Тенденції та перспективи розвитку туристичного ринку України в контексті світових мегатрендів інтелектуалізації економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський національний технічний університет

Тенденції та перспективи розвитку туристичного ринку України в контексті світових мегатрендів інтелектуалізації економіки

Зайцева Олена Іванівна

Постановка проблеми. В умовах інтелектуалізації економіки туризм є одним із інформаційно-сервісних видів економічної діяльності, що стрімко й динамічно розвивається, випереджаючи за темпами зростання доходів більшість інших сфер бізнесу. Він був і продовжує залишатися домінуючою та процвітаючою складовою господарства більшості країн, стимулюючи добробут, зайнятість та регіональний розвиток і це відбувається, незважаючи на світову політичну нестабільність і локальні збройні конфлікти. Тож не можна не зважати на те, що розвиток туризму обумовлює економічний прогрес, а потенціал зрушення в загальній структурі попиту на послуги подорожування, рекреації відпочинку та гостювання ще далекий від повного осмислення, тож є підстави дослідити динаміку, тенденції та перспективи розвитку світового туристичного ринку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Глобальний туристичний ринок невпинно зростає навіть в умовах теперішньої економічної турбулентності і, незважаючи на періодичні фінансово-політичні кризи, стійкий попит на міжнародний туризм зберігається. За останніми даними Всесвітньої туристичної організації ООН, в 2018 році кількість міжнародних туристів сягнула 1,4 мільярда, загальний експортний дохід від міжнародного туризму досяг 1,7 трильйона доларів США, що становить майже 5 мільярдів доларів США в день. Зросла відвідуваність країн практично у всіх регіонах світу, окрім Близького Сходу, який потроху втрачає візитерів, і країн африканського континенту, відвідуваність яких залишилась незмінною.

Щодо географічної спрямованості туристичних потоків, то переконливим лідером за темпами росту є Азія. Азіатсько-Тихоокеанський регіон був у топі серед регіонів завдяки підвищенню японського в'їзного й виїзного туризму, по напрямках у Південну та Південно- Східну Азію досягнуто кращих результатів у світі (більше на 9%). І, хоча тут ще відчувався посткризовий синдром, використовуючи свої усталені міжрегіональні зв'язки, туристична територія швидко відновилася й займає рейтингові позиції на світовому туристичному ринку.

Європа залишається найбільш бажаним туристичним напрямком у світі і зміцнює рекордні показники зростання, незважаючи на триваючу і суттєву нестабільність (наприклад, Вгехії - вихід Британії зі складу ЄС, Рух за незалежність Каталонії, анексія Криму та воєнні дії на Сході України).

В Американському регіоні темпи зростання відповідали середньосвітовим (+5%), причому кращих показників досягли центральна (+7%) та Південна Америка (+6%), яка є одним із субрегіонів, що демонструє в останні роки найшвидші темпи зростання туризму.

Відновлення туристських потоків до Тунісу і Єгипту позитивно позначилося на результатах Північної Африки (+11%). А конфлікт у Сирії як і раніше, нажаль, заважає досягненню вагомого зростання.

Що стосується виїзних по видатках на поїздки за кордон, істотне зростання було відзначено у Китаї (+30%) [1, 2].

Питання дослідження сучасного стану і основних напрямків розвитку туризму висвітлені у працях таких вчених як Ястремська О.О. [3], Грабовенська С. П. [4], Шульгіна Л. М. [5]. Однак, кількість публікацій з визначення основних туристичних тенденцій в Україні в контексті світових мегатрендів інтелектуалізації економіки обмежена. Це пов'язано з їх мінливістю, яка обумовлюється змінами в уподобаннях споживачів туристичних послуг, проявами економічних криз, світовою політичною кон'юнктурою, що пояснює актуальність, цінність і об'єктивну необхідність виявлення існуючих тенденцій і перспектив розвитку туристичного ринку.

Мета статті є виявлення та узагальнення тенденцій розвитку туристичного ринку України в контексті загальносвітових трендів інтелектуалізації економіки.

Виклад основного матеріалу. Проаналізувавши матеріали Всесвітнього туристичного форуму, Державної служби статистики України і, зробивши висновки з реалій туристичного ринку, його місткості і можливої реалізації потенціалу, можна виділили основні тенденції, які визначать його майбутнє у глобальному масштабі і, зокрема, в Україні.

В світі відбуваються суттєві зрушення в загальній структурі споживчого попиту на туристичні послуги і стереотип відпустки в літню пору «на пляжі» або взимку на «лижах» поступово ламається з багатьох причин. Тож виокремимо основні структурні зміни у запитах споживачів на туристичному ринку. Першою з них є злам посткризової свідомості в напрямку цінності якості життя, яке не потрібно відкладати на потім, а важливо сьогодні відновлювати здоров'я, отримувати яскраві емоції та естетичну насолоду.

Друга зміна - адаптація до зміни клімату. В екстремальну літню жару можна подорожувати норвезькими фйордами, а холодну зиму провести в теплій країні. Так, небувалою популярністю в українських туристів користувалися Єгипет та Шрі-Ланка, а 50% туристичного потоку на острові становили європейці.

Третя зміна - поява принципово нових для українських візитерів видів туризму - гастрономічний туризм, дегустаційні тури, дієтичні, шопінг-тури, тури-детокс, серфінг-тури та інші. У структурі попиту відбувається зсув пріоритету зі «стандартних» турів на користь авторських екскурсій і спеціальних програм. Набувають популярність екстремальні подорожі: на повітряній кулі, виживання у джунглях, рафтінг, експедиції в Арктику стають центром екотуризму, з'являються космічні мандрівники. Дуже зросла популярність подієвого туризму - поїздки на пивний фестиваль, рок-концерт улюбленої групи, футбольний або тенісний матч. А після виходу серіалу «Чорнобиль» кількість відвідувань іноземними туристами до зони відчуження збільшилася у десятки разів.

Четверта зміна - зростання обізнаності та вимогливості сучасних туристів щодо розміщення, логістики, власних вражень та потреб. Тепер, вкладаючи у подорож мінімум коштів (завчасно бронюючи готель і самостійно обираючи перевізника) вони можуть отримати максимум сервісу й вражень. Комфортний відпочинок для сучасних мандрівників - це не тільки розташування готелю на першій лінії або «all-inclusive». Тепер вони прагнуть заздалегідь довідатися, який на пляжі вхід у воду, якість піску або гальки, наявність басейну та анімації, яка кухня й розмаїтість блюд, колористика та антураж номера тощо [3, с. 23-25].

П'ята зміна - мандрівки стали коротше й частіше, це можуть бути вихідні в Європі або довгі уїк-енди в Азії (4-5 днів). Загальна тенденція до того, що туристи стали подорожувати частіше, але на більш короткі терміни зростає за рахунок великих неочікуваних знижок на авіаквитки та бронювання. Також збільшився сегмент мандрівників, яким важливо періодично отримувати натхнення в новій країні, новій культурі, їм важливо викласти фотографії в соціальних мережах і похизуватися перед знайомими. Для представників цього сегмента стало важливим одержати корисний досвід, емоції й власні враження від подорожі. Для них не важливі п'ятизіркові готелі й готові тури, а цінною є автентичність, дотик до традицій іншої країни. Вони готові жити у недорогих хостелах, але при цьому не пошкодують грошей на якусь ексклюзивну екскурсію або музей.

Шоста зміна - глобальна діджиталізація туристичного бізнесу: поява електронних платформ бронювання, зростання онлайн-магазинів з продажу турів, вихід на ринок нових автономних сервісів, таких як «Airbnb», що надає якісні послуги гостювання, не володіючи номерним фондом і не маючи власної нерухомості, але їм користуються вже мільйони туристів по всьому світу.

Важливо зазначити, що в Україні ринок подорожувань також розвивається у напрямку світових змін і на теперішній час великими темпами зростають потоки внутрішнього туризму. Влітку збільшилась кількість відпочиваючих в Одеській, Херсонській та Миколаївській областях. У Карпатах виросла відвідуваність не тільки лижних курортів у Буковелі, Славському, Яремче, Тисовці, але й зріс потік туристів у міжсезоння і, зокрема, восени, коли можна збирати гриби, ягоди та лікарські рослини. Користуються великим попитом приватні садиби так званого «зеленого» туризму, лиман-парки та відкриті заповідники. З'явилися локальні гастрономічні та дегустаційні маршрути у Галицькі сироварні, устричні ферми в Коблево, в Шато Трубецьких і безліч невеликих приватних винокурень. Активно розвивається рафтінг на Південному Бузі і кемпінговий молодіжний відпочинок на Кімбурнскій косі в Миколаївській області, в якому проходять цікаві івент- події. Зростає кількість авторських маршрутів буквально в усіх регіонах України. І ці тенденції зростання відбуваються на фоні сталого попиту на традиційні подорожі до Львова, Івано-Франківська, Умані, Запоріжської Хортиці, Полтави, Кам'янецької та Мукачевської фортецій. Зростає популярність і оновлюється асортимент рекреаційно-лікувальних і відновлювальних послуг на бальнеологічних курортах Трускавця, Моршина, Сваляви, Генічеську, Скадовську. Продовжує диверсифікуватися напрямок «ділового», «інвестиційного» та «освітнього» туризму у великих містах, особливо, в Києві, Харкові, Дніпропетровську (його традиційний «BestRoboFest» набирає міжнародних обертів).

За нашим переконанням, попри усі позитивні зрушення туристичний потенціал України на сьогодні реалізований не у повній мірі, хоча має усі передумови для розвитку. Зручне географічне розташування, сприятливий клімат і наявність чотирьох сезонів, різноманітний рельєф, унікальна інтеграція природно-рекреаційних ресурсів, культурно- історичної спадщини, розгалуження санаторно-курортної бази - всі ці фактори зумовлюють конкурентні переваги країни на міжнародному туристичному ринку [4, с. 15].

З метою дослідження переваг і ступеню привабливості країн на міжнародному туристичному ринку на Світовому Економічному Форумі (World Economic Forum - 2019) було запропоновано науково-методичний підхід до розрахунку Індексу конкурентоспроможності подорожей та туризму (Travel & Tourism Competitiveness Index), за яким сформовано рейтинг конкурентоспроможності 140 країн, що становлять приблизно 98% світового ВВП. Даний підхід розроблено в інтеграції партнерів: Bloom Consulting, STR Gl ob al, Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), Всесвітньої організації туризму (UNWTO), Всесвітньої ради подорожей і туризму (WTTC). Згідно з [2, с. 9-13], та в інтерпретації авторів складові Індексу конкурентоспроможності подорожей та туризму наочно представлені на рисунку 1 . туристичний конкурентоспроможність подорож привабливість

Рис. 1 Складові Індексу конкурентоспроможності подорожей та туризму (ІКпт)

Перший підіндекс «Сприятливість середовища ведення бізнесу» містить 5 показників: «Бізнес середовище», «Безпека та органи безпеки», «Здоров'я та гігієна», «Людські ресурси та ринок праці», «Готовність до діджиталізації бізнес-процесів».

Показник «Бізнес середовище» містить 12 індикаторів, що ілюструють стабільність внутрішньополітичного стану в країни, сприятливої для ведення туристичного бізнесу, прозорість законодавчої бази, зв'язок між економічним зростанням та такими аспектами, як захист прав власності, податкова та конкурентна політика, включаючи внутрішню та міжнародну конкуренцію, виміряну з точки зору сприяння прямим іноземним інвестиціям, що впливає на загальний економічний розвиток країни.

Показник «Безпека та органи безпеки» містить 5 індикаторів, які є критичними і особливо важливими, ілюструють рівень безпечності подорожування в певній країні, регіоні, локальній території, відсутність злочинів, насильства, тероризму та наскільки швидко і ефективно поліцейські служби попереджують злочини та здійснюють захист від них.

Показник «Здоров'я та гігієна» також має важливе значення для визначення конкурентоспроможності території ведення туристичного бізнесу, він містить 6 індикаторів, які ілюструють санітарно-епідеміологічний стан країни, доступ до питної води та каналізації, що є вирішальним для комфорту та здоров'я мандрівників, стан галузі охорони здоров'я, доступність до лікарів та лікарняних ліжок, можливість використання страхового полісу.

Показник «Людські ресурси та ринок праці» містить 9 індикаторів, що ілюструють якість людського капіталу і «глибину талановитості» країни, структуру ринку праці, наскільки розвиваються навички персоналу через освіту та навчання, рівень залучення приватного сектору до модернізації людських ресурсів, інвестиції бізнесу у навчання.

Показник «Готовність до діджиталізації бізнес-процесів» містить 8 індикаторів, що ілюструють наявність Інтернет-сервісів в туризмі та можливість онлайн бронювання подорожей і проживання.

Другий підіндекс «Стратегічні аспекти позиціювання» містить 4 показника: «Брендінг територій», «Міжнародна відкритість», «Конкурентоспроможність цін», «Екологічна стійкість».

Показник «Брендінг територій» містить 6 індикаторів, що ілюструють прагнення уряду брендувати окремі туристично-рекреаційні території і залучати до цього маркетингові кампанії, а також наявність повної та своєчасної інформації про можливості туризму в країні міжнародним організаціям.

Показник «Міжнародна відкритість» містить 3 індикатори, що ілюструють певний ступінь відкритості та полегшення подорожей. Обмежувальна політика та громіздка процедура отримання візи зменшують готовність туристів відвідувати певні країни та опосередковано зменшують доступність туристичної послуги. Компоненти, виміряні в індексах, містять угоди про повітряне обслуговування і наявність загальних водних сполучень, що уможливить надавати міжнародні туристичні послуги світового класу.

Показник «Конкурентоспроможність цін» містить 4 індикатори, що ілюструють обґрунтовані витрати, пов'язані з поїздкою в країну, що підвищують її пріоритетність для вибору, а також мотивуючі умови для інвестування в туристичний сектор. Серед аспектів цінової конкурентоспроможності, що враховуються в цьому показнику є регіональні податки та збори, які можуть значно удорожчити мандрівку.

Показник «Екологічна стійкість» містить 10 індикаторів, що ілюструють важливість екологічно-чистого природного середовища для забезпечення привабливого аттрактору для туристів і є важливою конкурентною перевагою у забезпеченні майбутньої привабливості країни як пункту призначення. Цей показник складається також з оцінки стану водних, лісових і морських ресурсів.

Третій підіндекс «Інфраструктура» містить 3 показника: «Інфраструктура повітряного транспорту», «Наземна та портова інфраструктура», «Інфраструктура мережі туристичних послуг».

Показник «Інфраструктура повітряного транспорту» містить 6 індикаторів, що ілюструють легкість доступу подорожуючих «до» та «з країн», а також частоту переміщення всередині багатьох країнах, кількість повітряного транспорту, кілометраж відправлень, місткість аеропорту та кількість діючих авіакомпаній, а також якість інфраструктури повітряного транспорту для внутрішніх та міжнародних рейсів.

Показник «Наземна та портова інфраструктура» містить 7 індикаторів, що ілюструють наявність ефективного та доступного автодорожнього, залізничного та морського транспорту, що відповідають міжнародним стандартам комфорту та безпеки і доступність до ключових бізнес-центрів, визначних туристичних пам'яток та рекреаційних ресурсів. Важливі також показники незабрудненості означених об'єктів інфраструктури та портів і наявність мальовничих доріг, що може за конкретних умов дуже приваблювати туристів.

Показник «Інфраструктура мережі туристичних послуг» містить 4 індикатори, що ілюструють наявність достатньо якісного житла, курортів, розважальних установ, закладів харчування. Рівень інфраструктури туристичного обслуговування визначається також кількістю готельних номерів, наявністю прокату автомобілів і банкоматів та іншими чинниками, що визначають комфортне перебування візитерів.

Четвертий підіндекс «Природні та культурні ресурси» містить 2 показника: «Природні ресурси» та «Культурні ресурси та ділові подорожі».

Показник «Природні ресурси» містить 5 індикаторів, що ілюструють які природні активи країни явно мають конкурентну перевагу у залученні туристів. Сюди відносять привабливі природні об'єкти світової спадщини, багатство фауни країни, наявність національних парків та природних заповідників.

Показник «Культурні ресурси та ділові подорожі» містить 5 індикаторів, що визначають критичний показник конкурентоспроможності, який складається з кількості культурних об'єктів ЮНЕСКО, місць національної спадщини, кількість великих стадіонів, які можуть вміщувати значні спортивні та розважальні заходи та кількість пов'язаних з цим пошукових запитів в Інтернеті.

За означеними показниками та індикаторами формується інтегрований Індекс конкурентоспроможності подорожей та туризму (ІКпт) окремої країни, за яким побудовано загальний рейтинг конкурентоспроможності і візитери за ним можуть обрати для себе найбільш привабливу і безпечну країну для відпочинку. Першими TOP-15 країнами у даному рейтингу у 2019 році стали: Іспанія, Франція, Німеччина, Японія, США, Великобританія, Австралія, Італія, Канада, Швейцарія, Австрія, Португалія, Китай, Гонконг, Нідерланди (значення інтегрованого Індексу конкурентоспроможності подорожей та туризму (ІКпт) цих країн коливається в межах 5,4-4,8). Україна знаходиться усередині рейтингу і посідає 78 місце (ІКпт=3,7). Подібний Індекс конкурентоспроможності мають такі країни як: Шрі Ланка, Ямайка, Аргентина, Казахстан, Намібія. Найбільш непривабливими та небезпечними у рейтингу є наступні країни: Ангола, Мавританія, Конго, Бурунді, Ліберія, Чад і Ємен. Інтегрований Індекс конкурентоспроможності подорожей та туризму цих країн є найменшим і коливається в межах 2,7-2,4.

Висновки

В результаті проведеного дослідження авторами здійснено оцінку тенденцій та перспектив розвитку туристичного ринку в контексті світових мегатрендів інтелектуалізації економіки. Було визначено, що у світі відбуваються суттєві зрушення в загальній структурі попиту на туристичні послуги і було виокремимо основні структурні зміни у запитах споживачів на туристичному ринку. Відзначено, що в Україні ринок подорожувань також розвивається у напрямку світових змін і на теперішній час великими темпами зростають потоки внутрішнього туризму. Однак, попри усі позитивні зрушення туристичний потенціал України на сьогодні реалізований не у повній мірі, хоча має усі передумови для розвитку. Це і зручне географічне розташування, сприятливий клімат і наявність чотирьох сезонів, різноманітний рельєф, унікальна інтеграція природно-рекреаційних ресурсів, культурно-історичної спадщини, розгалуження санаторно-курортної бази - всі ці фактори зумовлюють наявність конкурентних переваг країни на міжнародному туристичному ринку.

З метою визначення переваг і ступеню привабливості країн на міжнародному туристичному ринку було досліджено науково-методичний підхід до розрахунку Індексу конкурентоспроможності подорожей та туризму (Travel & Tourism C omp etitiveness Index), за яким сформовано рейтинг конкурентоспроможності 140 країн, що становлять 98% світового ВВП. Першими країнами у даному рейтингу у 2019 році стали Іспанія, Франція, Німеччина, Японія, США, Україна знаходиться усередині рейтингу і посідає 78 місце, а аутсайдерами стали Конго, Бурунді, Ліберія, Чад і Ємен.

Перспективою подальших досліджень стане інтерпретація науково-методичного підходу до розрахунку Індексу конкурентоспроможності подорожей та туризму (Travel & Tourism Competitiveness Index) для формування рейтингу привабливості окремих рекреаційно-туристичних регіонів України.

Список використаних джерел

1. The Travel & Tourism Competitiveness Report 2019 World Economic Forum. Geneva.

2. 112 с.

3. Ястремська О. О. Сучасні світові тенденції розвитку туризму. Проблеми економіки. 2013. № 1. С. 22-27.

4. Грабовенська С. П. Сучасний стан і тенденції розвитку туристичної галузі України. Науковий журнал «Молодий вчений». № 8 (35). 2016. С. 15-18.

5. Шульгіна Л. М. Методичні вказівки щодо застосування методів аналізу й оцінки якості туристичних послуг. Науковий журнал «Бізнес-інформ». №3 (482). 2018. С. 180-185.

Анотація

У статті здійснено оцінку тенденцій та перспектив розвитку туристичного ринку України в контексті світових мегатрендів інтелектуалізації економіки. Визначено, що у світі відбуваються суттєві зрушення в загальній структурі попиту на туристичні послуги і було виокремимо основні структурні зміни у запитах споживачів на туристичному ринку. Наведено думки різних фахівців про стан і основні напрямки розвитку туризму в Україні та світі. Представлено науково-методичний підхід до розрахунку Індексу конкурентоспроможності подорожей та туризму (Travel & Tourism Competitiveness Index) для визначення рейтингу привабливості і безпечності окремих країн. Зроблено висновок, про те, що хоча в Україні ринок подорожувань розвивається, однак, попри усі позитивні зрушення туристичний потенціал країни на сьогодні реалізований не у повній мірі, хоча має усі передумови для розвитку.

Ключові слова: туристичний потенціал, туристичний ринок, Індекс конкурентоспроможності подорожей та туризму, структурні зміни туристичного попиту.

As a result of the research, the authors evaluated the tendencies and prospects of tourism market development in the context of world megatrends of intellectualization of the economy. It was determined that significant shifts in the overall structure of demand for tourist services were taking place in the world and that major structural changes in consumer demand in the tourism market were highlighted.

The opinions of various experts on the state and main directions of tourism development in Ukraine and in the world are presented.

It is noted that in Ukraine the travel market is also developing in the direction of world changes and at present the flows of domestic tourism are growing at a high rate. However, despite all the positive developments, Ukraine's tourism potential is not fully realized today, although it has all the prerequisites for development. There are a convenient geographical location, the favorable climate and the presence of four seasons, the diverse relief, an unique integration of natural and recreational resources, cultural and historical heritage, branching of the spa base - all these factors determine the country's competitive advantages in the international tourist market.

In order to determine the advantages and the degree of attractiveness of the countries in the international tourism market, a scientific and methodological approach to the calculation of the Travel & Tourism Competitiveness Index was investigated. Spain, France, Germany, Japan, USA, rank first in the ranking in 2019 and Ukraine rankes 78th, with Congo, Burundi, Liberia, Chad and Yemen becoming the outsiders.

The prospect of further research will be the interpretation of the scientific and methodological approach to the calculation of the Travel & Tourism Competitiveness Index to form the attractiveness rating of individual recreational and tourist regions of Ukraine.

Key words: tourism potential, tourism market, Travel and Tourism Competitiveness Index, structural changes in tourism demand.

Размещено на Allbest.ru