Завдання та зміст внутрігосподарського землеустрою

На осі траси встановлюють також плюсові точки - на характерних місцях зламу рельєфу та контурів ситуації. На всіх пікетних та плюсових точках розбивають поперечники довжиною 20-60 м (в обидві сторони - по 10-30 м). В процесі розбивки пікетажу вводять поправки за нахил місцевості. Пікетаж розбивається на всіх лініях до самого кінця траси.

Заповнюється пікетажний журнал; н аркушах міліметрівки наносяться всі пікетні та плюсові точки, кути зламу, ситуація місцевості. Вісь траси позначається прямою лінією посередині аркуша, кути зламу - стрілками в бік повороту траси.

Перед початком будівництва дороги криві на місцевості розбиваються на відрізки певної довжини, залежно від радіусу кривої (для кривих радіусом менше 100 м-через 5 м, радіусом - 100-500 м- через 10 м, радіусом більше 500 м- через 20 м). Детальна розбивка кривих виконується методами: прямокутних координат, хорд, кутів, подовжених хорд - вписаного багатокутника, січних і трьох точок, а також за допомогою розноги, які детально описані в підручниках з геодезії.

Після розбивки пікетажу проводять нівелювання по всіх пікетних та плюсових точках, а далі - нівелювання поперечників. Робота виконується технічними нівелірами. Нормальна віддаль від нівеліра до рейки - 100-150 м. Зв'язкові точки - всі встановлені репери, точки зламу траси та частина пікетних точок (через два-три пікети).

Останні точки на трасі нівелюються як проміжні. Точність нівелювання по основній трасі характеризується допустимою нев'язкою між двома вихідними пунктами:

де L - довжина ходу, км.

Нівелювання поперечників виконують окремо від нівелювання основної траси. Складаються журнали технічного нівелювання.

На кожному поперечнику обов'язково визначають 5 точок:

осі дороги, бровок, земляного полотна і основи підошви відкосів.

Недалеко від смуги траси встановлюються тимчасові репери технічного нівелювання.

Камеральна обробка матеріалів трасування:

1. обчислюють координати всіх точок зламу прямих на трасі;

2. складають план траси в масштабі 1:10000 (в гірській місцевості - 1:5000 або 1:2000);

3. складають відповідність прямих та кривих;

4. складають поздовжній профіль траси (переважно горизонтальний масштаб - 1:10000 або 1:5000). Складання починають з нанесення пікетів, плюсових точок та віддалі між ними. Висоти точок землі заокруглюють до сантиметра. На прямих ділянках виписують довжину та румб лінії, на кривих - пікетах початку та кінця, а також основні елементи. На профіль наносять проектні висоти (заокруглюють до сантиметра). За проектними висотами проводять проектну (червону) лінію і обчислюють робочі висоти траси (різниця між висотами проектними і місцевості на пікетах та плюсових точках). Робочі висоти показують висоту насипу та глибину виїмки. Точки перетину в профілі лінії місцевості з червоною лінією звуться точками нульових робіт.

складають поперечні профілі (в одному масштабі - горизонтальний та вертикальний), на які наносять проектні лінії;

складають, користуючись поперечними та поздовжніми профілями, картограму земляних робіт і обчислюють в кубічних метрах земляну масу, яку треба вийняти або насипати на ділянку між двома поперечниками.

За даними проектного плану та поздовжнього профілю в натурі ведеться будівництво дороги (висоти проектних точок в натурі визначають за допомогою нівеліра).

Проектування на території саду. Проектом внутрігосподарського землеустрою вже визначено розташування основних елементів проектування території фруктового саду - межі території, квартали, лісосмуги, підсобні виробничі центри, джерела водопостачання та зрошення території. Робоче проектування складається з проектування рядів дерев та ліній. Ряди дерев проектуються з розрахунку паралельності крайнього раду сторони кварталу. Плодові дерева розташовують по вершинах прямокутника, квадрата або в шахматному порядку.

Таке розташування рядів забезпечує можливість ведення механізованих або кінних робіт для обробітку міжрядь. Найкращий метод - квадратний, доцільний на крутих схилах та в садах невеликої площі. Ширина міжряддя - 2-2,5 м. На місцевості зі схилами ряди дерев проектують впоперек схилу - вздовж горизонталей.

На рівнинній місцевості з помірними кліматичними умовами ряди дерев треба розташовувати па напрямку північ - південь.

Для захисту від ерозії на крутих схилах проектують смуги чагарників, які розташовують впоперек схилу на віддалі 50-100 м, замість деяких рядів плодових дерев (ширина смуги 2-3 м).

Література

1. Землеустроительное проектирование, Под ред. С.Л. Удачина М., Издательство сельхозлитературы, 1962.

2. Землеустроительное проектирование. Под ред. М.Л. Гендельмана М., Агропромиздат, 1986.

3.Бурихин H.H., Цфасман Я.М., Козлов В.Г. Землеустроительное проектирование, М., Агропромиздат. 1986.

Пальчиков Ф.И. Практикум по землеустроительному проектированию, М., Агропромиздат. 1988.

Землеустроительство колхозов и совхозов. Под ред. Г.И. Горохова, Урожай, 1985.

Земельна реформа на Україні. Збірник законодавчих та урядових актів, 1991.

Справочник по землеустройству, К., Урожай, 1989.

Лебедь М.Д. Сівозміни при інтенсивному землеробстві, К., Урожай, 1992.

9. Технічні вказівки по складанню проектів встановлення меж сільських населених пунктів, К., Українська академія аграрних наук, 1991.

10. Вказівки по складанню проектів формування території і встановлення меж сільських та селищних Рад народних депутатів, К., Українська академія аграрних наук, 1991.

11. Рекомендації по складанню проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій, К., Українська академія аграрних наук, 1992.