Управління туристичним потенціалом регіонів на основі формування туристичних дестинацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондартюка

УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ РЕГІОНІВ НА ОСНОВІ ФОРМУВАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ

Глєбова А.О.

Солодовник М.О.

Постановка проблеми. На сьогодні туризм визначається як пріоритетна галузь економіки України, оскільки вона є вагомим чинником соціально-економічного зростання регіонів. Особливістю регіональної економіки України є те, що всі регіони дуже різняться за своїм потенціалом та соціально-економічними показниками розвитку, станом інфраструктури тощо. Водночас, світовий досвід свідчить, що саме розвиток туристичної діяльності допомагає органам державної влади залучати інвестиції у формування сучасної інфраструктури, ефективно використовувати наявні рекреаційні ресурси, покращувати рівень і якість життя, створювати нові робочі місця, тощо. нині основною проблемою туристичної галузі є відсутність: повної достовірної інформації про стан туристично-рекреаційних ресурсів; єдиної методологічної бази щодо оцінки стану матеріально-технічного стану об'єктів туристичної галузі; готових регіональних туристичних продуктів тощо. Все це робить регіональний туристичний продукт неконкурентоспроможним на міжнародному туристичному ринку. У зв'язку з цим, виникає необхідність дослідження наукових праць та практичних здобутків у світовій практиці щодо управління туристичним потенціалом на рівні регіонів шляхом формування дестинацій.

Аналіз останніх досліджень публікацій. Проблематика управління туристичним потенціалом шляхом формування та просування туристичних дестинацій розкривається у наукових працях таких учених сучасності як: Н. Корж [5], Д. Басюк, Д. Стеченко [8], В. Семенова, Ю. Забалдіна, Т. Ткаченко [10], К. Макаричева, Е. Мошняги [6], Д. Стеченко [8], Р. Батлер, Х. Кім, Н. Лейпер та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на напрацю- вання теоретичних підходів щодо формування туристичних дестинацій, які набули поширення наприкінці XX ст., залишається недостатньо дослідженою методологічна основа їх створення на регіональному рівні з урахуванням сучасних тенденцій розвитку туристичної галузі.

Мета статті. Метою статті є дослідження світового досвіду та поглиблення теоретичних знань щодо формування та розвитку туристичних дестинацій на рівні регіонів України.

Виклад основного матеріалу. На сьогодні, думки як українських, так і іноземних вчених щодо чіткого тлумачення поняття «дестинація» розділилися. Тому нами було проаналізовано вже наявні визначення поняття (табл. 1).

Таким чином, поняття «туристична дестина- ція» є доцільним для формування управління туристично-рекреаційними ресурсами у процесі формування сучасних територіальних громад та територіально-об'єднаних громад. На відміну територіально-адміністративних одиниць (область, район, місто), дестинація має свої відмінності. У даному випадку, ми погоджуємося із думкою Е.В. Мошняги, який зазначає, що сутність цього поняття гарно відображають елементи (конструкти), які використовуються в англомовному туристичному дискусі: place (місце), place construction (конструювання місця), experience (досвід), identity (ідентичність), setting (оточення), frontstage і backstage (фасад і задвірки), що дозволяє концептуально відобразити культурні, туристичні, іміджеві складові, цінності та звичаї тощо [6]. Такий підхід на нашу думку є вкрай важливим. Оскільки регіони України є колоритними, мають свою ідентичність та велику кількість туристично-рекреаційних ресурсів.

Цьому сприяє багатогранність поняття «дестинація», яку відображають сучасні підходи: територіально-географічний, соціально-культурний, економіко-управлінський, маркетинговий (рис. 1).

Географічний підхід полягає у дослідженні фізичної, економічної, соціальної географії та ключового елементу даного підходу -- ресурсного потенціалу території, що створює привабливість для туристів.

Соціально-культурний підхід ґрунтується на вивченні історико-культурних, мистецьких, релігійних, етнографічних пам'яток, соціально-побутових традицій й звичаїв громади, котра проживає у межах туристичної дестинації та здійснює прийом туристів.

Економіко-управлінський підхід розглядає туристичну дестинацію як унікальний економічний простір, що забезпечує інтенсивне вироблення та споживання туристичного продукту та при цьому даний підхід аналізує дестинацію як об'єкт управління, що поєднує різнопланові суб'єкти туристичної діяльності.

Маркетинговий підхід трактує туристичну дестинацію, як специфічний товар, який можна продати та є результатом попиту туристів на отримання певних відчуттів і здатності їх задовольнити. Це надає поняттю «туристична дести- нація» нове змістове навантаження, що характеризується не адміністративно-територіальними кордонами, а через формування бренду місця та його іміджу, які формуються у свідомості потенційних споживачів туристичних послуг дес- тинації. Таким чином, туристичну дестинацію можливо розглядати як певний:

динамічний туристичний продукт, який можливо позиціонувати туристам як на національному рівні, так і міжнародному;

концепт місця, який є привабливим для туриста (тобто певна територія) має чітко сформовану інфраструктуру та атракцію, що дозволяє впливати на сприйняття туристів і формувати спогади у них, після того як вони вже поїхали;

об'єкт управління, який має свою атракцію, інфраструктуру, туристичні ресурси. І його можливо вартісно оцінити та просувати.

Використання саме поняття «дестинація» дозволить сконцентрувати зусилля всіх зацікавлених осіб певного місця, території у розвитку туристичного потенціалу з урахуванням наявних ресурсів та створенню певного туристичного продукту (рис. 2).

водночас, формування дестинацій дозволить забезпечити не тільки сталий розвиток, але і вирішити низку нагальних завдань, які є актуальними для сучасних регіонів. По-перше, провести інвентаризацію стану всіх туристично-рекреаційних ресурсів; по-друге, оцінити реально туристичний потенціал певної території, яка має адміністративні межі; по-третє, сформувати систему менеджменту управління туристичними ресурсами; по-четверте, сформувати конкретний туристичний продукт, який можливо буде пози- ціонувати на різних рівнях (громади, області, національному рівні, міжнародному тощо); по-п'яте, зберегти і примножувати природну і культурну спадщину; і останнє, це можливість реалізовувати виховну і патріотичну функцію туризму. тому виділяють низку різновидів туристичних дестинацій (табл. 2).

Таблиця 1 тлумачення поняття «дестинація»

Зокрема, на території України створені наступні дестинації. за туристично-рекреаційною ознакою на вісім регіональних -- Кримська, Азово-Причорноморська, Донецька, Карпатська, Подільська, Придніпровська, Слобожанська, Поліська, котрі в свою чергу поділяють на локальні туристичні дестинації. Так, наприклад, сьогодні в Україні діють чітко сформовані локальні туристичні дестинації за видами туризму. Наприклад, спортивно-оздоровча дестинація «Буковель», екологічна -- Національний дендрологічний парк «Софіївка», релігійна -- «Свя- то-Успенська Почаївська лавра», екологічна та сільська -- «Дунайські плавні», культурологічна -- «Історичний центр Львова», туристичний об'єкт-дестинація - «Кам'янець-Подільська фортеця», екологічна та зелена -- «Українська Венеція», культурно-історична -- «Чернігів стародавній», освітня та екологічна -- «Шевченківський національний заповідник» тощо [11]. Проте ці дестинації не дозволяють у повній мірі використовувати наявний туристичний потенціал України, оскільки їх кінцевий результат -- туристичний продукт знаходиться на стадії формування, так як і кластери. тому на сьогодні пріоритетним напрямом адміністрування туристичними дестинаціями, які формуються в Україні є впровадження інтегрованого управління. такий підхід здатний поєднати всі компоненти у єдину цілісну систему, котра буде сприяти забезпеченню виробництва та реалізації якісної туристичної послуги. Так, передовий досвід управління міськими дести- націями на світовому ринку туристичних послуг на основі інноваційних підходів та проектів «Смарт місто» свідчить, що нині розроблені і впроваджені безліч інструментів інноваційного характеру (наприклад, Інтернет-речей, технології безконтактних комунікацій, хмарні технології тощо), які забезпечують реалізацію основних положень концепції сталого розвитку туризму та підвищення соціальних стандартів населення. На сьогодні концепція «Smart City» впроваджена в багатьох містах туристично розвинених країн: Іспанії, ОАЕ, Німеччині, Китаї, Південній Кореї.

Серед найпоширеніших способів використання технологій Інтернету-речей та безконтактних комунікацій в рамках «Smart City» у туризмі можна виділити:мобільні додатки та платежі, електронні квитки, геолокація, онлайн-доступ до інформаційних видань, використання мобільних пристроїв як ключів для відкриття дверей в засобах розміщення, ваучерів чи дисконтних карток. Активно проводяться роботи із використання біометричних даних та елементів штучного інтелекту [9].

Рис. 2. Концептуальні основи управління туристичним потенціалом у результаті формування туристичної дестинації

Таблиця 2 класифікація туристичних дестинацій

Інтегроване управління туристичними дести- націями має спрямовуватись на вирішення наступних завдань. По-перше, збереження та примноження наявного туристичного потенціалу певного регіону. По-друге, забезпечення органами державної та місцевої влади умов для організації обслуговування туристів. По-третє, організація та підтримка політичних та економічних зв'язків між суб'єктами туристичної діяльності, котрі беруть участь у процесі обслуговування туристів. Отже, ми дійшли висновків, що інтегроване управління туристичними дестинаціями дає змогу отримувати позитивний економічний і соціальний ефект, а також примножувати наявні туристичні ресурси.

Особливістю системи адміністрування туристичними дестинаціями полягає у тому, що туристи можуть вступати як суб'єктом, так і об'єктом (після оплати турпослуг, оскільки їх ведуть маршрутами, котрі передбачені програмою турів) даної діяльності. Тому управління регіональним розвитком туристичних дестинацій має спиратись на наявність у регіоні концепції сталого розвитку, а також робочих груп, котрі будуть працювати за даним напрямком. Виходячи з цього система функцій управління повинна бути зорієнтована на перспективи, а не на сучасний стан керування регіональним розвитком. інвентаризація туристичний рекреаційний адміністративний

До числа найбільш важливих функцій управління туристичними дестинаціями України належать:

прогнозування та планування -- вивчення комплексу ресурсного потенціалу території, населення та суб'єктів господарювання;

організація -- поділ управлінської праці, визначення повноважень і відповідальності керуючих осіб, котрі приймають рішення;

координація -- узгодження дій щодо управління територіальними підсистемами під час врахування сезонності, виробничих ритмів, циклів регіонального розвитку тощо.

регулювання -- прийняття управлінських рішень, що допоможуть усунути відхилення та неузгодженості у цілеспрямованому розвитку дес- тинаціями;

моніторинг та аналіз -- фіксація та оцінювання поточних станів об'єкта управління (дестинація), виявлення поточних та перспективних відхилень, котрі виникають у процесі функціонування дестинацією.

також існують специфічні функції, котрі сприяють якісному управлінню туристичними дестинаціями -- управління трудовими ресурсами, управління брендом, управління інформацією та інформаційними зв'язками, управління ризиком, управління екологічною ситуацією, соціальною, культурною і економічною стійкістю тощо на різних рівнях управління. На різних рівнях управління вони будуть різнитися (табл. 3).

Таблиця 3 специфічні функції управління туристичними дестинаціями на різних рівнях управління

таким чином, адміністрування розвитку туристичних регіонів полягає у виділенні самедестинацій, а не регіонів, міст, що дозволяє цілеспрямовано формувати конкурентні переваги (табл. 4) на різних рівнях управління. Зарубіжні науковці Б. Річі та Дж. Крауч досліджуючи дес- тинації та фактори їх успішності запропонувати їх розподілити на дві групи (порівняльні та конкурентні переваги). Їх праця «The Competitive Destination: A Sustainable Tourism Perspective» була прийнята до уваги Всесвітньою туристичною організацією і запропонована як теоретичне та практичне керівництво по ефективному менеджменту дестинацій [12].

Вони зазначили, що ресурси, які має територія (клімат, ландшафт тощо) це є порівняльні переваги, а ресурси, які створюються та виводяться на ринок -- це конкурентні переваги. В той же час, використання інтегрованого управління дозволяє максимально використати наявний туристичний потенціал щодо розвитку туризму. Для українських реалій, коли всі регіони за потенціал та соціально-економічними показниками різняться, такий підхід дозволить не тільки сформувати дорожні карти розвитку туризму, але і створить передумови для розвитку інших галузей.

Список літератури

1. Гончаорва Н.А. Подходы к опеределению концепта «туристическая дестинация» в научном дискурсе - Вестник науки Сибири. - № 2 (17) - 2015

2. Забалдіна Ю.Б. Інституалізація управління туристськими дестинаціями / Ю.Б. Забалдіна // Вісник ОНУ імені І.І. Мечникова. - 2014. - № 3. - С. 90-94.

3. Зорин А.И. Концептуальное дидактическое проектирование туристских дестинаций: монография. - М.: Советский спорт, 2012. - 80 с.

4. Корж Н.В. Управління туристичними дестинаціями / Н.В. Корж, Д.І. Басюк. - Вінниця: «ПП» ТД Едельвейс і К», 2017. - 322 с.

5. Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком туризму [Текст]: навч. посібник / Д.М. Стеченко, І.В. Без- углий, Н.П. Турло, С.М. Мархонос. - Київ: Знання, 2012. - 455 с.

6. Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: монографія / Т.І. Ткаченко. - К.: КнтЕу, 2006. - 537 с.

7. Управління регіональним розвитком туризму: Навчальний посібник / За ред. В.Ф. Семенова - Одеса, 2011. - 225 с.

Анотація

Досліджено сутність поняття «дестинація», яке пропонується використовувати на регіональному рівні у процесі формування туристичного продукту. Це дозволить сконцентрувати зусилля всіх зацікавлених осіб певного місця, території у розвитку туристичного потенціалу з урахуванням наявних ресурсів та створенню певного туристичного продукту. Встановлено, що формування дестинацій дозволить вирішити низку нагальних завдань, які є актуальними для сучасних регіонів. По-перше, провести інвентаризацію стану всіх туристично-рекреаційних ресурсів; по-друге, оцінити реально туристичний потенціал певної території, яка має адміністративні межі; по-третє, сформувати систему менеджменту управління туристичними ресурсами; по-четверте, сформувати конкретний туристичний продукт, який можливо буде позиціонувати на різних рівнях (громади, області, національному рівні, міжнародному тощо); по-п'яте, зберегти і примножувати природну і культурну спадщину; і останнє, це можливість реалізовувати виховну і патріотичну функцію туризму. визначено концептуальні основи управління туристичним потенціалом у результаті формування туристичної дестинації. Запропоновано виділяти та формувати не тільки туристичні дестинації, але і впроваджувати інтегроване управління ними, що сприятиме розвитку туристичного потенціалу України.

Ключові слова: дестинація, управління, функції управління, специфічні функції управління, турист, підходи.

Исследовано сущность понятия «дестинация», которое предлагается использовать на региональном уровне в процессе формирования туристического продукта. Это позволит концентрировать усилия всех заинтересованных лиц определенного места, территории в процессе развития туристического потенциала с учетом существующих ресурсов и создания определенного туристического продукта. Установлено, что формирование дестинаций позволит решить перечень заданий, которые на данном этапе являются ключевыми на региональном уровне. Во-первых, это осуществить инвентаризацию состояния всех туристических и рекреационных ресурсов; во-вторых, оценить реальный туристический потенциал определенной территории, которая имеет административные границы. в-третьих, сформировать систему менеджмента управления туристическими ресурсами; в-четвертых, сформировать конкретный туристический продукт, который возможно будет позиционировать на разных уровнях (национальном, региональном, международном); в-пятых, сохранить и приумножить природное и культурное наследие; и последнее, это возможность реализовать воспитательную и патриотическую функцию туризма. Определены концептуальные основы управления туристическим потенциалом в результате формирования туристической дестинации. Предложено выделять и формировать не только туристические дестинации, но и внедрять интегрированное правление ими, что будет способствовать развитию туристического потенциала украины.

Ключевые слова: дестинация, управление, функции управления, специфические функции управления, турист, подходы.

The essence of the concept of “destination”, which is proposed to be used at the regional level in the process of formation of a tourist product, is studied. This will allow concentrating the efforts of all interested persons of a certain place, territory in the development of tourism potential, taking into account available resources and creating a certain tourist product. It is established that the formation of destinations will allow solving a number of urgent tasks that are relevant for modern regions. Firstly, to conduct an inventory of the status of all tourist and recreational resources; secondly, to really assess the tourism potential of a certain territory that has administrative boundaries; thirdly, to form a management system for tourism resource management; fourthly, to formulate a specific tourism product that can be positioned at different levels (communities, regions, national, international, etc.); fifthly, to preserve and multiply the natural and cultural heritage; and last, it is an opportunity to realize the educational and patriotic function of tourism. Conceptual foundations of tourism potential management as a result of tourist destination formation are defined. It is proposed to allocate and form not only tourist destinations, but also to implement integrated management of them, which will contribute to the development of tourism potential of Ukraine. Keywords: destination, management, management functions, specific management functions, tourist, approaches.

Размещено на Allbest.ru