2

2

2

1

Курсова робота

Організація і планування розвитку рослинницьких та тваринницьких галузей

ЗМІСТ

Вступ

1. Організація і планування розвитку тваринницьких галузей.

1.1. Організація і планування скотарства.

1.2. Організація і планування свинарства.

1.3. Розподіл валової продукції тваринництва

2. Організація і планування галузі рослинництва.

2.1. Організація та планування кормової бази.

2.2. Розрахунок посівних площ під кормовими культурами

2.3. План забезпечення кормами в період літнього утримання тварин

2.4. Розрахунок посівних площ під зернові культури.

2.5. Виробнича програма в рослинництві.

2.6. Розрахунок вартості добрив

2.7. Проект зернофуражного балансу

2.8. Розрахунок придбання та використання ядохімікатів та гербіцидів.

2.9. Розрахунок потреби та вартості насіння на плановий рік

2.10. Витрати на виробництво та собівартість продукції рослинництва

3. Витрати на виробництво та собівартість продукції тваринництва.

ВСТУП

На сучасному етапі переходу до ринкової економіки при зміні форм власності, реформуванні колективних та державних господарств у підприємства з пайовою і приватною власністю, розширенні прав щодо самостійного вирішення питань господарської діяльності, виникли і своєрідні підходи до планування. Висловлюються полярні думки: одні економісти вважають, що в умовах самостійності на підприємствах необхідно більше уваги приділяти питанням планування, а інші, навпаки, відмічають, що планування потрібно спрощувати та зменшувати кількість розрахункових показників.

Проте досвід країн із розвинутою ринковою економікою свідчить, що з переходом до самостійних незалежних форм господарювання планування діяльності підприємства набуває особливої уваги і вимагає найретельнішого здійснення. Саме планування дає змогу проаналізувати ситуацію на ринку, чітко скоординувати зусилля підприємства на виборі напрямку діяльності, точно визначити завдання, застосувати найдосконаліші методи аналізу досягнутого та інше. Усе це сприяє збільшенню обсягів виробництва, збуту продукції, одержанню більших прибутків.

В зв'язку з актуальністю цих питань, при вивченні дисципліни “Організація та планування виробництва” у вищих навчальних закладах розробляються виробничі та фінансові програми перспективного розвитку всіх основних галузей підприємства.

Примітка: Методичні вказівки складено на умовних показниках с.-г. підприємства середніх розмірів Лісостепової зони Сумської області.

1. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦЬКИХ ГАЛУЗЕЙ

На сучасному етапі для розвитку тваринництва необхідно насамперед підвищувати продуктивність тварин, збільшувати поголів'я худоби і птиці на основі всебічного розвитку кормової бази.

У вирішенні питань подальшого збільшення обсягів виробництва тваринницької продукції та підвищення його ефективності велику роль відіграє правильне планування розвитку тваринницьких галузей на сільськогосподарських підприємствах.

Розробка виробничої програми по тваринництву ґрунтується на максимальному використанні землі, інших засобів виробництва та трудових ресурсів. При розробці необхідно скласти плани парування, руху поголів'я тварин та птиці, плани надою молока, приросту живої маси тварин при вирощуванні та відгодівлі, одержання яєць, вовни, тощо.

Першочерговість планування тваринницьких галузей пояснюється тим, що на відповідне поголів'я тварин та птиці необхідно створити відповідну і кормову базу господарства, тобто спланувати площі посіву кормових культур, а вже потім планувати посів решти культур рослинницької галузі підприємства. Також необхідно провести балансові розрахунки по забезпеченню худоби необхідними видами кормів за їх кількістю, якістю, та строками використання.

1.1 ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЛАНУВАННЯ СКОТАРСТВА

Поголів'я худоби на початок планового року, його живу масу і структуру стада беруть із інвентаризаційної відомості підприємства чи книги обліку руху тварин.

Виробничий напрямок скотарства молочно-м'ясний, відтворення стада - розширене. На початок планового року поголів'я ВРХ становить: бугаї-плідники - 2 голови із живою масою 1 голови 800 кг; корови - 808 голів живою масою 4242 ц; нетелі - 118 голів живою масою 419 ц; телиці народження позаминулого року - 215 голів живою масою 699 ц; бички народження позаминулого року - 137 голови живою масою 454 ц; телиці минулого року народження - 371 голови живою масою 690 ц; бички минулого року народження - 225 голови живою масою 448 ц; дорослі тварини на відгодівлі - 29 голів живою вагою 161 ц. Разом на початок планового року поголів'я ВРХ становить 1905 голів загальною живою масою 7204 ц.

Організація розширеного відтворення стада і надходження продукції по місяцях року тісно пов'язані з плануванням строків парування (осіменіння) та надходження приплоду (табл. 8). Тому перед обґрунтуванням обороту поголів'я ВРХ на рік необхідно на основі даних про фактично проведені парування корів і телиць по місяцях минулого року скласти план отелення корів і нетелей, парування (штучного осіменіння) корів і телиць у плановому році.

У даному підприємстві за перспективним планом передбачається збільшити стадо корів до кінця планового року до 35%. Для заміни вибракуваних корів і забезпечення планових темпів розширеного відтворення повинна бути збільшена група нетелей.

Оскільки середня тривалість періоду тільності становить 280-285 днів (9міс.), план отелення корів і нетелей із січня по вересень включно складаємо на основі даних про парування корів і телиць за період із квітня по грудень минулого року (табл. 5). Ці дані беремо із матеріалів зоотехнічної звітності, а саме “Журналу обліку запліднень та розтелень” за минулий рік. Так, у січні планового року розтелиться те поголів'я, яке було спароване 9 міс. тому, тобто у квітні минулого року (71+13=84); у лютому планового року розтеляться ті, що були спаровані в травні минулого року (70+11=81) і т.д. по вересень включно (у вересні планового року розтеляться ті, що були спаровані у грудні минулого року: 70+20=90). План розтелення в останніх трьох місяцях планового року складають на підставі парування поголів'я ВРХ у 1 кварталі планового року.

При тривалості сервіс-періоду (від отелення до парування) 45-60 днів цикл відтворення ВРХ становить близько 11 міс. Тому, корів, які отелилися в січні планового року 84 голови будемо планувати спаровувати у березні планового року; групу корів 81 голову, які отелилися у лютому поточного року, паруватимемо у квітні поточного і т.д. Таким чином, корови, що отелилися у січні-вересні планового року, будуть спаровані у березні-листопаді планового року. У січні-лютому поточного року паруватимемо тих корів, що розтелилися у листопаді-грудні минулого року. Ці дані беремо із таблиці 5. При цьому визначаємо кількість корів, які не придатні для подальшого відтворення стада і підлягають вибракуванню. Так, вибракування корів передбачається на рівні 20%, а нетелей - 10%. Тоді у січні поточного року буде спаровано 71 корову та 13 первісток, разом 84 голови. У лютому поточного року буде спаровано 70 корів з врахуванням вибраковки корів, що розтелилися у грудні минулого року. Корови, що розтелилися у січні поточного року 84 голови (72 корови і 12 нетелей), будуть спаровані у березні поточного року. При цьому передбачаємо, що із 72 корів буде вибракувано 14, а із 12 нетелей буде вибракувано 1, тому у березні буде спаровано 69 корів ((72-14)+(12-1)) і т.д. включно по листопад поточного року.

Крім корів у плані передбачається також парування телиць, які досягли парувального віку - 18-20 місяців. Дані про вік телиць беремо також із фактичних даних Книги обліку руху тварин (табл. 6).

Слід зауважити, що відбір телиць для поповнення (ремонту) стада корів - досить відповідальна справа. Для цього проводять їх бонітування. Якщо за результатами бонітування деякі телиці не відповідають тим чи іншим вимогам, їх вибраковують і реалізують на м'ясо. Вибраковка телиць у нашому випадку становить 10%. Таким чином, у січні поточного року буде запліднено 31 телицю, що народилися у липні позаминулого року з врахуванням вибракуваних (31=34-3).

Після складання плану парування телиць народження позаминулого року плануємо парування телиць минулого року, які досягають парувального віку. Телиці, які народилися в січні минулого року, 30 голів, парують у липні планового року вибракувавши перед цим 3 голови, тоді у липні планового року спаруємо 27 телиць (30-3). В такій послідовності складаємо план парування і телиць минулого року народження до кінця планового року.

На підприємстві планується у поточному році продаж спарованих телиць в розмірі 30% від їх загальної кількості кожного місяця. Так, у січні планового року спаровано 31 телицю, 9 із них реалізуємо населенню або іншим підприємствам і т.д. до кінця року. Всього за рік передбачається реалізувати 108 спарованих телиць (нетелей).

У жовтні-грудні поточного року розтелення відбудеться того поголів'я корів, яке буде запліднене у січні-березні поточного року. Тоді, у жовтні розтеляться 44 корови, що були спаровані у січні поточного року та 33 нетелі (це телиці, що були спаровані у січні поточного року з врахуванням, що 14 голів (30% від 47) буде реалізовано населенню) і т.д.

У грудні поточного року спаруємо тих корів, що розтеляться у жовтні поточного року. Так, у жовтні розтеляться 87 корів (65 корів та 22 первістки).

План парування ВРХ передбачає планування надходження приплоду. Надходження приплоду за місяцями року визначаємо по кількості запланованих отелень корів та нетелей. Крім того при плануванні необхідно врахувати, що вихід приплоду на 100 маток становить 90 голів. Співвідношення між приплодом теличок і бичків становить 50% х 50 %. Так, у січні поточного року отелитися 84 корови, тоді плануємо отримати 76 голів приплоду (90% від 84), із них 38 бичків та 38 теличок. У лютому розтелиться 81 корови; отримаємо 73 голови приплоду (90% від 81), із них 36 бичків та 37 теличок. В такій же послідовності складаємо план надходження приплоду до кінця року. Таким чином, у плановому році розтелиться 1023 корови, із них 839 корів та 184 нетелі; плануємо запліднити 822, із них 673 корови та 149 первісток і 362 телиці 18 міс. віку. Плануємо отримати 922 голови приплоду, із них 461 бички та 461 телицю.

Після цього переходимо до складання щомісячного обороту стада ВРХ (табл. 9), так як нам уже відомо скільки ми отримаємо приплоду, скільки і яке поголів'я буде спароване чи отелиться. У помісячному обороті конкретизуємо усі кількісні і якісні зміни стада, які відбуваються в тому чи іншому місяці по кожній статево-віковій групі: переведення поголів'я з однієї виробничої групи в іншу, строки реалізації худоби та інші.

Крім того, лише при складанні щомісячного обороту стада можна точно визначити середньорічне поголів'я що особливо важливо при плануванні наступних розділів виробничої програми (визначення валового приросту за рік, планування кормової бази та ін.).

Щомісячний оборот стада зручно складати у такій послідовності. Спочатку на основі плану отелень (табл. 8) треба скласти щомісячний оборот молодняку народження планового року.

Так, по статево-віковій групі приплід (телиці) поголів'я на початок року, а також у січні поточного року не має. У січні поточного року ми плануємо отримати 76 голів приплоду, із них 38 телиць (табл. 8), у лютому -- 73 голови, із них 37 телиць і т. д. Переносимо отримане поголів'я приплоду із плану надходження приплоду (табл. 8) до щомісячного обороту. В плановому році плануємо отримати 461 теличку, із них 10% (від запланованого поголів'я) у 6-місячному віці, які непридатні для подальшого вирощування, вибраковуємо і реалізуємо населенню. Таким чином, за період з липня по грудень нам необхідно реалізувати 46 голів непридатного приплоду теличок (10% від 461). Дане поголів'я реалізуємо рівномірними частинами протягом липня-грудня поточного року, масою однієї голови 176 кг. Поголів'я на початок кожного місяця визначають так: у січні поголів'я приплоду теличок не було. Надійшло 38 голів, тоді на початок лютого поголів'я теличок становитиме 38 голів, що надійшли у січні. В лютому отримали 37 голів приплоду, тоді на початок березня поголів'я становитиме 75 голів (38 на початок лютого + 37 надходження). У квітні на початок місяця поголів'я теличок становитиме 113 голів (75 на початку березня + 38 надходження) і т.д. аж до серпня. У серпні на початку місяця буде 253 голови (223 на початку липня + 38 надходження - 8 вибуття (реалізація)) і т.д. до кінця року. Тобто, поголів'я на початок кожного наступного місяця визначаємо виходячи із поголів'я на початок місяця попереднього + надходження - вибуття по групі за місяць.

За сумою поголів'я на початок і кінець кожного місяця визначаємо середньомісячне поголів'я на кожен місяць. Поголів'я на кінець місяця є поголів'я на початок наступного місяця. Так, у січні на початок року поголів'я немає, а поголів'я на початок лютого теличок планового року народження становить 38 голів, що в сумі дають 38 (0+38) середньомісячне поголів'я в січні становитиме 19 голів (38/2). На початок лютого поголів'я теличок планового року народження 38, на початок березня - 75 в такому випадку середньомісячне поголів'я у лютому становитиме 57 ((75+38)/2) і т.д. до кінця року. Підсумувавши середньомісячне поголів'я теличок поточного року народження, отримаємо суму голово - місяців за рік 2577 (19+57+94+131+168+205+238+269+302+333+364+397). Розділивши суму голово місяців на 12 місяців, отримаємо середньорічне поголів'я теличок планового року народження 215 (2577/12). Середнє поголів'я за пасовищний період находимо наступним чином. Спочатку визначаємо суму голово місяців за цей період (168+205+238+269+302+333), а потім ділимо на 6 місяців пасовищного періоду - 253 голови - середнє поголів'я теличок планового року народження на пасовищний період.

Рух тварин по статево-віковій групі бички планового року народження схожий із попередньою групою. Так, у плановому році плануємо отримати 461 голови по даній групі тварин із розбивкою по місяцях року, виходячи із плану отелень (табл. 8).

Реалізація бичків поточного року народження відбувається у розмірі 50% від загальної кількості отриманого приплоду (бичків) у віці 20 днів до спецгоспу по відгодівлі ВРХ. Якщо буде отримано 461 голову приплоду, то 231 із них необхідно на протягом року, починаючи із 20-деного віку реалізувати рівномірно по місяцях року.

Поголів'я бичків поточного року народження в січні не було. Потім надійшло 38 голів приплоду, із них через 20 днів після надходження 15 буде реалізовано до МГП. Тоді поголів'я на початок лютого становитиме 23 (0+38-15). У лютому надійде 36 голів, вибуде 20. На початок березня поголів'я становитиме 39 голів (23+36-20) і т.д. до кінця року.

У січні середньомісячне поголів'я становитиме 12 голів (на початок січня 0 - на початок лютого 23 і поділимо на 2). У лютому середньомісячне поголів'я становитиме 31 голову (на початок лютого 23 + на початок березня 39 і поділимо на 2). В такій же послідовності розраховуємо середньомісячне поголів'я по місяцях року. Потім підсумовуємо середньомісячне поголів'я по місяцях року і знаходимо суму голово місяців за рік 1369. Розділивши її на 12 місяців, розраховуємо середньорічне поголів'я бичків поточного року народження, яке становить 114 голів (1369/12). Таким же чином знаходимо середнє поголів'я на пасовищний період.

Потім складаємо щомісячний оборот телиць і бичків позаминулого року народження. Необхідно врахувати, що на кінець планового року даного поголів'я не повинно бути. Частину переводимо в старшу групу, а частину реалізуємо на м'ясо. 193 телиці позаминулого року народження запліднимо в січні-червні поточного року (табл. 8) і переведемо у групу нетелей поточного року. На початок року, а отже і на початок січня планового року поголів'я телиць позаминулого року народження було 215 голів із них 118 переведено в старшу групу -"нетелей". Якщо в липні позаминулого року народилося 35 телиць, то при досягненні ними 18-місячного віку в січні планового року 31 голову переведемо в групу нетелей, а 4 телиці вибраковуємо і реалізуємо на м'ясо і т.д.

У такій же послідовності вибуватимуть із підприємства і бички позаминулого року народження. Дані про віковий склад бичків народження минулого та позаминулого року також беремо з Книги обліку руху тварин. Протягом перших 8 місяців року всі 137 бичків у міру досягнення ними 20-ти місячного віку будуть зняті з відгодівлі і реалізовані. Поголів'я бичків на початок кожного наступного місяця визначаємо так, як і по приплоду планового.

Щомісячний оборот молодняку минулого року народження складаємо, виходячи із таких міркувань. На початок планового року на підприємстві було 371 телиця віком до 1 року. Планується частину цих телиць спарувати, виділивши їх попередньо в ремонтну групу, а решту поставити на відгодівлю і реалізувати.

У щомісячному обороті стада телиці минулого року народження з січня по червень планового року вирощуються як ремонтна група для поповнення основного стада. А починаючи з липня (при досягненні 18-місячного віку), переводитимуться у групу нетелей. Так, у січні минулого року народилося 30 телиць (табл. 6). 18-місячного віку вони досягнуть у липні поточного року, врахувавши процент вибраковки 10%, тобто це становитиме 3 голови у липні поточного року спаруємо 27 (30-3) і т.д. по інших місяцях другого півріччя (липень-грудень). Тоді в групу нетелей переводимо 27 телиць, а 3 - на реалізацію. На кінець планового року ми матимемо 184 телиці минулого року народження.

Аналогічно відбувається і рух бичків минулого року народження. На початок планового року було 225 бичків віком до 12 міс. Реалізацію бичків на м'ясо проводимо у 20-місячному віці. Тобто, ті бички, що народилися у січні минулого року будуть реалізовані на м'ясо в вересні поточного року; ті, що народилися у лютому минулого року 20 голів, реалізуємо у жовтні планового року і т.д.

Методика визначення середньомісячного, середньорічного та середнього поголів'я на пасовищний період також як і по прикладу приплоду поточного року.

При складанні щомісячного руху поголів'я нетелей по статті обороту "Надійде з молодших груп" записуємо дані на основі плану парування телиць у кожному місяці (табл. 8). Так, у січні надійде 31, у лютому 32 і т.д. включно по грудень. Так, із січня по червень включно група нетелей поповнюватиметься за рахунок спарованих телиць позаминулого року народження, а з липня по грудень - телиць минулого року народження. По рядку "Перехід у старшу групу" - дані про отелення нетелей (табл. 8). По рядку "Продаж" записуємо дані про продаж нетелей (30%) на основі плану отелень (табл. 7). На початок січня планового року було 118 голів нетелей. У цьому ж місяці із молодших груп (телиці позаминулого року народження) надійде 31. Згідно плану отелення до старшої групи "Корови" переведемо 13 голови нетелей, та 9 продамо населенню. Тоді на початок лютого поголів'я становитиме 123 (118+31-13-9) і т.д. до кінця року.

На основі проведених вище розрахунків складаємо щомісячний оборот корів. Спочатку в план записуємо наявність поголів'я на початок планового року (808 голів), а потім щомісячне надходження за рахунок нетелей, а по рядку "Вибракування (на відгодівлю)" - вибракувані корови в кожному місяці планового року. Потім, визначаємо вихідне поголів'я на кінець кожного місяця, середньомісячне та середньорічне поголів'я, як і по іншим групах худоби.

Так, на початку року поголів'я корів становило 808 голів. На початок січня ми також матимемо 808 голів. За місяць із нетелей надійшло 13 голів, вибракували (поставили на відгодівлю) 19. На кінець місяця, а, отже і на початок лютого ми матимемо 805 (808+13-19); і так далі до кінця року.

При складанні обороту бугаїв-плідників враховуємо їх процент вибракування та по можливості поповнення цієї групи за рахунок групи ремонтних бичків позаминулого року народження. Приймаємо, що в господарстві потрібно перевести одного бугая із групи ремонтних бичків позаминулого року народження замість вибракуваного (25% від 2 голів). Переведення бугая плануємо у квітні поточного року. В кінці даного місяця одного бугая вибраковуємо і на початок травня ставимо на відгодівлю та реалізовуємо на м'ясо.

В кінці переходимо до останнього розподілу групи обороту стада "Доросла худоба на відгодівлі". Дана група худоби поповнюється за рахунок вибракуваних корів. Постановка на відгодівлю і сама відгодівля відбувається протягом двох місяців. Основна причина в тому, що поставленим на відгодівлю тваринам міняють кормовий раціон із молочного на м'ясний. Так, на початку року ми маємо 29 голів тварин, тобто це ті, що були поставлені на відгодівлю у листопаді та грудні минулого року. За умови того, що зняття із відгодівлі відбувається через 2 місяці, реалізуємо їх у січні-лютому поточного року. Ті корови, що будуть поставлені у січні поточного року реалізуємо у березні; ті що у лютому реалізуємо у квітні і т.д. до кінця року. Ті тварини, що поставимо на відгодівлю у листопаді (16) та грудні (15) поточного року, реалізуємо у січні-лютому наступного року.

Живу масу реалізованого поголів'я визначатимемо на підставі обгрунтування живої маси ВРХ за віковими групами.

Вага однієї голови при народженні - 30 кг. Молодняк народження поточного року при народженні (на початок періоду) має вагу 30 кг. Тривалість періоду до 6 міс. (182 дні), середньодобовий приріст на даному періоді становить 800 г. Тоді приріст живої маси в кінці періоду становитиме 176 кг. ((182*800)/1000+30). Таку вагу матиме 1 голова телиць народження поточного року під час їх реалізації населенню у 6 міс. віці.

Наступний період 6-12 місяців. На початок періоду жива маса 1 голови становитиме 176 кг., тривалість періоду 183 дні, середньодобовий приріст живої маси 600 г. Приріст живої маси становитиме 110 кг (183*600/1000), тоді на кінець періоду жива маса становитиме 286 кг (176-110). Тварини даної ваги будуть вирощуватись далі.

Бичків поточного року народження будемо реалізовувати живою масою 1 голови у 20-денний вік 46 кг (30 кг - вага при народженні + (20*800г/1000)).

Молодняк народження минулих років, а саме до 18 міс на початок періоду матиме живу масу 1 голови 286кг, тривалість періоду - 182 дні, середньодобовий приріст - 500 г. Приріст живої маси за період становить 91 кг (182*500/1000). Жива маса на кінець періоду - 377 (286+91) кг. Такою живою масою 1 голови мають бути телиці при досягненні ними парувального віку (18 міс). Таким чином, коли телиці минулого року народження досягли такої ваги 1 голови, то їх запліднюють, а вибракуваних реалізують на м'ясо.

Бичків же минулого року народження реалізують на м'ясо у 20 міс. віці. Так, на початок періоду жива маса 1 голови становить 377 кг, тривалість періоду 61 день, середньодобовий приріст 500 г. Приріст живої маси за період - 31 кг (61*500/1000); Жива маса на кінець періоду 408 кг (377+31), тобто такою живою масою 1 голови планують реалізувати на м'ясо бичків у 20 міс. віці.

Запліднених телиць минулого року народження переводимо в групу нетелей із вагою 1 голови на початок періоду 377 кг. Тривалість періоду тільності 9 міс (274 дні). Середньодобовий приріст живої маси - 300 г. Приріст живої маси за період - 82 кг (274*300/1000). Жива маса при отеленні та переведенні нетелей до основного стада - 459 кг (377-82).

Корови молоді до 2-го отелення на початок періоду мають вагу 1 голови 459 кг. Тривалість періоду - 335 днів (9 місяців тільності + 2 місяці сервіс періоду). Середньодобовий приріст живої маси -150 г. Приріст живої маси за період - 50 кг (335*150/1000). Під час 2-го отелення жива маса молодих корів планується на рівні 509 кг (459+50). Виходячи з цього, на початок періоду молоді корови до 3-го отелення матимуть живу масу 1 голови 509 кг. Тривалість періоду 335 днів, середньодобовий приріст 100 г. Приріст живої маси за період - 34 кг (335*100/1000). Жива маса в кінці періоду - 543 кг (509+34). Після 3-го отелення приріст по групі корів не визначається. На початок періоду по групі “Корови вибраковані” середня вага 1 голови - 543 кг. Тривалість періоду відгодівлі 2 місяці (61 день). Середньодобовий приріст живої маси 500 г. Приріст живої маси за період 31 кг (61*500/1000). Реалізуємо на м'ясо корів вагою 1 голови 574 кг (543+31).

Після отелення, через два місяці частину корів-первісток вибраковуємо і ставимо на відгодівлю. На початок періоду жива маса 1 голови 468 кг (459+(61*150)/1000), тривалість відгодівлі 2 міс (61 день). Середньодобовий приріст - 500 г. Жива маса в кінці періоду - 499 кг ((61*500/1000)+468).

Після розробки щомісячного обороту всіх виробничих груп худоби та обґрунтування їх ваги складаємо річний оборот поголів'я. Останній складається з 2-х частин: наявність поголів'я на початок року та надходження худоби; вибуття та наявність поголів'я на кінець року.

Річний оборот поголів'я ВРХ доцільно складати у такій послідовності. Спочатку на основі зоотехнічної звітності (табл. 4) записуємо вихідне поголів'я на початок планового року. Потім визначаємо дані про кількість поголів'я окремо по статтях надходження та вибуття. Ці дані беремо із помісячного обороту стада. Поголів'я на кінець року визначається як поголів'я на початок року плюс поголів'я по всіх каналах надходження, мінус поголів'я по всіх каналах вибуття. Вихідне поголів'я на кінець року кількісно повинно відповідати поголів'ю по кожній виробничій групі худоби в щомісячному обороті по графі "Поголів'я на кінець року".

Дані про кількість середньорічного поголів'я в річний оборот стада по статево-віковій групі переносимо з щомісячного обороту стада (табл. 9).

Для прикладу, розглянемо річний рух поголів'я корів. На початок року в господарстві ми мали 808 корів. За даними плану парування та надходження приплоду (табл. 8) і щомісячного обороту (табл. 9) за рахунок нетелей до основного стада надійшло 184 корови-первістки. Було вибракувано і поставлено на відгодівлю 191. На кінець року ми маємо 801 корову (808+184-191), що говорить про просте відтворення молочного стада у господарстві.

На початок року ми маємо 118 нетелей. За рахунок телиць народжених позаминулого року та минулого група поповнилась 362 головами. Переведено в основне стадо 184 голови та продано населенню 108 голів (що планували в розмірі 30% від загальної кількості спарованих телиць). Тоді на кінець планового року матимемо 188 голів нетелей (118+362-184-108) і т.д. по інших групах ВРХ.

Після завершення складання річного руху поголів'я слід перевірити правильність розрахунків. На початок року у господарстві налічувалось 1905 голів. За рік надійшло 1659 голів; вибуде: переведено в інші групи 737, реалізовано на м'ясо - 440, продано населенню -108, продано до МГП - 277. Поголів'я на кінець року становитиме 2002 (1905+1659-737-440-108-277) голів.

Форма річного обороту стада передбачає не тільки рух поголів'я, а й живу масу поголів'я на початок і кінець року по всіх каналах надходження і вибуття, а також розрахунок валового приросту за рік (табл. 23).

Середню вагу 1 голови та загальну живу масу поголів'я на початок року беремо із Книги обліку руху тварин (табл. 4).

Для визначення загального приросту за рік по статево-вікових групах ВРХ необхідно визначитися із поголів'ям, середньодобовим приростом та приростом за рік на 1 голову (табл. 23).

Так по групі корови молоді, це ті, що до 2-го і 3-го отелення становлять 316 голів (40% від середньорічного поголів'я). Це поголів'я порівну ділимо на 2 періоди: поголів'я до 2-го отелення, та поголів'я до 3-го отелення, тому що воно матиме різний середньодобовий приріст 150 г та 100 г відповідно. Приріст за рік по цій категорії тварин на 1 голову становитиме 54,75 кг та 36,5 кг відповідно (150*365/1000); (100*365/1000). Всього приросту 144,2 ц ((158*54,75)+(158*36,5)).

Середньорічне поголів'я корів вибракуваних становить 32 голови. Їх середньодобовий приріст 1 голови становить 500 г., приріст за рік 1 голови 182,5 кг (500*365/1000). Всього приросту за рік 58,4 ц (32*182,5). Поголів'я нетелей для розрахунку приросту беремо із щомісячного обороту, середньорічне поголів'я 169. Середньодобовий приріст 300 г. приріст за рік на 1 голову 109,5 кг (300*365/1000). Всього приросту за рік 185,1 ц (109,5*169). В такій же послідовності розраховуємо загальний приріст і по інших статево-вікових групах ВРХ.

В молодняку народження поточного року середньорічне поголів'я ділимо рівномірно на два періоди: до 6 міс та 6-12 міс. Причина в тому, що ці дві групи тварин мають різний середньодобовий приріст.

Всього за рік плануємо отримати 922 голови приплоду. Вага однієї голови при народжені 30 кг, тоді надійде живої ваги при надходженні приплоду 276,6 ц (922*30/100). Всього приросту по ВРХ плануємо мати 2671,1 ц (сума всіх приростів по статево-вікових групах худоби).

Ці розрахунки необхідні для складання річного обороту стада ВРХ (табл. 24), в якому рух поголів'я і живої ваги розраховується в цілому за рік.

Розглянемо рух живої ваги на прикладі групи “Корови”. Так, на початку року жива маса корів становитиме 4242 ц (808 голів * 525 кг середня вага 1 голови). Із групи нетелей до основного стада надійде 362 голови, загальною живою масою 1516,8 ц; приріст - 185. Переведемо в інші групи 184 голови, живою масою 845 ц. На кінець року жива маса корів становитиме 4324 ц (4242+144+845-907). Середня вага 1 голови на кінець року 540 кг ((4324/801)* 100). В такій же послідовності визначаємо рух живої маси по інших статево-вікових групах худоби.

Для правильності розрахунків руху живої маси за рік робимо наступний розрахунок: на початок року 7204 ц жива маса всього поголів'я надійде із молодших та інших груп 3523 ц, приріст 2685 ц, вибуде: в інші групи 3016 ц, реалізуємо 2166 ц, продамо населенню 407 ц та продамо до МГП 187 ц. Тоді на кінець року жива вага поголів'я становитиме 7636 ц (7204+3523+2685-3016-2166-407-187).

Після розробки річного обороту ВРХ визначаємо продуктивність основного стада. Перед плануванням молочної продуктивності корів проводять аналіз досягнутого її рівня за 3 попередні роки у взаємозв'язку з рівнем годівлі та умовами утримання худоби.

При плануванні виробництва молока (табл. 10) велике значення має правильне встановлення тривалості лактаційного періоду, оскільки від цього залежить надій молока від корови. Залежно від тривалості сервіс-періоду (від отелення до парування) і запуску корів (сухостійний період) лактаційний період становить 10 місяців.

Фактичний надій молока в господарстві на середньорічну корову за останні три роки становить відповідно 2457; 2458; 2457 кг. Середній надій на 1 корову за три роки - 2457 кг ((2457+2458+2457)/3).

Оскільки в календарному році корова доїться 10 міс. (при сухостійному періоді 2 міс.), то за 9 міс. лактації валовий надій від корови плануватимемо на 10% менше: він становитиме 2211 кг (90% від 2457 кг).

Надої молока по місяцях лактації розподіляються нерівномірно (табл.10), найвищі вони у другому місяці лактації, а з третього поступово знижуються. Ці дані визначають експериментальним методом на основі фактичних надоїв молока по місяцях лактаційного періоду.

Перш ніж визначити вихід молока по місяцях року, необхідно на основі отелення корів у минулому (табл. 5) і плановому (табл. 8) роках розрахувати поголів'я корів протягом планового року по місяцях лактації. Потім, знаючи місяць лактації корів, і розподіл надою молока по місяцях, розраховуємо вихід молока по місяцях року.

Так, у січні планового року на першому місяці лактації будуть ті корови, що розтелилися у січні планового року; у лютому на першому місяці лактації будуть ті, що розтелилися у лютому поточного року (табл. 8) і т.д. до кінця року. На другому місяці лактації у січні місяці будуть ті корови, що розтелилися у грудні минулого року (81 гол). На другому місяці лактації у лютому місяці будуть ті, що розтелилися у січні місяці поточного року (84 гол) і т.д. На третьому місяці лактації у січні поточного року будуть ті, що були запліднені у січні поточного року (табл. 8 - 65 гол). На третьому місяці лактації у лютому місяці будуть ті, що були запліднені у лютому поточного року (65 гол.) і т.д. На четвертому місяці лактації у січні місяці будуть ті корови, що були запліднені у грудні минулого року (табл. 5 -- 90 гол.) і т.д. На п'ятому місяці лактації у січні місяці будуть ті корови, що були запліднені у листопаді минулого року (90 гол); у лютому ті, що були спаровані у грудні минулого року (90 гол); у березні ті, що були спаровані у січні - поточного року (65 гол) і т.д. На шостому місяці лактації у січні місяці будуть ті корови, що були спаровані у жовтні місяці минулого року (84 гол); у лютому ті, що були спаровані у листопаді минулого року (90 гол); у березні ті, що були спаровані у грудні минулого року (90 гол) і т.д. На сьомому місяці лактації у січні місяці планового року будуть ті, що були спаровані у вересні минулого року (83 гол); у лютому ті, що були спаровані у жовтні минулого року (84 гол); у березні ті, що були спаровані у листопаді минулого року (90 гол) і т.д. На восьмому місяці лактації у січні місяці поточного року будуть ті, що були спаровані у серпні минулого року (81 гол); у лютому ті, що були спаровані у вересні минулого року (83 гол) і т.д. На дев'ятому місяці лактації у січні місяці будуть ті корови, що були спаровані у липні місяці минулого року (81 гол); у лютому ті, що були спаровані у серпні минулого року (81 гол); у березні ті, що були спаровані у вересні минулого року (83 гол) і т.д.

Всього дійних корів по місяцях лактації та за рік визначаємо як суму дійних корів за місяць по місяцях лактації. Так, у січні всіх дійних корів матимемо 660 голів (84+84+65+70+75+70+74+61+67), і т.д. по інших місяцях року.

На 1-му місяці сухостійного періоду будуть ті корови, що були спаровані у червні минулого року (72 гол) ; у лютому ті, що були спаровані у липні минулого року (67 гол), тобто ті, що були на 9-му місяці лактації у січні місяці і т.д. На 2-му місяці сухостійного періоду в січні планового року будуть корови, які були спаровані в травні минулого року (70 гол); у лютому ті, що були на 1-му місяці сухостійного періоду у січні місяці поточного року (72 гол) і т.д.

Сума фуражних корів за місяць визначається як сума всього дійних корів за місяць та сухостійних корів. Так, у січні місяці фуражних корів матимемо 802 гол (660+142) і т.д. по інших місяцях до кінця року.

Середньомісячне поголів'я переносимо із помісячного обороту ВРХ без змін в таблицю 10.

Валовий надій за місяць представляє собою суму надою по місяцях лактації.

Надій на одну корову за місяць визначаємо як відношення валового надою за місяць до суми фуражних корів за місяць.

Так, у січні місяці планового року валовий надій за місяць становить 242 ц., а фуражних корів ми маємо 84, тоді надій на одну корову становитиме 288 кг (242/84*100) і т.д. по інших місяцях року.

Склавши разом надій на одну корову по місяцях року, виходимо на запланований річний надій на одну корову.

1.2 ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЛАНУВАННЯ СВИНАРСТВА

Для складання обороту стада свиней необхідно ті ж вихідні дані, що і по ВРХ ( табл. 12), які ми беремо із інвентаризаційної відомості чи Книги обліку руху тварин на фермі, а також враховуємо специфічні для свинарства природні та організаційно-господарські умови відтворення стада. Перед складанням обороту стада розраховують план парувань та надходження приплоду (табл. 14), який складаємо із метою визначення щомісячного одержання поросят. У нашому господарстві турова система запліднення свиноматок. Перший тур опоросів і одержання поросят плануємо у січні-лютому; другий у липні-серпні. Відповідно до такої системи поголів'я свиноматок (основних та перевірюваних) було запліднено у вересні-жовтні минулого року і через 4 місяці (період супоросності свиноматок) а саме у січні-лютому планового року дасть приплід.

Так, на початок року поголів'я свиноматок становило 45 голів, тобто у січні-лютому опороситься 23 і 22 голови основних маток відповідно. Свиноматок разових та перевірюваних 36 на початок року, тобто у січні-лютому опороситься по 18 та 18 голів відповідно. Від основних свиноматок ми плануємо отримати по 9 голів приплоду; від перевірюваних - по 6 голів. Так, у січні опоросилося 23 основних свиноматок та 18 перевірюваних. Від них ми плануємо отримати 315 гол. приплоду. А саме, від основних 207(23*9), від перевірюваних 108 (18*6). У лютому опороситься 22 основні та 18 перевірюваних свиноматок. Від них отримаємо 306 гол приплоду: 198 (22*9) від основних та 108 (18*6) від перевірюваних.

Оскільки тривалість підсосного періоду у свиней в середньому становить два місяці, визначаємо строки парування свиноматок після першого туру опоросів. Для основних свиноматок та перевірюваних січневого опоросу підсосний період закінчується у березні; лютневого - в квітні.

У цих місяцях плануємо парування свиноматок з врахуванням, що деяка частина з них буде вибракувана. Так, основні свиноматки січневого опоросу будуть заплідненні у березні. Після вибракування 5 голів (20% від 23) до запліднення у березні буде 18 голів. Так, як відтворення стада свинопоголів'я у нашому господарстві просте, то групу основних свиноматок за рахунок перевірюваних необхідно поповнити на 5 голів (25% від 18 перевірюваних). Тоді у березні ми також запліднимо 23 основних свиноматок. І так по основним свиноматкам лютневого опоросу. Перевірювані свиноматки січневого опоросу будемо запліднювати також у березні, вибракувавши перед цим 9 голів (50% від 18) голів, та перевівши до основних 5 голів (25% від 18). Тобто на повторне запліднення перевірюваних свиноматок ми матимемо лише 4 голови (18-9-5). Тому дану статево-вікову групу ми повинні поповнити 13 гол. із ремонтної групи, які досягли 8 міс. (вік першого парування ремонтних свинок). В такій же послідовності проводимо вибраковку та повторне запліднення і поповнення групи перевірюваних свиноматок.

Після цього плануємо другий тур опоросів свиноматок. Так, все поголів'я спароване у березні-квітні опороситься відповідно у липні-серпні: 46 основних (23+23) і 33 перевірюваних (17+16). Від основних свиноматок другому турі плануємо отримати 414 голови приплоду (46*9), а від перевірюваних - 198 (33*6). Підсосний період для них закінчиться у вересні-жовтні, коли ми і проведемо їх вибраковку та наступне запліднення, опорос буде вже у січні-лютому наступного року.

Потім на основі передбачених опоросів та планового виходу поросят від однієї свиноматки розраховуємо загальний вихід поросят за плановий рік.

Розрахунки завершуємо підсумком кількості парувань, опоросів і надходженням приплоду протягом планового року, а також визначенням свиноматок спарованих, які залишаться на кінець року.

Після планування парувань, опоросів і надходження приплоду переходимо до складання щомісячного обороту поголів'я свиней (табл. 13) у такій послідовності.

Спочатку на основі даних таблиці 12 показуємо наявність поголів'я на початок планового року по рядках “Поголів'я на початок місяця”. Це ж саме поголів'я буде вихідним і на початок січня.

Дані про парування свиноматок, їх опороси, вибракування та поповнення, а також щомісячне надходження поросят переносимо із табл. 14. Вони дозволяють визначити щомісячний рух основних, перевірюваних і разових свиноматок, який розглянуто при складані плану парувань та народження приплоду.

За сумою поголів'я свиней у господарстві на початок і кінець кожного місяця визначаємо середньомісячне поголів'я.

При складанні обороту кнурів необхідно мати на увазі, що їх кількість протягом року повинна бути незмінною. Їх кількість у господарстві визначаємо на основі вихідного поголів'я свиноматок, норм вибракування (25%) та обслуговування (1 кнур на 15 свиноматок). При наявності у господарства 45 свиноматок ми маємо 2 кнурів.

Вибракування кнурів і переведення з ремонтної групи здійснюватимемо після запліднення ними першого туру свиноматок та при досягненні ремонтним молодняком парувального віку -10 міс. У нашому випадку - в травні місяці ми повинні реалізувати одного кнура, а у квітні перевести з ремонтної групи одного кнура на місце вибулого, щоб не змінилося поголів'я кнурів протягом року.

Потім визначаємо рух поросят народження планового року. Вказуємо відповідно по місяцях року надходження приплоду та відповідно від кого ми його отримали згідно табл. 11. Так, у січні та лютому ми отримали 315 та 306 голів приплоду відповідно, тож у віці одного місяця вони будуть на початок лютого та березня відповідно і так по всьому поголів'ю поросят. Водночас визначаємо їх середньорічне поголів'я. Всього поросят до 1-го місяця на протязі року було 1233. Сума голово місяців - 1233. Середньорічне поголів'я 103 (1233/12).

У цьому ж розділі обороту показуємо реалізацію населенню двомісячних поросят, 15% від одержаного приплоду по місяцях року. Так, у березні ми мали поросят до 2-х місячного віку 315. Реалізуємо 32 (15% від 315) і т.д. Усі двомісячні поросята, за вирахуванням реалізованих, залишаються для переведення в старшу групу - "Поросята від 2-х до 4-х міс". Так у березні поросят до 2-х міс ми мали 315 голів, реалізували 32. Тоді у квітні поросят до 3-х міс матимемо 283 (315-32) і т.д. по іншим місяцях заміщуємо кількість приплоду (врахувавши реалізацію) по діагоналі до кінця року. Поросята, які були двомісячними у березні, у квітні будуть тримісячними, у травні чотиримісячними. У віці п'яти місяців ми їх переводимо у групу "Ремонтний та відгодівельний молодняк" і т.д. по діагоналі молодняк поточного року народження поповнюватиме ремонтний молодняк. Але на початок року у господарстві нараховувалося ремонтного молодняку віком до 5-ти міс - 181 голів. Це ж саме поголів'я ми матимемо і на початок січня планового року. Поголів'я віком до 6-ти місяців - 181 голів. Поголів'я, яке буде на початок січня до 5-ти міс, на початок лютого буде до 6-ти і т.д. по діагоналям. 'У віці до 8-ми міс (вік першого парування) ми поповнюємо групу "Свиноматки перевірювані та разові" у березні-квітні та вересні-жовтні. Решту поголів'я відгодовуємо до досягнення ними віку 10-ти міс. та реалізовуємо на м'ясо середньою вагою 1 голови 122 кг.

Щомісячний оборот вибракуваних дорослих свиней на відгодівлі розраховуємо на підставі того, що вони перебувають у даній групі два місяці. З попередніх розділів щомісячного обороту стада у відповідні місяці переносимо дані про кількість вибракуваних (свиноматки основні, перевірювані та разові) і записуємо по рядку "Надійде з інших груп".

Далі переходимо до розробки річного обороту стада свиней. Одна із особливостей річного обороту полягає в тому, що в ньому поголів'я свиней показується більш укрупненими групами. Так, молодняк віком до 4 міс відображають тут лише двома групами - до 2 міс і віком 2-4 міс, а в щомісячному обороті - чотирма групами: одно-, дво-, три- і чотиримісячного віку.

Ремонтний і відгодівельний молодняк та дорослі свині на відгодівлі показуємо окремими рядками. Виділяємо в окрему групи також і поголів'я основних свиноматок та перевірюваних і разових.

Річний оборот свиней складаємо за такою ж самою методикою, що й річний оборот ВРХ. На підставі даних помісячного обороту записуємо вихідне поголів'я по статево-віковим групам на початок планового року. Після цього з щомісячного обороту переносимо дані про кількість поголів'я по окремих статтях надходження і вибуття. Так, у графі річного обороту "Приплід, переведено з молодших груп" показуємо надходження приплоду (по рядку "Поросята до двох місяців") 1233 голови, основних свиноматок - 18 голів; перевірюваних та разових - 50 голів;

поросят 2-4 міс - 1109 голів; ремонтний і відгодівельний молодняк - 1109 голів, дорослі свині на відгодівлі 54 гол. Всього надійде 3341 голова.

Аналогічно переносимо дані з щомісячного обороту і в графу “Переведено в інші групи”. Так, із групи "Свиноматки основні" переводимо 19 голів у групу "Дорослі свині на відгодівлі", із групи "Перевірювані та разові матки" 18 голів переводимо до основних, а 35 голів на відгодівлю. По групі "Поросята до 2-х міс" переводимо 1109 голів у групу "Поросята 2-4 міс", а потім у групу "Ремонтний і відгодівельний молодняк". Із групи "Ремонтний і відгодівельний молодняк" переводимо 50 голів для поповнення перевірюваних і разових свиноматок так як поголів'я по цій статево-віковій групі повинно лишатися незмінним.

Розробка річного обороту стада передбачає реалізацію на м'ясо поголів'я свиней в основному по трьох його групах: кнурі-плідники; ремонтний і відгодівельний молодняк; дорослі свині на відгодівлі, яке переносимо із щомісячного обороту. А також реалізуємо населенню 15% поросят віком до 2-х міс, що становить 124 голови.

Після цього визначаємо вихідне поголів'я по кожній із статево-віковій групі на 1 січня наступного року: поголів'я на початок планового року додати поголів'я по всіх каналах надходження, мінус поголів'я по всіх каналах вибуття. Кількісно воно повинно відповідати даним помісячного обороту стада.

Дані про середньорічне поголів'я переносимо з щомісячного обороту стада. А по групах молодняку "Поросята до 2-х міс" і "Поросята 2-4 міс" це поголів'я визначаємо як суму середньорічного поголів'я поросят у віці 1 і 2 міс та 3 і 4 міс.

Річний оборот стада (як і по ВРХ) свиней передбачає і рух живої їх маси. Для цього слід провести попередній розрахунок обґрунтування живої маси поголів'я свиней. Для цього розрахунку необхідно мати такі показники: поголів'я тварин, їх плановий добовий приріст живої маси, період перебування в тій чи іншій групі.

Приймаємо, що середня жива маса поросят при народженні становить 1кг. Тривалість підсосного періоду 2 міс (61 день) по кінці нього порося матиме вагу 13 кг, тобто середньодобовий приріст живої маси становить 200 г.; приріст живої маси за період 12 кг (61*200/1000). Тоді, у річному обороті ми отримали 1233 голови приплоду живою вагою 12,3 ц (1233*1/100); із них 124 голів живою вагою 16 ц (124*13/100) реалізуємо населенню а те поголів'я що залишилось переводимо в старшу групу "Поросята 2-4 міс".

Так, поросята 2-4 міс 1109 голів на початок періоду мали вагу 1 голови 13 кг. Тривалість періоду становить 2 міс (61 день) при середньодобовому прирості живої маси 300г. Приріст живої маси за період 18 кг (61*300/1000). Жива маса поросят 2-4 міс. в кінці періоду 31 кг (13+18).

Поросята 2-4 міс. (1109 голів) переведемо в групу ремонтний молодняк де вони перебуватимуть до досягнення ними парувального віку - 8 міс (122 дні). На початку періоду порося матиме вагу 31 кг. Середньодобовий приріст живої маси 400 г. Тоді приріст живої маси за період становитиме 55 кг (122*400/1000), а жива маса в кінці періоду 86 кг (55+31). 50 голів із 1109 переведемо у старшу групу "Перевірювані та разові матки" вагою 1 голови 86 кг, а решта лишиться на відгодівлі, яка триватиме до досягнення ними 10-ти міс віку (182 дні). Середньодобовий приріст 500 г. Маса в кінці періоду 92 кг. Такою вагою 1 голови ми реалізуємо 870 голів на м'ясо живою масою 800 ц (870* 92/100).

В групу "Перевірювані та разові матки" переводять ремонтний молодняк вагою 1 голови 86 кг (вага на початок періоду). Тривалість періоду 182 дні; середньодобовий приріст - 150 г; приріст живої маси за період 27 кг (182*150/1000). Жива маса в кінці періоду 113 кг (86+27). Такою живою масою 1 голови ми переводимо до основного стада 50 голів, та 54 голови ставимо на відгодівлю. Тривалість відгодівлі 2 міс (61 день). Середньодобовий приріст 450 г. Приріст живої маси за період 27 кг (61*450/1000). Жива маса в кінці періоду 140 кг (113+27).

У основному стаді поголів'я знаходиться цілий рік (365 днів). Середньодобовий приріст 1 голови 100 г. приріст за рік становитиме 37 кг (365*100/1000). В кінці року маса 1 голови становитиме 150 кг (113+37). Такою вагою 1 голови ми вибраковуємо поголів'я основних свиноматок і становимо на відгодівлю, а через 2 міс (61 день) реалізовуємо. Середньодобовий приріст на відгодівлі 200 г. Приріст за період - 12 кг. На кінець періоду відгодівлі вага 1 голови становить 162 кг (150+12).

Потім, перевіряємо правильність проведених розрахунків річного обороту стада свиней як по поголів'ю, так і по живій вазі. Так, на початок поголів'я становить 445 голів, надійде по всіх каналах 3574 голови, вибуде і переведено в інші групи - 2340 голови; реалізуємо на м'ясо - 925 голови; продамо населенню 124 голів. Тоді поголів'я на кінець року становитиме 630 голів (445+3574-2340-925-124). На початок року жива маса поголів'я становить 361 ц, надійде 630 ц, приріст 977 ц.; вибуде 626 ц, реалізовано 873 ц, продано населенню 16 ц. Тоді жива вага поголів'я на кінець планового року становитеме 452 ц (361+630+977-626-16-873).

1.3 РОЗПОДІЛ ВАЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

Спочатку на основі даних відповідних попередніх розрахунків у таблицю 38 - "Виробництво та розподіл продукції тваринництва" записуємо валове виробництво тваринницької продукції по господарству. Визначна таблиця складається із двох частин:

прибуткової (надходження) та вибуття (реалізація отриманої продукції).

Кількість вирощеної продукції записуємо на основі даних таблиці 23.

Реалізацію м'ясної продукції переносимо із таблиці 24, а розподіл по кварталам робимо на основі щомісячних оборотів стада.

Середнє поголів'я корів, надходження молока на корову та валовий надій молока переносимо із таблиці 10;

Певну частину продукції виділяємо на громадське харчування та реалізацію робітникам. Після цього залишки тваринницької продукції плануємо для продажу.

Частину незбираного молока використовуємо для випоювання телятам і поросятам, телятам (461 телиця + 461 бичок) всього 2165 ц.

Поросят до 2 міс випоюємо із розрахунку 10 л. на 1 голову, тоді на 720 голів необхідно 1233*10= 123 ц. молока. Всього молока на виробничі потреби 2289 ц (2165+123).

2. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЛАНУВАННЯ ГАЛУЗІ РОСЛИННИЦТВА

2.1 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПЛАНУВАННЯ КОРМОВОЇ БАЗИ

Планування кормової бази здійснюється у господарстві у перспективному і річному планах. Воно включає розробку норм годівлі тварин з урахуванням їх продуктивності, розрахунок річної потреби в кормах, обчислення посівних площ зернофуражних та кормових культур, розрахунку зеленого конвеєра.

Потребу в кормах розраховують на два періоди: 1) на господарський рік від урожаю планового року до урожаю наступного року, що пов'язане з строками надходження їх від земельних угідь (табл. 25); сюди входять основна і страхова потреба в кормах для громадського тваринництва а також продаж населенню кормів (в рахунок оплати праці); 2) на календарний рік (табл. 26), з 1 січня поточного року до 1 січня наступного року. Перший розрахунок використовуємо для планування джерел надходження кормів (розмірів посівних площ кормових культур - табл. 27), а другий розрахунок для визначення вартості кормів як статті витрат у тваринництві (табл. 43).