змішувача відповідно до раціону:

, т;(2.27)

де:Q/2 - порція коренеплодів що надходить у змішувач, т;

k1 - кількість концентрованих кормів у раціоні, %;

k2 - кількість коренеплодів у раціоні, %;

, т.

Отже, для одного завантаження бункера змішувача, нам необхідно 330,0кг. концентрованих кормів. Повний час роботи транспортера та дробарки є рівним часу роботи коренерізки та становитиме t1=0,85год. та t=2,56год.

Для забезпечення цієї умови визначимо продуктивність машин подачі концентрованих кормів:

, т/год;(2.28)

де:п - кількість даванок протягом доби;

Q/1 - порція коренеплодів що надходить у змішувач, т;

t - час роботи машин, год/добу.

, т/год;

Оскільки продуктивність машин цієї лінії є вищою за базову, тому регулювання продуктивності здійснюватимемо подачею концентрованих кормів із бункера за допомогою заслінки, тоді робота машин буде безперервною.

Розрахунок режиму роботи ПТЛ зеленої маси.

Лінія зеленої маси складається з живильника ПЗМ-1,5 та подрібнювача «Волгарь-5». Їх робота полягає у подачі подрібненої маси у змішувач-запарювач. Оскільки живильник має регульовану продуктивність, то подрібнювач працюватиме одночасно із живильником. Щоб завантажити необхідну кількість зеленої маси у змішувач, знайдемо необхідну її кількість:

, т;(2.29)

де:Q/2 - порція коренеплодів що надходить у змішувач, т;

k1 - кількість зеленої маси у раціоні, %;

k3 - кількість коренеплодів у раціоні, %;


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.