Історія становлення та розвитку паралімпійського спорту на Волині

м. Луцьк

Постановка наукової проблеми та її значення

Загальновідомо, що спорт допомагає психічному й фізичному вдосконаленню людей, дарує радість спілкування, повноцінного світосприйняття, але він має ще одне важливе значення - служить засобом соціальної реабілітації людей, уражених недугою. Серйозні фізичні недоліки, які порушують рухову функцію й координацію, здебільшого вносять психологічну напругу, що ускладнює або навіть здебільшого унеможливлює контакт із зовнішнім світом. Активна участь у спортивній діяльності покращує психічний стан інвалідів та сприяє їхній соціальній інтеграції. Якщо врахувати, що кожна десята людина у світі - це повний або частковий інвалід, то стає очевидною значущість цього засобу. Тому змагання інвалідів є невід'ємною частиною загального спортивного життя суспільства

Історичні витоки спортивного руху серед інвалідів сягають періоду розквіту давньогрецьких Олімпійських ігор. Ще в Стародавній Греції для реабілітації осіб, уражених недугою, застосовували фізичні вправи. Уже тоді ветерани воєн відновлювалися за допомогою масажу й спеціальних фізичних вправ.

Сьогодні в Україні створено достатню законодавчо-нормативну базу щодо інтеграції неповносправних у суспільстві. Найважливіші з них - Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» (1991 р.) (зі змінами й доповненнями, внесеними Законами України від 13 жовтня 1994 р. № 200/94 - ВР, від 14 жовтня 1994 р. № 204/94 - ВР, від 12 листопада 1996 р. № 481/96 - ВР) [1,4]; Комплексна програма розв'язання проблем інвалідності (1992 р.); Цільова комплексна програма «Соціально-психологічна допомога й реабілітація осіб із вадами фізичного і психічного розвитку» (1996 р.); Цільова комплексна програма «Соціально-психологічна допомога й реабілітація осіб із вадами фізичного і психічного розвитку» (1996 р.); Концепція державного стандарту освіти дітей з особливими потребами (1999 р.); Концепція ранньої соціальної реабілітації дітей -інвалідів (2000 р.); Національна програма професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 20042007 тощо ) [2,3];.

Аналіз досліджень цієї проблеми

Про діяльність Волинського регіонального центру «Інваспорт» та паралімпійський рух досліджень не проводили, проте наявні окремі газетні публікації про досягнення спортсменів-інвалідів і їхніх тренерів. За останні п'ять років з'явилися деякі праці в електронних ресурсах щодо виступів спортсменів-паралімпійців на змаганнях різного рангу. Саме тому аналіз історичних аспектів становлення та розвитку паралімпійського спорту на Волині є актуальною темою, що потребує свого вивчення та дослідження.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

У Волинській області інвалідний спорт почав розвиватись у незалежній Україні: у 1993 р. рішенням уряду України організовано центр інвалідного спорту Волині під керівництвом Гащина Володимира Дмитровича.

У травні 2012-го центр перейменовано на Волинський регіональний центр інвалідів «Інваспорт». Із вересня до лютого 2016 р. «Інваспорт» очолював Костюк Юрій Ілліч, а сьогодні його директором є Галан-Ващук Віктор Йосипович ) [1, 2, 3].

Нині спортивно-масову, реабілітаційно-оздоровчу, навчально-тренувальну роботу проводять 22 працівники та тренери. До занять у спортивних секціях і групах залучено понад 50 0 осіб різного віку При центрі працює обласна дитячо-юнацька спортивна школа, де функціонують секції з футболу серед інвалідів із наслідками дитячого церебрального паралічу та з вадами слуху, пауерліфтингу, легкої атлетики, шахів, настільного тенісу, лижних гонок, біатлону й реабілітації. Цей заклад відвідують 250 юнаків і дівчат. В області також функціонують Володимир-Волинська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-Ш ступенів для глухих дітей, Крупівський навчально-реабілітаційний центр для дітей із вадами зору Волинської обласної ради, комунальний заклад «Луцький навчально -реабілітаційний центр Луцької міської ради», Рожищенський навчально-реабілітаційний центр для дітей із порушенням опорно-рухового апарату (див. схему 1).

Схема 1 Структура інвалідного спорту на Волині

Із табл. 1 ми бачимо, що на Волині розвинено дев'ять видів спорту, якими займаються спортсмени з порушенням ОРА, сім - для спортсменів із вадами слуху та два види, де учасниками є спортсмени з вадами зору. Аналізуючи виступи волинських спортсменів -інвалідів на міжнародній арені, варто усе ж таки відзначити, що в області найкраще розвинений футбол, тому що футбольна команда з наслідками ДЦП неодноразово ставала чемпіоном і призером Паралімпійських ігор, чемпіоном світу і Європи.

Гордість інвалідного спорту Волині - це футбольна команда з наслідками ДЦП. Очолює її колишній гравець футбольної команди «Торпедо» (Луцьк) Юрій Васильович Тимофеєв, нині тренер - викладач обласної дитячо-юнацької спортивної школи інвалідів, старший тренер збірної команди України. У команді виховано чемпіонів і призерів літніх Паралімпійських ігор, чемпіонів світу та Європи.

Таблиця 1

Види спорту, які розвинені у Волинському регіональному центрі інвалідів