Оцінка якості життя спортсменів з інвалідністю

Постановка проблеми. Одним з важливих напрямів соціальної політики держави стосовно неповносправних є забезпечення та реалізація прав на заняття ними фізичною культурою і спортом, досягнення вищих спортивних результатів. Заняття спортом є не лише важливим чинником успішної соціалізації, професіоналізації, інтеграції до соціуму осіб із обмеженими фізичними можливостями, але й необхідною умовою побудови ефективних стратегій самореалізації [2, 3]. У цьому аспекті інтегроване та інклюзивне спортивне середовище є найоптимальнішою формою забезпечення молоді з інвалідністю умовами для самовираження, самовдосконалення та реалізації рівних прав і можливостей, формування відчуття особистісної значущості та повноцінності [3, 5]. У визначенні рівня якості життя (ЯЖ) присутні суб'єктивні компоненти, й відповідно основним методом його вивчення є анкетування [7, 8]. Для цього розроблено чисельну кількість опитувальників, які мають відповідати деяким вимогам, а саме, бути універсальними, надійними, чутливими, відтворюваними, простими у використанні, стандартизованими і достовірними. Застосування опитувальників дозволяє більш точно встановлювати діагноз та визначати поточний стан пацієнта, обирати максимально ефективну тактику супроводу. За аналізом цих показників можливе прогностичне визначення ефективності диференційованого застосування спеціально підібраних засобів та методів у загальній структурі рекомендованих лікувально-оздоровчих та превентивно-профілактичних заходів, що відповідно має позитивно позначитися у програмах медико-соціальної адаптації осіб з інвалідністю [5, 8].

Зв'язок роботи з науковими темами. Дослідження виконано згідно теми наукового дослідження «Теоретико- методичне обґрунтування управління тренувальною та змагальною діяльністю у видах олімпійського спорту, професійного спорту та спортсменів різних нозологій в адаптивному спорті» на 2016-2020 рр. (номер державної реєстрації 0116Ш03167).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Завдання всього суспільства - зробити доступним для інвалідів оточуючий світ, соціальні досягнення, турбуватися про їх здоров'я. Інвалідів не можна розглядати як якусь відокремлену групу, потреби якої відрізняються від потреб інших членів суспільства [1, 3].Лише в останні роки з'явилися роботи, в яких безпосередньо чи у зв'язку з вивченням інших проблем досліджуються окремі питання адаптивної фізичної культури, розвитку інвалідного спорту. Зокрема, В. І. Мудрік, (2009) розглядає історичні аспекти розвитку спорту інвалідів, Ю. А. Бріскін, (2005, 2010-2016) досліджує особливості функціонування основних складових Олімпійського руху інвалідів; Є. Н. Приступа, Т. Приступа (2003-2010) досліджували особливості тренувального процесу спортсменів-інвалідів та визначали засоби відновлення фізичної працездатності; О. Г. Томащук (2010) розробила рекомендації для ефективної підготовки фахівців з адаптивного фізичного виховання. Аналіз наукових видань підтвердив наявність окремих досліджень, що розглядають проблеми підготовки спортсменів-інвалідів. Питання оптимізації технічної підготовки легкоатлетів із наслідками церебрального паралічу стали предметом наукового аналізу А. В. Передерій (2004, 2009); особливості планування тренувального процесу футболістів із церебральним паралічем проаналізовано С. В. Овчаренко (2005); О. Романчук, М. Сорокін (2005, 2008) вивчали специфіку вегетативної регуляції кардіореспіраторної системи баскетболістів з ураженнями спинного мозку; порівняльний аналіз професійного травматизму в волейболі та волейболі сидячи здійснено П. Мустафінс, І. Шибрія (2006). Хронологія якості життя спортсменів-інвалідів досліджувалася В. В. Храмовим, Н. С. Цикуновим (2008). Застосуванню засобів фізичної реабілітації спортсменів з інвалідністю присвячена низка наукових публікацій Р. Руденко, А. Магльованого(2011-2017). Зокрема, науково обґрунтовано доцільність фізичної реабілітації, методику корекційного масажу, розроблено алгоритмічне моделювання процесу фізичної реабілітації, досліджено взаємозв'язок між фізичним навантаженням, перебігом основних та супутніх захворювань спортсменів з інвалідністю. Поряд з тим, мало уваги приділяється вивченню якості життя спортсменів з інвалідністю різних нозологічних форм захворювань.

Мета дослідження - провести порівняльний аналіз оцінки якості життя спортсменів з інвалідністю різних нозологічних форм захворювань.

якість життя спортсмен інвалідність

Матеріали і методи дослідження

Дослідження проводили на базах Львівського обласного лікарсько- фізкультурного диспансеру, Львівської дитячо-юнацької спортивної школи інвалідів «Галичина», центрів підготовки Національних збірних команд України м. Львова, за сприянням Львівського обласного центру з фізичної культури та спорту інвалідів «Інваспорт». У дослідженнях брали участь 112 кваліфікованих спортсменів з інвалідністю (витяг з протоколу №2, засідання комісії з питань етики Львівського національного медичного Університету імені Данила Галицького, від 16 лютого 2015 року). Спортсмени з інвалідністю належать до групи підготовки вищих досягнень (20 спортсменів з інвалідністю з вадами зору, 32 - з вадами слуху; 20 - після травм, захворювань спинного мозку та наслідками поліомієліту; 20 - з наслідками церебрального паралічу; 20 - після ампутації кінцівок). Було створено дві однорідні групи досліджуваних: основну групу та групу порівняння по 56 осіб у кожній. Кваліфіковані спортсмени з інвалідністю постійно проходили клінічне, лабораторне та функціональне обстеження. У проведених нами дослідженнях для оцінки якості життя спортсменів з інвалідністю різних нозологічних форм захворювань було використано опитувальник SF-36 (Short Form Health Survey).Відповіді респондентів на питання опитувальника SF-36 відображали суб'єктивне сприйняття їхнього стану приблизно за останні 4 місяці. Статистичну обробку даних здійснювали методами дескриптивної статистики із використанням пакетів прикладних програм Miorosoft Excel for Windows, SPSS 10 forWindows, Statistica 6.0. Всі матеріали оброблені з використанням комп'ютерних електронних таблиць “ЕхсеІ”.

Результати дослідження та їх обговорення

Проведення тестування за опитувальником SF-36 мало як діагностичну цінність, щодо вибіркового застосування засобів фізичної реабілітації, так і визначення прогностичної ефективності щодо оцінки рекомендованих засобів та методів фізичної реабілітації спортсменів з інвалідністю [6]. Для підвищення ефективності застосування засобів та методів індивідуальних програм фізичної реабілітації спортсменів з інвалідністю обов'язковою умовою є визначення динаміки змін функціонального стану систем організму та тих чинників, що можуть призводити до погіршення стану їх здоров'я під час тренувального процесу. Запропоновані в опитувальнику SF-36 питання розподілено на вісім підгруп і за їх аналізом визначали наступні показники.

Загальний стан здоров'я - General Health (GH), визначення якого дало змогу оцінити стан здоров'я респондента на даний момент, обумовлює ефективність застосування реабілітаційних заходів. Більш високий показник свідчить про кращий стан здоров'я респондента.

Фізичне функціонування - Physical Functiong (PF), оцінювали фізичну активність, що включає самообслуговування, рухову активність, підйом по сходах, перенесення вантажів, а також можливість виконувати значні фізичні навантаження. Показник шкали відображав обсяг повсякденного фізичного навантаження, який не обмежений станом здоров'я. Низькі показники за цією шкалою свідчили щодо значного обмеження фізичної активності за станом здоров'я.

Рольове функціонування, обумовлене фізичним станом - Role Physical (RP), визначали обмеження життєдіяльності з урахуванням фізичних вад, з визначенням ступеню, за яким стан здоров'я лімітує виконання звичайної діяльності. Даний показник характеризує ступінь обмеження виконання роботи або повсякденних обов'язків за рахунок наявності проблем, які пов'язані зі здоров'ям. Низькі показники за цією шкалою свідчать про значні обмеження фізичного стану респондента у повсякденній діяльності.

Рольове емоційне функціонування - Role Emotional (RE), передбачає оцінку ступеня, за яким емоційний стан респондента заважав виконанню роботи або іншої звичайної повсякденної діяльності, у тому числі враховуються наявність значної витрати часу ним на її виконання, зменшення обсягу виконаної роботи, зниження її якості. Чим вищим був показник, тим менше емоційний стан обмежував повсякденну активність спортсмена з інвалідністю.

Шкала соціального функціонування - Social Functioning (SF) дозволила оцінити задоволеність респондента рівнем соціальної активності (спілкування, проведення часу з товаришами, родиною, сусідами, в колективі) і відображає ступінь її обмеження за рахунок порушення фізичного або емоційного стану: чим вище показник, тим вище соціальна активність приблизно за останні 4 тижні. Низькі бали відповідали значному обмеженню соціальних контактів, зниженню рівня спілкування у зв'язку із погіршенням здоров'я.

За шкалою болю - Bodily Pain (BP) оцінювали інтенсивність больового синдрому та його вплив на здатність займатися буденною діяльністю. Високі показники за результатом відповідей респондента, свідчать про незначні больові відчуття. Низькі значення шкали вказували на те, що біль обмежує його фізичну активність.

Шкала життєздатності - Vitality (VT) передбачає оцінку у спортсмена з інвалідністю відчуттів бадьорості, сили і енергії. Низькі бали свідчать про стомлення обстежуваного, зниження його життєвої активності.

Психічне здоров'я - Mental Health (MH), визначення якого характеризує настрій, наявність депресії, тривоги, оцінює загальний показник позитивних емоцій. Чим вище показник, тим більше часу спортсмени з інвалідністю відчували себе спокійними, психологічно задоволеними протягом останнього місяця. Низькі показники свідчать щодо наявності депресивних, тривожних станів, психічного неблагополуччя.

Сучасні умови тренувальної і змагальної діяльності передбачають подальше зростання фізичних і психологічних навантажень, що своєю чергою спричиняє пришвидшення і поглиблення розвитку втоми [4]. Неузгодженість систем організму взаємопов'язано з фізичними навантаженнями та захворюванням внаслідок якого отримана інвалідність. Тому, показники самооцінки свого здоров'я спортсмени з інвалідністю оцінили з урахуванням чинників, що мають вплив на стан здоров'я в цілому.

Показники самооцінки свого здоров'я, фізичного функціонування найвищим балом були оцінені спортсменами з інвалідністю з порушенням функції зорового аналізатора, з порушенням функції слухового аналізатора. Найнижчі показники у спортсменів з інвалідністю після травм, захворювань спинного мозку та наслідками поліомієліту. Розбіжність у цих показниках між нозологічними формами захворювань груп спортсменів з інвалідністю пояснюється фізичною спроможністю спортсменами виконувати рухи притаманні для того чи іншого виду спорту. Показники рольового, емоційного функціонування, обумовлене фізичним станом розподілилися наступним чином: найвищі показники у спортсменів з інвалідністю з порушенням функції зорового аналізатора. Низькі показники у спортсменів з інвалідністю після травм, захворювань спинного мозку та наслідками поліомієліту, у спортсменів з інвалідністю з порушенням функції слухового аналізатора. Найнижчі показники за шкалою соціального функціонування, за інтенсивністю больового синдрому та його вплив на здатність займатися буденною та спортивною діяльністю, показники шкали життєздатності, психічного здоров'я у спортсменів з інвалідністю після травм, захворювань спинного мозку та наслідками поліомієліту; у спортсменів з інвалідністю з наслідками церебрального паралічу. Аналізуючи результати відповідей за опитувальником SF-36 нами були відкоректовані засоби та методи фізичної реабілітації відповідно до стану фізичної активності, фізичного стану з урахуванням фізичних вад, інтенсивності больового синдрому, загального стану здоров'я, життєвої, соціальної, емоційної активності, психологічного здоров'я. Занотовані зміни та їхній ретельний аналіз дозволяє диференційовано підійти до необхідного перепланування індивідуальної програми фізичної реабілітації, розробити найбільш оптимальні схеми використання засобів та методів корекційного впливу з урахуванням нозологічних форм захворювань, інтенсивності фізичного навантаження у спорті інвалідів. Це дозволило виявити співвідношення показників фізичного, психологічного, емоційного і соціального функціонування відповідно до нозологічної групи спортсменів з інвалідністю. Для спортсменів з інвалідністю важливим є те, що фактори соціального середовища підтримують самооцінку, сприяють самореалізації, одержанню психологічної підтримки, все це загалом сприяє появі підвищеного настрою і підтримці стану адаптованості.

Висновки

Порівняно низька самооцінка стану свого здоров'я як загального так і психічного, коли мала місце наявність депресії, тривоги, зниження емоційного контролю (показники GH та MH), зумовлена впливом фізичного навантаження на яке наражаються спортсмени з інвалідністю під час тренування. Зокрема, психічні напруження, що виникають під час змагань та тренування можуть призвести до змін повноцінного відновлення, загострення основного захворювання та появою низки супутніх захворювань, зниження якості життя. Було встановлено, що найбільш «стійкими» до стресогенних чинників виявилися спортсмени з інвалідністю з порушенням функції слухового аналізатора, спортсмени з інвалідністю з порушенням функції зорового аналізатора.

У подальших дослідженнях з цієї проблеми привертає увагу питання корекції індивідуальних програм фізичної реабілітації спортсменів з інвалідністю з урахуванням нозологічної форми захворювання та рівня фізичного навантаження під час тренувань та змагань.

Література

1. Metodolohichni pidkhody do prohnoz uvannyad ynamikyi nvalidnosti v Ukrayini / Ipatov A. V., Korobkin YU. I.,

Drozdova I. V., Khanyukova I. YA. // Likars'kasprava. - 2011. -№ 3/4. - S. 131-138.

2. Назаренко Л. Д. Проблема интеллектуальной подготовки спортсменов / Назаренко Л. Д.,Костюнина Л. И. // Педагогико-психологические и медико-биологические проблемы физической культуры и спорта. - 2012. - № 1 (22). - С. 86-92.

3. Prystupa Y. Formuvannya systemy znan' pro sport invalidiv / Yevhen Prystupa, Yuriy Briskin, Alina Perederiy // Humanistyczny wymiar kultu ryfizycznej / red. nauk. Mariusz Zasada [i inni]. Seria:Monografie. - Bydgoszcz-Lwow-Warszawa, 2010. - Nr. 12. - S. 245-258.

4. Prystypa T. Impact of athletic recovery parameters of hemodynamics in disabled powerlifters with cerebral palsy // T. Prystypa, T. Stefaniak, R. Rudenko / Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports. - VOL 21, № 3 (2017) Р. 131 - 138.

5. Руденко Р. Є. Масаж: навч. посіб. / Романна Руденко. - Л.: Сплайн, 2013. - 304 с.

6. Rudenko R. Physical rehabilitation and the rmoregulatory process esina thle tes with disabilities // R. Rudenko, A. Mahlovanyy, O. Shuyan, T. Prystupa / Journal of Physical Education and Sport. - 2015. - Vol. 15, is. 4. - Р. 730 - 735.

7. Salkever D. S. Activity Status, Life Satisfaction, and Perceived Productivity for Young Adults with Developmental Disabilities / D. S. Salkever // Journal of Rehabilitation. - 2000. - Vol. 66, N 3.

8. Ware J. E. The MOS 36-item short-form health survey (SF-36) I. Conceptual framework and item selection / J. E. Ware, C. D. Sherburne // Med. Care. -1992. -Vol. 30. -P. 437-483.

Размещено на Allbest.ru