Румунія як перспективний регіон міжнародного релігійно-туристичного обслуговування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Румунія як перспективний регіон міжнародного релігійно-туристичного обслуговування

Віктор Патійчук

Розглянуто особливості розвитку релігійно-паломницького туризму в Румунії. Досліджено роль історико-культурних чинників у розвитку релігійно-паломницької бази в країні. Описано основні релігійно-паломницьких центри Румунії та вказано на їх головні святині. Проаналізовано рівень розвитку релігійно-паломницького туризму в країні загалом. Вивчено вплив релігійних структур та державницьких органів на розвиток і становлення релігійно-паломницького туризму в країні. Визначено головні проблеми розвитку та становлення міжнародного релігійно-паломницького туризму в Румунії. Згруповано основні проблеми розвитку паломницького туризму за сферами прояву та рівнем їх актуальності для розвитку та модернізації міжнародно-туристичного комплексу країни. Вказано на необхідність подальшого розвитку релігійно - паломницького туризму у цій країні як одну із перспективних галузей міжнародного туристичного обслуговування населення, яка може давати значні прибутки до бюджету держави.

Ключові слова: релігійно-паломницький туризм, фактори розвитку релігійно-паломницького туризму, сакральні об'єкти, проблеми розвитку паломництва, Румунія.

Румыния как перспективный регион международного религиозно-туристического обслуживания

Патийчук Виктор

Рассмотрены особенности развития религиозно-паломнического туризма в Румынии. Исследована роль историко-культурных факторов в развитии религиозно-паломнической базы в стране. Описаны основные религиозно-паломнических центры Румынии и указано на их главные святыни. Проанализирован уровень развития религиозно-паломнического туризма в стране в целом. Изучено влияние религиозных структур и государственных органов на развитие и становление религиозно -паломнического туризма в стране. Определены главные проблемы развития и становления международного религиозно - паломнического туризма в Румынии. Сгруппированы основные проблемы развития паломнического туризма по сферам проявления и уровнем их актуальности для развития и модернизации международно-туристического комплекса страны. Указано на необходимость дальнейшего развития религиозно - паломнического туризма в этой стране как одну из перспективных отраслей международного туристического обслуживания населения, может давать значительные прибыли в бюджет государства.

Ключевые слова: религиозно-паломнический туризм, факторы развития религиозно-паломнического туризма, сакральные объекты, проблемы развития паломничества, Румыния.

Romania as a Promising Region for International Religious and Tourist Services

Patiychuk Victor

The features of the development of religious-pilgrim tourism in Romania are considered. The role of historical and cultural factors in the development of religious and pilgrimage base in the country is investigated. The main religious and pilgrimage centers of Romania are described and their main shrines are indicated. The level of development of religious-pilgrim tourism in the country as a whole is analyzed. The influence of religious structures and state bodies on the development and establishment of religious-pilgrim tourism in the country has been studied. The main problems of development and formation of international religious-pilgrim tourism in Romania are identified. The main problems of the development of pilgrim tourism by spheres of manifestation and the level of their relevance for the development and modernization of the international tourist complex of the country are grouped. The necessity of further development of religious-pilgrim tourism in this country is pointed out as one of the promising branches of international tourist services for the population, which can make significant profits to the state budget.

Key words: religious pilgrim tourism, factors of religious pilgrim tourism development, sacred sites, problems of pilgrimage development, Romania.

румунія міжнародний релігійний туризм

Постановка наукової проблеми та її значення

Румунія є потенційним релігійно-паломницьким центром світового значення, адже на її території сконцентрована значна кількість туристично- паломницьких ресурсів. Ця країна має близько 500 православних монастирів, де знаходяться відомі православні святині, багато з яких уключено в перелік Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Цікава й, одночасно, складна історія розвитку становлення православної віри в Румунії, приваблює не тільки істориків та інших науковців, а й, насамперед, паломників із різних країн світу. Тому вивчення проблем розвитку паломницького туризму на її території становить науковий інтерес.

Аналіз досліджень цієї проблеми

Тематика проблем розвитку паломництва та туристичного використання сакральних об'єктів описана в сучасних публікаціях А. Александровой А. Бабкіна, М. Біржакова, Я. Кирпушко, А. Козирєвої, Т. Христова, З. Сапєлкіної, Т. Щербакова, Є. Шарафанової, Є. Печериці, Т. Прокопенко, Н. Симонія, Ф. Шамхалова, А. Романова, Р. Саакянца, А. Чудновського та інших науковців. Окремі аспекти розвитку релігійно - паломницького туризму Румунії розглядаються в працях і публікаціях С. Балтеску, А. Ботосу, В. Бадя, В. Глевана, А. Неделеа, К. Мунтяну, І. Паргару, Я. -Т. Петре, Г. Пося, А. Стенчою, Г. Розеа, Д. Цінтеза та ін. Проте цілісної наукової оцінки щодо проблем розвитку релігійно-паломницького туризму в сучасній Румунії не існує.

Об'єктом дослідження є релігійно-паломницький туризм Румунії. Мета статті - вивчення основних проблем розвитку релігійно-паломницького туризму в сучасній Румунії.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження

Румунія має значні природно-рекреаційні та культурно-історичні ресурси для розвитку лікувально-оздоровчого, пляжно-рекреаційного та культурно-пізнавального, а також релігійно-паломницького туризму. В туристичній сфері обслуговування цієї країни наявні відповідні кваліфіковані кадри та необхідна туристична інфраструктура для обслуговування як внутрішніх, так й іноземних туристичних потоків, насамперед - для лікувально-оздоровчих, бальнеологічних, спортивних та пляжно-рекреаційних послуг. Адже ця країна ще в минулі десятиріччя спеціалізувалася саме на таких видах міжнародних туристичних послуг. Проте на сучасному етапі модернізації та удосконаленні сервісу з надання високоякісних міжнародних туристичних послуг Румунія, за оцінками фахівців, значно відстає від своїх європейських та середземноморських конкурентів (наприклад, Іспанії, Франції, Італії, Греції, Туреччини, Єгипту та Ізраїлю) [13]. Тому, за висновками експертів, цій країні слід провести оптимальне реформування туристичного комплексу та шукати нові перспективні галузі розвитку іноземного туристичного обслуговування, де релігійно - паломницький туризм, на нашу думку, може відіграти значущу роль в економіці цієї держави.

За даними Євростату, щорічно Румунія приймає понад 7 млн іноземних туристів, що становить близько 4 % від кількості іноземних туристичних прибуттів до Центрально -Східної Європи [9]. Найбільшу частку складають туристи з країн Європейського Союзу - Німеччини, Великої Британії, Франції, Нідерландів, Туреччини, а також США, Китаю та Південної Кореї тощо [11]. За експертними висновками, частка іноземних релігійних туристів становить приблизно 3,5 % від їх загальної кількості, що, на наш науковий погляд, є недостатнім для країни, яка володіє значними сакрально-паломницькими ресурсами та древньою православної історією, великою чисельністю святинь й об'єктів, які включені до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Паломницький туризм у Румунії в останні десятиліття набирає все більшого розвитку й виходить на рівень міжнародного, адже ця країна є переважно християнською. Православ'я Румунія прийняла ще з апостольських часів. На її території, за переказами, проповідували апостоли Андрій Первозванний, який приніс благу звістку в римську провінцію Скітія Мінор (Мала Скіф ія), а також апостол Павло. У V ст. на території Румунії християнство поширював святий Микита Ремезіанський [5]. У 1359 р. валахський воєвода Микола-Олександр I домігся від Константинопольського патріарха возведення церкви на території Валахії в ранг автономної митрополії. Румунська православна церква отримала повну автономію лише в 1865 р., після об'єднання князівств Валахії та Молдови в Румунській державі, що сталося в 1862 р. З 1885 р. Румунська православна церква є автокефальною [10]. В 1925 р. вона була проголошена Румунським патріархатом. Зараз Румунська православна церква є автокефальною помісною структурою, що займає 7-ме місце у Диптиху автокефальних помісних церков. Вона нараховує 38 єпархій (рис. 1), 11 700 парафій, 475 монастирів, понад 150 скитів, близько 9 тис. ченців і 14 600 священиків [1]. Чисельність вірян цієї помісної церкви приблизно становить 20 млн осіб (майже 87 % від усього населення країни) [7]. Її канонічною територією є Румунія, а також до юрисдикції Румунської православної церкви входить низка єпархій в Америці (США та Канаді), Західній та Південній Європі, де проживає значна частина румунської діаспори. Очолює Румунську православну церкву 6-й Патріарх Даниїл (Чоботя) - Блаженніший Архієпископ Бухарестський, Митрополит

Мунтенський і Добруджійський, Намісник Кесарії Каппадокійської. На Святій Горі Афон знаходиться румунський Предтеченський скит «Продром», де перебуває оригінал відомої чудотворної ікони Пресвятої Богородиці «Самонаписана» та чудотворний образ Іоанна Предтечі, який змінив вигляд свого обличчя із доброзичливого - на суворий, після того, як у нього стріляли в XVII ст. турки-мусульмани.

Рис. 1. Розміщення єпархій Румунської православної церкви [2]

Серед найбільш шанованих румунських святих світового значення слід указати св. великомученика Іоанна Сучавського, а також преподобних Димітрія Басарбовського (XIII ст.) та афонського ченця Никодима Тисманського (1406 р.), які були канонізовані в 1955 р. Особливо шанується православними румунами великий руський подвижник старець Паісій Величковський (1794 р.), прославлений у лику святих Руською Православною Церквою в 1988 р., який після Афону подвизався в Румунії в Нямецькому монастирі й справив великий вплив на відродження давніх чернечих традицій у дусі ісихазму в румунських та руських монастирях [3].

Основні паломницькі об'єкти Румунії розміщуються рівномірно на території усієї країни, проте основна їх частина знаходиться в Центральній Румунії та поблизу кордонів із Молдовою, Україною та Болгарією. Часто румунські монастирі в минулому були оборонними фортецями, які захищали свою віру від нашестя іновірців та чужоземних загарбників.

Найбільш відомою у світі православною святинею Румунії є Нямецька лавра - чоловічий монастир, який розміщений за 12 км від міста Тиргу-Нямц у повіті Нямц регіону Молдова. Центральний соборний храм цього монастиря присвячений Вознесінню Господньому. Саме в ньому перебуває чудотворна ікона Богородиці Нямецької, яка була написана в 665 р. й подарована румунському правителю Александру Доброму візантійським імператором Іоанном VIII Палеологом. За переказами, Нямецька лавра була заснована ще в ХІІ ст. Перша письмова згадка про монастир датується 1367 р., коли територією сучасної Румунії правив Петро I (Мушата) [12]. Тривалий час монастир був центром релігійної просвіти Румунії й через визначну значимість користувався благодіяннями господарів, бояр і деяких російських царів. Серед його покровителів слід згадати багатьох румунських, а також молдовських правителів і багатих покровителів таких, як Штефан Великий, Олександр Добрий, Вісаріон Пуя, Михаїл Садовяну та інші благодійники. Особливо розквітла обитель за молдавського правителя Олександру чел Буна, який побудував нову кам'яні церкву та дзвіницю, що збереглася до нашого часу. Він також пожертвував монастирю озеро Загорни на річці Дністер і пасіку, три млини, земельні маєтки в селах Кіцкани, Копанку та Загорну тощо. Королі Румунії Штефан III Великий грамотою від 17 березня 1500 р. та Петру IV (Рареш) 15 березня 1527 р. затвердили обителі землі та закріпили статус за цим монастирем як головної святині тогочасної Румунії [4]. Крім цього, Штефан III у 1497 р. побудував соборний храм на честь Вознесіння Господнього (який є архітектурним зразком для багатьох церков Молдови) та пожертвував монастирю багато цінних речей. Нямецька лавра була одним із найбільших середньовічних центрів молдавської культури й освіти. У XV ст. цей монастир був центром просвітництва й книгодрукування, де переписували рукописи Гавриїл Урик і каліграф Феодор Меришеску та інші відомі румунські майстри. Часто саме ченці цього монастиря ставали молдавськими єпископами та митрополитами. На початку XVIII ст. південні землі Молдови увійшли до складу Османської імперії, що позбавило лавру доходів і зв'язку з місцевим населенням. У 1790 р. Нямецька лавра була об'єднана з іншим великим монастирем Секул під загальним управлінням. Із 1779 р. в монастирі подвизався знаменитий старець преподобний Паїсій Величковський, який об'єднав навколо себе багато ченців, які бажали проходити чернечий послух під його керівництвом. Адже цей відомий подвижник православ'я славився своїми аскетичними подвигами, твердою вірою та духовною грамотністю. Преподобний Паїсій створює потужну православну духовну школу, а його учні в подальшому розійшлися по всій Східній Європі, несучи православне вчення. Серед ченців лаври, що зібралися біля Паїсія, були молдавани, росіяни, українці, болгари, серби та ін. Тому преподобний Паїсій встановив паралельне богослужіння на молдавській і церковнослов'янській мовах. За вказівкою Ясського митрополита, старець складає «Статут і чин спільного чернечого життя», який дотримувався нямецькими монахами [10]. Старець Паїсій прославився також просвітницькою та перекладацькою діяльністю, адже його стараннями в Нямецькій лаврі було перекладено з давньогрецької на церковно-слов'янську мову багато видатних православних творів, наприклад, таких як «Добротолюбіє», «Ліствиця», «Повчання преподобного Ісаака Сирина» та ін. На храмове свято Вознесіння щорічно у цю обитель стікалося багато прочан із Молдавії, Валахії та слов'янських земель, тому старець Паїсій проявляв велику гостинність і радо протягом багатьох діб приймав усіх приїжджих і піших богомольців. У цей час у монастирі проживало й несло чернечий послуг до 1100 ченців 23 -х національностей (греки, росіяни, румуни, болгари, македонці, словаки, чехи, поляки та ін.) [15]. Помер старець Паїсій у 1794 р. У кінці XVIII - на початку XIX ст. у цьому монастирі подвизався учень преподобного Паїсія - святий Григорій (Даскел), який пізніше став митрополитом Валахським. Він перевів багато духовних праць із грецької на румунську мову, написав житіє святого Паїсія та «Житія святих» у 12 томах. У 1812 р. Східна Молдова (Бессарабія) увійшла до складу Російської імперії, яка була зацікавлена в зміцненні православ'я на цих землях. Тому її уряд всіляко підтримував молдавські монастирі та повернув обителям маєтки, що раніше їм належали. Таким чином, лавра, яка мала у Бессарабії декілька десятків сіл (Копанка, Кіцкани, Котово, Немцени, Шолкани, Крічкоуци, Мірешти, Валя - Русулуй та ін.), налагодила зв'язок із місцевими жителями та поліпшила своє матеріальне становище. У Нямецькій лаврі була відкрита духовна семінарія й функціонувала потужна друкарня митрополита Молдови, а також зібрана велика бібліотека, яка славилася на весь світ своїми зібраннями духовної літератури. Під час нападу турок у 1821 р. біля лаври відбулося знайдення чудотворної Нямецької ікони Божої Матері, яка була втрачена. У 1859 р. до влади в Румунії прийшов новий правитель - Александру Куза, який розпочав політику утисків щодо православної церкви й намагався її підпорядкували світському уряду. Його уряд жорстоко розправлявся з непокірними єпископами та монастирями. У цей час значних гонінь від влади зазнала й Нямецька лавра. Навіть у період Першої та Другої світових воєн та комуністичного режиму лавра не зазнала таких утисків, як за часів правління Александру Куза. В радянський період число ченців значно скоротилося, проте в лаврі функціонувала єдина церковна друкарня, яка видавала духовні книги та церковні календарі для усієї Румунської православної церкви.

З 2003 р. при Нямецькому монастирі діє великий культурно-паломницький центр, а також готель на 100 місць, трапезна на 120 місць, зал для конференцій на 900 місць, інтернат для дітей - сиріт, інформаційний центр для паломників тощо. Станом на 2017 р. у цьому монастирі подвизалося близько 90 ченців та 70 - у його скитах (усього 8 скитів) [13]. Зараз у цій лаврі функціонує найбільша й найстаріша духовна бібліотека в Румунії та Східній Європі, зокрема, яка нараховує понад 22 тис. друкованих і рукописних книг. Відродила свою діяльність також духовна семінарія, де зараз навчається понад 400 студентів, із яких близько 150 - ченці. При монастирі функціонує православна лікарня. Багато паломників приїжджають також у цей монастир на храмові свята та на честь чудотворної Нямецької ікони Богородиці. Серед сучасних подвижників монастиря особливо шанованим є нині покійний старець Клеопи (Іліє), який подвизався в Секу. Головними святинями Нямецької лаври є чудотворна ікона Спасителя «Румунська», образ Нямецької ікони Божої Матері, чудотворна ікона великомученика Георгія Побідоносця, глава преподобного Симеона Дивногорця, частки мощей преподобного Паїсія Величковського та ін. святих. Нямецька лавра щорічно притягує до себе іноземних паломників, кількість яких постійно зростає.

Румунський монастир «Путна» місцеве населення називає «Ієрусалимом румунського народу» [12]. Цей монастир був заснований св. благовірним князем Штефаном Великим, легендарним воєводою й будівничим румунської держави, який правив цією країною з 1457 р. до 15 04 р. Саме в цьому монастирі покояться його чесні останки, якого дуже любить і шанує румунське населення й вважає єдиним побідоносним царем, що отримав перемогу в 34 -х битвах із 36-ти за незалежність Румунії. Як свідчать літописи, Штефан Великий на честь кожної із своїх перемог над ворогами будував новий православний храм або монастир [8]. Чернеча обитель «Путна» стала першим відомим монастирем, який побудував Штефан Великий після своєї першої перемоги над ворогами в 1469 р. Неподалік від монастиря (за 2 км) знаходиться чернеча камінна печера, де подвизався в своїх подвигах преподобний Даниїл Відлюдник (духовний отець короля Штефана Великого). З тих пір, уже більше 500 років монастир «Путна» є важливим духовним, культурним та просвітницьким центром для всієї Румунії. У цьому монастирі перебуває чудотворна ікона Божої Матері «Путна», частки мощей великомучеників Пантелеймона та Георгія Побідоносця, святителів Нектарія Егінського та Геннадія, а трьох великих християнських святителів - Іоання Златоуста, Василія Великого, Григорія Богослова, а також мощі пр. Даниїла Відлюдника. У цій чернечій обителі наявно багато древніх ікон. Особливий інтерес становлять для релігійних туристів вісім ікон ХІУ-ХУ ст., які іменуютьс «Рубльов Путни» [12].

Монастир «Сучевиця» на честь Вознесіння Господнього був заснований у XVI ст. сім'єю молдавських бояр Мовіле, яка походила з древнього царського роду. Будівництво цієї чернечої обителі розпочалося після 1583 р., коли два брати з роду Мовіле були вибрані радниками правителя Петра Кульгавого. Соборну Вознесінську церкву й перші монастирські споруди «Сучевиці» в 1582-1584 рр. побудував молдовський правитель Ієремія Мовіле (1595-1606 рр.), нащадок якого Георгій Мовіле прийняв чернецтво у цьому монастирі й став відомим молдовським митрополитом [12]. Інші монастирські споруди були збудовані за кошти князя Феодосія Барновськ ого, який теж згодом прийняв тут чернечий послуг і був рукоположений у сан митрополита. «Сучевиця» була побудована на зразок афонських монастирів - як монастир-фортеця з метою захисту від турецької навали. Цей монастир є також родинною усипальницею князів роду Мовіле, де покояться прах багатьох його представників. Фрески монастиря є унікальним взірцем молдавського настінного церковного живопису, які віднесені в 2010 р. до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО поряд із фресками румунського сакрального мистецтва в Хуморе, Молдовіце, Арборе, Воронце та інших всесвітньо відомих румунських сакральних об'єктах, що становить значний культурно - паломницький інтерес.

Усікновенсько-Предтеченський монастир «Секу» є одним із найдавніших православних чернечих румунсько-молдовських обителів, який був заснований ще 1564 р. в долині річки Секу Нестором Уреке (одним із найбагатших землевласників Молдови), батьком відомого румунського літописця Григорія Уреке, на місці невеликого скита, який мав назву Зосимова пустинь. Нестор Уреке зі своєю дружиною Митрофанією були покровителями цього монастиря, де зараз почивають їх чесні останки. Саме їх коштами в ньому були збудовані кам'яні церкви та підсобні монастирські приміщення, а також придбано дорогу церковну утвар, духовні та богослужбові книги та розписано стіни храмів. У 1821 р. монастир дуже постраждав від турецької осади й сильних пожеж. Проте вже за кілька років він знову був відбудований. Головною святинею монастиря є чудотворна ікона Богородиці «Кіпрська-Секу», яка була написана на о. Кіпр й подарована монастирю в 1647 р. правителем Василієм Лупу митрополиту Варлааму (останній заповідав його похоронити у цьому монастирі). Цікавими для релігійних туристів є фрески монастиря та музей його історії [14].

Монастир «Сихестрія» знаходиться за 16 км від м. Тиргу Нямц, у вузькій долині річки Секу, на схилі плато місцевої гори. Згідно історичних документів, він був заснований у 1640 р. сімома нямецькими ченцями, яких відправив ігумен монастиря для будівництва не великого монастирського скита. Пізніше, в 1655 р. Хушський єпископ Гедеон його узаконив і побудував тут дерев'яну церкву та келії для ченців. У 1734 р. цей скит був переданий монастирю «Секу», а в 1779 р. - назад Нямецькій лаврі. З 1821 р., коли загострилися політичні відносини Румунії з османами, цей монастир був повністю спаленим, а його ченці зазнали мученицької смерті [15]. Частина монахів переховувалася в навколишніх лісах до 1824-1825 рр., коли стабілізувалася політична ситуація в регіоні й монастир відродив свою діяльність. Особливу допомогу у відбудові «Сихестрії» надав митрополит Веніамін Костаке. Були збудовані нові кам'яні церкви й келії та господарчі споруди. У цьому монастирі залишилося багато сакральних артефактів середньовічного церковного мистецтва, що викликає туристичний інтерес у багатьох зарубіжних паломників і фахівців із церковної культури.

Монастир святого великомученика Іоанна Нового знаходиться в м. Сучава. В ньому перебувають нетлінні чудотворні мощі святого великомученика Іоанна, який дуже допомагав православним монастирям у період турецького поневолення й сам постраждав від мусульман. Його довго й по-звірячому катували, прив'язували до коней й тягали його обезкровлене святе тіло по місту Акерман (сучасний Білгород-Дністровський), а потім відрубали йому голову. Він вважається покровителем торгуючих і продаючих, адже сам при житті займався торгівлею для того, щоб допомогти страждущим і переслідуваним православним вірянам, у тому числі й ченцям. У 1513 р. церква Міреуць на честь великомученика Георгія Побідоносця (старий кафедральний собор) у Сучаві, де перебували святі мощі великомученика Іоанна, сильно постраждала від пожежі. Тому тодішній правитель Молдови Богдан III (1504-1517 рр.), син Штефана Великого, розпочав у 1514 р. будівництво нового кафедрального собору у цьому місті, який із прилягаючими будівлями до другої половини XVII ст. був резиденцією митрополита Молдови, а згодом реорганізований у чоловічий монастир на честь Іоанна Сучавського [6]. Фрески центрального собору монастиря були виконані у візантійському стилі в 1534 р. У вівтарній частині головного храму монастиря зображено Христа Вседержителя, Богородицю й апостолів за таїнством Причастя. На схід від центральної церкви знаходиться каплиця, яка була побудована в 1626-1629 рр. митрополитом Анастасієм Кримка. Сучасні монастирські келії були збудовані у XVIII ст. В монастирі функціонує бібліотека та єпархіальний архів, в якому з 1894 р. зберігаються старі румунські рукописи та ділові книги Сучавського повіту. Цей монастир дуже люблять відвідувати численні українські паломники не тільки з Буковини, а й з інших куточків нашої країни.

Часто відвідуваними релігійно-паломницькими центрами Румунії є також монастирі «Драгомирна», «Воронет», «Хорезу», «Сучевія», «Арбор», «Гумор», «Молдовиця», «Секу», «Комана», «Кошна», «Никула», «Дервент», «Сихла», «Агапія», «Сіхестрія», «Раду-Вода», «Прислоп», «Петру Воде», «Куртя де Арджеш», «Сінка Вече», «Деалу», Георгіївський у Сучаві, Синайський Покровський поблизу Прахова та ін. (табл. 1).

Отже, Румунія має потенційну сакрально-історичну базу для розвитку міжнародного релігійно - паломницького туризму. Проте, на думку фахівців, є багато перепон різнопланового характеру, які цьому перешкоджають. Таблиця 1

Основні релігійно-паломницькі центри Румунії*

Адже ця країна за рівнем свого фінансово-інвестиційного та соціально-економічного розвитку, а також упровадження стандартів готельно-туристичного обслуговування населення конкурентоспроможною серед країн ЄС не є повністю конкурентоздатною [13].

Як свідчить практика, румунські релігійні паломники мають також значний релігійно-туристичний інтерес на території України (Банченський Свято-Вознесенський монастир, Почаївська та Києво-Печерська лаври тощо), Росії (Дівеєво, Троїце-Сергієва лавра, Оптина Пустинь, Валаамський та Соловецький монастирі, святині м. Москви, Санкт-Петербурга та ін. святих місць), Греції (Св. Гора Афон, монастирі Метеори, святині м. Салоніки, островів Корфу, Евбея, Егіна, Тінос, Андрос та ін.).

Серед основних проблем розвитку релігійно-паломницького туризму в Румунії, на нашу думку, слід назвати кілька груп: політико-юридичні (залишки наслідків радянської тоталітарної системи; нестабільність політичної влади у цій державі; значний рівень залишкових явищ корупції у владі; жорсткий візовий режим із країнами колишнього СРСР і видача короткотривалих віз для громадян пострадянського простору; наявність затяжних територіальних та інших суперечок із країнами сусідами, наприклад, з Україною за о. Зміїний, дельту р. Дунай, статус Румунської православної церкви на Буковині тощо); економічні (значні фінансово-економічні проблеми в країні; порівняно низький рівень економічного розвитку окремих регіонів країни та низькі доходи місцевого населення; відсутність конкретних державних програм щодо розвитку іноземного туризму та паломництва зокрема та ін.); соціальні (малі заробітні плати у сфері послуг і туризму, зокрема; низька купівельна спроможність місцевого населення; низька доступність багатьох турпослуг для іноземних громадян та ін.); церковно-управлінські (наявність православних церков різного статусу та підпорядкування, окрім Румунської православної церкви, на території країни функціонує Православна старостильна церква Румунії, Старообрядницька русько-румунська церква та ін., які між собою не можуть знайти канонічної згоди; загроза створення нових невизнаних патріархатів; неузгодженість дій церковних структур із державними та приватними підрозділами щодо релігійно - паломницького обслуговування населення, як правило, крупні монастирі Румунії намагаються самотужки надавати релігійно-паломницькі послуги для місцевих та іноземних паломників, уключаючи харчування та проживання в монастирських готелях (келіях) тощо); рекламно - інфраструктурні (недостатній рівень розвитку рекламно-туристичної діяльності в державі щодо наявності та функціонування на її території визначних культурно-історичних і сакральних об'єктів, монастирів та їх святинь, а також інших церковних інституцій; недостатній розвиток готельно - ресторанної, транспортної та паломницької інфраструктури в країні, який відображав би попит іноземних релігійних паломників, що повинен мати спеціальне спрямування на обслуговування таких турів; відсутність розвинутого транспортного сполучення з потенційними споживачами релігійно-паломницьких послуг, насамперед, православних країн (Сербії, Білорусі, Росії, Грузії та сусідніх країн - Молдови, Болгарії, а особливо - України); культурно-ментальні (богослужіння в румунських цервах відбувається переважно румунською мовою, яка є незрозумілою (окрім, молдован) для іноземних паломників, насамперед, вихідців з України, Росії, Білорусі, Сербії, Болгарії, Греції, Кіпру та інших переважно православних країн тощо.

Найбільш перспективними шляхами вирішення цих груп проблем, на нашу думку, є узгоджена діяльність світської та церковної влади щодо розвитку релігійно -паломницького туризму в країні, а також вимогою часу є впровадження державою ефективних реформ у політико -правовому, економіко-господарчому та туристичному секторі Румунії. Цій країні потрібно більше орієнтуватися на розвиток іноземного туризму, включаючи паломницький, та налагодження добросусідських відносин і мирних відносин із потенційними країнами-споживачами (переважно православними) релігійно-туристичних послуг.

Загалом розвиток релігійно-паломницького туризму в Румунії має подальші хороші перспективи, так як основний контингент паломників із сусідніх православних країн є невибагливим щодо отримання комфортабельних туристичних та додаткових обслуговуючих послуг. Окрім того, розвитку міжнародного паломницького туризму в цій країні сприяє безвізовий режим із багатьма країнами Європи та порівняно низька вартість релігійно-паломницьких турів.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, Румунія є перспективним регіоном розвитку міжнародного релігійно-паломницького туризму. Вона для цього має потужну релігійно - паломницьку базу та значний потенціал для налагодження обслуговування міжнародних релігійно - паломницьких потоків. Проте у цій країні наявна низка проблем у розвитку та функціонуванні релігійно-паломницького туризму, які, насамперед, стосуються політико-правових, економіко-соціальних, церковно-управлінських, рекламно-інфраструктурних і культурно-ментальних питань, котрі потребують швидкого розв'язання та проведення низки реформ щодо реорганізації сучасної системи туристичного обслуговування в країні, включаючи міжнародне релігійно-паломницьке обслуговування, що заслуговує на подальшу наукову увагу.

Джерела та література

1. Информация о поместных Православных Церквях в цифрах и графиках [Электронный ресурс]. - Режим доступа : https://pravlife.org/ru/content/pravoslaYnye-cerkvi-v-cifrah

2. Карта єпархій Румунської православної церкви [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Romanian_Orthodox_Churchn.svg

3. Монастир «Сіхестрія-Вороней» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : sihastriavoronei.mmb.ro

4. Монастир «Черника» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : manastirea-cernica.ro

5. Монастир Рождества Пресвятої Богородиці в Караклеу [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.manastireacaraclau.ro

6. Монастир св. великомученика Іоанна Сучавського «Драгомирина» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.dragomirna.ro

7. Монастир Успіння Пресвятої Богородиці «Ізворул Мурешулуй» у Вослобені [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.izvorul-muresului.ro

8. Монастырь «Антим» [Электронный ресурс]. - Режим доступа : www.cimec.ro

9. Офіційний сайт Євростату [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ec.europa.eu/eurostat/

10. Офіційний сайт монастиря «Турну» в Прахові [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.turnu.ro

11. Последние данные по количеству иностранных туристов в Румынии (чел.) [Электронный ресурс]. - Режим доступа : https://take-profit.org/statistics/tourist-arrivals/romania/

12. Румунія. Казкові розписні церкви-фортеці ЮНЕСКО [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukrainaincognita.com/ru/zakordon/rumuniya/rumuniya-kazkovi-rozpysni-tserkvy-fortetsi-yunesko

13. Румыния: Международный туризм [Электронный ресурс]. - Режим доступа : https://www. tourprom.ru/news/39786/

14. Сайт монастиря Іоанна Предтечі в Валя-Маре [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.manastireasfioan.ro

15. Сайт монастиря «Сіхестрія» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : sihastria.mmb.ro.

References

1. Ynformatsyia o pomestnykh Pravoslavnykh Tserkviakh v tsyfrakh y hrafykakh [Elektronnyi resurs]. -

Rezhym dostupa : https://pravlife.org/ru/content/pravoslavnye-cerkvi-v-cifrah

2. Karta yeparkhii Rumunskoi pravoslavnoi tserkvy [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu :

https ://uk.wikipedia. org/wiki/Romanian_Orthodox_Church 11. svg

3. Monastyr «Sikhestriia-Voronei» [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : sihastriavoronei.mmb.ro

4. Monastyr «Chernyka» [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : manastirea-cernica.ro

5. Monastyr Rozhdestva Presviatoi Bohorodytsi v Karakleu [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : www.manastireacaraclau.ro

6. Monastyr sv. velykomuchenyka Ioanna Suchavskoho «Drahomyryna» [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : www.dragomirna.ro

7. Monastyr Uspinnia Presviatoi Bohorodytsi «Izvorul Mureshului» u Voslobeni [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : www.izvorul-muresului.ro

8. Monastbir «Antym» [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupa : www.cimec.ro

9. Ofitsiinyi sait Yevrostatu [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://ec.europa.eu/eurostat/

10. Ofitsiinyi sait monastyria «Turnu» v Prakhovi [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.turnu.ro

11. Poslednye dannye po kolychestvu ynostrannykh turystov v Rumynyy (chel.) [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupa : https://take-profit.org/statistics/tourist-arrivals/romania/

12. Rumuniia. Kazkovi rozpysni tserkvy-fortetsi YuNESKO [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://ukrainaincognita.com/ru/zakordon/rumuniya/rumuniya-kazkovi-rozpysni-tserkvy-fortetsi-yunesko

13. Rumynyia: Mezhdunarodnyi turyzm [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupa : https://www. tourprom.ru/news/39786/

14. Sait monastyria Ioanna Predtechi v Valia-Mare [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : www.manastireasfioan.ro

15. Sait monastyria «Sikhestriia» [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : sihastria.mmb.ro.

Размещено на Allbest.ru