Вектор розвитку туризму в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

туризм динаміка валовий продукт

Стаття з теми:

Вектор розвитку туризму в Україні

Глушко Володимир, аспірант кафедри туризму та рекреації Київського національного торговельно-економічного університету м. Київ, Україна

Проаналізовано сучасний стан ринку туристичних послуг України на основі вітчизняної та іноземної статистичної інформації, зокрема: динаміка туристичних потоків, кількість туристів, вклад туризму до ВВП країни, суми інвестицій у галузь туризму тощо. Виявлено основні бар'єри, що стримують його розвиток, та основні напрями подальшої діяльності держави у сфері підтримки вітчизняного ринку туристичних послуг.

Ключові слова: туристична послуга, ринок туристичних послуг, розвиток туризму, туристичні потоки, галузь туризму.

Глушко В. Вектор развития туризма в Украине. Проанализировано современное состояние рынка туристических услуг Украины на основе отечественной и иностранной статистической информации, в частности: динамика туристических потоков, количество туристов, вклад туризма в ВВП страны, суммы инвестиций в отрасль туризма и т. п. Выявлены основные барьеры, сдерживающие его развитие, и основные направления дальнейшей деятельности государства в сфере поддержки отечественного рынка туристических услуг.

Ключевые слова: туристическая услуга, рынок туристических услуг, развитие туризма, туристические потоки, отрасль туризма.

HlushkoV. The vector of tourism development in Ukraine.

Bacgraund. The tourism market of Ukraine, taking on world tendencies, is characterized by increasing in the individualization of demand for tourism services, which makes the tourism enterprises seek innovative products, satisfying needs and providing services to the maximum number of consumers. However, due to the economic instability in Ukraine, the tourism industry is developing at a less rapid pace and has undergone some changes both quantitatively and qualitatively. Therefore, it is necessary to analyze current state of the tourism services market and the prospects for its development.

The aim of the article is to analyze the market of tourism services of Ukraine in the context of the main economic indicators that characterize the tourism industry, identify the main barriers that hinder its development and directions ofstate activity in the field of tourism.

Materials and methods. The basis of the scientific article was the domestic and foreign statistical collections, works of domestic scientists who are investigating the current state of the tourism services market. The article uses methods of analysis and synthesis, logical generalization, comparison, system approach.

Results. The present state of the market of tourism services of Ukraine is analyzed on the basis of domestic andforeign statistical information, in particular: the dynamics of tourist flows, the number of tourists, the contribution of tourism to the GDP of the country, the amount of investment in the tourism industry, etc. The main barriers hindering its development and main directions of further activity of the state in the field of domestic tourism are revealed.

Conclusion. According to the results of the study, the main barriers to the development of the tourism services market, both external and internal, were identified.

Taking into account the existing barriers, the state should first of all help to eliminate the problems hindering the development of tourism business, which will allow to increase the amount of revenues from tourism and the sector's share in GDP of the country. The strategic planning of tourism development should take into account all the aspects in which Ukraine takes on the position of an outsider in world rankings. Due to well-considered and consistent state policy, the country has every chance to improve its brand position.

Keywords: tourism service, market of tourism services, development of tourism, tourist flows, branch of tourism.

Постановка проблеми

ТуристичнийринокУкраїни, переймаючисвітовітенденції, характеризуєтьсяпосиленняміндивідуалізаціїпопиту на туристичніпослуги, щозмушуєтуристичніпідприємствашукатиінноваційніпродукти, задовольнивши потреби та надавшипослугимаксимальнійкількостіспоживачів.

Щорокусвітовийриноктуристичнихпослугпоповнюєтьсяновими видами туризму, аджекожнакраїна та туристичнаорганізаціяхоче бути унікальною та намагаєтьсязапропонуватиспоживачамтуристичнихпослугякісноновий, не схожий на іншіінноваційний продукт. Проте через економічнунестабільність в Українітуристичнийбізнесрозвиваєтьсяменшстрімкими темпами, зазнаючипевнихзмін як кількісно, так і якісно. Тому необхідним є аналіз поточного стану ринку туристичнихпослуг та перспектив йогорозвитку.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанняманалізу ринку туристичнихпослугУкраїниприсвяченопраці таких вітчизнянихнауковців, як: Т. Ткаченко, Ю. Забалдіної [1], А. Мазаракі, С. Мельниченко [2; 3], Г. Михайліченко [4], М. Мальської [5], Г. Горіної [6], Н. Козубової [7] та ін. Зважаючи на економічнуситуацію в Україні, постаєнеобхідністьпродовженнядослідження стану розвитку ринку туристичнихпослуг.

Метою статті є аналіз ринку туристичнихпослугУкраїни в динаміці, виявленняосновнихбар'єрів, щостримуютьйогорозвиток, та напрямківдіяльностідержави у сферітуристичногобізнесу.

Відповідно до мети дослідженнявизначенозавдання, якіпотребуютьвирішення:

проаналізуватиосновніекономічніпоказники, щохарактеризуютьриноктуристичнихпослугУкраїни;

виявитиосновнібар'єри, якістримуютьйогорозвиток;

запропонуватиосновнінапрямидержавноїполітики, якімають бути реалізовані у сфері туризму.

Матеріали та методи. Підґрунтямнауковоїстатті стали вітчизняні та іноземністатистичнідані, працівітчизнянихнауковців, якідосліджуютьпоточний стан ринку туристичнихпослуг. У ходідослідженнявикористанометодианалізу та синтезу, логічногоузагальнення, порівняння, системнийпідхід.

Результати дослідження

Україна як частинасвітовоїспільноти не залишиласьостороньрозвиткутуристичного ринку, протецізмінивідбуваються не такими стрімкими темпами. До 2013 р. включнообсягитуристичнихпотоківУкраїнизбільшувались у середньому на 7.5 % у рік(рис. 1), проте через виникнення та поглибленнядестабілізаціїекономічної, політичної та соціальноїситуації в Україні, зниженнярівнябезпекитуристів та послаблення державного кордону спостерігаєтьсярізкий спад кількостііноземнихгромадян, яківідвідалиУкраїну, та незначний спад і призупиненнязростаннякількостігромадянУкраїни, яківиїжджали за кордон, щосупроводжуєтьсязменшеннямдоходівтуристичнихпідприємств.

Рис. 1

У 2014 р. порівняно з 2013 р. кількістьіноземнихтуристів, яківідвідалиУкраїну, знизиласьна 48.5 %, а кількістьгромадянУкраїни, яківиїжджали за кордон, - на 5.6 %. Такий спад кількостітуристівздебільшогоспричиненийокупацієюКриму (однієї з найбільшвідвідуванихдестинаційУкраїни) і окремихтериторій сходу України, а такожзменшенням потоку туристів з РосійськоїФедерації. Крімцього, існує ряд чинників, щовплинули на зменшеннятуристичнихпотоків, зокрема: неефективневикористаннянаявнихприродних, культурних, історичних та іншихвидівресурсів; відсутністьчіткоїпозиції та законодавчоїбазищодорозвиткутуристичноїіндустрії як однієї з ключовихгалузейекономікиУкраїни.

Починаючи з 2015 р. і до нині, динамікатуристичнихпотоків як внутрішніх, так і зовнішніх є позитивною. У 2017 р. порівняно з 2016 р. кількістьгромадянУкраїни, яківиїжджали за кордон, зросла на 7.2 %, а порівняно з 2010 р. - на 53.9 %, кількістьіноземнихгромадян, яківідвідалиУкраїну, зросла на 6.8 %. Тенденція до збільшеннякількостііноземнихтуристів у 2017 р. також прямо пов'язана з проведенням у м. Києвіпісенного конкурсу "Євробачення", який, крімтуристів, якіприїхалибезпосередньо на періодпроведення конкурсу, привернув увагусвітовоїспільноти та став своєрідною рекламою для відвідуванняУкраїни як безпечної та цікавої, з туристичної точки зору, країни.

Однак поки що не вдалося повернутися до тенденції дореволюційного періоду, коли кількість іноземних громадян, які відвідали Україну, була більшою за кількість громадян України, які виїжджали за кордон. На цейпоказник, крімнестабільноїекономіко-політичноїситуації у країні, такожвпливаєнизькакількістьвітчизнянихпідприємств, якізаймаютьсявнутрішнім та в'їзним туризмом в Україні, порівняно з кількістютуристичнихорганізацій, яківідправляютьвітчизнянихтуристів за кордон.

Сучасний турист хочеотримувати комплекс туристичнихпослуг, якістьяких буде відповідатиціні, а у більшостівипадків - перевершуватиочікування. Проте за відсутностіефективноїсистеми державного регулюваннядіяльностіпідприємствтуристичногобізнесузнижуєтьсяякістьнадаваних ними послуг, адженемаєчіткихвимог до діяльностібільшостіпідприємств, якіоперуютьна ринку, і, як наслідок, якістьпослуг, яку отримуютьспоживачі, є нестабільною та низькою. Цепризводить до зниженнякількостітуристів, якіподорожуютькраїною, та зменшуєпривабливістьдержави для іноземних.

Аналізуючикількістьтуристів, якібулиобслугованітуристичними операторами та туристичними агентами у 2012-2017 р. (рис. 2), спостерігаєморізкий спад активностівнутрішніх та виїзнихтуристів у 2014-2015 рр., пов'язаний з російськоюагресією і загостренням через неїсоціально-політичної та економічноїситуації в країні і, як наслідок, зменшенняплатоспроможностінаселення, а отже, і зниженнятуристичноїактивностіукраїнців.

У 2015 р. порівняно з 2013 р. кількістьвнутрішніхтуристівзменшилась на 33.58 %, кількістьвиїзнихтуристів - на 33.64 %, а кількістьв'їзнихтуристів - на 88.95 % менше, ніж у 2013 р., щозумовлено як втратоютериторій, населення, зменшенням платоспроможності українців, так і побоюванням іноземних туристів відвідати Україну через високий рівень терористичних загроз у країні, де ведуться бойові дії. У 2017 р., за рейтингом Глобального тероризму Інституту економіки та миру [9], Україна посіла 17 сходинку з більш ніж 160 країн світу, розташувавшись між Таїландом та Суданом, що негативно впливає на імідж та туристичну привабливість країни.

* ***** В'їзні (іноземні) туристи -- Виїзні туристи --*--Внутрішні туристи

Рис. 2 - Динаміка кількості туристів, обслугованих туристичними операторами та туристичними агентами у 2012-2017 рр., тис. осіб. Джерело: розраховано автором на основі [8]

На рис. 2такожпомітна позитивна динаміка у показникахкількостівнутрішніх та виїзнихтуристівпротягом 2016-2017 рр. У 2017 р. порівняно з 2015 р. кількістьвітчизнянихтуристів, щоподорожуваликраїною, використовуючипослугитуристичнихоператорів та туристичнихагентів, зросла на 33.59 %, а виїзних - на 39 %.

Поверненняхоча б довоєнногорівнябезпеки, як і формування позитивного іміджу (бренду) країнипотребуватимезначнихзусиль, часу та коштів. У рейтингу"BrandFinanceNationBrands 100" британськоїконсалтинговоїкомпаніїBrandFinance[10] у 2017 р. бренд "Україна" серед 100 країн, представлених у рейтингу, посів 62 місце, піднявшись на одну сходинкупорівняно з попереднім роком.

ПротепокищоУкраїна не рекламує себе системно як туристичнудестинацію та не просуває бренд країни на світовийринок туризму, як, наприклад, ТуреччиначиГрузія, тому відновленнярівнявідвідуваностікраїниіноземними туристами 2012 р. покищо не вдалося досягти, хоч і є позитивна динаміка: у 2017 р. порівняно з 2015 р. кількість тих, щовідвідалиУкраїну та булиобслугованітуристичними операторами чи агентами, збільшилась на 161.28 %, все ж цейпоказник на 85.33 % меншийвідпоказника 2012 р.

Результатианалізуструктурив'їзнихтуристичнихпотоків в Українусвідчать, що у 2012 р. більшеполовинитуристів припадало всього на двікраїни: 37 % - на Росію, 25 % - на Білорусь. А у 2017 р. структура в'їзнихтуристичнихпотоківзмінилася таким чином: 33 % туристів - з Молдови, 20 % - з Білорусі й усього 10 % - з Росії [8]. Такийрізкий спад кількостітуристів з Росії через політичне та військовезагостренняситуації на територіїСхідноїУкраїни та Криму негативно вплинув на загальніпоказникивітчизняноїгалузі туризму.

Дестабілізаціяекономічноїситуації в Україні, крімзменшенняв'їзнихтуристичнихпотоків, значнопозначилась на платоспроможностівітчизняногонаселення, а отже, і на зниженніпопиту на туристичніпослуги, у сукупності з втратоютериторій, у тому числі тих, щотрадиційноприваблювалитуристів, різкимзменшеннямкількостііноземнихгромадян, яківідвідалиУкраїну, у 2014-2015 рр. спостерігалосярізкескороченнякількостітуристичнихпідприємств, якіоперують на українському ринку (рис. 3).

Підприємства, од.

б Юридичні особи ? Фізичні особи-підприємці

Рис. 3 - Динаміка кількості туристичних підприємств в Україні у 2011-2017 рр., од.

Джерело: побудовано автором на основі [8].

У 2014 р. порівняно з 2013 р. кількість підприємств, що надають туристичні послуги, знизилась на 22.9 % та становила 3 885 підприємств (починаючи з 2014 р., не враховано підприємства, які працювали на територіях окупованих Криму та частин Донецької і Луганської областей, статистичні дані відсутні), а у 2015 р. порівняно з 2014 р. - знизилась ще на 18.1 % і склала 3182 підприємства. Аналізуючи скорочення за фізичними особами-підприємцями (ФОП) та юридичними особами, бачимо, що з 2014 по 2015 рр. порівняно з 2013 р. значно скоротилась саме кількість фізичних осіб-підприємців: на 43.8 % або на 1088 підприємств. Це пов'язано з тим, що більшість ФОП - ценевеликітуристичніагенції, які локально обслуговуютьспоживачівтуристичнихпослуг та якісамостійно не формуютьтуристичний продукт, а є лишечастиною каналу йогозбуту. Через різкезменшеннякількостітуристів, які надавали перевагувідпочинку на Азовськомуузбережжі та у Криму, а такожбезвізовий режим з країнамиЄвропитакіорганізаціївтратилизначнукількістьклієнтів та буливимушеніприпинити свою діяльність.

Скороченнякількостіпідприємствтуристичногобізнесу негативно вплинуло і на змінукількостіпрацюючих у галузі туризму. Найбільшакількістьпрацівників на підприємствахтуристичногобізнесу (туроператори, туристичніагенції, екскурсійні бюро) за досліджуванийперіодспостерігалась у 2012 р. (табл. 1). Такакількістьпрацюючих у галузіосібобумовленапроведенням в УкраїніфінальноїчастиничемпіонатуЄвропи з футболу "Євро-2012" та відкриттямпевноїкількостісуб'єктівтуристичноїдіяльності на цейперіод.

Рис. 4

Різке зменшення кількості працівників туристичного бізнесу у 2014 р. порівняно з 2013 р. обумовлено загостренням політичної та економічної ситуації у країні та відсутністю достовірної статистичної інформації щодо діяльності суб'єктів туристичної галузі на окупованих територіях АР Крим, Донецької та Луганської областей. У 2015 р. спадаючатенденціязбереглася. Покращанняекономічної та політичноїситуації в країні у 2016 р. позитивно позначилось й на сфері туризму. Зокрема, завдякизбільшеннюкількостіпрацюючихтуристичнихпідприємствзбільшилась і кількістьпрацівників, задіяних у сфері туризму.

В умовахскороченнякількостітуристичнихпідприємств, кількостітуристів, щоподорожують за кордон, та іноземнихтуристів, щовідвідують нашу країну, у 2014-2015 рр. подібнудинамікуможнабулоспостерігати і щодокількостігрошовихнадходженьвідгалузі туризму до бюджетуУкраїни, що, у свою чергу, відобразилось на частці туризму у валовому внутрішньомупродуктіУкраїни. З 2010 р. по 2013 р. (рис. 4) цейпоказникбуввідносностабільним. Проте через зазначенівнутрішні та зовнішнічинники у 2014 р. вінрізко впав та зберігтенденцію до зниження й у 2015 р.

Рис. 5 - Динаміка вкладу туризму до ВВП України, млрд. дол. США та частки туризму у ВВП України та світу у 2010-2017 рр., %

Джерело: побудовано автором за даними [11].

Аналізуючисвітовіпоказникинадходженьвідгалузі туризму, спостерігаємозначнупозитивнудинаміку у зростаннічасткигалузі у ВВП країнсвіту з 2011 р. по 2017 р. В Україніцейпоказник у 2017 р. майжевдвічіменшесвітового. Проте, починаючи з 2015 р., спостерігається позитивна динамікачастки туризму у ВВП України. Покращанняполітичного та економічногоклімату в країні, підвищеннярівнясоціальнихстандартівжиттянаселення, зміцненняармії та силових структур, а такожзначнідипломатичніуспіхиУкраїнисприятливопозначаються й на показникахсфери туризму, які й далідемонструютьтенденцію до зростання.

Зростаннячастки туризму у ВВП країнивпливає на покращанняінвестиційноїпривабливостіУкраїни як для вітчизняних, так і для іноземнихінвесторів. Залученняінвестиційдастьзмогузробитиякіснийпрорив у галузі, покращититуристичнуінфраструктуру та впроваджувати і використовуватиінноваційнітехнології, які давно популярні в усьомусвіті, щодастьзмогузменшитивідстань та налагодитибільштіснукомунікаціюміжтуристичнимипідприємствами та кінцевимспоживачем.

Задлязалученняінвестицій та чіткогорозуміннянеобхіднихновацій для підприємствмає бути офіційнестатистичнепідґрунтя, яке б не мало суперечностей у різнихофіційнихджерелах. Тому було створено робочугрупу з питань статистики у сфері туризму та курортів, головною метою якої є опрацювання та аналізданихстатистичногообліку і звітностіпідприємств у сфері туризму та курортів, щобазується на досвідііншихкраїн [12]. Гармонізаціїпотребують й показники, за допомогоюякихможнапроаналізуватирозвитоктуристичного ринку та порівнятийого з розвиткомтуристичнихринківіншихкраїнсвіту для окресленняпріоритетнихнапрямківдіяльності у сферівітчизняного туризму. Акумулюючиреальнустатистичнузвітність, підприємстватуристичногобізнесуможуть адекватно оцінитивласне становище на ринку, визначаючистратегічні та оперативнінапрямирозвитку, пріоритетними в яких є розробка (купівля) та впровадженняінформаційнихінноваційнихтехнологійіззалученняміноземнихінвестиційнихресурсів.

Обсягиінвестицій у галузь(рис. 5) у 2017 р. значнозменшилисяпорівняно з 2012 р. Протепісля переломного 2015 р. цейпоказникдемонструєпомітнутенденцію до збільшення: у 2017 р. порівняно з 2015 р. сума надходженьзбільшилась на 14.49 %.

Рис. 6 - Динаміка обсягів інвестицій у галузь туризму та частки інвестицій в туризм від загальної кількості інвестицій в Україні у 2012-2017 рр.

Джерело: побудовано автором за даними [11].

Значнихінвестиційнихнадходженьпотребуєрозвитоктуристичноїінфраструктури, особливо транспортної, якістьякої в Україні, за рейтингом TheGlobalCompetitivenessReportВсесвітньогоекономічного форуму, є доситьнизькою(табл. 2).

Таблиця 2 - Місце України у світовому рейтингу якості інфраструктури по показниках серед 137 країн світу за 2013-2018 рр.

Джерело:побудовано автором на основі [13].

Зменшення показника якості загальної інфраструктури в Україні у 2013 - 2018 рр. (див. табл. 2)пов'язане не з погіршенням власне якості інфраструктури в Україні, а з більш швидкими темпами її розвитку в інших державах світу.

Найкращі позиції за показниками якості інфраструктури країназаймає по якостізалізничноїінфраструктури та мобільного телефонного зв'язку: за 2013-2018 рр. комфорт залізничнихперевезеньпосідав 25-37 місця, що є доситьвисокоюоцінкоюсередусіхучасників рейтингу. Монополізаціязалізниці є основною причиною їїповільногорозвитку. За наявностіконкурентів у галузі на внутрішньому ринку залізничнесполучення могло б бути у десятцінайкращих у світі.

За якістюмобільного телефонного зв'язку з 2013 р. по 2017 р. країнапокращилавласніпозиції, проте у 2018 р. здалаїх, поверувшись до показника 2013-2014 рр., щопов'язане з великим навантаженням на мережі через активневпровадження та збільшеннякористувачів 4G мережі. Вітчизнянімобільніоператори не здатнізабезпечитистабільнуякість 3G мережі та здійснитинепомітний для споживачівперехід на мобільнийзв'язок четвертого покоління. Звичайно, щоцейпоказник не входить до пріоритетівпід час виборукраїни для подорожі, але може стати неприємнимвідкриттямпід час перебування в країні та вплинути на загальневраження.

Висновки

За результатами аналізу стану ринку туристичнихпослугУкраїнивстановлено, що до основнихбар'єрів, як зовнішнього, так і внутрішнього характеру, щостримуютьйогорозвиток, можнавіднести:

тимчасовуокупацію АР Крим та бойовідії на територіїДонецької та Луганської областей, щозумовлюєзменшеннятуристичнихпотоків до країни;

нераціональневикористанняприродних та культурно-історичнихресурсів, як наслідок, зниженнярівнятуристичноїпривабливостіокремихдестинацій;

недостатнюкількістьінвестицій у галузь, щогальмуєїїзагальнийрозвиток;

невідповідністьвітчизняногозаконодавстваміжнародному та відсутністьможливостістатистичногопорівнянняпоказниківдіяльностіпідприємствтуристичногобізнесу з іншимикраїнами;

низькийрівеньякості та розвиткуоб'єктівтуристичноїінфраструктури;

недостатність у позиціонуванні та просуваннібренду "Україна" на міжнародному ринку;

відсутністьдержавноїпідтримкирозвиткупідприємств малого та середньогобізнесу, до якихналежитьбільшістьпідприємствтуристичноїгалузікраїни;

низькийрівеньплатоспроможностінаселення;

незадовільнийрівеньпідготовкикадрів, щопрацюють на підприємствахтуристичногобізнесу.

Враховуючинаявнібар'єри, держава передусіммаєсприятиусуненню проблем, які перешкоджають розвитку туристичного бізнесу, що дасть змогу збільшити суму надходжень від туризму та частку галузі у ВВП країни. Стратегічне планування розвитку туризму має враховувати усі аспекти, за якими Україна посідає позиції аутсайдера у світових рейтингах. Завдяки продуманій та послідовній державній політиці країна має всі шанси покращити позиції власного бренду, адже така дестинація має чим вразити та змусити приїхати сюди знову.

Список використаних джерел

1. Zabaldina Iuliia, Tkachenko Tatiana. Tourism Destinations Management in the Context of Ukrainian Crisis/ Knowledge - Economy - Society. Challenges of Contemporary Economies in the Face of Global Market Conditions”, Eds. R. Borowiecki, A. Jaki. P.Lula, Krakow 2015, Foundation of the Cracow University of Economics.

2. МазаракіА. А., Мельниченко С. В. Туризм в Україні: викликикризи. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. 2015. № 2.C. 5-15.

3. МазаракиА. А., Мельниченко С. В. Туристический рынок Украины в условиях евроинтеграции. Экономический рост Республики Беларусь: глобализация, инновационность, устойчивость.ХІ Международная научнопрактическаяконференція. Минск: БГЭУ, 17 мая, 2018.

4. МихайліченкоГ. І. Управлінняінноваційнимрозвиткомтуристичнихпідприємств: автореф. дис. ... д-ра екон. наук: спец. 08.00.04 "Економіка та управлінняпідприємствами (за видами економічноїдіяльності)". Київ, 2014. 20 с.

5. Мальська М. П., Рутинський М. Й., Білоус С. В., Мандюк. Економіка туризму: теорія та практика. Київ: Центр учбов. л-ри, 2014. 544 с.

6. Горіна Г. О. Розвиток ринку туристичних послуг в Україні в умовах просторової поляризації. дис. ... д-ра екон. наук. Дніпро, 2017, 493 с.

7. Козубова Н. В. Туристичніпослуги як об'єктринковихвідносин в Україні. Інноваційна економіка. 2014. № 2. C. 137-143.

8. Державна служба статистики України. URL: www.ukrstat.gov.ua.

9. Institute for Economics and Peace. URL: www.economicsandpeace.org.

10. ОфіційнийсайтBrand Finance. URL:www.brandfinance.com.

11. World Travel &Tourism Council (WTTC). URL: www.wttc.org.

12. Глушко В. О. Інформаційнітехнології в туристичномубізнесі. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі.2017. № 5 (84). С. 167-172.

13. The Travel &Tourism Competitiveness Report, 2013-2018. URL: www.weforum.org.

14. Zabaldina, Iuliia, &Tkachenko, Tatiana (2015). Tourism Destinations Management in the Context of Ukrainian Crisis/ Knowledge - Economy - Society. Challenges of Contemporary Economies in the Face of Global Market Conditions. R. Borowiecki (Eds.), A. Jaki. P. Lula. Krakow: Foundation of the Cracow University of Economics [in English].

15. Mazaraki, A. A., &Mel'nychenko, S. V. (2015). Turyzm v Ukrai'ni: vyklykykryzy [Tourism in Ukraine: The Challenges of the Crisis]. VisnykKyi'vs'kogonacional'nogotorgovel 'no-ekonomichnogouniversytetu - Herald of the Kyiv National University of Trade and Economics, 2, 5-15 [in Ukrainian].Mazaraki, A. A., &Mel'nichenko, S. V. (2018). TuristicheskijrynokUkrainy v uslovijahevrointegracii [The tourist market of Ukraine in terms of European integration]. JekonomicheskijrostRespublikiBelarus': globalizacija, innovacionnostustojchivost ' - Economic growth of the Republic of Belarus: globalization, innovation, sustainability. (May 17). ХІ International Scientific and Practical Conference. Minsk: BGJeU [in Russian].

16. Myhajlichenko, G. I. (2014). Upravlinnjainnovacijnymrozvytkomturystychnyhpidpryjemstv [Management of innovative development of tourist enterprises]. Extended abctract of Doctor's thesis.Kyi'v [in Ukrainian].

17. Mal's'ka, M. P., Rutyns'kyj, M. J., Bilous, S. V., &Mandjuk (2014). Ekonomikaturyzmu: teorija ta praktyka [Tourism Economics: Theory and Practice].Kyi'v: Centruchbov. l-ry [in Ukrainian].

18. Gorina, G. O. (2017). Rozvytokrynkuturystychnyhposlug v Ukrai'ni v umovahprosto- rovoi' poljaryzacii' [Development of tourism services market in Ukraine in terms of spatial polarization]. Doctor's thesis.Дніпро [in Ukrainian].

19. Kozubova, N. V. (2014). Turystychniposlugyjakob'jektrynkovyhvidnosyn v Ukrai'ni [Tourist services as an object of market relations in Ukraine]. Innovacijnaekonomika - Innovative economy, 2, 137-143[in Ukrainian].

20. DerzhavnasluzhbastatystykyUkrai'ny [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

21. Institute for Economics and Peace. (n.d.). economicsandpeace.org. Retrieved from www.economicsandpeace.org [in Ukrainian].

22. Oficijnyjsajt Brand Finance [Official site Brand Finance]. (n.d.). brandfmance.com. Retrieved from www.brandfinance.com [in Ukrainian].

23. World Travel &Tourism Council (WTTC). (n.d.). wttc.org. Retrieved from www.wttc.org [in English].

24. Hlushko, V. O. (2017). Informacijnitehnologii' v turystychnomubiznesi [Information technology in the tourism business]. NaukovyjvisnykPoltavs'kogouniversytetuekonomikyitorgivli - Scientific herald of the Poltava University of Economics and Trade, 5 (84),167-172 [in Ukrainian].

25. TheTravel&TourismCompetitivenessReport, 2013-2018. (n.d.). weforum.org. Retrievedfromwww.weforum.org [inEnglish].

Размещено на Allbest.ru