Розробка теорії та методичних підходів щодо оцінки біопродуктивності у лісах. Розробка нормативно-довідкових даних для оцінки динаміки вуглецю за програмою Forest Health Monitoring в лісах північного сходу та суміжних регіонах, подібних за умовами.

Дослідження сучасного стану хвойних насаджень Українських Карпат. Аналіз результатів оцінювання параметричної структури їх біотичної продуктивності на основі даних державного обліку лісів та модельного експерименту з використанням дослідної бази даних.

Формулювання суб'єктивних прав суб'єктів процесів використання біотехнологій. Аналіз підходів до юридичних досліджень суспільних феноменів, пов'язаних з перетворенням живих організмів. Необхідність суспільної роботи з усвідомлення розвитку біотехнологій.

Розгляд біомаси рослин як постійно відновлювального джерела сировини для хімічної промисловості. Хімічний аналіз можливості використання біоресурсів у виробництві базових органічних хімікатів. Промислова технологія переробки целюлози та вуглеводів.

Біоритм - це ритм фізіологічних процесів, що властивий усім живим організмам, їхній характер завжди індивідуальний. Розрізняють добові, сезонні, місячні, річні, багаторічні біоритми. Режими праці і відпочинку повинні відповідати хронотипу людини.

Біоритми як ритми фізіологічних процесів, властивих усім живим організмам, їх класифікація. Значення біоритмів для організму та їх роль у забезпеченні життєдіяльності людини. Вплив порушення синхронності біоритмів на самопочуття та імунітет людини.

Застосування в соціальній роботі арт-терапевтичних методів як засобу реабілітації дисгармонії внутрішніх та зовнішніх ритмів. Розгляд проблеми десинхронізації біоритмів як соціально-реабілітаційної. Використання немедикаментозних методів впливу.

Забруднення вищих водяних рослин Київського водосховища за умов дії радіонуклідів чорнобильського походження. Визначення рівнів накопичення цезію-137 та стронію-90 екологічними групами макрофітів: зануреними, повітряно-водними, з плаваючим на воді листям.

Вивчення таксаційних, біоекологічних, декоративних характеристик представлених в дендрологічних парках, дендраріях, парках-пам'ятках видів, оцінка їх стану. Дослідження біорізноманіття деревних та чагарникових рослин, їх інтродукції й акліматизації.

Визначення таксономічної структури деревних, чагарникових насаджень полезахисних лісових смуг, яка складається із 5 родин (Fagaceae, Salicaceae, Tiliaceae, Rosaceae, Aceraceae). Оцінка стану біорізноманіття ентомофауни дендробіонтів Північного Лісостепу.

Географічне положення території Любешівськго району, абіотичні фактори середовища. Рослинний світ та його різноманіття, тваринний світ району. Біоценози району, їх роль у збережені екологічної рівноваги. Охорона біорізноманіття та природоохоронна мережа.

Сутність біологічного різноманіття як різноманітності живих організмів з усіх джерел, включаючи наземні, морські, водні екосистеми й екологічні комплекси. Характеристика основних заходів їх збереження. Аспекти трактування ландшафтного різноманіття.

Оцінка стану навколишнього середовища в Україні. Збереження та відновлення природних комплексів країни в умовах війни. Удосконалення управління земельними та водними ресурсами. Висвітлення взаємозалежності між біорізноманіттям та екосистемними послугами.

Біологічний матеріал в біосенсорах. Ферментні біосенсори. Імуносенсори. Біосенсори, що містять інтактні клітини, базовані на молекулярних рецепторах. Нуклеінові кислоти. Перетворювачі різних типів, що використовуються в біосенсорах. Оптичні біосенсори.

Розроблення композиції для отримання біосенсорів шляхом іммобілізації рослинних тканин, субклітинних структур. Створення біосенсора та достатньо стійкої біосенсорної композиції для детекції токсичних речовин різної хімічної природи у харчових продуктах.

Висвітлення сучасних методів іммобілізації біологічного матеріалу на поверхні твердих носіїв (фізичних перетворювачів) з метою пошуку найефективніших тактик для розробки електрохімічних біосенсорів. Розгляд застосування їх лабораторних прототипів.

Поняття біосенсора, його значення в діагностиці, властивості та основні компоненти. Особливості біологічного матеріалу: ферментів, антитіл, інтактних клітин, молекулярних рецепторів та нуклеїнових кислот. Аспекти використання перетворювачів різних типів.

Біологічний матеріал в біосенсорах. Ферментні та імуносенсори, біосенсори, що містять інтактні клітини та базуються на молекулярних рецепторах. Перетворювачі різних типів, що використовуються в біосенсорах: електрохімічні, оптичні та калориметричні.

Основні джерела електромагнітного опромінення. Вплив ЕМП на окремі системи і органи людини. Біологічна дія електромагнітних випромінювань. Способи захисту від шкідливого впливу ЕМП. Огляд методів та пристроїв контроля ступеню електромагнітного впливу.

Амінокислоти - органічні кислоти, важливі азотвмісні речовини в живій клітині. Біотехнологічні способи синтезу, використання мутантів мікроорганізмів. Мікробіологічний синтез глутамінової кислоти, лізину, метіоніну, треоніну, ізолейцину і триптофану.

Склад і біологічна активність авермектинвмісного комплексу. Шляхи регулювання біосинтезу антипаразитарного антибіотику авермектину. Визначення чутливості продуценту до антибіотиків. Дія аверкому і мікробних композиційних препаратів на нематоди і рослини.

Розробка селекційних заходів підвищення біосинтетичної здатності Streptomyces avermitilis УКМ Ас-2172. Дослідження складу та активності авермектинвмісного комплексу. Оцінка продуктивності штаму при вирощуванні овочевих культур на закритому ґрунті.

Загальна характеристика, будова, властивості та класифікація методів біосинтезу. Основні технологічні стадії синтезу. Біосинтез вітаміну В12, А (ретинолу), С, рибофлавіну та каротиноїдів. Аскорбінова кислота та мінімальна щоденна потреба у вітамінах.

Класифікація, властивості та переваги використання у промисловості мікробних поверхнево-активних речовин. Оптимізація складу живильного середовища. Підвищення ефективності біосинтезу за рахунок культивування продуцента. Утилізація молочної сироватки.

Фізико-хімічні властивості, джерела й методи виділення ферменту каталази та практичне використання відповідних препаратів. Вибір і характеристика біологічного агента. Обрання поживного середовища для його вирощування, культивування з барботажем.

Дослідження та аналіз змісту поняття "право на життя" через філософсько-правовий підхід. Ознайомлення з ознаками права на життя. Характеристика людини, що виходить з її біологічних ознак з акцентом на соціальну, культурну, духовно-моральну сторону.

Огляд джерел різних років у галузі соціобіології, психогенетики і філософії, в яких розкривається походження та сутність феномену альтруїзму та його еволюційне значення для людини. Витоки основних припущень, переконань та помилок у поясненні альтруїзму.

Визначення біосоціальних засад соціокультурних та духовних детермінант коеволюції щодо феномена мистецтва. Розгляд його ролі в організації системи "людина-суспільство-природа". Вивчення функцій мистецтва в коеволюційному вимірі людської історії.

Проблеми формування здорового способу життя сучасних школярів у контексті реалізації роботи учнівського самоврядування в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах. Формування відповідної системи, використовувані педагогічні методи та прийоми.

Детальна схема стратиграфiї мiоценових вiдкладiв Рiвнинного Криму, яка ґрунтується на этапностi розвитку форамiнiфер та вертикальнiй змiнi їх комплексiв, а також її зiставлення з схемами сумiжних регiонiв. Бiономiчна реконструкцiя мiоценових басейнiв.