Туристичні ресурси Мадриду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Східноєвропейський університет імені Лесі Українки

Реферат

«Туристичні ресурси Мадриду»

Студентки Гапчук Г.О.

Спеціальність: Туризм

Науковий керівник: проф. Ільїн Л.В.

Луцьк 2015

План

1. Іспанія

2. Мадрид

а) Історія

б) Столичний статус

в) Розташування

г) Клімат

ґ) Транспорт

д) Спорт

е) Монументи

є) Корида

3. Музеї

4. Визначні пам'ятки

5. Парки та сади

6. Королівський палац

Висновок

1. Іспанія

Королівство Іспанія - держава на південному заході Європи, яка займає 85 % території Піренейського півострова. Загальна площа - 504,8 тис. км2, населення - 40,5 млн осіб, з яких 77 % - мешканці міст. Іспанія має вихід до Атлантичного океану, омивається водами Біскайської затоки і Середземного моря.

Геотуристичне положення країни напрочуд вигідне. Вона має вихід до узбережжя теплих морів, розташовується у безпосередній близькості від головних споживчих туристичних ринків на території з ландшафтним розмаїттям і комфортними погодно-кліматичними характеристики, які притаманні для значної частини території країни протягом більшої половини року. До специфічних рис геотуристичного положення Іспанії належить наявність двох міст на території Африки та острівних територій, природні умови яких дозволяють цілорічно розвивати пляжно-купальний відпочинок. Королівство володіє унікальною культурною спадщиною, яка стала наслідком тривалої взаємодії християнського й ісламського світів.

Геотуристичне положення - розташування географічного об'єкту (окрема культурно-історична пам'ятка, поселення, регіон, країна тощо) стосовно інших об'єктів, територіальних зосереджень рекреаційно-туристичних ресурсів, туристичних потоків, транспортних вузлів і магістралей, ринків збуту/отримання туристичних послуг тощо.

Іспанія багата на природні, суспільні і подієві туристичні ресурси.

На території країни виділяються три типи клімату: помірний морський на північному заході і півночі з помірними температурами і рясними опадами протягом усього року; середземноморський на півдні й узбережжі Середземного моря з м'якими вологими зимами та спекотним сухим літом; континентальний пояс у внутрішніх районах країни з прохолодними зимами і теплим сухим літом. Середня річна кількість опадів коливається від 1 600 мм на північному заході і західних схилах Піренеїв до 250 мм на Арагонському плато і в Ла-Манчі. Більше половини території Іспанії щорічно отримує менше 500 мм опадів за рік і лише приблизно 20 % - понад 1 000 мм.

Температури скрізь, окрім внутрішніх районів, у цілому помірні. На північному заході пересічна температура січня складає +7° С, а серпня - +21° С; на східному узбережжі, відповідно +10° С і +26° С. Зими у внутрішніх районах холодні, нерідко бувають сильні морози і навіть сніжні буревії. Літо тут спекотне: середня температура линя і серпня - +27° С. У Мадриді пересічна температура січня становить +4° С, а липня - +25° С. Оскільки південно-східне узбережжя захищене від північних вітрів горами Кордильєри-Бетики, клімат там близький до африканського із дуже сухим і спекотним літом. Це область вирощування фінікової пальми, бананів і цукрової тростини. Улітку найбільш спекотна погода тримається в районі Андалузької низовини. На південному узбережжі пересічна температура серпня - +29° С, але іноді температура вдень підвищується до +46° С; зими м'які, пересічна температура січня - +11° С. Середземноморське узбережжя включає відомі курортні зони: Коста Брава, Коста дель Маресме, Коста дель Гарраф, Коста Даурада, Коста Азаар, Коста Бланка, Коста дель Соль. Виділяється також острівна частина, в яку входять Майорка, Ібіса, Гран Канарья, Тенеріфе.

Коста Брава, що в перекладі означає "дикий, скелястий берег" - знамените узбережжя Каталонії, що простягнулося від кордону з Францією до курортного міста Бланес. Скелі, які обриваються в море і дивовижні піщані пляжі - особливі риси ландшафтів цієї частини узбережжя. До найбільш відомих туристичних центрів Коста Брава належать Паламос, Льорет де Map (популярний молодіжний курорт), Бланес, що славиться своїм ботанічним садом.

Коста дель Марісме ("болотистий берег") - наступна на південь частина узбережжя Каталонії. Найбільш відомі туристичні центри - Малграт де Map, Пінеда де Map, Калелла та ін.

Далі на південь лежить узбережжя Коста Даурада - "золотий берег", названий так за морські пляжі з дрібного м'якого жовтого піску. Гордістю Коста Даурада є другий за величиною тематичний парк Європи - Порт Авентура.

На території області Валенсія розташована 120-тикілометрова частина узбережжя під назвою Коста Азаар з центром у місті Кастельон.

На південь від Валенсії розкинулася знаменита Коста Бланка - "білий берег" - частина узбережжя з відомими курортами Ганді, Хавеа, Бенідорм, Аліканте. Бенідорм, зокрема, відомий тим, що на околицях знаходиться тематичний парк Терра Мітіко, де в мініатюрі представлені давні легендарні цивілізації Середземномор'я. Територія Валенсії - це не тільки середземноморське узбережжя, а і внутрішні аграрні райони, які представляють інтерес для мандрівників через значну кількість природних заповідників.

На крайньому півдні Андалусії розташований відомий курортний район - узбережжя Коста-дель-Соль - "берег сонця". Ця частина Іспанії відома фешенебельними курортними центрами.

Великою популярністю серед туристів користується острівна частина країни. Канарські острови розташовані навпроти африканських берегів, за 1000 км від Піренейського півострова. Завдяки комфортному клімату протягом усього року і чудовим пляжам, Канари надають можливість насолоджуватися красою моря протягом усього року. Санта Круз, Пуерто де ла Круз і пляжі у південній частині острова Тенеріфе; пляжі Лас Плайас дель Інглес і Маспаломас на острові Гран Канарья; Пуерто дель Кармен на острові Лансароте і Корралехо на Фуертевентура - ось лише деякі з місць найбільшого напливу туристів.

Розташовані у водах Середземного моря Балеарські острови мають низку рис, властивих тільки їм. Тут цікаве і різноманітне узбережжя, багатий світ птахів і вражаючі своєю красою пейзажі. Ібіса, третій за величиною острів Балеарського архіпелагу, визнаний у всьому світі як один із кращих курортів для молоді. Сюди в пошуках розваг з'їжджається молодь з усієї Європи. Майорка - найбільший острів Балеарського архіпелагу. Завдяки сприятливому середземноморському клімату, туристи відвідують Майорку цілий рік. На Балеарських островах зосереджено майже 25 % готельних місць Іспанії і щорічно тут відпочиває більше 10 млн туристів.

"Зелена Іспанія" - узбережжя Біскайської затоки. Ця частина країни, не дивлячись на красу природних ландшафтів і сприятливість літніх погодно-кліматичних характеристик, поки ще не повною мірою залучена до туристичного використання.

Іспанія володіє дивовижним культурним спадком. Фактично кожне міське і багато сільських поселень пишаються унікальними об'єктами архітектури, музеями, пам'ятниками, сакральними святинями. Але найбільша концентрація суспільних туристичних ресурсів притаманна великим містам, насамперед Мадриду, Барселоні та Валенсії.

пам'ятка музей туристичний мадрид

2. Мадрид

Мадримд (ісп. Madrid) -- столиця та найбільше місто Іспанії,адміністративний центр автономної спільноти Мадрид. Населення міста -- 3 273 049 мешканців (2010 рік), а включаючи передмістя -- понад 7 млн. Місто розташоване в центральній частині Піренейського півострова. Великий Мадрид є найбільшою міською агломерацією Південної Європи та займає агломерацію площею 1,2 тисячі кмІ. Безпосередньо місто розташоване на території завбільшки 607 кмІ та включає 21 адміністративний район.

а) Історія

За легендою, Мадрид заснував античний герой Окній, син Тиберина (бога ріки Тибр) та віщунки Манто. На березі річки Мансанарес була заснована фортеця Мантуя Карпетанська. Існує версія, що назва Мадрид походить від кельтського Маджерит -- «великий міст» (що після арабського завоювання Іспанії перетворився на Маджерит). Однак історія того, що має назву «Вілья» (за аналогією Сіті у Лондоні), бере початок лише у 852 році, коли маври побудували тут фортецю Маджеріт (або Матріт), яка слугувала захистом для найбільшого міста півострова -- Толедо. В перекладі з арабської слово «Маджеріт» означало «джерело води» (через значні водні ресурси цього району). В X столітті у маленькому Мадриді народився Маслама-аль-Майріті, найвідоміший астроном Кордовського халіфату і засновник математичної школи. У 1083 році фортецю захопили християни, але протягом ще 5 століть архітектурний та національний склад міста майже не змінювалися. Християни, маври та євреї мирно співіснували до кінця XV століття. Увесь цей період Мадрид був лише супутником Толедо, що у добу Раннього Середньовіччя був процвітаючим центром кастільського королівства.

Місто процвітало і отримало звання «вілья» у 1123 році. 1188 року представники Мадрида вперше взяли участь у засіданні Парламенту (Кортесів) Кастилії. Влада у місті належала Раді, що обиралася народом. Так було до 1346 року, аж поки король Альфонсо XI не запровадив систему регенства, коли лише представники місцевої олігархії мали право керувати містом. Мадрид був місцем тимчасового перебування кастильських королів: Пабло І і Енріке ІІ. Останній на початку XV століття наказав переробити місцеву цитадель (Алькасар) у палац, а також розпочати будівництво палацу, що мав слугувати літньою резиденцією. Мадрид часто ставав місцем коротких зупинок іншого кастильського монарха Карлоса І. Його приваблювали сусідні ліси, що славилися великою кількістю дичини. Через це Карлос І наказав побудувати мисливський павільйон на сусідніх землях Ель Пардо. Під час правління католицьких королів Мадрид активно розвивався -- насамперед завдяки звільненню населення від податків та наданню різноманітних привілеїв. Наприкінці XV століття місто налічувало 3400 жителів, які мешкали у середньовічному кварталі, який починався в Алькасарі, уздовж Пагорба Сліпих, Вістільї, Брам Маврів, Кавас, Зачинених Брам, Печери Сан Мігеля до площі Каньйос дель Перраль. Найвідомішою спорудою міста був Алькасар, який входив до складу фортифікаційного кола, що оточувало місто.

У червні 1561 року, коли «вілья» налічувала вже 30 тисяч жителів, король династії Габсбургів Феліпе II переніс двір з Толедо до Мадрида, розмістивши його у стародавньому Алькасарі. Причина такого кроку була цілком прагматичною: необхідно було зменшити вплив могутнього архієпіскопа Толедо на Двір короля. Окрім того, молодій дружині короля не подобався Толедо, і вона благала чоловіка знайти нове місце для Королівського Двору. Мадрид з його мікрокліматом, оточений лісами і розташований на річці Мансанарес, став доречною кандидатурою. Відтоді «вілья де Мадрид» став столицею динамічно зростаючого Іспанського королівства (за винятком періоду 1601--1606 років, коли столицею тимчасово був Вальядолід, та періоду Громадянської війни, коли функції столиці у різний час виконували Валенсія і Барселона).

Маленьке місто у центрі країни за один день перетворилося на столицю найпотужнішої світової імперії. У 1625 році Феліпе IV наказав зруйнувати стіни міста і побудувати нове фортифікаційне коло, яке проіснувало аж до XIX століття. Уряд засідав у Королівському Алькасарі, Королівському Палаці і Східному Палаці (Plaza de Oriente). Одночасно будувався ще один палац на іншому боці міста. Він був оточений садами і отримав назву Палац «Буен Ретіро», де розташовувалася Тронна зала.

Королівський палац у Мадриді

Зміна династії і прихід до влади Бурбонів мали для інфраструктури Мадрида дуже позитивні наслідки. Темні, брудні і вузькі вулички, будинки без належної каналізації почали відходити у минуле. Пожежа 1734 року в Королівському Алькасарі, внаслідок якої була знищена третина королівської колекції картин, змусила побудувати новий королівський палац -- Palacio Real. Роботи велися до 1755 і завершилися лише при царюванні Карлоса ІІІ. Саме Карлос ІІІ отримав звання «найкращого мера Мадрида». При ньому були побудовані мости, лікарні, парки, фонтани, каналізаційна система. В оновленні іспанської столиці взяли участь найвідоміші на той час архітектори і дизайнери: Франческо Сабатіні, Вентура Родрігес, Хуан де Вільянуева. Проект Салон Прадо, що реалізувався на околицях міста між комплексом Буен Ретіро і фортифікаційним муром, -- найважливіший в історії міста середини XVIII століття. В цей час були побудовані бульвар Прадо і Реколетос, бульвар Пасео де ла Кастельяна, фонтани Нептуна, Сібелеса і Аполлона, Королівський ботанічний сад, Астрономічна обсерваторія або Кабінет природничої історії, що пізніше трансформуються у музей Прадо. У XVIII столітті в окрему адміністративну одиницю виділена провінція Мадрид.

Під час короткого перебування у Мадриді французьких загарбників Жозе Бонапарт наказав провести реконструкцію площі Пуерта дель Соль та вулиць, що прилягали до неї. Повстання мешканців Мадрида 2 травня 1808 року стало початком війни за незалежність від французьких загарбників.

Доба XIX століття, коли Іспанія втратила майже всі свої колонії, залишила небагато слідів в архітектурі іспанської столиці. Найяскравіший слід -- будівництво залізничного вокзалу Аточа. Він був закладений 1851 року, хоча будівництво основної споруди датується 1888--1982 роками. Аточа був спроектований Альберто Паласіо, ученем славнозвісного Густава Ейфеля. Еклектична споруда була зроблена із заліза та цегли та була втіленням індустріальної архітектури, що панувала у той час в Європі. Вокзал став символом промислового росту іспанської столиці, оскільки саме через нього кілька поколінь іммігрантів-робітників прибували до Мадрида.

1860 року нарешті був зруйнований мур Феліпе IV.

У 30-х роках XX століття відкрилася Гран Віа, а 1919 року -- перша станція метрополітену.

Громадянська війна 1936--1939 років залишила глибокий слід в історії Мадрида. Особливо постраждала західна частина міста. У другій половині XX століття Мадрид почав рости шаленими темпами. Площа міста зросла майже у 10 разів: з 66 кмІ. до 607 кмІ, поглинувши 13 сусідніх районів (Аравака, Барахас, Фуенкараль, Орталеса, Вальєкас, Вільяверде тощо). Зростання міста відбувалося неконтрольованими темпами, що спричинило появу трущоб. Під час диктатури Франко були побудовані Арка Перемоги, Міністерство навколишнього середовища (споруджене у неогрегоріанському стилі) та Будинок профспілок. План облаштування агломераційної зони Мадрида, схвалений у 1963 р., започаткував тенденцію субурбанізації, коли спальними районами стали Хетафе, Алькоркон, Фуенлабрада, Леганес, Сан Себастьян де лос Рейєс, Сан Фернандо де Енарес, Алькобендас, Кослада.

У пятидесяті роки був подовжений бульвар Пасео де ла Кастельяна; там почали будуватися сучасні споруди і хмарочоси найвідоміших світових компаній.

Після смерті Франко розпочалася демократична доба, коли мера Мадрида почали обирати всенародно. 1992 року був модернізований вокзал Аточа. Рестравровані більшість історичних споруд міста. У 2007 на площі Карлоса І королівська пара Іспанії відкрила пам'ятник жертвам терористичної атаки у мадридській залізниці.

У XXI столітті на місто чекають нові виклики: стримування цін на нерухомість, розширення міста; перемоделювання історичного центру; інтеграція іммігрантів у життя міста, проблеми з водопостачанням.

б) Столичний статус

Доля Мадриду була яскрава, адже за 5 століть воно перетворилося з містечка в великий мегаполіс і ці перетворення його у велику метрополію нерозривно пов'язані з ознаменуванням Мадриду, як столиці багатогранного іспанськонго суспільсва, починаючи з часів Великої Іспанської Імперії та закінчуючи теперішніми часами модернової Європейської країни. Саме з 1561 року постійне представництво Королівського суду розмістилося в містечку Мадрид, а юридичне визнання ролі столиці довелося чекати довше.. Аж до 1931 року, з появою другої іспанської республіки, а в Конституції цей факт був закріпленийі в 1978 році. У 2006 році був прийнятий «закон про Столицю» і спеціальна схема розвитку Мадрида, яку затвердили муніципальні збори міста.

Як столиця держави, Мадрид є домом для державних установ Іспанії; Генеральний суд, міністерства, державні установи та пов'язані з ними структури, а також офіційна Резиденція королів Іспанії. На економічному рівні, Мадрид є основним діловим і фінансовим центром Іспанії, в наш час[Коли?] це майже 50,1% доходів в казну країни, та більше 5000 провідних іспанських компаній. Це місце знаходження основного фондового ринку в країні, з численними національними компаніями і з кількома найбільшими світовими корпораціями. Зі світових установ в місті розташувалися: Штаб-квартира Всесвітньої туристської організації (ЮНВТО), штаб-квартира Іберо-американського Секретаріату (СЕГІБ) і штаб-квартира Організації іберо-американських держав з питань освіти, науки і культури. Крім того, проводяться великі міжнародні зібрання з представниками-країнами іспаномовними; Постійний комітет Асоціації іспаномовних академій [10], Штаб-квартира Іспанської королівської академії(РАЕ) і штаб-квартира Інституту Сервантеса. В Мадриді організовуються ярмарки -- ФНПР, Мадрид Fusion, ARCO, SIMO ВТК, Motor і тиждень моди Cibeles Мадрид.

в) Розташування

Місто Мадрид розташоване в центральній частині Іберійського півострова, за декілька миль на північ від гори Серра-де-Лос-Анджелес (що вважається іспанцями за географічний центр іберійського півострова). Координати міста є 40 ° 26'N 3 ° 41'W / 40433, ?3683, а його середня висота над рівнем моря становить 667 м, що робить його найвищою столицею Європи. Географічні та кліматичні умови Мадриду відповідають характерним для Південної височини в Центрально-Іберійському плато. Місто розташоване в кількох милях від гірського хребта Сьєрра-де-Ґуадаррама (Sierra de Guadarrama) і розташоване в басейні річки Тежу.

Головною річковою артерією в Мадриді є річка Мансанарес, яка проникає до міста з підніжжя хребта Сьєрра-де-Ґуадаррама та мадридьских околиць Монте-де-Ель-Пардо, і живить ще й однойменне водосховище, яке також отримує води від інших струмків та річок Техада і Маніна. Після цього річка продовжує нести свої води «легенями Мадриду», а вже згодом втікає в міські квартали. При виході з міста, річка проходить через східну околицю міста -- Хетафе, де вона отримує воду зі струмка Кулебро, а незабаром впадає в більш повноводну річку Ярама (Jarama), яка несе свої води вздовж північно-східних границь міста, і протікає в безпосередній близькості від міста Рівас-Васиамадрид, і є найбільшою притокою річки Тежу. На додаток до тих струмків та потоків, що впадають в Мансанарес, існують й інші малі річки та потоки в місті Мадриді і його околицях, які мають нахил в іншу сторону і стікають в долину Кедрон, а згодом вливаються до річки Ґуадаррами -- ще однієї притоки Тежу.

г) Клімат

Мадрид перебуває в зоні середземноморсько-континентального клімату і сильно залежить від екологічного впливу самого міста. Зими в місті холодні, при температурі нижче 4-5 °С, з частими заморозками та іноді снігопадами. Літо спекотне, температура в середньому становить близько 24 °C в липні і серпні, а максимальна температура іноді перевищує 35 °C. . Амплітуда теплових щорічних змін (19 градусів, і ця цифра типова для південних плато) пояснюється великою відстанню до моря і висотою розташування міста (близько 600 м). [ 63 ] Річна кількість опадів становить понад 400 мм, з дуже помітним мінімумом влітку, чотири сухих місяці -- з червня по вересень, які змінюються набагато більш дощовим періодом, хоча загалом вважається, що місто розташоване в доволі посушливій зоні.

ґ) Транспорт

В місті діє ряд автобусних маршрутів та метрополітен (з 1919 р.), який останнім часом швидко розвивається. Метрополітен Мадрида займає третє місце в Європі за довжиною ліній (245 км) після лондонського (415 км) та московського (288 км). На додаток до метро в Мадриді відкрита мережа сучасного трамваю, відомого як metro ligero (легке метро), приблизно через 35 років після того, як в Мадриді закрилася попередня трамвайна система. Діє мережа електричок, є два вокзали -- Аточа і Чамартін. На північному сході від міста -- міжнародний аеропорт «Барахас» (4 термінали). Аеропорт щороку обслуговує близько 40 млн пасажирів та входить до списку 20 найбільших аеропортів світу.

д) Спорт

«Реал Мадрид» був визнаний ФІФА кращим футбольним клубом XX століття. У 1920 році клубу було присвоєно звання королівського і він отримав свою назву. Стадіон команди -- «Сантьяго Бернабеу», розташований в північній частині міста. Місткість стадіону -- більш 80 тис. глядачів. Відкриття стадіону відбулося 14 грудня1947 року. Стадіон названий на честь Сантьяго Бернабеу Йесте -- президента клубу в 1943--1978.

Одним з найсильніших футбольних клубів в історії Іспанії є «Атлетіко». Клуб базується на стадіоні «Вісенте Кальдерон», що вміщає близько 55 тис. глядачів. У 1982 році Мадрид, поряд з іншими містами Іспанії, брав чемпіонат світу з футболу. Фінал відбувся на стадіоні «Сантьяго Бернабеу», групові ігри -- на стадіоні «Вісенте Кальдерон».

У 2009 році Мадрид посів друге місце за результатами голосування за право прийняти літні Олімпійські ігри 2016 року, поступившись Ріо-де-Жанейро

е) Монументи

Ск. А.Марінес. Монумент повстанцям, розстріляним 2 травня 1808 р. вояками Наполеона

Наяда з мушлею (монумент Альфонсо XII, фрагмент)

Король Карлос ІІІ

Монумент драматургу Хасінте Бенавенте

є) Корида

До початку XVIII ст. кінна корида в Мадриді проводилася на Пласа Майор в присутності короля. Після формування традицій сучасної пішої кориди в XVIII ст. головна арена знаходилася в районі воріт Алькала. В 1925 р. була побудована грандіозна арена для кориди Лас-Вентас в кінці вулиці Алькала. Щонеділі з березня по жовтень тут проходять бої биків, які притягують любителів тавромахії та туристів з усього світу. З 1 по 30 травня щороку на честь міських свят Св. Ісідора проводиться найважливіша серія боїв биків у світі -- Feria de San Isidro. Перед входом на Арену Лас-Вентас стоїть монумент, присвячений тореадору Хосе Куберо Санчесу (Josй Cubero Sбnchez, 1964-1985) - монумент «помер тореро, народився ангел».

Монумент Хосе Куберо Санчесу

3. Музеї

Однією з найважливіших визначних пам'яток міста є музей Прадо, який заснувала Ізабелла Браганська, дружина Фердинанда VII. В 1819 р. музей розташувався в теперішній будівлі в якості Королівського музею. Будівлю музею на замовлення Карла ІІІ в 1785 р. спроектував архітектор Хуан де Віл'януева. Нарівні з Лувром та Ермітажем музей Прадо вважається найбільшим у світі. Тут зібрані багатюща колекція іспанського живопису, шедеври італійських, фламандських і голландських майстрів. Перша колекція музею Прадо налічувала понад 300 картин, зараз тут зберігається понад 6 тисяч полотен, більше 400 скульптур і творів ювелірного мистецтва.

Музей Тіссен-Борнемісса

Розташований у палаці Вільяермоса, який змодельований Рафаелем Монео. Коли у 18 столітті Салон Прадо став новим фешенебельним центром Мадрида, його купив герцог Вільяермоса. Він зруйнував Салон і наказав побудувати на його місці нову архітектурну споруду у стилі французького неокласицизму. Після смерті герцога, відповідальність за новостворену колекцію взяв його син -- барон Генріх Тіссен Борнеміса, на честь якого і названий музей. Зібрання творів від фламандських примітивістів до сучасного авангарда. Більше 800 картин і скульптур, різьблених робіт, килимів та інших предметів мистецтва. Усі колекції розташовані у хронологічному порядку, починаючи від доби Відродження до XX століття. На третьому поверсі представлені роботи доби Відродження і Класицизму, італійського Кватроченто, зразки італійських, німецьких і голландських майстрів XVI століття Альберта Дюрера, ганса Гольбейна; і нарешті галерея, присвячена Тіціану, Тінторетто, Бассано, Ель Греко, Караваджо. На другому поверсі музею представлена колекція голандського мистецтва, зі зразками реалізму, рококо, неокласицизму, романтизму та імпресіонізму. Перший поверх наповнений картинами XX століття, у стилях від кубизму і авангардизму до Поп Арта. Вирізняються також деякі сучасні полотна Пікассо, Мондріана, Шагала, Гоппера.

Національний музей -- центр мистецтв імені королеви Софії

Відкритий у вересні 1992 р. Це один з найбільших музеїв світу, що займає площу у 12 505 мІ. виставкових кімнат. Тут розташована постійна колекція сучасного іспанського мистецтва. У його залах можна побачити найрізноманітніші тимчасові виставки сучасних мистецтв: живопису, скульптури, відео, фотографії, кіно тощо. Містить колекції Пабло Пікассо і Сальвадора Далі. Найвідоміша робота музею -- Герніка. У межах музею розташована безкоштовна бібліотека, присвячена живопису. Її фонди налічують 100 000 книг, 3500 звукових записів і 1000 відеозаписів. На фасаді музею можна побачити зовнішній ліфт, який надає споруді характерного виду. У 2007 році відбулося розширення музею.

Національний археологічний музей

Пройшовши по залах цього музею, Ви за 2 - 3 години дізнаєтеся про звичаї народів, що населяли Іберійський півострів з глибокої давнини до сьогодення. Варті уваги такі експонати музею, як печера Альтаміра (репродукція) і найдавніша з відомих іберійських скульптур, істинний символ іберійської культури - «Дама з Ельче». Музей був заснований у відповідності з королівським указом в 1867 році. Сьогодні експозиції музею включають королівську колекцію, яка відображає історію Іспанії, Стародавнього Єгипту, Греції та Риму. У кімнаті музею номер 13 знаходиться містичний експонат - саркофаг Amemenhat, в 29-й кімнаті можна побачити корону Рекесвінайо, а в 30-й - арку Aljaferea.

4. Визначні пам'ятки

Площа Пласа Майор

Площа Пласа Майор (ісп. Plaza Mayor) створена під час правління короля Філіпа ІІІ архітектором Хуаном Гомесом де Мора. Роботу з будівництва, яка тривала два роки, було розпочато в 1617 р. Будівлі виконані в стилі мадридського бароко. На площі знаходиться 136 будівель з 437 балконами, з яких раніше спостерігали за королівськими церемоніями, лицарськими турнірами, коридою та аутодафе. В центрі площі знаходиться пам'ятник королю Філіпу ІІІ, першому іспанському королю династії Габсбургів. До нині поща є одним з найжвавіших куточків міста, тут знаходяться численні кафе та ресторани. Квадратні чи прямокутні площі з колонадами, подібними до Пласа Майор, можна побачити в інших містах Іспанії, а також колишніх колоніях Іспанії в Латинській Америці.

Площа Пуерта дель Соль (ісп. Puerta del Sol (Ворота Сонця)) слугує нульовою точкою відліку дорожніх відстаней в Іспанії (Мадрид є географічним центром країни, а площа центральною точкою міста). Назва площі пояснюється просто: в XV ст. тут проходив фортечний мур, а на місці площі знаходилися одні з міських воріт. На площі відбувалися такі події, як повстання 2 травня 1808 р. проти французького вторгнення та проголошення другої республіки в 1931 р. На площі знаходится одна з перших станцій мадридського метро.

Пам'ятник «Ведмежа тасуничне дерево»

Площа змагається з Пласа Майор за право вважатися центральною площею міста. Площа отримала сучасну еліптичну форму під час правління королеви Ізабелли ІІ. З тих пір зберіглася будівля пошти (1761 р.) з годинником, що сповіщав про прихід Нового року. Зараз в ній працює уряд Автономної області Мадрид. В часи Другої республіки, а пізніше -- диктатури Франко будівля належала таємній поліції. На площі знаходиться будівля Академії Мистецтв (слід відзначити, що свого часу до Академії не був прийнятий Франсіско Гойа). На площі встановлено пам'ятник «Ведмежа та земляничне дерево», яке є символом міста та пам'ятник королю Карлу ІІІ.

В центрі площі Сібелес (ісп. Plaza de Cibeles) знаходиться фонтан з колісницею богині Кібели (побудований в 1781 р. архітекторами Хосе Ермосіл'єю та Вентурою Родрігесом), який дав назву площі. Образ колісниці Кібели, запряженої левами та пантерами був дуже популярним. Площа формується чотирма будівлями: неокласичним Банком Іспанії (1884 р.), палацем Буенавіста герцогів Альба (кінець XVIII ст.), особняком маркизів де Лінарес та будівлею Головного поштового управління в необароковому стилі (початок XX ст.). Місце, на якому побудовано палац, вважалося проклятим. Колись тут була оливкова чаща, де ховалися бандити, а в 1808 р., під час війни за незалежність, французи побудували тут тюрму, де утримували полонених, страчували та ховали ув'язнених.

Площа Сібелес

В палаці проживало кілька поколінь сім'ї Мурга. За легендою, Хосе де Мурга-і-Реолід, маркіз Лінарес, нічого не підозрюючи, одружився на своїй незаконнонародженій сестрі. Коли їм стало відомо про кровозмішання, вони вбили свою дитину, а тіло замурували в стіну. Маркіз покінчив з собою та був похований в саду. З того часу примари батька та доньки бродять палацем. Хоча історичні джерела не підтверджують цю історію, багато парапсихологів зацікавились палацем Лінарес. В 1989 р. група під керуванням єзуїта Хосе Марії Пілона виявила джерело потужного психічного впливу в підвалі каплиці та в спальні маркіза. Також були зареєстровані різкі зміни температур в деяких кімнатах. Сол Бланке Солер зробив більше ніж 450 фотографій у замку. На 11 негативах проявилося дивне сяйво, яке не сприймалося оком. Під час досліджень плівок в лабораторії, маніпуляцій та підробок виявлено не було. З 1992 р. в палаці Лінарес знаходиться культурний центр «Каса де Америка». І здається, що примари залишили замок.

5. Парки та сади

Парк Ретіро найголовніший і найпопулярніший парк Мадрида, знаний не стільки своїми розмірами (12 гектарів), скільки своєю історією. Сади цього парку, що знаходиться в самому центрі міста, проектувалися як доповнення до Палацу дель Буена Ретіро, побудованому в XVII столітті герцогом де Оліварес для короля Філіпа IV. У будівництві брали участь італійські майстри, які розробили проект цього парку як послідовність сценічних ділянок, в яких рослинності приходять на зміну ставки, статуї або невеликі каплиці, утворюючи справжній лабіринт. Це стиль італійського бароко був перетворений в XVIII столітті, коли до влади прийшла династія Бурбонів, і, починаючи з цього часу, у розвитку парку Ретіро стало домінувати французький вплив. У часи війни за Незалежність сади були зруйновані і стали відроджуватися в період правління Фердинанда VII і королеви Ізабелли II. У 1868 році в результаті вересневої революцію сади перейшли у власність муніципалітету та їх характер став радикально змінюватися. Парк почав перетворюватися на місце відпочинку городян, де можна займатися всім: кататися на човні по ставку, на березі якого знаходиться чудова кінна статуя Альфонса XII, брати участь в іграх, відвідувати численні виставки, що влаштовуються в палаці Веласкес і в скляному павільйоні, або ж просто гуляти . На території парку можна побачити численні статуї відомих іспанців. У затишних тінистих куточках ручні білки із задоволенням спілкуються з щедрими на корм відвідувачами.

Любителі роликових ковзанів, скейтборду і велосипедисти із задоволенням катаються по широким алеях парку, причому багато з них спеціально приїжджають з інших районів міста. У літній день густі крони величезних дерев парку надійно вкривають від спопеляючого мадридського сонця, а соковита зелена трава газонів гостинно приймає численних любителів сієсти.

У парку можна покататися в колясці або на човні по озеру Естанке послухати концерт, відвідати виставку або просто погуляти. Це місце популярне у городян, тут призначають побачення. На березі озера - кінна статуя іспанського короля Альфонсо XII (1874-1885). Він помер молодим, у 28 років.

У південно-західній частині парку знаходиться Реаль Хардін Ботаніко (Королівський Ботанічний Сад), заснований в 1774 р У ньому більше 30 тисяч видів рослин (включаючи екзотичні). Оранжереї побудовані Хуаном Вільянуева (1739- 1811). Поруч - Паласіо де Веласкес і Паласіо де Кристаль з високими скляними стінами. У них проводять виставки сучасного мистецтва. Далі - ставок і грот, а на південному кінці парку - розарій.

Сади Сабатіні розташовані біля північного фасаду Паласіо Реаль на місці старих стаєнь палацу. Це рідкісний для іспанської столиці вигляд парку - французький сад з геометрично правильно вистриженими деревами та кущами, самшиту та кипарисами. Коли цвітуть магнолії, сади занурюються в м'які хвилі солодкого запаху. А горлиці воркують серед соснових гілок. А ось із західного боку до Паласіо Реаль підходять сади Кампо дель Моро. Ці сади були в 1921 році проголошені історико-художніми і займають близько 20 гектарів Це вже англійський стиль ландшафтного дизайну, і саме звідси відкривається один з найкрасивіших видів на Мадрид і на Паласіо Реаль одночасно. Сади тут були розбиті ще при арабів, в I тисячолітті нашої ери, і всіма наступними власниками Алькасара і королівського палацу вони реформувалися.

Парк Каса де Кампо найбільший парк Мадрида - це Каса дель Кампо. Він може вважатися і одним з найдавніших парків столиці, бо ще в 1560 році місцевий ліс був за наказом Філіпа II відведений для королівського полювання. Для публіки парк відкрили в 1931 році, потім в південній частині Кампо відкрили Зоопарк і Акваріум з дельфінаріумом, поряд побудували Парк атракціонів, а до центру всього зеленого масиву провели фунікулер Телеферіко, який з'єднує Каса де Кампо із ще одним парком іспанської столиці - Дель Оесте. Парк Каса де Кампо розташований на правому березі річки Мансанарес на заході Мадрида. Це великий парк з площею близько 4000 акрів або більше 17000 кв.км. Для порівняння парк Ретіро - 142 кв.км. Каса де Кампо - це легкі мегаполісу. На територію не допускається автотранспорт, це ідеальне місце для відпочинку після задушливих вулиць Мадрида. На канатній дорозі Teleferico, що перетинає Каса де Кампо протягом 2,5 км відкриваються дивовижні види Мадрида і Королівського Палацу. На березі штучного озера є прокат човнів. Тут можна поплавати і пограти в теніс. У південній частині знаходиться зоопарк і парк розваг.

Ботанічний сад. У 1755 році король Іспанії Фердинанд VI вибрав ділянку неподалік від сучасної площі Puerta de Hierro, і наказав розбити там Ботанічний сад. Однак сад проіснував на цьому місці менше 30 років і в 1781 році, за наказом Карлоса III, був перенесений на бульвар Paseo del Prado, де і знаходиться до цього дня. Новим проектом керували Сабатіні і Хуан де Війянуева, які й створили цей простір у вигляді уступчастих терас, які дозволили зберегти рельєф ділянки. На протяг своєї історії, Ботанічний сад зазнав чимало змін. З моменту його заснування він був реорганізований три рази. Перший раз, в кінці XIX століття, була перебудована верхня тераса, оформлена в романтичному Єлизаветинської стилі, пользовавшемся популярністю в той час. Вже в XX столітті, в середині сімдесятих, сад був закритий для ремонту і реставрації, а так само відновлення оригінального дизайну XVIII століття на двох нижніх терасах. З моменту його повторного відкриття в 1981 році, сад перетворився на найважливіший центр вивчення іспанської флори. Сьогодні Королівський Ботанічний сад розділений на три зони: павільйон Villanueva, парник Graells і ще один, так званий виставковий парник, збудований в 1993 році і оснащений за останнім словом техніки. Цей парник - гордість Королівського Ботанічного саду. У ньому одночасно на різних грядках-модулях підтримується три кліматичних режиму: тропічний, пустельний і субтропічний. У Саду також розквартирований науково-дослідний центр, крім технічних новинок, там зберігається гербарій, в якому любовно засушити більше мільйона листочків різних дивовижних рослин з різних континентів. В одному з парників розташована також чудова колекція кактусів, від найменших до найбільших і жахливо небезпечних. У цьому парку зберігається колекція дерев бонсай, яку колишній прем'єр-міністр Іспанії Феліппе Гонсалес, в 1996 році подарував Вищій раді з наукових досліджень (CSIC). Вона складається з 109 найцінніших екземплярів, і включає практично всі види дерев ростуть у Іспанії. Ще однією новинкою є створена в 2005 році Алея Олив. Для неї була відновлена ??старовинна колекція оливкових дерев середини XIX століття, з безліччю яскравих і незвичайних екземплярів. Крім того, в значній мірі була змінена зона городу. Тепер, завдяки спеціальним табличок, розміщеним по всьому саду, відвідувачі можуть легко знайти інформацію про рослини.

Зоопарк

Oдин з найбільш впорядкованих зоопарків в Європі з вольєрного утримання екзотичних тварин. Нині чинний в Мадриді зоопарк і акваріум був відкритий в парковій зоні Каса-де-Кампо в 1972 році. З тих пір він постійно зростає, а його колекція традиційних і незвичайних представників фауни всіх п'яти континентів безперервно поповнюється цікавими екземплярами в рамках таких нових ініціатив, як відкриття дельфінарію, наприклад. З 1987 року в дельфінарії живуть морські леви. У 1995 році був відкритий акваріум, спеціально присвячений флорі і фауні тропічних морів. Зоопарк приверне увагу, як дітей, так і дорослих і не відпустить, поки ви не відвідаєте кожен його куточок. Тут є дельфінарій, зоологічний парк, приголомшливо красиві акваріуми, дендрарій та зона, де живуть великі тварини, наприклад, кашалоти. Щоб було цікавіше гуляти, в зоопарку створені тематичні алеї розваг.

Парк Уорнер Бразерс Warner Brothers. Розташований в 20 км від Мадрида. Він побудований за аналогією з паризьким Disney Land і цікавий як дітям, так і дорослим. Є окреме містечко для найменших відвідувачів парку, де дуже багато атракціонів. Величезна кількість всіляких розваг для молоді та дорослих. Парк Уорнер Бразерс Warner Brothers - це експозиція історії розвитку США від часів Дикого Заходу до теперішнього часу, з декораціями і будівлями барів, ресторанів, банків. Ви можете зробити фотографії в стилі ретро, ??сфотографуватися на тлі машин 30-х років, відвідати студії Голлівуду на самому початку його розвитку. Так як парк неможливо обійти за один день, можна скористатися готелем при парку Warner Brothers, на другий день відвідування квиток коштує 6 євро.

6. Королівський палац

Королівський палац. Розкішний палац, який часто порівнюють з Версалем, вважається офіційною королівською резиденцією. Але нинішній король Іспанії -- Хуан Карлос -- в ньому не живе, зрідка "заїжджаючи" на офіційні зустрічі, церемонії і заходи. Розташований Королівський палац у західній частині Мадрида на місці свого історичного попередника, який згорів у 1734 році в результаті нищівної пожежі під час різдвяних святкувань. У Середні віки на цій же території розташовувалися легендарна мавританська фортеця, резиденція емірів Толедо і Кордови. Коли мадридський королівський двір переїхав в нинішню столицю в 1561 році, новий королівський палац був зведений на місці колишньої фортеці емірів. За нинішній стиль і вигляд палацу іспанцям слід дякувати італійських архітекторів Сакетті і Юварре, які втілили у значному комплексі ідею короля Філіпа П'ятого про чудовому палаці в особливому стилі Берніні, до творчості якого відносяться кращі будівлі епохи бароко. Насолодитися своїми працями Філіпу не вдалося: в завершений через 17 років після початку будівництва палац ще майже десятиліття так і не в'їжджали іспанські монархи. Тільки в 1764 році Королівський палац став резиденцією Карлоса Третього. У той час він вважався найбільшим палацом у всій Європі.

Слава про унікальний багатстві і неповторному, гордовито-стриманому стилі палацу не згасла і в наші дні. Завдяки Хуану Карлосу він майже завжди відкритий для відвідувачів. Кращими залами палацу по праву вважаються Тронний і Святковий, з неймовірно багатим оздобленням і неповторним зборами старовинних меблів ручної роботи. Фрески та розписи стель вважаються одними з кращих серед представників палацової архітектури. Чудові інтер'єри і багате оздоблення палацу тільки підкреслюють неймовірне зібрання творів мистецтва: на стінах королівської резиденції красуються полотна Гойї, Веласкеса, Караваджо, Тьєполо. Але живописом не вичерпується унікальна колекція, якій позаздрили б і найбільші музеї світу. Рідкісна колекція скрипок Страдіварі та найбільше в світі зібрання старовинної зброї перетворюють Королівський палац у мекку для туристів серед всього світу. Не поступаються в красі внутрішнім скарбів і навколишні палац чудові класичні парки: Сади Сабатіні зберігають класичні форми англійського стилю, а Кампо дель Моро, або Мавританський табір, втілює в собі кращі традиції іспанської та арабської садово-паркового мистецтва.

Висновок

Мадрид, один з найкрасивіших міст світу; столиця, що володіє колосальним культурним і художньою спадщиною! Тут так органічно поєднуються сучасні бізнес-центри і середньовічна архітектура, кращі нічні клуби Європи, найбільші аутлети, прекрасні парки і, звичайно ж, безліч музеїв. Культура і вигляд Мадриду відображають його історію як королівського міста, центру Іспанської імперії. Королівський палац, широкі площі та монументальні будівлі, які будувалися монархами, ненормально величезні собори і церкви - всього цього повнісінько в Мадриді. Так само, як і середньовічних споруд. Хоча сьогодні місто настільки ж космополітичний, як Берлін або Лондон, і настільки ж сповнений енергії. Площі, вуличні кафе і тапас-бари прикрашають місто, і лабіринт вузьких провулків нагадує про золотий вік Іспанії. Мадрид найкраще досліджувати пішки, так як найважливіші пам'ятки знаходяться недалеко один від одного, а місцевий громадський транспорт допоможе Вам подолати потрібні дистанції. Час від часу можна дозволити собі відновити сили в чудових парках Мадрида - оазисах відпочинку посеред міста. Крім огляду визначних пам'яток Мадрида є також маса інших речей, якими себе можна зайняти в Мадриді. Як Ви, напевно, можете собі уявити, Мадрид виключно добре підходить для походів по магазинах з метою здійснення покупок. Влітку зазвичай дуже жарко, так що можна піти в басейн або відвідати сусідні міста. З такою кількістю пам'яток можна бути впевненим, Ваш відпочинок в Мадриді неодмінно залишить незабутні враження.

Література

1. http://tourlib.net/books_ukr/smal21a.htm

2. http://uk.wikipedia.org/wiki/Мадрид

3. http://www.ice-nut.ru/spain/spain05308.htm

4. http://tonkosti.ru/Мадрид

5. http://мадрид.net/

6. http://www.safari.kiev.ua/perlini-ispanii-korolivskij-palac-u-madridi/

Размещено на Allbest.ru