Зелений туризм Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



План

Вступ

1. Екотуризм Рівненської області

1.1 Географічне положення

1.2 Природні умови

1.3 Потенціал екогологічного туризму Рівненської області

2. Екотуризм Волинської області

2.1 Географічне положення

2.2 Природні умови

2.3 Потенціал екологічного туризму Волинської області

Висновки

Додатки

Список використаних джерел



Вступ

Актуальність теми. Волинь - край унікальної природи, лікувального мікроклімату, самобутнього народного мистецтва і великої історико-культурної спадщини. За наявністю природних рекреаційних ресурсів, які зазнали відносно невеликого антропогенного впливу і добре зберегли рекреаційну здатність, область належить до перспективних регіонів України з розвитку туристично-рекреаційної галузі.

Багата історико-культурна спадщина, озера, річки, ліси з цілющими дикоростучими ягодами та грибами, лікувальні торф'яні грязі, джерельні мінеральні води чотирьох типів, мисливство, рибальство створюють всі необхідні передумови для організації і функціонування лікувально-оздоровчого, культурно-пізнавального, спортивного, мисливського, сільського та інших видів туризму. Але дана галузь на Волині лише починає розвиватися. Їй всього 5 років (з 2002 р.). Тому дослідження сучасних тенденцій розвитку туристичної галузі Волині та її туристичних ресурсів є актуальним для нас.

Об'єктом дослідження об'єкти екотуризву у Волинскій області.

Предметом дослідження виступає процес активізації розвитку екологічного туризму.

Мета курсової роботи: узагальнити знання про туристичні ресурси Волинської області, проблеми та шляхи їх мінімізації в туристичній галузі.



1. Екотуризм Рівненської області

1.1 Географічне положення

Розташована на Північному Заході республіки. На Півночі межує з Брестською, на Північному Сході - з Гомельськими областями Білорусі, на Сході - з Житомирською, на Південному Сході - з Хмельницькою, на Півдні - з Тернопільською, на Південному Заході - з Львівською, на Заході - з Волинською областями України. Площа 20,1 тис. км2 (3,3% території УРСР). Населення 1173,3 тис. чоловік (1990, 2,3% населення України). Центр - м. Рівне. В області - 15 районів, 10 міст, у тому числі 3 обласних підпорядкування, 17 селищ міського типу, 1001 сільський населений пункт.[5.]

Загальна інформація

Адміністративний центр області -- місто Рівне.

У складі області:

районів -- 16;

населених пунктів -- 1027, в тому числі:

міського типу -- 27, в тому числі:

міст -- 11, в тому числі:

міст обласного значення -- 4;

міст районного значення -- 7;

селищ міського типу -- 16;

сільського типу -- 1000, в тому числі:

сіл -- 997;

селищ -- 3.

У системі місцевого самоврядування:

районних рад -- 16;

міських рад -- 11;

селищних рад -- 16;

сільських рад -- 338.

1.2 Природні умови

Рівненщина багата на природні ресурси. Гідрологічна мережа представлена 171 річкою завдовжки понад 10 км кожна, 52 озерами з площею водного дзеркала понад 1 га, 13 водосховищами та понад 500 ставків. Це створює сприятливі умови для комплексного використання водних ресурсів області, в тому числі розвитку малої енергетики, рибного господарства, туризму.

Лісовий фонд області складає 853 тис. га, в тому числі вкриті лісом землі - 794 тис. га, загальний запас деревини становить більше 100 млн. м3.

Лісами вкрито 40% території Рівненщини, що у 2,6 рази більше середнього показника по Україні.

В області ведеться активна робота по відновленню лісового запасу, стимулюється поглиблена переробка деревини та комплексне її використання.

В області налічується близько 600 родовищ різноманітних корисних копалин, у т. ч. 2 родовища цементної сировини, 4 -- фарфоро-фаянсової і скляної, 4 -- облицювально-декоративного каміння, 22 -- каміння будівельного, значна кількість родовищ цегельно-черепичної сировини, торфу, піску тощо.

З надр Рівненщини видобувається третина фарфоро-фаянсової сировини України та 100 відсотків базальтової сировини (запаси якої понад 400 млн. тонн), придатної для виготовлення високоефективних теплозвукоізоляційних виробів, продукції технічного призначення, будівельних матеріалів. Область -- єдина в Україні має розвідані родовища дорогоцінного каменю бурштину. Два з них вже експлуатуються ДП «Укрбурштин» і на їх базі функціонує ювелірна фабрика у місті Рівне.

Рівненська область має значні ресурси підземних, промислових і мінеральних вод. У розрахунку на людину цей показник у 2.5 рази перевищує середній показник по Україні. Крім того надра Рівненщини перспективні на відкриття родовищ фосфоритів, самородної міді та алмазів. Попередні результати пошукових робіт свідчать про можливість виявлення в межах Рафалівського рудного вузла неглибокозалягаючих (20--150 м) промислових покладів міді високої чистоти з домішками золота, срібла і платиноїдів.[6.]

Всього в області налічується 171 річка завдовжки понад 10 км. Усі вони належать до басейну Дніпра. Головною водною артерією є річка Горинь (довжина в межах області 386 км) зі своєю найбільшою притокою Случчю. З інших значних річок на Рівненщині протікають Стир, Льва, Ствига, на крайньому північному заході -- Прип'ять.

В області понад 500 озер різного походження (карстові, заплавні та інші). Серед них -- Нобель, Біле, Лука, Велике Почаївське. Збудовано 31 водосховище (найбільші -- Хрінницьке, Млинівське, Боберське) та понад 300 ставків. екотуризм ресурс волинський

1.3 Потенціал екологічного туризму Волинської області

Рівненщина ? перлина українського Полісся, витворена матінкою-природою. Цей край багатий первісними куточками, що ваблять око своїми пейзажами, чистими річками й цілющими джерелами. У ньому сплелася сива давнина церков і унікальних замкових ансамблів з багатогранною сучасністю. І складається враження, що ця земля і люди, які тут живуть, благословенні Божою ласкою.

Самобутня Рівненщина назавжди залишається в серцях туристів і подорожуючих, які хоча б раз мали нагоду побувати у цьому чарівному краї.

Вдале територіальне розташування, сприятливі природні та кліматичні умови, багаті культурні й історичні традиції розкривають широкі можливості для розвитку туризму у регіоні. На Рівненщині знаходиться значна кількість промислових об'єктів, які є економічно перспективними для інвестування. Родючі чорноземні ґрунти, працьовите населення створюють сприятливі умови для сільськогосподарського виробництва. Рівненщина ? край мальовничих краєвидів з оксамитовими лісами, швидкоплинними річками та блакитними озерами. Вона цікава й історичними місцями, унікальними пам'ятками архітектури та культури. Тут панує живий дух легенд і народної мудрості.

На півночі області в урочищі Юзефін донині стоїть дуб князя Ігоря ? найдревніший могутній велетень в Україні, дуб, якому понад 1300 років. А в с. Сварицевичі дотепер збереглося унікальне свято ? дохристиянський обряд «Водіння Куста» ? поклоніння предкам і природі. Саме на Рівненщині з-під рук творців побачила світ перша українська книжка ? Пересопницьке Євангеліє, на якій присягають президенти України нової доби. Пересопниця, Дубно, Корець, Острог, Клевань, Дорогобуж, Межиріч ? міста й села, від яких віє духом давнини, мужності, просвітительства і щирої любові до цього краю.

Рівненщина є одним з тих регіонів нашої держави, що поправу може називатися туристичним краєм і здатен задовільнити потреби найвибагливішого туриста. Адже, тут усе, починаючи від значного природного потенціалу, збережених стародавніх традицій та звичаїв до унікальних об'єктів історико-культурної спадщини, здатне зацікавити подорожуючих.

Так, до природно-рекреаційного фонду області віднесено майже 270 територій та об'єктів, з них - 26 об'єктів загальнодержавного значення. Рівненщина має один з найвищих показників залісненості території - 36 % або 850 тис. га лісу. Територією області протікає 170 великих і малих річок, найбільші з них Прип'ять, Стир, Горинь, Случ. Серед 52 озер, що знаходяться на території області, 8 мають площу водного дзеркала понад 100 га, з них унікальні - Біле озеро та Нобель. До переліку історичних міст України, затверджених Указом Президента України, віднесено 13 населених пунктів Рівненщини. Серед них такі міста як Рівне, Дубно, Корець, Острог, Дубровиця, Радивилів, Березне, селища міського типу Володимирець, Гоща, Клевань, Мізоч, Млинів, Степань.[7]

Практичко кожен район областя надає послугу щодо зеленого туризму,зокрема:

Дубенський районє

Cадиба “У Андрія”

Послуги: Проживання в екологічно чистій місцевості, чудові краєвиди, відпочинок на водоймі та поблизу лісу, поряд великий садок, приготування смачної їжі на замовлення, прогулянки кіньми: верхи та бричкою влітку, санями взимку, лижні прогулянки зимовим лісом, екскурсії по цікавих історичних та культурних місцях Дубенщини, Кременеччини, транспортні послуги, збирання грибів, ягід, риболовля, прокат рибальського спорядження, катання на човні.

Cадиба “Хатка”

Послуги: Проживання в чистій місцевості біля лісу, відпочинок на водоймі, смачна українська кухня, напої, прогулянки кіньми: верхи та бричкою влітку, санями взимку, лижні прогулянки зимовим лісом, екскурсії по цікавих історичних та культурних місцях, збирання грибів, ягід, риболовля, катання на човні, організація пікніків у лісі, в садку.

Березнівський район

Садиба "У Анатолія"

Послуги: Проживання в окремому будинку на 9 осіб. Харчування (за бажанням), домашній хліб, страви на замовлення, можливість самостійного приготування їжі. Відпочинок на березі р. Случ (300 м) та поблизу лісу, великий садок, прогулянки кіньми: верхи та бричкою влітку, санями взимку, лижні прогулянки зимовим лісом, збирання грибів та ягід, прогулянки екологічними стежками, екскурсії по "Надслучанській Швейцарії", купання, риболовля з приготуванням юшки.

Зарічненський район

Агрооселя “СВІТЛАНА”

Послуги: Проживання у двох кімнатах будинку на березі озера 5-6 чоловік, харчування, риболовля з приготуванням юшки, збирання грибів та ягід, катання на човні, прогулянки по місцевості.

Острозький район

Агрооселя "Садиба пані Люби"

Послуги: Проживання для 5 чол., кухня, пральна машина, холодильник, телевізор, гараж, криниця, садок, літній душ. Садиба розташована неподалік хвойного лісу, що несе еліксир молодості, здоров'я, краси. За 300 м протікає р. Горинь. Є можливість порибалити, збирати ягоди, гриби. Свіжі овочі та фрукти. Приготування традиційних українських страв.

Екскурсії: Свято-Троїцький чоловічий монастир (с.Межиріч), Свято-Троїцький жіночий монастир (с.Дермань)



2. Екотуризм Волинської області

2.1 Географічне положення

Волимнська омбласть -- область на північному заході України в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини. Межує на заході з Люблінським воєводством Республіки Польща, на півночі -- з Брестською областю Республіки Білорусь, на сході -- з Рівненською, на півдні -- з Львівською областями України. Всього в межах області пролягає 395 кілометрів державного кордону.[3]

На кордоні розташовано 9 пунктів переходу: Устилуг, Ягодин, Ізов, Доманове, Дольськ, Піща, Пулемець, Заболоття.

Загальна інформація

Адміністративний центр області -- місто Луцьк.

У складі області:

районів -- 16;

населених пунктів -- 1087, в тому числі:

міського типу -- 33, в тому числі:

міст -- 11, в тому числі:

міст обласного значення -- 4;

міст районного значення -- 7;

селищ міського типу -- 22;

сільського типу -- 1054, в тому числі:

сіл -- 1054;

селищ -- 0.

У системі місцевого самоврядування:

районних рад -- 16;

міських рад -- 11;

селищних рад -- 22;

сільських рад -- 379.

Сусідні області

Львівська

Рівненська

Площа

Площа області 20143 кмІ, що становить 3,3% території України та 19 місце серед областей України. З півночі на південь вона розкинулася на 185 км, а зі сходу на захід -- на 155 км.

Населення області 1 млн 64 тис. ос., що становить 2,2% від населення України. у тому числі:

міське населення 50,4%

сільське 49,6%

2.2 Природні умови

На території Волинської області протікає 132 річки, з них 70 довжиною понад 10 км. У північній та західній частині області проходить Головний Європейський вододіл, який розділяє басейн Чорного і Балтійського морів, зокрема басейн Дніпра (р. Прип”ять, Стир, Стохід, Турія) і Західного Бугу. Для річок характерне мішане живлення, з перевагою снігового (60-70%). В результаті широкомасштабних осушувальних робіт в області значна частина річок або їх ділянок втратили свій первісний вигляд і постають тепер у вигляді магістральних каналів (верхів”я Прип”яті, Вижівки, Турії, Стоходу, ріки Коростинка, Копаївка, Конопелька). Є також 12 водосховищ із загальною площею водного дзеркала 2203,4 га і 617 ставків - 4544 га.

На території області знаходиться 265 озер загальною площею водного дзеркала 134,15 км2 , більшість з них карстового походження, зокрема групи Шацьких, Згоранських, Кримнівських озер, а також озер заплавного типу (долина р. Прип”ять). Найбільші озера: Світязь (площа 2750 га., глибина 58,4 м.), Пулемецьке (площа 1920 га., глибина 19 м), Турське (площа 1225 га., глибина 2,6 м.). В результаті проведення осушувальної меліорації в області окремі озера, зокрема озера Шацької групи (Світязь, Прибич) частково обміліли.[1]

Земельний фонд області становить 2014,4 тис. га., який характеризується досить позитивною структурою розподілу земельних угідь: ріллі - 609,8 тис. га., що становить 33,4 % (оптимальний рівень 40 %), з них зайнято посівами близько 510,4 тис. га, тобто розорюваність становить 84%, багаторічних насаджень - 11,4 тис. га., сіножатей 157,3 тис. га., пасовищ - 212,7 тис. га. Лісистість території області становить 31,7 %. Кислих ґрунтів нараховується 223, тис. га., тобто 20,9 % від сільгоспугідь. В області піддається ерозії 20 % території, в північних районах переважно під впливом вітру, в південних - води. Площа порушених земель становить - 5,86 тис. га. Загальна площа осушених земель в області становить 416,6 тис. га.

Серед зональних типів ґрунтів за площею переважають дерново - підзолисті - 511 тис. га., лучні - 626 тис. га., менше дернових - 180 тис. га , лісостепових опідзолених - 183 тис. га., ще менше типових чорноземів - 72 тис. га.[1]

Площа радіаційно - забруднених сільгоспугідь в потерпілих від аварії на ЧАЕС районах області становить - 163,1 тис. га, з них: ріллі 73,8 тис га, природних кормових угідь 89,3 тис. га. Найбільша кількість радіаційно - забруднених земель у Маневицькому районі - 62,2 тис. га.

Мінерально - сировинний потенціал області характеризується наявністю в надрах 18 видів корисних копалин, серед яких 12 видів , таких як: вугілля, газ природний, гелій, торф, германій, пісок скляний, підземні прісні та мінеральні води, торфяна грязь, сировина цементна, мідь і фосфорити відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення. Мідь і фосфати розвідані недостатньо, їх запаси не визначені, а місця їх залягання до державного фонду родовищ поки що не віднесені.[1]

Волинська область лежить у межах Західно - Української геоботанічної підпровінції. Лісових і лісовкритих площ - 689,8 тис. га., в тому числі вкрито лісами - 638,8 тис. га, що складає 31,7 %. До головних лісоутворюючих порід відносяться: сосна звичайна (57 % від загальної площі лесів), вільха чорна (13 %), береза бородавчаста (13 %), дуб черешчатий (12 %). Серед лісів, бори складають 22 %, субори - 35%, діброви - 6 % вкритої площі. Молодняки займають 40 % , середньовікові - 43 %, пристигаючи - 13 %, стиглі і перестиглі - 4 %. Хвойні ліси становлять - 58 % , твердолистяні - 12 % і м”яколистяні - 3 % усіх лісів області. Річний приріст деревини з 1 га. покритої лісом площі становить 4 куб. м, щорічний приріст по області складає 5 млн. куб. м.

В загальному флора судинних рослин області складає 1525 видів, в тому числі 343 інтродукованих і культиватів. На території області зростає 72 види рослин, занесених до Червоної книги України, причому лише близько половини видів з них перебуває в межах природно - заповідного фонду.[1]

2.3 Потенціал екологічного туризму Волинської області

Екотуризм - це відпочинок туристів (зауважмо - з усіх куточків земної кулі!) серед незайманої природи, в місцях, багатих історичним минулим. Агрооселі, в яких зупиняються туристи, суттєво відрізняються від готелів тим, що між господарями і відпочиваючими відбувається живе спілкування, налагоджуються дружні стосунки, панує сімейна атмосфера.

Зародження екотуризму в Ківерцівському районі відбулося завдяки обласному громадському об'єднанню "Волинські перспективи", яке з 1 січня 2004 року розпочало роботу із втілення проекту "Зменшення жіночого безробіття в Ківерцівському районі Волинської області" (цей проект діє у рамках проекту "Європейська комісія" і був розрахований лише на один рік, продовжений до 2010 року).[2]

Сьогодні в Жидичині і Кульчині діє 8 агроосель (у районі - 20), господарі яких готові приймати відвідувачів. В кожній з них нині може перебувати одночасно 2-3 особи (згодом їх кількість зросте до 10). Вартість послуг (проживання і харчування) - від 10 до 15 грн. за добу. Крім того, господарі агроосель можуть надавати й інші послуги за додаткову оплату: екскурсії, виступи фольклорних колективів. Журналісти мали змогу побачити один із фольклорних колективів - колектив села Холоневичі, представив "Холоневицькі брикси". Брикси - від слова "брикати": Жінки примушують чоловіків до жіночої роботи й виконувати різноманітні свої забаганки. Так би мовити - збиткуються від душі. Розповідають, що іще за часів Петра І існувала традиція, коли раз у рік чоловіки і жінки мінялися ролями. Холоневичі - єдине село на Волині, де збережено цю традицію. Звичайно, лише у фольклорній постановці, хоча самі жінки стверджують, що їх чоловікам доводиться потакати їхнім забаганкам щодня.

Нещодавно господині агроосель побували в повіті Бяла Подвязка Люблінського воєводства Республіки Польща. Ця поїздка стала для них уроком, як потрібно залучати і приймати гостей. Тепер господині чекають поляків до себе у гості.

Як зазначила начальник відділу з питань туризму облдержадміністрації Тамара Лохотроцька, очолюваний нею відділ працює над нормативно-правовою базою, що регулюватиме зелений туризм на Волині. 18 лютого 2006 року було підписано новий Закон "Про внесення змін до "Закону про туризм", у якому сільський зелений туризм внесено до переліку туристичних послуг.

Господині агроосель Ківерцівського району їздять на Всеукраїнські виставки-ярмарки сільського туризму "Українське село запрошує".

Ківерцівський район - не єдиний, у якому відбуватиметься розвиток зеленого туризму. В майбутньому передбачено тренінги в Рожищенському, Горохівському та інших районах області [2].

Зокрема серез осередків екотуризму можна виділити село Котів Ківерцівського району.

Через швидкий ритм сучасного життя, постійні стреси мешканці міста дуже часто хочуть провести вихідні подалі від цивілізації, наодинці з природою, однак не кожен городянин має «своє» село й можливість поїхати до родичів чи батьків, тож зелений чи, як його ще називають, екологічний та агротуризм - саме для таких людей. Адже на природі можна цікаво і з користю відпочити як із родиною, так і з друзями.

Одна з натхненників-організаторів таких видів активного відпочинку проживає у селі Котів, що в Ківерцівському районі. Господиня екосадиби Юлія Буленко розповідає, що фактично ідея створення такого проекту виникла сама по собі. Адже найперше до цього населеного пункт переїхала жити її сім'я. І рідні, представники аж трьох поколінь, зрозуміли, наскільки краще мешкати тут, ніж у місті

А потім у її помешканні частими гостями стали родичі й друзі, члени клубу кінного спорту, які теж знайомилися з принадами життя поруч із недоторканою волинською природою. Власне, вони, бажаючи долучити до відпочинку в раю на Волині і своїх приятелів, запропонували Юлії Буленко створити екосадибу та надавати послуги із зеленого туризму усім охочим, які згодні дотримуватися 10-ти заповідей екотуриста. Тож так кілька років тому і все розпочалося - ентузіасти гостинно відчинили двері тим, хто прагнули на якийсь час залишити міську суєту та поспілкуватися з природою.

Наразі кінно-спортивний клуб «Terra Hippika», де також господинею є Юлія Буленко, спільно з партнером, «Клубом екологічного туризму», розробили кілька маршрутів лугами, лісами та урочищами району. В основному це не піші прогулянки, а кінні та велосипедні. Наприклад, у спеціально обладнаній посадковими місцями бричці (чи санях у зимову пору) компанія до десяти чоловік подорожує мальовничими куточками нашого краю.[4]

Якщо людина має відповідний досвід та впевнено почуває себе у сідлі, то вона може і сама їхати верхи. (А першопрохідці кінного спорту мають змогу просто покататись у манежі з інструктором, тобто отримати перші уроки верхової їзди.)

Заплановані під час зупинок на маршруті і «підзаправки» гостей екосадиби: скажімо, частування шашликами на пікніку у будь-яку пору року чи глінтвейн для охочих зігрітися на морозі.

За словами Юлії Буленко, найчастіше такий відпочинок на природі обирають сім'ї, колективи фірм та організацій до 30-ти чоловік. До речі, на другому поверсі будинку наразі обладнані три кімнати з камінами, де охочі можуть переночувати, якщо приїжджають не на один день. Відчути на собі переваги зеленого та агротуризму, спілкування з природою є чимало охочих. Приміром, на відпочинок у Котів приїздили з багатьох місцин, зокрема з Рівного, Києва, Львова, Москви, Дрездена та, звичайно, з Луцька.

Окрім цього, на території господарства у Котові проводять чимало тренінгів та семінарів, адже навчання на природі у неформальній обстановці може бути значно ефективнішим, аніж у звичних конференц-залах.

Ще одна послуга - сімейна психотерапія від практикуючого доктора наук у галузі психології Тетяни Буленко. Якщо у пари є проблеми, вони приїжджають в екогосподарство, відпочивають, працюють, гарно проводять час і невимушено консультуються з психологом, наприклад, під час спільного випасання овець.

Тож якщо ви бажаєте відпочити від гамірного міста, побути кілька днів наодинці з природою та найближчими людьми, побачити чимало нового та просто на день-другий спинити шалений ритм власного життя, запобігти емоційному чи нервовому зриву, то екологічна садиба й маршрути, якими можна подорожувати у Котові, - саме для вас.



Висновки

Сільський (зелений) туризм, або агротуризм, є одним з видів екологічного туризму, який останнім часом набуває поширення і продовжує активно розвиватися в багатьох європейських країнах. Не є винятком і Україна. Характерно, що в розвинених країнах світу такий вид відпочинку користується попитом не лише у людей середнього достатку, а й у заможної частини населення. Адже агротуризм дає можливість міським жителям відпочити в сільській місцевості на природі, позбутися стресів, відвідати місцеві пам'ятки, ознайомитися з побутом сучасних сільських мешканців та народними традиціями, які вони зберігають, а за бажання - взяти участь у сільськогосподарських роботах.

Цей вид туризму, сприяючи розвитку малого бізнесу в аграрних регіонах, дає можливість міським мешканцям активно відпочивати в приватних сільських господарствах, а сільським господарям поліпшити своє фінансове становище. За зеленим в Україні велике майбутнє. Так впевнено про це казати деє можливістьте, що урбанизація протікає з кожним роком все інтенсивніше, а саме місські жителі і є потенційні прихильники сільського туризму. А не що україні зявляються нові агроусадьби свідчить про позитивні тенденціі що до розвитку сільського туризму

Рівненщина - край, що займає особливе місце на карті України, край, що впродовж віків перебував в епіцентрі європейських історичних подій, наукової та творчої діяльності, серце древньої Волині.

Подорож Рівненщиною допоможе перегорнути славні сторінки історії, сповнені дивовижною минувшиною та живою сучасністю.

Мандруючи дорогами Рівненщини, кожен в змозі відкрити для себе багату історико-культурну спадщину краю, палітру краєвидів, ознайомитися із звичаями та обрядами регіону, автентичним фольклором.

Яскраві регіональні особливості Волинської області,поряд з багатим природно-ресурсним та історико-архітектурним потенціалом,створюють всі передумови для всіх видів туризму,а зокрема- екотуризму.

Тут турист має широкий вибір для відпочинку та може обрати будь-яке занняття у різних агроселях та садибах,які, у свою чергу, створють всі умови,аби дати своїм гостям по-справжньому відчути та стати частиною цього життя у незвичних для них умовах.



Список використаних джерел

1. http://voladm.gov.ua/prirodni-resursi-oblasti/- Офіційний сайт Волинської обласної державної адміністрації

2. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство: навч. посіб. - К.: «Альтерпрес», 2003. - 352с.

3. Сиротенко А.Й., Чернов Б.О. Географія України - Фізико-географічне положення України

4. http://vip.volyn.ua

5. Офіційна сторінка Рівненської обласної державної адміністрації

6. Коротун І.М., Коротун Л.К. Географія Рівненської області в 3-х частинах

7. Дутчак М.В., Микитин Т. М., Щесюк С. В. Основні аспекти розвитку туристичного бізнесу в Рівненському регіоні на сучасному етапі / Рівненський державний гуманітарний університет. - Рівне, 2003. - 9 с.

Размещено на Allbest.ru