Вплив тренувального навантаження на організм спортсменів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив тренувального навантаження на організм спортсменів

Романчук О.П. доктор медичних наук, професорОдеськиймедичнийінститутМіжнародногогуманітарногоуніверситету, м.Одеса

Трач ВМкандидат біологічних наук, професорЛьвівськийдержавнийуніверситетфізичноїкультуриім. ІванаБоберського, мЛьвів

У статті показано можливості поліфункціонального підходу до визначення впливу тренувальних навантажень із використанням спіроартеріокардіоритмографії, який дає змогу в режимі одномоментної реєстрації визначати взаємопов'язані зміни в системах підтримки насосної функції серця, судинного тонусу, дихання та їх вегетативного забезпечення. Обстеживши 32 кваліфікованих спортсменів чоловічої статі у віці 20,6±3,0 роки, які займаються водним поло ми вивчали вплив тренувального навантаження на їх організм. Зареєстровані до та після виконання тренувального навантаження показники кардіореспіраторної системи свідчать про вірогідні зміни ЧСС, САТ, ДАТ та ЧД, що підтверджує активацію функції кардіореспіраторної системи. Тренувальне навантаження викликає вірогідні зміни показників загальної потужності регуляції серцевого ритму (P<0,01), спонтанного дихання, зменшення надсегментарних впливів на серцевий ритм та збільшення останніх на спонтанне дихання, зменшення активності регуляції серцевого ритму у високочастотному діапазоні та збільшення його впливу на дихання, що супроводжується переважанням низькочастотних впливів на ЧСС та САТ(Р<0,05).

Ключовіслова:варіабельність серцевого ритму, кардіореспіраторна система, спіроартеріокардіоритмографія, центральна гемодинаміка, варіабельність артеріального тиску.

Гузий О.В., МагльованыйА.В., Романчук А.П., Трач В.М. Влияние тренировочной нагрузки на организм спортсменов. В статье показаны возможности полифункционального подхода к определению влияния тренировочных нагрузок с использованием спироартерио- кардиоритмографии, который позволяет в режиме одномоментной регистрации определять взаимосвязанные изменения в системах поддержки насосной функции сердца, сосудистого тонуса, дыхания и их вегетативного обеспечения. Обследовав 32 квалифицированных спортсменов мужского пола в возрасте 20,6 ± 3,0 года, которые занимаются водным поло мы изучали влияние тренировочной нагрузки на их организм. Зарегистрированные до и после выполнения тренировочной нагрузки показатели кардиореспираторной системы свидетельствуют о вероятных изменения ЧСС, САД, ДАД и ЧД, что подтверждает активацию функции кардиореспираторной системы. Тренировочная нагрузка вызывает достоверные изменения показателей общей мощности регуляции сердечного ритма (P<0,01), спонтанного дыхания, уменьшение надсегментарных воздействий на сердечный ритм и увеличение последних на спонтанное дыхание, уменьшение активности регуляции сердечного ритма в высокочастотном диапазоне и увеличения его влияния на дыхание, что сопровождается преобладанием низкочастотных воздействий на ЧСС и САД (P<0,05). варіабельність серцевий ритм тренувальне навантаження

Guzii O., Mahlovanyy A, Romanchuk A., Trach V. Influence of training load on athletes' body. Thearticledescribesthepossibilitiesof a polyfunctionalapproachtothedeterminationoftheeffectoftrainingloadusingspiroarteriocardiorythmography, whichallowsone-stageregistrationtodefineinterrelatedchangesinsystemssupportingthepumpingfunctionoftheheart, vasculartone, respirationandtheirvegetativesupport. Havingexamined 32 qualifiedmaleathletesaged 20,6 ± 3,0 years, whoareengagedinwaterpolowestudytheinfluenceofthetrainingloadontheirbody. Theindicatorsofcardiorespiratorysystemregistere d beforeandafterthetrainingloadshow a probablechanges HR, SBP, DBP and RR. Thetrainingloadcausesprobablechangesinthetotalpowerindicatorsthatregulateheartrate (P<0,01), spontaneousbreathing, decreaseinsuprasegmentalimpactsonheartrateandalsoincreaseinsuprasegmentalimpactsonspontaneousbreathing. Withinthehighfrequencyrangetrainingloaddecreasestheactivityofheartrateregulationandincreasestheimpactonbreathing. Butthereisgreaterimpactonheartrateand SBP (P <0,05) thanonbreathingwithinlowfrequencyrange. Individualchangesdynamicsisdeterminedinordertoestimatethepossibilityofparametersuseofcardiorespiratorysystemvariabilityastheimpactcontrolofathletes' organism. Analysisofindividualindicatorsofthevegetative-vascularregulationvariabilityhasshownthattrainingloadisaccompaniedby a significantdecreaseintheindicators: TP, vLf, LF and HF and a moderateincrease LF / HF. Aftertrainingit was observedthetendencytoincreaseinthevariabilityof SBP becauseofincreasing TP atloweroutputversions, DBP increasemoderatelyduetoincreasedoptions.

Thus, theaboveresultsofthestudyallowtoclaimthatthereactionofthecardiopulmonarysysteminresponsetothetrainingloadisaccompaniedby a numberofregulatoryrearrangementsatalllevelsoftheactivityoftheautonomicnervoussystem.

Key words: heartratevariability, cardiorespiratorysystem, centralhemodynamics, spiroarteriocardiorythmography, bloodpressurevariability.

Постановка проблеми

Тренувальні впливи викликають істотні адаптаційно-компенсаторні перебудови в спортсменів. Вплив фізичних навантажень на людину можна оцінювати тільки на основі різностороннього врахування реакцій цілісного організму, включаючи реакцію центральної нервової системи (ЦНС), серцево -судинної системи (ССС), дихальної системи, обміну речовин та ін. Вираженість цих змін залежить від індивідуальних особливостей людини і рівня тренованості організму[1,13]. При раціональних тренуваннях в організмі спортсмена проходять зміни на всіх рівнях починаючи від молекулярного і аж до системного, зростають функціональні резерви організму. Порушення стану здоров'я і тренованості виникають при невідповідності режиму і методики тренування стану організму [14, с. 93]. Регулярний вплив адекватного фізичного навантаження на організм спортсмена сприяє його структурно -функціональній перебудові, яка характеризується появою низки фізіологічних ефектів, таких як: розширення компенсаторних та захисно -пристосувальних можливостей, підвищення неспецифічної резистентності, економізація фізіологічних функцій у спокої і при дозованих впливах [4,11], а також вдосконаленню фізіологічних механізмів регуляції.

Вивчення функціонального стану організму спортсменів необхідно для оцінки стану здоров'я, діагностики рівня функціональної готовності, виявлення передпатологічних і патологічних станів, а також відновлення організму після фізичних навантажень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Функціональну готовність вивчають шляхом визначення функціонального стану систем організму в стані спокою і при проведенні функціональних проб. Виявлені відхилення є наслідком функціональних змін, які розвиваються в процесі спортивного тренування [15,17]. Дослідження низки авторів показали, що заняття спортом можуть викликати порушення гомеостатичної рівноваги в організмі. Великі фізичні навантаження викликають значні зрушення в морфологічних структурах, в хімізмі тканин і органів [4,5].

Для визначення функціонального стану та адаптаційних можливостей останнім часом використовуються методи дослідження варіабельності серцевого ритму та артеріального тиску [2,8,10]. Ці методи використовуються, коли на перший план виходить необхідність встановлення передпатологічних змін у організмі спортсменів, прогнозування спортивного результату, що можливе тільки при чіткому розумінні пристосувальних та адаптаційних механізмів, які розвиваються у організмі за впливу тренувальних навантажень [12,16]. Адже останнє дозволяє не тільки визначити толерантність до фізичних навантажень, але й цілеспрямовано коректувати тренувальний процес із застосуванням вправ різної спрямованості [9,10]. Саме тренувальні навантаження передбачають визначення механізмів пристосування, за результатами використання яких можливо було б в оперативному режимі контролювати їх вплив за об'єктивними критеріями діяльності кардіореспіраторної системи, адже на сьогодні основними методами контролю впливу тренувального процесу на стан серцево-судинної системи залишаються рутинні методи дослідження частоти серцевих скорочень (ЧСС) та артеріального тиску (АТ), що зумовлено неможливістю використання сучасних методів інструментальної діагностики в умовах тренувального процесу. Мета: дослідити вплив тренувальних навантажень на організм спортсменів з використанням методу спіроартерікардіоритмографії .

Матеріали і методи

Для вивчення особливостей центральної гемодинаміки нами використовувався сучасний поліфункціональний метод дослідження кардіореспіраторноїситеми - спіроартеріокардіоритмографія (САКР), який дає змогу в режимі одномоментноїрегістрації визначати взаємопов'язані показники, які характеризують діяльність серця (за даними ЕКГ в І відведенні), судин (периферичного САТ і ДАТ на середній фаланзі пальця методом Пенза), дихальної системи (за даними ультразвукової спірометрії) [3, с. 39]. Метод дозволяє визначити активність впливу вегетативної нервової системи на серцевий ритм (СР), артеріальний тиск (АТ), спонтанне дихання (Д). За даними виміру послідовностей СР, САТ та ДАТ на кожному серцевому скороченні та показників легеневої вентиляції проводився спектральний аналіз Фур'є, який дозволяє визначити потужності регуляторних впливів у різних частотних діапазонах, що пов'язують із загальною активністю, активністю надсегментарних структур та парасимпатичної і симпатичної гілок ВНС [6, с. 90]. Спектральний аналіз проводиться у трьох частотних діапазонах: понаднизькочастотному(VLF, 0 -0,04 Гц), низькочастотному (LF, 0,04-0,15 Гц), та високочастотному (HF, 0.15-0.4 Гц), які вимірюються в абсолютних значеннях потужності (мс² - для СР, мм рт.ст.² - для САТ та ДАТ, (л/хв)² - для спонтанного дихання). Відношення LF/HFвикористовується для характеристики вегетативного балансу [7, с. 1152]. Для оцінки результатів дослідження з використанням САКР було застосовано непараметричні методи статистичного аналізу з визначенням критерію Вілкоксона, а також перцентильний метод аналізу, заснований на визначенні індивідуальних оцінок окремих показників з урахуванням потрапляння у відповідні межі перцентильних діапазонів. Оцін ка окремих показників проводилась наступним чином: при потраплянні в діапазон <5%, як виражене зниження показника; при потраплянні в діапазон 5 - 25% - помірне зниження показника; при потраплянні в діапазон 25-75% - нормативне значення показника; при потраплянні в діапазон 75-95% - помірне підвищення показника; при потраплянні в діапазон >95% - виражене підвищення показника.

Викладення основного матеріалу дослідження. Обстеживши 32 кваліфікованих спортсменів чоловічої статі у віці 20,6±3,0 роки, які займаються водним поло, ми вивчали вплив тренувального навантаження на їх організм. Обстеження включало дослідження параметрів фізичного розвитку, ЧСС та АТ рутинними методами, а також дослідження кардіореспіраторної системи з використанням САКР, до та після тренування у стані відносного спокою. Тренувальне навантаження тривало протягом 2 годин та передбачало заняття у басейні, яке було спрямоване на розвиток швидкісної витривалості. Тренування проводилось в межах передзмагального періоду річного тренувального циклу. Зареєстровані до та після виконання тренувального навантаження показники кардіореспіраторної системи свідчать про вірогідні зміни в деяких з них. Після тренувального навантаження у спортсменів (див. табл.1) відбуваються вірогідні зміни в показниках ЧСС, САТ, ПАТ та ЧД, що підтверджує добре відомі дані про активацію функції кардіореспіраторної системи за впливу фізичного навантаження.

Таблиця 1

Зміни показників діяльності кардіореспіраторної системи дослідженої групи спортсменів до та після тренувального навантаження

* p<0,05; **p <0,01; *** p <0,001

Значення показників варіабельності серцевого ритму до та після тренувального навантаження (табл. 2) висвітлюють вірогідне зменшення варіабельності у всіх частотних діапазонах (P<0,05), яке характеризується вираженим ^<0,01) зменшенням загальної потужності та збільшенням співвідношення низькочастотної та високочастотної складових ВСР. Переважання впливу симпатичного відділу вегетативної нервової системи на серцевий ритм зумовило збільшення співвідношення низькочастотної та високочастотної складових ВСР.

Таблиця 2

Зміни показників варіабельності серцевого ритму за впливу тренувального навантаження

Зміни значень варіабельності САТ та ДАТ за впливу тренувального навантаження представлені в таблиці 3. Вірогідними виявилися зміни низькочастотної складової регуляції САТ (P<0,05), що знайшло відображення у показнику співвідношення LF/HFcАт.

Таблиця 3

Зміни показників варіабельності систолічного і діастолічного артеріального тиску за впливу тренувального навантаження

Зміни показників варіабельності спонтанного дихання представлені в табл.4. Як видно з таблиці, вірогідні зміни відзначалися у динаміці показників варіабельності дихання у всіх частотних діапазонах та загальної потужності (Р<0,05), при цьому вірогідних змін у співвідношенні LF/HFд не відзначалось.

Таблиця 4 Змінипоказниківваріабельностідихання за впливутренувальногонавантаження

Зміни показників варіабельності спонтанного дихання представлені в табл.4. Як видно з таблиці, вірогідні зміни відзначалися у динаміці показників варіабельності дихання у всіх частотних діапазонах та загальної потужності (Р<0,05), при цьому вірогідних змін у співвідношенні LF/HFд не відзначалось.

Таблиця 5

Розподіл показників варіабельності серцевого ритму дослідженої групи спортсменів до та після тренувального навантаження

В період після тренувань у спортсменів спостерігається тенденція до підвищення варіабельності САТ і ДАТ (табл. 6,7). САТ за рахунок підвищення ТР при вихідних знижених варіантах (перед тренуванням 15,6% виражено знижених, після - 0%), ДАТ за рахунок зростання помірно підвищених варіантів (з 18,8% перед тренуванням до 35,5% після).

Аналіз абсолютних показників варіабельності кардіореспіраторної системи дозволив встановити, що тренувальне навантаження призводить до вірогідних змін показників загальної потужності (ТР) регуляції серцевого ритму, спонтанного дихання, зменшення надсегментарних впливів на серцевий ритм та збільшення надсегментарних впливів на спонтанне дихання, зменшення активності регуляції серцевого ритму у високочастотному діапазоні та збільшення його впливу на дихання, що супроводжується переважанням низькочастотних впливів на серцевий ритм та САТ. Для визначення можливості застосування параметрів варіабельності кардіореспіраторної системи у якості критеріїв контролю впливу на організм спортсменів необхідно було встановити динаміку індивідуальних змін див. табл.5. Аналіз індивідуальних показників варіабельності ВСР показав, що вплив тренувальних навантажень супроводжується вираженим зниженням показників: ТР (в 54,8% випадків), УІ_Р (в 29,0% випадків), ІР (в 25,8% випадків) і ИР (в 58,1% випадків); помірним зниженням ТР (в 25% випадків), УІ_Р (в 41,9% випадків), І.Р (в 32,3% випадків), а також помірним підвищенням І.Р / ИР (в 48,4% випадків).

Таблиця 6

Розподіл показників варіабельності систолічного артеріального тиску дослідженої групи спортсменів до та після тренувального навантаження

Практично без змін залишаються флуктуації в понаднизькочастотному(VLF) діапазоні регуляторних впливів на САТ і ДАТ. Деякі зміни відбуваються в показниках LFcat,які пов'язані із збільшенням помірно підвищених варіантів регуляторних впливів в низькочастотному діапазоні (з 21,9% до 45,2% випадків), що характеризує активність симпатичної ланки ВНС.

В той же час спостерігається збільшення варіантів помірного зниження високочастотних впливів на ДАТ (21,8% до 41,9% випадків). Відношення LF/HFдля САТ і ДАТ рівномірно збільшується.

Таблиця 7

Розподіл показників варіабельності діастолічного артеріального тиску дослідженої групи спортсменів до та після тренувального навантаження

Варіанти помірного і вираженого підвищення LFcАт/HFcАт після навантаження зустрічаються в 41,9% випадках (перед - в 21,9% випадків), LFдАт/HFдАт - в 64,5% випадків (перед - в 50% випадків).

Тобто, зміни варіабельності САТ і ДАТ після тренувального навантаження диференціюються за рахунок помірного підвищення низькочастотних впливів на САТ ^сат), які пов'язані із впливом симпатичної ланки ВНС на насосну функцію серця і помірного зниження високочастотних впливів на ДАТ ^дат). При цьому понадвисокочастотна складова регуляторних впливів на АТ (VLFcАт та VLFдАт) практично не змінюється.

Аналізуючи вплив фізичного навантаження на дихальну систему можна стверджувати, що суттєві зміни спостерігаються в показниках варіабельності спонтанного дихання (табл.8), які, безумовно, пов'язані із відновленням дихання в після навантажувальний період.

Таблиця 8

Розподіл показників варіабельності дихання дослідженої групи спортсменів до та після тренувального навантаження

В перші 5 хвилин відновлення у більше половини спортсменів (58,1%) відзначається частіше дихання, яке характеризується збільшеним ДО (в 51,6% випадків). Це характеризується помірним та вираженим збільшенням загальної потужності спектру варіабельності дихання (ТРд) у 71% випадків і супроводжується вираженим підвищенням високочастотних ^д) впливів (41,9% після тренування при 15,6% - перед) і суттєвим збільшенням помірно підвищених низькочастотних ^д) впливів (з 15,6% до 45,2%). При цьому відношення LFд/HFд практично не змінюється у порівнянні з вихідним рівнем.

Отже, представлені вище результати дослідження дають змогу констатувати, що реакція кардіореспіраторної системи у відповідь на тренувальне навантаження супроводжується низкою регуляторних перебудов на всіх рівнях активності вегетативної нервової системи. Насамперед це стосується загальної активності, яка після навантаження суттєво збільшується у впливі на ДАТ і спонтанне дихання. Стан вегетативного забезпечення САТ збільшується переважно у осіб з початково низьким рівнем останнього. Достатньо інформативним виглядає зменшення регуляторних вегетативних впливів після навантаження на СР, що можна пояснити перемиканням механізмів регуляції з максимальним задіянням інотропної функції серця під час навантаження, коли на перший план виходять механізми гемодинамічного забезпечення фізичної діяльності. Цілком очевидним є те, що такий механізм пристосування СР під час навантаження пов'язаний із зменшенням впливу всіх (надсегментарної, симпатичної та парасимпатичної) регуляторних ланок ВНС. В той же час у відновний період активність впливу ВНС на СР починає збільшуватися, що реалізується, в першу чергу, за рахунок активізації парасимпатичного відділу. В наших дослідженнях у 38,7% спортсменів відзначається оптимальний рівень HF та у 32,3% - оптимальний рівень вегетативного балансу.

Висновки

Варіабельність діяльності кардіореспіраторної системи є інформативним критерієм впливу тренувального навантаження на організм спортсмена. Аналіз показників варіабельності кардіореспіраторної системи дозволив встановити вірогідні зміни показників загальної потужності (TP) регуляції серцевого ритму (P<0,01), спонтанного дихання (P<0,05), які відбуваються під впливом тренувального навантаження. А також зменшення надсегментарних впливів на серцевий ритм та збільшення їх впливу на спонтанне дихання, зменшення активності регуляції серцевого ритму у високочастотному діапазоні та збільшення його впливу на дихання, що супроводжується переважанням низькочастотних впливів на серцевий ритм та САТ (P<0,05).

Перспективи подальших досліджень, на наш погляд, повинні бути спрямовані на пошук детермінант фізичного стану, гемодинамічногоі енергетичного забезпечення організму спортсменів при визначених змінах, що дозволить широко впровадити даний підхід в процес медичного контролю за спортсменами і попередити виникнення передпатологічних і патологічних станів.

Література

1. Апанасенко, Г. Л. Санология. Основыуправленияздоровьем/ Г. Л. Апанасенко, Л. А. Попова, А. В. Маглёваный. - Saarbrukken: LambertAcademicPublishing, 2012. - 404 с.

2. Панкова Н.Б. Посленагрузочная динамика показателей сердечно -сосудистой системы у юных спортсменов (результаты спироартерио- кардиоритмографии) / Н.Б. Панкова, Е.В. Богданова, М.Ю. Карганов, М.Я. Эйгель, П.П. Кузнецов,

O.В. Симаков // Валеология. -2013. - № 3. - С. 54-60.

3. Пивоваров В.В. Спироартериокардиоритмограф/ В.В. Пивоваров. - Мед. техника №1, 2006. - С. 38-41.

4. Дорофєєва О. Є. Комплексна оцінка та корекція функціонального стану і резервних можливостей організму спортсменів / О. Є. Дорофєєва // Спортивна медицина і фізична реабілітація. - 2016. - № 2. - С. 25-30.

5. Романчук О.П. До питання оцінки активності вегетативної нервової системи у спортсменів / О.П. Романчук // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія - №4. - 2005. - С. 31-34.

6. Bravi A. Review and classification of variability analysis techniques with clinical applications / A. Bravi, A. Longtin, A.J.E.Seely// Biomed. Eng. Online. - 2011. - №10. - С. 90. doi: 10.1186/1475-925X-10-90

7. Cottin F. Effect of heavy exercise on spectral baroreflex sensitivity, heart rate, and blood pressure variability in well - trained humans / F. Cottin, C. Medigue, Y. Papelier// Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. - 2008. - Vol.295(3). - P.1150 -1155.

8. Guzii O.V. Heart rate variability during controlled respiration after endurance training / O.V. Guzii, A.P. Romanchuk // Journal of Physical Education and Sport. - 2017. - Vol.30. - P. 2024-2029. doi:10.7752/jpes.2017.03203

9. Guziy O.V. Differentiation of Hemodynamics of Top Athletes Depending on Heart Rate Variability after Training / O.V. Guziy, A.P. Romanchuk // Journal of Advances in Medicine and Medical Research. - 2017. - Vol. 22(3). - P. 1-10. doi: 10.9734/JAM MR/2017/33619

10. Huikuri H.V. Clinical impact of evaluation of cardiovascular control by novel methods of heart rate dynamics / H.V. Huikuri, Ju.S. Perkiomaki, R. Maestri, G.D. Pinna // Phil. Trans. R. Soc. - 2009. - Vol.367. - Р. 1223-1238.

11. Makivic B. Heart Rate Variability (HRV) as a Tool for Diagnostic and Monitoring Performance in Sport and Physical Activiti.es / B. Makivic, M.D. Nikic, M.S. Willis // Journal of Exercise Physiology. - 2013. - Vol. 16(3). - P. 103-131.

12. Moreno I. L. Effects of an isotonic beverage on autonomic regulation during and after exercise / I. L. Moreno, C. M. Pastre, C. Ferreira, L.C.de Abreu, V.E.Valenti, L.C.Vanderlei// J. Int. Soc. Sports Nutr. - 2013. - Vol. 10(1). - P.1-2.

13. Romanchuk, A. P. The Complex Approach to a Multipurpose Estimation of a Sportsmen Condition, In: Polysystemic Approach to School, Sport and Environment Medicine / A. P. Romanchuk; M. Karganov (Ed.). - OMICS Group eBooks, 2013. - P. 54-86. doi: 10.4172/978-1-63278-000-3-001.

14. Rabbani M. The effects of heart rate versus speed-based high-intensity interval training on heart rate variability in young females/ M. Rabbani, E. Bambaeichi, F. Esfarjani, A.Rabbani,// J Basic Sci Med. - 2017. - Vol.2(2). - P. 90-94. doi:10.15 171/ijbms.2017.17

15. Luijkx, T. Sport category is an important determinant of cardiac adaptation: an MRI study/ T. Luijkx, M. J. Cramer, N. H. J. Prakken, C. F. Buckens, A. Mosterd, R. Rienks et. al. // British Journal of Sports Medicine. - 2012. - Vol. 46, Issue 16. - P. 1119-1124. doi: 10.1136/bjsports-2011 -090520

16. Tian Y. Heart rate variability threshold values for early-warning nonfunctional overreaching in elite female wrestlers / Y. Tian, Z.H. He, J.X. Zhao, D.L.Tao, K.Y.Xu, C.P. Earnest, L.R. McNaughton // J Strength Cond Res. - 2013. - Vol.27(6). -

P.1511-1519. doi: 10.1519/JSC .0b013e31826caef8

17. Vilamitjana J. J. Heart rate variability and autonomic activity in a nonfunctional overreached professional soccer player/ J. J.Vilamitjana, N. A. Lentini, P.E. Verde, Jr. M. F. Perez // Medicine and science in sports and exercise. - 2016. - Vol. 48(5) - P.841-850. doi: 10.1249/01.mss.0000486999.81412.ea

References

1. Apanasenko, G. L., Popova, L. A., Maglyovanyiy, A. V. (2012) Sanologiya. Osnovyiupravleniyazdorovem [Sanology. Fundamentals of health management]. Saarbrukken: Lambert Academic Publishing, 404.

2. Pankova, N. B., Bogdanova, E. V., Karganov, M. Y., Eygel, M. Y., Kuznetsov, P. P., Simakov, O. V. (2013). Poslenagruzochnayadynamikapokazateleyserdechno-sosudistoysistemy u yunykhsportsmenov (rezultatyspiroarteriokardioritmografiyu) [After-load Dynamics of Cardiovascular System Parameters in Young Athletes (results obtained by method of Spiroarteriocardiorythmography)] Valeology, 3, 54-60.

3. Pivovarov, V. V. (2006). Spiroarteriocardiorytmograf. Med. Tekh, 1, 38 -41.

4. Dorofeyeva, E. E. (2016). Kompleksnaotsinkatakorektsiiafunktsionalnohostanuirezervnykhmozhlyvosteiorhanismusportsmeniv. [ Integrated assessment and correction of the functional state and reserve capabilities of the body of athletes]. Sports medicine and physical rehabilitation, 2, 25-30.

5. Romanchuk, A. P. (2005). Do pytanniaotsinkyaktyvnostivehetatyvnoinervovoisystemy u sportsmeniv. [ By the assessment of autonomic nervous system activity in athletes]. Medical rehabilitation, resort, physiotherapy, 4, 31-34.

6. Bravi, A., Longtin, A., Seely, A. J. (2011). Review and classification of variability analysis techniques with clinical applications. BioMedical Engineering OnLine, 10 (1), 90. doi: 10.1186/1475-925X-10-90

7. Cottin, F., Medigue, C., Papelier, Y. (2008). Effect of heavy exercise on spectral baroreflex sensitivity, heart rate, and blood pressure variability in well-trained humans. AJP: Heart and Circulatory Physiology, 295 (3), 1150-1155. doi: 10.1152/ajpheart.00003.2008

8. Guzii, O.V., Romanchuk, A.P. (2017). Heart rate variability during controlled respiration after endurance training. Journal of Physical Education and Sport, 30, 2024-2029. doi:10.7752/jpes.2017.03203

9. Guziy, O.V., Romanchuk, A.P. (2017). Differentiation of Hemodynamics of Top Athletes Depending on Heart Rate Variability after Training. Journal of Advances in Medicine and Medical Research, 22(3), 1 --10.doi: 10.9734/JAMMR/2017/ 33619

10. Huikuri, H. V., Perkiomaki, Ju. S., Maestri, R., Pinna, G. D. (2009). Clinical impact of evaluation of cardiovascular control by novel methods of heart rate dynamics. Philosophical Transactions of the Royal Society A: Mathematical, Physical and Engineering Sciences, 367, 1223-1238. doi: 10.1098/rsta.2008.0294

11. Makivic, B., Nikic, M. D., Willis, M. S. (2013). Heart Rate Variability (HRV) as a Tool for Diagnostic and Monitoring Performance in Sport and Physical Activities. Journal of Exercise Physiology, 16(3), 103-131.

12. Moreno, I. L., Pastre, C. M., Ferreira, C., de Abreu, L. C., Valenti, E. V., Vanderlei, L. C. (2013). Effects of an isotonic beverage on autonomic regulation during and after exercise. Journal of the International Society of Sports Nutrition, 10 (1), 1-2. doi: 10.1186/1550-2783-10-2

13. Romanchuk, A. P. (2013). The Complex Approach to a Multipurpose Estimation of a Sportsmen Condition, In: Polysystemic Approach to School, Sport and Environment Medicine, M.Karganov ed., - OMICS Group eBooks, 54-86. doi: 10.4172/978-1-63278-000-3-001

14. Rabbani, M., Bambaeichi, E., Esfarjani, F., Rabbani, A. (2017).The effects of heart rate versus speed-based high- intensity interval training on heart rate variability in young females. Journal Basic Sci Med., 2(2), 90-94. doi:10.15171/ijbms.2017.17.

15. Luijkx, T., Cramer, M. J., Prakken, N. H. J., Buckens, C. F., Mosterd, A., Rienks, R. et. al. (2012). Sport category is an important determinant of cardiac adaptation: an MRI study. British Journal of Sports Medicine, 46 (16), 1119 -1124. doi: 10.1136/bjsports-2011 -090520

16. Tian, Y., He, Z. H., Zhao, J. X., Tao, D. L., Xu, K.Y., Earnest, C. P., McNaughton, L. R. (2013). Heart rate variability threshold values for early-warning nonfunctional overreaching in elite female wrestlers. J Strength Cond Res., 27(6),1511 - 1519.doi:10.1519/JSC.0b013e 31826caef8

17. Vilamitjana, J. J., Lentini, N. A., Verde, P. E., Perez, Jr. M. F.(2016). Heart rate variability and autonomic activity in a nonfunctional overreached professional soccer player. Medicine and science in sports and exercise, 48(5), 841 -850. doi: 10.1249/01.mss.0000486999.81412.ea

Размещено на Allbest.ru