Функціонування санаторно-курортної та оздоровчої сфери в межах Закарпатської області: головні аспекти дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 911.3: 33: 338.48

Закарпатський державний університет

ФУНКЦІОНУВАННЯ САНАТОРНО - КУРОРТНОЇ ТА ОЗДОРОВЧОЇ СФЕРИ В МЕЖАХ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ГОЛОВНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Н.Ф. Габчак

Постановка проблеми. Закарпатська область, незважаючи на невелику територіальну площу (12,8 тис. км2), володіє значним рекреаційним потенціалом, де розвиток санаторно-курортної сфери розглядається як ключовий чинник зростання економіки краю. Транскордонне розташування області є гарантом зростання щорічного попиту на відпочинок, лікування та оздоровлення людей. Розвиток туризму та курортно-рекреаційної сфери є однією із п'яти стратегічних цілей, які визначені Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2015 року та Регіональною стратегією розвитку Закарпатської області до 2015 року [14]. Проте санаторно-курортний комплекс досліджуваної території переживає складний період розвитку, оскільки із руйнацією централізованих (період СРСР) методів управління, недостатністю ринкових механізмів організаційно-управлінських засад регіонального масштабу відбулися негативні зміни в його функціонуванні. Потенційний «клієнт-рекреант» із ближнього зарубіжжя вимагає підвищення комфортності в сфері санаторно-курортного лікування, загалом воно зорієнтоване на платоспроможне населення з високим рівнем доходів.

Тому розробка нових методологічних та інноваційних підходів до управління та забезпечення якісного функціонування санаторно-курортної та оздоровчої сфер, які забезпечують і проводять ефективну оздоровчу діяльність в умовах ринкових відносин є вкрай актуальною. Аналіз змін, які відбуваються в даній сфері характеризують наступне: низький рівень інфраструктури, фінансову нестабільність, низьку рекламну діяльність, спад наповнюваності санаторіїв з врахуванням сезонності. Для Закарпатської області, яка володіє значними запасами природно-лікувальних ресурсів, виникає потреба у постійному дослідженні тенденцій успішної діяльності у сфері економічного піднесення курортної справи і підвищення рівня зайнятості населення. З вищенаведеного, бачимо очевидну актуальність і значимість дослідження проблем функціонування санаторно-курортної сфери досліджуваної території.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Санаторно-курортна діяльність є предметом досліджень як вітчизняних так і зарубіжних вчених. Широкий спектр ресурсної бази туристично-рекреаційного потенціалу Закарпатської області відображено в працях В.І. Мацоли [10], В.І. Гетьмана [2], Н.М. Влащенко [1], Ф.Ф. Мазура [9] та інших. Питання перспектив розвитку та конкурентоспроможності підприємств санаторно-курортного типу в умовах ринкових відносин вивчали Г.В. Копець [7], В.С. Кравців [8], П.В. Жук [8]. Розробленням стратегії маркетингових досліджень підприємств даного типу займались Ф.Г. Кифяк [6] та П.А. Петриченко [13]. Різним аспектам розвитку санаторно-курортної сфери присвятили свої праці О.А. Нікітіна [11], В.І. Гетьман [3]. Однак, незважаючи на вище наведені праці вчених щодо питань розвитку санаторно-курортної сфери на рекреаційних територіях Закарпатської області, багато аспектів проблем, які пов'язані з основними напрямами реформування рекреаційного середовища досліджуваної території потребують додаткової уваги, зокрема: розроблення стратегії розвитку підприємств санаторно-оздоровчих та курортних закладів на інноваційній основі.

Постановка завдання. Метою наших досліджень було виокремлення основних тенденцій розвитку мережі санаторно-курортних територій Закарпатської області. Для досягнення мети вирішувались завдання, що полягають в: 1) аналізі стану санаторно-курортних та оздоровчих закладів досліджуваної території; 2) вивчення динаміки заповнюваності рекреантами оздоровчих закладів та виокремлення головних об'єктивних причин її змін; 3) аналізі стану розвитку рекреаційної сфери в структурі економіки Карпатського регіону; 4) покращенні системи рекреаційної діяльності шляхом визначення основних ознак рекреаційних послуг; 5) визначенні ролі інноваційних технологій в управлінні закладами санаторно-курортного профілю.

Виклад основного матеріалу. Наявність на території Закарпатської області великої кількості санаторно-курортних та оздоровчих закладів дає підстави стверджувати, що туризм і оздоровлення є важливими об'єктами регіонального управління. Сьогодні рекреація й туризм розглядаються як важливий сектор національної економіки, невід'ємна складова соціально-економічної політики Карпатського регіону. Поняття здоров'я, за визначенням ВООЗ трактується не тільки як відсутність захворювань або обмежень працездатності, а ще й як стан повного фізичного, психологічного та соціального благополуччя. Дослідження фахівців США, Франції, Японії доводять, що здоров'я людини залежить впершу чергу від якості життя. Вагому роль у покращенні якості життя відіграють рекреація й туризм, оскільки вони є основою для активного повноцінного життя людини. Наявність лікувальних природних ресурсів є важливою умовою розвитку санаторно-курортного лікування. Так, на базі використання мінеральних і термальних вод та інших бальнеологічних ресурсів на території Закарпатської області станом на 1жовтня 2010року функціонує 19 санаторіїв, 7 санаторіїв-профілакторіїв, 29 баз відпочинку, 2 курортні поліклініки та 3 дитячі оздоровчо-санаторні позаміські заклади цілорічної дії. Шоста частина зосереджених об'єктів знаходиться у Свалявському районі, 15% - у Мукачівському та по 11,7% у Виноградівському та Хустському районах [5]. Аналіз статистичних даних наявності кількості санаторно-курортних закладів показав наступне (таблиця 1):

у період 2000/2010рр. кількість даних закладів скоротилась із 65 (2000р.) до 62 (2010р.). Найбільше скорочення з 69 до 60 закладів припадає на 2007 рік, але за цей період на 50% зменшилась кількість санаторіїв-профілакторіїв та на 20% баз відпочинку, у той час як кількість санаторіїв зросла більше як на 30%.

Таблиця 1 Динаміка кількості санаторно-курортних та оздоровчих
закладів та оздоровлених ними осіб [5]

Діаграма 1 Структура кількості оздоровлених осіб по видах закладів
у 2009/2010 році [5]

Незважаючи на скорочення кількості санаторно-курортних та оздоровчих закладів та їх ліжкового фонду, кількість оздоровлених осіб зросла з 55,9 тис. осіб у 2000р. до 82,2 тис. осіб у 2010 році. Найменша кількість оздоровлених зафіксована у 2001, 2002, 2004, 2007, 2008 роках так як це були пікові періоди економічної кризи, яка різко зменшила купівельну спроможність населення. Впродовж 2010р. діючими закладами оздоровлено 82,2 тис. осіб, що на 7,7% більше, ніж торік.

Щодо структури оздоровлених осіб по основних типах закладів, то у 2009/2010рр. найбільша кількість рекреантів перебувала в санаторіях - 55,9%, 22,2% - в санаторіях-профілакторіях, 13,4% - на базах відпочинку (діаграма 1) рекреаційний інфраструктура туристичний оздоровчий

Якщо проаналізувати кількість оздоровлених по Західному регіону, то найбільший показник оздоровлених зафіксовано у Львівській (918 осіб) та Закарпатській (662 особи) областях, а найнижчий у Чернівецькій (29 осіб) у розрахунку на 10 тисяч населення (таблиця 2)

Таблиця 2 Кількість оздоровлених у санаторно-курортних закладах
по Західному регіону у 2010 році [5]

Відповідно до вікової структури оздоровлено 75,9 тис. дорослих осіб, 5,2 тис. дітей та 1,1 тис. підлітків. Із загальної кількості оздоровлених - 0,7 тис. осіб, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС.

Якщо проаналізувати наявність санаторно-курортних та оздоровчих закладів в межах адміністративно-територіальних одиниць, то їх найбільша кількість зосереджена в Свалявському (10) та Мукачівському (9) районах, а найменша кількість відповідно у Воловецькому (0) та Великоберезнянському (2) районах. Цікавим є той факт, що впродовж 2009/2010рр. в Закарпатській області не працював 21 заклад місткістю 491 ліжко-місце, з них: 3 санаторії, 4 санаторії-профілакторії, 13 баз відпочинку та 1 дитячий оздоровчо-санаторний позаміський заклад. Причини призупинення діяльності цих лікувально-оздоровчих закладів наступні (діаграма 2):

Діаграма 2 Структура санаторно-курортних та оздоровчих закладів за причинами, з яких вони не працювали протягом 2009/2010 року [5]

1) перебування частини закладів на капітальному ремонті; 2) відсутність коштів на експлуатацію; 3) відсутність дозволу СЕС на експлуатацію об'єктів.

Серед оздоровлених іноземних громадян протягом 2009/2010рр. у даних закладах області найбільше було рекреантів із Російської Федерації (1665 осіб), з інших країн СНД (1959 осіб), Молдови (121 особа) та з Німеччини (112 осіб). Ці цифри доводять необхідність розвивати напрями оздоровчо-курортної сфери на ближнє зарубіжжя як західне так і східне.

В минулому санаторно-курортні та оздоровчі заклади працювали більш динамічно і були зорієнтовані на розвиток масового оздоровлення населення. В даний час вектори різко змінились в умовах ринкового господарювання і кожен заклад отримавши самостійність сам створює свій бізнес-план щодо своєї ніші перебування в конкурентному середовищі. Якість оздоровчого процесу виходить на перші позиції і вона передбачає впровадження інноваційних методів профілактичного лікування й оздоровлення, вивчення та застосування нетрадиційних методів медицини. Важливою на даному етапі є оцінка санаторно-курортної послуги, яка повинна носити комплексний характер і включати в себе як основні так і додаткові послуги. До основних належать - оздоровчі, місця проживання, харчування, а до додаткових - екскурсійні, анімаційні та інші.

Очевидно, що санаторно-курортна сфера - це особлива відкрита цілісна територіальна соціально-економічна система, її відтворювальний процес залежить від регіональних природних і туристично-рекреаційних ресурсів, їхньої наповнюваності. Тобто всі санаторно-курортні й обслуговуючі організації та установи оздоровчого спрямування у регіоні повинні бути взаємопов'язані єдиною функцією і єдиною метою розвитку [12]. В межах Закарпатської області вона повинна стати високорозвинутою курортно-рекреаційною сферою з сучасною інфраструктурою санаторно-курортного господарства, яке в даний час представлене такими відомими санаторіями як: «Карпати», «Синяк», «Поляна», «Квітка полонини», «Сонячне Закарпаття» та сучасною мережею нових оздоровчих закладів, які є значними інвестиційними проектами досліджуваної території. Загалом в межах Закарпатської області реалізується 6 інвестиційних проектів загальною кошторисною вартістю 5,5 млн. доларів США. Найбільші з них надходять у туристично-рекреаційний комплекс. Завдяки залученим інвестиціям вдалось реанімувати на перший погляд безперспективні об'єкти, здійснити їх реконструкцію та розбудову, підвищити рівень привабливості для потенційних рекреантів. Так, у санаторно-курортний комплекс «Термал-Стар» (с. Нижнє Солотвино, Ужгородський район) вкладено 2,8 млн. доларів інвестицій. Не менш цікавим є «Деренівська купіль» (с. Нижнє Солотвино, Ужгородський район), яка вважається одним із найстаріших санаторіїв Закарпаття. Ще у 1901р. тут оздоровлювались представники найвідоміших австрійських та угорських родин. Чеські інвестори повернули оздоровниці історичну назву, а загальні інвестиції вкладені у її відбудову оцінюються в 120 млн. гривнів. На жаль, ці заклади зорієнтовані на «заможного рекреанта» [4].

Результати діяльності санаторно-курортних закладів відображаються через такі показники як: сума продажної вартості путівок та фактичні витрати на один ліжко-день у середньому за рік. За аналітикою Ковач М.Й. у 2008/2009рр. сума продажної вартості всіх путівок санаторно-курортних та оздоровчих закладів становила 193288,5 тис. гривнів, а фактичні витрати на один ліжко-день у середньому за рік - 197 гривнів. Прогнозні значення суми продажної вартості всіх путівок на досліджуваній території є досить високими при низькій платоспроможності рекреантів. Аналіз статистичних даних показує, що загальна кількість рекреантів за метою відвідування в період з 2000 по 2010рр. скоротилась (таблиця 3)

Таблиця 3 Розподіл загальної кількості туристів за метою відвідування [5] (осіб)

Це скорочення значною мірою обумовлено неконкурентноспроможністю підприємств рекреаційної сфери на міжнародному та вітчизняному ринку рекреаційних послуг. Сучасний стан її матеріально-технічної бази залишається на рівні, далекому від світових стандартів. Тому ключовим питанням органів державного управління та місцевого самоврядування сьогодення та найближчої перспективи можна вважати поряд із збільшенням об'єктів і їх потужностей налагодження конкурентоспроможного ринку рекреаційних послуг шляхом модернізації існуючої матеріально-технічної бази, підвищення якості життя населення, що забезпечить зростання їхньої купівельної спроможності. Також слід покращити рівень сервісу, розширити мережу курортної анімації, удосконалити і більш публічно використовувати рекламу, підвищити рівень культури обслуговування тощо.

Висновки

Таким чином, виходячи з аналізу природних ресурсів, матеріально-технічної бази та рекреаційної інфраструктури Закарпатської області, зроблено висновок про очевидну наявність факторів для перспективності та економічної доцільності розвитку рекреаційної сфери, перетворення досліджуваної території в туристично-оздоровчу зону загальноєвропейського значення. Санаторно-курортна та оздоровча сфера має ефективно і надійно функціонувати й забезпечувати свій постійний розвиток, бути конкурентоспроможною серед аналогічних рекреаційних формувань країни та ближнього зарубіжжя.

Список літератури

1. Никитина О.А. Управление формированием интегрированных санаторно-курортных комплексо в регионе.: автореф. дис. … д-ра.экон .наук: 08.00.05. / О.А. Никитина. - Санкт-Петербург, 2009 - 37 с.

2. Гетьман В.І. Курортно-рекреаційні системи Українських Карпат //Український географічний журнал. - 1999. - № 3. - С. 34-37.

3. Гетьман В.І. Сучасний стан і перспективи розвитку курортної справи в Карпатському регіоні // Гори і люди (у контексті сталого розвитку. Матеріали міжнар.наук. конф. (м.Рахів, 14-18 жовтня, 2002. - С. 39-41.

4. Гавран В.Я. Управління інвестиційною діяльністю в рекреаційно-туристичній сфері [Електрон. ресурс]: автореф. дис. … канд. екон .наук: 08.02.03. / В.Я. Гавран. - Львів, 2002 - 15 с.

5.Закарпаття - санаторії та туризм [Текст]: Статистичний збірник / Держ. ком. статистики України, Головне упр. Статистики у Закарпатській обл. / О. А. Рябцева (відп. за вип.). - Ужгород, 2011. - 99 с.

6. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. Навч.посібник. Чернівці: Книги - XXI, 2003. - 300с.

7. Копець Г. Р. Розвиток логістики туризму у сучасних умовах господарювання України [Текст] / Г. Р. Копець //Матеріали VI міжнар. наук.-практ. конф. [„Маркетинг та логістика в системі менеджменту”], (9-1 0 листопада 2006 р., Львів) / Нац. ун-т „Львівська політехніка”, 2006. - С. 149-150.

8. Кравців В.С., Жук П.В. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах//Економіка України. - 1993. -№12. - С.57-62.

9. Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону): Рекомендовано МОНУ як навч. посібник для студентів ВНЗ. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 96 с.

10. Мацола В.І. Формування і розвиток рекреаційно-туристичного комплексу Закарпатської області: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.10.02 /НАН України Інститут регіональних досліджень. - Львів, 1996. - 29 с.

Размещено на Allbest.ru