Розвиток і вдосконалення фізичних якостей хлопців 7–17 років різних соматотипів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

УДК 796: 37. 037

24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

наук з фізичного виховання і спорту

РОЗВИТОК І ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ ХЛОПЦІВ 7-17 РОКІВ РІЗНИХ СОМАТОТИПІВ

ЗУБАЛЬ

МАЙЯ ВІКТОРІВНА

Львів

2009



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано на кафедрі теоретичних основ і методики фізичного виховання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент

Єдинак Геннадій Анатолійович,

Кам'янець-Подільський національний університет імені

Івана Огієнка, професор кафедри теорії і методики

фізичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Фурман Юрій Миколайович,

Вінницький державний педагогічний

університет імені Михайла Коцюбинського,

завідувач кафедри медико-біологічних основ

фізичного виховання та фізичної реабілітації;

кандидат біологічних наук, доцент

Глазирін Іван Дмитрович,

Черкаський національний університет імені Богдана

Хмельницького, завідувач кафедри спортивних ігор.

Захист відбудеться 20 березня 2009 р. о 15.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 Львівського державного університету фізичної культури за адресою: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного університету фізичної культури (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 11). Автореферат розіслано 17 лютого 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М. М. Линець



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Цілеспрямований вплив на фізичні якості неможливо здійснювати без урахування сенситивних періодів їхнього розвитку. Проте аналіз наукової літератури (Гужаловский А. А., 1986; Волков Л. В., 1988; Любомирский Л. Е., 1989; Фурман Ю. М., 1994; Лях В. И., 1998; Бальсевич В. К., 2000) засвідчує неспівпадіння сенситивних періодів, встановлених її авторами в хлопців на етапі 7-17 років.

Водночас якість вирішення завдань фізичного виховання в загальноосвітньому навчальному закладі значною мірою залежить від реалізації на заняттях диференційованого й індивідуального підходів (Вишневский В. А., 2002; Глазирін І. Д., 2003). Визначені навчальною програмою (Фізична культура. Програма для 5-12 класів, 2005) критерії диференціації - фізична підготовленість, фізичний розвиток, фізичне здоров`я - тільки частково враховують існування суттєвих розбіжностей між середньогруповими та індивідуальними показниками учнів навіть однакової за статтю і віком групи. Зазначене свідчить про необхідність використання інших критеріїв, а саме таких, що дозволяють у комплексі враховувати зазначені та інші важливі показники розвитку індивіда (Губа В. П., 2000; Коваленко Т. Г., 2000; Ареф'єв В. Г., Єдинак Г. А., 2007). Одним з таких критеріїв є соматичний тип конституції (Никитюк Б. А., 2000).

Вивченню особливостей розвитку фізичних якостей хлопців різних соматотипів в онтогенезі шкільного періоду присвячено незначну кількість досліджень: у 7-10 років - В. Ю. Давыдова (1994), 11-14 років - О. В. Федорака, Г. А. Єдинака (2005), 15-17 років - Д. А. Фильченкова (1994), І. Д. Глазиріна (2003). Дані А. Г. Карпеева (1998) частково підтверджують існування розбіжностей між темпом приросту координації в балістичних рухах на дальність у дівчат різних соматотипів: у дигестивному він найбільший між 7 і 10, торакальному - 9 і 12, невизначеному - 11 і 14 роками. Водночас ці дослідження були кроссекціональними та використовували неоднакові за спрямованістю й кількістю тести, а лонгітюдинальні дослідження поодинокі (Єдинак Г. А., 1992; Федорак О. В., Єдинак Г. А., 2005), що не сприяє встановленню закономірних тенденцій і зумовлених соматотипом особливостей, пов`язаних із темпами приросту фізичних якостей, взаємозв'язків між такими змінами в хлопців на етапі 7-17 років.

Усе вищезазначене та необхідність розроблення оптимальних технологій, методик цілеспрямованого впливу на фізичні якості хлопців 7-17 років у процесі фізичного виховання в школі зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України за темою 2.1.6 "Комплексний підхід до вирішення завдань фізичного виховання учнівської молоді" (номер державної реєстрації 0102U005721) та темою 3.1.1 "Теоретико-методичні та програмно-нормативні основи фізичного виховання учнів та студентів" (номер державної реєстрації 0107U000771) Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту. Роль автора полягала в обґрунтуванні організаційно-методичних положень цілеспрямованого впливу на фізичні якості хлопців різних соматотипів у 7-17 років; накопиченні експериментального матеріалу щодо особливостей прояву, приросту фізичних якостей та взаємозв'язків між ними під впливом чинного змісту фізичного виховання; розробленні програми вдосконалення фізичних якостей хлопців різних соматотипів у процесі фізичного виховання на основі цих положень.

Об`єкт дослідження - процес фізичної підготовки хлопців 7-17 років.

Предмет дослідження - природний розвиток фізичних якостей і взаємозв`язки між їх приростом у хлопців різних соматотипів від 7 до 17 років як основа підвищення ефективності процесу їхньої фізичної підготовки.

Мета дослідження - підвищення ефективності впливу на фізичний стан хлопців 7-17 років у процесі фізичного виховання з урахуванням соматотипологічних особливостей приросту їхніх фізичних якостей і взаємозв`язків між цими показниками.

Відповідно до мети вирішували такі завдання:

1. Вивчити стан проблеми розвитку і вдосконалення фізичних якостей хлопців 7-17 років у процесі фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах.

2. Встановити особливості прояву і приросту фізичних якостей у хлопців різних соматотипів від 7 до 17 років, використовуючи лонгітюдинальний метод організації дослідження.

3. Вивчити кореляційні взаємозв'язки між приростом фізичних якостей хлопців різних соматотипів у кожний період 7-17 років.

4. Обґрунтувати організаційно-методичні положення вдосконалення фізичних якостей хлопців різних соматотипів у процесі фізичного виховання та експериментально перевірити ефективність розробленої на їх основі програми.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовували комплекс взаємопов'язаних методів: загальнонаукових - аналізу, систематизації, узагальнення даних літературних джерел, документальних й емпіричних матеріалів; медико-біологічних - антропометрії, соматоскопії, соматометрії, спірометрії, пульсометрії, динамометрії, сфігмоманометрії, визначення кількісних показників фізичного здоров'я; педагогічних - спостереження, тестування та експерименту, що складався з констатуючого і формуючого етапів (перший - з використанням лонгітюдинального дослідження); математико-статистичних.

Наукова новизна одержаних результатів:

- уперше лонгітюдинальним дослідженням встановлено особливості прояву і приросту фізичних якостей у хлопців різних соматотипів від 7 до 17 років, що сприяло виокремленню сенситивних періодів, періодів із середнім, низьким темпом зміни й несприятливих в аспекті цілеспрямованого впливу на фізичні якості періодів;

- уперше експериментально доведено, що цілеспрямований вплив на фізичні якості хлопців 7-17 років з урахуванням сенситивних періодів й особливостей перерозподілу енергопотенціалу на користь цього процесу в різних соматотипах, забезпечує виразніше покращення фізичної підготовленості та здоров`я порівняно із застосуванням засобів фізичного виховання, виходячи лише зі статево-вікових особливостей їхньої фізичної підготовленості;

- виявлено розбіжності в хлопців-однолітків різних соматотипів між періодами спрямування організмом енергопотенціалу на забезпечення розвитку їхніх фізичних якостей, що засвідчує необхідність використання в такий період навантажень, які забезпечують розвивальний ефект, а у разі перерозподілу енергопотенціалу на користь процесу морфофункціонального дозрівання - навантажень, які сприяють досягненню оздоровчого ефекту;

- дістали подальший розвиток знання про взаємозв`язки між щорічним приростом фізичних якостей хлопців різних соматотипів у період 7-17 років;

- доповнено знання про організаційно-методичні положення цілеспрямованого впливу на фізичні якості хлопців 7-17 років у процесі фізичного виховання та зміну фізичного стану хлопців 9-10, 16-17 років найчисельніших (торакального і м`язового) соматотипів під впливом чинної та розробленої з урахуванням цих положень програм удосконалення фізичних якостей.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні науково обґрунтованої програми вдосконалення фізичних якостей хлопців 7-17 років різних соматотипів у процесі фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах, детальний зміст якої викладено в колективних методичних рекомендаціях "Організаційно-методичні основи вдосконалення фізичних якостей хлопців 7-17 років у процесі фізичного виховання" (2008). Матеріали та результати дослідження можуть бути використані: під час розроблення диференційованих нормативів фізичної підготовленості учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів та організації їх навчального процесу; у підготовці студентів факультетів фізичного виховання вищих начальних закладів і під час післядипломної освіти фахівців з фізичного виховання.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Кам'янець-Подільських загальноосвітніх навчальних закладів № 15, № 16; Кам'янець-Подільського національного університету, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, що підтверджено відповідними актами.

Особистий внесок здобувача: постановка та розв'язання проблеми; організація і проведення комплексного лонгітюдинального дослідження; наукове обґрунтування організаційно-методичних положень цілеспрямованого впливу на фізичні якості хлопців 7-17 років різних соматотипів; розроблення змісту експериментальної програми вдосконалення фізичних якостей третьо- і десятикласників найчисельніших соматотипів у процесі фізичного виховання; апробація розробленої програми в практичній діяльності; аналіз і узагальнення отриманих даних.

Внесок дисертантки в колективну працю "Організаційно-методичні основи вдосконалення фізичних якостей хлопців 7-17 років у процесі фізичного виховання" (2008) полягає у встановленні сенситивних і критичних періодів розвитку фізичних якостей хлопців різних соматотипів, взаємозв'язків між щорічним приростом цих якостей, обґрунтуванні організаційно-методичних положень цілеспрямованого впливу на фізичні якості, розробленні змісту програми їх удосконалення в хлопців 7-17 років різних соматотипів на уроках фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Апробація результатів дисертації. Головні теоретичні й емпіричні дані викладено та обговорено на міжнародній науковій конференції "Молода спортивна наука України" (Львів, 2004); VІІ конференції "Фізична культура, спорт та здоров`я" (Харків, 2005); міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми розвитку руху "Спорт для всіх" у контексті Європейської інтеграції України" (Тернопіль, 2004, 2007); ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації" (Дніпропетровськ, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми розвитку фізичного виховання, спорту і туризму в сучасному суспільстві" (Івано-Франківськ, 2008).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в методичних рекомендаціях (у співавторстві) та 6 наукових статтях, з яких 5 - одноосібні публікації у фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, п'яти розділів, висновків, додатків і списку використаної літератури; викладена на 281 сторінках основного тексту, включаючи 19 таблиць, 24 рисунки, 76 додатків. Перелік використаних літературних джерел налічує 224 найменування, з яких 206 викладені кирилицею, 11 - латиницею, 7 - публікації автора з досліджуваної теми.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; подано наукову новизну, практичне значення роботи й інформацію про апробацію її результатів.

У першому розділі "Розвиток фізичних якостей школярів як педагогічна проблема" проаналізовано науково-методичну літературу в аспекті сучасних уявлень про природну зміну (розвиток) фізичних якостей хлопців в онтогенезі шкільного періоду, про індивідуальні особливості цього процесу та зміну морфофункціональних показників, з якими пов`язаний прояв фізичних якостей, про інтегральні критерії вивчення індивідуальності дітей, підлітків та підходи до діагностики соматичного типу їхньої конституції як одного з таких критеріїв. Встановлено, що поза увагою дослідників залишилися проблеми, пов'язані з темпом розвитку фізичних якостей хлопців різних соматотипів у період 7-17 років та виокремленням з урахуванням цього сенситивних і найменш сприятливих періодів для їх удосконалення.

У другому розділі "Методи та організація дослідження" подано відомості про використані методи, етапи вирішення завдань, контингент хлопців, які брали участь у дослідженні. Вихідний і підсумковий контроль за розвитком фізичних якостей здійснювали, використовуючи поширену в практиці фізичного виховання батарею тестів, що відповідала всім метрологічним вимогам і дозволяла оцінити такі якості: бистроту (5-секундний біг на місці); вибухову (стрибок у довжину з місця, метання набивного м'яча сидячи), абсолютну (станова динамометрія), швидкісну (біг 20 м з високого старту) силу; гнучкість (нахил уперед стоячи, викрут мірної лінійки за спину); координацію в циклічних (човниковий біг 3х10 м), акробатичних (три перекиди вперед) рухових діях і метаннях (метання тенісного м'ячика на дальність провідною, непровідною рукою), швидкісну (біг 100 м), статичну силову (вис на зігнутих руках), загальну (6-хвилинний біг) витривалість.

На І етапі (січень - серпень 1995 року) опрацьовували літературні джерела з досліджуваної проблеми для встановлення причин, що зумовлюють розбіжності між однолітками в прояві фізичних якостей, та стану вивчення питання, пов`язаного з темпами розвитку фізичних якостей у хлопців різних соматотипів упродовж 7-17 років.

На ІІ етапі (вересень 1995 - серпень 2006 рр.) проводили лонгітюдинальний констатуючий експеримент, спрямований на вивчення в кожний віковий період 7-17 років особливостей прояву, приросту фізичних якостей, статистичних взаємозв'язків між цим приростом, спрямування організмом енергопотенціалу на забезпечення цього процесу у хлопців різних соматотипів. У дослідженні взяли участь 100 хлопців (по 25 кожного соматотипу), які 1995 року розпочали, 2006 - закінчили навчання в загальноосвітніх навчальних закладах №№ 5, 7, 9, 14, 15, 16 м. Кам'янця-Подільського. Отримані дані сприяли формуванню організаційно-методичних положень авторської програми вдосконалення фізичних якостей хлопців різних соматотипів у процесі їхнього фізичного виховання.

На ІІІ етапі (вересень 2006 - червень 2007 р.) проводили формуючий педагогічний експеримент, спрямований на перевірку ефективності авторської програми, що ґрунтувалася на розроблених організаційно-методичних положеннях та даних теорії адаптації. В експерименті взяли участь по 20 хлопців найчисельніших (разом біля 73,0% від загальної кількості) - торакального (Т) і м'язового (М) - соматотипів, які були учнями третіх (3) і десятих (10) класів загальноосвітніх навчальних закладів №№ 7, 15, 16 м. Кам`янця-Подільського, № 41 м. Чернівці. Було сформовано чотири експериментальні (Е) та чотири контрольні (К) групи: ТЕ₃, ТЕ₁₀, МЕ₃, МЕ₁₀, ТК₃, ТК₁₀, МК₃, МК₁₀. Основна відмінність використаних у цих групах варіантів програм полягала у тому, що в контрольних групах вплив на фізичні якості здійснювали, враховуючи рекомендації чинної програми з фізичного виховання (2005), в експериментальних - розроблені організаційно-методичні положення. Час уроків фізичного виховання для вирішення поставлених завдань у дослідних групах був практично однаковий.

На ІV етапі (липень 2007 - квітень 2008 р.) аналізували й узагальнювали результати експерименту, формулювали висновки, оформляли дисертацію, здійснювали апробацію отриманих результатів.

У третьому розділі "Особливості розвитку фізичних якостей хлопців різних соматотипів від 7 до 17 років" викладено результати констатуючого експерименту. Так встановлено, що незважаючи на розвиток у цей період усіх фізичних якостей, у хлопців різних соматотипів він відзначається неоднаковими величинами приросту і кількістю показників, які в кожному соматотипі у певний період покращуються, погіршуються чи залишаються без істотної зміни. Розбіжності в щорічному прирості фізичних якостей стосовно їх загального приросту (за весь період 7-17 років) у хлопців різних соматотипів засвідчують неспівпадіння, передусім сенситивних і найменш сприятливих для їх удосконалення періодів (рис. 1), а отже необхідність урахування цих даних у процесі фізичного виховання.

Аналіз матриць парної кореляції щорічного приросту фізичних якостей в однолітків різних соматотипів засвідчив суттєві розбіжності кількості, характеру й міцності взаємозв`язків (ураховували значення не менше r > 0,490) між фізичними якостями з високим приростом, цими та іншими досліджуваними якостями. Зазначене відображає відмінні варіанти перехресної адаптації організму, характерні для хлопців різних соматотипів під впливом фізичних навантажень з однаковими параметрами (Бальсевич В. К., 2000; Волков Л. В., 2001). Урахування цих даних сприятиме вивільненню в кожному занятті часу для вдосконалення фізичних якостей, що знаходяться в сенситивному періоді розвитку, та якостей, покращення яких є менш виразним, але відзначається позитивним взаємозв`язком з іншими фізичними якостями, тобто забезпечить досягнення максимального ефекту при використанні мінімальної кількості різних за спрямованістю фізичних навантажень.

Застосування методичного підходу Л. В. Волкова (2005) сприяло виявленню характерної для різних соматотипів тривалості двох типів структурних перетворень - росту і диференціювання, що чергуються в морфофункціональному дозріванні хлопців та відзначаються відповідно меншою і більшою (рівноцінною) частками енергопотенціалу, який організм спрямовує на забезпечення процесу розвитку фізичних якостей. У астеноїдному соматотипі меншою часткою відзначається період 11-12 років, більшою - 7-9 і 15-16 років, у торакальному - відповідно 15-17 та 7-8, 11-12 і 14-15 років, м'язовому - 10-12 і 16-17 та 7-8 і 14-15, дигестивному - 12-14 та 10-11 і 16-17 років. Отримані дані дозволили виявити недоліки чинного підходу до формування змісту програм удосконалення фізичних якостей хлопців 7-17 років у процесі фізичного виховання та визначити способи їх усунення.

Четвертий розділ "Обґрунтування експериментальної програми вдосконалення фізичних якостей і здоров'я хлопців шкільного віку в процесі фізичного виховання" містить обґрунтування розроблених організаційно-методичних положень формування змісту такої програми та дані про експериментальну перевірку її ефективності.

Під час розроблення експериментальної програми враховували концептуальні положення теорії розвитку рухового потенціалу індивіда (Заціорський В.М., 1966; Линець М.М., 1997; Бальсевич В.К., 2000), а саме те, що параметри фізичних навантажень мають відповідати його поточному стану та узгоджуватися з природним ритмом морфофункціонального дозрівання, а також дані А. Г. Рибковського (2003) про високу ефективність змісту педагогічних дій, сформованого з використанням методу програмування. Так, на першому етапі програмування визначили організаційно-методичні положення, реалізація яких сприятиме формуванню оптимального змісту програми з удосконалення фізичних якостей хлопців у процесі фізичного виховання, а саме:

– соматичний тип конституції діагностується за методикою Штефко-Островского в модифікації С. С. Дарской (1975);

- склад фізичних якостей, що потребують першочергового впливу, визначається враховуючи отримані дані про сприятливі періоди їхнього розвитку, особливості перехресної адаптації (результати кореляційного аналізу) та дані фахівців (Линець М. М., 1997; Глазирін І. Д., 2003; Волков Л. В., 2005; Лях В. И., 2006) про необхідність максимальної узгодженості зазначених дій з генетично зумовленими особливостями морфофункціонального дозрівання хлопців у певний період 7-17 років. З огляду на це у третьокласників торакального соматотипу вдосконалювали швидкісну витривалість, вибухову, швидкісну силу, гнучкість, м'язового соматотипу - абсолютну, вибухову силу, гнучкість; у десятикласників - відповідно статичну силову витривалість, вибухову силу в метаннях, гнучкість, координацію в метаннях на дальність провідною рукою та статичну силову витривалість, вибухову силу в стрибках, абсолютну силу;

- мінімальний обсяг фізичних навантажень в окремому занятті, що забезпечуватиме досягнення термінової адаптації, визначали за даними наукової літератури: у третьокласників впливові на вибухову силу виділяли 18-20 хв уроку (Ареф'єв В. Г., Єдинак Г. А., 2007), на швидкісну витривалість - 12-15 хв (Романенко В. А., 1999), гнучкість - 15-20 повторень кожної вправи в середньому (високому) темпі щонайменше 10 хв (Атлер М. Дж., 2005), бистроту та різні прояви координації - 12-14 хв (Платонов В. Н., 1997; Лях В. И., 2006), абсолютну силу - 15-20 хв (Дорохов Р. Н., 1997); у десятикласників для вдосконалення бистроти - близько 20-22 хв, абсолютної сили - 20-21 хв, вибухової сили - 24-26 хв, швидкісної витривалості - 16-18 хв, різних проявів координації - 20 хв, гнучкості - не менше 30-40 повторень кожної вправи в середньому (високому) темпі щонайменше 10 хв. При цьому ми виходили з того, що після заняття з оптимальними параметрами навантажень відставлений адаптаційний ефект зберігається 48 годин, після 72 годин він значно менший, після 144 - практично зникає (Булич Э. Г., Муравов И. В., 2003; Платонов В. Н., 2004).

Конкретизувати темп виконання фізичних вправ дозволили отримані дані про особливості спрямування у певний період 7-17 років більшої частки енергопотенціалу організму на один з двох типів структурних перетворень - ріст або диференціацію, що відзначаються відповідно збільшенням морфологічних показників та формуванням нових функціональних систем (Шмальгаузен И. И., 1982). У першому випадку оптимальними будуть фізичні навантаження, під час яких гранична ЧСС становить від 120-130 до 150-160 ск./хв (Зайцева В. В., 1995; Фурман Ю. М., 1995), в іншому - від 140-150 до 170-190 ск./хв і вище (Дубровский В. И., 2002; Вілмор Дж. Х., Костілл Д. Л., 2003), тобто які відзначаються відповідно оздоровчою та розвивальною спрямованістю. Ураховуючи зазначене, у десятикласників м`язового і торакального соматотипів використовували навантаження оздоровчої, у третьокласників - розвивальної спрямованості.

Мотивацію як важливий елемент успішного вирішення завдань фізичного виховання підвищували, використовуючи передусім контролюючу функцію оцінки (Вейнберг Р. С., Гоулд Д., 2001; Воронова В. І., 2007) для стимулювання нею хлопців до самостійних занять фізичним вихованням у позаурочний час. Використовували результати тестування, отримані в констатуючому експерименті, а саме: їх відтворення наприкінці навчального року оцінювали балом 7, вищі та нижчі результати - відповідно балом 8-12 та 1- 6 (Добринський В. С., 2000).

На другому етапі програмування визначали оптимальні для вдосконалення фізичних якостей вправи, ефективні методи їх виконання. Для узгодження таких комплексів із змістом навчального матеріалу програми фізичного виховання (2005) застосовували найпоширеніший серед учителів розподіл останнього (Цьось А. В., 1998): треті класи - упродовж І чверті хлопчики оволодівали матеріалом з легкої атлетики, футболу, ІІ - з гімнастики і рухливих ігор, ІІІ - баскетболу, лижної (кросової) підготовки, легкої атлетики, IV - легкої атлетики, футболу; десяті класи - упродовж І чверті хлопці оволодівали матеріалом з легкої атлетики, футболу, ІІ - з гімнастики, атлетизму, спеціальної підготовки, ІІІ - волейболу, лижної (кросової) підготовки, гімнастики, атлетизму, спеціальної підготовки, IV - легкої атлетики, футболу. Для забезпечення функціональної готовності організму до високоінтенсивних фізичних навантажень в усіх експериментальних групах на перших семи уроках використовували біг помірної інтенсивності, що виконувався рівномірним неперервним методом. При цьому на 1-2-му уроках час виконання цієї вправи третьокласниками склав 6 хв, з кожним наступним уроком його збільшували так, що на 6-7-му уроках він досяг 10 хв; у десятикласників час виконання склав відповідно 8 і 12 хв. Під час лижної (кросової) підготовки використовували аналогічні навантаження, за винятком групи МЕ₃, в якій вони були більші (12-15 хв), а головна умова полягала в подоланні за цей час якнайбільшої відстані. Також на уроках із третьокласниками широко застосовували рухливі ігри; гнучкість в усіх експериментальних групах удосконалювали на кожному уроці (Линець М. М., 1997; Леськів А. Д., 2000; Лях В. И., 2005).

На третьому етапі програмування розробили поурочне планування та здійснили апробацію експериментальної програми. Розподіляючи час кожного уроку між визначеними завданнями, спочатку враховували мінімально необхідний час для вдосконалення встановлених фізичних якостей, потім планували час на вирішення навчальних завдань, а решту - на підготовчу і заключну частини уроку. Оптимальної організації діяльності хлопців обох соматотипів під час удосконалення фізичних якостей досягали, застосовуючи в коловому тренуванні фронтальний метод у випадку вдосконалення однакової, груповий - різних фізичних якостей.

Перевірку ефективності розробленої програми здійснили впродовж одного навчального року. Дані на початку експерименту засвідчили однорідність дослідних груп, сформованих за статтю, віком, соматотипом, рівнем фізичного здоров`я і розвитку фізичних якостей (рис. 2). Наприкінці експерименту отримали такі результати: у ТЕ₃ абсолютна сила збільшилася на 20,0%, тоді як у ТК₃ тільки на 11,4%, статична силова витривалість - відповідно на 56,2 і 20,0%, швидкісна витривалість - 12,6 і 7,6%, вибухова сила в стрибках - 14,8 і 7,0%, у метаннях - 72,7 і 54,8%, координація в метаннях на дальність провідною і непровідною рукою - тільки в перших відповідно на 26,3 і 26,7% (р<0,05ч0,001); водночас загальна витривалість знизилася відповідно на 5,9 і 12,5% (р<0,05), інші якості практично не змінилися.

Крім динаміки, дослідні групи суттєво відрізнялися підсумковими величинами прояву показників: у ТЕ₃ з усіх 14 досліджуваних показників 8 були значно вищі, 1 погіршився на значно меншу величину, ніж у ТК₃; в останній такої переваги не виявлено за жодним показником.

У МЕ₃ порівняно з МК₃ значно більшим приростом відзначалася абсолютна сила, статична силова витривалість, вибухова сила в метаннях і стрибках, координація в метаннях провідною рукою, рухливість у плечових суглобах, тоді як погіршення швидкісної сили, частоти рухів, загальної витривалості й координації в акробатичних рухових діях у цих групах було практично однакове. Що стосується підсумкових величин прояву, то в 6 з 14 показників вони були значно більші у МЕ₃ порівняно з МК₃, тоді як в останній такою перевагою не відзначався жоден досліджуваний показник.

Зниження рівня прояву зазначених фізичних якостей пов'язували з отриманими даними про несприятливість цього вікового періоду для їх цілеспрямованого покращення у хлопців торакального і м`язового соматотипів, що підтверджується в інших дослідженнях (Гужаловский А. А, 1986; Морозова В. Н., 1987; Фомичева И. В., 1996), незважаючи на їх проведення без урахування соматотипу хлопців.

У дослідних групах десятикласників встановлено такі розбіжності: у ТЕ₁₀ значно збільшилась абсолютна і вибухова сила, статична силова і загальна витривалість, швидкісна сила, рухливість у плечових суглобах, координація в метаннях на дальність провідною рукою, тоді як у ТК₁₀ із зазначених якостей

покращилася тільки статична силова витривалість, вибухова сила в метаннях, рухливість у плечових суглобах, координація в метаннях на дальність провідною рукою та погіршилася швидкісна витривалість, рухливість у поперековому відділі хребта; частота рухів зменшилася в обох групах. _.

У МЕ₁₀ упродовж експерименту суттєво покращилась абсолютна і вибухова сила, статична силова і загальна витривалість, рухливість у плечових суглобах, координація в метаннях на дальність провідною рукою, тоді як у МК₁₀ із зазначених якостей - тільки абсолютна сила і координація в метаннях на дальність провідною рукою. Водночас зменшився рівень прояву швидкісної витривалості, частоти рухів, рухливості в поперековому відділі хребта.

Порівняння підсумкових величин прояву показало, що в ТЕ₁₀ у 5 з 14 показників вони були значно більші, в 1 погіршилися на значно меншу величину порівняно з ТК₁₀; у МЕ₁₀ та МК₁₀ такими розбіжностями відзначалися відповідно 6 і 2 показники.

Цілеспрямований вплив на фізичні якості хлопців сприяв також позитивній зміні їхнього фізичного здоров'я (табл. 1). Так, у ТЕ₃ на 35,0% збільшилася кількість вищих від середньої і середніх оцінок (р<0,05) та констатовано тенденцію до досягнення високих результатів (5,0%; р>0,05), зумовлені значним (на 60,0%; р<0,05) і менш виразним (15,0%) зменшенням кількості нижчих від середньої і низьких оцінок показника. Водночас у ТК₃ високої і вищої від середньої оцінок не отримав жоден хлопець, а кількість середніх оцінок збільшилася на 55,0% (р<0,05) у зв`язку зі зменшенням кількості нижчих від середньої (40%; р<0,05) і низьких (15,0%; р>0,05).

У МЕ₃ зросла кількість вищих від середньої і середніх оцінок - відповідно на 20,0 і 35,0% (р<0,05), а також спостерігалася тенденція до досягнення хлопчиками високого рівня фізичного здоров`я (10,0%; р>0,05). При цьому констатували адекватне зменшення (на 55,0%; р<0,01) нижчих від середньої і тенденцію до зниження низьких оцінок (10,0%; р>0,05). У МК<sub>3</sub> фізичне здоров'я жодного хлопця не досягало високого і вищого від середнього рівнів, а кількість із середнім рівнем зросла на 30,0% (р<0,05) у зв`язку зі зменшенням кількості на 25,0% з нижчим від середнього, на 5,0% - з низьким рівнями.

У десятикласників досліджуваних соматотипів встановлено такі зміни фізичного здоров`я: у ТЕ<sub>10</sub> на 20,0% збільшилася кількість високих, на 15,0% - вищих від середньої оцінок у зв`язку із суттєвим (на 35,0%; р<0,05) зменшенням середніх оцінок, тоді як у ТК₁₀ кількість високих оцінок не змінилася, вищих від середньої - збільшилася тільки на 5,0% (р>0,05) також за рахунок зменшення кількості середніх оцінок. У МЕ₁₀ на 15,0% збільшилася кількість хлопців з високим рівнем здоров`я, у МК<sub>10</sub>, навпаки, зменшилася на 5,0%, з вищим від середнього рівнем збільшилася відповідно на 20,0 і 15,0% у зв'язку зі зменшенням кількості хлопців із середнім рівнем фізичного здоров`я відповідно на 35,0 і 10,0%.

Отже, використання експериментальної програми забезпечило ефективніше вирішення завдань з покращення фізичної підготовленості та фізичного здоров`я хлопців у процесі фізичного виховання порівняно з чинною.

У п'ятому розділі "Аналіз і узагальнення результатів дослідження" подано підсумки дисертаційної роботи. Під час досліджень отримано три групи наукових результатів, які підтверджують, доповнюють відомі розробки та абсолютно нові результати в аспекті досліджуваної проблеми. У наукових працях Ю. В. Давыдова (1994), Д. А. Фильченкова (1994), С. И. Изаак (1997) встановлено суттєві розбіжності між хлопцями-однолітками різних соматотипів у показниках основних фізичних якостей. Ці дані підтверджено нашими дослідженнями.

Доповнено дані В. В. Зайцевой (1995), Т. Г. Коваленко (2000), Б. А. Никитюка (2000) про значно більшу однорідність величин прояву фізичних якостей у вибірці, сформованій з урахуванням соматотипу, порівняно з вибіркою, сформованою тільки за вікостатевими ознаками, та дискретність цих показників при їх порівнянні в однолітків різних соматотипів. Також доповнено дані А. С. Куца (1997), В. К. Бальсевича (2000), Т. Ю. Круцевич (2000), І. Д. Глазиріна (2003) щодо індивідуального характеру розвитку різних сторін життєдіяльності організму дітей, підлітків та необхідність його врахування в процесі управління їхнім фізичним станом. Дані нашого дослідження засвідчують суттєві розбіжності між середніми величинами прояву, приросту фізичних якостей хлопців різних соматотипів у кожному віці на етапі 7-17 років. Також доповнено дані Г. А. Єдинака (1992) щодо соматотипологічної зумовленості особливостей кореляційних зв'язків між приростом фізичних якостей, Л. В. Волкова (2005) щодо спрямування енергетичного потенціалу організму в певні періоди на покращення морфологічних показників, в інші - на розвиток фізичних якостей; дані Ю. М. Фурмана (1994), О. П. Митчика (2001), К. М. Сидорченко (2006) щодо особливостей впливу розвивальних навантажень різної спрямованості й інтенсивності на фізичну підготовленість, здоров'я хлопців різного віку й соматотипу; дані В. И. Ляха (1990), А. П. Матвеева (1991), В. В. Фомичовой (1996) про необхідність урахування темпів природного розвитку фізичних якостей під час цілеспрямованого впливу на них у процесі фізичного виховання; дані В. П. Казначеева (1986), О. В. Федорака, Г. А. Єдинака (2005) про особливості формування у хлопців різних соматотипів довготривалої адаптації до фізичних навантажень з однаковими параметрами.

Поглиблено знання про позитивну зміну фізичного здоров'я учнів у процесі вдосконалення їхніх фізичних якостей за умови врахування індивідуальних особливостей, зумовлених соматотипом, і зокрема динаміки фізичних якостей в онтогенезі шкільного періоду та розподілу енергопотенціалу на переважний розвиток фізичних якостей чи процеси росту, що в однолітків різних соматотипів суттєво відрізняються.

Третя група даних - це абсолютно нові результати, що сприяли розробленню програми вдосконалення фізичних якостей хлопців 7-17 років з урахуванням зумовлених їхнім соматотипом особливостей темпу розвитку цих якостей у певному віці, спрямування енергопотенціалу організму на забезпечення цього процесу і взаємозв`язків між приростом якостей, які знаходяться в сенситивному періоді розвитку, а також тих, що відзначаються середнім темпом, але не виявляють кореляційних зв`язків зі зміною інших фізичних якостей. Також абсолютно новими є дані про вплив експериментальної програми фізичного виховання на стан фізичної підготовленості та здоров`я хлопців 9-10, 16-17 років найчисельніших (торакального і м`язового) соматотипів упродовж навчального року.



ВИСНОВКИ

1. Вивчення літературних джерел дозволяє стверджувати про необхідність урахування сенситивних періодів розвитку фізичних якостей під час цілеспрямованого впливу на них у процесі фізичного виховання школярів та про деяку невідповідність вікових меж цих періодів за чинною програмою і даними різних фахівців. Одна з причин зазначеного - суттєві розбіжності між однолітками однакової статі за морфофункціональними показниками, рівнем розвитку фізичних якостей, психомоторики та функцій, що зумовлені соматичним типом конституції. Водночас не розв`язаною в цьому аспекті є проблема наявності чи відсутності розбіжностей між сенситивними періодами розвитку фізичних якостей у хлопців різних соматотипів на етапі 7-17 років.

2. У хлопців різних соматотипів від 7 до 17 років розвиток фізичні якостей відзначається неоднаковою величиною прояву, приросту та кількістю таких, які в кожному віці суттєво покращуються, погіршуються чи не змінюються. Це зумовлює значні розбіжності в періодах високого (сенситивні), середнього, низького темпів розвитку цих якостей та несприятливих періодах для цілеспрямованого впливу на них у процесі фізичного виховання.

3. У хлопців різних соматотипів неоднакова тривалість періодів росту і диференціювання - відмінних типів структурних перетворень, що чергуються в ході їхнього морфофункціонального дозрівання й відзначаються відповідно меншою та більшою (рівноцінною) частками енергопотенціалу організму, спрямованого на розвиток фізичних якостей: у астеноїдному соматотипі вона менша між 11 і 12 роками, торакальному - між 15 і 17, м'язовому - 10 і 12, 16 і 17, дигестивному - 12 і 14 роками, а більша - відповідно між 7 і 9, 15 і 16 роками; 7 і 8, 11 і 12, 14 і 15 роками; 7 і 8, 14 і 15 роками; 10 і 11, 16 і 17 роками; рівноцінна - в інші вікові періоди 7-17 років.

4. Статистичні взаємозв'язки між фізичними якостями з високим приростом, між ними й іншими досліджуваними якостями засвідчують схожу тенденцію, що полягає у зменшенні з віком кількості таких зв`язків, а також існування якостей, які суттєво покращуються в певний період, але не виявляють кореляційних зв'язків зі зміною інших фізичних якостей. Особливості полягають у різній кількості, характері й міцності кореляційних зв`язків в однолітків різних соматотипів у кожний період 7-17 років, що засвідчує неоднакову взаємозумовленість розвитку їхніх фізичних якостей під впливом фізичних навантажень з однаковими параметрами.

5. Результати пошукових досліджень дозволили розробити програму диференційованого вдосконалення фізичних якостей хлопців 7-17 років, методологічними основами якої є врахування: їхнього соматотипу; особливостей прояву сенситивних періодів, взаємозв'язків між приростом фізичних якостей, переважного спрямування енергопотенціалу організму на їх розвиток у певний період 7-17 років; даних теорії адаптації про розвивальні навантаження, що забезпечують формування термінового і кумулятивного адаптаційних ефектів.

6. Дані хлопців різних соматотипів про частку їхнього енергопотенціалу, що спрямована на розвиток фізичних якостей у кожний період 7-17 років, засвідчують доцільність використання в заняттях з третьокласниками торакального і м'язового соматотипів фізичних навантажень, що забезпечують розвивальний ефект (ЧСС від 140 до 190 ск./хв), а з десятикласниками цих соматотипів - навантажень оздоровчої спрямованості (ЧСС від 120 до 160 ск./хв).

7. Використання експериментальної програми у фізичному вихованні третьокласників торакального і м'язового соматотипів забезпечує покращення абсолютної сили відповідно на 20,0 і 14,1%, статичної силової витривалості (56,2 і 48,2%), вибухової сили в метаннях (72,7 і 65,2%), стрибках (14,8 і 17,5%), координації в метаннях на дальність провідною рукою (26,3 і 12,1%), рухливості в поперековому відділі хребта (630,0 і 259,3%); у перших також швидкісної витривалості (12,6%), бистроти (18,8%), координації в метаннях непровідною рукою (26,7%), у других - рухливості в плечових суглобах (14,3%) та погіршення відповідно загальної витривалості, швидкісної сили, частоти рухів, координації в акробатичних рухових діях і загальної витривалості, хоча і менш виражене порівняно з отриманим ефектом при застосуванні чинної програми (р<0,05ч0,001). Аналогічні зміни встановлено в десятикласників торакального і м'язового соматотипів з тією різницею, що покращення фізичних якостей знаходиться в межах 3,6-27,4%, а погіршенням відзначається відповідно частота рухів та швидкісна витривалість, бистрота, рухливість у поперековому відділі хребта.

8. Порівняння динаміки фізичних якостей засвідчує її неоднаковий характер в експериментальних і контрольних групах: у третьокласників торакального соматотипу з 14 досліджуваних показників покращуються відповідно 9 і 5, погіршуються - по 1, не змінюються - 4 і 8; м'язового - 7 і 5, 4 і 3, 3 і 6 відповідно. У десятикласників торакального соматотипу покращуються відповідно 7 і 2 показники, погіршуються - по 3, не змінюються - 4 і 9; м'язового - 7 і 2, 3 і 3, 4 і 9 відповідно.

9. Порівняння приросту показників засвідчує їх неоднакові величини в експериментальних і контрольних групах: у третьокласників торакального соматотипу з 14 показників 8 відзначаються більшою величиною прояву, 1 - менш виразним зниженням порівняно з контрольною групою; м'язового - відповідно 5 і 1. В експериментальній групі десятикласників торакального соматотипу 5 показників відзначаються більшою величиною прояву, 1 - менш виразним зниженням порівняно з контрольною; в експериментальній групі м`язового - відповідно 6 і 2, тоді як обох контрольних групах такою перевагою не відзначається жоден показник.

10. Застосування в заняттях з третьокласниками експериментальної програми забезпечує виразніший оздоровчий ефект порівняно із заняттями за чинною програмою: у торакальному соматотипі кількість вищих від середньої оцінок фізичного здоров'я збільшується відповідно на 35,0% і 0, середніх - на 35,0 і 55,0% у зв`язку зі зменшенням кількості нижчих від середньої й низьких оцінок (р<0,05) та тенденцією до досягнення першими високого рівня (5,0%; р>0,05); у м'язовому соматотипі кількість вищих від середньої оцінок збільшується відповідно на 20,0% і 0, середніх - на 35,0 і 30,0% унаслідок зменшення кількості інших оцінок (р<0,05) та тенденції до досягнення першими високого рівня (10,0%; р>0,05). Аналогічними розбіжностями відзначаються десятикласники з тією різницею, що в експериментальній групі хлопців торакального соматотипу кількість високих оцінок збільшується на 20,0%, м'язового - на 15,0%, у контрольних - відповідно на 0 і зменшується на 5,0%; кількість вищих від середньої оцінок в експериментальних групах збільшується відповідно на 15,0 і 20,0%, у контрольних - на 5,0 і 15,0% у зв`язку зі зменшенням середніх і відсутністю низьких оцінок (р<0,05).

Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв'язання всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальші дослідження доцільно спрямувати на оптимізацію способів використання отриманих даних для підвищення ефективності фізичного виховання у вирішенні оздоровчих завдань та завдань з розробки диференційованих нормативів оцінки фізичної підготовленості школярів.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ПРАЦЬ

1. Зубаль М. В. Організаційно-методичні основи вдосконалення фізичних якостей хлопців 7-17 років у процесі фізичного виховання : метод. рек. / М. В. Зубаль, Г. А. Єдинак. -- Кам`янець-Подільський : ПП О. А. Буйницький, 2008. -- 156 с.

2. Зубаль М. В. Періодизація розвитку фізичних здібностей в хлопчиків 7-10 років різних типологічних груп / Майя Зубаль // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. в галузі фіз. культури та спорту. -- Л., 2004. -- Вип. 8, т. 3. -- С. 135--139.

3. Зубаль М. В. Типологічний підхід у вивченні сенситивних періодів розвитку моторики хлопців-підлітків / М. В. Зубаль // Збірник наукових праць за матеріалами звітної наукової конференції, 7-8 квітня 2004 р. / Кам`янець-Подільський держ. пед. ун-т. -- Кам`янець-Подільський, 2004. -- Вип. 3, -- т. 3. -- С. 262--266.

4. Зубаль М. В. Динаміка фізичних здібностей хлопців різної соматичної конституції у період 15-17 років / Майя Зубаль // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. в галузі фіз. культури та спорту. -- Л., 2005. -- Вип. 9, -- т. 4. -- С. 79--85.

5. Зубаль М. В. Динаміка фізичних якостей хлопців різних соматотипів у 7-17 років / Зубаль М. В. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. моногр. за ред. Єрмакова С. С. -- Х., 2008. -- № 5. -- С. 46--50.

6. Зубаль М. В. Темпи розвитку фізичних якостей хлопців різних соматотипів в онтогенезі шкільного періоду / Зубаль М. В. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. моногр. за ред. Єрмакова С. С. -- Х., 2008. -- № 9. -- С. 50--54.

7. Зубаль М. В. Вплив авторської програми покращення фізичних якостей хлопчиків 9-10 років різних соматотипів на їх фізичну підготовленість і здоров'я / Майя Зубаль // Спортивний вісник Придніпров`я. -- 2008. -- № 3-4. -- С. 38--43.



АНОТАЦІЇ

Зубаль М. В. Розвиток і вдосконалення фізичних якостей хлопців 7-17 років різних соматотипів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. - Львівський державний університет фізичної культури, Львів, 2009.

Дисертація присвячена проблемі оптимізації процесу вдосконалення фізичних якостей і покращення здоров'я хлопців шкільного віку під час фізичного виховання на основі диференційованого підходу. Дослідженням на теоретичному рівні виявлено недоліки реалізації диференційованого підходу в системі заходів, спрямованих на вирішення зазначених завдань. Результати лонгітюдинального дослідження темпів розвитку фізичних якостей, спрямування організмом більшої частки енергопотенціалу на забезпечення цього процесу, взаємозв'язків між приростом якостей у кожному віці на етапі 7-17 років сприяли встановленню в хлопців різних соматотипів сенситивних періодів і оптимальних в аспекті узгодженості з їхнім морфофункціональним дозріванням параметрів фізичних навантажень. Вищезазначене, а також дані теорії адаптації склали основу авторської програми вдосконалення фізичних якостей хлопців з урахуванням їхніх соматотипів у процесі фізичного виховання в школі. Високі позитивні результати експериментальної перевірки розробленої програми дозволили рекомендувати її як ефективну в підвищенні фізичної підготовленості й фізичного здоров'я хлопців 7-17 років. лонгітюдинальний розвиток соматотип фізвиховання

Ключові слова: фізичні якості, соматотип, хлопці 7-17 років, сенситивні періоди, програма вдосконалення фізичних якостей.

Зубаль М. В. Развитие и совершенствование физических качеств мальчиков 7-17 лет разных соматотипов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 - физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. - Львовский государственный университет физической культуры, Львов, 2009.

Объект исследования - процесс физической подготовки мальчиков 7-17 лет; предмет - естественное развитие физических качеств и взаимосвязи между их приростом у мальчиков разных соматотипов от 7 до 17 лет как основа повышения эффективности процесса их физической подготовки; цель - повышение эффективности влияния на физическое состояние мальчиков 7-17 лет в процессе физического воспитания с учетом соматотипологических особенностей прироста их физических качеств и взаимосвязей между этими показателями.

Установленные при изучении научной литературы недостатки реализации дифференцированного подхода в системе мероприятий по улучшению физической подготовленности школьников с учетом данных о соматотипе как одном из эффективных критериев формирования однородных групп свидетельствует об актуальности избранного направления исследования. Результаты лонгитюдинального исследования темпов развития физических качеств, направляемого организмом на обеспечение этого процесса энергопотенциала, взаимосвязей между приростом физических качеств в возрастном периоде 7-17 лет позволили установить у школьников разных соматотипов сенситивные периоды и оптимальные, в аспекте согласованности с их морфофункциональным созреванием, параметры физических нагрузок. Это, а также данные теории адаптации легли в основу авторской программы совершенствования физических качеств мальчиков разных соматотипов в процессе физического воспитания. Одна из составляющих программы - организационно-методические положения для формирования содержания уроков физического воспитания на основе: диагностики соматотипа по методике Штефко-Островского в модификации С. С. Дарской; определения направленности физических нагрузок, исходя из сенситивных периодов и взаимосвязей между приростом физических качеств, а величины физических нагрузок - с учетом особенностей распределения организмом большей части энергопотенциала на развитие физических качеств; использования данных теории адаптации о минимальном объеме развивающих нагрузок в отдельном занятии и количестве таких занятий, позволяющих достигать соответственно срочного и кумулятивного адаптационных эффектов.

Экспериментально доказано, что количественные и качественные изменения исследуемых показателей существенно выше после реализации авторской программы по сравнению с содержанием, учитывающим рекомендации действующей программы физического воспитания школьников, что позволяет рекомендовать первую для внедрения в практику.

Ключевые слова: физические качества, соматотип, мальчики 7-17 лет, сенситивные периоды, программа совершенствования физических качеств.

Zubal M.V. The Development of the Physical Qualities of the Boys of 7-17 years old with Different Somatotypes. - Manuscript.

The Ph.D. thesis on gaining a scientific degree of candidate of sciences in physical education and sport in speciality 24.00.02 - physical training of different groups of population. - Lviv State University of Physical Training, Lviv, 2009.

The Research is devoted to the issue of the optimization of perfection process of physical qualities and state of health of the boys in the process of physical training on the bases of the differential approach. At the theoretical level the lacks of the realization of the differential issue in the system of the methods were revealed, that were aimed at the solution of the mentioned tasks. The data of the longitudinal discovery of the development tempo of the physical qualities, the constitution direction of the greater part of the power potential to provision of this process, interrelations between the quality increase in every age between 7 and 17 assisted in determination of the sensitive periods and operation factors of the physical loading that are optimal in the coordination aspect with their morfofunctional ripening.