Географічні основи розвитку туризму в Таїланді

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

таїланд туризм кліматичний

ВСТУП	3
Розділ 1. ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ТАЇЛАНДУ	5
1.1. Природно-кліматичні туристичні ресурси	5
1.2. Культурно-історичні туристичні ресурси	7
1.3. Основні туристські райони і центри…	10
РОЗДІЛ 2. соціально-економічні передумови розвитку туризму в таїланді	14
2.1. Суспільно-географічне положення	14
2.2. Рівень соціально-економічного розвитку	17
2.3. Стан соціальної інфраструктури	21
Розділ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ТАЇЛАНДІ	28
3.1. Структура туристських потоків	28
3.2. Рівень розвитку індустрії та економіки туризму	32
3.3. Місце і конкурентоспроможність на світовому туристичному ринку	34
ВИСНОВКИ	37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…	39



ВСТУП

Королівство Таїланд - держава розташована в Південно-Східній Азії. Це одна із найцікавіших країн світу, що створює родюче підґрунтя для розвитку туризму на її території. Щорічно мільйони туристів з усього світу прямують в Таїланд з метою відпочинку і подорожей.

Завдяки центральному положенню в Південно-Східній Азії і найбільшій серед країн регіону протяжності з півночі на південь, Таїланд має найрізноманітніший в Південно-Східній Азії клімат, тому врожаї основних культур збираються кілька разів на рік, а туристичний сезон «перетікає» з одних кліматичних зон в інші, роблячи Таїланд одним з небагатьох в світі цілорічних туристичних центрів.

Останні роки Королівство Таїланд впевнено закріплює свою позицію на міжнародному туристичному ринку. Цьому сприяють багато чинників, але є декілька основних: по-перше, це незвичайна екзотична природа країни, по-друге, зростаюча економіка регіону та, по-третє, багата, яскрава культура. Клімат Таїланду помітно відрізняється від звичного для нас, а його флора і фауна різноманітні. Це все природне, історико-культурне розмаїття так і манить до себе іноземців, у тому числі і українців, які знаходять Королівство Таїланд дуже привабливою країною для проведення відпочинку, особливо в зимовий період. З цього можна зробити висновок, що наступні роки Таїланд буде займати все важливіше місце в туристично-рекреаційній індустрії світу.

Таким чином, базуючись на вищенаведених позиціях, можна визнати обрану тему цілком актуальною і гідною для наукового розгляду в даній курсовій роботі.

Об'єкт дослідження - Таїланд.

Предмет дослідження - географічні особливості розвитку туризму в Таїланді.

Мета дослідження - складання характеристики туристичного потенціалу обраної країни для подальшого використання у сфері туризму, наприклад, для проведення лекцій, що базуються на ознайомлені з Таїландом і його місцем на міжнародному туристичному ринку.

Завдання дослідження - збір та систематизація інформації, вивчення відповідної літератури, розрахунок статистичних показників, підготовка таблиць і тексту, оформлення роботи.

Методи дослідження - описовий, аналітичний, статистичний, картографічний.

Дослідженню туристичного потенціалу Таїланду та в цілому регіону Південно-Східної Азії приділяється багато уваги зі сторони науковців, які зробили вагомий внесок у розвиток географії туризму. В даній роботі звернемо увагу на праці таких вчених, як П. Масляк, В. Стафійчук, І. Смаль, Я. Машбіц. Також у цій курсовій роботі через специфіку поставлених завдань є матеріал, взятий з сайтів таких організацій як ЮНЕСКО, ЮНВТО, ВЕФ (Всесвітній Економічний Форум) та ВРТП (Всесвітня Рада з Туризму та Подорожей).



РОЗДІЛ 1. ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ КРАЇНИ

1.1 Природно-кліматичні туристичні ресурси

Після того як Королівство Таїланд пережило державні перевороти, диктатуру, ця країна врешті-решт зуміла відновити стабільність і знайти свій шлях розвитку. Головним напрямом суспільного прогресу стало раціональне і ефективне використання наявних рекреаційних ресурсів - природних і культурно-історичних [1].

До природних рекреаційних ресурсів належить неповторний рельєф. Майже по всій території країни серед ідеально рівних низовинних рівнин розкидані середньовисотні гори. Це круті, іноді скелясті, підняття (складчасто-брилові гори), складені гранітами, кристалічними і глинистими сланцями. Вони ніби тонуть у ділянках рисових полів. Гори складені м'якшими гірськими породами до самих вершин помережені терасами, що створює незабутній для європейців антураж.

Один із головних видів рекреаційних ресурсів Таїланду - узбережжя. Його загальна довжина 2750 км. І здається, що скоро кожен метр цього узбережжя перетвориться на пляж для туристів.

Сприятливим для розвитку рекреації та туризму є яскраво виражені риси субекваторіального мусонного клімату. Середньодобова температура протягом року фактично ніде не опускається нижче +22 °С. Тривалість дощового періоду в різних частинах країни коливається від 6 до 8 місяців.

Таїланд має густу мережу повноводних річок. Майже всі вони починаються у горах на півночі і впадають у Сіамську затоку. Цей туристичний ресурс усе ще чекає свого освоєння. В країні є декілька незначних озер, найбільше з яких Кам. Річки багаті на цінну і смачну рибу.

У Таїланді всіляко намагаються зберегти і відновити надзвичайно багатий у минулому рослинний і тваринний світ. Майже 65% території країни займають джунглі, які містять цінні породи дерев, такі як тикове і червоне дерево.

Зберігається розмаїтий і багатий тваринний світ, який представлений слонами, носорогами, тиграми, леопардами. Дуже багато мавп, серед яких найпоширеніші макаки і гібони. В саванах донині можна побачити буйволів гаурів і бантонгів. Небезпечними є крокодили і велетенські королівські кобри. Поширюється використання приручених слонів для мандрівок туристів серед дикої природи. Дуже гарні в Таїланді і птахи: павичі, фазани, папуги, птах-носоріг, сіамський червонодзьобий журавель тощо [2].

Національний парк в Таїланді - це область не менше десяти квадратних кілометрів, що містить природні ресурси, має екологічне значення або унікальну красу, або особливо важливі флору і фауну. Національні парки знаходяться під керівництвом Департаменту національних парків, дикої природи і рослин (DNP), який входить до складу Міністерства природних ресурсів і охорони навколишнього середовища (MONRE).

Перший національний парк Кхауяй був утворений в 1961 році, після ухвалення Закону про національні парки (National Park Act B.E. 2504). Перший морський парк Хао Сам Рой Йот створений в 1966 році. У 1993 р. адміністрація національних парків була розділена на два департаменти: наземних і, окремо, морських парків.

В списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Таїланді станом на 2019 рік налічується 2 об'єкти природного типу:

1) Резервати дикої природи Тхунґьян і Хуайкхакхенґ. Розташовані у провінції Канчанабурі, Так і Утхайтхані. Резерват дикої природи Тхунґьян був створений 24 квітня 1974 року. У 1991 році резерват увійшов у список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО спільно з розташованим поруч резерватом Хуайкхакхенг. У тому ж році Тхунґьян був розширений до 364 тис. га і тепер являє собою найбільшу природоохоронну зону в материковій частині Південно-Східної Азії. Резерват дикої природи Хуайкхакхенґ був створений 4 вересня 1972 року, але потім два рази розширювався -- 21 травня 1986 року до 1 609 150 рай і 30 грудня 1992 року до 1 737 587 рай [3]. Знаходяться в реєстрі під номером 591 [4].

2) Лісовий комплекс Донґфаяєн-Кхауяй. Знаходиться у провінції Сарабурі, Накхоннайок, Накхонратчасіма, Прачінбурі та Бурірам. Час створення невідомий. Рік занесення до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО - 2005. Знаходиться в реєстрі під номером 590 [4].

Природно-ресурсна база Таїланду є потужною та значною, що відкриває широкі можливості для розвитку туризму у різних напрямках.

1.2 Культурно-історичні туристичні ресурси

Пам`ятки художньої культури Таїланду належать до бронзового віку, свідчення тому є кераміка з поховань, зразки якої можна побачити в національному музеї. В перші століття нашої ери на території цієї країни розвивалося монське та кхмерське мистецтво, що послужило основою тайській культурі, що створили численні храми, масивні, з ювелірно-тонкими деталями статуї Будди. Національне тайське мистецтво почало активно розвиватися під егідою буддизму з XIII століття: будувалися своєрідні храми (таких більше ніде немає), в скульптурі вироблювали характерні для Таїланду графічні витягнуті форми. Період розквіту Сіамської держави - в XIV - XIX століттях - з`явилися міста з прямокутним плануванням, обнесені цегельними стінами з зубцями у вигляді листків лілії. Палаци та храми багато прикрашені кольоровою мозаїкою, складним розписом та різьбою. Створювались численні витвори скульптури [5].

У тайській архітектурі, представленій в основному монастирями, химерно поєднуються індійські і китайські елементи. Вони так само, як і скульптура, відрізняються по стилю відповідно до періоду споруди і місцевих традицій. Найяскравішим прикладом самобутньої архітектурної творчості тайців є комплекс храмів і Великого королівського палацу в Бангкоку [6].

Туристів дуже цікавлять релігія і традиції тайців. Буддизм тут є державною релігією, яку сповідують до 95% усіх громадян країни. Решта віддають перевагу ісламу, християнству і конфуціанству.

Об'єктами туризму для європейців є численні "хатки духів". Тайці дуже поважають і бояться духів, тому намагаються вимолити їхню прихильність. "Хатки духів" ставляться перед будинками, у садках готелів і навіть перед офіційними офісами. Тайці заманюють духів, сподіваючись, що вони охоронятимуть територію і будуть добрими до оточуючих. Із цією метою вони приносять духам їжу і питво, квіти та ароматні палички [2].

У церемоніальному, придворному і релігійному житті тайців музика завжди займала важливе місце. Традиційний оркестр складається з гонгів, дзвоників, струнних, ксилофонів. Для європейців тайська музика звучить досить незвично. Вона і сьогодні супроводжує важливі суспільні церемонії і вистави класичного театру.

Тайська кухня гостра, приправлена величезною кількістю часнику і соусу чилі і характерною сумішшю з соку лайма, листя лимона і свіжого коріандру. Коріння галанга, базилік, земляний горіх, сік тамарінда, імбир і кокосове молоко - теж звичні інгредієнти. У Тайланді є неймовірна кількість найрізноманітніших фруктів, в натуральному вигляді або у вигляді соків. Сік з цукрового очерету або, якщо ви хочете що-небудь міцніше, рисова горілка - це найулюбленіші місцеві напої [6].

Варто відзначити такі місця культурного та історичного спрямування як Національний Музей Таїланду, в якому представлені різні епохи історії і культури Таїланду, Вати По - найбільший, старий храм Бангкока, Кхон - тайській театр, спектаклі якого засновані на сюжетах як і з Рамакиєна, так і з Лакхон.

Також масу цікавих вражень туристи можуть отримати відвідавши найбільший столичний парк Люмфіні та приміський парк Сафарі Ворд, складовою якого є морський парк Марина.

В списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Таїланді станом на 2015 рік налічується 3 об'єкти культурного типу:

1) Аютія та сусідні історичні міста. Об'єкт розташований у провінції Аюттхая. Історична частина міста (Аютія) у 1976 році була проголошена історичним парком, а з 1991 року є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО [4]. Переважно туристи приїжджають у Аюттхаю на один день. Храмові комплекси маєть окремий вхід з окремою ціною за вхід. Для іноземців вхід в усі об'єкти коштує у 3-5 разів більше ніж для місцевих. Оскільки територія історичної частини досить велика туристам пропонують орендувати велосипед [7]. Знаходиться в реєстрі під номером 576 [4].

2) Сукхотхай та сусідні історичні міста. Об'єкт розташований у провінції Сукхотхай та Кампхенгпхет. Місто засноване в 1238 році як кхмерське поселення. Через невеликий час Сукхотхай стає столицею незалежного королівства, яке проіснувало 120 років. Руїни стародавньої столиці стали реставруватися після 1988 року, і зараз можна відвідати Історичний Парк на невеликій відстані від нового міста. Історичний парк Сукхотхай на місці стародавньої столиці охороняється ЮНЕСКО як об'єкт Всесвітньої Спадщини за 12 км від міста. В парці збереглися залишки близько 200 храмів періоду, коли Сукхотхай був столицею [8]. Знаходиться в реєстрі під номером 574 [4].

3) Археологічна пам'ятка Банчіанґ. Об'єкт розташований у провінції Удонтхані. Являє собою залишки поселення бронзового століття. Знаходиться в реєстрі під номером 575 [4].

Як висновок можна написати, що історично-культурний потенціал Королівство Таїланд дуже потужний завдяки стародавній історії країни, наявності великої кількості пам'яток матеріальної і нематеріальної спадщини, різноманітності та своєрідності релігійного життя, і виступає важливим чинником вибору Таїланду як місця відпочинку серед туристів.

1.3 Основні туристські райони і центри

Індустрія туризму в Таїланді є істотною галуззю розвитку економіки країни. Для того, щоб з найбільшою ефективністю використовувати певні території для відпочинку людей, територію Королівства Таїланд було поділено на 6 туристичних райони (див. рис. 1.1)

1. Південний Таїланд. Регіон розташований на півострові Малакка в південній частині країни. На сході береги омиваються Південно-Китайським морем і Сіамською затокою, а на заході -- Андаманським морем. Осьову частину півострова займають гірські хребти розчленовані невеликими долинами, а прибережна територія має рівнинний рельєф. Велика частина півдня вкрита лісистими пагорбами, переміжними з плантаціями тропічних фруктів і каучукових дерев [9]. Переважаючі види туризму: пляжний, екологічний, релігійний.

Сьогодні основні курорти, які спеціалізуються на масовому туризмі у Південному регіоні знаходяться на островах Пхукет і Самуй, відомих своїми пляжами з білого піску, лагунами, водоспадами, кораловими рифами і кокосовими пальмами.

Пхукет - найбільш відвідуваний острів у Таїланді. Острів пов'язаний з материковою частиною трьома мостами, тому дістатися до Пхукета можна не тільки літаком, але і наземним транспортом, а також по воді. Клімат на острові мусонний, тропічний. Середньорічна денна температура на Пхукеті 30-32 °С [10]. Найбільш популярні пляжі: Патонг, Ката, Ката Ной, Камала. Атракції: Великий Будда, Храм Ват Чалонг, заповідник Као Пра Тхаю.

Самуі - це відносно невеликий, в порівнянні з Пхукетом, острів, оточений зовсім крихітними острівцями заповідника Анг Тонг. Він розташований в 700 км на південь від столиці країни. З жовтня по грудень тут панують північно-східні мусони, а тому часто йдуть зливові дощі і злегка штормить море. Ідеальний час для поїздки на Самуї - січень або лютий. Тим не менш, курорт залишається придатним для відвідування протягом круглого року, тому що клімат тут теплий (28-32 °С), а температура води на пляжах не опускається нижче 27 °С [11]. Найбільш популярні пляжі: Чавенг, Ламай, Бо Пхут, Чонг Мон. Атракції: національний парк Анг Тонг, парк скульптур "Magic Garden".

2. Центральний Таїланд. Цей регіон знаходиться в долині річки Чаупхрая. Тут сконцентрована велика частина населення, а також найбільші підприємства, основні транспортні магістралі та історико-культурні пам'ятки. Переважаючі види туризму: гастрономічний, пізнавальний, спорт-індустрія, шоп-туризм, екологічний.

Центром регіону є місто Бангкок -- столиця Таїланду королівства. Місто оточене з усіх боків каналами, вежами й стінами. Тут же розташовуються палац короля і віце-короля, а також численні монастирі: Ват Пхо (Храм Сплячого Будди); поруч знаходиться Ват Пхра Кео (Храм Смарагдового Будди), який вважається священним місцем у Таїланді. Туристична інфраструктура Бангкоку розрахована на велику кількість відпочиваючих, різних інтересів і достатку. Більшість готелів розташована в центрі міста, в тому числі і найстаріший Орієнт Бангкок, побудований в 1887 році [9].

3. Східний Таїланд. На східному узбережжі Тихого океану знаходиться один з найголовніших тайських курортів - Паттайя. Це невелике містечко щорічно відвідують 10 млн. туристів з країн Європи та Східної Азії. Практично всю прибережну смугу займають пляжі, на яких побудовані численні готельні комплекси. Недалеко від міста розташовано кілька крокодилових, тигрових, слонячих ферм, де постійно влаштовуються всілякі вистави за участю тварин. Тут же є ботанічний сад мадам Нонг Нуч з одним з найкрасивіших в Південно-Східній Азії парком орхідей. Безпосередньо в місті розташований парк мініатюрних копій світових пам'яток Міні Сіам. Так само цей регіон-центр клубного і секс-туризму [11]. Пляжі Паттайї: Паттайя бич, Наклуа, Джомтьєн.

4. Північний Таїланд. Північ країни і частина сходу -- це гори, вкриті лісами і поцятковані дрібними озерами. Великі території віддані під численні національні парки і заповідники. Регіон цікавий насамперед тим, хто приїжджає в Таїланд для заняття активним туризмом: трекінгом, рафтингом, альпінізмом і т. д. [9]

Провінція Чіанг Май вважається однією з найпопулярніших серед туристів. Одним з факторів, який на це впливає, є наявність у цього місця багатої історії та культури. Столицею провінції і одночасно центром всього Північного Таїланду є Чіанг Май таун. Поруч з провінційним містечком знаходиться Лаос І Бірма, які, разом складають легендарний Золотий трикутник Південно-Східної Азії. Це місто п'яте за величиною в усьому королівстві. Провінція Чінг Май приваблює як досвідчених туристів, так і новачків [12]. Атракції: Музей природних чудес, Храм Доі Сутеп, Нічний Ринок.

5. Північно-Східний Таїланд. Ця частина країни являє собою гірське плато Корат. В економічному плані провінції Північно-Східного Таїланду досить бідні і практично не беруть участь в індустрії масового туризму. Єдині рекреаційні ресурси, які приваблюють сюди відпочиваючих і мандрівників -- це природні пам'ятки і культура місцевих жителів, з їх святами, фестивалями, народними промислами [9]. Переважаючі види туризму: агротуризм, пізнавальний.

Кхонкен розташований приблизно в 380 км на північний схід від Бангкока в місцевості між плато Корат і зеленим поясом, прилеглим до нього з півночі [13]. Пляжі: Bang Saen II, Trang hua hin. Атракції: селище Сема, Центр навчання слонів, Музей Hong Mun Mang Khon Kaen City, Храм Wat Ahong.

6. Західний Таїланд. Західний гористий район - з великою кількістю річок і тропічних лісів, з узбережжям Сіамської затоки. Тут знаходяться туристичні зони - Канчанабурі, Хуа Хін, Ча-Ам. Переважаючі види туризму: екстрім-туризм, пляжний.

Хуа-Хін («кам'яна голова») знаходиться всього в 25 км від Чаама, на березі Сіамської затоки в 200 км на північний захід від Бангкока. Це місце відоме своїм біло-піщаним пляжем, що тягнеться на 5 км, а також численними полями для гольфу. Хуа-Хін - ще й один з найстаріших курортів Таїланду. Ча-Ам - ще один центр пляжного туризму [14].

Отже, Таїланд - країна, характерною особливістю якої є наявність великої кількості атракцій та ресурсів необхідних для проведення повноцінного та цікавого дозвілля. Але розміщені вони по території нерівномірно. Більша частина туристичного потенціалу та ресурсів знаходиться в приморському та центральному районах.

Рис. 1.1. Основні туристські райони Таїланду.

Джерело: [11].

Розділ 2. Соціально-економічні передумови розвитку туризму

2.1 Суспільно-географічне положення

Таїланд - південносхідно-азійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на сході - з Камбоджею (спільний кордон - 817 км) і Лаосом (1845 км), на заході - з М'янмою (2416 км), на півдні - з Малайзією (595 км) [15].

Геополітичне положення Таїланду багато в чому визначається різноманітністю національного, релігійного і соціального складу населення у Південно-Східній Азії та визначається як не дуже вигідне. Оскільки, як сам Таїланд, так і прилеглі країни (Індонезія, Філіппіни) відрізняються політичною нестабільністю. Так, за 50 років в країні змінилося понад 40 урядів і діяло 14 конституцій, відбулося більше 20 військових переворотів. Державний переворот в Таїланді у 2006 році і наставша за ним політична криза 2008-2010 років, що вилився у відкриті зіткнення, негативно позначився на розвитку країни [16].

Геополітичні фактори розвитку Таїланду доцільно розглядати в контексті Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТР) як середовища економічного, суспільного, політичного існування країни. В АТР співіснують кілька центрів сили глобального та регіонального рівня, сформованих окремими державами або їхніми угрупованнями. При цьому країни регіону мають різні соціально-політичні й економічні системи, що, проте, не є суттєвим дезінтегрувальним фактором регіональних відносин. Скоріше можна говорити про досить високий рівень інтеграції між окремими державами, особливо в Східній та Південно-Східній Азії [17].

Королівство Таїланд має стійкі дипломатичні та економічні зв'язки з багатьма країнами Азії, такими як Японія, Індонезія, Бангладеш, Ізраїль, Лаос, Індія, Китай, Саудівська Аравія, В'єтнам, Бруней, Малайзія, Пакистан, Палестина, Філіппіни, Південна Корея, Російська Федерація тощо.

Серед зовнішньополітичної діяльності Таїланду є спірні моменти: ділянки кордону Таїланду з Лаосом є безстроковими; частини кордону з Камбоджею мають невизначений характер; між М'янмою і Таїландом виникають спорадичні конфлікти вирівнювання за кордону.

Таїланд також має дипломатичні відносини з країнами Америки, Африки, Європи, з Австралією.

Міжнародні відносини між Україною і Королівством Таїланд можна охарактеризувати як хороші і стабільно розвиваються. Дипломатичні зв'язки між двома державами були встановлені 6 травня 1992-го року шляхом обміну відповідних нот. Інтереси Таїланду на Україні представляє Посольство Королівства Таїланд в Республіці Польща [18].

Назва країни неодноразово змінювалася. В Європі вона стала відомою під назвою Сіам наприкінці XVI ст. Ця назва зберігалася до 1939 р. Сьогоднішня назва країни є перекладом тайського слова «Миангтай», що означає «країна вільних» [19]. Назва цілком себе виправдовує: Таїланд - єдина країна Південно-Східної Азії, що зберегла незалежність, тоді як всі сусідні країни були колоніями Франції або Великобританії.

До 1932 року королі в Таїланді правили безконтрольно і тільки одноосібно, і іншої влади не було. Але в результаті проведеної чиновниками і військовими революції, хоча і безкровної, абсолютну монархію змінила монархія конституційна.

Для місцевих жителів країни найсвященнішими є сім'я правлячих монархів і буддизм в Таїланді.

У сучасному Таїланді король зберігає важливі позиції в суспільному житті, його персона вважається священною, втілюючи собою силу, що об'єднує суспільство. Король є головою держави і верховним головнокомандувачем, за рекомендацією голови Національної асамблеї призначає прем'єр міністра та затверджує список членів кабінету. Монарх має право розпускати палату представників і оголошувати в країні військовий стан. Виконавча влада входить в обов'язки уряду на чолі з прем'єр-міністром, якого з 1992 року призначали виключно з числа депутатів Національної асамблеї.

Нинішній король - Маха Вачиралонгкорн (Рама Х) - очолює королівство з 12 жовтня 2016 року.

Свобода слова в Таїланді припускає строгий контроль за політичними новинами з боку уряду. Механізми цензури в Таїланді включають в себе суворі закони про "образі короля", а також прямий урядовий або військовий контроль над ЗМІ чи використання економічного та політичного тиску.

Права людини в Таїланді описані в Конституції Таїланду 2016 року. Чинна конституція Таїланду була прийнята на Всенародному конституційному референдумі 7 серпня 2016 року. Конституція 2007 року відновила багато з прав людини, які були записані ще в народній Конституції 1997 року. Це стосується прав на свободу слова, свободу друку, мирних зібрань, асоціацій, віросповідання, пересування всередині країни і за кордоном [20].

Проаналізувавши суспільно-географічне положення Таїланду, можна зробити висновок, що Королівство Таїланд, незважаючи на комплекси таких умов як кліматичні, культурно-історичні, трудові, що сприяють ефективному розвитку туризму в країні, так само володіє достатньо нестабільним геополітичним положенням, яке проявляється в близькості країни до вогнищ виникнення політичних, військових конфліктів, а також - нових епідеміологічних захворювань. З позитивних факторів, які впливають на розвиток туризму, можна віднести наявність розвинених міжнародних зв'язків з іншими країнами, які зміцнюють образ держави на міжнародній арені і, відповідно, позитивно впливають на розріст туристичної сфери в Таїланді.



2.2 Рівень соціально-економічного розвитку

Таїланд займає вигідне економіко-географічне положення на перетині важливих торговельних шляхів, які ведуть з Європи, країн Близького Сходу й Індії до країн Малайського архіпелагу й Австралії. Вигідність економічно-географічного положення Таїланду визначається і близькістю до високорозвинених країн - Японії, і країн нової індустріалізації - Сінгапуру, Малайзії, Сянгану, що дає можливість тісно співпрацювати, залучаючи інвестиційні ресурси для розвитку. Важливе значення має близьке розташування Китаю та Індії - найбільших за чисельністю населення країн світу, великих економічних і впливових політичних держав, володіючих значними запасами корисних копалин.

Королівство Таїланд є провідною державою регіону. Його ВВП на одну особу є вищим, ніж в інших державах Південно-Східної Азії - Лаос, В'єтнам, М'янма разом взяті.

Рис. 2.1. Графік динаміки зміни душового ВВП.

Джерело: складене автором за [21].

Нині Таїланд є новою індустріальною державою. Його ще називають «економічним тигром», займаючи за розміром ВВП (455,2 млрд дол. США) 20 місце у світі, за ВВП на душу населення - ( 6,6 тис. дол. США) 66 місце [22].

Хоча Таїланд, як і кожна, відчула фінансову кризу, але зменшився обсяг експорту і продуктивність праці, відбулася низка економічних спадів, проте економіка відроджується.

Рівень безробіття серед населення не більше 5%, що набагато менше, ніж в Європі, а рівень інфляції трохи вище 2%. Мінімальна заробітна плата в Таїланді становить $10 в день, середня зарплата по країні дорівнює приблизно $300-400. Товари споживчого кошика обійдуться покупцям приблизно в 2-3 рази дешевше українських. Тільки 10% населення Таїланду живе за межею бідності.

В Таїланді добре розвинута інфраструктура, особливо транспортна, не лише в центрі, а й на окраїнах. Економіка країни сприяла поліпшенню шосейних доріг, портів, енергетичних систем, аеропортів, житлово-комунального господарства.

Суть економічної політики Таїланду - активне залучення на внутрішній ринок іноземних інвестицій, розширення обсягу і структури експорту, планомірне створення найбільш сприятливих умов для приватного підприємництва і, звичайно, розвиток іноземного туризму.

Географія міжнародного туризму в Таїланді багатолика і різноманітна, а Таїланд у свою чергу має хороший туристичний ринок в туристсько-рекреаційної індустрії світу.

Чисельність населення Таїланду станом на 2019 рік становить 68 871 537 осіб. У середині XX ст. в країні відбувся демографічний вибух (період повоєння населення тривав 23 роки). Із 80-х років XX ст. темпи приросту зменшилися внаслідок здійснення демографічної політики. В останні роки середні темпи приросту населення становили 1,8% за рік. Цей показник має тенденцію до подальшого зниження і наприкінці 2015 року становив 1,3% за рік [23]. Звідси можна зробити висновок: Таїланд пройшов етап розширеного відтворення населення і вступає у фазу стабілізації чисельності (див. табл. 3.1.).

Таблиця 3.1.

Динаміка людності Таїланду

Рік	Населення	Приріст населення
1965	31 352 065	3.05 %
1970	36 355 859	2.97 %
1980	46 898 818	2.14 %
1990	56 197 809	1.49 %
1995	58 994 428	0.88 %
2000	62 333 640	1.17 %
2005	65 634 248	0.80 %
2010	66 620 111	0.18 %
2011	66 797 491	0.27 %
2012	67 033 544	0.35 %
2013	67 307 776	0.41 %
2014	67 588 701	0.42 %
2015	67 842 669	0.38 %
2016	68 098 436	0.38 %
2017	68 355 167	0.38 %
2018	68 612 866	0.38 %
2019	68 871 537	0.38 %

Джерело: складено автором за [23].

За даними 2012 року Таїланд входить до першої двадцятки найбільш густонаселених країн земної кулі: його населення складає більше 67 млн осіб (приблизно стільки ж проживає в Туреччині, Франції, Великобританії). Щільність населення досить висока - 130 осіб на кмІ. Майже третина людей проживає в містах, причому на Бангкок припадає понад 10% від загальної чисельності населення - близько 9 млн осіб з приміською зоною [24].

У гірських районах Таїланду проживають нечисленні племена, які ведуть напівкочовий спосіб життя. Вони зберегли свої етнічні традиції, тому ознайомитися з їх культурою прагнуть туристи з усіх куточків світу. До таких племен відносяться карени (відоме плем'я «жінок з довгою шиєю»), хмонг, акха, лаху, мьєни. Здебільшого вони складаються з мігрантів з М'янми, Китаю, Тибету, що емігрували в Таїланд через голод, війни, дискримінації [25].

Міські населені пункти Таїланду діляться на великі і середні міста та селища (малі міста), яким передані деякі функції районів та громад на території, що належить місту. Решта населених пунктів є селами.

Держава докладає величезних зусиль для підтримки в країні стабільного і високого рівня розвитку та грамотності населення. Обов'язковим є дев'ятирічне відвідування школи.

Закон дає право всім дітям в Таїланді відвідувати школу, незалежно від їх походження чи громадянства. Близько 95% дітей молодшого шкільного віку в країні відвідують школу. На жаль, диспропорції в доступі до освіти більш помітні на рівні середньої школи. Близько 14% дітей середнього шкільного віку не відвідують школу. Найбільша частка дітей, які не відвідують школу, припадає на представників, що знаходяться в несприятливих умовах общин або є мігрантами чи дітьми-інвалідами [26].

У Таїланді близько 53 356 847 осіб старше 15 років можуть читати і писати на будь-якій мові. Це становить 96,66% від загального числа дорослого населення. Під дорослим населенням в даному випадку маються на увазі всі люди старше 15 років. Відповідно, близько 1 840 935 осіб все ще залишаються безграмотними [24].

Туризм в Таїланді володіє сильною основою, яка базується на культурному і природному різноманітті країни, але не менш важливим, в залученні туристів, є наявність в країні стійкої економіки, так само як і наявність грамотного суспільства, що розвивається.

Рис. 2.2. Діаграма рівня грамотності серед населення.

Джерело: складено автором за [24].

2.3 Стан соціальної інфраструктури

Природні умови та географічне положення Таїланду сприятливі для розвитку основних видів транспорту. Тільки в гірській північній частині країни будівництво транспортних магістралей ускладнено. У внутрішніх перевезеннях головну роль відіграють наземний (автомобільний і залізничний) та річковий транспорт. Міжнародні перевезення забезпечує морський та авіаційний транспорт.

Важливу роль у транспортній системі країни відіграють залізниці. Перша залізнична лінія побудована у 1892 році. Залізничний транспорт займає друге місце за обсягом внутрішніх перевезень пасажирів і вантажів. Основну частину залізниць прокладено в довоєнний період. Переважають одноколійні залізниці. Вони зв'язують Бангкок з північними, північно-східними і південними районами країни, а також з Малайзією і Сінгапуром. [27].

У Південно-Східній Азії Таїланд за довжиною залізничних шляхів поступається Індонезії, а за густотою - В'єтнаму (рис. 2.3.).

Довжина залізничного полотна дорівнює 4071 км, а густота - 7,8 км шляхів на 1000 . Центром основної залізничної мережі держави є Бангкок. Головною пасажирською станцією є вокзал Хуалампхонг, що є кінцевою точкою більшості маршрутів.

Рис. 2.3. Протяжність і густота залізничних шляхів у Південно-Східній Азії.

Джерело: [27].

Оскільки залізничні шляхи нині не будуються, то основним напрямком розвитку тайської залізниці є: будівництво нових ліній, а також, модернізація рухомого складу, пристроїв СЦБ (сигналізація, централізація, блокування) і зв'язку, реконструкція шляхів, мостів та інших штучних споруд, електрифікація мережі.

Автомобільний транспорт - головний вид наземного транспорту в Таїланді. На нього припадає основна частка перевезень пасажирів і вантажів. Сумарна довжина автомагістралей країни становить 180 053 км (30-е місце в світі), і включає 450 км швидкісних автомагістралей, причому всі дороги з твердим покриттям. Треба відзначити, що до 2008 р. довжина автомагістралей становила всього 57403 км, дві третини доріг були побудовані в 2007-2008 роках. У Південно-Східній Азії Таїланд поступається за довжиною доріг Індонезії і Філіппінам, але значно перевершує Індонезію за густотою автодоріг. Для Таїланду вона дорівнює 350 км на 1000 км2 (рис. 2.4.)

Найбільшої густоти автодорожня мережа досягає в центральній частині країни. Тут же пролягають практично всі швидкісні автомагістралі Таїланду і лише одна гілка відходить в північно-східному напрямку [28].

Рис. 2.4. Протяжність і густота автомобільних шляхів у Південно-Східній Азії.

Джерело: [27].

Величезну роль в розвитку господарства Таїланду відіграє авіаційний транспорт. Країна має значну мережу аеропортів різного класу і призначення. На кінець 2015 року в Таїланді було 106 аеропортів (58-е місце в світі), 65 з них мали тверде покриття злітно-посадкової смуги, 41 - грунтове, 11 аеропортів мають міжнародні термінали. Найбільші аеропорти розташовані в Бангкоку, Паттайї, на островах Пхукет і Самуї [27].

Велике значення для внутрішнього сполучення має водний річковий транспорт, який забезпечує майже 60% перевезень (здебільшого с/г вантажі). Таїланд займає 25-е місце в світі за протяжністю річкових шляхів - 4000 км.

Головними морськими портами країни є Бангкок, Пхукет, Сонгхла, Кантанг. Більшу частину імпорту та експорту обслуговує порт Бангкока (до нього веде поглиблений фарватер, який може приймати океанські судна) [29].

В країні побудовано величезну кількість різних засобів розміщення. Але в різних районах Таїланду їх число помітно різниться [30].

Найбільший номерний фонд знаходиться в центральному районі і на узбережжі. Максимальне число номерів розташоване в Бангкоку і Паттайє. Водночас у північно-східному районі країни-мінімальне число засобів розміщення. Так само досить мало готелів в західному гористому районі (див. рис. 2.5.).

Можна спостерігали істотні відмінності за рівнем заповнюваності готелів. Тут спостерігається зворотна ситуація: максимально, до рівня 60-72% заповнені готелі північно-східної частини країни. Високий рівень заповнюваності характерний також для Островів Пхукет і Самуї. У центральній частині країни рівень заповнюваності готелів не настільки високий - 31-55%. Це пояснюється великим числом засобів розміщення і високою конкуренцією серед них [31].

Рис. 2.5. Забезпеченість районів Таїланду засобами розміщення.

Джерело: [31].

Туристична інфраструктура Таїланду відрізняється в залежності від виду місцевості. У зв'язку з цим мають відмінності і готелі - готелі Таїланду на материковій частині і островах можуть виглядати інакше. Серед них - як висотні будівлі сучасної споруди (Бангкок, Патайя або Пхукет), так і комплекси одноповерхових бунгало (Самуї). Всі вони органічно вписуються в дивовижної краси навколишній ландшафт, стаючи його частиною і використовуючи гідності. Зупинившись в будь-якому готелі Таїланду, можна

розраховувати на відмінну роботу обслуговуючого персоналу, що відрізняється привітністю і старанністю [32].

Рис. 2.6. Кількість готелів у провідних туристичних центрах Таїланду.

Джерело: складено автором за [33].

Лідером за кількістю готелів (30 готелів) в Таїланді є місцева мережа Centara Hotels & Resorts. Ця мережа - один з визнаних лідерів індустрії гостинності Таїланду.

Від цієї мережі відстають приблизно вдвічі, займаючи відповідно друге і третє місця, такі мережі як Best Western та Dusit Hotels & Resorts. Best Western широко відома мережа готелів середнього класу, відома своїм бізнесом майже по всьому світу (більше 3 тисяч готелів), то Dusit Hotels & Resorts володіє тридцятьма розкішними готелями, але тільки у країнах Південно-Східної Азії та Єгипті [31].

Найвідоміші світові готельні мережі, як правило, в Таїланді представлені досить скромною кількістю готелів. Так Marriott і Kempinski, що є найбільш визнаними групами готелів класу люкс, представлені в Таїланді мають по одному готелю. Hilton представлений 5 готелями, що знаходяться у Бангкоку, на острові Пхукеті та у Хау Хіні.

Отже, у країні високий вибір різних курортів і засобів розміщення, що позитивно впливає на розвиток туристичної індустрії. А так як туризм повністю залежить від транспорту, його безпеки, швидкості та зручностей, можна зробити висновок, що транспортна інфраструктура Королівства Таїланд дає можливість розширення туристичної діяльності в країні.

Етнопсихологічні особливості тайців проявляються в характері та темпераменті етносу, в системі психічних і моральних норм поведінки, естетичних уявлень.

У сучасному Таїланді продовжують існувати багато соціально-культурних традиції: високий авторитет спадкової монархії (при конституційному державному ладі); духовний вплив буддизму-тхеравади у вихованні і взаємовідносинах людей; вплив ритуалів, пов'язаних з буддизмом, у житті людини; збереження формальної ієрархічності в суспільстві, пояснюване вченням Будди [34].

Буддизм - духовна основа національної самобутності тайців. У всякій релігії представлені свої принципи розуміння природи, суспільства і людини. Релігія посилює стабільність суспільства. Вирішує соціальні проблеми і конфлікти між людьми. "У буддизмі надається значення розвитку не тільки психологічних і моральних якостей, але соціальних і індивідуальних властивостей характеру» [35]. У Таїланді цінуються наступні людські якості: милосердя, гуманність, терпимість і доброта.

Етнічний темперамент проявляється при комунікації. Характер західної та східної культур відмінний. Якщо західна - індивідуальна, то східна - колективна. У західній культурі увага спрямована на зміст повідомлення. В колективістичних культурах люди звертають увагу на те як сказано, а не на те, що сказано.

Промова. Всі тайці намагаються говорити спокійно. Емоційні пориви вважаються негожими. Гучна мова, крики вважаються вкрай неввічливими. Та людина, яка не може контролювати свої емоції, вважається небезпечною. Ідеалом є Будда, що зберігає зовнішній спокій і рівновагу в будь-яких ситуаціях. Зайва емоційність швидше осміюється або засуджується.

Міміка. Посмішка тайців є таким собі символом. Вона в залежності від ситуації може виконувати різні функції. Усмішка - це і захист, і вияв поваги, і знак подяки, і т. д. Посмішка допомагає йти по життю без проблем.

Вай - традиційне таїландське привітання. Жест вай походить від індійського жесту намисто, при якому долоні складаються перед грудьми, як під час молитви [36]. Форма вай є виразом статусу людини.

Таїланд - одна з найбезпечніших країн Південно-Східної Азії, він стоїть на другому місці після Сінгапуру. Рівень злочинності в країні дуже низький. Причому, навіть у бідних районах Таїланду. Велика частина професійних злочинців працюють тільки по-крупному, тому їх абсолютно не цікавлять перехожі. Якщо не брати до уваги собак, то вночі міста цілком безпечні. А в туристичних місцях вночі людей не набагато менше, ніж вдень. У містах, як правило, немає таких районів, куди краще не ходити [37]. Таїланд іноді миготить в заголовках новин через терористичні акти, проте більшість з них відбувається у південних районах країни через зіткнення різних релігійних груп.



Розділ 3. Сучасний стан туристичної діяльності

3.1 Структура туристських потоків

Туризм є дотаційною статтею бюджету Таїланду. Тому його розвитку приділяється значна увага. Таїланд має всі шанси стати найбільш популярною дестинацією у Східній Азії.

Регулювання туристичного бізнесу та розробку стратегій в області туризму здійснює Міністерство туризму і спорту Таїланду. Будучи основною організацією, яка розвиває туризм і спорт. Міністерство ставить перед собою наступні завдання:

Забезпечення сталого розвитку країни.

Заохочення, підтримка, розвиток і просування туризму, спорту, культури відпочинку.

Ефективно інтегруватися на внутрішньому ринку, заохочуючи усі сектори брати участь у розвитку туризму, спорту та відпочинку в країні.

Виявлення та підтримка перспективних дестинацій для розвитку туризму.

Створення і розвиток туристичної інфраструктури, а також підтримуючих факторів з точки зору туризму, спорту, відпочинку та для забезпечення міжнародних стандартів якості туристичного продукту.

Розробка якісної системи управління та інформатизації в області туризму, спорту і відпочинку.

Забезпечення професійними кадрами туристичної галузі країни.

Розробка правових актів в області туризму, спорту і відпочинку [38].

Важливу роль у просуванні туризму відіграє Туристичне управління Таїланду (The Tourism Authority of Thailand - TAT). Управління було створене 18 березня 1960 р. і стало першою організацією в Таїланді, що відповідала за розвиток туризму в країні. Метою управління є популяризація Таїланду як туристичної дестинації у світі, виявлення нових перспективних туристичних напрямків, а також підготовка персоналу в сфері туризму.

Український офіс Туристичного управління Таїланду працює з лютого 2017 року.

Основними центрами тяжіння туристів є: Бангкок (за 2017 р. це місто відвідало 23 270 млн. іноземних туристів), Пхукет (12 079 млн. туристів), Чіангмай (6 560 млн. туристів), Паттайя (8 620 млн. туристів) [39].

Рис. 3.1 Міжнародні прибуття до Таїланду, 2018 р.

Джерело: складене автором за [40].

Кількість туристів, які відвідують країну, щорічно зростає. Так, у 1967 р. Таїланд відвідало лише 400 тис. міжнародних туристів, а у 2018 р. - більш ніж 38 млн.

За даними Туристичного управління Таїланду, за 2018 р. країну відвідало 38 277 300 млн. іноземних туристів, що на 7,5% більше, ніж в 2017. Більшість із цих туристів зі Східної Азії (15,45 млн) і Європи (4,05 млн.).

У десятку лідерів за спрямування туристів до Таїланду в 2018 р. увійшли:

1. Китай - 9,92 млн. (+13,23%);

2. Малайзія - 3,30 млн. (-5,5%);

3. Південна Корея - 1,71 млн. (+16,49%);

4. Лаос - 1,61 млн. (+16,17%);

5. Японія - 1,57 млн. (+9,08%);

6. Індія - 1,41 млн. (+18,11%);

7. Росія - 1,34 млн. (+22,95%);

8. США - 1,06 млн. (+8,35%);

9. Сінгапур - 1,01 млн. (+4,73%);

10. Великобританія - 1,01 млн. (+0,08%) [41].

Туристичний потік з України в Таїланд за підсумками 2018 року становить 70 тис. туристів. За даними відомства, в 2017 році Таїланд відвідали 60,8 тис. українських туристів, що дозволило Україні вийти на друге місце в Центральній та Східній Європі за кількістю поїздок у Таїланд, поступившись тільки Польщі. При цьому українці є лідерами в світі за тривалістю поїздок у Таїланд: у 2017 році середня тривалість однієї поїздки українців склала майже 22 дні [42].

Рис. 3.2. Відсоткове співвідношення тайських туристів щодо відвідуваних країн.

Джерело: складене автором за [43].

У 2016 році Таїланд досяг в цілому 7,74 млн. виїзних поїздок, що майже на 13,9% . Відповідно до Туристичного управління Таїланду кількість тайських виїзних мандрівників може досягнути 10 млн. до 2020 рокуБільше 3,5 мільйонів тайських туристів відправляються в сусідні з Королівством країни: Лаос, Камбоджа, Малайзія, Сінгапур і М'янма, а також в Південний Китай (див. рис. 3.2). Також спостерігається сильне зростання тайських мандрівників на Балі і в Китай. Японія є головною дестинацією серед країн Азії для тайських мандрівників, завдяки політиці безвізового режиму, реалізованій в 2013 року [43].

Рис. 3.3. Порівняння обсягів в'їзного туризму Таїланду з провідними туристичними країнами світу.

Джерело: складене автором.

Якщо звернути увагу на рис. 3.3 і рис. 3.4, то можна побачити, що туристичні потоки Таїланду не є такими потужними як туристичні потоки провідних країн світу - США та Іспанії. Але проаналізувавши структуру туристичних потоків Таїланду та Азіатсько-Тихоокеанського регіону в цілому, автор зробив висновок, що Королівство Таїланд має великий потенціал в становленні однією з найбільш туристичних країн світу. І вже сьогодні Таїланд є одним із основних туристичних центрів у Південно? Східній Азії.

Рис. 3.4. Порівняння обсягів виїзного туризму Таїланду з провідними туристичними країнами світу.

Джерело: складене автором.

3.2Рівень розвитку індустрії та економіки туризму

Подорожі та туризм - важлива економічна діяльність у більшості країн світу. Поряд з прямим економічним впливом галузь має значний непрямий і індукований вплив.

Туризм є одним із основних економічних факторів у Королівстві Таїланд. Прямий внесок туризму у ВВП в 2018 році склав 1 433 5 млрд. бат (9,6% ВВП). Це в першу чергу відображає економічну діяльність, здійснювану такими галузями, як готелі, турагентства, авіакомпанії та інші пасажирські перевезення (за винятком приміських перевезень). Але прямий внесок від туризму також включає в себе діяльність ресторанів і індустрії відпочинку, які безпосередньо підтримують туристи.

Загальний внесок подорожей і туризму у ВВП (включаючи прибуток від інвестицій, поставок і індукованого впливу доходів) склав 470,3 млрд. бат (22.1% ВВП) (див. рис.3.5.).

Галузь туризму створила 2 457 500 робочих місць в 2018 (6.4% від загальної зайнятості). Це включає роботу в готелях, турагентствах, авіакомпаніях та інших пасажирських службах (крім приміських). Він також включає діяльність ресторанів і індустрії відпочинку, безпосередньо підтримувану туристами.

Рис. 3.5. Загальний внесок туризму у ВВП країни.

Джерело: складене автором за [44].

Загальний внесок туризму та подорожей в зайнятість (включаючи прибуток від інвестицій, поставок і індукованого впливу доходів) склав 6 154 000 робочих місць в 2018 році (16.1% від загальної зайнятості).

Рис. 3.6. Загальний внесок туризму у сферу зайнятості країни.

Джерело: складене автором за [44].

Таїланд перевершує всі інші країни Азії, коли справа доходить до витрат на туризм зі сторони туристів. У минулому році він зібрав 57 мільярдів доларів у міжнародних туристичних надходженнях, майже подвоївши Макао (36 мільярдів доларів), Японію (34 мільярди доларів), Гонконг (33 мільярди доларів) і Китай (33 мільярди доларів). У всьому світі єдиними країнами, які заробляють більше Таїланду з точки зору туризму, є Франція (61 мільярд доларів), Іспанія (68 мільярдів доларів) і Сполучені Штати, що з легкістю беруть золоту медаль у розмірі 211 мільярдів доларів [45].

Індустрія туризму в Таїланді становить близько 10% від усього ВВП країни. Побачивши кількість туристів, дестинацій і готелів, можна було б насправді чекати більш істотного вкладу у ВВП. Однак туристична індустрія в Таїланді хоча і є істотною, приносить менше грошей, ніж інші галузі економіки, зокрема обробна промисловість та сфера послуг.

3.3 Місце і конкурентоспроможність на світовому туристичному ринку

Згідно з рейтингом конкурентоспроможності країн Всесвітнього економічного форуму (World Economic Forum) Таїланд займає 38 місце з 140. Його Індекс конкурентоспроможності становить 67,5 [46].

Індекс глобальної конкурентоспроможності складений з 113 змінних, які детально характеризують конкурентоспроможність країн світу, що знаходяться на різних рівнях економічного розвитку. Всі змінні об'єднані в 12 контрольних показників, що визначають національну конкурентоспроможність:

Якість інститутів.

Інфраструктура.

Макроекономічна стабільність.

Здоров'я і початкова освіта.

Вища освіта і професійна підготовка.

Ефективність ринку товарів і послуг.

Ефективність ринку праці.

Розвиненість фінансового ринку.

Рівень технологічного розвитку.

Розмір внутрішнього ринку.

Конкурентоспроможність компаній.

Інноваційний потенціал.

Проаналізуваши конкурентоспроможність Королівства Таїланд по 12 контрольних показниках, можна встановити, що конкурентні переваги країни полягають у таких складових: інноваційний потенціал (42 місте), ефективність ринку товарів і послуг (53 місце) та якість інститутів (55 місце). Але є такі показники, по яким Таїланд значно відстає від інших країн: макроекономічна стабільність (90 місце), здоров'я і початкова освіта (87 місце), розвиненість фінансового ринку (84 місце).

Незважаючи на те, що Таїланд займає 38 місце у рейтингу конкурентоспроможності країн саме він має усі шанси, щоб стати найбільш популярною дестинацією у Східній Азії. Уряд Таїланду робить для цього усе можливе. Особливої уваги заслуговують наступні програми розвитку туризму:

Цифровий маркетинг. Це «нові медіа-засоби» XXI століття, які все частіше використовуються молоддю. Туристичне управління Таїланду поринуло в цифрову еру кілька років тому і сьогодні вже має великий досвід у створені потужних образів і повідомлень, щоб переконати цільових клієнтів відвідати Таїланд. Така політика буде продовжена і в майбутньому.

Створення позитивного іміджу. Таїланд завжди мав хороший імідж серед туристів всього світу. Однак підтримка цього іміджу залишається постійною проблемою, особливо у зв'язку з сильною конкуренцією. Нові продукти, такі як «Wellness» туризм, весільний туризм, гольф-туризм, морський туризм тощо, проходять довгий шлях до зміцнення позитивного образу і будуть залишатися одним із головних завдань маркетингу туристичної сфери Таїланду у найближчому столітті.

Сталий розвиток. Прагнення до економічної вигоди від туризму мають бути збалансовані, щоб компенсувати негативний екологічний вплив на навколишнє середовище. Саме тому особливу увагу Таїланд приділяє розвитку екологічного, зеленого туризму.

Кризовий менеджмент. У швидко мінливому і дедалі більш нестабільному світі здатність помічати нові тенденції і реагувати на непередбачені події лежить в основі прийняття рішень. Таїланд має великий досвід у цій області, про що говорить наявність спеціальних підрозділів, таких як туристична група розвідки і Центр управління у кризових ситуаціях [38].

Таким чином, туризм в Таїланді розвивається стрімко і стало. Зростання загального числа відвідувачів в даний час супроводжуватися підвищенням середньої тривалості перебування і середньодобових витрат. Так, туризм стає одним із найважливіших секторів економіки сучасного Таїланду.



ВИСНОВКИ

У курсовій роботі нами була досягнута мета дослідження - складання характеристики туристичного потенціалу обраної країни для подальшого використання у сфері туризму. Були розглянуті і виконані наступні завдання:

збір та систематизація інформації;

вивчення відповідної літератури;

розрахунок статистичних показників;

підготовка таблиць і тексту;

оформлення роботи.

У процесі вирішення поставлених завдань, прийшли до висновків:

По-перше, Таїланд є багатоликою державою за своїм природним, історико-культурним розмаїттям і привабливий з точки зору туризму, цьому сприяють стародавня історія держави та тропічний клімат, який панує на території Королівства;

По-друге, не зважаючи на туристичний потенціал усієї території Таїланду, найбільш туристично привабливими та розвинутими є приморський та центральний райони;

По-третє, геополітичне положення Таїланду є нестабільним, але це не заважає стрімкому соціально-економічному розвитку;