Особливості розвитку військового туризму в Україні

Військовий, або як його ще називають мілітарі-туризм, є відносно новим видом туризму для України, проте в країнах Європи цей вид туризму користується популярністю. Розвиток та організація військового туризму сприяє вихованню в молодого покоління гордості за власну державу, мотивує на захист її територіальної цілісності. А також місця відомих битв, фортифікаційні споруди, оборонні лінії часів Першої та Другої світових воєн, військово-історичні музеї, військова техніка, місця поховання загиблих воїнів приносять прибуток (особливо армії) у європейських країнах. Ці особливості можна імплантувати у вітчизняну практику.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Серед вітчизняних науковців дослідження теоретичних і практичних питань військового туризму висвітлені в роботах І. Винниченко та Ю. Рудніченко [2], Д. Каднічанського та М. Каднічанської [3], В. Кушнарьова та О. Поліщук [6], М. Лущик та Я. Москвяк [7], А. Мельник [9, 10], Б. Носа [11]. Також слід зазначити праці В. Кіптенко (В. Бабарицької) та О. Любіцевої [4, 8], М. Кляпа та Ф. Шандора [5], де розкриваються теоретичні аспекти військового туризму та його місце серед туристичних галузей. Щодо зарубіжних науковців, то проблематика військового туризму висвітлена в роботі M. Hrusovsky та K. Noeres [1].

Мета статті - розкриття теоретичних питань військового туризму та особливостей ресурсної складової військового туризму.

туризм мілітарний військовий історичний

Виклад основного матеріалу

Відвідання історичних пам'яток, різних воєнних об'єктів, фортифікаційних споруд, місць поховань загиблих воїнів, місць відомих битв - це далеко не повний список об'єктів військового туризму, які користуються популярністю серед туристів, оскільки їм цікаво відвідувати місця, пов'язані з найважливішими битвами, подіями, що змінили хід історії, місця великих випробувань і горя, що закарбувалися в людській пам'яті навіки й постійно надихають повернутися туди знову і знову, щоб віддати шану історії та її героям.

На сьогодні існують різноманітні підходи до визначення поняття військового туризму. Наприклад, М. Кляп та Ф. Шандор розглядають військовий туризм як різновид туризму, метою якого є відвідання місцевості, пов'язаної з військовими та воєнними діями. Військовий туризм - це туризм на місцях боїв та історичних битв для всіх зацікавлених, а також для ветеранів і родичів загиблих воїнів, відвідання існуючих та історичних військових об'єктів і полігонів, бойових морських кораблів, підводних човнів, катання на військовій техніці, стрільба зі зброї на полігонах і в тирах, участь у військових навчаннях та маневрах, перебування на полігонах як глядачі - militarytour, до таких також можна віднести і тури на відвідання воєнних концтаборів та в'язниць. На думку М. Кляпа та Ф. Шандора, військово-історичний, зброярський, мілітарі-туризм, воєнний туризм є підвидами військового туризму [5, с. 205, 206]. Більш вузько розглядає військовий туризм А. Мельник, який визначає військовий туризм як різновид туризму, метою якого є відвідування місцевостей, пов'язаних з воєнними діями [9]. На думку О. Любіцевої, військовий туризм надає можливість відчути себе в умовах військових навчань чи здійснення бойових дій і полягає в можливості оволодіння туристами навичок водіння бойових машин, здійснення польоту в надзвуковому літаку, стрибків з парашутом або навіть відвідання району бойових дій [8, с. 22]. М. Храсовскі і К. Ноерес визначають військовий туризм як відпочинок, що має армійське підґрунтя. Автори виокремлюють дві складові туризму: об'єкти, що стосуються військового обладнання і розглядаються як сегмент пригодницького туризму, та об'єкти, що концентруються на історичних подіях і належать більше до освітнього сегменту туризму. До того ж дослідники у своїй роботі велику увагу приділяють саме дослідженню першої складової, залишаючи останню на другому плані [1].

М. Лущик та Я. Москвяк пропонують під військовим туризмом розуміти спеціалізований вид туризму, який передбачає відвідування пам'ятних військових об'єк-тів/установ/локацій минулого і сучасності, залучення туристів до елементів сучасного військового побуту, участь у безпечних військових подіях/заходах/фестивалях тощо. На думку авторів, військовий туризм варто розрізнювати щодо мети та ціннісних орієнтацій туристів, а також емоційного контексту самої подорожі, на три функціональні групи: військово-історичний туризм, мілітарі-туризм та військово-подієвий туризм [7]. В. Кушнарьов та О. Поліщук виокремлюють такі види військового туризму: військово-пізнавальний туризм - це відвідування військових музеїв, виставок, конференцій; військово-пригодницький туризм - це активний відпочинок з використанням військової техніки та спорядження, морських бойових кораблів, підводних човнів, участь у військових навчаннях та маневрах, тури з визначеним терміном проживання в казармі чи військовій частині; військово-історичні реконструкції бойових дій - відвідування масштабних реконструкцій історичних битв. Також автори окремо виділяють нелегальні тури безпосередньо в район військового конфлікту, які характеризуються великою небезпекою для туриста і нелегальністю, а отже, великою вартістю [6, с. 110-111].

Історія України пронизана військовими подіями. На території України збереглися численні об'єкти історико-культурної спадщини княжої доби, козацтва, періоду Українських визвольних змагань 1917-1921 років, Першої і Другої світових воєн та у вигляді залишків фортець, оборонних валів, могил, пам'ятників і пам'ятних знаків полеглим воїнам та односельцям, місць розстрілів чи боїв. Також у пам'ять про події війни в Україні функціонують відповідні військово-історичні музеї. Усі ці об'єкти можуть слугувати ресурсною базою військового туризму в країні.

Упродовж багатьох століть роль оборонних споруд була провідною в системі міст і містечок. За всю історію на території України за підрахунками С. Трубчанінова було понад 5000 пам'яток фортифікації. На сьогодні в Україні залишилося 116 твердинь або лише їхніх руїн, 92 фортеці і фортифікаційні споруди, 12 фортів та 22 оборонні храми і монастирі. У географічному розрізі найбільша кількість їх у межах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської та Хмельницької областей. Зокрема, серед відомих замків в Україні - замки Львова, Хотина, Мукачева, Кам'янця- Подільського, Острога.

Отже, серед оборонних споруд, які очолюють список кращих пам'яток фортифікаційного мистецтва України, варто виділити такі: Кам'янець-Подільську фортецю в Хмельницькій області, яка є найнеприступнішою оборонною спорудою України. Це один із найпопулярніших туристичних об'єктів України, який щороку відвідують тисячі туристів. Історично Кам'янець-Подільська фортифікація була форпостом кількох держав. Сьогодні пам'ятка серед претендентів на включення до списку об'єктів спадщини ЮНЕСКО.

Хотинська фортеця в Чернівецькій області є середньовічною фортифікаційною спорудою, яка була однією з наймогутніших у тогочасній Східній Європі, важливим оборонним та торговельним пунктом Молдавії у часи господарювання Олександра Доброго. На сьогодні фортеця є Державним історико-архітектурним заповідником "Хотинська фортеця". Тут полюбляють проводити свята козацької звитяги. У 2010 р. та 2011 р. на території заповідника "Хотинська фортеця" проводився міжнародний фестиваль з історичного середньовічного бою "Битва націй". Фортеця доступна для перегляду в Google Street View.

Київська фортеця, або як її ще називають Нова Печерська фортеця, - історико-архітектурна споруда XVIII- ХІХ ст. Національний історико-культурний музей "Київська фортеця" розташований на території Головного військового клінічного шпиталю міста Києва. Ще однією фортифікаційною спорудою є Меджибізький замок XVI ст. (Хмельниччина). На сьогодні замок має статус Державного історико-культурного заповідника, де в пристінних корпусах розміщені музейні експозиції. У період 20042015 рр. (винятком був лише 2014 р.) у замку проходив Всеукраїнський історичний фестиваль "Стародавній Ме-джибіж", а з 2019 р. - фестиваль середньовічної культури "Епоха героїв". Луцький замок (Волинська область) - ще один із найяскравіших туристичних об'єктів України. Побудований у ХХ ст., замок зберігся до наших днів без значних змін. Він є єдиною в Україні архітектурною пам'яткою доби Великого князівства Литовського.

Видатною воєнно-архітектурною пам'яткою є Мукачівський замок "Паланок" (Мукачево, Закарпатська область). Цей грандіозний комплекс оборонних споруд склався протягом багатовікової історії Закарпаття. Він є надзвичайно складною і розвиненою системою, на окремих ланках якої можна простежити всі етапи оборонного будівництва Центральної Європи. Серед інших, не менш фундаментальних військових об'єктів, варто зазначити Золочівський замок (Золочів, Львівська область), Замок злих дів (Невицьке, Закарпатська область), Червоноградський замок (Нирків, Тернопільська область), Палац Шенборнів (Чинадієве, Закарпатська область), Білгород-Дністровську фортецю (Білгород-Дністровський, Одеська область), Чигиринську фортецю - резиденцію Богдана Хмельницького (Чигирин, Черкаська область). Особливе місце в архітектурній воєнній спадщині України займають бастіонні замки, серед яких варто згадати: Олицький замок (Олиця, Волинська область) - перший бастіонний замок в України; непереможний замок-бастіон Дубенський замок (Дубно, Рівненська область); Збаразький замок (Збараж, Тернопільська область); Підгорецький замок (Підгірці, Львівська область); Бродівський замок (Броди, Львівська область) [7].

Об'єктами військового туризму, які користуються популярністю серед туристів є місця битв, а саме: Національний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви" (Рівненська область); Державний історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви" (єдиний в Україні входить до ICOMAM - Міжнародної організації військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО, включений до всесвітнього туристичного маршруту) (Полтавська область); Державний історико-культурний заповідник "Буша" та Гайдамацький яр (Вінницька область); урочище "Козацькі могили"(Тернопільська область) [7].

Осередком української історії часів козацтва є Острів Хортиця - козацька столиця України. Тут розташований головний символ легендарної епохи - історико-культурний комплекс "Запорізька Січ", де функціонує Музей історії запорізького козацтва, Козацький Круг, єдиний в Україні кінний театр "Запорізькі козаки" і піднята з дна Дніпра знаменита козацька чайка. На Хортицю 14 жовтня з усієї України з'їжджаються туристи на свято Покрови Пресвятої Богородиці та День українського козацтва.

В Україні існує велика кількість споруд глобальних оборонних військових систем Другої світової війни, які мало задіяні в туристичній сфері. Для прикладу, у країнах Європи після Другої світової війни в бункерах та укріпленнях функціонують готелі, історичні музеї. Великою популярністю у туристів користуються лінії оборони, створені в основному в ХІХ-ХХ ст. Зокрема, у Франції успішно експлуатується оборонна Лінія Мажино - система французьких укріплень на кордоні з Німеччиною. У Німеччині пропонуються тури Лінією Зігфрида, яка простягалася з Клеве аж до Нідерландів, проходячи західним кордоном старої Німецької Імперії до кордону зі Швейцарією. Лінія Густава - основна оборонна лінія в системі німецьких фортифікаційних споруд під назвою "Зимова лінія" у Центральній Італії в роки Другої світової війни. У Фінляндії користується популярністю Лінія Маннергейма - смуга фортифікаційних укріплень, яка була побудована на Карельському перешийку в 20-30-ті роки ХХ ст. на випадок війни із Радянським Союзом. У Хорватії півострів Превлака перетворили на туристичний центр, 560 закинутих військових об'єктів переобладнали в комфортабельні готелі, а два великих ангари - у кон-грес-зал. Для туристів також відкрита велика фортеця на мисі Оштра, збудована в ХІХ ст. У Латвії існує тур північним регіоном Курземе, під час якого туристів ознайомлюють із секретною базою радянських часів. Польща також пропонує власні військові тури, а саме, фортецю Осовець щорічно відвідують понад 47 тис. туристів. Колишні радянські доти, що опинилися після 1945 р. на території країни, реставруються і використовуються як туристичні об'єкти [6, с. 113].

В Україні були розташовані три (із 16 в Європі) ставки вищих членів Вермахту. На відміну від зруйнованих, ставка Гітлера "Вервольф" (Стрижавка поблизу Вінниці) і ставка Герінга "Штайнбрух" (Калинівський район Вінниччини) у селищі Гуйва, неподалік від Житомира, був розміщений командний пункт райхсфюрера Генріха Гіммлера "Гегневальд", який добре зберігся до наших часів. Перший наземний бункер розташований ліворуч від траси Житомир-Бердичів, і його можна оглянути, тоді як другий розташований на протилежному боці траси на території військової частини і закритий для туристів. Із часів Другої світової війни в горах Швейцарії збереглося 13 тис. укріплень. У бункерах відкрито кілька готелів: від дорогих, як "Клаустра" (у гірському масиві Санкт-Готтара на висоті 2500 м), до готелю "Нуль зірок" (у кантоні Санкт-Галлен) [2]. У той час як в Україні з 2009 р. функціонує єдиний аналогічний заклад мілітарі-готель "Ґрінгоф", який розташований у Воловецькому районі Закарпатської області. У концепцію готелю закладена історія військової Лінії Арпада часів Другої світової війни. Готель "Ґрінгоф" невеликий, має всього 8 кімнат, але кожна з них присвячена певній із 6 військових ліній, які свого часу проходили територією Закарпаття. На стінах та в коридорах готелю розміщені військові карти часів Другої світової війни, різноманітна зброя, одяг тощо.

Закарпатськими фахівцями з туризму вже розроблено три військові туристичні маршрути "Лінія Арпада" (Свалява-Уклин-ВерхняГрабівниця-Підполоззя-Гук-ливе-Міжгір'я-Синевир): 1) "Лінія Арпада" (розробка Ф. Шандора) - Свалява-Уклин-ВерхняГрабівниця-Під-полоззя-Гукливе-Міжгір'я-Синевир; включає відвідування військових ліній Закарпаття на маршруті протяжністю 190 км; 2) "Лінія Арпада" (розробка працівників Національного природного парку "Синевир" - поблизу сіл Синевир та Синевирська Поляна, включає відвідування споруд лінії помаркованим пішохідним маршрутом протяжністю 1,5 км; 3) "Лінія Арпада" - с. Колочава, включає відвідування однойменного музею (командний бункер, бункер-шпиталь, бункер-їдальня та протитанкові залізобетонні споруди). Військовий туризм, як і згадані маршрути, зорієнтовані та користуються популярністю як серед вітчизняних, так і закордонних (з Угорщини, Чехії) шанувальників історії, військової архітектури, техніки [11].

На території України розташовано 15 фортів, найвідоміший з яких, безперечно, Тараканівський форт (Тараканів, Рівненська область) - прекрасна пам'ятка фортифікаційного мистецтва XIX ст. Форт Поповичі (Поповичі, Львівська обл.) - один із фортів "Перемишлянської оборонної лінії" на українській території. Саме ці 6 фортів, що розташовані на українській території й прийняли на себе основні удари російської армії восени 1914 р. Ще є мережа фортів від м. Ізюм до м. Красноград (Харківська обл.) [7]. Класичними об'єктами військових турів Україною мають стати Меморіальний комплекс "Пам'яті героїв Крут", Меморіал героїчної оборони Одеси, Меморіал урочища Шумейкове, Музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 р.".

Типовими об'єктами військового туризму є військово- історичні музеї в Україні, переважна більшість яких присвячені подіям Другої світової війни. Серед них варто відзначити Національний військово-історичний музей України в Києві, Національний музей історії України у Другій світовій війні (Київ), Національний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 р." (Нові Петрівці, Київська обл.), Одеський військово-історичний музей, Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки. Разом з тим в Україні користуються популярністю музеї, присвячені військовій техніці та зброї. Серед них варто згадати: Музей Повітряних сил Збройних сил України (Вінниця), Державний музей авіації імені О.К. Антонова (Київ), Музей ракетних військ стратегічного призначення (Первомайськ, Миколаївська обл.), Конотопський музей авіації (Конотоп, Сумська обл.), Музей важкої бомбардувальної авіації (Полтава), Музей загиблих літаків (Хоросно, Львівська область), Музей історії зброї (Запоріжжя). На жаль, сучасна історія України також повна драматичних політичних протистоянь та військових подій, тому арсенал потенційних локацій військового туризму поповнюється новими об'єктами, серед яких варто згадати такі: Музей АТО в Дніпрі, Військовий музей у с. Шампань на Черкащині, Музейна виставка "Український Схід" (Київ). Час пандемії COVID-19 та введення карантинних обмежень сприяли формуванню віртуальних турів для 30-ти музеїв військового профілю.

Однак не лише відвідування історичних місць, пов'язаних з воєнними подіями, включає в себе військовий туризм, а туристи часто і самі хочуть виконати вправи зі стрільби зі зброї, водіння військовою технікою тощо. І навіть життя в армійських умовах та участь у програмах військової підготовки має непогані перспективи у зв'язку з переходом армії на контрактну основу. Аналіз ринку військових турів в Україні показав, що цей сегмент є нерозвиненим. Лише декілька туристичних фірм пропонують військові та мілітарітури. Зокрема, на ринку представлені тури, пов'язані зі стрільбою з вогнепальної зброї на полігоні (цінова політика становить від 500 грн/2год до 7000 грн/за день). Ексклюзивний мілітарі-тур "Катання на БТР (БРДМ) із майстер-класом з управління БТР (БРДМ) на Київщині коштує від 2000 грн. Окрім того, туристичні фірми пропонують і більш військово-пізнавальні тури: "Секретний об'єкт Скеля та ставка Гіммлера" і "Екскурсія в музей ракетних військ". На території Закарпатської області туристи можуть долучитися до військового маршруту "Лінія Арпада", під час якого ознайомляться з історією Другої світової війни (відвідавши історичні пам'ятки та об'єкти), дегустуватимуть страви польової (військової кухні), а також візьмуть участь у військових турнірах та фестивалях, спелеотуризму, сталкерстві, пейнболі.

Отже, маючи потужну ресурсну базу в Україні, варто розвивати такий вид туризму, як військовий, з позиції не лише військово-пізнавального, тим самим формуючи патріотизм у населення, але й військово-пригодницького типу.

Висновки

На сьогодні поняття військового туризму та його місце в системі туризму залишається недостатньо дослідженим. Водночас військовий туризм - це спеціалізований вид туризму, який передбачає: відвідування пам'ятних військових локацій (об'єктів) минулого і сучасності, залучення туристів до елементів сучасного військового побуту, участь у безпечних військових заходах, військових навчаннях та маневрах. Військовий туризм здатний виховати патріотизм та національну самосвідомість, створити підґрунтя для осмислення сутності сучасних військових подій та конфліктів. В Україні є досить сформована ресурсна база для розвитку військового туризму, який на сьогодні ще не став популярним серед туристичних підприємств та туристів зокрема.

Список використаної літератури

1. Hrusovsky M. The Long Tail of Tourism: Holiday Nichesandtheir Impacton Mainstream Tourism / M. Hrusovsky, K. Noeres // Militarytourism, 2011. - Wiesbaden: Gabler. - P. 87-94.

2. Винниченко І. Воєнний туризм в Україні: умови та перспективи розвитку / І. Винниченко, Ю. Рудніченко // Географія та туризм, 2016. - Вип. 35. - С. 71-79.

3. Каднічанський Д. Мілітарний туризм: проблематика термінології та класифікації: мат-ли XIV Міжнар. наук. конф., 9 жовт. 2020 / Д. Каднічанський, М. Каднічанська // Географія, економіка і туризм: національний та міжнародний досвід, 2020. - С. 132-135.

4. Кіптенко В. Менеджмент туризму / В. Кіптенко. - Київ: Знання, 2010. - 502 с.

5. Кляп М. Сучасні різновиди туризму / М. Кляп, Ф. Шандор. - Київ: Знання, 2011. - 334 с.

6. Кушнарьов В. Мілітарі-туризм як інноваційний напрямок екстримального та пізнавально-розважального туризму / В. Кушнарьов, О. Поліщук // Вісн. Київ. нац. ун-ту культури і мистецтв, 2018. - № 1. - С. 107-118.

7. Лущик М., Москвяк Я. Можливості розвитку військового туризму в Україні / Лущик М., Москвяк Я. // Міжнар. наук. журн. "Інтернаука". Сер.: Економічні науки, 2021. - № 9.

8. Любіцева О. Туризмознавство: вступ до фаху / О. Любіцева, В. Бабарицька. - Київ: ВПЦ "Київський університет", 2008. - 335 с.

9. Мельник А. Нестандартні види туризму. Особливості функціонування військового туризму / А. Мельник // Краєзнавство, географія, туризм, 2012. - № 16. - С. 3-5.

10. Мельник А. Нестандартні види туризму: особливості функціонування військового туризму / А. Мельник // Київ. зб. наук. пр. Військ. ін-ту Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка, 2011. - № 33. - С. 350-353.

11. Носа Б. Військові оборонні об'єкти Закарпаття як регіональний туристичний продукт / Б. Носа // Вдосконалення механізмів активізації економічних процесів та формування конкурентоспроможності національної економіки, регіону, підприємства в умовах глобалізації: тези доп. Міжнар. наук.-практ. Інтернет-експозиційної та вербально-демонстраційної конф. 20-24 квіт. 2015 / ДВНЗ "Ужгородський національний університет". Ужгород, 2015. - С. 117-118.

References

1. Hrusovsky, M., Noeres, K. (2011) Militarytourism. The Long Tailof Tourism: HolidayNichesandtheir Impacton Mainstream Tourism. P. 87-94.

2. Vynnychenko, I., Rudnichenko, Y. (2016) Militarytourismin Ukraine: conditions andprospec tsfordevelopment. Geographya ndtourism, 35. Р. 7179. [InUkrainian].

3. Kadnichansky, D., Kadnichanska, M. (2020) Militarytourism: issuesofte rminology andclassification. Geography, Economicsand Tourism: Nationaland International Experience: Proceedingsofthe XIV International Scientific Conference, October9, 2020. P. 132-135.[InUkrainian].

4. Kiptenko, V. (2010) Tourism Management. Kyiv: Knowledge. 502 p. [InUkrainian].

5. Klyap, M., Sandor F. (2011) Modernvarietie softourism. Kyiv: Knowledge. 334 p.[In Ukrainian].

6. Kushnaryov, V., Polishchuk, O. (2018) Militarytour ismasaninnov ativedirectionofext remeand cognitive-entertaining tourism. Bulletinof Kyiv National Universityof CultureandArts. 1P.107-118.[InUkrainian].

7. Lushchyk, M., Moskvyak, J. (2021) Opportunit iesforthedevelop mentofmilita rytourismin Ukraine. Internationalsci entificjournal "Internauka". Series: "EconomicSciences". 9.

8. Lyubitseva, O., Babaritskaya, V. (2008) Tourism: introduction totheprofession. Kyiv University Publishingand Printing Center. 335 p. [InUkrainian].

9. Melnik, A. (2012) Non-standardtypeso ftourism. Featuresofthefu nctioningofmilit arytourism. Locallore, geography, tourism. 16. Р. 3-5. [InUkrainian].

10. Melnyk, A. (2011) Non-standardtyp esoftourism: featuresofm ilitarytourism. Kyivcollec tionofscient ificworksofth eMilitaryInstituteo fthe Taras Shevchenko National University of Kyiv. 33. Р. 350-353.[In Ukrainian].

11. Nosa, B. (2015) Militaryd efensefa cilitiesof Transcarpathiaas a regionaltouris product. Improvin gmechanis msforintensi fyingeconomi cprocessesandfo rmingtheco mpetitivene ssofthenatio naleconomy, region, enterpri seinthecontex tofglobali zation: abstract sofreportsoft heinternational scientific-practical Internet - expositionandverbal - demonstrationcon ference April 20-24, 2015 P. 117-118. [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru