Дослідження топоніміки як розділу ономастики. Популярні класифікації топонімів у сучасній лінгвістиці. Роль топонімів як джерел вивчення рідного краю. Класифікація топонімічних назв м. Одеси: географічні, етнічні, назви людей, предметів і явищ культури.

Дослідження лексичних одиниць з функцією найменування німецьких поселень на території Бессарабської області. Вивчення особливостей їх виникнення та розвитку під впливом лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників. Специфіка семантики слів-топонімів.

Реінкарнація минулого рідного краю крізь призму людських доль в історіософському романі "Єрусалим на горах" Р. Федоріва. Дослідження, виокремлення і групування за розрядами вжитих топонімів, їх семантична наповнюваність та особливості функціонування.

З’ясування історичної і територіальної відмінностей постсередньовічної Московії та Русі. Аналіз топоніміки руських православних земель на мапах відомих картографів С. Мюнстера, А. Дженкінсона для визначення походження латиномовного топоніму "Russia alba".

Вивчення та характеристика впливу ідеологічного чинника на трансформацію топонімічної мапи Харкова. Ознайомлення зі змінами адміністративно-територіального устрою міста. Аналіз та дослідження джерел номінації харківських міських районів та вулиць.

Вплив ідеологічного чинника на трансформацію топонімічної мапи Харкова з 1919-го по кінець 30-х років ХХ століття. Джерела номінації харківських міських районів та вулиць за часів радянської влади, сучасні тенденції деідеологізації урбанонімів міста.

Підготовка студентів педагогічних коледжів до краєзнавчої роботи у школі. Ознайомлення сучасних школярів із топонімікою. Розгляд класифікації топонімів, аналіз принципів краєзнавчої роботи і відповідних їм критеріїв. Процес повернення історичних назв.

Огляд географічних назв як важливих конституентів ономастичного фону роману "Левкіппа і Клітофонт" давньогрецького письменника ІІ ст. н.е. Ахілла Татія. Локалізаційно-просторова характеристика топонімів, уживаних у тексті роману, їх художньо-образна роль.

Використання традиційного найменування у поєднанні з морфограматичною модифікацією, подібність із формою топоніма в мові оригіналу. Поєднання транскодування власної назви з додаванням загального компонента, який розкриває категоріальне значення топоніма.

Інтерпретація топонімів як специфічних одиниць тетралогії Володимира Малика "Таємний посол". Найбільш репрезентативні групи онімів за геополітичною та етнонаціональною маркованістю – українські, болгарські, турецькі, татарські, польські, чеські.

Аналіз процесу деколонізації топонімів міста Києва, що виникли у ХІХ-ХХ ст. як наслідок імперської політики Росії в різних її історичних іпостасях. Спільні й відмінні ознаки різних стадій деколонізації топонімів - дерадянізації в 1990-2000-х рр.

Сутнісні характеристики топонімічної лексики та принципи побудови її класифікації. Особливості опису топонімів в англомовних спеціалізованих словниках. Головні методи семантичної характеристики. Структура дефініцій, які застосовуються при семантизації.

Дослідження контактної взаємодії різних видів топонімів в українській мові. Аналіз впливу антропонімії та гідронімії на творення сучасної ойконімії Слобожанщини. Функції словотвірного засобу та формант семантичного навантаження. Способи творення лексем.

Топонімічна концептосфера - механізм, що відбиває культурологічну ситуацію в той чи той історичний період під впливом певних змін. Топонім - одиниця мови, що має особливу семантику, потужний експресивний потенціал, а також є національно маркованою.

Аналіз назви одного з населених пунктів Чернігівщини - міста Мена. Систематизація існуючого на сьогодні розмаїття інтерпретацій цього топоніму. Прямий взаємозв’язок між назвою міста та однойменної річки, на якій сучасний райцентр Мена розташований.

Топоніми або географічні назви як важливі лінгвістичні джерела. Унікальна топонімічна система назв, що має українська земля, яка увібрала в себе мовні елементи величезної кількості народів, що мешкали у різні історичні часи. Слова іншомовного походження.

Проблеми коректного відтворення топонімів у перекладі в добу глобалізації. Історія становлення сучасної топонімії, класифікація топонімів (ойконіми, ендоніми, агіотопоніми, гідроніми тощо), стандартизація перекладацьких стратегій та топонімічні директиви.

Історія становлення сучасної топонімії. Стандартизація перекладацьких стратегій та класифікації топонімів. Особливості перекладу назв населених пунктів, транскрипції або транслітерації географічних об’єктів. Поява антропотопонімів, розвиток картографії.

Розглянуто морфологічну структуру топонімічної лексики французької мови. Описано топоформант, як повторюваний у топонімічних утвореннях суфікс чи інший компонент композита. Виявлено демінутивні суфіксальні моделі, які входять до класу топонімів.

Комплексний аналіз топонімів на матеріалі історичних романів "Залишенець. Чорний ворон" та "Маруся" відомого українського письменника Василя Шкляра. Топонімічні розряди як основні сюжетно та композиційно важливі елементи дотримання правдивості оповіді.

Дослідження місця топонімів в лексичній системі мови. Характеристика дискусійних питань сучасної ономастики. Аналіз проблеми класифікації топонімічних одиниць. Систематизація топонімів, використовуваних в епістолярній і творчій спадщині А.П. Чехова.

Исследуется дискурс толерантности в печатных изданиях Республики Беларусь. Рассмотрены публикации, посвященные людям с ограниченными возможностями. Социальные функции медиадискурса толерантности, его роль в конструировании ценностей современного общества.

Культурологічна семантика топосу "Малої Вітчизни" у філософії етнокультури та у сучасному українському філософському романі на прикладі книг "Листя землі" В. Дрозда та "Переддень Доби Водолієвої" А. Федя. Аналіз феноменологічних вимірів життєвого світу.

Розгляд культурологічної семантики топосу "Малої Вітчизни" у філософії етнокультури та у сучасному українському романі на прикладі книг "Листя землі" Володимира Дрозда та "Переддень Доби Водолієвої" Анатолія Федя. Феноменологічні виміри життєвого світу.

Аналіз семантики топосу "Малої Вітчизни" на прикладі книг "Листя землі" В. Дрозда та "Переддень Доби Водолієвої" А. Федя. Феноменологічні виміри життєвого світу в контексті культурологічної регіоніки. Геокультурні та етноментальні особливості буття.

Опис середовища становлення фольклористичних інтересів Т. Рильського. Розгляд фольклорного топосу села як окремої системи передавання традиційних смислів. Трансмісійні механізми передачі народних знань через призму наративної компетентності фольклориста.

Окреслення середовища становлення фольклористичних інтересів Т. Рильського шляхом зосередження на його особистій наративній компетентності як актанта фольклору села Романівки. Основи системного вивчення сільського ареалу фольклорного текстотворення.

Аналіз підґрунтя теорії топосу та її тяглість явища від античності до нашого часу. Запропонування погляду на міжвоєнну українську і польську прозу крізь призму функціонування топосу Аркадії. Звернення уваги на спосіб світовідчування в художніх текстах.

Аналіз теоретичного підґрунтя теорії топосу, який засвідчує тяглість явища від античності до нашого часу. Погляд на міжвоєнну українську і польську прозу крізь призму функціонування топосу Аркадії. Розгляд основних жанрів, в яких проявився топос Аркадії.

Сутність основних маркерів категорії sacrum та співставлення вияви топосу "Бог" у творчості Тодося Осьмачки. Характеристика, специфіка інтерпетаційної парадигми образу Бога. Спроби письменника активізувати Божу присутність у страшному зруйнованому світі.