Відношення доходів від іноземного туризму до прибуттів як мірило прибутковості міжнародних туристичних потоків

Аналіз актуальності дослідження міжнародних туристичних потоків. Зіставлення міжнародних туристичних прибутків і доходів на предмет оцінювання прибутковості іноземного туризму в різних країнах світу, а також виявлення чинників, від яких вона залежить.

Рубрика Спорт и туризм
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.11.2020
Размер файла 2,5 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відношення доходів від іноземного туризму до прибуттів як мірило прибутковості міжнародних туристичних потоків

Олександр Король

Король Александр

Отношение доходов от иностранного туризма к прибытиям как мера доходности международных туристических потоков

По методологии Всемирной туристической организации (UNWTO) и на статистической базе Всемирного банка исследована доходность иностранного туризма, как отношение доходов от въездных туристов к количеству их прибытий, в целом для мира за 1995-2014 гг. и для 110 стран мира по состоянию на 2008 г. - последний перед финансовым кризисом год исследования. Также сделана попытка выявить факторы, от которых она зависит. В частности, установлена слабая связь с коэффициентом корреляции r = 0,5 между доходами от иностранного туризма на одно прибытие и удельными потребительскими расходами местного населения. Вместе с тем, зажиточность туристов, которую показывают туристические расходы на одно отбытие в странах происхождения, не имеет значительного влияния на их расходы в дестинации. Кроме того, замечена зависимость доходности иностранного туризма от географических факторов. Среди них выделяются наличие границы по суше и соседство, а также расстояние до дестинации, которое предложено определять как средневзвешенное на процент прибытий расстояние между данной дестинацией и странами происхождения туристов. Наконец, проведен многофакторный анализ влияния указанных факторов на доходность иностранного туризма для 31-й страны выборки. Результаты множественного регрессионного анализа показали тесную зависимость доходности иностранного туризма от средневзвешенного расстояния до 5-топ стран происхождения туристов и удельных потребительских расходов местного населения в стране назначения, коэффициент совокупной корреляции составил R = 0,80. Следовательно, можно утверждать, что доходность иностранного туризма зависит, прежде всего, от уровня благосостояния страны назначения, выраженного в удельных потребительских расходах местного населения, а также от расстояния, которое преодолевают туристы по дороге к дестинации, ведь в отдаленных странах они останавливаются на дольше и тратят там больше денег.

Ключевые слова: международный туризм, туристические прибытия, доходы от иностранного туризма, доходность иностранного туризма, удельные потребительские расходы, средневзвешенное расстояние.

Korol Oleksandr

The Ratio of Receipts From Inbound Tourism to Arrivals as a Measure of the Profitability of International Tourist Flows

Based on the statistics and standards of the World Bank and the World Tourism Organization (UNWTO), the profitability of inbound tourism has been investigated, as the ratio of receipts from international tourists to the number of their arrivals, in general for the world for 1995-2014 and for 110 countries of the world as of 2008 - the last year of research before the financial crisis. An attempt to identify the factors on which it depends has been made also. In particular, a weak correlation with a coefficient r = 0,5 between the receipts from inbound tourism per one arrival and the consumption expenditures per capita of the local population has been established. At the same time, the prosperity of tourists, which is shown by tourist expenditures per departure in the countries of origin, does not have a significant impact on their spending in the destination. Besides, dependence of profitableness of inbound tourism on geographical factors is noticed. Among them are the presence of the border by land and neighborhood, as well as the distance to the destination, which is proposed to be defined as the distance between this destination and the countries of origin of tourists, average weighted by the percentage of arrivals. Finally, a multi-factor analysis of the effect of these factors on the profitability of inbound tourism for the 31 countries was carried out. The results of multiple regression analysis showed a close dependence of the profitability of inbound tourism on the average weighted distance to the 5-top countries of origin of tourists and the consumption expenditures per capita of the population in the country of destination, the coefficient of cumulative correlation was R = 0.80. Therefore, it can be argued that the profitability of inbound tourism depends primarily on the level of well-being of the country of destination, expressed in the consumption expenditures per capita of the local population, as well as on the distance traveled by tourists, because in remote countries of destination they stop for longer and spend there more money.

Key words: international tourism, tourist arrivals, receipts from inbound tourism, profitability of international tourism, consumption expenditures per capita, average weighted distance.

За методологією Всесвітньої туристичної організації (UNWTO) та статистичної бази Всесвітнього банку досліджено прибутковість іноземного туризму як відношення доходів від в'їзних туристів до кількості їхніх прибуттів загалом для світу за 1995-2014 рр. і для 110 країн світу станом на 2008 р. - останній перед фінансовою кризою рік дослідження. Також зроблено спробу виявити чинники, від яких вона залежить. Так, установлено слабкий зв'язок із коефіцієнтом кореляції r = 0,5 між доходами від іноземного туризму на одне прибуття та питомими споживчими витратами місцевого населення. Натомість заможність туристів, яку засвідчують туристичні видатки на одне вибуття в країнах походження, не має значного впливу на їхні витрати в дестинації. Крім того, помічено залежність прибутковості іноземного туризму від географічних чинників. Із-поміж них виділяють наявність кордону суходолом і сусідство, а також відстань до дестинації, яку запропоновано визначати як середньозважену на відсоток прибуттів відстань між цією дестинацією та країнами походження туристів. Зрештою, проведений багатофакторний аналіз впливу зазначених чинників на прибутковість іноземного туризму для 31-ї країни вибірки. Результати множинного регресійного аналізу показали тісну залежність прибутковості іноземного туризму від середньозваженої відстані до п'яти топ-країн походження туристів і питомих споживчих витрат місцевого населення в країні призначення, адже коефіцієнт сукупної кореляції становив R = 0,80. Отже, можна стверджувати, що прибутковість іноземного туризму залежить, насамперед, від рівня добробуту країни призначення, що виражений у питомих споживчих витратах місцевого населення, а також від відстані, яку долають туристи дорогою до дестинації, адже у віддалених країнах вони зупиняються надовше та витрачають там більше грошей.

Ключові слова: міжнародний туризм, туристичні прибуття, доходи від іноземного туризму, прибутковість іноземного туризму, питомі споживчі витрати, середньозважена відстань.

Постановка наукової проблеми та її значення. Актуальність дослідження міжнародних туристичних потоків зумовлена масштабом цього явища. Зокрема, за оцінками Всесвітньої туристичної організації (UNWTO), у світі на зламі тисячоліть фіксувалося близько 1 млрд міжнародних туристів. Зважаючи на залучення такої великої кількості людей із багатьох країн, міжнародний туризм справляє значний вплив на різні сфери суспільних відносин. Водночас деякі аспекти міжнародного туризму залишаються невисвітленими, зокрема малодослідженим є такий відносний показник, як прибутковість іноземного (в'їзного) туризму. А він є найкращим індикатором того, як розвивається міжнародний туризм у тій чи іншій країні (інтенсивно чи екстенсивно).

Аналіз досліджень із цієї проблеми. Ще в 1995 р. ВТО (UNWTO) провела дослідження прибутковості різних туристських напрямів. Доходи з одного прибуття сильно варіювались і пересічно становили 708 US$. Вони були нижчими в країнах (Канада, Мексика), які мають протяжний сухопутний кордон із головними країнами-постачальниками туристів (у цьому випадку США), а також у соціалістичних (колишніх соціалістичних) країнах (Китай). Високий рівень доходів із прибуття відзначався в країнах, віддалених від великих ринків збуту, які мають значні митні перешкоди, характеризуються високою вартістю життя або орієнтовані на туристську еліту [1, с. 53]. Окрім роботи А. Ю. Александрової (2002 р.) [1], міжнародний туристичний ринок досліджують О. О. Любіцева (2003 р.) [3] та ін. науковці. У цих роботах охарактеризовано основні поняття міжнародного туризму, проаналізовано географію туристського попиту за регіонами світу, відображено останні тенденції та процеси глобалізації в цій галузі. Проте в них залишилися без уваги питання про прибутковість іноземного туризму, зокрема з'ясування того, від чого вона залежить.

Мета роботи - зіставлення міжнародних туристичних прибуттів і доходів на предмет оцінювання прибутковості іноземного (в'їзного) туризму в різних країнах світу, а також виявлення чинників, від яких вона залежить.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження. Дослідження спирається на статистичну базу та методологію обліку міжнародного туризму, що запропонована Всесвітньою туристичною організацією (UNWTO) та використана Всесвітнім банком. Зокрема, в' їзний напрям міжнародного туризму оцінюється в таких натуральних і вартісних показниках, як міжнародні туристичні прибуття та доходи від іноземного туризму, а прибутковість розраховується так: доходи від іноземного туризмукількість міжнародних прибуттів.

Згідно з методологією UNWTO, під кількістю прибуттів розуміємо число зареєстрованих відвідувачів тієї чи іншої країни, які не є її резидентами, за певний проміжок часу. При цьому вони не можуть перебувати в країні призначення більше одного року та займатися діяльністю, що оплачується з місцевих джерел. Усіх їх можна поділити на одноденних відвідувачів і туристів (відвідувачів, котрі перебувають у країні призначення понад одну ніч). При вимірюванні прибуттів у міжнародному туризмі перевагу надають обліку на кордоні. Однак не всі країни можуть збирати такі дані. Тоді, замість цих показників, можуть бути використані інші, зокрема облік у готелях і подібних закладах [2].

Статистика UNWTO туристських доходів охоплює грошові надходження (US$), одержані країною призначення від іноземного туризму за певний проміжок часу, зазвичай за рік. Вони складаються з витрат відвідувачів, котрі здійснили прибуття до цієї країни. Основними статтями витрат іноземних туристів у країні призначення є розміщення, харчування, внутрішній транспорт і пальне, екскурсії, розваги, шопінг та ін. Цей показник охоплює доходи, одержані як від туристів, так і від одноденних відвідувачів. Витрати останніх можуть бути суттєвими, особливо в тому випадку, коли вони проживають у прикордонних територіях та здійснюють поїздки до сусідніх країн з метою купівлі там товарів і послуг. Такі поїздки є регулярними, що робить їх вагомим джерелом доходів від іноземного туризму [2]. Однак витрати одноденних відвідувачів у країні призначення значно поступаються перед туристами, які зупиняють тут надовго, а це помітно знижує доходи на одне прибуття.

Під час аналізу вартісних показників за певний часовий проміжок для врахування впливу інфляції застосували індекс цін (СРІ - Consumer Price Index), за допомогою якого поточні ціни перераховували у фіксовані (станом на 1995 р.).За 1995-2014 рр. загальносвітова кількість міжнародних туристичних прибуттів зросла більш ніж вдвічі: від 550 млн. - у 1995 р. до 1,17 - млрд. у 2014 р. Доходи від іноземного туризму в цінах 1995 р. за ці ж роки зросли від 483,7 до 918,4 млрд US$, або на 90 % (табл. 1).

туризм міжнародний іноземний прибутковість

Таблиця 1

Загальносвітові міжнародні туристичні прибуття, доходи від іноземного туризму та прибутковість*

Рік

Туристичні

прибуття,

млн

Туристичні доходи, US$ млрд, у цінах:

Прибутковість, US$ per arrival, у цінах 1995 р.

поточних

1995 р.

1

2

3

4

5

1995

549,7

483,7

483,7

879,9

1996

581,0

522,7

507,7

873,8

1997

610,0

523,9

497,4

815,4

1998

628,2

527,0

492,7

784,3

1999

653,9

550,5

503,6

770,1

2000

706,5

569,2

503,7

713,0

2001

705,5

560,2

482,1

683,3

2002

727,3

586,8

497,1

683,5

2003

717,9

644,4

533,7

743,4

2004

791,6

767,1

618,9

781,8

2005

837,2

811,5

633,3

756,5

2006

881,3

877,9

663,6

753,0

2007

944,1

1016,3

747,0

791,2

2008

959,6

1116,2

790,1

823,4

2009

918,9

1005,4

714,2

777,2

2010

978,9

1097,5

767,0

783,5

2011

1020,7

1231,0

834,0

817,1

2012

1072,6

1275,4

846,6

789,3

2013

1124,3

1362,9

891,6

793,0

2014

1175,0

1426,7

918,4

781,6

*Складено за: [6].

Середньосвітова прибутковість іноземного туризму впродовж періоду, що досліджується, у цінах 1995 р. коливалася на рівні 780 И8$ на одне міжнародне прибуття, причому лінія тренду мала майже горизонтальне положення. Стійку тенденцію до здешевлення поїздок у 1996-2001 рр. спостерігали через ледь помітне скорочення доходів від іноземного туризму, яке відбувалося на тлі зростання кількості міжнародних туристичних прибуттів у світі (рис. 1).

Рис. 1. Середньосвітові доходи на одне міжнародне туристичне прибуттяу цінах 1995 р.

Потрібно буде оцінити прибутковість іноземного туризму в розрізі окремих дестинацій, що зроблено для 110 країн світу за 2008 р. - останній перед фінансовою кризою рік дослідження. Прибутковість країн вибірки в поточних цінах коливалася від 5067 И8$ для Австралії до 28 И8$ - для Ботсвани, а медіальне значення становило 1051 И8$ на одне прибуття (див. рис. 2). У цінах 1995 р. медіана мала значення 745 И8$, що було близьким до розрахованого вище середньосвітового показника.

Рис. 2. Огіва країн, що ранжовані за прибутковістю іноземного туризму та розподілені за інтервалами, 2008 р.

На основі побудованої огіви запропоновано інтервали величини прибутковості з медіанним відтінком від 901 до 1200 US$ per arrival. Як результат, країни вибірки згруповано в сім інтервалів (рис. 2, табл. 2).

Таблиця 2

Розподіл країн за інтервалами за доходами на одне туристичне прибуття

Прибутковість, US$ per arrival

Країни 2008 р.

1

Понад 2000

Австралія, США, Швеція, Індія, Кувейт, Мальдиви, Барбадос, Нова Зеландія, Німеччина, Ізраїль, Швейцарія, Нідерланди, Португалія

2

1501-2000

Маврикій, Республіка Корея, Шрі-Ланка, Бельгія, Панама, Ісландія, Танзанія, Мадагаскар, Японія, Макао, Фіджі, Таїланд, Великобританія, Словенія

3

1201-1500

Багами, Венесуела, Г ана, Сингапур, Фінляндія, Хорватія, Кіпр, Норвегія,

Індонезія, Албанія, Тринідад і Тобаго, Ямайка, Антигуа і Барбуда, Ірландія,

Іспанія, Кенія, Коста-Ріка, Бразилія

4

901-1200

(med)

Пакистан, Гонконг, Перу, Італія, Марокко, Аргентина, Австрія, Греція, Канада, Колумбія, Сент-Люсія, Домініканська Республіка, Мальта, Македонія, Польща, Єгипет, Філіппіни, Південна Африка, Йорданія, Сьєрра-Леоне, Домініка, Чилі

5

601-900

Туреччина, Чехія, Франція, Малайзія, Болгарія, Китай, Литва, Угорщина, Оман, Естонія, Судан, Еквадор, Гондурас, Непал, Данія, Вірменія, Латвія, Росія,

Мексика, Гватемала, Уругвай, Монголія, Камбоджа

6

301-600

Сирія, Туніс, Намібія, Сальвадор, Болівія, Гайана, Центрально-Африканська Республіка, Нікарагуа, Киргизія

7

Менше ніж 301

Парагвай, Румунія, Сейшели, Алжир, Україна, Бахрейн, Бангладеш, Малаві, Свазіленд, Папуа-Нова Гвінея, Ботсвана

Насамперед можна припустити, що доходи на одне туристичне прибуття залежатимуть від того, наскільки країна призначення є «дорогою». Існує безліч рейтингів найдорожчих і найдешевших країн і міст. Зокрема, туристичний портал «tripomatic.com», який спеціалізується на плануванні подорожей, порівняв ціни на проживання, харчування, громадський транспорт й огляд визначних пам'яток у 42-х найвідвідуваніших містах світу [7]. При укладанні рейтингу враховували, скільки днів турист зможе прожити та відпочити на 100 доларів. Виходячи з цього, зроблено припущення, що в країнах із дорожчим життям туристи витрачатимуть на послуги більше грошей, тобто зможуть провести на 100 доларів меншу кількість днів. Найкраще рівень життя в країні відображають питомі споживчі витрати місцевого населення. Отже, для перевірки припущення ці два показники зіставлено (табл. 3). Як результат, між ними виявлено тісний зворотний зв'язок, адже коефіцієнт кореляції r = -0,75.

Таблиця 3

Кількість днів, яку може провести турист у місті на 100 US$, та річні питомі споживчі витрати мешканців країни (US$ per capita), 2008 р.

Отриманий результат дає змогу припустити, що доходи від іноземного туризму на одне прибуття будуть більшими в країнах із вищими питомими споживчими витратами місцевого населення. Для перевірки цього твердження побудовано графік розподілу країн вибірки за цими двома показниками. Лінія тренду підтверджує цю думку, проте зв'язок виявився слабким, адже коефіцієнт кореляції r = 0,5. Зокрема, близькими за величиною прибутковості іноземного туризму (від 2 до 3 тис. US$ per arrival) були США та Індія - країни, у мешканців яких питомі споживчі витрати відрізняються в п'ятдесят разів (див. рис. 3).

Рис. 3. Прибутковість іноземного туризму та питомі (per capita)
споживчі витрати мешканців країн за 2008 р., US$

На прибутковість іноземного туризму може впливати географія прибуттів, адже, наприклад, німецькі туристи матимуть можливість витрачати в дестинації більше грошей, аніж туристи з бідніших країн. Тобто купівельна спроможність туристів може позначатися на розмірах їхніх витрат у країні призначення. Якнайкраще цю спроможність відображає такий показник, як туристичні видатки на одне вибуття, які розраховуються для країни походження туристів.

Розрахувати потенційну купівельну спроможність зарубіжних туристів, які відвідують певну дестинацію, можна як середньозважені на відсоток прибуттів видатки на одне вибуття, що визначені для кожної країни походження туристів. Оскільки таких країн може бути багато, то варто обмежитися топ-п'ятіркою (надалі - 5-топ). Окрім того, для репрезентативності, доцільно розглядати лише ті випадки, у яких сумарна частка 5-топ країн у структурі прибуттів складатиме понад 60 %:

Exptop5 = (Exp1W1 + Exp2W2 + ... + ExpnWn) / n,

де Exptop5 - середньозважена витратність 5-топ країн у структурі туристичних прибуттів; Wi - відсоток прибуттів із країни походження (і), n = 5, EWn > 60 %; Exp - туристичні видатки на одне вибуття в країні походження ( і ), що розраховуються в цій країні як:

Як приклад, наведемо розрахунок потенційної купівельної спроможності зарубіжних туристів для Франції та Іспанії (табл. 4).

Середньозважена витратність 5-топ країн у структурі прибуттів, 2008 р.

Отримані показники середньозваженої витратності 5-топ країн у структурі туристичних прибуттів зіставлено з прибутковістю іноземного туризму. Говорити про те, що прибутковість іноземного туризму залежить від видатків на одне вибуття в кожній із країн походження туристів не доводиться, адже в багатьох випадках ці два показники не узгоджувалися (див. табл. 5). Зокрема, це простежується за порівняння Франції та Іспанії. Так, через подібну географію в'їзного туризму вони мали майже однакову середньозважену витратність 5-топ країн у структурі прибуттів (див. табл. 4). Проте їхня прибутковість відрізнялася майже в півтора рази, тобто туристи з тих же країн в Іспанії витрачали помітно більше грошей, аніж у Франції (табл. 5).

Таблиця 4

Туристичні прибуття до Франції

Країни походження

%

Exp (US$)

1

Великобританія

17,3

1211

2

Німеччина

14,8

1453

3

Бельгія

10,7

2410

4

Італія

10,4

1337

5

Нідерланди

7,5

1203

Середньозважена витратність

1502

Туристичні прибуття до Іспанії

Країни походження

%

Exp (US$)

1

Велика Британія

27,6

1211

2

Німеччина

17,6

1453

3

Франція

14,3

2388

4

Італія

5,8

1337

5

Нідерланди

4,3

1203

Середньозважена витратність

1524

Отже, купівельна спроможність зарубіжних туристів - це радше потенціал, який у дестинації не завжди може бути використаний повністю. Зокрема, якщо туристи, перебуваючи в тій чи іншій країні, можуть зекономити, то вони це робитимуть. Наприклад, тривалий період Іспанія в німців була і є улюбленою дестинацією літнього відпочинку. Крім моря, німців в Іспанії приваблює відсутність мовного бар'єру, бо тут у багатьох туристичних місцях, наприклад на Майорці, багато місцевих жителів, а також «уніформісти» готелів і ресторанів говорять по-німецьки. Однак останнім часом «заощадливість» німецького туриста починає працювати проти Іспанії - кількість прибуттів із Німеччини знижується, оскільки потоки переорієнтовуються на дешевші напрями (Туреччину, Хорватію та Болгарію). Іншими словами, німецький турист за тієї самої купівельної спроможності витрачатиме в цих країнах уже менше грошей.

Таблиця 5 Середньозважена витратність 5-топ країн у структурі прибуттів і прибутковість іноземного туризму, 2008 р.

Країна

Витратність top5 (US$)

Прибуктковість (US$)

Коефіцієнт КПП

США

1170

2943

2,52

Франція

1502

856

0,57

Іспанія

1524

1232

0,81

Австрія

1388

1110

0,80

Китай

832

832

1,00

Мексика

1834

642

0,35

Малайзія

2020

841

0,42

Канада

1844

1061

0,58

Польща

1224

991

0,81

Угорщина

788

807

1,02

Отже, середньозважена витратність 5-топ країн у структурі прибуттів радше не чинить впливу на прибутковість іноземного туризму, а визначає його потенціал. Для його оцінки запропоновано «Коефіцієнт потенціалу прибутковості» (КПП):

Цей коефіцієнт відображає ступінь використання купівельної спроможності зарубіжних туристів, тому його можна інтерпретувати так:

- якщо КПП = 1 або КПП > 1, то це оцінюється позитивно, оскільки принаймні 2/3 іноземних туристів у країні, яка відвідується, витрачають на одне прибуття стільки ж і навіть більше грошей, аніж у них у середньому припадає на одне зарубіжне туристичне вибуття. Прикладом цього можуть бути США (див. табл. 5);

- якщо КПП < 1, то це означає, що принаймні 2/3 іноземних туристів у країні, яка відвідується, витрачають на одне прибуття менше грошей, аніж у них у середньому припадає на одне зарубіжне туристичне вибуття. Це характерно, наприклад, для Франції (табл. 5). Тобто туристична галузь цієї країни могла б отримувати від іноземних туристів більше грошей, але цей надлишок споживача залишається невикористаним.

Отже, можна стверджувати, що туристичні видатки на одне вибуття в країні походження туристів не мають вирішального впливу на прибутковість іноземного туризму, а величина доходів на одне прибуття також залежить від географічних чинників. Із-поміж них виділяється наявність кордону суходолом і сусідство, а також відстань до дестинації.

Щоби зрозуміти дію цих чинників, потрібно знати, як формується вартість туристичної поїздки, адже саме вона стоїть за прибутковістю. Як уже зазначалося, усі витрати, які формують вартість туристичної поїздки, можна поділити на дві групи. До першої належать проїзд, страховка, трансфер, вартість оформлення всіх необхідних документів, що є витратами, котрі не залежать від тривалості подорожі. Найвитратнішою статтею в цій групі, безумовно, є проїзд. Транспортні витрати напряму залежать від відстаней і значно зростають із використанням авіаційних перевезень. На міжконтинентальних та острівних маршрутах частка транспортних витрат може становити більше ніж половину сукупної вартості туру. Витрати другої групи - розміщення й харчування - формують вартість готельно-ресторанного обслуговування та залежать від тривалості подорожі. Їхня частка в загальній вартості мандрівки пересічно становить 60-65 %, тому довгочасність туристичної поїздки безпосередньо впливає на її ціну. Отже, тривалість туру та протяжність маршруту безпосередньо впливають на його вартість, а отже - на прибутковість іноземного туризму.

Зазвичай, прибутковість іноземного туризму нижча в країнах, до яких приїжджають часто, але не надовго. Така ситуація складається, насамперед, за наявності протяжного кордону суходолом без митних перешкод із країнами-постачальниками туристів. Особливо сприяють частим поїздкам спільна історія та ментальна близькість, зокрема мовна спорідненість. За таких обставин, особливо на близьких до кордону територіях, буде формуватись інтенсивний туристичний обмін. Однак ці поїздки триватимуть недовго й матимуть переважно самодіяльний характер. Чимало туристів відвідуватимуть за кордоном родичів, які частково братимуть їх на утримання. Як наслідок, невеликі доходи від іноземного туризму ділитимуться на значну кількість прибуттів, що помітно знижуватиме прибутковість.

Саме така ситуація характерна для Польщі та України. З усіх іноземних туристів 94 % до України й 74 % до Польщі прибувають із сусідніх країн, із якими не існує митних перешкод. Україна та Польща мають спільний сухопутний кордон із великими країнами-постачальниками туристів (Росія для України й Німеччина для Польщі). Як наслідок, 88 % поїздок до України та 77 % - до Польщі мають неорганізований характер і здійснюються з приватною або діловою метою. Багато відвідувачів приїжджають із прикордонних територій у пошуках дешевих товарів та послуг. Такі поїздки є нетривалими й мають регулярний характер, що значно зменшує доходи з одного прибуття. Наприклад, частка короткотривалих туристичних поїздок (1-3 ночі) до Польщі складає 54 %. Натомість, висока прибутковість іноземного туризму спостерігається в країнах, які не мають протяжного кордону суходолом або навіть з усіх боків омиваються морськими водами. Такі географічні умови стають на заваді самодіяльним туристичним потокам по сусідству. Тобто в структурі прибуттів майже не буде частих і дешевих поїздок, які знижують загальну прибутковість. Якщо до того ж країна віддалена від основних зарубіжних туристичних ринків, то дістатися до неї можна лише літаком, що помітно підвищує вартість подорожі. А в туристичних видатках завжди повинен зберігатися розумний баланс між транспортними витратами й видатками в дестинації. Тобто у віддалених дестинаціях туристи зупинятимуться на довше та витрачатимуть більше грошей, що підтверджується, наприклад, японськими туристами (див. рис. 4).

Рис. 4. Пересічні витрати японців на одну туристичну поїздку, иБ$ 2008 р.

Отже, відстань, яку долають туристи дорогою до дестинації, впливатиме на величину їхніх витрат у країні призначення. Оскільки вони прибувають із різних країн, пересічну відстань можна визначити як середньозважену на відсоток прибуттів відстань між цією дестинацією та кожною з країн походження туристів. Таких країн може бути чимало, тому для дослідження обирали лише 5-топ у структурі іноземного туризму, на які разом припадало не менше 50 % прибуттів. Для спрощення обчислень за відстань між країнами походження й призначення туристів обирали найменшу відстань між їхніми кордонами. Зокрема, «нульову» відстань мали країни-сусіди зі спільним кордоном суходолом. Такий підхід видається цілком обґрунтованим, адже, за стандартами ЦИ^ГО, при дослідженні міжнародного туризму надається перевага обліку на кордоні (ТТ, УБ), тобто формально туристичний потік розглядається від кордону до кордону [2].

Виходячи з цього, для оцінки пересічної відстані, яку долають туристи дорогою до дестинації, запропонована середньозважена на відсоток прибуттів відстань до не менше ніж п'яти найпопулярніших країн походження туристів. При цьому сумарна частка прибуттів повинна бути більшою за 50 %:

ВШіор5 = (В1Ж1 + В2Ж2 + ... + ВпЖп) /п,

де ВШіор5 - середньозважена відстань до 5-топ країн походження туристів у структурі прибуттів; Wi - відсоток прибуттів із країни походження ( і ), п = 5, ЈЖп > 50 %; Ві - мінімальна відстань (км) між кордонами країни походження ( і ) та країни призначення.

Як приклад, наведемо розрахунок цієї відстані для Австралії (табл. 6).

Таблиця 6

Середньозважена відстань до 5-топ країн походження туристів, 2008 р.

Туристичні прибуття до Австралії

країна походження

%

Dist (км)

і

Нова Зеландія

19,9

1650

2

Велика Британія

12,0

13680

3

Японія

8,2

4800

4

США

8,1

11300

5

Китай

6,4

4200

Середньозважена відстань

6497

Розглянемо середньозважену відстань до 5-топ країн походження туристів і питомі споживчі витрати місцевого населення як чинники, що могли вплинути на розмір доходів на одне прибуття. Для оцінки їхнього сукупного впливу потрібно провести множинний регресійний аналіз, що зроблено для 31 країни вибірки (табл. 7).

Таблиця 7

Середньозважена відстань, питомі споживчі витрати місцевого населення та доходи від іноземного туризму на одне прибуття (прибутковість), 2008 р.

Країна

Середньозважена відстань, км

Питомі споживчі витрати, иБ$

Доходи (Ш$) на прибуття

1

2

3

4

5

1

Австралія

6497

27 868

5067

2

Австрія

90

26 036

1110

3

Бельгія

23

24 499

1829

4

Бразилія

1770

5079

1209

5

Велика Британія

1013

27 789

1536

6

Домініканська Респ.

2985

4097

1046

7

Естонія

136

9440

790

8

Ізраїль

4656

16 134

2141

9

Ісландія

1474

28 469

1754

10

Іспанія

571

19 999

1232

11

Італія

83

22 744

1141

12

Канада

485

25 044

1061

13

Китай

102

1193

832

14

Малайзія

137

2470

841

15

Мальта

1412

12 858

1035

16

Мексика

413

6177

642

17

Німеччина

1045

25 212

2146

18

Нова Зеландія

6353

16 394

2172

19

Норвегія

294

36 768

1311

20

Південна Корея

1385

10 411

1956

21

Польща

55

8454

991

22

Сингапур

1229

14 910

1377

23

США

1182

33 228

2943

24

Угорщина

25

10 369

807

25

Україна

1

2491

264

26

Франція

23

24 930

856

27

Фінляндія

198

26 013

1360

28

Хорватія

142

9370

1348

29

Чехія

660

10 305

877

30

Швеція

43

24 538

2647

31

Японія

1462

22 048

1650

Результати множинного регресійного аналізу показали тісну залежність прибутковості іноземного туризму від середньозваженої відстані до 5-топ країн походження туристів і питомих споживчих витрат місцевого населення в країні призначення, адже коефіцієнт сукупної кореляції становив R = 0,80. Цю залежність можна описати таким рівнянням:

y = 0,3230 xi+ 0,0416 X2+389,366,

де y - прибутковість іноземного туризму, US$ на одне прибуття; x1 - середньозважена відстань до 5-топ країн походження туристів, км; х2 - питомі споживчі витрати місцевого населення, US$ Per capita.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, можна стверджувати, що прибутковість іноземного туризму залежить, насамперед, від рівня добробуту країни призначення, що виражений у питомих споживчих витратах місцевого населення, а також від відстані, яку долають туристи дорогою до дестинації, адже у віддалених країнах вони зупиняються на довше й витрачають там більше грошей. Наприклад, лідер із прибутковості Австралія (5067 US$ per arrivai у 2008 р.) повністю займає материк, тобто не має сусідів суходолом, характеризується високими питомими споживчими витратами місцевого населення - 27,8 тис. US$ per capita. Відвідувачі Австралії мають достатньо високий рівень видатків на одне зарубіжне вибуття - середньозважена витратність 5-топ країн походження туристів становить 1567 US$. Проте вони витрачають на «зеленому континенті» значно більше грошей - коефіцієнт КПП = 3,23. Це є наслідком, насамперед, значної віддаленості Австралії від основних ринків іноземного туризму, адже середньозважена відстань до 5-топ країн походження туристів складає рекордних 6497 км.

Саме такі географічні чинники, як відстань і сусідство, дають змогу зрозуміти, чому у Франції та Іспанії - двох середземноморських країнах, які мають подібну структуру в'їзних туристичних потоків, - прибутковість різнилася майже в півтора раза на користь останньої. В Іспанії, яка має напівострівне положення, протяжність кордону суходолом складає 1918 км, із яких 1214 км припадає на Португалію, котру важко назвати країною-постачальником туристів. Натомість у континентальної Франції кордон суходолом простягається на 2889 км, причому по сусідству опинилися Німеччина й Великобританія - лідери зарубіжного туризму. Хоча у Великобританії та Франції немає спільного кордону суходолом, невелика ширина Ла-Маншу (33 км у Па-де-Кале) і Євротунель під ним дають підставу вважати їх сусідами. Як наслідок, із-поміж 5-топ країн у структурі прибуттів до Іспанії сусідом виявилася лише одна Франція (14,3 %), а середньозважена відстань до 5-топ країн походження туристів складала 571 км. У структурі в'їзних туристичних потоків до Франції сусідами були вже чотири країни з п'яти: Великобританія, Німеччина, Бельгія, Італія, на які разом приходилося 53,2 % прибуттів. Тому аналогічна відстань для неї становила лише 23 км.

Джерела та літератури

1. Александрова А. Ю. Международный туризм : учеб. для студентов высш. учеб. заведений / Анна Юрьевна Александрова. - Москва : Аспект-Пресс, 2002. - 470 с.

2. Король О. Д. Міжнародний туризм: методика і матеріали статистичних досліджень / О. Д. Король, Т. Д. Скутар. - Чернівці : Рута, 2008. - 64 с.

3. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг : навч. посіб. / Ольга Олександрівна Любіцева. - 2-ге вид., перероб. та доп. - Київ : Альтерпрес, 2003. - 436 с.

4. Boniface, B., Cooper, C. (2009), Worldwide Destinations: The Geography of Travei and Tourism, Oxford: Butterworth Heinemann, 644 p.

5. International tourist arrivais & International tourism receipts [Elektronik resourse] : UNWTO Tourism Highlights, 2001-2016 Editions. - Mode of access : http://mkt.unwto.org/publications.

6. International tourism, number of arrivals & International tourism, receipts (current US$) [Elektronik resourse] : World Bank Open Data. - Mode of access : http://data.worldbank.org.

7. Sygic Travel - Your Trip and Vacation Planner [Elektronik resourse]. - Mode of access : http://tripomatic.com

8. Williams S. (2009), Tourism geography: a new synthesis / S. Williams. - London & New York : Routledge Taylor & Francis Group, 309 p.

References

1. Aleksandrova, A. Yu. (2002), Mezhdunarodnyi turizm: uchebnik dlya studentov vysshyx ucheb. zavedenyj [International tourism: Textbook for university students], Moscow: Aspekt-Press, 470 p.

2. Korol, O. D., Skutar T. D. (2008), Mizhnarodnyj turyzm: metodyka i materialy statystychnyx doslidzhen [International tourism: methods and materials of statistical research], Chernivtsi: Ruta, 64 p.

3. Lyubitseva, O. O. (2003), Rynok turystychnyh posluh [The market of tourist services], Kyiv: Alterpres, 436 p.

4. Boniface, B., Cooper, C. (2009), Worldwide Destinations: The Geography of Travel and Tourism, Oxford: Butterworth Heinemann, 644 p.

5. International tourist arrivals & International tourism receipts [Електроний ресурс] : UNWTO Tourism Highlights, 2001-2016 Editions. URL: http://mkt.unwto.org/publications.

6. International tourism, number of arrivals & International tourism, receipts (current US$) [Електроний ресурс] : World Bank Open Data. URL: http://data.worldbank.org.

7. Sygic Travel - Your Trip and Vacation Planner URL: http://tripomatic.com

8. Williams S. (2009), Tourism geography: a new synthesis, London & New York: Routledge Taylor & Francis Group, 309 p.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Суть основних підходів до класифікації видів туризму, за думкою ряду вітчизняних та закордонних вчених. Формування міжнародних і внутрішніх подорожей. Аналіз постійних та сезонних туристичних потоків. Особливість лікувального та спортивного відпочинку.

    статья [284,9 K], добавлен 05.10.2017

  • Природні, соціально-економічні та історичні передумови розвитку туризму в Індонезії. Опис культурно-історичних ресурсів. Аналіз місця країни на ринку туристичних послуг світу. Оцінка туристичних ресурсів та інфраструктури для розвитку релігійного туризму.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 29.11.2014

  • Історичні передумови та географічні особливості туризму в Італії, поняття та статистика туристських потоків. Особливості обслуговування туристів на підприємствах туризму, об'єми і характер операцій, спеціалізація діяльності та умови туристського ринку.

    курсовая работа [84,6 K], добавлен 06.09.2010

  • Вивчення статистичних даних щодо туризму Франції і Німеччини. Аналіз діяльності туристичної сфери за останні роки, визначення лідерів по залученню туристів у країну. Кількість туристичних прибуттів у Францію і Німеччину. Популярні місця в цих країнах.

    контрольная работа [127,0 K], добавлен 08.12.2011

  • Теорія та сутність іноземного туризму та його забезпечення. Основні світові тенденції розвитку міжнародного туризму. Аналіз розвитку іноземного туризму в Україні, особливості розвитку туристичного ринку в нашій країні. Інвестиційна політика в цій галузі.

    реферат [29,3 K], добавлен 27.03.2012

  • Вивчення зарубіжних туристичних потоків за дуалістичною схемою: витрати на туризм і туристичні вибуття. Аналіз залежності туристичних вибуттів від витрат. Розподіл країн за кластерами за питомими вартісними і натуральними показниками зарубіжного туризму.

    статья [222,9 K], добавлен 11.09.2017

  • Загальна характеристика ринку туристичних послуг. Методика розрахунку основних економічних показників розвитку туризму. Аналіз та оцінка сучасного рівня розвитку туристичних послуг Росії. Проблеми та перспективи розвитку міжнародного туризму в Росії.

    дипломная работа [276,0 K], добавлен 25.07.2010

  • Структура та логічна схема функціонування ринку туристичних послуг. Динаміка туристичних потоків, теперішнє становище туристичних послуг. Рекреаційні ресурси Кримського півострова. Діяльність будинків відпочинку, пансіонатів, баз відпочинку Криму.

    курсовая работа [926,8 K], добавлен 15.03.2014

  • Законодавча та нормативна база ліцензування туристичних підприємств України. Правила порядок проведення та контроль за діяльністю ліцензування туристичних підприємств. Умови дії ліцензії і її анулювання. Зарубіжний досвід ліцензування туристичних фірм.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 23.02.2008

  • Дослідження природних туристсько-рекреаційних ресурсів та історико-культурних пам’яток Норвегії. Характеристика складових частин сфери туристичних послуг та виявлення головних ланок, що сприяють розвитку туризму. Аналіз основних недоліків туризму країни.

    курсовая работа [54,8 K], добавлен 20.09.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.