Основні екскурсійні об’єкти та маршрути в Таїланді

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ЮВЕЛІРНОГО МИСТЕЦТВА м. КИЄВА»

ДИПЛОМНА РОБОТА

Дисципліна: Туризм

Тема: Основні екскурсійні об'єкти та маршрути в Таїланді

Учениці групи 33

Путієнко Наталії Сергіївни

Керівник дипломної роботи

Грищенко Елеонора Дмитрівна

Київ

2013

Зміст

Вступ

Розділ І. Розвиток туризму в Таїланді

1.1 Загальні відомості про країну

1.2 Природно-рекреаційні ресурси країни

1.3 Історико-культурні ресурси країни

1.4 Соціально-економічні умови та ресурси

1.5 Характеристика туристичної галузі

1.6 Туристичні райони та центри країни

1.6.1 Центральний (м. Бангкок, Паттайя)

1.6.2 Північний (м. Чіанг-Май)

1.6.3 Південний (о. Пхукет)

1.6.4 Східний

Розділ ІІ. Основні екскурсійні маршрути та об'єкти Таїланду

2.1 Основні екскурсійні маршрути країною

2.2 Опис релігійних святинь Таїланду, як одних із найголовніших екскурсійних об'єктів країни

2.2.1 Ват Трімітір (храм золотого Будди)

2.2.2 Ват Арун( або храм ранкової зорі )

2.2.3 Ват Пхо(або храм Лежачого Будди)

2.2.4 Ват Бенч Мобофіт (Мармуровий храм)

Розділ ІІІ. Безпека туристичної подорожі

3.1 Формальності безпеки в туризмі

3.2 Чинники ризику в туризмі

3.2.1 Небезпека травмування

3.2.2 Вплив довкілля

3.2.3 Пожежонебезпека

3.2.4 Біологічні впливи

3.2.5 Психофізіологічні навантаження

3.2.6 Небезпека випромінювань

3.2.7 Хімічні впливи

3.2.8 Етап перевезення

3.2.9 Специфічні чинники ризику

Висновок

Перелік літературних джерел

Вступ

З кожним роком туризм, як внутрішній, так і міжнародний, відіграє все більшу роль у світовій економічній системі. Поряд зі старими туристськими районами в Європі та Північній Америці зараз активно розвиваються нові туристські центри по всьому світу. Найбільш швидкі темпи розвитку туризму спостерігаються в Азії.

Індустрія туризму в Таїланді - одна з найбільш активно розвиваються галузей господарства. У 2011 році ВВП індустрії туризму склав 17.3 млрд. $, що складає 6.4% від ВВП. Разом з доходами від суміжних галузей ця цифра зростає до 38.3 млрд. $ і до 14.1% відповідно.

У туризмі та суміжних з ним галузях зайнято 3.9 млн. осіб, що становить 10% усього працездатного населення країни

У 2012 році країну відвідало 18.5 млн. туристів, доходи від яких склали 20.6 млрд

2012 р. - поворотний для ТАТ ТАТ - Туристичне управління Таїланду і тайського туризму в цілому. На сьогоднішній день у ТАТ більш як 40 представництв в Таїланді і по всьому світу. Королівство Таїланд - безперечний лідер азіатських туристичних напрямків. Туризм займає друге місце в країні серед галузей по розвитку одержуваного прибутку. В 2012 р. прибутки від туристичної діяльності складають 8,7% від валового національного продукту, протягом року індустрія туризму переробила понад 6 млрд. доларів. В тайському туризмі і сферах, безпосередньо зв'язаних з турбізнесом, зайнято більше 2 млн. чоловік

З іншої сторони, керівництво ТАТ розуміє необхідність переходу на новий рівень розвитку, зміни стратегії своєї роботи з урахуванням сучасних тенденцій світової туріндустрії. За останній час приділяється особлива увага роботі з приватним сектором: туристичними компаніями, агенствами і малими і середніми готелями. ТАТ подає їм інформаційну підтримку, сприяння в просуванні нових програм.

В рамках широкомасштабної рекламної компанії “ Дивовижний Таїланд-2012” заплановано ряд заходів по просуванню і пропаганді наступних видів відпочинку:

пізнавальний туризм

спортивно-оздоровчий туризм

комбіновані тури

пляжний туризм

Таїланд - багатолике і цікаве королівство, розташоване у Південно-східній Азії. Це одна з найцікавіших "туристських країн" світу і одна з найпопулярніших в нашій країні. Щорічно мільйони туристів з усього світу спрямовуються в Таїланд з метою відпочинку і подорожей.

Таїланд за правом вважається світовим туристичним центром, ця країна знаходиться на березі Індійського океану. Багатолике королівство Таїланд неоднозначно: у цій древній країні абсолютно спокійно сусідить позолота і біднота, розкіш королівського палацу і крихкість картонних будинків жебраків, первозданна природа і задушливий смог, розмаїття традицій південно-східній Азії і посилюється європейський комфорт.

Обравши тур до Таїланду, туристи вирушать до країни золотих пляжів і храмів, в державу, де панує дух Будди, пронизливий як релігійну, так і повсякденне життя суспільства.

Чарівні дні відпочинку в Таїланді запам'ятаються туристам, доброзичливістю місцевого населення, старовиною архітектури і розкішшю тайської природи.

Незаймані цивілізацією краси численних національних парків Таїланду, які пам'ятають перипетії історії руїни Аюттхая і парку Празат Хін Кхао, храми Накхонпатхома і Чіанг-Май, Чаченгсау і Бангкока, безмитні ринки Маесота потрясають відпочиваючих своєю самобутністю.

Розділ І. Розвиток туризму у Таїланді

1.1 Загальні відомості про країну

екскурсія таїланд туристичний

Повна офіційна назва країни . Королівство Таїланд

Таїланд - або Пратед Тань,королівство Таїланд (від тай - назви групи місцевивих племен й англ. Land- країна) держава в Південно-Східній Азії,на півостровах Індокитай і Малакка, обмивається Андаманським морем і Сіамською затокою Південно - Китайського моря.

Географічне положення

Таїланд - держава в Південно-Східній Азії розташована на півостровах Індокитай і Малакка,межує на заході з М'янмою ( раніше Бірма), сході з Лаосом,Камбоджею на півдні з Малайзією. Загальна протяжність берегової лінії близько 2400 км. Південне узбережжя країни омивається Сіамською затокою,південно-західне - Андаманським морем

Таїланд - третє за площею - (загальна площа Таїланду 513,1 тис. кв. км) держава в південно-східній Азії, після Індії і М'янми.

Офіційна мова. Тайська

Грошова одиниця. Тайський бад (ТНВ)

Голова держави - король Пхуміпон Адульядет

Найвищий законодавчий орган . Двопалатна Національна асамблея(Сенат і палата представників).

Найвищий виконавчий орган. Найвищим законодавчим органом Таїланду є двопалатна Національна асамблея (парламент), що складається з Сенату і Палати представників.

Форма правління. Конституційна монархія

Адміністративно - територіальний поділ . Територія Таїланду поділяється на 75 провінцій(чангват) та метрополію Бангкок, яка мала статус провінції до 1972 року. Всі провінції поділяються на райони (ампхе). У 2006році їх нараховувалось877.Кожна з провінцій має один головний район (ампхе- муенг),виключенням є провінція Аюттхая .

Райони в свою чергу поділяються на субрайони ( тамбон) -7254 в 2000 році. Субрайони поділяються на поселення (мубан) - в 2000 році - 69307.

Метрополія Бангкок має дещо інший поділ. Столиця поділяється на 50 районів (кхет) , які поділяються на 154 субрайони (квенг).

Територія та кордони. Таїланд - унітарна держава, що складається із 76 провінцій. Розташована в Південно-Східній Азії. Країна межує з М'янмою , Лаосом , Камбоджею, Малайзією . Геополітичне положення Таїланду визначається сусідством із наймогутнішими державами материкової Азії -- Індією та Китаєм, який значно вплинув на історію та культуру цієї країни. Південне та східне узбережжя Таїланду омивається Сіамською затокою, що є частиною Південно-Китайського моря, а південно-західне -Андаманським морем. Загальна довжина берегової лінії - 3219 км.

На півночі і заході межує з Бірма (М'янма), на північному сході - з Лаосом, на південному сході - з Камбоджею, на півдні - з Малайзією, на південному заході - з М'янмою. На південному сході омивається Сіамським затокою, на південному заході - Адамським морем.

Коротка історична довідка

Історія Таїланду з ХІІ - до ХХ століття.

Батьківщина сіамських близнюків і блакитнооких сіамських кішок кілька разів змінювала назву. Древня історія Таїланду обкутана таємницею : точних відомостей про виникнення народу тай немає. По деяких припущеннях, одне із племен спустилося до Сіамської затоки з китайської провінції Сичуань. У рік, коли степова орда напала на Русь,тай, злившись із монами, заснували першу столицю свого королівства - Сукотаї,що протрималася всього 150 років.

Археологічні знахідки свідчать про те, що люди поселилися на території Таїланду ще 40 тис. років тому. Відомості про перші держави на його території існують з 1 ст., однак ці держави охоплювали не тільки Таїланд, а й значну частину всього Індокитаю.

Перша велика тайська держава - Сукотаї -виникла в ХІІІ ст. після розпаду Кхмерської імперії. Спадкоємцем Сукотаї стало королівство Аютія (Сіам), утворене в 1350. У ХІХ ст. Сіам уклав нерівноправні угоди з Великобританією, Францією, США, однак ніколи не був колонією європейської держави. Англо-французька угода 1896 року визнала Сіам незалежною буферною державою. Конституційна монархія встановлена в 1932, назва країни Таїланд прийнята у 1939. Японія окупувала країну в 1941 -- 45.

У проміжку між 1945 та 1949 роками держава знову називалася Сіам, сучасна офіційна назва -- Таїланд, або Пратхеттхай («Земля вільних»). З 1946 до середини 1970-х років він був союзником США в період холодної війни і отримував американську військову допомогу. У роки війни

21 століття.

Кінець 20ст. - початок 21 ст. відзначені в Таїланді низкою політичних криз. У 1997 році була прийнята конституція, яку назвали народною. Конституція встановила двопалатний парламент. Вибори 2001 року були вільними й демократичними,встановлений уряд уперше в історії Таїланду відслужив свій 4 - річний термін. На виборах 2005 року проголосувала найбільша кількість виборців, однак вони були відзначені купівлею голосів і сутичками між прихильниками різних політичних сил. Наступного 2006 року, не зустрічаючи особливого опору, військова хунта вчинила переворот і скинула уряд Таксина Чинавата. Військові відмінили дію конституції ,розпустили парламент та верховний суд і оголосили військовий стан. Була встановлена проміжна конституція і призначений парламент із «кабінетних генералів» . Нова конституція 2007 року була затверджена на референдумі, і в грудні 2007 року знову відбулися демократичні вибори. На виборах перемогла Партія Народної Влади ,уряд очолив Самак Сунтхаравет.

Самак Сунтхаравет був звинувачений у конфлікті інтересів у 2008 році й втратив посаду прем'єр міністра. Його наступник Сомчай Вонгсават з жовтня 2008 року не зміг виконувати свої функції ,оскільки його кабінет захопили прихильники партії Народний альянс за демократію. У грудні 2008 року конституційний суд Таїланду визнав партію народної влади винною у виборчих махінаціях ,що призвело до її розпуску. Після цього представники збройних сил зустрілися з частиною більшості в парламенті і переконали їх приєднатися до опозиції. Уряд сформувала Партія Демократів. Протести прихильників Об'єднаного національного фронту за демократію,проти диктатури ,яких називають червоними сорочками , 10 квітня 2010 року призвели до насилля ,в результаті якого загинули 87 людей і понад тисячу отримали пошкодження. Вибори 2011 року виграла із значною перевагою партія Пха Тхаї на чолі з молодшою сестрою Таксина Чинавата Їнглак Чиннават,яка виконує функції прем'єр міністра станом на жовтень 2012 року.

1.2 Природно - рекреаційні ресурси країни

Рельєф. За особливостями рельєфу Таїланд прийнято поділяти на п'ять географічних районів: Північне нагір'я ,Центральна рівнина , Північно - Східне плато,південний схід і півострівний південний район.

Більше Ѕ частину території займають низинні рівнини;майже всю іншу територію - середньовисотні гори. Західні й північні окраїни Таїланду представляють складчасто-глибокі гори й горбкуваті гряди складені гранітами,вапняками,кристалічними й глинистими сланцями. Головні хребти -Кун-Тан (2012 м),Танен-Тауджи (1964 м) і Билаук- Тунг (1516 м). Найвища вершина Таїланду - гора Интханон.

Північно-східна частина Таїланду - велике плато Корат вистою близько 150 м,складене горизонтально,що складають шарами ,червоних піщаників. На південному сході-уздовж кордону Таїланду й Кампучинії простягаються гори Кравань і Дангрєк.

Між областю гір на заході й півночі й плато Корат на сході перебуває Менамська низовина. Південну(звужену)частина Таїланду займають головним чином низинні рівнини,над якими піднімаються невеликі масиви й гірські ряди вистою до 1786 м.

Берега переважно низинні,місцями заболочені. Багато природних гаваней;уздовж західного берега й півострова Малакка тягнеться ланцюг островів і скель.

Довжина сухопутних кордонів - 5100 км,берегової лінії -2750 км.

Площа - 514000км кВ.

Клімат. Клімат Таїланду - вологий тропічний і субекваторіальний. Це пояснюється розташуванням більшої частини країни в тропічному і субекваторіальному поясах і впливом південно-західного та північно-східного мусонів. Відстань між крайньою північною і крайньої південної точками Таїланду становить 1860 км, а перепад широт - близько 15. Така довжина з півночі на південь робить клімат Таїланду одним з найбільш різноманітних в Південно-Східній Азії. Південно-західний мусон приносить дощі і відносну прохолоду в кінці травня - середині липня. До листопада дощі припиняються, і настає "прохолодний сухий" сезон, що триває до середини лютого. У цей час позначається і вплив північно-східного мусону, не зачіпає Північний, Північно-Східний і Центральний Таїланд безпосередньо, однак приносить прохолоду. Після ослаблення мусонів, в лютому - травні, настає сильна спека, причому вологість повітря поступово збільшується аж до початку нового мусонного сезону, а потім цикл повторюється знову.

Тривалість сезону дощів визначити дуже важко. Зазвичай він починається в травні - червні і може тривати до листопада. У центрі країни і на східному узбережжі сильні дощі йдуть в серпні - вересні. Жовтень - зазвичай останній місяць вологого сезону, коли значні обсяги води вже накопичилися в іригаційних системах та міському дренажі, в результаті чого при нечастих і не дуже сильних дощах відбуваються досить сильні повені. Зокрема, коли річка Чаопрайя виходить з берегів, деякі квартали Бангкока бувають затоплені, адже близько третини міста знаходиться нижче рівня моря. Сезон дощів у Таїланді непорівнянний з аналогічним порою року в інших країнах Південно-Східної Азії. Звичайно, ґрунтові дороги робляться непрохідними, а над тропічними пляжами частину дня висять хмари, тим не менш, вони пропускають достатню кількість ультрафіолетових променів, щоб прогріти повітря, море і пісок пляжів.

Також потрібно сказати і про температуру повітря - чим ближче знаходишся до екватора, тим менше перепад температур. Так в самі прохолодні місяці (з грудня по лютий, коли середня температура коливається від +20 до +27) нічна температура повітря може опускатися до нуля в горах на півночі, тоді як днем вона досягає +25. Вранці в Чіангмае (столиці Північного Таїланду) в цей час буває близько +10 тепла, а в решті районів вище +20. Найбільша температура спостерігається в квітні і травні - тоді вона вища +35 (норма), але буває і до +40 в тіні.

Водні ресурси. Річкова мережа Таїланду рясна. Для річок характерні різки зміни водяності протягом року й високі повіддя в сезон мусонних дощів. Майже всі річки починаються в горах північних районів і впадають Сіамську затоку. Особливе значення в житті країни має річка Менам-Чао-Прайя,сама довга й багатоводна річка Таїланду. ЇЇ довжина 1200 км. Разом зі своїми припливами вона зрошує ті райони,де вирощується мал. По незліченних каналах - клонгам - вода приділяється з ріки на рисові поля.

Інші річки:уздовж східної й частково північно-східного кордону Таїланду протікає річка - Меконг. Немало важливе значення май й правий приплив річки Меконг - Мун. Уздовж західного кордону (частково-річка Саулин.)

Озера не значні;саме велике - Кам (у системі річки Меконг)У житті таїландця багато значення має вода:від неї залежить урожай,по каналам і рікам урожай доставляють у місто для продажу. На вузьких довгих човнах підтримується повідомлення між селами,розташованих на берегах рік та каналів. Багато сіл побудовані на воді.

Рослинний та тваринний світ. Таїланд розташований у зоні вологих тропічних лісів. Близько 65% його площі займають джунглі .У рослинному покриві Таїланду переважають листопадні тропічні ( мусонні) лісу, у яких ростуть тикова й цінна деревини,сал,бамбук, та інші. У найбільш вологих районах ,головним чином у горах, на піднятих окраїнах плато Корат, на перешийку Кра й на півночі сході приморської частини виростають вологі вічнозелені ліси. Основні породи цих лісів - диптерокарпації, хопеї , фікуси ,пандануси та різні пальми. На плато Корат широко поширені савани й зарослі колючих дерев і чагарників. На сухих схилах гір, у зоні гір вічнозелені чагарники.

У джунглях росте багато коштовних деревних порід. Жителі лісових районів одержують від цих дерев різні смоли,бальзами,камеді,лаки. Плоди деяких лісових рослин(тиангустан , дурьян ,банан)їстівні. Велике господарське значення мають пальми-кокосова й сагова. На схилах гір Північного району росте тикове дерево. Його висота досягає 40 м,а діаметр стовбура - 2м

Тваринний світ. Майже весь Таїланд ставиться до Індо-Малайської зоогеографічної області. У лісах й у бамбукових заростях живуть найрізноманітніші тварини:носороги,слони,тапіри, тигри, леопарди, дикі кішки, білки. Особливо багато там мавп. Зустрічаються не тільки макаки, але й людиноподібні - гібони. У саванах водяться антилопи, олені, що здичавіли буйволи й дикі бики - гаур і бантенг. По всій країні, у лісах і на полях, маса змій, серед них чимало отруйних, наприклад «строкаті стрічки» і величезні королівські кобри.

Різноманітні птахи: фазани, павичі, папуги, птах-носоріг, чаплі, сіамський червонодзьобий журавель. У річках - крокодили; різноманітні види риб (головним чином коропові).

На лісорозробках використовують приручених слонів. Вони переносять колоди до ріки й розбирають затори, що утворилися при сплаві лісів. Працюють слони лише кілька годин, інший час пасуться й відпочивають у Джунглях. У Таїланді збереглись і дикі слони.

Природоохоронні території(заповідники,національні парки, резервати).

У Таїланді є близько 50 національних парків і заповідників, які займають площу понад 25 тисяч квадратних кілометрів. Любителі природи можуть насолодитися красотами тайської флори і фауни і заповідними місцями, які можна знайти в будь-якому куточку королівства. Найбільш популярними, доступними і цікавими є наступні національні парки:

1.3 Історико-культурні ресурси країни

Історичні ,архітектурні пам'ятки .

Культура. Перші відомості про культуру та історію країни дають археологічні знахідки, що відносяться ще до I століття н.е., а також бронзові фігури Будди, близькі цейлонським і Південно - індійському (Амаравати). Розкопки в Понгтуке, Утонг, Ку Буа (Ратбурі), а також в Занг Кхла, Накхонпатоме і в областях, розташованих у нижній течії Менама, говорять про найдавнішому періоді культури Таїланду в центральному районі країни, недалеко від майбутніх тайських столиць Аютії і Бангкока.

Найдавнішим періодом, до якого відносяться найбільші твори місцевого мистецтва, є епоха монське царство Двараваті. Про нього досі є трохи достовірних відомостей. Спочатку були відомі лише китайські повідомлення про країну Те-ло-по-ти, що вже в 1884 р. Було розтлумачено як санскритське слово Двараваті. Лише в 1913 р. була опублікована виявлена ??в Таїланді напис, в якій дійсно фігурувала назва Двараваті.

Очевидно це царство існувало між YII і XI століттями н.е. в районі Центрального Таїланду.

Архітектура. Про скульптурі Двараваті відомо більше, ніж про архітектуру. До цього періоду відносять голови Будди з зеленувато-чорного шаруватого каменю, потужної круглої форми. Прекрасний також сидить на троні Будда з Накхонпатома, 3,7 метра заввишки, зроблений з кварциту; праву руку він простяг в вітаркамудре.

Архітектура Таїланду зазнала важливі зміни в порівнянні з древнім періодом. Перш за все ослабло кхмерский вплив, і деякі великі споруди - наприклад, уже згаданий храм Ват Махатхат в Скухотаі, побудований в першій половині XIY століття царем Лутай, - являє собою характерну суміш храму-башти і ступи. У Таїланді такі перехідні форми між храмом-баштою і ступою, з внутрішніми приміщенням для культового зображення, відрізняються від справжньої ступи, що має лише невелике святилище, і називаються «пранг». Пізніше в будівлях такого типу підстава теж стало круглим.

Про всі храми Таїланду неможливо розповісти навіть стисло в загальних рисах, оскільки тільки в Бангкоці налічується більш як 400 храмових споруд(Храм Ват По, Храм Ват Арун, Храм Ват Траймит, Золота гора, Великий Королівський палац, Храм Ранкової зорі та багато інших). Найбільш популярним у туристів та міського населення є Храм Смарагдового Будди - зразок класичної тайської архітектури. Храм був побудований спеціально для того, щоб розмістити там статую Смарагдового Будди, висота якої біля 75 сантиметрів. [А скільки їй років - точно не знає ніхто. Відповідно тайським історичним хронікам, у 1434 році ударом блискавки зруйнована пагода в місті Чианграй, розташована в одному з північних районів Таїланду. На цьому місці в старій ступі, в якій зберігалися священні реліквії, згодом ніби то виявили золоту статую Будди. З інших джерел, її вивезли тайці як військовий трофей із Лаоса. З цього часу і починаються мандрівки Смарагдового Будди по храмам Лампанга, Чиангмая, Вьентьяна, Тонбури. Вони продовжувалися до тих пір, поки 200 років тому для нього указом тайського монарха не був побудований спеціальний храм. Через деякий час частина золотого покриття статуї осипалась, і оголився зелений камінь. Незважаючи на свою назву вона зроблена не із смарагду, а з рідкого суцільного куска ніжно-зеленуватого нефриту.

Центри прикладного мистецтва. Пам`ятки художньої культури Таїланду належать до бронзового віку, свідчення тому є кераміка з поховань, зразки якої можна побачити в національному музеї. В перші століття нашої ери на території цієї країни розвивалося монське та кхмерське мистецтво, що послужило основою тайській культурі, що створили численні храми, масивні, з ювелірно-тонкими деталями статуї Будди. Національне тайське мистецтво почало активно розвиватися під егідою буддизму з XIII століття: будувалися своєрідні храми (таких більше ніде немає), в скульптурі вироблювали характерні для Таїланду графічні витягнуті форми. Період розквіту Сіамської держави - в XIV - XIX століттях - з`явилися міста з прямокутним плануванням, обнесені цегельними стінами з зубцями у вигляді листків лілії. Палаци та храми багато прикрашені кольоровою мозаїкою, складним розписом та різьбою. Створювались численні витвори скульптури.

Західний вплив почав відчуватися в Таїланді з кінця XIX століття. Але країна не втратила свого екзотичного тайського обличчя. Особливо це вигадливе сполучення стародавнього Сходу та сучасного західного мегаполісу вражає в Бангкоку ,де виросли будівлі багато численних банків, офісів, готелей в дусі сучасної “ інтернаціональної ” архітектури. В Таїланді є біля 50 національних парків і заповідників, які займають площу більше 25 тисяч квадратних кілометрів. Найбільш відомими і цікавими є наступні:

Національний парк Кхао Яй (200 км до північного сходу від Бангкоку). У цьому парку мешкають слони, тигри, ведмеді, росте велика кількість різних диких квітів, дерев, орхідей. В парку багато гарних водоспадів і стежин для прогулянок;

Національний парк Дої Інтханон розташований навколо найвищої вершини Таїланду (2565м над рівнем моря) в провінції Чіангмай. У лісах на висоті 1800м ростуть лишайники дикі орхідеї. У нижній частині парку знаходиться декілька гарних водоспадів і сіл гірських народностей мео і карен.

Бангкок раніше називали Венецією Сходу: житлові квартали розміщалися уздовж притоків та клонгів річки Менам-Чао-Праї. Число клонгів (каналів) доходило до 170. Тепер їх не більше 140. Все життя проходило на воді. До наших днів зберігся звичай: ранком на Плавучому ринку йде торгівля з човнів, до середини дня базар розпливається в різні сторони[14, c. 52].

Країна відома різноманітними виробами прикладного мистецтва, в основному призначених для прикрашеня храмів. Настінний живопис в середині храмів розповідає про життя Будди та його останніх втілюваннях, до того як він народився в образі Будди. Тайскі майстери вирізали статуї Будди з каменя та дерева, виливали з бронзи, ліпили з глини.

Танець та драма - головні способи передачі стародавніх оповідань. Найважливіше джерело театральних вистав - «Рамакиян», де розповідається про викрадення прекрасної Сіти, дружини бога - царя Пра Сама, вероломним демоном Тосаканом

Твори монументального мистецтва Таїланду,етнографічні особливості країни.

Тайське мистецтво століттями розвивалося як придворне мистецтво, і разом з усією тайської життям - політикою, філософією, ремеслом воно присвячене буддизму. Буддизм так кристалізує тайський спосіб життя, що важко зрозуміти, де закінчується побут і починається мистецтво.

Придворні церемонії проходять під звуки гонгів і дзвіночків традиційного оркестру, а віяла і посуд розписані сюжетами з біографії Будди. Мистецтвом у Таїланді вважають і древню медицину, і, зрозуміло, різноманітні бойові стилі.

Все це, дійшла з самої глибокої давнини, і зараз жваво і сучасно в Таїланді - його мистецтво дуже традиційно. Але сама ця традиція передбачає різноманітність канонічних форм і витонченість виконання. Кожне зображення Будди, що сидить в традиційній позі і мовця на мові традиційної скульптури, все ж у чомусь унікально. А зображення Будди в Таїланді можна вважати тисячами.

З 1782 р. столицею держави є м. Бангкок. З XIV в. в країні поширювалася буддійська культура. В архітектурі Таїланду переважають два типи споруд - ступи й храми. Ступи різноманітні за формою, в Таїланді їх називають пранг (тайск., "вежа") або прачеді (тайск., Pra - "святий, священний"). Храми - вихара (санск., vichara - "притулок") і Прасат (тайск., Prasat - "зал") - являють собою витягнуті будівлі, схожі на західноєвропейські базиліки з дерев'яною покрівлею. Ступи зазвичай споруджували у формі чеди: коло колоко бічному підставі, увінчаний гострим шпилем (див. т. 2, рис. 39-43). Найбільш знаменита ступа подібного типу знаходиться в 58 км на захід від Бангкока: Нак Хон Патом. Її будували з V ст., Довели до висоти 84 м, а на початку XX ст. добудували до 127 м. коло колоко образний обсяг ступи символізує, як стверджують тайські ченці, перевернутий горщик для подаяння - атрибут буддійського ченця. Монументальні споруди прикрашають статуї Будди, а також чарівної птиці Гаруди і її вічного ворога змія нага (див. Нагараджа). Боротьба Гаруди і нага - символ битви добра зі злом. Зображення Гаруди є державним гербом Таїланду (див. т. 3, рис. 28). У скульптурному оздобленні храмів зустрічаються зображення індуїстських божеств: Вішну, Шиви, демонів, птахів кейнарі. Ступи й храми будували з цегли, покривали штукатуркою, а рельєфи і орнаментальний декор виконували різьбленням по штукатурці. Величезні статуї Будди теж часто робили з цегли і штукатурки, а потім яскраво розписували. Цивільні споруди зводили з дерева: на каркасної конструкції кріпили плетені бамбукові мати і дощаті щіти (порів. адзекура). Ступи облицьовували золотий смальтою, на відміну від бірманських, в яких використовували сусальне золото, а також скляної та фарфоровим мозаїкою небесно-блакитного кольору. Таїландська архітектура не знає склепінь і стрілчастої арки, тому перекриття були дерев'яними - двосхилі покрівлі з химерно загнутими ковзанами. Покрівлі прикрашали різьбленням і розписом, червоною і зеленою глазурованою черепицею. Наличники вікон - мозаїкою і позолотою. Типовими є статуї демонів - оборонців врат (порів. Мень-Шень), довгі ряди сидять Будд. Розписи в інтер'єрах виконували темперою. Своєрідні тайські вироби з лаку. Різьблені панелі стін, наличники дверей, карнизи, ширми, шкатулки та релікварії покривали чорним або червоним лаком і розписували спеціальної жовтої водяний фарбою, після чого всю поверхню заклеювали листочками сусального золота. Через деякий час поверхню промивають водою. Там, де знаходилася жовта фарба, золото змивається, а в інших ділянках зберігається золотистий малюнок по темному фону. Цю техніку називають "гавкіт рід нам" (тайск., "орнаменти, вимиті водою"), вона відома з XVII в. Розпис та "золотий лак" поєднували з дуже дрібної і щільною орнаментальним різьбленням. Зображення Будди створювали з металу (рис. 252), а також на полотні чи папері. Такі своєрідні ікони називаються пработ (тайск., "храмовий Будда"). Їх композиція складається з центрального зображення Будди і сцен з його життя, що частково нагадує житійні клейма християнських ікон

Фольклор у житті народу.

У зв'язку з посиленням у суспільстві демократичних тенденцій виявляється «інтерес до народного», сільські танці не носять масового характеру », але поширюються і використовуються професійними художниками фольклорних елементів у своїй творчості, наприклад, фольклорні мелодії у творах професійних композиторів

Інший процес фольклоризації , описуваний більш інтенсивний та захоплюючий більш широкі сфери, хоча й носить винятковий характер, виникає в результаті військових завоювань і колонізації коли вся суспільна і культурна структура переможених руйнується, а самі вони підчиняються політичним інститутам переможців. У цьому випадку вчорашні «вищий» і «нижчий» рівні сьогоднішніх переможних змішуються між собою і, якщо їм вдається зберегти якусь частину своїх культурних цінностей, утворюють фольклорний сектор, який зможе існувати , залишаючись незалежним, поряд з фольклорним сектором переможців і вступати з ним в контакти, породжуючи гібридні форми.

Такі процес сиімелі місце в Америці в період та в результаті іспанського завоювання. Так, в інкського суспільстві в епоху, що передує конкісти, існували музика і поезія «вищого» рівня, створювані професіоналами «аравікуна» і обслуговуючі інкську «аристократію», і музика (пісні та танці) простого народу - «нижчого» рівня.

Після затвердження в Перу політичного і культурного панування іспанців обидва рівня інкської музики однаково були «нижчими» (фольклорними) по відношенню до музики переможців, і перуанський поет Маріано Мельгар (1791-1815) створював свої знамениті ліричні яраві, надихаючись зразками витонченої придворної поезії інків, які в його час вже були чистим фольклором. Точно так само в якості твору. Фольклору був записаний у 1910 році перуанським фольклористом Даніелем Алома Роблесом широко відомий в даний час завдяки численним аранжуванням «Гімн Сонцю», який свого часу виконувався виключно самими інками-правителями і їх наближеними. Аналогічні явища спостерігалися в епоху конкісти і на території Мексики - в музиці ацтеків і в Тайланді з приходом американців.

1.4 Соціально - економічні умови та ресурси

Економічно-географічне положення

Географічно Таїланд можна розділити на 6 основних регіонів: Центральний Таїланд

Це сучасний промисловий мегаполіс з населенням до 12 млн. чоловік і великою кількістю промислових підприємств усіх галузей, торговим портом і головним залізничним і автомобільним вузлом країни. Бангкокська рівнина починається на півночі там, де річки Пінг і Нан, зливаючись, утворюють Чаопрайю. Також на Бангкокську рівнину спускається річка Пасак, що бере початок на плато Корат. Рівнина дренується також двома річками - Меклонгом і Прачинбурі. До самих країв рівнини підступають низькі пагорби, за якими на невеликій відстані підносяться круті гори. На захід від рівнини, вздовж берегів річки Супханбурі, тягнуться невисокі пагорби, розділені широкими рівнинами.

Принаймні раз на рік, частіше всього в жовтні - листопаді, майже вся Бангкокська рівнина ховається під водою, перетворюючись у величезне прісноводне озеро, над поверхнею якого височіють стовбури пальм і пальові будівлі сіл. Індустріалізація багато в чому змінила вигляд Центрального Таїланду за останні 30-40 років. Тут ніколи не було великих лісових масивів, а за останній час зникли і ті ліси, які ще збереглися. Сьогодні лісом покриті тільки гірські райони провінцій Ратчабурі - на кордоні з М'янмою, Чантхабурі і Трат - на кордоні з Камбоджею.

Східне узбережжя.

Охоплює кілька провінцій - Трат, Чантбурі, Районг. На півночі воно досягає пагорбів і гір, на заході та півдні доходить до Сіамської затоки і на сході до кордону з Камбоджею. Східне узбережжя популярне перш за все завдяки курортній зоні в провінції Чон Бурі: тут розташоване найпопулярніше туристичне місто Паттайя. Проте в цьому ж регіоні в провінції Районг розташований один з найбільших у Південно-Східній Азії торговельних портів - Гавкотом-Чабанг, і цілий ряд «зон експортного виробництва» - вільних економічних зон, в яких розмістили свої виробництва гіганти індустрії, такі, як «Мішлен», «Міцубісі», «Форд », «Дженерал Моторс»та інші.

Північний Таїланд.

Топографічно північ країни і частина північного сходу - це гори (спільні з Китаєм, М'янмою і Лаосом) і полонини, найпівденніша з них - плато Корат на північному сході, що доходить майже до Бангкока, і що становить близько третини території. Хвилеподібна поверхня плато Корат поцяткована невисокими пагорбами і дрібними озерами. У дощовий період значні простори тут затоплюються, але в посушливий час року цей край страждає від нестачі вологи. Найвищою точкою Таїланду є гора Дой-Інтханон (2576 м) у гірському масиві на західному кордоні. На півночі гори покриті лісами, що складаються з дерев цінних порід, а в долинах завдяки більш сухому клімату і сприятливому температурному режиму удосталь вирощуються «північні» види фруктів і овочів, які не прижилися ніде більше на території країни: картопля, яблука, полуниця. Ці культури стали вирощувати тут порівняно недавно, багато в чому в результаті спільної програми ООН і уряду Таїланду із заміни опіуму на інші види сільгосппродукції, що приносять стабільний грошовий дохід. Програма реалізується під патронажем королівської родини та особисто Його Величності Пуміпона Адульядета.Тут розвинена і деревообробна та гірничодобувна промисловість, а також народні промисли і сувенірне виробництво.

Північно-Східний Таїланд.

Ця частина країни являє собою гірське плато Корат, що знаходиться на висоті 300 м над рівнем моря, населене переважно етнічними лао. Через часті посухи та повені, а також з-за тонкого шару родючого ґрунту, це найбідніший регіон країни. Тим не менш, він же, поряд з центральними рівнинами, - рисова житниця країни, а також район, що виробляє на експорт знаменитий «жасминовий» рис. Тут, в Ісані, як інакше називається ця територія, потрібно значно більше зусиль для вирощування врожаю, ніж у центрі країни, проте в Ісані збирають два врожаї на рік, домагаючись цього більш інтенсивною працею і широким застосуванням добрив. Друге після рисівництва заняття населення - розведення прісноводної риби і прісноводних креветок. В останні десятиліття в Ісані розвивається і промисловість, більше - текстильна і харчова, проте є і підприємства важкої індустрії.

Південний Таїланд.

Цей регіон представлений півостровом Малакка. Берегову зону тут утворюють рівнини, а осьову частину представляють гори. Між горами знаходяться невеликі, сильно розчленовані долини. За особливостями рельєфу, клімату, а також за етнічним складом населення Східне узбережжя сильно відрізняється від західного узбережжя. Воно має майже рівний і правильний обрис, тут є всього лише кілька бухт, але зате багато пляжів, які тягнуться на великі відстані. З промисловості тут найбільш розвинена харчова - переробка і заморожування морепродуктів. Південь приваблює значну кількість туристів: якщо підрахувати довжину всіх пляжів на відвідуваних туристами островах, то їх сумарна довжина перевалить за три тисячі кілометрів. Серед російських туристів популярні острова Пхукет і Самуй.

Висновок: географічне положення Таїланду сприятливе, загальна площа 514 тис. кв. км, є вихід до морів.

Рівень економічного розвитку Таїланду.

Таїланд - аграрно-промислова країна. Місцева економіка базується на рибальстві і видобутку корисних копалин. Близько 70% економічно активного населення зайняті в сільському господарстві. Основні галузі промисловості: гірнича (вольфрамова, олов'яна, дорогоцінні камені та ін.), металообробна, машинобудівна, нафтохімічна, харчова, електронна, текстильна, паперова, цементна. Транспорт - автомобільний, залізничний, морський, річковий. Основні порти: Бангкок, Сонгкхла, Трат, Пхукет, Саттахіп. Міжнародний аеропорт в Бангкоку. Є регулярне авіасполучення з багатьма містами країни.

Економічно найбільш розвинений Центральний район Таїланду. У Бангкоку і його околицях зосереджена більшість промислових підприємств, банків, торгових фірм і транспортних об'єктів. На Центральній рівнині - найбільш родючі землі Таїланду. Тут вирощують рис, цукрову тростину, кукурудзу, маніок. Економічний розвиток північного сходу стримується через малородючі ґрунти, порівняно посушливий клімат і недостачу грошових ресурсів. Незважаючи на реалізацію державних програм дорожнього будівництва, поліпшення системи водопостачання і зміцнення сфери соціального обслуговування, подолати відсталість району не вдається, і він є найбільш бідним в країні. У Північному Таїланді здавна головним товаром була деревина, але в зв'язку з поширенням землеробства і надмірними вирубками площа лісів істотно скоротилася. Сьогодні на державних землях промислові лісозаготівлі заборонені. На півдні країни є безліч невеликих рибальських гаваней. Через головні місцеві порти Сонгкхла і Пхукет ведуться зовнішньоторговельні операції. Основна продукція цього району - каучук і олово.

Сільське господарство. З середини 1970-х років відбувалося зменшення ролі сільського господарства. Проте галузь задовольняє внутрішній попит на продукти харчування. Приблизно третину всієї території країни займають угіддя, що обробляються, з них половина відведена під посіви рису. Вирощують маніок, цукрову тростину, кукурудзу і ананаси, бавовник і джут. Тваринництво грає підлеглу роль. Розвинене рибальство. У харчовому раціоні таїландців риба є головним джерелом білків. У кінці 1990-х років по улову морепродуктів Таїланд займав 9-е місце в світі (бл. 2,9 млн т)

Обробна промисловість розвивалася бурхливими темпами в 1990-і роки і стала найважливішим сектором економіки. Розвинені такі галузі промисловості, як електронна, нафтохімічна, збирання автомашин, ювелірна обробка. У 1960-1970-і роки виникли підприємства текстильної і харчової промисловості. Продовжується зростання випуску тютюнової продукції, пластичної маси, цементу, фанери, автомобільних шин. Населення Таїланду займається традиційними кустарними промислами - різьбленням по дереву, виробництвом шовкових тканин і лакових виробів.

Енергетика сильно залежить від імпорту нафти. У 1982 частка нафти становила 25% вартості імпорту. Цей показник знизився до 8,8% у 1996 через загальне розширення ввезення. Енергетична криза, пов'язана зі зростанням цін на рідке паливо, змусила Таїланд шукати альтернативні підходи. Найбільш значущі результати принесло відкриття морських родовищ природного газу і розвиток ГЕС. У середині 1990-х років залежність від імпорту нафти знову зросла. Більшість населених пунктів в Таїланді електрифікована. У споживанні електроенергії перед веде ареал Бангкока. Виробництво електроенергії - 46 млрд кВт год (1990).

Національною мовою є тайська. Англійська мова дуже широко розповсюджена у великих містах.

Зараз у країні проживає біля 60 млн. чоловік. Приблизно 9,5% усього населення знаходиться в Банкоці - столиці Таїланду. Протягом своєї довгої історії Таїланд охоче приймав іммігрантів. Багато хто з них були письменниками, художниками, скульпторами, танцюристами, музикантами й архітекторами, їх майстерність допомогла збагатити місцеву культуру.

Понад 85% населення зайнято в сільському і лісовому господарстві. Число робітників у промисловості, у тому числі кустарній промисловості, перевищує 400 тис. Близько 40% населення неграмотне.

Таїланд - багатонаціональна країна, у якій нараховується понад 30 народностей і племен, переважно етнічні групи тай: кхон тай (13,5 млн.), лао (4,5 млн.), шані (до 55 тис.) та інші.

Говорять мовою тай, однак широко розповсюджена і англійська, і зосереджені головним чином у центральних, північно-східних і північних районах. Крім того, живуть китайці (близько 3 млн., в основному в містах), малайці (понад 600 тис.) - на півдні, кхмери (350 тис.) - на південно-сході. Європейців небагато (до 5 тис.).

Середня густота - понад 55 чоловік на 1 км2, а в районах нижньої течії Менама, центральної і деяких південних провінцій (30% території Таїланду) зосереджене понад 50% населення (150-200 чоловік на 1 км2). Сільське населення, - близько 80%. Міста, що нараховують населення понад 100 тисяч

Трудові ресурси.

У 2012 Трудові ресурси оцінювалася в 34 млн. чоловік, з них 57% було зайнято в сільському господарстві, 17% у промисловості, 11% у торгівлі і 15% у сфері послуг і на державній службі.

Головна проблема - недостатньо високий рівень освіти і нестача професійно підготовлених кадрів.

У Таїланді на першому етапі модернізації робоча сила в середньому навчалася не більше 5,5 років. При цьому найбільш високий рівень освіти (навчання впродовж 8-10 років) був характерний для працівників енергетичного господарства, а також сучасної сфери послуг. Для зайнятих у сільському господарстві, будівництві, видобувній і дрібних підприємствах обробної промисловості навчання становила п'ять-шість років. Серед сільськогосподарських робітників, як і в цілому сільських трудівників, був найбільш високий відсоток неписьменних, в тому числі для багатьох все навчання обмежувалася лише першим щаблем початкової школи. Для Таїланду найбільш характерні величезні відмінності у праці і життя промислових робітників, викликані специфікою постійного і сезонного праці. Тут, менш ніж в інших країнах регіону, неоднорідність пов'язана з розмірами виробництва, але більше - з кваліфікованим і некваліфікованим працею і, як наслідок цього, - з величезним розривом в заробітній платі. Кваліфікований робітник входить до складу кадрового промислового пролетаріату, а некваліфікований - в групу «постійних» сезонних робітників. Селяни працюють на підприємстві на умовах сезонного найму від декількох місяців до декількох років, не пориваючи при цьому зв'язків зі своїм господарством і не прагнучи підвищити кваліфікацію. Сезонний робочий помислами своїми спрямований у село, і, як наголошується в ряді обстежень, навіть роками працюючи на промисловому підприємстві, сам себе до робочої людини не відносить. Робочий може мати додатковий дохід від роботи на дому, найчастіше пов'язаної з його виробничою кваліфікацією

Працевлаштуванням шукають постійну роботу, зайнятий департамент праці в міністерстві внутрішніх справ. Його агентства є в різних районах країни. Селяни вважають за краще влаштовуватися самостійно, так як їм невигідно витрачати необхідні департаментом суми без гарантії працевлаштування. Безвихідність ситуації, в якій опиняються селяни в Бангкоку, дозволяє посередникам наймати їх буквально за копійки. Селяни вважають для себе удачею, якщо вдасться потрапити на підприємство харчової промисловості, де можна хоча б наїстися.

Різниця в оплаті праці кадрових та сезонних робітників досить значна: так середньомісячна заробітна плата слюсаря-ремонтника або збирача в Бангкоку в два рази вище, ніж чорнороба. Розрив у доходах обумовлений самим ходом формування ринку праці в цій країні.

В останні роки виникнення технічно складних виробництв збільшило попит на кваліфіковану робочу силу. Через брак фахівців оплата праці за деякими спеціальностями перевищила реальну вартість робочої сили. Завищення вартості робочої сили кваліфікованих кадрових робітників здійснюється паралельно заниження вартості робочої сили некваліфікованих сезонних робітників.Відносно нове явище в Таїланді - сезонний робітник. Поява сезонних робітників викликано початком процесу обезземелення селянства і «зайвими» людьми в селі. Помітні розміри воно набуло лише з 70-х років. Ще в 1965-1970 рр.. кордону провінції - місця свого постійного проживання перетинало всього кілька відсотків населення, а переважна більшість проживало за місцем народження, а вже в 1977 р., тобто з початком модернізації, чисельність останніх знизилася до менш 3/5 населення. з п'яти чоловік роботи вистачало тільки на трьох, було важко..).

У сучасному Таїланді рівень безробіття невисокий і складає 3,5%, або 1 188,4 тис. чоловік (другий квартал 2012 р.). Менше половини безробітних (45,6%, або 408,9 тис. осіб) - кваліфіковані робітники сільського та рибного господарства; 20,4% (182,5 тис. осіб) працівники важкої фізичної праці; 11,2% (99,7 тис. чоловік) - ремісники.

Розвиток економіки. Розвиток економіки Таїланду в 2012 році, за даними Національної ради соціально-економічного розвитку, характеризується наступними макро - економічними показниками.

Видобуток основних корисних копалин у країні зросла на 4,7%. Основне зростання, як і в 2012 р., припав на видобуток нафти, природного газу та конденсату на шельфі Таїланду. Частка сектора у ВВП не перевищила 2,2%.

У 2011 р. незначно скоротилися темпи зростання в обробній промисловості Таїланду - 5,3%, в порівнянні з 5,5% в 2007 р.Частка сектора у ВВП скоротилася з 35,6% в 2007 р. до 33,5% в 2008 р.

Будівельний сектор країни демонстрував стабільні темпи зростання - 5,5%, в основному за рахунок житлового будівництва та реконструкції транспортної інфраструктури столиці - Бангкока і його передмість.

Туризм традиційно займає лідируюче положення в секторі послуг Таїланду. Незважаючи на негативні наслідки для сервісних галузей економіки країни, пов'язані із захопленнями таїландської опозицією міжнародних аеропортів в період IV кварталу 2012 року (у листопаді-грудні 2012р. МЗС 36 країн рекомендували своїм громадянам утриматися від відвідин Таїланду в туристичних цілях), в цілому по року туристична галузь продемонструвала зростання. У 2012 р. кількість іноземних туристів зросла на 15,6%, склавши, за експертними даними, близько 18 млн. чоловік.

Помітний негативний ефект на економіку Таїланду в 2012 році продовжувало надавати уповільнення реалізації великих інфраструктурних проектів (мега-проектів). За оцінкою місцевих експертів, збитки місцевій економіці від такої затримки склали у минулому році до 1,5% від ВВП.

Експорт Таїланду в 2012 році виріс на 15,6% (у 2007 р. - на 18,8%), при цьому його вартість склала 177,841 млрд. дол США (у 2011р. - 153,864 млрд. дол США). Основу таїландського експорту в 2012 р. склали 10 видів продукції, серед яких на першому місці ось вже більше 10 років стоять комп'ютери і запчастини, на другому - винесені в окремий рядок інтегральні мікросхеми, далі йдуть транспортні засоби та запчастини до них, текстиль, заморожені креветки, пластики, дорогоцінні камені і ювелірні вироби, аудіо і відеотехніка, кондиціонери і рис.

Імпорт в 2012 році виріс на 7,7% (у 2007 р. - на 8,5%). Загальна вартість імпорту Таїланду в 2008 році склала в 178,653 млрд. дол США (у 2007 р. - 139,958 млрд. дол США). Основу таїландського імпорту в 2012р. склали електричні прилади та побутова техніка, сира нафта, інтегральні мікросхеми, промислові машини і устаткування, хімікати, комп'ютери і запчастини, сталь і металоконструкції, дорогоцінні камені і ювелірні вироби, металобрухт.

Зовнішньоекономічні зв'язки країни.

* Asian Development Bank (ADB) - Азіатський банк розвитку;

* Asia-Pacific Economic Cooperation (APEC) - Азіатсько-Тихоокеанський форум економічного співробітництва;

* ASEAN Regional Forum (AFR) - Регіональний форум АСЕАН;

* Association of Southeast Asian Nations (ASEAN) - Асоціація держав пд.-сх. Азії;

* Bay of Bengal Initiative for Multi-Sectoral, Technical and Economic Cooperation (BIMSTEС) - Організація економічного співробітництва країн Бенгальської затоки;

* Bank for International Settlements (BIS) - Банк міжнародних розрахунків;

* East Asian Summit (EAS) - Східний саміт;

* Food and Agriculture Organization (FAO) - Продовольча і с/г організація;

* Group of Seventy Seven (G-77) - Група 77;

* International Atomic Energy Agency (IAEA) - Міжнародне агентство з атомної енергетики;

* International Bank for Reconstruction and Development (IBRD) - Міжнародний банк реконструкції и розвитку;

* International Civil...

Транспортна доступність Таїланду.

інфраструктура

Факти про транспорт Таїланду:

Залізничні дороги - 3 940 км

Автомобільні дороги - всього 64 600 км, з них заасфальтовані - 62 985 км (1996)

Водні шляхи - 4 000 км

Трубопроводи - для нафтопродуктів - 67 км., газопроводи - 350 км

Основні морські порти - Бангкок, Лам Чабанг, Паттані, Пхукет, Саттахип, Сри Рача, Сонкла

Торгові судна - всього 299 суден (1999)

Аеропорти - 106 (на1999г.)

Більшість туристів приїжджають в Таїланд через Бангкок і перше, що вони бачать - сучасні термінали аеропорту Дон Муанг. Багато авіакомпаній здійснюють регулярні рейси в столицю Таїланда, з яких дві власно тайські - Thal Airways і Bangkok Airways.

В Таїланді добра внутрішня система авіаліній, більшість великих міст та центрів мають аеропорти.

Зараз весь Таїланд розсікають сучасні автобани, тому пересуватися по країні на машині не складає труднощів. Автобусне сполучення в центрі країни непогане, единий важливий момент - завжди краще їздити автобусом с кондиціонером. Автобуси курсують по всій країні, тому потрапити з Бангкоку до будь-якого району країни не складає особливої складності. Орендувати автомобіль можна в будь-якому місті, де зустрічаються туристи.

Міський транспорт Бангкоку

Місцеві жителі воліють їздити на мотоциклах. Тайський спосіб пересування - тук-тук являє собою триколісне таксі з критим верхом і розраховано в першу чергу на туристів.

У Бангкоку запустили Srytvain - надземний метрополітен. Його лінії розташовуються на високих опорах на висоті декількох десятків метрів над міськими вулицями. Дуже зручно в тім плані, що немає пробок, швидко можна дістатися з однієї частини міста в іншу.

Таїланд має дуже щільну для своїх масштабів мережу повітряних маршрутів. Два десятки аеропортів розкидані по всій країні. Головним є міжнародний аеропорт Бангкоку - Дон Муанг. Як і в наземному транспорті, більшість внутрішніх авіарейсів зав'язано на Бангкок.

У країні діє кілька авіакомпаній, але основних тільки дві. Більшість рейсів належить державній «Thai Airways». Ця компанія виконує з Бангкока десятки рейсів щодня в кожне з основних міст країни.

Другою значною компанією є «Bangkok Airways». Ця приватна компанія спеціалізується в основному на рейсах у курортні міста та інші пункти, куди і літає «Thai Airways».

Залізниця з'єднує всі значні міста Таїланду. Усі залізничні лінії розходяться з єдиного центру - Бангкока. Минаючих потягів у Бангкоці немає - усі поїзди починають чи закінчують там свій шлях. Вокзалів в Бангкоці два. Головний - Хуалампонг. Друга станція Ної розташована на відшибі в Тонбури й обслуговує в основному потяги ближнього сполучення.