Сучасні засоби створення та передачі інформації. Розкриття комунікативної стратегії та прагматики інтерв’ю П. Загребельного. Висвітлення життєвої й творчої біографії письменника у спілкуванні з журналістом. Донесення до читача суспільно вагомого змісту.

Дослідження інтерв’ю як наративу в структурі сторітелінгу на матеріалі публікацій в рубриці "Історії" на сайті BBC NEWS Україна. Життєва драма Вероніки, яка втратила зв’язок з матір’ю під час війни і потрапила через повномасштабне вторгнення до Росії.

Проаналізовано інтерв’ю-есей з погляду метажанрового підходу на прикладі творчості Степана Процюка. Закцентовано увагу на тому, що есею як метажанру властива поліморфна природа, він легко корелює з іншими жанрами, активно піддається зовнішнім впливам.

Аналіз поняття "інтердискурс" у межах юридичного дискурсу. Функціональні особливості інтердискурсних компонентів на рівні вербальних та екстравербальних ознак. Риси прояву інтердискурсу внаслідок взаємодії мовних структур у різних сферах комунікації.

Розгляд інтердискурсу, як міждискурсної категорії, пов’язаної в процесі функціонування з категоріями дискурсу різних типологій. Аналіз визначальних рис інтердискурсу, що проявляються внаслідок взаємодії мовних структур у різних сферах комунікації.

Аналіз лінгвальних й екстралігвальних підстав формування засад інтертекстуальності в сучасному дискурсі масової інформації. Обґрунтування інтердискурсивності як ознаки дискурсу засобів масової інформації та лексичного запозичення культурної галузі.

Аналіз структури дискурсу ЗМІ. Мовні одиниці, що сприяють створенню прагматичного ефекту за рахунок переносного значення, сформованого на базі переміщення слова з однієї комунікативної сфери в ЗМІ. Галузі, з яких відбуваються лексичні запозичення.

Висвітлення тенденцій розвитку номінативного простору "Хрещення дитини" за межами релігійного дискурсу на прикладі лексичної одиниці "godmother". Виокремлення особливостей досліджуваної одиниці та її ролі як базового інтердискурсивного ідентифікатора.

Розгляд проблем глибини фікціональності художніх текстів як одного зі специфічних виявів інтертекстуальності й інтердискурсивності. Аналіз фрагменту паратекстового походження — рецензії-передмови до збірки оповідань Станіслава Лема "Абсолютна порожнеча".

Встановлення інтердискурсивної природи парламентської комунікації ФРН шляхом аналізу інтертекстуальних включень та метаінтертексту. Виявлення найпоширеніших типів текстів, що використовуються в інтердискурсивних включеннях в парламентській комунікації.

Визначено вплив інтердискурсивності на формування парламентської мови. З’ясовано, що парламентська мова містить фрагменти, які належать до юридичного, медійного, економічного, наукового, художнього, релігійного дискурсу. Виявлено прагматичні інтенції.

Досліджено віртуальне спілкування з точки зору різних наук та надано відповідне визначення феномену комп'ютерно-опосередкованої комунікації. Вплив спілкування в інтернеті на соціалізацію особистості. Мовно-лінгвістичні особливості інтернет-комунікації.

Сформульовано загальні особливості віртуальної комунікації. Пояснено комунікативний аспект онлайн-спілкування. Доведено існування антропологічного аспекту онлайн-спілкування. Розкрито філософський та психологічний аспекти віртуальної комунікації.

Осмислення психології творчості індивідууму у ХХ-ХХІ ст. Удосконалення музикознавства як сфери "синтетичного" знання. Формування новітніх засад камерно-інструментальної музики. Пошук нових форм композиторського та виконавського самовираження в Україні.

Дослідження стратегій Д. Віконської у компаративістичних зіставленнях літератури та інших видів мистецтв. Виявлення спільних і відмінних рис у творчості Джойса і Архипенка. Форми вираження засобів узагальнення та формалізації у письменстві та скульптурі.

Порівняльний аналіз нормативно-правового закріплення інтересу в змісті міжнародних документів, конституційних нормах, на рівні законів та підзаконних актів України та зарубіжних країн. Принципи виділення основних ознак категорії "інтересу" в теорії права.

Дослідження рівня мотивації до участі у політичному житті країни у студентів з потенціалом до політичного лідерства. Особливості прагнення та можливості виявлення і реалізації лідерського потенціалу молодого покоління у сфері політики нашої країни.

Утвердження української державності та нові підходи до процесів формування політичної зрілості молоді. Політична соціалізація та її протікання в умовах соціально-політичної нестабільності. Активність політичної поведінки та суспільних інтересів молоді.

Пошук та аналіз чинників розвитку пізнавальної активності майбутніх психологів, факторів її становлення. Емпіричне дослідження зв’язку між інтересом до професії та пізнавальною активністю студентів, показником якої є, зокрема, рівень їх успішності.

Пошук чинників розвитку пізнавальної активності майбутніх психологів. Виявлення зв’язку між інтересом до професії та пізнавальною активністю студентів, показником якої є, зокрема, рівень їх успішності. Аналіз пошуку необхідної для навчання інформації.

Аналіз підвищення пізнавального інтересу майбутніх учителів до змісту навчального матеріалу про нікотинову адикцію. Оцінка інтересу студентів до навчального матеріалу на початку та в кінці навчального року з визначенням достовірності зсуву його ознак.

Визначення інтересу як складової мотиваційної сфери людини. Особливості формування фізкультурних інтересів дітей. Шляхи використання диференційованого підходу до фізичного виховання школярів на основі інтересу як психологічного критерію диференціації.

Визначення змісту категорії "інтерес" у цивільному процесуальному праві зарубіжних країн. Необхідність наявності двох видів заінтересованості для виникнення цивільного процесу за ініціативою суб’єктів спірного правовідношення; визначення її обсягів.

Поширення понять "інтерес" та "заінтересованість" в Особливій частині Кримінального кодексу України. Визначення недоліків складів злочинів, ознакою яких є інтерес. Значення Особливої частини КК України як структурної частини єдиного кримінального закону.

Визначення понять "законний інтерес" та "охоронюваний законом інтерес" у системі "правового інтересу" і суміжних з ними понять. Виявлення їх особливостей, а також аналіз і оцінка тих явищ правової дійсності, які позначають цими юридичними термінами.

Пізнавальна функція інтересу. Суб’єктивна і об’єктивна структури гносеологічного підходу. Аксіологічний підхід в межах натуралізму і прагматизму. Головні і другорядні інтереси. Характеристика інтересу як причини соціальних подій і людської поведінки.

Аналіз ступеню дослідження категорії інтересу в науковій літературі. Значення приватних та публічних інтересів для формування цивільного права. Структура цивільного правовідношення. Способи захисту охоронюваного законом інтересу, елементи його структури.

Результати парламентських слухань щодо захисту прав внутрішньо переміщених осіб і громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Аналіз проблемних питань соціального захисту переселенців, забезпечення їх житлом, працевлаштуванням.

Дослідження сфери застосування міжнародного гуманітарного права щодо конфліктуючих сторін. Застосування міжнародного гуманітарного права щодо ситуації, осіб, часу і місця. Необхідність закріплення інституту обміну військовополоненими в конвенціях.

Встановлення наявності проблем у тлумаченні категорії "інтереси держави і суспільства". Труднощі співвідношення категорій "публічний порядок" та "інтереси держави і суспільства". Необхідність законодавчого перегляду ст. 228 Цивільного кодексу України.