Інформація до чергового плану вноситься лише за умови надання заінтересованою в реєстрації особою відомостей про земельну ділянку, документ, що посвідчує право на землю.

Реєстрація інформації в черговому плані, крім тієї, що вноситься за ініціативою міського управління по земельних ресурсах, здійснюється на платній основі. Кошти від реєстрації поступають на спеціальний рахунок міського управління по земельних ресурсах. Безкоштовно дані чергового плану одержують органи державної влади та місцевого самоврядування, а також співробітники міського управління земельних ресурсів, якщо використання цих даних передбачено посадовими обов'язками.

Відповідальність за ведення чергового плану, актуалізацію і збереження даних чергового плану повинен нести адміністратор чергового плану, який призначається наказом начальника міського управління земельних ресурсів.

Дані чергового плану, крім координат кутів повороту та інформації, що складає державну таємницю, носять відкритий характер і можуть надаватися усім заінтересованим особам. Інформація, що складає державну таємницю, може надаватись особам лише у встановленому для цього порядку.

Слід зауважити, що в черговому кадастровому плані міста Чигирин відображена інформація по об'єктах (код земельної ділянки, адреса, координати), суб'єктах (вид угрупування), по правових відносинах - вид права (власність, користування, оренда, резервування), - номер державного акту та дата.

Отже структуру та методи ведення чергового кадастрового плану в місті Чигирин можна застосовувати і в інших містах України. Для картографічного забезпечення ведення державного земельного кадастру було запроваджено індексні кадастрові карти. Управлінням державного земельного кадастру було розроблено Порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель. Підготовлено, погоджено та направлено в обласні управління вказівку Держкомзему від 20.03.02 №12 "Про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель". На виконання цієї вказівки у сільських, селищних та міських радах ведеться інтенсивна робота по розробці індексних кадастрових карт, які на сьогодні розроблені майже у всіх областях на паперових носіях, а в деяких регіонах і в електронному вигляді

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Безпека праці, особливо в наш час, повинна розглядатись як головна складова частина технологічного процесу будь - якого виробництва. Особлива увага приділяється питанню охорони праці при виконанні землевпорядних робіт.

Основним документом, що регламентує основні заходи по охороні праці є Закон України "Про охорону праці".

Перед початком польових робіт проводимо обов'язкове медичне обстеження всіх працівників. Їм видавався спецодяг, взуття, що відповідало місцевим умовам, проводиться інструктаж.

Віхи, штативи переносити, тримаючи їх вперед гострими кінцями. Сокири і шпильки мірних стрічок переносили до місця роботи і назад в брезентових мішках.

При наближенні непогоди, грози - закінчували натурні виміри на полігоні, робочі переходили в закриті приміщення, а якщо поблизу не було приміщень, то просто надійно ховались від дощу.

Не залишали під час відпочинку на проїжджій частині прилади та інструменти. В сонячні дні працювали лише з покритою головою.

При виконанні геодезичних робіт суворо дотримувались правил пожежної безпеки. Не розводили багаття в степовій місцевості.

В період підготовки до польових робіт був проведених інструктаж по охороні праці, мета якого перш за все, забезпечити всім бригадам суворого виконання санітарно - гігієнічних правил життєдіяльності в умовах природного середовища.

При проходженні через автошляхи переміщення автотранспортними засобами необхідно дотримуватись вимог:

- на автомобільних шляхах сигнальники - регулювальники встановлюються за 50 - 100 м по обидва боки від місця роботи;

- переміщення уздовж шляху належить здійснювати по узбіччю дороги не ближче 2 - х метрів від краю проїжджої частини;

- переїзди і переходи при геодезичних роботах складають особливу категорію норми часу і в різних видах робіт вони складають від 30 % до 40 % норми часу. Звідси, мабуть, і травматизм при переїздах складає 20 % - 30 % від усіх нещасних випадків. Ця обставина вимагає звернути особливу увагу на впорядкування переїздів.

Вимоги до переміщення транспортними засобами такі:

Ш відповідність транспортних засобів процесу роботи, якості доріг, умовами місцевості;

Ш погодні умови;

Ш технічна справність;

Ш наявність кваліфікованих і дисциплінованих водіїв.

Персонал повинен пройти інструктаж по безпеці праці у відповідності з ГОСП - 120004 - 79 і ОСТ 46.0126 - 82.

5. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Одним із головних питань охорони довкілля - є охорона літосфери, зовнішньої твердої оболонки Землі, яка має такі життєво важливі ресурси, як ґрунти і збагачені різними копалинами та мінеральною сировиною надра.

Одночасно з формуванням земної поверхні формувалися також ґрунти та корисні копалини. Ґрунти - це природні утворення, які характеризуються родючістю - здатністю забезпечувати рослини речовинами, необхідними для їх життєдіяльності, а також накопиченими водою і повітрям.

Найродючіші та найпотужніші ґрунти - це чорноземи - формувалися протягом тисячоліть у зонах лугових степів, де був сприятливий клімат і оптимальні умови для розвитку багатої трав'яної рослинності.

Дослідження показали, що значна площа земель потерпає від ерозії. В Україні щорічно від ерозії гинуть десятки тисяч гектарів орної землі.

Вітрова і водна ерозії повністю знищують ґрунти або значно зменшують вміст у них азоту, фосфору, калію, ряду мікроелементів - усього від чого залежить родючість. Ерозія також призводить до виникнення ґрунтової посухи (висушує ґрунт), що теж знижує врожайність. Найбільше активізують ерозію часті оранки, культивації, боронування, ущільнення, трамбування колесами та гусеницями важкої сільськогосподарської техніки. Ґрунтовий покрив відносно мало травмують лише трактори із шириною шин на колесах 1м і більше. Переважна більшість нашої техніки на полях завдає ґрунтам невиправної шкоди.

Основними засобами відновлення ґрунтів на оголених ділянках рельєфу є ділянкове лісонасадження і деревонасадження у вигляді лісозахисних смуг, екологічно обґрунтоване зрошення земель, впровадження сівозмін, періодична консервація угідь (коли земля «відпочиває»).

Великої шкоди землям завдають зумовлені діяльністю людини (підрізка схилів, копання кар'єрів, підтоплення через аварії і неправильні меліорації, будівництво водосховищ тощо) зсуви в горбкуватих та гірських регіонах.

Однією з найбільших бід після ерозії ґрунтів є, мабуть, їх засолення, основна причина якого - неправильне зрошення. Ерозія і засолення ґрунтів призводять до опустелювання земель.

Повторне засолення ґрунтів і ґрунтових вод, підтоплення й заболочення території, активізація зсувових, просадочних і карцтово-суфозійних явищ відбулися через невраховані природні інженерно-геологічні й гідрологічні умови, а також недосконалість або неправильність методик меліоративних робіт. Дуже важливими при будь-яких меліораціях є попередні гідрогеологічні і гідрохімічні дослідження та якомога точніші прогнози водно-соляного режиму та балансу ґрунтових вод, передбачення систем вертикального дренажу, водозбереження, чітке керівництво водорозподілом.

Дедалі відчутнішими стають негативні наслідки хімізації сільського господарства - погіршення стану ґрунтів через накопичення в них шкідливих хімічних речовин після тривалих і інтенсивних внесень міндобрив та різних пестицидів. Використання великої кількості фосфорних добрив призводить також до накопичення в ґрунтах фтору, стронцію, урану, торію, радію.

Нітрати накопичуються не лише у воді і ґрунтах, а й у рослинах, овочах та фруктах, справляючи шкідливий вплив на здоров'я людини. Нітрати малотоксичні, але в шлунково-кишковому тракті вони під дією мікрофлори відновлюються до нітритів - солей азотистої кислоти, які набагато токсичні, особливо для людей похилого віку та дітей із серцево-судинними захворюваннями.

Особливо важливо постійно контролювати вміст у ґрунтах та ґрунтових водах пестицидів і ДДТ, який через свою стійкість ще міститься в ґрунтах багатьох районів.

Навколо міст і промислових центрів слід контролювати вміст у ґрунтах і водах важких металів, виявляти шляхи їх міграції.

Значні витрати земельних ресурсів пов'язані з такими видами антропогенної діяльності, як промислове і громадське будівництв, особливо інтенсивне в зонах мегаполісів(столиці та найбільші міста великих країн), військове будівництво,(аеродроми, полігони, бази, військові містечка тощо), розвідка, пошуки та видобування корисних копалин.

Усі ці види людської діяльності раніше здійснювались без знання екологічних ситуацій. Нині кожен проект на будівництво проходить екологічну експертизу, досліджується ступінь майбутніх екологічних змін і шкоди природі, розробляються відповідні заходи щодо мінімалізації негативного впливу на довкілля. Протягом останніх років проведено ряд заходів, які зменшують негативний вплив на земельні ресурси пошуково-розвідувальної геологічної діяльності. Це використання техніки з спеціальними дуже широкими шинами, селективне виймання і складування ґрунтів уздовж канав, проведення робіт по відновленню ґрунтового покриву й рекультивації земель, зменшення розмірів ділянок свердлування, вивезення порід у яри (але поки що вони малоефективні), проведення екологічної паспортизації земель відведені під гірничі роботи.

Створено різні методи гірничо технічних рекультивацій з урахуванням географічного положення, характеристики грунтово-рослинного покриву об'єктів, гідрогеологічних і кліматичних умов, фізико-хімічних властивостей порід. Існують такі види рекультиваційних робіт: сільськогосподарські, водогосподарські, лісогосподарські, будівельні, рекреаційні та санітарно-гігієнічні. Майже всі вони супроводжуються переміщенням великої кількості порід і грунтів біологічно-продуктивних ділянок землі, ділянок, де вже можливе житлове чи промислове будівництво, ділянок гідротехнічного значення чи таких, що стануть зонами відпочинку. Для охорони земельних ресурсів велике значення мають закони про землю(національні, регіональні), які нині є більш конкретними, суворими і дієвими.

Висновки

В дипломному проекті розглядається проблема створення автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру на прикладі Чигиринської міської ради Черкаської області, що виступає однією з найактуальніших проблем сьогодення.

На основі виконання завдання для дипломного проектування можна зробити наступні висновки:

1. Державний земельний кадастр -- це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є:

а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;

б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок;

в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

2. Об'єктом Державного земельного кадастру України є увесь земельний фонд України. Державний земельний кадастр включає:

§ кадастрове зонування;

§ кадастрові зйомки;

§ бонітування ґрунтів;

§ економічну оцінку земель;

§ грошову оцінку земельних ділянок;

§ державну реєстрацію земельних ділянок;

§ облік кількості та якості земель.

3. Державний земельний кадастр в населених пунктах, в тому числі і в містах, включає дані реєстрації землеволодінь і землекористувань, обліку кількості і якості земель, бонітування ґрунтів сільськогосподарських угідь, зонування територій населених пунктів, економічної оцінки земель та грошової оцінки земель.

4. Земельний кадастр населених пунктів входить в загальну систему земельного кадастру України, але має свої характерні особливості, які пов'язані із відмінностями використання землі, та формуванням землеволодінь та землекористувань, як об'єкту земельної власності. Наявність великої кількості землеволодінь і землекористувань з різним характером використання землі, як просторового базису робить земельний кадастр населених пунктів своєрідним і вимагає особливого дослідження.

5. Земельний фонд м. Чигирин станом на 01.01.2005р. складає 1128,0 га, із них - 517,5 га або 45,9 % сільськогосподарські землі. Другою категорією земель по площі є забудовані землі, площа яких складає 507,9 га це 45 % від площі міста. Відкриті землі без рослинного покриву складають 6,3 % (69,8 га), зайняті під водою - 30,5 га та під виробничими дворами і шляхами - 1,5 га.

Основними землекористувачами в місті є громадяни, у власності і користуванні яких знаходиться 505,3 га землі, які використовуються для будівництва та обслуговування жилих будинків, ведення садівництва та гаражного будівництва.

Підприємства, організації, установи промисловості, транспорту і зв'язку займають 9,4 га.

6. Реєстрація землеволодінь і землекористувань в місті Чигирин фактично зведена до реєстрації державних актів та договорів:

на право колективної власності на землю;

на право приватної власності на землю;

на право постійного користування землею (громадянами та юридичними особами);

договорів тимчасового користування землею (в тому числі оренди);

договорів оренди землі.

Це викликано відсутністю офіційно затвердженої форми державної земельно-кадастрової книги.

7. В умовах відновлення ринкових відносин суттєво поглиблюється сам зміст і значимість кількісного і якісного обліку земель, а рівень ведення його не відповідає вимогам сьогодення.

8. В населених пунктах, в тому числі в містах, співіснують два напрямки оцінки земель: нормативна грошова оцінка, яка здійснюється в рамках розрахункового ціноутворення на підставі уявлень про характер оптимального використання земель, та експертна грошова оцінка, яка базується на ринкових принципах. Застосування тієї чи іншої оцінки регламентовано нормативними документами та чинним законодавством

9. Програма створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру передбачає комплекс заходів, спрямованих на автоматизацію інформаційно-технологічних процесів, пов'язаних з оперативним веденням і використанням даних державного земельного кадастру Головною метою запровадження АС ДЗКУ є створення на основі застосування сучасних інформаційних та ГІС-технологій єдиного інформаційного середовища для ефективного управління земельними ресурсами, інформаційного забезпечення ринку землі, оподаткування, реєстрації прав власності та інформаційної взаємодії з іншими автоматизованими системами. Об'єктом автоматизації АС ДЗКУ є сукупність процесів створення та функціонування баз даних державного земельного кадастру.

10. Черговий кадастровий план -- це спеціальний план створений в державній системі координат, в якому відображаються поточні зміни меж земельних ділянок, їх площі а також інша кадастрова інформація. Черговий кадастровий план міста Чигирин ведеться в електронному вигляді і включає графічну та текстову частини бази даних. Інформація чергового плану складається з двох частин:

метричної інформації про розташування об'єктів чергового плану, їх форму та розміри;

семантичної (текстової і числової) про властивості об'єктів, що не пов'язані з метричними характеристиками.

11. Грошова оцінка конкретних земельних ділянок повинна розроблятися окремо на кожну ділянку з врахуванням місцевих факторів та характеристик її частин.

12. До нерозв'язаних питань, які потребують першочергового вирішення, належить розробка системи автоматизації ведення Державного земельного кадастру, що служить інформаційною основою державного управління земельними ресурсами й економічного регулювання земельних відносин. При цьому всі складові земельного кадастру повинні бути адаптовані до ринкових умов. Особливо це важливо при розробці системи державної реєстрації земель, економічно обґрунтованих методик кадастрового зонування території з метою фіксування обмежень і обтяжень та ідентифікації земельних ділянок, економічної та нормативної оцінок земель, створення системи управління державним земельним кадастром тощо.

На даному етапі реформування земельних відносин в місті Чигирин автоматизація ДЗК не проходить належним чином, так як бракує коштів.

Для ведення державного земельного кадастру в сучасних умовах необхідно створити автоматизовану систему на базі широкого використання комп'ютерної техніки і ГІС-технологій для забезпечення достовірною інформацією щодо земельного фонду органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадян, підприємств, установ та організацій.

13. Для розробки дипломного проекту створено план-схеми з існуючого стану земельних ресурсів м. Чигирин, земельно - оціночну структуризацію території, функціональне використання земель та картограму агровиробничих груп ґрунтів.

Дані матеріали можна використовувати для автоматизованого ведення ДЗК в Чигиринському відділі земельних ресурсів.

Список використаної літератури

1. Конституція України

2. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001р № 2768-III.

3. Третяк А.М. Управління земельними ресурсами та реєстрація землі в Україні. - Київ,1998.- 84-106 .с

4. Кілочко В.М.Удосконалення Грошової оцінки земель в Україні, К.% ТОВ «ЦЗРУ». - 170 с.

5. Додаток до наказу Держкомзему України №83 від 03.09.1999р.“Тимчасові методичні вказівки по веденню Державного земельного кадастру”

6. Третяк А.М., Панчук О.Я., Другак В.М., Греков Л.Д., Романський М.М., Тарнопольський А.В., Черемшинський М.Д. Теоретико-методологічні основи державного земельного кадастру в Україні. - К.: ТОВ ЦЗРУ, 2003. 253с.

7. Постанова Кабінету Міністрів України "Про прийняття програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру" від 2 грудня 1997 року № 1355

8. Постанова Кабінету Міністрів України “Положення про порядок ведення державного земельного кадастру" №15 від 12 січня 1993 р

9. Постанова Кабінету Міністрів України "Про грошову оцінку земель". від ЗО січня 1997 р. №99

10.Указ Президента "Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності" від 12.07.95;

11.Указ Президента "Про приватизацію об`єктів незавершеного будівництва" від 14.10.93 із змінами від 02.06.95 і 12.05.96;

12.Постанова КМ України від 23.03.95 № 213 "Про Методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів";

13.Наказ Держкомзему, Мінсільгосппроду, Держкоммісто-будування, УААН від 15.04.97 "Про внесення змін та доповнень до розділу 3 Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів";

14.Наказ Держкомзему від 12.11.98 №118 «Про затвердження Методичних рекомендацій з експертної оцінки земель»;

15.Наказ Держкомзему від 11.02.97 №39 із змінами від 30.10.97 №108 «Положення про здійснення державної землевпорядної експертизи»

16. Земельне право України: Підручник / За ред. Погрібного 0.0., Каракаша 1.1. - К.: Істина, 2003

17.Вказівка Держкомзему України № 50 від 25 вересня 1997 року "Про склад вихідної інформації при інвентаризації земель населених пунктів (кадастровий землеустрій)".

18.Наказ Держкомзему України № 101 від 10 вересня 1998 року "Про затвердження Поземельної книги”

19. Постанова КМ України № 9 від 16 лютого 1998 року "Про створення єдиної системи нумерації земельних ділянок для ведення державного земельного кадастру та доповнення до неї".

20 Лихогруд М.Г. Структура бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру. // Інженерна геодезія, 2000. - вип.43. - с.120-128.

21. Греков Л.Д. Особливості створення системи автоматизованого ведення державного земельного кадастру у містах // Довкілля і ресурси: наукові проблеми: 36. праць. - К. :УІНС, 1999 - с. 127-131.

22. Постанова КМ України «Про програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру» від 2 грудня 1997 року № 1355,

23. Лихогруд М.Г. «Проблеми створення автоматизованої системи державного земельного кадастру”

24. Гнаткович Д.І Створення і впровадження автоматизованої інформаційної системи ведення державного земельного кадастру // Землевпорядний вісник, 1998. - №4. - с. 24-28