Главная Коллекция "Otherreferats" Спорт и туризм Перспективи рекреаційного освоєння озер Ратнівського району

Перспективи рекреаційного освоєння озер Ратнівського району

Сучасний стан та перспективи рекреаційного використання озер Ратнівського району. Аспекти вивчення туристичного та рекреаційного освоєння озер Ратнівського району. Аналіз негативного впливу надмірного розвитку рекреації на навколишнє середовище.

Рубрика Спорт и туризм
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.12.2020
Размер файла 45,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи рекреаційного освоєння озер Ратнівського району

Василь Фесюк, Оксана Мосійчук

Анотація

рекреаційний озеро ратнівський туристичний

У статті детально розглянуто сучасний стан та перспективи рекреаційного використання озер Ратнівського району. Туристичне й рекреаційне освоєння озер Ратнівського району доцільно вивчати у двох аспектах. З одного боку, район дійсно має багаті природні ресурси (мальовничі озера з чистою цілющою водою), територія характеризується невисоким рівнем господарської освоєності, а туризм міг би стати тим видом господарської діяльності, що дав би змогу підняти доходи мешканців (а отже, і наповнення районного бюджету) та сприяв би благополуччю й процвітанню територіальних громад. З іншого боку, надмірний розвиток рекреації, особливо стихійної, може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища й самих озер. Тому розвиток рекреації повинен відбуватись із врахуванням природоохоронних (екологічних) вимог.

Ключові слова: озера, природні ресурси озер, рекреація, рекреаційне освоєння озер

Аннотация

Фесюк Василий, Мосийчук Оксана. Перспективы рекреационного освоения озер Ратновского района. В статье подробно рассматривается современное состояние и перспективы рекреационного использования озер Ратновского района. Туристическое и рекреационное освоение озер Ратновского района целесообразно изучать в двух аспектах. С одной стороны, район действительно имеет богатые природные ресурсы (живописные озера с чистой целебной водой), территория характеризуется невысоким уровнем хозяйственной освоенности, туризм мог бы стать тем видом хозяйственной деятельности, который позволил бы поднять доходы жителей (а следовательно, и наполнение районного бюджета) и способствовал бы благополучию и процветанию территориальных общин. С другой стороны, чрезмерное развитие рекреации может негативно повлиять на состояние окружающей природной среды и самих озер. Поэтому развитие рекреации должно происходить с учетом природоохранных (экологических) требований.

Ключевые слова: озера, природные ресурсы озер, рекреация, рекреационное освоение озер.

Annotation

Fesyuk Vasyl, Mosiychuk Oksana. Prospects for the Recreational Development of Lakes of the Ratnivsky District. The article considers in detail the current state and prospects for the recreational use of the lakes of Ratnivsky district. Tourist and recreational development of the lakes of the Ratnovsky district is expedient to consider in 2 aspects. On the one hand, the area really has rich natural resources (picturesque lakes with clear healing water), the territory is characterized by a low level of economic development and tourism could become a kind of economic activity that would increase the incomes of residents (and consequently, the filling of the regional budget) and contributed to wellbeing and prosperity of territorial communities. On the other hand, the excessive development of recreation can negatively affect the state of the natural environment and the lakes themselves. Therefore, developing recreation should take into account environmental requirements.

Key words: lakes, natural resources of lakes, recreation, recreational development of lakes.

Постановка наукової проблеми та її значення

У рекреаційному відношенні озера Ратнівського району використовують порівняно мало, хоча окремі з них мають дуже значний рекреаційний потенціал. Насамперед це стосується озер карстового й льодовикового походження, достатньо глибоких, із чистою водою (Любань, Дошне, Радожичі, Чисте, Засвяття, Луки). Багато з них відомі не лише на Волині, але й далеко за її межами.

Аналіз досліджень із цієї проблеми

Водойми Волинської розглянуто в низці праць, передусім гідрологічного, гідробіологічного, геоморфологічного, загального фізико-географічного та рекреаційно- географічного змісту. Першою спробою узагальнити всю наявну інформацію про озера Волинської області була монографія Я. О. Мольчака й Л. В. Ільїна [5]. Широку картину стану вітчизняної озерознавчої (лімнологічної) науки зрідка можна простежити за матеріалами наукових конференцій, збірниками наукових праць. Першу в Україні Міжнародна науково-практична конференція «Озера та штучні водойми України: сучасний стан і антропогенні зміни» організовано на базі географічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки 22-24 травня 2008 р. За матеріалами конференції опубліковано збірник наукових праць [7]. Проте в практиці лімнологічних досліджень не досягнуто єдності біологічних, гідрологічних і гідрохімічних робіт [2]. Причина цього - у відомчій роздрібненості. Потрібна спільна робота фахівців різних галузей знань у межах комплексних програм наукових досліджень. Значний внесок у вивчення озер Волинської області зробив Л. В. Ільїн. У роботах [2-5] узагальнено й систематизовано лімногеографічні особливості озер Волинської області, аспекти їх господарського використання, екологічні проблеми та способи їх розв'язування. Рекреаційна привабливість природних водойм Волинської області й можливості їх використання в рекреації та туризмі досліджені Д. І. Каліновським у роботі [6]. Так, зокрема, виділено в Ратнівському районі сприятливі для купання 27 озер, для прогулянок на веслових суднах - 13, байдарках і каное - 11, академічної греблі - 14, водних лиж - 11, моторного спорту - п'ять, парусного спорту - 11, пляжного відпочинку - 28, підводного плавання - три.

Мета й завдання статті

Мета дослідження - оцінка сучасного стану та перспектив підвищення ефективності рекреаційного освоєння й використання озер Ратнівського району. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: оцінити сучасний стан рекреаційного використання озер Ратнівського району і їх екологічні наслідки; проаналізувати перспективи рекреаційного освоєння озер; запропонувати основні способи та заходи підвищення ефективності рекреаційного використання озер Ратнівського району.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

На території Ратнівського району наявні 32 озера, різні за розмірами, глибиною, походженням, якістю води, а отже, і за сприятливістю для розвитку різних видів рекреації та туризму, пов'язаних з озерами (табл. 1). Д. І. Каліновський у роботі [6] розрахував коефіцієнт рекреаційної привабливості озер Ратнівського району - 4,1. Для порівняння - аналогічний показник для Любешівського району - 4,3, Шацького - 4,0. Це дає можливість поставити Ратнівський район на друге місце в області за показником рекреаційної привабливості озер, а отже, свідчить про значні перспективи й можливості їх освоєння для відпочинку та оздоровлення населення.

Таблиця 1

Гідрологічні та морфометричні характеристики озер Ратнівського району*

Озеро

Площа, га

Глиби-

нність

Об'єм, тис. м3

Середня глибина, м

Максимальна глибина, м

Коефіцієнт

глибинності

1

2

3

4

5

6

7

Броно

31,2

0,055

540,0

1,72

5,0

0,34

Веліхове

19,3

0,060

244,0

1,16

1,7

0,68

Волянське

386,4

0,010

7766,6

4,0

6,0

0,67

Вінок

24,4

0,053

808,8

1,29

6,0

0,22

Дошне

20,6

0,206

873,4

4,24

15,5

0,27

Довге

19,8

0,063

247,5

1,25

2,0

0,63

Засвяття

69,8

0,058

2832,7

4,07

9,0

0,45

Ковпино

10,8

0,141

164,2

1,52

1,8

0,84

Корець

2,07

0,483

53,8

1,0

2,6

0,38

Тісобул

55,6

0,051

1590,2

2,86

6,5

0,44

Любовель

87,0

0,021

1578,7

1,8

4,0

0,45

Луки

135,3

0,046

7808,2

6,23

10,0

0,62

Мала Близна

8,4

0,205

144,5

1,72

2,5

0,69

Мшани

81,3

0,011

739,8

0,91

2,0

0,46

Оріхове

514,4

0,002

5709,8

1,11

3,8

0,29

Святе (Дружби, с. Тур)

44,6

0,169

3593,8

7,55

15,0

0,50

Стрибуж

23,2

0,092

494,2

2,13

5,5

0,39

Святе (с. Залухів)

37,6

0,148

2098,1

5,58

13,0

0,43

Річицьке

41,8

0,122

2123,4

5,08

13,0

0,39

Теребовичі

62,4

0,021

811,2

1,3

2,1

0,62

Чисте

60,8

0,047

1745,0

2,87

5,9

0,49

Турське

1336

0,001

12440,0

1,2

2,0

0,60

Чорне

10

0,274

274,0

2,74

5,8

0,47

Любань

71,2

0,027

1374,2

1,93

3,2

0,60

Радожичі

75,8

0,053

3054,7

4,03

16,5

0,24

Оріховець

114,2

0,002

239,8

0,20

0,9

0,22

Велика Близна

22

0,114

550,0

2,5

4,5

0,56

Любань - озеро карстового походження в Ратнівському районі, на схід від села Замшани, у заплаві р. Вижівки. Довжина - 0,95 км, ширина - 0,74 км. Улоговина має видовжено-округлу форму. Береги переважно піщані, західні - торф'янисті; порослі очеретом та чагарником. На дні - шар мулу. Дно озера піщане, тверде, але немає лісу на узбережжі. Береги вкриті луками з переважанням рогози, очерету, лепехи. Озеро популярне серед рибалок. Тут ловлять щуку, ляща, окуня. Про чистоту озера свідчить такий факт: у ньому є раки. Перспективні напрями рекреаційного використання озера за [6] - це купання, полювання, спортивно-аматорська рибалка, пішохідний, вело- та водний туризм. До позитивних моментів, пов' язаних із потенційним транспортним освоєнням озера, можна віднести хорошу транспорту доступність: воно розміщене за 300 м від траси Луцьк-Ратно на відстані 112 км від м. Луцька, 66 км від м. Ковеля. Негативний момент - відсутність об'єктів громадського відпочинку населення в прибережній смузі. Тому на озері поширений неорганізований відпочинок, а основний контингент - мешканці навколишніх сіл.

Озеро Дошне має карстове походження, розміщене на півдні Ратнівського району, між селами Запілля й Дошне. Середня глибина - 4,2 м, максимальна глибина - 32,5 м, площа водного дзеркала - 19 га, об'єм - 0,58 млн.м3. Озеро, хоча й невелике за площею, але одне з найглибших у районі й придатне до рекреації. Донні відклади - пісок, глина. Плесо заросле на 10 % жорсткою водяною рослинністю (рогоза, очерет). Береги піщані й торфові. До складу гідрологічного заказника «Дошне», крім однойменного озера, входить також прибережна смуга шириною 100 м, де переважають соснові деревостани та лучні угіддя. Аналіз перспектив рекреаційного освоєння дає підставу виділити сильні й слабкі сторони. Особливо сприятливою для рекреаційного освоєння є дуже чиста вода озера. Негативні моменти - відсутність об'єктів громадського відпочинку населення в прибережній смузі, віддаленість від автотрас (9 км від автотраси Луцьк-Ратно, 121 км від м. Луцьк, 75 - від м. Ковель), невеликі розміри озера. На озері поширений неорганізований відпочинок, основний контингент - мешканці навколишніх сіл.

Радожичі - озеро льодовикового походження, розміщується в с. Гірники Ратнівського району. Відстань від м. Луцьк - 130 км, смт Ратно - 8 км. Максимальна глибина озера - 19 м. Гідрологічний заказник «Озеро Радожичі» займає площу 109,7 га. До його складу входить озеро Радожичі, площею 89 га з прибережною смугою, шириною 100 м, яка оточена сосновим лісом. Улітку на піщаному пляжі у вихідні й святкові дні завжди людно. Як правило, відпочивають тут мешканці та гості райцентру [1]. Рекреаційна цінність озера полягає в придатності для відпочинку, спортивного й промислового вилову риби. Об'єктів громадського відпочинку для населення в прибережній смузі нема. Це суттєво знижує його рекреаційну привабливість. Також негативним моментом є розміщення на березі озера тваринницької ферми (недіючої). Якщо її роботи відновиться, то виникне загрозлива ситуація у зв'язку з можливим потенційним забрудненням води озера стоками тваринницьких підприємств. Це може призвести до забруднення води сполуками нітрогену (нітрити, нітрати, солі амонію, аміак), а також іншими адорантами, у т. ч. меркаптаном. Позитивними моментами натомість є відносно хороша транспортна доступність, чиста вода, сосновий ліс навколо озера.

Чисте - унікальне озеро карстового походження, глибиною 15 м, розміщене на схід від с. Броди Ратнівського району за 6 км від озера Радожичі. Розмір його - 0,7 км на 1,35 км. Площа - 58 га. Водойма розміщена в сосновому лісі. На берегах поширені піщані дюни еолового походження, на яких серед вересу, ростуть густі низькорослі ожинники. Для зручностей відпочивальників на Чистому розміщено два піщані пляжі. Хоча навіть у святковий і спекотний день тут ви побачите не надто багато людей, переважно сюди приходять місцеві мешканці, оскільки ратнівчани й гості райцентру віддають перевагу відпочинку на озері Радожичі [1]. Санітарний стан пляжів гірший, ніж на Радожичах. Поруч з озером немає жодного смітника. Розкидані пластикові пляшки, скляна тара, політиеленові пакети тощо. Наприкінці 80-х рр. ХХ ст. планувалося побудувати на озері Чисте базу відпочинку, однак розпад Радянського Союзу вніс свої корективи в цей процес. За часів незалежності України теж ніхто дно озера досліджував. Аналіз перспектив рекреаційного освоєння дає підставу виокремити сильні й слабкі сторони. Особливо сприятлива для рекреаційного освоєння чиста вода озера. Негативними моментами є відсутність об'єктів громадського відпочинку населення в прибережній смузі, віддаленість від автотрас (15 км від автотраси Луцьк-Ратно, 130 км - від м. Луцьк), засміченість берегів. Місцевій громаді варто приділяти більше уваги підтриманню санітарного стану озера, оскільки на перспективу це може допомогти в пошуку інвестора для побудови туристичної й рекреаційної інфраструктури.

Засвяття - озеро карстового походження, яке розміщене поблизу с. Березники Ратнівського району, практично біля самісінького українсько-білоруського кордону, за 26 км від с. Броди й озера Чисте (156 км від м. Луцька, 40 км від автотраси Луцьк-Ратно). Розміри озера - близько 0,75 км на 1 км, площа водного дзеркала - 58,4 га. Максимальна глибина - 9 м, середня - 4 м, причому глибини понад 1,5 м розпочинаються за 50-100 м від берега, що дуже сприяє відпочинку з дітьми. Озеро дуже мальовниче, розміщене на підвищеній ділянці місцевості в сосновому лісі. Тому береги доволі високі, складені переважно піщаними відкладами. Берегова лінія озера здебільшого поросла очеретом та кугою, але через кожні 50-100 м є затишний пляж, хоча озеро в цілому малолюдне. Його рекреаційна цінність полягає в придатності для відпочинку, спортивного рибальства та занять водними видами спорту [6]. Об'єктів громадського відпочинку для населення в прибережній смузі немає. Це суттєво знижує його рекреаційну привабливість. Також негативний момент - розміщення озера в дуже маленькому селі Березники (по суті, це хутір). Тут не лише відсутні засоби розміщення рекреантів, але й об'єкти харчування. Транспортна доступність озера теж погана: від траси Луцьк-Ратно ще 40 км дорогами районного значення в не дуже хорошому стані. Фактично озеро лежить у прикордонній смузі. Тому рекреанти повинні бути готові до зустрічі з прикордонними патрулями. Позитивними моментами натомість є дуже чиста вода, розміщення в сосновому лісі, збереженість і недоторканість природи.

Озеро Луки має льодовикове походження. Розміщується між селами Самари та Під'язовні Ратнівського району. Його довжина - 2,4 км, пересічна ширина - 0,56 км, площа - 1,35 км2, глибина - до 10 м. Улоговина видовженої форми. Береги низькі, на окремих ділянках заболочені. Дно піщане, у північно-західній частині замулене [5]. Поширена прибережно-водяна рослинність. На протилежному березі озера росте сосновий ліс та є підвищення рельєфу під назвою «Мацеєва гора» - піщаний горб висотою понад 100 м, порослий сосняком, верболозом, березою, дубом. На озері чимало відпочивальників, вода кришталево-чиста й має лікувальні властивості. Піщане дно, гарний піщаний пляж. Від с. Самари берег мілкий та зручний для відпочинку з дітьми. З іншого боку озера глибина зростає різкіше. Озеро має напрочуд гарні береги й мальовничу природу: зі сходу та півдня ростуть соснові й мішані із сосни, дуба, берези, дикої груші, яблуні, лісопосадки, у яких чисте зі смоляно-сосновим і ялівцевим ароматом повітря, котре корисне фітоцидними речовинами. Вода озера Луки має значний вміст сполук срібла й радону, які позитивно впливають на діяльність серцево-судинної системи та опорно-руховий аппарат [1]. Відпочинок на озері можна здійснювати в приватних садибах зеленого (сільського) туризму. Вони доволі комфортабельні. Також, оскільки озеро розміщене у відносно великому селі Самари, то тут є багато об'єктів соцкультпобуту (магазини, бари). До позитивних моментів, які сприять розвитку рекреаційного освоєння озера, також належить чистота води й мальовничість ландшафтів. Негативний момент лише один - озеро розміщене далеко від основних автотрас, на відстані 154 км від м. Луцька й останні 23 км доведеться долати дорогами районнного значення й сумнівної якості.

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Туристичне та рекреаційне освоєння озер Ратнівського району доцільно розглядати у двох аспектах. З одного боку, район справді має багаті природні ресурси (у т. ч. мальовничі озера з чистою цілющою водою), територія характеризується невисоким рівнем господарської освоєності й туризм міг би стати тим видом господарської діяльності, що дав би змогу підняти доходи мешканців (а отже, і наповнення районного бюджету) та сприяв би благополуччю й процвітанню територіальних громад. З іншого боку, надмірний розвиток рекреації, особливо стихійної може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища (у т. ч. самих озер). Тому розвиток рекреації повинен відбуватися з урахуванням природоохоронних (екологічних) вимог. Першочергові заходи для розвитку рекреації в Ратнівському районі:

- упорядкування берегів, у т. ч. їх прибирання, виділення місць для наметових містечок, туалетів, роздягалень; ознакування місць відпочинку, установлення вказівників на трасах із вказуванням відстані до об'єктів та їх атрактивності; ці заходи місцеві громади можуть реалізувати самостійно без залучення зовнішнього фінансування;

- розвиток або створення рекреаційної інфраструктури (будинків відпочинку, садиб зеленого туризму, пансіонатів, барів, кафе тощо); ці заходи громади не зможуть реалізувати самостійно, тому на цьому етапі потрібне залучення приватного інвестора;

- розвиток інженерної інфраструктури району (доріг, зв'язку, ліній електропередач, пунктів прикордонного контролю тощо); ці заходи місцеві громади теж не можуть реалізувати самостійно, тому потрібне залучення зовнішнього фінансування - державного, обласного чи міжнародного. Досвід реалізації таких проектів є: район активно брав участь у проектах «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-ІІІ», «Покращення доступу до туристичного регіону “Долина Зілави” та громад-партнерів на кордоні Польщі, Білорусі й України», фінансованого Європейським інструментом сусідства й партнерства в рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь- Україна 2007-2013», «Відновлення меліоративної мережі для сприяння економічного зростання сільських територій Волинської області» (у межах Програми «Підтримка політики регіонального розвитку»);

- просвітницькі та інформаційні заходи, які б формували бажання в місцевого населення займатись організацією зеленого туризму та рекреації на озерах, демонстрували б людям фінасову ефективність такої діяльності;

- місцевій громаді варто приділяти більше уваги підтриманню санітарного стану озера, оскільки на перспективу це може допомогти в пошуку інвестора для побудови туристичної й рекреаційної інфраструктури.

Джерела та література

1. Волинь туристична: туристичний портал [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.volyntravel.com.ua

2. Ильин Л. В. Водоемы замедленного водообмена Украины: ресурсы и проблемы рационального использования / Л. В. Ильин // Прикладная лимнология. 2002. Вып. 3. С. 265-271

3. Ільїн Л. В. Лімнокомплекси Українського Полісся: монографія: у 2-х т. Т. 1.: Природничо-географічні основи дослідження та регіональні закономірності / Л. В. Ільїн. Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. унту ім. Лесі Українки, 2008. 316 с.

4. Ільїн Л. В. Озера Західного Полісся: особливості поширення, класифікації / Л. В. Ільїн // Природа Західного Полісся та прилеглих територій. Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. С. 73-78.

5. Ільїн Л. В. Озера Волинської області: лімно-географічна характеристика. / Л. В. Ільїн, Я. О. Мольчак. Луцьк: Надстир'я, 2000. 140 с.

6. Каліновський Д. І. Рекреаційна привабливість природних водойм Волинської області і можливості їх використання в рекреації та туризмі / Д. І. Каліновський // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Географічні науки. 2013. № 6. С. 43-47.

7. Озера та штучні Водойми України: сучасний стан й антропогенні зміни: матеріали І Міжнар. наук.- практ. конф. 22-24 трав. 2008 р. Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. 388 с.

References

1. Volyn turystychna: turystychnyi portal. [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://www.volyntravel.com.ua/

2. Ylin L. V. Vodoemy zamedlennoho vodoobmena Ukrayny: resursy i problemy ratsyonalnoho yspolzovanyia / L. V. Ylyn // Prykladnaia lymnolohyia. 2002. Vyp. 3. S. 265-271

3. Ilin L. V. Limnokompleksy Ukrainskoho Polissia: Monohrafiia: U 2-kh t. T. 1.: Pryrodnycho-heohrafichni osnovy doslidzhennia ta rehionalni zakonomirnosti / L. V. Ilin. Lutsk: RVV «Vezha» Volyn. nats. un-tu im. Lesi Ukrainky, 2008. 316 s.

4. Ilin L. V. Ozera Zakhidnoho Polissia: osoblyvosti poshyrennia, klasyfikatsii / L. V. Ilin // Pryroda Zakhidnoho Polissia ta prylehlykh terytorii. Lutsk: RVV «Vezha» Volyn. derzh. un-tu im. Lesi Ukrainky, 2004. S. 73-78.

5. Ilin L. V. Ozera Volynskoi oblasti: Limno-heohrafichna kharakterystyka / L. V. Ilin, Ia. O. Molchak. Lutsk: Nadstyr'ia, 2000. 140 s.

6. Kalinovskyi D. I. Rekreatsiina pryvablyvist pryrodnykh vodoim Volynskoi oblasti i mozhlyvosti yikh vykorystannia v rekreatsii ta turyzmi / D. I. Kalinovskyi // Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Heohrafichni nauky. 2013. № 6. S. 43-47.

7. Ozera ta shtuchni Vodoimy Ukrainy: suchasnyi stan i antropohenni zminy: Materialy I Mizhnar. nauk.-prakt. konf. 22-24 trav. 2008 r. Lutsk: RVV «Vezha» Volyn. nats. un-tu im. Lesi Ukrainky, 2008. 388 s.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены