Автоматизація державного земельного кадастру міста Звенигородка

До складу бази даних АС ДЗК базового рівня відноситься інформація про місцезнаходження земельних ділянок, їх, геодезичні та геометричні характеристики, цільове призначення, якісні характеристики ґрунтів та земельні поліпшення, грошову нормативну та експертну оцінку, а також дані про правовий режим земельних ділянок, включаючи права власності, оренди, іпотеки, сервітути та інші обмеження та обтяження щодо використання земельної ділянки та розпорядження нею. На основі індексних карт кожній земельній ділянці присвоюється унікальний у межах України кадастровий номер, який використовується для ідентифікації земельної ділянки в АС ДЗКУ [35!]. Уся інформація про земельні ділянки зосереджується в чотирьох реєстрах бази даних АС ДЗК базового рівня: реєстр земельних ділянок; реєстр власників та користувачів; реєстр правових документів та реєстр прав (Рис.3.1).

Рис. 3.1 Структура бази даних АС ДЗК базового рівня

Крім того в базах даних АС ДЗК базового рівня зосереджена інформація про територіальні зони та про зовнішні межі адміністративних районів, міст обласного підпорядкування та сільських (селищних) рад. Стандартом структури бази даних АС ДЗК базового рівня передбачена також можливість ведення реєстру будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці.

До складу картографічного забезпечення АС ДЗК базового рівня відносяться наступні планово-картографічні матеріали: індексні карти адміністративно-територіальних одиниць; чергові кадастрові плани; кадастрові плани та плани конкретних земельних ділянок.

Ведення державного земельного кадастру являє собою місткий і багатоетапний технологічний процес. Традиційні (паперові) технології ведення кадастру не дають можливості реалізувати ті функції кадастру, які передбачені законодавчою та нормативною базами та обумовлені вимогами земельної реформи та ринку землі. Запровадження автоматизованих технологій ведення державного земельного кадастру засобами АС ДЗКУ дозволить розширити коло вирішуваних задач, покращити показники техніко-економічної ефективності робіт по веденню державного земельного кадастру, а також значно підвищити рівень їх автоматизації, який сьогодні не перевищує 5%. Одним із головних критеріїв автоматизованих технологій ведення державного земельного кадастру є їх уніфікація, яка досягається шляхом запровадження єдиної нормативно-методичної бази по автоматизованому веденню державного земельного кадастру та запровадження уніфікованих компонентів видів забезпечень АС ДЗК різних рівнів.

3.4 Ведення чергового кадастрового плану

Черговий кадастровий план -- це спеціальний план створений в державній системі координат на якому відображаються поточні зміни меж земельних ділянок, їх площі а також інша кадастрова інформація.

Черговий кадастровий план ведеться в розрізі кадастрового кварталу, кадастрової зони або населеного пункту в цілому в межах адміністративно-територіальної одиниці.

Нанесення кадастрової інформації про земельну ділянку на черговий кадастровий план здійснюється до проведення кадастрового обліку і є обов'язковим засобом попереднього контролю за правильністю визначення місцезнаходження земельної ділянки та її меж. Черговий кадастровий план міста Звенигородка ведеться в електронному вигляді і включає графічну та текстову бази даних. Дані чергового плану надаються відділам і підрозділам міського управління земельних ресурсів, органам державної влади та місцевого самоврядування, іншим зацікавленим особам на магнітних та паперових носіях з обов'язковим зазначенням дати їх надання. Він містить дані про межі земельних ділянок, межі обмежень, щодо використання земель, та межі земельних сервітутів, площу земельної ділянки, склад угідь, тощо.

На черговому кадастровому плані обов'язково відображаються існуючі номери кадастрових зон і кварталів їх межі, а також межі, розміри, кадастрові номери, площі земельних ділянок, межі об'єктів нерухомого майна та земельних угідь.

До електронного чергового кадастрового плану, як засобу, побудованого на принципах цифрового моделювання ставляться такі вимоги:

структурна визначеність (побудова згідно прийнятих стандартів, класифікаторів);

можливіть багатоцільового використання з врахуванням різно-манітних запитів;

наявність форм демонстрації графічної інформації;

формування картографічного зображення в інтерактивному і автоматизованому режимах;

можливість інтеграції геоінформації з даними дистанційного зондування.

Електронний черговий кадастровий план, як автоматизована система, характеризується новими можливостями при обробці просторової інформації:

комплексне зображення і опрацювання графічної інформації різною за тематикою;

відбір даних і побудова зображення даних сукупністю різних шарів інформації;

можливість створення оригінального дизайну користувача, а саме, добавляти та забирати інформацію з екрану, змінювати масштаб,

кольори, фон, шрифти;

автоматична картометрія: визначення координат, площ, довжин, кутів.

Черговий кадастровий план в електронному вигляді являє собою мобільну і адаптивну модель даних, що дозволяють формувати склад і форму необхідних даних у відповідності до запитів користувача.

Графічні дані чергового плану структуруватися: - за характером отримання (формування), та за характером інформації, яку вони “територіалізують”.

За характером отримання (формування) на:

попередні, якщо межі земельної ділянки встановлені на основі топографічного плану (допускаються лише при реєстрації дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування);

остаточні, якщо межі земельної ділянки встановленні на основі польових робіт.

За Характером інформації, яку вони “територіалізують” на:

“контури намірів” при реєстрації дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місце розташування, договору про резервування земельної ділянки на проведення проектно-вишукувальних робіт під будівництво об'єкту, дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки, рішення про надання, про передачу (продаж) земельної ділянки, акту встановлення меж ділянки в натурі;

“контури землеволодінь” при реєстрації державних актів на право власності на землю, постійного користування землею, в тому числі на умовах оренди;

“контури правових обмежень” - при реєстрації рішень і договорів про встановлення сервітуту, про забудову, заставу, успадкування, переважне придбання, продаж та інші види відчуження чи обмеження прав власника чи землекористувача.

Ведення чергового плану забезпечується обов'язковою реєстрацією в міському управлінні земельних ресурсів усіх юридично оформлених документів щодо прав на землю. Факт надходження інформації, її перевірки та внесення до чергового плану міста Києва посвідчується відповідним записом, реєстраційним номером та підписом уповноваженої на це особи. Документи, які не мають відповідної реєстрації, до розгляду не приймаються.

Реєстрація інформації в черговому плані, крім тієї, що вноситься за ініціативою міського управління по земельних ресурсах, здійснюється на платній основі. Кошти від реєстрації поступають на спеціальний рахунок міського управління по земельних ресурсах. Безкоштовно дані чергового плану одержують органи державної влади та місцевого самоврядування, а також співробітники міського управління земельних ресурсів, якщо використання цих даних передбачено посадовими обов'язками.

Дані чергового плану, крім координат кутів повороту та інформації, що складає державну таємницю, носять відкритий характер і можуть надаватися усім заінтересованим особам. Інформація, що складає державну таємницю, може надаватись особам лише у встановленому для цього порядку. Відповідальність за ведення чергового плану, актуалізацію і збереження даних чергового плану повинен нести адміністратор чергового плану, який призначається наказом начальника міського управління земельних ресурсів.

Слід зауважити, що в черговому кадастровому плані міста Звенигородка відображена інформація по об'єктах (код земельної ділянки, адреса, координати), суб'єктах (вид угрупування), по правових відносинах - вид права (власність, користування, оренда, резервування), - номер державного акту та дата.

Отже структуру та методи ведення чергового кадастрового плану в місті Звенигородці можна застосовувати і в інших містах України. Для картографічного забезпечення ведення державного земельного кадастру було запроваджено індексні кадастрові карти. Управлінням державного земельного кадастру було розроблено Порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель. Підготовлено, погоджено та направлено в обласні управління вказівку Держкомзему від 20.03.02 №12 "Про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель". На виконання цієї вказівки у сільських, селищних та міських радах ведеться інтенсивна робота по розробці індексних кадастрових карт, які на сьогодні розроблені майже у всіх областях на паперових носіях, а в деяких регіонах і в електронному вигляді

3.5 Окремі аспекти вдосконалення грошової оцінки земельної ділянки

Визначення реальної, справедливої вартості має важливе значення в оподаткуванні та приватизації земельних ділянок, для укладання угод стосовно землі та права оренди на вторинному ринку. Крім того, оцінка землі є обов'язковою складовою усіх інвестиційних процесів. Така інформація необхідна державній адміністрації, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам для формування земельних відносин та ефективного використання та управління наявними земельними ресурсами.

В результаті проведення грошової оцінки земель міста Звенигородка було визначено:

а) базову вартість земель міста в залежності від рівня освоєння та облаштування території, а також місця в загальнодержавній, регіональній та місцевій системах виробництва та розселення (в розрахунку на 1 кв.м міста);

б) зональний коефіцієнт Км2 у розрізі економіко-планувальних зон міста;

в) систему локальних коефіцієнтів, що у добутку визначають сукупний локальний коефіцієнт КмЗ;

г) систему коефіцієнтів Кф, які характеризують функціональне використання земельних ділянок несільськогосподарського використання;

д) грошову оцінку 1 га земель сільськогосподарського використання за типами сільськогосподарських угідь та у розрізі агровиробничих груп ґрунтів.

Маючи вищевказані дані, можна визначити загальну грошову оцінку земель міста Звенигородка. Основою для визначення площі окремих категорій земель у місті є форма 6-зем (станом на 01.01.2002 р.).

Загальна площа земель міста Звенигордка в адміністративних межах становить 2041,90 га. Площа забудованих земель становить 483,11 га, площа сільськогосподарських земель -1393,47 га.

Базова вартість 1 кв.м земель м.Звенигородка з урахуванням регіональних факторів.

Для обчислення витрат на освоєння та облаштування з розрахунку на 1 кв.м приймається оціночна територія, яка дорівнює площі забудованої території міста у встановлених межах.Показник площі забудованих земель взято з Державної статистичної звітності (форма 6-зем, колонки 39-51, а також колонка 3 для рядка шифру 2.2 При виконанні грошової оцінки земель м. Звенигородка до оціночної території для визначення нормативу витрат на освоєння та облаштування території були включені забудовані землі та землі, що надані для особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель, без земель сільськогосподарського використання та земель, зайнятих водоймами, лісами, залізницею, болотами та іншими відкритими землями, витрати на облаштування яких не визначились.

В = 218097,88 тис.грн/1290,52 га = 16,9 грн/м2

Згідно "Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, коефіцієнт Кмі, який визначається, виходячи із адміністративного статусу населеного пункту з чисельністю населення 19,9 тис.чол. та його ролі в загальнодержавній, регіональній та місцевій системах виробництва і розселення, становить для м. Звенигородка.

Коефіцієнт, який визначає належність міста до IV групи по забрудненню внаслідок Чорнобильської аварії, становить для м. Звенигородка 0,9.

Таким чином, базова вартість одного квадратного метра земель м. Звенигородка дорівнюватиме

16,9 грн/кв.м х 0,06 ЦНМ х 1,2 х 0,9 / 0,3= 36,504 грн/кв.м

4. Охорона праці

Правила поводження з геодезичними приладами:

У процесі топографо-геодезичних робіт використовуються декілька комплектів різноманітних геодезичних приладів. Для отримання заданих результатів роботи ці прилади потребують вмілого, бережливого поводження та належного догляду.

Перед усім при отриманні зі складу прилади повинні бути оглянуті.

Дерев'яні частини не повинні мати тріщин, відщепин, розклеєних частин. У футлярах не повинно бути пошкоджень.

Необхідно переконатися в наявності у них ключів, гвинтів, викруток, гайок, воротків, маслянок, запасних рівнів і т.д. Необхідно переконатися у тому, що усі гнізда в ящиках заповнені, додатки підходять до відповідних частин інструментів. (наприклад, ключі, викрутки і т.д.).

У приладах не повинно бути вибоїн, подряпин, та інших дефектів, які впливають на роботу.

Для перевезення прилад повинен бути акуратно вкладений у свій футляр. Під час укладення не можна прикладати великих зусиль, прилад повинен входити у гніздо вільно. Усі додатки повинні знаходитися у своїх чашечках або місцях і не хитатися у футлярі під час трясіння і перевезення, що може призвести до пошкоджень приладів.

Після укладення у футляр затискуються усі закріпні гвинти та усі гвинти і гайки футляра, а сам футляр замикається. Футляри деяких приладів можуть бути закриті тільки при певному положенні кришки футляра. Необхідно познайомитися окремо з такими прийомами.

Під час укладення футлярів з приладів в ящики для перевезення потрібно добре їх перекласти пружними пакувальними матеріалами. На ящиках обов'язково повинні бути мітки верху та низу, а також надпис про бережливе поводження.

Під час розпаковки ящика потрібно, особливо у полі, трохи нахилити кришку уверх і лише після цього кришку відкривати, інакше відгвинчені під час перевезення дрібні частини можуть випасти з ящика, упасти в траву, і тоді їх буде дуже важко знайти.

Виймаючи прилад, завжди потрібно уважно вивчати спосіб його укладки і закріплення у футлярі і зробити на стінках футляра відповідні чіткі написи про положення частин приладу у футлярі. Останнім часом для цієї мети використовується фотографія приладу у футлярі. Це дає можливість швидко і правильно укласти прилад назад. Для того, щоб витягнути прилад з футляра, необхідно взятися рукою за нижню частину підставки з підйомними гвинтами.

5. Охорона навколишнього середовища

Одночасно з формуванням земної поверхні формувалися ґрунти та корисні копалини. Ґрунти - це природні утворення, які характеризуються родючістю - здатністю забезпечувати рослини речовинами, необхідними для їх життєдіяльності, а також накопиченими водою і повітрям.

Найродючіші та найпотужніші ґрунти - це чорноземи - формувалися протягом тисячоліть у зонах лугових степів, де був сприятливий клімат і оптимальні умови для розвитку багатої трав'яної рослинності.

Усi цi види людської дiяльностi ранiше здiйснювалися без знання екологiчних ситуацiй. Нинi кожен проект на будiвництво проходить екологiчну експертизу, дослiджується ступiнь майбутнiх екологiчних змiн i шкоди природi, розробляються вiдповiднi заходи щодо мiнiмалiзацiї негативного впливу на довкiлля. Якщо навiть у вiддаленому майбутньому (кiлька десяткiв рокiв) будiвництво призведе до значних негативних екологiчних змiн, воно має бути заборонене.

Використання земель у сільськогосподарському виробництві має 2 характеристики: економічну та екологічну. Раціональним можна визнати таке використання землі, при якому високі економічні результати супроводжуються стабільною екологічною ситуацією, що сприяє збалансованому саморозвитку природного середовища.

Основними засобами відновлення ґрунтів на оголених ділянках рельєфу є ділянкове лісонасадження і деревонасадження у вигляді лісозахисних смуг, екологічно обґрунтоване зрошення земель, впровадження сівозмін, періодична консервація угідь (коли земля “відпочиває”).

Великої шкоди землям завдають зумовлені діяльністю людини (підрізка схилів, копання кар'єрів, підтоплення через аварії і неправильні меліорації, будівництво водосховищ тощо) зсуви в горбкуватих та гірських регіонах.

Однією з найбільших бід після ерозії ґрунтів є, мабуть, їх засолення, основна причина якого - неправильне зрошення. Ерозія і засолення ґрунтів призводять до опустелювання земель.

Повторне засолення ґрунтів і ґрунтових вод, підтоплення й заболочення території, активізація зсувових, просадочних і карцтово-суфозійних явищ відбулися через невраховані природні інженерно-геологічні й гідрологічні умови, а також недосконалість або неправильність методик меліоративних робіт. Дуже важливими при будь-яких меліораціях є попередні гідрогеологічні і гідрохімічні дослідження та якомога точніші прогнози водно-соляного режиму та балансу ґрунтових вод, передбачення систем вертикального дренажу, водозбереження, чітке керівництво водорозподілом.

Висновок

Найактуальнішою проблемою сьогодення є створення автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру на прикладі Звенигородської міської ради Черкаської області.

Згідно виконаної роботи можна зробити висновки:

Державний земельний кадастр -- це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Об'єктом Державного земельного кадастру України є увесь земельний фонд України. Державний земельний кадастр включає:

кадастрове зонування;

кадастрові зйомки;

бонітування ґрунтів;

економічну оцінку земель;

грошову оцінку земельних ділянок;

державну реєстрацію земельних ділянок;

облік кількості та якості земель.

Державний земельний кадастр в населених пунктах, в тому числі і в містах, включає дані реєстрації землеволодінь і землекористувань, обліку кількості і якості земель, бонітування ґрунтів сільськогосподарських угідь, зонування територій населених пунктів, економічної оцінки земель та грошової оцінки земель.

Земельний фонд м. Звенигородка станом на 01.01.2005р. складає 2041,90га, із них - 483,11 га або 23,66 % займають забудовані землі. Першою категорією земель по площі є сільськогосподарські землі, площа яких складає 1393,47 га - це 68,26 % від площі міста. Відкриті землі без рослинного покриву складають 6,82 %, зайняті під водою - 19,55 га та під лісами - 50,0 га. В умовах відновлення ринкових відносин суттєво поглиблюється сам зміст і значимість кількісного і якісного обліку земель, а рівень ведення його не відповідає вимогам сьогодення. Основними землекористувачами в місті є громадяни, у власності і користуванні яких знаходиться 1190,63 га землі, які використовуються для будівництва та обслуговування жилих будинків, ведення садівництва та гаражного будівництва. В населених пунктах, в тому числі в містах, співіснують два напрямки оцінки земель: нормативна грошова оцінка, яка здійснюється в рамках розрахункового ціноутворення на підставі уявлень про характер оптимального використання земель, та експертна грошова оцінка, яка базується на ринкових принципах. Застосування тієї чи іншої оцінки регламентовано нормативними документами та чинним законодавством. Черговий кадастровий план -- це спеціальний план створений в державній системі координат, в якому відображаються поточні зміни меж земельних ділянок, їх площі а також інша кадастрова інформація. Черговий кадастровий план міста Звенигородка ведеться в електронному вигляді і включає графічну та текстову частини бази даних. Інформація чергового плану складається з двох частин:

метричної інформації про розташування об'єктів чергового плану, їх форму та розміри;

семантичної (текстової і числової) про властивості об'єктів, що не пов'язані з метричними характеристиками.

На даному етапі реформування земельних відносин в місті Звенигородці автоматизація ДЗК не проходить належним чином, так як бракує коштів. До нерозв'язаних питань, які потребують першочергового вирішення, належить розробка системи автоматизації ведення Державного земельного кадастру, що служить інформаційною основою державного управління земельними ресурсами й економічного регулювання земельних відносин. При цьому всі складові земельного кадастру повинні бути адаптовані до ринкових умов. Особливо це важливо при розробці системи державної реєстрації земель, економічно обґрунтованих методик кадастрового зонування території з метою фіксування обмежень і обтяжень та ідентифікації земельних ділянок, економічної та нормативної оцінок земель, створення системи управління державним земельним кадастром тощо. Грошова оцінка конкретних земельних ділянок повинна розроблятися окремо на кожну ділянку з врахуванням місцевих факторів та характеристик її частин.

На даному етапі реформування земельних відносин в місті Звенигородці автоматизація ДЗК не проходить належним чином, так як бракує коштів.

Для ведення державного земельного кадастру в сучасних умовах необхідно створити автоматизовану систему на базі широкого використання комп'ютерної техніки і ГІС-технологій для забезпечення достовірною інформацією щодо земельного фонду органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадян, підприємств, установ та організацій.

Список використаної літератури

1. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001р № 2768-III.

2. Указ Президента України «Про Основні напрями земельної реформи на 2001--2005 роки» від 30 травня 2001 р

3. Панчук О.Я. “Державний земельний кадастр його структура та призначення” // Землевпорядний вісник 1.1997 - с.20-22

4. Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України" Пре плату за землю" від 19.09.96 р.

5. Постанова Кабінету Міністрів України "Про прийняття програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру" від 2 грудня 1997 року № 13556. Додаток до наказу Держкомзему України №83 від 03.09.1999р.“Тимчасові методичні вказівки по веденню Державного земельного кадастру”

6. Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» від 23 грудня 1998р.

7. Законом України "Про основи містобудування" від 16.11.1992рї

8. Містобудівний кадастр: Підручник/ За ред. Ступень М.Г.,Добрянський І.М.,Микула О.Я.,Шпік М.Р. - Львів-2003.

9. Наказ Держкомзему України від 23 серпня 2001р. №144 положення ”Про реєстрацію землеволодінь та землекористувань

10. Земельне право: Підручник / За ред. Демчика В.І., Кулинина П.Ф. - К.,

11. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок державної реєстрації договорів оренди землі”. № 2073 від 25.12.98 року.

12. Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 1 липня 2004 року № 1952-IV

13. Постанова Кабінету Міністрів України “Положення про порядок ведення державного земельного кадастру" №15 від 12 січня 1993 р

14. Указ Президента "Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності" від 12.07.95;

15. Указ Президента "Про приватизацію об`єктів незавершеного будівництва" від 14.10.93 із змінами від 02.06.95 і 12.05.96;

16. Постанова КМ України від 23.03.95 № 213 "Про Методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів";

17. Наказ Держкомзему, Мінсільгосппроду, Держкоммісто-будування, УААН від 15.04.97 "Про внесення змін та доповнень до розділу 3 Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів";

18. Наказ Держкомзему від 12.11.98 №118 “Про затвердження Методичних рекомендацій з експертної оцінки земель”;