Відновлення психічної та фізичної працездатності спортсменок, які займаються художньою гімнастикою

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Байєр Валерія Валеріївна

УДК 796.412.2.004.67/796.015.68

ВІДНОВЛЕННЯ ПСИХІЧНОЇ ТА ФІЗИЧНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ СПОРТСМЕНОК, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ХУДОЖНЬОЮ ГІМНАСТИКОЮ

24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Харків - 2011



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківській державній академії фізичної культури, Міністерство освіти і науки України.

Науковий доктор біологічних наук, професор керівник: Самойлов Микола Григорович, Харківська державна академія фізичної культури, завідувач кафедри педагогіки та психології.

Офіційні доктор біологічних наук, професор опоненти: Клименко Анатолій Іванович, Харківська державна академія фізичної культури, викладач кафедри біологічних основ фізичного виховання і спорту;

кандидат наук з фізичного виховання і спорту Літовко Тетяна Віталіївна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, доцент кафедри музично-ритмічного виховання та єдиноборств.

Захист відбудеться 28.04.2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 64.862.01 у Харківській державній академії фізичної культури за адресою: 61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківської державної академії фізичної культури за адресою: 61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99.

Автореферат розісланий 27.03.2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.С. Ашанін



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. У сучасному спорті вимоги до фізичної, технічної і психологічної підготовленості спортсменів інтенсивно зростають. Особливо великі фізичні та нервово-психічні напруження переносяться ними під час змагань. Саме у зв'язку з цим у післязмагальному періоді їм вкрай необхідно здійснювати науково обґрунтоване відновлення енергетичних та психофізіологічних ресурсів.

Слід зазначити, що цей процес важливий для спортсменів будь-якого віку та кваліфікації, але чим вона вище, тим важливішою стає ефективність відновлення (В. Н. Платонов, 2005). Аналіз практичного застосування спортсменами засобів відновлення працездатності свідчить, що з цією метою традиційно використовується пасивний відпочинок, сон, сауна, масаж та методи психологічної саморегуляції (В. У. Аванесов, 2007; Е. Д. Бесхохлова, 2002; М. М. Богомолова, 2006; Д. К. Василевский, 2009; Н. Г. Самойлов, 2005). Наукове обґрунтування доцільності використання цих засобів також існує (В. П. Зотов, 1990; А. П. Лаптев, 2006).

Водночас слід підкреслити, що досліджень особливостей впливу відновлювальних засобів на спортсменів різної кваліфікації, віку, статі та з урахуванням специфіки конкретного виду спорту, яким вони займаються, мало. Крім того, науковцями приділяється більше уваги до виявлення шляхів підвищення і відновлення працездатності до або у процесі змагань (О. М. Мирзоев, 2000; С. В. Новикова, 2006), при цьому показана можливісь здійснення відновлення фізіологічних функцій різних систем організму спортсменів (В. А. Геселевич, 2004; Т. Р. Ромаев, 2004; А. І. Клименко, 2010) і навіть окремих м'язових груп, що у найбільшій мірі навантажуються. Психологічні критерії, що впливають на здійснення відновлювальних процесів, досліджуються ще в меншій мірі. Хоча, у багатьох працях з психології спорту доведено, що від активності психологічних процесів і станів спортсмена багато в чому залежать результати відновлення (В. І. Воронова, 2007).

Стосовно спортсменок, які займаються художньою гімнастикою, необхідно підкреслити, що внаслідок впливу на них специфіки даного виду спорту, в якому поєднуються вимоги до здійснення складно координованих рухів з предметом у музичному супроводі, найбільшого навантаження зазнають, перш за все, нервово-психічні процеси. А це означає, що психологічне розвантаження для них має не менше значення, ніж відновлення фізичної працездатності.

Але аналіз науково-методичної літератури свідчить, що проблема наукового обґрунтування особливостей активізації відновлювальних процесів як у соматичній, так і у психологічній сферах гімнасток вирішувалась фрагментарно і без глибокого експериментального обґрунтування. Розробка окремих питань цієї проблеми тiльки почала здійснюватися (Т. И. Литовко, 2010; С. В. Новикова, 2006).

Таким чином, актуальність проблеми відновлення психічної та фізичної працездатності спортсменок у художній гімнастиці сумніву не викликає, а відсутність науково обґрунтованих даних для її вирішення спонукає здійснити пошук у даному напрямку. Отже, враховуючи актуальність проблеми, необхідність розробки методів підвищення ефективності спортивної підготовки, складовою якої є відновлення психічної та фізичної працездатності гімнасток, і турбота про їх здоров'я та спортивне довголіття, обумовили здійснити дане дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне робота виконана згідно Зведеного плану НДР Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту на 2006-2010 рр. за темою: «Психолого-педагогічне обґрунтування підвищення ефективності спортивної діяльності та відновлювальних процесів після фізичних навантажень», номер державної реєстрації №0106U011985, шифр теми - 2.4.12.1п. В процесі розробки даної теми автор провела дослідження психофізіологічних змін, що виникають в організмі гімнасток під впливом відновлювальних засобів.

Мета дослідження - обґрунтувати ефективність активізації відновлення психічної та фізичної працездатності гімнасток у післязмагальному періоді їх спортивної діяльності.

Для реалізації мети дослідження необхідно було вирішити наступні завдання:

1) здійснити теоретичний аналіз сучасного вирішення проблеми відновлення у спортивній діяльності;

2) виявити психофізіологічні зміни в організмі спортсменок, які займаються художньою гімнастикою, що виникають в результаті їх участі у змаганнях різних за значимістю;

3) адаптувати існуючу систему аутотренінгу для гімнасток і розробити психолого-педагогічну програму, в якій передбачається скорочення терміну їх відновлення шляхом м'язової релаксації;

4) обґрунтувати ефективність активізації відновлення психічної та фізичної працездатності гімнасток у післязмагальному періоді під впливом м'язової релаксації, лазеропунктури та їх комплексної дії;

5) розробити практичні рекомендації стосовно використання рекомендованих засобів відновлення для спортсменок, які займаються художньою гімнастикою.

Методи дослідження: аналіз і узагальнення даних наукової та методичної літератури, педагогічні спостереження, опитування, анкетування, медико-біологічні, фізіологічні та психологічні методи, математична статистика.

Об'єкт дослідження - процес відновлення працездатності гімнасток.

Предмет дослідження - виявлення впливу відновлювальних засобів на психічну та фізичну працездатність гімнасток у післязмагальному періоді.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

виявлені різні зміни у психофізіологічній сфері гімнасток, що виникають у залежності від масштабу змагань, у яких вони брали участь;

адаптовано для гімнасток систему аутотренінгу і розроблено психолого-педагогічну програму із скороченням терміну їх відновлення шляхом м'язової релаксації;

встановлено особливості протікання процесів відновлення психічної та фізичної працездатності гімнасток у післязмагальному періоді, активізованих лазерним опроміненням у комплексі з м'язовою релаксацією;

отримало подальший розвиток вчення про відновлення у процесі спортивної діяльності;

доповнено наукові знання щодо зміни якостей особистості спортсменів в умовах змагань та після них.

Практичне значення отриманих даних виражається: в можливості застосування гімнастками рекомендованих засобів відновлювання (м'язова релаксація, лазеропунктура та їх комплекс) з метою активізації процесу відновлення психічної та фізичної працездатності. Використання гімнастками розробленої нами програми з м'язової релаксації дозволить скоротити терміни процесу відновлення працездатності без зменшення його ефективності. Застосування лазерного опромінювання біологічно активних точок тіла дозволяє, не витрачаючи часу на засвоєння і застосування будь-яких методів відновлення, швидко і надійно отримати позитивні результати у процесі відновлення психічної та фізичної працездатності гімнасток.

Отримані наукові факти та основні положення, що стосуються протікання процесів відновлення у післязмагальному періоді у спортсменів, можуть бути використані при подальшому розробленні проблеми відновлення у спорті та при викладанні фізіології і психології спорту у вищих навчальних закладах спортивного профілю.

Результати дослідження впроваджені у практику ДЮСШ м. Харкова та у навчальний процес із психології спорту у Харківській державній академії фізичної культури, що підтверджено відповідними актами впровадження від 07.06.10, 31.08.10, 06.09.10 та 08.10.10.

Особистий внесок здобувача полягає в аналізі науково-методичної літератури, підборі методів дослідження, формуванню груп досліджених осіб та проведенні експерименту. Крім того, здобувачем здійснена математична обробка одержаних результатів, аналіз і описання отриманих даних, розробка програми м'язової релаксації, написання статей та тексту дисертації.

У роботах, що виконані у співавторстві, дисертанткою проведено педагогічний експеримент, аналіз літературних джерел та підготовка матеріалів до друку.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедр педагогіки і психології, гімнастики, танців і фітнесу Харківської державної академії фізичної культури (2007-2010 рр.). Отримані дані доповідалися і на науково-практичних конференціях регіонального і міжнародного рівня: VI Міжнародній науковій конференції «Фізична культура, спорт та здоров'я нації» (Вінниця, 2006); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (Дніпропетровськ, 2007); Міжнародній науковій конференції «Молода спортивна наука України» (Львів, 2010); Міжнародних наукових конференціях «Фізична культура, спорт та здоров'я» (Харків, 2006, 2008, 2009, 2010).

Публікації. Результати дослідження викладено в 7 наукових публікаціях, затверджених ВАК України як фахові.

Структура й обсяг дисертації дисертаційна робота викладена на 211 сторінках тексту і складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Робота містить 28 таблиць та 6 рисунків. Список використаної літератури складає 259 джерел, з яких 55 - іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, відображено особистий внесок дисертанта та сферу апробації результатів роботи.

У першому розділі «Сучасні засоби відновлення психічної та фізичної працездатності спортсменів» представлено аналіз науково-методичної літератури, в якій розглядаються питання, що стосуються використання засобів відновлення спортсменами (Мирзоев О. М., 2000). Виявлені особливості впливу відновлювальних засобів на організм спортсменів, які займаються різними видами спорту (Свистунова Г. В., 2003). Установлені переваги та недоліки деяких методів відновлення (Кряжев В. Д., 2003).

Узагальнення результатів аналізу науково-методичної літератури з проблеми відновлення у спорті дало можливість зробити висновок про відсутність обґрунтованих теоретичних положень і практичних розробок стосовно особливостей застосування засобів відновлення в художній гімнастиці. Проблемою відновлення в художній гімнастиці займались окремі дослідники і вона фрагментарно висвітлена в науковій літературі (Быстрова И. В., 2005). На питання: „Які засоби відновлення краще всього використовувати гімнасткам у післязмагальному періоді? На які органи та їх системи організму вони впливають? Який ефект треба очікувати в результаті відновлення? Як користуватись певними методами?” та інші, відповіді не знайдено.

У другому розділі «Методи та організація дослідження» відображено зміст, спрямованість та перевагу використаних методів дослідження у порівнянні з аналогічними.

Із великої кількості існуючих засобів відновлення нами відібрана м'язова релаксація, як найчастіше використовувана спортсменами, і лазерне опромінювання біологічно активних точок тіла та їх комплекс, тобто лазеропунктура + м'язова релаксація. Лазеропунктура проводилась променями низькоінтенсивного лазерного генератора Сфера-2М, який працював в імпульсному режимі і генерував довжину хвилі 0,63 мкм з потужністю на виході світловода 10-15 мВт. Світловод розміщували безпосередньо над біологічно активними точками (БАТ) загальноенергетичної дії - це були точки хе-гу і дзу-сань-лі. Перша знаходиться посередині між першою і другою п'ясними кістками, а друга - на два цуні (пальця) нижче головки малоберцової кістки. Час дії променем на одну БАТ дорівнювала 20 с, що обґрунтовано як оптимальну величину впливу (Козлов В. И. та співав., 1993).

Дослідження було проведено у чотири етапи.

На першому етапі (2005-2006 рр.) проводився аналіз науково-методичної літератури з питань відновлення у спорті. Визначено мету, завдання, об'єкт і предмет майбутнього дослідження, підібрані і сформовані контрольна і експериментальна групи дівчат, які займались художньою гімнастикою.

Обидві групи складались із 12 осіб зі спортивною кваліфікацією КМС та МС. Вік учасниць дослідження 16-19 років. Гімнастки з контрольної групи після змагань продовжували звичайні тренування, а з експериментальної - поряд з тренуваннями підлягали впродовж п'яти днів впливу вибраних нами засобів відновлення.

На другому етапі (2007-2008 рр.) було проведено дослідження змін у психологічній та фізіологічній сферах гімнасток після змагань різного масштабу. Наступною частиною дослідження було адаптування для гімнасток методики аутотренінгу та розробка програми з м'язової релаксації за скороченим терміном відновлення. Крім того, проводився педагогічний експеримент, в якому ставилась мета виявити вплив на процес відновлення гімнасток м'язової релаксації, лазеропунктури та комлексу «лазеропунктури + м'язової релаксації». Тестування гімнасток обох груп проводилось на початку і в кінці експерименту, а застосування засобів відновлення здійснювалось після кожного тренування.

На третьому етапі (2008-2009 рр.) було продовження експерименту та обробка первісних кількісних даних. Впродовж цього етапу аналізувались результати робіт, що виконані були іншими авторами. Крім того, здійснювалось узагальнення одержаних нами даних та співставлення їх із результатами, що отримали попередні дослідники.

На четвертому етапі (2009-2010 рр.) проводився остаточний відбір матеріалів для написання розділів дисертації. Писався текст дисертації, формулювались висновки та практичні рекомендації гімнасткам для застосування засобів відновлення після змагань.

У третьому розділі «Психофізіологічні зміни в організмі гімнасток, що виникають у результаті впливу на них відновлювальних засобів» приводяться результати дослідження змін, що виникають у психологічній сфері гімнасток після участі їх у змаганнях різного масштабу. Виявлено, що зі збільшенням масштабу змагань у спортсменок зростають показники ситуативної тривожності і нервово-психічної напруги. Так, наприклад, після чемпіонату області ситуативна тривожність була на рівні 77,2 балів, а нервово-психічна напруга - 55,06 балів; після кубка України, відповідно - 79,46 та 56,76 балів, а після чемпіонату України - 81,14 та 57,48 балів (р<0,05).

З метою порівняння слід зазначити, що перед змаганнями, у тренувальному періоді, ситуативна тривожність дорівнювала 76,14 балів, а нервово-психічна напруга - 53,04 балів (р<0,05).

Необхідно підкреслити, що в залежності від участі у змаганнях різного масштабу різнонаправлено змінювався ступінь прояву і якостей особистості гімнасток. Так, зі збільшенням масштабу змагань одна група психічних станів та якостей підвищувала ступінь свого прояву. До цієї групи відносяться невротичність, спонтанна і реактивна агресивність, депресивність, дратівливість, емоційна лабільність, наполегливість та запальність. Перераховані якості з особливою інтенсивністю проявляються в екстремальних, стресогенних умовах.

Друга група якостей зі збільшенням масштабу змагань навпаки зменшувала ступінь свого прояву. До цієї групи відносяться товариськість, сором'язливість, відкритість, екстраверсія. Тобто, на великих змаганнях гімнасткам не до відкритості і сором'язливості - у цих умовах їм необхідні „бійцівські якості”, які саме ми виявили за допомогою опитувальника агресивності та конфліктності. Встановлено, що зі збільшенням екстремальних умов на великих змаганнях у значній мірі зростають агресивність, непоступливість, безкомпромісність і конфліктність. Так, у порівнянні з тренувальним періодом агресивність зростала таким чином: тренувальний період - 8,39 балів, чемпіонат області - 9,60 балів, кубок України - 10,40 балів, чемпіонат України - 11,30 балів (р<0,05). Конфліктність зростала теж, відповідно 7,52 - 8,21 - 9,57 і 10,22 балів (р<0,05).

Отримані результати дають змогу переконатись у тому, що чим більш важливими і значущими для гімнасток були змагання, тим у більшій мірі у них проявлялись якості, які детермінують можливість боротися зі стресом.

Отримані результати свідчать про погіршення відновлювальних процесів і у серцево-судинній системі гімнасток зі збільшенням рівня змагань. Так, після чемпіонату області індекс Гарвардського степ-тесту дорівнював - 65,22 ум. одиниць (р<0,05), після кубка України - 62,11 ум. одиниць (р<0,05), а після чемпіонату України - 59,45 ум. одиниць (р<0,05).

Діагностика функціональних можливостей дихальної системи гімнасток після змагань різної значущості теж переконує в зниженні її показників із ростом їх масштабності, а саме: час затримки дихання на вдиху і видиху зменшувався, що означало погіршення можливостей дихальної системи у забезпеченні фізичної працездатності спортсменок і свідчило про необхідність застосування відновлювальних процедур. Переконливими виявились і виміри потужності (W), фізичної працездатності (PWC170) та МСК. Ці результати представлені у таблиці 1.

Послідовно, від тренувального періоду до змагань чемпіонату області, кубка України і чемпіонату України потужність виконаної спортсменками фізичної роботи зменшувалась, відповідно на 2,26 кгм·хв-1, на 5,76 кгм·хв-1 та на 13,29 кгм·хв-1 (р<0,05). Фізична працездатність у цих же умовах зменшувалась - на 21,67 кгм·хв-1, на 44,3 кгм·хв-1 та на 53,21 кгм·хв-1 (р<0,05). Максимальне споживання кисню у досліджуваних умовах теж зменшувалося на 47,69 мл·хв-1 після чемпіонату області, на 51,76 мл·хв-1 після кубка України і на 59,07 мл·хв-1 після чемпіонату України (р<0,05).

спортсменка гімнастика аутотренінг

Таблиця 1 - Показники потужностi (W), фізичної працездатності (за методикою PWC170) та максимального споживання кисню після тренувань і змагань різного масштабу, ; n=24

Вимірювані показники	Тренувальний період 1	Чемпіонат області 2	Рівень ймовірності	Кубок України 3	Чемпіонат України 4	Рівень ймовірності
W, кгм·хв-1	834,42±0,85	832,16±0,79	t-1,96 p>0,05	826,40±7,56	813,11±7,03	t-2,26 p<0,05
PWC170, кгм·хв-1	1095,33±6,94	1073,66±7,05	t-2,19 p<0,05	1029,34±8,17	976,13±7,26	t-2,22 p<0,05
МСК, мл·хв-1	3479,72±12,41	3432,05±13,12	t-2,64 p<0,05	3380,29±14,53	3321,22±17,12	t-2,38 p<0,05

Визначення адаптаційного потенціалу дозволило одержати дані, які не суперечать загальній тенденції, виявленій у нашому дослідженні. А саме, співвідношення, наприклад, ЧСС і систолічного артеріального тиску з ростом масштабності змагань збільшувалось: після чемпіонату області на 0,51 ум. одиницю, (р>0,05); після кубка України - на 0,35 ум. одиниць, (р<0,05); а після чемпіонату України - на 5,56 ум. одиниць, (р<0,05).

Виявлено також, що з ростом масштабності змагань погіршується показник відновлення ЧСС після 20 присідань за 30 с: цей показник, у порівнянні з тренувальним періодом, після чемпіонату України збільшився на 0,78 хв. (р<0,05). У зв'язку з цим оцінка адаптаційного потенціалу, після змагального періоду дорівнювала 1,92 ум. од., після чемпіонату області - 2,08 ум. од., після кубка України - 2,56 ум. од. (напружена), і після чемпіонату України - 2,86 ум. од. (напружена). Тобто, після значних за масштабом змагань адаптація гімнасток внаслідок суттєвого зниження потенціалу стає напруженою.

З метою експериментальної перевірки можливості активізації відновлювальних процесів у гімнасток після змагань нами була розроблена психолого-педагогічна програма м'язової релаксації, яке може бути використана для відновлення психічної та фізичної працездатності. Особливістю даної програми є те, що вона розрахована всього на п'ять діб, а головною умовою досягнення позитивного результату є концентрація свідомості спортсменок на установці, що відновлення вкрай необхідне їм для успішної спортивної діяльності. Програма м'язової релаксації складається з п'яти блоків: 1) базисний психотренінг; 2) релаксаційний психотренінг; 3) самоспоспостереження; 4) доза - ефект; 5) досягнення ейфорії. У кожному блоку визначені вправи, які необхідно виконувати, час їх виконання, послідовність і кількість вправ за одне тренування. Для виконання вправ підібраний музичний супровід і рекомендовані словесні команди.

Після розробки програми здійснювалась експериментальна перевірка реакцій функціональних систем організму гімнасток на вплив застосованих засобів відновлення. До останніх належали: м'язова релаксація (перший), лазерне опромінення БАТ (другий) і комплексний вплив цих двох факторів (третій).

Виявлялися зміни у силі нервових процесів, що визвані дією використаних нами засобів відновлення. Установлена, по-перше, неоднозначність змін за складовими сили нервової системи і, по-друге, за результатами дії застосованих трьох засобів відновлення. Так, після дії використаних засобів відновлення сила нервової системи за збудженням зменшувалась, а за гальмуванням, рухливістю та врівноваженістю, навпаки, - збільшувалась. Що стосується дії відновлювальних засобів, то вимірювані показники змінювалися посилюючись від першого до третього засобів. Тобто, після м'язової релаксації вони були найменші, після лазеропунктури - середні, а після комплексного їх впливу - найбільші. Наприклад, показник гальмування після м'язової релаксації збільшився на 0,7 балів р<0,05, (в контролі - зменшився на 0,6 балів, р>0,05); після лазеропунктури - збільшився на 1,3 бала р<0,05 (в контролі - зменшився на 0,5 балів, р>0,05); після лазеропунктури + м'язової релаксації - збільшення ступеня прояву на 1,9 балів, р<0,05 (в контролі - зменшення на 1,1 балів, р>0,05).

Використання засобів відновлення дозволило значно поліпшити процес відновлення серцево-судинної системи у гімнасток з експериментальної групи, що вимірювався за допомогою Гарвардського степ-тесту. Після впливу першого засобу показники збільшились на 13,4 ум. одиниць (р<0,05), після другого - на 14,4 ум. одиниць (р<0,05), а після третього - на 17,4 ум. одиниць (р<0,05). Результати впливу застосованих відновлювальних засобів на фізичну працездатність гімнасток наведені у таблиці 2.

Таблиця 2 - Показники фізичної працездатності (за тестом PWC170) та МСК у гімнасток до та після застосування 1) м'язової релаксації, 2) лазеропунктури та 3) лазеропунктури + м'язової релаксації,

Вимірювані показники	Контр. гр.(n=12)	Рівень ймовірності	Експер. гр. (n=12)	Рівень ймовірності
	До	Після		До	Після
1) м'язова релаксація
W, кгм·хв-1	794,3±2,13	802,1±2,16	t-2,6 p<0,05	794,8±15,3	856,4±16,2	t-2,8 p<0,05
PWC170, кгм·хв-1	906,5±7,26	928,8±8,17	t-2,0 p>0,05	905,9±16,6	967,8±17,3	t-2,6 p<0,05
МСК, мл·хв-1	3064,2±9,6	3113,4±10,3	t-3,5 p<0,05	3062,9±43,6	3199,2±44,3	t-2,2 p<0,05
2) лазеропунктура
W, кгм·хв-1	794,6±3,73	809,8±4,18	t-2,7 p<0,05	795,0±21,3	869,6±21,6	t-2,5 p<0,05
PWC170, кгм·хв-1	906,8±7,26	933,3±8,17	t-2,4 p<0,05	906,0±21,8	977,5±22,3	t-2,3 p<0,05
МСК, мл·хв-1	3064,9±1,45	3123,3±1,71	t-2,6 p<0,05	3062,3±42,6	3220,5±44,3	t-2,6 p<0,05
3) лазеропунктура + м'язова релаксація
W, кгм·хв-1	795,0±9,45	818,5±10,12	t-1,8 p>0,05	794,8±1,49	880,2±1,75	t-2,7 p<0,05
PWC170, кгм·хв-1	906,7±9,40	941,6±10,17	t-2,5 p<0,05	905,8±25,4	986,8±27,6	t-2,2 p<0,05
МСК, мл·хв-1	3064,7±21,6	3141,5±21,3	t-2,5 p<0,05	3062,7±43,1	3240,9±44,0	t-2,9 p<0,05

Аналіз одержаних даних свідчить, що всі показники, що вимірювалися за цією методикою, у осіб із контрольної групи менші, ніж у їх колег із експериментальної групи. Тобто гімнастки, які користувалися засобами відновлення, мали суттєвий відновлювальний ефект. Порівняння інтенсивності впливу трьох застосованих засобів відновлення показало, що найбільший ступінь його активізації досягається після комплексної дії лазеропунктури + м'язової релаксації, середній ступінь - після впливу лазеропунктури і найменший після дії окремо м'язової релаксації. Так, наприклад, за даними PWC170 після дії м'язової релаксації вона зросла - на 61,9 кгм·хв-1 (р<0,05), після лазеропунктури - на 71,5 кгм·хв-1 (р<0,05), а після їх комплексного впливу - на 81,0 кгм·хв-1 (р<0,05).

Оцінка впливу відновлювальних засобів на функції дихальної системи гімнасток дозволила одержати наступні дані: після дії першого засобу відновлення затримка дихання на вдиху дорівнювала 21,6 с (р<0,05), після другого - на 24,9 с (р>0,05), а після третього - на 28,1 с (р<0,05). Дані за пробою Генчі наступні: у першому випадку час затримки дихання був більше на 7,7 с (р<0,05), у другому - на 10,6 с (р<0,05) і у третьому - на 12,4 с (р<0,05).

Інформативними також були тести, що використовуються в художній гімнастиці для діагностики фізичної підготовленості спортсменок. Це були біг на 6 м, біг 4 X 10 м, стрибок у довжину, подвійні стрибки через скакалку за 10 с та просторово-координаційний тест. Застосування відновлювальних засобів спортсменками з експериментальної групи дозволило значно підвищити результати указаних тестів у порівнянні з гімнастками з контрольної групи.

Так, кількість подвійних стрибків через скакалку виконаних за 10 с в контрольній групі через п'ять діб після змагань зросла на 1,7-2,1 разів. Водночас, у гімнасток з експериментальної групи, за той же проміжок часу, але зі стимуляцією відновлювальних процесів, були отриманi наступні дані: після м'язової релаксації кількість стрибків зросла на 4,2 разів (р<0,05), після лазеропунктури - на 6,3 разів (р<0,05), а після їх комплексного впливу - на 9,4 разів (р<0,05). Аналогічні дані після активізації відновлювальних процесів одержані і стосовно інших вище перерахованих тестів.

Тобто, спираючись на отриманi експериментальні дані можна стверджувати, що активізація процесів відновлення у гімнасток впродовж п'яти днів (навіть за умови їх тренувань у цей час, як і осіб з контрольної групи) обумовлює значне поліпшення фізичної підготовленості гімнасток, прискорення відновлення можливостей виконання специфічних фізичних вправ, які необхідні їм для спортивної діяльності саме в художній гімнастиці.

Підтвердженням наявності відновлювального впливу є дані і про зміну електрошкіряного опору гімнасток після змагань. Застосування м'язової релаксації впродовж п'яти днів привело до зменшення електрошкіряного опору у гімнасток з експериментальної групи на 8,80 КОм, (р<0,05) (в контролі - на 6,50, р<0,05), після дії лазеропунктури - на 11,4 КОм, (р<0,05) (в контролі - на 6,50, р<0,05) і їх комплексний вплив привів до зменшення цього показника - на 13,4 КОм, (р<0,05) (в контролі - на 6,7, р<0,05). Вважається, що зменшення електрошкіряного опору означає зниження нервово-психічної напруги і є показником інтенсивного відновлення вегетативних чинників і збільшення психічної працездатності (Марищук В. Л., 1990).

Визначення останньої ми теж здійснювали у нашому дослідженні. Перш за все слід відмітити, що використання відновлювальних засобів позитивно впливає на особистість спортсменок. Після їх застосування вони заспокоюються, у них зменшується збудливість, вони становляться більш благодушними і доброзичливими. Експериментальна перевірка впливу застосованих відновлювальних засобів на ступінь прояву якостей особистості гімнасток показала, що, по-перше, не всі якості змінюються, а, по-друге, міняються вони у різній мірі. Так, наприклад, такі якості як спілковитість і незалежність змінились однаково як у контрольній, так і в експериментальній групах. Не в значній мірі подіяли застосовані відновлювальні засоби і на такі якості як інтелект, розсудливість, практичність: виявлені зміни на рівні 0,1-0,2 бала (р>0,05).

Однак, такі якості як емоційна стійкість, тривожність, самоконтроль та напруженість поліпшилися після відновлення на 0,7-1,2 бала (р<0,05). На наш погляд, важливим є факт зменшення після відновлення ступеня прояву якостей особистості, які значно збільшуються у своєму прояві після змагань і за даними спортивних психологів негативно впливають на психологічну стійкість і працездатність (Родионов А. В., 1990). До цих якостей належать наступні: невротичність, спонтанна і реактивна агресивність, депресивність, тривожність, дратівливість. У нашому дослідженні після змагань за п'ять діб в контрольній групі зменшення ступеня прояву цих якостей відбулось на 0,3-0,5 балів (р<0,05), водночас в експериментальній групі вони зменшились на 1,0-1,3 бала (р<0,05). Це означає, що застосування відновлювальних засобів позитивно подіяло і на підняття рівня психічної працездатності досліджуваних спортсменок.

Ще в минулому столітті було доведено, що інтегральними і достатньо переконливими для спортсменів є такі психологічні чинники як настрій, активність, самопочуття (Плахтиенко В. А., Блудов Ю. М., 1983). У нашому дослідженні показано, що спортсменки, які застосовували відновлювальні засоби після змагань, у порівнянні зі своїми колегами, що це не робили, отримували швидке повернення високих показників за цими факторами.

У четвертому розділі «Аналіз і узагальнення результатів дослідження» здійснена характеристика ступеня вирішення поставлених завдань, що дало можливість отримати три групи даних: доповнюючі, підтверджуючі і абсолютно нові.

Результати нашого дослідження підтверджують дані Сопова В. Ф. (2008), про те, що стресогеність впливу на спортсменів умов змагань детермінується їх величиною, масштабом, а значить і значущістю як для суспільства, так і для спортсменів, які беруть у них участь. Отримані нами дані підтверджують результати досліджень Зотова В. П. (1990), Мирзоева О. В. (2005), в яких показано, що відновлення є повноправною складовою спортивної діяльності спортсменів і нехтування цим процесом приводить до перетренованості, психічних «зривів», до розвитку передпаталогічних змін в організмі і раннього відказу від спортивних виступів.

Дані нашого дослідження узгоджуються з результатами наукових праць Козлова В. И., Самойлова М. Г. (1993, 2000), в яких показано позитивний вплив на різні системи організму людини і їх ефективне відновлення після дії низькоінтенсивного лазерного опромінення.

Результати одержані нами після аналізу дії на організм гімнасток відновлювальних засобів доповнили дані ряду дослідників, що вирішують питання підвищення ефективності спортивної діяльності (Родионов А. В., 1990, Бондарчук А. П., 2005) активізації відновлення на різних її етапах (Платонов В. Н., 2005) та забезпечення спортивного довголіття (Корольчук М. С., Крайнюк В. М., 2006).

Вперше розроблена нами і є новою психолого-педагогічна програма, що може застосовуватися для здійснення м'язової релаксації гімнасток у післязмагальному періоді за короткий проміжок часу. Новими також є дані про фізіологічні і особливо психологічні зміни в організмі гімнасток внаслідок впливу на них використовуваних нами відновлювальних засобів.

Абсолютно новим є застосування лазерного опромінення біологічно активних точок тіла гімнасток та його дії у комплексі з м'язовою релаксацією для активізації процесів відновлення психічної та фізичної працездатності.

Новими також слід вважати дані експериментального обґрунтування можливостей кожного із трьох застосованих у нашому дослідженні засобів відновлення.



ВИСНОВКИ

1. Аналіз літератури з проблеми відновлення у спорті показав, що спортсменами використовується велика кількість засобів та методів активізації відновлювальних процесів. Встановлено, що їх вплив може бути локальним, або загальним. Показано, що глибина впливу відновлювальних процедур залежить від часу їх дії, фізіологічного стану спортсмена, індивідуально-психологічних показників під час відновлення, а також від віку, статі, спортивної кваліфікації спортсменів.

У більшості наукових праць, присвячених цій проблемі обґрунтовуються умови та принципи ефективного відновлення, приводяться режими користування відновлювальними засобами. Значно менше рекомендацій вiдносно застосовування певних відновлювальних методів для спортсменів з конкретного виду спорту і спеціалізації. У більшості робіт мова йде про стимуляцію відновлення фізичної працездатності, стосовно психічної працездатності повідомлення поодинокі.

Обґрунтування застосування ефективних засобів відновлення психічної та фізичної працездатності у післязмагальному періоді у спортсменок, які займаються художньою гімнастикою відсутні.

2. Виявлена залежність фізіологічних і психологічних змін в організмі гімнасток від масштабу змагань. Чим більше масштаб змагань і особиста відповідальність за результати виступу спортсменок, тим більш значними є зазначені зміни.

Встановлено, що після участі у різних за значимістю змаганнях від чемпіонату області до кубка України і чемпіонату України ступінь вираженості негативних психічних якостей гімнасток зростав. До останніх відносяться - невротичність, спонтанна і реактивна агресивність, емоційна лабільність, депресивність, дратівливість, конфліктність. Участь спортсменок у масштабних змаганнях супроводжується розвитком компонентів, що демобілізують психіку: це страх, тривога, побоювання - вони після їх участі у змаганнях названого масштабу зростають, відповідно, на 2,0 балiв (p<0,05), подавленість - на 3,0 балiв (p<0,05), знесиленість і в'ялість - на 3,5 балiв (p<0,05).

Функціональні можливості серцево-судинної та дихальної систем, потужність виконаної роботи, фізична працездатність, максимальне споживаня кисню та адаптаційні реакції теж погіршуються зі збільшенням масштабу змагань, у яких приймали участь гімнастки.

Інформативним був вплив використаних відновлювальних засобів на електрошкіряний опір спортсменок. Показано, що м'язова релаксація зменшує його на 8,8 КОм (p<0,05), лазеропунктура - на 11,4 КОм (p<0,05), а лазеропунктура + м'язова релаксація - на 13,4 КОм (p<0,05).

3. Застосовувані засоби активізації відновлювальних процесів у різній мірі впливають на організм гімнасток. Найбільш активно діє комплекс лазеропунктура + м'язова релаксація, лазеропунктура обумовлює середній за активністю вплив і найменший він після проведення м'язової релаксації.

Використані нами засоби релаксації позитивно подіяли на перебіг нервових процесів: спостерігалось зменшення показників прояву рухливості, врівноваженості та гальмування. Так, після м'язової релаксації, наприклад, гальмування збільшилось на 0,7 бала (p<0,05), після лазеропунктури - на 1,2 бала (p<0,05), а після комплексної дії обох цих засобів - на 1,9 бала (p<0,05).

Активність відновлювальних процесів (Гарвардський степ-тест) після м'язової релаксації зросла на 13,4 ум.од. (p<0,05), після лазеропунктури - на 14,4 ум.од. (p<0,05), а після впливу їх комплексу - на 17,4 ум.од. (p<0,05).

Встановлено, що вплив м'язової релаксації викликав зростання фізичної працездатності на 61,9 кгм·хв-1 (p<0,05), лазеропунктури - на 71,5 кгм·хв-1 (p<0,05), а їх комплексу - на 81,0 кгм·хв-1 (p<0,05). Функціональні можливості дихальної системи теж активно відновлюються. Застосування м'язової релаксації збільшило час затримки дихання на вдиху на 21,6 с (p<0,05), лазеропунктури - на 24,9 с (p<0,05), а їх комплексу - на 28,1 с (p<0,05). Затримка дихання після видиху була більшою, відповідно, на 7,7 с (p<0,05), на 10,6 с (p<0,05) і на 12,4 с (p<0,05).

Показники фізичної підготовленості гімнасток теж зросли. Так, після м'язової релаксації час подолання дистанції 4 х 10 м зменшився на 0,2 с (p<0,05), після лазеропунктури - на 0,2 с (p<0,05), а після їх спільної дії - на 0,4 с (p<0,05). Виконання тесту біг на 6 м покращилось, відповідно, на 0,04 с (p<0,05), на 0,07 с (p<0,05) та 0,1 с (p<0,05).

4. Застосовані засоби відновлення покращили і показники складових адаптаційного потенціалу. Так, відношення ЧСС до артеріального тиску у гімнасток зменшилось після м'язової релаксації на 2,32 ум.од. (p<0,05), після лазеропунктури - на 2,47 ум.од. (p<0,05), а після їх комплексного впливу - на 3,26 ум.од. (p<0,05). Після 20 присідань за 30 с при дії тих же засобів відновлення показники зменшились, відповідно, на 0,31 хв. (p<0,05), 0,39 хв. (p<0,05) та 0,40 хв. (p<0,05).

Позитивно подіяли засоби відновлення і на специфічні для художньої гімнастики тести. Наприклад, кількість подвійних стрибків через скакалку збільшилась після м'язової релаксації на 4,2 рази (p<0,05), після лазеропунктури - на 6,3 разів (p<0,05) і після їх комплексного впливу - на 9,4 разів (p<0,05).

Кількість виконаних вправ з просторово-координаційного тесту збільшилась, відповідно, на 8,8 - 12,9 та 16,1 разів (p< 0,05).

5. Застосування рекомендованих засобів відновлення у різній мірі впливає і на психологічну сферу гімнасток. Результатом його є зменшення ступеня прояву якостей особистості гімнасток, який в процесі змагань значно збільшився. Такі якості особистості як емоційна стійкість і самоконтроль стали проявлятись у більшій мірі, а тривожність і напруженість - зменшили ступінь свого прояву. Хоча слід відмітити, що такі якості як товариськість, сором'язливість, відкритість зменшились всього на 0,1-0,2 бала.

Водночас якості особистості, які грають значну роль у період змагань, і саме у цей період підвищились у своєму прояві, під впливом відновлювальних засобів зменшують цей рівень. До таких якостей особистості відносяться наступні: невротичність, спонтанна та реактивна агресивність, депресивність, дратівливість. У найбільшій мірі на якості особистості впливала лазеропунктура, що застосовувалась у комплексі з м'язовою релаксацією, дещо слабше діяла просто лазеропунктура і ще в меншій мірі - м'язова релаксація.

Виявлено зменшення нервово-психічної напруги гімнасток після впливу м'язової релаксації на 19,1 балів (p<0,05), лазеропунктури - на 20,3 балів (p>0,05), і після впливу їх комплексу - на 21,8 балів (p<0,05). Суттєвим також є зміни під впливом застосованих відновлювальних засобів самопочуття, активності та настрою. Перший засіб підвищив оцінку самопочуття на 1,4 бала (p<0,05), другий - на 1,9 бала (p<0,05), і третій - на 2,0 бала (p<0,05).

Узагальнюючи одержані дані, можна підкреслити, що застосування рекомендованих засобів відновлення забезпечить підняття рівня психічної та фізичної працездатності гімнасток.

Отже, використання рекомендованих засобів з метою активізації відновлення як фізичної, так і психічної працездатності гімнасток у післязмагальному періоді, є одним із ефективних шляхів скорочення терміну повернення до індивідуальної норми їх психофізіологічних функцій і повноцінного здійснення тренувального процесу.

Перспективою подальших досліджень може бути виявлення можливостей підвищення психічної та фізичної працездатності гімнасток у тренувальному та змагальному періодах їх спортивної діяльності шляхом застосування засобів відновлення та пошук методів збереження їх здоров'я.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Байер В. В. Восстановление психофизиологического состояния спортсменок, занимающихся художественной гимнастикой в постсоревновательном периоде / В. В. Байер // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2007. - № 12. - С. 293-295.

2. Байер В. В. Влияние аутогенной тренировки на психофизиологическое восстановление гимнасток в постсоревновательном периоде / В. В. Байер // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2008. - № 3. - С. 139-142.

3. Байер В. В. Активізація відновлювальних процесів методами лазеропунктури у спортсменок, які займаються художньою гімнастикою / В. В. Байер, М. Г. Самойлов // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2009. - № 3. - С. 241-244.

4. Байєр В. В. Лазеропунктура як засіб активізації відновлювальних процесів у спортсменів шляхом зменшення ступеня прояву негативних психічних станів / В. В. Байєр // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2009. - № 4. - С. 142-144.

5. Байєр В. В. Зміни у психіці спортсменок-гімнасток у післязмагальному періоді / В. В. Байєр // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту під ред. Є. Приступи. - [Вип. 14]. - Л., 2010. - Т. 1. - С. 12-17.

6. Байєр В. В. Порівняльна характеристика впливу різних методів відновлення на організм спортсменок, які займаються художньою гімнастикою / В. В. Байєр // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2010. - № 1. - С. 139-143.

7. Байєр В. В. Особливості процесів відновлення у гімнасток у післязмагальному періоді / В. В. Байєр // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 2010. - № 2. - С. 168-170.



АНОТАЦІЯ

Байєр В.В. Відновлення психічної та фізичної працездатності спортсменок, які займаються художньою гімнастикою. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт. - Харківська державна академія фізичної культури. Харків, 2011.

Дисертаційне дослідження присвячене обґрунтуванню активізації відновлення психічної та фізичної працездатності спортсменок, які займаються художньою гімнастикою, у післязмагальному періоді. У роботі показано, що фізіологічні системи організму та психічна сфера спортсменок при збільшенні масштабів змагань, у яких вони беруть участь, адекватно реагують зміною своїх параметрів.

Застосування розробленої психолого-педагогічної програми для м'язової релаксації, лазерного опромінення біологічно активних точок тіла спортсменок та комплексного впливу обох цих засобів відновлення викликає позитивні зміни в організмі гімнасток.

Виявлено, що найбільш суттєві зміни у позитивний бік здійснюються після застосування лазеропунктури + м'язової релаксації. У результаті дії рекомендованих відновлювальних засобів у післязмагальному періоді у гімнасток активізуються процеси відновлення серцево-судинної, дихальної систем, фізичної та психологічної працездатності.

Зроблено висновки про можливість використання рекомендованих засобів відновлення психофізіологічних параметрів у гімнасток у післязмагальному періоді.

Ключові слова: художня гімнастика, засоби відновлення, фізіологічні зміни, психологічна сфера, фізична і психічна працездатність.



АННОТАЦИЯ

Байер В.В. Восстановление психической и физической работоспособности спортсменок, занимающихся художественной гимнастикой. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профессиональный спорт. - Харьковская государственная академия физической культуры. Харьков, 2011.

Диссертационное исследование посвящено обоснованию активизации восстановления психофизической работоспособности спортсменок, которые занимаются художественной гимнастикой, в послесоревновательном периоде. В работе показано, что при участии гимнасток в соревнованиях разных по масштабу, в физиологических системах их организма и в психологической сфере возникают адекватные изменения. Расширение масштабов соревнований и соответственно ответственности за свои выступления в них, вызывают у гимнасток значительное напряжение психофизиологической сферы.

При отсутствии восстановительных мероприятий, особенно после крупных соревнований, у гимнасток наблюдаются процессы снижения работоспособности, максимального потребления кислорода, восстановления ЧСС и артериального давления после экспериментальных нагрузок и падение адаптивной пластичности.

С целью активизации восстановительных процессов у гимнасток в постсоревновательном периоде была модифицирована методика мышечной релаксации и разработана психолого-педагогическая программа, применение которой позволяет за ускоренный период (5 суток) осуществить активизацию их восстановления путём мышечной релаксации. Кроме мышечной релаксации в качестве средств, активизирующих восстановительные процессы у гимнасток, применялись лазерное облучение биологически активных точек их тела и комплексное воздействие лазеропунктура + мышечная релаксация.

Установлено, что наилучший восстановительный эффект даёт упомянутый комплекс. Выявлена возможность уменьшить степень проявления негативных психических состояний и качеств личности гимнасток, которые стали активно проявляться в период соревнований. Показано также, что у лиц из экспериментальной группы (т. е. активно восстанавливающихся после соревнований) за короткий период времени увеличивалась мощность выполняемой ими работы (степ-тест), физическая работоспособность (PWC170), максимальное потребление кислорода и адаптивный потенциал.

Полученные данные позволяют рекомендовать гимнасткам в постсоревновательном периоде применять предложенные способы восстановления физической и психической работоспособности.

Ключевые слова: художественная гимнастика, способы восстановления, физиологические изменения, психологическая сфера, физическая и психическая работоспособность.



SUMMARY

Bayer V.V. Recovery of psychic and physical efficiency in sportsmen going in for artistic gymnastics. - Manuscript.

Candidate thesis in physical education and sport, on speciality 24.00.01 - Olympic and professional sport. - Kharkiv State Academy of Physical Culture. Kharkiv, 2011.

The thesis concentrates on substantiation of activation of psychological and physical recovery in artistic gymnasts in an after-competition period. The study proves that physiological body system and psychological condition of gymnasts who take part in a larger scale of competitions react adequately by means of their parameters alteration.

Gymnasts' organisms are positively influenced by a designed psychological and pedagogical program for muscle relaxation, laser treatment of biologically active body points as well as combination of the above mentioned rehabilitation methods.

Combination of laser puncture and muscle relaxation proves to bring out the most essential positive changes. Restoration processes of cardiovascular, respiratory systems, physical and psychological activity in gymnasts are activated due to applying the recommended rehabilitation methods in a post-competition period.

The study results in a conclusion that the recommended methods of psychological and physical recovery may be applied in gymnasts in a post-competition period.

Key words: artistic gymnastics, recovery methods, physiological changes, psychological condition, physical and psychological activity.

Размещено на Allbest.ru