Організаційний механізм взаємодії авіакомпаній з суб’єктами ринку туристичних послуг

21

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 656.7:061(477):338.48(042.3)

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Організаційний механізм взаємодії авіакомпаній з суб'єктами ринку туристичних послуг

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Скидоненко Наталія Василівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі маркетингу та ресурсозабезпечення Національного авіаційного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, Загорулько Валентин Миронович, Національний авіаційний університет, професор кафедри маркетингу та ресурсозабезпечення

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор, Ложачевська Олена Михайлівна, Національний авіаційний університет, завідувач кафедри міжнародної економіки.

- кандидат економічних наук, доцент, Тимощук Олена Миколаївна Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Захист відбудеться «30» жовтня 2009 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.062.02 в Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м. Київ, проспект космонавта Комарова, 1, корп. 2, ауд. 418

Із дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м. Київ, проспект космонавта Комарова, 1.

Автореферат розісланий 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, Матвєєв В.В.

Загальна характеристика роботи

Стратегічна мета розвитку авіатранспортних послуг в Україні полягає у створенні конкурентоспроможної на ринку транспортних перевезень авіатранспортної послуги, орієнтованої на максимальне задоволення потреб суб'єктів ринку туристичних послуг. Досягнення поставленої мети вимагатиме певного часу та значних матеріально-технічних і фінансових ресурсів, що, в свою чергу, залежатиме від темпів становлення ринкових відносин і здійснення структурних реформ в економіці. Тому важливим є вибір правильної тактики дій на найближчі роки. При цьому слід виходити з об'єктивного аналізу реальної економічної ситуації, оцінки наявних тенденцій та прогнозу можливих змін у соціально-економічному становищі країни.

Актуальність теми дослідження. Одним з принципових моментів розвитку авіатранспортних послуг є питання взаємодії авіакомпаній з суб'єктами ринку туристичних послуг, їх ефективне функціонування. Першочерговим завданням при цьому є формування механізму взаємодії, тому дослідження спрямоване на розробку рекомендацій, використання яких сприятиме ефективній взаємодії авіакомпаній з суб'єктами ринку туристичних послуг, які відповідають потребам населення, покращенню рівня авіатранспортного обслуговування, та безпечне і своєчасне перевезення туристів до місця призначення.

Основними завданнями розвитку ринку авіатранспортних пасажирських перевезень та пов'язаного з ним ринку туризму є: розвиток авіатранспортних туристичних послуг на єдиній методологічній основі; забезпечення попиту на авіатуристичні послуги в умовах системної взаємодії підприємств (організацій) авіації і туризму; забезпечення оптимальних умов і якості авіатуристичного обслуговування громадян; створення умов для фінансово-економічного оздоровлення підприємств авіатранспортної та туристичної інфраструктури на основі широкого залучення інвестицій; розробка науково-методичних, організаційно-технічних процесів розвитку авіації та її взаємодія з суб'єктами ринку туристичних послуг.

Проблемам організації та підвищення ефективності роботи транспорту присвячені роботи таких вчених як О.О. Бакаєв, В.Т.Єлагін, В.М. Загорулько, К.В. Кабаніхіна, В.Г. Коба, Л.М. Кононова, Л.І. Кудіна, Ю.Ф. Кулаєв, О.М. Ложачевська, В.В.Матвєєв, В.В. Мова, О.П. Овсак, В.Н. Панченко, Є.М. Сич, Г.М. Юн, Л.А. Ященко та ін. Вагомий внесок в розробку проблем комерційної діяльності авіакомпаній, забезпечення її економічної ефективності внесли вітчизняні та зарубіжні економісти - В.Г. Афанасьєв, Б.В.Артамонов, Д.О.Бугайко, Л.О.Городецька, К.І.Гудз, В.В.Жебка, Л.Г.Зайончик, В.Є. Командровська, Е.В. Костроміна, В.А. Кулик, А.В.Мірошніков, Н.Є.Полянська, В.І.Щелкунов. Економічні засади дослідження туристичних ринків закладені у працях Г.М. Алейникової, В.Ф. Данильчука, Н.Й. Коніщевої, Т.І. Ткаченко, В.С.Ковєшнікова, менеджменту підприємств туристичної сфери - В.І. Карсєкіна, С.В. Мельниченко, І.М. Школи, конкурентоспроможності туристичних підприємств - С.П. Гаврилюк, туристичної логістики - Г.І. Михайліченко, історичних та культурологічних аспектів туристичної діяльності - В.К. Федорченка, В.В. Волинця та ін.

Проте, незважаючи на наукові дослідження згаданих вище фахівців, у наукових колах ще не вироблено єдиних теоретико-методичних підходів до формування організаційного механізму взаємодії авіакомпанії з суб'єктами ринку туристичних послуг, що й обумовлює актуальність даної проблеми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Державної комплексної Програми розвитку авіаційного транспорту на період до 2010 року, яка визначає стратегічні орієнтири розвитку підприємств авіаційного транспорту. Робота виконана в рамках науково-дослідної роботи «Організаційно-економічне забезпечення ефективності авіаперевезень» (номер реєстрації 41/11.01.03), що виконувалась на кафедрі маркетингу та ресурсозабезпечення Національного авіаційного університету у 2008 р. (особистий внесок автора полягає у розробці формування організаційного механізму взаємодії авіакомпанії з суб'єктами ринку туристичних послуг та рекомендацій щодо його впровадження).

Мета роботи. Метою дисертаційної роботи є розробка методичних, організаційних та практичних підходів до ефективної взаємодії авіакомпанії з суб'єктами ринку туристичних послуг.

Основні задачі дослідження. Відповідно до мети дослідження у дисертаційній роботі поставлено та вирішено наступні задачі:

- визначено та розкрито сутність авіатуристичної послуги; наведено фактори, що впливають на формування потреби в авіатуристичній послузі;

- досліджено взаємовідносини авіакомпаній з суб'єктами ринку туристичних послуг, види взаємодії авіакомпанії з туристичним підприємством;

- досліджено тенденції розвитку ринку авіатуристичних перевезень;

- досліджено методичні засади створення інноваційної форми спільної діяльності авіакомпанії з суб'єктами ринку туристичних послуг;

- розроблено модель взаємодії авіакомпаній з суб'єктами ринку туристичних послуг;

- розроблено методичні підходи щодо оцінки ефективності функціонування авіатуристичного кластеру;

- розроблено організаційний механізм взаємодії суб'єктів авіатуристичного кластеру;

- запропоновано заходи щодо практичного впровадження результатів дисертаційного дослідження.

Об'єкт дослідження - процес спільної діяльності авіакомпаній з суб'єктами ринку туристичних послуг в сучасних економічних умовах.

Предмет дослідження - методичні та практичні підходи до формування організаційного механізму взаємодії авіакомпанії та туристичного підприємства.

Методи дослідження. Теоретичну та методичну основу дисертаційного дослідження становлять концептуальні положення економічної теорії, маркетингу послуг, а також наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених. Робота виконана на основі статистичних матеріалів Міністерства транспорту і зв'язку України, Міністерства туризму і курортів України, даних Державного комітету статистики України, аналітичних оглядів спеціалізованих періодичних видань, а також даних статистичної та оперативної звітності, зібраних автором у процесі досліджень авіаційних та туристичних підприємств.

У процесі дослідження застосовувались принципи системного та процесного підходів як основа формування взаємодії авіакомпаній з суб'єктами ринку туристичних послуг; методи економіко-статистичного аналізу при вивченні тенденцій ринку туристичних авіаперевезень; методи економіко-математичного моделювання для визначення залежності між авіакомпанією та туристичним підприємством на основі мети туру; методи ситуаційного аналізу при розробці нової авіатуристичної послуги.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у розробці механізму взаємодії авіакомпаній з туристичними підприємствами та в економічному обґрунтуванні ефективності їх спільної діяльності. В процесі дослідження автором отримані такі наукові результати:

вперше:

- визначено поняття «авіатуристична послуга», що являє собою соціально-економічний процес, пов'язаний із авіаперевезенням та наданням інших супутніх послуг суб'єктам туристичного ринку і спрямований на задоволення їх духовних, фізичних та інших некомерційних потреб. Внесене визначення дозволяє ідентифікувати авіатуристичну послугу як особливий специфічний результат господарської діяльності, визначити умови й механізм створення й виробництва послуги авіатуристичного перевезення, виділити ринок туристичних авіаперевезень як самостійний сегмент ринку пасажирських авіаперевезень, визначити коло задіяних сторін та результат їхньої спільної діяльності;

- розроблено методичні підходи щодо взаємодії авіакомпанії та туристичного підприємства на основі мети туру у вигляді матриці, яка формує напрями їх спільної діяльності. Матриця відбиває можливість і вигідність взаємодії туристичного підприємства й авіакомпанії за кожним видом туру та враховує потенціал і можливості подальшого розвитку кожного з суб'єктів ринку авіатуристичних перевезень;

- розроблено організаційний механізм взаємодії авіакомпанії з суб'єктами ринку туристичних послуг, що являє собою досить складну соціально-економічну систему, що забезпечує ефективну спільну діяльність авіакомпанії та туристичного підприємства, що складається з форм та методів свідомого впливу на авіатуристичні перевезення з метою позитивного розвитку авіатуристичного кластера в цілому;

дістали подальшого розвитку:

- класифікація авіатуристичної послуги, що показує роль та місце авіапасажирських перевезень в туризмі та забезпечує належний рівень надання послуг в наслідок взаємодії усіх суб'єктів ринку авіатуристичних перевезень. Класифікація авіатуристичної послуги допомагає досконально визначити пріорітети розвитку авіакомпаній та суб'єктів ринку туристичних послуг в їх взаємодії;

- засади формування структури авіатуристичного кластеру, що включає: сектор виробництва авіатуристичних послуг (авіакомпанії, туроператори, турагенства та контрагенти), сервісний сектор (банківсько-кредитні та страхові установи, навчальні заклади тощо), допоміжний сектор (поліграфічні підприємства, телерадіокомпанії тощо) та сектор забезпечення життєдіяльності авіатуристичного кластеру - авіатуристичний оператор (маркетинговий, рекламно-інформаційний, логістичний та юридично-аудиторський відділи), що дозволить суб'єктам авіатуристичного ринку мати конкурентні переваги.

удосконалено:

- методичний підхід щодо розрахунку синергічного ефекту від взаємодії авіакомпанії та туристичного підприємства і враховує найважливіші для підприємств чинники: фінанси, клієнтура, внутрішні бізнес-процеси, навчання й розвиток персоналу, що дозволяє здійснити економічну оцінку їх спільної діяльності;

- методичні підходи щодо регулювання авіатуристичних перевезень за економічними, організаційними і нормативними складовими функціонування авіатуристичної діяльності. Внесена пропозиція по створенню спеціальних Правил авіатуристичних перевезень і Вимог до авіатуристичних транспортних засобів дозволить національним авіакомпаніям ефективно функціонувати на ринку міжнародних авіатуристичних перевезень.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати становлять підґрунтя для розвитку нових методичних підходів до вдосконалення організаційних механізмів взаємодії, які доведені до реалізації і можуть бути використані підприємствами незалежно від форм власності та ієрархічного підпорядкування.

Результати дисертаційної роботи реалізовані у практичній діяльності авіакомпанії «Роза вітрів» (Акт впровадження 03.04.2009р.), туристичного підприємства «Свєрус» (Акт впровадження від 06.04.2009 р.), що дозволило вказаним суб'єктам створити авіатуристичний кластер на основі організаційного механізму взаємодії.

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Національного авіаційного університету у вивченні дисциплін «Основи маркетингу», «Маркетингові дослідження» та «Міжнародний маркетинг».

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною, завершеною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до обґрунтування теоретичних положень, методичних підходів та практичних рекомендацій з формування організаційного механізму взаємодії авіакомпанії з суб'єктами ринку туристичних послуг. У наукових публікаціях автора, які виконані одноосібно, пропонуються ідеї та розробки щодо формування ефективної спільної діяльності авіакомпаній та туристичних підприємств.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і практичні результати дисертації були висвітлені та одержали позитивну оцінку на таких конференціях: 8-й та 9-й Міжнародних науково-технічних конференціях «Авіа-2007», «Авіа-2008» (Київ, 2007, 2008), 7-й та 8-й Міжнародних наукових конференціях студентів та молодих учених «Політ» (Київ, 2007р., 2008р.), 3-й Міжнародній науковій конференції «Современные достижения в науке и образовании» (Ізраїль, 2009р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано у 5 наукових працях, із них 4 статті у фахових виданнях та 1 теза у науково-практичній конференції. Безпосередньо по темі дисертації опубліковано 5 робіт, загальним обсягом 5 др.арк., з них авторові належать 1,6 др.арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який нараховує 164 найменування. Основний текст дисертації викладено на 172 сторінках. Дисертаційна робота містить 24 рисунки та 12 таблиць.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано наукову актуальність теми дисертаційного дослідження, проведено оцінку стану наукових досліджень з даної теми, сформульовано мету і основні задачі дослідження щодо механізму взаємодії авіакомпанії з суб'єктами ринку туристичних послуг, визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади взаємодії авіакомпаній з суб'єктами ринку туристичних послуг» - досліджено сутність послуги, в тому числі авіатранспортної та туристичної послуг, визначено нове поняття «авіатуристична послуга», форми взаємодії авіакомпаній з суб'єктами ринку туристичних послуг та ступінь розробки наукового завдання у попередніх дослідженнях.

Впродовж останніх 25 років авіація стала однією з провідних та найбільш рентабельних галузей економіки. ЇЇ потенційний вплив на соціально-економічний розвиток країн, довкілля та людей набуває таких масштабів, що ми можемо говорити про новий вектор розвитку авіації. Авіатранспортні пасажирські послуги володіють значними потенціалом, тобто українські авіакомпанії мають досить розвинену авіатранспортну мережу, вигідне географічне положення з точки зору транзиту туристичних потоків, тощо.

На основі критичного аналізу різних точок зору провідних вітчизняних та зарубіжних вчених запропоновано розглядати авіатранспортну послугу з двох підходів - комерційного і духовно-світоглядного. Згідно першого підходу, авіатранспортна послуга розглядається як комерційна діяльність, пов'язана із купівлею-продажем авіатранспортних послуг. Згідно другого підходу, авіатранспортна послуга розглядається як соціально-економічне явище, пов'язане з поїздками за межі країни постійного проживання.

Фактично ці два підходи відбивають дві сторони поняття авіатранспортної послуги: з точки зору авіакомпанії та з точки зору споживача авіатранспортних послуг. Попит та пропозиція на авіатранспортну послугу як елементи економічної структури формують ринок авіатранспортних послуг.

Туризм - це різновид подорожі, тому попит на авіатранспортну послугу формується в основному під впливом туристичного попиту. За міжнародною класифікацією, туристами вважаються особи, що здійснюють поїздки розважального характеру або за станом здоров'я; особи, що здійснюють ділові поїздки; особи, що відправляються на наради або у відрядження; пасажири - учасники морських круїзів; студенти, що проживають за кордоном; транзитні пасажири; члени екіпажів іноземних кораблів та літаків, що знаходяться на ремонті; артисти, що знаходяться на гастролях.

Узагальнюючи погляди на авіатранспортну та туристичну послуги можна запропонувати поняття «авіатуристична послуга», яке визначає їх спільну діяльність. Авіатуристична послуга - це соціально-економічний процес, пов'язаний із авіаперевезенням та наданням інших супутніх послуг суб'єктам ринку туристичних послуг і спрямований на задоволення їх духовних, фізичних та інших некомерційних потреб. Внесене визначення дозволяє ідентифікувати авіатуристичну послугу як особливий специфічний результат господарської діяльності, визначити умови й механізм створення й виробництва послуги авіатуристичного перевезення, виділити ринок туристичних перевезень як самостійний сегмент ринку пасажирських авіаперевезень, визначити коло задіяних сторін та результат їхньої спільної діяльності.

Визначальними особливостями авіатуристичної послуги є:

- авіатуристичні послуги виробляються і споживаються практично одночасно, не підлягають зберіганню, накопиченню, ґрунтуються на прямих контактах між туристичними підприємствами та авіакомпаніями;

- авіатуристичні послуги характеризуються значною глибиною проникнення, оскільки туризм потенційно є всюди, де живе людина, і лише авіація може за невеликий, порівняно з іншими видами транспорту, час перемістити споживача-туриста;

- авіатуристичні послуги мають сезонний характер із двома (літнім та зимовим) піками ділової активності, пов'язані передусім з періодами відпусток, зменшенням ділової активності в інших секторах світової економіки;

- споживання авіатуристичної послуги відбувається у країні-виробнику, що з метою пошуку покупців вимагає присутності за кордоном виробників послуг (прямої або через посередників).

З метою оптимізації взаємодії між різними учасниками ринку авіаперевезень потрібно провести комплексні дослідження, основним завданням яких є виявлення в діяльності кожного з них стосовно інших певних переваг. Авіакомпанії покликані здійснювати діяльність не лише з реалізації послуг, а й з розвитку туристичної діяльності регіонів та авіатранспортної інфраструктури. Дослідження теорій та іноземного досвіду розвитку взаємодії авіакомпаній і туристичних підприємств дозволяють стверджувати, що сьогодні неможливо забезпечити збалансований ріст економіки без їх ефективної взаємодії.

Автором виявлено позитивні ефекти від спільної діяльності для авіакомпаній та туристичних підприємств на основі аналізу їх діяльності при їхній взаємодії (табл.1).

авіатуристичний перевезення кластер

Таблиця 1. Ефекти від спільної діяльності для авіакомпаній та туристичних підприємств

Позитивний ефект від взаємодії для авіакомпаній	Позитивний ефект від взаємодії для туристичного підприємства
1.Туристичні підприємства вносять елемент стабільності й планомірності в роботу авіакомпаній, будучи постійним замовником їх послуг. 2. Авіакомпанія отримує споживачів від туристичного підприємства безоплатно або на пільгових умовах. 3. Туристичне підприємство використає торговельну марку авіакомпанії, що допомагає йому перебороти відсутність інформованості споживачів про авіакомпанії. 4. Можливість розширення бізнесу й вихід на нові ринки. 5. Забезпеченість транспортними засобами авіакомпаній, не турбує туристичне підприємство, тому що вимагає значних фінансових вкладень. 6. Туристичні підприємства сприяють продажу авіатранспортної послуги без витрат на створення 7. Туристичне підприємство надає мобільність і гнучкість авіакомпанії за рахунок оперативного прийняття рішень і швидкої реакції на зміни ринкової кон'юнктури.	1. Нерідко у авіакомпанії існують інноваційні ідеї, на реалізацію яких не вистачає ресурсів, тоді ідея може реалізуватися за допомогою туристичного підприємства. У даній ситуації ризики також діляться між партнерами. 2. У сфері НДДКР - можливість швидкого одержання результатів і зниження ризику при проведенні власної аналогічної розробки. 3. Туристичні підприємства більш схильні до нововведень і сприяють впровадженню нововведень на авіакомпаніях. 4 Авіакомпанії виконують частину функцій туристичних підприємств, особливо у розробці й впровадженні нових маршрутів і підвищенні якості послуг. Це дозволяє їм налагодити власний збут послуги. 5. Туристичні підприємства можуть мати доступ до технологічних і комерційних «ноу-хау» авіакомпаній. 6. Забезпеченість транспортними засобами авіакомпанії, не впливає на туристичне підприємство, так як є альтернатива вибору авіакомпаній.

В умовах економіки на теоретичних знаннях формуються нові форми співробітництва. Відбувається пошук оптимальних структур, нових більш ефективних форм організації бізнесу. На думку автора, найбільш ефективною формою взаємодії авіакомпаній і туристичних підприємств, що здатна відповісти сучасним вимогам господарювання є кластер.

Основними перевагами кластерної моделі організації авіатранспортної діяльності національних підприємств є:

- використання ефекту масштабу, коли економічна ефективність спільної діяльності об'єднаних в авіатранспортний кластер підприємств є вищою порівняно з відокремленою діяльністю. Водночас існує можливість формувати необхідну «критичну масу» для вирішення різноманітних організаційно-управлінських питань;

- розширення доступу до інновацій, що досягається за рахунок зустрічних міжфірмових потоків ідей та інформації;

- зменшення собівартості послуг за рахунок спільного використання ресурсів та інфраструктури, розширення кола конкуруючих між собою постачальників та споживачів авіатранспортних послуг, розвитку кооперування, договірної спеціалізації.

На сьогодні в Україні існують авіакосмічні та туристичні кластери, для того, щоб підвищити ефективність взаємодії авіакомпаній та туристичних підприємств пропонується створити авіатуристичний кластер.

Авіакомпанії та туристичні підприємства, об'єднавшись у авіатуристичний кластер, отримують можливість ефективніше відстоювати свої інтереси на рівні органів влади, а також брати участь у великих інвестиційних програмах.

Авіатуристичний кластер - це спільнота підприємств авіаційної, туристичної та інших суміжних галузей на певній території, що на пряму або опосередковано пов'язані із наданням авіатранспортних послуг.

Провідну, стрижневу роль в авіатуристичному кластері, зрозуміло відіграють авіакомпанії (зазвичай потужні), які надають свої послуги і за межі країни. На нижчому рівні знаходяться різноманітні туристичні підприємства. І всі вони об'єднуються спільним бізнес-кліматом, в межах якого формуються необхідні для функціонування авіатуристичного кластеру ресурси, технології, а також діють різні стимули, включаючи податкову систему, адміністративне регулювання та бар'єри.

В процесі формування авіатуристичних кластерів підприємства і організації взаємодоповнюють і кооперуються з метою створення відносин взаємної довіри, взаємообміну ідеями та інформацією, спільної координації дій.

У другому розділі - «Методичні аспекти вдосконалення взаємодії суб'єктів ринку авіатуристичних перевезень» досліджено стан авіапасажирських перевезень та туристичних потоків України, запропоновано структуру авіатуристичного кластера та методичний підхід до оцінки взаємодії авіакомпанії з туристичними підприємствами.

Ринок туристичних послуг в Україні знаходиться на стадії становлення, відтворюючи у своєму розвитку особливості реформування господарства та суспільних інституцій. Україна належить до країн, де туризм як активний спосіб проведення дозвілля заохочувався державою, пропагувався та стимулювався шляхом соціалізації туристичних послуг, фактично ставши частиною способу життя населення. Тривале домінування внутрішнього туризму за часів командно-адміністративної економіки зумовило, з одного боку, різке зростання попиту на міжнародні туристичні послуги, але з іншого боку водночас спостерігається недосконалість механізмів організації їх надання в умовах глобальної конкуренції.

Протягом 2008 року Україну відвідали 25,4 млн. в'їзних (іноземних) туристів, що на 10 % або на 2,3 млн. осіб більше, ніж за аналогічний період 2007 року. Кількість громадян України, які виїжджали за кордон в 2008 році становила 15,5 млн., що на 10% або на 1,8 млн. осіб менше в порівнянні з попереднім періодом.

Основними найбільш потужними країнами, що становлять в'їзний туристичний потік на протязі останніх років залишаються: Білорусь, Угорщина, Молдова, Польща, Румунія та Російська Федерація (табл.2.).

Таблиця 2. Рейтинг основних країн в'їзного туризму 2008 р.

Країна	Кількість осіб, чол.	Частка тур потоку, %	Приріст по відношенню до відповідного попереднього періоду 2008/2007, %
Росія	7 638 222	30,0	+ 5
Польща	5 242 980	20,0	+ 18
Молдова	4 418 821	17,0	+ 11
Білорусь	3 407 064	13,0	+ 17
Румунія	1 440 466	6,0	+ 43
Ізраїль	90 353	0,4	+ 53
Азербайджан	80 350	0,3	+ 13
Болгарія	24 588	0,1	+ 47
Естонія	21 094	0,1	+ 5
Бельгія	12 913	0,1	+ 10
Інші країни	3 342 227	13,1	-
Всього	25 449 078	100	+ 10

В авіації проблемним сьогодні є неефективне та нераціональне використання відповідних ресурсів, сьогоднішній рівень розвитку авіакомпаній не відповідає наявному потенціалу. Це є визначальним питанням, яке має диференційовану структуру, складаючись, в свою чергу, з ряду інших, більш конкретних питань. Так, до останніх можна віднести, насамперед, низьку якість обслуговування, відсутність якісної реклами та глибинної інформації про послуги авіакомпаній, маршрути по країні та послуги, які надаються, на світовому рівні, значний податковий тягар тощо.

За статистичними даними українськими авіакомпаніями за 2008 виконано 100,4 тис. комерційних рейсів проти 94 тис. за попередній рік, що свідчить про активне використання авіаційного транспорту в перевезеннях пасажирів, вантажів та пошти. Кількість пасажирів, що скористалась у 2008 році послугами вітчизняних авіаперевізників збільшилась порівняно з 2007 роком на чверть та досягла 6,2 млн. пасажирів, що говорить про потужний розвиток авіатранспортних пасажирських перевезень, не зважаючи на те, що наприкінці 2008р.світова економічна криза внесла свої корективи в розвиток міжнародного туризму.

Головними зовнішніми факторами, які стримують розвиток авіатранспортної діяльності в Україні, є несприятливість існуючих умов для авіакомпаній, недосконалість нормативно-правового поля і, як наслідок, відсутність необхідних інвестицій для їх розвитку - як на внутрішніх, так і на міжнародних ринках пасажирських перевезень.

Врахування потреб туристичних підприємств дає можливість авіакомпаніям вносити корегуючі заходи в свою діяльність.

Взаємодія авіакомпанії з туристичним підприємством ґрунтується на основних принципах, які визначають доцільність, обґрунтованість і можливість їх взаємодії.

На основі принципів сформована послідовність оцінки доцільності взаємодії авіакомпаній з суб'єктами ринку туристичних послуг (рис.1).

21

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Послідовність оцінки доцільності взаємодії авіакомпаній з суб'єктами ринку туристичних послуг

Як зазначалося вище, учасниками кластеру можуть бути й інші суб'єкти галузей економіки, крім авіації та туризму, наприклад, освітньо-наукові, фінансові інститути тощо.

В структурі авіатуристичного кластеру основним є ядро, що складається з авіакомпаній та туристичних підприємств. Між самими туристичним підприємствами та між авіакомпаніями відчувається жорстка конкуренція, так як вони прагнуть задовольнити одну й ту ж потребу своїх споживачів. А між авіакомпанією та туристичним підприємством існує м'яка конкуренція, що спрямована лише на задоволення потреб споживачів.

21

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Структура авіатуристичного кластеру

Автором розроблена та пропонується до впровадження логічна структура авіатуристичного кластеру, де доцільно виділяти чотири основних сектори (рис.3):

- сектор виробництва авіатуристичних послуг;

- сервісний сектор;

- допоміжний сектор;

- сектор забезпечення життєдіяльності авіатуристичного кластеру.

Для ефективної і зрозумілої спільної діяльності авіакомпаній з туристичними підприємствами необхідно розробити спосіб їх взаємодії. Основою взаємодії авіакомпанії та туристичного підприємства є мета туру. Якщо авіакомпанія може задовольнити потреби туристів у різних напрямках перевезень, і як наслідок, різну мету туру, то вона матиме безперечні конкурентні переваги на рику перевезень. Тому, ми пропонуємо спосіб оцінки зацікавленості взаємодії авіакомпаній з туристичними підприємствами з погляду попиту та пропозиції різних видів турів, що включає наступні етапи: зацікавленість туристичного підприємства в різних видах турів, зацікавленість авіакомпаній в різних видах турів, ранжирування задоволеності за всіма видами турів в авіакомпанії та туристичному підприємстві, розрахунок коефіцієнтів зацікавленості взаємодії туристичного підприємства з авіакомпанією та розрахунок коефіцієнтів зацікавленості взаємодії авіакомпанії з туристичним підприємством.

Поетапний спосіб оцінки зацікавленості взаємодії авіакомпанії з туристичним підприємством дає змогу розробити модель взаємовідносин, що сприятиме підвищенню рівня попиту на авіатуристичну послугу.

21

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Організаційна структура авіатуристичного кластеру

У третьому розділі - «Формування організаційного механізму взаємодії авіакомпанії з суб'єктами ринку туристичних послуг» автором запропонована матриця «Можливість та вигідність взаємодії туристичного підприємства й авіакомпанії», організаційний механізм взаємодії та практичні рекомендації до впровадження досліджень результатів дисертаційної роботи.

Кожна авіакомпанія унікальна і має свої особливості у взаємозв'язках з туристичним підприємством. Авіакомпанія може взаємодіяти з різними туристичними підприємствами, обираючи ті, які максимально задовольняють потребу у авіаперевезеннях.

Для того, щоб оцінити використання механізму взаємодії авіакомпанії з туристичним підприємством ми пропонуємо застосувати матричний підхід. Матриця, що відображає можливість і вигідність взаємодії туристичного підприємства й авіакомпанії по кожному виду туру (пізнавальний, культурно-розважальний, діловий, етнічний, релігійний, спортивний, лікувальний, учбовий, екзотичний, шоп-тур).

На підставі отриманих результатів учасники можуть вибрати потенційні напрямки стратегії розвитку або скорегувати наявні на даний момент (рис.4).

21

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Матриця «Можливість та вигідність взаємодії туристичного підприємства й авіакомпанії»

За горизонталлю розташовані значення показників Пп_ксi і Пп_псi, що характеризують попит туристичного підприємства й авіакомпанії відповідно; за вертикаллю ? значення показників Пр_кпi і Пр_ппi, що характеризують пропозицію туристичного підприємства й авіакомпанії відповідно.

Розмірність коефіцієнтів - відносні одиниці. Значення коефіцієнтів Пр_кпi і Пп_псi, Пп_ксi і Пр_ппi відносять авіакомпанію й туристичне підприємство у певний квадрат матриці.

Розрахунок коефіцієнтів, які свідчать про зацікавленість авіакомпанії з урахуванням попиту авіакомпанії на тури туристичного підприємства ? Пп_псi та з урахуванням пропозиції туристичного підприємства цих турів Пп_кпi розраховуються за формулою (1,2):

Пп_псi = З_кi Ч P_псi , (1)

Пп_кпi = З_кi Ч P_ппi , (2)

де З_i ? кількість звертань авіакомпанії до i-ої мети туру в процесі надання послуги за період (i=1,...,10). Дані надаються авіакомпанією; З_пi ? показник, що характеризує рівень зацікавленості i-ої мети туру в авіакомпанії при наданні послуги (i=1,...,10); Р_псi ? ранг, що привласнюється i-ій меті туру авіакомпанією, виходячи з попиту, затребуваності туру в авіакомпанії за період (i=1,...,10); Р_ппi ? ранг, що привласнюється i-ій меті туру авіакомпанією, виходячи із рівня зацікавленості даного туру в туристичному підприємстві за період (i=1,...,10); Р_ксi ? ранг, що привласнюється i-ій меті туру туристичним підприємством, виходячи з попиту туристичного підприємства на даний тур за період (i=1,...,10); Р_кпi ? ранг, що привласнюється i-ій меті туру туристичним підприємством, виходячи із рівня зацікавленості даного туру в авіакомпанії за період (i=1,...,10).

Якщо значення Пп_ксi, Пп_псi та Пр_кпi,Пр_ппi в межах 1-0,8, то це вказує на те, що попит та пропозиція відповідають максимально можливим значенням. Тобто, чи попит на тур є максимальним, чи пропозиція задовольняє потреби споживача. З кожним наступним меншим значенням відбувається зниження попиту чи пропозиції мети туру.

Наприклад, квадрати А, G, M - «Самі сприятливі». У них спостерігається рівновага попиту та пропозиції. Авіакомпанія може досить просто знайти своє місце в туристичному підприємстві, а принесений разом з ним i-ий маршрут затребуваний у туристичному підприємстві. Або ж туристичне підприємство володіє i-им туром, у якому бідує авіакомпанія. А квадрати C, I, O, K, Q, W - «Загублений інтерес», що говорить про відсутність потоку необхідного рівня інтенсивності i-го туру в туристичному підприємстві або авіакомпанії. Невідповідність попиту та пропозиції i-го туру в туристичному підприємстві або авіакомпанії.

Обираючи квадрат для виду туру авіакомпанія та туристичне підприємство може оцінити реальне положення справ. Якщо ж туристичне підприємство та авіакомпанія знаходять нову потребу, яку може задовольнити авіатуристична послугу, то вони можуть її впровадити.

Оцінка взаємодії авіакомпанії та туристичного підприємства включає методику розрахунку синергічного ефекту, що на нашу думку, включає 3 групи показників: розрахункові показники (зниження собівартості, збільшення чистого прибутку), показники попиту (поява принципово нових видів послуг з більше досконалими споживчими властивостями і якістю, збільшення обсягу продажів) й показники, що виникають у процесі взаємодії (доступність одержання додаткових позикових коштів, економія на витратах).

Для реалізації основних напрямків взаємодії авіакомпаній з суб'єктами ринку туристичних послуг необхідний організаційний механізм взаємодії авіакомпанії з суб'єктами ринку туристичних послуг, що, на думку автора, являє собою сукупність органів взаємодії і методів, за допомогою яких вони впливають на об'єкти взаємодії для найбільш ефективного досягнення цілей, що постають перед певною соціально-економічною системою (авіатуристичним кластером). Таким чином, сам механізм взаємодії авіатуристичних перевезень правомірно розглядати як досить складну соціально-економічну систему, що включає в себе ряд підсистем, які в процесі функціонування безупинно взаємодіють як між собою, так і з навколишнім середовищем з метою забезпечення позитивного розвитку авіатуристичного кластера в цілому (рис.5).

В запропонованому механізмі вплив суб'єкта управління на об'єкт управління припускає формування певного напрямку поводження керованого об'єкта відповідно до мети, що постає перед управляючою підсистемою. Тому для ефективного функціонування такого механізму необхідне дотримання ряду вимог:

1) необхідно, щоб мети й завдання, що постають перед ринком авіатуристичних перевезень, формувалися із максимальною точністю й деталізацією та доводились до кожного її елемента (підсистеми). Із цією метою необхідно створити інформаційну систему регулювання ринку авіатуристичних перевезень.

2) важливе значення має постійна взаємодія суб'єктів управління (авіакомпаній, туристичних підприємств, державних органів тощо) між собою з метою розробки єдиних підходів до регулювання процесів надання авіатуристичної послуги споживачам.

3) досить актуальний безперервний моніторинг за зміною ситуації на ринку авіатуристичних перевезень в розрізі різних споживачів з метою концентрації наявних фінансових і матеріальних ресурсів на найбільш напружених напрямках.

Запропонований у дисертації організаційний механізм взаємодії авіакомпанії з суб'єктами ринку туристичних послуг дозволяє комплексно й ефективно регулювати, контролювати й забезпечувати реалізацію всіх процесів, пов'язаних з формуванням і використанням потенціалу авіакомпаній та туристичних підприємств. Безумовно, що специфіка соціально-економічного розвитку ринку авіатуристичних перевезень вимагає своєрідності в змісті, структурі й функціонуванні цього механізму. Однак у кожному разі його ефективне функціонування припускає тісний взаємозв'язок між авіакомпанією, туристичним підприємством та державою.

Для вдосконалення організаційної моделі взаємодії авіакомпаній та туристичних підприємств необхідно скоротити число організаційних посередників, що виконують спекулятивні функції з перепродажу послуг авіатуристичних перевезень, знизити функціональне навантаження суб'єктів ринку авіатуристичних послуг з організації авіаперевезень, скоротити частину авіатранспортних витрат у структурі вартості туристичного. Для вирішення цього питання необхідно розробити модель функціонування нового суб'єкта ринку авіатуристичних перевезень у вигляді авіатуристичного оператора. Він являє собою вертикально-інтегровану бізнес-структуру, створену на базі консолідованого ресурсного потенціалу його засновників, в число яких входять як авіакомпанії. так туристичні підприємства.

У дисертаційній роботі розроблено практичні рекомендації щодо застосування запропонованого механізму на основі спільної діяльності. Проведені розрахунки ефективності окремих турів підтверджують справедливість теоретичних положень дисертаційного дослідження. Результати обчислювального експерименту виявили резерви збільшення прибутку авіакомпанії на 5-7%.

21

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Організаційний механізм взаємодії авіакомпанії з суб'єктами ринку туристичних послуг

Висновки і рекомендації

У дисертаційній роботі на основі теоретичного узагальнення, наукового обґрунтування та аналізу сучасних теоретико-методологічних підходів вирішене наукове завдання формування механізму взаємодії авіакомпанії з суб'єктами ринку туристичних послуг, що забезпечують ефективну спільну діяльність та має істотне значення для конкурентоспроможності вітчизняних авіакомпаній на ринку авіатуристичних перевезень. Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

1. Сучасний етап розвитку економіки обумовлює необхідність більш глибокого теоретичного дослідження процесів взаємодії авіакомпанії з суб'єктами ринку туристичних послуг. На основі критичного аналізу й узагальнення концептуальних підходів до визначення та змісту понять «авіатранспортна послуга», «туристична послуга» визначено поняття «авіатуристична послуга», що являє собою соціально-економічний процес, пов'язаний із авіаперевезенням та наданням інших супутніх послуг суб'єктам туристичного ринку і спрямований на задоволення духовних, фізичних та інших некомерційних потреб. Внесене визначення дозволяє ідентифікувати авіатуристичну послугу як особливий специфічний результат господарської діяльності, визначити умови й механізм створення й виробництва послуги авіатуристичного перевезення, виділити ринок туристичних перевезень як самостійний сегмент ринку пасажирських авіаперевезень, визначити коло задіяних сторін та результат їхньої спільної діяльності.

2. Аналіз та узагальнення спільної діяльності авіакомпаній та туристичних підприємств дозволили виявити позитивні ефекти від їхньої спільної діяльності. Для авіакомпанії вони полягають в тому, що: туристичні підприємства вносять елемент стабільності й планомірності в їх роботу, будучи постійним замовником їх послуг; отримує споживачів від туристичного підприємства безоплатно або на пільгових умовах; туристичне підприємство використає їх торговельну марку, що допомагає їй перебороти відсутність інформованості споживачів про свою діяльність; можливість розширення бізнесу й вихід на нові ринки; туристичне підприємство надає мобільність і гнучкість за рахунок оперативного прийняття рішень і швидкої реакції на зміни ринкової кон'юнктури.

3. Високий рівень конкуренції на ринку авіатранспортних перевезень стимулює пошук ефективних форм спільної діяльності авіакомпаній з суб'єктами ринку туристичних послуг. В умовах ускладнення конкурентного середовища зусилля авіакомпаній та туристичних підприємств повинні бути спрямовані на формування авіатуристичного кластеру - окремі „будівельні блоки” інноваційної економіки. Головна сутність кластерної концепції полягає у забезпеченні виробничо-комерційної діяльності і вдосконаленні ділових та особистісних взаємовідносин, які повинні набути характеру органічно взаємозв'язаного та нерозривного ділового співробітництва.

4. Враховуючи, що авіатуристичний кластер є складною соціально-економічною системою, визначено його основні чотири сектори - сектор виробництва авіатуристичних послуг (об'єднує авіакомпанії, туроператорів, турагенств та контрагентів), - сервісний сектор (банківсько-кредитні та страхові установи, навчальні заклади, наукові установи, а також бізнес-центри, лізингові компанії), - допоміжний сектор (поліграфічні підприємства, періодичні видання, телерадіокомпанії, органи державної влади, міжнародні та державні фонди і програми), - сектор забезпечення життєдіяльності авіатуристичного кластеру- авіатуристичний оператор (маркетинговий, рекламно-інформаційний, логістичний та юридично-аудиторський відділи).

5. На основі формування авіатуристичного кластеру виявлено спосіб взаємодії авіакомпанії та туристичного підприємства на основі мети туру, що включає 6 етапів: зацікавленість туристичного підприємства в різних видах турів; зацікавленість авіакомпаній в різних видах турів; ранжирування задоволеності за всіма видами турів в авіакомпанії та туристичному підприємстві; розрахунок коефіцієнтів зацікавленості взаємодії туристичного підприємства з авіакомпанією; розрахунок коефіцієнтів зацікавленості взаємодії авіакомпанії з туристичним підприємством, побудова матриці «Можливість та вигідність взаємодії авіакомпанії та туристичного підприємства».

6. Методичний підхід формування авіатуристичного кластеру дав можливість здійснити оцінку ефективності функціонування кластера, що припускає в якості мотивів входження в кластер, у першу чергу, формування синергічного ефекту (коли загальна вартість авіакомпанії та туристичного підприємства, що входять в кластер в остаточному підсумку стає більше суми вартості їх окремо) та по-друге, включає підхід, пов'язаний з теорією трансакційних витрат, зосереджує увагу на можливості різних форм економії на основі довгострокових контрактів, що регулюють спільну діяльність. Даний підхід спрямований на оцінку спільної діяльності авіакомпанії та туристичного підприємства, для формування взаємовигідних довгострокових ділових відносин.

7. Організаційний механізм формування взаємодії авіакомпаній з суб'єктами ринку туристичних послуг базується на самостійності і узгодженості економічних інтересів всіх учасників суб'єктів ринку авіатуристичних перевезень. При розробці організаційного механізму взаємодії авіакомпаній з суб'єктами ринку туристичних послуг виділено два визначальних принципи: - авіакомпанії створюють умови, що дозволяють туристичному ринку розвиватися в напрямку поліпшення, тобто в напрямку ефективності. Це означає, що основна увага повинна приділятися не масштабам спільної діяльності, а результативності взаємодії - авіакомпанія повинне розглядатися не як безпосереднє джерело розвитку туристичного ринку, а як партнер і каталізатор у процесі розвитку.

8. Запропонований авторський підхід до формування організаційного механізму взаємодії авіакомпаній з суб'єктами ринку туристичних послуг дає можливість визначити економічну ефективність побудови партнерських взаємовідносин через оптимізацію ціни на авіатуристичну послугу, створення єдиного інформаційного простору, гнучкої тарифної політики на різних рейсах і для різних категорій пасажирів. Результати проведеного обчислювального експерименту виявив збільшення прибутку авіакомпанії на 5-7% за рахунок оптимізації відносин між авіакомпанією та туристичним підприємством.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Скидоненко Н. В. Розробка маркетингових стратегій підвищення конкурентоспроможності підприємництва / Загорулько В.М. Скидоненко Н.В. // Збірник наукових праць «Проблеми підвищення ефективності інфраструктури», Випуск № 12, 2006, С. 82-87.

Особистий внесок: обгрунтовано вибір стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємництва.

2. Скидоненко Н.В. Тенденції розвитку туристичного бізнесу в Україні / Загорулько В.М., Коваленко О.В., Скидоненко Н.В// «Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаря на». Випуск №18, 2007, С. 199-202.

Особистий внесок: обгрунтування умов розвитку туристичного бізнесу.

3. Скидоненко Н.В. Історичні тенденції розвитку конкуренції/ Скидоненко Н.В.//«Вісник Хмельницького національного університету».Економічні науки, Том 3, №3, 2006. С. 80-8.

4. Скидоненко Н.В. Механізм взаємодії авіатранспортних та туристичних підприємств /Скидоненко Н.В// «Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаря на» Том 3, № 3., 2009. С. 178-186.

Статті в інших виданнях

1. Загорулько В.М, Коваленко О.В., Скидоненко Н.В Актуальність розробки організаційного механізму взаємодії авіакомпанії з суб'єктами ринку туристичних послуг / Загорулько В.М, Коваленко О.В., Скидоненко Н.В // Сборник докладов 3-ей международной научной конференции «Современные достижения в науке и образовании», Израиль, 2009, с.233-238.

Особистий внесок: обгрунтування складових елементів організаційного механізму взаємодії авіакомпанії з субєктами ринку туристичних послуг

Анотація

Скидоненко Н.В. Організаційний механізм взаємодії авіакомпаній з суб'єктами ринку туристичних послуг. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04. - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний авіаційний університет Міністерства освіти і науки України, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено удосконаленню теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо формування та управління механізму взаємодії суб'єктів ринку авіатуристичних перевезень.

В дисертаційній роботі проведено дослідження науково-методичних засад формування організаційного механізму взаємодії авіакомпанії з суб'єктами ринку туристичних послуг. Розкрито економічну сутність передумов створення авіатуристичного кластеру, що визначило необхідність їх існування в Україні. Враховуючи специфіку діяльності авіатуристичного кластеру встановлено чинники успіху його створення. Запропоновано запровадження партнерства з метою використання потенціалу авіакомпаній та туристичних підприємств України.

Зазначено основні напрямки підвищення ефективності функціонування організаційного механізму взаємодії авіакомпанії з суб'єктами ринку туристичних послуг. Розроблено практичні рекомендації щодо його впровадження.

Автором розроблена збалансована система показників діяльності авіатуристичного кластеру. Розроблено комплекс заходів щодо вдосконалення системи авіатуристичних перевезень та схема розробки й реалізації авіатуристичної послуги.

Ключові слова: авіатуристична послуга, авіатуристичні перевезення, авіатуристичний кластер, взаємодія суб'єктів ринку послуг, організаційний механізм взаємодії.

Аннотация

Скидоненко Н.В. Организационный механизм взаимодействия авиакомпаний с субъектами рынка туристических услуг. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04. - экономика и управление предприятиями

(по видам экономической деятельности). - Национальный авиационный университет Министерства образования и науки Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена усовершенствованию теоретических положений и разработке практических рекомендаций по формированию и управлению механизма взаимодействия субъектов рынка авиатуристических перевозок.

Анализ совместной деятельности авиакомпаний и туристических предприятий позволил определить положительные эффекты их совместной деятельности. Для авиакомпаний они заключаются в том, что: туристические предприятия вносят элемент стабильности и планомерности в их работу, являясь постоянным заказчиком их услуг; получает потребителей от туристического предприятия бесплатно или на льготных условиях; туристическое предприятие использует их торговую марку, что помогает ей перебороть отсутствие информированности потребителей о своей деятельности; возможность расширения бизнеса и выход на новые рынки; туристическое предприятие дает мобильность и гибкость за счет оперативного принятия решения и быстрой реакции на изменения рыночной конъюнктуры.